Безпека життєдіяльності як категорія

Дорожньо-транспортна подія - це подія що виникла під час руху по дорозі транспортного засобу та при його участі при якій загинули або поранені люди, пошкоджені транспортні засоби споруди, вантажі або спричинена інша матеріальна шкода.

Транспортна травма - механічне пошкодження, що виникло внаслідок дії на людину рухомого транспорту або при падінні з нього.

Автомобільна травма - сукупність пошкоджень, які виникають у водія, пасажирів, пішоходів внаслідок автотранспортної пригоди.

Реанімація - оживлення, повернення до життя.

Реанімаційні заходи - це комплекс термінових заходів, які спрямовані на заміну і поновлення основних життєво важливих функцій організму - дихання, кровообігу, - з метою загибелі головного мозку людини.

Іммобілізація (латин. immobilis - «нерухомий») - створення нерухомості

(спокою) при різних пошкодженнях або захворюваннях.

Транспортна іммобілізація - створення нерухомості на термін, необхідний для транспортування (евакуації) потерпілого з місця отримання травми до лікувального закладу.

Отруєння - патологічний процес,що виникає внаслідок попадання із навколишнього середовища різних речовин у такій кількості,яка спричиняє порушення гомеостазу.

Види пошкоджень при транспортних аваріях

Незалежно від виду транспортної аварії (катастрофи), загальним для всіх є загибель багатьох десятків, сотень і навіть тисяч людей.

В залежності від кількості потерпілих розрізняють 5 категорій транспортних катастроф по ступеню медичних наслідків:

І - до 5 чоловік;

ІІ - 5-15 чоловік;

ІІІ - 15-30 чоловік;

ІV - 30-50 чоловік;

V - більше 50 чоловік.

У той же час, для кожного виду транспортної аварії є характерні види травм (рис. 7.1).

При автомобільних аваріях виникає 5 видів автотравм:

Ш пошкодження від зіткнення людини з рухомим автомобілем;

Ш пошкодження від переїзду людини колесами рухомого автомобіля;

Ш пошкодження від падіння людини з рухомого автомобіля;

Ш пошкодження в кабіні;

Ш пошкодження від здавлення тіла людини між автомобілем та іншим предметом.

Причинами розвитку автотравм є:

Ш первинний контакт з автомобілем - удар;

Ш закидання тіла на автомобіль - удар;

Ш падіння тіла на ґрунт - удар;

Ш ковзання по ґрунту - тертя.

Від первинного удару - синці, гематоми, забиття, рани, переломи, розриви і відриви внутрішніх органів.

Передній бампер - переломи кісток бедра або гомілки, струс тіла.

Після первинного удару тіло закидає на капот - пошкодження голови, грудної клітини.

При падінні на ґрунт - голова, кінцівки.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 7.1. Види пошкоджень при транспортних аваріях

Перша медична допомога при дорожньо-транспортних пригодах

Профілактика і допомога при екстремальних станах повинні мати комплексний характер і, по можливості, бути терміновими. Відомо, що в екстремальних ситуаціях серед потерпілих, які не отримали першу медичну допомогу протягом години, вмирає 40%, протягом 3-х годин - 60%, протягом 6 годин - 96%. Крім того, встановлено: кожних 20 із 100 загиблих при катастрофах (нещасних випадках) можна було би врятувати, якщо б допомога була своєчасною і правильною.

Головною вимогою в організації першої медичної допомоги є своєчасність і послідовність виконання її елементів і складається з двох етапів:

І). Алгоритм огляду:

ь оглянути ротову порожнину, верхні дихальні шляхи, одночасно видалити сторонні тіла, відновити функції зовнішнього дихання;

ь оцінити частоту, характер дихальних рухів, прийняти рішення щодо штучної вентиляції легень і непрямого масажу серця;

ь визначити цілісність кровоносних судин, одночасно спинити зовнішню кровотечу (в першу чергу артеріальну);

ь оцінити стан серцево-судинної системи шляхом вимірювання пульсу; відсутність пульсу на променевих артеріях свідчить про зниження артеріального тиску крові нижче 80 мм рт.ст.;

ь оцінити стану органів почуттів, насамперед, органів зору. Ступінь тяжкості стану визначають по тому, на що звертає увагу потерпілий: на команду чи на больовий подразник, або зовсім не реагує;

ь встановлення мовного контакту з потерпілим; перевірка наявності або відсутності активних і пасивних рухів кінцівок.

