Добре перегляні деталі зробили можливим провести натуральну реконструкцію цієї зброї, яка була проведена у другій половині 1950-х років у Військово-історичному музеї артилерії в Ленінграді[Мал. Д.116]. Особливістю пристрою цих каменеметів була наявність верстата з жолобом, а також рухомого по полозах всередині нього, повзуна з тятивою. Він відтягувався воротом і при русі назад поступово опускався по полозах вниз до тих пір, поки тятива не зісковзувала з нього і не метала камінь. Таким чином, постріл відбувався як би автоматично при натягуванні тятиви.

Каменеметні самостріли кидали зазвичай ядра вагою в 5-10 кг, але були і ядра більшої ваги. Дистанція стрільби складала 60-100 м. Їх особливістю була можливість пологого пострілу, в той час як метальні машини плащового типу (пороки) метали ядра по навісній траєкторії. Крім того, самостріли були більш легкою зброєю і могли застосовуватися не тільки при захисті фортець, але і під час їх облоги. Доставити таку зброю під стіни обложеної фортеці було значно простіше.

По всій імовірності, на Русі арбалети вийшли з ужитку як бойової зброї раніше, ніж у Західній Європі. Останній раз згадка про них зазначена документом 1486 року[88, С.130]. Убогість письмових джерел про застосування арбалетів на Русі заповнюється численними археологічними знахідками наконечників арбалетних болтів[Мал. Д.118]. Знайдені вони були в основному на території західної, південно-західної і північно-західної Русі. За підрахунками А.М. Кирпичникова, загальна кількість наконечників арбалетних стріл, знайдених при розкопках міст першої половини XIII століття, становить приблизно 2 відсотки від загального числа всіх знайдених там наконечників[39, С.72].

Арбалетні болти представлені двома основними типами: з черенковими і втульчатими наконечниками. Перші виковані з держаком, який встромляли в древко, другі - з втулкою. Приблизно з початку XIV століття втульчаті наконечники витісняють черенкові, оскільки міцніше з'єднувалися з держаком і рідше ламалися. Вага більшості наконечників від 17 до 50 г, причому більш пізні важать в основному 30-50 г. Враховуючи древко, можна вважати, що загальна вага болтів знаходиться у відповідності з вагою європейських болтів.

Археологічні матеріали, оброблені А. Медведєвим, дозволили виявити кілька основних типів живцевих і втульчатих наконечників. Найбільш ранні - черенкові - мали гостротрикутну форму з квадратним перетином. У XIII-XIV століттях вони, зберігаючи загальну трикутну форму, стають менш витягнутими, а в окремих випадках ромбічними[57, С.53-89].

Втульчаті наконечники були більш різноманітними. Ранні, також гостротрикутні, були знайдені в Новгороді, Подніпров'ї та Ізяславлі. Вони, судячи з новгородським розкопкам, продовжували існувати аж до першої половини XV століття. Більш пізніми вважаються втульчаті наконечники ромбічної форми. Вони використовувалися повсюдно з невеликими варіаціями. Аналогічно добре відомі і за європейськими матеріалами.

Іншим поширеним типом є лавролистна форма наконечника, представлена двома різновидами, з плоским і ромбічним перетином. Вони виявлені при розкопках Новгорода, Пскова, Гродно, Смоленська, Ізборська, Ізяславля, Києва.

Форма наконечників могла залежати від місцевих ремісничих традицій і зберігатися протягом багатьох десятків років, хоча загальна тенденція цілком очевидна: гостротрикутна форма поступово переходить у ромбічну, оскільки остання краще пристосована для пробивання захисного пластинчастого озброєння. Наконечник гостротрикутної форми добре працює проти кольчуги, яка в XIV столітті починає замінюватися на Русі дошковим обладунком з пластин - куяком, бахтерцем, юшманом.

Пішовши з військового побуту, арбалет продовжував залишатися як мисливська зброя. Не можна з достатньою точністю сказати, коли на околицях Західної Європи з'явилися мисливські арбалети зі сталевими дугами. Відомо лише, що при Івані Грозному іноземні посли, які приїжджали до Москви, привозили з собою арбалети, які могли послужити зразками для російських зброярів.

Про застосування арбалетів на полюванні є окремі матеріали, що свідчать про те, що бояри заводили у себе на службі арбалетників[Мал. Д.117], але подробиці не збереглися. Також немає відомостей про те, що на Русі проводилися арбалетні змагання або створювалися арбалетні союзи.

Разом з тим слід зазначити, що на Русі здавна були відомі мисливські самостріли і капкани, засновані на принципі механічного луку[Мал. Д.119].

Підсумовуючи відомі відомості про застосування арбалетів на Русі, можна зробити наступні висновки. Широкого розповсюдження ручні арбалети у нас не отримали. Пов'язано це було з низкою обставин, в тому числі і з такими, як чільна роль рухомої кінноти, відсутність найманців-професіоналів і, можливо, дорожнеча самої зброї.

Основними районами їх застосування слід визнати територію західної частини Русі, де доводилося протистояти супротивникові, озброєному арбалетною зброєю. З півдня і сходу такої небезпеки не було і особливої необхідності в ньому не існувало.

Особливо слід відзначити значну роль кріпостної арбалетної зброї. Вона існувала в багатьох містах і була представлена у вигляді великих арбалетів, які метали великі стріли і кам'яні ядра. У військовій справі і ручні, і кріпосні арбалети вийшли з ужитку в кінці XV століття.

Мисливські арбалети, мабуть, продовжували широко застосовуватися, але про це не збереглося вагомих звісток. Мабуть, арбалетна зброя в якості мисливської була поширена на Русі в значно більших масштабах, ніж ми собі уявляємо. Історія арбалетів в Русі до цього часу все ще залишається не вивченою.



ВИСНОВКИ

У своїй дипломній роботі я виокремив два типи стрілецької зброї Середньовічної Європи за критеріями масовості використання та географічної масштабності розповсюдження - це лук та арбалет. Кожен з цих типів стрілецької зброї має свої підвиди, проте є три типові головні відмінності: бойові, кріпосні та мисливські. Але так як мисливська зброя часів середньовіччя до нашого часу майже не дійшла, а кріпосні луки та арбалети більше відносяться до осадного та захисного, тобто немобільного типу озброєння, то, по більшій частині, я досліджував військовий тип стрілецького озброєння середньовічного воїна і почав з луку, як більш раннього типу зброї.

Лук поділявся на два основних види ? простий та складний або, як ще називають його удосконалений варіант, композитний. Простий лук на території Європи активно застосовувався завдяки тому, що був відомий ще задовго до епохи Середньовіччя, винятком є англійський простий довгий лук, проте класифікувати та прослідити інші луки простого типу, їх хронологічне та географічне поширення, практично неможливо, тому історія луку у Європі починається з його іншого виду - складного, як більш ефективного знаряддя ведення війни.

У середньовічній Європі виділяли три головні види складних луків: хунський, турецький та скіфський, проте, поміж відмінностей, кожен з цих луків складався з таких частин: тятиви та дуги, до складу якої входять рукоять, двоє плечей (або рогів) і двоє кінців. Основними матеріалами для луків слугувала деревина різних порід, сухожилля та рогові накладки.

Удосконалений вид складного луку ? композитний, перекладав енергію натягнення в кінетичну енергію стріли з найбільшою ефективністю, навіть без обважнювачів, передаючи снаряду, при рівному з дерев'яним луком натязі, на 30% більшу енергію. Маючи значно більшу міцність при рівній довжині з тисовим, композитний лук, крім того, був дуже живучий. Термін його служби обчислювався десятиліттями, а перевозитися він міг у стані боєготовності, що уявлялося воїнам у вищій ступені цінною якістю.

Щодо давньої Русі, як частини Східної Європи, то тут луки складного композитного виду активно використовувались у боях, і більш того, їх конструкція була на рівні західноєвропейських зразків, якщо не перевищувала їх своєю потужністю. Історія луку на Русі в час Середньовіччя, також починається по суті зі складного типу луку, що підтверджується чисельними пам'ятками писемності та археологічними дослідженнями.

