Безпека життєдіяльності як категорія

Ідентифікація, номенклатура, таксономія, та квантифікація небезпек. Норми радіаційної безпеки населення. Методи контролю та реєстрації шкідливих речовин. Гострі отруєння, утоплення, перша медична допомога. Техногенний, екологічний, економічний ризики.

Рубрика Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид курс лекций
Язык украинский
Дата добавления 19.03.2015
Размер файла 1,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Дезінфекція здійснюється хімічним, фізичним, фізико-хімічним та механічним способами.

Хімічний метод полягає у знищенні мікробів та токсинів хімічними (дезінфікуючими) препаратами.

Фізичний спосіб - знищення високими температурами.

Фізико-хімічний - поєднання високої температури з парами формаліну в спеціальній камері.

Механічний - відловлювання гризунів пастками та мишоловками з наступним знищенням.

Спецобробка людей, техніки

Спеціальна обробка включає:

Ё санітарну обробку особового складу тобто, людей;

Ё дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію техніки, обладнання, одягу, засобів індивідуального захисту та іншого майна.

В залежності від обставин, наявності часу та засобів, спецобробка може виконуватись частково або ж у повному обсязі.

Часткова спецобробка поєднує часткову санітарну обробку особового складу з частковою дезактивацією, дегазацією та дезінфекцією техніки та обладнання. Вона проводиться відразу після зараження ОР та БЗ, а під час зараження РР на протязі 1-ї години безпосередньо в зоні зараження й проводиться (повторюється) після виходу з цієї зони.

Алгоритм часткової санітарної обробки:

Ё вилучення радіоактивних речовин з відкритих ділянок тіла, одягу, засобів захисту, окрім того - витрушуванням або збирання пилососом

Ё знезаражування (вилученні ОР та БЗ) на відкритих ділянках тіла, окремих ділянках одягу та засобів захисту з використанням ІПП-8.

УВАГА! Під час проведення часткової санобробки в зоні радіоактивного зараження, засоби індивідуального захисту не знімають.

Алгоритм проведення санобробки на зараженій місцевості:

Ё спочатку знімають засоби захисту (окрім протигазу), витрушують їх, або протирають ганчір'ям змоченим водою (дезактивуючими розчинами),

Ё не знімаючи протигазу змітають РР з одягу, пальто чи верхній одяг знімають і вибивають.

Ё спорядження і взуття обмітають чи потирають зволоженим ганчір'ям (дезінфікуючим розчином).

Ё чистою водою змивають відкриті ділянки тіла, зовнішню частину протигазу та знімають його.

Ё миють чистою водою лице, полощуть рот та горло. У разі недостатньої кількості води ділянки тіла та протигаз протирають тампоном (рушником, носовою хусткою) змоченими водою. Взимку одяг та взуття можна знезаражувати протираючи незараженим снігом. При зараженні людей капельно-рідкими ОР необхідно не знімаючи протигаз негайно здійснити обробку відкритих ділянок тіла (шкіри), заражених ділянок одягу та взуття, а також зовнішньої сторони протигазу. Таку обробку необхідно здійснювати з використанням індивідуального протихімічного пакету.

Алгоритм проведення санобробки при зараженні БЗ

Ё не знімаючи протигаз, змітаючи та струшуючи вилучити БЗ, що осіли на одязі та взутті. Якщо сприяють обставини пальто і піджак знімають і струшують (роздягатися потрібно так, щоб відкритими ділянками тіла не торкатися зовнішньої (зараженої) сторони одягу).

Ё за допомогою ІПП-8 обробляють зовнішню частину протигазу. При одночасному зараженні РР, ОР, БЗ в першу чергу знезаражують ОР, що потрапили на шкіру та одяг, а потім вживають заходів, що передбачені з знезараження РР та БЗ.

Ё у разі відсутності ІПП-8 під час часткової санобробки потрібно використовувати воду та мило.

