*EFT - Еlесtrоnіс Fіnаnсіаl Тrаnсfег - електронний переказ грошей.

Звичайний торговий цикл включає декілька етапів. Для того щоб задовольнити потреби ринку, фірми розробляють і виробляють нову продукцію (незалежно від того, що вона собою являє - річ, послугу або інформацію), виходять з нею на ринок, розповсюджують її і забезпечують післяпродажну підтримку, створюючи для себе джерела доходу по усьому ланцюжку. Покупці спочатку визначають свою потребу в якійсь продукції, потім ознайомлюються з інформацією про неї, шукають місце, де можна здійснити купівлю, порівнюють усі можливі варіанти (ціну, рівень обслуговування, репутацію виробника тощо) і лише потім щось купують. Процес продажу також може включати в себе переговори про ціну, кількість, терміни доставки товару та конкретні особливі умови. Але і після доставки товару або надання послуги торговий цикл не закінчується. Підтримка споживача приносить додаткову користь обом сторонам: покупець отримує те, що йому необхідно для нормального використання товару, а постачальник - нову інформацію про потреби ринку. Банки й інші фінансові інститути переміщують грошові кошти між покупцями і продавцями незалежно від того, ким вони є - приватними особами чи великими багатонаціональними корпораціями [60, с. 16].

Складовими електронної комерції є:

1. мережі:

- корпоративні;

- Internet;

- комерційні;

2. процеси:

- дослідження ринку;

- розрахунки;

- виконання замовлень;

- продаж;

- підтримка;

3. суб'єкти (учасники):

- уряд;

- постачальники;

- продавці;

- користувачі;

- виробники [76, с. 29].

Існує два типи електронної комерції: торгівля інформацією і торгівля товарами. Товари можуть бути представлені в електронній формі (інформація, програмне забезпечення тощо). Їх називають “м'якими”. Всі інші - речові товари, товари-предмети - називають “жорсткими”. Таке трактування відповідає прийнятому в комп'ютерному товаристві тлумаченню термінів “soft” - “м'якими” і “hard” - “жорсткими”. Різниця між ними значна і виявляється на всіх рівнях - починаючи з визначення користувальницької аудиторії і закінчуючи безпосередньо оплатою за надану послугу [89, с. 6].

Торгівля електронними матеріалами (програмним забезпеченням, відео- та аудіопродукцією, графікою, грою, мультимедійними додатками тощо) являє собою революційно новий спосіб ведення продажу, для якого повний цикл комерційної операції може бути проведений одночасно через одну і ту саму мережу (включаючи і доставку), враховуючи, безперечно, конкретні вимоги щодо оплати, контролю за правами на інтелектуальну власність тощо. Залежно від успішних рішень на ринку “електронні товари” можуть створити абсолютно новий ринок і зробити революцію в окремих індустріях (як, наприклад, у видавництві). Ця інноваційна форма електронної комерції також значно вплине на конкурентоспроможність і створить нові робочі місця.

Електронна торгівля реальними товарами і послугами є наступним кроком за існуючим способом проведення торгових операцій, включаючи нові можливості, що надаються технологією для збільшення ефективності через зниження вартості, розширення потенціалу ринку та повніше задоволення запитів клієнтів, як і надання коштів для розширення й удосконалення послуг і товарів значною мірою за допомогою взаємодії постачальника із замовником. Очікується, що ця форма електронної комерції суттєво вплине на конкурентоспроможність і матиме зовсім незначний вплив на кількість робочих місць [94, с. 27].

Бізнес перебуває безпосередньо в самому серці електронної комерції, однак п'ять категорій взаємодії (бізнес-бізнес, бізнес-споживач, бізнес-адміністрація, споживач-адміністрація, споживач-споживач) мають різні характеристики.

Прикладом категорії “бізнес-бізнес” може слугувати компанія, що використовує мережу для замовлень постачальникам, отримання рахунків і оплати. Ця категорія електронної комерції успішно складалася впродовж декількох років з частковим використанням технології електронного обміну даними - EDI у приватних мережах або VAN (Value Added Networks) - у мережах із додатковими послугами [97, с. 78].

Категорія “бізнес-споживач” - це електронна роздрібна торгівля. Вона значно розширила свої межі з виникненням WWW. Сьогодні в мережі Internet діє безліч магазинів, що пропонують споживачам усілякі товари - від печива і вина до комп'ютерів і автомобілів.