ІІ). Надання допомоги:

- заходи ПМД поділяються в залежності від виду уражень. Після негайного припинення дії зовнішніх вражаючих факторів або видалення потерпілого з несприятливих умов, складають дві групи:

1) надання невідкладної медичної допомоги залежно від його стану, характеру травми, нещасного випадку чи раптового захворювання: зупинка кровотечі, накладання пов'язок на рани, засоби долікарської реанімації, транспортна іммобілізація, знеболювання;

2) негайний виклик швидкої медичної допомоги, транспортування потерпілого до медичного закладу.

Незалежно від причин, місця виникнення основні заходи і засоби першої медичної допомоги при травмах такі:

Ш Профілактика травматичного шоку (див. розділ 1).

Ш Зупинка кровотечі.

Ш Накладання бинтових, косинкових та ін. м'яких пов'язок.

Ш Іммобілізація пошкоджених частин тіла.

Ш Транспортування потерпілих.

Зовнішні кровотечі, перша медична допомога.

Способи тимчасової зупинки кровотечі:

Ш надання пошкодженій частині тіла завищеного положення по відношенню до тіла;

Ш притискання судини, що кровоточить в місці пошкодження за допомогою давлючої пов'язки;

Ш пальцеве притискання артерії;

Ш зупинка кровотечі фіксуванням кінцівки в положенні максимального згинання або розгинання в суглобі;

Ш кругове здавлювання кінцівки джгутом.

Накладання джгута (алгоритм на рис. 7.2.) дозволено лише при сильній артеріальній кровотечі з артерії кінцівки, в усіх інших випадках застосовувати спосіб не рекомендується.

Послідовність накладання джгута:

Ш Для попередження защемлення шкіри під джгут підкладають рушничок, одяг пораненого і т.п..

Ш Кінцівку трішки піднімають догори, джгут підводять під кінцівку.

Ш Джгут розтягують і кілька разів обгортають навколо кінцівки до припинення кровотечі. Найбільш тугим повинен бути перший оберт, другий накладають з меншим натягненням, а інші - з мінімальним.

Ш Оберти джгута повинні кластися поряд один із одним, не защімлюючи шкіри.

Ш Кінці джгута фіксують за допомогою ланцюжка і гачка поверх усіх обертів.

Увага! Джгут на кінцівці можна накладати літом не більш ніж на 1,5-2 години, в холодну пору року - 1 годину. Протягом 2-х годин з моменту накладання джгута необхідно постраждалого доставити до лікувального закладу. Якщо кінцева зупинка кровотечі затягується, то необхідно на 10-15 хв. зняти джгута і накласти заново дещо вище або нижче.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 7.2. Алгоритм 1. Зупинка артеріальної кровотечі за допомогою закрутки або кровоспинюючого джгута:

а - розтягування джгута; б - накладання джгута з постійним його розтягуванням; в - правильне положення джгута; г - записка, на якій вказаний час накладання джгута; д - накладання закрутки.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 7.3. Алгоритм 2. Рани, перша медична допомога. Пов'язки, техніка їх накладання (десмургія)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 7.4. Пов'язки. Види пов'язок.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 7.5. Алгоритм 3. Користування індивідуальним перев'язувальним пакетом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 7.6. Алгоритм 4. Накладання бинтових пов'язок

Рис. 7.7а. На голову - «чепець» Рис. 7.7б. На грудну

клітку - «спіральна»

