Переклад інтернаціональної лексики та спеціальних галузевих термінів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Дипломна робота

Переклад інтернаціональної лексики та спеціальних галузевих термінів

Зміст

Вступ

1. Поняття інтернаціоналізмів та дослідження основних аспектів їхнього вивчення

1.1 Інтернаціональна лексика: сутність поняття та сфери функціонування

1.2 Класифікація інтернаціоналізмів

1.3 Реалізація прагматичного компоненту значення інтернаціональної лексики

2. Функціонування інтернаціональної лексики у діловому мовленні та способи її перекладу

2.1 Зміст інтернаціоналізмів, що використовуються у діловому мовленні

2.2 Специфічні властивості інтернаціоналізмів у діловому мовленні

2.3 Переклад німецьких інтернаціональних слів та термінів українською мовою

3. Особливості перекладу інтернаціоналізмів

Висновки

Список використаних джерел

Додаток А

Додаток Б

інтернаціоналізм лексика переклад німецький

Вступ

Темою дипломної роботи є переклад інтернаціональної лексики та спеціальних галузевих термінів.

Вивчення міжмовних відносин, явищ та процесів, що вони породжують, відбувається вже протягом тривалого періоду і є традиційним для науки про мову. У різний час проблемами статусу англійської мови як основного джерела інтернаціональної лексики в німецькій мові займалися Д. Кристал, Б. Кашру, Т.В. Максимова; аспекти вивчення інтернаціональної лексики привертали увагу В.В. Акуленка, Є.М.Солодухо, В.М. Жирмунського, В.І. Карабана, І.В. Корунця та інших.

У даному дослідженні аналізуються взаємозв'язки факту появи великого пласту інтернаціональної лексики з явищем глобалізації усіх аспектів життя, розглядаються типи інтернаціоналізмів, джерела їх походження та визначаються сфери їхнього функціонування та встановлюються параметри реалізації прагматичного компоненту інтернаціональної лексики в українській мові.

Актуальність дослідження визначається наступними факторами:

1) характеристики англійської мови як мови, що сприяє поширенню інтернаціоналізмів через німецьку мову, вивчені недостатньо;

2) не дивлячись на достатнє дослідження питання лексичної інтернаціоналізації, залишаються невирішеними проблеми, що стосуються прагматичної реалізації цієї лексики в українській мові;

3) в лінгвістичній літературі, за нашим даними, не представлені роботи, в яких досліджується діловий дискурс як особлива сфера функціонування інтернаціоналізмів.

Метою роботи є вивчення основних способів перекладу інтернаціональних лексем з німецької на українську мову у текстах ділового спрямування.

Для досягнення мети роботи було визначено завдання нашого дослідження:

- визначити сутність поняття інтернаціональної лексики та визначити основні сфери функціонування інтернаціоналізмів;

- дослідити класифікацію інтернаціональних лексем;

- встановити ступінь реалізації прагматичного компоненту лексичного значення інтернаціональної лексики в українській мові;

- визначити обсяг значеннєвого змісту інтернаціоналізмів, що вживаються у діловому мовленні;

- виявити специфічні властивості інтернаціональних лексем у діловому мовленні;

- з'ясувати способи перекладу інтернаціоналізмів з німецької мови на українську;

- показати на практиці особливості перекладу інтернаціональної лексики.

Об'єктом дослідження виступає інтернаціональна лексика, що функціонує у текстах ділового мовлення.

Предметом дослідження є особливості перекладу інтернаціональних лексем, що вживаються у діловому мовленні, з німецької мови на українську.

Матеріалом дослідження слугували 100 прикладів, дібраних з різних економічних журналів та спеціалізованих видань ділової направленості.

В ході дослідження були використані наступні методи: методи словникових дефініцій, метод компонентного аналізу семантичної структури лексичних одиниць, описовий метод, метод контекстуального аналізу, метод статистичного аналізу.

Наукова новизна даної роботи визначається:

- виділенням окремого пласту інтернаціональної лексики ділового характеру у складі загального фонду інтернаціоналізмів, що поєднує у собі властивості термінів;

- аналізом зміни прагматичного навантаження інтернаціоналізмів при їхньому вживанні в українській мові;

- аналізом специфіки перекладу інтернаціональних слів з німецької мови на українську у діловому мовленні.

Практична цінність роботи міститься у можливості використання її результатів у подальших дослідженнях основних характеристик інтернаціоналізмів в англійській мові, як у глобальній мові економічної спільноти.

Структура дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

1. Поняття інтернаціоналізмів та дослідження основних аспектів їхнього вивчення

1.1 Інтернаціональна лексика: сутність поняття та сфери функціонування

Науково-технічний прогрес і пов'язана з ним міжнародна інтеграція наукових процесів, культурний обмін, розвиток засобів масової інформації, соціальна діяльність та інші важливі явища цивілізації призводять до небувалого розвитку різноманітних контактів між країнами та різномовними суспільствами людей. В таких умовах з'являється велика кількість інтернаціональної лексики, що повноцінно функціонує у різних сферах людської діяльності. За ступенем поширеності в німецькій та українській мовах інтернаціональна лексика займає доволі важливе місце і відіграє важливе значення у процесі мовлення [20, c.76]. Це відбувається через загальну інтеграцію особливостей сучасних лексичних форм. Міжнародними (інтернаціональними) прийнято вважати слова, що мають в результаті взаємовпливу або випадкових збігів зовні схожу графічну і фонетичну форму і деякі однакові значення в різних мовах [49, c. 258].