Отже, відповідно до вищесказаного, можна виділи такі етапи розвитку луку у середньовічній Європі:

? Першим, так названим етапом, був простий прямий лук. Під час Столітньої війни англійський довгий лук зіграв вирішальну роль у розгромі французів (битви при Кресі 1346 року, битви при Пуатьє 1356 року і Азенкуром 1415 року);

? Наступним етапом у розвитку даного виду зброї був складний лук, відомий багатьом народам Азії та Європи;

? Найкраща якість і найбільше поширення в третьому етапі мали композитні луки, зроблені з сухожиль, дерева і рогу (іноді могли вживатися інші матеріали).

Складові частини та бойові снаряди також зазнали ряд змін: в процесі еволюції та поширенням захисних обладунків, особливо важкого типу, наконечники стріл воліли до пірамідальної, ромбічної або гранованої форми. Зокрема, замість легких стріл з кам'яним і кістяним наконечником стали застосовуватися важкі стріли з металевим наконечником, а конструкція самого луку ускладнилася, цим була досягнута велика потужність зброї.

Що стосується розмірів стріл (разом з наконечником), то це залежало не від розмірів лука, а було пов'язане з довжиною натягу тятиви. Наприклад, для коротких скіфських луків використовували досить довгі стріли (до 80 см). Справа в тому, що круто відігнуті вперед кінці луку дозволяли розтягнути тятиву до 75 см. В середньому ж для досить потужних луків будь-яких типів використовувалися стріли довжиною від 60 до 100 см.

Тятива для луку є однією з головних умов його вірного функціонування і мала першочергове значення у виготовленні та обслуговуванні комплексу озброєння лучників, сагайдаки та налучі також були важливим предметом озброєння середньовічного воїна, особливо ж виділяються скіфські горіти, які за своїми властивостями були на порядок більш функціональними аніж їхні західноєвропейські види.

Торкаючись ефективності луку в цілому, слід зазначити, що багато в чому вона залежала від тактики бою і наявності захисного озброєння супротивника. Результат тієї чи іншої битви, того чи іншого військового походу, та й долі багатьох племен і народів безпосередньо був пов'язаний з використовуваною зброєю і умінням її застосовувати. До кінця I тисячоліття нової ери, коли виникли феодальні держави Європи, бойові можливості луків виявилися вичерпані. Пов'язано це, швидше за все, було з розвитком металургії і поширенням сталевих обладунків. Окремі перемоги, досягнуті за допомогою лучників, можна віднести до тактично правильної побудови бою. Починаючи з X століття у військовому побуті Європи з'являється нова метальна зброя, потужність якої була на порядок вище в порівнянні з луком. В історію входить арбалет, спочатку як індивідуальна, а потім як і масова зброя.

Винахід арбалета відноситься до переломного етапу в історії техніки і військової справи. Його створення сприяло виробленню нових механічних систем, а у військовій галузі - впровадження інших прийомів ведення воєн і організації війська.

За час свого існування в Європі, починаючи з X століття, арбалети зазнавали значних змін, що стосувалися як їх конструкції, так і сфери застосування. Кордон між різними видами арбалетів провести досить складно з огляду на те, що одна і та ж система могла використовуватися в різних цілях. Майже завжди можна виділити ручні і кріпосні арбалети, при цьому останні могли застосовуватися і в польовому бою. Крім того, арбалети ділилися на бойові та мисливські. Коли з'явилися останні, сказати важко, оскільки джерела про це мовчать.

Ранній період з X по XIII століття найбільш скрутний для виявлення існуючих тоді конструкцій, оскільки від нього збереглися лише деякі екземпляри, і справа доводиться мати з малюнками та вельми мізерними описами. Найбільш давнім видом арбалета, що існував впродовж X-XI століть, слід вважати арбалет з дугою з одного сорту дерева, проте військові арбалети у своєму розвитку прагнули до якомога більшої потужності, що спричиняло виготовлення все нових і нових видів арбалетів та пристроїв для натягу тятиви, а саме таких як гак, ворот типу «козяча нога», англійський та німецький вороти. Таким чином і можна простежити еволюцію арбалетів - від арбалету з дугою від одного сорту деревини до арбалетів зі складними та сталевими дугами.

Що ж до конструкції, то будь який арбалет складається з наступних основних частин: арбалетної дуги, замикаючого механізму (замка), спускового пристрою, ложі і тятиви. Розглянемо кожну частину відповідно до її функцій послідовно:

1.) Арбалетна дуга відноситься до найбільш важливої ??частини арбалета. Від неї залежала швидкість польоту арбалетної стріли і відповідно дієвість всієї зброї. Її форма вирішальним чином позначалася на ефективності арбалета. Арбалетна дуга пройшла ряд вдосконалень - від дуги, виготовленої з одного сорту деревини, до складних та сталевих дуг;

2.) Іншою важливою частиною арбалета є пристрій, що дозволяв утримувати тятиву в натягнутому стані, а потім її спускати. Саме він зробив арбалет зброєю, відмінною від лука, і сприяв його широкому поширенню - це замок зі спусковим механізмом, які також пройшли довгий шлях вдосконалень - від штирьового замка до складного роликового типу;

3.) Дуже важливою частиною арбалетної зброї, яка з'єднувала всі деталі і втримувала їх, була ложа. Її завжди виготовляли з твердих порід деревини і на протязі еволюції вона майже не змінювалась, а лише вкоротилась;

4.) Без тятиви арбалетного зброї не існувало б, оскільки саме вона передає накопичену стислою дугою енергію, що метає снаряди. Тому тятива повинна володіти двома найважливішими властивостями: бути міцною і не розтягуватися при натязі, а її плетіння є мистецтвом, що вкрите таємницями.

Щодо снарядів, то відносно проста конструкція арбалетних болтів сприяла їх масовому виробництву, а їх застосування не передбачало ніяких труднощів, що піднімало статус арбалету ще вище. Тому варто зазначити, що:

1. Починаючи з ХІ ст. арбалет стає провідною стрілецькою зброєю європейських армій на протязі п'яти століть;

2. Масштабність його розповсюдження у Європі просто величезна, спираючись на те, що навіть у арміях, де застосування арбалета стосовно військової тактики є не типовим, він все-таки існує і використовується, хоч і в менших масштабах;

3. Не достатній розвиток металургії спричинив заборону на використання арбалетів, що дає фактологічний матеріал розповсюдження арбалету у Європі;

4. Писемні, зображальні пам'ятки та археологічні розкопки є фактом підтвердження вищесказаного;

5. Головним явищем еволюції арбалету є його конкуренція із захисним спорядженням тогочасного воїна;

6. Пристрої для натягування тятив арбалетів досягли свого піку у вигляді англійського (поліспастного) та німецького (рейково-редукторного) воротів, а це означає, що можна було створювати арбалети величезної граничної потужності.

Технічні можливості засобів натягу можуть продемонструвати потужність, яку розвивала арбалетна зброя. Боєприпаси в свою чергу чимало сприяли точному ураженню цілі. Поєднанням цих двох факторів - потужності і точності бою - і визначалося якість арбалетного зброї. Отже, бойові властивості арбалета, особливо на останніх етапах, були вражаючими. Пробиття цілісного сталевого обладунку арбалетним болтом було можливим, хоч це і було граничною потужністю ручного європейського арбалета.

Якщо ж підсумувати відомі відомості про застосування арбалетів на Русі, то можна зробити наступні висновки. Широкого розповсюдження ручні арбалети у нас не отримали. Пов'язано це було з низкою обставин, в тому числі і з такими, як чільна роль рухомої кінноти, відсутність найманців-професіоналів і, можливо, дорожнеча самої зброї.

Основними районами їх застосування слід визнати територію західної частини Русі, де доводилося протистояти супротивникові, озброєному арбалетною зброєю. З півдня і сходу такої небезпеки не було і особливої необхідності в ньому не існувало.

