Главная Коллекция "Revolution" Безопасность жизнедеятельности и охрана труда Гігієнічна оцінка та профілактика впливу атмосферних забруднень на населення у мегаполісі металургійної галузі

Гігієнічна оцінка та профілактика впливу атмосферних забруднень на населення у мегаполісі металургійної галузі

Вплив атмосферних забруднень на донозологічні форми патології. Особливості виникнення та розповсюдження хвороб органів дихання в залежності від техногенного навантаження. Скринінг-тестове виявлення донозологічних станів органів дихання алергійної природи.

Рубрика	Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	23.06.2018
Размер файла	6,0 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

14.02.01 - Гігієна та професійна патологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Гігієнічна оцінка та профілактика впливу атмосферних забруднень на населення у мегаполісі металургійної галузі

Федорченко Руслана Анатоліївна

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Гребняк Микола Петрович

Запоріжжя - 2016

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

забруднення дихання донозологічний техногенний

АЗ	- атмосферне забруднення
АР	- атрибутивний ризик
АлХОД	- алергічні хвороби органів дихання
ВАТ	- відкрите акціонерне товариство
ВР	- відносний ризик
ВПВ	- використані потужності виробництва
ГДД	- гігієнічна донозологічна діагностика
ЖЄЛ	- життєва ємність легень
МВЛ	- об'єм максимальної вентиляції легень
МОШ25	- об'ємна форсована швидкість видиху в інтервалі 25% ФЖЄЛ
МОШ50	- об'ємна форсована швидкість видиху в інтервалі 50% ФЖЄЛ
МОШ75	- об'ємна форсована швидкість видиху в інтервалі 75% ФЖЄЛ
НМЛОС	- неметанові леткі органічні сполуки
ОФВ1	- об'єм форсованого видиху за 1 сек
ОФВ1/ ФЖЄЛ	- відношення об'єму форсованого видиху за 1 сек до об'єму форсованої життєвоїємкості легень
ПОШ	- пікова об'ємна форсована швидкість видиху
СГМ	- соціально-гігієнічний моніторинг
СОС	- стійкі органічні сполуки
ФЖЄЛ	- форсована життєва ємність легень
ХНЗЛ	- хронічні неспецифічні захворювання легень
ХОД	- хвороби органів дихання
D	- коефіцієнт детермінації
DI	- довірчий інтервал
R	коефіцієнт кореляції
sIgA	секреторний імуноглобулін А
?ПЗ/ГДЗ	- кратність перевищення сумарним показником забруднення гранично допустимого забруднення

ВСТУП

Актуальність теми. Підвищення рівня здоров'я населення відноситься до пріоритетних медико-соціальних проблем. Серед головних чинників формування здоров'я провідне місце належить навколишньому середовищу. В низці багатьох чинників, що впливають на довкілля та здоров'я населення одне із головних місць займають атмосферні забруднення [13, 44, 108, 166]. При цьому розвиток промислового виробництва та зростання обсягів хімічних речовин на тлі інтенсивної сучасної урбанізації міст зумовлюють постійні якісні й кількісні зміни впливу промислових викидів та значно ускладнюють проблему санітарної охорони повітряного басейну. Негативний вплив на здоров'я забруднення атмосферного повітря залишається не до кінця вивченим внаслідок надзвичайної складності таких досліджень в умовах міста [6, 121, 129].

Визначено, що безпечність і оптимальний стан навколишнього середовища та здоров'я населення промислових міст в значній мірі залежать від характеру й ступеню впливу на організм шкідливих викидів підприємств. Реальна загроза здоров'ю населенню поглиблюється одночасним забрудненням довкілля великою кількістю шкідливих хімічних речовин від стаціонарних й пересувних джерел [11, 48, 168].

Для оцінки впливу шкідливих факторів на здоров'я потрібне визначення зв'язку між його експозицією й ефектом для здоров'я, що може проявитися інколи не одразу, а через значний проміжок [162, 179]. Забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення базується на гігієнічній оцінці та прогнозуванні впливу навколишнього середовища на захворюваність населення. Найбільші перспективи для цього створює первинна профілактика, сутність якої полягає у об'єктивізації функціонального стану організму на донозологічному рівні [15, 89, 153].

Сучасні клініко-лабораторні методи не завжди ефективні для виявлення початкових стадій захворювання. В зв'язку з цим надзвичайно актуальною є необхідність розробки критеріїв ранніх проявів патологічних змін, що є попередниками клінічних форм захворювань, а саме, донозологічних станів [81, 166]. Про необхідність виявлення донозологічних стадій порушень здоров'я підкреслюють і міжнародні стандарти медичної допомоги - European Centrefor Diseases Prevention and Control [190].

Вищевикладене свідчить про актуальність досліджень, присвячених обґрунтуванню профілактики шкідливого впливу атмосферних забруднень на населення промислового міста.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконанана кафедрі загальної гігієни та екології у відповідності до плану науково-дослідної роботи Запорізького державного медичного університету за темою «Гігієнічне значення впливу забруднення атмосферного повітря індустріального центру металургійної промисловості на стан здоров`я населення» (№ держреєстрації 0101U003303, 2000-2005 рр.), де пошукувач була виконавцем фрагменту роботи з вивчення шкідливих речовин, забруднюючих атмосферне повітря від стаціонарних джерел, та «Комплексна оцінка і управління ризиками для здоров'я в умовах Запорізької області» (№ держреєстрації 0112U005646, 2011-2015 рр.), де пошукувач була виконавцем фрагменту з визначення вливу шкідливих речовин від стаціонарних та пересувних джерел на здоров'я населення.

Мета дослідження: наукове обґрунтування принципів і заходів з профілактики шкідливого впливу атмосферних забруднень на здоров'я населення у промисловому місті.

Завдання дослідження:

Провести гігієнічну оцінку забруднення атмосферного повітря викидами від стаціонарних і пересувних джерел та за концентраціями шкідливих речовин у повітрі.

Встановити вплив атмосферних забруднень на захворюваність та смертність населення промислового міста.

Провести порівняльний аналіз забруднення атмосферного повітря і стану здоров'я населення з визначенням детермінантних чинників та ризиків порушення здоров'я населення.

Обгрунтувати гігієнічну донозологічну діагностику хвороб органів дихання при атмосферних забрудненнях.

Розробити гігієнічні принципи, спрямовані на профілактику хвороб органів дихання серед населення індустріального міста.

Об'єкт дослідження: вплив забруднення атмосферного повітря стаціонарними і пересувними джерелами на формування патології органів дихання серед населення промислового міста.

Предмет дослідження: стан забруднення атмосферного повітря промисловими викидами та концентраціями шкідливих хімічних речовин, захворюваність населення на хвороби системи органів дихання, смертність від хвороб органів дихання, функціональні показники бронхо-легеневої системи, показники імунітету.

Методи дослідження: санітарно-гігієнічні - для оцінки забруднення атмосферного повітря шкідливими хімічними речовинами; епідеміологічні - для вивчення стану захворюваності населення на хвороби органів дихання та смертності від них; фізіологічні - для діагностики обстуктивно-рестриктивних порушень бронхо-легеневого апарату; імунологічні - для діагностики ранніх змін у стані здоров'я; статистичні - для оцінки залежності стану здоров'я від атмосферних забруднень, розробки регресійно-покрокових моделей та обробки результатів досліджень.

