Главная Коллекция "Revolution" Безопасность жизнедеятельности и охрана труда Гігієнічна оцінка та профілактика впливу атмосферних забруднень на населення у мегаполісі металургійної галузі

Гігієнічна оцінка та профілактика впливу атмосферних забруднень на населення у мегаполісі металургійної галузі

Вплив атмосферних забруднень на донозологічні форми патології. Особливості виникнення та розповсюдження хвороб органів дихання в залежності від техногенного навантаження. Скринінг-тестове виявлення донозологічних станів органів дихання алергійної природи.

Рубрика	Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	23.06.2018
Размер файла	6,0 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Таким чином, в сучасних умовах особливої актуальності та соціально-гігієнічного значення набуває обгрунтування системи профілактичних заходів щодо зниження захворюваності на хвороби органів дихання та донозологічних станів серед населення промислових міст.

РОЗДІЛ 2.МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Загальна характеристика об'єкту дослідження

Робота базувалася на комплексному дослідженні стану здоров'я дитячого та дорослого населення в залежності від факторів ризику техногенного забруднення атмосферного повітря у великому промисловому місті металургійної галузі. Для вирішення поставлених завдань з комплексної гігієнічної оцінки атмосферних забруднень та аналізу стану здоров'я населення, в процесі роботи використано наступні методи: гігієнічні, хімічні, імунологічні, епідеміологічні й статистичні. Об'єктом дослідження стало промислове місто Запоріжжя.

Виходячи з мети та задач дисертаційної роботи розроблено дизайн дослідження з обгрунтування профілактики шкідливого впливу атмосферних забруднень в індустріальному регіоні (рис. 2.1). Робота виконувалась в п'ять етапів. На першому етапі досліджені й оцінені викиди від стаціонарних та пересувних джерел, концентрації шкідливих хімічних речовин у атмосферному повітрі. На другому етапі вивчено вплив атмосферних забруднень на формування донозологічного стану за показниками вентиляційної функції за методом «потік-об'єм», проведена скринінг-тестова оцінка стану алергійної природи, імунного статусу, визначені біоіндикатори впливу екотоксикантів, а також побудовані статистичні моделі прогнозування ХОД.

Третій етап роботи передбачав дослідження впливу атмосферних забруднень на захворюваність та смертність населення в залежності від техногенного навантаження. Четвертий етап включав обґрунтування гігієнічних засад профілактики шкідливого впливу атмосферних забруднень на здоров'я населення.

Гігієнічна оцінка забруднення атмосферного повітря металургійного промислового міста ( ризикометричний етап - «ідентифікація ризику»)

I етап

Викиди від стаціонарних джерел

Викиди від пересувних джерел

Інгредієнтний

склад

Дозове навантаження

шкідливими речовинами

Загальна

кількість методик- 41

n=42689

Загальна кіль-кість методик-8

n=954

Пил - 5, пара - 20,

аерозолі -13, а+п - 2

n=394200

Питоме навантаження

(т/км2, кг/людину)

n=342

II етап

Дослідження впливу атмосферних забруднень на формування донозологічного стану (ризикометричний етап - «доза- відповідь»)

Оцінка вентиляційної функції та диференціація рівня обструкції n=3429

Скринінг-тестове вивчення стану алергійної природи

n=812

Оцінка імунологічного статусу в залежності від техногенного навантаження n=1842

Біологічний моніторинг екотоксикантів n=1192

Побудова статистичних моделей прогнозування ХОД n=8

III етап

Дослідження впливу атмосферних забруднень на захворюваність та смертність населення (ризикометричний етап - «доза- відповідь»)

Вивчення захворюваності та поширеності хвороб за показниками рівня таструктури n=9680	Вивчення смертності населення від хвороб органів дихання n=5890

Визначення зв'язку між забрудненням повітря та захворюваністю і смертністю населення (ризикометричний етап -«характеристика ризику»)

IV етап

Обгрунтування гігієнічних засад з профілактики шкідливого впливу атмосферних забруднень на населення (етап - «управління ризиками»)

Обгрунтування гігієнічних принципів з профілактики захворювань	Оцінка ефективності профілактичних заходів

Розробка комплексу цілеспрямованих профілактичних заходів

V етап

Реалізація концептуальних підходів до управління формуванням здоров'я населення металургійного промислового міста (етап - «управління ризиками»)

Рис. 2.1. Дизайн досліджень з обгрунтування гігієнічних заходів з профілактики шкідливого впливу атмосферних забруднень

Заключний (п'ятий) етап роботи передбачав реалізацію концептуальних підходів до управління формуванням стану здоров'я населення мегаполісу.

Види й обсяг проведених досліджень представлено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Види й обсяг досліджень

Характер досліджень	Обсяг досліджень
Гігієнічні дослідження: Вміст шкідливих речовин в атмосферному повітрі (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид азоту, оксид вуглецю, хлорид та фторид водню, фенол, формальдегід, бенз(а)пірен)	42689 аналізів
Вивчення обсягів валових викидів від стаціонарних підприємств за переліком пріоритетних та специфічних забруднювачів	7248 аналізів
Вивчення обсягів викидів від пересувних джерел та виробничої техніки	954 аналізів
Епідеміологічні дослідження: Вивчення здоров'я населення (захворюваність, поширеність), що проживає в зоні впливу забруднення атмосферного повітря Вивчення показників смертності від ХОД Вивчення захворюваності алергійної природи	9680 первинних медичних документів 5880 показників 812 досліджень
Клінічні дослідження: Спірографічні показники Дослідження вмісту важких металів у біосубстратах (волосся, сеча) Дослідження специфічної та неспецифічної резистентності: лізоцим слини секреторний імуноглобулін А (sIgA) вітамінний статус	3429 досліджень 1292 дослідження 684 досліджень 462 дослідження 696 досліджень

Просторово-часові закономірності техногенного забруднення міста екотоксикантами зумовлені його орологічними, гідрологічними та кліматологічними особливостями.

Місто Запоріжжя є одним з найбільших адміністративних, індустріальних і культурних центрів півдня України. Воно розташоване на головній воднотранспортній магістралі - річці Дніпро, у місці її перетинання транспортно-комунікаційними коридорами, що з'єднують південь України з центром Росії, Донбас із Криворіжжям і Закарпаттям. Населення - 770 тис. осіб. Площа міста Запоріжжя становить 33 099 га. Показник території на 1000 жителів - 39 га, що приблизно збігається з такими ж показниками по містах України (40 га) і міста такого ж рівня - Дніпропетровська (33 га). Більше 4 тис. га зайняті водними просторами (12,8 %), порядку 8 тис. га займають промислові, комунально-складські об'єкти, спецтериторії, 17,6 % міських земель використовується в сільському господарстві. Вільні міські землі, що становлять 1,6 % від усієї території міста Запоріжжя, роздроблені і дисперсно розташовані в плані міста.

Клімат - атлантично-континентальний, з вираженими в літній період посушливими суховійними явищами, що проявляються в окремі роки з особливою інтенсивністю. Літо тепле, звичайно починається в перших числах травня і продовжується до початку жовтня, охоплюючи період біля п'яти місяців. Зима помірно м'яка, часто спостерігається відсутність стійкого сніжного покриву. У середньому, висота сніжного покриву становить 14 см, найбільша - 35 см. Середня річна температура + 9,0 °C, середня температура в липні + 22,8 °C, а в січні - 4,9 °C. Середня глибина промерзання ґрунту - 0,8 метрів, максимальна - близько 1,0 метра.

