Господарські договори

Размещено на http://allbest.ru

112

ГОСПОДАРСЬКІ ДОГОВОРИ

Загальні поняття та види договору

Договором с домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматись від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Укладення господарського договору -- є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні або існує пряма вказівка закону для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів, сторони можуть визначати зміст договору на основі:

· вільного волевиявлення, можуть погоджувати будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

· примірного договору, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови передбачені примірним договором або доповнювати його зміст;

· типового договору, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору але мають право конкретизувати його умови;

· договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Зміст договору що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню.

Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів зазначених у частині 1 ст. 179 господарського кодексу електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та іншими видами транспорту, а у випадках передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції.

Господарські договори укладаються за правилами встановленими цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зміст господарського договору становлять умови договору визначені угодою його сторін спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняти пропозиції (акцепту) другою стороною.



Форма договору

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми закону не встановлені законом.

Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть, якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначити найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції, робіт, послуг, а також вимоги до їх якості.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку встановленому цивільним кодексом України та іншими законодавчими актами.

У разі визнання погодженої у договорі ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умов договору щодо цін.

Строком дії договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору не поширюються умови укладеного договору, якщо договором передбачено інше.

Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце підчас дії договору.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за Договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) Договору або у разі недодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з часу набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. договір біржовий угода торговельний

Попередній договір

Попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умова встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на основі попереднього договору.

Попередній договір укладається у письмовій формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, -- у письмовій формі.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завданні простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не встановлений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо кожна із сторін не направить пропозицію про його укладення.

Договір про наміри (протокол про наміри тощо), в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору. не вважається попереднім договором.

Недійсність договорів (угод)

Недійсним вважаються угоди (договори):

· який не відповідає вимогам закону;

· що суперечать цілям діяльності юридичної особи;

· укладені з громадянами визнаними недієздатним, або неповнолітніми;

· укладені з громадянами обмеженими у дієздатності;

· укладені внаслідок обману, насильства, погрози або при збігу тяжких обставин;

· укладені під умовами: відкладальною, скасувальною.



ДОГОВОРИ ПРО ПЕРЕДАЧУ МАЙНА У ВЛАСНІСТЬ

Договір купівлі -- продажу, його види

За договором купівлі -- продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі -- продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний,набутий)продавцем у майбутньому.

Предметом купівлі -- продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі -- продажу майнових прав застосовуються загальні правила (положення) про купівлю -- продаж, якщо інше не передбачене договором або законом.

До договору купівлі -- продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі продажу валютних цінностей і Цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю -- продаж, якщо інше не встановлене законом про ці види договорів або не випливає з їхньої суті. Договір купівлі -- продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Договір роздрібної купівлі -- продажу

За договором роздрібної купівлі -- продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.

Договір роздрібної торгівлі є публічним.

Умови договору, що обмежують права покупця-фізичної особи порівняно з правами встановленими Цивільним кодексом та законодавством про захист прав споживача є нікчемними.

Покупець має право на відшкодування збитків завданих йому продавцем внаслідок використання ним переваг свого становища у виробничій або торговельній діяльності.



ПОРЯДОК ЗАНЯТТЯ ТОРГОВЕЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Торговельна діяльність здійснюється у сфері товарного обігу і спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує надання відповідних послуг.

Порядок і правила зайняття торговельною діяльністю визначають загальні умови і основні вимоги до торговельно-виробничої мережі обслуговування громадян для придбання товарів для власних потреб, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-підприємців та іноземних юридичних осіб, що здійснюють підприємницько-торговельну діяльність на території України.

Господарюючі суб'єкти здійснюють торговельну діяльність після їх державної реєстрації, а по окремих видах товарів після отримання ліцензії.

Торговельна діяльність -- це ініціативна, самостійна діяльність юридичних і фізичних осіб щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

Господарсько-торгівельна діяльність здійснюється на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Форми господарсько-торговельної діяльності: матеріально-технічне постачання та збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу; договори на поставку і контрактацію сільськогосподарської продукції, енергопостачання, міна, бартер, лізинг та інші договори.



ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУБ'ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Адміністративна відповідальність -- настає за порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю за:

· продаж товарів зі складів, підсобних приміщень підприємств державної торгівлі (громадського харчування) і споживчої кооперації за порушення торгових правил, а так само приховування товарів від покупців вчинене працівниками підприємств, (організацій) державної торгівлі, (громадського харчування та сфери послуг) і споживчої кооперації, які не є посадовими особами;

· проведення розрахунків із споживачами працівниками підприємств, установ і організацій торгівлі, громадського харчування і сфери послуг усіх форм власності та громадянами підприємницької діяльності, які здійснюють її у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у тому числі з обміну валюти, за готівку без електронного контрольно-касового апарата (комп'ютерної системи), із використанням не зареєстрованого належним чином електронного контрольно-касового апарата (комп'ютерної системи), з застосуванням зіпсованого електронного контрольно-касового апарата комп'ютерної системи, або з порушенням встановленого порядку застосування електронного контрольно-касового апарата (комп'ютерної системи чи товарно-касової книги, та порушення встановленого порядку проведення розрахунків у касах на підприємствах, установах і організаціях усіх форм власності, де ці операції проводяться з оформленням видаткових і прибуткових касових ордерів з видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених відповідною печаткою в установленому порядку;

· невидача працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, що здійснюють розрахунки із споживачами за реалізацію товарів, надання послуг, виконання робіт, у тому числі з обміну валюти громадянам -- споживачам касового чи товарного чека, квитанції або іншого письмового документа, що засвідчує факт купівлі товару, виконання роботи, надання послуги, а також порушення порядку ведення касової книги або не ведення чи ведення з порушенням журналу використання електронного контрольно-касового апарата та порушення правил його зберігання;

· неподання, несвоєчасне подання або подання за невстановленою формою державним податковим органам звітності пов'язаною із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів, не збереження документів, визначених порядком застосування електронних контрольно-касових апаратів;

· порушення правил торгівлі спиртними напоями.



ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

Види порушень:

· відмова працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, у наданні громадянам -- споживачам необхідної і доступної інформації про товари, (послуги, роботи), у навчанні безпечного та правильного їх використання, а також самообмеження прав громадян-споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів;

· відмова громадянину споживачу в реалізації його права в разі придбання ним товару неналежної якості.

Незаконна торгівельна діяльність -- здійснення угод купівлі - продажу товарів чи інших предметів з ухиленням від реєстрації в установленому порядку з метою одержання неконтрольованого державою прибутку, якщо розмір цього прибутку не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Незаконний відпуск або придбання бензину, паливно-мастильних матеріалів, що належать державним або громадським підприємствам, організаціям чи установам при відсутності ознак розкрадання.

Порушення правил про валютні операції -- незаконні скуповування, обмін, продаж, використання валютних цінностей, як засобу платежу або як застави, якщо вартість предмета не перевищує вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення законодавства з фінансових питань:

· приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат та збитків;

· відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку;

· внесення неправдивих даних до бухгалтерської або статистичної звітності;

· несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації грошових коштів і матеріальних цінностей;

· порушення правил ведення касових операцій;

· перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок;

· невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності.

Несвоєчасне здавання виторгу -- торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і веденням касових операцій.

Реалізація і прийняття на комісію або зберігання з метою продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає акцизних марок встановленого зразка. Ухилення від реєстрації громадян-підприємців в органах Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування України громадян-підприємців, як платників обов'язкових страхових внесків, приховування (зниження) службовою особою підприємства, установи організації фонду оплати праці та громадянами-підприємцями суми доходу, з яких обчислюються внески на соціальне страхування, несвоєчасне подання або неподання за встановленою формою бухгалтерських звітів та інших документів.

Порушення порядку формування та застосування цін і тарифів. Порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них.

