Главная Коллекция "Revolution" Безопасность жизнедеятельности и охрана труда Гігієнічна оцінка та профілактика впливу атмосферних забруднень на населення у мегаполісі металургійної галузі

Гігієнічна оцінка та профілактика впливу атмосферних забруднень на населення у мегаполісі металургійної галузі

Вплив атмосферних забруднень на донозологічні форми патології. Особливості виникнення та розповсюдження хвороб органів дихання в залежності від техногенного навантаження. Скринінг-тестове виявлення донозологічних станів органів дихання алергійної природи.

Рубрика	Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	23.06.2018
Размер файла	6,0 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Дослідження вентиляційної функції за методикою регістрації кривої «потік-об'єм» показало, що постійне мешкання в промисловому місті спричинює несприятливий вплив (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Стан системи дихання у мешканців промислового міста (M± m, %)

Стан системи дихання	Всього n=381	Стать
		Чоловіки n=164	Жінки n=217
Здоров'я	46,2±2,4	43,3±3,8	48,3±3,3
Патологічні відхилення	53,8±2,5	56,7±3,9	51,7± 3,4

Так, у 53,8±2,5 % мешканців промислового міста наявні відхилення вентиляційної функції внаслідок розвитку обструктивних змін бронхо-легеневого апарату верхніх дихальних шляхів. При цьому серед чоловіків питома вага патологічних станів є більшою на 13,4±5,4 % (р<0,05). У жінок розподіл за станом здоров'я був практично однаковим (48,3±3,3 % та 51,7±3,4 %).

Як видно із табл. 5.2, до основної гендерної відмінності відноситься вища питома вага серед чоловіків обструкції (на 6,8±4,5 %) та обструкції на фоні рестрикції (на 9,9±5,4 %), проте вони носили характер тенденції (р<0,1).

Таблиця 5.2

Гендерна характеристика донозологічного стану (M±m, %)

Донозологічний стан	Чоловіки n=93	Жінки n=112
Обструкція	45,2±4,7	38,4±4,5
Рестрикція	16,5±3,8	23,2±3,7
Обструкція на фоні рестрикції	48,3±4,7	38,4±4,4

При аналізі вікової динаміки функції дихання у мешканців промислового міста встановлено зростання з віком питомої ваги осіб із донозологічними станами (рис. 5.1).

Проте вікові зміни в більшості носили характер тенденції. Статистично достовірне зростання виявлене лише у віці 30-39 та 40-49 років, в яких донозологічні стани відповідно підвищились на 16,5±4,2 % (р<0,05) та 13,2±4,2 % (р<0,05).

Рис. 5.1. Вікова динаміка стану функції дихання

Вікова динаміка різних видів донозологічних станів функції дихання мала більш розмаїтний характер (табл. 5.3). Так, питома вага осіб із обструкцією після відносної стабільності у віці 19-29 років (50,1-53,1 %) в подальшому зменшувалась. Особливо значне зменшення спостерігалось у віці 30-39 років (на 11,0±4,7 %, р<0,05) та 50-59 років (на 10,9±4,7 %, р<0,05).

Аналогічний характер мала динаміка донозологічних станів внаслідок рестрикції: після відносної стабільності у віці 10-39 років (25,5-34,4 %) питома вага осіб зменшилась до 8,1±1,8 % у віці 70-80 років. Проте вірогідним було зменшення лише у віці 40-49 років (на 13,0±4,0 %, р<0,05).

Таблиця 5.3

Розподіл обструкцій, рестрикцій та обструкцій на фоні рестрикцій в різних вікових групах (M± m, %)

Вік, повних років	Види порушень
	Обструкція n=85	Рестрикція n=32	обструкція на фоні рестрикціїn=88
10-18	50,1±3,4	25,5±2,9	24,4±2,9
19-29	53,1±3,4	34,4±3,3	12,5±2,3
30-39	42,1±3,3	31,5± 3,2	26,4±3,0
40-49	46,3±3,4	18,5±2,4	35,2±3,3
50-59	35,4±3,3	16,7±2,4	47,9±3,4
60-69	35,0±3,3	12,5±2,3	52,5±3,3
70-80	36,0±3,2	8,1±1,8	55,9±3,4

Специфічними рисами донозологічних станів органів дихання, зумовлених сполученою обструкцією із рестрикцією було зростання їх питомої ваги після 29 років із 12,5±2,3 до 55,9±3,4 %. Проте, в цілому вони носили характер тенденції, за винятком 30-39 років (зростання на 13,9±3,7 %, р<0,05) та 50-59 років (на 12,7±4,7 %, р<0,05). Слід також відмітити статистично вірогідне зменшення числа осіб із таким характером донозологічного стану у віці 19-29 років (на 11,9±3,7 %, р<0,05).

Забруднення атмосферного повітря в промисловому місті суттєво впливає на стан системи дихання (рис. 5.2).

Рис. 5.2. Динаміка стану функції дихання в залежності від терміну мешкання при забрудненому атмосферному повітрі

Як видно із рисунку, зі збільшенням терміну мешкання в умовах забрудненого довкілля вірогідно зростає кількість таких мешканців із 13,3±2,2 % із початком проживання в промисловому місті. Після 49 років практично кожен має донозологічний стан органів дихання (91,7 - 93,9 %).

Особливо суттєве зростання питомої ваги таких донозологічних станів зареєстровано після 20 років мешкання в забрудненій атмосфері (на 29,1±3,8 %, р<0,05). В подальшому кількість таких мешканців зростала на 8,3-16,0 %, р<0,05 на кожні десять років. Після 50-ти років мешкання у промисловому місті спостерігається стабілізація (91,7-93,9 %).

При аналізі розповсюдженості різних видів донозологічних станів в залежності від терміну мешкання в промисловому місті встановлено різний характер їх динаміки (табл. 5.4).

Таблиця 5.4

Розповсюдженість донозологічних станів органів дихання в залежності від терміну мешкання в промисловому місті(M± m, %)

Термін мешкання (роки)	Види порушень
	обструкція n=85	рестрикція n=32	обструкція на фоні рестрикції n=88
1-9	81,8±2,7	9,1±2,0	9,1±2,0
10-19	76,9±2,9	15,4±2,5	7,7±1,8
20-29	62,5±3,3	18,8±2,7	18,7±2,7
30-39	49,2±3,4	17,5±2,3	33,3±3,9
40-49	20,0±2,8	15,1±2,4	64,9±3,3
50-59	7,7±1,8	15,3±2,5	77,0±2,9
60-69	8,9±1,9	18,2±2,6	72,9±3,1
70-80	8,9±1,9	18,4±2,7	72,7±3,0

Зокрема, для розповсюдженості донозологічних станів внаслідок обструкції характерним є зменшення зі 81,8±2,7 % з початку мешкання до 8,9±1,9 % у віці 70-80 років. Для рестрикції властива стабільність після 20 років мешкання (15,4- 18,4 %) після суттєвого зростання в період 10-19 років мешкання в промисловому місті (на 6,3±2,0 %, р<0,05).

Донозологічний стан обструкції на фоні рестрикції характеризувався постійним рівнем розповсюдженості протягом перших двадцяти років мешкання при забрудненому повітрі (7,7-9,1 %). В подальшому протягом 20-59 років реєструвалося постійне зростання на 11,5-31,6 % кожні десять років (р<0,05). Після 59 років мешкання у цих умовах довкілля спостерігалася стабілізація на рівні 72,7-72,9 %.

