Політика радянської влади у сфері релігії та конфесійне життя на Прикарпаття в 40 - 80-х роках ХХ століття. Історико-правовий аналіз
Дослідження конфесійного життя на теренах Прикарпаття в 40-80-х рр. ХХ ст. в умовах політики тотального наступу радянської влади на релігію, яка була спрямована на знищення церкви як соціального інституту в Україні та релігії як різновиду світосприйняття.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.08.2014 |
| Размер файла | 130,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора історичних наук
Спеціальність 07.00.01 - історія України
ПОЛІТИКА РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ РЕЛІГІЇ ТА КОНФЕСІЙНЕ ЖИТТЯ НА ПРИКАРПАТТІ В 40-80-Х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ. ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ
Андрухів Ігор Олексійович
Ужгород - 2006
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. У різні періоди вітчизняної історії релігійні інституції були важливим інструментом самоорганізації спільнот, сприяли їх консолідації, формуванню й утвердженню національної свідомості. За словами українського історика, філософа і публіциста В.Липинського, держава як сила матеріальної культури завжди була тісно пов'язана з релігією, що виступала її духовною опорою. А за висловом М.Грушевського, український етнос був “одним з найрелігійніших у світі”.
Більшовицький режим намагався заперечити хід історичної дійсності, а тому спрямував свої зусилля на знищення церкви як соціальної інституції та релігії як різновиду суспільної свідомості. Наслідком зіткнення двох світоглядів - матеріалістичного й ідеалістичного - були мільйонні жертви, масові репресії, гоніння, переслідування, покалічені долі, духовне спустошення, часткова втрата історичних традицій та моральних цінностей. Особливо рельєфно це проявилося за правління Сталіна, коли церква була перетворена на інструмент політичної гри. Інтригами, шантажем, тимчасовими поступками, репресіями і заборонами радянська система тримала в постійній напрузі всі без винятку конфесії, намагаючись не лише за допомогою правоохоронних органів, а й руками священнослужителів одних конфесій знищувати інші, створювала ситуацію взаємної ненависті та релігійної нетерпимості. Не стали винятком і терени Прикарпаття.
Постановка досліджуваної проблеми конкретизується двома взаємопов'язаними аспектами - історичним і правовим. Перший полягає в тому, що в історичній науці відсутнє комплексне дослідження стосовно цілісної картини конфесійного життя на теренах Прикарпаття в умовах реалізації радянською владою антирелігійної політики. Дослідження останніх років із регіональної проблематики здебільшого присвячені УГКЦ та окремим персоналіям із числа її ієрархів і духовенства. У той же час поза увагою дослідників залишались інші конфесійні об'єднання - православного, римо-католицького, іудейського, протестантського віросповідань. У зв'язку з таким підходом ці конфесії опинилися в розряді “меншовартісних”, що суперечить історичній дійсності, оскільки поліконфесійність завжди була ознакою, притаманною Прикарпаттю.
Другий аспект зумовлений необхідністю поглибленого, неупередженого аналізу державно-церковних відносин, забезпечення радянською владою конституційних прав свободи совісті та віросповідань.
Таким чином, комплексний підхід дає можливість: 1) повно й об'єктивно відтворити картину діяльності різних конфесійних об'єднань на теренах Прикарпаття в умовах радянського тоталітарного режиму; 2) використовуючи неопубліковані й опубліковані архівні матеріали, існуючі історіографічні напрацювання, встановити механізми і методи політики радянської влади у сфері релігії та шляхи її практичної реалізації як загалом, так і стосовно конкретних конфесійних об'єднань; 3) показати роль і вплив релігії та церкви на духовне життя громадянства краю, формування й утвердження національного менталітету, обрядів, традицій та звичаїв, розвиток культурної спадщини; 4) відновити місце церкви і релігії в суспільному житті, з якого їх насильно було витіснено за часів радянської влади; 5) простежити специфіку державно-церковних відносин у контексті національної безпеки України на сучасному етапі її розвитку, оскільки останнім часом ця сфера суспільного життя перетворилася на арену жорсткого протистояння не тільки політичних, але й церковних сил різної орієнтації. Ця обставина вимагає зваженого моделювання й наукової експертизи будь-яких політичних рішень у релігійній сфері, що мають базуватися на врахуванні уроків минулого.
Отже, обрана тема дисертаційного проекту зорієнтована на дослідження результатів генези політично-релігійних і правових відносин у певних просторових і часових рамках людської діяльності.
Об'єктом дослідження стали взаємини радянської влади з релігійними конфесіями на Прикарпатті в 40-80-х роках ХХ ст.
