Шляхи оздоровлення підприємств у кризовому стані через процедуру банкрутства

Корисним для України із німецького регулювання інституту банкрутства є опублікування оголошень канцелярією суду, а не заявником, тобто боржником чи кредитором, що відбивається на вчасності і точності публікацій, підвищує можливості залучення інвесторів для санації; надання соціального захисту працівникам підприємства-боржника.

Незважаючи на те, що в Росії так само як і в Україна розвиток економіки значно нижчий, ніж у розглянутих вище країнах, проте економічна ситуація у цих країнах є подібною, тому варто проаналізувати досвід застосування процедури банкрутства до російських підприємств. З нього для удосконалення процедури банкрутства в Україні корисно звернути увагу на строки санації, які в Росії є у два рази більшими, ніж в Україні, що збільшить час, потрібний для оздоровлення підприємства.

Висновки

Банкрутство є невід`ємним інструментом ринкової економіки, основними функціями якого є виховання фінансової дисципліни у суб'єктів господарювання, реабілітація життєздатних підприємств і гарантування кредиторам повернення їхніх ресурсів. Проте, за недосконалості розвитку ринку можуть виникати відхилення у виконанні механізмом банкрутства, покладених на нього функцій, що породжує різноманітні тіньові схеми.

Існує межа між банкрутством як нормальним явищем ринкової економіки і деструктивним. У країнах, які трансформуються із адміністративно-командної до розвинутої ринкової соціально-економічної системи, часто виникають передумови банкрутства, які чинять негативний вплив на розвиток їхніх підприємств і економічні відносини між ними.

У результаті проведеного дослідження нами було виокремлено такі деструктивні передумови та фактори, які впливають на частоту порушення проти українських підприємств у кризовому стані процедури банкрутства. До них відносимо наслідки адміністративно-планової системи господарювання, такі як збільшення цін на енергоносії та інші ресурси, розрив економічних зв'язків; політичну нестабільність у державі, яка проявляється у недосконалість законодавства і системи оподаткування; кризу неплатежів, причиною якої є накопичення дебіторсько-кредиторської заборгованості на підприємствах, а наслідком нестача обігових коштів на підприємстві; обслуговування об'єктів соціальної сфери промисловими підприємствами; сповільнення науково-технічного розвитку; давальницькі схеми роботи, що сприяє неринковому ціноутворенню; невеликий обсяг фондового ринку; слабкий контроль банківської системи за діяльністю підприємств; м`які бюджетні обмеження; неефективність приватизації; знос основних фондів; неправильно вибрана маркетингова політика підприємства тощо.

Наслідками впливу названих передумов і факторів є виникнення безпосередніх причин розвиту кризових явищ на підприємствах, які призводять до провадження процедури банкрутства, а саме збитковості діяльності підприємств та накопичення кредиторсько-дебіторської заборгованості.

Аналіз процедури банкрутства українських підприємств на макроекономічному рівні показав, що з 2001 року зменшується частка кількості порушених справ про банкрутство у загальній кількості зареєстрованих підприємств в Україні; збільшується абсолютне відносне значення показника кількості підприємств визнаних банкрутами, тобто частка кількості підприємств визнаних банкрутами у загальній кількості зареєстрованих підприємств.

Аналіз процедури банкрутства на мезо- та мікроекономічному рівні показав, що частота банкрутств серед підприємств певного регіону, галузі чи організаційно-правових форм не є негативом, якщо їх частка у загальній кількості підприємств цих регіонів, галузей чи організаційно-правових форм не перевищує середню, яка дорівнює відношенню усіх справ порушених про банкрутство і підприємств визнаних банкрутами у звітному періоді до загальної кількості зареєстрованих суб'єктів господарювання.

Найбільша кількість справ про банкрутство у 2005 році порушено у Дніпропетровській, Донецькій області, місті Києві, а найбільша кількість справ, які закінчуються визнанням підприємства банкрутом і відкриттям ліквідаційної процедури у 2005 році мала місце у м. Києві, Донецькій , Запорізькій і Харківській областях, що є нормальним явищем внаслідок економічної розвинутості цих регіонів, яка проявляється у кількості зареєстрованих суб'єктів господарювання. Значна частота банкрутств у Вінницькій, Житомирській, Івано-Франківській, Сумській, Тернопільській, Херсонській і Хмельницькій області спричинена їхнім слабким економічним розвитком,

Найчастіше процедури банкрутства застосовуються до підприємств сільського господарства і промисловості, особливо обробної; до підприємств створених у організаційно-правових формах Товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ), Акціонерного товариства (АТ), приватного підприємства (ПП). З них найбільш негативним для функціонування ринкової економіки є велика частка процедур банкрутства по відношенню до Відкритих акціонерних товариств (ВАТ).

Узагальнюючи дослідження процедури банкрутства, планів санації, фінансової звітності ВАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат" і ВАТ "Червоноградська Автобаза" робимо такі висновки:

· Процедури банкрутства в Україні найчастіше змушені бути завершеними мировою угодою, бо термін санації 12-18 місяців замалий для результативного проведення необхідних заходів по оздоровленню підприємства.

