Проблема формування та модифікації управління акціонерним товариством в Україні

2. Оскільки багато питань стосовно функціонування органів управління АТ залишаються нерегульованими законодавством, тому АТ по-різному вирішують питання організації управління, розподілу повноважень між органами, що стає причиною конфліктів. АТ мають широкі можливості регулювання діяльності своїх органів через внутрішні нормативні документи (не лише Кодекс корпоративного управління, але й відповідні положення про органи АТ, Регламент проведення загальних зборів тощо). При цьому, вони не повинні суперечити законодавству, а також іншим внутрішнім нормативним документам, бути цілісними за змістом та складом. Затвердження внутрішніх Кодексів корпоративного управління останнім часом набуває широкого поширення серед українських АТ. Для уникнення помилок при виборі моделі організації та функціонування органів управління АТ важливо звертатись до міжнародних стандартів та національних принципів корпоративного управління, які можуть забезпечити стабільність в діяльності товариства. Дотримання вимог законодавства та стандартів управління може стати важливим чинником для залучення інвестицій в АТ.

3. Необхідним та нагальним є прийняття Закону України „Про акціонерні товариства”, в якому важливо врахувати досвід європейської і світової спільнот.

Орієнтиром при проведенні реформування може бути поточне й перспективне законодавство ЄС, а також потрібно керуватись основними засадами організації та функціонування органів управління АТ, а саме: централізації та децентралізації управління АТ; координації діяльності; законності; залучення учасників АТ до роботи їх органів управління; однакового та справедливого ставлення до акціонерів; захисту і поваги до корпоративних прав та законних інтересів акціонерів; інформаційного забезпечення управління АТ; добросовісності та розумності; лояльності по відношенню до АТ; чіткому поділі відповідальності; професійної належності та відповідності; закріплення відносин між органами управління АТ у статуті; впровадження загальновизнаних цивілізованих, доброчесних норм ділових відносин у процесі здійснення корпоративного управління. Для забезпечення належної роботи органів АТ при формуванні структури управління мають дотримуватися принципи оптимального розподілу функцій, що забезпечує належну спеціалізацію кожного органу.

4. У зв'язку з тим, що на сьогодні в Україні констатується низька корпоративна культура, що породжує велику кількість корпоративних конфліктів [30], доцільним є здійснення законодавчого закріплення засад розмежування виняткової компетенції різних органів, при якому питання, віднесені до виняткової компетенції одного органу, не можуть бути вилучені для розгляду іншим органом, у тому числі загальними зборами акціонерів, але можуть розглядатися ним на вимогу цього органу або за поданням інших органів АТ.

Компетенція органів товариства повинна бути чітко визначена у статуті товариства відповідно до завдань органів товариства та з урахуванням вимог чинного законодавства. Товариству доцільно визначати у статуті перелік повноважень, що належать до виключної компетенції кожного органу. Рішення про делегування повноважень повинні фіксуватись у протоколі засідання відповідного органу з визначенням органу, якому делегуються повноваження, переліку повноважень, що делегуються, та строку делегування. У разі делегування наглядовою радою повноважень виконавчому органу вони спільно відповідають за вирішення цих питань перед товариством.

5. Вимагає вдосконалення процедура скликання та проведення загальних зборів, яка наразі є дуже складною й не пристосованою до практичних потреб учасників АТ:

- На законодавчому рівні варто закріпити положення щодо предачі повноважень зі скликання загальних зборів акціонерів наглядовій раді, оскільки саме наглядова рада представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів.

- Необхідно розробити та запровадити нові форми голосування з використанням технічних засобів, що не потребуватимуть присутності акціонерів.

- Для запобігання зловживанням з метою зриву загальних зборів акціонерів у разі зміни власника у вказаний період необхідно законодавчо передбачити, що повідомлення про проведення загальних зборів може бути здійснено навіть пізніше ніж за 45 днів до скликання загальних зборів, оскільки дозволяє новому власнику реалізувати своє право на участь в управлінні АТ.

- Важливо на законодавчому рівні окреслити правовий статус оргкомітету, реєстраційної, лічильної та редакційної комісії.