Встановлений характер формування донозологічних станів (зменшення обструкції та тлі стабільності рестрикції) свідчить, що формування більш складної патології здійснюється за рахунок «вливання» в неї осіб із обструкцією. Цілком вірогідно, це вказує на низьку ефективність їх лікування.

Таким чином в основі донозологічних станів органів дихання знаходяться специфічні патофізіологічні механізми впливу аерогенних забруднень на організм. Зокрема, обструктивні відхилення зумовлюються рефлекторним спазмом гладких м'язів трахеї та бронхів або набряком стінок повітрянесучих шляхів [25]. Детермінантами вказаної дії виступають шкідливі хімічні речовини, пилоподібні частки, що знаходяться у повітрі. У хворих бронхіальною астмою, в порівнянні зі здоровими, супротив у дрібних бронхах у 7 разів вище, ніж при нормальних показниках легеневої функції [149]. У промисловому мегаполісі значно вища розповсюдженість рестрикцій, ніж у групах професійного ризику. Так, у робітників залізничої галузі із професійними шкідливостями у вигляді пильових полютантів рестрикція виявлена лише у 6,1 % [156].

Розповсюдженість рестрикції та її відносна стабільність свідчать про значну стійкість легеневих об'ємів в умовах індустріального міста. Можливо, це пов'язано із більшою стійкістю інспіраторних та експіраторних дихальних м'язів до екотоксикантів, а також за рахунок стійкості еластичної тяги легенів [44]. Значна поширеність бронхообструктивних порушень зумовлена структурним ремоделюванням бронхопульмонального дерева [19]. Поряд з цим чинником обструкції бронхів є підвищення в`язкістного дихального опіру внаслідок гіперсекреції слизу й зміни бронхослизового секрету та хронічного запалення.

5.3 Скринінг-тестове виявлення донозологічних станів органів дихання алергійної природи

Характерною особливістю екологічних хвороб є надзвичайна варіабільність та те, що вони вражають не кожного індивідуума, а лише певну їх частку у кожній популяції. Під впливом екологічних чинників не обов'язково завжди повинна виникати явна патологія. При цьому можливе виникнення передпатології. Алгоритм діагностики донозологічних станів базується на патогенетичному підході, зумовлюючи діагностику передпатологічних станів за симптомокомплексами.

Гігієнічна донозологічна діагностика порушень у функціонуванні органів дихання спрямована на виявлення відхилень, що найчастіше зустрічаються під дією екологічних чинників. В зв`язку з цим обстежено дітей 675 (331 хлопчики і 344 дівчинки) у віці 7-17 років. На основі яких розроблені центильні шкали для окружності грудної клітки та ЖЄЛ. В яких виділено сім центільних коридорів.

Знання факторів ризику і пускових механізмів, що ведуть до розвитку алергійної патології органів дихання (АлХОД), є ключовими моментами, які визначають пошук адекватних профілактичних методів. Відносно АлХОД у дитячому віці вітчизняним фахівцям доводиться використовувати офіційні статистичні дані, побудовані на обліку звернення до дитячих лікувальних закладів. Це сприяє недооцінці поширеності захворюваності та запізнілій діагностиці.Але в нашій країні практично відсутні епідеміологічні дослідження, які відповідали б міжнародним нормам. У зв'язку з цим, вивчені захворюваність алергічними ХОД серед дитячого населення великого промислового міста, здійснена порівняльна оцінка інформативності скринінгових методів виявлення легких форм та визначені фактори ризику і пускові механізми, що сприяють виникненню і розвитку цього захворювання.

Як видно із наведених у табл. 5.5. даних, найчастіше висувалися скарги на наявність затрудненого дихання (17,2±1,0 %) і нічного кашлю (14,1±0,9 %). На третьому місці стояли скарги на хрипи і свистяче дихання, що виникали під час фізичного навантаження (11,7±0,9 %), а на четвертому - напади значного затруднення дихання із затрудненням мови (10,3±0,8 %). Порушення сну з причини затрудненого або шумного дихання зустрічалося значно рідше - у 6,8±0,7 % випадків.

Таблиця 5.5

Результати анкетування дітей на АлХОД за системою ISAAC (n=812)

Запитання анкети	Позитивні відповіді
	абс.	%	ранг
За останні 12 місяців чи було коли-небудь затруднене хрипляче, свистяче дихання, свист у грудній клітині	243	17,2±1,0	1
Чи був сон за останні 12 місяців порушений із-за затрудненого, шумного, хриплячого дихання	96	6,8±0,7	5
За останні 12 місяців чи було затруднене хрипляче, свистяче дихання настільки тяжким, щоб обмежити мову до одного або двох слів між вдиханням	145	10,3±0,8	4
За останні 12 місяців чи було чути хрипи під час або після фізичних вправ, занять фізкультурою	165	11,7±0,9	3
За останні 12 місяців чи був сухий кашель вночі, окрім кашлю, пов'язаного з застудою або інфекцією дихальних шляхів	199	14,1±0,9	2

Діти, які дали три і більше позитивні відповіді на перелічені запитання, були включені в групу припустимих АлХОД і підлягали детальному обстеженню.

Всього було оглянуто 812 дітей віком 13-14 років. За результатами огляду встановлено, що АлХОД серед дітей цієї вікової групи зустрічається вдвічі частіше, ніж за даними офіційної медичної статистики (28,9±0,8 0/00 дитячого населення, за даними офіційної статистики по місту - 14,5 0/00). Отже, між фактичною поширеністю алергічних хвороб органів дихання та статистичними показниками лікувально-профілактичних закладів наявні значні розходження.

Порівняльний аналіз скарг із анкет ISAAC з підтвердженим діагнозом АлХОД вказав на те, що для чутливості, тобто частоти скарг серед хворих дітей найінформативнішими були скарги на наявність нападів затрудненого хриплячого або свистячого дихання, які виявляються у 81,2±1,4 дітей із БА (рис. 5.3). Цей показник був і високо специфічним (тобто частота цих скарг у здорових дітей): не виявлено жодного випадка наявності цих скарг у дітей без бронхіальної астми. Чутливість інших скарг також була досить значною: 50,4±1,7 % хворих на АлХОД скаржились на наявність сухого кашлю вночі і 48,7±1,7 % - на появу свистячого дихання у відповідь на фізичне навантаження. Дані скарги мають низьку специфічність - біля 5 % здорових дітей д

Виникнення й розвиток АлХОД зумовлені двома групами чинників: навколишнє середовище та біологічні фактори. Встановлення факторів ризику допоможе обгрунтувати профілактичні та лікувально-оздоровчі заходи. До «керованих» факторів навколишнього середовища віднесено забруднення атмосфери, житла, паління у родині, алкоголізм, нераціональне харчування, насичення квартир колекторами пилу.

При вивченні стану довкілля 59,4-61,2 % сімей відповіли, що повітря району, в якому вони проживають забруднене (табл. 5.6).