Особливо слід відзначити значну роль кріпостної арбалетної зброї. Вона існувала в багатьох містах і була представлена у вигляді великих арбалетів, які метали великі стріли і кам'яні ядра. У військовій справі і ручні, і кріпосні арбалети вийшли з ужитку в кінці XV століття.

Мисливські арбалети, мабуть, продовжували широко застосовуватися, але про це не збереглося вагомих звісток. Мабуть, арбалетна зброя в якості мисливської була поширена на Русі в значно більших масштабах, ніж ми собі уявляємо. Історія арбалетів в Русі до цього часу все ще залишається не вивченою.



МЕТОДИЧНИЙ РОЗДІЛ

Позакласний захід з теми: «Стрілецька зброя Середньовічної Європи». (Запланований позакласний захід з всесвітньої історії в 7 класі)

Позакласний захід - лабораторне заняття передбачає самостійну роботу декількох міні-груп за літературою вчителя і уривків з документів, обговорення питань і підготовку звітного виступу (кожна міні-група отримує свою картку-інструкцію).

Діяльність учителя полягає в постановці мети уроку, розподіл та роз'яснення завдань, проведенні консультацій та підведенні підсумків роботи.

Мета уроку: показати учням розвиток металургії та механіки Середньовіччя через призму розвитку стрілецького озброєння.

Завдання:

Виховні: виховувати в дітях почуття патріотизму, тим більш, що у самих дітей інтерес до цієї теми, а це сприяє її закріпленню; даний урок несе в собі виховне навантаження з огляду на розвиток стрілецької зброї у Давній Русі як Східної Європи, тому що незважаючи на себе, воїни Русі були патріотами, люблячими свою країну, віддаючи життя за її благо.

Освітні: Продовжити навчати критично, аналізувати джерело історичної інформації (характеризувати авторство джерела, час, обставини і цілі його створення). Виділяти головне і систематизувати виділене, заповнюючи таблицю в зошитах. (Визначити загальні риси, конструкцію, і бойові властивості).

Розвиваючі: Розвивати інтерес до історії.

Обладнання уроку: Перед уроком на інтерактивній дошці створюємо (у вигляді слайдів) наочний образ середньовічної Європи.

Випереджаюче завдання: Учні отримують випереджаюче завдання, підготувати слайди за наступними напрямками:

1. Підготувати слайди, на яких зображені мініатюри та малюнки стрілецького озброєння із стародавніх джерел.

2. Підготувати слайди з невеликим описом великих битв, де ключовим було вміле використання стрілецької зброї. Наприклад:

а.)Битва при Кресі в 1346 році. Вона здобула популярність тим, що невеликий англійський загін короля Едуарда III з дев'яти тисяч чоловік розгромив тридцятитисячне військо французького короля Філіпа VI. Причому наступаючою стороною були французи. Перед французькими лицарями йшли піші загони генуезьких арбалетників, але вони мало що могли зробити. Розташовані вище їх по схилу англійські лучники буквально засипали їх стрілами. До речі, після цієї битви лук в Англії став користуватися ще більшою популярністю. Коли атака арбалетників захлинулася, французи ринулися вперед, але не всі разом, а окремими загонами, через що вони так і не змогли прорватися через англійську піхоту. Коли під французьким королем був вбитий кінь і він з невеликою свитою спішно покинув поле бою, бій закінчився. У цьому бою французи втратили убитими 11 принців і півтори тисячі лицарів, що представляли собою колір французької знаті.

б.)Блискуче проявили себе швейцарські арбалетники в битві при Земпасі в 1386 році у війні за незалежність Швейцарії. В ході бою швейцарці обійшли супротивника з флангу і повністю його розгромили. Причому втрати сторін були неспівмірні: у австрійців півтори тисячі чоловік убитими і пораненими, а у швейцарців тільки сто двадцять.

3. Підготувати слайди, на яких повинні бути зображені портрети: Річарда І Ливове Серце, Генріха VIII, Людовика VI Товстого, Конрада ІІІ, Пилипа Августа та інших видатних осіб, які сприяли чи загальмовували розвиток стрілецького озброєння.

Постановка до виконання групового завдання.

1. Постановка пізнавальної задачі (проблемної ситуації)

2. Роздача дидактичного матеріалу по групах.

Групова робота:

1. Знайомство з матеріалом, планування роботи в групі.

2. Розподіл завдань всередині групи.

3. Індивідуальне виконання завдання.

4. Обговорення індивідуальних результатів роботи в групі.

5.Обговорення загального завдання групи (зауваження, доповнення, уточнення, узагальнення).

6. Підведення підсумків групового завдання.

Заключна частина.

1. Повідомлення про результати роботи в групах.

2. Аналіз пізнавальної задачі, рефлексія.

3. Загальний висновок про групову роботу і досягнення поставленої мети.

Учитель створює в програмі Power Point таблицю (таблиця 1), яку виносить на інтерактивну дошку у вигляді слайду. Таблицю необхідно заповнити по ходу виконання завдань, які містяться в картках.

Розвиток стрілецької зброї у Середньовічній Європі
№	Вид стрілецької зброї	Тип стрілецької зброї	Хронологічні рамки використання	Територія поширення

План уроку

1. Розвиток та становлення луку у Європі.

2. Конструкція та складові частини луку.

3. Розвиток та становлення арбалету у Європі.

4. Конструкція та складові частини арбалету.

Хід уроку.

Організаційний момент.

На уроці вчитель відзначає, що винаходження складного луку та арбалету відноситься до переломного етапу в історії техніки і військової справи. Його створення сприяло виробленню нових механічних систем, а у військовій галузі - впровадження інших прийомів ведення воєн і організації війська.

Тут доречно розповісти з інтерактивної дошки про одну із битв, де ключова роль віддавалась стрілецькій зброї.

Старовинна зброя завжди привертає нашу увагу. За минулі сторіччя її багато різновидів безповоротно зникли, інші змінили свій вигляд. І лише деякі з них, зберігши основні риси, продовжують служити людям. Серед цих небагатьох слід назвати стрілецьку зброю. Вона з'явилася значно пізніше перших видів холодної зброї (крем'яних сокир, скребків, ножів тощо), але все ж є найдавнішим людським озброєнням. До найбільш простої та основної стрілецької зброї відноситься лук, значно складніше влаштовані арбалет і метальні машини.

Холодна й метальна зброя ? два принципово різних види, хоча їх постійно об'єднують. Справа не в конструкції, а в суті - в холодній зброї використовується тільки енергія людських м'язів, і діє вона на близьких дистанціях. У стрілецькій зброї, незалежно від її пристрою, завжди використовується інший вид енергії - енергія напруженої дуги лука чи арбалета.

За думкою деяких авторів, без луку, як одного з типів стрілецької зброї, можливо б не здійснилась людська цивілізація. Це пояснюється тим, що лук є першою зброєю дальнього бою, котрий виокремлюється масовістю і географічною масштабністю, знаряддям війни, котре перевернуло світ і зробило його таким, яким ми знаємо його сьогодні. Проте в майбутньому він поступиться своїм місцем арбалету, а арбалет вогнепальній зброї.

Пояснення вчителем мети лабораторного заняття: на основі роботи з джерелами і колективного обговорення встановити характерні риси основних видів стрілецької зброї, розглянути головні типи луків і арбалетів та визначити сутність розбіжностей.

Кожна група отримує картки із завданнями та фрагментами документів. За самостійним вивченням текстів слідує колективне обговорення в міні-групі, в ході якого в зошитах заповнюється та колонка таблиці, яка відповідає обговорюваного питання. Підгрупа визначає виступаючих, які коротко формулюють підсумки роботи (представляють вивчений тип стрілецької зброї).

По ходу виступів представників груп учні класу заповнюють на підставі оголошуваної інформації інші (крім своєї) колонки таблиці. В кінці уроку підбиваються підсумки роботи.

Картка - інструкція № 1

Простий англійський довгий лук.

1.Джерела: стаття Э. Клипсома «Длинный лук: повторный взгляд».

2.Питання та завдання для вивчення і колективного обговорення:

- Вкажіть хронологічні рамки використання англійського довгого луку.