· Санація фінансується здебільшого зовнішніми інвесторами; ресурсами, одержаними від продажу непотрібних підприємству активів; стягненням дебіторської заборгованості.

· Успішний план санації повинен містити впровадження креативних, індивідуальних для конкретного підприємства заходів по оптимізації операційної діяльності, модернізації основних фондів та інших інновацій.

В процесі дослідження було визначено фактори, які впливають на вибір між санацією та ліквідацією підприємства у процедурі банкрутства. На прийняття рішення на користь санації впливає можливість продовження господарської діяльності підприємства; продовження надходження коштів в майбутньому до державного, місцевих бюджетів та позабюджетних фондів за рахунок сплати податків, зборів обов'язкових платежів внаслідок здійснення господарської діяльності; працевлаштування населення і виплата заробітної плати; збереження цілісності майнового комплексу підприємства-боржника; розвиток виробництва для задоволення потреб певного регіону у продукції підприємства, підвищення його збалансованості і зниження його зовнішньої залежності; додаткові витрати на організацію ліквідаційної процедури; погашення вимог кредиторів у повному обсязі; можливість укладення мирової угоди або відкриття ліквідаційної процедури у випадку негативного завершення процедури санації.

Рішенню про ліквідацію підприємства-боржника сприяє сподівання кредиторів швидше отримати назад свої грошові ресурси; економічна недоцільність продовження функціонування підприємства; неможливість боржника самостійно відновити свою платоспроможність і відсутність зовнішнього інвестора. Водночас відкриття ліквідаційної процедури є ризикованим і має негативний вплив на економіку всієї країни внаслідок звільнення працівників; збільшення кредиторської заборгованості внаслідок виникнення боргів по виплаті вихідної допомоги персоналу; руйнування ефекту масштабу через необґрунтоване подрібнення цілісного майнового комплексу; можливе неконтрольоване розкрадання майна через відсутність джерел для оплати штату, охорони та зупинення процедури ліквідації, що зменшить потенційну виручку від продажу майна та вірогідність успішного продажу цілісного комплексу; негативних наслідків для регіону; можливість продажу майна боржника за ціною, нижчою за ринкову; зупинка провадження через невизначеність порядку продажу майна боржника для державного підприємства в процедурі ліквідації і тимчасова відсутність можливості для здійснення процедури у зв`язку з дією Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" [5]; припинення провадження та визнання непогашених вимог кредиторів погашеними.

Незважаючи на очевидний економічний ефект, в Україні частіше застосовується ліквідація, ніж санація підприємств у процедурі банкрутства, що пов'язано із бажанням кредиторів швидше отримати назад свої кошти внаслідок політичною і економічною невизначеності, інфляційних процесів, відсутності фінансових ресурсів чи доцільності провадження санації.

Зважаючи на отримані результати проведеного дослідження особливостей процедури банкрутства і санації в Україні та інших країнах світу, нами розроблені наступні пропозиції щодо удосконалення механізму банкрутства в Україні:

1. Розробити набір найважливіших показників для прогнозування ймовірності банкрутства підприємств у економічних умовах України і встановити граничні значення для таких показників для окремих галузей економіки, організаційно-правових форм і регіонів, які б служили консультативним матеріалом при виборі між відкриттям санації чи ліквідації підприємства.

2. Пропагування впровадження на українських підприємствах системи внутрішнього контролю та профілактичних антикризових заходів.

3. Інвестиції у навчання кадрів, які будуть брати участь у процедурі банкрутства, наприклад арбітражних керуючих.

3. Удосконалення регулювання інституту банкрутства в Україні внаслідок внесення наступних змін до законодавства :

· Диференціації норми заборгованості підприємства, потрібної для відкриття справи, в залежності від річного обороту підприємства і кількості працівників.

· Надання можливості не тільки комітету кредиторів, але й господарському суду права ініціювати відкриття санаційної процедури.

· Зменшення терміну процедури банкрутства, яка закінчується ліквідацією, і збільшення строків тієї, яка спрямована на реабілітацію підприємства.

· Встановлення різного терміну санації для кожного конкретного випадку, обмеженого верхнім граничним значенням.

4. Жорсткіший контроль з боку державних органів з питань банкрутства до відповідності знань, вмінь і досвіду арбітражних керуючих покладеним на них законодавством функцій.

5. Зміна політики щодо процедури банкрутства державних підприємств у економічних умовах України і встановлення граничних значень для таких показників.

Список використаної літератури

Нормативно-правові акти

1. Закон України "Про відновлення платоспроможності підприємства або визнання його банкрутом" від 30 червня 1999р. №784 - XIV.

2. Наказ Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств і організацій №81 "Про затвердження методики проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій" від 27.06.1997.

3. Наказ Міністерства економіки України "Про затвердження рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства" від 19.01.2006 року №14.