Наукова новизна результатів досліджень полягає в тому, що:

вперше науково обґрунтована комплексна ідентифікація атмосферних забруднень за викидами від стаціонарних і пересувних джерел, концентраціями шкідливих хімічних речовин у атмосферному повітрі та надана ризикометрична оцінка впливу атмосферних забруднень на стан здоров'я населення промислового міста на основі визначення детермінантних чинників, відносного й атрибутивного ризиків;

доповнені закономірності формування захворюваності й смертності населення від хвороб органів дихання внаслідок впливу промислових викидів металургійної галузі, а також їх прогнозування на основі статистичних регресійно-покрокових моделей;

удосконалено гігієнічну донозологічну діагностику хвороб органів дихання при атмосферних забрудненнях на основі спірографічних досліджень обструктивно-рестриктивних порушень бронхо-легеневого апарату, алергійного стану органів дихання, імунного й вітамінного статусу, біоіндикаторів атмосферних забруднень;

набув подальшого розвитку порівняльний аналіз закономірностей забруднення атмосфери, стану здоров'я на нозологічному й донозологічному рівнях та ризикометричних досліджень, на основі яких обґрунтовано принципи первинної, вторинної і третинної профілактики, спрямовані на збереження здоров'я населення індустріального міста.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

- сформована система пріоритетних чинників, що здійснюють основний вплив на стан здоров'я населення промислового міста;

запропонований підхід до гігієнічно-донозологічної діагностики стану органів дихання дозволяє цілеспрямовано здійснювати соціально-гігієнічний моніторинг на основі встановлення зв'язків між атмосферними забрудненнями та станом здоров'я населення для забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя;

розроблені профілактичні принципи й заходи дозволяють скорегувати в єдиній системі діяльність з охорони атмосферного повітря, збереження і зміцнення здоров'я з урахуванням багатокомпонентного впливу шкідливих хімічних речовин від стаціонарних і пересувних джерел на показники здоров'я населення міста металургійної промисловості;

розроблені рекомендації з поліпшення стану навколишнього середовища і забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя увійшли до регіональних програм «Програма виходу з екологічної кризи м.Запоріжжя» і «План перспективного розвитку м.Запоріжжя на 2010-2013 рр.».

Впровадження результатів дослідження. Розроблено й рекомендовано до застосування органам охорони здоров'я й науковим установам „Методику обгрунтування безпечних для здоров'я обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря” (інформаційний лист МОЗ України № 162-2004). Для використання в практичній діяльності Головного управління Держсанепідслужби в Запорізькій області розроблено Тимчасові санітарні правила та норми - ТСП 2.1.610/02-2015 «Гігієнічна донозологічна оцінка впливу атмосферних забруднень на здоров'я населення».

Результати досліджень використані при створенні інформаційно-аналітичної системи медико-екологічного моніторингу та впроваджені в практичну діяльність Управління з питань охорони здоров'я Запорізької міської ради (акт впровадження від 30.05.2013). Заходи профілактики несприятливого впливу атмосферних забруднень на здоров'я мешканців впроваджено в діяльність Управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради (акт впровадження від 28.07.2015).

Отримані результати щодо оцінки забруднення атмосферного повітря хімічними речовинами в залежності від рівня потужностей виробництва впроваджено в практичну діяльність Головного управління Держсанепідслужби в Запорізькій області (акт впровадження від 10.04.2013), Запорізького обласного лабораторного центру Держсанепідслужби України (акт впровадження від 20.05.2015), Одеського міського управління Головного управління Держсанепідслужби в Одеській області (акт впровадження від 05.03.2015), Одеського обласного лабораторного центру Держсанепідслужби України (акт впровадження від 25.09.2015).

Результати аналізу захворюваності населення м.Запоріжжя в залежності від забруднення атмосферного повітря на хвороби органів дихання увійшли до складу річних звітів керівників міського та обласного відділів соціально-гігієнічного моніторингу Запорізького міського управління Держсанепідслужби та Головного управління Держсанепідслужби в Запорізькій області за 2014-2015 рр.

Матеріали досліджень використовуються в навчальному процесі на кафедрі загальної гігієни ЗДМУ (акт впровадження від 10.09.2015), гігієни та медичної екології Одеського національного медичного університету (акт впровадження від 08.12.2015), загальної та прикладної екології та зоології Запорізького національного університету (акт впровадження від 02.12.2015).

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто планувала та виконувала наукові дослідження в рамках зазначеної теми: самостійно й у повному обсязі зібрано і оброблено первинний матеріал; провела спірографічні дослідження бронхо-легеневої системи, імунного й вітамінного статусу, вмісту важких металів у волоссі та сечі; провела аналіз первинного матеріалу та статистичну обробку отриманих даних; здійснила теоретичне узагальнення результатів дослідження, підготовку матеріалів досліджень до публікації, сформулювала основні наукові положення й висновки дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації представлені та обговорені на:

Міжнародних симпозіумах, форумах та науково-практичних конференціях з міжнародною участю: 62-й науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальные проблемы современной медицины и фармации - 2015» (Минск, 8.04.2015 г.); XVI-й Всеросійській науковій конференції з міжнародною участю «Молодёжь и медицинская наука в XXI» (Киров, 15.04.2015 г.); X-й та ХVII-й міжнародних конференціях МНО «Inter-Medical» (Москва, 29.04.2015 р. та 29.12.2015 р.); на V-й Всеросійській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Окружающая среда и здоровье. Здоровая среда - здоровое наследие» (Москва, 25.09.2014 г.); IV-му міжнародному медичному форумі «Інновації в медицині - здоров'я нації» (Київ, 16.04.2013 р.); на науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми гігієни та екології» (Донецьк, 11.10.2012 р.); на конференції «Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології, гігієни та туберкульозу» (Львів, 21.05.2012 р.); на 70-й Всеукраїнській конференції з міжнародною участю «Сучасні аспекти медицини і фармації» (Запоріжжя, 13.05.2010 р.).

2. На обласних конференціях, засіданнях, нарадах:

50-55-й обласних науково-практичних конференціях спеціалістів санітарно-епідеміологічної служби Запорізької області (Запоріжжя, 2010-2015 рр.); IV-й регіональній науково-практичній конференції молодих вчених «Актуальні проблеми та перспективи розвитку медичних, фармацевтичних та природничих наук» (Запоріжжя, 27.11.2015 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 31 наукову працю, з них 5 у фахових наукових виданнях, 1 праця опублікована в закордонному виданні, 23 - у матеріалах наукових форумів, конференцій та з'їздів.

Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 188 сторінках, обсяг основного тексту - 143 сторінки і складається зі вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел, який включає посилання на 218 джерел, у тому числі 178 - кирилицею, 40 - латиницею. Робота ілюстрована 38 таблицями та 18 рисунками.

РОЗДІЛ 1.ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ПРОМИСЛОВОГО МІСТА ТА ЙОГО ВПЛИВ НА СТАН ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ (АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

1.1 Стан атмосферного повітря в індустріальних регіонах

Життя людини завжди і скрізь проходить у повітряному середовищі, що оточує її. Динамічна рівновага, яка існувала у природі між процесами поглинання та синтезу кисню, вуглекислоти та азоту, з розвитком індустріальної діяльності порушилась. В результаті склад повітря повільно, але незворотно змінюється. Підраховано, що за останні роки було використано з атмосфери Землі на 0,02 % кисню від його загального запасу. Крім того, щороку в атмосферу потрапляє понад 20 млрд. тонн діоксиду вуглецю, 50 млн. тонн оксидів азоту, 150 млн тонн оксидів сірки, 50 млн. тонн вуглеводнів [108]. Загалом у повітряний басейн України щороку викидається понад 20 млн. тонн шкідливих речовин.