Відомо, що інтернаціональні слова потрапляють в ту чи іншу мову або завдяки запозиченню з іншої мови, або унаслідок того, що дві дані мови запозичили відповідне слово з якої-небудь третьої мови. Традиційно джерелами інтернаціональної лексики вважались грецька та латинська мови, що пояснюється великим впливом, що його здійснила антична культура на розвиток світової культури [25, c. 7]. Зараз спостерігається створення особливого пласту інтернаціональної лексики англійського походження, що пояснюється престижністю англійської мови та її глобальним статусом у світі. [9, c. 58].

Варто зазначити, що інтернаціоналізми можуть як повністю, так і частково зберігати свою звукову та графічну форму і відповідне значення у тих мовах, в яких вони повноцінно функціонують.

Інтернаціоналізми, що повністю збігаються за значенням, зустрічаються дуже рідко. Між тим, слова, що асоціюються та співвідносяться (завдяки схожості в плані вираження) в двох мовах, в плані змісту або за вживанням не повністю збігаються або навіть повністю не збігаються один з одним. Це так звані псевдоінтернаціональні слова - лексичні одиниці в різних мовах, що близькі за формою, але відрізняються за значенням.

Якщо вже говорити про співвідношення німецьких та українських інтернаціоналізмів, то варто звернути увагу на те, що українське слово збігається з німецьким в одному (рідше двох) значеннях. До цієї групи інтернаціоналізмів входить порівняно велика кількість слів, переклад яких представляє значні труднощі. Наступний випадок - в українського слова є значення, що відсутнє у його німецького відповідника [14, c.96]. Таке зустрічається значно рідше: українське слово має ряд значень і лише одне з них відповідає німецькому. Зазвичай це спостерігається тоді, коли слово запозичене з якої-небудь третьої мови: так, українське слово «аудиторія» ширше за значенням німецького Аuditorium. По-українськи можна сказати «аудиторія читачів», по-німецьки слово Аuditorium в такому значенні практично не вживається, і еквівалентами в німецькій мові для передачі цього значення будуть такі одиниці, як Hцrerkreis, Leserkreis, Publikum.

Як і слова будь-якої розвиненої мови, із плином часу інтернаціоналізми зазнають змін. Термін Logistik - логістика, першочергово був пов'язаний із розділом математики, що займається обґрунтуванням логіки математичними методами - а зараз і з її можливостями у конструюванні, інформатиці і т.д.

Інтернаціоналізм Alternative (фран. Alternative від лат. Alter - один з двох) - альтернатива спочатку означав необхідність вибору однієї з двох наявних можливостей. На сьогоднішній день слово видозмінилося. Воно розширило значеннєвий зміст і вживається для позначення єдино можливого варіанту чогось, а також у значенні більшості (більше двох) варіантів.

Великий масив інтернаціональної лексики формує термінологія. Терміни за походженням та призначенням у мові мають бути однозначними. Вони фіксуються у словниках за певними галузями науки і техніки. При цьому слід пам'ятати, що відхилення від усталених еквівалентів є недопустимим. Наприклад: Relativitдtstheorie - теорія відносності, konventionelle Waffen - загальне озброєння, Software - програмне забезпечення.

У багатьох випадках в однаковому значенні можуть вживатися і термін-інтернаціоналізм, і слово національної мови, наприклад, Laser - лазер або оптичний квантовий генератор, Absorption - абсорбція або поглинання.

Інтернаціоналізми-терміни, як правило, не повинні викликати труднощі при перекладі, оскільки на допомогу приходять спеціалізовані словники та довідники. Що ж стосується іншої групи інтернаціоналізмів - не термінів, тобто загальновживаної лексики, то тут у процесі перекладу можуть виникати значні труднощі.

Справа в тому, що знайомий у рідній мові звуко-буквенний образ слова іноді створює ілюзію правильного розуміння значення інтернаціонального слова. Але у деяких випадках такі спів падіння графо-фонетичного образу інтернаціоналізму і слова національної мови є випадковими. Такі слова часто називають «фальшивими друзями перекладача».

Це пояснюється тим, що шлях слова з однієї мови до іншої проходить через ряд мов, що впливають на розвиток його значень; слово може також проходити певну асиміляцію у системі конкретної мови.

Розглянемо кілька прикладів. Lektor m 1. Lehrer an einer Hochschule fьr praktische Ьbungen in Sprache, Musik, Zeichnen, 2. wissenschaftlicher Mitarbeiter an einem Verlag, der die eingereichten Manuskripte prьft, begutachtet und bearbeitet.

Лектор - той, хто читає лекцію.

Прийменник elementar має значення «стихійний» - elementare Gewalten; дієслово reklamieren означає пред'являти претензії (звідси Reklamation - рекламація). Українському дієслову рекламувати відповідає Reklame machen. У німецькій мові дієслово reklamieren має ще таке значення: etw., jmdn beanspruchen.

Таким чином можна сказати, що «фальшиві друзі перекладача» є результатом взаємодії мов, в обмеженій кількості випадків можуть виникати в результаті випадкових збігів, а в споріднених, особливо близькоспоріднених, мовах базуються на споріднених словах, що належать до прототипів у мові-основі [1, c.158].

