Запровадження до наукового обігу тієї частини листування гетьмана І. Самойловича з охочекомонним (компанійським) полковником І. Новицьким, яка стосується Сіверщини. Організація прикордонної служби в цей період, система утримання компанійських полків.

Створення гірничих округів в Російській імперії за саксонським та австрійським взірцями. Дослідження адміністративно-територіального устрою Донецького краю. Закладення мережі владних установ. Формування мережі галузевих округів, управлінь та інспекцій.

Інтерпретація В. Маслаком деяких думок автора книги О. Алмазова. Зауваження рецензента щодо відносин І. Самойловича з П. Дорошенком. Спірне питання про використання категорії "зради царю" щодо антиросійських дій гетьманів Виговського і Брюховецького.

Аналіз відпочинку та дозвілля червоноармійців на початковому етапі війни. Оцінка настроїв бійців у важких умовах оборонних боїв 1941-1942 р., форми їх психологічного та фізичного розвантаження. Роль політпрацівників в організації вільного часу.

Аналіз дозвілля у контексті повсякдення поляків Галичини у 1939—1941 рр. Радянізація у сфері культурно-мистецького життя – перешкода для польського населення у задоволенні власних культурних потреб. Провідні напрями вивчення історичного минулого.

Визначення необхідності концептуалізації запуску механізму Голодомору як тривалого процесу, що відбувався упродовж усієї хлібозаготівельної кампанії. Вивчення заходів, які уможливили перехід під час хлібозаготівлі до вбивства голодом мільйонів українців.

Особливості відображення в постановах районних органів влади Київської області хлібозаготівельної кампанії 19311932 рр. як відправного пункту організації Голодомору. Заходи, які уможливили перехід влади під час хлібозаготівлі до вбивства українців.

Характеристика та напрямки діяльності громадівського руху в 70-х роках ХІХ ст.: Київська громада, Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Емський указ 1876р. Російський громадсько-політичний рух народників в українських землях.

Розгляд особливостей відродження громадської та культурної діяльності українців на теренах югославської республіки Боснія і Герцеговина. Залежність діяльності української діаспори в регіоні від політичних протистоянь між Югославією та Радянським Союзом.

Особливості розвитку у перші роки нової економічної політики постраждалого у роки Першої світової та громадянської воєн товарного зернового господарства України. Дослідження динаміки і характеру змін у засівних площах селянських господарств України.

Відродження київської регентської справи за часів здобуття незалежності. проблеми збереження духовних традицій регентської справи та богослужбової творчості митців у несприятливих суспільно-історичних умовах. Стан галузі церковно-хорового виконавства.

Форма зародження ринкових відносин на селі, яка керувалася принципами взаємодопомоги і соціального захисту селян. Етапи розвитку кооперативного руху в незалежній Україні, перешкоди, котрі стали на заваді для функціонування підприємницької діяльності.

Роль вітчизняної історії у формуванні державницького світогляду. Аналіз суспільно-політичних чинників, що сприяли зміні історіографічного образу Б. Хмельницького на межі 80-90-х рр. XX ст. Місце керівника Національно-визвольної війни в історії.

Дослідження роботи з виявлення матеріалів для підготовки та видання обласного тому Національної Книги пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні та результатів їх оприлюднення. Аналіз результатів збору та оприлюднення документів про Голодомор.

Проблема відродження освіти та культури кримськотатарського народу. Реалізація освітньої й культурної політики органами влади України, АР Крим, громадськими, міжнародними організаціями. Становлення системи освіти рідною мовою. Підготовка наукових кадрів.

Аналіз релігійної політики Югославії після Другої світової війни. Формування української громади з переселенців. Активізація національного, культурного та соціального життя мігрантів. Посилення просвітницької діяльності священиків Богословської Академії.

Комплексне вивчення історії становлення соціал-демократичного руху в Україні в 90-х рр. ХХ ст. шляхом аналізу процесу створення, розвитку та діяльності партій. Ідеологічний зміст, історична традиція та передумови відродження соціальної демократії.

Аналіз трансформаційних процесів Української автокефальної православної церкви в аспекті культурного й політичного пробудження нації. Розбудова церковної структури, вирішення проблем єпископату. Використання релігійного фактору у боротьбі за незалежність.

Дослідження етапів наукової діяльності Синявського в історичній, педагогічній, культурній і краєзнавчій сферах, розгляд факторів формування наукових поглядів ученого, визначення стрижневої позиції науковця щодо відстоювання національних інтересів.

Основні положення, прийнятого у 1867 році, закону про мову навчання в народних та середніх школах. Дослідження намагань галицьких українців відстояти на всенародних вічах та зібраннях права рідної мови бути урядовою на теренах Східної Галичини.

Історичні витоки інституту відстрочення відбування покарання для військовозобов’язаних в радянському кримінальному праві. Розвиток правової норми в умовах воєнного стану, запровадженого у роки Другої світової війни; особливості правозастосовної практики.

Вивчення проблем створення в музеях макетів металургійних виробництв давніх слов’ян. Розгляд засад та послідовності виготовлення музейних експозицій. Аналіз археологічних розкопок з урахуванням можливостей відтворення матеріалів у музейній виставці.

Виявлення місця Київській Духовній Академії у системі духовної освіти та богословської науки Російської імперії в XIX – на початку XX століття. Дослідження загальних тенденцій та особливостей розвитку візантиністики в Київській Духовній Академії.

Місце Київської Духовної Академії у системі духовної освіти та богословської науки Російської імперії в XIX - на початку XX ст. Риси становлення візантиністики у навчальному процесі та наукових дослідженнях. Становлення історико-богословських напрямів.

Знайомство з особливостями становлення візантиністики як окремого напряму наукового знання в інтелектуальному просторі Східної Європи. Розгляд етапів розвитку візантиністики в українських землях Російської імперії на прикладі Харківського університету.

Визначення місця та обсягу візантиністичної тематики у навчальних курсах історико-філологічного та юридичного факультетів Харківського університету. Характеристика особливостей наукових комунікацій вчених-візантиністів Харківського університету.

Характеристика свідчень трактатів візантійського імператора Константина VII Багрянородного про зовнішню політику Візантії. Ознайомлення з результатами аналізу відносин Візантії з Аббасидським халіфатом та залежними від нього державами – еміратами.

Переклад слов’янами християнських богослужбових текстів. Виявлення притаманних катенам Кристинопольського апостолу рис, які вказують на їх зв’язок із візантійською традицією укладання ланцюгових коментарів. Специфіка катен Кристинопольського апостола.

Історія візантійської цивілізації, яка виникла внаслідок розвалу Римської імперії. Періоди у соціально-економічній та політичній історії Візантії. Хрестові походи до країн Східного Середземномор'я. Піднесення Візантійської імперії в XI-XII столітті.

Мануїл - останній представник комнінівського відродження, завдяки якому Візантія змогла відновити свою військову, фінансову міць. Участь візантійського імператора у Другому хрестовому поході. Особливості відносин Мануїла І Комніна з Київською Руссю.