Предметом дисертаційного дослідження виступають мотивація, зміст, механізми, методи здійснення політики комуністичного режиму щодо релігійних об'єднань та її наслідки для національного, духовного, церковно-релігійного життя на теренах Прикарпаття в контексті загальнодержавних і регіональних суспільно-політичних процесів.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період 1944 - 1989 рр. Нижня межа зумовлена початком звільнення у березні 1944 р. Станіславської області від нацистських окупантів, що завершилось у серпні 1944 р., та відродження радянської системи. Верхня межа окреслена кінцем 80-х рр., коли 20 листопада 1989 р. було опубліковано заяву Ради у справах релігій (далі - РСР) при РМ УРСР, якою було дозволено реєстрацію УГКЦ та припинено переслідування раніше заборонених конфесій.
Територіальні рамки дисертації визначаються межами Станіславської (з 1962 р. - Івано-Франківської) області як складової частини УРСР та СРСР, кордони якої в цілому збігаються з історико-географічним регіоном - Прикарпаттям.
Основна мета дослідження полягає в тому, щоб на основі джерел, здобутків історіографії комплексно вивчити конфесійне життя на Прикарпатті в 40-80-х рр. ХХ ст. через призму політичного курсу радянського керівництва у сфері релігії, простежити причини і характер конфесійних трансформацій та їх наслідки для населення краю.
Поставлена мета реалізовувалась шляхом вирішення таких дослідницьких завдань:
1) з'ясувати стан наукового вивчення проблеми, здійснити систематизацію і класифікацію її джерельного забезпечення, проаналізувати основні теоретичні концепції, категорії і поняття, що використовувалися для висвітлення політики радянської влади у сфері релігії та конфесійного життя в інтерпретації різних наукових шкіл;
2) комплексне висвітлення внутрішніх і зовнішніх факторів, характерних для суспільно-політичного та релігійного життя на Прикарпатті до приходу радянської влади, котрі в досліджуваний період виступали об'єктом цілеспрямованих політичних акцій і перетворень із боку радянської влади;
3) системний розгляд державно-церковних відносин, політики радянської влади у сфері релігії, механізмів і методів її практичної реалізації та правового забезпечення свободи совісті й віросповідань;
4) оцінка місця і ролі церкви і релігії в розвитку й збереженні національно-історичних традицій та у внутрішньополітичному й культурно-духовному житті краю;
5) фактографічне висвітлення особливостей ліквідації на теренах Прикарпаття громад та чернечих об'єднань УГКЦ, римо-католицького та іудейського віросповідань;
6) розкриття механізмів і методів боротьби із “залишками” уніатства, “покутництва” та громадами протестантських об'єднань;
7) аналізу форм і методів політики атеїзації, боротьби із впливами на віруючих РПЦ, нівеляції впливу релігії як духовно-світоглядного феномену;
8) узагальнення наслідків антирелігійної політики радянської влади та їх вплив на суспільно-політичне й релігійне життя населення Прикарпаття.
Робочою гіпотезою дисертації виступає ідея про те, що релігія і церква завжди були в Україні важливою складовою суспільно-політичного життя й невід'ємною частиною людської свідомості. Намагання їх знищити стало стратегічною помилкою як марксистсько-ленінської ідеології, так і радянського режиму, що призвело до глибоких деформацій у суспільній та особистісній сферах життя.
Теоретична база дослідження грунтується на положеннях, сформульованих у працях радянських, вітчизняних та зарубіжних учених, присвячених історико-релігійній та правовій тематиці. Особливістю роботи є використання в ній порівняльного аналізу при оцінці історико-суспільних подій та державно-церковних відносин, а також діяльності різних релігійних конфесій на Прикарпатті в 40-80-х роках ХХ ст. Світоглядно автор оцінював складні суспільно-релігійні явища через призму національно-історичних і релігійних традицій регіону та існуючих на той час конституційно-правових гарантій свободи совісті.
Методи дослідження. Розкриття специфіки предмета стало можливим завдяки загальним принципам наукового пізнання: системності (дозволив розглянути кожне з конфесійних об'єднань як окрему структуру, простежити внутрішні і зовнішні зв'язки), об'єктивності (дав можливість критично осмислити окремі упереджені положення та штампи радянської історіографії стосовно релігії, свободи совісті та конфесійної діяльності), історизму (дозволив простежити історію релігійного руху на теренах Прикарпаття у тривалому часовому проміжку в усій багатогранності його розвитку), комплексності (допоміг дослідити й проаналізувати різні об'єктивні й суб'єктивні фактори, які впливали на діяльність конфесійних об'єднань і віруючих в умовах антирелігійної політики).
Дослідницький інструментарій включає сукупність загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Із загальнонаукових методів найбільш вживані - дедуктивний, індуктивний, аналізу і синтезу, моделювання.
