Культурологічна проблема відтворення діалекту "кокні" у художньому перекладі (на матеріалі перекладів роману Б. Шоу "Pygmalion: A Romance in Five Acts")

Друге важливе питання п'єси: «Наскільки мова впливає на людське життя?». У п'єсі постійно підкреслюється, що діалект лондонського сходу несумісний з істотою леді, так само як і мова леді не може бути пов'язана з істотою простої дівчини-квіткарки зі східного району Лондона. Коли Еліза забула мову свого старого світу, для неї закрився туди шлях. Тим самим розрив з минулим був остаточним.

Він вважав, що суспільна сутність людини виявляється у різних частинах мови: в фонетиці, граматиці, у словниковому складі. Поки Еліза випускає такі голосні звуки, як «аи - аи-аи - оу-оу», у неї немає, як правильно зауважує Хіггінс, ніяких шансів вибратися з вуличної обстановки. Тому всі його зусилля концентруються на зміні звуків її мови. Те, що граматика і словниковий склад мови людини в цьому відношенні є не менш важливими, демонструється на прикладі першої великої невдачі обох фонетистів в їх зусиллях по перевихованню. Хоча голосні і приголосні звуки Елізи чудові, спроба ввести її в суспільство як леді зазнає невдачі. Хіггінс визнає, що Еліза поряд з новою фонетикою повинна засвоїти також нову граматику і новий словник. А разом з ними і нову культуру.

Отже, у своїй п'єсі «Пігмаліон» автор підносить ідею відповідальності творця за своє творіння, за його майбутню долю і висвітлює такі проблеми: природна рівність людей, культура мови, духовний розвиток.

Бернард Шоу приділяв багато уваги проблемам мови. У п'єси була серйозна задача: Шоу хотів привернути увагу англійської публіки до питань фонетики. Він ратував за створення нового алфавіту, який більшою мірою відповідав би звукам англійської мови і який полегшив би завдання вивчення цієї мови дітям і іноземцям.

До цієї проблеми Шоу неодноразово повертався протягом свого життя, і згідно з його заповітом велика сума була залишена їм на дослідження, щодо створення нового англійського алфавіту. Ці дослідження тривають і досі.

Кожен діалект має свої граматичні, лексичні та фонетичні особливості. Розглянемо їх на матеріалі роману Б. Шоу «Pygmalion: A Romance in Five Acts».

Граматичні особливості:

He's been gone twenty minutes. (p.9, act 1)

He wont get no cab not until half-past eleven, missus, when they come back after dropping their theatre fares. (p.9, act 1)

We cant stand here until half-past eleven. (p.10, act 1)

Well, it aint my fault, missus. (p.10, act 1)

Make her give you change. These things are only a penny a bunch.(12 стр. , act 1)

Do hold your tongue, Clara. (12 стр. , act 1)

I aint done nothing wrong by speaking to the gentleman. Ive a right to sell flowers if I keep off the kerb. (14 стр. , act 1)

Who's hurting you, you silly girl. (15 стр. , act 1)

You just shew me what you've wrote about me. (15 стр. , act 1)

I'm a good girl, I'm. (17 стр. , act 1)

Aint no call to meddle with me, he aint. (17 стр. , act 1)

I don't want to have no truck with him. (17 стр. , act 1)

I knowed he was a plain-clothes copper. (p.19, act 1)

Woman: cease this detestable boohooing instantly. (21 стр. , act 1)

You ought to be stuffed with nails, you ought. (22 стр. , act 1)

A taxi fare aint no object to me, Charlie. (p. 23, act 1)

I don't want nobody to see it. (p. 23, act 1)

Ever been in a taxi before? (24 стр. , act 1)

Don't you be so saucy. You aint heard what I come for yet. Did you tell him I come in a taxi? (p.30, act 2)

Do as y oure told. (p.31, act 2)

Whood marry me? (p.36, act 2)

But I done without them. (p.37, act 2)

I wouldn't have ate it. (39 стр. , act 2)

I don't want no gold and no diamonds. (p.39, act 2)

I wont let nobody wallop me. (p.41, act 2)

Have I now? (p.52, act 2)

I never brought her up at all. (p.58, act 2)

Лексичні особливості:

It's aw rawt: e's a gentleman: look at his be-oots. She thought you was a copper's nark, sir. (p. 15, act 1)

He aint a tec. He's blooming busy-body: that's what he is. I tell you, look at his be-ots. (16 стр. , act 1)

That sounds more like it, Judy. (24 стр. , act 1)

The floor is yours, Mr Doolittle. (p.53, act 2)

Фонетичні особливості:

Well, havnt you got a cab? (p.10, act 1)

Theres not one to be had for love or money. (p.10, act 1)

Oh, Freddy, there must be one. You cant have tried. (p.10, act 1)

I shall get pneumownia. (18 стр. , act 1)

Thenk you. (p.19, act 1)

Come and see me to-morrow. (p.22, act 1)

What d'ye mean - Bucknam Pelis? ( 23 стр. , act 1)

I reely couldn't. (p.44, act 2)

I want to be a lady in the flower shop stead of sellin at the corner. (p.30, act 2)

Theres menners f' yer! Teoo banches o voylets trod into the mad. (11 стр. , act 1)

Oh do buy a flower off me, Captain. I can change half-a-crown. Take this for tuppence. (13 стр. , act 1)

Nah then, Freddy: look wh'y'gowin, deah.(11 стр. , act 1)

Ow, eez ye-ooa son, is e? Wal, fewd dan y' de-ooty bawmz a mather should, eed now bettern to spawl a pore gel's flahrzn than ran awy athaht pyin. Will ye-oo py me f'them? (12 стр. , act 1)

I can give you change for a tanner, kind lady. (12 стр. , act 1) Я вам сдачи дам, добрая леди.

You dunno what it means to me. (15 стр. , act 1)

It's aw rawt: e's a gentleman: look at his be-oots. She thought you was a copper's nark, sir. (p. 15, act 1)

Cheer ap, Keptin; n'baw ya flahr orf a pore gel. (16 стр. , act 1)

Oh, sir, don't let him lay a charge agen me for a word like that. (16 стр. , act 1)

He aint a tec. He's blooming busy-body: that's what he is. I tell you, look at his be-ots. (16 стр. , act 1)

I shall get pneumownia. (18 стр. , act 1)

Tuppence extra. (23 стр. , act 1).

What d'ye mean - Bucknam Pelis? ( 23 стр. , act 1)

Good enough for ye-oo. (30 стр. , act 2)

… and he treats me zif I was dirt. (31 стр. , act 2)

He gev it to me, not to you. (p. 33, act 2)

Professor Iggins? (p.49, act 2)

Ahyee, beyee, ceyee, deyee.

A cappete-ee. (p. 62, act 2)

Для підсилюючого ефекту зображення неправильної вимови Елізи Дулітл, Б. Шоу використав лексичні засоби виразності у мові містера Хіггінса, такі як:

· Метафора:

«The hurricane is succeded by a zephyr of amiable surprise».

· Іронія:

«Have you any morals man? -- Cant afford them,Governor».

· Епітети:

« а blinding flash of lightning »;

« depressing and disgusting sounds»;

«a respectable girl» .