Рис. 7.7в. На кисть, зап'ястя - Рис. 7.7г. На стегно - «спіральна» колосоподібна, хрестоподібна

Рис. 7.7 Алгоритм 5. Накладання пов'язок на різні частини тіла

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 7.8. Алгоритм 6. Переломи, перша медична допомога. Іммобілізація пошкоджених частин тіла

Рис. 7.9. Алгоритм 8. Транспортна іммобілізація

Показання: при переломах кісток, пошкодженнях суглобів, великих пораненнях, опіках, гострих запальних процесах, та при всіх інших станах, які можуть призвести до посилення болю та розвитку травматичного шоку.

Засоби: табельні: шини транспортні: Крамера, Дитерикса та ін. підручні (мал.7.9.): гілки, дошки та ін.

УВАГА! Головний принцип транспортної іммобілізації пошкоджених кінцівок - це створення нерухомості найближчих суглобів. Усі дії виконуються спокійно, без ривків і т.ін.(алгоритм 8). Перед іммобілізацією зробити знеболювання: ін'єкції анальгіну, холод на кінцівку.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 7.10. Іммобілізація. Основні рекомендації щодо застосування.

Помилки іммобілізації:

Ш Застосування коротких засобів іммобілізації, що не дає можливості фіксувати два найближчих суглоба.

Ш Недостатня або дуже туга фіксація засобу іммобілізації до пошкодженої кінцівки бинтом.

Ш Закриття кровоспиняючого джгута.

Транспортна іммобілізація при переломах передпліччя, кисті і пальців (рис. 7.11), стегна і гомілки (рис. 7.12).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 7.11. Транспортна іммобілізація при переломі передпліччя (а і б), кисті і пальців (в)

Рис. 7.12. Іммобілізація при переломах нижніх кінцівок підручними засобами: а - при переломі стена за допомогою дощок; б - при переломі стегна і гомілки - фіксацією до здорової ноги; в - при переломі кісток гомілки.

Перша медична допомога при закритих травмах

До закритих травм відносяться вивихи, розтягнення, забиття, синдром тривалого здавлення, струс мозку, закриті переломи. Надання першої медичної допомоги наведені в алгоритмах 9 - 11.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 7.13. Вивихи. Загальні ознаки. Перша медична допомога

Рис. 7.14. Іммобілізація плечового суглоба при вивиху.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 7.15. Алгоритм 9. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при забиттях і розтягненнях.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 7.16. Алгоритм 10. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при синдромі тривалого здавлювання.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 7.17. Алгоритм 11. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при струсі мозку.

Рис.7.18. Іммобілізація голови та шиї Рис. 7.19. Іммобілізація голови та за допомогою ватно-марлевого комірця за допомогою картонного комірця

Завдання для практичного заняття

1. Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

2. Провести аналіз наслідків ДТП за наступним алгоритмом:

1) визначити причину травмування;

2) визначити місця пошкоджень;.

3) назвати характер травми.

3. Скласти алгоритм першої медичної допомоги потерпілому.

Робота №1. Аналіз варіантів ДТП та їх наслідків відповідно до запропонованих ситуаційних задач.

Варіант 1. Варіант 2.

Варіант 3. Варіант 4.

Варіант 5. Варіант 6.

Варіант 7. Варіант 8.

Варіант 9.

Контрольні питання

1. Визначення основних понять і термінів: безпека руху, дорожньо-транспортні пригоди, транспортний травматизм, автомобільна травма, транспортний травматизм, автомобільна травма, реанімація, шок, знеболювання, пов'язка, іммобілізація, транспортна іммобілізація.

2. ДТП, причини порушення загальних правил поведінки на вулицях і дорогах та користування транспортними засобами.

3. Організаційні заходи допомоги у ДТП.

4. З яких дій складається перша медична допомога при ДТП ?