Існує також ряд труднощів, пов'язаних з передачею тих інтернаціональних слів, які в одній мові застаріли, а в іншій - активно вживаються. Так, наприклад, в німецькій мові, слово Billett застаріло у значенні проїзний білет (Fahrkarte) і білет в театр, кіно (Eintrittskarte); воно вживається у розмовній мові у значенні «записочка» (Briefchen). В українській же мові слово білет активно вживається у кількох значеннях: 1. проїзний білет/ квиток, 2. екзаменаційний білет, 3. лотерейний білет і т.д.

У деяких випадках вагому роль відіграє число. Наприклад, Effekt (однина) - ефект; Effekten (множина) - 1. речі, рухоме майно; 2. цінні папери; 3. знаки відзнаки (на військовій формі). Як бачимо, у множині слово має абсолютно інші значення.

Але інтернаціональними можуть бути не лише лексичні одиниці - слова, фрази, групи слів, але також і морфеми - префікси, суфікси, навіть закінчення, вже не говорячи про кореневі морфеми, що проникають у мови світу і мають здатність комбінуватися з національними афіксами: Fonds - фонд, Gas - газ, Lord - лорд, Ohm - ом, Park - парк, Smog - смог, Disk - диск, Hit - хіт, Bank - банк.

До інтернаціональних афіксів, що найчастіше зустрічаються в німецькій та українській мовах є наступні:

1. Префікси: anti-/ анти-, ex-/ екс-, inter-/ інтер-, ultra-/ ультра-, як у словах antidemocratisch - антидемократичний, Export - експорт, Exmeister - екс-чемпіон, international - інтернаціональний, Ultraschall - ультразвук.

2. Суфікси: -ar/ -ap, -яр, -ist/ -іст, -tion/ -ція, - ent / -ент і т.д. як у словах Formular - формуляр, Humanist - гуманіст, Kommunikation - комунікація, Parlament - парламент, Management - менеджмент.

3. Закінчення: -um/ -ум, (Memorandum/ меморандум), -us/ -ус, (Radius - радіус ), -а/ -a (Formula - формула).

Коли мова йде про поширеність інтернаціональних афіксів, слід зазначити, що широко вживаються світовими мовами не лише слова англійського походження, але і словотворчі елементи, такі як морфеми cyber-, mega-, super- та інші. Не дивлячись на те, що деякі з них були запозичені в німецьку мову, статус інтернаціональних вони набувають сьогодні саме завдяки явищу глобалізації [63].

Нема таких мов, які б розвивались в абсолютній ізоляції. Будь-яка мова обов'язково зазнає іншомовного впливу або навіть впливає на інші мови. З іншого боку, термінологічне планування може мати ознаки як інтернаціоналізації, так і «націоналізації». Термінотворці більшості країн світу прагнуть у сучасних умовах обміну інформацією поєднати елементи як інтернаціональності терміносистем (для полегшення міжнародного спілкування), так і національної самобутності [9, c.27].

Інтернаціоналізм характеризується тим, що будь-який елемент може називатися інтернаціональним тільки тоді, коли він існує принаймі в трьох неспоріднених мовах. Якщо такої умови немає, тоді немає підстав називати таке слово інтернаціоналізмом. З іншого боку, інтернаціональною може бути не лише зовнішня, а й внутрішня форма [9, c.25].

Необхідність засвоєння нових інтернаціональних елементів, за словами І.К. Білодіда, постає тоді, коли міжмовні тенденції до їх прояву збігаються з власними внутрішніми потребами та можливостями окремо взятої мови. Поповнення інтернаціональної лексики, і зокрема, у сфері економіки, полегшує двомовне спілкування та економить зусилля в процесі засвоєння будь-якої мови [10, c. 23].

На думку В.В. Акуленка, методами вивчення інтернаціоналізмів, що відображають істотні ознаки цієї об'єктивної міжмовної категорії, є:

1) арсенальний, що дозволяє встановити ономасіологічні ізоглоси та райони розповсюдження інтернаціоналізмів на лінгвістичній мапі світу,

2) синхронно-зіставний, що відображає основну схожість та різницю в масі інтернаціоналізмів пар або груп зіставлених мов,

3) методи аналізу індивідуального мовлення в умовах двомовності та багатомовності, що дозволяє перевірити реальну здібність інтернаціоналізмів регулярно ототожнюватись і полегшувати передання інформації від мови до мови.

Питання про інтернаціональне та національне в пов'язане, з проблемою встановлення критеріїв, які визначають поняття інтернаціонального та відрізняють інтернаціональні слова від звичайних національних запозичень [2, c.55].

Кажучи про схожість форм інтернаціональних знаків, слід мати на увазі не тільки звучання чи написання, але й вмотивованість чи «внутрішню форму» знаків (як їх синхронічну характеристику, «буквальне значення», що враховуються носіями даної мови). При цьому роль можуть відігравати всі три принципово можливі типи вмотивованості:

1 - фонетична, тобто прямий зв'язок звучання зі значенням,

2 - морфологічна, тобто словотворча структура складних і похідних слів,

3 - семантична, тобто синхронічно відчувана переносність значення в межах семантичної структури багатозначного слова [29, c.127].

По суті, з морфологічною вмотивованістю слів можна також зіставити вмотивованість усталених (зокрема термінологічних) словосполучень, яка визначається значеннями зіставлених слів, їх морфологічною формою та синтаксичними відношеннями. В інтернаціоналізмів значення майже завжди схожі, тоді як схожість форм може спиратися на певну низку ознак [24, c.17].