· Афоризми:

“She's only a woman and don't know how to be happy anyhow”

“If I decide to teach you, I'll be worse than two fathers to you”

“Have you ever met a man of good character where women are concerd?”

· Порівняння:

"уои саn't take a girl up like that if you were picking up a pebble on the beach "

"and don't sit there crooning like a bilious pigeon"

"a wooden bowl of soap smelling like primroses"

3.2 Спільні риси та відмінності у відтворенні діалекту «кокні» в українсько- та російськомовному перекладі роману Б. Шоу «Pygmalion: A Roma nce in Five Acts»

Дослідження лінгвістичних особливостей діалекту «кокні» та його російського і українського перекладів провадилось на матеріалі роману Б. Шоу «Pygmalion: A Romance in Five Acts». Зіставний аналіз стратегій і засобів перекладу українським та російським авторами здійснювався на базі роману Б. Шоу «Pygmalion: A Romance in Five Acts». та його паралельних перекладів двома мовами.

Методологія дослідження формувалась під впливом теорії метафоричного моделювання (М. Блек, Д. Девидсон, Дж. Лакофф) на основі понять, розроблених у рамках вітчизняної теорії перекладознавства та методики здійснення зіставних досліджень художніх перекладів. Багатоаспектне вивчення проблеми обумовило вибір різноманітних методів дослідження. У роботі застосовуються наступні методи: теоретичного узагальнення для синтезу, аналізу та критичного огляду наукової літератури для формування теоретичного підґрунтя дослідження; метод порівняльного аналізу для порівняння оригіналу і перекладів твору Б. Шоу «Pygmalion: A Romance in Five Acts»; метод кількісних підрахунків для здійснення кількісної характеристики одержаних даних дослідження.

Твори Бернарда Шоу вивчаються багатьма літературознавцями, однак проблема художнього перекладу його творів ще досконало не досліджена, оскільки в українській перекладацькій практиці ім'я автора є відносно новим.

Для М. Павлова виникало чимало труднощів у здійсненні задуму Б. Шоу. Складність полягала в тому, що у своєму творі він використовував лондонський діалект кокні, що й надавало тексту п'єси особливого забарвлення. Звичайно, перекласти цей твір чистою українською літературною мовою було б неможливо, бо художня своєрідність п'єси англійського драматурга була б втрачена. Як же вдалося українському перекладачеві перенести лексико-фразеологічні та синтаксичні стилістичні засоби, використані в тексті оригіналу, на український ґрунт?

Аналіз оригіналу та перекладу, дає можливість простежити стратегію перекладача при перекладі лексико-фразеологічних та синтаксичних стилістичних засобів, а також зміни, привнесені ним. Мова п'єси є образною, жвавою та яскравою завдяки стилістичним засобам, які мають певне змістовне й емоційне навантаження.

У російському перекладі Є. Калашнікової не до кінця було враховано обставину, яка лежить у основі життя цієї п'єси. Чи не вперше у світовій літературній практиці ми маємо справу з твором, де стилістично марковане мовлення (у даному разі фонетика, вимова) є не просто допоміжним засобом характеристики дійових осіб, а й підвалиною побудови сюжету. Фонетичний аспект виступає тут як стрижневий елемент сюжетної лінії, а не додаткове оцінкове забарвлення, яке можна знехтувати. Тому від перекладача вимагається особлива ретельність і значна винахідливість, аби перенести твір на український культурний ґрунт. Сама тема твору для українських літературних традицій є незвичною. Фонетиці в українській мові ніколи не відводилася така велика соціальна роль, як в англійській.

В оригіналі соціальне маркування ідіолектів відбувається на мовних рівнях, на яких воно не є адекватно притаманним мові перекладу (фонетика, граматика). Тому при перекладі було застосовано прийом контекстуальної компенсації соціальних ознак ідіолектів оригіналу на лексичному рівні в мові перекладу: компенсація фонетичних та граматичних ознак оригіналу українськими вульгаризмами; одиницями фатичної надлишковості; емотивні вставлення. Вкраплені фразеологізми поетично відтінюють репліки героїв, дозволяють показати національне тло мови перекладу. Серед граматичних прийомів перекладу, на морфологічному рівні, перекладачі вдаються до повного й часткового перекладу, функціональної заміни, уподібнення. На синтаксичному рівні перетворень, у перекладі присутні: стягнення, перестановка, функціональна заміна, додавання. Ці варіанти перекладу не претендують на те, щоб вважатися єдино можливими та ідеальними, але в них перекладачі намагалися врахувати всі згадані принципи перекладу драматичного твору, де основний акцент має робитися на природності й плинності сценічного звучання п'єси, психолінгвістичних засадах сприйняття сценічного діалогу на слух, легкоінтонованості та легковимовлюваності тексту; і, нарешті, на металінгвістичних трансформаціях задля збереження значення фонетичного чинника сюжету як стрижневого.

Переклад драматичних творів завжди представляє особливу складність для перекладача. Відмінною рисою стилю драматичного твору є те, що в нього можуть бути включені всі інші функціональні стилі. У художньому творі спілкування персонажів може проходити в будь-якій сфері життя, тому і їхня мова часто непередбачувана і різноманітна. Якщо «освічені», «культурні» персонажі драми будуть, швидше за все, використовувати мову, найбільш близький до літературної норми, то вихідці з бідного середовища, скоріш за все будуть використовувати просторіччя і сленг.

Соціальне середовище накладає незабутній слід на мовну особистість, впливаючи на всі мовні сфери - фонетику, граматику, лексику. Кожна соціальна група має свою мову, яка є засобом пізнання членів своєї групи. Передача особливостей соціально і територіально обумовлених різновидів мови в драматичному творі - це кропітлива робота для письменника, який повинен володіти лінгвістичним чуттям і базовими знаннями в лінгвістиці для того, щоб точно вловити і передати ці особливості. Те саме стосується і перекладача, який береться за переклад такого твору.

Таблиця 3.1

Колективні	Індивідуальні
Просторіччя	Вольності усного мовлення
Діалекти	Дитяча мова
Жаргони	Ламана вимова
Арго	Дефекти вимови (недорікуватість, шепелявість, сюсюкання, гаркавість, заїкання і т.д)
Сленг
Професійні мови	Помилки у вимові та правописі

Кожна з цих особливостей викликає труднощі при перекладі. Але якщо більшість індивідуальних особливостей мови (окрім, мабуть, дефектів мовлення) носять випадковий характер і їх переклад, в основному, залежить від фантазії перекладача, колективні особливості вимагають системного підходу, який складається протягом багатьох років перекладацької практики. Нас цікавлять саме колективні особливості мови, оскільки саме вони використовуються в мові персонажів п'єси «Пігмаліон». Так звана «неправильна» вимова Елізи Дуліттл, що представляє основні особливості міського просторіччя кокні.

На перший погляд може здатися, що найзручнішим засобом відтворення соціального забарвлення Елізиного ідіолекту є застосування українського суржику, адже він справді є якнайповнішим соціальним відповідником лондонського кокні. Однак, не слід забувати, що суржик - це суміш двох близьких мов, а кокні - соціальне знижений варіант у межах однієї мови - англійської. Крім того, суржик є надто національним феноменом, аби вільно вживати його як засіб перекладу кокні, який теж, до речі, є глибоко національною культурною реалією.

