Воєнні дії на території України

СНД було засновано главами БРСР, РРФСР і Україною шляхом підписання 8 грудня 1991 року в Віскулях (Біловезька пуща, Білорусь) «Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав» (відомо в ЗМІ як Біловезька угода). Організаційні основи СНД були визначені Біловезькою Угодою про утворення СНД і Протоколом до неї, Алмаатинською декларацією, а також Статутом СНД від 22 січня 1993 р. В угоді про створення СНД зазначалося, що на території держав, які його підписали, не допускається застосування норм права третіх держав, у тому числі й Союзу РСР, а діяльність його органів влади припиняється. Три країни проголосили недоторканість кордонів у рамках Співдружності, гарантували їхню відкритість і свободу пересування громадян. Сторони вирішили зберегти об'єднане командування спільним військово-стратегічним простором. Угода проголошувалась відкритою для приєднання всіх держав колишнього СРСР[3]. У документі, що складався з преамбули та 14 статей, констатувалося, що Союз РСР припиняє своє існування як суб'єкт міжнародного права і геополітичної реальності. Однак, ґрунтуючись на історичній спільності народів, зв'язках між ними, враховуючи двосторонні договори, прагнення до демократичної правової держави, намір розвивати свої відносини на основі взаємного визнання і поваги державного суверенітету, сторони домовилися про утворення Співдружності Незалежних Держав.

Плідно шукали назву нового утворення. Пропонувався і Союз Суверенних Республік, і Союз Суверенних Держав, Співдружність Демократичних Держав, тобто СДД, але потім було вирішено, що держави ще не є належно демократичними. Тому об'єднання дістало назву Співдружності Незалежних Держав (СНД)[3].

86. Прийняття Конституції України

Центральною подією всього конституційного процесу в сучасній історії України стало прийняття 28 червня 1996р. Верховною Радою України нової Конституції України.

Конституція України складається з Преамбули, 15 розділів, 161 статті й 14 пунктів Перехідних положень.

Конституція України як вищий законодавчий акт визначила базові принципи організації вищих органів держави і місцевого самоврядування, їхні відносини та компетенцію, а також права, свободи й обов'язки громадян. Затвердження Основного Закону держави створило юридичне підґрунтя для ефективної та раціональної розбудови політичних структур, стабілізації економіки, формування розвиненого громадянського суспільства, органічного входження України до світової спільноти.

Історичне значення Конституції: 1996р. Конституція 1996 р. стала першою Конституцією незалежної України; вона стала продовженням багатовікових конституційно-правових традицій українського народу.

Конституція України закріпила правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.

3 прийняттям Конституції були визначені базові координати й орієнтири, сукупність суспільних цінностей - усе те, що формуєполітико економічну систему.

Створено передумови для того, щоб функціонування і розвиток держави і суспільства не залежали від політичної орієнтації партій чи окремих політичних діячів. Окреслено відносини держави і громадянина, їхні права і взаємні обов'язки. Установлено межі втручання держави в життя суспільства й окремої особистості. Прийняття Конституції внесло стабільність у політичне життя українського суспільства, законодавчо розмежувавши права й обов'язки різних гілок влади, політичних партій і громадських організацій. Прийняття демократичної за своїм характером Конституції зміцнило міжнародний авторитет молодої держави.

87. Проблеми реформування національної економіки України на сучасному етапі

Зараз економіка України перебуває в стані дуже глибокої, затяжної кризи. Усю сукупність причин нинішнього соціально-економічного становища в Україні можна поділити на три основні групи. До першої з них належать ті, що були успадковані нашою державою від колишнього СРСР, до другої -- ті, що були зроблені так званими реформаторами з часу проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, до третьої -- проблеми, зумовлені необхідністю трансформації неефективної економічної системи, яка існувала в нашій державі. перехідний період для такої трансформації, як показує досвід інших країн, не може не відбуватися інакше, ніж через кризи і потрясіння.

88. Розгортання державотворчих процесів в Україні в період 1991-2001

- законом від 17 вересня 1991р. назва „Укр. Радянська Соціал. Республіка” була замінена на назву держави - „Україна”

-законом від 8 жовтня 1991р. „Про громадянство України” визнчено правовий статус її населення.

-у листопаді 1991р. прийнято закон „Про Державний кордон України”, яким встановлювалимя кордони, порядок їх охорони і перетину.

-відразу ж після проголошення незалежності почалося створення законодавчої бази міжнаціональних відносин.

-будівництво власних Збройних сил на основі закону „Про збройні сили Укр” від 6 грудня 1991р. і прйнятої 19 жовтня 1993р. воєнної доктрини Укр.

-створення правоохоронного органу - Служби безпеки України (СБУ)

-у січні-лютому 1992р. Верховна Рада затвердила державну символіку Укр:Державний герб(тризуб), Державний прапор (синьо-жовтий), Державний гімн

-практично з нуля створено такі інститути,як Нацональний банк України, посольства та консульства, експортно-імпорті організації, Українська фондова біржа

-формування трьох гілок влади - законодавчої, виконавчої і судової.

-у березн-квітні 1994р. відбулися вибори до Верховної Ради

-у червні -липні 1994р. відбулися вибори Призидента України.Перемога Кучмм

89. Зовнішньополітичний курс незалежної України

5 грудня 1991р. після Всеукр. Референдума Верховна Рада звернулася з Заявою до парламентів і народів світу, у якій наголошувалося, що Укр. у повній відповідності з цілями і принципами ООН спрямовуватиме свою зовнішню політику на зміцнення миру і безпеки у світі, дотримуючись принципів міжнародного права. Основні підвалини зовн.-політ курсу, як демократичного і миролюбного, були закладені декларацією про держ. Суверенітет Укр. у липні 1993р. Верховна Рада схвалила „Основні напрямки зовнішньої політики Укр.”. Документ визначив базові національні інтереси країни, обгрунтував засади та пріоритети її зовнішньої політики, серед яких - розширення участі в європейському регіональному співробітництв та в межах СНД, активна участь у діяльності ООН, співпраця з державами Європейської співдружності. Відповідно до ст. 18 Конституції Укр. зовн.політ. діяльність Укр. спрямована на забезпечення її націон. інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.

90. Президентські вибори в Україні 2004 та 2010 рр.: порівняльний аналіз.

Президентські вибори 2010 року стали своєрідним продовженням виборів 2004 року, утвердивши яскраво політичний поділ на територіальній основі в Україні. Як і в 2004 році більшість західних та центральних областей проголосували за прозахідного і національно орієнтованого кандидата в Президента Юлію Темошенко, в той час як східні і південні області - за проросійського та прокомуністичного Віктора Януковича.

Водночас перший тур президентських виборів показав зростання рівня підтримки так званих альтернативних кандидатів - представників «третьої сили», до числа яких можна зарахувати Сергія Тігіпка і Арсенія Яценюка.

Також співставлення результатів першого і другого турів свідчить, що Ю. Тимошенко зуміла значно краще забезпечити додаткову мобілізацію електорату на свою підтримку після першого туру в регіонах «помаранчевого пасу». Водночас навіть ця мобілізація не забезпечила Тимошенко перемогу в другому турі, проте невеликий розрив між Януковичем та Тимошенко поставили під сумнів легітимність обрання останнього.

Размещено на Allbest.ur