Мета полягає у з’ясуванні специфіки висвітлення на шпальтах районної преси Київської та Чернігівської областей різних форм причетності сільської верхівки до втілення в життя стратегій влади, спрямованих на створення механізму Голодомору 1932-1933 рр.

Дослідження становлення і розвитку партійно-державної номенклатури Української PCP. Чотири етапи радянської історіографі в повоєнній добі. Наслідки посилення тоталітарного режиму одноосібної влади Сталіна. Боротьба влади з українською історичною наукою.

Дослідження пропагандистської кампанії нацистських ідеологів, спрямованої на викриття репресивно-каральної акції радянської системи у Вінниці. Роль Вінницької трагедії в системі формування нового інформаційного простору на території окупованої України.

Аналіз хронології статей "Повісті временних літ" у XI ст. Початкові етапи історії Київської Русі. Літописання у Києві за часів Ярослава, визначення їх князівський та церковний характер. Існування та застосування березневого стилю при написанні літописів.

Розкриття ключових аспектів в роботі Р.М. Орженцького "Елементарна теорія статистичних величин і обчислень". Розгляд еволюції основних наукових ідей академка. Дослідження підходів до обліку, управління та розробка методів їхнього подальшого вдосконалення.

Специфіка менталітету українського селянства, характеристика "кріпосницького ренесансу" у Східній Європі. Питання земельної власності в Українській козацькій державі. Станово-кріпосницький характер селянської політики Російської держави в Україні.

Проблема інтелектуалізації української літературної мови у зв’язку з художньо-естетичною традицією кінця XIX cт. Лінгвософія автора, мовний світ якого вмістив наукові, мистецькі, естетичні, світоглядні, морально-етичні аспекти українського суспільства.

У статті схарактеризовані історико-географічні розвідки на сторінках наукового часопису "Киевская старина". Проаналізовані матеріали тематично поділено на три напрями історико-географічних досліджень: історична політична географія України в цілому.

Проблема вивчення аспектів, пов’язаних з відображенням у предметах матеріальної культури рис та характеристик, притаманних історичній постаті Б. Хмельницького. Авторами здійснено спробу проаналізувати найбільш яскраві зразки образотворчого мистецтва.

Аналіз медальйонів із зображенням св. Іоанна Непомуцького, виявлених під час розкопок у крипті бернардинського костелу в м. Дубно. Особливості іконографії й ідейного змісту зображень. Значення християнської символіки фунеральної культури доби бароко.

Мемуари, листи авторів вітчизняних та іноземних літописів та універсали, видані за доби Хмельницького. Актуальність і важливість законодавчих й управлінських актів другої половини ХVII століття. Впорядкування митних і податкових справ козацької держави.

Розгляд документальної спадщини (мемуарів, щоденників, листів авторів вітчизняних та іноземних літописів, хронік), універсалій, виданих за доби Б. Хмельницького, та їх ролі у становленні митної й податкової справи. Перспективні напрями вивчення тематики.

Проблема відображення перських і візантійських соціальних установ в інституті вакфу Османської імперії. Аналіз організаційної структури благодійних фондів Сасанідського Ірану та Візантійської імперії, схожі і відмінні риси між ними та османськими вакфами.

Дослідження організаційної структури благодійних фондів Сасанідського Ірану та Візантійської імперії, а також визначення схожих та відмінних рис між ними та османськими вакфами. Проведення ритуалів, що супроводжувались пожертвою їжі та напоїв померлим.

Дослідження повсякденного життя західноукраїнського селянства на основі аналізу матеріалів шематизму, приватного листування А. Шептицького. Пристосування до нових реалій життя, священиків та мирян, в умовах суспільних трансформацій 1939–1941 рр.

Дослідження основних поглядів сучасної історіографії стосовно особистості гетьмана Богдана Хмельницького та визвольної війни українського народу. Висвітлення польськими істориками стану українсько-польських відносин, ювілейних дат в історії обох народів.

Досліджено основні погляди сучасної польської історіографії стосовно особистості гетьмана Богдана Хмельницького та визвольної війни українського народу. Відзначено, що значним здобутком істориків Польщі став вихід монографії Ярослава Качмарчека.

Дослідження мемуарів генерала Олександра Горбатова, який був майже єдиним, хто за радянських часів спробував у них підняти тему штрафних підрозділів та заградзагонів Червоної Армії, яка є однією з найсуперечливіших тем історії Другої світової війни.

Введення в науковий обіг інформації про протистояння двох політичних груп румунів Буковини та її відображення у місцевій пресі. Послідовність еволюції у тих політичних змін на Буковині, думок опозиції, а також пошуку нею шляхів впливу населення краю.

Аналіз джерелознавчого потенціалу документів центрального комітету комуністичної партії для вивчення процесів становлення та організаційного оформлення Народного Руху України за перебудову. Характеристика активного розгортання антирухівської кампанії.

Розкриття зв’язку між світоглядними позиціями постмодерної доби та особливостями сучасних англомовних текстів на прикладі трилогії американського письменника Пола Остера "Нью-Йоркська трилогія". Деконструктивізм в літературі, представленний Ж. Деррідою.

Аналіз напрацювань вітчизняних дослідників, які вивчають історію Бабиного Яру. Спогади та покази колишніх представників окупаційних структур про розстріли та спалення трупів, матеріалів післявоєнних судових процесів у справі нацистських злочинців.

Мета статті є у з’ясуванні особливостей відображення в районних постановах Київської та Чернігівської областей другої половини 1933 р. намірів влади, які випливали з її політики, спрямованої на організацію в українському селі Голодомору 1932-1933 рр.

Висвітлення "Єпархіальних відомостей" як джерела з історії протестантського руху в Україні. Відносини російських державних органів влади до протестантизму, політики щодо проявів, поширення протестантського вчення. Аналіз випусків "Єпархіальні відомості".

Аналіз наявної радянської мемуарної літератури, у якій згадується трагічна загибель 6-ї та 12-ї радянських армій наприкінці липня - у середині серпня 1941 р. в оточенні під Уманню. Подано класифікацію та характеристику радянських військових мемуарів.

Розгляд історико-географічних розвідок на сторінках часопису "Киевская старина". Аналіз матеріалів поділених на напрями: історична політична географія України та регіонів; історична географія населення України; картографія та історична топографія міст.

Висвітлення маловідомих сторінок життя Х. Раковського, що не знайшли відображення в історичній літературі. Зв'язки Х. Раковського з революційними діячами Західної Європи. Розв’язання проблеми російсько-румунських відносин у 1918 р. та підписання договору.

Дослідження архівних документів центральних областей України 1930-1960 рр. щодо політичних злочинців віком від 12 до 25 р. Законодавчий процес подолання ідеологічних обмежень в історичних дослідженнях. Архівні фонди Державного архіву Черкаської області.

Дослідження архівних документів центральних областей України 1930-60 рр. щодо українських політичних злочинців віком від 12 до 25 років. Аналіз законодавчого процесу подолання ідеологічних обмежень в історичних дослідженнях. Архівні джерела про репресії.

Аналіз спогадів місцевих жителів про громадян Близнюківщини, які вивезених нацистами окупаційної влади до гітлерівської Німеччини на важкі роботи підприємств Третього райху. Розгляд головних особливостей умов депортації, праці та повсякденного життя.