Перекладати п'єсу «Пігмаліон» на російську мову також досить важко. Хоча в російській мові і існує розподіл на діалекти і говори, зіставити його з англійською мовою є досить проблематичним. По-перше, діалекти у російській мові не так широко поширені, як в англійській. По-друге, переважна більшість територіальних і соціальних відмінностей у мові лежать у сфері лексики, а не фонетики. І, нарешті, російське населення, в основній масі, не має уявлення про більшість існуючих діалектів і соціолектів, тоді як всі жителі Великобританії знають про існування міського просторіччя кокні, яке часто використовується у фільмах, серіалах, на телебаченні і на театральних підмостках для створення образу , До того ж, в перекладацькій практиці «діалект взагалі не можна перекладати діалектом » так як це змінює описуваний персонаж до невпізнання, змінює його етнокультурну приналежність. Все це робить передачу особливостей мови Елізи Дуліттл в перекладі п'єси на російську мову досить важким, що вимагає асиметричних підходів.

Як відомо, розмовне мовлення протиставлене книжно-літературному самими умовами свого функціонування (непідготовленість мовленнєвого акту, його невимушеність, неофіційність, тощо), використанням у ньому позамовних факторів (міміка, жести тощо), а також позалексичних засобів (інтонація - фразовий та емфатичний наголос, паузи, темп і ритм мовлення) і, нарешті, характером добору та організації лексичних і граматичних одиниць (повсякденно-побутова лексика й фразеологія, емоційно-експресивні слова, вигуки, різноманітні вставні слова, еліптичні й неповні речення, слова-звертання, вставні конструкції, послаблення й порушення зв'язку між частинами речення та чимало інших чинників). Деякі зі щойно наведених ознак розмовного мовлення не були використані в російських перекладах «Пігмаліона».

Кожен перекладач має свій ідіолект, індивідуальний стиль, який вирізняє його з-поміж інших, і полягає він в індивідуальному доборі слів та виразів для відтворення певних елементів тексту, який перекладається. Особливо це виявляється у перекладі маркованої лексики, зокрема, фонетичних деформацій. Тому, хоча твір оригіналу єдиний, переклади можуть мати деякі відмінності, навіть в аспекті передачі змісту. Кожен зі згаданих перекладачів підійшов до вирішення завдання по-своєму. Варто проаналізувати ці переклади.

Лінгвістична складова стилю розглядає стилістичний аспект особливостей національного гумору, чоловічого та жіночого мовлення, усталених правил ввічливості та приписів мовленнєвого етикету, що утвердилися в англо-американській та українській традиціях.

Комедія Б. Шоу «Пігмаліон» позначається автором в підзаголовку «роман у п'яти актах» («romance in five acts»). У п'єсі Шоу «Пігмаліон» відбувається органічне поєднання рис комедії та драми. Дана тенденція була в цілому характерна для драматургії Шоу. Шоу полемізує своїм жанровим підзаголовком із сентиментальними англійськими романами, які були надзвичайно популярні у вікторіанській Англії.

Жанрове позначення «romance» в англійській літературі використовувалося для визначення лицарського, любовного роману. Визначаючи свій твір як «romance», Шоу, як на перший погляд може здатися, хотів підкреслити традиційну любовну колізію. Автор називає романом («romance») історію про бідну дівчину. У російській та українській мовах для визначення всіх видів роману існує один термін - «роман». В англійській мові таких термінів два - «romance» (романи старого типу із фантастичним сюжетом) та «novel» (романи нового типу: реалістичний, психологічний, соціально-побутовий роман і т. д.). Визначення п'єси Шоу як «фантазії» у російському перекладі вказує на приналежність саме до традиції «romance», а не до традиції «novel», що вносить культурологічну та лінгвістичну точність у переклад і підкреслює поліфонію, і іронію англійського літературного джерела. М. Павлов інтерпретує підзаголовок як «п'єса». Позначаючи так жанр, М. Павлов використовує перекладацьку стратегію генералізації - узагальнюючи жанр. Перекладач дає загальне універсальне позначення драматичного твору, позбавляючи його тим самим чітко виражених індивідуальних властивостей. Термін «п'єса» в даному випадку позбавляє жанрових особливостей.

Англійські сленгові вирази зазвичай передаються загальновживаними українськими розмовними лексичними одиницями: «Let's have a jaw» - «Перекиньмося слівцем». Прикладом антонімічного способу є такий переклад: «It's almost irresistible» - «Приваблива авантюра».

Дуже важлива перша поява Елізи Дуліттл в п'єсі. Б. Шоу обирає метод «орфографічної транскрипції» для того, щоб з найбільшою точністю охарактеризувати особливості її мови. Також характерна особливість діалекту кокні закінчення "-ing", яке вимовляється як "-in'".

THE FLOWER GIRL. Nah then, Freddy: look wh' y' gowin, deah.

FREDDY. Sorry [he rushes off].

THE FLOWER GIRL [picking up her scattered flowers and replacing them in the basket] Theres menners f' yer! Te-oo banches o voylets trod into the mad.

THE MOTHER. How do you know that my son's name is Freddy, pray?

КВІТКАРКА. Ну, ти, Хреді, диви, куди сунеш!

ФРЕДІ. Вибачте. (Чимшвидше відбігає).

КВІТКАРКА (підбираючи розкидані квіти й укладаючи їх у кошик). Оце тобі й манери. Два букети хвіалків мені виваляв!

МАТИ. Даруйте, а звідки ви знаєте, що мого сина звати Фреді?

ЦВЕТОЧНИЦА. Куда прешь, Фредди! Возьми глаза в руки!

ФРЕДДИ. Простите. (Убегает.)

ЦВЕТОЧНИЦА (подбирает цветы и укладывает их в корзинку). А еще образованный! Все фиалочки в грязь затоптал.

МАТЬ. Позвольте, откуда вы знаете, что моего сына зовут Фредди?

Як ми бачимо, в англійському тексті у промові Елізи Дуліттл немає просторічних слів або виразів, що лежать поза літературної норми, але є граматичне порушення: «Theres menners f' yer; than ran awy athaht pyin». Однак особливість мови, яку неможливо не помітити , це - фонетика. З першої фрази квіткарки ми розуміємо, що вона людина неосвічена, яка походить з робочого класу східного Лондона. Для перекладачів важливіше передати саме ці соціокультурні особливості персонажа, ніж переводити окремі мовні особливості.

Перекладачі Є.Калашникова і М.Павлов домагаються цього за допомогою компенсаторного вживання просторічних, жаргонних слів і виразів. У Калашникової: «куда преш», «смылся», ці слова помічені в словнику як просторічні і явно носять знижене стилістичне забарвлення. Калашникова також використовує безграмотну вимову, що порушує літературні норми для передачі мови неосвіченого персонажа: «все фиалочки в грязь затоптал» (правильно - «втоптал»); возьми глаза в руки (поєднання двох фразеологізмів: «возьми себя в руки» і «разуй глаза»). М Павлов використав згрубілу лексику і вводить слово «сунеш». Разом із тим, перекладач спотворює на фонетичному рівні ім'я Фреді та подають його як Хреді, що посилює тональність твору, хоча цього не існує в оригіналі. Зміна "ф" на "х" чи "хв" є типовою помилкою для українських мовців.