- Якої максимальної довжини він досягав?

- Назвіть відому людину, котра використовувала цю зброю та сприяла її поширенню.

- Назвіть територію, де англійський лук найчастіше зустрічався.

3.Письмове оформлення питання.

4.Підведення підсумків роботи за джерелами. Підготовка індивідуального виступу від групи.

5.Питання для обговорення в класі.

Чи змінювався англійський довгий лук на протязі історії? Визначте питання для зіставлення.

Картка - інструкція № 2

Арбалет з дугою, із одного сорту деревини.

1. Джерела: Ю.В. Шокарев «Луки и арбалеты» (2004).

2. Питання та завдання для вивчення і колективного обговорення:

- В яких хронологічних рамках використовувалась ця зброя?

- Чим виділяється цей тип арбалету з-поміж інших?

- Якого пристрою для натягування тятиви було достатньо?

- Вкажіть перші зображення такого арбалету в історичному джерелі.

3.Письмове оформлення питання (в однойменній колонці таблиці № 1).

4.Підведення підсумків роботи за джерелами. Підготовка індивідуального виступу від групи.

5.Питання для обговорення в класі:

Дайте коротку характеристику розповсюдження цієї зброї та її популярності у середньовічному європейському суспільстві.

Картка-інструкція № 3

Складний лук хунського типу.

1. Джерела - стаття «Луки и арбалеты» з журналу «Мир фантастики».

2. Питання та завдання для вивчення і колективного обговорення:

- Звідки прийшов на територію Європи лук хунського типу?

- В чому його істотна різниця від інших типів складних луків?

- Як вплинув хунський тип складного луку на військову справу?

- Вкажіть територію розповсюдження хунського луку.

3.Користуючись інформацією з джерела, відтворіть схему нанесення кістяних накладок на лук цього типу. Що це змінювало у його ефективності?

4.Письмове оформлення питання (таблиця № 1).

5.Підведення підсумків роботи за джерелами. Підготовка індивідуального виступу від групи.

6.Питання для обговорення в класі:

Які форми наконечників стріл використовували племена хунів на своїх луках? Чому вони майже не використовували бронебійні наконечники?

Картка-інструкція № 4

Руський самостріл

1. Джерела: А. Ф. Медведев «Ручное метательное оружие. Лук и стрелы, самострел VIII-XIV вв.» (1966).

2. Питання та завдання для вивчення і колективного обговорення:

- Чи існували на Русі великі загони стрільців із самострілів?

- На якій території частіше всього використовувалась ця зброя? Чому?

- В чому була істотна різниця руського самостріла від європейського арбалета? Наведіть їх порівняльну характеристику щодо конструкції улаштування.

- Знайдіть та випишіть цитати з давньоруських хронік та літописів, де згадується цей вид зброї.

3. Письмове оформлення питання (таблиця № 1).

4. Підведення підсумків роботи за джерелами. Підготовка індивідуального виступу від групи.

5. Питання для обговорення в класі:

Чи був руський самостріл більш ефективною зброєю, аніж європейський арбалет? Коли він перестав використовуватися?

Картка-інструкція № 5

Арбалет зі складною дугою

1. Джерела: Р.П. Голлуей «Книга арбалетов» (2005).

2. Питання та завдання для вивчення і колективного обговорення:

- Вкажіть територію поширення у використанні арбалета зі складною дугою у Європі.

- Назвіть відомі документи, які регулювали використання арбалету зі складною дугою?

- Хто відродив арбалет у час Середньовіччя?

- Розпишіть конструкцію арбалета зі складною дугою? В чому його різниця від його попередника - арбалету з дугою, виконаною з одного сорту дерева?

3. Письмове оформлення питання (таблиця 1).

4. Підведення підсумків роботи за джерелами. Підготовка індивідуального виступу від групи.

5. Питання для обговорення в класі:

Яку потужність мав арбалет із складною дугою? Які пристрої використовувались для натягу тятиви такого арбалету? Який тип арбалету став його спадкоємцем?

Картка-інструкція № 6

Каменеметні арбалети середньовічної Русі.

1. Джерела: розпечатка з електронної бібліотеки Якова Кротова «Полное собрание Русских летописей» Лицьового Своду XVI ст.

2. Питання та завдання для вивчення і колективного обговорення:

- При яких обставинах використовувалися каменеметні арбалети Русі?

- Ядра якої ваги могли запускати каменеметні арбалети? На яку дистанцію?

- В чому полягала особливість їх пострілу?

- Якою мобільністю вони володіли?

3. Письмове оформлення питання (таблиця № 1).

4. Підведення підсумків роботи за джерелами. Підготовка індивідуального виступу від підгрупи.

5. Питання для обговорення в класі:

Вкажіть інші види стрілецької кріпосної та багатофункціональної зброї давньої Русі?

Визначте питання для зіставлення. Що залишилося незмінним?

Підводимо підсумки уроку.

Лук поділявся на два основних види ? простий та складний або, як ще називають його удосконалений варіант, композитний. Простий лук на території Європи активно застосовувався завдяки тому, що був відомий ще задовго до епохи Середньовіччя. Історія луку як у Європі, так і на Русі, починається з його іншого виду - складного, як більш ефективного знаряддя ведення війни.

У середньовічній Європі виділяли три головні види складних луків: хунський, турецький та скіфський, проте, поміж відмінностей, кожен з цих луків складався з таких частин: тятиви та дуги, до складу якої входять рукоять, двоє плечей (або рогів) і двоє кінців.

Найбільш давнім видом арбалета, що існував впродовж X-XI століть, слід вважати арбалет з дугою з одного сорту дерева, проте військові арбалети у своєму розвитку прагнули до якомога більшої потужності, що спричиняло виготовлення все нових і нових видів арбалетів та пристроїв для натягу тятиви, а саме таких як гак, ворот типу «козяча нога», англійський та німецький вороти. Таким чином і можна простежити еволюцію арбалетів - від арбалету з дугою від одного сорту деревини до арбалетів зі складними та сталевими дугами. Що ж до конструкції, то будь який арбалет складається з наступних основних частин: арбалетної дуги, замикаючого механізму (замка), спускового пристрою, ложі і тятиви.

Якщо ж підсумувати відомі відомості про застосування арбалетів на Русі, то можна зробити наступні висновки. Широкого розповсюдження ручні арбалети у нас не отримали. Пов'язано це було з низкою обставин, в тому числі і з такими, як чільна роль рухомої кінноти, відсутність найманців-професіоналів і, можливо, дорожнеча самої зброї. Основними районами їх застосування слід визнати територію західної частини Русі, де доводилося протистояти супротивникові, озброєному арбалетною зброєю. З півдня і сходу такої небезпеки не було і особливої необхідності в ньому не існувало. Особливо слід відзначити значну роль кріпостної арбалетної зброї. Вона існувала в багатьох містах і була представлена у вигляді великих арбалетів, які метали великі стріли і кам'яні ядра. У військовій справі і ручні, і кріпосні арбалети вийшли з ужитку в кінці XV століття.

Закінчуючи урок, учитель може запропонувати школярам придумати інші назви теми уроку, виходячи зі змісту виконаних завдань.

Тема може звучати, наприклад, як «Стрілецька зброя проти захисного спорядження середньовічного воїна.», що вказує на необхідність подальшого вивчення цієї проблеми.

Підведення підсумків уроку (позитивні і негативні моменти результатів роботи) виставлення оцінок.

Домашнє завдання: В якості домашнього завдання пропоную учням зіставити записи в таблиці з текстами матеріалів вчителя, виявити неточності й внести необхідні доповнення. Так само можна зіставити схему еволюційного руху вдосконалення стрілецької зброї Європи епохи середньовіччя.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Агрис Б., Большакова Д. Луки и арбалеты / Богдан Агрис, Динара Большакова // Мир фантастики. Машина времени. Арсенал. ? М. : ТехноМир, 2003. ? № 4. ? С. 80-83.