- Законодавство не містить чіткої вказівки на те, ким і в якому порядку формується порядок денний загальних зборів акціонерів, однак аналіз окремих норм Закону України «Про господарські товариства» дозволяє зробити висновок, що ці питання знаходяться в компетенції виконавчого органу, оскільки саме він приймає рішення про включення до порядку денного пропозицій акціонерів (абз. 2 ст. 43 Закону про господарські товариства). На наш погляд, зазначені повноваження також доцільно передати наглядовій раді, оскільки саме наглядова рада представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів акціонерів. Наявність у наглядової (спостережної) ради права формувати порядок денний загальних зборів і приймати рішення про внесення питань до порядку денного відповідає принципу розподілу повноважень між органами АТ, надасть їй можливість реально впливати на діяльність виконавчого органу (наприклад, шляхом включення до порядку денного питання про переобрання голови чи членів правління).

- Важливо на законодавчому рівні визначити обов'язок АТ забезпечити кожному акціонеру, незалежно від того, чи брав він участь у загальних зборах, можливість ознайомитися з документами, пов'язаними з проведенням загальних зборів, а саме: протокол загальних зборів; протокол про підсумки реєстрації учасників загальних зборів; протокол про підсумки голосування.

6. Також необхідним є вдосконалення правових засобів контролю за укладенням значних угод, зокрема шляхом передбачення у проекті Закону про акціонерні товариства кваліфікації угод, що вимагають затвердження загальними зборами акціонерів, як умовних угод, що вступають у дію з моменту затвердження угоди.

7. В АТ фактично наглядова рада має менші порівняно з виконавчим органом повноваження щодо визначення стратегії розвитку товариства, затвердження планів діяльності та фінансових звітів. Дана прогалина має бути усунена АТ, оскільки як свідчить судова практика, одними із найбільш поширених є конфлікти, які виникають між наглядовою радою та виконавчим органом товариства. Тим більше, що для українських АТ характерною є наявність конфліктів між керівниками різних органів управління внаслідок розподілу влади, фінансового забезпечення функціонування; конфліктів у виборних органах управління (наглядовій раді, правлінні); конфлікт інтересів посадових осіб АТ. А отже, при порушенні рівноваги між інтересами власників акцій та тих, хто управляє наданим капіталом, її відновлення досягається через посилення ролі наглядової (спостережної) ради, через уточнення її функцій, статусу та повноважень, що стає умовою успішного розвитку АТ та гарантією захисту прав акціонерів.

Отже, завданням проекту Закону „Про акціонерні товариства” є врегулювання відносин між органами управління АТ з чітким визначенням компетенції кожного з них, у тому числі через: розширення кола повноважень, що належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам управління; утвердження наглядової (спостережної) ради як органу управління товариством, який представляє та здійснює захист інтересів акціонерів; визначення порядку делегування окремих повноважень загальних зборів акціонерів іншим органам управління.

8. Поряд із забезпеченням відповідності діяльності АТ чинному законодавству, рішенням загальних зборів та наглядової ради виконавчий орган повинен здійснювати поточне управління діяльністю товариства відповідно до загальновизнаних стандартів управління, до яких належать такі: всі заходи виконавчого органу повинні регулюватися принципами економічної доцільності та спрямовуватись на збільшення вартості товариства; здійснюючи власні заходи, виконавчий орган повинен усвідомлювати соціальну відповідальність за діяльність товариства.

Таким чином, у товаристві повинна існувати кадрова політика стосовно обрання голови та членів виконавчого органу, відповідальність за розробку та втілення якої повинна покладатись на наглядову раду або комітет ради з питань призначень та винагород. Зокрема, наглядова рада повинна визначати критерії та вимоги до кандидатів на посади голови та членів виконавчого органу з врахуванням специфіки діяльності товариства, формувати кадровий резерв, підбираючи кандидатів як всередині товариства, так і за його межами, які відповідають цим вимогам, і надавати відповідні рекомендації загальним зборам стосовно обрання того чи іншого кандидата до складу виконавчого органу. Так, члени виконавчого органу повинні володіти знаннями, кваліфікацією та досвідом, необхідними для належного виконання ними своїх функцій. Вимогами до керівників АТ можуть бути: професіоналізм, що означає наявність базової (економічної, юридичної, технічної тощо) освіти, якої вимагає посада та додаткової, як правило, менеджерської освіти; досвіду роботи на підприємствах та організаціях з аналогічними організаційно-економічними механізмами; лояльність до законодавчої бази, що регулює діяльність АТ, а також самої організації, визначення та точне виконання внутрішніх нормативних документів, обізнаність в основах корпоративного управління, включаючи знання та навички роботи на фондовому ринку, з акціонерами та працівниками тощо. Нині ДКЦПФР, Фонд державного майна України, МФК підтримують розробку відповідних навчальних курсів, а також працюють над створенням навчального та методичного забезпечення з курсів корпоративного управління.

