Предмет української мови (за професійним спрямуванням)

Ознайомлення з особливостями розвитку мовної системи і професійного спілкування. Розгляд методів вживання іменників, прикметників, числівників і дієслів у професійному мовленні. Вивчення документації щодо особового складу: резюме, автобіографії.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид методичка
Язык украинский
Дата добавления 22.06.2014
Размер файла 214,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

лаборантка (лаборантша) відділулаборант відділу

працівниця фірмипрацівник фірми

учителька школиучитель школи

Зверніть увагу:

· Якщо у документі вказано прізвище жінки, що обіймає певну посаду, то підпорядковані слова (найчастіше дієслова) вживаються у формі жіночого роду.

Наприклад: завідувач кафедри української мови доцент Креч Тетяна Василівна зазначила, що....

· Проте, якщо не вказується прізвище жінки, то слова, залежні від назви-посади, узгоджуються з цією назвою у формі чоловічого роду.

Наприклад: бухгалтер фірми виявив, старший інспектор комісії записав, висококваліфікований кухар ресторану переміг.

· Слід звертати увагу на контекст уживання професії чи статусу, наприклад: До кабінету було запрошено секретарку директора Полякову Л. О.і

До кабінету було запрошено секретаря комісії Полякову Л. О.

Жіночий рід мають слова: авторка, друкарка, секретарка, аспірантка, вихованка, дипломантка, дисертантка, поетеса, студентка, учениця та ін.

3. У звертанні до осіб уживати форму Кл. відмінка :

Статус - знавцю,товаришу;

Посаду - директоре, завідувачу;

Звання - професоре, академіку;

Професію - лаборанте, перекладачу, секретарю;

Родича - батьку, сестро, тітко;

Ім'я - Ігоре (Ігорю), Олегу (Олеже), Миколо, Юрію, Маріє, Ольго, Наталю;

Ім'я по батькові - Іллічу, Євгеновичу ,Іллівно, Євгенівно;

Наприклад: Шановний пане професоре!, Дорога пані Валеріє!

Увага! Прізвища у звертаннях мають завжди форму Н. Відмінка.

4. Указуючи час за роком, узгоджувати іменник із числівником, займенником чи прикметником не в М. відмінку з прийменником у (в), а в Р. відмінку без прийменника, наприклад:

неправильноправильно

У 2007 р. (році) 2007 р. (року)

У цьому (тому) роціЦього (того) року

У наступному роціНаступного року

Але: у четвер, у неділю, у грудні, у липні (без слова місяці).

5. Уживати іменник, дотримуючи унормованих форм числа,наприклад:

неправильноправильно

придбали нову шкіряну мебель придбали нові шкіряні меблі

зробили позначки різнимизробили позначки різним

чорниламичорнилом

Форма множини може позначати не саму речовину ,а її конкретні види, сорти, типи: Залізницею прибували мінеральні добрива, машинні масла, грузинські вина. Але: Наприкінці XX й на початку XXI ст. (століття, а не століть), бо однорідними членами є не числівники, а іменники кінець, початок;

6. Однина є засобом узагальнення, коли вказує на нерочленованість, цілісність однорідних іменників: Перевезено увесь урожай соняшнику.

7. Уживання низки дієслів пов'язано з іменником, який повинен в Р., а не З. чи Д. відмінку, наприклад:

неправильноправильно

зазнати бідузазнати біди

завдавати шкодузавдати шкоди

шкодувати гроші на освітушкодувати грошей на освіту

8. Прізвища, що походять від назв істот, предметів або явищ, слід уживати в поєднанні з ім'ям, назвою посади тощо: Викликати водія Зайця; Завершити дослід лаборантові Комарю.

9. Адресуючи заяву особі, яка називається кількома іменниками ( посада, прізвище, ім'я, по батькові), уникайте одноманітності у вживанні закінчень Д.в., чергуйте їх: Директорові Степанюку Іванові Петровичу. Ректорові Петренку Ігореві Степановичу або директорові Степанюку І.С.

10. Як правило, назви міст узгоджуються у відмінку зі словом місто: у місті Сокалі, у місті Ходорові.

Але! Не узгоджуються, тобто зберігають початкову форму, назви міст, які вживаються в офіційних повідомленнях, документах.

Тому в автобіографії слід писати:

Народився ( лась) у місті Нова Одеса, в м. Старий Самбір (як складена назва).

Те саме правило стосується написання назви сіл (для уникнення неточностей): у селі Тартаків; до села Тартаків.

Завдання

1. Подані іменники поставте у Р. в. та поясніть значення підкреслених слів:

Документ, папір, термін, реквізит, звіт, виклад, стиль, список, аркуш, перелік, протокол, вибір, виступ, формуляр, контроль, орган, заголовок, текст, індекс, підпис, керівник, лист, заклад, адресат, бланк, факт, адрес, адреса.

2. Утворіть словосполучення додавши до поданих слів іменники у потрібній відмінковій формі:

Корисний (для кого?), корисний (кому?), набрати (чого?), навчитися (чого?), набути (що?), навчитися (чому?), згідно (з чим?), зрадіти (чому?), навчати (кого?), навчати (чого?), нав'язати (що?), нав'язати (чого?).

3. Подані слова поставте у Р.в.:

Знак, юрист, ваучер, прилад, брокер, водій, чай, сертифікат, папір, спонсор, будівельник, інструктор, інтерес, інцидент, календар, карниз, каталог, касир, квартал, кермо, кіловат, кілограм, склад, колір, комітет, контраст, конференц-зал, коректор, корм, край, купівля-продаж, ландшафт, лист, літр, магазин, салон, маневр, маклер.

4. Утворіть словосполучники, поставивши замість крапок потрібні іменники:

Написати (на чому?)..., написати (чим?)..., насипати (чого?)..., насипати (що?)..., наголошувати (що?)..., наголошувати (на чому?)..., наготувати (що?)..., наготувати(чого?)..., надавати (що?)..., надавати (чим?)... .

5. Поставте іменники I відміни у Д.в., М. в. і Кл. в. однини:

Кімната, слова, премія, подія, стаття, Марія Іванівна, Микола Олександрович.

6. Поставте іменники III і IV відміни у О.в. однини та поясніть їх правопис.

Ненависть, мораль, діагональ, подорож, мідь, віддаль, області, користь, даль, чернь, спадковість, неповторність.

7. Поставте іменники у родовому відмінку, визначте закінчення.

Двері, ножиці, чари, Чернівці, оглядини, гроші, переговори, сани, Альпи, фінанси, кошти, будні, канікули, дрова, вила, відносини.

8. До поданих іменників доберіть прикметники і запишіть як словосполучення.

Шосе, путь, піаніно, рандеву, білоручка, лібрето, Умань, Стрий, Кутаїсі.

9. Запишіть іменники, вставте, де потрібно, сполучні голосні.

Силос/навантажувач, чорн/зем, ліс/степ, авт/магістраль, труд/день, людин/день, купівля/продаж, пройд/світ, зірв/голова, лікар/еколог, дванадцят/тонка, п'ят/десят/річчя, шест/денка, блок/система, дизель/мотор, стоп/кран, генерал/лейтенант, віце/президент, ролик/підшипники, кульк/підшипники, пів/овал, пів/України.

10. Поставте подані слова в Р.в. однини, скористайтесь словником, поясніть їх значення:

Алмаз, акт, апарат, блок, буряк, елемент, інструмент, рахунок, термін, фактор, лист, листопад, стіл, авторитет.

11. Від поданих слів утворіть кличну форму.

Хлопець, батько, мати, бабуся, дідусь, добродійна дівчина,громадянин, пан, пані, директор, кондуктор, водій, редактор, хазяйка, друг, продавець, покупець, лікар, Микола Петрович, Іван Семенович, Галина Дмитрівна, Валентина Василівна.

12. Запишіть слова з частинами пів, напів. Поясніть їх написання.