2. Английские лучники (1330-1515 гг.) : [Электронный ресурс] / cтатья по материалам журнала «Новый Солдат» : № 3, 16, 36. - 2009. - С. 10. - Режим доступа к ст. : http://walker30.narod.ru/archers_eng.htm.

3. Ангус К. Полководцы Древнего мира : [Энциклопедия] / Констам Ангус. - Минск : Харвест, 2011. - 192 с.

4. Апресов С. Наука луковая : анатомия классического деревянного лука : [Электронный ресурс] / «Популярная механика» - 2008. - С. 4. - Режим доступа к ст.:

http://www.popmech.ru/article/3497-nauka-lukovaya.

5. Арбалеты (с иллюстрациями) : [Электронный ресурс] / библиотека «Город Крым». - С. 31. - Режим доступа к ист. :

http://gorod.crimea.edu/librari/arbalet/index.htm.

6. Арциховский А. В. Древнерусские миниатюры как исторический источник / Артемий Арциховский. ? М. : МГУ, 1944. ? 215 с.

7. Арциховский А. В. Русское оружие X - XIII вв. [МОЛГУ им. М. В. Ломоносова. Доклады и сообщения исторического факультета. ? [4 вып.] / Артемий Арциховский. ? М. : МГУ, 1946. ? 17 с.

8. Бергман К. Конструкция и изготовление древних луков : [Электронный ресурс] / Бергман К., Макьюэн Э., Миллер Р. Л., пер. с англ. С. П. Капица - М. : В мире науки, 1991. - С. 42-51 // «Военно - исторический портал античности и средних веков», 2000, - С. 9 - Режим доступа к ст. :

http://xlegio.ru/ancient-armies/missile-weapons/early-bow-design-and-construction.

9. Бехайм В. Энциклопедия оружия (Руководство по оружиеведению.: Оружейное дело в его историческом развитии от начала средних веков до конца XVIII в.) : [Энциклопедия] / Вендален Бехайм, пер. с ним. А. А. Девель, В. В. Демидова, В. А. Кондрашева и др. - СПб. : АО «Санкт-Петербург оркестр», 1995. - 576 с.

10. Блинчик Е. Л., Губа С. И. О древнегреческих арбалетах : [Электронный ресурс] / «Центр Живой Истории» при АМЗ «Танаис», 2006. ? С. 12. ? Режим доступа к ст. :

http://velizariy.kiev.ua/avallon/archery/gast.htm

11. Бонду Э., Жан-Жак П. Энциклопедия оружия в 1000 иллюстраций : [Энциклопедия] / Эрик Бонду, Пьетрарю Жан-Жак, пер. с англ. Александр Кавтаскин. ? М. : АСТ, 2009. ? 128 с.

12. Бранденбург Н. Е. - Предметы вооруженія и конского снаряженія. Курганы южного приладожья / Николай Брандебург // Матеріалы по археологіи Россіи издаваемые императорскою археологическою коммиссіею № 18. ? СПб . : Тип. Глав. упр. Уде лов, 1895, С. 57 ? 68.

13. Восточная Европа в древности и средневековье. Генеалогия как форма исторической памяти : XIII Чтения памяти члена-корреспогдента АН СССР В. Т. Пашуто / РАН, Ин-т всеобщ. ист. ? М. : Институт всеобщей истории РАН, 2001. ? 225 с.

14. Виллани Дж. Новая хроника, или История Флоренции / Джованни Виллани, пер. с ит. М. А. Юсима. ? М. : Наука, 1997. ? 551 с.

15. Война. 5000-летняя история. От Древнего Египта до наших дней : [Энциклопедия] / В. Есина, А. Кулаков, П. Липатов, Г. Махарадзе. М. : Астрель, 2011. ? 512 с.

16. Голубева Л. А. Киевский некрополь / Л. А. Голубева // Материалы и исследования по археологии СССР, вып. 11. ? М.-Л. : АН СССР, 1949. ? С. 103 - 118.

17. Горончаровский В. А. Лук «гуннского» типа в комплексе вооружения позднеантичного Боспора // VI чтения памяти профессора В. Д. Блаватского. Тезисы докладов. К 100 - летию со дня рождения. М. : ИИМК РАН, 1999. ? С. 43-44.

18. Голлуэй Р. П. Книга арбалетов. История средневекового метательного оружия / Ральф-Пейн Голлуэй, пер. с англ. Е. А. Кац. М. : Центрполиграф, 2005. - 415 с.

19. Грант Р. Дж. Полководцы. Величайшие военачальники мировой истории : [Энциклопедия] / Роберт Дж. Грант, пер. с англ. И. Бочкова, Г. Махарадзе. М. : Киндерсли, 2011. ? 360 с.

20. Грант Р. Дж. Путь воина. Иллюстрированная история войн. От Древнего мира до наших дней : [Энциклопедия] / Роберт Дж. Грант, пер. с англ. А. Козлов. М. : АСТ, 2008. ? 360 с.

21. Грант Р. Дж. Сражения. Незабываемое путешествие сквозь 50 веков сражений : [Энциклопедия] / Роберт Дж. Грант, пер. с англ. С. Махарадзе. М. : Астрель, 2006. ? 360 с.

22. Гуревич А. Я. Культура и общество средневековой Европы глазами современников / Арон Гуревич. ? М. : Искусство, 1989. ? 364 с.

23. Гуревич А. Я., Харитонович Д. Э. История средних веков. - 2-е изд. / Арон Гуревич, Дмитрий Харитонович. ? М. : МБА, 2008. - 320 с.

24. Данилевский И. Н. Древняя Русь глазами современников и потомков (IX-XII вв.) : Курс лекций : [учеб. Пособие для вузов] / И. Н. Данилевский. ? М. : Аспект Пресс, 1999. ? 399 с.

25. Доменико Э. Великие сражения : [Энциклопедия] / Элиа Доменико, пер. с англ. И. Андронов. М. : Астрель, 2011. ? 176 с.

26. Древняя Русь в свете зарубежных источников : Хрестоматия / ред. кол. : Т. Джаксон, И. Коновалова, А. Подосинов. ? М. : Русский Фонд Содействия Образованию и Науке, 2009. ? Т. 1 : Античные источники. ? 2009. ? 352 с.

27. Древняя Русь. Город, замок, село / Г. Борисевич, А. Куза, Б. Колчин и др., под общ. ред. Б. А. Рыбакова // Археология СССР. Свод археологических источников. Т. 15. ? М. : Наука, 1985. ? 432 с.

28. Древняя Русь (IV-XII вв.) / сост. М. О. Колыванова. ? М. : Олма Медиа Групп, 2010. ? 256 с.

29. Егер О. Всемирная история. Средние века / 3-е изд. испр. и доп. / Оскар Егер. М. : АСТ, 2006. ? 607 с.

30. История войн : иллюстрированный атлас военной истории с древнейших времен до XXI в. \ пер. с англ. А. Гелогаева, А. Мырыняка. М. : АСТ, 2004. ? 256 с.

31. История средних веков : [в 2 т.] / под ред. С. П. Карпова - [4-е изд.]. ? М. : Высшая школа, 2003. ? 640 с.

32. История Средних веков: От падения Западной Римской империи до Карла Великого (476-768 гг.) / сост. М. М. Стасюлевич. - СПб. : Полигон, 2001. - 496 с.

33. История Средних веков: От Карла Великого до Крестовых походов (768?1096 гг.) / сост. М. М. Стасюлевич. - СПб. : Полигон, 2001. - 688 с.

34. История Средних веков: Крестовые походы (1096?1291 гг.) / сост. М. М. Стасюлевич. - СПб. : Полигон, 2001. - 592 с.

35. Казанцев В. Н. История арбалета или арбалет - оружие дьявола : [Электронный ресурс] / «Портал RusArchery», 2012. С. ? 7. ? Режим доступа к ст. :

http://rusarchery.ru/история-арбалета-или-арбалет-оружие-д

36. Как сделать (изготовить) лук своими руками. Подробная инструкция с фотографиями: стрелковое оружие : [Электронный ресурс] / «Блог об оружии», 2012. ? С. 9. ? Режим доступа к ст. :

http://aboutweapons.pro/strelkovoe-oruzhie/sdelat-luk-svoimi-rukami.html

37. Квасневич В. Лексикон холодного и метательного оружия / Влоджимеж Квасневич. ? СПб. : Атлант, 2012. ? 264 с.