Серед спеціальних методів використовувалися: історико-функціональний (встановлення взаємозв'язків між рівнем розвитку релігійності і політичних процесів та їх сприйняттям), історико-генетичний (відображення еволюції у діяльності релігійних громад, у державно-церковних взаємовідносинах на конкретному історичному етапі), історико-порівняльний (визначення етапів, аналогів і детермінант розвитку державно-церковних відносин як динамічного соціального явища), історико-системний (для теоретичних конструкцій, зокрема, стосовно релігії як різновиду суспільної свідомості), проблемно-хронологічний (структурування тексту дослідження, діяльності релігійних конфесій, державно-церковних відносин), психологічний (виявлення у масовій свідомості релігійних стереотипів), емпіричного аналізу (упорядкування історичних фактів). Крім того, використовувалися: метод математичної статистики (обробка цифрового матеріалу), узагальнення (визначення конкретних результатів дослідження, логічного підсумування фактів), історіографічний (встановлення суперечливих точок зору дослідників із досліджуваної проблеми), біографічний (використання інформації безпосередніх учасників подій). Джерелознавча методика створила можливості для виявлення, обробки й використання емпіричного матеріалу.
Названі принципи й методи дозволили ґрунтовно осмислити досліджувані явища та процеси, уникнути тенденційності й упередженості, розкрити еволюцію політики радянської влади у сфері релігії та її вплив на конфесійне життя Прикарпаття.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в історичній науці здійснено комплексний історико-правовий аналіз політики радянської влади у сфері релігії та її наслідків для конфесійного життя такого своєрідного регіону як Прикарпаття. Автор здійснив спробу всебічного дослідження діяльності на теренах краю конфесійних об'єднань греко-католицького, православного, римо-католицького, іудейського та протестантського віросповідань на основі історико-правового, компаративного аналізу.
Повне втілення у життя дослідницького проекту дозволило домогтися таких наукових результатів:
- введено в науковий обіг та відповідним чином інтерпретовано комплекс нових архівних матеріалів і документів, спогадів релігійних діячів та віруючих, що дозволило розглянути і глибше розкрити низку нових напрямів цієї проблеми;
- доведено, що політика радянської влади у сфері релігії, яка базувалася на догматах класиків марксизму, виявилася хибною, оскільки ігнорувала історичні традиції й існуючі реалії, і призвела до трагічних наслідків як у матеріальній, так і духовній сфері;
- встановлено, що методи боротьби радянської влади з релігійними впливами на Прикарпатті мали винятково адміністративно-силовий характер, що призводило до масових порушень із боку державно-партійних органів та силових структур конституційних гарантій свободи совісті й віросповідань;
- синхронно проаналізовано діяльність греко-католицьких, православних, римо-католицьких, іудейських та протестантських релігійних об'єднань;
- розкрито механізми і методи переведення у православну віру на теренах краю релігійних громад ліквідованої УГКЦ, а також припинення діяльності громад римо-католицького та іудейського віросповідань;
- розширено і суттєво доповнено фактологічними матеріалами вплив самостійницького руху на розвиток релігійних процесів на теренах краю, пов'язаних із ліквідацією УГКЦ в 40-50-х роках;
- з'ясовано вплив міжнародних подій та реакцію міжнародної спільноти на активізацію руху за відновлення УГКЦ в 50-80-х роках;
- показано методи та особливості боротьби місцевих органів влади й силових структур із нелегально діючими “невозз'єднаними” об'єднаннями греко-католицького, а також протестантського віросповідань;
- простежено еволюцію відносин комуністичного режиму з РПЦ та їх наслідки для православних громад Прикарпаття;
- з'ясовано характерні особливості змін у політиці радянської влади у сфері релігії в перехідні періоди: “хрущовської відлиги”, “розвинутого соціалізму” та “перебудови”;
- виявлено ставлення священнослужителів і віруючих до політики та заходів радянської влади в боротьбі з релігією та конфесійними об'єднаннями;
- дано власну інтерпретацію деяким категоріально-поняттєвим термінам та подіям, пов'язаних з історією та діяльністю релігійних конфесій Прикарпаття.
Науково-практичне значення. Отримані результати дослідження можуть бути застосовані у таких сферах:
1) науковій - для подальших наукових досліджень конфесійних об'єднань не лише в плані історичної науки, а й політології, соціології, культурології;
2) державотворчій - для ефективного провадження релігійної політики в Україні та примирення християнських Церков на основі глибокого знання історичного минулого;
3) навчально-методичній - для читання лекцій із новітньої історії, релігієзнавства, історії держава і права України, політології з метою підготовки фахівців-істориків, релігієзнавців, юристів, політологів, а також підготовки навчальних програм з окремих нормативних курсів і спецкурсів.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідницька робота здійснена за науковим проектом відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України “Трансформація суспільно-політичних, економічних та культурних відносин в Україні під впливом воєнних подій 1939 - середини 40-х років (номер державної реєстрації 0101 И 000624).