Пів/року, пів/літа, пів/метра, пів/аркуша, пів/Києва, пів/апельсина, пів/Європи, пів/Львова, пів/дня, напів/сон, напів/проводник, пів/місяця, пів/яблука, пів/аркуша, пів/кілометра, пів/Харкова.

13. Відредагуйте речення.

Наша директор привчила всіх до порядку. Молода професор виголосила цікаву доповідь. Лікарка виписала рецепти. Молода касир розгублено складала папірці. Наша головний інженер поїхала на підприємство. Заступник директорка Сиваченко звернулася з проханням. Викладачка Тимошенко прозвітувала про готовність до лекції.

14. Запишіть, розкриваючи дужки.

І. 1. Підписання (контракт), укладання (договір); оформлення (протокол); оголосити вирок (суд); за рішенням судового (процес); слухати виступ (ректор, доповідач); наслідки кримінального (злочин); позитивні риси (характер); не знайти потрібного ділового (папір); дотримувати пунктів (порядок денний). 2. Візит до (Харків, Красний Лиман, Париж, Кривий Ріг, Санкт-Петербург, Лондон, Іванків). 3. Збудувати на березі (Донець, Дніпро, Єнісей, Євфрат, Байкал). 4. Повернутися з (Миколаїв, Воронеж, Кавказ, Єгипет, Ірак).

II. 1. Затвердити проект (бюджет), нова редакція (кодекс); зайти до (кабінет директора); провести заплановані заходи до першого (листопад); зустріти друзів з (коледж, університет, інститут, філфак); піднятися на 5 поверх (будинок, готель, гуртожиток); підготувати доповідь до (вівторок), витяг із (протокол). 2. Візит до (Ужгород, Севастополь, Червоний Партизан, Веселий Кут, Вовчий Яр). 3. Збудувати на березі (Дністер, Дунай, Південний Буг, Ільмень). Повернутися з (Тернопіль, Китай, Крим, Крит, Мадагаскар).

15. Відредагуйте речення, прокоментуйте граматичні помилки:

Завідувачка кафедри професорка Гречко Тетяна Василівна зараз у відрядженні. Голова зборів О.Г. Петрова зробив зауваження. Вчасно подала звіт касирша Іваненко В.С. Напишіть заяву на ім'я директриси. На конференції виступив директор акціонерного товариства Павлова Н.Ю. Касирка Дрягіна П.С. отримала матеріальну допомогу.

16. Поставте подані іменники в родовому, давальному і орудному відмінках однини.

Професор, Катерина Тимофіївна Кушніренко, Дніпро, Париж, Григорій Самійлович Опанасенко, гараж, атом, алмаз, Іван Якович Бондар, Кривий Ріг, відповідь, суддя, подорож, Ілля Романович, мільйон, міф, трубопровід, імпульс, фермент, Світязь, Сибір, інструмент, камінь, термін.

17. Запишiть у родовому, давальному і кличному вiдмiнках однини сполуки, утворенi прiзвищем, iменем, iменем по батьковi. Наведiть граматичні варіанти.

Йосипiв Андрiй Кирилович, Кавич Остап Емiльович, Хмiль Леон Ілліч, Худаш Юхим Львович, Федiв Костянтин Корнiйович, Товстуха Лев Денисович, Тихохiд Лук'ян Любомирович, Смiшко Петро Микитович, Чепіга Софiя Миколаївна, Дейнека Яна Леонтiївна, Довгошия Майя Антонiвна, Сушениця Ярослава Терентiївна, Ломницька Юлiя Сергіївна, Василиха Надiя Мар'янiвна.

18. Перепишiть, розкриваючи дужки. Замініть, де це потрiбно, малу лiтеру великою.

(в)ерховна (р)ада (у)країни, (р)ахункова (п)алата (в)ерховної (р)ади (у)крани, (а)дмiнiстрацiя (п)резидента (у)країни, (к)онституцiйний (с)уд (у)крани, (к)абiнет (м)iнiстрiв (у)країни, (м)іністерство (в)нутрiшнiк (с)прав (у)країни, (м)iнiстерство (е)кономіки, (с)лужба (б)езпеки (у)країни, (л)ікувально-(о)здоровче (о)б'єднання при (к)абiнетi (м)iнiстрiв (у)країни, (в)ища (р)ада (ю)стицi (у)країни, (а)нтимонопольний (к)омiтет (у)країни (з)бройнi (с)или (у)країни, (н)ацiональний (б)анк (у)країни, (н)ародний (р)ух (у)країни, (п)артiя (з)елених (у)країни, (ф)едерацiя (н)езалежних (п)рофспiлок (у)країни, (в)сеукраїнська (с)пiлка (а)втомобiлiстiв, (к)иєво-(м)огилянська (а)кадемiя, (к)иївський (н)ацiональний (у)нiверситет iменi Тараса Шевченка, (к)иївська (д)уховна (с)емiнарiя, (т)ехнічний (л)iцей (ш)евченкiвського (р)айону, (н)ацiональна (п)арламентська (б)iблiотека.

19. Уставте, де це потрiбно м'який знак або апостроф.

І. Стеф.. .юк, Трет...яков, Кас.. .янов, Лук...янець, Хом...як, П.. .явка, Герасим...юк, В.. .юник, Слюсар..., Лук...яненко, Іл…їн, Д.. .яченко, Дуб...як, Iл.. .їнський, Тал...янчук. Голуб..., Саф.. .ян, П...явка, Д. ..яконов, Ігнат...єв, Полоз.. .єв.

II. Валер.. .ян, В.. .ячеслав, Лук.. .ян, Март.. .ян. Люс.. .єна, Вiл. . .ям.

III. Д...юї, Х...юстон, Жюс...є, Н.. .ютон.

20. Розгляньте систему вiдмiнкових форм, утворюваних сполученням жiночого iменi й iменi по батьковi. Провiдмiняйте наведенi приклади.

Наталiя Сидорiвна, Наталя Іллiвна, Іванна Станiславiвна, Милиця Мар'янiвна, Миколая Тадеївна, Нiнель Степанiвна, Веронiка Богданiвна, Неллi Миколаївна, Майя Іванiвна.

21. Запишiть у формi кличного вiдмiнка однини сполуки, утворенi iменем i по батьковi.

І. Ілля Арсенович, Антiн Гнатович, Василь Петрович, Валер'ян Глiбович, Георгiй Дмитрович, Григорiй Степанович, Генрiх Фрiдрiхович, Леонтiй Сергiйович, Ілля Зосимович, Емiль Ігорович, Ігор Євгенович, Валерiй Маркович, Федiр Станiславович.

IІ. Леся Казимирiвна, Неля Еммануїлiвна, Валерiя Сергiївна, Зоря Рубенiвна, Любов Романiвна, Марiя Тарасiвна, Нiнель Мирославiвна, Соломiя Назарiвна.

22. Утворiть форму кличного вiдмiнка однини іменників на позначення статусу особи.

Делегат, виконавець, орендар, вступник, директор, студент, укладач, парламентарій, парламентер, учитель, суддя, голова, депутат, розпорядник, завідувач, міністр, президент, подавець, автор, ліцеїст, керівник, клієнт, акціонер, завуч, інструктор, претендент, менеджер, кандидат, відвідувач, інспектор, адвокат, адміністратор.

23. Визначте правильнi форми звертання, уживанi в дiловому листуваннi.

Пане директор - пане директоре - пане директор;

вельмишановний професоре - вельмишановний професор - вельмишановний пане професоре;

шановний пане суддя - шановний пан суддя - шановний пане судде;

високодостойний пан міністр - високодостойний пане мiнiстре;

пане Василь Іванович - пане Василю Івановичу - пане Василю;

шановний добродiй Дубич - шановний добродiю Дубичу - шановний добродiю Дубич;

шановна панi Олено Григорівно - шановна панi Олено.