5. Як провести реанімаційні заходи: штучну вентиляцію легенів та непрямий масаж серця;

6. Як тимчасово зупинити артеріальну кровотечу?

7. Як правильно накласти пов'зку?

8. Як правильно провести евакуацію потерпілого з автомобіля?

9. Який алгоритм проведення іммобілізації пошкоджених частин тіла: голови, верхніх і нижніх кінцівок, грудної клітки, хребта?

ЗМ.4. УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЗА УМОВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8. ЗАСТОСУВАННЯ РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ ДЛЯ ПОБУДОВИ ІМОВІРНІСНИХ СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНИХ МОДЕЛЕЙ ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Мета роботи: оволодіти методом кількісного аналізу ризику виникнення та розвитку НС.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Основні поняття, терміни та визначення

Ризик - це кількісна характеристика оцінки ступеня небезпеки.

Величина ризику (R) - це відношення кількості подій з небажаними наслідками (n) до максимально можливого їх числа (N) за конкретний період часу.

Ризик як оцінка небезпеки

Людський досвід дає підставу стверджувати, що будь-яка діяльність потенційно небезпечна.

Аналіз причин виходу з ладу систем і можливих помилкових дій людини сприяє підвищенню безпеки (зниженню ризику реалізації небезпеки) за рахунок впровадження захисних заходів і підвищення вимог до професійної підготовки працівників. З цією метою використовують аналіз ризику виникнення небезпек або надзвичайних ситуацій.

Нескінченно малий («нульовий») ризик свідчить про відсутність реальної небезпеки в системі, і навпаки: чим вищий ризик, тим вища реальність впливу небезпеки.

Величина ризику (R) визначається за формулою:

(8.1)

де n - кількість подій з небажаними наслідками;

N - максимально можлива кількість подій;

t - конкретний період часу (при разових та безсистемних випадках приймається рівним одиниці, тобто t = 1).

Наведена формула дозволяє розрахувати величину загального та групового ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає максимальну кількість усіх подій, а при оцінці групового ризику - максимальну кількість подій у конкретній групі, що вибрана із загальної кількості за певною ознакою. Зокрема, в групу можуть входити люди, що належать до однієї професії, віку, статі; групу можуть складати також транспортні засоби одного типу; один клас суб'єктів господарської діяльності тощо.

Види ризиків.

Ризик може бути :

Ё виправданий та невиправданий;

Ё загальний (індивідуальний), груповий (колективний), територіальний;

Ё техногенний (технічний), екологічний, соціальний, економічний, політичний.

За ступенем припустимості ризик буває: знехтуваний, прийнятний, гранично допустимий, надмірний.

Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він перебуває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня.

На практиці досягти нульового рівня ризику, тобто абсолютної безпеки, неможливо.

Прийнятним вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку.

Прийнятний ризик - це нормований ризик у світовій практиці (10-6).

Максимально прийнятним рівнем індивідуального ризику загибелі є 10-6 на рік.

Максимально прийнятним рівнем групового ризику загибелі є 10- 8 на рік.

Гранично допустимий ризик - це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.

Надмірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.

Техногенний, екологічний, економічний ризики

При аналізі небезпек, пов'язаних з відмовами технічних пристроїв, виділяють техногенний (технічний) ризик - комплексний показник надійності елементів техносфери. Він виражає ймовірність аварії або катастрофи при експлуатації машин, механізмів, при технологічних процесах, будівництві та експлуатації будівель та споруд:

Rт = Д Т (t) / Т (f), (8.2)

де : Rт - технічний ризик;

ДТ - кількість аварій в одиницю часу t на ідентичних технічних системах і об'єктах;

Т - число ідентичних технічних систем та об'єктів, які схильні до загального фактору ризику f.

Найбільш розповсюджені фактори технічного ризику:

Ё помилки в визначені експлуатаційних навантажень;

Ё недостатній запас міцності;

Ё відсутність в проектах технічних засобів безпеки та інше.