Інтернаціоналізми, як правило, не вважаються елементами окремо взятої мови, бо таким чином заперечуватиметься їхній інтернаціональний характер. З іншого боку, їх приналежність до тієї чи іншої мови теж виділити досить важко, бо це знову приведе до заперечення їх інтернаціонального характеру (інтернаціональне не може бути для когось чужим, якщо воно дійсно інтернаціональне). Звідси можна сказати, що поняття «інтернаціональне» виходить за межі двох протилежних та взаємовиключних понять «своє-чуже». Це, радше, своє та чуже одночасно. Якщо в будь-якій мові будь-який іншомовний елемент вважається чужим, його інтернаціональність у такому разі ставиться під сумнів. Будь-який іншомовний елемент вважається своїм, якщо він добре засвоєний, і, навпаки, чужим він вважається тоді, коли в його засвоєнні немає ніякої необхідності [9, c.31].

Відсоткове співвідношення інтернаціонального та національного не є однаковим у різних мовах. Усе залежить від преференційних тенденцій у кожній конкретній мові. Проте присутність інтернаціонального елементу в будь-якому відношенні значно полегшує спілкування між носіями різних мов.

Питання інтернаціоналізмів розглядало багато вчених-лінгвістів, серед них, зокрема, В.В. Акуленко, І.К. Білодід, І.В. Корунець, В.І. Карабан, А.Е. Рицарева та ін. і саме тому існує не одне, а декілька визначень поняття «інтернаціоналізм». Основними з них є наступні [1, 9, 63, 58, 35].

В.В. Акуленко характеризує інтернаціоналізми як слова, що збігаються за своєю зовнішньою формою (з урахуванням закономірних відповідностей звуків та графічних одиниць) зі значенням, що повністю чи частково співпадає і виражає поняття міжнародного значення і співіснуюче в різних мовах, в тому числі неспоріднених і неблизькоспоріднених [1, c.30]. Найважливішою умовою інтернаціональних слів є спільність їхньої семантики: українська мова - «ситуація», англійська, німецька, французька мови - «situation», італійська - «situazione», іспанська - «situacion».

І.К. Білодід називає інтернаціоналізмами такі мовні одиниці, що запозичені з однієї і тієї ж мови оригіналу по меншій мірі в трьох неспоріднених мовах в однаковій чи схожій лінгвальній формі і з однаковим значенням (напр. Dollar - долар, Atom - атом, Interesse - інтерес, Direktor - директор, stadium - стадія, Theater - театр, Mathematik - математика і т.д.) [10, c.22].

А.Е. Рицарева визначає інтернаціоналізми як лексичні одиниці, що функціонують в кількох (не менше, ніж в трьох) світових мовах, близькі за звучанням, графічною та семантичною формою, що є наслідком мовного контакту, і виражають загальні для багатьох культур поняття з галузей науки, техніки, бізнесу, політики, мистецтва, засобів комунікації [35, c.9].

В.І. Карабан дає наступне визначення інтернаціоналізму: - це слово, що виникло спочатку в одній мові і потім з неї запозичене до більшості (майже усіх) інших мов для позначення цього поняття [58, c.153]. Такими перш за все є спеціальні терміни більшості наук, назви технічних приладів (Mikroskop - мікроскоп, Telefon - телефон, Internet - Інтернет), громадських інститутів (Polizei - поліція, Republik - республіка, Akademie - академія), спортивна лексика (перш за все саме слово Sport - спорт), різного роду «екзотизми» (Samurai - самурай, Tomahawk - томагавк). Інтернаціоналізми (окрім останнього випадку) рідко бувають стовідсотковими, так як у ряді мов для них часто створюються не запозичення, а кальки.

Варто відмітити, що спільними рисами цих визначень поняття «інтернаціоналізми» є наступні:

- це такі мовні одиниці, що запозичені з однієї тієї ж мови оригіналу по меншій мірі в трьох неспоріднених мовах;

- ці слова є близькими за звучанням, графічною та семантичною формою. Отже, можна сказати, що найбільш повно розкриває зміст поняття «інтернаціоналізми» визначення, яке було сформульовано А.Е. Рицаревою.

Хоча і тут не слід абсолютизувати інтернаціональні знаки щодо їхньої присутності у неспоріднених мовах, бо, на думку В.В. Акуленка, їх відносність проявляється в багатьох питаннях, у тому числі таких, як генетичне відношення мов, що входять до ізоглос інтернаціоналізмів, а також співвідношення їх форм та значень. Що стосується присутності інтернацiоналізмів у неспоріднених мовах, то тут існують думки про неспоріднені мовні сім'ї. Іноді, як критерій, висувається вимога, аби не менш ніж дві з таких мов були «світовими». Проте такий критерій, на думку В.В. Акуленка, є лише умовним робочим припущенням [2, c.52].

Щодо сфери функціонування інтернаціоналізмів, можна виділити кілька галузей. Однією зі сфер, що найбільш збагачена інтернаціональною лексикою, є фінансово-економічна. Це пояснюється поглибленням ділових відносин на світовому рівні та прагненням людей зробити ділове спілкування простішим та зрозумілішим [39, c.16]. Прикладами інтернаціоналізмів даної групи є наступні: Audit - аудит, Bank - банк, Barter - бартер, invest - інвестувати та ін. політико-юридична термінологія охоплює правові, юридичні, політичні терміни, що мають переважно латинське та грецьке походження. До цієї групи можна віднести наступні слова: Konstitution - конституція, President - президент. До інтернаціоналізмів групи соціальної термінології можна віднести наступні слова: Speculation - спекуляція, Propaganda - пропаганда, Theater - театр, Direktor - директор, Interesse - інтерес та ін. Як бачимо, дана група охоплює поняття абсолютно різної направленості, оскільки соціальна термінологія містить у собі лексичні поняття із різних сфер суспільного життя людей.