9. Необхідним є налагодження дієвого контролю за діяльністю виконавчих органів управління АТ та посадових осіб, що входять до їх складу. Для посилення відповідальності посадових осіб АТ за результати своєї діяльності обґрунтованим є закріплення в законі принципу солідарної відповідальності членів ревізійної комісії (ревізора) і членів виконавчого органа (чи його голови з питань, віднесених до його компетенції) за їхні винні дії, що завдали збитків АТ, перед АТ, а також третіми особами у випадку недостатності майна товариства для погашення вимог кредиторів АТ.

10. Найбільш поширеними за останнє десятиріччя стали проблеми фактичного безправ'я дрібних акціонерів, наглядових рад, що негативно позначається на ефективності діяльності АТ. Сприятливим в Україні може бути використання підходу, застосованого в „зеленій книзі”, опублікованій Комісією ЄС у 1975 р., для збалансування інтересів в АТ, а саме: запозичення досвіду диференційованого регулювання щодо визначення складу наглядових рад АТ залежно від розмірів АТ; використання в законодавчому регулюванні щодо складу наглядових рад великих АТ наступного принципу: ¹/₃ голосів належить представникам від акціонерів, ¹/₃ - представникам від трудового колективу і ¹/₃ - особам, не пов'язаним ні з працівниками, ні з акціонерами АТ. Нагальним є встановлення відповідальності посадових осіб товариства за порушення прав акціонерів.

11. Серйозно постає питання вдосконалення системи внутрішнього контролю з метою додержання інтересів акціонерів та товариства в процесі його діяльності, що передбачає не лише забезпечення незалежності відповідних органів, але й необхідність чіткого розмежування повноважень між наглядовою радою, ревізійною комісією та аудиторським комітетом. Особливо це стосується невизначеності у чинному законодавстві статусу служби внутрішнього аудиту. Для забезпечення безперервності та послідовності в роботі ревізійної комісії варто звернутись до досвіду міжнародної практики і застосувати принцип ротації під час формування її складу.

Особи, що здійснюють контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства, мають бути незалежними від впливу членів виконавчого органу товариства, власників значних пакетів акцій, інших осіб, які можуть бути зацікавлені в результатах проведення контролю. Вони ще й досі залежні від менеджменту, який їх призначає, платить заробітну плату та застосовує дисциплінарні стягнення за порушення правил трудового розпорядку, що спричиняє низьку ефективність діяльності наглядової ради й ревізійної комісії в Україні. Україна має врахувати європейський досвід й активніше запроваджувати інші форми захисту прав акціонерів, засновані на підсиленні відповідальності директорів та інших посадових осіб товариства і на застосуванні спеціальних механізмів захисту прав меншості. Можливим вирішенням може бути законодавче впровадження інституту директорів товариства (із виділенням їх категорій). Окрім того, основний тягар перевірки фінансово-господарської діяльності товариств слід покладати на незалежних аудиторів, порядок обрання (заміни) яких потрібно докладно врегулювати законом.

12. Контроль за дотриманням інтересів акціонерів - це безперервний процес, а тому необхідним є запровадження системи моніторингу порушень прав акціонерів шляхом введення посади корпоративного секретаря, що буде головною посадовою особою в АТ, до якої можуть звернутися акціонери, і яка забезпечує безперервність корпоративного управління і контролю. Це важливо і з погляду захисту інтересів дрібних акціонерів, оскільки на постійній основі працює посадова особа, відповідальна за надання роз'яснень і необхідної інформації з питань діяльності товариства, та здійснення організаційних функцій із забезпечення підготовки та проведення загальних зборів акціонерів, засідань наглядової (спостережної) ради та виконавчого органу, ведення і зберігання протоколів цих засідань, зберігання документів товариства, включаючи архів товариства, надання інформації ДКЦПФР України тощо.

13. До серйозних перешкод для впровадження принципів корпоративного управління можна віднести свідомість людей. В таких умовах не відбувається активна участь та підтримка акціонерів та посадових осіб АТ в освоєнні принципів корпоративного управління. Це серйозна проблема, адже сама природа управління АТ вимагає певного рівня свідомості, активності та зусиль від кожного учасника.

