Главная Коллекция "Revolution" Безопасность жизнедеятельности и охрана труда Гігієнічна оцінка та профілактика впливу атмосферних забруднень на населення у мегаполісі металургійної галузі

Гігієнічна оцінка та профілактика впливу атмосферних забруднень на населення у мегаполісі металургійної галузі

Вплив атмосферних забруднень на донозологічні форми патології. Особливості виникнення та розповсюдження хвороб органів дихання в залежності від техногенного навантаження. Скринінг-тестове виявлення донозологічних станів органів дихання алергійної природи.

Рубрика	Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	23.06.2018
Размер файла	6,0 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Метою вторинної профілактики є раннє виявлення патологічних станів та попередження хронізації хвороб. Об'єктом вторинної профілактики є хвороба в гострій та підгострій стадіях.

До пріоритетного принципу вторинної профілактики відноситься гігієнічна донозологічна діагностика, що спрямована на виявлення можливого шкідливого впливу середовищних факторів на функціональний стан організму. В умовах промислового міста з інтенсивним техногенним забрудненням атмосферного повітря її сутність полягає у визначенні вентиляційної функції за методикою реєстрації кривої петлі «потік-об'єм». В умовах інтенсивного забруднення атмосфери шкідливими речовинами також відноситься визначення стану імунітету (імуноглобуліни М, G, A, титр гетерофільних антитіл у слині, наявність у слині БГКП, бактерицидна функція шкіри).

Другий принцип вторинної профілактики полягає у встановленні групи ризику внаслідок мешкання в несприятливих умовах. Він реалізується шляхом виділення найбільш значимих чинників, їх груп, населених пунктів і територій, визначення просторово-часових параметрів ризику, ранжирування територій за ступенем небезпеки та забруднювачами. До інформативних методів відноситься екологічне картографування.

Третій принцип - клініко-гігієнічна санація населення в групах і на територіях ризику. Його складовими частинами є скринінгова діагностика латентних преморбідних станів та інтенсивне лікування хворих з гострими захворюваннями. Організація лікувального процесу при гострих захворюваннях за сучасними інтенсивними технологіями є запорукою попередження прогресування гострого захворювання або його переходу в хронічну стадію.

Четвертий принцип - реабілітаційно-відновна корекція. Він полягає в інтенсивному лікуванні, яке забезпечує діагностику, оздоровлення та відновлення порушених функцій організму. Цей принцип вимагає обов'язкового інтенсивного лікування в період реконвалесценції після перенесених гострих захворювань, яке запобігає рецидуванню гострого захворювання. Для дітей доцільна організація відділень відновного лікування за типом денного стаціонару.

П'ятий принцип - організація «активної диспансеризації». Він передбачає комплексність лікувального процесу із лікарями інших спеціальностей, індукційне й підтримуюче довготривале лікування на тлі модифікації способу життя та лікування супутніх хвороб, психологічна адаптація, медико-соціальна реабілітація.

Шостий принцип - формування здорового способу життя. Вказаний принцип реалізується шляхом валеолого-медичної оцінки та корекції способу життя, сформування установки свідомості на здорове і тривале життя, організації раціонального харчування та режиму життя.

Сьомий принцип - систематичне профілактичне оздоровлення населення, в першу чергу, дитячого. Він спрямований на підвищення стану імунітету, фізичної тренованості, загартованості та рівня біологічної надійності організму.

Третинна профілактика спрямована на попередження ускладнень, які можуть виникнути в ході вже розвинутої хвороби. Її об'єктом є інвалідність та передчасна смертність населення.

Перший принцип третинної профілактики - систематичний лікарський нагляд та функціонально-діагностичне обстеження хронічно хворих осіб. Він дає можливість постійного динамічного контролю за хронізацією патологічного процесу й проведення своєчасних лікувально-оздоровчих заходів, що запобігають його прогресуванню.

Другий прнцип - інтенсивне протирецидивне лікування хронічно хворих осіб в еконесприятливому регіоні. Цей принцип дозволяє запобігти загостренню або прогресуванню хронічних хвороб.

Третій принцип - підвищення резистентності та рівня біологічної надійності організму. Він реалізується шляхом своєчасного радикального лікування важких хронічних хвороб, систематичного оздоровчо-реабілітаційного нагляду, навчання осіб із хронічними хворобами методам контролю за станом хронічного процесу та знання загострень хронічних захворювань, впровадженння адаптованого до стадії хронічної хвороби способу життя.

6.3 Ефективність впровадження в практику розроблених профілактичних заходів

На основі обгрунтованих принципів розроблені профілактичні заходи, що увійшли до складу регіональних програм «Програма виходу з екологічної кризи м.Запоріжжя» та «План перспективного розвитку м.Запоріжжя на 2010-2015 рр». Заходи cтосувалися як по місту в цілому, так і для підприємств, найбільших забруднювачів атмосферного повітря.

На 2012-2017 рр. запропоновано 19 повітроохоронних заходів із загальною вартістю 5778,2 тис. грн. Основними із яких були удосконалення технологічних процесів (включаючи перехід на інші види сировини і палива), будівництво і введення в дію нових газоочисних установок і споруд, підвищення ефективності очисних установок (включаючи їх модернізацію, реконструкцію і ремонт).

Для найбільших забруднювачів атмосферного повітря рекомендовані конкретні ціленаправлені заходи:

ВАТ «Запоріжсталь» - зменшення викидів зважених речовин, діоксиду сірки, сірководню, оксидів азоту, вуглеводнів, бенз(а)пірену;

ВАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат» - зменшення викидів зважених речовин, оксидів азоту та вуглецю, фториду водню;

ВАТ «Дніпроспецсталь» - зменшення викидів зважених речовин;

ВАТ «Запорізький завод феросплавів» - зменшення викидів оксиду вуглецю та діоксиду сірки;

ВАТ «Запоріжкокс» - зменшення викидів бенз(а)пірену, оксидів азоту та сірки, сірководню, сірковуглецю;

ВАТ «Укрграфіт» - зменшення викидів бенз(а)пірену, сірководню, сірковуглецю.

З метою зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел рекомендовано: поповнення автобусних парків автомобілями на газовому паливі, забезпечення постійного контролю за якістю моторних палив, утворення в місті мережі постійно діючих постів з контролю токсичності вихлопів та регулювання двигунів автомобілів, організація централізованого використання модифікатора автомобільного палива міськими автотранспортними підприємствами; продовження запровадження «зеленої хвилі» на основних автомагістралях міста; розробка проекту нормативів ГДВ м.Запоріжжя; організація й забезпечення поточного контролю секундних викидів промислових підприємств.

Реалізація запропонованих заходів з охорони атмосферного басейну в м.Запоріжжя дозволила отримати позитивний ефект. Так, протягом 2010-2012 рр. обсяги викидів шкідливих речовин в повітря в порівнянні з 2007-2009 рр. зменшились: валових викидів - на 9,7 %, твердих речовин - на 10,4 %, газоподібних - на 4,7 %.

Медична ефективність розроблених профілактичних заходів перевірена на дитячому населенні. Цей вибір зумовлений наступним: високою чутливістю дитячого організму до ксенобіотиків, відсутністю професійного анамнезу, шкідливих звичок й більш високим рівнем медичного забезпечення.

Дані про ефективність розроблених профілактичних заходів у дослідному районі подані в табл. 6.3.

Таблиця 6.3

Вплив профілактичних заходів на стан здоров'я дітей, М±m

Показник	Стать	До впровадження	Після впровадження	Різниця
				абс.	р
Лізоцим слини, мкг/мл	хлопчики (n=43)	3,34±0,23	4,22±0,26	0,77±0,32	<0,05
	дівчатка (n=46)	3,71±0,24	4,57±0,30	0,86±0,38	<0,05
Індекс здоров'я,%	хлопчики n=(131)	5,3±0,3	9,8±0,6	4,5±0,7	<0,05
	дівчатка n=(138)	7,2±0,4*	11,9±0,8*	4,7±0,8	<0,05
Полігіпо-вітаміноз,%	хлопчики n=(134)	78,6±3,5	44,1±3,1	34,5±4,7	<0,05
	дівчатка n=(138)	63,9±3,2*	38,7±2,8	25,2±4,2	<0,05

Примітка: *- вірогідні міжстатеві відмінності,р <0,05.

