Антоніми в українській поетичній мові ХХ століття: структурно-семантичний, функціонально-стилістичний і лексикографічний аспекти

Поетичному дискурсу ХХ ст. властиве опозиційне світобачення. Одна з форм художнього відображення навколишнього світу - мовні контрасти, що постають як складна система засобів з описово-оцінною функцією. Вони дають змогу схарактеризувати предмет із полярних сторін, об'єднати протилежності, передати суперечливу сутність людських почуттів і думок.

В українському поетичному словнику ХХ ст. зафіксовано 444 домінантних антонімічних пари. З них за критеріями складності семантичної структури, символічності значень, частотності вживання виокремлено 23 ключові опозиції, об'єднані в 7 тематичних груп: 1) опозиції з конституентами-репрезентантами кольоропозначень; 2) темпоральні опозиції; 3) локативні опозиції; 4) опозиції з компонентами-репрезентантами протилежних абстрактних понять; 5) емотивні опозиції; 6) опозиції з конституентами-репрезентантами релігійних уявлень людини; 7) опозиції з компонентами-репрезентантами соціальних відносин. Складники ключових опозиційних пар здебільшого зберігають полярну маркованість, започатковану в давньому мисленні слов'ян. Поетичний контекст впливає на взаємну трансформацію позитивної і негативної оцінної семантики.

Дослідження антонімічних пар із погляду симетричності / асиметричності значень їхніх конституентів дає підстави стверджувати, що в поетичній мові частіше реалізуються асиметричні опозиції, члени яких виражають додаткові семантичні відтінки, набувають стилістичних значень або вживаються як символи певних протиставлюваних понять. Співвідношення симетричних та асиметричних антонімів у поетичних текстах відповідно - 37,2 %: 62,8 %.

У досліджуваних текстах переважають різнокореневі опозити, складники яких виражені прикметниками, дієсловами, іменниками та прислівниками. Найчастіше конституенти антонімічних пар виражені якісними прикметниками, що можна пояснити їхньою здатністю репрезентувати якості та властивості, які виявляються різноступенево й навіть перетворюються в протилежні, а також дієсловами, що зумовлено насамперед їхньою можливістю виражати векторну протилежність. Рідше вживаються в поетичній мові субстантивні та адвербіальні опозиції. Антонімічні відношення репрезентовано й неповнозначними частинами мови, зокрема, прийменниками (здебільшого локативного значення), частками, вигуками.

Систематизація антонімічних пар за функціонально-семантичними полями свідчить про різноманітність семантичних функцій опозитів у віршованих текстах: переважають номени-опозити, що характеризують зовнішній вигляд людини, її поведінку й характер, психічний стан, емоції, фізичні властивості, дії та стосунки з іншими людьми. З_поміж антонімічних пар, що позначають предмети, явища, процеси об'єктивної дійсності, відзначаємо продуктивність лексем, співвідносних із просторовими й часовими поняттями.

Зіставний аналіз семантичної структури компонентів багатозначних антонімічних пар засвідчує, що повна співвідносність протиставлюваних значень трапляється рідко. У поетичній мові поширені полісемічні опозиції, у яких корелятивними й попарно співвідносними є лише частина значень. Багатозначні антонімічні пари відіграють важливу стилістичну роль у поетичному словнику: вони можуть уживатися в прямому чи в переносному значенні, набувати подвійної актуалізації. Метафоричні перенесення (субстантивні, атрибутивні, дієслівні, адвербіальні) відбивають семантичну двоплановість компонентів лексичних опозицій.

Аналіз антонімічно-синонімічної парадигми як універсалії поетичної мови виявив, що найширше й найрізноманітніше в досліджуваному матеріалі представлені синоніми до іменникових та прикметникових опозитів. Менш поширені синоніми до конституентів дієслівних та прислівникових корелятивних пар. Уживання синонімічних лексем до складників опозицій сприяє найточнішому відтворенню різноманітної дійсності та внутрішнього світу людини, виявленню авторського ставлення до зображуваних явищ, подій.

Дослідження парадигматичних відношень між компонентами антонімічних пар свідчить, що в мові української поезії ХХ ст. представлені всі типологічні різновиди опозитів. Найпоширеніші градуальні та векторні антонімічні пари, які виражають якісну протилежність і полярну спрямованість дій, властивостей, ознак. Комплементарні антоніми, що репрезентують додаткову протилежність, та координатні, пов'язані з орієнтацією в просторі й часі, трапляються рідше.