За умовами забезпеченості вологою територія міста відноситься до посушливої зони. Середньорічна кількість опадів становить 443 мм, а випаровування з поверхні суходолу - 480 мм, з водної поверхні - 850 мм. При цьому влітку часто спостерігаються зливи, що сильно розмивають поверхню ґрунту. Відносна вологість повітря о 13 годині становить 60 %, найменша - 40 % - спостерігається в липні-серпні.

Переважними напрямками вітру в теплий період є північний і північно-східний, у холодний період - північно-східний і східний. Середня швидкість вітру становить 3,8 м/сек, посилюючись до 4,2 м/сек на околиці міста. Максимальна швидкість вітру, до 28 м/сек, спостерігається один раз на 15-20 років. Щорічно, у середньому, місто вкрито туманом 45 днів на рік. Найбільше число туманів - 60 на рік.

Забудова міста представлена компактною відкритою структурою і розташована на обох берегах р. Дніпро. Лівобережна частина - лінійна і дуже неоднорідна по функціональному зонуванню. Селітебні території, що розчленовуються транспортними і комунікаційними коридорами, витягнуті уздовж берегів і безпосередньо примикають до промислових територій. У результаті значна частина житлової забудови (до 70 %) знаходиться в зонах впливу промислових підприємств. Правобережна частина міста більш компактна й однорідна по функціональному зонуванню. Особливістю міста Запоріжжя є те, що в ньому зосереджено близько 65% продуктивних потужностей області і близько 43 % населення області.

2.2 Методологічні особливості досліджень

Характеристика забруднення атмосферного повітря проводилася за даними стаціонарних постів спостереження Державного комітету з гідрометеорології і Державного санітарного-епідеміологічного нагляду.За первинну документацію при вивченні характеру надходження шкідливих речовин в атмосферне повітря м.Запоріжжя від стаціонарних джерел забруднення послужили офіційні державні звіти по статформі № 2 - ТП (Повітря) “Звіт про охорону атмосферного повітря”. Аналізували обсяг валових викидів від головних металургійних підприємств: ВАТ “Запоріжсталь”, ВАТ “Дніпроспецсталь”, ВАТ «ЗАЛК», ВАТ “Запоріжкокс”, ВАТ "Вогнетривний”, ВАТ “Феросплавний завод”. Визначали питому вагу пріоритетних і специфічних викидів забруднюючих речовин по кожному підприємству щодо валових викидів в атмосферне повітря від усіх стаціонарних джерел забруднення. Аналіз обсягу валових викидів по стаціонарним підприємствам виконано на протязі 1990-2013 рр. з наступним розрахуванням темпів їх скорочення.

Валові викиди в атмосферне повітря від пересувних джерел аналізували в динаміці з 1990 по 2013 рр. за оксидом вуглецю, неметановими вуглеводнями, оксидами азоту, діоксидом сірки, метаном та сажею. Для об'єктивної характеристики забруднення атмосферного повітря м.Запоріжжя враховано забруднювачі, комплексна оцінка яких дала змогу розрахувати аерогенне навантаження на організм людини.

Характеристика та оцінка рівнів забруднення атмосферного повітря різних районів проведена на підставі аналізу концентрацій шкідливих речовин за тривалий період систематичних спостережень з 1990 по 2014 р.

в Дніпровському, Вознесенівському, Олександрівському, Заводському, Шевченківському, Комунарському та Хортицькому районах м.Запоріжжя. Небезпечні сполуки досліджувались спільно з лабораторіями Держсанепідслужби та обласним центром гідрометеорології відповідно з рекомендаціями РД 52.04.186-89 [140] та ДСП 201-97 [51] за таким складом: завислі речовини, діоксид сірки, оксид та діоксид азоту, фторид водню, фенол, формальдегід, оксид вуглецю, хлорид водню.

Ступінь забруднення атмосферного повітря визначали як за кратністю перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК), так і шляхом розрахунку інтегрального показника забруднення повітряного басейну. На основі значень сумарного показника забруднення атмосферного повітря ?ПЗ та показника ?ПЗ/ГДЗ сформувано дві групи нагляду. До складу контрольної групи ввійшли Дніпровський та Хортицький райони, де значення показника ?ПЗ/ГДЗ складало 1,9±0,1; до досліджувальної групи - Заводський, Вознесенівський та Комунарський (промислові) райони, де значення показника ?ПЗ/ГДЗ складало 10,0±0,2.

Оцінку впливу хімічних речовин на стан здоров' я дитячого населення проводили відповідно до МР 2.2.12.068-2000 «Донозологічна оцінка стану здоров'я населення у зв'язку із впливом факторів навколишнього середовища». Було обстежено 675 дітей віком 7-14 років, які відвідують навчальні заклади в дослідному та контрольному районах. Контрольна група стандартизована за віком, статтю й станом здоров'я.

Для дослідження донозологічних станів органів дихання у населення використано комп'ютерну спірографію. Вибір функціональних показників обумовлено тим, що з одного боку, вони дозволяють оцінити адаптаційні можливості організму; а з другого, - встановити можливі порушення функції бронхо-легеневого апарату та оцінити ступінь екологічного пресингу (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Прогностично значимі показники функції зовнішнього дихання

Показник	Значення по відношенню до належного	Порушення дихання
ФЖЄЛ	< 80%	Дихальна недостатність, зменшена здатність легенів розширюватися під час вдиху
МВЛ	< 80%	Понижена здібність легенів до розтягування, ослаблені дихальні м'язи
ОФВ1	< 75%	Звужений просвіт бронхів, що затрудняє видих
ОФВ1/ФЖЄЛ	< 75%	Звужений просвіт бронхів, що затрудняє видих
ПОШ	< 80%	Звужений просвіт бронхів без чітких вказівок на рівень звуження
МОШ25-75	< 75%	Звужений просвіт бронхів без чітких вказівок на рівень звуження
МОШ25	< 80%	Звужений просвіт на рівні трахеї, крупних бронхів
МОШ50	< 80%	Звужений просвіт на рівні середніх бронхів
МОШ75	< 80%	Звужений просвіт дрібних бронхів, бронхіол

За допомогою електронних спіроаналізаторів РІД-124-Д і СПІРОКОМ ХАИ-медика проведено скринінгове обстеження 381 умовно здорових жителів м. Запоріжжя у віці від 10 до 60 років, які не пред'являли скарг з боку системи дихання та ніколи не знаходились під диспансерним наглядом з приводу захворювань системи органів дихання (астми, туберкульозу, пневмонії, бронхоектатичної хвороби, муковісцидозу, пухлини, зобу, поліпів, алергічних ринитів). Це були пацієнти поліклінік, що зверталися до лікувальних установ з приводу інших захворювань (травматологічною, гінекологічною, урологічною, отоларингологічною, гастроентерологічною, офтальмологічною та інфекційною патологією).

Для правильного трактування динамічних параметрів спірограми для кожного випадку електронний спірограф в автоматичному режимі будував криву залежності об'єму видиху (вдиху) від швидкості потоку повітря - петлю «потік-об'єм». У нормі петля «потік-об'єм» видиху має швидкий пік максимальної швидкості видиху і поступовий спад потоку до нульової відмітки (рис. 2.2).

Відповідно, проаналізовано 381 спірограму і 381 петлю «потік-об'єм».

Рис. 2.2. Розрахункова петля «потік-об'єм»

По горизонтальній осі: об'єм форсованого видиху (вдиху), вертикальній- максимальна швидкість видиху (вдиху).