З отриманих даних видно, що профілактичні заходи впливають на стан здоров'я. Зокрема, на неспецифічну імунобіологічну резистентність дітей, інформативним представником якої є лізоцим слини. Вказаний фермент володіє широким спектром дії: бактерицидна та бактеріостатична дія до багатьох видів бактерій, стимулює різноманітні стадії фагоцитозу, розетко утворюючі функції лімфоцитів та синтез антитіл. Отже, він відноситься до чинників неспецифічної загальної та місцевої стійкості організму. Впровадження профілактичних заходів зумовило вірогідне підвищення лізоциму слини як у хлопчиків, так і у дівчаток, відповідно на 0,77±0,32 і 0,86±0,38 мкг/мл (р<0,05).

Під впливом профілактичних заходів також поліпшився стан колективного здоров'я. Так, індекс здоров'я підвищився на 4,5±0,7 % у хлопчиків та на 4,7±0,9% - у дівчаток (р<0,05). До гендерних відмінностей відносяться більш високі рівні індексу здоров'я у дівчаток, на 1,9±0,5 % на фоні впливу атмосферних викидів і на 2,1±0,9 % (р<0,05) - після впровадження профілактичних заходів.

Стан забруднення атмосферного повітря також відбивається і на вітамінному статусі. Так, до впровадження профілактичних заходів поширеність полігіповітамінозів (С, А, В) становила 78,6±3,5 % серед хлопців (р<0,05). Після впровадження профілактичних заходів поширеність полігіповітамінозів зменшилась відповідно на 25,2±4,2 % та 34,5±4,7 % (р<0,05).

Отже, гігієнічне обґрунтування заходів з профілактики хвороб органів дихання у промисловому місті передбачало визначення методологічних засад профілактики хвороб органів дихання, обґрунтування гігієнічних принципів та заходів первинної, вторинної та третинної профілактики, оцінку ефективності впровадження у практику розроблених профілактичних принципів й заходів.

ВИСНОВКИ

1. На мешканців індустріального міста металургійного профілю діють шкідливі речовини 1-го класу небезпеки (бенз(а)пірен, ванадію оксид, кадмій та його сполуки, ртуть та її сполуки, свинець, хром та його сполуки), а також 14 речовин 2-го класу небезпеки.

2. В атмосферне повітря викидаються 11 речовин із ефектом сумації шкідливої дії (аміак, сірководень, формальдегід, ацетон, фенол, акролеїн, ванадію п'ятиокис, хром, марганець, оцтова, азотна та сірчана кислоти, окис азоту, етилацетат). Загроза здоров'ю населенню посилюється одночасним забрудненням довкілля речовинами із синергізмом шкідливої дії: фенол, діоксид сірки, оксиди азоту, цинк, амонія сульфат, алюміній, хром, сажа, берілій, фториди, бензол, оксид вуглецю, сірководень.

3. Коефіцієнт детермінації хвороб органів дихання у дорослих для цих речовин становив більше 40 % (ацетон, бенз(а)пірен, бутилацетат, кобальт та його сполуки, діоксид марганцю), а для 15 шкідливих речовин - від 30 до 40 %.

4. Для дитячого населення найбільшу детермінуючу дію у розвитку ХОД мають бензол (45,7 %) й діоксид марганцю (40,6 %), а також 19-ть шкідливих речовин із коефіцієнтами детермінації більше 30 %.

5. Відносний ризик для захворюваності й розповсюдженості хвороб у дорослих як при високому, так і при помірному рівні ВПВ, був вірогідно вищий, ніж у дітей відповідно 1,98-2,04 та 2,39-2,56 умовн. од. Характерною рисою відносного ризику при помірному рівні ВПВ у дорослих було його зростання до 2,56 (DI 2,24-2,88) умовн.од. - для захворюваності та до 2,39 (DI 2,15 -2,63) умовн.од. - для розповсюдженості. У дітей він був практично постійним - 0,93-1,07 умовн.од.

6. Атрибутивний ризик носив аналогічний характер. Вищі величини атрибутивного ризику у дорослих для розповсюдження хвороб (1819,4-2806,6 вип./10 тис.) у порівнянні із захворюваністю (1375,9-1515,7 вип./10 тис.), тобто зворотна інверсія свідчиь про недостатню ефективність медичного забезпечення.

7. Засадами, що детермінують профілактичні заходи являється високий рівень аерогенних забруднень в місті, дія на мешканців комплексу шкідливих речовин, динамічність середовища в якісному та кількісному відношеннях, високий ступінь кореляційного зв'язку між забрудненням атмосферного повітря та захворюваністю населення, зростаюча інтенсивність патогенетичних механізмів у погіршенні здоров'я популяції, висока патогенетична значимість атмосферних забруднень у розвитку хвороб органів дихання, розвиток донозологічних станів внаслідок тривалої дії атмосферного забруднення.

8. Принципами первинної профілактики захворювань у індустріальному місті металургійної промисловості є: соціально-гігієнічне моніторингування, визначення й усунення ризиків для здоров'я, зниження до нешкідливого або технологічно можливого рівня промислових викидів у атмосферу, диференціювання заходів в залежності від специфіки виробництва та спектру шкідливих викидів, збільшення відстані у підфакельній зоні від джерела викидів до будівель, зменшення викидів шкідливих речовин у атмосферне повітря від пересувних джерел забруднення, управління абіотичними чинниками ризику довкілля.

9. Принципами вторинної профілактики захворювань є: гігієнічна донозологічна діагностика, встановлення групи ризику внаслідок мешкання в несприятливих умовах, клініко-гігієнічна санація населення у групах і на територіях ризику, реабілітаційно відновна корекція, організація активної диспансеризації, формування здорового способу життя, систематичне профілактичне оздоровлення населення.

10. До принципів третинної профілактики відносяться: систематичний лікарський нагляд та функціонально-діагностичне обстеження хронічно хворих осіб, інтенсивне протирецидивне лікування хронічно хворих осіб у еконесприятливому регіоні, підвищення резистентності та рівня біологічної надійності організму.

11. Впровадження розробленого комплексу профілактичних заходів дозволило отримати позитивний ефект: валові викиди зменшились на 9,7 %, викиди твердих речовин - на 10,4 %, газоподібних - на 4,7 %. Медико-соціальний ефект полягав у підвищенні індексу здоров'я на 4,5-4,7 % (р<0,01), лізоциму слини - на 0,77-0,86 мкг/мл (р<0,05), при зниженні поширеності полігіповітамінозів - на 25,2-34,5 % (р<0,01), при вірогідно вищих показниках здоров'я у дівчаток.

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

До пріоритетних передумов надзвичайно важливої і складної проблеми поліпшення як громадського, так і індивідуального здоров'я відноситься профілактика екологічно зумовлених хвороб. Найпоширенішим екологічним чинником ризику для здоров'я є техногенне забруднення атмосферного повітря. При цьому особливого значення набувають розробка й використання сучасних адекватних підходів до оцінки впливу факторів навколишнього середовища на стан здоров'я.

В зв'язку з цим, мета даної роботи полягала в обґрунтуванні гігієнічних принципів та заходів з профілактики несприятливого впливу атмосферних забруднень на здоров'я населення в індустріальному місті металургійної промисловості. Для її досягнення були поставлені й вирішені адекватні завдання, які полягали у гігієнічній оцінці забруднення атмосферного повітря промислового міста, вивченні закономірностей формування здоров'я за показниками захворюваності й смертності населення, гігієнічній донозологічній діагностиці хвороб органів дихання, а також обґрунтуванні заходів з профілактики захворювань населення.

Дослідження здійснювалися з використанням гігієнічних, фізіологічних, імунологічних, епідеміологічних й статистичних методів.