У «Пігмаліоні» поширеним є злиття кількох слів в одне, наприклад:

THE FLOWER GIRL Wal, fewd dan y' de-ooty bawmz a mather should, eed now bettern (better than) to spawl a pore gel's flahrzn than ran awy atbaht pyin.

КВІТКАРКА Нічо' не ска'еш, виховала мамуся! Це ж тре': ви- валяв мені всі хвіалки в грязюці і втік! На'іть не заплатив бідній дівчині!

ЦВЕТОЧНИЦА. А, так это ваш сын? Нечего сказать, хорошо вы его воспитали… Разве это дело? Раскидал у бедной девушки все цветы и смылся, как миленький! Теперь вот платите, мамаша!

М. Павлов передає таку особливість пропущеними приголосними та «ковтанням» складів у кінці слова (нічо' - нічого; ска'еш - скажеш; тре' - треба). Також М. Павлов вводить розмовне пестливе слово «мамуся», вжите в даному випадку іронічно, порядок слів у його перекладі підкреслює розмовний стиль. Д. Е Калашникова використала іронію та фразеологізм «как миленький». Жаргонне слово «мамаша», яке в словнику позначене як розмовне, звернення до незнайомої жінки середніх років , яке є досить грубим і фамільярним.

Ще однією рисою діалекту кокні, яким говорить Еліза з "Пігмаліона" є випускання літери "k" на початку слів:

LIZA. Wal, fewd dan y' de-ooty bawmz a mather should, eed now bettern to spawl a pore gel's flahrzn than ran awy atbaht pyin.

ЕЛІЗА. Нічо' не ска'еш, виховала мамуся! Це ж тре': виваляв мені всі хвіалки в грязюці і втік! На'іть не заплатив бідній дівчині!

ЦВЕТОЧНИЦА. А, так это ваш сын? Нечего сказать, хорошо вы его воспитали… Разве это дело? Раскидал у бедной девушки все цветы и смылся, как миленький! Теперь вот платите, мамаша!

Є. Калашникова передає це не зробивши помилки взагалі. М. Павлов використовує знижену лексику і вводить слово «виваляти».

Хоча обидва перекладачі відмовляються використовувати прийом орфографічної транскрипції для передачі особливостей просторічної вимови Елізи Дуліттл, вони використовують його трохи пізніше у той же дії для передачі професійного запису просторіччя професором Хіггінсом.

THE FLOWER GIRL (springing up terrified) I aint done nothing wrong by speaking to the gentleman. Ive a right to sell flowers if I keep off the kerb.

КВІТКАРКА(підхопившись із переляку). Я ж нічо' тако'о не зробила. Ну забалакала до цьо'о пана -- так я ж маю право квітами торгувать, коли на тротувар не лізу.

ЦВЕТОЧНИЦА ( вскакивает в страхе ). А что же я такого сделала, если поговорила с джентльменом? Продавать цветы не запрещается.

В обох варіантах проглядається прагнення перекладачів до збереження своєрідності оригіналу твору. Обидва варіанти досить яскраво зображують семантику оригіналу. Проте за рівнем пр исутності експресивної образності виграє переклад М. Павлова ,у якого відзначається більш виражене емоційне забарвлення речення. При перекладі цього речення, автори використовували різні трансформації, у першому випадку ? граматична заміна, у другому ? антонімічний переклад.

THE FLOWER GIRL You just shew me what youve wrote about me.

КВІТКАРКА Покажіть, шо там у вас!

ЦВЕТОЧНИЦА Вот покажите. Что там у вас про меня написано?

Обидва варіанти досить яскраво представляють семантику оригіналу. В даному випадку у перекладі Калашнікової, автор знижує емоційне навантаження дієслова wrote, що призводить до більш нейтрального сприйняття виразу. У першому перекладі використовується лексико-семантична трансформація, а саме генералізація.,а у другому - конкретизація.

THE NOTE TAKER. [Reads, reproducing her pronunciation exactly] "Cheer ap, Keptin; n' baw ya flahr orf a pore gel."

ПАН ІЗ ЗАПИСНИКОМ. Я розберу. (Читає, якнайточніше відтворюючи її вимову). «Та не рузстроюйтесь ви, Копитане… Купіть осьо лучче букєтіка».

ЧЕЛОВЕК С ЗАПИСНОЙ КНИЖКОЙ. (Читает, в точности подражая ее выговору.) Ни расстрайвтись, кэптен; купити луччи цвиточик у бедны девушки.

У перекладах цей прийом використаний скоріше для передачі професіоналізму професора Хіггінса, ніж для характеристики фонетичних особливостей мови квіткарки. Проте, враховуючи, що професор записує її вимову, ми можемо звернути увагу на особливості вимови Елізи Дуліттл.

М. Павлов використовує деформацію слів, слово «рузстроюйтесь» яке можна вважати русизмом (расстраиваться), в українській мові «засмучуватись». У перекладі Калашникової затранскрибірована неправильна вимова «расстраивайтесь» («проковтнутий» склад -ва), а також помітна перебільшена якісна редукція у всіх інших словах «купити цвиточик» . В даному випадку, така вимова створює враження швидше іноземного акценту, ніж просторіччя.

Характерною рисою діалекту кокні є подовження звуків у словах:

FLOWER GIRL. Ow, eez ye-ooa san, is e? Wal, fewd dan y' de-ooty bawmz a mather should, eed now bettern to spawl a pore gel's flahrzn than ran awy atbaht pyin. Will ye-oo py me f'them?

КВІТКАРКА. О! Так це синок ваш?! Нічо' не ска'еш, виховала мамуся! Це ж тре': виваляв мені всі хвіалки в грязюці і втік! На'іть не заплатив бідній дівчині! Так мо', ви заплатите?

ЦВЕТОЧНИЦА. А, так это ваш сын? Нечего сказать, хорошо вы его воспитали… Разве это дело? Раскидал у бедной девушки все цветы и смылся, как миленький! Теперь вот платите, мамаша!

М. Павлов використовує «ковтання» складів для репрезентації неправильності вимови («мо'» - «може»). Є. Калашнікова нехтує цим прийомом.

У наступному прикладі зображені інші способи відтворення подовження звуків:

LIZA. Nah-ow. You got no right to touch me.

ЕЛІЗА. Ой нє, ой нє! А чо' ж ви дражнитесь?

ЭЛИЗА. Ну, ну! Вы не имеете права меня трогать!

Ще одним засобом передачі подовження звуків є повтор, який використовує М. Павлов «Ой нє, ой нє». Є. Калашнікова також використовує повтор «Ну ну». Цей прийом передає стилістику тексту та фонетичне відхилення в оригіналі.