Таблиця 5.6

Вплив забруднення атмосфери в районі проживання
на частоту виникнення алергійних ХОД у дітей, % (n=812)

Показники екологічного забруднення	Частота серед здорових дітей	Частота серед хворих дітей	Віднос-ний ризик	р
Забруднення атмосфери в районі проживання	59,4±1,7	61,2±1,7	1,03	?0,1
Пил у повітрі	20,3±1,4	47,7±1,8	2,35	<0,05
Пил на снігові	3,9±0,7	9,6±1,0	2,46	<0,05
Пил на рослинах	4,0±0,7	12,9±1,1	3,23	<0,05
Неприємний запах у повітрі	10,1±1,0	13,5±1,4	1,34	<0,05
Дим у повітрі	12,7±1,1	19,8±1,4	1,56	<0,05
Інше	2,1±0,5	4,6±0,7	2,19	<0,05

Майже половина дітей із АлХОД (47,7±1,8 %) потерпали від пилу у повітрі (р<0,001), запаху диму - 19,8±1,4 % (р<0,01), пилу на рослинах - 12,9±1,1 % (р<0,001). Ці дані кореспондуються з даними літератури про те, що забруднення атмосферного повітря негативно впливає на здоров'я дитячого населення [15, 44].

Сучасні дослідження свідчать, що при поєднаній дії алергенів із оксидантами, сірчаним газом, формальдегідом, збільшується синтез IgE. Під дією важких металів, вуглеводів зростає активність Т-супресорів [10, 13, 45]. Ксенобіотики пошкоджують систему місцевого імунітету. Шкідливі речовини, які знаходяться в атмосферному повітрі міста, сприяють росту захворюваності, формуванню полівалентної сенсибілізації у хворих на АлХОД.

5.2 Оцінка імунного та вітамінного статусу дітей в залежності від техногенного навантаження

Забруднення навколишнього середовища відноситься до потужних факторів, обумовлюючих імунодепресивний ефект, основними проявами якого є напруження імунологічного гомеостазу та зниження показників антиінфекційної резистентності. До важливих захисних факторів відноситься лізоцим, секреторний імуноглобулін А (sIgA), які мають бактерицидну та антивірусну активність. Механізм захисної дії sIgA зумовлений його властивостями агглютинатора мікроорганізмів та нейтралізатора токсинів, що інгібірує зв`язування вірусів й бактерій із слизовими.

Встановлено, що sIgA у контрольному районі промислового міста знаходився біля верхньої межі норми (табл. 5.7).

Таблиця 5.7

Порівняльні показники імунологічного та вітамінного статусу дітей в залежності від техногенного навантаження

Показник	Дослідна група(n=73)	Контрольна група(n=76)	Різниця
			абс.	р
sIgA, мг/л	124,7±9,5	328,4±17,3	-203,7±19,7	<0,01
Лізоцим слини, мкг/мл	2,46± 0,23	4,29±0,26	-1,83±0,35	<0,05
Полігіповітаміноз, %	50,3±3,9	20,8±1,3	29,5±4,1	<0,01

Підвищення концентрації sIgA до 328,4±17,3 мг/л є проявом адаптаційної реакції організму дітей на дію ксенобіотиків у атмосферному повітрі індустріального міста. Мешкання в умовах інтенсивного забруднення повітряного басейну призвело до істотної зміни гуморальної ланки місцевого імунітету. Так, у дітей зареєстровано вірогідне зниження sIgA в 1,6 рази (на 203,719,7, р<0,01).

До одного із найбільш ранніх показників несприятливого впливу атмосферних забруднень відноситься зниження імунобіологічної резистентності організму. При оцінці функціонування неспецифічного гуморального імунітету дітей встановлено істотне зниження лізоциму в слині на 1,83±0,35 мкг/мл (р<0,05).

Негативним наслідком впливу екотоксикантів є припинення діяльності системи імунної відповіді, зниження утворення антитіл та кількості лімфоцитів, зниження резистентності слизових верхніх дихальних шляхів [10, 44, 217].

Таким чином, атмосферні забруднення призводять до зниження рівня елементів місцевого імунітету внаслідок ушкоджувальної дії ксенобіотиків атмосферного повітря.

Розповсюдженість полігіповітамінозів (С, А, В) у дитячого населення, що проживає в зоні негативного впливу промислових підприємств (дослідна група), була значно вищою, ніж у контролі, склавши 50,3±3,9 % (р<0,05).

Відомо, що вітамінна забезпеченість організму відіграє пріоритетну роль у екологічно несприятливих регіонах [44, 45]. Це зумовлене участю вітамінів у процессах детоксикації екзогенних чи ендогенних токсичних речовин внаслідок структурного входження коферментів вітамінів у ферментні системи, забезпеченню антиоксидантного захисту завдяки одночасному надходженню в організм вітамінів, участю вітамінів у ферментних реакціях (трансамінування, дезамінування, метилування, декарбоксилування), зменшенню інтоксикаційного синдрому, інгібірування ковалентного зв'язування метаболітів токсичних речовин з білками, нуклеїновими кислотами й фосфоліпідами.

5.4 Біологічний моніторинг екотоксикантів

У промислових викидах в значній кількості знаходяться важкі метали, тобто елементи із відносною щільністю - 5,0 г/см3. Їх відмінною рисою є здатність створювати високотоксичні сполуки внаслідок недобудованості зовнішніх елементів оболочок. Дослідження важких металів у індикаторних біологічних середовищах дітей, що мешкають у техногенно забруднених районах, показало, що їх концентрації значно вищі у порівнянні з контрольним (рис. 5.8).

Таблиця 5.8

Концентрація ксенобіотиків у біологічних середовищах організму дітей у залежності від техногенного навантаження ()

Метал

Волосся, мкг/г

Сеча, мг/л

дослідний

район (n=73)

контрольний

район (n=76)

дослідний

район (n=73)

контрольний

район (n=79)

Свинець

3,94-41,03

10,76±1,02

1,28-25,30

2,53±0,34*

1,12-3,27

0,41±0,03

0,02-1,65

0,18± 0,01*

Мідь

0,48-32,56

8,37±0,64

0,22-18,97

9,68±0,32*

0,04-0,34

0,07±0,01

0,01-0,25

0,02± 0,01*

Кадмій

0,21-16,58

3,98±0,33

0,21-12,47

1,44±0,12*

0,001-0,08

0,06±,001

0,001-0,02

0,01± 0,001*

Марганець

0,04-11,52

3,65±0,40

0,01-1,22

1,23±0,11*

0,03-1,63

0,16±,002

0,01-1,14

0,05± 0,01*

Примітка:*- позначено вірогідні відмінності між районами (р<0,05).

Як видно, техногенне забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств металургійної галузі супроводжується нагромадженням металів у біологічних середовищах (волосся й сеча) дітей. У біологічному моніторингу важких металів особливе значення має свинець. В зв'язку із високою патогенетичною значимістю та тим, що він в значній кількості надходить як з промисловими викидами, так і від автомобільного транспорту. Встановлено, що вміст свинцю у волоссі дітей, які мешкають у забрудненому районі був у 4,48 рази, а у сечі - у 2,28 рази вище, ніж у контролі (р<0,05).

Вміст міді, кадмію та й марганцю у волоссі дітей дослідного району були у 2,27-2,98 рази вище, ніж у контролі (р<0,05). У сечі дітей, які мешкають у техногенно несприятливому районі концентрація міді була вищою, ніж у контролі у 2,28 рази, кадмію - у 2,76 рази, марганцю - у 2,98 рази (р<0,05).