Для характеристики екологічних умов мешкання населення використовувались показники атмосферних забруднень за викидами шкідливих хімічних речовин від стаціонарних та пересувних джерел, концентраціями шкідливих речовин у атмосферному повітрі протягом 1990-2014 рр.

Обгрунтування заходів з профілактики несприятливого впливу атмосферних забруднень на населення у промисловому місті металургійної галузі можна надати у вигляді схеми, яка складається із 7-ти блоків (рис.).

Рис. Схема профілактики несприятливого впливу атмосферного повітря на хвороби органів дихання

Размещено на http://www.allbest.ru//

Системоутворюючим блоком схеми є «Профілактика хвороб органів дихання», в основі якої знаходиться причинно-наслідковий зв'язок між техногенним забрудненням довкіллята станом здоров'я.

У блоці «Закономірність забруднення атмосфери» визначені основні фактори, що формують атмосферні забруднення у промисловому місті: рівень використання потужностей виробництва, викиди від промислових підприємств, характер забруднення від стаціонарних та пересувних джерел, концентрація шкідливих речовин у повітрі, взаємодія між хімічними речовинами у повітрі, стан атмосферного повітря у дослідному та контрольному районах.

Блок « Гігієнічна характеристика повітряного басейну» передбачає оцінку якісних та кількісних параметрів полютантів, фізико-хімічних властивостей пріоритетних забруднювачів, концентрації шкідливих хімічних речовин у довкіллі, просторових закономірностей розподілу екотоксикантів у повітрі.

Блок «Детермінантні чинники» розкриває фактори, що відіграють вирішальну роль у негативному впливу на здоров'я населення. Їх об'єктивізація здійснена за допомогою коефіцієнта детермінації, відносного й атрибутивного ризиків.

Блок «Стан здоров'я населення» визначає загальні закономірності виникнення й розповсюдження хвороб органів дихання у місті металургійної промисловості, вплив рівня техногенного забруднення на формування захворюваності, особливості смертності населення в залежності від рівня ВПВ, кореляційні зв'язки між атмосферними забрудненнями та захворюваністю й смертністю населення.

Блок «Гігієнічна донозологічна діагностика» спрямований на виявлення станів організму, що передують нозологічним формам. В якості провідних критеріїв використані прохідність бронхо-легеневого апарату, алергійний стан органів дихання, імунний та вітамінний статус. Для прогнозування захворюваності та розповсюдженості хвороб органів дихання за допомогою покроково-регресійного аналізу розроблена система статистичних моделей. Модель мали вигляд уi=a0 +xi ……..xj. Інформативна здатність та статистична значимість підтверджена відповідними коефіцієнтами детермінації та критеріями Фішера. В якості незалежних факторів використані характер промислових викидів і концентрації шкідливих речовин у повітрі. Блок «Оцінка ефективності заходів» передбачає використання оперативних та пролонгованих критеріїв.

Запорізька область відноситься до одного із найбільш забруднених регіонів України. За сумарними викидами шкідливих речовин в атмосферне повітря (353,0 тис.т) вона займає 4-е місце в державі, а за питомою вагою перевищень ГДК за пилом (35,1 %), сірководнем (23,8 %), фенолом та його похідними (18,1 %) знаходиться на перших рангових місцях. ЇЇ вклад в загальнодержавне забруднення складає 4,4-6,7 %.

Детермінуючим чинником забруднення атмосферного повітря м.Запоріжжя є рівень використання потужностей виробництва. Загальні обсяги валових викидів в атмосферне повітря м. Запоріжжя від стаціонарних джерел при помірному рівні ВПВ зменшились у 1,3 рази (130,4±5,8 тис. т/р, р<0,01), твердих речовин - у 2,2 рази (15,9±1,9тис. т/р, р<0,001), діоксиду сірки - у 1,8 рази (9,2±0,4 тис. т/р, р<0,001), оксидів азоту - у 1,2 рази (8,9±0,4 тис. т/р, р<0,001). Загальний обсяг валових викидів від головних металургійних підприємств м.Запоріжжя при помірному рівні ВПВ зменшився за рахунок викидів від ВАТ “Запоріжсталь” у 1,4 рази (до 73,73±6,3 тис.т/рік, р<0,05), ВАТ „ЗАЛК” - у 2,1 рази (до 7,21±3,7 тис.т/рік, р<0,05), ВАТ «Дніпроспецсталь» - у 2,2 рази (2,95±0,54 тис.т/рік, р<0,05).

Динаміка валових викидів від стаціонарних джерел та показника ?ПЗ/ГДЗ протягом 1990-2013 рр. характеризулася стрімким зниженням в 1990-1993 рр., відносною стабільністю в 1994-2003 рр. з наступним зниженням в останній період.

Середні концентрації шкідливих хімічних речовин у атмосферному повітрі міста протягом 1990-2013 рр. в помірний період ВПВ були практично стабільними, показник ?ПЗ/ГДЗ зменшився на 0,87±0,41 умовн.од. При цьому майже половина проб пилу (50,42±3,43 %), сірководню (49,64±7,27 %), фенолу (49,64±3,81 %) та діоксиду азоту (36,42±8,01 %) перевищувала ГДК с.д.

Обсягам викидів від стаціонарних та пересувних джерел властива різнонаправленість змін. Викиди від стаціонарних джерел зменшились на 33,7±10,1 тис.т/рік (р<0,01), а від пересувних джерел зросли на 20,7±2,2 тис.т/рік (р<0,001). За рахунок цього їх питома вага у сумарнму забрудненні промислового міста металургійної галузі зросла до 28,8±0,4% (р<0,001). Внаслідок вказаного відбулися й зміни їх питомої ваги. Питомі викиди від стаціонарних джерел зменшились на 25,8±4,4 кг/людину і на 121,1±39,8 т/км2 (р<0,05); від пересувних джерел - зросли відповідно на 22,4±6,8 кг/людину та 73,2±14, 1 т/км2 (р<0,01).

Від пересувних джерел та виробничої техніки повітряний басейн міста найбільш забруднюється діоксидом вуглецю (542,15±18,32 тис.т), оксидом вуглецю (35,10±0,75 тис.т), неметановими леткими органічними сполуками (5,47±0,12 тис.т) та оксидами й діоксидами азоту (4,35±0,18 тис.т). Найбільше викидів шкідливих речовин у місті від вантажних автомобілів (5930,58±283,24 т), пасажирських легкових (3944,68±140,08 т) та пасажирських автобусів (1916,05±88,59 т). Найбільшу кількість сильних та середньої сили кореляційних зв'язків з іншими шкідливими речовинами (по 15) у викидах мають акролеїн, ванадію оксид, нафталін, бенз(а)пірен, ацетон, діоксид марганцю та сірководень (по14).

Для виявлення зв'язку між атмосферними забруднювачами та шкідливими ефектами у експонованій популяції сформовано групи нагляду: дослідна й контрольна. Сумарний показник забруднення атмосферного повітря у дослідному районі перевищував значення контрольного району у 5,3 рази (р<0,001). У дослідному районі середньорічні концентрації фенолу й хлориду водню були вищими в порівнянні з контролем у 1,7 рази, бенз(а)пірену - у 2,6 рази, діоксиду сірки - у 3,6 рази (р<0,05).

Захворюваність дорослого населення з класу органів дихання мегаполісу протягом 1990-2011 рр. хвилеподібно зменшувалась. Тренд її динаміки мав вигляд у=3343,2+(-47,97х), при коефіцієнті множинної кореляції 0,78 (p<0,05). Особливо значно захворюваність зменшилась в дослідній групі внаслідок зниження рівня використання потужностей виробництва. Закономірністю динаміки первинної захворюваності класу органів дихання серед дитячого населення протягом 1990-2011 рр. є практично однакова лінія тренду, як при високому, так і при помірному рівню ВПВ (тренд динаміки мав вигляд рівняння у=10190,3+(-41,2х) та у=8813,9+(-76,3х) при коефіцієнтах множинної кореляції 0,59-0,64 (p<0,05).