В третьому акті п'єси в оригіналі мовлення Елізи вже позбавлене нелітературної вимови. Таким чином, найяскравіша ознака її діалекту зникає і відтак, перекладацьке завдання зводиться до відтворення лексичних та граматичних ознак діалекту. Оскільки ані українська, ні російська мова не надає можливості відтворення в перекладі граматичних помилок до тієї міри, до якої їх застосовано в оригіналі, перекладачі звертались до прийому контекстуальної компенсації а саме: робили більший наголос на стилістично маркованій лексиці, поступово впроваджували в текст елементи фатичної надлишковості, синтаксичні та стилістичні ознаки українського та російского просторіччя.

LIZA. My aunt died from influenza: so they said

MRS EYENSFORD HILL. ( clicks her tongue sympathetically)!!!

LIZA. But it's my belief they done the old woman in

MRS HIGGINS. Done her in?

LIZA. Y-e-e-e-es, Lord love you! Why should she die of influenza? She come through diphtheria right enough the year before. I saw her with my own eyes. Fairly blue with it, she was. They all thought she was dead; but my father he kept ladling gin down her throat til she come to so sudden that she bit the bowl off the spoon.

ЕЛІЗА. От і моя тітка померла від інфлюенци.

ПАНІ АЙНСФОРД ГІЛ. (співчутливо поклацує язиком).

ЕЛІЗА. (з тим самим трагізмом у голосі). Це вони так кажуть. Та як на мене, стару замочили.

ПАНІ АЙНСФОРД ГІЛ. (зачудовано). Замочили?

ЕЛІЗА. Ну! А то чого б це їй помирати від інфлюенци? За рік до того в неї дифтерія була. Я сама бачила: вона аж посиніла вся! Вже думали, гаплик старій. А батько мій узяв ложку та й улив їй джину в горлянку. Так слухайте, раз-два оклигалась, ще й півложки відгризла!

ЭЛИЗА. У меня вот тетка умерла, так тоже говорили -- от инфлюэнцы.

МИССИС ЭЙНСФОРД ХИЛЛ. А я так думаю, просто укокошили старуху.

МИССИС ХИГГИНС. Укокошили?

ЭЛИЗА. Да не иначе, можете мне поверить! С чего бы ей помирать от инфлюэнцы? Она прошлый год дифтеритом болела, и то ничего. Совсем синяя уже была. Я сама видела. Все думали, что она уже готова, а папаша мой взял ложку и давай ей в глотку джин вливать, она и опомнилась, да так быстро, что даже ложку откусила.

В оригіналі соціальне маркування діалектів відбувається на мовних рівнях, на яких воно не є адекватно притаманним мові перекладу (фонетика, граматика). Тому при перекладі було застосовано прийом контекстуальної компенсації соціальних ознак діалектів оригіналу на лексичному рівні в мові перекладу: компенсація фонетичних та граматичних ознак оригіналу вульгаризмами (в українському перекладі М. Павлова «гаплик» замість «смерть», «оклигалась» замість «отямилась» та в російському перекладі «готова» замість «умерла», «папаша» замість «отец»); одиницями фатичної надлишковості, вони притаманні українському просторіччю (підсилювальні частки: «і», «й», «ну й» «же», «же ж»; емотивні вставлення: «осьо-сьо», «ото», «геть», «собі», тощо). Лексичні ознаки, наведені щойно, не використовувалися в оригіналі, проте вони є настільки характерною ознакою українського просторіччя, шо їх варто запровадити в перекладі заради природності його звучання.

Писемний текст лише приблизно намічає фонетичні властивості мовлення: Шоу графонує тільки перші репліки Елізи та інших персонажів, аби відтінити особливості їхнього ідіолекту.

На жаль, у російських перекладах цю вимову зберегти не вдалося. Українська мова натомість дозволяє рівноцінне відтворення кокні як акустично, так і графічно. На жаль, систематизованих засад графонотворення (навмисної зміни форми слів з метою передачі автентичної вимови) в українському перекладознавстві наразі не розроблено. А тим часом Шоу використовував графони у своїй п'єсі - й уважному перекладачеві неможливо це знехтувати.

3.3 Зіставний аналіз стратегій і засобів перекладу роману Б. Шоу «Pygmalion: A Romance in Five Acts» російською та українською мовами з урахуванням жанрової специфіки роману

Проаналізувавши роман Б. Шоу «Pygmalion: A Romance in Five Acts» російською та українською мовами, які здійснювалися такими перекладачами як, М. Павлов, Є. Калашнікова, ми можемо побачити які стратегії використовує перекладач для більшого розуміння тексту оригіналу.

У таблиці 3.2 наведенні стратегії у відсотках (%) які перекладач більшою чи меншою мірою використовує для адаптації тексту на мову перекладу.

Таблиця 3.2 Стратегії перекладу діалекту «кокні» у романі Б. Шоу «Pygmalion: A Romance in Five Acts»

Стратегії перекладу	Процентне відношення
	Переклад М. Павлова	Переклад Є. Калашнікової
компенсація	29%	21%
експлікація	20%	19%
нейтралізація	15%	16%
конвергенція	7%	12%
доместикація	19%	14%
форенизація	10%	18%

У таблиці 3.3 наведені засоби реалізації стратегії компенсації у відсотках, які використовувалися у перекладах роману Б. Шоу «Pygmalion: A Romance in Five Acts».

Таблиця 3.3 Засоби реалізації стратегії компенсації у перекладах роману Б. Шоу «Pygmalion: A Romance in Five Acts»

Засоби перекладу	Процентне відношення
	Переклад М.Павлова	Переклад Є. Калашнікової
Перестановка	22%	16%
Контекстуальна заміна	15%	15%
Транскодування	9%	12%
Калькування	16%	20%
Авторські оказіоналізми	18%	18%
Функціональна заміна	10%	19%

У таблиці 3.4 наведенні засоби реалізації стратегії експлікації у відсотках, які використовувалися у перекладах роману роману Б. Шоу «Pygmalion: A Romance in Five Acts».

Таблиця 3.4 Засоби реалізації стратегії експлікації у перекладах роману Б. Шоу «Pygmalion: A Romance in Five Acts»

Засоби перекладу	Процентне відношення
	Переклад М.Павлова	Переклад Є. Калашнікової
Перекладацький коментарій	24%	23%
Описовий переклад	44%	30%
Розгортання	13%	18%
Смисловий розвиток	11%	12%
Антонімічний переклад	8%	17%

У таблиці 3.5 наведенні засоби реалізації стратегії доместикації у відсотках, які використовувалися у перекладах роману Б. Шоу «Pygmalion: A Romance in Five Acts»

Таблиця 3.5 Засоби реалізації стратегії доместикації у перекладах роману Б. Шоу «Pygmalion: A Romance in Five Acts»

Засоби перекладу	Процентне відношення
	Переклад М.Павлова	Переклад Є. Калашнікової
Авторські оказіоналізми	17%	16%
Описовий переклад	13%	11%
Перестановка	27%	31%
Контекстуальна заміна	15%	12%
Калькування	23%	22%
Функціональна заміна	5%	8%

Аналіз перекладів роману Б. Шоу «Pygmalion: A Romance in Five Acts»у порівняні з текстом оригіналу, дозволяє зробити висновок, що Микола Павлов та Євгенія Калашнікова провідною стратегією обрали - стратегію компенсації , для збереження художньої своєрідності п'єси. Для перекладу просторічної лексики, перекладачі обирали просторічні еквіваленти російської та української мови. Цей же метод використовувася для перекладу експресивної і зниженої лексики в мові професора Хіггінса, освіченої людини, що використовує таку лексику у «художніх» цілях, для створення суперечливого враження.