Патогенетичне значення вказаних біоіндикаторів полягає в тому, що свинець, кадмій, марганець відносяться до екологічних маркерів легеневої патології. Потрапивши у клітку вони утворюють специфічні комплекси із амінокислотами, нуклеїновими кислотами та фосфоліпідами. Зокрема, свинець зв`язується з мембранами органелоспецифічних структур легень, марганець локалізується у ядерній мікросомальній рідинній фракції. Метали порушують метаболічні процеси у фагоцитах, внаслідок чого розвивається загальний та місцевий токсичний ефект й знижується захисна функція легень.

Отже біологічні маркери мають важливе гігієнічне значення. По-перше, дозволяють об'єктивізувати виявлення їх шкідливої дії шляхом зіставлення рівней екотоксикантів у біологічних середовищах та об'єктах довкілля. По-друге, картографувати зони з виділенням найбільш значних факторів і територій. По-третє, співставлення результатів біомоніторингу із патогенетичними ефектами.

5.5 Статистичні моделі захворюваності та розповсюдженості хвороб органів дихання серед населення

З метою прогнозування захворюваності при різноманітному забрудненні атмосферного повітря використана методика покроково-регресійного аналізу. У статистичній моделі були використані лише ті із чинників, які корелювали із залежними параметрами із рівнем значимості не менше р<0,05.

В ході проведених досліджень для побудови статистичних моделей захворюваності в якості результуючих величин визначені наступні:

у1 - рівень захворюваності ХОД серед дорослих за викидами;

у2 - рівень захворюваності ХОД серед дітей за викидами;

у3 - рівень захворюваності ХОД серед дорослих за концентраціями;

у4 - рівень захворюваності ХОД серед дітей за концентраціями.

В якості незалежних чинників - критеріальних показників використані промислові викиди та концентрації шкідливих хімічних речовин у атмосферномуповітрі мегаполісу. Характеристика викидів від стаціонарних джерел здійснювалась за 22 хімічними речовинами, для характеристики сумарного показника забруднення (?ПЗ/ГДЗ) враховували 9 шкідливих хімічних речовин. До числа номінальних ознак віднесені:викиди азотної кислоти (х1), аміаку (х2), оксиду міді (х3), сажі (х4), сірчаної кислоти (х5), сірководню (х6), стиролу (х7), толуолу (х8), фенолу (х9), формальдегіду (х10), хлор (х11) та концентрації хлориду водню (х12), фториду водню (х13), діоксиду азоту (х14), оксиду вуглецю (х15), фенолу (х16) та оксиду азоту (х17).

У відповідності з результатами проведеного покрокового регресійного аналізу отримані статистичні моделі для захворюваності ХОД мали наступний вигляд:

у1=2181,46 +299,62Х1-3,44X11-9,11Х2+11,73Х5-3,57*Х8;	(1)
у2=8700,96+33,98Х6+225,36Х7-7,98Х2+58,52Х9-166,78*Х3;	(2)
у3=3136 +25670Х12-34681Х14+167008Х13-138723Х16;	(3)
у4=11345,6+424701,3Х16-38840,6Х17.	(4)

Усі ці моделі є інформаційно-здатними та статистично-значимими. Так, коефіцієнти детермінації та величини критеріїв Фішера становили для захворюваності ХОД:

D1=0,99; F1 (14,1)=3668,9, р<0,01;

D2=0,98; F2 (7,8)=24,576, р<0,00008;

D3=0,87; F5 (4,13)=22,458, р<0,00001;

D4=0,68; F6 (3,14)=9,8677, р<0,00094.

Для побудови статистичних моделей розповсюдженості ХОД:

у5 - рівень розповсюдженості ХОД серед дорослих за викидами;

у6 - рівень розповсюдженості ХОД серед дітей за викидами;

у7 - рівень розповсюдженості ХОД серед дорослих за концентраціями;

у8 - рівень розповсюдженості ХОД серед дітей за концентраціями.

В умовах тривалого мешкання в екологічно несприятливому місті при реальному стані медичного забезпечення з врахуванням виконаного покрокового регресійного аналізу статистичні моделі для розповсюдженості ХОД мали наступний вигляд:

У5=2961,59+15,19Х5-7,73Х2-88,16Х7-3,47Х8+352,39Х1+21,46Х9;	(5)
У6=5734,29+47,63Х6-524,42Х7+121,93Х9+226,47Х4-1405,91*Х10;	(6)
У7=1837,2+30245,4Х12-35795,8Х14+168580,8Х13+239,1Х15;	(7)
у8=11834,4+420187,2Х16-39773,4Х17.	(8)

Усі ці моделі є інформаційно-здатними та статистично-значимими. Так, коефіцієнти детермінації та величини критеріїв Фішера становили для розповсюдженості ХОД:

D5=0,99; F3 (14,1)=4861,7, р<0,01124;

D6=0,99; F4 (14,1)=1244,8, р<0,02221;

D7=0,89; F7 (5,12)=20,405, р<0,00002;

D8=0,66; F8 (3,14)=9,0232, р<0,00141.

Отже, гігієнічна донозологічна діагностика органів дихання ґрунтується на преморбідній діагностиці патологічних станів бронхо-легеневого апарату у населення мегаполісу, скринінг-тестовому виявленні донозологічних станів органів дихання алергійної природи, оцінці імунологічного та вітамінного навантаження, біологічному моніторингу екотоксикантів, прогнозуванні хвороб органів дихання за допомогою статистичних моделей.

ВИСНОВКИ

1. За даними спірографічного обстеження методом аналізу кривої «потік-об'єм» у 53,8±2,5 % мешканців промислового міста наявні відхилення вентиляційної функції внаслідок розвитку обструктивних змін бронхо-легеневого апарату верхніх дихальних шляхів.

2. Гендерні тенденції донозологічних станів полягали у більшій їх розповсюдженості у чоловіків (на 13,4±5,4 %, р<0,05). У жінок розподіл за станом здоров'я був практично однаковим (48,3±3,3 % та 51,7±3,4 %). При цьому у чоловіків питома вага обструктивних порушень та обструкцій на фоні рестрикцій була більшою на 6,8±4,5 % та 9,9±5,4 % відповідно (р<0,05).

3. З віком зростає питома вага осіб із донозологічними станами функції зовнішнього дихання, особливо у віці 30-39 та 40-49 років (на 16,5±4,2 %, р<0,05 та 13,2±4,2 %, р<0,05 відповідно). Динаміка різних типів донозологічних станів функції дихання мала вікові особливості: після відносної стабільності у віці 19-29 років питома вага осіб із обструкцією в подальшому зменшувалась, особливо у віці 30-39 років (на 11,0±4,7 %, р<0,05) та 50-59 років (на 10,9±4,7 %, р<0,05). Аналогічний характер мала динаміка донозологічних станів внаслідок рестрикції: після відносної стабільності у віці 10-39 років питома вага осіб зменшилась до 8,1±1,8 % у віці 70-80 років, та особливо у віці 40-49 років (на 13,0±4,0 %, р<0,05). Специфічними рисами донозологічних станів органів дихання, зумовлених сполученою обструкцією із рестрикцією було зростання їх питомої ваги після 29 років (із 12,5±2,3 до 55,9±3,4 %), особливо в 30-39 років (на 13,9±3,7 %, р<0,05) та 50-59 років (на 12,7±4,7 %, р<0,05).