Надходження до навколишнього середовища речовин техногенного походження в кількості, що значно перевищує природні, а іноді й зовсім відсутніх у природних циклах, породило глобальні проблеми, які охоплюють усю земну кулю [106, 181, 185]. Забруднення біосфери наближається до граничного рівня, за яким вона може перейти в новий стан, спрогнозувати котрий дуже складно. Дослідження з визначення забруднення атмосферного повітря сполуками хімічного походження серед інших чинників займає значне місце [5, 8, 11, 31, 63, 66, 73, 74, 76, 138]. Чимало робіт вітчизняних та зарубіжних фахівців націлено на вивчення особливостей впливу на організм різних за хімічним складом сполук [97, 99, 116, 117, 129, 130].

Місто Запоріжжя є великим металургійним центром України і входить до складу Придніпровського регіону, на відносно невеликій площі якого (631,9 тис.м2 або 5,3 % площі України) розташовано 40 % чорної та кольорової металургійної промисловості, 20,5 % хімічної та машинобудівельної промисловості, 41% енергетики. Тому для м.Запоріжжя, як і для багатьох інших промислових міст України, що мають значну кількість джерел забруднення атмосферного повітря, обгрунтування безпечних для здоров'я обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є більш актуальним.

Валові викиди в атмосферне повітря м.Запоріжжя від стаціонарних джерел забруднення за період 1990-2011 рр. становили 150382±24253 т/рік, а питомі - 180±24 кг/людину. Протягом останніх років в м.Запоріжжі, як і в Україні в цілому, спостерігається спад промислового виробництва, який привів до суттєвого зниження викидів шкідливих речовин в повітряне середовище: обсяг валових викидів скоротився на 39 %.

Проте, пильну увагу привертає до себе проблема забруднення атмосферного повітря від автотранспорту. Вихлопні гази містять понад 200 різних хімічних сполук - продуктів повного та неповного згорання палива. Серед цих сполук особливий інтерес з гігієнічної точки зору, становлять: оксиди вуглецю, азоту, вуглеводні, альдегіди, сажа. Широко використовується тетраетилсвинець у виробництві високооктанових автомобільних бензинів. Етилюванню підлягає близько 50 % автомобільних бензинів, а вміст свинцю може досягти 0,36 г/л (в Англії та Німеччині - 0,15 г/л, у США - 0,13 г/л) [176].

За останнє десятиріччя у багатьох країнах світу спостерігається швидкий ріст кількості автомобільного транспорту та концентрація його в містах. У деяких регіонах України викиди автотранспорту складають більшу частину від загальної кількості викидів: у Євпаторії та Ужгороді - 91 %, Ялті, Полтаві та Хмельницькому - 88 %, Сімферополі, Івано-Франківську і Луцьку - 83 %, Львові - 79 %, Вінниці та Києві - 77 % [21].

Незважаючи на зниження викидів від стаціонарних джерел забруднення, викиди від пересувних джерел щорічно збільшуються, тому атмосферне повітря м.Запоріжжя і на сьогодні залишається досить забрудненим багатьма сполуками в концентраціях, що у 2-5 разів перевищують ГДК. Отже, м. Запоріжжя, можна розцінювати як прийнятну модель для розв'язання принципових проблем у системі "навколишнє середовище - здоров'я населення". Населення м. Запоріжжя становить біля 800 тис. чоловік. Проживає воно в районах, які істотно різняться один від одного за рівнем та якістю забруднення атмосферного повітря, що дозволяє розв'язувати питання кількісної залежності впливу середовища на здоров'я людини.

Ситуація ускладнюється тим, що вихлопні гази автотранспорту надходять у приземний шар атмосфери, що уповільнює їх розсіювання. Вузькі вулиці та центральний проспект Леніна в м. Запоріжжі, високі будівлі поблизу магістралей є перешкодою для розсіювання забруднювачів. Накопичення деяких компонентів вихлопних газів в зоні дихання пішоходів, наприклад, оксидів азоту, сприяє розвитку ланцюгу фотохімічних реакцій у приземному шарі атмосфери з утворенням ще більш токсичних нових сполук- фотооксидантів.

Таким чином, несприятлива екологічна обстановка потребує вирішення багатьох питань з охорони та оздоровлення оточуючого середовища. Разом з тим, ураховуючи складні економічні умови, сьогодні при розв'язанні таких питань треба провести такі дослідження, які дозволять співвіднести ступінь ризику з рівнем необхідних для цього витрат. Важливим є проведення досліджень з метою урахування економічного збитку внаслідок погіршення стану здоров'я населення від впливу несприятливих чинників оточуючого середовища. Встановлено, що економічні збитки, обумовлені дією несприятливих умов навколишнього середовища, можуть значно перебільшувати витрати на природоохоронні заходи. Підраховано, що питомі екологічні збитки від найбільш поширених забруднюючих речовин - сірчаного ангідриду, оксиду азоту, вуглеводнів та оксиду вуглецю - будуть коливатися в межах від 90 до 375 $ за одну тону [48].

Чимало аспектів розв'язання цього питання залишаються відкритими. Наприклад, екологічні процеси, що призводять до катастроф, формуються роками, десятиріччями, в результаті усвідомленої діяльності людини. Це дозвовяє їх розглядати як катастрофи „повільні”, під впливом факторів малої інтенсивності. Відмінною особливістю таких катастроф є поступовий перехід змін в організмі: від тимчасових функціональних до незворотних органічних та, навіть, несумісних з життям [68, 119, 121, 135].

Забруднення атмосферного повітря суттєво впливає на здоров'я людей, адже дихання - це основа життєдіяльності будь-якого організму. Внаслідок постійних та повторюваних впливів на людину через повітря, вони здатні змінити якість життя та стан здоров'я населення навіть до підвищення рівня смертності, появи генетичних порушень, росту онкологічних захворювань та ін. [134,151, 161, 168, 186].

1.2 Характер захворюваності населення в умовах забруднення атмосферного повітря

За останнє десятиріччя сформувалися негативні тенденції в здоров'ї населення. Визначено, що здоров'я людини формують різні фактори: спосіб життя на 49-53%, генетичні фактори - 18-22 %, навколишнє середовище - 18-20 %, медичне обслуговування - 8-10 % [90]. Але відсоток впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення в окремих індустріально розвинених містах України може бути більшим. Отже, фактори навколишнього середовища займають значне місце серед інших, а генетичний ризик у кінцевому разі послідовно через покоління також формується під їх впливом. Ураховуючи це, в сучасних умовах неможливо розглядати здоров'я населення окремо від впливу навколишнього середовища.

На Женевській нараді вказувалось, що “якість навколишнього середовища - прямий та опосередкований фактор, який визначає здоров'я людини, а погіршення навколишнього середовища призводить до погіршення здоров'я та якості життя” [20]. Вітчизняні фахівці вважають, що тільки по впливу на здоров'я населення можливо встановлювати вагу тих чи інших факторів та визначати черговість впровадження профілактичних заходів [4, 6, 14, 44, 45, 46, 92, 99].