Часткова спеціальна обробка техніки, транспорту, одягу та взуття, а також ЗІЗ складається:

Ё при зараженні РР з вилученням останніх з усієї зараженої поверхні (змітання, змивання);

Ё при зараженні РВ (БЗ) - з обробки тих ділянок поверхні, до яких доводиться торкатись в процесі роботи.

Знезаражування транспорту здійснюється екіпажем та спеціалістами.

Повна спеціальна здійснюється в усіх випадках зараження людей та техніки капельно-рідинними ОР, після проведення РіНР або інших робіт на заражених ділянках місцевості, при зараженні або підозри у зараженні населення БЗ і складається з:

Ё повної санітарної обробки людей;

Ё повної дезактивації, дегазації, дезінфекції техніки, транспорту, одягу, взуття та ЗІЗ.

Повна санітарна обробка здійснюється на санітарно-обмивочних пунктах (СОП) або на майданчиках санобробки, що розгортається у польових умовах.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 9.1. Схема пункту санітарної обробки:

1 - місце прийому документів та коштовностей; 2 - роздягальне відділення; 3 - обмивальне відділення; 4 - одягальне відділення; 5 - місце видачі документів та коштовностей; 6 - ДДА; 7 - водозабірний колодязь; 8 - водовідвідна канава; 9 - склад чистого одягу; 10 - лікарі, 11-річка.

При радіоактивному зараженні повна санобробка здійснюється тільки в тому випадку, коли зараження тіла перевищує 50 Мр/год і полягає в ретельній обмивці всього тіла теплою водою з милом, заміни білизни, а в разі необхідності і одягу.

Санобробка, що була проведена після 10-12 год. практично неефективна.

Повна спецобробка техніки та транспорту здійснюється на станціях знезараження транспорту (СЗТ) і включає в себе:

Ё При зараженні РР у змиванні останніх дезактивуючими розчинами або водою з одночасною обробкою поверхні щітками дезактивуючих комплектів, обробка продовжується до досягнення встановлених норм (200 Мр/год);

Ё При зараженні ОР і БЗ - у повному знезараженні поверхні спеціальними розчинами з частковою, або повною розробкою техніки з наступною чисткою та її змащенням.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Л А Н К И

с к а д л а н о к

Рис. 9.2. Структурна схема станції знезаражування техніки

Всього особового складу на СЗТ - 21 чол.

Орієнтовані можливості СТЗ за 10 год. роботи:

Ё дезактивація автомобіля струмом води - 50 одиниць

Ё витирання поверхні автомобіля змоченим ганчір'ям - 30 одиниць

Ё одна машина обробляється однією ланкою (2 чол.) за 25-30 хв.

Алгоритм знезаражування транспортних засобів:

А. Під час дезактивації:

1. Змиванням струмом води (15 л/м2 поверхні автомобіля) і витирання внутрішнім поверхонь ганчір'ям змоченим у паливі.

2. Обробка автомобіля дезактивуючим розчином (3 л/м2) з бронстбойтів зі щітками та витиранням внутрішньої поверхні ганчір'ям змоченим у паливі.

3. Обробка автомобілів паро-газо-рідинним струмом теплових машин.

4. Витирання ганчір'ям змоченим у паливі або дезактивую чому розчині.

Б. під час дегазації (дезінфекції):

1. Обробка заражених автомобілів дегазуючими (дезінфікуючими) розчинами за допомогою розпилювачів з щітками (0,5 л/м2). Вся поверхня обробляється однаково.

2. Змиванням ОР з зараженої поверхні за допомогою палива (у разі відсутності дегазуючих розчинів).

УВАГА! При одночасному зараженні техніки ОР і РР спочатку здійснюється дегазація, а дезактивація здійснюється після контролю на радіоактивне зараження. Якщо зараження буде більше 200 мр/год - дезактивують, при меншій зараженості РР дезактивацію не проводять.