Роботу над проектами Закону про акціонерні товариства слід розглядати і як позитивний фактор спеціалізації законодавства, потреба в якій виникає з поступовим розвитком та поглибленням суспільних відносин в галузі акціонерного права. Отже, виходячи зі світової практики корпоративного управління, вітчизняного досвіду, судової практики, вироблених на їх основі рекомендацій, а також з метою забезпечення належних умов функціонування АТ, підвищення ефективності їх діяльності, залучення інвестицій, АТ необхідно керуватись наступними положеннями в процесі вдосконалення корпоративного управління:

Важливість управління для АТ важко переоцінити, вона полягає у підвищені їх конкурентоспроможності та економічної ефективності завдяки забезпеченню: належної уваги до інтересів акціонерів; рівноваги впливу та балансу інтересів учасників корпоративних відносин; фінансової прозорості; запровадження правил ефективного менеджменту та належного контролю. Головною функцією органів управління АТ є організація виробничої, фінансової й інших видів діяльності підприємства в інтересах акціонерів, які забезпечують АТ фінансовими ресурсами.

Отже, практика корпоративного управління містить достатньо рекомендацій щодо формування органів управління АТ, визначення їх компетенції, розподілу повноважень між органами. Ці рекомендації мають дуже важливе значення для діяльності товариства, оскільки їх впровадження і врахування під час формування системи управління товариства допомагають попередити спори, конфлікти, судові провадження, які виникають питань порядку скликання загальних зборів акціонерів, їх рішень, протоколів засідань загальних зборів, стосовно повноважень наглядової ради, виконавчого органу товариства, з приводу конфліктів мажоритарних та міноритарних акціонерів та з багатьох інших проблемних моментів, яких можна уникнути та створити ефективну систему, визначивши повноваження, права і відповідальність різних учасників АТ та врегулювавши їхні взаємозв'язки.

Список використаних джерел

1. Конституція України від 28.06.1996 р.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV// Офіційний вісник України, 2003, N 11 (28.03.2003), ст. 461

3. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV// Офіційний вісник України, 2003, N 11 (28.03.2003), ст. 462

4. Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 р. № 1576-ІІ// Відомості Верховної Ради України, 1991, N 49 (03.12.91), ст. 682

5. Закон України “Про цінні папери і фондовий ринок” від 23.02.2006року 3480-IV// Відомості Верховної Ради України, 2006, N 31 (04.08.2006), ст. 268

6. Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.1996 року //Відомості Верховної Ради України, 1996, N 51 (17.12.96), ст. 292

7. Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 року 3125-XII // Відомості Верховної Ради України, 1993, N 23 (08.06.93), ст. 243

8. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000р. № 2121-111 // Урядовий кур'єр, 2001, 01, 17.01.2001 N 8.

9. Закон України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” від 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР// Відомості Верховної Ради України, 1998, N 15, ст.67.

10. Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 р. № 755-IV// Відомості Верховної Ради України, 2003, N 31-32 (08.08.2003), ст. 263.

11. Указ Президента України "Про заходи щодо розвитку корпоративного управління в акціонерних товариствах" від 21.03.2002 року № 280/2002// Офіційний вісник України, 2002, N 13 (12.04.2002), ст. 647.

12. Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження заходів щодо реалізації пріоритетних напрямів розвитку корпоративного управління в акціонерних товариствах" від 18 січня 2003 року N 25-р // Урядовий кур'єр, 2003, 03, 26.03.2003 N 56.

13. Принципи корпоративного управління, затверджені рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2003 року N 571// Цінні папери України, 2004, 01, № 1.

14. Методичні рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України, схвалені постановою Правління Національного банку України від 28.03.2007 р. №98// Юридичний вісник України, 2007, 04, № 16

15. Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства, затверджене Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22 лютого 2007 р. № 387// Офіційний вісник України, 2007, N 23 (10.04.2007), ст. 956

16. Положення про проведення контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах акціонерних товариств, затверджене Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 грудня 1998 р. № 199// Офіційний вісник України, 1999, N 10 (26.03.99), ст. 407

17. Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затверджене Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 р. № 1000// Офіційний вісник України, 2007, N 6 (05.02.2007), ст. 233.