Екологічний ризик виражає ймовірність екологічного лиха, катастрофи, порушення подальшого нормального функціонування та існування екологічних систем та об'єктів в результаті втручання в природну середу або стихійного лиха. Небажані події екологічного ризику можуть проявлятися як безпосередньо в зонах втручання, так і за їх межами:

Rо = Д О(t)/О, (8.3)

де: Rо - екологічний ризик;

ДО - число антропогенних екологічних катастроф та стихійних лих в одиницю часу t;

О - число потенційних джерел екологічних руйнувань на території, що розглядається.

Економічний ризик визначається відношенням користі та шкоди, яке одержує суспільство від виду діяльності, що розглядається:

RЕ = Ш/К·100, (8.4)

де: RЕ - економічний ризик, %;

Ш - шкода суспільству від виду діяльності, що розглядається;

К - користь.

Використання розглянутих видів ризику дозволяє виконувати пошук оптимальних рішень по забезпеченню безпеки життєдіяльності як на рівні підприємства, так і на макрорівнях в масштабах інфраструктур.

Методи визначення ризику:

Ш інженерний - спирається на статистику, розрахунки частоти проявлення небезпек, імовірнісний аналіз безпеки та на побудову «дерев» небезпек;

Ш модельний - базується на побудові моделей впливу небезпек як на окрему людину так і на соціальні, професійні групи;

Ш експертний - за ним ймовірність різних подій визначається досвідченими спеціалістами-експертами;

Ш соціологічний (соціометрична оцінка) - базується на опитуванні населення та працівників.

Частіше вказані методи доцільно використовувати комплексно.

Управління ризиком

Основним питанням безпеки життєдіяльності є питання підвищення рівня безпеки, тобто зниження імовірності ризику до припустимого рівня. Це можливо досягти кількома шляхами:

Ш повна або часткова відмова від робіт, операцій та систем, які мають високий ступінь небезпеки;

Ш заміна небезпечних операцій іншими, менш небезпечними;

Ш удосконалення технічних систем та об'єктів;

Ш розробка та використання спеціальних засобів захисту;

Ш заходи організаційно-управлінського характеру, в тому числі контроль за рівнем безпеки, навчання людей з питань безпеки, стимулювання безпечної роботи та поведінки;

Ш ліквідація наслідків аварій та катастроф з наступним їх аналізом.

Як правило, для підвищення рівня безпеки завжди використовується комплекс цих заходів та засобів.

Для того, щоб надати перевагу конкретним заходам та засобам або певному їх комплексу, порівнюють витрати на ці заходи та засоби і рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження. Такий підхід до зменшення ризику небезпеки зветься управління ризиком.

Кількісний аналіз ризику

Мета кількісного аналізу ризику - вибір найбільш ефективної системи захисту від небезпеки. Рішення про проведення кількісного аналізу тієї чи іншої небезпеки приймають на етапі якісного аналізу (див. Пр.зан. №1)

Для обраної небезпеки визначають кількісні характеристики:

Ё імовірність виникнення небезпеки

Ё очікувані втрати при реалізації небезпеки (найчастіше цю величину вимірюють у грошах)

Ё ступінь ризику.

Для визначення ймовірності виникнення небезпеки, а також вибору більш діючих методів захисту від неї, при виконанні кількісного аналізу використовують методику побудови «дерева відмов».

Дерево відмов - структурно - логічна схема, яка пов'язує небезпечну подію (головну) з основними (вихідними) подіями, які спричинили появу головної події.

Основні події знаходяться в основі дерева відмов і ймовірності їхньої появи відомі. Дерево відмов будують, застосовуючи «зворотну» логіку, тобто відповідають на питання: в результаті чого відбулася подія?

При побудові дерева відмов застосовують два види символів:

А. Логічні символи

Б. Символи подій

Після побудови дерева відмов визначають ймовірність реалізації головної події. Для цього складають логічне вираження, що пов'язує ймовірність головної події з ймовірностями основних подій. З цією метою використовують наступні залежності.