Дослідження АлХОД здійснювали методом анкетування, у повній відповідності міжнародній згоді з виявлення алергічних захворювань ISAAC. Застосовувалась єдина методологічна схема, яка дозволила отримати достовірні результати. Дослідження застосоване на випадковості і репрезентативності виборок дитячого населення, одночасності анкетування. Особливу увагу приділяли використанню єдиних критеріїв діагностики окремих нозологічних форм. Проанкетовано 812 дітей 13-14 років. Діти 13 років становили 52%, 14 років - 48%.

Неспецифічна імунобіологічна резистентність організму оцінювалась за концентрацією лізоциму в ротовій рідині 684 дітей 7-8 річного віку. Його концентрація визначалася турбідиметричним способом (Пері в модифікації Х.Я. Гранта) з використанням ФЕК-56 (А.С. Лабинська, 1975).

Здоров'я населення вивчали на підставі аналізу показників захворюваності та смертності. Для аналізу захворюваності дорослих та дітей з класу хвороб системи органів дихання використали звітну форму - форма № 12 "Звіт про кількість захворювань, зареєстрованих у хворих, які проживають в районі обслуговування лікувального закладу". Проведено вивчення захворюваності у дорослих та дітей за період 1990-2013рр. за середньорічними показниками захворюваності з класу хвороб системи органів дихання на хронічні хвороби мигдаликів, алергічний риніт, пневмонії, бронхіт хронічний, бронхіальна астма, гострі респіраторні вірусні інфекції, гострий та хронічний фарингіт, хронічний риніт, а також за показниками сезонної захворюваності на алергічні риніти, ГРВІ, грип та бронхіальну астму.

За допомогою методу аналізу динамічних змін вивчались відмінності в обсягах викидів шкідливих речовин в повітря, в рівнях забруднення атмосферного повітря та рівнях захворюваності населення за період 1990-2013 рр. Розраховували темпи росту та приросту. Визначали напрямок та швидкість тенденцій розвитку за допомогою методу найменших квадратів. Використано загальновідомі статистичні методи оцінки достовірності порівняльних показників здоров'я населення серед різних груп ризику, критерій Стьюдента (t) та дисперсійний метод. За допомогою однофакторного дисперсійного методу вивчали територіальні особливості захворюваності населення м.Запоріжжя та вплив сумарного рівня забруднення атмосферного повітря на захворюваність населення.

Кореляційно-регресійним методом аналізу визначали зв'язок між обсягом викидів шкідливих сполук в повітря та рівнем забруднення шкідливими речовинами атмосферного повітря по районам м.Запоріжжя; встановлювали зв'язок між сумарним рівнем забруднення атмосферного повітря та частотою захворюваності населення на хвороби системи органів дихання; розробляли рівняння регресії та прогнозували рівень захворюваності населення залежно від сумарного рівня забруднення повітря. Вірогідні значення коефіцієнтів кореляції використовували для проведення регресійного аналізу.

Отримані дані оброблювались методом варіаційної статистики за допомогою пакету ліцензійної програми «STATISTICA® for Windows 6.0» (StatSoft Inc., № AXXR712D833214FAN5).

Смертність вивчали за офіційними даними державної статистичної звітності за формами С-8 і АС-1 «Смертність населення за причинами смерті» з урахуванням статево-вікової структури населення м.Запоріжжя та Запорізької області з 1990 по 2011 р. Причини смерті розглядали відповідно до Міжнародної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я (МКХ-Х, ICD -10). Статистичний аналіз матеріалів дослідження проведено за допомогою сучасних методів математичної статистики.

Аналізували структуру причин смертності населення м.Запоріжжя, показники смертності від захворювань системи органів диханнята злоякісних новоутворень легень проводили за наступними нозологічними формами: злоякісні новоутворення трахеї, бронхів; всі злоякісні новоутворення легень; всі хвороби органів дихання; пневмонії; бронхіти хронічні; бронхіальна астма; гнійні та некротичні, застійні хвороби органів дихання та інші хвороби органів дихання в залежності від використання потужностей виробництва.

Ризик для здоров'я населення оцінювався у відповідності з методичними рекомендаціями «Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря» (МР 2.2.12-142-2007).

РОЗДІЛ 3.ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОЦІНКА СТАНУ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ МІСТА МЕТАЛУРГІЙНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Довкілля являє собою цілісну систему взаємозв'язаних компонентів - повітря, води водоймищ, питної води, грунту. Забруднення довкілля внаслідок бурхливого розвитку промисловості погіршує санітарно-епідеміологічне благополуччя населення. До найпоширеніших екологічних чинників ризику для здоров'я населення відноситься забруднення атмосферного повітря. Атмосферні забруднення продовжують залишатися основним фактором екологічного неблагополуччя. Важливе місце у структурі організації соціально-гігієнічного моніторинга стану здоров'я населення займає контроль за забрудненням повітря в промисловому регіоні. Перший етап процедури оцінки ризику для здоров'я, тобто ідентифікація небезпеки, передбачає виявлення усіх потенційно небезпечних чинників та оцінку ваги доказів їх здатності спричинювати певні шкідливі ефекти у людини. Він дозволяє як своєчасно виявити ризик для здоров'я, так і обгрунтувати найбільш ефективні шляхи усунення шкідливої дії атмосферних забруднень.

В зв'язку з цим основними задачами данного розділу є:

- загальна порівняльна характеристика повітряного басейну у промисловому регіоні;

- визначення характеру забруднення атмосферного повітря хімічними речовинами в залежності від рівня використання потужностей виробництва;

- визначення особливостей забруднення атмосферного повітря від стаціонарних та пересувних джерел;

- встановлення закономірностей просторового розподілу атмосферних забруднень від металургійної галузі в індустріальному місті.

3.1 Загальна характеристика повітряного басейну в промисловому регіоні

Зростаючий техногенний пресинг на довкілля зумовлює виникнення різноманітних медичних проблем. Екологічні умови детермінуються багатокомпонентністю, широким спектром дії, постійною мінливістю, різним ступенем шкідливості. Вказане суттєвим чином впливає на сприятливість екологічних умов для мешкання. Соціально-гігієнічний моніторинг показав, що в державі в несприятливих екологічних умовах мешкає третина населення (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Питома вага населення, що мешкає в несприятливих екологічних умовах, %

До одного з найнесприятливіших регіонів держави відноситься Запорізька область. В області більше двох третин населення (79,2 %) проживає в екологічно напружених умовах. Несприятливий вплив розмаїття техногенних чинників спричинює збільшення рівня смертності, інвалідності, захворюваності, зростання донозологічних станів, погіршення фізичного розвитку [Гребняк]. Пріоритетний внесок в формування стану навколишнього середовища Запорізької області здійснює промисловий комплекс м. Запоріжжя. На території міста функціонує більше 230 підприємств. Чотири підприємства входять до переліку 100 підприємств - найбільших забруднювачів загальнодержавного значення: ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «ЗАЛК», ВАТ «Ферросплавний», ВАТ «Запорізький абразивний комбінат». Вказані підприємства здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря майже через 3 тис. джерел викидів, із яких тільки третина оснащена газоочисними установками.