Антоніми-домінанти в поетичних текстах репрезентовано дев'ятьма синтаксичними конструкціями, які виражають семантичні відношення кон'юнкції, диз'юнкції, протиставлення, заперечення, ототожнення, перетворення, чергування протилежностей. Переважають у досліджуваних текстах відношення поєднання протилежностей (охоплення всього класу предметів, усього явища та ін.), що дає підставу для виокремлення антонімічних біномів як різновиду опозицій, характерних для поетичного дискурсу.

Поетичну мову ХХ ст. урізноманітнюють синтаксичні структури, у яких протиставлювані лексеми виконують первинні й вторинні синтаксичні функції.

Антонімічні лексеми становлять основу стилістичних фігур - антитези, оксиморону, акротези, амфітези, діатези. Особливу виразність у творах українських поетів має оксиморон. Осиморонні синтагми утворені поєднанням симетричних і асиметричних антонімів; поєднанням лексем, у значеннєвій структурі яких наявні контрарні семи; аномінацією. За формальною структурою розрізнено три продуктивні типи оксиморонів: оксиморони - складні слова, оксиморонні словосполучення й предикативні оксиморони. Серед досліджених функціонально-семантичних різновидів оксиморонів продуктивними виявилися емотивно-оцінні контрастиви.

Вивчення симетричних і асиметричних антонімів на матеріалі поетичного дискурсу ХХ ст. дає підставу виокремити лексико-стилістичні категорії поетичних антонімів, антонімічних біномів, антонімічно-синонімічних парадигм.

Запропонований „Словник антонімів поетичної мови” дає змогу в наведених контекстах розкрити значення моносемантичних та полісемантичних опозицій, проілюструвати їх уживання в прямому і переносному значенні, виявити антонімічно-синонімічну взаємодію лексичних одиниць.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Бобух Н.М. Антоніми в українській поетичній мові: [монографія] / Н.М. Бобух. Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2007. 312 с.¹

2. Бобух Н.М. Словник антонімів поетичної мови / Н.М. Бобух. К.:
Вид.-полігр. центр КиМУ, 2004. 297 с.

3. Бобух Н.М. Антоніми та фразеологізми з семантично протилежними компонентами / Н.М. Бобух // Мовознавство. 1992. № 4. С. 62-67.

4. Бобух Н. Синтагматична характеристика опозиції (на матеріалі української поезії) / Надія Бобух // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2000. Вип. ХХVI. С. 15-23.

5. Бобух Н. Колористичні ад'єктиви білий - чорний у поетичному тексті / Надія Бобух // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2002. Вип. 44. С. 15-19.

6. Бобух Н.М. Антонімічний біном земля - небо в українській і болгарській поезії / Н.М. Бобух // Проблеми зіставної семантики: зб. наук. статей. К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. Вип. 6. С. 121-127.

7. Бобух Н. Темпоральні антонімічні біноми день - ніч, ранок - вечір у поетичному словнику / Надія Бобух // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003. Вип. 48. С. 37-43.

8. Бобух Н.М. Полісемантична опозиція світло - темрява в поетичному контексті (на матеріалі української і болгарської мов) / Н.М. Бобух // Проблеми зіставної семантики: зб. наук. статей. К.: Вид. центр КНЛУ, 2005. Вип. 7. С. 232-238.

9. Бобух Н.М. Семантико-стилістична роль антонімічних біномів схід - захід і північ - південь у художньому мовленні / Н.М. Бобух // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія: Філологія. К.: Вид. центр КНЛУ, 2005. Т. 8, № 2. С. 57-61.

10. Бобух Н.М. Багатозначні антонімічні біноми в поетичному мовленні / Н.М. Бобух // Лінгвістика: зб. наук. праць. Луганськ: Альма-матер, 2006. № 2 (8). С. 120-129.

11. Бобух Н.М. Семантико-стилістичні функції темпоральних опозицій у поетичному тексті (на матеріалі антонімічних пар весна - осінь, зима - літо) / Н.М. Бобух // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія: Філологія. К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. Т. 9, № 1. С. 93-97.