4. При аналізі розповсюдженості різних видів донозологічних станів в залежності від терміну мешкання в промисловому місті встановлено різний характер їх динаміки: для обструкції характерним було зменшення (з 81,8±2,7 % з початку мешкання до 8,9±1,9 % у 70-80 років); для рестрикції специфічна стабільність після 20 років мешкання (15,4-18,4 %); обструкція на фоні рестрикції характеризувалася постійним рівнем на протязі перших двадцяти років мешкання та поступовим зростанням на 11,5-31,6 % кожні десять років (р<0,05) та стабілізацією на рівні 72,7-72,9 % після 59 років мешкання.

5. Фактична поширеність алергійних хвороб органів дихання у дітей мегаполісу за тестом виявлення алергійних хвороб ISAAC вища у 2,0 рази (р<0,05) у порівнянні з даними офіційної статистики по місту.

6. Найчутливішим показником є скарги на наявність нападів затрудненного дихання. Частота зустрічаємості скарг серед хворих дітей на АлХОД становила 81,2±1,4 %. Вказаний показник був і високоспецифічним - не виявлено жодного випадку цих скарг серед дітей без АлХОД. У промисловому мегаполісі діти з АлХОД потерпають від пилу у повітрі 47,7±1,8 % (р<0,001) та від диму у повітрі - 19,8±1,4 % (р<0,05).

7. Вміст лізоциму у слині дітей, як показника неспецифічного гуморального імунітету в дослідній групі менше на 1,83±0,35 мкг/мл (р<0,05), ніж у контрольній групі. Концентрація sIgA у дітей забруднених районів, найважливішого компоненту першої лінії захисту організму також менше у 2,6 рази (р<0,01) у порівнянні з контрольною групою.

8. В техногенно несприятливих районах половина дітей страждає полігіповітамінозом, та більше ніж удвічі перевищує їх поширеність в контрольному районі (на 29,5±4,1 %; р<0,01).

9. Мешкання дітей у промисловому місті призводить до накопичення металів у біологічному середовищі дітей. Вміст свинцю у волоссі й сечі дітей дослідного району у порівнянні з контролем був вищим відповідно у 4,5 та 2,3 рази (р<0,05).

10. Біологічні маркери вказують на значне техногенне навантаження дітей основного району. Зокрема, вміст міді, кадмію та марганцю у їх волоссі був у 2,3-2,9 рази вище, ніж у контролі (р<0,05), а у сечі - відповідно вище у 2,3-2,9 рази (р<0,05).

РОЗДІЛ 6. ГІГІЄНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ З ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ ОРГАНІВ ДИХАННЯ У НАСЕЛЕННЯ ПРОМИСЛОВОГО МІСТА

Екологічні умови у промислових містах продовжують залишатися головним фактором розвитку патології у населення. Шкідливий вплив техногенних забруднень атмосферного повітря зумовлює порушення функціонування багатьох систем організму. Високі рівні пилу, газів та аерозолів у повітрі детермінують пріоритетне місце патології органів дихання.

Клінічна медицина при будь-якому соціально-економічному устрою потребує грандіозних витрат, пов'язаних із лікуванням хвороб. Наразі вкрай актуальною ця проблема для України, оскільки економіка перебуває у дуже скрутному становищі. Тому на перший план виходить профілактичний напрямок в системі охорони здоров'я населення, що відноситься до найбільш економних заходів боротьби із хворобами.

В зв'язку з цим, основними завданнями даного розділу є:

- обгрунтування методологічних засад профілактики хвороб;

- визначення гігієнічних принципів та заходів з профілактики хвороб;

- оцінка ефективності впровадженя у практику розроблених профілактичних принципів й заходів.

6.1 Обгрунтування методологічних засад профілактики хвороб органів дихання

Основними методологічними постулатами профілактичної медицини є причинно-наслідковий зв'язок сумарнихтехногенних забруднень довкілля або перевищення ГДК окремими екотоксикантаминавколишнього середовища з поширеністю патології, екопатогенетична детермінованість захворюваності та донозологічних станів, обумовленість специфічності нозологічних форм властивостями токсичних речовин, а також шляхами їх надходження та метаболізму.

Виходячи з цього гігієнічні принципи профілактики базуються на взаємодії об'єкта (навколишнє середовище) та організму людини. Вихідним моментом якої є оцінка експозиції факторів навколишнього середовища.

Чільним фактором, зумовлюючим хвороби органів дихання серед населення промислового міста металургійної галузі є високий рівень аерогенних забруднень.Сумарий рівень забруднення атмосферного повітря на протязі останніх десяти років перевищував гігієнічний регламент у 5,6 разів. Згідно діючих нормативів такий рівень забруднення визначається як недопустимий, а ступінь небезпечності - небезпечний.

Прогресуюче зростання автомобільного транспорту в якості техногенного забруднювача атмосферного повітря, змінює спектр та обсяг екотоксикантів. Обсяги загальних викидів протягом 2009-2013 рр. зросли на 6,8 %, оксиду та діоксиду азоту - на 17,9 %, діоксиду сірки - на 26,7 %, сажі - на 39,2 %. В цілому доля викидів від транспорту в загальному обсязі викидів в атмосферу зросла з 8,7 % до 29,2 %.

В останні роки, недивлячись на значне скорочення промислового виробництва, захворюваність населення продовжує зоставатись на високому рівні (пневмонії, хронічний ларингіт, хронічний фарингіт) або навіть зростає (хронічний бронхіт, бронхіальна астма).

На мешканців промислового міста діє цілий комплекс шкідливих речовин. Із яких найбільше значення для забруднення атмосферного повітря мають викиди бензину (341,8 т/рік), діоксиду марганцю (338,04 т/рік), оксиду кальцію (258,6 т/рік), хлору (228,9 т/рік), аміаку (149,1 т/рік), ксилолу (141,8 т/рік). Більше половини усіх проб пилу в атмосферному повітрі перевищує ГДК, а аерозолів та пари - більше третини проб.

Атмосферному повітрі промислового міста властива динамічність середовища в якісному та кількісному відношеннях. Зокрема, коливання валових викидів (94,3-222,3 тис.т/рік), викидів твердих речовин (9,4-50,7 тис.т/рік) і газоподібних (100,2-171,6 тис.т/рік).

Захворюваність населення при високому техногенному навантаженні значно вища, ніж при помірному. Так, середні рівні поширеності хвороб у дитячого населення вище на 2896,4-3612,7 вип./10 тис. (р<0,05). Порівняльний аналіз із республіканськими даними вказує, що у екопроблемному регіоні вона також вище на 816,4 вип./10 тис. населення (р<0,05).

Між забрудненням атмосферного повітря та захворюваністю населення наявний високий ступінь кореляційного зв'язку. Так, коефіцієнт кореляції між показниками сумарного забруднення повітря міста та хворобами органів дихання складає 0,72 (р<0,01) у дорослих та 0,66 (р<0,05) у дітей.

Проведеними дослідженнями встановлена зростаюча інтенсивність патогенетичних механізмів у погіршенні здоров'я популяції внаслідок екологічного неблагополуччя. На що вказує зростання захворюваності дитячого населення на хвороби органів дихання в динаміці спостереження (із 9947,9±93,9 вип. /10тис. до 11121,8±90,4 вип. /10 тис.), хронічних хвороб мигдаликів (із 53,9±3,4 вип./10тис. до 117,6±13,4 вип. /10тис.), алергічного риніту (із 10,9± 5,5 вип. /10 тис. до 22,1± 3,3 вип. /10 тис.).