Якість навколишнього середовища, особливо повітряного басейну, визначається складною взаємодією цілої низки факторів. До найгостріших проблем відноситься забруднення повітряного басейну. За рівнем хімічного забруднення повітряного басейну Запорізька область відноситься до найбільш забруднених регіонів в Україні (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Питома вага населення, що мешкає в умовах довкілля, несприятливих за рівнем хімічного забруднення повітряного басейну, %

В області 73,4 % населення перебуває під шкідливим впливом атмосферних забруднень. За цим показником Запорізька область у 3,1 рази перевищує середньодержавний показник.

Основними причинами забруднення повітряного басейну є потужний промисловий комплекс та застарілі технології на підприємствах. Стан навколишнього середовища також визначається рівнем урбанізації. В Україні одним із великих промислових центрів є Запоріжжя. Його промисловий профіль сформовано підприємствами чорної та кольорової металургії. За обсягами викидів забруднюючих речовин та діоксиду вуглецю в атмосферне повітря Запорізька область займає четверте місце. ЇЇ вклад у загальнодержавне забруднення від різних джерел складає 4,4-6,7 %. Порівняльна характеристика забруднення атмосферного повітря домінуючими шкідливими речовинами в промислових центрах країни наведена у табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Відхилення проб атмосферного повітря у промислових центрах від ГДК, %

Шкідливі речовини	Регіони
	Запорізька область	Дніпропет-ровська область	Харківська область	м.Київ	Україна
	М	min max	М	min max	М	min max	М	min max	М	min max
Пил	35,1	31,0 39,2	16,9	8,8 20,5	12,3	8,4 15,0	23,9	18,3 30,1	16,9	14,6 18,5
Діоксид сірки	9,9	5,0 15,7	3,0	2,4 4,3	4,1	2,4 5,7	27,1	18,9 36,3	5,9	5,4 6,2
Сірково-день	23,8	19,4 21,5	10,7	8,2 13,2	9,2	8,1 11,2	18,7	8,0 39,4	13,3	12,2 14,7
Оксид вуглецю	2,9	0,3 5,7	10,4	6,0 16,6	4,4	1,7 9,1	32,6	24,7 37,9	11,3	10,3 12,2
Оксид азоту	19,4	13,1 25,4	16,8	15,8 17,6	5,9	3,4 7,5	34,0	28,4 40,0	10,3	9,8 20,9
Аміак	1,6	0,7 1,4	6,0	1,7 12,1	10,5	7,4 16,0	1,6	1,6 2,6	1,9	4,9 9,1
Фенол та його похідні	18,1	14,1 26,8	14,7	9,5 18,5	4,9	3,0 5,8	1,2	0,1 3,0	11,5	9,7 12,8

Одним із критеріїв популяційного ризику для населення екологічних районів є питома вага проб, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам. При порівняльній характеристиці забруднення атмосферного повітря в основних промислових центрах країни встановлено, що Запорізький регіон відноситься до найбільш забруднених в Україні (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Питома вага проб, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам в основних промислових центрах України

У 2013 році в Запорізькій області сумарні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря склали 353,0 тис.т. За цим показником Запорізька область займає 4-е місце в Україні. За окремими інгредієнтами Запорізький регіон також відноситься до найбільш забруднених. Як видно,в останні роки Запорізька область за питомою вагою перевищень ГДК займала перші рангові місця за пилом (35,1%), сірководнем (23,8 %), фенолом та його похідними (18,1%). Вона знаходилась на других рангових місцях після м.Києва за діоксидом сірки (9,9 %), оксидом азоту (19,4 %), загальною кількістю перевищень за всіма інгредієнтами (11,9 %). Необхідно також відзначити, що питома вага відхилень атмосферного повітря у Запорізькому регіоні значно перевищувала середньодержавні (від 26,0 % до 2,1 рази).

3.2 Характеристика стану забруднення атмосферного повітря хімічними речовинами в залежності від рівня використання потужностей виробництва

Забрудненню атмосферного повітря промислового міста властива динамічність у якісному й кількісному відношенні. Дефінитивним чинником стану повітряного басейну є рівень використання потужностей виробництва (ВПВ). У зв'язку з цим до високого рівня віднесено використання ? 95% потужностей, а до помірного ? 80%.

Основною причиною забруднення повітряного басейну м. Запоріжжя є викиди від стаціонарних джерел. При аналізі їх структури в залежності від рівня використання потужностей виробництва, встановлено, що він відноситься до детермінуючих чинників (табл.3.2).

Таблиця 3.2

Характеристика викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення в залежності від рівня ВПВ (М±m ), тис.т/р

Інгредієнти	Рівень ВПВ	Вірогідність різниці
	високий	помірний
Валові	164,1±9,4	130,4±5,8	р<0,01
Тверді	35,1±2,5	15,9±1,9	р<0,001
Газоподібні	129,0±7,0	114,5±5,1	р<0,10
Діоксид сірки	16,4±1,6	9,2±0,4	р<0,001
Оксид вуглецю	98,3±5,5	89,6±3,8	р>0,05
Оксид азоту	10,8±0,3	8,9±0,4	р<0,001
Стійкі органічні сполуки	0,6±0,1	0,9±0,2	р>0,05
Неметанові леткі органічні сполуки	1,2±0,1	1,8±0,1	р<0,01

Як видно, загальні обсяги валових викидів в атмосферне повітря м.Запоріжжя від стаціонарних джерел при помірному рівні ВПВ у порівнянні з високим рівнем ВПВ зменшились у 1,3 рази (130,4±5,8 тис. т/р, р<0,01), викиди твердих речовин - у 2,2 рази (15,9±1,9тис. т/р, р<0,001), викиди діоксиду сірки - у 1,8 рази (9,2±0,4 тис. т/р, р<0,001), викиди оксидів азоту - у 1,2 рази (8,9±0,4 тис. т/р, р<0,001). Разом з тим, обсяги викидів всіх газоподібних речовин (114,5±5,1 тис. т/р), оксиду вуглецю (89,6±3,8 тис. т/р) та вуглеводнів (0,9±0,1 тис. т/р) вірогідно не змінилися. За цей період зросли викиди неметанових летких органічних сполук у 1,5 рази (1,8±0,1 тис. т/р, р<0,01).

Результати аналізу (рис. 3.4) показали, що при високому рівні ВПВ перші рангові місця серед викидів від стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря належали оксиду вуглецю (60,1±1,2 %), твердим речовинам (21,6±1,0 %) та діоксиду сірки (10,0±0,7 %). При помірному рівні ВПВ ці речовини також були пріоритетними, але їх питома вага дещо змінилась: збільшилась питома вага оксиду вуглецю до 71,1±1,2 %, зменшилась до 9,2±0,7 % питома вага твердих речовин та до 6,6±0,6 % - діоксиду сірки. Наступні місця займали оксид азоту (6,8±0,6 %), інші газоподібні сполуки (4,5±0,2 %), неметанові леткі органічні сполуки (0,7±0,05 %) та вуглеводні (0,4±0,03 %).

Середня швидкість зниження обсягу валових викидів за період 1990-2011 рр. становила 6193 т/р, твердих - 2399 т/р, газоподібних та рідких - 3794 т/р, оксиду вуглецю - 2590 т/р, оксидів азоту - 106 т/р, діоксиду сірки - 1000 т/р, вуглеводнів - 53 т/р, а неметанових летких органічних сполук - підвищувалась зі швидкістю 6 т/р.

а) високий рівень використання ВПВ б) помірний рівень використання ВПВ

Рис. 3.4. Структура викидів від стаціонарних джерел забруднення в атмосферне повітря м.Запоріжжя в залежності від рівня ВПВ

З метою встановлення особливостей обсягів викидів різних хімічних речовин в атмосферне повітря від головних стаціонарних джерел забруднення проведено порівняльний аналіз викидів на протязі періодів високого та помірного рівней ВПВ (табл. 3.3).