1. Способи передачі діалекту « кокні» на українську та російську мови:

1) просторіччя;

2) жаргони;

3) вульгаризми;

4) арго;

5) сленг.

2. Для репрезентації неправильної вимови М. Павлов та Є. Калашнікова використовували такі прийоми:

1) «ковтання складів»;

2) деформацію слів;

3) графонотворення;

4) порушення літературних норм.

3. Аналіз перекладів дозволив зробити певні спостереження. Перекладачі дотримались стилістики тексту, хоча це було досить важким завданням. Вони переосмислили оригінальний текст, інтерпретували його залежно від власного розуміння героїв, а також додали оригінальні стилістичні прийоми, властиві їх авторській індивідуальності.

4. Найважливішою умовою при перекладі було донести до читача соціальний діалект «кокні», який притаманний нижчим верстам населення, але відсутній у перекладаючих мовах.

5. Провідною стратегією у Миколи Павлова виявилась стратегія компенсації (29%), реалізованої за рахунок: калькування (23%), транскодування (9%), перестановки (22%), функціональної (10%) та контекстуальної (15%) заміни, та так званих «авторських оказіоналізмів» (18%). Євгенія Калашнікова провідною стратегією обрала - стратегію компенсації (21%), реалізованої за рахунок: калькування (20%), транскодування (12%), перестановки(16%), функціональної (19%) та контекс туальної (15%) заміни, та «авторських оказіоналізмів» ( 18%).

Загальні висновки

Проблематика магістерської роботи визначалась як комплексний лінгвістичний аналіз особливостей відтворення у російському та українському перекладі англійського діалекту «кокні» у соціокультурному аспекті на матеріалі роману Б. Шоу «Pygmalion: A Romance in Five Acts».

Мета дослідження убачалась у виявленні спільних характеристик і розбіжностей при відтворенні діалекту «кокні» у романі Б. Шоу українськими та російськими перекладачами, а також у визначенні провідних перекладацьких стратегій у близькоспоріднених російській і українській мовах та висвітленні засобів їх реалізації.

У ході данної роботи було виконано ряд наступних завдань: було проаналізовано класифікації англійських діалектів, розглянуто особливості діалекту «кокні» у романі Б. Шоу «Pygmalion: A Romance in Five Acts», досліджено способи і прийоми перекладу діалекту «кокні» в українсько- та російськомовному перекладах роману Б. Шоу «Pygmalion: A Romance in Five Acts», визначено стратегії перекладу та здійснено аналіз засобів їх реалізації із урахуванням жанрової специфіки роману.

У роботі розглядались такі питання, як трактування поняття діалектна лексика, різні підходи до класифікації цієї лексики, особливу увагу було приділено діалекту «кокні», особливостям його прояву у вимові. Також було досліджено особливості мови персонажу, як характеристику прояву зовнішніх чинників.

Був проведений зіставний аналіз перекладів роману близькоспорідненими російською та українською мовами з метою визначення спільних і відмінних стратегій перекладу релевантних для збереження авторських особливостей твору. За результатами дослідження було встановлено, що провідними стратегіями здійснення якісної літературної адаптації є компенсація, експлікація, конвергенція та нейтралізація.

Аналіз перекладів роману Б. Шоу «Pygmalion: A Romance in Five Acts» у порівняні з текстом оригіналу на лексичному та стилістичному рівнях дозволяє дійти висновку про розповсюдженість стратегій експлікації та компенсації, що пояснюється прагненням перекладачів якомога повніше відтворити яскраву і неповторну образну самобутність оригіналів з урахуванням типологічних відмінностей мови оригіналу та близькоспоріднених мов перекладу. Зазначені вище стратегії були реалізовані за допомогою таких перекладацьких засобів і трансформацій, як: калькування, транскодування, функціональна та контекстуальна заміна, описовий переклад і перестановка.

Список використаної літератури

1. Алексеева Т.М. Сленг в системе социальных диалектов: Филологические науки, 2009 №2(4) с.28 ? 31

2. Антонов Н. Г. Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике. / Н. Г Антонов. - М., 1978. - 342 с.

3. Антрушина Г.Б., Афанасьева О.В., Морозова Н.Н. Лексикология английского языка. - М.: Дрофа, 1999. - 288 с.

4. Антрушина Г.Б. Стилистика современного английского языка. Учебное пособие. / Г.Б Антрушина. М.: Дрофа, 2002. 178 с.

5. Арнольд І.В. Лексикологія сучасної англійської мови. ? М.: Вища школа, 1959. - 318с.

6. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. / И.В. Арнольд - М.: Просвещение, 1990. - 300 с.

7. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. / О.С. Ахманова М.: Советская энциклопедия, 1966. - 165 с.

8. Батырева Л.П. Диалектная лексика в речи жителей малого города (на материале г. Шуи Ивановской области) / Л.П. Батырева // Вестник Омского университета. ? Вып. 4. - Омск, 1997. ? С. 71 ? 73.

9. Бархударов Л.С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода) / Л.С. Бархударов. ? М. : УРСС, 2010. ? 240 с.

10. Безпечний І. Теорія літератури / І. Безпечний. ? К. : Смолоскип, 2009. -388с.

11. Безхутрий Ю. Хвильовий : проблеми інтерпретації / Ю.Безхутрий. ? Харків : Фоліо, 2003. ? 495 с.

12. Борисенко А.Л. Ошибка профессора Хиггинса // Вестник Московского Университета. 1998. №6. С. 101-108.

13. Борисенко А.Л. Нестандартный язык: проблемы художественного перевода // Ментальность. Коммуникация. Перевод: Сб. статей памяти Федора Михайловича Березина (1931-2003) / РАН. ИНИОН. Центр гуманит. науч-информ. исслед.; Отд. языкознания; Отв. ред. и сост. канд. филол. наук Раренко М.Б. - М., 2008. - C. 250-265.

14. Бродович И. О. Диалектная вариативность английского языка. Аспекты теории / И. О. Бродович - М., 2009 - 245 с.

15. Бродович О.И. Об одном эксцентричном средстве оптимизации коммуникативного процесса: Cockney rhyming slang //Вестник МУ. 1986. №3. С. 98-105.

16. Брагина А. А. Лексика язика и культура страны . / А. А Брагина - М., 1981 - 176 с.

17. Брандес Р.П., Провоторов В.І. Переводческий анализ текста. ? Р.: НВІ- Тезаурус, 2001. ? 244с.

18. Бреева Л.В., Бутенко А.А. Лексико-стилистические трансформации при переводе. ? М., 1999. ? 325 с.

19. Бреус Е.В. Основы теории и практики перевода с английского языка на русский. / Е.В.Бреус - М.: УРАО, 2001. - 197 с.