До категорії “бізнес-адміністрація” входять всі операції, що укладаються між компаніями й урядовими організаціями. Наприклад, у США інформація про закупівлі, що плануються урядом, публікується в мережі Інтернет і компанії можуть посилати свої пропозиції електронним способом. Нині ця категорія поки що перебуває в зачатковому стані, але швидко може розростися за умови, що уряди використовуватимуть власні сили для підтримки і розвитку електронної комерції. На додаток до оголошень про закупівлі адміністративні органи можуть також пропонувати можливість електронного обміну в таких операціях, як наприклад, повернення податку на додану вартість.

Категорія “споживач-адміністрація” ще не існує. Проте із зростанням категорій “бізнес-споживач” і “бізнес-адміністрація” уряди можуть розширити електронну взаємодію в таких сферах, як наприклад, соціальні виплати.

“Споживач-споживач” - остання категорія, яка в майбутньому бурхливо розвиватиметься. Це - взаємодія користувачів для обміну комерційною інформацією, досвідом, аукціонною торгівлею між фізичними особами тощо [82, с. 74].

Інструменти, якими фірма користуватиметься для реалізації можливостей електронної комерції, можна умовно поділити на чотири групи:

- бізнес-додатки;

- електронні магазини;

- шлюз в ЕDI-систему;

- зв'язок із фінансовими організаціями через різні платіжні системи.

Якщо організація має орієнтацію на прямий продаж користувачам через електронні магазини, то вона є продавцем, орієнтованим на роздрібний ринок. Коли її головне завдання - робота з іншими організаціями, то це - ринок бізнес-бізнес. У даному секторі ринку передбачається пряма взаємодія між бізнес-процесами в різних організаціях, тобто взаємодія, організована в on-line режимі за трансакційною схемою.

Зв'язок із фінансовими інститутами необхідний у будь-якому випадку, але як саме влаштована платіжна система залежить від пропозицій з боку банків, процесингових центрів тощо. Продавець змушений підстроюватися під схему розрахунків, що пропонується ними. Але якщо в цих нових платіжних схемах відсутні прямі інтерфейси і до Internet-магазинів, і до ЕDI, то це не може влаштувати ні продавців, ні покупців [118].

Варіантів реалізації конкретних бізнес-систем у продавців і у будь-яких організацій може існувати дуже багато:

- організація може купити і електронний магазин і ЕDI-шлюз (або щось одне);

- організація може орендувати або електронний магазин, або ЕDI-шлюз, або і те й друге.

Сфери поширення електронної комерції такі:

- маркетинг, продаж і сприяння продажу;

- передпродаж, попередні домовленості, поставки;

- фінансування й страхування;

- комерційні операції: замовлення, отримання, оплата;

- обслуговування та підтримка продукту;

- спільна розробка продукту;

- розподільче спільне виробництво;

- використання загальних і приватних послуг;

- адміністрування бізнесу (концесії, дозвіл, податки, митниця
тощо);

- транспорт, техніка перевезень і постачання;

- загальні закупівлі;

- автоматична торгівля електронними товарами;

- бухгалтерський облік;

- розв'язання спірних моментів [120].

Як показують вищенаведені приклади, електронна комерція може здійснюватися на різних рівнях, починаючи з простого представництва компанії в мережі до електронної підтримки процесів, спільно здійснюваних кількома компаніями також на національному чи інтернаціональному рівні.

Існує відмінність між національними й інтернаціональними діловими операціями. Основи її є не технічними, а швидше законодавчими. На інтернаціональному рівні порівняно з внутрішньонаціональним електронна комерція ускладнюється, що викликано такими чинниками, як оподаткування, угоди між країнами, митні збори і відмінності в правилах банківської діяльності.

Робота на нижніх рівнях електронної комерції пов'язана з представництвом компанії в мережі, рекламою, а також до- і післяпродажною підтримкою. Доступні високі технології сьогодення роблять діяльність на такому рівні недорогою, чим уже користуються тисячі дрібних компаній. Навпаки, більш розвинуті форми електронної комерції зумовлюють складніші проблеми, швидше культурно-правового, ніж технологічного характеру. На такому рівні немає готових рішень, отже компаніям доводиться розробляти власні системи. Тому першопрохідцями на цьому рівні можуть бути тільки досить великі і багаті компанії. Однак згодом загальнодоступний простір розшириться, виникнуть готові технології, що підтримують роботу на високих рівнях так само, як це нині відбувається на нижніх рівнях [130, с. 12].