При високому рівні найбільшим в забруднення атмосферного повітря був внесок від ВАТ “Запоріжсталь”. В середньому загальні обсяги викидів від цього підприємства складали 101,39±10,22 тис. т/рік (62,2 % від загальних обсягів викидів), твердих речовин - 14,12±1,74 тис. т/рік (40,1%), газоподібних речовин - 87,27±8,54 тис. т/рік (68,3%), діоксиду сірки - 9,62±1,62 (59,0 %), оксиду вуглецю 70,79±6,60 тис. т/рік (72,3 %), оксидам азоту (62,1 %). Серед інших підприємств за показником внеску в загальні викиди в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення варто виділити ВАТ “ЗАЛК” - 14,94±0,97 тис. т/рік (9,2 % обсягу викидів), ВАТ“Феросплавний” - 12,61±2,26 тис. т/рік (7,7%), ВАТ “Дніпроспецсталь” - 6,21± 1,66 тис. т/рік (3,8 %), ВАТ “Абразивний комбінат” - 7,07±1,44 тис. т/рік - (4,3 %), ВАТ “Запоріжкокс” - 4,61±0,48 тис. т/рік (2,8 %), “Укрграфіт” - 4,97± 1,49 тис. т/рік (3,1 %) та ВАТ “Запоріжвогнетривний” - 3,30±0,86 тис. т/рік (2,0 %). На зазначені підприємства приходилося 96,7 % всіх викидів промислових підприємств в атмосферу міста.

Встановлено, що найбільша кількість стійких органічних сполук (СОС) при високому рівні ВПВ надходила від промислового підприємства «Укрграфіт» 330,9±79,1 т/рік (58,8 %) і заводу«Кремнійполімер» 152,6±8,2 т/рік (27,4 %). Основними джерелами викидів СОС при помірному рівні забруднення були ВАТ «ЗАЛК» - 437,9±221,2 т/рік (80,1 %), «Укрграфіт» - 74,3±7,9 т/рік (13,0 %) та «Запоріжабразив» 30,4±18,4 (5,2 %). На позначені підрприємства приходилось 98,3 % всіх викидів СОС.

При помірному рівні ВПВ у порівнянні з високим рівнем ВПВ відбулося зниження загального обсягу валових викидів на 27,66 тис.т від ВАТ “Запоріжсталь” (в 1,4 рази, р<0,05).

Таблиця 3.3

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел (М±m), тис. т/рік

Викиди

Підприємства

ВАТ «Запоріжсталь»

ВАТ

«Запоріжкокс»

ВАТ

«Дніпроспецсталь»

ВАТ

«ЗАЛК»

ВАТ

«Феросплавний»

Загальні

101,39±10,22

73,73±6,3*

4,61±0,48

4,25±0,90

6,21±1,66

2,95 ±0,54*

14,94±0,97

7,21±3,70*

12,61±2,26

27,41±4,48*

Тверді

14,12±1,74

6,52±1,53*

0,46±0,09

0,45±0,13

3,39±0,97

0,72±0,11*

7,89±0,74

0,47±0,4*

2,22±0,46

1,14±0,28*

Газоподібні

87,27±8,54

67,21±5,12*

4,15±0,44

3,80±0,81

2,82±0,69

2,23±0,51

7,05±0,28

6,74±3,37

10,39±1,78

26,27±4,26*

Діоксид сірки

9,62±1,62

5,21±0,38*

1,46±0,45

0,53±0,26*

0,24±0,05

0,11±0,03*

0,94±0,27

0,23±0,09*

2,09±0,29

1,92±0,36

Оксид вуглецю

70,79±6,60

56,31±4,19*

1,89±0,37

1,94±0,39

2,18±0,59

1,41±0,1*

4,82±0,22

3,43±1,67

7,21±1,38

23,52±3,86*

Оксид азоту

6,71±0,58

4,46±0,65*

0,52±0,14

1,43±0,19

0,35±0,07

0,38±0,04

0,88±0,08

0,14±0,09*

0,48±0,09

0,61±0,09

Стійкі органічні сполуки

0,0003±0,0001

0,44±0,039

0,0009±0,00002

0,0001±0,00001

Неметанові леткі органічні сполуки

0,005±0,0001

0,029±0,007

0,0008±0,00005

0,0025±0,0014

0,032±0,006

0,005±0,006

0,00114 ±0,00008

Примітка: у чисельнику - високий рівень ВПВ, у знаменнику - помірний рівень ВПВ;

* - позначено вірогідні відмінності показників між рівнями ВПВ (р<0,05).

Також зменшились на 7,73 тис.т викиди від ВАТ „ЗАЛК” (в 2,1 рази, р<0,05), на 3,26 тис.т - від ВАТ «Дніпроспецсталь» (в 2,1 рази, р<0,05), на 2,84 тис.т - від «Укрграфіт»(в 2,4 рази, р<0,05), на 2,56 тис.т - від ВАТ “Запоріжвогнетривний” - (в 4 рази, р<0,05), на 0,73 тис.т - від ВАТ «Кремнійполімер» - (в 3,8 рази, р<0,05), на 0,78 тис.т - від «Мотор Січ» - (в 2,6 рази, р<0,05); від ДП „ЗТМК”, «Запоріжкокс» та «Абразивного» - не змінились; та підвищились у 2,2 рази (р<0,05) - від ВАТ «Феросплавний» за рахунок збільшення викидів газоподібних речовин у 2,5 рази (р<0,05) до 27,41±4,48 тис.т/рік, незважаючи на те, що викиди твердих речовин зменшились у 2 рази (р<0,05).

Викиди діоксиду сірки зменшились до 1,8 разів (р<0,05) - від ВАТ «Запоріжсталь»; у 2,2-2,8 разів (р<0,05) - від ВАТ «Дніпроспецсталь», «Запоріжкокс» та «Запоріжвогнетривний»; від 4,1 до 14,2 разів(р<0,05) - від ВАТ «ЗАЛК», «Мотор Січ» та «Кремнійполімер. Викиди оксиду вуглецю зменшились у 1,3-1,8 рази (р<0,05) - від ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «ЗАЛК», ВАТ «Дніпроспецсталь» та ВАТ «Укрграфіт»; в 2,3 рази (р<0,05) - від ВАТ «Запоріжвогнетривний»; у 8,8 рази (р<0,05) - від «Мотор Січ»; у 31,5 рази (р<0,05) - від ВАТ «Кремнійполімер»; від ВАТ «Запоріжкокс», ВАТ «ЗТМК», ВАТ «Абразивний» - не змінились; а від ВАТ «Феросплавний» збільшились у 3,3 рази і склали 23,52±3,86 тис.т/рік. Викиди оксиду азоту зменшились у 1,5 рази (р<0,05) від ВАТ «Запоріжсталь»; у 1,8 рази (р<0,05) - від ВАТ «Запоріжвогнетривний»; у 2,1 рази (р<0,05) - від «Кремнійполімер»; у 6,3 рази (р<0,05) - від ВАТ «ЗАЛК».

Середні концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі в залежності від рівня ВПВ представлено в табл. 3.4.