Після обробки техніка поступає в район очікування, звідти вона надходить до своєї автоколони.

Алгоритм повної спецобробки автотранспорту:

Підготовчі роботи

Ё автомобіля становлять на естакаду радіатором проти вітру;

Ё з автомобіля знімають тент і відправляють на ділянку знезаражування тентів;

Ё звільняють автомобіль від вантажу або ослонів (у разі необхідності їхнього знезаражування);

Ё кузов і ходову частину за допомогою лопат і скребків чистять від брухту.

Після виконання вищенаведених підготовчих робіт:

Ё автомобіль обробляють спеціальними (дезактивуючи ми, дегазуючими чи дезинфікуючими) розчинами, чистою водою або розчинниками (бензином, керосином, дизпаливом).

Ё поверхня автомобіля обробляється таким чином: спочатку радіатор, капот, кабіна (зверху і по боках), кузов автомобіля і в останню чергу ходова частина.

УВАГА! У зв'язку з тим, що обробку здійснюють 2 людини (ланка), то кожний обробляє свою половину.

Після завершення спецобробки, машина переміщується на чисту половину майданчика, де здійснюється контроль повної спецобробки, витирання, чистку, змащування окремих агрегатів та вузлів, закріплюються сидіння або завантажується вантаж, надягається тент і т.п. З чистої половини машина надходить до виконання розпоряджень і завдань.

Пункт спеціальної обробки (ПуСО) особливості розташування його на місцевості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 9.3. Схема організації роботи ПуСО на місцевості:

1 - пост прийняття та розподілу зараженої техніки; 2 - місце прийому документів та коштовностей; 3 - відділення підготовки техніки до знезараження; 4 - відділення роботи з вантажем; 5 - відділення для очищення ходової частини; 6 - відділення для знезараження техніки; 7 - контроль якості повної спецобробки техніки; 8 - водозабірний колодязь; 9 - авто розливна станція АРС-130; 10 - видача готової продукції; 11 - грязе-водо збірний колодязь; 12 - місце видачі документів та коштовностей; 13 - пост радіаційного та хімічного контролю; 14 - відділення приготування розчинів для знезараження;

- загальний напрямок потоку техніки на території ПуСО.

Знезаражування території, будівель, споруд, та майна

Знезаражування ділянок місцевості і споруд, які заражені радіоактивними і отруйними речовинами в першу чергу проводиться у тих випадках, коли вони мають головне (важливе) значення для дій сил ЦО та життєдіяльності населення, а саме:

Ш маршрути пересування сил ЦО;

Ш місця розташування пунктів управління, сховищ і укриттів;

Ш об'єкти ведення РіНР;

Ш шляхи евакуації уражених;

Ш місця приготування їжі та пункти водопостачання;

Ш місця роботи та відпочинку людей.

Територія об'єктів, житлової, виробничі приміщення та інші об'єкти, які заражені бактеріальними засобами, місця знаходження хворих підлягають дезінфекції, а особовий склад формувань та населення - санітарній обробці, а також медичному нагляду та лікуванню.

Дезінфекція повинна проводитися в першу чергу в місцях безпосереднього зараження і виявлення інфекційних хворих, а також у районах пунктів управління, водних джерел, формувань ЦО, на ділянках доріг, які використовують для підвозу та евакуації.

Знезаражування території, будівель і споруд здійснюється за допомогою команди знезараження. Спочатку розглянемо, якими засобами та способами дезактивують територію. Дезактивація території здійснюється тільки в тому випадку, коли ця територія життєво необхідна та заражена більш ніж 0,5 /год.

Дезактивація території здійснюються слідуючи ми засобами та способами:

Ш Дегазаційні комплекти - ІДК-1, ДК-4, ГДК, АРС-130, водополивні, пожежні, машинні насоси, та ін.