Апробація, публікація і реалізація результатів дослідження. Дисертацію підготовлено у відділі історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України Національної академії наук України, де її текст обговорено й рекомендовано до захисту.
Про окремі аспекти дослідження автор доповідав на міжнародних, всеукраїнських, обласних науково-теоретичних і практичних конференціях, зокрема: Всеукраїнській міжнародній християнській асамблеї з нагоди 2000-ліття Різдва Христового “Заповідь нову даю вам: любіть один одного” (Київ, 1998), “Молодіжний рух України: історія та сучасність” (Київ, 1998), “Галичина у Другій світовій війні (1939 - 1945 рр.)” (Івано-Франківськ, 1999), “Християнство в Україні на межі третього тисячоліття” (Івано-Франківськ, 2002), “Духовна вісь України: Галичина - Наддніпрянщина - Донеччина” (Івано-Франківськ, 2004), “Нація і Церква в західноукраїнській богословській та культурологічній думці міжвоєнної доби (1920 - 1940-і рр.)” (Дрогобич, 2004), “Національні рухи Опору у Східній Європі кінця 1930-х - середини 50-х років” (Київ, 2005), “Релігія і соціальні зміни в сучасному суспільстві” (Чернівці, 2005), “Друга світова війна в історичній долі українського народу” (Тернопіль, 2005), “Соборність України: історична спадщина і вимоги часу” (Переяслав-Хмельницький, 2005), “Стосунки Сходу та Заходу України: минуле, сьогодення та майбутнє” (Луганськ, 2006) та інших. Крім того, результати дослідження використовувалися у підготовці лекційних курсів з історії України та релігієзнавства для курсантів і студентів Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ.
За темою дисертації опубліковано авторські та колективні монографії, статті у фахових та наукових виданнях, матеріалах конференцій.
Структура дисертації. Праця побудована за хронологічно-проблемним принципом. Її структура зумовлена логікою історичного дослідження, що випливає з його мети і основних завдань. Дисертація складається зі вступу, 7 розділів (20 підрозділів), висновків та списку використаних джерел і літератури (38 с., 588 найменувань), додатків (30 с.). Загальний обсяг дисертації становить 450 стор.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
конфесійний прикарпаття релігія церква
У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначаються об'єкт, предмет, хронологічні і територіальні рамки дисертації, її мета і завдання, методи дослідження, наукова новизна, теоретичне і практичне значення, наводяться дані про апробацію отриманих результатів, мотивується структура дисертації.
У першому розділі - “Історіографія, джерельна база та методологія дослідження” - аналізується стан розробки проблеми в історіографії, дається характеристика джерельної бази.
У першому параграфі - “Аналіз історіографії” - здійснено огляд праць вітчизняних і зарубіжних істориків, філософів, релігієзнавців, етнографів і політологів із досліджуваної проблеми. Зазначається, що історіографічний доробок по даній темі досить істотний. Під різним кутом зору нею займалися дослідники радянської доби, а також зарубіжні та сучасні вітчизняні науковці.
Напрацювання фахівців даного наукового напрямку умовно можна поділити на три групи: 1) радянську; 2) зарубіжну; 3) сучасну вітчизняну. Кожна з них висвітлює такі конкретні аспекти, як політика радянської влади у сфері релігії; забезпечення свободи совісті; історія конфесійної життєдіяльності на теренах Прикарпаття.
Праці радянських науковців несли відбиток тогочасного офіційного негативного ставлення до релігії, а церква визнавалася реакційним, антинародним інститутом, породженим безпросвітним становищем народних мас у попередніх суспільно-економічних формаціях. Наслідуючи класиків марксизму-ленінізму, автори нав'язували думку про те, що церква - це негативне явище минулого, для якого немає місця в комуністичному суспільстві, оскільки вона завжди була на боці “феодально-буржуазної влади” й допомагала “гнобити робітничо-селянський клас”. Відповідно окремі аспекти цих відносин замовчувались або грубо фальсифікувалися.
Радянська історіографія з окремих сегментів дослідження, зокрема державно-правових відносин та забезпечення свободи совісті, представлена працями А.Бабія, А.Бєлова, І.Бражника, Л.Великовича, В.Гараджі, М.Гольденберга, Ю.Гірмана, І.Єрмакова, А.Єришева, В.Куроєдова, І.Миговича, А.Москаленка, П.Петлякова, Ю.Поліщука, І.Пугача, М.Решетникова, В.Тимофєєва, І.Цамеряна, М.Шахновича, А.Шиша та ін. Їхні праці, незважаючи на ідеологічну заангажованість, представляють значну цінність, оскільки є фактологічно насиченими. Водночас значний сегмент літератури на релігійну тематику радянської дійсності становили науково-популярні та публіцистичні видання, що мали суто негативне антиуніатське та антирелігійне спрямування й виконувались як соціальне замовлення.