Електронна комерція - це вже реальність, що швидко поширюється у просторі. Дотепер безліч електронних операцій уже була укладена в закритих співтовариствах. Однак зростання мережі Internet викликало підвищення рівня участі в електронній комерції постачальників і споживачів далеко за межами цих співтовариств.

Прикладом може бути порівняльна характеристика використання мережі Internet, що наведена нижче у таблиці.

Таким чином, як переваги електронного ринку (мережі Internet) можна виділити: активну позицію споживача; значно менший обсяг коштів, що вкладаються для виходу на ринок з боку фірм; глобальний характер ринку; цілодобову доступність ринку; можливість одержання необхідного обсягу інформації тощо.

Особливістю мережі Internet порівняно з традиційними видами ринку є те, що інтерактивна роздрібна торгівля по суті являє собою трансакцію між двома комп'ютерами; при цьому споживач не може “бачити” продавця. У зв'язку з тим, що бар'єр для виходу в мережу Internet і здійснення торгівлі істотно нижчий, ніж для організації торгівлі в звичайному оточенні, можливість появи необов'язкових або шахрайських фірм значно підвищується. Обидва ці чинники значно впливають на можливість вияву довіри споживачів до роздрібного торгівця в мережі Internet. Крім того, з боку споживачів існує значний психологічний бар'єр у використанні мережі Internet для передачі важливих даних, таких як наприклад, номери кредитних карток, через загальну думку про можливість перехоплення цих даних при передачі їх мережею Internet і подальшого використання на шкоду власникові [141, с. 384]. електронний комерція легітимний телекомунікація

Отже для розвитку електронної комерції як ринку необхідно здійснення трьох основних умов:

- завоювання фірмами, що використовують мережу Internet як канал розподілу продукції, довіри з боку споживачів;

- забезпечення достовірності учасників та їх операцій;

- створення безпеки передачі і подальшого зберігання даних у мережі Internet.

Завоювання довіри фірмою тісно пов'язано з популярністю торгової марки компанії [149]. Відома торговельна фірма вже створила позитивне ставлення до себе, тоді як невеликі компанії повинні ще попрацювати для завоювання довіри споживачів. Як методи завоювання довіри можна запропонувати:

- збільшення гарантій, що переміщують ризик купівлі з покупця на продавця;

- значні знижки для перших клієнтів. Перша операція значно зміцнює довірчі стосунки між покупцем і фірмою, чого раніше бракувало;

- докладна інформація про фірму, включаючи її історію, філософію бізнесу і біографію, схвальні відгуки від інших фірм, що засвідчують продавця тощо.

Вимагають розгляду такі важливі моменти, як безпека і секретність трансакцій. Якщо покупець відчуває невизначеність щодо секретності даних, які пересилаються, наприклад, інформації про його кредитну картку, то він не здійснюватиме інтерактивні операції [154].

Не будучи єдиною технологією, електронна комерція характеризується різнобічністю. Вона об'єднує широкий спектр бізнес-операцій та операцій, включаючи:

- встановлення контакту, наприклад, між потенційними замовником і постачальником;

- обмін інформацією;

- до- і післяпродажну підтримку (докладну інформацію про продукти і послуги, інструкції з використання продукту, відповіді на питання замовників);

- продаж;

- електронну оплату (з використанням електронного переказу грошей, кредитних карток, електронних чеків, електронних грошей);

- управління доставкою та її відстеження для фізичних продуктів, безпосередню доставку продуктів, які можуть розповсюджуватися електронним шляхом;

- віртуальні підприємства - групи незалежних компаній, об'єднуючих свої зусилля для одержання можливостей надання продуктів і послуг, недоступних для окремих компаній;

- бізнес-процеси, що розділяються, спільно керовані компанією та її торговими партнерами [180, с. 62].

Крім того, електронна комерція об'єднує широкий спектр комунікаційних технологій, включаючи електронну пошту, факс, технологію електронного обміну даними (EDI) й електронні платежі (ЕFT). Кожна з цих технологій може бути використана для підтримки електронної комерції у відповідному для неї контексті.

Електронна комерція заснована на структурі традиційної комерції, а використання електронних мереж додає їй гнучкості [190, с. 20].

Крім цього, електронна комерція дозволяє постачальникам і замовникам рівною мірою використати нові вигідні можливості.