20. Бродович И. О. Диалектная вариативность английского языка: аспекты теории / И. О. Бродович - Либроком. ,2009 - 120 с.

21. Бродович И. О. Об одном эксцентричном средстве оптимизации коммуникативного процесса: Coockney rhyming slang / И. О Бродович // Вестник МУ 1986 №3 с. 98-195

22. Бруннер К. История английского языка / К. Бруннер ? ЛКИ, 2010 - 335 с.

23. Будний В. Порівняльне літературознавство: Підручник / В. Будний, М. Ільницький. ? К. : Вид. дім “Києво - Могилянська академія”, 2008. ? 437 с.

24. Вендина Т.И. Введение в языкознание. / Т.И. Вендина - М.: Высшая школа, 2003. - 288 с.

25. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. - 3-е изд. - М.: Русский язык, 1983. - 269 с.

26. Верещагін Е.М. Костомаров В.Г. Країнознавство та викладання російської мови як іноземної, М., Наука 2001. с.311

27. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. - М.: Межд. отношения, 1986. - 342 с.

28. Водняк Т.С. Тексти та переклади. Харків: Фоліо 1998, с. 667.

29. Гак В.Г. Языковое преобразование / В.Г. Гак. ? М.: Языки русской культуры. - 1998. - 763 с.

30. Гарбовский Н.К. Теория перевода / Н.К. Гарбовский. ? М.: Изд-во Московского университета, 2007. ? 544 c.

31. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. / И.Р. Гальперин - М. : Наука, 1991. ? 139 с.

32. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. / И.Р. Гальперин - М., 1977. - 325 с.

33. Голуб И.Б. Стилистика русского языка. / И.Б. Голуб - М.: Рольф; Айрис-пресс, 1997. - 448 с.

34. Горнфельд А. О толковании художественного произведения / А.Горнфельд // Введение в литературоведение : Хрестоматия [Учеб. пособие] / Сост. : П.Николаев, Е.Руднева, В.Хализев, Л.Чернец, А.Эсалнек, Е.Цурганова; Под ред. П.Николаева, А.Эсалнек. 4-е изд., перераб. и доп. - М. : Высшая школа, 2006. С. 401 ? 406.

35. Городецкая Л.А. Лингвокультура и лингвокультурная компетентность. / Л.А Городецкая - М., Книжный Дом «Университет», 2009. - 263 с.

36. Гречко В.А. Теория языкознания. / В.А. Гречко ? М.: Высшая школа - 2003. - 375 с.

37. Грушевская Т.Г. Основы межкультурной коммуникации. ? М.: Юнити-Дана, 2003. ? 319 с.

38. Дюришин Д. Межлитературные формы художественного перевода / Д. Дюришин // Проблемы особых межлитературных общностей. ? М., 1993.- 321с.

39. Емельянов А.А. О функциональных особенностях английского рифмованного сленга // Вестник гуманитарного факультета ИГХТУ. 2008. Выпуск 3. С. 188 ? 195.

40. Елисеева В.В. Лексикология английского языка. / В.В. Елисеева - СПб: Изд-во СПбГУ, 2003. - 271 с.

41. Жирмунский В. М. Национальный язык и социальные диалекты. / В. М. Жирмунский - Ленинград, 1936. - 353 с.

42. Звегинцев В.А. Очерки по общему языкознанию. / В.А. Звегинцев - М.: Изд-во МГУ, 1962. - 368 с.

43. Иванов А.О. Безэквивалентная лексика. / А.О. Иванов - СПб: Филологический факультет СПбГУ; Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2006. - 192 с.

44. Иванова И.П., Чахоян Л.П. История английского языка / - М.: Высшая школа, 1976. - 133 с.

45. Ильиш Б.А. История английского языка / Б.А Ильиш - М.: 1958. - 246 с.

46. Казакова Т.А. Практические основы перевода. / Т.А. Казакова - СПб: Союз, 2001. - 320 с.

47. Казакова Т.А. Художній переклад. Теорія і практика / Т.А Казакова ? СПб : Ін'язіздат, 2006. 189 ? 201 с.

48. Каменская 1990: Каменская О.Л. Текст и коммуникация: Учеб. пособие для институтов и факультетов иностр. языков. ? М. : Высшая школа, 1990. - 152с.

49. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). / В.Н. Комиссаров ? М., 1990. - 224 с.

50. Комиссаров В.Н. Лингвистика перевода. / В.Н. Комиссаров - М.: 2000. ? 265 с.

51. Комиссаров В.Н. Общая теория перевода. / В.Н. Комиссаров - М., 1999. ? 110 с.

52. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. / В.Н. Комиссаров - М.: ЭТС, 2002. - 127 с.

53. Комісаров В.Н. Сучасне перекладознавство / В.Н Комісаров - М., 2004. ? 146 с.

54. Комиссаров В.Н. Пособие по переводу с английского языка на русский. М., 1995. - 215 с.

55. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу: Навчальний посібник. / В.В. Коптілов ? К.: Юніверс, 2002. ? 280 с.

56. Копанев П.И. Вопросы истории и теории художественного перевода. / П.И Копанев - Минск : Изд-во БГУ, 1992. ? 587 с.

57. Корунець І.В. Вступ до перекладознавства: Підручник / Ілько Вакулович Корунець. ? Вінниця : «Нова Книга», 2008. ? 512 с

58. Корунець І.В.Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. ? Вінниця. «Нова Книга», 2001 ? 448 с

59. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад) / І. В. Корунець. ? Вінниця : Нова книга, 2003. - 448 с.

60. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства, підруч. - 2.вид. / М.П. Кочерган. - К.: Академія, 2005. ? 368 с.

61. Кочерган М.Н. Загальне мовознавство / М. Н. Кочерган. - К.: Академія, 2003. ? 463 с.

62. Крупнов В.М. Практикум з перекладу з англійської мови на російську, Москва, Вища школа, 2005. ? 279с.

63. Кудрявцев А.Ю., Куропаткин Г.Д. Англо-русский словарь сленга. - Р. : ТОВ Издательство АСТ, 2004. ? 383 с.

64. Кухаренко В.А. Интерпретация текста: [уч. для студ. филол. спец.] / В.А. Кухаренко. ? 3-е изд., испр. ? Одесса: Латстар, 2002. ? 292 с.

65. Крысин Л.П. Толковый словарь иноязычных слов. ? М. : Рус. яз., 2000. ? 856 с.

66. Коптілов В. Першотвір і переклад. / В. Коптілов - К., 1972. ? 399 с.

67. Костомаров В.Г. Языковой вкус эпохи. / В.Г. Костомаров - СПб., 1999. ? 341 с.

68. Костюченко Ю.П. Історія англійської мови /. Ю.П. Костюченко - К.: 1963. - т.2. ? 425 с.

69. Крупнов В.М. Практикум з перекладу з англійської мови на російську, Москва, Вища школа, 2005. ? 279с.

70. Латишев Л.К. Переклад: проблеми теорії, практики та методики викладання. / Л.К. Латишев - М., 1988. - 247с.

71. Лекант П.А., Диброва Е.И., Касаткин Л.Л. и др. Современный русский язык / Под ред. П. А. Леканта. - М.: Дрофа, 2002. - 560 с.