В помірний період ВПВ відбулося лише підвищення у 1,4 рази (p<0,05) концентрацій фенолу, які склали 0,0058±0,0004 мг/м3 та зафіксована тенденція щодо підвищення концентрацій діоксиду сірки. Концентрації оксиду азоту та хлориду водню зменшились у 1,8 рази (p<0,05) і у 2,1 рази (p<0,05) відповідно. За іншими речовинами вірогідних розбіжностей за періоди спостережень встановлено не було.

Таблиця 3.4

Середні концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі в залежності від рівня ВПВ (M±m), мг/мі

Найменування речовини	Високий рівень ВПВ	Помірний рівень ВПВ
Пил	0,26±0,05	0,26±0,02
Діоксид сірки	0,018±0,003	0,08±0,003*
Діоксид азоту	0,065±0,007	0,063±0,005
Оксид азоту	0,06±0,01	0,035±0,009**
Оксид вуглецю	2,8±0,4	2,1±0,3
Фенол	0,004±0,001	0,006±0,0004*
Формальдегід	0,012±0,004	0,008±0,001
Фторид водню	0,003±0,001	0,003±0,0004
Хлорид водню	0,074±0,012	0,035±0,009**
?ПЗ/ГДЗ	4,88±0,41	4,01±0,30

Примітка: *- вірогідне підвищення концентрацій (р<0,05);

**- вірогідне зниження концентрацій (р<0,05).

Показники ?ПЗ/ГДЗ при високому та помірному рівнях забруднення не мали вірогідних розбіжностей. При помірному рівні ВПВ ?ПЗ/ГДЗ - 4,01±0,30, тобто ?ПЗ/ГДЗ перевищував нормативний рівень в 4 рази. Згідно з ДСН 201-97 рівень забруднення був недопустимий, а ступінь забруднення -помірно небезпечний. При високому рівні ВПВ ?ПЗ/ГДЗ (4,88±0,41) перевищував нормативний рівень в 5 рази та рівень забруднення характеризувався як недопустимий, а ступінь забруднення - небезпечний.

Валові викиди від стаціонарних джерел характеризуються стрімким зниженням протягом 1990-1993 рр., відносною стабільністю у 1994-2003 рр. (рис. 3.5). Після незначного підйому до 151,9-147,5 тис.т (2004-2007 рр.) вони знизились до 94,3-117,2 тис.т в останній період. Динаміка показника ?ПЗ/ГДЗ протягом 1990-2011 рр. фактично відповідала змінам валових викидів.

13188

Рис.3.5. Значення показників ?ПЗ/ГДЗ та обсягів валових викидів від стаціонарних джерел забруднення в атмосферне повітря м.Запоріжжі в динаміці з 1990 по 2011 роки

Размещено на http://www.allbest.ru//

13188

Як показує кореляційно-регресійний аналіз, між цими явищами існує сильний прямий зв'язок з коефіцієнтом кореляції r=0,588 (р<0,05). Взагалі цей зв'язок описується наступним рівнянням регресії:

ут=1,51+0,015*х. (1)

Підставляючи в це рівняння замість “Х” значення валових викидів від стаціонарних джерел, можна спрогнозувати сумарний рівень забруднення атмосферного повітря в м.Запоріжжі при тому чи іншому обсязі валових викидів. Розрахунки показують, щоб сумарний рівень забруднення повітря в м.Запоріжжі відповідав регламентованому рівню, валові викиди від підприємств повинні не перебільшувати 34 тис. т на рік:

ут=1,51+0,015*341. (2)

Звичайно, що при теперішніх тенхологіях досягти таких значень обсягів викидів в найближче десятиріччя проблематично. Тобто, на перспективу, проблема охорони та оздоровлення повітряного середовища в м.Запоріжжі залишається надзвичайно актуальною.

При аналізі кореляційного зв'язку між шкідливими речовинами у викидах встановлено, що найбільшу кількість зв'язків мають акролеїн (15), ванадію оксид (+5) (15), нафталін (15), бенз(а)пірен (14), ацетон (14), діоксид марганцю (14), сірководень (14), бензол (13), свинець (13), сірчана кислота (13), азотна кислота (12), толуол (12), оксид міді (11), сажа (11), ксилол (10), стирол (10), формальдегід (10).

До характерних рис кореляційного взаємозв'язку хімічних речовин у викидах відноситься те, що практично всі речовини із найбільшої кількості

зв'язків високої та середньої сили мають рефлекторну дію (ацетон, нафталін, сірководень).

При кореляційному аналізі встановлено, що шкідливі речовини мають у промислових викидах розгалужену сітку взаємозв'язків. Кореляційні плеяди хімічних елементів представлено на рис. 3.6. Як видно, найрозгалудженіші кореляційні плеяди мають нафталін, бенз(а)пірен, фенол, оцтова та азотна кислоти, свинець.

0,7 0,6 0,7 0,9

0,7 0,6

0,8 0,5 0,9

0,9 0,8 0,7

0,8

0,9 0,7 0,8 0,8

0,6 0,7 0,7 0,8

0,8 0,7 0,6

0,9 0,7 0,5

0,8

0,7 0,7

0,9 0,7

0,6 0,6

0,5 0,5 0,7

0,4 0,5

Рис.3.6. Кореляційні плеяди шкідливих хімічних елементів у промислових викидах

Реальна загроза здоров'ю населення мегаполісу металургійної галузі посилюється одночасним забрудненням довкілля багатьма хімічними шкідливими речовинами. Сінергізм має наступна комбінація шкідливих речовин:

фенол, діоксид сірки, діоксид азоту - активізують процес розвитку пухлин у легенях;

цинк, діоксид азоту, амонію сульфат, озон - порушують синтез колагену, знижують захисні властивості легень по відношенню до інфекцій;

алюміній та хром - сприяють розвитку мезотеліоми, підвищують фібріногенний вплив на легеневу тканину, реакцію трахеобронхіальних лімфатичних вузлів, накопичення ліпідів й цитотоксикантів штучних мінеральних волокон;

діоксид азоту, смолопідібні речовини - спричинюють більш тяжкий перебіг новоутворень легень;

берилій, фториди - активізують патологічний процес у легенях;

оксид вуглецю, сірководень, діоксид сірки та діоксид азоту - спричинюють гіпотензивну дію;

бензол, сажа - підвищують ризик виникнення раку.

Поряд з цим необхідно відмітити, що ряд хімічних речовин має зворотній кореляційний зв'язок із хворобами органів дихання. До них відносяться азотна кислота, аміак, акролеїн, сірка, формальдегід, оксид міді. Вказане пов'язане із їх фізико-хімічними властивостями. Так, аміак дуже реакційно здатний з багатьма речовинами, реагує реакціями приєднання, заміщення й окиснення, а також послаблює токсичний ефект діоксида сірки. Формальдегід легко вступає у реакції приєднання, заміщення й конденсації, дуже легко окислюється, легко полімеризується, особливо при нагріванні. Сірка активно з'єднується із багатьма елементами. Сірководень є сильним відновником.

Характеристика відхилень шкідливих речовин від ГДК у сельбіщній зоні наведена у табл. 3.5.

Таблиця 3.5

Відхилення шкідливих речовин від ГДКс.д. (M±m), %

Шкідливі речовини	Високий рівень ВПВ	Помірний рівень ВПВ
Пил	72,94 ±4,73	50,42 ±3,43*
Діоксид сірки	36,88 ±3,43	9,11 ±3,56*
Діоксид азоту	49,43 ±2,87	36,42 ±8,01
Сірководень	37,38 ± 3,11	49,64 ±7,27
Фенол	56,26 ±2,74	49,53 ±3,81
Формальдегід	12,27 ±3,61	1,64 ±1,01*
Фторид водню	35,51 ±4,04	15,58 ±5,75*
Хлорид водню	15,25 ±1,23	1,93 ±1,68*

Примітка: *- позначено вірогідне зниження (р<0,05).