38. Кирпичников А. Н. Вооружение воинов Киевской державы

39. в свете русско-скандинавских контактов / Анатолий Кирпичников // Скандинавский сборник. Выпуск 22. ? Таллинн : Ээсти Раамат, 1977. ? С. 159 ? 173.

40. Кирпичников А. Н. Древнерусское оружие. Выпуск 3. Доспех, комплекс боевых средств / Анатолий Кирпичников. ? Л. : Наука, 1971. ? 134 с.

41. Кирпичников А. Н. Снаряжение всадника и верхового коня на Руси IX-XIII вв. / Анатолий Кирпичников. ? Л. : Наука, 1973. ? 213 с.

42. Клипсом Э. Длинный лук: повторный взгляд : [Электронный ресурс] / Проэкт «Поле боя», 2008. ? С. 6. ? Режим доступа к ст. :

http://www.fieldofbattle.ru/modules.php?name=News&file=article&sid=490

43. Контамин Ф. Война в Средние века / Филипп Контамин, пер. с фр. Ю. П. Малинин, А. Ю. Карачинский, М. Ю. Некрасов. ? СПб. : Ювента, 2001. ? 414 с.

44. Королюк В. Д. Западные славяне и Киевская Русь в Х-ХI вв. / Владимир Королюк. ? М. : Просвещение, 1964. ? 76 с.

45. Косминский Е. А. Историография средних веков. V век - середина XIX века. Лекции / Евгений Косминский, под ред. С. Д. Сказкина, Е. В. Гутновой, Я. А. Левицкого, Ю. М. Сапрыкина. - М. : Издательство Московского университета, 1963. - 432 с.

46. Край И. Стрелковые войска в древности и средневековье / Игорь Край / Мир фантастики. Машина времени. Арсенал. ? М. : ТехноМир, 2005. ? № 25. ? С. 111-115.

47. Край И. Древние русы на войне / Игорь Край / Мир фантастики. Машина времени. Арсенал. ? М. : ТехноМир, 2005. ? № 20. ? С. 86-89.

48. Крыганов А. В. Налучья и их ношение раннесредневековыми кочевниками Евразии / Андрей Крыганов // Культуры евразийских степей второй половины I тысячелетия н.э. ? Самара, 1996. ? C. 344-352.

49. Куркин А. В. Длинный лук и английские лучники : [Электронный ресурс] / Проэкт «Поле боя», 2008. ? С. 18. ? Режим доступа к ст. : http://www.fieldofbattle.ru/modules.php?name=News&file=article&sid=442

50. Кутовский С. Убийца со стажем 11000 лет : [Электронный ресурс] / Ежедневное познавательное интернет-издание «Телеграф «Вокруг Света»», 2007. ? С. 8. ? Режим доступа к ст. :

http://www.vokrugsveta.ru/print/telegraph/technics/209

51. Левкович А. К. Арбалет: его возникновение, развитие и применение : [историческое исследование] / А. К. Левкович. - К.-Харьков : Мистецтво, 1936. ? 53, [2] с.

52. Ле Гофф Ж. Рождение Европы / Жак Ле Гофф, пер. с фр. А. Попова // Становление Европы. - СПб. : Александрия, 2007. - 398 с.

53. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада / Жак Ле Гофф, пер. с фр., общ. ред. Ю. Л. Бессмертного, послесл. А. Я. Гуревича. - М. : Прогресс, 1992. - 376 с.

54. Легендарное оружие и военная техника / авт. сост. Л. Е. Сытин. ? М. : Полигон, 2011. ? 160 с.

55. Лихачев Д. С. Военное искусство Древней Руси / Дмитрий Лихачев // Звезда. - № 1. ? СПб. ? 1943. ? С. 106-112.

56. Люблинская А. Д. Источниковедение средних веков / Александра Люблинская. - Л. : Издательство ЛГУ, 1955. ? 370 с.

57. Макушников О. А., Древнерусская оружейная мастерская из Гомия / Олег Макушников // Старожітності Південноп Русі. ? Чернігів, 1993. ? 8 с.

58. Медведев А. Ф. Ручное метательное оружие. Лук и стрелы, самострел VIII-XIV вв. / Александр Медведев // Археология СССР. Свод археологических источников. Выпуск Е1-36. ? М. : Наука, 1966. ? 184 с.

59. Михайловский А. Лук и самострел / А. Михайловский. ? М.-Л. : Молодая Гвардия, 1928. ? 63 с.

60. Нересов Я. Н. Полководцы. Битвы. Оружие / Яков Нересов. ? М. : Аванта+, 2011. ? 320 с.

61. Норман А.В.Б. Средневековый воин. Вооружение времен Карла Великого и Крестовых походов / А.В.Б. Норман, пер. с англ. Л.А. Игоревский. ? М. : Центрполиграф, 2008. ? 55 с.

62. Орлов М. А. Сказания и легенды средневековой Европы / Орлов М. А. ? Ростов н/Д. : Феникс, 2007. ? 480 с.

63. Орлова О. Ровесник цивилизации. История лука - древнейшего метательного оружия : [Электронный ресурс] / Ольга Орлова, Радио «Свобода», 2007. ? С. 10. ? Режим доступа к ст.:

http://www.svoboda.org/content/article/404799.html

64. Оружие мира / ред. гр. - Г. Лемигова, А. Русакова, С. Кузнецов / сер. «Самые красивые и знаменитые». ? М. : Астрель, 2010. ? 472 с.

65. Палмер Дж., Содэл В., Фоли В. Арбалет / Джордж Палмер, Вернер Содэл, Вернард Фоли : [Электронный ресурс] / «Военно - исторический портал античности и средних веков». ? С. 13. - Режим доступа к ст. :

http://xlegio.ru/throwing-machines/middle-ages/the-crossbow

66. Панченко Г. Луки и арбалеты в бою / Григорий Панченко. ? М. : Яуза, 2010. ? 336 с.

67. Полное собрание Русских летописей : [Электронный ресурс] / Библиотека Якова Кротова. ? Режим доступа к источ. :

http://krotov.info/lib_sec/16_p/ol/noe_psrl.htm

68. Рабинович М. Г. Из истории русского оружия IX - XV вв. / Михаил Рабинович // Труды института этнографии им. Н. Н. Миклухо - Маклая. Новая серия. Т.1. ? М.-Л. : Издательство Академии наук СССР, 1947. ? С. 65-97.

69. Рыбаков Б.А. Древности Чернигова / Борис Рыбаков // Материалы и исследования по археологии СССР, вып. 11. ? М.-Л. : АН СССР, 1949. ? С. 7 ? 93.

70. Савваитов П. Описание старинных русских утварей, одежд, оружия / Павел Савваитов. ? СПб.: Типография Императорской Академии наук, 1896. ? 224 с.

71. Самоквасов Д. Я. Могильныя древности Сђверянской Черниговщины / Дмитрий Самоквасов // Посмертное изданіе. ? М. : Синодальная Типографія, 1916. ? 103 с.

72. Санти-Маццини Дж. Величайшие армии и битвы. От Карла Великого до Первой мировой войны / Джованни Санти-Маццини, пер. с итал. И. Андронов, И. Бородычева. ? М. : АСТ, 2007. ? 434 с.

73. Семдесят семь самых известных сражений : [Энциклопедия] / авт. сост. О. Бибикова, А. Богданов, С. Зозуля, А. Фетисов, С. Орешкова, А. Исаев, М. Весновская, А. Соколов, Я. Нерсесов. ? М. : Аванта+, 2009. ? 320 с.

74. Семенов О. Авторское оружие. Создание образа, отделка / Олег Семенов. ? М. : Аделант, 2010. ? 256 с.