Підтвердженням високої патогенетичної значимості атмосферних забруднень у розвитку хвороб органів дихання слугують матеріали про детермінантні чинники. Зокрема, коефіцієнти детермінації між хворобами органів дихання та оксидом вуглецю, азотною кислотою, пилом та формальдегідом складають 30,2, 21,2, 14,0, і 10,3% відповідно.

Тривалість дії атмосферного забруднення зумовлює розвиток донозологічних станів.Так, мешкання у несприятливому екосередовищі більше 20 років спричиняє розвиток патології обструкції на фоні рестрикції у більшості населення.

Резюмуючи викладене, управління медичним забезпеченням населення в умовах аерогенних забруднень в загальному вигляді можна представити наступним чином: медико-екологічний моніторинг, встановлення причинного звя'зку між середовищем та станом здоров'я, гігієнічна оцінка санепідблагополуччя, розробка стандартів медичного забезпечення.

Вказані методологічні засади є основою обгрунтування принципів і заходів первинної та вторинної профілактики захворювань органів дихання.

Детермінація екотоксикантів хвороб органів дихання у населення представлена у табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Детермінація екотоксикантів у розвитку хвороб органів дихання

у населення

Шкідливі речовини	Клас небез-пеки	Обсяги викидів (т/рік)	Агре-гатний стан	Дія	D у до- рослих, %	D у дітей,%
1	2	3	4	5	6	7
Азотна кислота	2	2,39±0,27	п	рефл.-рез.	34,3*	33,2*
Акролеїн	2	3,12±0,64	п	рез.	36,4	2,0
Аміак	4	149,17±54,88	п	рефл.-рез.	2,9	5,3
Ацетон	4	45,67±2,36	п	рефл.	49,5*	31,8*
Бенз(а)пірен	1	0,35±0,16	а	рез.	48,6*	33,3*
Бензин	4	341,81±97,82	п	рефл.-рез.	16,2	0,4
Бензол	2	37,18±13,62	п	рез.	24,9*	45,7*
Бутилацетат	4	83,02±6,95	п	рефл.	48,6*	31,5*
Ванадію оксид (+5)	1	2,61±0,74	а+п	рез.	23,7	1,6
Вуглець (4-х хлористий)	4	0,04±0,01	п	рефл.	37,9*	7,2
Діоксид марганцю	2	338,04±27,10	а	рез.	55,1*	40,6*
Кадмій та його сполуки	1	0,21±0,05	а	рез.	12,3	36,7*
Ксилол	3	141,76±13,44	п	рефл.	30,9*	38,5*
Кобальт та його сполуки	2	0,01±0,001	а	рез.	49,8*	38,5*
Міді оксид	2	7,30±0,54	а	рез.	43,2	27,7
Мінеральні масла	3	8,90±0,70		рез.	11,9	0,2
Нафталін	4	13,44±2,34	п	рефл.	31,6*	39,8*
Нікель та його сполуки	2	7,88±2,23	а	рез.	39,3	6,1
Олово та його сполуки	3	0,08±0,01	а	рез.	18,3	18,8
Оксид кальцію	3	258,60±24,4	а	рез.	2,0	11,7
Оцтова кислота	3	15,21±1,19	п	рефл.-рез.	32,4	0,1
Пил абразивний	3	5,34±0,60	пил	рез.	38,4*	7,5
Пил паперовий	4	1,05±0,48	пил	рез.	31,9*	4,1
Пил пластиковий	3	0,179±0,079	пил	рез.	37,6*	30,1*
2,5мкм<Пил<10мкм	3	161,9± 38,9	пил	рез.	37,8*	14,3*
Пил<2,5 мкм	3	6,41±3,18	пил	рез.	34,1*	0,3
Ртуть та її сполуки	1	0,02 ±0,01	п+а	рез.	36,3	27,3
Сажа	3	19,85±2,76	а	рез.	21,4	5,6
Свинець	1	10,73±1,04	а	рез.	0,3	7,1
Сірчана кислота	2	37,7±8,82	а	рефл.-рез.	34,7*	34,8*
Сірководень	2	67,71±14,37	п	рефл.	17,3*	34,7*
Сірковуглець	4	0,25±0,03	п	рез.	4,7	18,4*
Стирол	2	5,86±0,39	п	рефл.-рез.	24,9*	18,7*
Толуол	3	58,91±1,47	п	рефл.	30,8*	25,4*
Фенол	2	19,78±1,67	п	рефл.-рез.	5,4	8,8
Формальдегід	2	4,84±0,36	п	рефл.-рез.	4,5	14,2*
Хлор	2	228,92±9,89	п	рефл.-рез.	36,3*	33,2*
Хром та його сполуки	1	43,57±6,54	а	рез.	30,7*	34,7*
Цианістий водень	2	3,75±0,29	п	рез.	1,5	10,1
Цинк та його сполуки	3	19,52±1,34	а	рез.	29,8	9,7
Етилацетат	4	25,81±0,92	п	рефл.	17,9*	14,1*

Примітка: *- позначено вірогідні значення показників(р<0,05).

На мешканців індустріального міста металургійного профілю діють широке коло шкідливих речовин (біля 40). Серед них є речовини, які відносяться до 1-го класу небезпеки: бенз(а)пірен, ванадію оксид, кадмій та його сполуки, ртуть та її сполуки, свинець, хром та його сполуки. До 2-го класу небезпеки відносяться чотирнадцять речовин: азотна кислота, акролеїн, бензол, оксид міді, діоксид марганцю, кобальт та його сполуки, нікель та його сполуки, сірчана кислота, сірководень, стирол, фенол, формальдегід, хлор, цианістий водень. Тобто половина речовин, що забруднюють місто являють собою надзвичайно небезпечні та високонебезпечні речовини. Ще четверта частина речовин у атмосферному повітрі відноситься до помірно небезпечних (3-4 клас небезпеки): аміак, ацетон, бензин, бутилацетат, вуглець чотирьоххлористий, нафталін, паперовий пил, сірковуглець, етилацетат.

За характером лімітуючих критеріїв більшість шкідливих речовин (24), що викидаються у атмосферу індустріального міста металургійного профілю мають резорбтивну дію. Резорбтивна біологічна дія зумовлює розвиток загальнотоксичних, мутагенних, гонадотоксичних та канцерогенних ефектів. При цьому їх вираженість залежить як від концентрації шкідливих речовин, так і терміну їх дії. Особливо слід відмітити, що дев'ять шкідливих речовин мають рефлекторно-резорбтивну дію: азотна кислота, аміак, бензин, оцтова кислота, сірчана кислота, стирол, фенол, формальдегід та хлор.

Токсикодинаміка та токсикокінетика полютантів, що забруднюють атмосферне повітря в значній мірі зумовлена їх агрегатним станом. Найбільшою здатністю проникати у внутрішнє середовище мають пари, яких у промисловому місті викидається 19. Ще 13 шкідливих речовин знаходяться у вигляді аерозолів. В тому числі аерозольний стан усіх речовин 1-го класу небезпеки (кадмій та його сполуки, бенз(а)пірен, ванадію оксид, ртуть та її сполуки, свинець, хром та його сполуки).