24. Від поданих імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові. Запишіть їх.

Дмитро, Володимир, Микита, Арсен, Євген, Сидір, Прокіп, Олексій, Ігор, Еміль, Олесь, Василь, Аркадій, Юрій, Тадей, Мефодій, Анатолій, Георгій, Микола, Григорій, Ілля, Яків, Федір, Кузьма, Лука, Сава, Хома.

25. Складні слова запишіть у дві колонки: разом і через дефіс.

Батько...мати, хліб...сіль, трудо...день, людино...день, контр...адмірал. інженер...механік, лісо...степ, літак...снаряд, пів...години, пасажиро...кілометр, крути...голова, Нечуй...вітер, екс...чемпіон, контр...атака, бджоло...знавство, радіо...фізик, гори...цвіт, альфа...промені, водо...грай, Мало...катеринівка, буряко...комбайн, максі...спідниця, перекоти...поле, авіа...моторо...будування, блок...апарат, пів...яблука, земле...впрорядкування, життя...буття, жень...шень, пів...озера, пів...лимона, стоп...кран, буй...тур, жар...птиця, фото...монтаж, свят...вечір, жук...носоріг, пів...Африки, залізо...бетон, пів...листа, льон...довгунець, полу...станок, напів...фабрикат, 50...річчя, сто...шістдесяти...річчя, дочка...красуня, люби...мене, міні...футбол, чар...зілля, мати...й...мачуха, богатир...сусід, Туган...Барановський, Тугар...Вовк, щастя...доля, Білгород...Дністровський, жук...плавунець, Переяслав...Хмельницький, Бестужев...Рюмін, Дольд...Михайлик, Нетуди...хата, Новоград...Волинський, пів...Ялти, пів...острів, екс...прем'єр, євшан...зілля, полин...трава, дід...хлібороб.

26. Розкрийте дужки, узгодивши іменник з числівником.

Два (дід, голуб, дуб, красень, зуб, короп); три (син, килим, батько, професор, лікар, каменяр, тиждень); чотири (чоловік, селянин, харків'янин, вірменин, грузин); чотири з половиною (день, кілограм, келих); три з половиною (мішок, вечір, мільйон); п'ять з половиною (місяць, вік, аркуш); сім і одна третя (рік, гектар, віз); півтора (день, вечір, вікно); півтораста (рік, пуд); сто сімдесят чотири (день, тиждень, століття).

27. Від поданих слів утворіть складні іменники. Запишіть їх у дві колонки: 1) ті, що пишуться разом, 2) через дефіс.

Рука, писати; машина, писати; край, знати; вода, міряти; листя, падати; красно, писати; середні, віки; святий, вечір; людина, день; п'ять, років; земля, трусити; радіо, комітет; міні, футбол; Національний, банк; художник, пейзажист; вакуум, апарат; Європа, Азія; половина, яблука; щастя, доля; перекоти, поле; життя, писати; лікар, терапевт; аеро, вокзал; вагон, ресторан; вантаж, потік; слюсар, складальник; половина, Київ.

28. Поставте слова у формі орудного відмінка однини, правопис поясніть.

Височінь, вісь, вість, галузь, доповідь, жовч, загибель, любов, мідь, подорож, промисловість, радість, тінь, черствість, цілісність, якість.

29. Поставте слова у формі родового відмінка однини і погрупуйте за двома колонками: 1) із закінченнями -а, -я; 2) із закінченнями -у, -ю.

а)Ансамбль, апарат, барельєф, батальйон, вид, віск, гвинт, город, долар, мед, міст, замок, землетрус, іменник, іменинник, інструмент, інтерес, карниз, коридор, магазин, малюнок, мільйон, настрій, ніж, овес, оратор, оркестр, понеділок, півень, пісок, принцип, рис, ритм, сад, синтаксис, спорт, текст, учитель, хлопець, хор, футбол;

б)Андрій, Байкал, Берлін, Богдан, Вашингтон (штат), Відень, Вовк (прізвище), Воронеж, Донець, Дунай, Єгипет, Ірак, Іртиш, Казахстан, Каїр, Київ, Китай, Миргород, Мороз (прізвище), Нью-Йорк (місто), Остап, Париж, Санкт -Петербург, Тетерів, Харків.

30. Випишіть словосполучення, у яких правильно утворено форму родового відмінка в іменниках чоловічого роду.

Відкриття рахунку - відкриття рахунка; до акту додається - до акта додається; вручення диплому - вручення диплома; пам'ятного знаку - пам'ятного знака; до призначеного терміну - до призначеного терміна; структурного підрозділу - структурного підрозділа; переїхати до Нового Бугу - переїхати до Нового Буга; направити до Львову - направити до Львова; політичного блока - політичного блоку; незаперечного факту - незаперечного факта; працівники апарату - працівники апарата; важливого об'єкта - важливого об'єкту; своєчасного контролю - своєчасного контроля; ділового папера - ділового паперу.

2.2 Особливості вживання прикметника у професійному мовленні

2.2.1 Прикметник

В українській мові прикметник виражає ознаку предмета, дії, явища й найчастіше виконує функцію означення, відповідає на питання який? яке? яка? які? чий? чия? чиє? чиї?: український народ (який?), рідна земля (яка?), Шевченкове село (чиє?), родинні проблеми (чиї?).

За особливостями вираження ознаки предмета, лексичним значенням та особливостями словотворення прикметними поділяють на якісні, відносні та присвійні.

Якісні прикметники називають ознаки , властиві предметові більшою або меншою мірою: широкий - ширший - найширший.

Відносні прикметники називають ознаку предмета за його відношенням до інших предметів, дій, обставин: телефонна розмова, договірне зобов'язання.

Присвійні прикметники вказують на належність предмета людині ( рідше - тварині) і відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?: батькова ферма, материне прохання.

2.2.2 Відмінювання прикметників твердої і м'якої групи

який?

яка?

яке?

які?

однина

Н.

високий

висока

високе

високі

Р.

високого

високої

високого

високих

Д.

високому

високій

високому

високим

З.

високого

високу

високого

високі

О.

високим

високою

високим

високими

М.(на)

високому

високій

високому

високих

Н.

синій

синя

синє

сині

Р.

синього

синьої

синього

синіх

Д.

синьому

синій

синьому

синім

З.

синього

синю

синього

сині

О.

синім

синьою

синім

синіми

М.(на)

синьому

синій

синьому

синіх

2.2.3 Особливості вживання прикметників у професійному мовленні

1. Перевага надається прикметникам книжного походження, таким як: автобіографічний, балансовий, зоологічний, легітимний, маршрутний.

2. У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників переваги надають аналітичним формам, які утворюються за допомогою прислівників: дуже, надто, більш, менш та ін.: дуже працьовитий, менш вдалий, надто великий.

3. У формах М. відмінка однини чоловічого та середнього роду слід використовувати закінчення -ому: на попередньому зґїзді, на старому обладнанні.

4. Слово «самий» на означення вищого ступеня ніколи не вживається із прикметниками. Його заступає частка най-: найдовший, найширший, найбільший.

5. Уникають уживання присвійних прикметників, замінюючи їх іменниками або відповідними прикметниковими формами. Якщо потрібне точне означення, іменник-прізвище (посада, звання тощо) ставлять у Р. Відмінку: ставлення студента, пропозиції Коваля.

6. Усталеним є вживання прикметників, які означають географічні назви, що походять:

а)від топонімів та інших географічних назв: Харківська область, Керченська протока, Казахська затока та под.;

б)від імен, прізвищ чи псевдонімів: Соломонові острови, місто Корсунь-Шевченківський, селище Гоголеве, селище Кіровське та под.

7. Усі прикметники (у ролі означень), що вживаються у сполуках із числівниками два, три, чотири, стоять у Н. та 3. відмінках множини й мають переважно закінчення -і, а не -их: два нестандартні вироби).