75. Словарь средневековой культуры / под ред. А. Я. Гуревича. - М.: РОССПЭН, 2003. ? 631 с.

76. Соловьёв К.А. Криминалистическое исследование метательного оружия: автореф. дис. на соискание учётной степени канд. юр. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процес; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно - розыскная деятельность» / К. А. Соловьёв. ? М., 2000. ? 203, [2] с.

77. Средневековая Европа глазами современников и историков : Книга для чтения в пяти частях / отв. ред. А. Л. Ястребицкая. ? М. : Интерпракс, 1994 ? Ч.1 : Рождение и становление средневековой Европы, V-IX вв. ? 1995. ? 130 с.

78. Средневековая Европа глазами современников и историков : Книга для чтения в пяти частях / отв. ред. А. Л. Ястребицкая. ? М. : Интерпракс, 1994 ? Ч.2 : Европейский мир X-XV вв. ? 1995. ? 379 с.

79. Средневековая Европа глазами современников и историков : Книга для чтения в пяти частях / отв. ред. А. Л. Ястребицкая. ? М. : Интерпракс, 1994 ? Ч.4 : От Средневековья к новому времени. Новый человек. ? 1995. ? 227 с.

80. Староладожский сборник. Выпуск 7. Научное издание / отв. ред. и сост. А. А. Селин. - СПб. : Нестор-История, 2009. - 188 с.

81. Уайз Т. Армии средневековой Европы / Т. Уайз, пер. с англ. Н. А. Феногенов. ? М. : АСТ, 2004. ? 54, [2] с.

82. Уваров Д. Средневековые метательные машины западной Евразии : [Электронный ресурс] \ Дмитрий Уваров, «Военно - исторический портал античности и средних веков», 2004. ? С. 182. ? Режим доступа к ст. :

http://xlegio.ru/throwing-machines/middle-ages/western-eurasia-medieval-throwing-machines/historical-essay.html

83. Федоров В.Г. История винтовки / Владимир Федоров. ? М. : Военное издательство народного комиссариата ССР, 1940. ? 128 с.

84. фон Винклер П. Иллюстрированная история оружия / Павел фон Винклер. ? М. : Эксмо, 2010, ? 256 с.

85. Хёйзинга Й. Осень средневековья : соч. в 3-х тт. / Йохан Хёйзинга, пер. с нидерланд. В. И. Уколова. - М. : Прогресс, 1995 - Т. 1. ? 416 с.

86. Хогг О. Эволюция оружия. От каменной дубинки до гаубийцы / Оливер Хогг. ? М. : Центполиграф, 2008. ? 272 с.

87. Холмс Р. Оружие. Иллюстрированная энциклопедия оружия и защитного вооружения с древнейших времен до наших дней : [Энциклопедия] / Р. Холмс, пер. с англ. А. В. Лаврик. ? М. : Дорлинг, 2007. ? 360 с.

88. Шокарев Ю.В. Артиллерия. История оружия / Ю. В. Шокарев. ? М. : Астрель, 2001. ? 270 с.

89. Шокарев Ю.В., Амелин Ю. Луки и арбалеты / Ю. В. Шокарев. ? М. : АСТ, 2004. ? 173, [3] с.

90. Энциклопедия охотника : в 7 томах / [Ф. А. Руденко и др.]. ? Можайск : Можайск-Терра, 1995 ? Т. 1. ? 1995. ? 400 с.

91. Ascham R. Toxophilus ? The School Of Shooting / Roger Ascham / History of Archery Series. ? CA. : Obscure Press, 2013. ? 188 p.

92. Baugh D. A note on primitive bow making : or the secrets of sinew revealed / Dick Baugh // Primitive technology II. Ancestral skills. ? Layton, Utah : Gibbs Smith. Publisher, 2001. ? P. 117 - 119.

93. Edge D., Paddock J. M. Arms & armor of the medieval knight: An illustrated history of weaponry in the Middle ages / David Edge, John Miles Paddock. ? Wingdale, NY. : Crescent Books, 1991. ? 188 p.

94. Hamm J. Bows and Arrows of the Native Americans / Jim Hamm. ? TX. : Bois d'Arc Press, 1989. ? 159 p.

95. Henry A. The Journal of Alexander Henry The Younger 1799-1814 : two volumes / Alexander Henry, edit. by Barry M. Gough // The Champlain Society. ? TO. : University of Toronto Press, 1988. ? 781, [2] p.

96. Heizer F. Robert, Kroeber T. Ishi the Last Yahi / Robert F. Heizer, Theodora Kroeber // A Documentary History. ? Berkeley, CA. : University of California Press, 1979. ? 146 p.

97. Herrin A. Cherokee Bows and Arrows - How to Make and Shoot Primitive Bows and Arrows / Al Herrin. ? Tahlequah, OK. : White Bear Publishing, 1989. ? 160 p.

98. Knopf A. A. Target Archery / Alfred A. Knopf. ? New York. : NY, 1946. ? 524 p.

99. The traditional Bowyer's Bible. Volume one / [Steve Allely, Tim Baker, Paul Comstock, Jim Hamm, Ron Hardcastle, Jay Massey, John Strank]. ? Guilford, Connecticut : The Lyons Press, 2000. ? 321 p.

100. The traditional Bowyer's Bible. Volume two / [G.Fred Asbell, Tim Baker, Paul Comstock, Dr. Bert Grayson, Jim Hamm, Al Herrin, Jay Massey, Glenn Parker]. ? Guilford, Connecticut : The Lyons Press, 2000. ? 309 p.

101. The traditional Bowyer's Bible. Volume three / [Tim Baker, Paul Comstock, Gabriela Cosgrove, Jim Hamm, Gene Langston, Jay Massey, Jay St. Charles, Jeff Schmidt, Scott Silsby, David Tukura]. ? Guilford, Connecticut : The Lyons Press, 2000. ? 339 p.

102. The traditional Bowyer's Bible. Volume four / [Steve Allely, Tim Baker, Paul Comstock, Steve Gardner, Jim Hamm, Mikey Lotz, Tom Mills, Dan Perry, Mare St. Louis, Jim Welch, Mike Westvang]. ? Guilford, Connecticut : The Lyons Press, 2008, ? 320 p.

103. Saxton P. Hunting with the Bow and Arrow : [Electronic resource] \ Pope Saxton, «Library of Archery», 1923. ? Access mode to ar. :

http://www.archerylibrary.com/books/pope/hunting-with-bow-and-arrow/index.html

104. Stevens М. G. Crossbows: From thirty-five years with the weapon / George М. Stevens. ? Huntsville, Ark. : Crossbow Books, 1978. ? 167 p.



ДОДАТОК А

Мал. 1[88, C.15] Норманський лучник (зображення на гобелені в Байо)	Мал. 2[88, C.16] Англійський лучник з простим довгим луком	Мал. 3[88, C.17] Французький король, стріляючий із луку (стародавня гравюра)
Мал. 4[88, C.17] Європейський кінний лицар з луком східного типу (близько 1310 р.)	Мал. 5[88, C.17] Венеціанський лучник з турецьким луком
ДОДАТОК Б
Мал. 6[88, C.19] Складний (зліва) та простий луки: 1. Плече лука; 2. Кінець плеча; 3. Прорізь для тятиви; 4. Упор для тятиви; 5. Рукоять; 6. Тятива
Мал. 7[88, C.20] Три типи луків: (зліва направо : відкритий, закритий, прямий)
Мал. 8[88, C.21] Стальний індійський лук	Мал. 9[88, C.22] Кістяні накладки на хунських луках
Мал. 10[88, C.23] Розміщення кістяних накладок на хунських луках (схема)	Мал. 11[88, C.24] Турецький закритий лук зі знятою тятивою
Мал. 12[88, C.24] Турецький лук в розрізі: 1. Дерев'яні пластини; 2. Рогова пластина; 3. Шар сухожиль; 4. Срібна фольга; 5. Лакове покриття	Мал. 13[88, C.25] Скіфські лучники (зображення на античній вазі)
Мал. 14[88, C.27] Стріла: 1. Древко; 2. Наконечник 3. Вставка; 4. Оперення; 5. Вушко древка.	Мал. 15[88, C.28] Наконечники скіфських стріл
Мал. 16[88, C.28] Залізні трилопастні наконечники стріл	Мал. 17[88, C.29] ...