Якщо взяти науково-технічну сферу функціонування інтернаціоналізмів, то можна виділити наступні приклади інтернаціональної лексики: Physik - фізика, Mathematik - математика, Genetik - генетика, Chemie - хімія, Experiment - експеримент, Maschine - машина. Звичайно, лексика даного типу вживається не лише в суто науковій, але і в науково-популярній літературі та засобах масової інформації (Gen - ген, Pneumonie - пневмонія). Слід звернути увагу на те, що, наприклад, технічні терміни охоплюють наступні підвиди: назви машин та їх частин (Motor - мотор, Starter - стартер, Akkumulator - акумулятор, Accelerator - акселератор, Batterie - батарея), слова, що означають засоби пересування (Bus - автобус, Metro - метро, Taxi - таксі) та комунікацій (Fax - факс, Telegraf - телеграф, Telex - телекс, Radio - радіо і т. д.).

Отже, можна сказати, що інтернаціоналізми є особливою групою слів, що вживаються у трьох неспоріднених мовах і мають схожу форму написання чи звучання. Інтернаціоналізми вживаються у різних сферах суспільної діяльності і відповідно до тієї чи іншої сфери діяльності можуть зустрічатися частіше чи рідше. Також інтернаціональними можуть бути не лише самі слова, а і словотворчі афікси, які мають свої відповідники в українській мові.

1.2 Класифікація інтернаціоналізмів

Якщо розглядати інтернаціоналізми, то їх умовно можна поділити на певні групи. Так, І.В. Корунець пропонує наступну класифікацію інтернаціоналізмів:

1) Cправжні інтернаціоналізми. Слова даної групи ніколи радикально не змінюють своєї лінгвальної (орфографічної чи звукової) форми або свого інтернаціонально встановленого значення (Motor - мотор, Audit - аудит, therapeutisch - терапевтичний, Deduktion - дедукція, Journal - журнал, Formula - формула, Paradigma - парадигма). Основною характеристикою справжніх інтернаціоналізмів, чи то окремих слів чи словосполучень є їхня семантична виключність [63]. Це означає, що їхня лексична ідентичність та орфографічна схожість у вихідній мові та в усіх мовах перекладу залишається незмінною як на мовному рівні (коли слова взяті окремо), так і на мовленнєвому рівні (коли слова вживаються у текстах, мовленні).

2) Запозичені інтернаціоналізми мають спільну структурну форму (слова, словосполучення), але рідко зберігають схожість їхньої орфографічної чи звукової форми. Ці інтернаціоналізми в основному представлені різними науковими термінами та технологічними поняттями: Bremse - гальмо, Zitronensдure - лимонна кислота, Bleioxid - окис свинцю, spezifisches Gewicht - питома вага, value added - додана вартість, Parifikation - узгодження, Leitung - керування і т.д.

3) Псевдоінтернаціоналізми. Говорячи про слова цієї групи, перш за все маються на увазі багатозначні слова. Так, якщо в німецькій мові для позначення того чи іншого поняття вживається одна і та ж лінгвальна форма, то в українській мові для кожного поняття існує своя назва. Тому складається наступна ситуація, коли німецьке слово dramatisch означає не лише «драматичний», але й «театральний, хвилюючий, яскравий, раптовий, непередбачений», слово Industrie має в арсеналі значень не тільки «індустрія», aле і «промисловість, галузь промисловості, призначений для промислової обробки», слово Revolution може перекладатися на українську мову не лише як «революція», але і як «переворот, оберт навколо осі, сівозміна, кругообіг».

Варто відмітити, що А.Е. Рицарева пропонує таку ж саму класифікацію, як і І.В. Корунець.

Окремо від цих трьох груп інтернаціоналізмів І.В.Корунець та А.Е. Рицарева виділяють також стійкі інтернаціональні фразеологічні вирази у лексиці кожної мови [35, c.12]. Їх сукупність складена з так-званих абсолютних та близьких еквівалентів, що мають спільне походження з вихідної мови - грецької, французької, англійської, німецької, латинської мови чи сучасного лексикону [38, c.132]. Абсолютні та близькі інтернаціональні еквіваленти цієї групи зберігають у різних мовах однакове (чи майже однакове) денотативне та коннотативне значення, однакову експресивну силу та образність: наприклад, die Achillesferse - ахіллесова п'ята, das Damokleschwert - дамоклів меч, den Rubiko ьberschreiten - перейти Рубікон, die Wьrfe sind gefallen! - жереб кинуто, nach uns die Sintflut! - після нас хоч потоп, das schцne Geschlecht - прекрасна стать, der Baum der Erkenntnis - дерево пізнання, sine qua non - необхідна умова, status in statu - держава у державі, repetitio est mater studiorum (Lat.) - повторення - мати навчання, sotto voce - тихо, впівголоса, finite la commedia (Ital.) - настав кінець, крах, справі кінець, da ist der Hund begraben! (Gem.) - ось де собака закопаний!, O.K.(Eng.) - усе гаразд і т.д.

Вживання інтернаціональних фразеологізмів в усіх мовах обмежено вживається в белетристиці, частково у текстах соціальної та політичної направленості. Такі лексичні одиниці не вживаються у літературі наукового та технічного характеру [38, c.133].