Велику увагу проблематиці дослідження приділили зарубіжні українські дослідники зі США, Канади, Великобританії, Франції, Австралії, Німеччини, зокрема, А.Глібович, П.Ісаїв, В.Кудрик, В.Липинський, Г.Лужицький, В.Михайлюк, С.Мудрий, Ю.Мулик-Луцик, С.Пелікан, А.Сапеляк, Ю.Федорів та ін. Потрібно відзначити досить аргументовані, об'єктивні і зважені оцінки Б.Боцюрківа, І.Власовського, І.Гриньоха, І.Нагаєвського та ін. Частина з них була священнослужителями, активними учасниками суспільно-політичного життя. Водночас слід зазначити, що конфесійна та політична зорієнтованість окремих авторів завадила їм нетендеційно й об'єктивно висвітлити проблеми політики радянської влади у сфері релігій і міжконфесійних відносин.
Власні концептуальні підходи характерні для праць російських церковних і світських авторів: М.Одинцова, В.Ципіна, Д.Поспєловського, М.Шкаровського та ін. У них міститься не лише різноманітний емпіричний матеріал, а й оригінальні аналітичні фрагменти стосовно політики радянської влади у сфері релігії. Праці російських авторів часто вирізняються “державницькими” підходами, обстоюванням особливого місця однієї конфесії - Російської православної церкви.
Сучасні українські історики, релігієзнаці, філософи (одні - в контексті досліджуваних ними історичних тем і проблем, інші - більш докладно, адресно) зробили значний внесок у дослідження політики радянської влади у сфері релігії та конфесійних трансформацій в умовах радянського тоталітарного режиму. З окремих питань окресленої нами проблеми слід відзначити праці О.Бажана, Н.Бєлікової, В.Бондаренка, В.Войналовича, Ю.Вільхового, О.Волинець, Ю.Волошина, С.Головащенка, С.Горбача, М.Жукалюка, В.Єленського, В.Іванишина, Ж.Каталонської, А.Киридон, А.Колодного, О.Лисенка, В.Любащенко, В.Марчука, І.Меркатуна, О.Назаркіної, І.Опрі, В.Пащенка, Н.Стоколос, С.Ткача, О.Уткіна, І.Хоми, О.Шуби, С.Яремчука, П.Яроцького та ін.
Із зарубіжних дослідників, які займалися вивченням державно-церковних відносин та життя окремих конфесій, слід відзначити праці С.Блонда, М.Бордо, Е.Валівандера, В.Гутне, О.Домбровського, С.Лівена, Г.Стехля, Г.Чернера, Л.Шендеровського, Я.Шиманського та ін.
Своєрідними методологічними орієнтирами служили для пострадянських дослідників теоретичні здобутки західної історіографії. Незаангажована англо- та німецькомовна література представлена в першу чергу такими науковцями, як Р.Армштарк, В.Алексєєв, Ф.Гейєр, Д.Картіс, Т.Ставроу, Х.Файресайд, Й.Хризостомус, які приваблюють цікавими інтерпретаціями і версіями. Головна заслуга цих авторів полягає в тому, що вони аргументовано довели існування у СРСР й Україні репресивного антирелігійного механізму та його згубний вплив на розвиток релігійних об'єднань.
Важливе значення для розвитку пошукових зусиль у даній тематичній ніші мають матеріали круглих столів та наукових конференцій, а саме: “Релігія і церква в контексті суспільних і духовних реалій сьогодення” (Київ, 1995), “Держава і церква: уроки минулого і проблеми сьогодення” (Ужгород, 2003), “Духовна вісь України: Галичина - Наддніпрянщина - Донеччина” (Івано-Франківськ, 2004) та інші, які започаткували вивчення важливих проблем з історії України, в тому числі й релігійно-конфесійних відносин.
Серед праць комплексного характеру останнього десятиріччя слід виділити 10-томну колективну працю “Історія релігій в Україні”, підготовлену колективом відділу релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України на чолі з доктором філософських наук професором А.Колодним.
Окремі аспекти проблеми актуалізовані в докторських, кандидатських дослідженнях та монографіях Н.Бєлікової, Ю.Вільхового, О.Волинець, С.Жилюка, О.Лисенка, В.Марчука, О.Назаркіної, Н.Стоколос та ін.
В останнє десятиріччя все більшу зацікавленість виявляють науковці до дослідження релігійного життя окремих регіонів УРСР та єпархій. У цьому аспекті слід відзначити праці В.Кметя, С.Кривенка, С.Папа, В.Рожка, Я.Стецького, О.Сотника, С.Яремчука.
