Внутрішні та зовнішні чинники політики США, відношення з СРСР. Аналіз особливостей зовнішньої політики президента США Дж. Кеннеді. Розробка планів Кеннеді про звільнення Куби від комуністичного режиму. Відповідь СРСР щодо збройного нападу США на Кубу.

Похід Клавдія у Британію, заснування колонії Камулодун. Роль вірменського питання у римсько-парфянських відносинах. Початок правління Нерона, пожежа і відбудова Риму, повстання в Іудеї, посилення натиску скіфів у Криму. Наростання антиримського руху.

Польська зовнішня політика стосовно Англії та Франції. Місце Німеччини у політиці країни. Дотримання Польщею політики балансування між СРСР та Німеччиною впродовж 1936-1939 рр. Основні напрямки розвитку польсько-радянських стосунків у 1933-1939 рр.

Основні елементи зовнішньої політики Узбекистану після приходу до влади президента Ш. Мірзійоєва. Особливості зовнішньої політики на регіональному та глобальному рівні, політика безпеки. Аналіз відносин Узбекистану із центрально-азійськими сусідами.

Особливість проведення всегрузинського референдуму в 1991 році. Формування державного перевороту в наслідок збройного конфлікту в Тбілісі. Визначення основних проблем в грузинсько-російських відносинах. Зовнішньополітичний курс президента М. Саакашвілі.

Дослідження американської зовнішньої політики щодо КНР під час президентства Дж. Форда. Характеристика причин, ходу та наслідків активізації зовнішньополітичної стратегії США у китайському напрямку. Роль різних угрупувань в американському істеблішменті.

Дослідження зовнішньої політики Японії за прем'єрських термінів Шіндзо Абе, з'ясування її підставової концепції. Визначення факторів формування пріоритетів політики, характеристика зовнішньополітичної діяльності Абе за деякими із її головних напрямків.

Дослідження місії та основних напрямів оперативної діяльності підрозділу зовнішньої розвідки (1-го Управління) Комітету державної безпеки Української РСР в період "холодної війни". Довготривалі спеціальні операції та досвід оперативно-бойової діяльності.

Джерельна база напрямку вітчизняної соціальної історії, що вивчає зовнішньоекономічні зв’язки Новоросії початку XIX ст. з оточуючим світом. Торгівельна діяльність найважливіших регіональних митниць, динаміка заходу іноземних торгівельних суден у порти.

Аналіз оцінки дореволюційними історіографами питань зовнішньої торгівлі. Вивчення їх ставлення до політики Російської імперії. Визначення спільних та відмінних рис. Розгляд залежності позиції авторів від їх соціального статусу й політичних поглядів.

Основні етапи та особливості наукового вивчення зовнішньої торгівлі України кінця ХІХ - початку ХХ ст. Податкова політика Російської імперії в Україні у дореформений період. Формування купецтва в українських губерніях, його соціально-правовий статус.

Анализ золотых аппликаций на деревянные сосуды из Перещепинского могильника близ Вельска, относящихся к числу ярких индикаторов скифской культуры и маркируют распространение этой категории погребального инвентаря в Днепровском лесостепном Левобережье.

Внутренняя политика Византии с IV до XI вв. (кодекс Юстиниана). Экономика страны и наиболее успешные императоры. Политические и экономические отношения с Европой. Последствия принятия "Золотой Буллы" - законодательного акта Священной Римской империи.

Общая характеристика "золотой лихорадки" в Сибири. Рассмотрение истории открытия золотой россыпи на реке Ботой. Описание месторождений металла в Енисейской губернии. Нравственная и социально-экономическая проблемы золотодобычи, угасание старых промыслов.

История развития отрасли золотодобычи на приисках на территории Енисейской губернии. Характеристика условий труда рабочих на этих предприятиях во время золотой лихорадки. Особенности налогообложения золотодобывающей промышленности в начале XIX века.

Ситуация на Руси перед началом вторжения монголо-татар. Образование золотой Орды. Первые столкновения с монгольскими войсками. Вторжение на Русь. Ордынская политика на Руси. Монголо-татарское иго. Срыв монголо-татарских планов завоевания Европы.

Образование Золотой Орды как отдельной военной и управленческой единицы в составе войска Чингисхана. Вход русских земель и княжеств в состав Монгольской империи. Задержка экономического и культурного развития русских земель под монголо-татарским игом.

Монгольская "Яса" как собрание поучений и наставлений, ее содержание и структура. Организация войск и их боевая способность: разгром Средней Азии, вторжение в Иран и Закавказье, битва на Калке. Создание Золотой Орды, история распространения, свержение.

Особенности возникновения феодального государства "Золотая орда", его территории и население, политико-государственное устройство. Должностные лица в Золотой орде, повинности и пошлины для кочевого и оседлого населения. Города и столицы государства.

Взаимоотношения Руси и Золотой Орды, влияние татаро-монгольского ига на дальнейшую судьбу государства. Отношения между монгольскими ханами и русскими князьями. Повинности народа, экономика, административное устройство, культура русского государства.

Распад Золотой Орды и образование государства на тюркских государств. Формирование государства кочевых узбеков во главе с Абул-Хайр ханом. Использованы архивные материалы и документы, которые были найдены в Центральной Азии, России и других странах.

Создание тюрко-монгольскими племенами государства Золотая Орда. Состав государства, столица. Чингисхан - верховный правитель. Политическая история. Детализация границ Золотой Орды. Государственное устройство, конфедерация местных этносов, администрация.

История основания монголо-татарского феодального государства ханом Батыем. Государственное устройство Золотой Орды; состав населения. Сарай-Бату, Сарай-Берке, Сарайчик - столицы государства. Хронология правления ханов на протяжении 1236-1481 гг.

История становления, расцвета и падения Золотой Орды. Батый - первый хан Золотоордынского государства. Государственная политика Орды при хане Берке. Начало смуты и внутриполитических конфликтов. Роль темника Ногая, ханов Токты и Узбека в истории Орды.

Основные факторы объединения Литвой Юго-Западной Руси. Характеристика Великого княжества Литовского в XIV-XV века. Установление зависимости восточноевропейского государства от Польши. Анализ раскола русского народа. Восстановление единства Золотой Орды.

Характеристика устройства Золотой Орды и нашествие монгол на Русь. Превращение Руси в улус Монгольской империи после установившегося господства монголов. Падение Золотой Орды и уход казаков из-под власти ханов Золотой Орды на службу российских князей.

Деятельность первоиерархов Русской Православной Церкви (митрополитов Кирилла, Феогноста и Алексия) наиболее повлиявших на направление и содержание церковной политики периода татаро-монгольского ига. Политика хана Менгу-Тимура по отношению к Руси.

Воздействие татаро-монгольского нашествия и последовавшего за ним ига на развитие русского общества. Значение золотоордынского наследия в становлении российской государственности. Административное деление и местное управление Руси в XIV-XVI веках.

Анализ непосредственного влияния Золотой Орды на Русское государство. Административное деление и местное управление в XIV-XVI вв. на Руси. Многоэтничность и взаимодействие кочевого и оседлого укладов в культурной жизни Орды. Падение ордынского ига.

История Золотой Орды: образование Монгольского государства. Влияние Орды на Русское государство и право. Характеристика Золотой Орды как раннефеодальной монархии: ее государственный и общественный строй. Развитие права в Золотой Орде и его особенности.