12. Бобух Н.М. Антонімічна парадигма добро - зло в українському поетичному тексті / Н.М. Бобух // Лінгвістика: зб. наук. праць. Луганськ: Альма-матер, 2006. № 4 (10). С. 198-204.

13. Бобух Н. Емотивні контрастиви в поетичному словнику / Надія Бобух // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2006. Вип. 67. С. 312-320.

14. Бобух Н.М. Особливості структурно-семантичної організації оксиморонів в українському поетичному словнику / Н.М. Бобух // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія: Філологія. К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. Т. 9, № 2. С. 74-80.

15. Бобух Н.М. Опозиції, пов'язані з релігійними уявленнями людини (на матеріалі українського поетичного словника) / Н.М. Бобух // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету Linguapax - VIII. Серія: Філологія. Педагогіка. Психологія. К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. Вип. 13. С. 132-136.

16. Бобух Н. Лексичні парадигми щастя - нещастя й доля - недоля в поетичному словнику / Надія Бобух // Науковий вісник Чернівецького ун-ту: зб. наук. праць. Слов'янська філологія. Чернівці: Рута, 2006. Вип. 276-277. С. 368-372.

17. Бобух Н. Тематична класифікація оксиморонних парадигм (на матеріалі української поезії) / Надія Бобух // Рідний край: Науково-публіцистичний, художньо-літературний альманах. Полтава: Полтавський держ. пед. ун-т ім. В.Г. Короленка, 2006. № 2 (15). С. 38-41.

18. Бобух Н.М. Атрибутивна антонімічна парадигма лівий - правий у віршованих текстах (на матеріалі української і болгарської поезії) / Н.М. Бобух // Сучасні дослідження з іноземної філології: зб. наук. праць. Ужгород: ПП Обручар В.В., 2007. Вип. 5. С. 13-20.

19. Бобух Н.М. Стилістичні функції антонімів у поетичних текстах / Н.М. Бобух // Лінгвістика: зб. наук. праць. Луганськ: Альма-матер, 2007. № 1 (11). С. 214-221.

20. Бобух Н.М. Тематична класифікація контрастивів (на матеріалі українського поетичного словника) / Н.М. Бобух // Лінгвістика: зб. наук. праць. Луганськ: Альма-матер, 2007. № 2 (12). С. 103-111.

21. Бобух Н.М. Субстантивна опозиція „життя - смерть” в українській поезії / Н.М. Бобух // Слов'янський вісник: зб. наук. праць. Серія „Філологічні науки” Рівненського державного гуманітарного університету та Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету. Рівне: РІС КСУ, 2007. Вип. 7. С. 47-52.

22. Бобух Н. Антонімічна синтагма свій - чужий у віршованих текстах / Надія Бобух // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 2 ч. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. Вип. 73. Ч. 2. С. 92-99.

23. Бобух Н.М. Парадигматична характеристика антонімічних пар / Н.М. Бобух // Лінгвістика: зб. наук. праць. Луганськ: Альма-матер, 2008. № 1 (13). С. 5-14.

24. Бобух Н.М. Функціонально-семантична характеристика фразеологічних одиниць із конституентами-антонімами / Н.М. Бобух // Слово в лексичній і граматичній системі мови: зб. наук. праць. Полтава, 1994. С. 35-42.

25. Бобух Н.Н. К вопросу об антонимах: дефиниция, типы, функционирование / Н.Н. Бобух, Л.Е. Пустовит // Актуальные проблемы начальной школы: Международный сборник научно-методических статей. Полтава, 1994. С. 83-89.

26. Бобух Н.М. Шкільний тлумачний словник української мови (для початкових класів) / Н.М. Бобух, М.Й. Алексіюк, Н.А. Вакуленко та ін. Тернопіль: Збруч, 1995. 172 с.

27. Бобух Н. Фразеологизмы с конституентами-антонимами (на материале русского, болгарского и украинского языков) / Н. Бобух // Шестой международный симпозиум МАПРЯЛ'94. Доклады и сообщения. Велико-Тырново: Университетское изд-во, 1995. С. 47-49.

28. Бобух Н. Полісемантичні опозиції в мові української і болгарської поезії / Н. Бобух, Г. Гочев // Наукові записки психолого-педагогічного факультету: зб. наук. праць. Полтава, 1998. С. 417-426.