Дослідження релігійно-церковної тематики в радянський час на Прикарпатті були актуалізовані на початку 60-х рр., коли влада стала проводити значні антирелігійні акції. У наступні десятиліття публікації з цієї проблематики виходили у вигляді статей у періодичній пресі, методичних рекомендацій товариства “Знання”, окремих брошурах і монографіях А.Шиша, І.Пугача, С.Возняка. Їх праці загалом мають публіцистично-полемічний характер, окремі факти та явища вириваються із загального контексту подій та інтерпретуються в тогочасному пропагандистському дусі.
Із наукових досліджень останнього десятиліття слід відзначити публікації прикарпатських науковців і краєзнавців П.Арсенича, В.Грабовецького, М.Вуянко, Р.Делятинського, І.Драбчука, Я.Заборовського, О.Єгрешія, І.Луцького, В.Марчука, Г.Гладкої, І.Пилипіва, В.Полєка, які в основному присвячені історії УГКЦ та окремим персоналіям.
Водночас огляд вітчизняної та зарубіжної літератури за темою дисертаційного дослідження показує, що, незважаючи на значну кількість історіографічної літератури, малодослідженими залишається цілий комплекс проблем, зокрема: 1) діяльність на Прикарпатті релігійних громад православного, римо-католицького, протестантського та іудейського віросповідань; 2) ефективність і реальний вплив на населення агітаційно-пропагандистських акцій Компартії з атеїстичної пропаганди; 3) діяльність уповноважених у справах релігій; 4) роль місцевих органів влади, силових структур та громадських організацій у боротьбі з релігійними впливами; 5) боротьба віруючих за свободу совісті і віросповідань та ін. Це дало підстави для дисертаційного дослідження такої актуальної проблеми, як політика радянської влади у сфері релігії та конфесійне життя на Прикарпатті у 40-80-х рр. ХХ ст.
У другому параграфі - “Характеристика джерельної бази дослідження” - аналізуються основні групи залучених джерел: архівні документи, матеріали, опубліковані у збірниках і в додатках до окремих наукових студій, публічні виступи і праці відомих церковних, державних і громадських діячів, мемуарна література, церковні і світські періодичні видання, законодавчі акти та історико-статистичні праці, матеріали опитування й інтерв'ю з віруючими і священнослужителями.
Основу джерельної бази дослідження становлять архівні матеріали, частина з яких вводиться дисертантом до наукового вжитку вперше. Це - документи Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВОВУ України), Центрального державного архіву громадських об'єднань України (ЦДАГО України), Центрального державного історичного архіву України у Львові (ЦДІАУЛ), архіву Крехівського монастиря св. Михаїла, Державного архіву Івано-Франківської області (ДАІФО) та відомчих архівів УМВС та УСБУ в Івано-Франківській області. Загалом у дисертації використано 185 справ із 11 фондів 3 центральних, одного обласного та двох відомчих архівів.
З архівних джерел, опрацьованих дисертантом у ЦДАВОВУ України, особливу увагу привернули матеріали з фонду уповноваженого Ради в справах релігій при РМ СРСР в Українській РСР (Ф. 4668. Оп. 2, 3, 4, 5), що дало змогу повною мірою розкрити механізми та методи практичної реалізації політики радянської влади у сфері релігії, в тому числі й на Прикарпатті.
Із матеріалів фондів ЦДАГО України найбільшу цінність для з'ясування технології уніфікації та здійснення релігійної політики становлять постанови, розпорядження, резолюції, листування, звіти, аналітичні довідки, інструкції ЦК КП України (Ф. 1. Оп. 23, 24, 25).
Важливим джерелом вивчення й аналізу ситуації напередодні “возз'єднання” УГКЦ з РПЦ стали матеріали фонду Греко-католицької митрополичої консисторії (ЦДІАУЛ. - Ф. 201. Оп. 4в) та Греко-католицького митрополичого ординаріату (ЦДІАУЛ. - Ф. 408. Оп. 1).
Найбільше інформації було отримано в ДАІФО, де опрацьовано матеріали фонду уповноваженого Ради у справах РПЦ (Ф. Р-389. Оп. 1, 2) та уповноваженого у справах релігійних культів (Ф. Р-388. Оп. 1, 2) у Станіславській (Івано-Франківській) області. Крім того, опрацьовано окремі справи з фонду виконкому обласної Ради (Ф. Р-295), обкому партії (Ф. П-1), обласної прокуратури (Ф. Р-584) та окремих районів (Ф.-759. Оп.; Ф. Р-1565. Оп. 1), які дозволили відтворити цілісну картину релігійного життя на теренах Прикарпаття.
В архівах УМВС і УСБУ в Івано-Франківській області опрацьовано окремі кримінальні справи священнослужителів та представників чернецтва, репресованих за релігійні переконання.