18. Практика вирішеннягосподарських спорів (за матеріалами Верховного Суду України)// Газета “Бухгалтерія” -- № 20 (539) за 19 травня 2003 р. -- с. 58-59

19. Проект Принципів корпоративного управління, затверджений рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24 січня 2008 року N 52 // Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, 2008, 02, № 38.

20. Міжнародні та національні стандарти корпоративного управління (Збірник кодексів та принципів). Міжнародна фінансова корпорація, 2002.

21. "Про розгляд листа [щодо порядку призначення особи на посаду голови правління акціонерного товариства]" від 15.08.2005 року № 6796 // Галицькі контракти - Дебет-Кредит, 2005, 11, № 47.

22. Типовий статут відкритого акціонерного товариства, створеного шляхом корпоратизації державного підприємства, яке не підлягає приватизації, затверджений наказом Фонду державного майна України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 28 вересня 2004 р. N 2007/363 // Офіційний вісник України, 2004, N 42 (05.11.2004), ст. 2807.

23. Положення про спостережну раду, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 1993 р. N 556.

24. Типовий статут відкритого акціонерного товариства, затверджений спільним наказом Фонду державного майна України від 12.12.94 N 787 й Міністерства економіки України від 13.12.94 N 177//Офіційний вісник України, 2003, N 31 (15.08.2003), ст. 1645.

25. Порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. N 419 // Зібрання постанов Уряду України, 1994, N 10, ст. 249

26. Наказ Фонду державного майна України "Про затвердження Положення про порядок укладання або переукладання контракту з керівником виконавчого органу відкритого акціонерного товариства, холдингової компанії та державної акціонерної компанії і Типової форми контракту з керівником виконавчого органу відкритого акціонерного товариства" від 05.04.2004 року №662.

27. Роз'яснення "Щодо порядку формування спостережної (наглядової) ради в акціонерних товариствах", затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 2006.06.26 №608 //Вісник. Цінні папери, 2006, 08, № 179-180.

28. Роз'яснення "Щодо створення наглядової ради акціонерного товариства з числа акціонерів у разі, якщо акціонером є юридична особа", затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 3 липня 2007 року N 1565// Цінні папери України, 2007, 08, № 28.

29. Рекомендації Вищого господарського суду "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007 року № 04-5/14// Вісник господарського судочинства, 2008, № 1

30. Лист Верховного Суду України "Практика розгляду судами корпоративних спорів" від 01.08.2007р.// Вісник Верховного Суду України, 2008, 00, № 2

31. Лист ПАРД “Про деякі питання контролю за реєстрацією учасників загальних зборів” № 01-03/296 від 06.09.2001 р.

32. Проект Закону України «Про акціонерні товариства» за реєстраційним № 952 від 23.11.2007 р.

33. Проект Закону України «Про акціонерні товариства» за реєстраційним № 3177 від 15.02.2007р.

34. Альманах цивилистики: Сборник статей. Вып. 1/Под ред. Р.А. Майданика. - К.: Всеукраинская ассоциация издателей «Правова еднисть», 2008.-312с.

35. Азімов Ч. Корпоративні правовідносини в акціонерних товариствах: цивільно-правовий аспект // Академія правових наук України. Вісник: Зб. наук. пр. - Х., 1999. - N2 (17). - С.204-208.

36. Артеменко С. До питання про правовий статус правління акціонерного товариства // Право України. - 2001. - № 9. - С.44 - 47. - (Право, економіка, фінанси).

37. Блюмхаpдт О. Оpгани акціонеpного товаpиства (поpівняльно-пpавове дослідження): Автоpеф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юpид. наук. 12.00.04 /Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2002.

38. Блюмхардт О. Управління акціонерним товариством (правовий аспект) // Чернівецький ун-т. Науковий вісник: Зб. наук. пр. - Чернівці, 2002. - Вип.131: Правознавство. - С.38-41.

39. Вінник О.М., Щербина В.С. Акціонерне право: Навчальний посібник / За ред. Проф.. Щербина В.С. - К.: Атака, 2000. - 544

40. Вінник М.О. Теоретичні аспекти правового забезпечення реалізації публічних і приватних інтересів в господарських товариствах. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка. К., 2004

41. Габов А.В. Сделки с заинтересованностью в практике акционерных обществ: проблемы правового регулирования. М.: Статут, 2005.

42. Глусь Н.С. Корпорації та корпоративне право: поняття, основні ознаки та особливостізахисту: Автореф. дис. канд. юрид. наук. - К., 2000.