В.І. Карабан так само, як і І.В. Корунець, у своїй класифікації виділяє справжні інтернаціоналізми та псевдоінтернаціоналізми [24, c.82]. Та необхідно зазначити, що В.І. Карабан розподіляє псевдоінтернаціоналізми на дві групи, чого немає у класифікації І.В. Корунця. Він, зокрема, виділяє:

1) часткові псевдоінтернаціоналізми, або напівінтернаціоналізми, що мають тільки частку значень, наприклад, Konstruktion - конструкція і перебудова, stress - стрес, і напруга, і навантаження, universal - універсальний, всесторонній і загальний, Limit - ліміт і межа, Operation - операція і робота, Pilot - пілот і лоцман, Speaker - спікер і промовець.

2) повні псевдоінтернаціоналізми, що не мають подібних значень, наприклад, Figura - приклад або малюнок, але не фігура, Manuscript - рукопис, а не манускрипт.

Якщо порівнювати класифікації цих двох лінгвістів, то слід відмітити, що на відміну від В.І. Карабана І.В. Корунець також виділяє запозичені інтернаціоналізми, що не знаходить підтримки у О.С. Буренко ідеї якого ближчі до класифікації, сформованої В.І. Карабаном.

Також І.В. Корунець та А.Е. Рицарева окремо виділяють інтернаціональні фразеологізми, прислів'я та вирази. Отже, як бачимо, їхня класифікація найповніше характеризує різні групи інтернаціональної лексики.

О.С. Андрієвська класифікує інтернаціоналізми за принципом вмотивованості (Схема 1.1.) [31, c.103].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Схема 1.1 Класифікація інтернаціоналізмів за принципом вмотивованості

До інтернаціоналізмів, що існують за принципом фонетичної вмотивованості, можна віднести наступні: Quartal - квартал, investieren - інвестувати.

Морфологічний тип вмотивованості дають змогу проілюструвати такі приклади: Brokerfirma - брокерська фірма, Marginalprinzip - маргінальний принцип.

За останнім типом вмотивованості існують наступні інтернаціональні лексеми: Region - регіон, сфера, район; Effekt - ефект, результат та інші.

За вибором джерела запозичення О.С. Андрієвська виділяє 4 типи інтернаціональних форм:

1) чисто латинські або грецькі слова (Omnibus - автобус);

2) національні латинізми та еллінізми, які мають греко-латинські корені та національні закінчення (лат. industria, англ. industry, нім. Industrie - індустрія, промисловість);

3) національні слова, що стали інтернаціоналізмами (типу рос. Sputnik - спутник);

4) народно-латинські (романські) варіанти латинських коренів (іт. flusso, icn. flujo -- від лат. fluxus).

Та, все ж, варто зазначити, що в залежності від того, які характеристики та особливості інтернаціоналізмів розглядаються, лінгвісти та мовознавці звертаються до тієї чи іншої класифікації, аби відобразити усю різноманітність та унікальність інтернаціональної лексики.

1.3 Реалізація прагматичного компоненту значення інтернаціональної лексики

Предметно-понятійне ядро слова є сукупністю денотативного, сигніфікативного, коннотативного та прагматичного компонентів і складає змістову модель слова разом з його внутрішньою формою [6, c.252]. Прагматичний компонент відображає ставлення до предметів та явищ реального світу, визначений погляд на них, ознаки, стійко пов'язані з цими об'єктами у свідомості носіїв мови. Наявність прагматичного компоненту в лексичному значенні слова є мовним виявленням прагматики, а реалізація цього компоненту відбувається в мові та проявляється в застосуванні прагматичної установки, в основі якої лежить характер відносин між суб'єктом та адресатом [26, c.11]. Суб'єкт та адресат можуть збігатися, бути близькими чи розходитись в соціально-ідеологічному, професіональному та особистісному планах. Різним може бути і їхнє ставлення до предмету повідомлення. В процесі реалізації комунікативної установки мовними засобами суб'єкт мовлення враховує різні фактори, серед яких: об'єм та характер відомостей адресату про предмет комунікації, обумовленість ставлення до предмету його знаннями та переконаннями, різними ціннісними критеріями, ставлення до самого суб'єкту і т.д. [17, c.24]. В контексті даного дослідження прагматичний аспект значення розглядається як такий, що виражає інформацію про комунікативну ситуацію: про відношення «часу та місця» учасників ситуації, про учасників ситуації і про дане мовне суспільство, про зміст мовлення, про стиль комунікативної ситуації. Однією з умов появи інтернаціоналізму в приймаючій мові може бути наявність у нього додаткового семантичного компоненту, що відсутній у паралельно функціонуючій лексичній одиниці приймаючої мови. Оскільки будь-яка семантична новизна породжує прагматичну, інтернаціоналізм як нове утворення в мові не лише заповнює існуючу семантичну лакуну, але і сприяє набуттю додаткового семантичного відтінку словом, що вже існує в мові [27, c.102]. При цьому додатковий семантичний відтінок обмежується прагматичною установкою на вживання.

Дослідження, проведене А. Е. Рицаревою, показало, що вживання інтернаціоналізмів досить часто продиктоване прагматичними причинами: прагненням адресанту здійснити вплив на адресата, створити сприятливі умови для сприйняття інформації, переконати в правоті власної думки і т. д. При цьому виконуються певні умови, що сприяють зміні вихідного прагматичного навантаження: вживання в незвичайній формі, створення оказіональних утворень, наявність специфічного контекстного оточення, вживання в порівняльних конструкціях, метафоричні переосмислення значень, створення ефімізмів, вживання інтернаціоналізму в українській мові в лапках або у вихідній графічній формі без перекладу [35, c.16]. Як правило, на зміну прагматичного компоненту впливає не одна умова, а їх сукупність, що пояснюється прагненням адресатів використовувати потенціал, закладений у значенні інтернаціоналізма, з максимальним ефектом.