Захворюваність ХОД серед дорослих вірогідно вища при високому рівні ВПВ - на 500,1±206,9 вип./10 тис. (p<0,05) в дослідній групі та на 639,9±258,5 вип./10 тис. (p<0,05) - в контрольній групі. Серед дорослих екологічно забруднених районів вірогідно вища розповсюдженість ХОД як при високому рівні ВПВ (3776,1±228,7 вип./10 тис.), так і при помірному рівні (3176,5±63,7 вип./10 тис.). Серед дитячого населення розповсюдженість ХОД у дослідній групі вірогідно зменшилась при помірному рівні ВПВ до 9285,6±214,6 вип./10 тис. (p<0,05).

До закономірностей формування хворобливості серед дітей відноситься зворотна інверсія при високому рівні ВПВ, тобто більш високі темпи зростання ХОД у порівнянні з захворюваністю. Активне нагромадження хвороб на тлі більш повільного виникнення нових випадків вказує на недостатню ефективність медичного обслуговування дитячого населення.

При помірному рівні ВПВ у популяції дорослих в цілому суттєво зменшилась у 1,8 рази (р<0,01) захворюваність на ХОД (з 2773,2±154,2 до1558,4±24,1 вип./10 тис.); у 1,5 рази (р<0,01) - на ГРВІ (з 1577,0±173,3 до 1031,3±28,1 вип./10 тис.) та зросла у 2,9 рази (р<0,001) - на бронхіальну астму (з 1,3±0,1 до 3,8±0,3вип./10 тис.). В той час захворюваність на хронічний ларингіт і ларинготрахеїт, хронічний фарингіт, бронхіт хронічний та пневмонії суттєво не змінилась. При помірному рівні ВПВ у дітей зменшилась захворюваність у 4,0 рази (р<0,05) на бронхіт хронічний (з 4,0±1,1 до 1,1±0,4 вип./10 тис.) при зростанні у 2,2 рази (р<0,001) - на хронічні хвороби мигдаликів (з 53,9 ±6,7 до 117,6±9,4 вип./10 тис.); у 2,0 рази (р<0,01) - на алергічний риніт (з 10,8±2,7 до 22,1±1,6 вип./10 тис.).

Рівень використання виробничих потужностей суттєвим чином впливає на загальну смертність населення промислового міста металургійної галузі. Зокрема, при високому рівні ВПВ вища смертність у наступних класах: хвороби органів дихання (1,2 рази; p<0,05); хвороби ендокринної системи (1,5 рази; p<0,05); хвороби сечостатевої системи (1,6 рази; p<0,05); хвороби шкіри та підшкірної клітковини (1,5 рази; p<0,05); травми та отруєння (1,5 рази; p<0,05); розлади психіки та поведінки (4,3 рази; p<0,001).

У структурі загальної смертності клас хвороб органів дихання займає п'яте місце (45,38±2,87 вип./100 тис.) при високому рівні ВПВ та шосте місце (38,02±3,16 вип./100 тис.) при помірному рівні ВПВ. При помірному рівні ВПВ суттєво знизилась загальна смертність від бронхіальної астми (5,6 рази; p<0,05), застійних хвороб (3,2 рази; p<0,05), інших хвороб органів дихання (3,9 рази; p<0,05) при зростанні гнійних та некротичних хвороб (2,1 рази; p<0,05). Найчастіше причинами смерті населення мегаполісу були бактеріальні пневмонії (17,07-19,94 вип./100 тис.), хронічний бронхіт (12,86-15,52 вип./100 тис.), застійні хвороби (2,27-7,16 вип./100 тис.). Гендерні відмінності полягають у вірогідно вищих рівнях смертності чоловіків у мегаполісі як при високому, так і при помірному рівнях ВПВ: злоякісних новоутвореннях трахеї та бронхів (5,6-6,1 рази; p<0,05), злоякісних новоутвореннях легень (5,8- 6,5 рази; p<0,05), усіх хвороб органів дихання (3,2-3,3 рази; p<0,05), пневмоній бактеріальних (3,6-4,2 рази; p<0,05), бронхітів хронічних (3,0-3,6 рази; p<0,05).

Первинна захворюваність ХОД серед дорослих має 3 сильних кореляційних зв'язки із промисловими викидами азотної кислоти (r=0,72; p<0,01), сірчаної кислоти (r=0,70; p<0,05), толуола (r=0,70; p<0,05), та 3 кореляційні зв'язки середньої сили із викидами сірковуглецю (r=0,46; p<0,05), бензолу (r=0,34; p<0,05) та діоксиду марганцю (r=0,32; p<0,05). Первинна захворюваність ХОД серед дитячого населення мала 3 сильних кореляційних зв'язки із сірководнем (r=0,72; p<0,01), ацетоном (r=0,71; p<0,05), нафталіном (r=0,71; p<0,05) та 10 кореляційних зв'язків середньої сили із стиролом (r=0,65; p<0,05), фенолом (r=0,61; p<0,05), хлором (r=0,53; p<0,05), бенз(а)піреном (r=0,51; p<0,05), формальдегідом (r=0,48; p<0,05), бензолом (r=0,42; p<0,05), оцтовою кислотою (r=0,39; p<0,05), діоксидом марганцю (r=0,38; p<0,05), акролеїном (r=0,36; p<0,05), свинцем (r=0,31; p<0,05).

Існує сильний та середньої сили кореляційний зв'язок між смертністю від хвороб органів дихання та концентрацією розчинних сульфатів (r=0,75; p<0,05), фторидом водню (r=0,70; p<0,05), діоксидом азоту (r=0,64; p<0,05), хлоридом водню (r=0,55; p<0,05); від хронічного бронхіту та розчинними сульфатами (r=0,63; p<0,05), фторидом водню (r=0,62; p<0,05), діоксидом азоту й хлоридом водню (r=0,55; p<0,05); від застійних хвороб органів дихання та діоксидом вуглецю (r=0,76; p<0,05); від бронхіальної астми та діоксидом азоту (r=0,67; p<0,05) й діоксидом вуглецю (r=0,58; p<0,05).

За даними спірографічного обстеження методом аналізу кривої «потік-об'єм» у 53,8±2,5 % мешканців промислового міста наявні відхилення вентиляційної функції внаслідок розвитку обструктивних змін бронхо-легеневого апарату верхніх дихальних шляхів. Гендерні тенденції донозологічних станів бронхо-легеневого апарату полягали у більшій їх розповсюдженості серед чоловіків (на 13,4±5,4 %; р<0,05). У жінок розподіл за станом здоров'я був практично однаковим (48,3±3,3 % та 51,7±3,4 %). При цьому у чоловіків питома вага обструктивних порушень та обструкцій на фоні рестрикцій була більшою на 6,8±4,5 % та 9,9±4,4 % відповідно (р<0,05).

З віком зростає питома вага осіб із донозологічними станами функції зовнішнього дихання, особливо у віці 30-39 та 40-49 років (на 16,5±4,2 %; р<0,05 та 13,2±4,2 %; р<0,05 відповідно). Динаміка різних типів донозологічних станів функції дихання мала вікові особливості: після відносної стабільності у віці 19-29 років питома вага осіб із обструкцією в подальшому зменшувалась, особливо у віці 30-39 років (на 11,0±4,7 %; р<0,05) та 50-59 років (на 10,9±4,7 %; р<0,05). Аналогічний характер мала динаміка донозологічних станів внаслідок рестрикції: після відносної стабільності у віці 10-39 років питома вага осіб зменшилась до 8,1±1,8% у віці 70-80 років, та особливо у віці 40-49 років (на 13,0±4,0%; р<0,05). Специфічними рисами донозологічних станів органів дихання, зумовлених сполученою обструкцією із рестрикцією було зростання їх питомої ваги після 29 років (із 12,5±2,3 до 55,9±3,4 %), особливо у віці 30-39 років (на 13,9±3,7 %; р<0,05) та 50-59 років (на 12,7±4,7 %; р<0,05).