29. Бобух Н. Оксиморонът в поетичната реч (върху материал от украинската и българската поезия / Н. Бобух // Проглас. Филологическо списание. Велико Търново: Университетско изд-во „Св. св. Кирил и Методий”, 1998. № 1. С. 85-95.

30. Бобух Н. Символика ключевых оппозиций в поэтической речи / Н. Бобух // Проглас. Филологическо списание. Велико Търново: Университетско изд-во „Св. св. Кирил и Методий”, 2004. С. 179-190.

АНОТАЦІЯ

Бобух Н.М. Антоніми в українській поетичній мові ХХ століття: структурно-семантичний, функціонально-стилістичний і лексикографічний аспекти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. Інститут української мови НАН України, Київ, 2009.

У дисертації вперше в лінгвоукраїністиці здійснено комплексний структурно-семантичний і функціонально-стилістичний аналіз антонімічного слововживання в поезії ХХ ст. Окреслено теоретичні засади антонімії, запропоновано визначення поетичних антонімів, антонімічних біномів, антонімічно-синонімічних парадигм. Виявлено й проаналізовано ключові опозиції в поетичному дискурсі з урахуванням позитивної та негативної маркованості їхніх конституентів. Розглянуто симетричні та асиметричні антонімічні пари, запропоновано структурну, морфологічну й функціонально-семантичну класифікації опозицій, проаналізовано зв'язок антонімії з полісемією і синонімією. З'ясовано парадигматичні та синтагматичні властивості лексем із протилежними значеннями. Досліджено функції антонімів у семантичній організації речення, виділено синтаксичні моделі, у яких функціонують лексичні опозиції в мові української поезії ХХ ст. Визначено особливості структурно-семантичної організації оксиморонних синтагм. Запропоновано функціонально-семантичну класифікацію оксиморонів. Проаналізовано стилістичні функції художніх засобів, утворених на основі антонімічних пар. Обґрунтовано принципи укладання „Словника антонімів поетичної мови” як одного з можливих підходів до лексикографічного опрацювання мови української поезії. Уперше укладено словник антонімів української поетичної мови.

Ключові слова: антитеза, антонімічний біном, антонімічно-синонімічна парадигма, категорія протилежності, оксиморонна синтагма, поетична мова, поетичні антоніми, позитивна і негативна конотація, семантико-стилістичні функції, симетричні та асиметричні антоніми.

АННОТАЦИЯ

Бобух Н.Н. Антонимы в украинской поэтической речи ХХ века: структурно-семантический, функционально-стилистический и лексикографический аспекты. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. Институт украинского языка НАН Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена изучению семантической, грамматической структуры и функционально-стилистической роли антонимов в украинских поэтических текстах ХХ века.

На основе осмысления понятий „противоположность”, „контраст” предлагается дефиниция антонимов как регулярно противопоставляемых в языке лексем, обозначающих взаимно противоположные (наличие контрарных сем) соотносительные (наличие общей семы) предметы, явления, свойства и процессы объективного мира, а также определение поэтических антонимов -- слов, в которых потенциально противопоставляемые значения актуализированы поэтическим контекстом, и свойственных поэтической речи антонимических биномов.

Впервые в украинском языкознании систематизированы зафиксированные в поэтических текстах ХХ века лексические антонимы, представляющие 444 антонимично-синонимических парадигмы. Критерии сложности семантической структуры, символичности значений, частотности употребления являются основанием для выделения ключевых оппозиций в поэтической речи. Коннотация компонентов ключевых антонимичных пар обусловлена характерной сочетаемостью существительных с прилагательными и глаголами. Лексические значения противопоставляемых членов оппозиций в исследуемых текстах приобретают дополнительные смысловые оттенки. Поэтический контекст видоизменяет традиционную оценочность компонентов антонимичных пар. Прослежена стилистическая функция антонимично-синонимических парадигм как средства интенсификации отрицательной оценки.

Установлена связь антонимии с полисемией и синонимией. В результате анализа антонимично-синонимической парадигмы как универсалии поэтической речи отмечена продуктивность синонимов, являющихся компонентами субстантивных и адъективных оппозиций. В исследуемых текстах чаще реализуются асимметричные антонимичные пары. Соотношение симметричных и асимметричных антонимов в поэтическом дискурсе соответственно -- 37,2 %: 62,8 %.