Ш Змітанням РР підмітально-прибиральними машинами з ділянок місцевості, які миють тверде покриття (дороги, проїзди, двори);

Ш Змиванням РР з доріг та площ, які мають тверде покриття струменем води - поливомиючими машинами (15 л на 1 м);

Ш Зрізання зараженого ґрунту завтовшки до 10 см або снігу до 20 см за допомогою дорожніх машин (бульдозери, грейдери);

Ш Засипкою заражених ділянок території незараженим ґрунтом завтовшки 10 см.

Речовини і розчини, що застосовуються для знезараження. Для дезактивації застосовують 3 %-й розчини мийного порошку СФ-2У (СФ-2) у воді (влітку) або в аміаковій воді, що містить 20-25 % аміаку (взимку); розчини мила, різноманітних препаратів, що містять миючі засоби, а також звичайну воду і розчинники (бензин, керосин, дизельне паливо).

Для дегазації отруйних речовин застосовують дегазуючи речовини № 1 (2 %-й розчин діхлораміна ДТ-2 у діхлоретані) і № 2 (аміачно-луговий) - 2 % їдкого натрію, 5 % моноетаноламіна і 20-25 % аміатиду води; можна застосовувати різноманітні розчинники (бензин, керосин), а також промислові відходи лужної реакції: розчин аміаку, їдкий калій або натрій, водні суспензії вапна (гашеного і негашеного), вапняні відходи (шлаки) целюлозно-паперового, карбідового виробництв та ін.

Для дезінфекції застосовують спеціальні дезінфікуючі речовини: фенол, крезол, лізол, нафталізол, а також розчини, що дегазують, суспензії і кашиці хлорного вапна. Для знищення токсинів можна використовувати 10%-ві розчини у воді їдкого натрію і сірчистого натрію.

Демеркуризації та послідовність її виконання.

Ш захистити органи дихання;

Ш видалити сторонніх людей із небезпечної зони;

Ш механічне видалення крапель ртуті, збирання у скляну посудину з водою;

Ш хімічна обробка забруднених ртуттю поверхонь демеркуризаторами;

Ш вологе прибирання приміщення (забрудненої території);

Ш видалення продуктів демеркуризації;

Ш остаточне знезараження ртуті проводиться з використанням побутових миючих засобів та води.

Гранично допустимі концентрації (ГДК) для елементарної ртуті у різних країнах варіюють від 0,01 до 0,05 мг/м3 (у нас ГДК ртуті становить 0,01 мг/м3 у робочому приміщенні, 0,0003 мг/м3 у житловому ). За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, безпечні для здоров'я рівні становлять 25 мкг/м3 повітря (середньозважена концентрація) або 50 мкг/г креатиніну в сечі.

Демеркуризація приміщення проводиться: -20% розчином хлорного заліза; -20% розчином хлорного вапна; -20% розчин перманганату калію підкисленого HCl; мильно-4% -содовий5% - розчин при t0 -70-800C та ін., із застосуванням засобів індивідуального захисту (ЗІЗ)

Технічні засоби знезараження. Для знезараження території, споруд і промислового обладнання використовують спеціальні машини і прилади, а також різноманітну техніку комунального господарства: поливочно-миючі і підмітально-збиральні машини, піскорозкидувачі, снігозбиральні та інші машини; сільськогосподарську техніку: оприскувачі, розкидувачі добрив тощо; шляхобудівельні машини: бульдозери, грейдери та ін.

Під час проведення робіт з обеззараження необхідно дотримуватися таких заходів безпеки:

Ё всі роботи повинні виконуватися в засобах індивідуального захисту;

Ё в зоні радіоактивного зараження здійснювати контроль за одержаними дозами опромінення;

Ё в зоні хімічного зараження уникати застою ОР, в приміщенні працювати з відчиненими дверима та вікнами;

Ё в період роботи не пити води, не їсти, не палити і не знімати засобів індивідуального захисту (ЗІЗ);

Ё на відкритій місцевості під час проведення робіт знаходитись з навітряної сторони по відношенню до зараженого об'єкта (предмета);

Ё для уникнення перегріву тіла необхідно дотримуватися гранично допустимого часу безперервної роботи в захисному одязі;

Ё знімати ЗІЗ тільки у спеціально відведених місцях після спеціальної обробки;

Ё після проведення робіт провести обеззараження інструменту, приладів.