Як з неї видно, динаміці більшості шкідливих речовин властиво зниження з вірогідністю від 0,05 до 0,001. Особливо значно зменшилась питома вага проб діоксиду сірки, хлориду водню, фториду водню та формальдегіду. Проте, навіть при вираженій позитивній динаміці кількість проб з перевищенням ГДК залишається високою. Особливо висока питома вага таких проб зареєстрована для пилу (50,42±9,43 %), сірководню (49,64±7,27 %), фенолу (49,53±3,82 %), діоксиду азоту (36,42±8,01 %).

3.3 Характеристика викидів шкідливих речовин від стаціонарних і пересувних джерел

З позицій охорони повітряного басейну до важливих проблем відноситься оцінка атмосферних забруднень з врахуванням як стаціонарних, так і пересувних джерел забруднення. Як видно з табл. 3.6, за весь період спостережень загальні викиди знизились на 13,3 тис.т/р. Але викиди від стаціонарних та пересувних джерел мали різнонаправлений характер. Так, викиди від стаціонарних джерел зменшились на 33,7 тис. т/рік (р<0,01), а від пересувних джерел зросли на 20,7 тис. т/рік (р<0,001). На значне зростання ролі пересувних джерел вказує динаміка їх питомої ваги (зростання на 12,4 %). За рахунок чого вони складають майже третину всіх викидів - 28,8±0,4 %. Підтвержденням різнонаправлених закономірностей також є темпи росту, які для стаціонарних джерел становили - 20,5 %, а для пересувних - 1,63 рази.

Таблиця 3.6

Обсяги викидів у атмосферне повітря в залежності від рівня ВПВ

(М±m ), тис.т/р

Джерело	Рівень ВПВ	Різниця
	високий	помірний
Загальні викиди	196,4 ± 7,2	183,1± 7,3	р<0,1
Стаціонарні джерела	164,1 ± 9,4*	130,4 ±5,8	р<0,01
Пересувні джерела	32,3 ± 3,6*	52,7 ± 1,6	р<0,001
Питома вага пересувних джерел від загальних викидів	16,4 ± 1,1*	28,8 ± 0,4	р<0,001

Примітка: *- показано вірогідні відмінності між рівнями ВПВ (р<0,05).

При аналізі структури викидів від пересувних джерел (рис. 3.7) встановлено, що викиди в атмосферне повітря від транспорту на 76,2 % представлені оксидом вуглецю, на 11,9 % - неметановими вуглеводнями, на 9,5 % - оксидами азоту, на 1,1 % - сажею, на 0,9 % - діоксидом сірки та на 0,3 % - метаном.

Рис. 3.7. Структура викидів від пересувних джерел

З 1990 рр. по 2011 рр. у 2,2 рази збільшились обсяги викидів оксиду вуглецю (з 16500 до 36183 т); 3,2 рази - оксидів азоту (з 1400 по 4510 т) та у 1,8 рази - вуглеводнів (з 3200 до 5638 т).

Обсяги питомих викидів у атмосферне повітря в залежності від рівня ВПВ представлено у табл. 3.7.

Таблиця 3.7

Обсяги питомих викидів у атмосферне повітря в залежності від рівня ВПВ (М±m)

Викиди	Рівень ВПВ	Різниця
	високий	помірний
Загальні викиди, т/км2	706,4±25,9	658,4±26,1	p<0,1
Загальні викиди, кг/людину	231,7±15,6	228,4±16,9	p>0,05
Викиди від стаціонарних джерел, т/км2	590,1±34,0*	469,0±20,7	p<0,05
Викиди від стаціонарних джерел, кг/людину	189,5 ±9,6*	163,7±7,0	p<0,05
Викиди від пересувних джерел, т/км2	116,2 ± 12,9*	189,4±5,8	p<0,001
Викиди від пересувних джерел, кг/людину	42,2 ± 6,7*	64,6±1,9	p<0,05

При помірному рівні ВПВ обсяги загальних питомих викидів шкідливих речовин у атмосферне повітря дещо знизились. Специфічною закономірністю динаміки питомих промислових викидів є їх вірогідне зниження при помірному рівні від стаціонарних джерел відповідно на 25,8±11,4 кг/людину (p<0,05) та 121,1±39,8 т/км2 (p<0,05). На противагу цьому, питомі викиди від пересувних джерел зросли відповідно на 22,4±6,8 кг/людину (p<0,05) та 73,2±14,1 т/км2 (p<0,001).

В цілому викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря міста від пересувних джерел складають 45988,48±1100,08 т, в т.ч. від автотранспорту суб'єктів господарської діяльності 14331,40±493,73 тис.т. (табл. 3.8).

Таблиця 3.8

Загальні обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел (М±m)

Види джерел викидів	Обсяг викидів, т	Ранг
Всього	45988,48±1100,08
Від автотранспорту: в т.ч.	14331,40±493,73
вантажні автомобілі	5930,58±183,24	1
пасажирські автобуси	1916,05±88,59	3
пасажирські легкові автомобілі	3944,68±140,08	2
спеціальні легкові автомобілі	671,63±7,41	5
спеціальні нелегкові автомобілі	1868,45±191,43	4

При аналізі обсягів викидів автотранспорту встановлено, що перше місце займають вантажні автомобілі (5930,58±183,24 т), друге місце - пасажирські легкові автомобілі (3944,68±140,08 т), а третє місце - пасажирські автобуси (1916,05 ±88,59 т).

У сучасний період все більшого значення набуває гігієнічна оцінка забруднення атмосферного повітря автотранспортом. Зростання кількості автомобілів та їх пробігу зумовлює збільшення вихлопних газів та забрудненню атмосферного повітря міста.

У великому промисловому місті проблема атмосферних забруднень автотранспортом ускладнюється трудністю розсіювання вихлопних газів у зоні дихання пішоходів. Це зумовлюється наступним: наявність високих будівель, вузькі вулиці, рельєф місцевості, організація руху автотранспорту, використання маршруток, інтенсивність руху, неможливість експлуатації автомобілей на найбільш сприятливих режимах (із позицій токсичності вихлопних газів).

Якісний та кількісний склад вихлопних газів залежить від особливостей конструкції двигуна, технологічного стану, терміну використання, потужності, режиму роботи, якості палива. Вихлопні гази автотранспорту містять більше 200 різних хімічних речовин, серед яких особливий інтерес мають: аерозоль свинцю, окис вуглецю, окисли азоту, вуглеводні, альдегіди, сажа.

При аналізі викидів шкідливих речовин від пересувних джерел та виробничої техніки встановлено, що найбільше повітряний басейн міста забруднюється діоксидом вуглецю (табл. 3.9).

Таблиця 3.9

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел (М±m)

Забруднюючі речовини	Обсяг викидів, т	Ранг
Оксиди й діоксиди азоту	4348,53±185,15	4
Діоксид сірки	422,32±23,21	6
Оксид вуглецю	35105,33±752,24	2
Вуглеводні	150,73±3,15	7
Сажа	489,75±35,55	5
Неметанові леткі органічні сполуки	5469,78±118,36	3
Діоксид вуглецю (тис.т)	542,15±18,32	1

В Україні співвідношення між викидами забруднюючих речовин та діоксидом вуглецю становить 1:25,4. При цьому головним джерелом діоксиду вуглецю є стаціонарні джерела (83,2%), а викиди від усіх пересувних джерел - 16,8 %.

