Власна назва в українській поезії ІІ пол. ХХ ст. (семантико-функціональний аспект)
Власна назва як об’єкт вивчення поетичної ономастики. Склад і лексичні значення онімів. Функції власних назв на фонетичному і лексичному рівнях. Функціональні особливості пропріальної лексики в поезії. Місце конотонімів у структурі поетичного дискурсу.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.10.2013 |
| Размер файла | 104,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Власна назва в українській поезії ІІ пол. ХХ ст. (семантико-функціональний аспект)
Хлистун Ірина Валентинівна
10.02.01 - українська мова
УДК 81?373.2: 82-1
Київ - 2006
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі практичного мовознавства Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор
Мойсієнко Анатолій Кирилович,
Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
завідувач кафедри сучасної української мови.
Офіційні опоненти:
доктор філологічних наук, професор
Молотаєва Наталія Віталіївна ,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
професор кафедри російської мови;
кандидат філологічних наук, доцент
Гаврилова Тетяна Олександрівна,
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького,
доцент кафедри українського мовознавства
Провідна установа: Київський державний лінгвістичний університет, кафедра загального і українського мовознавства, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.
Захист відбудеться “ 23 ” травня 2003 року о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.04 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.
Автореферат розіслано “__17__” __квітня______ 2006 року.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
Н.П. Гальона
Загальна характеристика роботи
Власна назва як невід'ємний елемент літературного твору характеризується значним семантико-стилістичним потенціалом, актуалізація якого зумовлюється відповідним художнім дискурсом і вертикальним контекстом.
Онім у художньому творі зазнає певної авторської трансформації, цілеспрямованої семантизації, виконує важливу конотативну функцію (Л. Белей, Н. Ботвина, Л. Буштян, Е. Іванова, Ю. Карпенко, Л. Колоколова, Є. Отін та ін.). Проте студії над знімним словом в українській художній мові до середини ХХ ст. були нечисленними, до того ж часто обмежувалися вивченням етимологічних і словотворчих характеристик поетонімів без аналізу їхнього функціонування.
Нові дослідження у цій галузі пов'язані з вивченням окремих груп онімної лексики чи то на більш широкому художньому матеріалі (Л. Белей, Т. Ковалевська), чи на матеріалі творів одного автора або творів одного жанру різних авторів (В. Галич, В. Денисюк, Н. Колесник, Л. Кричун та ін.). Останнім часом з'явилися комплексні дослідження онімної лексики у творчості окремих письменників (Ю. Карпенко, М. Мельник, Л. Петрова, Л. Селіверстова та ін.). Однак, в українському мовознавстві досі немає комплексних досліджень семантичних і функціональних особливостей усієї онімної системи української поетичної мови, зокрема періоду ІІ пол. ХХ ст. Цим і зумовлюється актуальність пропонованої дисертації.
Зв'язок з науковими програмами, темами, планами. Напрям дисертаційного дослідження відповідає науковій проблемі кафедри української мови Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини “Склад лексики української мови з погляду походження і функціонування” і пов'язаний з перспективним планом роботи Східноподільського лінгвокраєзнавчого науково-координаційного центру, створеного при факультеті української філології університету.
Метою дисертації є з'ясування семантичних і функціональних особливостей онімів в українській поетичній мові ІІ пол. ХХ ст.
Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:
1) зафіксувати у поетичних текстах ІІ пол. ХХ ст. усі власні назви різних тематичних груп;
2) встановити особливості структури ономастичного простору українських поетичних творів;
3) з'ясувати прямі й переносні значення онімів, засвідчених у поетичних текстах, а також зумовленість відповідних переосмислень і їх роль у системі художнього цілого;
4) описати функціональні особливості поетонімів у зв'язку з фонетичними, лексико-семантичними, граматичними чинниками текстових структур;
5) виявити закономірності використання пропріальної лексики саме у поетичних творах, зокрема у контексті української культури відповідного періоду.
Матеріалом для дослідження стали тексти українських ліричних творів періоду 50-90-х рр. ХХ ст., авторами яких є М. Вінграновський, В. Герасим'юк, І. Драч, Л. Забашта, Ю. Завгородній, І. Калинець, В. Коломієць, Л. Костенко, А. Малишко, Б. Олійник, Д. Павличко, І. Світличний, В. Симоненко, В. Стус та ін. (усього 62 автори). Сукупна вибірка становить 1805 онімних одиниць.
Об'єктом дослідження є онімна лексика в українських поетичних текстах ІІ пол. ХХ ст.
Предмет дослідження - семантико-функціональні особливості онімної лексики як компонента художньо-образної системи поетичного твору.
Основним методом дослідження є описовий, що дозволило на основі контекстуального аналізу схарактеризувати змістові, стилістичні, естетичні функції власних назв у мовно-художньому континуумі поетичних текстів. Частково використано прийоми компонентного, етимологічного аналізу.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено системний опис пропріальної лексики, багатоаспектно проаналізовано закономірності вживання онімних одиниць у мові української поезії ІІ пол. ХХ ст., простежено роль власної назви як елемента поетики у творчості українських авторів цього періоду.
Теоретичне значення. Комплексне дослідження семантико-функціональних особливостей онімного слова на матеріалі сучасної української поезії дає змогу з'ясувати проблему систематизації поетонімів на широкому тлі мовотворчості українських авторів. Результати дисертації можуть лягти в основу подальших наукових досліджень у галузі поетичної ономастики.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що результати його можуть бути використані у написанні навчальних підручників і посібників з лексикології, ономастики української мови, у лекційних курсах із цих дисциплін, а також у спецкурсах і спецсемінарах із проблем літературної ономастики, у науково-дослідній роботі студентів вищої школи.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедр української мови та практичного мовознавства Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, оприлюднені на Міжнародній науковій конференції “Мова у слов'янському культурному просторі” (23-25 травня 2002р. в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини), на Міжнародній науковій конференції “Мова і культура”, (24-25 червня 2002 року, Київ), на Міжнародній науковій конференції “Філологія в Київському університеті: історія та сучасність”, присвяченій 200-річчю від дня народження М.О. Максимовича (12 жовтня 2004 р., Київ); на Всеукраїнському науковому семінарі “Семасіологія: сучасні парадигми дослідження” в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини (21 квітня 2005 року). Матеріали дисертаційного дослідження впроваджені у лекційних та практичних курсах із сучасної української літературної мови та ономастики в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького (довідка про впровадження №