Подобные документы

• Становлення авіації та основні шляхи її розвитку в період Першої світової війни

  Передумови початку Першої світової війни. Виникнення нових видів зброї та їх вплив на стратегію і тактику ведення бойових дій. Переваги та недоліки авіації у порівнянні з іншими видами зброї. Тактична та стратегічна бомбардувальна і штурмова авіація.
  
  курсовая работа [1,8 M], добавлен 25.01.2009
  

• Лівобережне козацьке військо доби Руїни

  Характеристика Лівобережного реєстрового війська другої половини XVII століття. Місце гетьмана і старшин, поділ війська. Використання вогнепальної та холодної зброї. Руїна - період в історії козаччини, що наступив після смерті Богдана Хмельницького.
  
  дипломная работа [140,1 K], добавлен 04.02.2011
  

• Озброєння давньоруського населення Буковини

  Еволюція розвитку середньовічної зброї на території Буковини. Динаміка розвитку військової справи. Зброя ближнього бою та обладунок давньоруського воїна на території Сіретсько-Дністровського межиріччя. Спорядження та атрибути вершника та верхового коня.
  
  курсовая работа [3,6 M], добавлен 25.02.2014
  

• Архівна справа в Україні у період XVII-XVIII ст.

  Наукова реконструкція, осмислення й комплексний аналіз процесу становлення й особливостей розвитку архівної науки в Україні. Розгляд і вивчення різних технологій збереження документів. Характеристика основних методів зберігання документів і їх опис.
  
  курсовая работа [37,9 K], добавлен 03.05.2019
  

• Французько-американське суперництво як чинник зовнішньополітичного курсу США в Європі у другій половині ХХ ст.

  Актуальні напрями розвитку основних тенденцій і закономірностей міжнародних відносин другої половини ХХ ст. Аналіз основних тенденції французько-американського суперництва в контексті зовнішньополітичного курсу США в Європі за умов біполярності.
  
  статья [24,9 K], добавлен 11.09.2017
  

• Мистецтво зброярів Стародавньої Русі ІХ-ХІ століть

  Особливості мистецтва виготовлення та оздоблення зброї в Стародавній Русі у ІХ-ХІ ст. Склад середньовічного озброєння та класифікації речових пам’яток. Неповторна своєрідність військової справи, що на ряд століть вперед визначить шляхи її розвитку.
  
  статья [23,2 K], добавлен 31.08.2017
  

• Українське питання між світовими війнами та проблема гарантій безпеки

  Аналіз впливу українського питання на проблему міжнародних гарантій безпеки у Центральній Європі в період між Першою і Другою світовими війнами. Аспекти ролі держави у забезпеченні гарантій безпеки для її громадян після Першої світової війни у Європі.
  
  статья [22,8 K], добавлен 14.08.2017
  

• Державна та політична діяльність Л.П. Берії в 1930-1953 роках

  Основні напрямки діяльності Л. Берії на посаді наркома НКВС. Його роль Берії в реорганізації роботи ГУЛАГу, в період з 1939 по 1945 роки. Керівництво Л. Берії Спеціальним комітетом, що займався створенням ядерної зброї і засобів його доставки в СРСР.
  
  курсовая работа [55,9 K], добавлен 24.05.2015
  

• Ліберальна модель розвитку Росії

  Історія виникнення та основні етапи розвитку політичної ліберальної думки в Росії. Чотири хвилі російського лібералізму, основні представники російського ліберального руху. Аналіз різних видів критики лібералізму як політичного вчення та моделі розвитку.
  
  курсовая работа [103,6 K], добавлен 12.01.2010
  

• Зброя і військова справа давнього хліборобського населення України

  Аналіз комплексу озброєння хліборобського населення території України, який представлений в матеріалах Трипільської культури. Типи укріплень міста й фортифікація споруд. Археологічні знахідки тогочасної зброї, історичний екскурс у військову справу.
  
  реферат [20,3 K], добавлен 16.05.2012
  

• Бугай Марія Василівна. Історична згадка

  "Визволення" Західної України від польських окупантів. Організація груп самооборони і самоврядування та збирання зброї. Початок війни фашистської Німеччини і СРСР. Велика облава у селі Щепанів. Друга більшовицька окупація. Село під час колгоспу.
  
  реферат [25,9 K], добавлен 20.06.2011
  

• Відображення процесу скіфської експансії в Північне Надчорномор’я

  Міграційні процеси в Північному Причорномор’ї у VII-VI ст. до н.е. Рух скіфських племен в українські степи. Грецька колонізація в Північному Причорномор’ї, перші земельні наділи громадян Ольвії. Знахідки скіфської зброї у Ольвійському некрополі.
  
  реферат [79,7 K], добавлен 16.05.2012
  

• Дипломатична історія України

  Норманська теорія та дипломатичні акції князів Рюриковичів. Брестський мирний договір та його наслідки. Декларація про державний суверенітет України та її роль у зміні статусу на міжнародній арені. Дипломатія гетьманської України. Проблема ядерної зброї.
  
  шпаргалка [466,6 K], добавлен 11.04.2015
  

• Озброєння давньоруського населення Буковини

  Огляд зброї дальнього бою з території Буковини. Особливості військового озброєння ближнього бою та обладунок давньоруського воїна з території Сіретсько–Дністровського межиріччя. Характеристика спорядження вершника та верхового коня з території Буковини.
  
  курсовая работа [3,4 M], добавлен 01.03.2014
  

• Фотографія як джерело історичного дослідження

  Аналіз пізнавальних можливостей фотографії як самостійного об'єкту історичного наукового дослідження. Створення світлин як своєрідний процес нагромадження історично зафіксованої дійсності. Формування уявлення про стиль життя різних соціальних груп.
  
  статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017
  

• Трипільська культура та бронзовий вік на території України

  Мідний, або мідно-кам'яний, вік (IV—IIIтис. до н. є.) Трипільська культура. Бронзовий вік (II—I тис. до н. є.). Підвищення продуктивності знарядь праці та боєздатності зброї. Активізація міграційних процесів. Союзи племен. Виокремлення скотарських племен.
  
  реферат [13,9 K], добавлен 05.09.2008
  

• Реформація в Європі і її подальший вплив на розвиток європейської історії

  Антифеодальний суспільний рух Західної і Центральної Європи першої половини XVI століття. Лютеранство, найбільший напрям протестантизму. Передумови Реформації, перші десятиліття XVI століття. Кальвiнiзм, особливості Реформації в країнах Західної Європи.
  
  реферат [37,3 K], добавлен 18.11.2010
  

• Австрійський шлях до європейської інтеграції

  Дослідження особливостей австрійської інтеграційної політики починаючи з часу її зародження і закінчуючи моментом вступу до Європейського Союзу. Аналіз причин появи та пристосування австрійського нейтралітету як єдиної альтернативи у біполярній Європі.
  
  статья [22,2 K], добавлен 11.09.2017
  

• Віденський конгрес. "Священній союз". Монархічна реакція в Європі у 1815—1819 рр.

  Завершення періоду наполеонівських воєн Віденським конгресом. Таємний союз Англії, Австрії і Франції з метою перешкоджання планам Росії і Пруссії в польському і саксонському питаннях. Віхи діяльності "Священного союзу". Зміцнення монархії в Європі.
  
  лекция [26,0 K], добавлен 29.10.2009
  

• Особливості козацького життя та діяльності

  Опис козацького життя та діяльності у XVII-XVIII ст. Демократичний устрій козаччини. Військова старшина. Чисельність козацького війська, особливості реєстрації козаків. Характеристика зброї. Стратегія та тактика козаків, фортифікації. Запорозька Січ.
  
  курсовая работа [63,6 K], добавлен 23.12.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам