Загальноімперські закони соціально-політичного та економічного розвитку на території України у XIX столітті. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства як складова шляху до консолідації національного визвольного руху. Революційні події 1848-1849 рр.

Участь демократично налаштованої частини студентів в українському визвольному русі, у розв’язанні загальнонаціональних завдань. Значення досвіду діяльності у громадсько-політичних перетвореннях на зламі ХІХ-ХХ ст. для здійснення молодіжної політики.

Аналіз суспільно-політичних і культурних чинників активізації української молоді у 90-х рр. ХІХ ст. – лютому 1917 р. Дослідження еволюції студентського та учнівського руху від академічного до політичного, його перетворення на фактор суспільного розвитку.

Політизація студентської та учнівської молоді. Участь демократично налаштованої частини студентів і учнів в українському національно-визвольному русі, у розв'язанні загальнонаціональних завдань. Форми і методи антиурядової діяльності студентів та учнів.

Аналіз бачення історії України Т. Шевченко крізь призму княжої та козацької доби. Оцінка ставлення поета до Гетьманщини та діяльності її провідників. Дослідження ідей Т. Шевченко щодо майбутнього української нації та її оптимального державного устрою.

Висвітлення національно-політичних поглядів Великого Кобзаря в контексті його історіософії. Бачення Т. Шевченком історії України крізь призму княжої, й особливо козацької, доби. Думки поета про майбутнє української нації, її оптимальний державний устрій.

Поділ Речі Посполитої наприкінці XVIII ст. Головні засади національної політики Австрійської імперії та в реалізація принципу "поділяй і володарюй". Результати австрійських реформ кінця ХІХ-початку ХХ ст., обмеження соціально-економічних прав українців.

Головні засади національної політики Австрійської імперії. Наділення поляків певними привілеями, які передбачали закріплення їх домінуючої ролі у реалізації поведінки країни. Характеристика особливостей розбудови громадських інституцій українців.

Роль Просвітніх відділів СВУ (Союзу визволення України) у організації культурно-просвітньої роботи серед полонених. Шляхи вирішення міжнаціональних і релігійних питань в умовах таборового життя. Освітній зміст професійно-кооперативного руху в таборах.

У статті зроблено спробу проаналізувати національний та релігійний склад населення Львівського повіту та його динаміку впродовж міжвоєнного періоду. Джерельною базою студій стали офіційно опубліковані результати польських переписів 1921 і 1931 рр.

Політика коренізації етнічних меншин УСРР, мотиви утворення національних адміністративно-територіальних одиниць в діяльності партії. Процес становлення та функціонування системи національного районування. Традиційно-побутова культура, її характеристика.

Раскрыццё сутнасці, характару, тэндэнцый нацыянальна-культурнай палітыкі польскіх улад. Вызначэнне рэальнага становішча і перспектыў захавання культуры беларусаў і іншых нацыянальных супольнасцей, выяўленне адметнасцей іх грамадска-культурнай дзейнасці.

Освоение маршрутов по солженицынским местам в Кисловодске, где родился писатель. Сборник материалов научно-краеведческой конференции, состоявшейся в Кисловодске как продолжение взгляда на А.И. Солженицына из XXI в. Биография писателя, его семейные корни.

Раскол Европы после Второй мировой войны на 2 лагеря: капиталистический и социалистический. Причины "холодной войны". Атомные взрывы в японских городах Хиросиму и Нагасаки. Ядерные цели США на территории СССР. Объединение США и 11 стран Европы в НАТО.

Внешняя политика СССР в первые послевоенные годы. Ухудшение международного климата, втягивание восточноевропейских стран в орбиту СССР, оформление режимов "народной демократии". Провозглашение Трумэном мер по "спасению" Европы от советской экспансии.

Последствия Версальского договора, подписанного в результате окончания Первой мировой войны. Определение причин Второй мировой войны. Действия Советского Союза и фашистской Германии в начале Второй мировой войны. Нападение Германии на Советский Союз.

Описание первых недель военной деятельности партизанского отряда. Убийство немецкого генерала. Боевые операции, проведенные лесгафтовцами. Методы борьбы с оккупантами. Срыв немецкой хлебозаготовительной кампании. Отношение партизан к местным жителям.

Причины неготовности Красной Армии к наступательной войне. Начало войны атаками немецкой авиации аэродромов, военных гарнизонов, командных пунктов Красной Армии. Роль Дороги жизни, проложенной по Ладожскому озеру в поставке продовольствия в Ленинград.

Первые дни войны, их тяжелый характер для Советской Армии и народа. Начало военных действий, причины неудач Советской Армии. Первые победы фашистских войск. Организация отпора агрессору, укрепление обороноспособности страны. Переломный момент в войне.

Начальный период Великой Отечественной войны (лето-осень 1941 г.), объявление всеобщей мобилизации военнообязанных. Нападение Германии на Советский Союз и первые сражения войны. В. Сталин о неизбежности мировой войны и подготовка СССР к отпору агрессора.

Освободительная война Советского Союза против нацистской Германии, битва под Москвой и первое наступление немецких войск. Особенности контрнаступления Советской Армии под командованием Г.К. Жукова. Партизанские формирования и разгром фашистских войск.

Политическое положение государства к 22 июня 1941 года. Украина в военно-стратегических планах гитлеровской Германии. Политика нацистов по отношению к ОУН. Гитлеровская концепция завоевания жизненного пространства и Украина. Ход войны на Украине в 1941 г.

Выяснение значения водной инфраструктуры в навигацию 1941 г. Использование речного транспорта на фронтовых речных и озерных бассейнах в Великой Отечественной войне. Мобилизация плавучих средств речного флота. Кадровая проблема на водном транспорте.

Автор освещает внутреннюю борьбу в Чеченской республике до декабря 1994 г., проводя анализ материалов различных российских средств массовой информации. Освещение событий в самой Чечне и влияние федерального центра на оппозиционные силы внутри республики.

Политическая ситуация перед началом 2-й Мировой войны. Заседание Парижской мирной конференции. Версальский мирный договор. Положение Германии и Советской России после Первой мировой войны. Международное признание СССР. Пакт Молотова-Риббентропа.

Начало войсками вермахта широкомасштабной военной кампании в Западной Европе весной 1940 года. Изменение стратегической обстановки в Европе после поражения Франции. Анализ причин Второй мировой войны. Основные этапы и характер Второй мировой войны.

Китайско-японская война как рубеж в принятии решения Германией о занятии опорного пункта на китайском побережье. Приказ об оккупации Цзяочжоу в ноябре 1897 г. Договоренность с Россией - цель политики. Усиление антигерманского акцента в Англии и России.

Постепенное исчезновение среднего сословия и сословия свободных землепашцев среднего состояния, которые некогда служили главной основой могущества Италии. Анализ попыток реформ Тиберия Гракха. Особенность смещения трибуна во время его служебного года.

Причины и основные этапы Гражданской войны в России (1917-1922 годы). Первые выступления против советской власти: антибольшевистская борьба на Дону и др. Особенности формирования Белого движения. Создание Красной армии, структура управления войсками.

Исследовано, что восстание Чехословацкого корпуса считается одним из главных событий начала Гражданской войны в России. Реконструкция событий 25 мая 1918 г. в Мариинске показала, что в этот момент в городе присутствовало сразу 3 военно-политических силы.