МОЖЛИВОСТІ І ПЕРЕВАГИ

Глобальна присутність / глобальний вибір. Рамки електронної комерції визначаються не географічними або національними межами, а поширенням комп'ютерних мереж. Оскільки найважливіші мережі є глобальними, електронна комерція дозволяє навіть найдрібнішим постачальникам досягати глобальної присутності і займатися бізнесом у світовому масштабі. Відповідно замовники також одержують можливість глобального вибору з усіх потенційних постачальників, що пропонують необхідні товари або послуги незалежно від географічного розташування.

Підвищення конкурентоспроможності / якість послуг. Електронна комерція дозволяє постачальникам підвищувати конкурентоспроможність, стаючи “ближче до замовника”. Багато компаній використовують її технології для того, щоб пропонувати розширену до- і післяпродажну підтримку, що включає надання докладної інформації про продукт, інструкцій щодо його використання і швидку реакцію на претензії замовника. Відповідно замовник наділяється підвищеною якістю обслуговування.

Задоволення потреб замовника / персоналізація товарів і послуг. Використовуючи кошти електронної взаємодії, компанії можуть одержувати докладну інформацію про запити кожного замовника та автоматично надавати продукти і послуги відповідно до індивідуальних вимог. Рівень такого обслуговування порівняємо з тим, що пропонують спеціалізовані постачальники за масовими ринковими цінами. Одним із простих прикладів може бути електронний журнал, що підлаштовується під конкретного читача, пропонуючи йому при черговій спробі доступу статті, цікаві саме для нього, і вилучаючи вже прочитані матеріали.

Скорочення шляху товару до замовника / швидка реакція на попит. Електронна комерція часто дозволяє істотно скорочувати шлях товару від постачальника до замовника. Товари успішно доставляються безпосередньо від виробника споживачеві, в обхід традиційних перевалочних пунктів у вигляді оптових і роздрібних складів та торгових точок. Заслуга електронної комерції полягає не в тому, що така безпосередня доставка можлива (цього ж результату можна досягти, використовуючи друкарські каталоги і пропонуючи здійснювати замовлення телефоном або поштою), а в тому, що вона пропонує зручний шлях, дозволяючи скорочувати як фінансові, так і тимчасові витрати.

Особливий випадок - це коли продукти і послуги можуть бути доставлені електронним способом, причому шлях доставки скорочується максимально. Електронний спосіб широко застосовується для доставки продуктів індустрії розваг (фільмів, відео, музики, журналів і газет), інформації, засобів навчання (включаючи всі форми) й ефективно використовується компаніями, що займаються розробкою та поставкою програмного забезпечення. Відповідно замовники користуються можливістю отримання саме тих продуктів, які їм потрібні, не обмежуючи свій вибір товарами, що є на складі місцевого постачальника.

Економія витрат / зниження цін. Одним з головних досягнень електронної комерції є економія витрат при здійсненні операції електронним шляхом, що на порядок зменшує вартість втрат на обслуговування. Таким чином, будь-який бІзнес-процес, у якому можна використати електронну взаємодію між людьми, має потенціал для скорочення витрат, що у свою чергу спричинить зниження цін для замовників.

Нові можливості ведення бізнесу / нові продукти і послуги. Крім перетворення ринку існуючих товарів і послуг, електронна комерція відкриває можливість появи абсолютно нових продуктів і послуг. Як приклад можна навести служби електронної поставки і підтримки, довідкові послуги, послуги зі встановлення контактів (наприклад, між потенційними замовником і постачальником) і безліч інших видів інформаційного обслуговування. Незважаючи на те, що всі ці можливості різні, вони певною мірою взаємозв'язані. Наприклад, підвищення конкурентоспроможності та якості послуг частково може бути зумовлено масовою персоналізацією обслуговування, тоді як скорочення шляху доставки зменшує витрати і таким чином впливає на зниження вартості товару [206].

Ще одним прикладом може бути індустрія охорони здоров'я, де електронна комерція є найважливішим чинником для компаній, які займаються менеджментом охорони здоров'я, що дозволяє їм стати основними посередниками (між урядовими агентствами, лікарями, фармацевтичною промисловістю тощо) на ринку. У цьому виразі електронна комерція означає електронний обмін інформацією, пов'язаною з охороною здоров'я, між зацікавленими в ринку сторонами. Такі компанії самі по собі не так важливі, як процес вертикальної інтеграції виробників, що нещодавно розпочався в фармацевтичній промисловості з такими компаніями і який має на меті одержання доступу до їх величезних баз даних [211, с. 41].