Матеріали з фонду Крехівського монастиря св. Михаїла (Ф. 8. Оп. 2, 7) представлені спогадами колишніх отців-василіян Гошівського монастиря.
Виявлені і залучені до написання тексту документи і матеріали дають можливість аргументовано обстоювати позицію автора і формувати обгрунтовані теоретичні положення, узагальнення і висновки.
Значну кількість джерел із досліджуваної тематики опубліковано у спеціальних збірниках матеріалів партійних з'їздів, конференцій, пленумів ЦК, постанов і циркулярів центральних органів Комуністичної партії, праць партійних лідерів. Важливим джерельним комплексом є законодавчі акти державної влади стосовно релігії й церкви, матеріали Ради у справах релігій при РМ СРСР, у першу чергу - доповіді голови Ради на щорічних всесоюзних нарадах її уповноважених.
До основних джерел досліджуваної тематики слід віднести також документи, опубліковані в спеціальних збірниках матеріалів і документів, зокрема: “Правда про унію: Документи і матеріали”, “Львівський Церковний Собор: Документи й матеріали. 1946-1981”. Незважаючи на явно ворожий щодо УГКЦ характер, вони містять і певну конкретно-історичну інформацію, яка не втратила актуальності й нині.
Особливу цінність для дисертації становлять документи, які містяться в архівах інших держав і опубліковані в спеціальних збірниках, таких як “Мартирологія Українських Церков”, а також у додатках до наукових студій Б.Боцюрківа, І.Біласа, І.Нагаєвського, М.Одинцова, Г.Штріккера та ін.
Інформативно насиченими є праці В.Сергійчука, в яких мовою невідомих досі архівних документів, що знаходились у спецфондах, відображено події 40-80-х рр. ХХ ст. на теренах західних областей УРСР.
Важливе значення для розуміння ситуації, в якій опинилася УГКЦ в роки першого (1939 - 1941 рр.) та другого (1944 р.) приходу радянської влади на землі Галичини й Прикарпаття, а також позиції її окремих ієрархів та священиків мають праці протопресвітера Г.Костельника, єпископа Г.Хомишина, митрополитів А.Шептицького, Й.Сліпого.
Специфічну джерельну нішу становлять спогади релігійних та світських діячів, зокрема Р.Бахталовського, П.Василика, М.Величковського, П.Волосянка, П.Ісаїва, В.Яшана, що відзначаються багатим фактажем, особистісним баченням подій суспільного, церковного, духовно-культурного життя на Прикарпатті. Саме ці праці дають змогу не тільки перевірити та уточнити цілий ряд історичних фактів, роль окремих церковних і громадських діячів у подіях релігійно-церковного життя на Прикарпатті, а й більш достовірно відтворити емоційно-психологічну атмосферу в українському суспільстві досліджуваного періоду.
Щоб з'ясувати вплив державної політики в галузі релігії на індивідуальному рівні, дисертант провів анкетування й опитування священнослужителів та віруючих різних конфесій.
Джерельну базу дисертації збагатили опубліковані матеріали в тогочасних періодичних виданнях релігійного та світського характеру, таких як “Журнал Московской Патриархии”, “Патріархальний вісник”, “Известия”, “Огонёк”, “Нова зоря”, “Прикарпатська правда”, “Вільна Україна”, “Християнський вісник”, “Вірую”, “Визвольний шлях” та ін.
...Подобные документы
Встановлення більшовицької влади в Україні. Характерні риси та напрями соціальної політики держави у 1920-х рр. Головні проблеми та наслідки соціальних перетворень у суспільстві в Україні періоду НЕПу. Форми роботи системи соціального забезпечення.
статья [21,2 K], добавлен 14.08.2017Аналіз соціально-політичного становища української держави гетьманської доби. Встановлення влади Директорії в Україні, її внутрішня і зовнішня політика. Проголошення акта злуки УНР і ЗУНР. Встановлення радянської влади в Україні. Ризький договір 1921 р.
курсовая работа [61,3 K], добавлен 21.02.2011Етапи відновлення радянської влади в західних областях України. Аналіз колгоспної системи загальнорадянського зразка. Характеристика форм радянської організаційної роботи. Особливості розвитку соціально-економічного життя західних областей України.
дипломная работа [259,5 K], добавлен 12.09.2012Заходи партійно-державного керівництва щодо релігії та православної церкви в Україні. Напрямки та способи здійснення утисків проти церкви органами влади. Хід здійснення репресивної політики більшовиків в 20–30 рр. ХХ ст. Наслідки антирелігійної політики.
реферат [36,3 K], добавлен 14.03.2013- Еволюція румунського комунізму: від сталінського тоталітаризму до націонал-комунізму Нікола Чаушеску
Етапи становлення, розгортання та еволюції румунської комуністичної партії. Прихід до влади у 1944-1947 роках за допомогою Радянської армії. Знищення опозиції в усій країні і забезпечення влади комуністичного режиму, встановлення одноосібної диктатури.