Зловживання монопольним становищем на ринку

Нав'язування таких умов договору, які становлять контрагентів в нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмету договору, в тому числі нав'язування товару. Не потрібного контрагенту обмеження або припинення виробництва, а також вилучення з обороту товарів з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін, часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлі товару за відсутності альтернативних джерел постачання або збуту з метою створення або підтримки дефіциту чи встановлення монопольних цін (тарифів, розцінок) на свої товари, а також дискримінаційних цін, що обмежують права окремих споживачів.

Правила торговельного обслуговування населення.

Працівники торгової галузі зобов'язані забезпечувати права споживачів, знати і виконувати ці правила та інші нормативні документи, що регулюють здійснення роздрібної торгівлі.

Працівники торгівлі, що здійснюють продаж товарів, зобов'язані:

* надати покупцю інформацію про товари в обсязі передбаченому законодавством;

* розрахунки за продаж товарі здійснюється за готівку, в безготівковому порядку, за чеками банків та в іншому порядку відповідно до чинного законодавства і в кредит;

* не допускається продаж товарів, вільну продажу яких обмежено законом; касир або інший працівник, який одержує гроші за товар, під час Розрахунку з покупцем повинен чітко назвати суму, одержану від покупця і покласти одержані гроші окремо на видному місці, оформити розрахунковий документ установленої форми на повну суму покупки, назвати покупцеві належну йому суму здачі і видати її разом з розрахунковим документом;

* касири та інші працівники, які мають право одержувати від покупців гроші за проданий товар зобов'язані приймати від них зношені купюри;

* забороняється зберігання в касі, (грошовому ящику, сейфі) грошей готівкою, які не належать підприємству, а також особистих речей касира чи інших працівників підприємства;

* суб'єкт господарювання зобов'язаний реалізовувати товари за наявності цінника на товар (прейскурант) у грошовій одиниці України і на вимогу покупця надати йому повну інформацію про виробника, основні споживні якості та безпеку товару і його ціну, забезпечити належний рівень обслуговування;

* покупець має право на вільний вибір товару, перевірку його якості, міри, ваги та ціни, демонстрування безпечного та правильного використання.

Особливості оптової торгівлі (біржова торгівля) Біржова торгівля

Здійснення торговельно-біржової діяльності має на меті організацію та регулювання торгівлі шляхом надання послуг суб'єктам господарювання у здійсненні ними торговельних операцій спеціально утвореною господарською організацією -- товарною біржею.

Правові умови створення та діяльності товарних бірж, а також основні правила здійснення торговельно-біржової діяльності визначаються Цивільним кодексом, прийнятими відповідно до нього законами та іншими нормативними актами.

Товарна біржа

Товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін,, вивчає і упорядковує товарний обіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям.

Товарна біржа є юридичною особою, діє на засадах самоврядування і господарської самостійності, має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахункові рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням.

Товарна біржа створюється на основі добровільного об'єднання заінтересованих суб'єктів господарювання. Засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні та комунальні підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

Створення товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок її заснування, склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків. Засновники сплачують пайовий внесок.

Товарна біржа діє на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі. Державна реєстрація товарної біржі провадиться відповідно до вимог ст.. 58 Цивільного кодексу України.

Товарна біржа не займається посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами рівноправності учасників біржових торгів, публічного проведення біржових торгів, застосування вільних ринкових цін.

Права та обов'язки товарної біржі . Товарна біржа має право:

· встановлювати відповідно до законодавства власні обов'язкові для всіх учасників біржових торгів правила біржової торгівлі та біржового арбітражу;

· встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею;

· створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;

· засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів по торговельних угодах;

· розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;

· укладати контракти з іншими біржами, мати своїх представників на біржах, у тому числі розташованих за межами України;

· видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні і рекламні видання;

· вирішувати інші питання передбачені законом.

Обов'язки товарної біржі:

· створювати умови для проведення біржової торгівлі;

· регулювати біржові операції; регулювати ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі;

· надавати членам і відвідувачам біржі організаційні, інформаційні та інші послуги;

· забезпечувати збір, обробку і розповсюдження інформації, що стосуються кон'юнктури ринку.