Патогенетичне значення зважених речовин у вигляді пилу полягає у тому, що вони сорбують на своїй поверхні вологу, в якій розчинюються газоподібні та пароподібні екотоксиканти. Частинки разом із сорбованими хімічними речовинами досягають альвеол. Там вони у силу високого афінітету до легеневої тканини вивільняються, що створює значний парціальний тиск та зумовлює токсичний ефект. При цьому концентрація аерозолю зростає із підвищенням вологості повітря. Граничний вміст неелектролітів у крові у першу чергу залежить від коефіцієнту розчинності. Більшість хімічних речовин повітря проникає у кров при вищому коефіцієнті. Затримка аерозолів в дихальних шляхах залежить від агрегатного стану, розміру частинок, заряду активності поверхні, форми, гігроскопічності.

Біологічна дія пилу залежить від розміру її частинок. Зокрема, у легені проникають частинки менше 0,3 мкм, у носоглотці осідають частинки більше 2 мкм, у трахеї та бронхах - 1,9-0,4 мкм. В залежності від тропності хімічної речовини виникають патологічні зміни.

Аеросуспензії (більше 100 мкм) та аерозолі (10-100 мкм) під дією сил гравітації осідають із повітря із прискоренням. Середньодисперсні аерозолі (0,1- 9,0 мкм) випадають із повітря з постійною швидкістю у відповідності з законом Стокса. Частинки розміром 1-20 мкм переміщуються із потіком газоповітряної суміші. Частинки розміром менше 1 мкм утворюються у повітрі внаслідок конденсації. Дрібнодисперсні аерозолі (менше 0,1 мкм) знаходяться у стані броунівського руху. Вони здатні до молекулярної дифузії, найбільш активні та осідають тільки після коагуляції. При цьому у частинок менше 0,01 мкм швидкість осідання у 1000 разів менша швидкості дифузії. В цілому поведінка аерозолів у повітряному потоці зумовлюється швидкістю осідання та коефіцієнтом дифузії. Чим вище цитогенність пилу, тим менше він виводиться бронхогенним шляхом, а залишається в альвеолах та проникає у інтерстиціальну тканину легень і лімфатичні вузелки.

Вираженість патологічних змін в стані здоров'я населенняв значній мірі залежить від величини і характеру емісії. У промисловому місті металургійної галузі найбільше викидається бензину, діоксиду марганцю, оксиду кальцію, хлору, аміаку, ксилолу. Різних видів пилу протягом року викидається біля 174,87 т. Досить значними були викиди в атмосферне повітря дуже небезпечних речовин: хрому та його сполук, свинцю.

Постійна спільна присутність у викидах металургійних підприємств 30 хімічних речовин зумовлює їх комбіновану дію, навіть при невеликих концентраціях цих речовин у атмосферному повітрі. Найчастіше комбінація різноманітних компонентів викидів справляє біологічну дію за принципом простої сумації.

Величина викиду відноситься до головних факторів, що зумовлюють рівень концентрації. Він переважно залежить від інтенсивності роботи підприємства. Поряд з цим ступінь забруднення атмосферного повітря населених пунктів може суттєво змінюватися під впливом турбулентності, яка в свою чергу залежить від низки метеорологічних факторів (напрямку і швидкості вітру, вологості повітря, температурної стратифікації атмосфери).

Поряд з цим необхідно зазначити, що ефектом сумації шкідливої дії володіють аміак-сірководень-формальдегід, ацетон-фенол-формальдегід-акролеїн; аерозолі окису ванадію (V) - окису хрому(III) - окисли марганцю; оцтова кислота-фенол-етилацетат; азотна кислота - сірчана кислота; формальдегід - окис азоту- озон.

При аналізі коефіцієнтів детермінації встановлено, що у дорослих для п'яти речовин він становив більше 40 %: ацетон, бенз(а)пірен, бутилацетат, кобальт та його сполуки, діоксид марганцю. Ще для п'ятнадцяти речовин він знаходився в межах від 30 до 40 %. До них відносяться наступні речовини: азотна кислота, чотирьоххлористий вуглець, ксилол, нафталін, нікель та його сполуки, оцтова кислота, різні види пилу, ртуть та її сполуки, сірчана кислота, стирол, толуол, хлор, хром та його сполуки.

Для дітей найбільшу детермінуючу дію мали бензол (45,7 %) та діоксид марганцю (40,6 %). Високими коефіцієнтами детермінації для хвороб органів дихання у дітей були дванадцять шкідливих речовин. До них відносяться наступні речовини: азотна кислота, ацетон, бенз(а)пірен, бутилацетат, кадмій та його сполуки, ксилол, нафталін, пил пластиковий, сірчана кислота, сірководень та хлор.

При атмосферних забрудненнях до перших мішень впливу відносяться слизові дихальних шляхів. Найпоширенішим біологічним ефектом є подразнююча дія, внаслідок якої збільщується спектр та рівень мікрофлори слизової рота і носа, а також коефіцієнт диференціації епітеліальних кліток слизових. При цьому знижається очищуюча здатність епітелію верхніх дихальних шляхів, виникають цитоморфологічні зміни лейкоцитів, макрофагів та функціональна недостатність мукоциліарного кліренсу.

До детермінованих забрудненням атмосферного повітря ефектів відноситься пригнічення імунобіологічної резистентності організму. У загальному виді патогенетичний механізм полягає у наступному:

пошкодження біоплівки верхніх дихальних шляхів (формується за рахунок нормальної ендотеліальної мікрофлори) зниження стійкості колонізації нормальної мікрофлори підвищення обсіменіння умовно-патогенною мікрофлорою напруження системи антимікробного захисту.

В основі цитоксичних та мутагенних ефектів, посттрансляційних порушень гомеостазу знаходиться подолання ксенобіотиками захисних бар'єрів організму з наступним безпосереднім контактом із молекулярним субстратом плазми крові та модифікацією структурованих і вільних біомолекул.

До найпоширеніших екотоксикантів промислового міста металургійної галузі, що формують нозологічні форми захворювань органів дихання відносяться: азотна кислота (D 33,2-34,3 %), акролеїн (D 26,4 %), ацетон (D 31,8-49,5%), бензол (D 24,9-45,7 %), бутилацетат (D 31,5-48,6 %), діоксид марганцю (D 40,6-55,1 %), ксилол (D 30,9-38,5 %), нафталін (D 32,6-39,8 %), пил (D 30,2-37,6 %), сірчана кислота (D 34,7-34,8 %), сірководень (D 17,9-34,7 %), стирол (D 18,7-24,9 %), толуол (D 25,4-30,8 %), хлор (D 33,2-36,3 %), хром (D 30,7-34,7 %), етилацетат (D 17,9-14,1 %).

Результати досліджень вказують на істотні відмінності у відносному й атрибутивному ризиках для здоров'я залежно від рівня використання потужностей виробництва (табл. 6.2).