статья [32,8 K], добавлен 11.09.2017 Повстання проти гетьманського режиму. Встановлення в Україні влади Директорії, її внутрішня і зовнішня політика. Затвердження радянської влади в Україні. Радянсько-польська війна. Ризький договір 1921 р. та його наслідки для української держави.
контрольная работа [42,0 K], добавлен 30.04.2009Дослідження місця релігії та церкви в історії українського державотворення. Проблеми православної церкви, їх причини і чинники; співвідношення церкви і держави. Роль православ'я у соціально-економічних та правових процесах в Україні в сучасному періоді.
курсовая работа [19,5 K], добавлен 26.03.2014Аналіз особливостей періодизації церковно-радянських відносин. Знайомство з пропавшими безвісті храмами Приазов’я. Розгляд причин руйнації церковних споруд в роки радянської влади. Характеристика Благовіщенського жіночого монастиря на Херсонщині.
курсовая работа [81,0 K], добавлен 12.10.2013Голодомор 1932-1933 років як трагедія українського народу XX століття. Ставлення до подій тих часів всесвітніх організацій ООН та ЮНЕСКО, оцінка ними терористичних актів радянської влади проти української нації. Ціна хлібозаготівельної політики Сталіна.
доклад [17,7 K], добавлен 13.08.2009Початок католицького наступу на українське православ'я. Українське православ'я під політичним протекторатом Литовської держави. Зміна становища православної церкви після Кревської і Городельської уній. Правовий стан православної церкви в XVI столітті.
дипломная работа [29,2 K], добавлен 17.02.2011Розгляд твору Тіта Лівія "Римської історії від заснування міста", його основні погляди та концепції. Біографія історика та епоха його життя. Особливості мови та викладення матеріалу. Відношення Лівія до релігії, влади та зовнішньої політики Риму.
реферат [31,2 K], добавлен 12.02.2015Політика радянської влади в Україні 1919 року. Характеристика Конституції УСРР 1919 року: вплив на державотворення країни. Основні завдання, положення Конституції та ідеологічне обґрунтування. Конституція державної влади: центральних та місцевих органів.
реферат [28,8 K], добавлен 28.10.2010Дослідження сутності політики українізації. Заходи проти її реалізації з боку радянської влади. Сталінізм і доля української інтелігенції. Етапи розвитку національної освіти. Справа українського письменника Миколи Хвильового. Наслідки "українізації".
реферат [24,5 K], добавлен 28.10.2010Зміст та походження терміна "тоталітаризм". Ознаки тоталітарного режиму. Психграми політичних диктаторів. Прояви тоталітарного режиму в Німеччині та Італії в 1920-1930-х рр. Сталін – великий диктатор ХХ століття. Антицерковна політика радянської влади.
дипломная работа [185,0 K], добавлен 06.07.2012Зовнішня політика Петра I, процес інтеграції Росії до Європи. Оперування Росією конфесійним питанням у зовнішній політиці. Українське конфесійне питання як політичний засіб Росії проти Речі Посполитої. Становище православної церкви Правобережної України.
реферат [34,9 K], добавлен 12.06.2010Основні особливості історії Радянської України у сфері культурного життя. Сутність хронологічної послідовності розвитку освіти. Значення освіти у суспільно-політичному житті країни. Становище загальноосвітньої школи, розвиток середньої і вищої освіти.
реферат [52,5 K], добавлен 26.12.2011Комплексне дослідження міжвоєнної історіографії взаємин світських органів влади і структур православної Церкви в Україні (правові та економічні аспекти). Причини розколу Російської православної церкви. Обновленський церковно-релігійний рух в Україні.
автореферат [39,8 K], добавлен 11.04.2009Продемонстровано взаємодію органів із місцевими жителями з метою залучення їх до відбудови народного господарства, громадсько-політичного та культурного життя, участь в агітаційно-пропагандистській роботі радянської влади. Висвітлено роль жіночих рад.
статья [23,7 K], добавлен 06.09.2017Законодавче врегулювання соціального страхування від безробіття в 20-х рр. ХХ ст. Перший нормативний акт радянської влади, яким здійснювалося правове регулювання страхування від безробіття. Розмір внесків наймачів у фонд безробітних, право на допомогу.
реферат [29,2 K], добавлен 12.06.2010Боротьба за єдність. Тиск з боку Тимчасового уряду. Відновлення автокефального антихристиянської пропаганди з боку більшовицької влади. Бурхливі події 1939-1965 рр. та вплив їх на церковне життя. Відродження Православної Церкви у післявоєнний час.
курсовая работа [42,4 K], добавлен 14.11.2010