Правила біржової торгівлі

Правила біржової торгівлі розробляються відповідно до законодавств і є основним документом, що регламентує здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань.

Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або органом ними уповноваженим.

Біржовими торгами є торги, що публічно і гласно проводяться в торговельних залах біржі по товарах, допущених до реалізації на біржі в порядку, встановленими правилами біржової торгівлі.

Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам-громадянам зареєстрованим на біржі відповідно до її статуту для виконання доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій.

Припинення товарної біржі відбувається за рішенням загальних зборів членів біржі, а також за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Види біржових угод

Біржовими угодами -- є угоди, що укладені (вчинені) на біржі. Укладаються ці угоди брокерськими конторами і брокерами, а не продавцями і покупцями. Біржова угода по своїм юридичним ознакам відповідає загальним вимогам законодавства щодо змісту, форми і структури тексту угоди.

Угоди поділяються на біржові і позабіржові. Предметом біржової угоди є «біржовий товар».

Біржова угода може бути укладена на купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, що допущені для обігу на товарній біржі. Біржові угоди детально регулюються Правилами біржової торгівлі окремих бірж.

Біржі, як правило здійснюють товарообіг (обмін), якісно однорідних товарів визначених родовими ознаками. Біржовий товар має відповідати встановленим стандартам.

Біржові угоди поділяються на види, угоди бувають:

· з негайним виконанням (на реальний товар або касові угоди), за такою угодою на одному із вказаних біржею складів і передаватися покупцеві негайно;

· термінові угоди, на певно визначений строк, коли організація-продавець передає товар у повне розпорядження (у власність) організації-покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар по ціні і в строк встановлений угодою (контрактом);

· біржові угоди із заставою -- договір застави. Змістом такого виду угод є і те, що в момент укладання основного договору, один контрагент виплачує другому суму визначену договором, як заставу;

· ф'ючерсні угоди -- стандартні біржові контракти на стандартний товар з визначеним строком виконання контракту за ціною встановленою на день укладення контракту. Предметом ф'ючерсної угоди є купівля-продаж біржового контракту на певний товар, а не певного товару.

Договір міни

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він одержує взамін.

Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

Не може бути об'єктом міни (бартеру) майно віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним чи комунальним підприємством.

Законодавством можуть бути встановлені інші особливості здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, пов'язаних з придбанням і використанням окремих видів майна, а також здійснення таких операцій в окремих галузях господарювання.

До договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни, (бартеру), якщо не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін.

Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги). Законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору міни.

Договір безоплатної передачі (дарування) За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір, що встановлює обов'язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового характеру, не є договором дарування. Предметом договору дарування можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

Форма договору дарування

Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно.

Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі не додержання письмової форми цей договір є нікчемним.

Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.

Договір дарування валютних цінностей на суму, що перевищує п'яти десятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.



Сторони у договорі дарування

Сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада.

Батьки (усиновлювачі), опікун не мають права дарувати майно дітей, підопічних.

Підприємницькі товариства можуть укладати договори дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлене установчим документом дарувальника. Це правило не поширюється на право юридичної особи укладати договір пожертви.

Договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник Доручення на укладення договору дарування, в якому не встановлено імені обдаровуваного є нікчемним.

Обов'язки дарувальника

Якщо дарувальникові відомо про недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб, він зобов'язаний повідомити про них обдаровуваного.

Дарувальник, якому було відомо про недоліки або особливості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровуваного зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком.

Право власності на дарунок виникає з моменту його прийняття. Дарувальник, який передав річ підприємству, організації транспорту, зв'язку або іншій особі, для вручення її обдаровуваному, має право відмовитися від має право відмовитися від договору дарування до вручення речі обдаровуваному.

Якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, дарунок є прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить відмову від його прийняття.

Прийняття обдарованим документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняття дарунка.

Договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому

Договором дарування може бути встановлений обов'язок дарувальника передати дарунок обдарованому у майбутньому: через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини; у разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості.