Таблиця 6.2

Показники відносного та атрибутивного ризику захворюваності та розповсюдженості хвороб в умовах аерогенного забруднення

Вікова група	Ризик	Рівень ВПВ
		високий	помірний
		R	DI	R	DI
Захворюваність
Дорослі	Відносний	1,98	1,60-2,36	2,56	2,24-2,88
Діти	Відносний	1,07	1,02-1,12	0,94	0,90-0,98
Розповсюдженість
Дорослі	Відносний	2,04	1,68-2,40	2,39	2,15-2,63
Діти	Відносний	1,06	1,01-1,11	0,93	0,89-0,96
Захворюваність

Страница:

диссертация "Гігієнічна оцінка та профілактика впливу атмосферних забруднень на населення у мегаполісі металургійної галузі" скачать

Подобные документы

Вивчення індивідуальних засобів захисту. Вивчення на тренажері проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця потерпілого
Загальні відомості про застосування та використання засобів індивідуального захисту органів дихання, слуху, зору, рук і голови. Спосіб проведення штучного дихання, основаного на використанні видихаючого повітря. Визначення розміру шлем-маски протигазу.

лабораторная работа [980,9 K], добавлен 29.03.2016
Професійні хвороби органів дихання токсіко-хімічної етіології
Гострі ураження легень токсико-хімічної етіології. Гострі токсичні бронхіт, бронхіоліт, набряк легенів та пневмонія. Хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів. Визнання інвалідами II або І групи хворих з ускладненими формами токсичного бронхіту.

реферат [43,2 K], добавлен 26.04.2011
Засоби індивідуального захисту для працівників АПК
Вивчення класифікації та основних видів засобів індивідуального захисту для виконання певних сільськогосподарських робіт. Ізолювальні костюми, засоби захисту органів дихання, ніг, рук, голови, очей, обличчя, органів слуху. Захист від падіння з висоти.

методичка [42,7 K], добавлен 04.04.2011
Вимірювальні прилади та засоби захисту
Характеристика та призначення комплекту дозиметрів ДП-22-В. Вимірювач потужності дози ІМД-ІР. Призначення і тактико-технічні характеристики військового приладу хімічної розвідки. Засоби захисту органів дихання та шкіри. Промислово-фільтруючі протигази.

контрольная работа [3,7 M], добавлен 29.04.2009
Ліквідація надзвичайних ситуацій з викидом аміаку
Стан первинних засобів пожежегасіння на ТОВ "Чугуїв-продукт". Аналіз пожежної небезпеки при використанні аміаку як холодоагенту. Можливість виникненні пожежі в аміачно-компресорному цеху. Класифікація індивідуальних засобів захисту органів дихання людини.

дипломная работа [333,1 K], добавлен 14.09.2013
Застосування засобів індивідуального захисту
Розгляд засобів захисту органів дихання, шкіри (табельні, підручні) людини та медичних (аптечка, пакет перев'язочний та протихімічний). Вивчення видів (фільтруючий, ізолюючий) та будови (поглинаюча коробка, лицьова частина, єднальна трубка) протигазу.

методичка [2,2 M], добавлен 13.03.2010
Негативні фактори, що впливають на населення України
Вплив виробничого середовища на здоров'я та працездатність населення України. Основні причини виникнення экологічних криз та їх вплив на населення. Зростання споживання сировинних ресурсів.

курсовая работа [34,3 K], добавлен 17.07.2007
Класифікація надзвичайних ситуацій
Ризик виникнення надзвичайних ситуацій. Відомості про надзвичайні ситуації. Надзвичайні ситуації техногенного, природного та соціально-політичного характеру. Організація життєдіяльності в екстремальних умовах. Система захисту населення і економіки.

реферат [27,3 K], добавлен 06.05.2009
Вплив техносфери на навколишнє середовище
Небезпеки техногенного характеру. Антропогенний вплив на навколишнє середовище. Забруднення атмосфери міст. Забруднення питної води в містах. Проблема забезпечення населення України якісною питною водою.

реферат [19,1 K], добавлен 30.08.2007
Епідемічні захворювання
Забруднення навколишнього середовища, екологічна та епідемічна небезпека як наслідок діяльності людини. Захист від СНІДу, впливу нікотинової, алкогольної та наркотичної залежності, від поширення інфекційних захворювань та зростання кількості нових хвороб.

реферат [75,7 K], добавлен 09.05.2011
Отруєння чадним газом
Основні причини та об`єкти виникнення чадного газу. Характеристика ступенів отруєння організму людини чадним газом. Способи і методика виконання штучного дихання, етапи процесу. Дії робітників та службовців при виникненні небезпеки отруєння чадним газом.

курсовая работа [798,5 K], добавлен 25.10.2010
Умови праці на виробництві
Гігієнічна класифікація праці. Фактори, що визначають умови праці на виробництві та їх значення для здоров’я і працездатності людей. Державна система охорони праці в Україні. Координація діяльності органів державного управління охороною праці.

реферат [21,4 K], добавлен 30.10.2008
Захист населення в надзвичайних ситуаціях
Основні завдання у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Критерії класифікації, особливості оцінки та реагування на надзвичайні ситуації воєнного характеру, які визначаються окремим законом.

презентация [224,2 K], добавлен 28.12.2010
Вплив спиртів на організм людини
Влив вживання метилового та етилового спиртів на поведінку і на функціонування життєво-важливих органів організму. Хвороби шлунково-кишкового тракту, зміни в головному мозку. Вплив алкоголю на статеві функції. Наслідки алкоголізму під час вагітності.

презентация [24,4 M], добавлен 13.12.2013
Захист від шуму, інфразвуку, ультразвуку
Характеристика шуму, історія боротьби з ним. Параметри, які характеризують шум. Схеми акустичного розрахунку для різних джерел, нормування шуму. Дія шуму на організм людини у вигляді специфічного ураження органів слуху, порушень з боку органів і систем.

реферат [1,1 M], добавлен 19.09.2010
Гігієнічна характеристика трудового процесу
Гігієнічна оцінка факторів формування умов праці лікарів-гігієністів. Рекомендації щодо поліпшення умов праці та підвищення ефективності державного санітарного нагляду за учбовими закладами. Класифікація професійних захворювань під час трудового процесу.

контрольная работа [20,1 K], добавлен 23.09.2009
Вода: властивості, стани, значення та причини забруднення
Природні види води, їх взаємодія з атмосферою і літосферою. Предмет вивчення гідрології. Хімічні властивості води. Вологість повітря і кількість атмосферних опадів. Симптоми зневоднення людини. Антропогенне забруднення води. Джерела забруднення води.

презентация [1,9 M], добавлен 19.09.2013
Іонізуюче випромінювання та його вплив на організм
Іонізуюче випромінювання і його властивості. Механізми первинних радіаційно-хімічних змін молекул. Ушкодження молекул нуклеїнових кислот при опроміненні. Негативний вплив випромінювання на клітини і тканини. Променеві реакції окремих органів і систем.

реферат [21,4 K], добавлен 24.02.2011
Форми та принципи контролю за охороною праці
Державний контроль і нагляд за станом охорони праці в сучасних умовах. Основні форми контролю за охороною праці на підприємстві. Зміст функцій контролю уповноважених органів і посадових осіб за дотриманням законодавства та інших актів про охорону праці.

доклад [78,4 K], добавлен 18.02.2011
Виробнича санітарія. Фактори, які визначають санітарно-гігієнічні умови праці
Визначення міри впливу на організм людини фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних чинників виробничого середовища. Оцінка санітарно-гігієнічних умов праці. Розробка гігієнічних нормативів та вимог до виробництв, гігієнічна паспортизація.

реферат [16,4 K], добавлен 21.06.2015

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка та профілактика впливу атмосферних забруднень на населення у мегаполісі металургійної галузі"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.