Вдосконалення системи управління якістю на підприємствах

Плануй: установлюй цілі та процеси, необхідні для видачі результатів, що відповідають вимогам замовника та політиці організації.

Виконуй: впроваджуй процеси.

Перевіряй: контролюй та вимірюй процеси і продукцію, виходячи з політики, цілей та вимог до продукції, а також звітуй про результати.

Дій: вживай заходи для постійного поліпшення показників функціонування процесу.

Рисунок 1.11 - Модель системи управління якістю, з основу якої покладено процес

Це видання стандартів ISO 9001 та ISO 9004 розроблено як узгоджену пару стандартів на системи управління якістю, призначених доповнювати один одного, але їх також можна застосовувати окремо. Хоч ці два державні стандарти мають різні сфери застосування, їхня структура однакова і це дає змогу застосовувати їх як узгоджену пару.

Стандарт ISO 9001 установлює вимоги до системи управління якістю, які можна застосовувати для внутрішніх цілей організації або для цілей сертифікації чи контрактних цілей. Він зосереджує увагу головним чином на результативності системи управління якістю з погляду задоволення вимог замовника. Стандарт ISO 9004 містить рекомендації, які охоплюють ширший діапазон цілей системи управління якістю, ніж стандарт ISO 9001, зокрема щодо постійного поліпшення загальних показників та ефективності і результативності діяльності організації. ISO 9004 рекомендують як настанову для організацій найвище керівництво яких бажає досягти показників, вищих ніж передбачені вимогами ISO 9001. Проте ISO 9004 не призначений для цілей сертифікації чи для контрактних цілей.

ДСТУ ISO 9001-2001було узгоджено з ISO 14001 для уможливлення більшої сумісності обох стандартів на користь широкому колу користувачів.

Цей державний стандарт не містить вимог, специфічних для інших систем управління, пов'язаних наприклад, з навколишнім середовищем, промисловою гігієною та безпекою праці, фінансами та ризиками. Проте цей державний стандарт дає змогу організації узгодити або інтегрувати свою систему управління якістю з відповідними вимогами до систем управління. Не виключена можливість того, що організація адаптує свою систему управління для створення системи управління якістю, яка відповідала б вимогам цього державного стандарту.

ДСТУ ISO 9001-2001 установлює вимоги до системи управління якістю, якщо організація:

а) повинна довести свою здатність систематично надавати продукція, яка задовольняє вимоги замовника та застосовні регламентувальні вимоги;

б) зорієнтована на підвищення задоволеності замовника завдяки результативному застосуванню системи, у тому числі процесів для постійного поліпшення системи, а також забезпечення відповідності вимогам замовника та застосовним регламентувальним вимогам.

Усі вимоги цього державного стандарту загальні і призначені для застосування всіма організаціями, незалежно від їхнього типу, розміру та продукції, яку постачають.

Якщо внаслідок характеру організації та її продукції неможливо застосувати деякі вимоги цього державного стандарту, можна розглянути питання щодо вилучення цих вимог.

Якщо вилучення зроблені, то декларувати відповідність цьому державному стандарту можна лише тоді, коли ці вилучення стосуються вимог розділу 7 і не опливають негативно на здатність організації або на її обов'язок постачати продукцію, яка задовольняє вимоги Замовника та застосовні регламентувальні вимоги.

У ДСТУ ISO 9001-2001 зазначається, що організація повинна встановити, задокументувати, впровадити та підтримувати систему управління якістю і постійно поліпшувати її результативність відповідно до вимог цього державного стандарту. Організація повинна:

а) визначити процеси, необхідні для системи управління якістю, та їх застосування на всіх рівнях в організації;

б) визначити послідовність та взаємодію цих процесів;

в) визначити критерії та методи, необхідні для забезпечення результативності функціонування цих процесів та управління ними;

г) забезпечити наявність ресурсів та інформації, необхідних для підтримання функціонування та моніторингу цих процесів;

д) здійснювати моніторинг, вимірювання та аналізування цих процесів;

е) вживати заходи, необхідні для досягнення запланованих результатів та постійного поліпшення цих процесів.

Організація повинна управляти цими процесами відповідно до вимог цього державного стандарту.

Якщо для будь-якого процесу, що впливає на відповідність продукції вимогам, організація вибирає стороннього виконавця, вона повинна забезпечити контроль за такими процесами, який повинен бути встановлений у системі управління якістю.

Згідно до ДСТУ ISO 9001-2001документація системи управління якістю повинна містити:

а) документально оформлені політику та цілі в сфері якості;

б) настанову з якості;

в) задокументовані методики, які вимагає цей державний стандарт;

г) документи, необхідні організації для забезпечення результативного планування, функціонування та контролю процесів;

д) протоколи, які вимагає цей державний стандарт.

Організація повинна розробити та актуалізовувати настанову з якості, яка містить:

а) сферу застосування системи управління якістю, у тому числі деталізацію та обґрунтування будь-яких вилучень;

б) задокументовані методики, встановлені для системи управління якістю, або посилання на них;

в) опис взаємодії процесів системи управління якістю.

Необхідно здійснювати управління документацією системи управління якістю. Протоколи є документами особливого типу.

Повинна бути розроблена задокументована методика для визначення управлінських дій, необхідних для:

а) затвердження документів як відповідних перед їх введенням в дію;

б) аналізу та, в разі потреби, актуалізації документів і нового їх затвердження;

в) забезпечення ідентифікації змін та статусу чинної переглянутої версії документів;

г) забезпечення наявності відповідних версій чинних документів у місцях застосування;

д) забезпечення розбірливості та простоти ідентифікації документів;

е) забезпечення ідентифікації документів зовнішнього походження і контролю за їхнім розповсюдженням;

ж) запобігання ненавмисному застосуванню застарілих документів і застосування належної ідентифікації цих документів у разі їх зберігання в будь-яких цілях.

Слід розробляти та актуалізувати протоколи для надання доказів відповідності вимогам та результативності системи управління якістю. Протоколи повинні бути доступними, легкими для читання та ідентифікації. Повинна бути розроблена задокументована методика для визначення управлінських дій щодо забезпечення ідентифікації, збереження, захисту, доступу, терміну зберігання та вилучення протоколів.

Згідно ДСТУ ISO 9001-2001 найвище керівництво повинне надавати докази виконання своїх зобов'язань щодо розроблення та впровадження системи управління якістю і постійного поліпшення її результативності, використовуючи:

а) доведення до всіх рівнів в організації важливості задоволення вимог замовника, а також peгламентувальних та законодавчих вимог;

б) формулювання політики у сфері якості;

в) забезпечення установлення цілей у сфері якості;

г) аналізування з боку керівництва;

д) забезпечення ресурсами.

Найвище керівництво повинне забезпечити, щоб політика у сфері якості:

а) відповідала меті організації;

б) містила зобов'язання щодо задоволення вимог та постійного поліпшення результативності системи управління якістю;

в) була основою для встановлення та перегляду цілей у сфері якості;

г) була поширеною та зрозумілою на всіх рівнях в організації;

д) аналізувалася з погляду її постійної придатності.

Найвище керівництво повинне забезпечити:

а) планування системи управління якістю з метою задоволення вимог, а також цілей у сфері якості;

б) збереження цілісності системи управління якістю в процесі планування та впровадження змін до неї.

Найвище керівництво повинне забезпечити визначення відповідальності та повноважень і інформування про це в межах організації.

Найвище керівництво повинне призначити одного з представників керівництва, на якого, незалежно від інших обов'язків, повинна бути покладена відповідальність із наданням повноважень за:

а) забезпечення встановлення, впровадження та підтримання процесів, необхідних для системи управління якістю;

б) звітування перед найвищим керівництвом про функціонування системи

управління якістю і про потребу її поліпшення;

в) забезпечення обізнаності з вимогами замовника в межах організації.

Найвище керівництво повинне забезпечити встановлення в організації належних процесів інформування та здійснення інформування про результативність системи управління якістю.

Найвище керівництво повинне із запланованою періодичністю аналізувати чинну в організації систему управління якістю для забезпечення її постійної придатності, адекватності та результативності. Аналізування повинне охоплювати оцінювання можливостей поліпшення і визначення потреби в змінах системи управління якістю, у тому числі політики та цілей у сфері якості. Аналізування з боку керівництва слід оформлювати протоколами.

Організація повинна визначити:

а) вимоги, встановлені замовником, у тому числі вимоги, пов'язані з постачанням і подальшим обслуговуванням;

б) вимоги, не встановлені замовником, але необхідні для встановленого чи передбаченого використання, якщо про таке відомо;

в) законодавчі та регламентувальні вимоги щодо продукції;

г) будь-які додаткові вимоги, визначені організацією.

Організація повинна проаналізувати вимоги щодо продукції до того, як візьме на себе зобов'язання щодо постачання продукції замовнику. Якщо подані замовником вимоги документально не оформлені, організація повинна їх встановити перш, ніж прийняти. Якщо вимоги до продукції змінено, організація повинна забезпечити внесення змін до відповідних документів і ознайомлення відповідного персоналу із зміненими вимогами.

Організація повинна визначити і впровадити ефективні заходи щодо зв'язку з замовниками, у тому числі:

а) інформування стосовно продукції;

б) опрацювання запитів, контрактів чи замовлень та змін до них;

в) зворотний зв'язок із замовниками, у тому числі реагування на їхні скарги.

Затвердження проекту та розробки слід проводити відповідно до запланованих заходів для забезпечення впевненості в тому, що розроблена продукція здатна задовольняти вимоги щодо встановленого або передбаченого використання, якщо вони відомі. Якщо це практично здійсненне, за твердження повинне передувати постачанню чи впровадженню продукції. Результати затвердження та будь-які необхідні дії слід реєструвати.

Організація повинна забезпечити відповідність продукції, яку закуповують, установленим закупівельним вимогам. Вид та масштаб контролю за постачальником та за закупленою продукцією повинні залежати від того, як впливає ця продукція на подальші процеси випуску та кінцеву продукцію.

Організація повинна оцінювати та вибирати постачальників, виходячи з їхньої здатності постачати продукцію відповідно до вимог організації. Повинні бути встановлені критерії вибору, оцінювання та повторного оцінювання. Результати оцінення та будь-які необхідні дії, передбачені за цими результатами, слід реєструвати.

Це основні напрямки в стандарті ISO 9001 за якими повинне рухатися підприємство для розробки і наступного удосконалювання методів і засобів керування підприємством, орієнтованих на забезпечення необхідного рівня якості і сертифікації продукції.



2. АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ НА ВАТ ХМЗ „СВІТЛО ШАХТАРЯ ”

2.1 Загальна характеристика ВАТ «Світло шахтаря»

Відкрите акціонерне товариство Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» є одним з найстарших машинобудівних підприємств, що спеціалізується на виготовленні скребкових забійних конвеєрів, перевантажувачів і головних світильників по індивідуальних замовленнях шахт із урахуванням гірничо-геологічних умов роботи. Завод заснований в 1891 році. В 1994 році завод був перетворений, одним з перших у вугільній галузі, в акціонерне товариство, що не має державної частки у власності, шляхом приватизації майна державного підприємства - заводу «Світло шахтаря».

Історичний розвиток підприємства визначають наступні роки:

1891 р. - У Харкові на вул. Петинській власником Н. Ф. фон-Дитмаром була заснована слюсарно-механічна майстерня, що мала двигун у дві кінські сили. Майстерня нараховувала 15 чоловік.

1899 р. - Установлений новий двигун у чотири кінські сили, у дворі розміщалася кузня, що мала два горна. Кували вироби молотом вручну. Працювало 25 чоловік.

1915 р. - Хазяїн підприємства на вул. Газовій, 4 (нині вул. Світло шахтаря) купив чавунно-мідно-ливарний і механічний завод "Російський слюсар". Кількість працівників - 50 чоловік. Продукція заводу - бурові інструменти, верстати, вишки, шахтні візки, вагонетки, лебідки, крани, парові казани, труби, насоси, баки, а також чавунне й мідне лиття.

1915 р.- Почався випуск шахтарських бензинових ламп "Вольфа".

1919 р.- Через відсутність палива припинена робота майже всіх цехів. Завод виконував тільки військові замовлення.

1921 р.- Підприємство перейшло з ведення Харківської губернської Ради народного господарства в підпорядкування Центрального правління кам'яновугільної промисловості й було включено в об'єднання "Донуголь"

1922 р.- Завод перейменований в "Світло шахтаря". Основна продукція - шахтарські лампи.

1938 р. - Колектив підприємства вийшов переможцем у змаганні з торезьким машинобудівним заводом і був визнаний гідним перехідного Червоного прапора Наркомтяжпрома.

1939 р. -Завод нагороджений вищою державною нагородою - орденом Леніна.

1941 р. - Евакуація заводу в Кемеровську область.

1943-1946 р. - Відновлення зруйнованого підприємства

1952 р. - Організація на заводі спеціального конструкторського бюро.

1955 р. - Створений і вдосконалений вугільний комбайн для тонких шарів УКТ-1, призначений для одночасного карбу, отбойки вугілля й навантаження його на транспортер.

1960 р. - Завод освоїв випуск забійних скребкових і магістральних пластинчастих конвеєрів, освітлювальної апаратури. Почався експорт устаткування з маркою "Світло шахтаря" у Польщу, Чехословаччину, Угорщину, Болгарію, В'єтнам.

1976 р. - Колектив почав серійний випуск нового базового скребкового конвеєра СП87П.

1978 р. - Створений зразкова ділянка в ламповому цеху. Впроваджені 27 прогресивних технологічних процесів, дві механізовані лінії автоматичного зварювання риштаків.

1980 р. - Половина вугілля, що добуває в СРСР шахтним способом, доставлялася конвеєрами заводу "Світло шахтаря".

1982 р. - Завод визнаний гідним срібної й бронзової медалей ВДНГ у м. Москві.

1990 р. - Створені нові конвеєра зі збільшеною потужністю електродвигуна з 45-55 до 110 кіловатів і калібрами ланцюга 24 і 36 міліметрів. Розширено область їхнього застосування. Почато випуск скребкових перевантажувачів.

1991 р. - Святкування 100-річчя заводу.

1994-1996 р. - Проведена приватизація. Створено ВАТ Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря".

1998-1999 р. - Розроблений і виготовлений ряд нових високопродуктивних конвеєрів для комплексно-комплексно-механізованих лав, які успішно працюють на шахтах України, Росії, Білорусі, Казахстану.

1999 р. - Заводом виграний тендер між українськими й закордонними підприємствами на виготовлення потужного конвеєра типу СПЦ230.

2000 р. - Здійснений перехід від серійного виробництва однотипних конвеєрів і перевантажувачів до виготовлення продукції, що відповідає заданим горно технічним умовам і індивідуальним вимогам конкретних замовників. Довжина скребкових конвеєрів збільшилася з 100-150 до 350-400 м, енергооснащеність зросла з 110-220 до 800 квт.

2001 р. - Завод уперше впровадив систему управління якістю продукції відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001-2001.

2003 р. - Завод підтвердив відповідність виготовлення продукції вимогам ДСТУ ISO 9001-2001. Сертифікат якості №UA2.003.03240-08.

1988-2010 р. - Масштабна участь у Міжнародних виставках України, Росії, Білорусі, Польщі, США.

Крім конвеєрів завод виготовляє гідромуфти, запчастини до горно шахтного встаткування, вибухобезпечні головні світильники, товари народного споживання. Головна перевага продукції заводу - перевірена часом надійність.

Виробничі потужності заводу здатні повністю забезпечувати потребу вуглевидобувних підприємств України. Також завод здійснює поставки на експорт у Росію, Білорусію, Іран, Індію, Естонію, Китай і Казахстан.

Завдяки своєму науковому й виробничому потенціалу, завод постійно оновлює номенклатуру продукції, удосконалює конструкції, освоює принципово нові моделі скребкових конвеєрів, призначених для роботи в складі сучасних високопродуктивних вуглевидобувних механізованих комплексів.

Відмінну якість і високу надійність гірношахтної техніки з маркою "Світло шахтаря" підтверджує система управління якістю, сертифікована відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001-2001. Вироби заводу "Світло шахтаря" на практиці підтверджують свою конкурентоздатність на сучасному ринку гірношахтного устаткування. Завод є одним з найбільш відомих і значних у нашій країні, його різноманітна продукція - виробу важкого машинобудування й точного приладобудування - користується широким попитом у країні та за кордоном.

2.2 Аналіз прибутковості ВАТ ХМЗ «Світло шахтаря»

Різні напрямки основної діяльності підприємства, що пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, а також фінансової й інвестиційної діяльності одержують остаточну грошову оцінку в сукупності показників фінансових результатів. Основним узагальнюючим показником є чистий прибуток, який підприємство одержало за звітний період.

В умовах ринкової економіки чистий прибуток є основою економічного і соціального розвитку підприємства. Постійне збільшення чистого прибутку - це постійне джерело фінансування розвитку виробництва (реінвестування прибутку), виплати дивідендів, створення резервних фондів, задоволення соціальних і матеріальних потреб працівників підприємства, благодійної діяльності. Чистий прибуток - найважливіший показник для оцінювання виробничої і фінансової діяльності підприємств, оскільки відображає ступінь його активності і фінансового благополуччя, а також ефективність менеджменту. За чистим прибутком визначається прийнятний для інвестора рівень прибутковості активів підприємства для порівняння з альтернативними варіантами напрямку інвестування (за умови порівнянного ризику). Чистий прибуток є одним з основних джерел збільшення капіталу підприємства. Постійне збільшення прибутку при умовах припустимого ризику, тобто у випадку залучення додаткового позикового засобу або додаткового розміщення акцій, зміцнює конкурентні позиції підприємства на ринку капіталу.

Основним фактором є доход (виторг) від реалізації продукції, що свідчить про ринковий попит на продукцію підприємства, повернення вкладених у виробництво засобів і можливість почати новий виробничий цикл. Розмір виручки від реалізації залежить від обсягів і структури виробництва по видах продукції і ринкових цін кожного виду. Відділи маркетингу підприємств повинні постійно аналізувати ринковий попит на продукцію підприємства і вчасно на нього реагувати.

Прибуток і собівартість є традиційними показниками у вітчизняній практиці фінансового аналізу діяльності підприємств. У ринкових умовах господарювання до основних показників поруч із зазначеними належить грошовий потік, як сума чистого прибутку й амортизаційні відрахування. На відміну від інших видів витрат нараховані амортизаційні відрахування залишаються на рахунку підприємства, поповнюючи залишок ліквідного засобу. Амортизаційні відрахування відіграють важливу роль у системі обліку і планування діяльності підприємства. Вони є внутрішнім джерелом фінансування. Розмір амортизаційних відрахувань зменшує прибуток, що обкладається податками. Таким чином, амортизаційні відрахування - важливий фактор стимулювання інвестиційної діяльності підприємства.

Спочатку робимо економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства, що починається з оцінки фінансового стану за даними балансу: форма №1 «Баланс». Порівняльний аналітичний баланс наведено у додатку 1.

Актив балансу містить відомості про розміщення капіталу, що є в розпорядженні підприємства, тобто про вкладення його в конкурентне майно і матеріальні цінності, про залишки вільної готівки і т.п.

Загальна вартість майна підприємства ВАТ «Світло Шахтаря» у 2007 році склала 157390,7 тис. грн., у 2008 році - 176428,7 тис. грн., а в 2009 - 191083,5 тис. грн. Очевидна динаміка збільшення так у 2008 році в порівнянні з 2007 майно підприємства ВАТ «Світло Шахтаря» збільшилося на 19038 тис. грн. або на 12,1%, а 2009 у порівнянні з 2008 роком майно підприємства ВАТ «Світло Шахтаря» збільшилося на 14565 тис. грн. або на 8,3%.

Рис. 2.1 Характеристика майнового положення підприємства на

підставі аналізу активу балансу

Питома вага вартості підприємства ВАТ «Світло Шахтаря» у необоротних активах складає в 2007 році 31%, у 2008 році 27,8% і 2009 року 22,5%. Підприємство ВАТ «Світло Шахтаря» має легку структуру активів, що свідчить про мобільність майна підприємства. При цьому варто помітити, що частка необоротних активів має постійну тенденцію на зниження, так на період 2008/2007 року зменшилася на 1,7 пункти, а 2009/2008 рік зменшилася на 4,77 пункти.

При цьому варто помітити, що в структурі необоротних активів з'явилася така стаття, як довгострокові фінансові вкладення. Зменшення цієї статті сприяє залученню фінансових засобів в основну діяльність підприємства ВАТ «Світло Шахтаря» і поліпшенню його фінансового стану, так на період 2008/2007 рік збільшилася на 0,22%, а період 2009/2008 рік збільшилася на 0,3%.

Вартість оборотних активів підприємства ВАТ «Світло Шахтаря» зросла на період 2008/2007 рік на 18825 тис. грн., а 2009/2008 рік на 20619,3 тис. грн. (при цьому темп росту склав на 2008/2007 рік 117,34%, а 2008/2007 роком 116,193%). При цьому збільшилася в 2008/2007 роком на 3,2 пункти, а в 2008/ 2007 рік збільшилася на 5,25 пункту частка оборотних активів у структурі оборотних активів.

Далі розглянемо структуру пасиву балансу.

Дані, що наводяться в пасиві балансу, дозволяють визначити, які зміни відбулися в структурі власного і позикового капіталу, скільки притягнуте в оборот підприємства довгострокових і короткострокових засобів, тобто пасив показує, відкіля взялися засоби, спрямовані на формування майна підприємства.

При внутрішньому аналізі фінансового стану необхідно вивчити динаміку і структуру власного і позикового капіталу.

Дані, наведені в додатку 2, показують зміни в структурі власного капіталу ВАТ «Світло Шахтаря», воно знизилася на період 2008/2007 на 0,07 процентних пункти, а на 2009/2008 на 0,1 процентних пункти. Однак у теж час зменшилася частка додаткового і резервного капіталу. На період 2008/2007 року на 4,8 процентних пункти (додаткового капіталу) і 0,3 процентних пункти (резервного капіталу), а 2009/2008 року зменшилася на 7,05 процентних пункту (додаткового капіталу) і 0,447 процентних пункти (резервного капіталу), що може свідчити про падіння ділової активності підприємства ВАТ «Світло Шахтаря». Однак збільшення частки нерозподіленого прибутку в період 2008/2007 року на 5,21 процентних пункти (додаткового капіталу) і 7,6 процентних пункти (резервного капіталу) свідчить про розширений тип виробництва підприємства ВАТ «Світло Шахтаря».

Переглянемо аналіз динаміки структури позикового капіталу.

На початок кожного звітного періоду поточні зобов'язання ВАТ «Світло Шахтаря» у 2007 році складають 43,9%, 2008 року - 25,6%, 2009 року - 73,8%, що є позитивним фактом, що сприяє зниженню ризику втрати фінансової стійкості. Залучення довгострокових кредитів для формування майна підприємства ВАТ «Світло Шахтаря» свідчить про продуману стратегію підприємства. Позитивний ефект при цьому підсилюється, якщо рентабельність підприємства перевищує ставку відсотків по банківському кредиті (дані додатку 3).

Тепер розглянемо звіт про фінансові результати ВАТ «Світло Шахтаря»: форма №2 «звіт про фінансові результати».

Першочерговими задачами аналізу фінансових результатів є оцінка динаміки прибутку, виявлення і кількісне оцінювання впливу різних факторів на її розмір, а також оцінювання резервів збільшення прибутку.

Головним джерелом росту оборотних коштів підприємства є прибуток. Прибуток - це кінцевий результат діяльності підприємства, що характеризує абсолютну ефективність його роботи. Аналіз динаміки прибутку ВАТ «Світло Шахтаря» показує, що фінансовий результат до оподатковування за 2007 рік складає 31112,7 тис.грн., за 2008 рік - 14521,8 тис.грн. і на період 2008/2007 року зменшився на 16590,9 тис.грн. або на 53%. У 2009 році фінансовий результат до оподатковування склав 56485,4 тис. грн, тоесть збільшився відносно 2008 року на 41963,6 тис.грн. або на 288%. Чистий прибуток за 2007 рік склала 19299,6 тис.грн., за 2008 рік - 6768,4 тис.грн., за 2009 рік - 38971 тис.грн., що показує про стабільний позитивний фінансовий стан підприємства ВАТ «Світло Шахтаря» (дані додатку 4).

У фінансовому аналізі використовуються різні показники рентабельності. Усі вони відносні і показують, скільки одиниць прибутку (балансової, чистої, операційної, оподатковуваної і т.п.) одержують на одиницю реалізованої продукції (активів, виробничих фондів, власного капіталу і т.п.). Сукупність показників рентабельності усебічно відображає ефективність виробничої (операційної), інвестиційної і фінансової діяльності підприємства і відповідає інтересам учасників економічного процесу.

Усі ці показники розраховують по вихідним даним фінансової звітності, а саме: по формах №1 ''Баланс'' і №2 ''Звіт про фінансові результати''. Розширений перелік усіх показників фінансової діяльності ВАТ «Світло Шахтаря» представлений у додатках, а також на рис. 2.2.

Рисунок 2.2 - Фінансовий результат підприємства

На рівень показників рентабельності, що, по суті, є узагальнюючими, впливає багато факторів, у тому числі конкурентоздатність і якість продукції, що випускається.

2.3 Аналіз побудови системи управління якістю на підприємстві ВАТ ХМЗ „Світло шахтаря ”

ВАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря»» - найбільший в Україні постачальник гірничо-шахтного устаткування.

У 2001 році заводові виповнилося 110 років. Від виготовлення цебер, запальничок, примітивних ламп підприємство перейшло до випуску великого шахтного устаткування. Основну номенклатуру продукції, що випускається заводом, складають скребкові забійні конвеєри різних типів, запасні частини гірничо-шахтного устаткування, головні світильники і товари народного споживання.

Продукція, що випускається заводом, не тільки цілком забезпечує потреби України, але і поставляється в Росію, Білорусію, Казахстан, Естонію й інші країни. Завод постійно удосконалює конструкцію конвеєрів, освоює нові моделі з приводами підвищеної потужності для роботи в складі сучасних високопродуктивних вуглевидобувних механізованих комплексів.

Вироби, що випускаються заводом, експлуатуються у всіляких виробничих і кліматичних умовах: у вугільній, сланцевій, калійній і іншій галузях промисловості, на глибині більш одного кілометра і на відкритих розробках.

Робота з розробки і впровадження системи управління якістю ведеться силами самого підприємства ВАТ «Світло Шахтаря». У ряді випадків у ній беруть участь проектні, науково-дослідні й інші організації. Також підприємство ВАТ «Світло Шахтаря» користується консультативною допомогою BQVI, що є дочірнім підприємством Бюро Веритас. Діяльність підприємства відповідає концепціям забезпечення якості згідно ДСТУ ISO 9001.

Для успішного управління підприємством управління їм повинно бути системним. Успіху можна досягти завдяки впровадженню й актуалізації системи управління, спрямованої на постійне поліпшення результативності й ефективності діяльності підприємства з урахуванням потреб зацікавлених сторін (працівників підприємства, керівництва підприємства, субпідрядників, суспільства).

Даний державний стандарт базується на восьми принципах управління якістю, що розроблені для застосування вищим керівництвом з метою напрямку діяльності підприємства на поліпшення його показників [12, С.4]. Ці принципи перераховані нижче:

Орієнтація на замовника. Організація залежить від своїх замовників і тому повинно розуміти їхню дійсну і майбутню потреби, виконувати їхньої вимоги.

Лідерство. Керівники встановлюють єдність мети і напрямків діяльності організації. Вони повинні утворювати і підтримувати внутрішнє середовище, у якій можливо повне залучення працівників до діяльності, спрямованої на досягнення цілей організації.

Залучення працівників. Працівники на всіх рівнях утворять основу організації, повне залучення дає можливість використовувати їхньої здатності на користь організації.

Процесний підхід. Бажаного результату досягають ефективніше, коли діяльністю і зв'язаними з нею ресурсами керують як процесом.

Системний підхід до управління. Встановлення і розуміння взаємозалежних процесів і управління ними як системою допомагає організації ефективніше досягати мети..

Постійне поліпшення. Постійне поліпшення загальних показників організації варто вважати незмінною метою організації.

Прийняття рішень на основі достовірних фактів. Ефективні рішення базуються на аналізі даних і інформації.

Взаємовигідні відносини з постачальниками. Організація і її постачальники є взаємозалежними, і взаємовигідні відносини підвищують здатність обох сторін утворювати цінності.

З метою координації робіт на підприємстві організується робоча група з кваліфікованих фахівців усіх підрозділів підприємства.

Результатом цієї роботи є розробка загальної структури системи; методик і процедур відповідно до вимог кожного елемента стандарту; розробка «Посібника з якості»; створення внутріфірмових документів (стандартів, інструкцій, розпоряджень), що затверджують методики, процедури і відповідальність керівництва і персоналу.

Система якості на підприємстві вирішує три основні задачі:

1. Досягнення і підтримка якості продукції на рівні, що забезпечує постійне задоволення споживачів.

2. Забезпечення впевненості керівництва і колективу в тому, що намічена якість досягається і підтримується на визначеному рівні.

3. Підтримка впевненості споживача в тому, що йому поставлена продукція, якості якої може довіряти.

Підприємство готове виконати усі вимоги замовника по забезпеченню гірничо-шахтним устаткуванням.

Система управління якістю підприємства поширюється на наступні види продукції, що випускаються підприємством:

- конвеєри шахтні скребкові;

- світильники.

Процеси системи управління якістю умовно підрозділені на чотири взаємозалежні групи:

- процеси управлінської діяльності;

- процеси забезпечення ресурсами;

- процеси створення продукції (основні процеси);

- процеси моніторингу, необхідні для забезпечення ефективного виконання процесів і управління ними, встановлені в документації системи управління якістю.

Розроблена система якості повинна характеризуватися рядом принципових організаційних особливостей:

- орієнтує системи якості на вимоги споживачів і прагнення до їхнього повного задоволення;

- націленністю системи якості на створення гарантій належної якості, виключення ризиків замовника при споживанні продукції, забезпечення високої репутації підприємства;

- упором на економічні аспекти діяльності в області якості;

- підвищену відповідальність працівників підприємства і насамперед його керівників за якість продукції, що випускається;

- необхідністю проведення маркетингових досліджень по продукції підприємства;

- високий ступінь документованості системи якості.

Виконання усіх передбачених стандартом вимог повинне бути документально оформлено.

Ієрархічна структура документації системи управління якістю представлена на мал. 2.1. Основним документом системи управління якістю є політика в області якості, що містить задачі підприємства в області якості і шляхи їхнього рішення.

Посібник - це основний документ у комплекті документів системи управління якістю. Посібник з якості описує систему управління якістю, установлює сферу її поширення, процеси системи управління якістю і їхня взаємодія, а також регламентується порядок:

- аналізу системи управління якістю вищим керівництвом підприємства;

- проведення коригувальних і попереджуючих дій;

- удосконалювання як окремих процесів, так і системи в цілому.

Розробку Керівництва здійснює служба управління системою якості під керівництвом представника посібника із системи управління якістю.

Для доказу відповідності вимогам і ефективності функціонування системи управління якістю на підприємстві встановлені і ведуться необхідні протоколи (записи).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.3 - Ієрархічна структура документації системи управління якістю

Розробку складу і форм носіїв інформації про якість, маршрутів їх руху здійснюють підрозділи, що відповідають за відповідний процес системи управління якістю.

Керівництво застосовується:

- як свідчення функціонування системи управління якістю на підприємстві при укладанні договорів (контрактів);

- для підтвердження відповідності системи управління якістю вимогам ДСТУ ISO 9001 - 2001 «Системи управління якістю. Вимоги.» [11].

У «Посібнику з якості» також визначається склад стандартів підприємства (СТП). Застосовувані на підприємстві СТП, керують перерахованими нижче процесами:

- управління документацією;

- проектування і розробка продукції;

- матеріально-технічне постачання;

- оцінка вхідного контролю продукції;

- ідентифікація продукції і відслідковуваність;

- управління професійною підготовкою кадрів, підвищення

кваліфікації персоналу;

- управління інфраструктурою;

- планування підвищення якості;

- планування створення продукції;

- управління технологічною підготовкою виробництва;

- оперативне управління виробництвом;

- виробництво продукції;

- аналіз системи управління якості з боку керівництва;

- контроль і іспит продукції;

- внутрішній аудит;

- управління вимірювальним, контрольним і іспитовим устаткуванням;

- управління продукцією, що не відповідає установленим вимогам;

- метрологічний контроль і нагляд;

- консервація й упакування продукції;

- складування і збереження;

- збут продукції;

- управління коригувальними і попереджуючими діями.

На стадії розробки системи управління якістю відповідно до затвердженого переліку стандартів підприємства визначається область їхньої дії з відповідним розподілом по підрозділах підприємства.

Такий розподіл стандартів підприємства здійснюється з урахуванням профілю роботи підрозділів і виконуваних ними функцій. Черговість розробки стандартів підприємства визначається в кожнім конкретному випадку з урахуванням діючих умов і договорів, а також досягнутого рівня якості гірничо-шахтного устаткування, що випускається. При цьому враховують ступінь підготовленості кадрів, техніки, устаткування і реальні можливості підприємства зокрема наявних ресурсів.

При описі системи управління якістю в Керівництві приводяться посилання на стандарти підприємства по системі управління якістю, що регламентують порядок виконання її процесів і встановлюють:

- обов'язку, відповідальність і взаємозв'язки персоналу, що виконує, що перевіряє й аналізує роботи, що впливають на якість продукції;

- протоколи якості (запису про якість), що підтверджують виконання окремих етапів процесу і фіксуючі дані про якість;

- посилання на інструкції.

Технологічні інструкції встановлюють метод виконання робіт з видів діяльності. Положення про підрозділи встановлюють обов'язку, задачі, відповідальність і взаємодія підрозділів підприємства.

Посадові інструкції установлюють функціональні обов'язки і відповідальність за виконувану роботу.

Політику якості, сформульованої вищим керівництвом підприємства і затвердженої Головою Правління акціонерного товариства, задекларовано:

Основні цілі:

- якісне постачання гірничо-шахтного устаткування, що задовольняє нормативним і контрактним вимогам замовника;

- забезпечення високої експлуатаційної надійності;

- підвищення авторитету ВАТ ХМЗ «Світло Шахтаря» на ринку гірничо-шахтного устаткування;

- рішення соціальних задач колективу заводу.

Основні принципи:

- високий технологічний рівень виробництва продукції;

- розробка, виготовлення, контроль і іспит продукції в висококваліфікованим, компетентним і навченим персоналом;

- якість і експлуатаційна надійність;

- помірні ціни;

- своєчасне постачання;

- задоволення споживачів проведеної на заводі політикою в області якості.

Методи і засоби реалізації:

- впровадження і застосування прогресивних конструкторсько-технологічних рішень в області гірського машинобудування на основі національних і міжнародних стандартів;

-використання високоефективного і високотехнологічного устаткування;

- взаємодія і співробітництво з замовником і постачальником;

- збір і аналіз даних про якість і надійність роботи гірничо-шахтного устаткування в експлуатації, своєчасне прийняття коригувальних і попереджуючих дій;

- постійне удосконалення системи управління якістю продукції;

- регулярний аналіз проведеної політики якості на придатність і ефективність;

- доведення основних положень політики в області якості до кожного працівника у всіх структурних підрозділах заводу.

Політика якості зрозуміла і постійне застосовується на підприємстві всім персоналом.

Дія системи якості поширюється на всі етапи «петлі якості» - від закупівель до кінцевого задоволення вимог споживачів

За допомогою петлі якості здійснюється взаємозв'язок продукції зі споживачем, із усією системою, що забезпечує рішення задачі управління якістю продукції.

Вище керівництво підприємства несе відповідальність за визначення політики в області якості, а також зобов'язується:

- проводити щорічний аналіз системи управління якістю;

- забезпечувати систему управління якістю підприємства ресурсами, необхідними для її функціонування й удосконалювання;

- доводити до відома персоналу підприємства важливість виконання вимог.

Керівництво підприємства організує роботи з визначення вимог споживача.

Вимоги споживача до продукції визначаються на підставі:

- аналізу контрактів;

- даних маркетингових досліджень.

Аналіз контрактів здійснюється підрозділами підприємства відповідно до вимог стандартів підприємства.

Маркетингові дослідження проводяться відділом збуту.

Головним критерієм оцінки ефективності системи управління якістю і діяльності підприємства в цілому є ступінь задоволеності споживачів.

Задоволеність споживача визначається як виконання підприємством усіх вимог до продукції, пред'явлених замовником, і відповідність його чеканням. При цьому в увагу приймаються як вимоги замовників, так і вимоги, пропоновані підприємством до своїх співробітників.

Задоволеність споживачів служить для формування конкурентної переваги підприємства.

Для оцінки задоволеності споживачів на підприємстві організована діяльність зі збору й аналізу інформації, пов'язаної з якістю зробленої продукції.

Метою збору, аналізу й оцінки інформації є виявлення розбіжностей між чеканнями замовника у відношенні якості продукції і фактичною якістю продукції для призначення заходів щодо усунення виявлених невідповідностей, поліпшенню системи управління якістю, підвищенню якості продукції. Така інформація збирається і фіксується відповідальними, призначеними для виконання даних робіт начальником відділу збуту.

Співробітники відділу збуту організують збір відкликань споживачів про якість продукції, що здійснюється при проведенні технічного обслуговування продукції в замовника, перевірки правильності експлуатації виробів.

Відділ технічного контролю проводить аналіз претензій (рекламацій). Крім того, з метою прогнозування відповідності продукції сучасним вимогам, у рамках маркетингової діяльності проводиться збір інформації для вивчення потреб споживачів.

Зібрана інформація аналізується, результати аналізу фіксуються в звітах і використовується для подальшого удосконалювання продукції і системи управління якістю.

Питання якості продукції і функціонування системи управління якістю обговорюються:

- у Голови Правління на проведених декадах;

- у головного інженера щомісяця на технічних нарадах;

- на «Днях якості», що проведяться у цехах.

Оперативна інформація доводиться до керівників підрозділів на оперативних нарадах. Інформування персоналу здійснюється керівниками структурних підрозділів підприємства шляхом проведення нарад, збір і при безпосередньому спілкуванні з підлеглими.

Інформація про якість продукції і функціонування системи управління якістю регулярно публікується в газеті підприємства.

Цілі в області якості встановлюються в «Плані підвищення ефективності виробництва на поточний рік» і доводяться до кожного підрозділу підприємства.

На підприємстві прийняті три види планування системи управління якістю:

- довгострокове - Політика в області якості;

- щорічне - план підвищення ефективності підприємства;

- оперативне - за результатами процесів «Внутрішня перевірка» і «Аналіз з боку керівництва», Днів якості, на підставі організаційно-розпорядницьких документів вищого керівництва (наказів, розпоряджень).

Оперативне планування здійснюється на підставі заходів щодо поліпшення й удосконалювання системи управління якістю або її процесами.

Головним інженером на підприємстві щомісяця проводиться технічна нарада, на якій розглядаються питання якості продукції. Рішення, прийняті на нараді, фіксуються в протоколі у формі заходів із указівкою конкретних виконавців і термінів виконання кожного заходу.

Процес планування створення продукції - це діяльність по визначенню і документальному оформленню вимог до процесів, необхідним для досягнення відповідності продукції вимогам до її якості.

Аналіз системи управління якістю з боку керівництва проводиться з метою оцінки ефективності її функціонування, відповідності її вимогам стандарту ДСТУ ISO 9001 - 2001, можливості її удосконалювання, а також реалізації Політики і цілей в області якості.

Аналіз системи управління якістю проводиться щомісяця в начальників виробничих цехів. Ці наради називаються «Дні якості». На них розглядаються поточні питання, зв'язані з якістю продукції. На «Днях якості» у виробничих цехах при необхідності можуть брати участь начальники служб, відділів і цехів (або їхні відповідальні представники) по розглянутих питаннях.

Аналіз системи управління якістю проводиться періодично один раз на місяць на нараді в головного інженера, де розглядаються поточні питання, у тому числі аналізується ефективність функціонування системи управління якістю на основі звітів про внутрішніх аудитів, про виявлені невідповідності, скарг і пропозицій споживачів і ін.

Один раз на рік на нараді в Голови Правління за участю вищого керівництва і керівників підрозділів проводиться заглиблений і всебічний аналіз ефективності функціонування системи управління якістю.

Вхідні дані для аналізу включають наступну інформацію:

- результати аудитів;

- відгуки споживачів;

- дані про функціонування процесів і відповідність продукції;

- результати впровадження коригувальних і попереджуючих дій;

- результати дій, що випливають з попереднього аналізу з боку керівництва;

- заплановані зміни, що можуть уплинути на систему управління якістю;

- рекомендації з удосконалювання.

Вихідні дані аналізу з боку керівництва включають:

- рішення по удосконалюванню системи управління якістю і процесів;

- рішення по поліпшенню продукції відповідно до вимог споживачів;

- потреба в ресурсах.

Інформацію з вхідних даних для щорічного аналізу представляють керівники підрозділів підприємства. На підставі наданої інформації начальник служби управління системою якості підготовляє проект звіту про аналіз з боку вищого керівництва.

Голова Правління призначає відповідального за створення, упровадження, функціонування й удосконалювання системи управління якістю - начальника управління служби якості. Представник посібника із системи управління якістю:

- несе відповідальність за створення, упровадження, функціонування й удосконалювання системи управління якістю;

- організує доведення Політики в області якості до свідомості кожного працівника;

- формує систему загального управління системи управління якістю;

- організує збір, узагальнення й аналіз інформації про якість;

- організує проведення внутрішніх перевірок, аналіз результативності системи управління якістю і її удосконалювання;

- координує діяльність підрозділів підприємства з питань якості;

- надає необхідну інформацію керівництву підприємства для аналізу системи управління якістю;

- несе відповідальність за організацію контролю процесів системи управління якістю;

- несе відповідальність за виконання коригувальних і попереджуючих дій у рамках системи управління якістю;

- здійснює взаємодія зі сторонніми організаціями з питань системи управління якістю.

Керівництво ВАТ ХМЗ «Світло Шахтаря» визначає, забезпечує і підтримує в робочому стані наступну інфраструктуру, необхідну для досягнення результативного й ефективного життєвого циклу продукції, з огляду на потреби і чекання зацікавлених сторін:

- виробничі приміщення з відповідними комунікаціями;

- енергозабезпечення;

- зв'язок;

- транспортні послуги;

- устаткування для виробничих процесів, включаючи технічні і програмні засоби.

Задачі матеріально-технічного забезпечення підприємства вирішуються в ході виконання процесу «Матеріально-технічне постачання». Вимоги по забезпеченню необхідного робітничого середовища у виробничих приміщеннях установлюються технологічними процесами і стандартами по безпеці праці. Відповідальність за відповідність робітничого середовища установленим вимогам несуть керівники структурних підрозділів.

Управління персоналом на підприємстві здійснюється в процесі «Управління використанням і підготовкою кадрів».

У ході процесу «Управління використанням і підготовкою кадрів» вирішуються наступні задачі:

- планування кінцевої структури кадрів у підрозділах підприємства;

- підбор кадрів професійних різних категорій необхідних спеціальностей і кваліфікацій;

- підбор кандидатур на керівні посади;

- раціональне використання молодих фахівців;

- підготовка і підвищення кваліфікації кадрів.

Ціль процесу «Розробка і постановка продукції на виробництво»:

- формування рівня якості продукції, що відповідає вимогам споживача і досягненням науково-технічного процесу;

- розробка конструкторської документації по виготовленню, експлуатації і ремонтові продукції відповідно до вимог нормативної документації.

Планування процесу «Розробка і постановка продукції на виробництво» здійснюється в річних планах спеціального конструкторського бюро.

У планових документах встановлюються етапи розробки і постановки продукції на виробництво, терміни виконання, конкретні виконавці.

Вимоги до продукції встановлюють у наступних документах:

- заявка на розробку;

- технічне завдання;

- контракт (договір) із замовником.

У цих документах утримуються планово-економічні (терміни, обсяги), технічні вимоги до продукції, а також можуть установлюватися вимоги до постачання, наступному технічному обслуговуванню і будь-які додаткові вимоги споживача. Крім тієї вимоги до продукції утримуються в:

- нормативної документації на продукцію;

- законодавчих актах;

- звітах про маркетингові дослідження.

Вимоги до продукції визначаються і через безпосередній зв'язок зі споживачем.

Вихідним документом для розробки продукції є технічне завдання, що розробляється на підставі вище перерахованих документів. По кожнім виробі наказом начальника спеціальним конструкторським бюро призначається відповідальний за проектування з числа провідних спеціалістів спеціального конструкторського бюро.

Для визначення оцінки виконаної розробки і можливості постановки продукції на виробництво або передачі зразків в експлуатацію проводяться приймальні іспити. Для контролю стабільності якості продукції, що випускається, і підтвердження можливості продовження її випуску проводяться періодичні іспити. Іспити проводяться відповідно до програми і методикою.

Основна мета процесу «Управління технологічною підготовкою виробництва» - створення на підприємстві повних комплектів конструкторської документації для допоміжного виробництва і технологічної документації, устаткування, технологічного оснащення й інструмента, необхідних для випуску продукції в запланованих обсягах відповідно до вимог нормативної і конструкторської документації.

Підставою для початку робіт з технологічної підготовки виробництва служить наказ по підприємству «Про розробку і постановку на виробництво нових або удосконалених (модернізованих) виробів».

Закупівлі металів, сировини, неметалічних матеріалів, що комплектує устаткування й ін. здійснюється в ході процесу «Матеріально-технічне постачання». З постачальником, здатним задовольнити пропоновані вимоги, полягає договір на постачання продукції.

Ціль процесу «Оперативне управління якістю» - забезпечення випуску продукції в терміни, обумовлені контрактом, при ритмічній роботі підрозділів і підприємства в цілому.

У ході виконання процесу вирішуються наступні основні задачі:

- календарне планування виробництва продукції;

- матеріальне забезпечення виробництва;

- контроль, облік і аналіз виконання календарних планів (графіків) і завдань.

Календарне планування полягає у формуванні:

- плану виробництва в натуральному вираженні;

- виробничої програми;

- завдань по випуску найважливішої номенклатури.

Потреба в ресурсах визначається на підставі виробничої програми. Матеріальне забезпечення виробництва здійснюється за заявками цехів. Контроль, облік і аналіз виконання календарних планів (графіків) і завдань здійснюється виробничо-диспетчерським відділом на підставі рапортів виробничих цехів про виконання плану виробництва.

Ціль процесу «Виробництво продукції» - виготовлення продукції відповідно до вимог технічної документації в терміни, обумовлені наказами, номенклатурними планами (графіками, завданнями) виробництва продукції.

Процес «Контроль і іспити продукції» складається з двох подпроцессов:

контроль і іспит продукції в процесі виробництва;

контроль і іспит готової продукції.

При контролі й іспиті продукції в процесі виробництва застосовуються наступні види контролю:

- вибіркова перевірка виробів працівником;

- перевірка контролером відділу технічного контролю виробів, відібраних і наданих на контроль працівником;

- перевірка контролером відділу технічного контролю виробів на робочому місці;

- перевірка відібраних контролером відділу технічного контролю зразків виробів в іспитовому центрі.

Найбільш кваліфікованим працівникам надається право працювати на самоконтролі відповідно до стандарту підприємства.

2) Відповідність готової продукції вимогам, встановленим у нормативній документації, контролюється при проведенні приймально-здавальних іспитів. Відповідальність за проведення іспитів несе відділу технічного контролю.

Результати приймально-здавальних іспитів оформляються протоколом. При позитивних результатах іспитів у формулярі (паспорті) продукції дається висновок, що свідчить про відповідність продукції і її прийманню. Позитивні результати контролю готової продукції підтверджуються «Актом приймання», після чого на неї виписують «Сертифікат якості». Для періодичного підтвердження якості продукції і стабільності технологічного процесу проводяться періодичні іспити.

...