При аналізі розповсюдженості різних видів донозологічних станів в залежності від терміну мешкання в промисловому місті встановлено різний характер їх динаміки: для обструкції характерним було зменшення (з 81,8±2,7% з початку мешкання до 8,9±1,9 % у 70-80 років); для рестрикції специфічна стабільність після 20 років мешкання (15,4-18,4 %); обструкція на фоні рестрикції характеризувалася постійним рівнем на протязі перших двадцяти років мешкання та поступовим зростанням на 11,5-31,6 % кожні десять років (р<0,05) та стабілізацією на рівні 72,7-72,9 % після 59 років мешкання.

Фактична поширеність алергійних хвороб органів дихання у дітей мегаполісу за тестом виявлення алергійних хвороб ISAAC, вища у 2,0 рази (р<0,05) у порівнянні з даними офіційної статистики по місту. Найчутливішим показником є скарги на наявність нападів затрудненного дихання. Частота зустрічаємості скарг серед хворих дітей на АлХОД становила 81,2±1,4%. Вказаний показник був і високоспецифічним - не виявлено жодного випадку цих скарг серед дітей без АлХОД. У промисловому мегаполісі діти з АлХОД потерпають від пилу у повітрі 47,7±1,8 % (р<0,001) та від диму у повітрі - 19,8±1,4 % (р<0,05).

Вміст лізоциму у слині дітей, як показника неспецифічного гуморального імунітету в дослідній групі менше на 1,83±0,35 мкг/мл (р<0,05), ніж у контрольній групі. Концентрація sIgA у дітей забруднених районів, найважливішого компоненту першої лінії захисту організму також менше у 2,6 рази (р<0,01) у порівнянні з контрольною групою. В техногенно несприятливих районах половина дітей страждає полігіповітамінозом, та більше ніж удвічі перевищує їх поширеність в контрольному районі (на 29,5±4,1 %; р<0,01).

Мешкання дітей у промисловому мегаполісі призводить до накопичення металів у біологічному середовищі дітей. Вміст свинцю у волоссі й сечі дітей дослідного району у порівнянні з контролем був вищим відповідно у 4,5 та 2,3 рази (р<0,05). Біологічні маркери вказують на значне техногенне навантаження на дітей дослідного району. Зокрема, вміст міді, кадмію та марганцю у їх волоссі був в 2,3-2,9 рази вище, ніж у контролі (р<0,05), а у сечі - відповідно вище у 2,3-2,9 рази (р<0,05).

На мешканців індустріального міста металургійного профілю діють шкідливі речовини 1-го класу небезпеки (бенз(а)пірен, ванадію оксид, кадмій та його сполуки, ртуть та її сполуки, свинець, хром та його сполуки), а також 14 речовин 2-го класу небезпеки. В атмосферне повітря викидаються 11 речовин із ефектом сумації шкідливої дії (аміак, сірководень, формальдегід, ацетон, фенол, акролеїн, окис ванадію (V), хром, марганець, оцтова, азотна та сірчана кислоти, окис азоту, етилацетат). Загроза здоров'ю населенню промислового центру посилюється одночасним забрудненням довкілля речовинами із синергізмом шкідливої дії: фенол, діоксид сірки, оксиди азоту, цинк, амонія сульфат, алюміній, хром, сажа, берілій, фториди, бензол, оксид вуглецю, сірководень.

Коефіцієнт детермінації хвороб органів дихання у дорослих для цих речовин становив більше 40 % (ацетон, бенз(а)пірен, бутилацетат, кобальт та його сполуки, діоксид марганцю), а для 15 шкідливих речовин - від 30 до 40 %. Для дитячого населення найбільшу детермінуючу дію у розвитку ХОД мають бензол (45,7 %) й діоксид марганцю (40,6 %), а також 19-ть шкідливих речовин із коефіцієнтами детермінації більше 30 %.

Відносний ризик для захворюваності й розповсюдженості хвороб у дорослих як при високому, так і при помірному рівні ВПВ, був вірогідно вищий відповідно 1,98-2,04 та 2,39-2,56 умовн. од., ніж у дітей. Характерною рисою відносного ризику при помірному рівні ВПВ у дорослих було його зростання до 2,56 (DI 2,24-2,88) умовн.од. для захворюваності та до 2,39 (DI 2,15 -2,63) умовн.од. - для розповсюдженості хвороб. У дітей він був практично постійним - 0,93-1,07 умовн.од. Атрибутивний ризик носив аналогічний характер. Вищі величини атрибутивного ризику у дорослих для розповсюдження хвороб (1819,4-2806,6 вип./10 тис.) у порівнянні із захворюваністю (1375,9-1515,7 вип./10 тис.), тобто зворотна інверсія свідчиь про недостатню ефективність медичного забезпечення у них.

Засадами, що детермінують профілактичні заходи являється високий рівень аерогенних забруднень в місті, дія на мешканців комплексу шкідливих речовин, динамічність середовища в якісному та кількісному відношеннях, високий ступінь кореляційного зв'язку між забрудненням атмосферного повітря та захворюваністю населення, зростаюча інтенсивність патогенетичних механізмів у погіршенні здоров'я популяції, висока патогенетична значимість атмосферних забруднень у розвитку хвороб органів дихання, розвиток донозологічних станів внаслідок тривалої дії атмосферного забруднення.

Принципамим первинної профілактики захворювань в індустріальному місті металургійної промисловості є: соціально-гігієнічне моніторингування, визначення й усунення ризиків для здоров'я, зниження до нешкідливого або технологічно можливого рівня промислових викидів у атмосферу, диференціювання заходів в залежності від специфіки виробництва та спектру шкідливих викидів, збільшення відстані у підфакельній зоні від джерела викидів до будівель, зменшення викидів шкідливих речовин у атмосферне повітря від пересувних джерел забруднення, управління абіотичними чинниками ризику довкілля.

Принципами вторинної профілактики захворювань є: гігієнічна донозологічна діагностика, встановлення групи ризику внаслідок мешкання в несприятливих умовах, клініко-гігієнічна санація населення у групах і на територіях ризику, реабілітаційно відновна корекція, організація активної диспансеризації, формування здорового способу життя, систематичне профілактичне оздоровлення населення.

До принципів третинної профілактики відносяться: систематичний лікарський нагляд та функціонально-діагностичне обстеження хронічно хворих осіб, інтенсивне протирецидивне лікування хронічно хворих осіб у еконесприятливому регіоні, підвищення резистентності та рівня біологічної надійності організму.

Впровадження розробленого комплексу профілактичних заходів дозволило отримати позитивний ефект: валові викиди зменшились на 9,7 %, викиди твердих речовин - на 10,4 %, газоподібних - на 4,7 %. Медико-соціальний ефект полягав у підвищенні індексу здоров'я на 4,5-4,7% (р<0,01), лізоциму слини - на 0,77-0,86 мкг/мл (р<0,05), при зниженні поширеності полігіповітамінозів - на 25,2-34,5 % (р<0,01), при вірогідно вищих показниках здоров'я у дівчаток.

ВИСНОВКИ

У дисертації комплексним гігієнічним дослідженням вирішено нове актуальне наукове завдання - обґрунтована система профілактики шкідливого впливу атмосферних забруднень на здоров'я населення промислового міста на основі ідентифікації шкідливих речовин у викидах від стаціонарних й пересувних джерел, визначення детермінантних чинників ризику для здоров'я, гігієнічної донозологічної діагностики і закономірностей захворюваності населення, дієвість якої засвідчують результати впровадження у практику, що в кінцевому результаті підтверджує наукову гіпотезу дослідження та дає підстави зробити наступні висновки:

1. Встановлено, що детермінуючим чинником забруднення атмосферного повітря у промисловому місті металургійної промисловості є рівень використання потужностей виробництва. При їх помірному рівні обсяги загальних викидів зменшились у 1,3 рази (до 130,4±5,8 тис. т/рік; р<0,01), твердих речовин - у 2,2 рази (до 15,9±1,9 тис. т/рік; р<0,001), діоксиду сірки - у 1,8 рази (до 9,2±0,4 тис. т/рік; р<0,001). При цьому рівень забруднення був недопустимим, а ступінь - помірно небезпечний.