В тих сферах, де можливо виділити тематичні групи інтернаціоналізмів, спостерігається залежність ступеня реалізації прагматичного компоненту значення від приналежності до тієї чи іншої тематичної групи. Ця приналежність визначає більшу або меншу можливість прояву умов, що супроводжують зміну прагматики, і, як наслідок, більшу або меншу здатність інтернаціоналізму набувати додаткового прагматичного навантаження або втратити вихідне. Так, у засобах масової інформації інтернаціоналізми, що належать до групи «суспільне життя», можуть вживатися практично у всіх, виділених нами умовах, що впливають на зміну прагматичного компоненту, і тому ступінь прагматичної реалізації в інтернаціоналізмів даної групи буде вищим, ніж у тих, що означають реалії політичного життя [17, c.28].

У випадку виконання однієї з вище перерахованих умов інтернаціоналізм може набувати додаткове прагматичне навантаження або втрачати вихідне, а якщо жодне з них не реалізується, то оригінальна прагматика зберігається. При цьому зміна прагматики спостерігається не у всіх сферах функціонування інтернаціоналізмів. Кожному типу мовлення властиві специфічні характеристики, такі як, наприклад, економія мовних засобів, їх відбір зі встановленням зрозумілості для масово-інформаційного вживання або мовних засобів високої експресивної сили, що постійно трансформуються для молодіжного жаргону, що є форматом побутового мовлення [19, c.39]. Крім того, для кожного типу дискурсу характерний різний ступінь прагматичної зарядженості (в газетній статті вона на багато вища, ніж в офіційному діловому повідомленні). В найбільшому ступені змінам піддаються прагматичні компоненти тих інтернаціоналізмів, які функціонують в засобах масової інформації, комп'ютерній сфері та молодіжному жаргоні.

Здатність мови художньої літератури приймати інтернаціоналізми і, як наслідок, можливість зміни їхнього вихідного прагматичного навантаження може мати місце. В більшості випадків зміни на прагматичному рівні відбуваються завдяки особливому контекстному оточенню інтернаціоналізмів [27, c.114]. Розглянемо один з прикладів: буржуазна думка досить детально дослідила психічний стан людини, що піддається заппингу, і відповідний тип мислення, який поступово стає базовим у сучасному світі.

У глобальну англійську перейшло одне значення слова Zapping, з яким воно і функціонує в 9 європейських мовах: TV-Programme durch das Fernbedienansteige umstellen. На початковому етапі в прагматику закладена приналежність до неформальному розмовно-побутовому стилю і відсутність емоційно-оцінювальної характеристики. Контекст, що оточує цю лексичну одиницю в нашому прикладі, дає можливість її вживання в науково-побутовому стилі (на який вказують характерні для цього стилю сполучення «буржуазна думка…дослідила», «тип мислення», «базовий») і набуття нею додаткової модальності. Завдяки сполученню з дієсловом «піддаватися» дія по переключенню телевізійних каналів починає сприйматися як особливий стан, що цілком захоплює людину, оскільки значення цього дієслова саме і означає повну віддачу чомусь (пор. «віддаватись спогадам, почуттям»). В контексті реалізуються асоціації, що закріплені у свідомості україномовного читача, і слово «заппинг» одержує додаткове прагматичне навантаження.

У масово-інформаційному, комп'ютерному та побутовому мовленнях, де відбуваються зміни в прагматичному компоненті, спостерігається як набуття, так і втрата інтернаціоналізмами вихідної прагматики [27, c.94]. Таким чином, стверджувати, що для інтернаціоналізмів, що функціонують в українській мові, характерно лише набуття додаткового прагматичного навантаження або лише втрата вихідного, неможна. Збереження вихідної прагматики спостерігається і в науковому, і в офіційно-діловому мовленні, що пояснюється такими їхніми характерними рисами, як відсутність образності та емоціональності, прагнення до точності, стислості та однозначності вираження за насиченого змісту [30, c.15].

Як бачимо, прагматичний аспект значення інтернаціональної лексики відіграє важливе значення і має бути завжди прийнято до уваги, коли йде мова про вживання того чи іншого слова. Також слід зазначити, що прагматичний аспект не є однаковим у різних суспільних галузях і варіюється в залежності від сфери функціонування інтернаціоналізмів.

Таким чином, ми впевнилися в тому, що вживання інтернаціональної лексики є невід'ємною характеристикою сучасних процесів, що відбуваються у різних сферах людської життєдіяльності. Завдяки тому, що інтернаціональними можуть бути не лише окремі слова, але й окремі морфеми та навіть цілі вирази, можна з легкістю зрозуміти про що йде мова у тій чи іншій ситуації, але не слід забувати про псевдоінтернаціоналізми, які можуть ввести в оману. Отже, можна сказати, що вживання інтернаціональної лексики має бути регламентованим і зваженим аби уникнути непередбачуваних помилок.

2. Функціонування інтернаціональної лексики у діловому мовленні та способи її перекладу

2.1 Зміст інтернаціоналізмів, що використовуються у діловому мовленні

Говорячи про зміст слова, слід перш за все приділяти увагу самому поняттю „лексичне значення”. Це зв'язок певного звучання із певним поняттям, почуттям, волевиявленням, тощо, „відоме відображення предмета, явища чи відношення у свідомості, яке входить до структури слова як його внутрішня сторона, відносно якої звучання слова виступає як матеріальна оболонка”, або це той зміст слова, та інформація, яку воно несе [3, c.62].