Поряд з цим слід зазначити, що вид шкідливих речовин від транспортних за...

Страница:

диссертация "Гігієнічна оцінка та профілактика впливу атмосферних забруднень на населення у мегаполісі металургійної галузі" скачать

Подобные документы

Вивчення індивідуальних засобів захисту. Вивчення на тренажері проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця потерпілого
Загальні відомості про застосування та використання засобів індивідуального захисту органів дихання, слуху, зору, рук і голови. Спосіб проведення штучного дихання, основаного на використанні видихаючого повітря. Визначення розміру шлем-маски протигазу.

лабораторная работа [980,9 K], добавлен 29.03.2016
Професійні хвороби органів дихання токсіко-хімічної етіології
Гострі ураження легень токсико-хімічної етіології. Гострі токсичні бронхіт, бронхіоліт, набряк легенів та пневмонія. Хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів. Визнання інвалідами II або І групи хворих з ускладненими формами токсичного бронхіту.

реферат [43,2 K], добавлен 26.04.2011
Засоби індивідуального захисту для працівників АПК
Вивчення класифікації та основних видів засобів індивідуального захисту для виконання певних сільськогосподарських робіт. Ізолювальні костюми, засоби захисту органів дихання, ніг, рук, голови, очей, обличчя, органів слуху. Захист від падіння з висоти.

методичка [42,7 K], добавлен 04.04.2011
Вимірювальні прилади та засоби захисту
Характеристика та призначення комплекту дозиметрів ДП-22-В. Вимірювач потужності дози ІМД-ІР. Призначення і тактико-технічні характеристики військового приладу хімічної розвідки. Засоби захисту органів дихання та шкіри. Промислово-фільтруючі протигази.

контрольная работа [3,7 M], добавлен 29.04.2009
Ліквідація надзвичайних ситуацій з викидом аміаку
Стан первинних засобів пожежегасіння на ТОВ "Чугуїв-продукт". Аналіз пожежної небезпеки при використанні аміаку як холодоагенту. Можливість виникненні пожежі в аміачно-компресорному цеху. Класифікація індивідуальних засобів захисту органів дихання людини.

дипломная работа [333,1 K], добавлен 14.09.2013
Застосування засобів індивідуального захисту
Розгляд засобів захисту органів дихання, шкіри (табельні, підручні) людини та медичних (аптечка, пакет перев'язочний та протихімічний). Вивчення видів (фільтруючий, ізолюючий) та будови (поглинаюча коробка, лицьова частина, єднальна трубка) протигазу.

методичка [2,2 M], добавлен 13.03.2010
Негативні фактори, що впливають на населення України
Вплив виробничого середовища на здоров'я та працездатність населення України. Основні причини виникнення экологічних криз та їх вплив на населення. Зростання споживання сировинних ресурсів.

курсовая работа [34,3 K], добавлен 17.07.2007
Класифікація надзвичайних ситуацій
Ризик виникнення надзвичайних ситуацій. Відомості про надзвичайні ситуації. Надзвичайні ситуації техногенного, природного та соціально-політичного характеру. Організація життєдіяльності в екстремальних умовах. Система захисту населення і економіки.

реферат [27,3 K], добавлен 06.05.2009
Вплив техносфери на навколишнє середовище
Небезпеки техногенного характеру. Антропогенний вплив на навколишнє середовище. Забруднення атмосфери міст. Забруднення питної води в містах. Проблема забезпечення населення України якісною питною водою.

реферат [19,1 K], добавлен 30.08.2007
Епідемічні захворювання
Забруднення навколишнього середовища, екологічна та епідемічна небезпека як наслідок діяльності людини. Захист від СНІДу, впливу нікотинової, алкогольної та наркотичної залежності, від поширення інфекційних захворювань та зростання кількості нових хвороб.

реферат [75,7 K], добавлен 09.05.2011
Отруєння чадним газом
Основні причини та об`єкти виникнення чадного газу. Характеристика ступенів отруєння організму людини чадним газом. Способи і методика виконання штучного дихання, етапи процесу. Дії робітників та службовців при виникненні небезпеки отруєння чадним газом.

курсовая работа [798,5 K], добавлен 25.10.2010
Умови праці на виробництві
Гігієнічна класифікація праці. Фактори, що визначають умови праці на виробництві та їх значення для здоров’я і працездатності людей. Державна система охорони праці в Україні. Координація діяльності органів державного управління охороною праці.

реферат [21,4 K], добавлен 30.10.2008
Захист населення в надзвичайних ситуаціях
Основні завдання у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Критерії класифікації, особливості оцінки та реагування на надзвичайні ситуації воєнного характеру, які визначаються окремим законом.

презентация [224,2 K], добавлен 28.12.2010
Вплив спиртів на організм людини
Влив вживання метилового та етилового спиртів на поведінку і на функціонування життєво-важливих органів організму. Хвороби шлунково-кишкового тракту, зміни в головному мозку. Вплив алкоголю на статеві функції. Наслідки алкоголізму під час вагітності.

презентация [24,4 M], добавлен 13.12.2013
Захист від шуму, інфразвуку, ультразвуку
Характеристика шуму, історія боротьби з ним. Параметри, які характеризують шум. Схеми акустичного розрахунку для різних джерел, нормування шуму. Дія шуму на організм людини у вигляді специфічного ураження органів слуху, порушень з боку органів і систем.

реферат [1,1 M], добавлен 19.09.2010
Гігієнічна характеристика трудового процесу
Гігієнічна оцінка факторів формування умов праці лікарів-гігієністів. Рекомендації щодо поліпшення умов праці та підвищення ефективності державного санітарного нагляду за учбовими закладами. Класифікація професійних захворювань під час трудового процесу.

контрольная работа [20,1 K], добавлен 23.09.2009
Вода: властивості, стани, значення та причини забруднення
Природні види води, їх взаємодія з атмосферою і літосферою. Предмет вивчення гідрології. Хімічні властивості води. Вологість повітря і кількість атмосферних опадів. Симптоми зневоднення людини. Антропогенне забруднення води. Джерела забруднення води.

презентация [1,9 M], добавлен 19.09.2013
Іонізуюче випромінювання та його вплив на організм
Іонізуюче випромінювання і його властивості. Механізми первинних радіаційно-хімічних змін молекул. Ушкодження молекул нуклеїнових кислот при опроміненні. Негативний вплив випромінювання на клітини і тканини. Променеві реакції окремих органів і систем.

реферат [21,4 K], добавлен 24.02.2011
Форми та принципи контролю за охороною праці
Державний контроль і нагляд за станом охорони праці в сучасних умовах. Основні форми контролю за охороною праці на підприємстві. Зміст функцій контролю уповноважених органів і посадових осіб за дотриманням законодавства та інших актів про охорону праці.

доклад [78,4 K], добавлен 18.02.2011
Виробнича санітарія. Фактори, які визначають санітарно-гігієнічні умови праці
Визначення міри впливу на організм людини фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних чинників виробничого середовища. Оцінка санітарно-гігієнічних умов праці. Розробка гігієнічних нормативів та вимог до виробництв, гігієнічна паспортизація.

реферат [16,4 K], добавлен 21.06.2015

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка та профілактика впливу атмосферних забруднень на населення у мегаполісі металургійної галузі"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.