72. Левик В.В. О точности и верности. // Перевод - средство взаимного сближения народов. - М., 1987. - 245 с.

73. Левицька Т.Р., Фитерман A.M. Теорія і практика перекладу з англійської мови на російську. - М., 1963. - 375 с.

74. Лільева К. А. Введення в загальну теорію перекладу. ? М. , 2008 - 261 с.

75. Лукін В.А. Художній текст. / В.А. Лукін - М., 1999. - 152 с.

76. Маковський М.М. мовна сутність сучасного англійського сленгу //Іноземні мови в школі, 1962, № 4, С. 102 ? 113.

77. Маковский М.М. Английские Социальные Диалекты. Учебное пособие. / М.М. Маковский М.: Высшая Школа, 1982. ? 135 с.

78. Мамонтов А. С. Язык и культура Основы сопоставительного лингвострановедения: Автореф, дис. д-ра филол. Наук. М., 2000 - 380 с.

79. Маслова В.А. Лингвокультурология. / В.А. Маслова - М. : Академия, 2001. ? 452 с.

80. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. - М.: Высшая школа, 1998. - 72 с.

81. Миньяр - Белоручев Р.К. Теория и методы перевода / Р.К Миньяр - Белоручев. ? М. : Московский Лицей, 1996. ? 208 с.

82. Мирам Г.Э. Профессия переводчик. / Г.Э.Мирам К.: Эльга, 2008. ? 122с.

83. Москаленко М. Нариси з історії українського перекладу. / М.Москаленко // ВСЕСВІТ, 2006. ? с. 190.

84. Мунен Ж. Теорія проблеми перекладу. Переклад як мовний контакт // Питання теорії перекладу в зарубіжній лінгвістиці. - М, 1978. - 434 с.

85. Мюллер 1990: Мюллер В.К. Англо - русский словарь - 23-е изд., стер. - М.: Рус. Яз., 1990. ? 848 с.

86. Набокова В. - Russian Linguistics, XXVIII / В. Набокова 1990. ? P. 45 - 124 с.

87. Нелюбин Л. Л. Лингвостилистика современного английского языка (учебное пособие). / Л. Л. Нелюбина. - М.: МОПИ им. Н.К.Крупской, 2000. - 110 с.

88. Нелюбин Л. Л. Перевод и прикладная лингвистика. / Л. Л. Нелюбин. - М.: Высшая школа, 1998. - 207 с.

89. Нелюбин Л. Л. Толковый переводоведческий словарь. - М., 2001. - 260 с.

90. Нырко А.И. Актуальные вопросы английской филологии. Учебное пособие. М.: Пятигорск, 1997. - 537 с.

91. Николаева Е. Несколько вступительных слов. Поэтика перевода: Сборник. / Е.Николаева - М., 1998. - 415 с.

92. Общее языкознание: Формы существования, функции, история языка. / Под общ. ред. Серебренникова Б.А. - М.: Наука, 1970. - 608 с.

93. Орлов Г.А. Современная английская речь./ Г.А. Орлов - М.: Высшая школа, 1991. - 291 с.

94. Орлова Н.О. Сленг vs жаргон. Проблема дефиниции //Ярославский педагогический вестник. 2004. №5. С. 76-83.

95. Павлов М. Феномен Шоу для украинского читацтва / М. Павлов ? М.: Мир, ? 1999. ? № 11-12. ? С. 63-69.

96. Паршин А. Теория и практика перевода. / А. Паршин - М.: Русский язык, 2000. ? 161с.

97. Петрова О.В. Введениев теорию и практику перевода (на материале английского языка). Н. Новгород : НГЛУ им. Н.А. Добролюбова, 2002. ? 331 ? 376 с.

98. Пісанова Т.В. Національно-культурні аспекти оцінної семантики. Естетичні та етичні оцінки. / Т.В. Пісанова - М., 1997. - 326с.

99. Полюжин М.М. Теорія і практика перекладу з англійської мови на українську. / М.М. Полюжин ? К., 1991.

100. Раєвська Н.М. Лексикологія англійської мови. / Н.М. Раєвська - Київ: Вища школа, 1979. ? 315с.

101. Райе К. Класифікація текстів і методи перекладу. Питання теорії перекладу в зарубіжній лінгвістиці. / К. Райе - М.5 1978. ? 534с.

102. Реформатский А.А. Введение в языкознание. / А.А. Реформатский - М.: Аспект Пресс, 1996. ? 536с.

103. Рецкер Я.І. Теорія перекладу і перекладацька практика. / Я.І. Рецкер -М., 1974. - 392 с.

104. Різдвяний Ю.В. Загальна філологія . / Ю.В. Різдвяний М.: Фонд «Нове тисячоліття », 1996. ? 276 с.

105. Романова С.П. Допомога з перекладу з англійської мови на російську, Москва, КДУ, 2007. ? 171с.

106. Роснер К. Художній світ і пізнавальна функція літературного твору / К.Роснер // Теорія літератури в Польщі : Антологія текстів. Друга половина ХХ - початок ХХІ століття. [Упоряд. Б.Бакули; За заг. ред. В.Моренця; Пер. з польськ. С.Яковенка]. - К. : Вид. дім. «Києво - Могилянська академія», 2008. ? С.172-197.

107. Санніков В.З. Російська мова в дзеркалі мовної гри. / В.З. Санніков - М 1999. ? 266 с.

108. Сдобников В.В. Петрова О.В. Теория перевода. М.: Восток - Запад, 2006. ? 429 с.

109. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика. Термінологічна енциклопедія. / О.О. Селіванова ? Полтава : Довкілля - К, 2006. ? 716 с.

110. Семенець Р.В. Історія перекладу. / Р.В Семенець - М. , 2009 . - 547 с.

111. Скугарова Ю.В. Проблема розуміння іншомовного літературно- художнього тексту: Філологічні та дидактичні аспекти: (на матеріалі англійськіх оповідань XX століття): Афтореф. дис. на соіск. ст. к.ф.н. (10.02.04) -М. , 2001. ? 25 с.

112. Смирницький А.І. Лексикологія англійської мови. / А.І. Смирницький - М.: Вища школа, 1956. ? 319с.

113. Солодуб Ю. П. Альбрехт Ф. Б. Кузнецов О.Ю. «Теорія і практика художнього перекладу», ? Академія, 2005. ? 289 с.

114. Сорокін Ю.О. Психолингвистические аспекти вивчення тексту. / Ю.О. Сорокін - М., 1985. - 372 с.

115. Терминасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация. / С. Г. Терминасова - М., 2000. - 215 с.

116. Топер П. Перевод и литература : творческая личность переводчика // Вопросы литературы. ? 1998. ? №6.

117. Тураєва З. Я. Лінгвістика тексту. / З. Я. Тураєва - М, 1986. - 263 с.

118. Тюленєв С.В. Теорія перекладу. / С.В. Тюленєв - М., 2004. - 311 с.

119. Тюпа В. Анализ художественного текста : учеб.пособие для студентов филол. фак. высш. учеб. завед. / В.Тюпа. ? М.: Издательский центр «Академия», 2006. ? 336 с

...