Численні дослідження стану здоров'я населення у зв'язку із впливом різних факторів переконливо довели, що забруднення довкілля та умов життєдіяльності несприятливо впливає на здоров'я населення [4, 79, 83, 92, 137]. Для оцінки впливу факторів навколишнього середовища на населення набуває основного значення вивчення та аналіз показників захворюваності як найважливішого з усіх параметрів, що характеризують здоров'я [8, 76, 205].

При вивченні впливу забруднення атмосферного повітря на здоров'я населення, особлива увага повинна надаватися тим органам та системам, які можуть бути індікаторними. До їх складу надходять дихальна, серцево-судинна і нервова системи [165, 202].

В сучасних умовах Донбасу у населення розповсюджений широкий спектр хвороб, однак 75-76 % з них сформувалися за рахунок хвороб 6-ти класів, серед яких хвороби системи органів дихання займають 2-е місце і складають 17,8 % [59].

В індустріальному місті Кривий Ріг темпи зниження якості довкілля випереджають адаптаційні можливості організму і є основою виникнення екологічно залежних патологічних змін [146]. Доведено екологічну залежність патології основних органів та систем організму, особливо у дитячому віці [149, 150, 151].

У разі забруднення атмосферного повітря загальнотоксичними речовинами на рівні 2-4 ГДК у найбільш чутливих дитячих контингентів спостерігаються порушення функціонального стану серцево-судинної, нервової та дихальної систем. При збільшенні рівня забруднення відбувається підвищення частоти хронічної патології [45, 96, 99].

Результати наукових досліджень свідчать про те, що подвоєння забруднення атмосферного повітря за рівних інших складових впливу,сприяє приросту загальної захворюваності на 20 %, а захворюваності органів дихання на 26 % [74].

Аналіз результатів досліджень НДІ екології людини та гігієни навколишнього середовища ім.О.М.Сисіна РАМН з визначення ролі окремих чинників у формуванні захворюваності населення засвідчив, що вплив забруднення атмосферного повітря на формування захворюваності населення з класу хвороб органів дихання може досягти 40 % в залежності від віку людини [98].

Отже хвороби органів дихання залишаються найбільш розповсюдженою патологією в структурі захворюваності населення України [14]. В м.Запоріжжі в 2011р. питома вага хвороб системи органів дихання (ХОД) у структурі загальної захворюваності населення складала 35% у дорослих та 69 % - у дітей. В цілому в Україні в 2012 році продовжилось зниження захворюваності хворобами органів дихання у порівнянні з 2007 роком на 9,6 % (з 1770,2 до 1601,0 на 10 тис.нас. та поширеності на 6,3 % (з 2409,7 до 2259,6 на 10 тис. нас.). Але в м.Запоріжжі були райони, в яких показники захворюваності і розповсюдженості ХОД перевищували середньостатистичні українські показники, навіть у 2-3 рази. Особливої уваги заслуговує вивчення питання щодо визначення етіологічних факторів та розповсюдження хронічної обструктивної хвороби легенів.

Хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ) це хворобливі стани, що характеризуються не повністю зворотнім обмеженням прохідності дихальних шляхів. Обмеження прохідності дихальних шляхів зазвичай прогресує і асоціюється із незвичною запальною відповіддю легень на шкідливі частки або гази, головним чином у зв'язку із палінням. Поряд із ураженням легень, ХОЗЛ призводить до значних позалегеневих системних ефектів, супутніх захворювань, які обтяжують перебіг захворювання у окремих хворих [40, 41, 50]. Термін «ХОЗЛ» в даний час включає хронічний обструктивний бронхіт, хронічний гнійний обструктивний бронхіт, емфізему (вторинну, що виникла як морфологічна зміна в легенях внаслідок тривалої бронхіальної обструкції), пневмосклероз, легеневу гіпертензію, хронічне легеневе серце. Кожне з цих понять відзеркалює особливості морфологічних і функціональних змін на різних стадіях ХОЗЛ [61].

Факторами ризику розвитку ХОЗЛ є довготривале тютюнопаління (індекс паління - 10 - 20 пачко-років); промислові та побутові шкідливі викиди (повітряні полютанти, гази та пари хімічних сполук, продукти згоряння біоорганічного палива); інфекції [25, 26, 27, 28].

Головний чинник ризику (80-90 % випадків) - тютюнопаління, як активне, так і пасивне. Показники смертності від ХОЗЛ серед курців максимальні, у них швидше розвивається обструкція дихальних шляхів і задишка. Проте випадки виникнення і прогресу ХОЗЛ реєструються і серед непалящих осіб. Задишка з'являється приблизно до 40 років у курців, і на 13-15 років пізніше, навіть у тих, хто не палив ніколи [9].

У розвинених країнах помітно більше розповсюдження має ця хвороба і смертність від неї у чоловіків в порівнянні з жінками. Статеві відмінності, швидше за все, є наслідком більшого розповсюдження паління серед чоловіків і більшої частоти дії на них несприятливих професійно-виробничих факторів. У країнах, що розвиваються, доказано незначне перебільшення ХОЗЛ серед жінок, що можна пояснити дією аерополютантів у житлових умовах, у зв'язку з використанням палива для приготування їжі та обігріву [62].

З професійних чинників найшкідливішими є пил, кадмій і кремній [32, 34]. Перше місце за розвитком ХОЗЛ займає гірничовидобувна промисловість [35]. До професій підвищеного ризику належать шахтарі, будівельники, які контактують з цементом, робочі металургійної (за рахунок випаровувань розплавлених металів) і целюлозно-паперової промисловості, залізничники, робочі, зайняті переробкою зерна, бавовни [156].

Основними діагностичними критеріями ХОЗЛ є клінічні (кашель, мокрота і задишка), анамнестичні (наявність чинників ризику) і функціональні (зниження ОФВ1 менше 80 % від належного після інгаляції бронходілататора у поєднанні з пониженим співвідношенням ОФВ1/ФЖЄЛ менше 70 %) [25].

В разі проведення масових обстежень населення з метою встановлення груп ризику захворювань бронхо-легеневої системи, вивчають швидкісні показники видиху до і після бронхопровокаційного тесту з ацетилхоліном [179]. Та зниження ОФВ на 15 % і більше слід вважати позитивним тестом, особливо в екологічно несприятливих умовах проживання.

Основним документом, в якому розглядаються відомі в даний час аспекти захворювання, є Глобальна ініціатива по хронічній обструктивній хворобі легенів (Global initiative for Obstructive Lung Disease - GOLD) - сумісний проект Інституту серця, легенів і крові [203, 204]. Згідно GOLD, діагноз ХОЗЛ повинен бути виставлений за наявності хронічного кашлю, продукції харкотиння, задишки, наявності відповідних чинників ризику в анамнезі і ознак частково необоротної обструкції дихальних шляхів. Наявність симптомів хронічного кашлю, продукції харкотиння, але з нормальними показниками функції зовнішнього дихання (хронічний необструктивний бронхіт) раніше відносили до стадії 0 або ризику розвитку ХОЗЛ. У тексті GOLD останніх років така категорія виключена з класифікації ХОЗЛ, проте обговорюється, що вищезгадані симптоми не є нормою.