Приклади конкретної комерційної вигоди від електронної комерції такі:

- зменшення витрат на рекламу;

- зниження витрат на доставку, переважно для товарів, які можуть бути отримані електронним способом;

- скорочення витрат на дизайн і виробництво;

- поліпшені аналіз ринку та стратегічне планування;

- великі можливості для маркетингового дослідження ніш на ринку;

- однаковий доступ до ринку (як для великих корпорацій, так і для невеликих фірм);

- доступ до нових ринків збуту;

- залучення замовників у розроблення і впровадження нових продуктів і послуг.

Слід зауважити, що компанії, створюючи комерційні Web-сторінки, намагаються досягнути чотирьох основних цілей:

- залучення нових покупців за допомогою інтерактивного маркетингу та реклами;

- удосконалення обслуговування покупців за допомогою служби інтерактивної підтримки покупців;

- розвитку електронних ринків і каналів розподілу для існуючих продуктів;

- розроблення нових інформаційних продуктів, доступних у Web [223, с. 67-68].

Отже здійснення електронної комерції відбувається за декількома напрямами:

по-перше, значного скорочення витрат за рахунок використання програмних продуктів, заснованих на Internet-технологіях, їхнє розроблення, використання і просування обходиться дешевше, ніж традиційні інформаційні системи. Так, впровадження і супровід корпоративного Internet пов'язані зі значно меншими витратами фінансових і людських ресурсів, ніж традиційних систем клієнт-сервер.

Крім того, електронна комерція сприяє значному скороченню трансакційних витрат. При торгівлі інформаційними продуктами не тільки замовлення та оплата, а й доставка продукту здійснюються у віртуальній формі. Таким чином, відпадає необхідність у друкованій продукції й упакуванні. Доставка нових програмних продуктів чи оновлених версій з використанням Internet скорочує час виходу висококонкурентної продукції на ринок. Розміщення електронних каталогів у мережі замість публікації їх на папері і розсилання поштою спрощує їхнє відновлення, скорочує витрати і час доставки споживачам;

по-друге, використання Internet-технологій у інтерактивному маркетингу. На відміну від традиційних засобів комунікації Internet дозволяє миттєво вивчати реакцію користувачів мережі, збирати й аналізувати інформацію про поведінку своїх контрагентів;

по-третє, удосконалення обслуговування споживачів. Розміщення всеосяжної інформації, надання багатопрофільних послуг і організація оперативного зворотного зв'язку значно підвищують лояльність споживачів електронної комерції. Більше того, перетворення однобічного й асинхронного зв'язку з клієнтами на двосторонній та інтерактивний дозволяє знизити витрати компанії й обмеження часу і простору;

по-четверте, генерування додаткових джерел доходу. Якою б вражаючою не була економія на прямих витратах, в електронному бізнесі набагато ціннішими є непрямі вигоди [239, с. 65-66].

На наш погляд, умови здійснення електронної комерції можна структурувати в три групи. А саме:

1. Визначення бізнес-ландшафту:

- використання споживачів як джерела інформації.

Передбачає систематизований збір інформації і надання послуг, які мають певну цінність для споживача. Включає раціональний інтерфейс інформаційних ресурсів і створення інструментів навігації та настроювання;

- створення власного ринку, використовуючи переваги інших ринків.

Передбачає впровадження нових товарів і послуг шляхом захоплення частки існуючих ринків. З урахуванням неминучого відмирання старих каналів своєчасне застосування названої тактики є досить енергійним шляхом для прокладання нових каналів і досягнення конкурентних переваг. З цією метою використовуються інформаційні засоби для розвитку продуктів і послуг, які відповідають новим каналам, та існуючих торгових марок для їхнього просування;

- оцінка кожного покупця як окремого ринкового елемента.

Передбачає послідовне задоволення унікальних потреб споживачів. З цією метою технології електронної комерції колекціонують інформацію про споживачів і використовують її для виконання індивідуалізованих пропозицій;

- створення суспільства цінностей.

Полягає у використанні переваг спільної діяльності клієнтів і партнерів компанії. З цією метою використовуються такі технології обміну інформацією і взаємодії, як форуми, чати, ігри тощо.

2. Створення нових зв'язків:

- заміна недружнього інтерфейсу навчальним.