2. Визначено, що збільшилась питома вага викидів від пересувних джерел до 28,8±0,4% (р<0,01) у сумарному забрудненні промислового міста. Питомі викиди від них збільшились на 22,4±6,8 кг/людину і на 73,2±14,1 т/км2 (р<0,01) при зменшенні від стаціонарних джерел відповідно на 25,8±4,4 кг/людину і на 121,2±39,8 т/км2. Від пересувних джерел повітря міста найбільш забруднюється діоксидом вуглецю (542,15±18,32 тис.т), оксидом вуглецю (35,10±0,75 тис.т), неметановими леткими органічними сполуками (5,47±0,12 тис.т).

3. З'ясовано, що відносні (2,56; DI 2,24-2,88) та атрибутивні (1375,9-1515,7; вип./10 тис.) ризики захворюваності і розповсюдженості (відповідно 2,39; DI 2,15-2,63 та 1819,4-2806,6; вип./10 тис.) хвороб органів дихання вищі для дорослих. Найбільшу детермінуючу дію у розвиток хвороб органів дихання у дорослих мають діоксид марганцю (D-55,1; р<0,05), кобальт та його сполуки (D-49,8; р<0,05), ацетон (D-49,5; р<0,05), бенз(а)пірен (D-48,6; р<0,05), бутилацетат (D-48,6; р<0,05), у дітей - бензол (D-45,7; р<0,05), діоксид марганцю (D-40,6; р<0,05), а також ще 19-ть шкідливих речовин із коефіцієнтами детермінації більше за 30 %.

4. Доведено, що вплив атмосферних забруднень на здоров'я населення проявлявся значною поширеністю донозологічних станів (у 53,8±2,5%) з більшою розповсюдженістю серед чоловіків (на 13,4±5,4%; р<0,05). Термін мешкання зумовив розвиток обструкції на фоні рестрикції із прогресуючим зростанням після 30-ти років на 11,5-31,6% на кожні десять років (р<0,05). Вміст лізоциму у слині та концентрація sIgA у дітей забруднених районів менше відповідно у 1,7 рази та 2,6 рази, а поширеність полігіповітамінозів вища в 2,4 рази (р<0,05). Вміст свинцю у волоссі й сечі дітей дослідного району у порівнянні з контролем був вищим відповідно у 4,5 та 2,3 рази (р<0,05); вміст міді, кадмію й марганцю - у 2,3-2,9 рази (р<0,05).

5. Визначено, що захворюваність хворобами органів дихання серед дорослих вища при високому рівні виробництва як в дослідних, так і контрольних районах (р<0,05). Серед дорослих екологічно забруднених районів вірогідно вища розповсюдженість вказаних хвороб як при високому (3776,1±228,7 вип./10 тис.), так і при помірному (3176,5±63,7 вип./10 тис.) рівнях виробництва, у дітей -вірогідно зменшилась при помірному рівні лише в дослідному районі. У дорослого та дитячого населення наявні по 3 сильних кореляційних зв'язків між захворюваністю та викидами шкідливих речовин.

6. Розроблено систему статистичних регресійно-покрокових моделей прогнозування захворюваності та розповсюдженості хвороб органів дихання за параметрами пріоритетних індикаторних забруднень атмосферного повітря.

7. Обгрунтовано на основі ідентифікації стаціонарних й пересувних джерел атмосферних забруднень, визначення детермінантних чинників ризику для здоров'я, гігієнічної донозологічної діагностики, закономірностей захворюваності по 7 принципів первинної та вторинної профілактики і 3 принципи третинної профілактики.

8. Досліджено, що впровадження розробленого комплексу профілактичних заходів дозволило отримати позитивний ефект: валові викиди зменшились на 9,7 %, викиди твердих речовин - на 10,4 %, газоподібних - на 4,7 %. Медико-соціальний ефект полягав у підвищенні індексу здоров'я на 4,5-4,7 % (р<0,01), лізоциму слини - на 0,77-0,86 мкг/мл (р<0,05), при зниженні поширеності полігіповітамінозів - на 25,2-34,5 % (р<0,01), при вірогідно вищих показниках здоров'я у дівчаток.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З метою мінімізації негативного впливу на населення чинників екологічного забруднення атмосферного повітря в містах рекомендувати:

Міністерству охорони здоров'я України:

при доопрацюванні загальнодержавної програми «Здоров'я - 2020: український вимір», інших комплексних національних стратегій охорони здоров'я акцентувати увагу на ролі екологічних чинників в розвитку порушень здоров'я населення, особливо, дитячого;

більш ширше використовувати принципи профілактики хвороб органів дихання, які базуються на гігієнічній донозологічній діагностиці.

Структурним підрозділам охорони здоров'я державних, обласних адміністрацій, керівникам Держсанепідслужби та екобезпеки міської ради:

вдосконалювати систему медико-екологічного моніторингу (збір, обмін, статистичну обробку медико-екологічної інформації);

впроваджувати підхід донозологічної діагностики шляхом спірографічного обстеження населення, широкого моніторування дітей груп ризику за допомогою неінвазійних тестів, активної диспансеризації населення, що мешкає в умовах високого забруднення атмосферного повітря.

3. Вищим медичним навчальним закладам і закладам післядипломної освіти:

доповнити програми навчання студентів, магістрів, аспірантів питаннями загальної гігієни та екології з розділу «Екологічно обумовлені хвороби в сучасних умовах» для вдосконалення уявлень впливу забруднення атмосферного повітря в промислових регіонах на здоров'я населення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллаева Э. К. Эколого-гигиенические аспекты смертности от болезней органов дыхания взрослого населения сельской местности республики Дагестан: дис. … канд. мед. наук : 14.02.01/ Абдуллаева Эльмира Кайсаровна. - Волгоград, 2011. - 144 с.

2. Абржина Л. Л. Методический подход к экономической оценке ущерба атмосферному воздуху / Л. Л. Абржина, Е. Р. Магарил // Вестник Уральс. гос. тех. ун-та. Экономика природопользования. - 2008. - № 2. - С. 100-103.

3. Аверьянов В. Н. Методические основы гигиенической оценки состояния здоровья населения урбанизированных территорий в условиях страховой медицины : дис. … д-ра мед. наук : 14.00.07 / Аверьянов Василий Николаевич. - Оренбург, 2004. - 289 с.

4. Агарков В. И. Закономерности формирования здоровья населения и принципы оптимизации его охраны в условиях Донбасса / В. И. Агарков, В.В. Николаенко, М. Н. Гамов // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть : матеріали XIV з'їзду гігієністів України м. Дніпропетровськ, 19-21 травня 2004 р. - К., 2004. - Т.1, Ч. 2. - С. 117-119.

5. Аналіз захворюваності населення Первомайського району Харківської області у зв'язку з проблемою небезпечних відходів / І. А. Зубкова, Х.А. Кривонос, М. Г. Щербань, В. В. М'ясоєдов, К. М. Сокол // Казантип-ЭКО-2014. Инновационные пути решения актуальных проблем отраслей, экологии, энерго- и ресурсосбережения : сборник трудов XXII международной научно-практической конференции : в 2-х т., Харьков, июнь 2014 г. / УкрНТЦ «Энергосталь». - Харьков: НТМТ, 2014. - Т. 1. - С. 242-245.

6. Анализ риска как основа гармонизации системы управления качеством атмосферного воздуха / С. Л. Авалиани, К.А. Буштуева, Л.Е. Бешалько [и др.] // Итоги и перспективы обеспечения санитарно-эпидемиологического благополучия населения Российской Федерации: материалы XI Всероссийского съезда гигиенистов и санитарных врачей, 29-30 марта 2012 г. - М.: Москва, 2012. - Т.I. - С. 289-291.