Якщо до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, дарувальник або обдарований помре договір дарування припиняється.

Одностороння відмова від договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому

Дарувальник має право відмовитися від передання дарунка у майбутньому, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився.

Обдаровуваний має право у будь-який час до прийняття дарунка на підставі договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому відмовитися від нього.

Обов'язок обдаровуваного на користь третьої особи

Договором дарування може бути встановлений обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматись від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право вічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо).

Дарувальник має право вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку на користь третьої особи. У разі смерті дарувальника, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним, виконання обов'язку на користь третьої особи має право вимагати від обдаровуваного особа на користь якої встановлено цей обов'язок.

Правові наслідки порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи -- у разі порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення не можливе, -- відшкодування його вартості.

Розірвання договору дарування на вимогу дарувальника

Дарувальник мас право:

· вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини, (чоловіка) або дітей;

· якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування;

· вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;

· вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена;

· вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.

У разі розірвання договору дарування, обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.

Позовна давність, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування -- до вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.

Пожертва

Пожертвою є дарування рухомих та нерухомих речей, зокрема грошей цінних паперів, особам, для досягнення ними певної наперед обумовленої мети. Договір пожертви є укладеним з моменту прийняття пожертви.

Права пожертвувана

Пожертвувач мас право здійснювати контроль за виконанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву.

Якщо використання пожертви за призначенням виявилось неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувана, а в разі його смерті чи ліквідації юридичні особи -- за рішенням суду.

Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.



Договір поставки

За договором поставки продавець (постачаїьник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим використанням, покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання, укладення та виконання договорів поставки у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Договір контрактації сільськогосподарської продукції

За договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договорів контрактації сільськогосподарської продукції.



ДОГОВОРИ ПРО ПЕРЕДАЧУ МАЙНА В КОРИСТУВАННЯ

Договір найму

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Предметом договору найму можуть бути:

· річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму;

· майнові права. Особливості договору найму окремих видів майна встановлюються Цивільним кодексом та іншими законами.

Право передання майна у найм

Право передання майна у найом має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Плата за користування майном

За користування майном з користувача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або у натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі, договір найму припиняється.

Страхування речі переданої у найм

Передання у найм речі, що була застрахована наймодавцем, не припиняє чинності договору страхування. Договором або законом може бути встановлений обов'язок наймача укласти договір страхування речі, що передається у найом.

Ризик випадкового знищення або пошкодження речі . Наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Користування річчю, переданою у найм

Наймач повинен користуватися річчю відповідно до її призначення і умов договору. Якщо наймач користується переданою йому річчю у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму та відшкодування збитків.

Наймач має право змінювати стан речі, переданою йому у найм лише за згодою наймодавця.



Під найм

Передання наймачем речі у користування іншій особі (під найм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

До договору піднайму застосовується положення про договір найму.

Право власності на плоди, продукцію, доходи одержані від користування річчю, переданою у найом.

Наймодавцеві належить право власності на плоди, доходи одержані ним в результаті користування річчю переданою у найм.

Ремонт речі переданої у найм

Поточний ремонт речі переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Переважні права наймача

Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після закінчення строку договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач маючи таке право, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до закінчення строку договору найму, у строк встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, -- в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін, а у разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Відповідальність за шкоду, що завдана у зв'язку з користуванням річчю переданою у найм

Шкода завдана третім особам у зв'язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем на загальних підставах.

Шкода завдана у зв'язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати.

Умова договору про звільнення наймодавця від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок особливих властивостей речі про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати, є нікчемною.

Припинення договору найму

Договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи -- наймача, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи.

Право наймодавця відмовитися від договору найму Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Розірвання договору найму на вимогу наймодавця

Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

· наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

· наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

· наймач своєю поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

· наймач не приступив до капітального ремонту речі, якщо обов'язок капітального ремонту речі був покладений на наймача.

Розірвання договору найму на вимогу наймача

Наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

· наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;

· наймодавець не виконує свого обов'язку щодо капітального ремонту речі.