Для логічного символу «І»

Для логічного символу «АБО»

Подобные документы

• Хімічні ураження

  Клініка, перша медична допомога, організація рятувальних робіт в осередку хімічного ураження. Хіміко-фізичні властивості, клінічні ознаки, перша медична допомога при ураженнях хлором, аміаком, оксидом вуглецю, сірководнем і ін. Заходи особистої безпеки.
  
  методичка [38,2 K], добавлен 08.09.2008
  

• Отруйні речовини та їх класифікація

  Сильнодійні отруйні речовини, їх характеристика, зони пораження. Симптоми гострого отруєння. Перша медична допомога при отруєнні. Одиниці радіоактивності і дози випромінювання. Основні принципи захисту, рентгенорадіологічні процедури, захист від отруєння.
  
  реферат [23,3 K], добавлен 09.11.2010
  

• Основи безпеки життєдіяльності

  Теоретичні основи безпеки життєдіяльності та ризик як оцінка небезпеки. Фізіологічні особливості організму та значення нервової системи життєдіяльності людини. Запобігання надзвичайних ситуацій та надання першої долікарської допомоги потерпілому.
  
  лекция [4,7 M], добавлен 17.11.2010
  

• Охорона праці технологічного процесу СКО

  Характеристика технологічного процесу СКО щодо шкідливості та небезпечності, опис застосовуваних шкідливих речовин, потенційних небезпек виробничих факторів. Технічні заходи з безпеки, передбачені в проекті. Інженерні розрахунки з техніки безпеки.
  
  контрольная работа [40,2 K], добавлен 16.06.2012
  

• Перша медична допомога при закритих ушкодженнях, особливості її надання

  Причини закритих ушкоджень: удари, травми, надзвичайні стани і стихійні лиха. Клінічні ознаки забоїв, вивихів, розтягнень, переломів та стискань. Закриті ушкодження органів черевної порожнини. Забій грудної клітки та перша медична допомога при ньому.
  
  реферат [20,3 K], добавлен 05.10.2013
  

• Основи безпеки життєдіяльності

  Сутність та головний зміст безпеки життєдіяльності як наукової дисципліни, предмет та методи її вивчення, сфери застосування. Поняття та форми небезпек, їх класифікація та типи. Іонізуюче випромінювання та оцінка його негативного впливу на організм.
  
  презентация [3,5 M], добавлен 13.05.2013
  

• Отруєння, спричинені укусами отруйних тварин

  Інтоксикація та смерть унаслідок укусів змій. Клінічна картина токсичної дії зміїної отрути, перша допомога та профілактика. Класифікація комах, способи уникнення їх укусів та надання першої допомоги. Укуси морських риб та перша допомога при них.
  
  реферат [47,5 K], добавлен 27.03.2012
  

• Причини та наслідки техногенних катастроф

  Причини та наслідки техногенних катастроф в сучасному світі. Короткий опис та причини техногенної катастрофи на Чорнобильській АЕС, її головні наслідки. Ризик-чинники радіаційної безпеки. Шляхи підвищення життєдіяльності в умовах радіаційної небезпеки.
  
  контрольная работа [41,6 K], добавлен 10.05.2011
  

• Психологія безпеки життєдіяльності

  Психологія безпеки як ланка в структурі заходів по забезпеченню безпеки життєдіяльності людини. Зміни психогенного стану людини. Алкоголізм як загроза для безпеки життєдіяльності. Здійснення життєдіяльності людини в системах "людина – середовище".
  
  реферат [32,2 K], добавлен 09.05.2011
  

• Способи захисту населення при виникненні надзвичайних ситуацій

  Поняття та визначення безпеки життєдіяльності. Характеристика аналізаторів людини та вплив їх на предметну діяльність. Номенклатура небезпек для спеціальності інженер. Поняття ризику, прийнятого ризику. Класифікація надзвичайних ситуацій.
  