Лексичне значення слова є продуктом мисленнєвої діяльності людини. воно пов'язане з редукцією інформації людською свідомістю, з порівнянням, класифікацією, узагальненням.

Ядром лексичного значення є концептуальне значення - мисленнєве відображення певного явища дійсності, поняття [13, c.11]. Крім концептуального значення (його ще називають денотативним), слово може мати конототивне значення, тобто емоційні, експресивні, стилістичні „додатки” до основного значення. Концептуальне й конототивне значення є загальноприйнятими, тобто належать мові і зафіксовані в словниках. Від таких значень потрібно відрізняти контекстуальні значення, які виникають у певних ситуаціях, контекстах [6, c.214].

У різних мовах є слова з одним значенням, але частіше слова мають два і більше значень. Слова одним значенням називають однозначними, або моно семантичними, а слова з двома і більше значеннями - багатозначними, або полісемантичними. Загалом полісемія - дуже поширене явище в усіх мовах світу.

Слід зазначити, існує поширена думка щодо того, що наче семантика українських інтернаціоналізмів, як правило, є вужчою у порівнянні з їх німецькими аналогами. Таке співвідношення характерне переважно для тих випадків, коли український спеціальний термін співставляється з німецьким словом, що містить у собі термінологічні та не термінологічні значення.

Крім того виникає необхідність врахування розбіжностей стилістичних характеристик слів, що асоціюються. Такі розходження можуть супроводжувати часткові семантичні розбіжності, але зустрічатися і в словах з однаковими значеннями. Тому не можна повністю розуміти слово і правильно користуватися ним, не знаючи його функціонально-стилістичних та емоційно-експресивних забарвлень, а в ряді випадків і обмежень у місці і часі його вживання. Найбільш часто зустрічаються в німецько-українських співставленнях розбіжності і в функціонально-стилістичних забарвленнях, тобто у допустимості вживання слів переважно або виключно в окремих стилях мовлення. Наприклад, навіть у схожому значенні «нарада спеціалістів» німецьке слово Konsultation та українське слово «консультація» не повністю співпадають, так як перше слово стилістично нейтральне, а друге - має книжковий характер.

Розглянемо наступні інтернаціональні лексеми, щоб наочно продемонструвати вищесказане.

В перекладі з англійської мови слово concept має значення «поняття, загальне уявлення, ідея», але цим не вичерпується зміст цього міждисциплінарного терміна. Як зазначає В.І. Карасик, під концептом розуміється складне мисленнєве утворення, в якому виділяються образний, поняттєвий та ціннісний компоненти [22, c.128]. Концепт - це зосередження, згусток найрізноманітніший смислів, які об'єктивуються в системі значень окремо взятої мови і виникають у процесі пізнавальної (відібражальної) діяльності людини, це - конденсоване втілення змісту тексту. Шляхом аналітичного вивчення словникових статей, наукової та навчальної літератури з бізнесу, підприємництва, менеджменту, маркетингу, фінансів тощо були виокремлені наступні ключові концепти ділового мовлення, що обумовлюють зміст інтернаціоналізмів у матеріалах ділової направленості: Marketing - маркетинг, Business - справа, комерція, бізнес, Management - менеджмент, управління, investieren - інвестувати.

Макроконцепт Business вбирає в себе такі поняття, як «діяльність, зайнятість» (Tдtigkeit,Beschдftigung), «справа» (Geschдft), «інтерес» (Interesse), «об'єднання, корпорація» (Korporation), «ділова угода» (Kontrakt), «посада» (Dienststellung), «заняття, род діяльності, фах» (Beschдftigung), «виробництво» (Produktion). Фахові словники з економіки та бізнесу наводять такі значення терміну Business: «комерційна діяльність, справа, угода, біржова операція, торговельне підприємство, назва підприємницької діяльності, що дає доход, прибуток». А поняття Business визначають як економічну діяльність, що приносить прибуток та як ініціативну, самостійну економічну діяльність за рахунок власних засобів або позики на власний ризик, головна мета якої - отримання прибутку та розвиток власної справи.

Згідно науковому баченню О.М. Дрозда, концепт «менеджмент» (Management) визначається як сукупність принципів, методів, засобів і форм організації та управління виробництвом, з метою підвищення його ефективності та збільшення прибутку [57, c.154]. Управління передбачає процес планування, організації та мотивації та контролю (Plannung, Organisation, Direktion, Kontrolle), необхідного для формулювання та досягнення цілей організації бізнесу. Окрім управління виробництвом, що номінується як Produktionsmanagement, розгалужена система менеджменту зараз існує у будь-якій галузі економічної діяльності постіндустріальних суспільств, німецькому зокрема. Звідси - різномаїття форм та різновидів менеджменту в бізнесі, а саме: автоматизоване управління (automatisches Management), управління комерційним підприємством (Businessmanagement), управління фінансовою діяльністю (Finanzmanagement), управління портфелем цінних паперів за дорученням клієнта (Investitionsmanagement), інформаційний менеджмент (Informationsmanagement), організація праці (Jobmanagement), керівництво кадрами (Personalmanagement), управління маркетингом (Marketingmanagement), програмне управління (Programmanagement), системне керівництво (System management) тощо.

...