Завдання для практичного заняття

1. Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

2. Проанулізувати надзвичайну ситуацію: «…Після аварії на ГО з викидом радіоактивних або хімічних отруйних речовин виникла необхідність у проведенні знезаражування території, техніки та спеціальної обробки людей…»

Завдання:

1) скласти алгоритм виконання знезаражування території

2) скласти алгоритм виконання повної спеціальної обробки техніки та майна.

3) скласти алгоритм проведення санобробки на зараженій місцевості

4) скласти алгоритм виконання повної санітарної обробки людей.

Контрольні запитання

1. Що таке спеціальна обробка та що таке санітарна обробка?

2. Які основні способи та методи знезараження застосовуються у зоні лиха?

3. В яких випадках проводиться часткова обробка (знезараження)?

4. Алгоритм виконання часткової спецобробки.

5. Алгоритм виконання повної спецобробки.

6. Основні заходи безпеки при проведенні знезаражування

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Клініка, перша медична допомога, організація рятувальних робіт в осередку хімічного ураження. Хіміко-фізичні властивості, клінічні ознаки, перша медична допомога при ураженнях хлором, аміаком, оксидом вуглецю, сірководнем і ін. Заходи особистої безпеки.

    методичка [38,2 K], добавлен 08.09.2008

  • Сильнодійні отруйні речовини, їх характеристика, зони пораження. Симптоми гострого отруєння. Перша медична допомога при отруєнні. Одиниці радіоактивності і дози випромінювання. Основні принципи захисту, рентгенорадіологічні процедури, захист від отруєння.

    реферат [23,3 K], добавлен 09.11.2010

  • Теоретичні основи безпеки життєдіяльності та ризик як оцінка небезпеки. Фізіологічні особливості організму та значення нервової системи життєдіяльності людини. Запобігання надзвичайних ситуацій та надання першої долікарської допомоги потерпілому.

    лекция [4,7 M], добавлен 17.11.2010

  • Характеристика технологічного процесу СКО щодо шкідливості та небезпечності, опис застосовуваних шкідливих речовин, потенційних небезпек виробничих факторів. Технічні заходи з безпеки, передбачені в проекті. Інженерні розрахунки з техніки безпеки.

    контрольная работа [40,2 K], добавлен 16.06.2012

  • Причини закритих ушкоджень: удари, травми, надзвичайні стани і стихійні лиха. Клінічні ознаки забоїв, вивихів, розтягнень, переломів та стискань. Закриті ушкодження органів черевної порожнини. Забій грудної клітки та перша медична допомога при ньому.

    реферат [20,3 K], добавлен 05.10.2013

  • Сутність та головний зміст безпеки життєдіяльності як наукової дисципліни, предмет та методи її вивчення, сфери застосування. Поняття та форми небезпек, їх класифікація та типи. Іонізуюче випромінювання та оцінка його негативного впливу на організм.

    презентация [3,5 M], добавлен 13.05.2013

  • Інтоксикація та смерть унаслідок укусів змій. Клінічна картина токсичної дії зміїної отрути, перша допомога та профілактика. Класифікація комах, способи уникнення їх укусів та надання першої допомоги. Укуси морських риб та перша допомога при них.

    реферат [47,5 K], добавлен 27.03.2012

  • Причини та наслідки техногенних катастроф в сучасному світі. Короткий опис та причини техногенної катастрофи на Чорнобильській АЕС, її головні наслідки. Ризик-чинники радіаційної безпеки. Шляхи підвищення життєдіяльності в умовах радіаційної небезпеки.