Передбачає створення висококласного користувальницького інтерфейсу, який є сполучною ланкою для міжособистісного спілкування. Такий інтерфейс забезпечує швидке й ефективне виконання операцій на рівні, який визначається споживачем. Усі проведені трансакції фіксуються, що забезпечує багате сховище даних, за допомогою якого компанія поповнює свої знання.

Використовувані технології інформують користувачів про сутність трансакцій, збирають інформацію про їхні потреби і запити, а також про реакцію на процеси, що відбуваються (наскільки очікування збігаються з дійсністю);

- гарантування цілісності і послідовності дій.

Передбачає забезпечення цілісності, послідовності і безперервності діяльності, спрямованої на задоволення потреб споживачів і розв'язання їхніх проблем;

- надання максимального обсягу інформації.

Полягає в удосконалюванні зв'язків зі споживачами шляхом надання цінної і повної інформації. Для дешевого і широкомасштабного розповсюдження інформації використовуються відкриті і розгалужені системи, найкращим прикладом яких є мережа Internet;

- використання переваг інформаційного співробітництва.

Передбачає створення партнерських відносин на базі об'єднання компетентності та інформованості сторін.

3. Визначення Internet-простору:

- розгляд своїх активів як своїх зобов'язань.

Фізичні активи (об'єкти нерухомості, виробниче устаткування) можуть стати стримуючим фактором для розвитку на ринку електронної комерції. Це відкриває великі можливості для малих фірм і одиничних підприємців, перевага яких полягає саме у відсутності фіксованих витрат. Технології електронної комерції в даному випадку сприяють розвитку торгової марки й інформаційних активів компанії;

- руйнування традиційного ланцюжка додавання вартості.

Полягає в перегляді всіх ланок ланцюжка додавання вартості (стадій виробництва і розподілу товарів та послуг) і вилученні або визначенні її неефективних елементів. Технології електронної комерції використовуються для визначення процесів купівлі, продажу, виробництва і взаємин між ними;

- керування інноваціями як портфелем альтернатив.

Інвестиції в електронний бізнес пов'язані з високим рівнем ризику і невизначеністю зовнішнього середовища. Для раціонального керування інноваційними проектами їх слід розглядати як портфель інвестицій, а не просто суму дискретних проектів;

- залучення творчих особистостей.

Передбачає агресивну популяризацію заходів електронної комерції серед молоді, оскільки вона адекватніше сприймає нововведення електронної комерції. Досягнення цієї мети найбільш ефективне при активній взаємодії працівників компанії і споживачів її продукції в дружній атмосфері.

2.3 Законодавство про захист прав суб'єктів електронної комерції у правовому просторі України

В основі успіху будь-якої комерційної діяльності лежить довіра споживачів та захист прав її учасників. Стрімкий злет електронної комерції за останні кілька років загострив реалізацію цього принципу, зокрема, виявивши недовіру користувачів до перенесення бізнесу у сферу Internet.

Основною умовою користувачі вважають безпеку проведення платіжних трансакцій і конфіденційність їх персональної інформації. На захист інтересів користувачів спрямовані законодавчі акти, технологічні й організаційні заходи, процедури страхування і контролю. Не менш важливим користувачі вважають гарантування послідовності та цілісності трансакцій та правомочність їх проведення всіма сторонами [189].

Незмінними залишаються вимоги споживачів до рівня клієнтського обслуговування. Споживачі очікують від віртуальних підприємств (підприємців, які функціонують в е-середовищі) достатньої до себе уваги й адекватного її прояву, а також своєчасної реакції на клієнтські запити.

На думку експертів, розвиток електронного бізнесу багато в чому визначається прогресом у галузі інформаційної безпеки, під якою розуміється стан стійкості інформації до випадкових чи навмисних впливів, що виключає неприпустимий ризик її знищення, спотворення і розкриття, які призводять до матеріальних збитків власника чи користувача інформації [184].

Для одержання доступу до інформації користувач повинен пройти процедури аутентифікації (встановлення особистості) і авторизації (визначення прав доступу). Крім того, сам сервер також повинен бути аутентифікований користувачем.

Основні завдання при досягненні безпеки інформації полягають у забезпеченні її доступності, конфіденційності, цілісності і юридичній значимості. Кожна загроза повинна розглядатися щодо того, якою мірою вона може стосуватися цих чотирьох властивостей або якості безпечної інформації [201; 224; 225].

Конфіденційність означає, що інформація обмеженого доступу повинна бути доступна тільки тому, кому вона призначена.

Під цілісністю інформації розуміється її властивість існування в неспотвореному вигляді.