8. Треба стежити за узгодженням прикметникових закінчень з іменниками на позначення невизначеної кількості однорідних предметів, що існують у певній сукупності: медичне приладдя, рідке пруття

9. Утворюючи просту форму вищого ступеня порівняння прикметників, треба пам'ятати про такі зміни приголосних звуків:

а) кінцеві приголосні основи на г, з, ж разом з суфіксом -ш- змінюються на -жч-:

дорогий - дорожчий

дужий - дужчий

вузький - вужчий

б) кінцевий кореня с разом з суфіксом -ш- змінюється на -щ-:

високий - вищий

товстий - товщий

Завдання

1. Поставте наголоси у наведених словах:

Батьківський, безгрошовий, беззахисний, безколірний, бездоглядний, багаторазовий, безпринципний, безпросипний, пристарілий, пристаркуватий, радий, жадібний, жалісливий, живописний, рукописний, нова, стара, чималий, старанний, дробовий, фаховий, легкий, тяжкий, вдовин.

2. Провідміняйте подані словосполучення:

Краща земля, дружнє плече, свіжа рілля, безкрайній степ, літній бджоляр

3. Визначіть якісні, відносні та присвійні прикметники:

Металева пластина, металевий голос, золотий перстень, золоті руки, мінорний лад, мінорний настрій, сталевий прут, сталеві м'язи, сталевий крок, крижана вода, крижане серце, гаряча вода, гарячі думки, гарячі голови, вишневий садок, вишневе плаття.

4. Поясніть правила правопису. Поясніть як утворилися дані прикметники:

Машинно-траспортні, меліоративний, агролісомеліоративний, всесвітньо-історичні, всебічний, повсякденний, своєчасний, життерадісний, політико-економічний, автодорожній, автомобільно-тракторний, сьогоденний, напівреальний, високошановний, цілеспрямваний, злий- презлий, лагідний-лагідний, багатоступенева, маловживаний, висококвалифікований, трипроцентний, двадцятилітній.

5. Утворіть від даних іменників прикметники, визначте розряд кожного і складіть із ними словосполучення:

Гордощі, розум, життя, смерть, батько, мудрість, брат, лукавство, молодь, згода, шана.

6. Від поданих нижче прикметників утворіть вищий та найвищий ступені порівняння:

Здібний, вихований, уважний, старанний, дисциплінований, ледачий, звичайний, зелений, сонний, денний, відкритий, гордий, чорний, високий, стрункий, бадьорий, засмучений, ображений, світло-сірий, каштановий, бордовий, малесенький, пречудовий, босий, фактичний, аргументований, сумлінний, гордий, значний, швидкий, поганий, малий, великий.

7. До поданих іменників утворіть відносні прикметники і доберіть до них іменники:

Золото, спина, море, нація, читання, місто, село, вечір, зміна, тиждень, місяць, повторення.

8. Утворіть присвійні прикметники від власних імен та загальних іменників:

Шевченко, директор, ректор, декан, Іваненко, Микола, Євген, секретарка, вовк, заєць, Марія, Юрій, мати, секретар, менеджер, правник, касир.

9. Замініть описові іменникові словосполучення прикметниково-іменниковими:

Олія з кукурудзи -

Будинок з цегли -

Збіжжя жита -

Пшениця з Кубані -

Збори студентів -

План на семестр -

Апарат для обчислювання -

Комбайн для збирання -

Завдання на сьогодні -

Поля фермера -

Інститут наукового дослідження -

Дані експериментів -

Праця менеджера -

10. Перекладіть слова і словосполучення українською мовою:

Выборг - выборгская сторона

Норвегия - норвежские острова

Прага - пражские улицы

Париж - парижские люди

Кавказ - кавказские горы

Воронеж - воронежский хор

Француз - французский язык

Казах - казахские степи

Грек - греческий народ

Рига - рижское пиво

Узбек - узбекский хлопок

Суэц - суэцкий канал

11. Перекладіть українською мовою:

Единовременное пособие, пособие по болезни, пособие по зоологии, наглядные пособия, денежное пособие, пособие по временной нетрудоспособности, пособие на детей, учебное пособие; образцовый человек, дом образцового порядка, показательный образец, образец детям; год основания, не без основания, для этого нет никаких оснований, основание треугольника.

12. На місці крапок поставте е(є) чи о(ьо), йо:

Черешн...вий, оранж...вий, полудн...вий, вермішел...вий, взірц...вий, кизил...вий, коричн...вий, тін...вий, півоні...вий, замш...вий, марганц...вий, марш...вий, груш...вий, вогн...вий, деш...вий, ситц...вий, гутаперч...вий, черепах...вий, квасол...вий, алюміні...вий, свинц...вий, вол...вий, перц...вий, чесуч...вий, песц...вий, торц...вий, магні...вий, алич...вий, парч...вий, раді...вий, бо...вий, квітн...вий, емал...вий, овоч...вий, нул...вий, плеч...вий, ясен...вий, промен...вий, ключ...вий, га...вий, яблун...вий, чебрец...вий.

13. Запишіть слова у дві колонки залежно від -н- чи -нн- у кожному слові.

Засніжен...ий, нагромаджен...ий, дарован...ий, погашен...ий, виїжджен...ий, заслужен...ий, незбагнен...ий, скопійован...ий, збудован...ий, сформульован...ий, нездолан...ий, неоцінен...ий, неоцінен...ий, невблаган...ий, несказан...ий, несказан...ий, нескінчен...ий, нескінчен...ий, склян...ий, дан...ий, дерев'ян...ий, натхнен...ий, організован...ий, незрівнян...ий, олов'ян...ий, віддан...ий, розпродан...ий, згуртован...ий, гречан...ий, написан...ий, лебедин...ий, возз'єднан...ий, роззброєн...ий, безсон...ий, беззахисн...ий, зібран...ий, жадан...ий, старан...ий, вихован...ий, числен...ий, шален...ий, довгождан...ий.

14. Запишіть слова згідно з правилами їх написання: разом, окремо, через дефіс.

1.Радіо...фізичний,механіко...математичний, фізико...математичний, високо...кваліфікований, адміністративно...територіальний, адміністративно... управлінський, адміністративно...господарський, азото...добувний, броне...бійний, вище...зазначений, світло...бузковий, водо...газо...непроникний, взаємо...вигідний, безмежно...відданий, азотно...водневий, повітряно...десантний, повітряно...морський, воєнно...стратегічний, військово...спортивний,військово...зобов'язаний, військово...полонений, синьо...жовтий, жовто... гарячий, червоно...гарячий, молочно...білий, акуратно...складений, агітаційно...пропагандистський, агітаційно...масовий.

2.Навчально...виховний, безмежно...самовпевнений, нижче...згаданий, діаметрально...протилежний, всесвітньо...відомий, всесвітньо...історичний, народно...визвольний, народно...поетичний, народно...господарський, прямо... пропорційний, обернено...пропорційний, суспільно...корисний, суспільно... політичний, партійно...політичний, свіжо...зрубаний, масово...політичний, державно...монополістичний, внутрішньо...заводський, первісно...общинний, прямо...протилежний, соціал...демократичний, віце...президентський, мовно... стильовий, мовно...стилістичний, лінгво...стилістичний, літературно...художній, східно...слов'янський, аграрно...сировинний, молочно...кислий, кисло... молочний.

15. На місці крапок поставте, де потрібно, пропущені літери, повторивши попередньо відповідну тему: «Спрощення в групах приголосних»:

Бряз...нути, пристрас...ний, дилетан...ський, інтриган...ський, капос...ний, чес...ний, мес...ник, шіс...надцять, студен...ський, виїз...ний, совіс...ний, щас...ливий, хвас...ливий, форпос...ний, корис...ний, зап'яс...ний, доблес...ний, радіс...ний, проїз...ний, аген...ство, контрас...ний, учас...ник, буревіс...ник, хрус...нути, поїз...ний, фашис...ський, хрес...ний, компос...ний.