    контрольная работа [41,6 K], добавлен 10.05.2011

  • Психологія безпеки як ланка в структурі заходів по забезпеченню безпеки життєдіяльності людини. Зміни психогенного стану людини. Алкоголізм як загроза для безпеки життєдіяльності. Здійснення життєдіяльності людини в системах "людина – середовище".

    реферат [32,2 K], добавлен 09.05.2011

  • Поняття та визначення безпеки життєдіяльності. Характеристика аналізаторів людини та вплив їх на предметну діяльність. Номенклатура небезпек для спеціальності інженер. Поняття ризику, прийнятого ризику. Класифікація надзвичайних ситуацій.

    контрольная работа [60,0 K], добавлен 01.12.2006

  • Сутність раціональних умов життєдіяльності людини. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі. Управління та контроль безпеки населення України. Атестація робочих місць за шкідливими виробничими чинниками. Надання першої долікарської допомоги.

    реферат [110,6 K], добавлен 25.10.2011

  • Дослідження ризик-чинників токсичної безпеки життєдіяльності. Характерні властивості деяких сильнодіючих отруйних речовин та їх дія на організм людини. Шляхи підвищення життєдіяльності в умовах впливу СДОР. Ризик-чинники небезпеки міського транспорту.

    реферат [36,1 K], добавлен 09.05.2011

  • Хімічні та термічні опіки. Перша допомога при ураженні електричним струмом; при різноманітних отруєннях хімічними речовинами та продуктами, укусах; при отруєнні їжею, грибами та ягодами. Перша допомога при укусах отруйних змій, павуків і комах.

    реферат [16,4 K], добавлен 17.02.2009

  • Історія і причини виникнення глобальних проблем. Дослідження сутності глобальних проблем сучасності, ключові напрямки їх вирішення. Роль науки "безпеки життєдіяльності" у розв’язанні глобальних проблем. Удосконалення проведення занять з курсу "БЖД".

    реферат [36,2 K], добавлен 15.09.2012

  • Правильно подана допомога скорочує час спеціального лікування, сприяє швидшому загоєнню ран і частіше - рішучий момент при врятуванні життя потерпілого. Перша допомога при кровотечі. Перша допомога при укусах скажених тварин, отруйними зміями і комахами.

    реферат [26,9 K], добавлен 24.03.2009

  • Загальні вимоги щодо безпеки життєдіяльності в лісгоспі. Технологічний процес збирання насіння, шишок і плодів. Правила безпечного обробітку ґрунту на нерозкорчованих зрубах і здійснення механізованого агротехнічного догляду за лісовими культурами.

    курсовая работа [20,7 K], добавлен 27.01.2011

  • Класифікація небезпек: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані. Характеристика та джерела виникнення техногенних небезпек. Причини техногенних надзвичайних ситуацій, негативні чинники за її виникнення; захист населення і території.

    реферат [30,1 K], добавлен 12.03.2015

  • Психічні властивості особистості. Здоров'я і механізми його підтримки. Вплив соціального середовища на людину. Гессенське психосоматичне опитування. Ергономічна оцінка робочого місця. Біоритми людини, професійний відбір. Перша долікарська допомога.

    методичка [367,7 K], добавлен 17.06.2009

  • Призначення та завдання безпеки життєдіяльності, характеристики стихійних лих та надзвичайних ситуацій: пожеж, епідемій, землетрусів, затоплень, аварій техногенного походження. Основні засоби захисту населення від стихійних лих та аварій на підприємствах.

    лекция [22,2 K], добавлен 25.01.2009

  • Аналіз сутності поняття "безпека життєдіяльності" - стану оточуючого людину середовища, при якому виключається можливість порушення організму в процесі різноманітної предметної діяльності. Систематизація явищ, процесів, які здатні завдати шкоду людині.

    реферат [22,3 K], добавлен 03.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.