  контрольная работа [60,0 K], добавлен 01.12.2006
  

• Питання з охорони праці та безпеки життєдіяльності людини

  Сутність раціональних умов життєдіяльності людини. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі. Управління та контроль безпеки населення України. Атестація робочих місць за шкідливими виробничими чинниками. Надання першої долікарської допомоги.
  
  реферат [110,6 K], добавлен 25.10.2011
  

• Чинники підвищення життєдіяльності

  Дослідження ризик-чинників токсичної безпеки життєдіяльності. Характерні властивості деяких сильнодіючих отруйних речовин та їх дія на організм людини. Шляхи підвищення життєдіяльності в умовах впливу СДОР. Ризик-чинники небезпеки міського транспорту.
  
  реферат [36,1 K], добавлен 09.05.2011
  

• Перша допомога при опіках, дії крайніх температур та ураженні електричним струмом

  Хімічні та термічні опіки. Перша допомога при ураженні електричним струмом; при різноманітних отруєннях хімічними речовинами та продуктами, укусах; при отруєнні їжею, грибами та ягодами. Перша допомога при укусах отруйних змій, павуків і комах.
  
  реферат [16,4 K], добавлен 17.02.2009
  

• Розгляд глобальних проблем дисципліною "Безпека життєдіяльності"

  Історія і причини виникнення глобальних проблем. Дослідження сутності глобальних проблем сучасності, ключові напрямки їх вирішення. Роль науки "безпеки життєдіяльності" у розв’язанні глобальних проблем. Удосконалення проведення занять з курсу "БЖД".
  
  реферат [36,2 K], добавлен 15.09.2012
  

• Надання першої долікарської допомоги при нещасних випадках

  Правильно подана допомога скорочує час спеціального лікування, сприяє швидшому загоєнню ран і частіше - рішучий момент при врятуванні життя потерпілого. Перша допомога при кровотечі. Перша допомога при укусах скажених тварин, отруйними зміями і комахами.
  
  реферат [26,9 K], добавлен 24.03.2009
  

• Безпека життєдіяльності в лісовому господарстві

  Загальні вимоги щодо безпеки життєдіяльності в лісгоспі. Технологічний процес збирання насіння, шишок і плодів. Правила безпечного обробітку ґрунту на нерозкорчованих зрубах і здійснення механізованого агротехнічного догляду за лісовими культурами.
  
  курсовая работа [20,7 K], добавлен 27.01.2011
  

• Техногенні небезпеки та їх наслідки

  Класифікація небезпек: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані. Характеристика та джерела виникнення техногенних небезпек. Причини техногенних надзвичайних ситуацій, негативні чинники за її виникнення; захист населення і території.
  
  реферат [30,1 K], добавлен 12.03.2015
  

• Безпека життєдіяльності людини

  Психічні властивості особистості. Здоров'я і механізми його підтримки. Вплив соціального середовища на людину. Гессенське психосоматичне опитування. Ергономічна оцінка робочого місця. Біоритми людини, професійний відбір. Перша долікарська допомога.
  
  методичка [367,7 K], добавлен 17.06.2009
  

• Населення в надзвичайних ситуаціях воєнного та мирного часу

  Призначення та завдання безпеки життєдіяльності, характеристики стихійних лих та надзвичайних ситуацій: пожеж, епідемій, землетрусів, затоплень, аварій техногенного походження. Основні засоби захисту населення від стихійних лих та аварій на підприємствах.
  
  лекция [22,2 K], добавлен 25.01.2009
  

• Основні поняття, визначення та терміни безпеки життєдіяльності

  Аналіз сутності поняття "безпека життєдіяльності" - стану оточуючого людину середовища, при якому виключається можливість порушення організму в процесі різноманітної предметної діяльності. Систематизація явищ, процесів, які здатні завдати шкоду людині.
  
  реферат [22,3 K], добавлен 03.12.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам