Главная Коллекция "Revolution" Менеджмент и трудовые отношения Система розвитку персоналу як елемент управління внутрішнім ринком праці підприємства ПАТ "Стахановська швейна фабрика"

Система розвитку персоналу як елемент управління внутрішнім ринком праці підприємства ПАТ "Стахановська швейна фабрика"

Теоретичні основи кадрової політики та системи управління персоналом підприємства. Аналіз кадрової політики підприємства. Удосконалення кадрової політики підприємства та системи управління персоналом. Охорона праці та безпека.

Рубрика	Менеджмент и трудовые отношения
Вид	дипломная работа
Язык	украинский
Дата добавления	14.01.2014
Размер файла	144,4 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Тест може застосовуватися із двоякою метою:

для відбору претендентів, що мають найбільші шанси на успіх;

відсівання претендентів (у відношенні яких аналіз ознак дозволяє заздалегідь зробити висновок про невідповідність вимогам посади або професії).

Вибір кандидата й прийом на роботу. На основі аналізу отриманих результатів керівник може вибирати кандидата, що, на його думку, найбільше підходить для даної посади.

В умовах формування нових механізмів господарювання, орієнтованих на ринкову економіку, перед промисловими підприємствами встає необхідність працювати по-новому, зважаючи на закони й вимоги ринку, опановуючи новим типом економічного поводження, пристосовуючи всі сторони виробничої діяльності до мінливої ситуації. У зв'язку із цим зростає внесок кожного працівника в кінцеві результати діяльності підприємства. Одне з головних завдань для підприємств різних форм власності - пошук ефективних способів керування працею, що забезпечує активізації людського фактору. Вирішальним причинним фактором результативності діяльності людей є їхня мотивація.

З погляду теорії керування мотивація розглядається як процес формування в працівників мотивів до діяльності для досягнення особистих цілей або цілей підприємства (організації).

При розгляді мотивації варто зосередитися на факторах, які змушують людини діяти й підсилюють його дії. Основні з них: потреби, інтереси, мотиви й стимули.

Мотиваційний процес може бути представлений у вигляді наступних одна за інший стадій: усвідомлення працівником своїх потреб як системи переваги; вибір найкращого способу одержання певного виду винагороди; ухвалення рішення про його реалізацію; здійснення дії; одержання винагороди; задоволення потреби. Стрижнем керування на основі мотивації буде вплив певним чином на інтереси учасників трудового процесу для досягнення найкращих результатів діяльності.

Для керування працею на основі мотивації необхідні такі передумови, як виявлення схильностей і інтересів працівника з обліком його персональних і професійних здатностей, визначення мотиваційних можливостей і альтернатив у колективі й для конкретної особи. Необхідно повніше використовувати особисті цілі учасників трудового процесу й мети організації.

Ніякі встановлені ззовні мети не викликають зацікавленості людини в активізації своїх зусиль доти, поки вони не перетворяться а його «внутрішню» мету й далі в його «внутрішній план дії. Тому для кінцевого успіху велике значення має максимальний збіг цілей працівника й підприємства.

Перший напрямок відображає роль мотиваційного механізму оплати праці в системі підвищення продуктивності праці. Воно включає як елементи: удосконалювання системи заробітної плати, надання можливості персоналу брати участь у власності й прибутках підприємства.

Безумовно, мотиваційному механізму оплати праці приділяється більша роль, але постійне підвищення рівня оплати праці не сприяє як підтримці трудової активності на належному рівні, так і росту продуктивності праці. Застосування цього методу може бути корисним для досягнення короткочасних підйомів продуктивності праці: В остаточному підсумку відбувається певне насичення або звикання до цього виду впливу.

Наступний напрямок поліпшення мотивації - удосконалювання організації праці - містить: постановку цілей, розширення трудових функцій, збагачення праці, виробничу ротацію, застосування гнучких графіків, поліпшення умов праці.

Постановка цілей припускає, що правильно поставлена ціль шляхом формування орієнтації на її досягнення служить мотивуючими коштами для працівника. Дослідження з питання про вплив постановки цілей на мотивацію й ефективність переконливо доводять:

при правильній постановці мети зростає ймовірність, що працівник буде краще мотивований, діяти відповідно до таких цілей;

важкі цілі в порівнянні з легко досяжними цілями підсилюють мотивацію працівників і збільшують результативність праці.

Постановка цілей припускає, що правильно поставлена ціль шляхом формування орієнтації на її досягнення служить мотивуючими коштами для працівника. Дослідження з питання про вплив постановки цілей на мотивацію й ефективність переконливо доводять:

при правильній постановці мети зростає ймовірність, що працівник буде краще мотивований діяти відповідно до таких цілей;

важкі цілі в порівнянні з легко досяжними цілями підсилюють мотивацію працівників і збільшують результативність праці. [27. с.192]

Розширення трудових функцій, або «горизонтального набору обов'язків має на увазі внесення розмаїтості в роботу персоналу в рамках функцій одного ряду, тобто збільшення числа операцій, виконуваних одним працівником. У результаті подовжується робочий цикл у кожного працівника, зменшується число зайнятих у виробництві, росте інтенсивність праці, скорочуються мікропаузи. Застосування даного методу доцільно у випадку недозавантаженості працівників і власного бажання їх розширити коло своєї діяльності, у противному випадку це може привести до різкого опору з боку працівників.

Збагачення праці, або розширення «вертикального набору обов'язків має на увазі надання людині такої роботи, що давала б можливість росту, творчості, відповідальності (зокрема, персональної), самоактуалізації, включення в його обов'язку деяких функцій планування й контролю за якістю основної, а іноді й суміжної продукції (наприклад, субпоставок, сировини та ін.). Даний метод доцільно застосовувати в сфері праці інженерно-технічних працівників, службовців.

Для масових робочих професій найкраще використовувати виробничу ротацію, що припускає чергування видів роботи й виробничих операцій, коли робітники протягом дня періодично обмінюються робітниками місцями, що характерно переважно для бригадної форми організації праці. Зміна професій, освоєння суміжних професій здійснюється з метою зниження монотонності, - рутинності праці, підвищення його змістовності. До достоїнств цього методу варто віднести: досягнення гнучкості в процесі праці, зниження монотонності, використання бригадного методу роботи з меншим числом членів бригади, простота й мінімальні видатки на впровадження, швидкість одержання економічного ефекту.

Застосування гнучких графіків роботи - укладається в тім, щоб дати, людині можливість відчути себе хазяїном свого робочого часу, своєї праці. Працівники самі встановлюють початок і закінчення робочого дня, у відповідність із якими вони повинні «бути на робочому місці тільки в певний годинник, що залишився робота спрацьовується в зручне для них час. Використовується кілька видів таких графіків. [18. с. 62]

Поліпшення умов праці - найгостріша проблема сьогоднішнього дня. На етапі (переходу до ринку зростає значимість умов праці як однієї з найважливіших потреб людини. Новий рівень соціальної зрілості індивіда заперечує несприятливі умови трудового середовища. Умови праці, виступаючи не тільки потребою, але й мотивом, що спонукує трудитися з певною віддачею, можуть бути одночасно фактором і слідством певної продуктивності праці і його ефективності .

1.4 Адаптація персоналу підприємства

Адаптація - процес зміни знайомства співробітника з діяльністю й організацією й зміна власного поводження відповідно до вимог середовища.

Процедури адаптації персоналу покликані полегшити входження нових співробітників у життя організації. Практика показує, що 90 % людей, що звільнилися з роботи протягом першого року, прийняли це рішення вже в перший день свого перебування в новій організації. Як правило, новачок в організації зіштовхується з більшою кількістю труднощів, основна маса яких породжується саме відсутністю інформації про порядок роботи, місці розташування, особливостях колег і т.д. Тобто спеціальна процедура введення нового співробітника в організацію може сприяти зняттю більшої кількості проблем, що виникають на початку роботи.

Крім того, способи включення нових співробітників у життя організації можуть істотно активізувати творчий потенціал уже працюючих співробітників і підсилити їх включеність у корпоративну культуру організації. [34]

Умовно процес адаптації можна розділити на чотири етапи.

Оцінка рівня підготовленості новачка необхідна для розробки найбільш ефективної програми адаптації. Якщо співробітник має не тільки спеціальну підготовку, але й досвід роботи в аналогічних підрозділах інших компаній, період його адаптації буде мінімальним. Однак варто пам'ятати, що навіть у цих випадках в організації можливі незвичні для нього варіанти рішення вже відомих йому завдань. Адаптація повинна припускати як знайомство з виробничими особливостями організації, так і включення в комунікативні мережі, знайомство з персоналом, корпоративними особливостями комунікації, правилами поведінки т.д.

Орієнтація - практичне знайомство нового працівника зі своїми обов'язками й вимогами, водії новачків, так і співробітники служби по керуванню персоналом.

Звичайно програма орієнтації включає в ряд невеликих лекцій, екскурсії, практикуми (робота на окремих робочих місцях або з певним устаткуванням).

Часто в ході проведення програми орієнтація торкається наступних питань:

Загальне подання про компанію.

Політика організації

Оплата праці

Додаткові пільги

Охорона праці й дотримання техніки безпеки

Працівник і його відношення із профспілкою

Служба побуту

Економічні фактори

Діюча адаптація. Цей етап складається у властиво пристосуванні новачка до свого статусу й значного ступеня обумовлювати його включенням міжособистісних відносин з колегами. У рамках даного етапу необхідно дати новачкові можливість активно діяти в різних сферах, перевіряючи на собі й апробуючи отримані знання про організацію. Важливо в рамках цього надавати максимальну підтримку новому співробітникові.

Висновок

В умовах модернізації сучасного українського суспільства під впливом системних ринкових перетворень особливу актуальність в управлінні організаціями набуває проблема кадрової політики спрямованої на задоволення потреб організації у кваліфікованій робочій силі. Актуальність поставленої проблеми підтверджується тим, що трудові ресурси визначають стратегічний успіх підприємства, є основою забезпечення його конкурентоспроможності. Вагомий внесок у вивчення теорії та практики реформування сфери кадрової політики внесли Бандур С.І., Богиня Д.П., Грішнова О.А., Гурне В., Дмитренко Г.А., Дорогунцов С.І., Магура М.І., Кібанов В.А., Козлова О.В., Колот А.М., Щокін Г.В. та інші. Зокрема, ними сформовано підходи щодо трактування категорії «кадрова політика», з'ясовано основні принципи сучасної кадрової політики, охарактеризовано сутність системи кадрової роботи та її елементи та шляхи покращення. Для підвищення ефективності кадрової політики вітчизняним підприємствам слід інтенсифікувати власні зусилля особливо у проблемі - кадрове планування та стимулювання, яке відбиваючи політику і стратегію організації, визначає якісну і кількісну потребу в персоналі. Кадрове планування задає чіткі орієнтири, що стосуються професійної приналежності, кваліфікації і чисельності організації працівників, що вимагається. Система стимулювання, яка дає можливість виробити політику стимулювання праці і набір стимулів, спрямованих на залучення кандидатів, що відповідають усім необхідним вимогам, а також сприяє утриманню вже найнятих працівників.

2. Аналіз кадрової політики підприємства ПАТ «Стахановська швейна фабрика»

2.1 Характеристика підприємства та його організаційної структури

Публічне акціонерне товариство «Стахановська швейна фабрика» розташована за адресою: Луганська область, 94005 Луганська обл., м.Стаханов, вул. Леніна, будинок 2.

Державне пiдприємство "Стахановська державна швейна фабрика" засноване в 1943 роцi. В ходi корпоратизацiї підприємство перетворено у Вiдкрите акцiонерне товариство "Стахановська швейна фабрика" вiдповiдно до наказу Державного комiтету України з легкої i текстильної промисловостi вiд 08.06.1994 р. №124 та згiдно з Указом Президента України "Про корпоратизацiю пiдприємств" вiд 25.06.1993 р. №210/93. Дата державної реєстрацiї товариства - 30 червня 1994 року. У 2008 роцi державний пакет акцiй товариства продано. Станом на 31.12.2010 року держава акцiями товариства не володiє, акцiонерами товариства є: 325 фiзичних осiб, яким належить 1582040 шт. акцiй (5,00%) та 2 юридичнi особи, яким належить 30030390 шт. акцiй (95,00%).

Товариство не має у своєму складi дочiрнiх пiдприємств, фiлiй, представництв та iнших вiдокремлених структурних пiдроздiлiв. Товариство не є засновником або учасником iнших товариств або об'єднань.

Виробничi площi товариства знаходяться на однiй земельнiй дiлянцi та розташованi за мiсцем знаходження товариства: Луганська обл., м. Стаханов, вул. Ленiна, 2. Площа земельної дiлянки, яку займає товариство - 1882 кв.м., загальна площа - 3554,5 кв.м.

Органiзацiйна структура товариства представлена наступним чином:

- адмiнiстративний апарат;

- розкрiйний цех;

- швейнi цехи;

- механiчний участок;

- пiдготовчий цех.

Загальна площа виробничих примiщень складає 1422 кв.м.

Об'єктiв невиробничого призначення товариство не має. Змiн в органiзацiйнiй структурi товариства у звiтному роцi не бул.

У звiтному роцi черговими загальними зборами акцiонерiв ПАТ «Стахановська швейна фабрика» прийнято рiшення про переведення випуску акцiй товариства з документарної форми iснування у бездокументарну форму iснування (Протокол №17 вiд 09.04.2010 р.). Луганським територiальним управлiнням ДКЦПФР 21.05.2010 р. видане Свiдоцтво про реєстрацiю випуску акцiй №18/12/1/10 на загальну суму випуску 7903107,50 гривень, номiнальною вартiстю 0,25 гривнi кожна, у кiлькостi 31612430 штук простих iменних акцiй, форма iснування акцiй - бездокументарна.

Швейна фабрика має у своєму складі виробничий корпус, розташований у будівлі колишнього дитячого садку, котельню на газі, механічні майстерні з компресорною, трансформаторну підстанцію, ГПП, прохідну, резервуар та інші приміщення, необхідні для роботи підприємства.

У двохповерховому виробничому корпусі розташовані:

На першому поверсі - склад готової продукції, підготовчий цех, склад фурнітури; розкрійний цех, експериментальний цех, адміністративне управління;

Другий поверх - пошивні цеха.

З 1992 - 1997 р. підприємство не працювало через відсутність замовлень і сировини. З 1998р. по 2007 р. почалося технічне переобладнання підприємства зі створенням сучасного швейного виробництва.

Підприємство веде самостійний баланс, має розрахунковий і валютний рахунки. Форма власності - приватна, статутний фонд підприємства складає 7145,9 тис. грн.

Основними видами діяльності ПАТ «СШФ» з 2009 року є:

Виробництво товарів народного споживання, в основному верхнього одягу з використанням давальницької сировини;

Виготовлення продукції промислового призначення ;

Сервісне обслуговування виробників продукції;

Оптова, роздрібна і комісійна торгівля продукцією власного виробництва.

Обновлене підприємство «СШФ» працює на давальницькій сировині, виготовляє комплекти одягу для дітей усіх вікових груп і верхній одяг для чоловіків і жінок.

Управління діяльністю ПАТ «СШФ» здійснює голова правління.

Метою підприємства є задоволення потреб громадськості у послугах, праці, товарах і реалізації економічних та соціальних інтересів засновників і учасників ПАТ, а також одержання прибутку через ефективне використання майна і виробничо-технічного потенціалу та його раціонального використання для розвитку підприємства.

Основнi види продукцiї: пiджаки, куртки, брюки, комбiнезони, халати, фартуки, зимові камуфльовані польові костюми (куртка і штани), літні камуфльовані польові костюми (куртка і штани), зимові костюми для працівників МВД, літні костюми для працівників МВД, куртки ватні, інший робочий одяг.

Сезонні змiни не впливають на виробництво. Головна сировина для підприємства - тканина, нитки, ґудзики. Пiдприємство працює на давальницькiй сировинi з фiрмами “New Universe Clothing UK Ltd”, “Davern Workwear” (Великобританія), “Hunter apparel solution” (Швеція).

Виробництво одягу найвищої якості забезпечують такі технологічні аспекти: власна дизайнерська й конструкторська база; власна експериментальна база; автономна система забезпечення електроенергією; автономна система забезпечення паром фірми LOOS; сучасна лінія волого - теплової обробки, що уможливлює випуск різних моделей з будь-яких видів вовняної або напівшерстяної тканини.

Метою діяльності даного підприємства є:

- сприяння укріпленню економіки України, розвитку ринкових відносин, науково-технічного прогресу та соціальної сфери;

- задоволення попиту покупців, поліпшення їх асортименту та якості;

- запровадження нових технологій, форм організації виробництва та оплати праці;

- підвищення ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, вдосконалення умов праці та відпочинку працюючих, посилення охорони навколишнього природного середовища.

Основним критерієм роботи Стахановської швейної фабрики завжди було і залишається - випуск високоякісної продукції. Саме тому на виробництві постійно дотримуються порівняно нових технологій, що дає можливість досягати високої якості за порівняно короткий час. Фабрика застосовує систему "Julivi CAD" для виготовлення градуювання. Система "Julivi" використовується разом з такими системами, як ASSYST, GERBER, ACCUMARC, INVESTRONICA, LECTRA. На підприємстві також встановлений доступ до "Internet" та зв'язок по електронній пошті. У розкрійному цеху запроваджена автоматична система розкрою "Investronica".

Із асортименту власної сировини фабрика пропонує класичні велюри 80% вовни 20% поліаміду, а також з додаванням 5% та 10% кашеміру. Дизайнери оперативно реагують на сучасні напрямки моди на текстильному ринку, а також з відповідною увагою співпрацюють з кожним клієнтом, розроблюючи асортимент по представленому клієнтом зразку. Застосування хімікатів фірм BASF, Cognis, Ciba, Dr.Th. Bohme дає можливість одержати різні види оздоблення: антистатичне, пом'якшувальне, водовідштовхувальне, маломнучке, малоусадкове, брудо-відштовхувальне.

Фабрика співпрацює з торговими організаціями, швейними фабриками, виконує держзамовлення, експортує продукцію за кордон.

2.2 Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства

Аналіз фінансового стану підприємства здійснений у виді експрес- аналізу. Основним джерелом інформації є бухгалтерський баланс і додатки до нього, що характеризують зміни фінансового стану підприємства за минулі роки.

До складу основних засобів ПАТ «СШФ» віднесені матеріальні активи, очікуваний термін використання яких більше 1 року та первісна вартість яких складає більше 1 тис. грн. Первісна вартість основних засобів станом на 01.01.2011 р. становила 8900 тис. грн., станом на 31.12.2011 р. - 9126 тис. грн. Ступінь зносу - 66 % (по групам - будинки і споруди 57 %, машини та обладнання - 69 %, транспортні засоби - 94 %, інші основні засоби - 82 %).

Таблиця 2.1

Інформація про основні засоби (за залишковою вартістю) ПАТ «СШФ» за 2011 р.

Найменування основних засобів	Власні основні засоби (тис. грн.)	Орендовані основні засоби (тис. грн.)	Основні засоби, всього (тис. грн.)
	на початок періоду	на кінець періоду	на початок періоду	на кінець періоду	на початок періоду	на кінець періоду
1. Виробничого призначення	3346	3097	0	0	3346	3097
будівлі та споруди	1449	1411	0	0	1449	1411
машини та обладнання	1734	1552	0	0	1734	1552
транспортні засоби	11	8	0	0	11	8
Інші	152	126	0	0	152	126
2. Невиробничого призначення	0	0	0	0	0	0
будівлі та споруди	0	0	0	0	0	0
машини та обладнання	0	0	0	0	0	0
транспортні засоби	0	0	0	0	0	0
Інші	0	0	0	0	0	0
Усього	3346	3097	0	0	3346	3097

Ступінь використання основних фондів - 100 %. Сума нарахованого зносу становить на початок періоду - 5554 тис. грн., на кінець - 6029 тис. грн. Зміна вартості основних засобів відбулась за рахунок:

- амортизації - 505 тис. грн.;

- придбання машин та обладнання - 146 тис. грн.;

- придбання інших основних засобів - 77 тис. грн.;

- вибуття основних засобів - 30 тис. грн.

Для аналізу якісних показників і руху основних фондів ПАТ «СШФ» необхідно використати наступні показники: коефіцієнт придатності; коефіцієнт зносу; коефіцієнт оновлення; коефіцієнт вибуття та коефіцієнт приросту основних фондів. Доцільно проаналізувати дані зображені у табл. 2.2. Коефіцієнт зносу показує рівень зносу основних фондів у звітному періоді. Тому можна сказати, що знос становив 66 % (0,66). Придатність же основних фондів, що характеризує коефіцієнт придатності становила всього 34 % (0,34).

1. Коефіцієнт зносу = 6029 / 9126 = 0,66.

2. Коефіцієнт придатності = 1 - 0,66 = 0,34.

3. Коефіцієнт оновлення = (146+77) / 9126 = 0,02.

4. Коефіцієнт вибуття = 30 / 9126 = 0,003.

5. Коефіцієнт приросту = 226 / 9126 = 0,03.

Основні фонди у звітному періоді оновилися на 2 %, що показує коефіцієнт оновлення. Коефіцієнт вибуття склав найменшу частку - 0,3 %, або 0,003. Тобто вибула надзвичайно мала частина основних засобів за 2011 р. Коефіцієнт приросту становив 3 %. Тобто основні фонди збільшились у 2011 році, порівняно з 2010 роком на 3 %.

Розрахуємо перелічені вище показники для ПАТ «СШФ» у звітному періоді:

Таблиця 2.2

Основні показники руху основних фондів ПАТ «СШФ» за 2011 р.

Показник	Формула	Значення
Коефіцієнт зносу	вартість зносу / первісна вартість всіх основних фондів на кінець року	0,66
Коефіцієнт придатності	1 - коефіцієнт зносу	0,34
Коефіцієнт оновлення	вартість введених ОФ за період / вартість ОФ на кінець аналітичного періоду	0,02
Коефіцієнт вибуття	вартість ОФ, що вибули з експлуатації протягом аналітичного періоду / вартість ОФ на початок аналітичного періоду	0,003
Коефіцієнт приросту	вартість приросту основних фондів / вартість основних фондів на початок періоду	0,03

Ефективність використання основних фондів можна виявити за допомогою показників фондовіддачі і фондомісткості, фондоозброєності праці, прибутковості основних фондів (табл. 2.3.).

Розрахуємо ці показники для ПАТ «СШФ» за 2009-2011 рр.

1. Фондовіддача = обсяг товарообороту / первісна вартість основних фондів.

а) Фондовіддача _{2009 р.} = 8764 / 8186 = 1,07.

б) Фондовіддача _{2010 р.} = 12659 / 8900 = 1,42.

в) Фондовіддача _{2011 р.} = 13817 / 9126 = 1,51.

2. Фондомісткість = 1 / фондовіддача.

а) Фондомісткість _{2009 р.} = 1 / 1,07 = 0,94

б) Фондомісткість _{2010 р.} = 1 / 1,42 = 0,70

в) Фондомісткість _{2011 р.} = 1 / 1,51 = 0,66.

3. Фондоозброєність = первісна вартість основних фондів / середньооблікова кількість працівників.

а) Фондоозброєність _{2009 р.} = 8168 / 479 = 17,05.

б) Фондоозброєність _{2010 р.} = 8900 / 410 = 21,71.

в) Фондоозброєність _{2011 р.} = 9126 / 396 = 23,05.

4. Прибутковість основних фондів = чистий прибуток / первісна вартість основних фондів.

а) Прибутковість ОФ _{2009 р.} = 91 / 8168 = 0,01.

б) Прибутковість ОФ _{2010 р.} = 1286 / 8900 = 0,14.

в) Прибутковість ОФ _{2011 р.} = 0 / 9126 = 0,00.

Таблиця 2.3

Основні показники ефективності використання основних фондів ПАТ «СШФ» за 2009-2011 рр.

№	Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Відхилення (+/-)
					2010/ 2009	2011/ 2010
1.	Фондовіддача ОЗ	1,07	1,42	1,51	0,35	0,09
2.	Фондомісткість ОЗ	0,94	0,70	0,66	-0,23	-0,04
3.	Фондоозброєність ОЗ	17,05	21,71	23,05	4,66	1,34
4.	Прибутковість ОФ	0,01	0,14	0,00	0,13	-0,14

Проаналізуємо показники ефективності використання основних фондів. Фондовіддача основних фондів виражає ефективність використання засобів праці, тобто показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів. В нашому випадку фондовіддача коливається в межах від 1,07 - 1,51, тобто фонди ефективно використовуються на ПАТ «СШФ».

Фондомісткість характеризує вартість основних виробничих фондів, що припадає на одиницю валової продукції. Цей показник є оберненим до фондовіддачі. Тому значення показника постійно знижується. У 2010 році порівняно з 2009 роком на 0,23, у 2011 році порівняно з попереднім - на 0,04.

Фондоозброєність показує вартість основних виробничих фондів, що припадає на 1 працівника, тобто у базовому році на одного працівника припало 17,28 тис. грн. виробничих фондів. У 2010 році ця цифра зросла до 22,59 тис. грн. У 2011 - 22,93, що на 0,34 тис. грн. більше попереднього року.

Оцінку ефективності поточних витрат починають з аналізу динаміки складу поточних операційних витрат (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Аналіз динаміки складу поточних операційних витрат ПАТ «СШФ»

Найменування показника	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Абсолютне відхилення, тис. грн.	Відносне відхилення, %
				2010/ 2009	2011/ 2010	2010/ 2009	2011/ 2010
Матеріальні затрати	820	1361	1581	541	220	65,98	16,16
Витрати на оплату праці	5131	6454	7877	1323	1423	25,78	22,05
Відрахування на соціальні заходи	1851	2313	2831	462	518	24,96	22,40
Амортизація	417	395	505	-22	110	-5,28	27,85
Інші операційні витрати	448	494	625	46	131	10,27	26,52
Разом	8667	11017	13419	2350	2402	27,11	21,80

Проаналізуємо вище наведені дані (табл. 2.4). Першим показником аналізу є матеріальні затрати. Вони включають: витрати на знос малоцінних і швидкозношуваних предметів; знос санітарного і спеціального одягу; вартість електроенергії, газу; витрати на оплату транспортних послуг сторонніх підприємств. Як видно з табл. 2.3, матеріальні затрати кожного року зростають (у 2009 р. - 820 тис. грн.; у 2010 р. - 1361 тис. грн.; у 2011 р.- 1581 тис. грн.). У 2010 році порівняно з базовим (2009 р.) матеріальні затрати збільшилися на 541 тис. грн., або на 65,98 %. У 2011 р. на 220 тис. грн, або на 16,16 %. Причиною цього може бути збільшення ціни на матеріали чи збільшення витрат на складові матеріальних затрат.

Наступним показником аналізу є витрати на оплату праці. Складовими елементами фонду оплати праці є: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Витрати на оплату праці становлять найбільшу частину операційних витрат та з кожним роком поступово збільшуються з 5131 тис. грн. у базовому році до 7877 тис. грн. у звітному році. У 2010 р. порівняно з 2009 р. витрати на оплату праці зросли на 1323 тис. грн., або 25,78 %; У 2011 р. порівняно з 2010 р. - на 1423 тис. грн., або 22,05 %.

Відрахування на соціальні заходи є ще одним із досліджуваних елементів операційних витрат. До складу цього елемента включається: відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи. Відрахування на соціальні заходи з кожним роком зростають (у 2009 р. вони становили 1851 тис. грн.; у 2010 р. - 2313 тис. грн.; у 2011 р. - 2831 тис. грн.). У 2010 р. порівняно з 2009 р. вони зросли на 462 тис. грн., або на 24,96 %; у звітному році (2011 р.) в порівнянні з попереднім - на 518 тис. грн., або на 22,40 %. По даному розділу спостерігається поступове зростання, що може бути зумовлено зростанням заробітної плати, що зумовило збільшення відрахування на державне соціальне страхування; відрахування на державне пенсійне страхування; відрахування до фонду сприяння зайнятості населення.

До складу елемента амортизації входить: сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів. У 2009 р. сума витрат на амортизацію становила 417 тис. грн., у 2010 р. знизилась до 395 тис. грн., тобто на 22 тис. грн. (5,28 %) порівняно з базовим роком; у 2011 р. знову підвищилась до 515 тис. грн., тобто на 110 тис. грн. (27,85 %) порівняно з попереднім роком. Це пов'язано зі збільшенням амортизаційних відрахувань від балансної вартості основних виробничих фондів на повне відновлення та капітальний ремонт відповідно до встановлених норм.

До складу інших операційних витрат включається витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, що наведені више, зокрема витрати на відрядження, на послуги зв'язку, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо. Інші операційні витрати збільшуються з кожним роком. (у 2009 р. вони становили 448 тис. грн.; у 2010 р. - 494 тис. грн; у 2011 р. - 625 тис. грн.). У 2010 р. порівняно з базовим роком їх сума збільшилась на 46 тис. грн., або на 10,27 %; у звітному році, порівняно з 2010 р. - на 131 тис. грн., або 26,52 %. Таке зростання інших операційних витрат може бути зумовлено збільшенням витрат, пов'язаних із сплатою відсотків за користування фінансовими кредитами податків.

Підводячи підсумок аналізу динаміки складу поточних операційних витрат ПАТ «СШФ» можна зробити наступні висновки: всі елементи збільшувалися кожного року на певну суму.

Для того, щоб дати характеристику тому, які саме елементи операційних витрат ПАТ «СШФ» зумовили їх збільшення, варто проаналізувати їх структуру. А саме визначити питому вагу кожного показника витрат від операційної діяльності у загальному обсязі витрат за період 2009-2011 рр. Для цього необхідно розглянути наступні дані (табл. 2.5).

Питома вага матеріальних затрат у 2009 році складала 9,46 %, проте у наступні 2 роки - 2010-2011 рр. простежуємо її збільшення до 12,35 % та 11,78 % відповідно. Тобто у загальній структурі поточних операційних витрат простежується їх подальше збільшення на 2,89 % у 2010 р., та зменшення на 0,57 % у 2011 р. Питома вага витрат на оплату праці у 2009 році становила 59,20 %, а в наступному 2010 р. становила 58,58 %, тобто зменшилась на 0,62 %. У звітному періоді (2011 р.) збільшилась до 58,70т %, тобто на 0,12 %.

Таблиця 2.5

Аналіз структури поточних операційних витрат ПАТ «СШФ»

Показник	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Питома вага, %	Відхилення, %
				2009 р	2010 р	2011 р	2010/ 2009	2011/ 2010
Матеріальні затрати	820	1361	1581	9,46	12,35	11,78	2,89	-0,57
Витрати на оплату праці	5131	6454	7877	59,20	58,58	58,70	-0,62	0,12
Відрахування на соціальні заходи	1851	2313	2831	21,36	20,99	21,10	-0,36	0,10
Амортизація	417	395	505	4,81	3,59	3,76	-1,23	0,18
Інші операційні витрати	448	494	625	5,17	4,48	4,66	-0,69	0,17
Разом	8667	11017	13419	100,00	100,00	100,00	-	-

Питома вага відрахувань на соціальні заходи у 2009 р. становила 21,36 %, у 2010 р. це число зменшується до 20,99 %, тобто відхилення 2010 року від 2009 р. становить 0,36 %. У 2011 році питома вага знову збільшилась до 21,10 %, що на 0,10 % більше від попереднього року. Можна зробити висновок, що відрахування на соціальні заходи займають друге місце по питомій вазі всіх витрат після витрат на оплату праці.

Питома вага амортизації у 2010 році порівняно з базовим зменшилась на 1,23 % (тобто з 4,81 % у 2009 р. стала 3,59 %). У 2011 р. ситуація дещо змінилась, і питома вага складала 3,76 %, що на 0,18 % більше значення попереднього року. Схожа ситуація спостерігається і з питомою вагою інших операційних витрат. У 2010 році порівняно з 2009 роком спостерігається зменшення на 0,69 %, у 2011 році порівняно з 2010 роком - збільшення на 0,17 %.

Враховуючи вищевикладену інформацію, необхідно обчислити та охарактеризувати рівень витрат обігу ПАТ «СШФ» за період 2009-2011 рр.(табл. 2.5).

Рівень витрат обігу = (загальна сума витрат обігу / обсяг товарообороту) * 100 %.

Рівень витрат обігу _{2009 р.} = (8667 / 8764 ) * 100 % = 99,23 %.

Рівень витрат обігу _{2010 р.} = (11017 / 12659) * 100 % = 87,03 %.

Рівень витрат обігу _{2011 р.} = (13419 / 13817) *100 % = 97,12 %.

Таблиця 2.6

Характеристика рівня витрат обігу ПАТ «СШФ»

Назва показника	Роки, %	Відхилення, %
	2009	2010	2011	2010 від 2009	2011 від 2010
Рівень витрат	99,23	87,03	97,12	-12,20	10,09

Як видно з табл. 2.6, рівень витрат складав у 2009 році 99,23 %, у 2010 році знизився до 87,03 %, тобто на 12,20 %. І у звітному році рівень витрат склав 97,12 %, що на 10,09 % більше попереднього. Для оцінки ефективності здійснення витрат використовують показники, що характеризують одержаний результат у розрахунку на одиницю витрат (табл. 2.6). Розрахуємо кожен із показників для ПАТ «СШФ» за 2009-2011 рр.

Витратовіддача = обсяг товарообороту / загальну суму витрат обігу.

Витратовіддача _{2009 р.} = 8764 / 8667 = 1,01.

Витратовіддача _{2010 р.} = 12659 / 11017 = 1,15.

Витратовіддача _{2011 р.} = 13817 / 13419 = 1,03.

Доходність витрат обігу = сума валового доходу / загальну суму витрат обігу.

Доходність витрат обігу _{2009 р.} = 1700 / 8667 = 0,20.

Доходність витрат обігу _{2010 р.} = 3476 / 11017 = 0,32.

Доходність витрат обігу _{2011 р.} = 2652 / 13419 = 0,20.

Прибутковість витрат обігу = чистий прибуток / загальну суму витрат обігу.

Прибутковість витрат обігу _{2009 р.} = 91 / 8667 = 0,01.

Прибутковість витрат обігу _{2010 р.} = 1286 / 11017 = 0,12.

Прибутковість витрат обігу _{2011 р.} = 0 / 13419 = 0, 00.

Таблиця 2.7

Характеристика показників ефективності витрат ПАТ «СШФ»

Назва показника	Роки	Відхилення
	2009	2010	2011	2010/ 2009	2011/ 2010
Витратовіддача	1,01	1,15	1,03	0,14	-0,12
Дохідність витрат обігу	0,20	0,32	0,20	0,12	-0,12
Прибутковість витрат обігу	0,01	0,12	0,00	0,11	-0,12

Витратовіддача характеризує товарооборот підприємства на одиницю витрат обігу. Виходячи із даних табл. 2.7, видно, що найвищий рівень витратовіддачі припадає на 2010 рік - 1,15, що на 0,14 більше базового року; у 2011 році цей показник становив 1,03, тобто зменшився у порівняні з 2010 роком на 0,12.

Доходність витрат обігу свідчить про розміри одержання валового доходу на одиницю витрат обігу. У 2009 році доходність витрат становила 0,20; у 2010 році збільшилась на 0,12 і стала 0,32; у звітному році показник зменшився на 0,12, тобто став 0,20.

Прибутковість витрат обігу дає змогу оцінити обсяг одержання чистого прибутку за певний період у розрахунку на одиницю витрат обігу у відсотковому вираженні. У базовому році цей показник дорівнював 0,01, у 2010 році - 0,12, тобто збільшився на 0,11; у звітному році показник дорівнював нулю, причиною чого було відсутність чистого прибутку, наявність збитку.

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що у 2010 році всі показники ефективності витрат ПАТ «СШФ» є найкращими. Простежується поступове зростання даних показників у 2010 році порівняно з 2009, та поступовий спад у 2011 році у порівнянні з попереднім.

Цінова політика підприємства ПАТ «СШФ» орієнтується на одиничного покупця та цінову ситуацію, тобто з урахуванням ціни конкурентів галузі. Основними фірмами-споживачами є iнофiрми Нiмеччини - "Кiрстен" і "Валькер", які і постачають давальницьку сировину. Також фірма орієнтується на збереження ринку збуту навіть за несприятливої ринкової ситуації та рівень цін формується за контрактом з інофірмами "Кiрстен" і "Валькер".