7. Антонов К. Л. Воздействие выбросов автотранспорта на здоровье детей Екатеринбурга / К. Л. Антонов, Е. Д. Константинова, А. Н. Вараксин // Гигиена и санитария. - 2007. - № 5.- С. 28-32.

8. Архипова Е. И. Характеристика заболеваемости населения Великого Новгорода с учётом уровня загрязнения атмосферного воздуха / Е.И. Архипова, Т.И. Оконенко // Экология человека. - 2007. - № 5. - С. 11-14.

9. Бабанов С. А. Распространённость табакокурения среди городского населения Самары и факторы, её определяющие / С. А. Бабанов // Терапевтический архив. - 2008. - № 1. - С. 69-73.

10. Бакшеева С.С. Характеристика персистентных свойств носительских штаммов S.Aureus и состояние резистентности слизистых оболочек верхних дыхательных путей у детей, проживающих в районах с разной антропогенной нагрузкой / С. С. Бакшеева, И. В. Сергеева // Современные исследования социальных проблем (электронный научный журнал). - 2012. - № 7 (15). - Режим доступа к журн. : www.sisp.nkras.ru.

11. Басов М. О. Оценка риска для здоровья населения от источников загрязнения атмосферного воздуха машиностроительного промышленного узла / М. О. Басов, О. М. Басова, Н. И. Исаев // Итоги и перспективы обеспечения санитарно-эпидемиологического благополучия населения Российской Федерации: материалы XI Всероссийского съезда гигиенистов и санитарных врачей, 29-30 марта 2012 г. - М. : Москва, 2012. - Т.I. - С. 317-320.

12. Басова О. М. Гигиеническая безопасность окружающей среды и здоровье детского населения малых городов : дис. … канд. мед. наук : 14.00.07 / Басова Ольга Михайловна. - Казань, 2008. - 150 с.

13. Белецкая Э. Н. Биопрофилактика экозависимых состояний у населения индустриально развитых регионов / Э. Н. Белецкая, Т. А. Головкова, Н. М. Онул // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2011. - № 1 (23). - С. 48-56.

14. Бердник О. В. Здоров'язберігаюча стратегія у гігієні навколишнього середовища / О. В. Бердник, В. Ю. Зайковська // Довкілля та здоров'я. - 2008. - № 3 (46). - С. 18-23.

15. Білецька Е.М. Селен у довкіллі: еколого-гігієнічні аспекти проблеми: монографія / Е.М. Білецька, Н.М Онул. - Дніпропетровськ : Акцент ПП, 2013. - 291 с.

16. Білецька Е. М. Роль аліментарного фактора у формуванні амінокислотного статусу у школярів-підлітків / Е. М. Білецька, С. А. Щудро, Л. І. Буряк, Н. М Онул. -Медичні перспективи. - 2012. - Т. 17, № 4. - С. 105-108.

17. Богатирьова Р. В. Зміна суспільних орієнтирів, як спосіб збереження здров'я населення / Р. В. Богатирьова, А. М. Сердюк, О. І. Тимченко // Довкілля та здоров'я. - 2011. - № 2 (57). - С. 3-9.

18. Боев В. М. Методология комплексной оценки антропогенных и социально-экономических факторов в формировании риска для здоровья населения / В. М. Боев // Гигиена и санитария. -2009. - № 4. - С. 4-8.

19. Бондаренко И.А. Взаимосвязь клинических признаков, показателей функции внешнего дыхания и вариабельности сердечного ритма у пациентов с хроническими обструктивними заболеваниями лёгких до и на этапе терапии / И. А. Бондаренко // Вiсник Харкiвського нацiонального унiверситету iм. В.Н. Каразiна. - 2005. - Вип. 11. - С. 63-67.

20. Борьба с основными болезнями в Европе - актуальные проблемы и пути их решения. Факты и цифры / ЕРБ ВОЗ/03/06. - Копенгаген : ЕРБ ВОЗ, 2006. - 7 с.

21. Васькін Р. А. Аналіз динаміки забруднення атмосферного повітря України викидами автотранспорту / Р. А. Васькін, І. В. Васькіна // Вісник КДПУ імені Михайла Остроградського. - Вип. 5, Ч. 1. - 2009. - № 58. - С. 109-112.

22. Величковский Б. Т. О путях «сбережения народа» и роли болезней органов дыхания в решении этой проблемы / Б. Т. Величковский // Пульмонология. - 2007. - № 3. - С. 5-9.

23. Взаимосвязи заболеваемости раком легкого с промышленным загрязнением атмосферного воздуха в угледобывающих регионах России и Украины / А. Н. Глушков, Г. В. Бондарь, С. А. Мун [и др.] // Довкілля та здоров'я. - 2010. - № 3 (54). - С. 45-50.

24. Взаємодія мікроелементів: біологічний, медичний і соціальний аспекти / І. М. Трахтенберг, І. С. Чекман, В. О. Линник [та ін.] // Вісник НАН України. - 2013. - № 6. - С. 11-20.

25. Визель А. А. Изменение параметров спирометрии форсированного выдоха у больных ХОБЛ (результаты длительного наблюдения) / А. А. Визель, Е. И. Шмелёв, И. Ю. Визель // Туберкулез и болезни лёгких. - 2010. - № 8. - С. 50-56.

26. Визель А. А. Место бронходилататора длительного действия тиотропия бромида в модификации заболевания при хронической обструктивной болезни легких / А. А. Визель, И. Ю. Визель // Consilium medicum. - 2009. - № 11. - С. 61-68.

27. Визель А. А. Патогенетическая терапия хронической обструктивной болезни лёгких: поиск решений / А. А. Визель, И. Ю. Визель, Е. Ю. Пронина // Consiliummedicum. - 2010. - № 11. - С. 43-46.

28. Визель И. Ю. Изменение внешнего дыхания у больных ХОБЛ : (результаты длител. наблюдения) : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.43 "Пульмонология" / И. Ю. Визель. - Москва, 2008. - 29 с.

29. Власов В. В. Эпидемиология: учебное пособие / В. В. Власов. 2-е изд., испр. - М.: ГЕОТАР - Медиа, 2006. - 464 с.

30. Влияние непродолжительных изменений погодных условий на риск для здоровья населения от загрязнения атмосферного воздуха / С. М. Новиков, Н. С. Скворцова, В. А. Кислицин, Т. А. Шашина // Гигиена и санитария. - 2007. - № 5. - С. 26-28.

31. Влияние химического загрязнения атмосферного воздуха Москвы на здоровье населения / Н. Н. Филатов, В. М. Глиненко, С. Г. Фокин [и др.] // Гигиена и санитария. - 2009. - № 6. - С. 82-84.

32. Влияние эколого-гигиенических факторов среды обитания на распространение болезней органов дыхания у населения Приморского края / П. Ф. Кику, О. А. Измайлова, Т. В. Горборукова, В. Ю. Ананьев // Гигиена и санитария. - 2012. - № 5. - С. 25-29.

33. Воздействие высоких температур атмосферного воздуха на здоровье населения в Твери / Б. А. Ревич, Д. А. Шапошников, В. Т. Галкин [и др.] // Гигиена и санитария. - 2005. - № 2. - С. 20-24.

34. Воздействие на организм человека опасных и вредных производственных факторов. Медико-биологические и метрологические аспекты в 2-х томах. - М. : ИПК Издательство стандартов. - 2004. - Т. 1: Медико-биологические аспекты. - 456 с.

35. Вплив забруднень навколишнього середовища на стан здоров'я населення промислових районів / В. Я. Уманський, Л. С. Сергєєва, В.М. Черенков, М. А. Цуркан // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2003. - Т. 7, № 1. - С. 9-16.

36. Гасаев Дж. Г. Экологические аспекты смертности от рака легкого в республике Дагестан : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.14 «Онкология» / Дж. Г. Гасаев. - Ростов-на-Дону, 2006. - 32 с.

37. Гегерь Э. В. Анализ экологически обусловленных биологических показателей здоровья населения в техногенно-загрязненных районах Брянской области : дис. … канд. биол. наук : 03.00.16 / Гегерь Эмилия Владимировна. - Брянск, 2008. - 155 с.