16. З'ясуйте, форми якого ступеня порівняння прикметника необхідні для перекладу, перекладіть словосполучення, складіть із ними речення:

1. Самый полный перечень, более вероятное событие, наиболее приемлемые показатели, более сложные процессы, самый высокий курс.

2. Более чёткое определение, наиболее точный подсчёт, самая эффективная программа, на более выгодных условиях, наиболее убедительные факты.

17. Виправте й прокоментуйте помилки у вживанні форм вищого і найвищого ступенів порівняння прикметника:

а) найбільш доцільніші заходи, більш важливіші фактори, самі дешевіші акції, більш точніше визначення, найбільш радикальніші реформи;

б) більш уважніший працівник, самий досвідчений бухгалтер, більш продуктивніші методи, самі найвищі ціни, найбільш важливіший елемент.

18. Відредагуйте речення. Поясніть помилки у вживанні форм вищого і найвищого ступенів порівняння прикметника:

Необхідно вести саму рішучу боротьбу з правопорушеннями. Відділ має більш великий досвід роботи в цій галузі. Це порушення вважається більш серйознішим. Фірма виконує замовлення в самі найкоротші строки. Ці товари дорожче попередніх.

19. Утворіть прикметники, похідні від географічних найменувань, за допомогою суфікса -ськ(ий).

Увага! Приклади згруповано за характером вираження в них кінцевого приголосного твірної основи: 1) г, ж, з (з'); 2) к, ч, ц'; 3) х, ш, с(с':); 4) інші випадки. Поміркуйте, що є підставою такого поділу слів на розряди.

1. Пожог, Дорогобуж, Люб'язь, Стовпяги, Меджибіж, Устилуг, Білий Колодязь, Кривий Ріг, Чаниж, Євсуг, Біла Береза, Розваж, Звози, Облоги, Уріж, Осняги, Збуж.

2. Кагарлик, Дзвиняч, Бортничі, Клинець, Закаблуки, Вінниця, Гринчук, Дрогобич, Грушвиця, Кременчук, Родатичі, Бахмач, Прилуки, Гнилець, Довжик, Бобичі, Двірець.

3. Глеваха, Слабаш, Одеса, Скоморохи, Омбиш, Черкаси, Залісся, Сабадаш, Грянчиха, Товстоліс, Золотухи, Калюс, Вараш.

4. Гайсин, Львів, Ямпіль, Гурзуф, Перевали, Умань, Словіта, Джурин, Радомишль, Рай, Рідкодуб, Роздол, Остер, Слобода, Любинь, Ворзель, Бовдури, Груд, Суми, Губин.

20. Знайдіть прикметники, у яких порушено норму творення форм ступенів порівняння прикметників.

Найшвидший, похмуріший, величезніший, довший, приємніший, солодший, пречудовіший, ближчий, найгарніший, демократичніший, скромніший, премудріший, довший, самий красивіший, тонший.

21. Утворіть складні форми прикметників, перша частина яких починається словами:

Мало, низько, вище, багато, внутрішньо, коротко.

Складіть з ними речення.

22. Утворіть від географічних назв прикметники.

Новий Буг, Криве Озеро, Біла Церква, Казанка, Прага, Березнегувате, Рига, Париж, Запоріжжя, Прилуки, Золотоноша, Одеса, Галич, Вороніж.

23. Уважно прочитайте текст, перепишіть. Виберіть правильні граматичні форми прикметників, подані в дужках.

Ринкова економіка є (більш складнішою, більш складною) й (більш вимогливішою, більш вимогливою), ніж адміністративна. За умов вільного потоку капіталу, ресурсів, ноу-хау і сучасної продукції більшості наших підприємств із (застарівшими, застарілими) системами управління, технологіями, товарами на ринку робити нічого. Тому керівникам у (самі короткі, найкоротші) строки треба буде пройти шлях через науку, практику до (найвищого, самого високого) мистецтва управління. Без опанування сучасної теорії та мистецтва менеджменту вітчизняними підприємствами не зупинити наростання (кризисних, кризових) процесів в Україні.

24. Запишіть складні прикметники у три колонки (разом, через дефіс, окремо).

Адміністративно/командна система, багато/партійний, офіційно/діловий, військово/політичний союз, нормативно/правовий акт, соціально/демократична орієнтація, військово/зобов'язаний, суспільно/корисний, адміністративно/територіальний устрій, військово/промисловий комплекс, національно/визвольний рух, гео/політичний, науково/технічний, східно/слов'янський, екс/президентський, воєнно/стратегічний, Галицько/Волинське князівство, вище/зазначений, адміністративно/канцелярська термінологія, загально/вживана лексика.

25. Запишіть складні слова так, щоб першим компонентом був числівник, написаний літерами.

14-мільйонний, 25-бальний, 145-кілограмовий, 40-міліметровий, 3-мільярдний, 26-річний, 5-тисячний, 22-елементний, 3-моторний, 22-метровий, 57-мільйонний, 90-тонний, 12-струнний, 85-річний, 33-тисячний, 44-мільярдний, 6-елементний, 2-моторний.

26. Перекладіть українською мовою і поясніть написання складних слів та однозвучних сполучень в обох мовах.

Остродефицитный, машиностроительный, безгранично преданный, вышеизложенный, аккуратно написанный, тяжелораненый, химико-технологический, морально устойчивый, взаимно выгодный, желто-зелёный, всевозрастаюший, электронно-вычислительный, тёмно-зелёный, финансово-промышленный, осенне-зимний, народнопоэтический, русоволосый, военно-воздушный, сине-красный.

27. Запишіть, знявши риску.

Таємно/таємничий, суспільно/небезпечний, стилістично/правильний, срібно/крилий, сліпо/глухо/німий, сіро/буро/малиновий, системно/зумовлений, симетрично/протилежний, сизо/блакитний, віртуозно/виконаний, ультра/модний, хлібо/збиральний, кришталево/чистий, хвиле/подібний, високо/авторитетний, червоно/гарячий, чорно/кленовий, щиро/вдячний, ясно/зорий, світло/рожевий, яро/зелений, ясно/золотистий, темно/шкірий, прямо/пропорційний, різко/окреслений, приємно/вражений.

28. Словниковий диктант із коментуванням.

Радіофізичний, сільськогосподарський, шестирічний, хитромудрий, темно-синій, жовтогарячий, вищевказаний, народно-визвольний, військово-морський, важкохворий, соціально-економічний, аграрно-сировинний, широкогабаритний, шарнірно-роликовий, чотиритомний, чорно-синій, цинкоплавильний, фотолюбительський, івано-франківський, реставраційно-профілактичний, сірувато-жовтий, глухонімий, організаційно-господарський, нафтогазовий, комунально-житловий, зерново-тваринницький, лівобережний.

29. Утворіть складні прикметники, поясніть їх правопис.

Вагон, ремонтний; низький, рентабельний; машини, будувати; бюджет, фінанси; лікувальний, профілактичний; відомий на весь світ; зовнішня, політика; загальний, науковий; індустріальний, механічний; віце, адміральський; продуктовий, промисловий; багато, раз; синій, блакитний; кислуватий, солоний; мало, знайомий; західні, слов'яни; шістнадцять, поверх; вісімнадцять, градусний; суспільний, шкідливий; загальний, демократичний; суспільний, корисний; виробничий, споживчий; сто, ват.

30. Поясніть написання складних прикметників, які входять до фахових терміносполук з економічної тематики.

Антимонопольний комітет України, аудіовізуальна інформація, внутрішньобанківська трансакція, внутрішньогрупове сальдо, довідково-інформаційний фонд, довідково-пошуковий апарат, цивільно-правова угода, зовнішньоекономічний договір, фінансово-господарська діяльність, контрольно-касовий апарат, розрахунково-касове обслуговування, середньозважений валютний курс, товарно-транспортна документація, форс-мажорні обставини.