Обов'язки наймача у разі припинення договору найму

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Позовна давність, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму Позовна давність про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік.

Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача -- з моменту припинення договору найму.

Договір оренди

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі користування своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Об'єктом оренди можуть бути:

· державні або комунальні підприємства або їх структурні підрозділи, або цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

· нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

Інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання. Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства. Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути об'єктами оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням передбачених ним особливостей.

Умови договору оренди

Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

· строк, на який укладається договір оренди;

· орендна плата з урахуванням її індексації;

· порядок використання амортизаційних відрахувань;

· відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відповідною вартістю. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі, якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Основні права та обов'язки орендаря:

· орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди;

· орендар може бути зобов'язаний використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду;

· орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату;

· орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Оренда державного та комунального майна

Орендодавцями щодо державного та комунального майна є:

· Фонд державного майна України, його регіональні відділення -- щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна яке є державною власністю, а також іншого майна, у випадках передбачених законом;

· державні (комунальні) підприємства щодо окремого індивідуально визначеного майна, а також з дозволу орендодавців щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна.

· Організаційні та майнові відносини, пов'язані з передачею в оренду цілісних майнових комплексів державного сектора економіки, а також аналогічних комплексів комунальної власності регулюються відповідно до Цивільного кодексу України.



Припинення договору оренди

Одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі:

· закінчення строку, на який його було укладено;

· викупу (приватизації) об'єкта оренди;

· ліквідації суб'єкта господарювання (орендаря);

· загибелі (знищення) об'єкта оренди;

· розірвання договору оренди за згодою сторін;

· на вимогу однієї сторони, достроково з підстав передбачених Цивільним кодексом України.

Договір лізингу

Лізинг -- це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів фінансовий чи оперативний.

За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

Об'єктом лізингу може бути не рухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Майно, яке є державною (комунальною) власністю може бути об'єктом лізингу тільки за погодження з органом, що здійснює управління цим майном, відповідно до закону.

Не можуть бути об'єктами лізингу земельні ділянки, інші природні об'єкти, а також цілісні майнові комплекси державних (комунальних) підприємств та їх структурних підрозділів.

Перехід права власності на об'єкт лізингу до іншої особи не є підставою для розірвання договору лізингу.

Концесійна діяльність

Концесія -- це надання з метою задоволення суспільних потреб уповноваженим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі вітчизняним або іноземним суб'єктам господарювання (концесіонерам) права на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) об'єктом концесії за умови взяття концесіонером на себе відповідних зобов'язань, майнової відповідальності і підприємницького ризику.

Сфери господарювання, в яких дозволяється концесійна діяльність, об'єкти права державної або комунальної власності, що можуть надаватися в концесію, а також види підприємницької діяльності, які не дозволяється здійснювати на концесійній основі визначаються законом.

Засади концесійної діяльності

Концесійна діяльність в Україні базується на таких засадах:

· поєднання державного регулювання концесійної діяльності та здійснення її на підставі концесійного договору;

· вибір концесіонерів переважно на конкурсній основі;

· комплексне та оплатне використання об'єкта концесії, участь держави, органів місцевого самоврядування у частковому фінансуванні об'єктів соціального призначення;

· взаємна вигода сторін у концесійному договорі, розподіл ризиків між сторонами концесійного договору;

· державне гарантування інвестицій концесіонерів;

· забезпечення прав та законних інтересів споживачів продукції (послуг), що надаються концесіонерами;

· стабільність умов концесійних договорів.

Концесійний договір укладається відповідно до законодавства України з концесіонерами в тому числі з іноземними інвесторами, Кабінетом Міністрів України або уповноваженими органами державної влади.

Строк дії концесійного договору встановлюється сторонами договору залежно від характеру та умов концесії. Цей строк не може бути меншим десяти років та більшим п'ятдесяти років.

Договір комерційної концесії

За договором комерційної концесії одна сторона (правовласник) зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення або продажу певного виду товару та надання послуг.

Предмет договору комерційної концесії

...