Функционально-семантический анализ антонимичных пар свидетельствует о разнообразии семантических функций оппозиций в поэтических текстах: преобладают номены-оппозиты, характеризующие внешний вид индивидуума, его поведение и характер, психологическое состояние, эмоции, физические свойства, действия. Наблюдается актуализация антонимичных пар, противопоставляемые компоненты которых соотносимы с пространственными и временными понятиями.

В результате исследования синтагматических свойств лексем с противоположными значениями установлено, что антонимы-доминанты в поэтическом дискурсе регулярно воспроизводятся в девяти синтаксических конструкциях, репрезентирующих семантические отношения конъюнкции, дизъюнкции, противопоставления, отрицания, чередования, отождествления, превращения противоположностей.

Предложена морфологическая классификация антонимов: адъективные, глагольные, субстантивные, адвербиальные и прономинальные, а также оппозиции с компонентами - служебными частями речи. Исследованы функции антонимичных лексем в семантической структуре предложения, выделены характерные синтаксические модели, в которых функционируют лексические оппозиции.

Анализ стилистических функций художественных приемов, базирующихся на антонимии (акротеза, амфитеза, антитеза, диатеза, оксиморон), позволил сделать вывод о том, что особенной выразительностью в исследуемых текстах отличается оксиморон. В структурно-семантической организации оксиморонных синтагм наблюдается объединение симметричных и асимметричных антонимов; соединение лексем, в смысловой структуре которых содержатся контрарные семы; аноминация. Выявлено три продуктивных типа оксиморонов: оксимороны - сложные слова, оксиморонные словосочетания и предикативные оксимороны. Среди исследованных функционально-семантических групп оксиморонов наиболее продуктивны эмотивно-оценочные контрастивы.

Осуществленное исследование развивает теорию асимметричных антонимов; установленные закономерности их функционирования в поэтическом дискурсе ХХ века дают основания для выделения лексико-стилистических категорий поэтических антонимов, антонимичных биномов, антонимично-синонимических парадигм. Предложены принципы составления „Словника антонімів поетичної мови”. Впервые составлен словарь антонимов на материале украинских поэтических текстов ХХ века.

Ключевые слова: антитеза, антонимичный бином, антонимично-синонимическая парадигма, категория противоположности, оксиморонная синтагма, поэтическая речь, поэтические антонимы, положительная и отрицательная коннотация, семантико-стилистические функции, симметричные и асимметричные антонимы.

SUMMARY

Bobukh N.M. Antonyms in Ukrainian poetic language of the ХХ century: structural and semantic, functional and stylistic and lexicographic aspects. - Manuscript.

Thesis for the Doctor degree in Philology, speciality 10.02.01 - Ukrainian Language. - Institute of the Ukrainian Language of the National Ukrainian Academy of Sciences, Kyiv, 2009.

The dissertation deals for the first time in Ukrainian linguistics with complex analysis of antonymic word usage in the poetry of the ХХ century. Theoretic fundaments of antonyms are shown, the definitions of poetic antonyms, antonymic binominals, antonymic and synonymic paradigms are given. Key oppositions of poetic discourse taking into account positive and negative meaning of their constituents are identified and analysed.

Symmatric and assymmatric antonimic pairs are analysed, structural, morphologic, functional and semantic classification of oppositions is suggested, connection of antonyms with polysems and synonyms is analysed. Paradigmatic and syntagmatic peculiarities of lexems with contrary meaning are described. Functions of antonyms in semantic sentence organization are researched, syntactic models of lexical opposition functioning in the language of Ukrainian poetry of ХХ century are identified. Peculiarities of structural and semantic organization of oxymoron syntagms are shown. Functional and semantic classification of oxymorons is suggested. Stylistic functions of artistic means constructed on the bases of antonymic pairs are analysed. Principles of making „Dictionary of antonyms of poetic language” as one of the possible approaches to lexicographic research of the language of Ukrainian poetry are substantiated. For the first time a dictionary of antonyms of Ukrainian poetic language was created.

Key words: antithesis, antonymic binominal, antonymic and synonymic paradigm, category of opposite, oxymoron syntagm, poetic language, poetic antonyms, positive and negative connotation, semantic and stylistic functions, symmatric and assymmatric antonyms.

Размещено на Allbest.ru