31. У професійному, діловому мовленні застосовують різні варіанти скорочення прикметників: графічні, буквені абревіатури, складноскорочені слова, скорочення змішаної форми тощо. Відповідно до правил запропонуйте скорочені варіанти поданих словосполучень.

Сільськогосподарський університет - ...; сільське господарство - ...; поштова скринька - ...; розрахунковий рахунок - ...; державний фонд - ...; колективний договір - ...; обласна державна адміністрація - ...; виробниче об'єднання - ...; мале підприємство - ...; житлово-експлуатаційна контора -...; агропромисловий комплекс - ...; відкрите акціонерне товариство - ...; вищий навчальний заклад - ...

2.3 Особливості використання числівників у ділових паперах

2.3.1 Розряди числівників за значенням

Числівник - частина мови, яка називає кількість предметів або порядок їх під час лічби і відповідає на питання скільки? котрий?

Кількісні - числівники, що називають кількість предметів і відповідають на питання скільки?

Порядкові - числівники, які вказують на порядок предметів під час лічби, і відповідають на питання котрий? (перший, шостий, сорок сьомий)

Кількісні числівники поділяються на чотири групи:

власне кількісні: чотири комбайни, три дороги, мільярд зірок;

неозначено-кількісні: багато, небагато, кілька, декілька;

збірні: двоє, десятеро, тридцятеро, обидва, обидві, обоє;

дробові: дві треті, сім восьмих, нуль цілих і три десяті, півтора.

За будовою числівники поділяються на три групи:прості, складні і складені.

Прості - ті, що мають один корінь: один, два, шість, сто, тисяча.

Складні- ті, що складаються з двох основ, об'єднаних в одне слово: дванадцять, двадцять, двісті, п'ятисотий.

Складені - ті, що утворені з двох або більше простих чи складних числівників, окремо взятих: двадцять чотири, п'ятдесят вісім, п'ятсот дев'яносто вісім, шістсот сорок восьмий.

2.3.2 Особливості запису цифрової інформації

Слід пам'ятати:

1. Числівникові конструкції на позначення приблизної кількості обмежуються, а нечасте їх використання здійснюється через зазначення рамок або за допомогою слів більше, менше, до, понад для більшої точності та достовірності мовлення: менше тридцяти гектар, понад сорок тонн.

2. В умові математичної задачі дробові числівники слід читати й писати повністю: три четверті, п'ять шостих, дев'ять десятих.

3. Прості кількісні числівники, що позначають однозначне число без назви іменника чи одиниці виміру, часові межі пишуться словами: чекаю Вас із чотирма студентами; відрядження на два-три місяці і т.д.

4. Коли перераховують декілька порядкових числівників, то літери чи позначення одиниць виміру треба ставити лише після останнього: у 7, 13, 15 та 19-му будинках; пакунки на 5,8, 10 і 12 кг .

5. Ступінь точності числових значень величин, що наводяться у документі, має забезпечувати найбільшу їх інформативність,при цьому треба, щоб у ряду однотипних даних ступінь точності (кількість цифр після коми) був однаковим: довжина заготівок - 1,50; 1,75; 2,00 см.

6. Порядковий числівник другий (-а, -е, -і) треба вживати лише після числівника перший (-а, -е, -і) або після будь-якого порядкового числівника (на означення послідовності, порядку). В інших випадках слід уживати займенник інший. Виняток становить однозначно парні значення або органи, чи контекст, наприклад: з одного боку, з другого боку.

7. У цифровому позначенні перевага надається арабським цифрам за винятком членування (рубрикації) тексту.

8. Словами пишуться однозначні числівники на позначення часових меж і складні та складені числівники на початку речення:

Шостий тиждень...

П'ятдесяті роки...

Дві години

9. Не можна використовувати паралельні й розмовні форми на позначення часу й уживати для цього прийменник у (в), правильно о: Зустріч відбудеться о 18. 00; збори завершились о 13.00 (о 13 год); початок засідання о 16.00.

10. Називаючи точний час, треба пам'ятати, що до 30 хв вживають прийменник на, а після 30 хв - прийменник за, до: пів на сьому(годину), п'ятнадцять (хвилин) до шостої, за десять (хвилин) третя (година).

11. У певному контексті прийменник на вказує на приблизність (Повернуся на 10 годину), а прийменник о (об) указує на точний час (Повернуся о 10 годині або Повернуся об 11 годині).

3. Зв'язок числівників з іменниками. Відмінювання числівників.

Числівники граматично пов'язані з іменниками. Вони або керують іменниками, або узгоджуються з ними.

1. Числівник один узгоджується з іменниками у роді, числі й відмінку та відмінюється як прикметник твердої групи: один день, одна година, одне слово.

2. Із дробовими числівниками іменники вживають у Р.в. однини: дві треті гектара, п'ять шостих центнера.

3. Числівник два, три, чотири вимагають від іменника Н.в. множини: два місяці, дві студентки, три групи,чотири університети.

Н.в. три чотири

Р.в. трьох чотирьох

Д.в. трьом чотирьом

З.в. Н. або Р. Н. або Р.

О.в. трьома чотирма

М.в. на трьох на чотирьох

4. Числівники від п'яти вживаються з іменниками у формі Р.в. множини: п'ять тарілок, дев'ять задач, сто сорок шість центнерів.

а) числівники від п'яти до десяти та на -десять відміняються за таким зразком (на позначення десятків відмінюється тільки друга частина):

Н.р. п'ятдесят

Р.в. п'ятдесяти, п'ятдесятьох

Д.в. п'ятдесяти, п'ятдесятьом

З.в. п'ятдесят, п'ятдесяти

О.в. п'ятдесятьма, п'ятдесятьома

М.в. на п'ятдесяти, на п'ятдесятьох

б) у складних числівниках на позначення сотень відмінюються обидві частини:

Н.в. шістсот

Р.в. шестисот

Д.в. шестистам

З.в. Н. або Р.

О.в. шістьмастами, шістьомастами

М.в. на шестистах

в) числівники сорок, дев'яносто і сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення -а.

5. Порядкові числівники відмінюються як прикметники за родами, числами та відмінками.

Завдання

1. Перекладіть українською мовою:

Который час?; в первом часу дня; в третьем часу; третьего дня; он придет в час дня, возможно, после обеда; один к одному; один на один; не по дням, а по часам; по часам; не в добрый час; час от часу не легче; до этого часа; в вечерний час; десять минут пятого; пол второго; без десяти минут девять; уже поздно; магазин закрывается в пять часов.

2. Правильно поєднати слова, навести, де можливо, конструкції зі збірними числівниками:

два +місяць, три +син, шість +донька, десять +учень, сім +плита, шістнадцять + машина, двадцять +жінка, тридцять + теля, п'ятдесят +варіант.

3. Запишіть словами:

1/2; 2/3; 2/7; 0,5; 10,5; 107,2%; 5,5 кг; 102,5 т; 25,3 м; 541 га; 1265 км; 4 см.

4. Перекладіть словосполучення українською мовою. Вкажіть на особливості узгодження числівника з іменниками.

Двум менеджерам, тремя компьютерами, четырьмя годами, шести акций, пятью рабочими, шестидесяти программистов, семьюдесятью гектарами, на девяноста семи участках, двумстам пятидесяти девяти экономистам, сорока девяти предприятий, пятнадцатью ассоциациями.

5. Напишіть цифри словами.

До 376 додати 7, від 292 відняти 24, до 3624 додати 9, від 3212383 відняти 11, скласти 23 з 2873, сума чисел дорівнює 203, скільки разів 8 міститься в 72?

6. Провідміняйте подані числівники.