Аналіз наукової літератури показав, що науковці з різних країн визначали кореляційні залежності показників захворюваності населення на хвороби органів дихання від конкретних забруднювачів.

Встановлено прямі сильні зв'язки між показниками захворюваності у дітей та дорослих на хвороби органів дихання (r=0,7, p<0,05 - у дітей та r=0,6, p<0,05 - у дорослих) та концентраціями зважених речовин, оксидів сірки та азоту, при цьому саме зваженим речовинам притаманні властивості щодо накопичення токсичних газоподібних сполук з утворенням пилогазових композицій, біологічна дія яких характеризується посиленням токсичності та активацією формування імунопатологічних процесів, зниженням рівня антиоксидантного захисту та ін. [135].

Прямий кореляційний зв'язок (r=0,6) встановлено між частотою гострих інфекцій верхніх дихальних шляхів у молодших школярів, які довго проживають в районах розташування металургійної промисловості, та рівнем забруднення атмосферного повітря [32].

В індустріальному місті захворюваність на хвороби верхніх дихальних шляхів у дітей, що мешкали в забрудненому районі була в 1,8 рази вірогідно вищою та в 1,4 рази - на інші хвороби органів дихання. Коефіцієнт кореляції між рівнем забруднення атмосферного повітря та захворюваністю дорівнював r=0,81 (p<0,01), у другому- r=0,78 (p<0,01) [157].

Встановлено прямий кореляційний зв'язок захворюваності дітей на гострі респіраторні інфекції (ГРІ) з забрудненням атмосферного повітря пилом, оксидом вуглецю, фторидами та фтористим воднем. Це дало підстави зробити висновок про вагомий внесок вищеозначених хімічних забруднень на формування патології системи органів дихання на рівні 41,8 % серед усіх офіційно зареєстрованих ГРІ [123].

Доведено залежність показників розповсюдженості хвороб мигдаликів у дітей від рівня забруднення повітря діоксидом азоту та оксидом вуглецю, та встановлено прямий кореляційний зв'язок (r=0,6 та r=0,66 відповідно) [57].

Завислі речовини, оксид вуглецю та формальдегід справляли найбільший вплив на хвороби органів дихання, ніж на інші хвороби: розрахований коефіцієнт кореляції для завислих речовин дорівнював r=0,94, оксиду вуглецю - r=0,92, формальдегіду - r=0,88 [96].

Дослідженнями в різних країнах світу встановлено залежність між забрудненням атмосферного повітря PM10, O3, NO2, SO2 та госпіталізацією хворих на гострі респіраторні хвороби. У Бірмінгемі (штаті Алабама) було показано наявність зв'язку між забрудненням атмосферного повітря завислими речовинами та госпіталізацією хворих на респіраторні хвороби [58]. За даними авторів, підвищення госпіталізації хворих відбувалося паралельно з підвищенням концентрації пилу в атмосферному повітрі до 0,1 мг/м3. При цьому відносний ризик госпіталізації на пневмонії становив 1,19, при р<0,05 (1,07-1,32), а відносний ризик на загострення ХНЗЛ дорівнював 1,27 при р<0,05 (1,08-1,50).

Зарубіжні автори з В'єтнаму у своїх дослідженнях в Хо Ши Мін сіті вказують на вірогідне підвищення госпіталізації дітей віком до 5 років, хворих на гострі інфекції нижніх дихальних шляхів, якщо концентрації PM10, O3, NO2, SO2 підвищувались до 73, 75, 22, 22 mg/m3 [196]. При цьому доведено, що з підвищенням рівнів забруднення на NO2 та SO2 або PM10 та NO2 зростала і госпіталізація дітей. Коефіцієнт кореляції складав в останньому випадку дорівнюва 0,78.

Результатом дії забруднення атмосферного повітря може бути не лише збільшення показників загальної захворюваності та захворюваності з класу хвороб органів дихання в 1,3-1,5 рази, зростання кількості людей з преморбідними станами, а навіть збільшення смертності в 1,2 рази [30, 31, 115, 116, 157, 158]. У світовій дійсності оцінка ризику частіше визначається показниками смертності та рівнем онкологічних захворювань [131, 218].

Негативні тенденції виявляються у збільшенні показників смертності в Україні з 12,1 0/000 в 1990 році до найвищого серед усіх країн ЄР ВООЗ рівня - 16,4 0/000 в 2007 році з максимальним значенням 16,6 0/000 2005 році [172]. В структурі причин смертності населення України ХОД посідали на 5-му місці і дорівнювали 3,3 %, після хвороб системи кровообігу (63 %), новоутворень (11,8 %), зовнішних причин смерті (8,6 %) та хвороб органів травлення (4,4 %) [82].

Провідними причинами смертності в Україні серед працездатних чоловіків та жінок були позначені хвороби системи кровообігу (337,4 та 67,7 на 100 тис.), зовнішні причини (296,3 та 51,7 на 100 тис.), злоякісні новоутворення (117,9 та 63,9 та на 100 тис.) та хвороби органів травлення (38,8 та 32,6 на 100 тис.). Та особливо значна різниця в рівнях показників у працездатного населення в залежності від статі (від 5 до 5,7 разів) простежувалась від зовнішних причин смерті (5,7 рази), хвороб органів дихання (5,1 рази) та хвороб системи кровообігу (5 разів).

Серед непрацездатного населення України провідними причнинами смертності у чоловіків були хвороби системи кровообігу (5020, 7 на 100 тис.), злоякісні новоутворення (997,4 на 100 тис.) та хвороби органів дихання (337,0 на 100 тис.) [100].

Оцінка показників смертності у м.Дніпродзержинську довела, що з 1991 по 1995 р. смертність постійно зростала з 12,1 до 16,2 0/000. З 1996 року до 2002 р. показники коливались, а темп приросту склав 33,1 % та був вищим за областний рівень (30,6 %). За цей період вібдулось зростання смертності внаслідок усіх основних причин смерті, в тому числі на 9,6 % - від хвороб органів дихання [170]. Аналіз причин смертності населення Донбасу показав, що на хвороби органів дихання припадає 2,5-2,6 % випадків [82].

За даними літератури відомо, що смертність населення від злоякісних новоутворень також має гендерні відмінності [36, 69, 70]. Так, у структурі смертності чоловіків провідні місця займали рак трахеї, бронхів, легень (25,8 %), шлунку (12,7 %), прямої кишки (6,1 %), передміхурової залози (6 %), у жінок - рак молочної залози (20,3 %), шийки і тіла матки (11,2%), шлунку (10,1 %), ободової кишки (7,9 %), прямої кишки (6,8 %), яєчників (6,5 %), трахеї, бронхів, легень (5,9 %) [62].

Прийнято вважати, що біля 80-90 % всіх випадків раку зумовлено впливом канцерогенів оточуючого середовища, та з них біля 70-80 % пов'язують з поліциклічними ароматичними вуглеводнями (ПАВ) і нітрозамінами (НА) [35, 47, 87, 206, 214], та біля 10 % - з радіаційними факторами [103]. На сьогодні є докази, які вказують, що канцерогенні сполуки можуть впливати на органи та тканини організму як безпосередньо, так і шляхом утворення сполук внаслідок їх метаболізму. При цьому розвиток пухлин найчастіше відбувається у населення, що мешкає в районах розташування підприємств хімічної, добувної та металургійної промисловості не миттєво, а через деякий час після первинної дії агенту.

Рівень бенз(а)пірену у атмосферному повітрі м.Казані обумовлює вірогідний зв'язок з показниками онкозахворюваності різних локалізацій, та особливо, за локалізацією «легені». Значення коефіцієнтів детермінації за цією локалізацією в різних районах коливалось від 58 до 68 %. Тобто змінення концентрації бензпірену на одну одиницю буде призводити до змін показників онкозахворюваності на 0,34-0,46 одиниці [130].

Європейським досвідом доведена необхідність урахування і тих хімічних сполук, які не мають канцерогенних властивостей, але можуть бути шкідливими для здоров'я [135, 136, 145, 157, 158].

Деякі публікації були спрямовані на встановлення зв'язку між показниками захворюваності населення на хвороби респіраторної системи в залежності від відстані розташування промислових підприємств: дорослі, що мешкали на відстані до 2 км від промислової зони в 3-4 рази частіше хворіли на тонзиліт, фарингіт, назофарингіт та бронхіальну астму, порівняно з тими, хто мешкав на відстані біля 10 км від промислової зони [37].

В літературі є докази, що діти більш за інші вікові групи населення, підлягають впливу забруднення атмосферного повітря. Багаточисельними результатами досліджень встановлено, що діти, які проживають в умовах значного забруднення атмосферного повітря більш ніж в 2-2,5 рази частіше хворіють за дітей, які проживають в чистих районах. У структурі загальної захворюваності дітей перебільшують хвороби органів дихання: гостра пневмонія, хронічні та неспецифічні хвороби легень [146].

Група фахівців вивчала показники захворюваності дітей в залежності від ступеня забруднення атмосферного повітря та довела, що комплекс несприятливих факторів може впливати на підвищення рівня загальної захворюваності, розповсюдженості гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), хронічних неспецифічних захворювань органів дихання (ХНЗЛ), алергічних хвороб органів дихання.У дітей, які мешкають в районах підвищенного забруднення атмосферного повітря були зафіксовані вірогідно вищі показники [57, 66, 202].

Захворюваність дітей на хвороби органів дихання, що мешкали у м.Владикавказі на відстані до 1 км від металургійного комбінату в 1,5 рази перевищувала рівень захворюваності дітей, що проживали на відстані 6-10 км [96].

З метою вивчення впливу забруднення атмосферного повітря на систему дихання підлітків, що мешкалив різних районах за рівнем забруднення атмосферного повітря, досліджувались функціональні показники зовнішнього дихання (ЖЄЛ), пневмотахометрію вдиху та видиху, значення максимальної вентиляції легенів (МВЛ) та швидкісні показники [57]. Аналіз результатів показав, що у підлітків з районів значного забруднення повітря, формувалися порушення обструктивного характеру. Встановлені відхилення функції зовнішнього дихання з перевагою порушень обструктивного компоненту, автори розглядають як компенсаційну реакцію організму на тривалий вплив забруднення повітря.

Вивчення розвитку адаптаційних механізмів в легенях жителів районів з високим ступенем забруднення повітря (завислими речовинами, діоксидом азоту, оксидом сірки, оксидом вуглецю, аміаком, фенолом, формальдегідом) показало, що у них частіше, ніж у мешканців районів з чистим повітрям, зустрічаються такі патологічні явища, як інтерстиціальний фіброз, переваскулярний та перебронхіальний склероз, карніфікація та хронічна емфізема, дис- та ателектази, пневмонії [22, 93]. Зниження функціональної активності сурфактанту і підвищення рівня лізофосфатидилхоліну є результатом порушень у складі фосфоліпидів [22].

Порушення процесів синтезу, секреції, біохімічного складу і поверхнево-активних властивостей сурфактанту легенів відбувається на ранніх етапах, задовго до формування захворювань легенів. В кінцевому разі може призвести до виникнення ателектазів, порушення процесів газообміну, розвитку внутрішньоальвеолярної гіпоксії та гіпертензії малого кола кровообігу [93].

Вивчення біохімічних механізмів розвитку експериментального набряку при інтоксикації адреналіном та оксидами азоту показало, що існує неспецифічна реакція тканини легенів на дію хімічних речовин різного походження [70]. Останнє слід враховувати як при організаціі профілактичних заходів, так і лікуванні хворих. Одним з перспективних напрямків лікування захворювань органів дихання може стати корекція порушень сурфактантної системи легенів [81].

Важливим напрямком є питання щодо вивчення неспецифічних змін функціонального стану організму [133]. Серед останніх слід звернути увагу на стан місцевого імунітету верхніх дихальних шляхів на підставі дослідження клітинної фракції та визначення в ній домінування поліморфноядерних лейкоцитів. При аналізі цитограм зі слизових оболонок визначалося підвищення долі неколонізованих епітеліоцитів, доля яких у контролі не перевищувала 10 % у дітей та 25 % - у підлітків. Крім того, у несприятливих екологічних умовах зростала кількість підлітків з субатрофічними змінами слизових оболонок дихальних шляхів.

Чимало досліджень спрямовано на розв'язування питання щодо визначення ступеню чутливості населення в залежності від вікових, статевих та індивідуальних особливостей організму [21, 29, 51, 168, 183].

У Європейській хартії з охорони оточуючого середовища та охорони здоров'я підкреслено, що "треба забезпечити здоров'я кожної людини, а особливо дуже чутливих частин населення та осіб з груп ризику" [51]. За свідченням Б.Т.Величковського індивідуальна чутливість людей щодо впливу факторів навколишнього середовища може значно розрізнятися - до 10 та більше разів [21]. Ця гетерогенність популяції може в значній мірі обумовити поліморфізм реакцій організму, а також різний ступінь ризику для здоров'я населення.

Дослідження вказують, що індивідуальна чутливість є одним з чотирьох класів факторів ризику розвитку патологічних станів у людини, бо знижує адаптаційні можливості організму при будь-яких зовнішних впливах. Встановлено, що у населення, яке проживає в районах значного забруднення навколишнього середовища вміст IgЕ у крові значно перевищував цей показник у порівнянні з населенням відносно чистих районів [29].

Отже, проведений нами аналіз літературних джерел з визначення ролі різних факторів у формуванні підвищеної чутливості організму засвідчив, що серед критеріальних ознак можна визначити наступні: вік, генетичні фактори, особливості харчування, наявність або відсутність деяких хронічних хвороб, особливості індивідуума та ін. Відомо, що більш за інші категорії населення, впливу несприятливих умов навколишнього середовища піддаються діти [7, 12, 44, 56, 67, 146].

Вивченням захворюваності дітей з м.Києва доведено, що вплив забруднення атмосферного повітря на дітей простежується тим сильніше, чим молодші діти [92]. Встановлено, що підвищення в атмосферному повітрі вмісту діоксиду сірки на 1 ГДК може призвести до приросту загальної захворюваності дітей віком від 2 до 5 років на 9,3 %; 6-7 років - на 5,65 %; а 8-10 - на 2,3 %, а кожне наступне підвищення забруднення атмосферного повітря формальдегідом на рівень однієї ГДК, обумовить приріст захворюваності дітей на хвороби алергічного походження у середньому на 5,86 випадків. Ці особливості реагування дітей молодших вікових груп можна пояснити тим, що зі зменшенням віку дитини рівень обміну речовин підвищується, тому більшим буде надходження токсинів на одиницю ваги тіла дитини, а в поєднанні зі зменьшенням ступіня знешкодження токсинів та незрілістю захисних сил організму це скоріше, ніж у інших вікових групах, призведе до появи негативних ефектів.

Загальна кількість публікацій в науковій літературі, які присвячені вивченню впливу забруднення атмосферного повітря на систему органів дихання населення, свідчить про актуальність проблеми, особливо, в сучасних умовах промислового міста. Серед них є роботи, які вказують на кореляційні залежності захворюваності населення на хвороби респіраторної системи від конкретних забруднювачів [30, 37, 64, 78, 113]. Але слід ураховувати й те, що хімічне забруднення атмосферного повітря характеризується багатокомпонентністю складу і призводить до надходження в організм людини суміші хімічних сполук. Тому в нашій роботі особлива увага надавалася вивченню комбінованої дії різних хімічних речовин на підставі визначення сумарного показника забруднення атмосферного повітря -?ПЗ, та кратності перевищення ним свого нормативного значення - ?ПЗ/ГДЗ, що дозволяє оцінити рівень і ступінь забруднення атмосферного повітря та в наступному використовувати для встановлення впливу на стан здоров' я населення.

1.3 Вплив атмосферних забруднень на донозологічні форми патології

В умовах великого промислового міста проблема антропогенного забруднення є дуже актуальною, а розв'язання питань, пов'язаних з оцінкою ступеня впливу забруднення атмосферного повітря на систему органів дихання та, на цій основі, обгрунтування і впровадження профілактичних заходів, у значній мірі, залежить від вірогідної медико-екологічної інформації стосовно кількісних та якісних характеристик хімічних сполук, що містяться в атмосферному повітрі - з одного боку, та стану здоров'я, - з іншого [94, 95, 100, 101, 109].

З цією метою відпрацьовано один з підходів щодо організації такої системи, в основу якого покладена оцінка впливу на здоров`я населення забруднення атмосферного повітря сумішшю хімічних сполук.

Стан здоров'я населення вивчали на підставі аналізу різних показників, в тому числі і преморбідних станів [92, 106]. Питання з визначення останніх є дуже важливим, бо дозволить за допомогою сучасних медичних заходів встановлювати відхилення у стані здоров'я задовго до появи саме захворювань.

Більшість фахівців стверджують, що донозологічні стани внаслідок напруги механізмів регуляції функцій виникають у тих випадках, коли організм повинен затратити більше зусиль для забезпечення рівноваги із середовищем. Якщо вплив шкідливих чинників на організм продовжується достатньо тривалий час або значний за інтенсивністю, то постійна або тривала і надмірна напруга регуляторних систем може призвести до виснаження резервних можливостей і порушення механізмів адаптації. Використовували градацію донозологічних станів, запропоновану Р.М. Баєвським [52].

Граничний, або перехідний стан, у якому організм може знаходитися досить тривалий період часу. При цьому значення більшої кількості фізіологічних показників переміщується в той або інший бік, при якому новий рівень може розглядатися в межах відповідної кліматогеографічної, екологічної або фахової норми.

Стан напруги, що виявляється мобілізацією захисних механізмів і супроводжується збільшенням активності регуляторних систем. В цьому випадку пристосування організму до неадекватних умов середовища може бути тільки короткочасним.

Стан перенапруги, який характеризується недостатністю адаптаційних механізмів та їх нездатністю забезпечити гомеостаз.

Преморбідний стан - стан, у якому можна виділити дві стадії: а) стадію виснаження (астенізації) регуляторних механізмів, що характеризується порушенням гомеостазу з перевагою неспецифічних порушень для якоїсь нозологічної форми хвороби; б) стадію власне преморбідних станів, як субклінічних форм (стадій) різноманітних захворювань з характерними порушеннями в органах і системах.

Для регістрації преморбідних станів системи органів дихання дослідниками викориcтовуються різні показники [23, 24, 25, 26]. Проте, несприятливий вплив пріоритетних забруднювачів атмосферного повітря населених місць діоксидом сірки, оксидом і діоксидом азоту, завислими речовинами виявляється насамперед у зниженні дихальних функцій на підставі визначення показників, які можуть розглядатися в якості екологічного пресингу на систему дихання людини.

Серед цих показників особливе значення надається форсованій життєвій ємності легенів (ФЖЄЛ). Форсована життєва ємкість легенів, об'єм форсованого видиху (ОФВид) за окремий час (0,5, 1, 2, 3 хв) і відношення ОФВид за різний час до ФЖЄЛ, що виражається у відсотках, дозволяють оцінити вентиляційні резерви легенів і за певним характером змін в них відокремити порушення обструктивного характеру - бронхіальної провідності - від рестриктивної патології - обмеження екскурсії легенів. Діагностика порушень обструктивного характеру, у тому числі бронхоспазму, може бути наслідком пошкоджуючої дії на систему органів дихання різних хімічних сполук, які надходять в атмосферне повітря від промислових підприємств та автотранспорту.

При проведенні масових обстежень населення з метою виявлення груп ризику захворювань бронхо-легеневої системи, доцільним є вивчення швидкісних показників видиху до і після бронхопровокаційного тесту з ацетілхоліном (АЦХ). При цьому, зменшення ОФВвид1,0 на 15 % і більше вважається позитивним тестом порушення функції бронхо-легеневої системи у людини в екологічно несприятливих районах [179].

У літературі є докази того, що шляхом поліпшення якості атмосферного повітря можна значно зменшити захворюваність населення. Дослідженнями українських вчених встановлено, що в районах розміщення великих хімічних підприємств зниження реального аерогенного навантаження населення удвічі привело до зниження загальної захворюваності населення на 14,8 % [139]. Інші вказують, що зменшення забруднення повітряного середовища населених міст на 25-30% призведе до зниження захворюваності населення на 10 % [143].

Зарубіжними авторами виявлена чітка закономірність щодо зниження забруднення атмосферного повітря на РМ10 в індустріальних містах Німеччини на протязі останніх 20 років [212]. Разом зі зменшенням забруднення знизяться показники розповсюдженості хронічних хвороб органів дихання серед жінок у віці 55 роківз 21,4 % до 13,3 %.

Тобто, за останні роки ширше проводяться комплексні наукові дослідження, які ставлять за мету вивчення хімічних факторів та визначення ступеню їх впливу на здоров'я. Головною тенденцією таких досліджень є те, що стан здоров'я населення розглядається не тільки у площині медико-екологічних, але й соціально-гігієнічних аспектів. Це дозволяє використовувати отримані результати не тільки для повноцінного науково-практичного обгрунтування, але й для прийняття управлінських рішень з питань охорони здоров'я, організації та проведення профілактичних систем, тощо.

Тому в умовах великого промислового мегаполісу розв'язання питань, щодо вивчення закономірностей формування навантажень атмосферних забруднень на людину та визначення впливу на здоров'я населення набуває великого значення при обгрунтуванні профілактичних заходів.

Зрозуміло, вирішення цієї проблеми залежить від розробки ефективної системи управління якістю навколишнього середовища, у тому числі і повітряного, яка б дозволяла отримувати максимальний позитивний ефект для здоров'я населення. Зазначимо, що на протязі багатьох десятиліть у науковій літературі декларуються тези про те, що саме здоров'я населення повинно стати системоутворюючим ланцюгом в системі управління якістю довкілля.

...

Страница:

диссертация "Гігієнічна оцінка та профілактика впливу атмосферних забруднень на населення у мегаполісі металургійної галузі" скачать

Подобные документы

Вивчення індивідуальних засобів захисту. Вивчення на тренажері проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця потерпілого
Загальні відомості про застосування та використання засобів індивідуального захисту органів дихання, слуху, зору, рук і голови. Спосіб проведення штучного дихання, основаного на використанні видихаючого повітря. Визначення розміру шлем-маски протигазу.

лабораторная работа [980,9 K], добавлен 29.03.2016
Професійні хвороби органів дихання токсіко-хімічної етіології
Гострі ураження легень токсико-хімічної етіології. Гострі токсичні бронхіт, бронхіоліт, набряк легенів та пневмонія. Хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів. Визнання інвалідами II або І групи хворих з ускладненими формами токсичного бронхіту.

реферат [43,2 K], добавлен 26.04.2011
Засоби індивідуального захисту для працівників АПК
Вивчення класифікації та основних видів засобів індивідуального захисту для виконання певних сільськогосподарських робіт. Ізолювальні костюми, засоби захисту органів дихання, ніг, рук, голови, очей, обличчя, органів слуху. Захист від падіння з висоти.

методичка [42,7 K], добавлен 04.04.2011
Вимірювальні прилади та засоби захисту
Характеристика та призначення комплекту дозиметрів ДП-22-В. Вимірювач потужності дози ІМД-ІР. Призначення і тактико-технічні характеристики військового приладу хімічної розвідки. Засоби захисту органів дихання та шкіри. Промислово-фільтруючі протигази.

контрольная работа [3,7 M], добавлен 29.04.2009
Ліквідація надзвичайних ситуацій з викидом аміаку
Стан первинних засобів пожежегасіння на ТОВ "Чугуїв-продукт". Аналіз пожежної небезпеки при використанні аміаку як холодоагенту. Можливість виникненні пожежі в аміачно-компресорному цеху. Класифікація індивідуальних засобів захисту органів дихання людини.

дипломная работа [333,1 K], добавлен 14.09.2013
Застосування засобів індивідуального захисту
Розгляд засобів захисту органів дихання, шкіри (табельні, підручні) людини та медичних (аптечка, пакет перев'язочний та протихімічний). Вивчення видів (фільтруючий, ізолюючий) та будови (поглинаюча коробка, лицьова частина, єднальна трубка) протигазу.

методичка [2,2 M], добавлен 13.03.2010
Негативні фактори, що впливають на населення України
Вплив виробничого середовища на здоров'я та працездатність населення України. Основні причини виникнення экологічних криз та їх вплив на населення. Зростання споживання сировинних ресурсів.

курсовая работа [34,3 K], добавлен 17.07.2007
Класифікація надзвичайних ситуацій
Ризик виникнення надзвичайних ситуацій. Відомості про надзвичайні ситуації. Надзвичайні ситуації техногенного, природного та соціально-політичного характеру. Організація життєдіяльності в екстремальних умовах. Система захисту населення і економіки.

реферат [27,3 K], добавлен 06.05.2009
Вплив техносфери на навколишнє середовище
Небезпеки техногенного характеру. Антропогенний вплив на навколишнє середовище. Забруднення атмосфери міст. Забруднення питної води в містах. Проблема забезпечення населення України якісною питною водою.

реферат [19,1 K], добавлен 30.08.2007
Епідемічні захворювання
Забруднення навколишнього середовища, екологічна та епідемічна небезпека як наслідок діяльності людини. Захист від СНІДу, впливу нікотинової, алкогольної та наркотичної залежності, від поширення інфекційних захворювань та зростання кількості нових хвороб.

реферат [75,7 K], добавлен 09.05.2011
Отруєння чадним газом
Основні причини та об`єкти виникнення чадного газу. Характеристика ступенів отруєння організму людини чадним газом. Способи і методика виконання штучного дихання, етапи процесу. Дії робітників та службовців при виникненні небезпеки отруєння чадним газом.

курсовая работа [798,5 K], добавлен 25.10.2010
Умови праці на виробництві
Гігієнічна класифікація праці. Фактори, що визначають умови праці на виробництві та їх значення для здоров’я і працездатності людей. Державна система охорони праці в Україні. Координація діяльності органів державного управління охороною праці.

реферат [21,4 K], добавлен 30.10.2008
Захист населення в надзвичайних ситуаціях
Основні завдання у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Критерії класифікації, особливості оцінки та реагування на надзвичайні ситуації воєнного характеру, які визначаються окремим законом.

презентация [224,2 K], добавлен 28.12.2010
Вплив спиртів на організм людини
Влив вживання метилового та етилового спиртів на поведінку і на функціонування життєво-важливих органів організму. Хвороби шлунково-кишкового тракту, зміни в головному мозку. Вплив алкоголю на статеві функції. Наслідки алкоголізму під час вагітності.

презентация [24,4 M], добавлен 13.12.2013
Захист від шуму, інфразвуку, ультразвуку
Характеристика шуму, історія боротьби з ним. Параметри, які характеризують шум. Схеми акустичного розрахунку для різних джерел, нормування шуму. Дія шуму на організм людини у вигляді специфічного ураження органів слуху, порушень з боку органів і систем.

реферат [1,1 M], добавлен 19.09.2010
Гігієнічна характеристика трудового процесу
Гігієнічна оцінка факторів формування умов праці лікарів-гігієністів. Рекомендації щодо поліпшення умов праці та підвищення ефективності державного санітарного нагляду за учбовими закладами. Класифікація професійних захворювань під час трудового процесу.

контрольная работа [20,1 K], добавлен 23.09.2009
Вода: властивості, стани, значення та причини забруднення
Природні види води, їх взаємодія з атмосферою і літосферою. Предмет вивчення гідрології. Хімічні властивості води. Вологість повітря і кількість атмосферних опадів. Симптоми зневоднення людини. Антропогенне забруднення води. Джерела забруднення води.

презентация [1,9 M], добавлен 19.09.2013
Іонізуюче випромінювання та його вплив на організм
Іонізуюче випромінювання і його властивості. Механізми первинних радіаційно-хімічних змін молекул. Ушкодження молекул нуклеїнових кислот при опроміненні. Негативний вплив випромінювання на клітини і тканини. Променеві реакції окремих органів і систем.

реферат [21,4 K], добавлен 24.02.2011
Форми та принципи контролю за охороною праці
Державний контроль і нагляд за станом охорони праці в сучасних умовах. Основні форми контролю за охороною праці на підприємстві. Зміст функцій контролю уповноважених органів і посадових осіб за дотриманням законодавства та інших актів про охорону праці.

доклад [78,4 K], добавлен 18.02.2011
Виробнича санітарія. Фактори, які визначають санітарно-гігієнічні умови праці
Визначення міри впливу на організм людини фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних чинників виробничого середовища. Оцінка санітарно-гігієнічних умов праці. Розробка гігієнічних нормативів та вимог до виробництв, гігієнічна паспортизація.

реферат [16,4 K], добавлен 21.06.2015

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка та профілактика впливу атмосферних забруднень на населення у мегаполісі металургійної галузі"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.