Згідно табл. 2.7 можна зробити наступні висновки: упродовж 2009-2011 рр. спостерігається постійне збільшення доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (у 2010 році порівняно з базовим на 3925 тис. грн., або на 44,94 %; у 2011 році порівняно з попереднім на 1158 тис. грн., тобто на 9,15 %); чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) також поступово збільшувався. Хоча чистий дохід у 2011 році був від'ємним, тобто мало місце збитку у розмірі 55 тис. грн.

Таблиця 2.8

Аналіз динаміки доходів ПАТ «СШФ» за 2009-2011 р.р.

Показник, тис.грн.	Роки	Абсолютне відхилення, (+/-)	Відносне відхилення, %
	2009	2010	2011	2010/ 2009	2011/ 2010	2010/ 2009	2011/ 2010
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	8764	12659	13817	3895	1158	44,44	9,15
Податок на додану вартість	66	110	97	44	-13	66,67	-11,82
Чистий доход	8668	12549	13720	3881	1171	44,77	9,33

Розрахуємо рівень доходів від реалізації для ПАТ «СШФ» за 2009 - 2011 рр.

Рівень доходів від реалізації = (сума валового доходу / обсяг товарообороту) * 100 %.

Рівень доходів від реалізації _{2009 р.} = (1700 / 8764) * 100 % = 19,40 %.

Рівень доходів від реалізації _{2010 р.} = (3476 / 12659) * 100 % = 27,47 %.

Рівень доходів від реалізації _{2011 р.} = (2652 / 13817) * 100 % = 19,19 %.

Таблиця 2.9

Аналіз показника рівень доходів від реалізації ПАТ «СШФ» в період з 2009-2011 рр.

Показник	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення, %
				2010/ 2009	2011/ 2010
Рівень доходів від реалізації	19,40	27,46	19,19	8,06	-8,26

Варто проаналізувати вище наведену інформацію. Найнижчий рівень доходів від реалізації спостерігався у 2011 (звітному) році - 19,19 %. У 2009 (базовому) році він становив 19,40 %. І найвище значення цього показника було у 2010 році - 27,46 %. У 2010 році, порівняно з 2009 роком рівень витрат обігу зріс на 8,06 %, у 2011 році зменшився - на 8,26 %, що пов'язано з збільшенням ціни закупівлі товарів та підвищення витрат на оплату праці.

Можливі резерви підвищення доходів ПАТ «СШФ»:

- зниження ціни закупівлі товарів;

- підвищення ціни реалізації товарів;

- зростання обсягів реалізації товарів.

Отже, з метою підвищення результативності діяльності підприємства та його стратегічного розвитку у перспективі, виникає потреба у розробці стратегії управління підприємством, що спрямована на вдосконалення механізму формування та використання доходів. Управління доходами спрямоване на створення економічних умов, що забезпечують відшкодування постійних витрат торговельного підприємства, покриття змінних витрат, які залежать від обсягу реалізації продукції, повної і своєчасної сплати всіх видів податків, обов'язкових платежів та забезпечення отримання цільового прибутку.

Прибуток є головною метою та мотивом підприємницької діяльності, матеріальним джерелом економічного та соціального розвитку, інвестиційної та інноваційної діяльності. Він стає фактором удосконалення відносин власності.

Прибуток ? це частина заново створеної вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість пройде відповідну стадію обороту і набере грошової форми.

Прибуток ? це показник, що формується па мікрорівні. Прибуток народного господарства ? це результат діяльності окремих підприємств, галузей економіки, розвитку окремих сфер, структурних зрушень в економіці, змін в порядку обліку фінансових результатів.

Розрахуємо основні показники прибутковості для ПАТ «СШФ» за 2009-2011 рр. (табл. 2.10).

Прибутковість загального капіталу = чистий прибуток / сума загального капіталу.

Прибутковість загального капіталу _{2009 р.} = 91 / 5051 = 0,02.

Прибутковість загального капіталу _{2010 р.} = 1286 / 6772 = 0,19.

Прибутковість загального капіталу _{2011 р.} = 0 / 6529 = 0,00.

Прибутковість оборотного капіталу = чистий прибуток / сума оборотного капіталу.

Прибутковість оборотного капіталу _{2009 р.} = 91 / 1486 = 0,06.

Прибутковість оборотного капіталу _{2010 р.} = 1286 / 2891 = 0,44.

Прибутковість оборотного капіталу _{2011 р.} = 0 / 2897 = 0,00.

Прибутковість власного капіталу = чистий прибуток / суму власного капіталу.

Прибутковість власного капіталу _{2009 р.} = 91 / 4031 = 0,02.

Прибутковість власного капіталу _{2010 р.} = 1286 / 5330 = 0,27.

Прибутковість власного капіталу _{2011 р.} = 0 / 5275 = 0,00.

Таблиця 2.10

Основні показники прибутковості ПАТ «СШФ» за 2009-2011 рр.

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Відхилення (+/-)
				2010/ 2009	2011/ 2010
Чистий прибуток, тис. грн.	91	1286	-55	1195	-1341
Виручка від реалізації (без ПДВ, A3)	8668	12549	13720	3881	1171
Прибутковість загального капіталу	0,02	0,19	0,00	0,17	-0,19
Прибутковість оборотного капіталу	0,06	0,44	0,00	0,38	-0,44
Прибутковість власного капіталу	0,02	0,27	0,00	0,25	-0,27