Трьохсотий, мільйон, кільканадцять, одна п'ята, чотириста сімдесят вісім тисяч, шість, триста, тисяча вісімдесят два, сімсот дев'ять, дев'ятсот дев'яносто дев'ять, двоє, багато, півтора, дев'ятсот дев'яносто сьомий, вісімсот тридцять дев'ять.

7. Поєднайте числівники з іменниками і поставте їх у відповідній формі.

3 (міністр), 5 (слово), 7 (кореспондент), 2 (харків'янин), 8(агроном), 3 (газета), 24 (зошит), 13 (книжка), 17 (градус), 9 (порося), 4 (ножиці).

8. Запишіть словосполучення і замість крапок поставте нормативні закінчення.

Півтор... годин..., півтор... метр..., півтор... кілограм..., півтор...відр..., півтор... міліметр..., півтор... тонн..., півтор...центнер..., півтор.... склянк..., півтор.... вагон..., півтор... літр..., півтор... рок....

9. До поданих слів і словосполучень доберіть синонімічні фразеологізми з числівниками.

З глузду з'їхати -

Сам на сам -

Цілком схожий -

Люди з однаковими вадами -

Дуже далеко -

Бути щасливим -

Говорити нісенітницю -

Виконувати найважчу працю -

10. Запишіть числівники, поясніть їхній правопис.

Одинадцять, п'ятдесят, трьохсот, п'ятсоттридцятитисячний, шістдесятип'ятимільйонний, багатотисячний, тисяча п'ятсот тридцять вісім, тисяча дев'ятсот вісімдесят дев'ятий, мільярд, кільканадцять, одна друга, дев'ять десятих, шістнадцять цілих і дві сьомі, дев'ятеро, нульовий.

11. Поставте наголос.

Одинадцять, одинадцятеро, обидва, двадцятеро, обидві, чотири, дев'ять, дванадцять, п'ятдесят, другий, чотирнадцятий, тридцятеро, мільйон, сімдесят, більшість.

12. Утворіть словосполучення, узгодивши числівники два, три, чотири з поданими нижче іменниками.

Селянин, бухгалтер, економіст, відсоток, будинок, заробітчанин, громадянин, день, рік, місяць, термін, менеджер, завідувач, виріб, студент, брат, варіант, гектар, фактор, об'єкт, ваучер, комп'ютер.

13. Уважно прочитайте словосполучення і випишіть ті, в яких ужито числівники.

П'ять комбайнів; п'ятеро комбайнерів; десяток фірм; десятки господарств; десять бригад; два комплекси; другий комплекс; дванадцятигодинний робочий день; чотириповерховий будинок; перша сотня; п'ятирічний план; троє практикантів; у двох школах; виконати удвох; по друге липня; по-друге.

14. Перепишіть, замінивши цифри словами.

На 37 кілометрі; 12 класу; 37 учня; 69 дня; 36-го року; на 235 аркушах; у 567 документах; 894 сторінка; зустрівся з 5 друзями; у 36 номері; на 27 га посаджено пшеницю; у 117 книгах; з 9 спроб; посаджено приблизно 500 дерев; згідно з наказом № 94; працювали приблизно 2,5 млн осіб; 13 жовтня 1978 року; 49-мільйонний народ; 120-тисячний дохід; 78-ма хвилина; у II половині XX століття; впроваджено у 138 вузах; на відстані 4-5 метрів;

15. Перекладіть речення українською мовою. Поясніть уживання числівників.

1. Обычно продолжительность пребывания в гостях составляет 2-2,5 часа, когда приглашают к завтраку, обеду или на чашечку кофе, а 3-4 часа - к ужину. 2. Английская система расстановки посуды- линия рюмок образует тупой угол (более 90°) с краем стола. 3. Белое вино в бокал наливают на 3/4, а красное на 2/3 бокала. 4. Если фуршет происходит в зале или большой комнате, то столы ставят так, чтобы расстояние между столами й от столов до стен было не менее 1,5 м для свобод ного перемещения гостей (Энциклопедия этикета).

16. Виберіть правильне словосполучення.

Приблизно сто виробів, біля ста виробів; половина працівників, одна друга працівників; троє фірм, троє установ, три фірми, три установи; два фахівця, два фахівці; п'ятдесятирічний стаж, п'ятидесятирічний стаж; чотири відсотка, чотири відсотки.

17. Відредагуйте речення з числівниками.

1. Якось ми почули по радіо, що літнє подружжя під час золотого весілля пригощало родичів і друзів вином п'ятидесятирічної давності, то й собі придбали кілька пляшок «Мускату» і берегли їх рівно 25 років. 2. На перше січня в нашому районі було 4 171 спеціалістів з вищою і середньою освітою. 3. В цілому ж за рік надій від корови тут довели до 953 кілограма. 4. Пару слів надали п. Грицюку.- 5. Усе це і багато чого іншого вислухали разом зі мною близько двісті осіб старшого віку, декілька репортерів. 6. Більше половини вступників цього року була добре підготовлена усіх дисциплін, винесених на екзамени.

18. Вкажіть на неправильні форми числівників.

Двохсот сорока трьома, семистами двадцятьома двома, стами, трьохсот двадцяти сімох, п'ятьмастами сорока одним, двадцятьома п'ятьома, двадцятьма дев'ятьма, тридцяти вісьми, ста сорока одним. Семидесятитисячний, восьмидесятий, дев'яносто семи, п'ятьдесяти сьоми, тристам. сорокам шести, шістьдесят сімох, восьмисот трьох, вось-мистами п'ятдесятьма сьома, трьомастами шістдесятьома сімома, шестистами дев'яносто трьома.

19. Виправте помилки у реченнях.

1. У липні скоєно 8 дорожньо-транспортних пригоди, в яких четверо людей загинуло, а семеро травмовано. 2. До будиночків прибудовано вольєри довжиною 1,8 метрів, призначені для вигулу телят. 3. Випоюють цільне молоко за загальноприйнятою схемою у розрахунку: телятам - 400, бичкам - 300 кілограм. 4. Лише за останні кілька років благоустроєно п'ятеро сіл району. 5. Півтора місяців залишилося до святкування Дня матері. 6. Дня три йшов дощ, і орачі не могли вийти в поле. 7. Змагання продовжувалися два дня. 8. План реалізації продукції колектив комбінату виконав на 123,4 проценти. 9. План виробництва продукції ми виконали на 37 відсотки.

2.4 Особливості вживання дієслів і дієслівних форм у професійному мовленні

1. Категорії дієслова.

2. Форми дієслова: дієприкметник, дієприслівник, безособові форми на
-но, -то.

3. Лексична сполучуваність дієслів і дієслівних форм. Правописні особливості дієслова.

2.4.1 Категорії дієслова

Дієслово - це самостійна, повнозначна частина мови, яка означає дію або стан і відповідає на питання що робити? що зробити?

Неозначена форма дієслова ( інфінітив) - це форма дієслова, яка означає дію, але не виражає способу, часу, особи, числа і роду. Неозначена форма дієслова вживається тоді, коли треба назвати дію взагалі, безвідносно до того, хто її виконує і коли.

Дієслова бувають: доконаного і недоконаного виду.

Дієслова недоконаного виду означають незавершену дію і відповідають на питання що робити? що робив? що роблю? що буду родити?

Дієслова доконаного виду означають дію завершену і відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю?

Дієслова мають три часи:

- теперішній, який означає дію, що відбувається постійно або в момент мовлення;

- минулий час означає дію, яка відбувалася або відбулася до моменту мовлення про неї;

- майбутній, яка означає дію, що відбудеться після мовлення про неї.

Розрізняють три способи дієслів:

- дійсний;

- умовний;

- наказовий.

Дійсний спосіб означає реальну дію, тобто таку, яка відбулася чи відбувалася, відбувається чи відбудеться, напр.: Пожовтіла картопля. Жовте листя так легко летить повз вікно.

Умовний спосіб означає дію бажану або можливу за певних умов, напр.: Хотіла б я висловити припущення.