43. Гололобов Д.В. Акционерное общество против акционера: противодействие корпоративному шантажу. - 2-е изд., стер. - М.: ЗАО Юстицинформ, 2004. - 320 с.

44. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар /За ред. розробників проекту Цивільного кодексу України/ Кер. авт. кол. Довгерт А.С. К., «Істина», 2004

45. Цивільний кодекс України: Постатейний науково-практичний коментар. Кер. авт. кол. та відп. ред. Довгерт А.С., Кузнєцова Н.С. У 2 ч. К., «Юстиніан», 2005

46. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України. Кер. авт. кол. Дзера О.В. У 2 т. 3-е вид., перероб. і доп. К., «Юрінком Інтер», 2008

47. Долганов Ю. Совет директоров АО. Как планировать работу?: [Акционерные общества ] // Управление компанией. - 2002. - № 1. - С.37 - 40.

48. Євтушевський В.А. Основи корпоративного управління: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - 317 с.

49. Здоронок Г. Актуальні питання діяльності акціонерних товариств. К.: Юридическая практика, 2007

50. Задихайло Д.В., Кібенко О.Р., Назарова Г.В. Корпоративне управління: Навчальний посібник. - Х.: Еспада, 2003. - 688 с.

51. Ионцев М.Г. Акционерные общества: Правовые основы. Имущественные отношения. Управление и контроль. Защита прав акционеров.- 3-е изд., перераб. и доп. М.: «Ось-89», 2005.

52. Ионцев М.Г. Корпоративные захваты: слияния, поглощения, гринмейл. 2-е изд., перераб. И доп. М.: Ось-89, 2006.

53. Кибенко Е.Р. Корпоративное право Украины: Учебное пособие. Х., «Эспада», 2001.

54. Кібенко О., Пендак Сарбах А. Право товариств (company law): порівняльно-правовий аналіз acquis Європейського Союзу та законодавства України./ упоряд. Г.Друзенко, за наук.ред. О.Кібенко. - К.: Видавнича організація «Юстініан», 2006

55. Кібенко О.Р. Європейське корпоративне право на етапі фундаментальної реформи: перспективи використання європейського законодавчого досвіду у правовому полі України. Серія: «Юридичний радник». - Х.: Страйк, 2005.

56. Козлова Н.В. Правосубъектность юридического лица. - М.: Статут, 2005. - 476 с.

57. Козлова Н.В. Понятие и сущность юридического лица. Очерк истории и теории: Учебное пособие. М., „Статут”, 2003

58. Корпорации и учреждения: Сборник статей / Отв. ред. М.А. Рожкова. - М.: Статут, 2007. - 348 с. - (Анализ современного права) стр.122-123.

59. Кравчук В.М. Корпоративне право. Науково-практичний коментар законодавства та судової практики. - К.: Істина, 2005. -720 с.

60. Козаченко Г.В., Воронкова А.Е. Корпоративне управління. Підручник для вузів. - Київ: «Лібра», 2004. - 368 с.

61. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України /За ред. В.М. Коссака. - К.: Істина, 2004. - 976 с.

62. Краковна О. Загальні збори акціонерів // Бухгалтерія. - 2001. - № 19/1 (434). - 7 травня. - С. 52-53

63. Т.Лемберт. Ключові проблеми керівника. Пер. з англ. мови. К.: Всеувито, Наукова думка, 2001.

64. Луць В.В., Сивий Р.Б., Яворська О.С. Акціонерне право: Навчальний посібник. К., «Ін Юре», 2004.

65. Господарське судочинство в Україні. Судова практика: Корпоративні правовідносини/Відп.ред. Маляренко В.Т. К., «Ін Юре», 2004

66. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України. За заг. ред. Мамутова В.К. К., „Юрінком Інтер”, 2004

67. Маркелов А.Є.(розділ V ) Шумейко А.К. (розділ VI) Упорядник: Шестопал Г.С. (розділ I-IV, VII)

68. Могилевский С.Д., Самойлов И.А. Корпорации в России: Правовой статус и основы деятельности: учеб. пособие. - 2-е изд. - М.: Дело, 2007.- 480 с. - (Серия «Управление корпорацией»).