38. Гігієнічна оцінка забруднення повітряного басейну у Чернігівській області / М. П. Донець, А. Г. Валовенко, Л. М. Петрусенко [та ін.] // Довкілля та здоров'я. - 2010. - № 4 (55). - С. 63-67.

39. Гигиеническая оценка формирования суммарного риска популяционному здоровью на урбанизированных территориях / В.М. Боев, В. Н. Дунаев, Р. М. Шагеев, Е. Г. Фролова // Гигиена и санитария. - 2007. - № 5. - С. 12-14.

40. Глобальная инициатива по хронической обструктивной болезни лёгких (Global initiative for Chronic Obstructive pulmonary Disease). - Москва : «Атмосфера», 2009. - 101 с.

...

Страница:

диссертация "Гігієнічна оцінка та профілактика впливу атмосферних забруднень на населення у мегаполісі металургійної галузі" скачать

Подобные документы

Вивчення індивідуальних засобів захисту. Вивчення на тренажері проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця потерпілого
Загальні відомості про застосування та використання засобів індивідуального захисту органів дихання, слуху, зору, рук і голови. Спосіб проведення штучного дихання, основаного на використанні видихаючого повітря. Визначення розміру шлем-маски протигазу.

лабораторная работа [980,9 K], добавлен 29.03.2016
Професійні хвороби органів дихання токсіко-хімічної етіології
Гострі ураження легень токсико-хімічної етіології. Гострі токсичні бронхіт, бронхіоліт, набряк легенів та пневмонія. Хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів. Визнання інвалідами II або І групи хворих з ускладненими формами токсичного бронхіту.

реферат [43,2 K], добавлен 26.04.2011
Засоби індивідуального захисту для працівників АПК
Вивчення класифікації та основних видів засобів індивідуального захисту для виконання певних сільськогосподарських робіт. Ізолювальні костюми, засоби захисту органів дихання, ніг, рук, голови, очей, обличчя, органів слуху. Захист від падіння з висоти.

методичка [42,7 K], добавлен 04.04.2011
Вимірювальні прилади та засоби захисту
Характеристика та призначення комплекту дозиметрів ДП-22-В. Вимірювач потужності дози ІМД-ІР. Призначення і тактико-технічні характеристики військового приладу хімічної розвідки. Засоби захисту органів дихання та шкіри. Промислово-фільтруючі протигази.

контрольная работа [3,7 M], добавлен 29.04.2009
Ліквідація надзвичайних ситуацій з викидом аміаку
Стан первинних засобів пожежегасіння на ТОВ "Чугуїв-продукт". Аналіз пожежної небезпеки при використанні аміаку як холодоагенту. Можливість виникненні пожежі в аміачно-компресорному цеху. Класифікація індивідуальних засобів захисту органів дихання людини.

дипломная работа [333,1 K], добавлен 14.09.2013
Застосування засобів індивідуального захисту
Розгляд засобів захисту органів дихання, шкіри (табельні, підручні) людини та медичних (аптечка, пакет перев'язочний та протихімічний). Вивчення видів (фільтруючий, ізолюючий) та будови (поглинаюча коробка, лицьова частина, єднальна трубка) протигазу.

методичка [2,2 M], добавлен 13.03.2010
Негативні фактори, що впливають на населення України
Вплив виробничого середовища на здоров'я та працездатність населення України. Основні причини виникнення экологічних криз та їх вплив на населення. Зростання споживання сировинних ресурсів.

курсовая работа [34,3 K], добавлен 17.07.2007
Класифікація надзвичайних ситуацій
Ризик виникнення надзвичайних ситуацій. Відомості про надзвичайні ситуації. Надзвичайні ситуації техногенного, природного та соціально-політичного характеру. Організація життєдіяльності в екстремальних умовах. Система захисту населення і економіки.

реферат [27,3 K], добавлен 06.05.2009
Вплив техносфери на навколишнє середовище
Небезпеки техногенного характеру. Антропогенний вплив на навколишнє середовище. Забруднення атмосфери міст. Забруднення питної води в містах. Проблема забезпечення населення України якісною питною водою.

реферат [19,1 K], добавлен 30.08.2007
Епідемічні захворювання
Забруднення навколишнього середовища, екологічна та епідемічна небезпека як наслідок діяльності людини. Захист від СНІДу, впливу нікотинової, алкогольної та наркотичної залежності, від поширення інфекційних захворювань та зростання кількості нових хвороб.

реферат [75,7 K], добавлен 09.05.2011
Отруєння чадним газом
Основні причини та об`єкти виникнення чадного газу. Характеристика ступенів отруєння організму людини чадним газом. Способи і методика виконання штучного дихання, етапи процесу. Дії робітників та службовців при виникненні небезпеки отруєння чадним газом.

курсовая работа [798,5 K], добавлен 25.10.2010
Умови праці на виробництві
Гігієнічна класифікація праці. Фактори, що визначають умови праці на виробництві та їх значення для здоров’я і працездатності людей. Державна система охорони праці в Україні. Координація діяльності органів державного управління охороною праці.

реферат [21,4 K], добавлен 30.10.2008
Захист населення в надзвичайних ситуаціях
Основні завдання у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Критерії класифікації, особливості оцінки та реагування на надзвичайні ситуації воєнного характеру, які визначаються окремим законом.

презентация [224,2 K], добавлен 28.12.2010
Вплив спиртів на організм людини
Влив вживання метилового та етилового спиртів на поведінку і на функціонування життєво-важливих органів організму. Хвороби шлунково-кишкового тракту, зміни в головному мозку. Вплив алкоголю на статеві функції. Наслідки алкоголізму під час вагітності.

презентация [24,4 M], добавлен 13.12.2013
Захист від шуму, інфразвуку, ультразвуку
Характеристика шуму, історія боротьби з ним. Параметри, які характеризують шум. Схеми акустичного розрахунку для різних джерел, нормування шуму. Дія шуму на організм людини у вигляді специфічного ураження органів слуху, порушень з боку органів і систем.

реферат [1,1 M], добавлен 19.09.2010
Гігієнічна характеристика трудового процесу
Гігієнічна оцінка факторів формування умов праці лікарів-гігієністів. Рекомендації щодо поліпшення умов праці та підвищення ефективності державного санітарного нагляду за учбовими закладами. Класифікація професійних захворювань під час трудового процесу.

контрольная работа [20,1 K], добавлен 23.09.2009
Вода: властивості, стани, значення та причини забруднення
Природні види води, їх взаємодія з атмосферою і літосферою. Предмет вивчення гідрології. Хімічні властивості води. Вологість повітря і кількість атмосферних опадів. Симптоми зневоднення людини. Антропогенне забруднення води. Джерела забруднення води.

презентация [1,9 M], добавлен 19.09.2013
Іонізуюче випромінювання та його вплив на організм
Іонізуюче випромінювання і його властивості. Механізми первинних радіаційно-хімічних змін молекул. Ушкодження молекул нуклеїнових кислот при опроміненні. Негативний вплив випромінювання на клітини і тканини. Променеві реакції окремих органів і систем.

реферат [21,4 K], добавлен 24.02.2011
Форми та принципи контролю за охороною праці
Державний контроль і нагляд за станом охорони праці в сучасних умовах. Основні форми контролю за охороною праці на підприємстві. Зміст функцій контролю уповноважених органів і посадових осіб за дотриманням законодавства та інших актів про охорону праці.

доклад [78,4 K], добавлен 18.02.2011
Виробнича санітарія. Фактори, які визначають санітарно-гігієнічні умови праці
Визначення міри впливу на організм людини фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних чинників виробничого середовища. Оцінка санітарно-гігієнічних умов праці. Розробка гігієнічних нормативів та вимог до виробництв, гігієнічна паспортизація.

реферат [16,4 K], добавлен 21.06.2015

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка та профілактика впливу атмосферних забруднень на населення у мегаполісі металургійної галузі"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.