Наказовий спосіб дієслова через наказ, прохання, побажання, заклик, пораду виражає спонукання до дії. Дія реально ще не існує і не існувала, але той, хто говорить, сподівається що вона повинна відбутися, напр.: Учіться! Навчайтеся!

2.4.2 Форми дієслова: дієприкметник, дієприслівник, безособові форми на -но, -то

Форма дієслова

На яке питання відповідає

Як змінюється

Яким членом речення виступає

Неозначена

що робити? що зробити?

незмінна форма

будь-яким

Способова

що роблю? що робив? що буду робити? що робив би? тощо

за способами, часами, особами або родами, числами

присудком

Дієприкметник

який?

за відмінками, родами й числами

означенням, іменним присудком

Безособова форма на -но, -то

що зроблено?

незмінна форма

присудком у безособовому реченні

Дієприслівник

що роблячи? що зробивши?

незмінна форма

обставиною

2.4.3 Лексична сполучуваність дієслів і дієслівних форм. Правописні особливості дієслова

1. З-поміж дієслівних форм, які вживаються в ділових документах, найпоширенішими є форми першої особи множини та третьої особи однини теперішнього часу: Вимагаємо негайно повернути борг.

2. В усному діловому мовленні широко використовуються форми наказового способу, здебільшого другої особи однини та множини: підготуй, підготуйте; перевір, перевірте.

3. Для вираження категоричного спонукання до виконання певної дії ( в усних і письмових розпорядженнях, наказах тощо) вживається переважно інфінітив: Негайно підготувати; Перевірити документи.

4. Вживання аналітичних форм наказового способу, до складу яких входить дієслово давай або давайте, в сучасній українській літературній мові не нормативне, пор.: давай напишемо, давай визначимо і под. Замість них слід використовувати фому першої особи множини наказового способу, пор.: напишімо, попередьмо.

...

Подобные документы

  • Прийоми і методики морфологічного аналізу. Особливості вживання частин мови у професійному мовленні. Правильне вживанням іменників та прикметників у діловому спілкуванні. Використанням дієслівних форм і прийменникових конструкцій у професійних текстах.

    реферат [40,9 K], добавлен 28.02.2017

  • Вивчення теоретичних аспектів категорії числа іменників. Дослідження іменників семантико-граматичного числа в словнику української мови. Аналіз особливостей вживання іменників семантико-граматичного числа в усному, писемному мовленні та в різних стилях.

    курсовая работа [35,4 K], добавлен 07.10.2012

  • Загальна характеристика концепції формування єдиної української літературної мови І. Франка. Розгляд конструкцій з дієслівними формами. Аналіз української церковно-полемічної літератури XVI-XVII століть. Сутність поняття "анатомічний фразеологізм".

    контрольная работа [45,2 K], добавлен 04.01.2014

  • Загальна характеристика та основні реквізити протоколу засідання колектив, службової записки, офіційної розписки, оголошення, приватного доручення, автобіографії. Переклад тексту с російської мови на українську. Розподіл іменників за відмінками.

    контрольная работа [27,7 K], добавлен 23.10.2013

  • Акцентна система сучасної української мови. Взаємодія переселенських середньонаддніпрянських, східнополіських, частково подільських та південноросійських говірок. Акцентна поведінка іменників, прикметників, займенників, дієслів, прислівників говірок.

    реферат [28,9 K], добавлен 04.03.2014

  • Ознайомлення із основними етапами історичного розвитку української літературної мови. Визначення лексичного складу мови у "Щоденнику" Євгена Чикаленка. Вивчення особливостей правопису, введеного автором. Погляди Чикаленка на розвиток літературної мови.

    реферат [65,0 K], добавлен 19.04.2012

  • Роль і значення для розвитку мови місця її народження, дальшого поширення, положення країни на карті світу. Належність української мови до широко розгалуженої мовної сім'ї слов'янських мов. Переконлива відмінність української мови у її фонетиці.

    реферат [24,8 K], добавлен 01.03.2009

  • Дослідження різновидів підметів та присудків в польській мові. Зміна порядку їх вживання в реченні. Способи вираження іменних та дієслівних присудків. Вживання прикметників, дієприкметників, іменників або займенників, прислівників та числівників.

    курсовая работа [33,7 K], добавлен 14.01.2014

  • Аспекти вивчення віддієслівних іменників у вітчизняних і зарубіжних мовознавчих студіях. Методика когнітивно-ономасіологічного аналізу, мотиваційні особливості й диференціація мотиваційних типів віддієслівних іменників сучасної української мови.

    автореферат [28,4 K], добавлен 11.04.2009

  • Вживання іншомовних запозичуваних слів в українській мові та витоки їх появи. Короткий термінологічний словничок. Укладання перекладних багатомовних словників. Проблеми української термінології, основні напрями дослідження та розвитку термінознавства.

    лекция [28,4 K], добавлен 17.05.2009

  • Утворення кількісних числівників. Утворення порядкових числівників. Утворення і відмінювання розділових числівників та числівників прислівників. Вживання числівників. Наявність числівника при іменнику. Форма числа і падежу іменника.

    реферат [14,7 K], добавлен 26.01.2007

  • Особливості давального та кличного відмінків іменників в офіційно-діловому стилі. Вживання закінчень -а (-я), -у (-ю) у родовому відмінку однини іменників чоловічого роду (власних імен та прізвищ). Порушення морфологічної норми в ділових текстах.

    реферат [19,0 K], добавлен 06.04.2015

  • Ознайомлення із особливостями лексичних одиниць німецької мови. Послідовність їх засвоєння: введення невідомих іншомовних слів, їх первинне закріплення та семантизація. Застосування випереджувального та ситуативного методів до вивчення німецької мови.

    курсовая работа [53,6 K], добавлен 09.12.2010

  • Характеристика повних та коротких форм прикметників. Вираження синтетичними та аналітичними формами вищої і найвищої ступенів порівняння; порушення літературних норм їх вживання. Поняття присвійних, присвійно-відносних та відносних прикметників.

    презентация [549,1 K], добавлен 06.11.2013

  • Українська літературна мова як вища форма національної мови. Стилі української мови в професійному спілкуванні. Типізація мовних норм. Поняття та ознаки культури мовлення. Становлення українського правопису і його сучасні проблеми, шляхи їх вирішення.

    реферат [25,2 K], добавлен 26.01.2015

  • Вивчення лексичних особливостей і правил правопису української літературної мови, який не поступається своїми можливостями жодній з найрозвиненіших мов світу. Роль скорочень в діловому мовленні. Запис представлених іменників у родовому відмінку однини.

    контрольная работа [28,2 K], добавлен 16.12.2010

  • Розгляд найменувань податкової сфери лексичної системи української мови. Базові поняття податкової системи України в контексті мовознавчих досліджень. Причина та фактори рухливості складу системи податкових найменувань в українській лексичній системі.

    статья [293,6 K], добавлен 21.09.2017

  • Лексико-словотвірна синоніміка прикметників. Написання прикметників та їх словотвірна будова. Морфемна структури числівників та способи їх творення. Стилістичне вживання займенників та їх правопис. Способи творення та вживання прислівників. Правопис слів.

    реферат [99,4 K], добавлен 10.01.2009

  • Розгляд проблеми термінології, визначення її місця у структурі мови. Термін як особлива лексична одиниця. Сучасні тенденції розвитку економічної термінології. Вивчення розвитку термінів в галузі економіки. Модель лексикографічного опису мовної динаміки.

    статья [64,7 K], добавлен 17.08.2017

  • Поняття літературної мови. Критерії класифікації документів. Правила та рекомендації щодо оформлення резюме. Особливості відмінювання чоловічих та жіночих прізвищ в українській мові. Порядок складання розписки. Переклад тексту на економічну тематику.

    контрольная работа [21,0 K], добавлен 01.05.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.