69. Могилевский С.Д. Органы управления хозяйственными обществами: Правовой аспект: Монография. М. Дело, 2001

70. Настин П.С. Общее собрание акционеров: подготовка, созыв, проведение. - М.: ЗАО Юстицинформ, 2006. - 400 с. (Серия «Деловая библиотека».)

71. Осиновский А.Д. Акционер против акционерного общества. - 2-е изд., пересм. и доп. - СПб.: ООО «Издательство ДНК», 2004. - 384 с. - (Корпоративный консалтинг)

72. Осипенко О.В. Конфликты в деятельности органов управления акционерных компаний. - М.: Статут, 2007. - 621 с.

73. Переверзєв О.М. Господарсько-правове забезпечення корпоративного контролю в акціонерному товаристві. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Національна академія наук України Інститут економіко-правових досліджень. Донецьк, 2004.

74. Посполітак В.В., Ханик-Посполітак Р.Ю. Аналіз наявних суперечностей та неузгодженостей між Цивільним та Господарським кодексами України. К., «Реферат», 2005

75. Рудык Н.Б. Методы защиты от враждебного поглощения: Учеб. - практич. Пособие. - М.: Дело, 2006. - 384 с.

76. Рябота В. Оцінка ефективності діяльності наглядової ради. // Круглий стіл. - № 7-8. - 2005. - с. 4-7

77. Саниахметова Н.А. Юридический справочник предпринимателя. Изд. 8-е, перераб. и доп. Х., „Одиссей”, 2006.

78. Саніахметова Н.О.Підприємницьке право України. 3-е вид, перероб. і доп. К., „А.С.К.”, 2005. Хозяйственный кодекс Украины: Комментарий. Под общ.ред. Н.Саниахметовой. Х., „Одиссей”, 2004.

79. Семенов А.С. Предпосылки возниконвения и перспективы развития института корпоративных секретарей в российских акционерных обществах//Акционерное общество: вопросы корпоративного управления, 2006.

80. Спасибо-Фатєєва І. Корпоративні відносини й корпоративні спори.// Юридичний радник №6, 2007р., с.28-33.

81. Теньков С.О.Науково-практичний коментар до Господарського кодексу України. К., „А.С.К.”, 2004.

82. Господарський кодекс України. Науково-практичний коментар. За ред. Харитонової О.І. Х. Одисей, 2006.

83. Туник И., Поляков В. Антирейдер: пособие по противодействию корпоративным захватам. СПб.: Питер, 2007.

84. Управління акціонерним товариством. Міжнародна фінансова корпорація. Видавництво “Століття”, 1999

85. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар./ За заг. ред. Шевченко Я.М. У 2 ч. К., «Ін Юре», 2004.

86. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України. За заг. ред. Харитонова Є.О., Харитонової О.Л., Голубєвої Н.Ю. К,, «Правова єдність», 2008

87. Ярема А.Г., Карабань В.Я., Кривенко В.В., Ротань В.Г. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України. В 4 т. К.: «А.С.К.», Севастополь, Ін-т юридичних досліджень, 2004

88. Практика корпоративного управління в Україні 2003. Аналітичний звіт за результатами досліджень 2004 / Дослідження практики корпоративного управління в АТ України за результатами опитування представників АТ у 2003 році, міжнародна Фінансова Корпорація, 2004.

89. http://www.ifc.org/ukraine/ucdp

90. http://www.lawyers.com.ua/rus-korppravo.htm

91. http://www.ceo.kiev.ua/ten2.html

92. http://www.management.com.ua

93. http://www.justinian.com.ua

94. http://www.worldbank.org

95. http://www.ifc.org

96. http://www.oecd.org

97. http://www.icgn.org

98. http://www.gcgf.org/

99. http://www.nacdonline.org

100. http://corporation.com.ua/library/publication/pub.php?id=251

101. http://www.parlament.org.ua/

102. www. rada.gov.ua

Перелік умовних скорочень

АТ -- акціонерне товариство

АМК - Антимонопольний комітет України

ГК - Господарський кодекс України

ГПК - Господарський процесуальний кодекс України

ДКЦПФР - Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

ЦК - Цивільний кодекс України

МФК -- Міжнародна Фінансова Корпорація

НБУ -- Національний банк України

ОЕСР - Організація економічного співробітництва та розвитку

ПАРД - Професійна асоціація реєстраторів та депозитаріїв

Закон про господарські товариства - Закон України “Про господарські товариства”

Размещено на Allbest.ru

...