4. Господарський кодекс України від 16.01.2003 №436-ІV

5. Закон України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" від 29.11.2001 р. №2864-III

6. Insolvency Act 25th July 1986, Chapter 45

7. Bankruptcy Code 6th November №95-598

8. Bundesgesetzblatt "Insolvenzordnung" vom 5.Oktober 1994

Книги, монографії, збірники, брошури

9. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. В 2 т. - К.: Ника-Центр, 2004. Т. 2, 624 с.

10. Бланк И.А. Управления финансовой стабилизацией предприятия. - К.: Ника - Центр, Эльга, 2003. - 496 с.

11. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. Пер. з англ. - К.: Молодь, 1997. - 1000 с.

12. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 503 c.

13. Доленко Г.О. Інформаційні технології антикризового управління. -К., 2002. - 76 с.

14. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретично-методологічні засади та практичний інструментарій: Монографія. - К.: київ.нац.торг.-екон.ун-т, 2001. - 579 c.

15. Мозенков О.В., Бондар О.М., Клебанова Т.С. Банкрутство і санація підприємств: теорія і практика кризового управління: Монографія. - Х.: ВД "ІНЖЕК", 2003. - 272 с.

16. Поддєрогін А.М. Фінанси підприємства: Підручник. - К.:КНЕУ, 2004. - 546 с.

17. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

18. Слюсаренко О.О. Банкрутство підприємств: методологія, механізм, практика: Автореферат дисертації доктора економічних наук: 08.06.01/ Харківський державний економічний університет. - Х.,1998. - 32 с.

19. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання. - К.: КНЕУ, 2003. - 554 с.

20. Титов М. Банкрутство: Матеріально-правові та процесуальні аспекти. Х., Консул, 1997. - 643 с.

21. Фролова Т.О. Фінансовий аналіз. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. - 253 с.

22. Череп А.В. Фінансова санація та банкрутство суб'єктів господарювання. - К.: Кондор, 2006. - 380 с.

23. Harz, Michael/Hub, Heinz-Gunter/Schlarb, Eberhard: Sanierungs-Management; Unternehmen aus der Krise fuhren. 3. Aufl., Dusseldorf 2006, ISBN 3-87881-184-5

Статті

24. Галушко О.І., Шевченко В.Ф. Визначення та класифікація кризових ситуацій на підприємствах // Економіка і регіон - ПНТУ. - 2003. №1(1).

25. Кампо В. Правовий і фактичний статус суб'єктів підприємницької діяльності в контексті суспільно-політичної трансформації в Україні // Економічний часопис ХХІ. - 2004. - №3

26. Киричук О.А. Мирова угода у процедурі банкрутства // Санація та банкрутство. - 2005. - №4.

27. Княжанський В. Що обере держава: банкрутство заради тіньової приватизації чи прозору санацію підприємств // Газета "День". - 2004. - 11 вересня. - №162. http://www.day.kiev.ua/123591/

28. Крапивенко Д. // "Галицькі Контракти". - 1999. - №39

29. Краснодемська З. Банкрутство з перспективою //Газета "Урядовий кур'єр" - 2005. - 9 серпня. - №146 (3059).

30. Криничная Л. Банкротством сыт не будешь // Компаньон. - 1998. - №47.

31. Лігоненко Л.О. Методологія діагностики банкрутства підприємства і напрямки її вдосконалення// Фінанси України. - 1998. - №8.

32. Латинін О.А. Деякі проблемні питання банкрутства державних підприємств та підприємств із часткою державної власності у статутному фонді понад 25% // Санація та банкрутство. - 2006. - №3.

33. Макланти Шила, Хилл Эндрю. Кеннет Лэй проиграл, но лица не теряет // Украинская инвестиционная газета. - 2001. - № 51 (323).

34. Максимов О. Банкрутство - захід винятковий // "Урядовий кур'єр". - 2003. - №99 http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/ article?art_id=1008645&cat_id=43255

35. Мартинов В. Банкрутство на замовлення? // Журнал ТПП "Діловий вісник". - 2004. - №12 (127).

36. Поляков Б.М. Правове регулювання неспроможності (банкруства) у зарубіжних країнах (Англія, Німеччина, Росія, США, Франція) // Санація та банкрутство. - 2005. - №2

37. Поляков Б.М. Правове регулювання неспроможності (банкруства) у зарубіжних країнах (Англія, Німеччина, Росія, США, Франція) // Санація та банкрутство. - 2005. - №3

38. Поляков Б.М. Правове регулювання неспроможності (банкруства) у зарубіжних країнах (Англія, Німеччина, Росія, США, Франція) // Санація та банкрутство. - 2006. - №1

39. Попов О.В. Деякі особливості застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо державних підприємств та підприємств із часткою державної власності у статутному фонді понад 25% // Санація та банкрутство. - 2006. - №2.

40. Притика Д.В. Підсумки діяльності господарських судів України // Санація та банкрутство. - 2004. - №1.

41. Притика Д.В. Підсумки діяльності господарських судів України // Санація та банкрутство. - 2005. - №2.

42. Притика Д.В. Підсумки діяльності господарських судів України // Санація та банкрутство. - 2006. - №1.

43. Струков В. Процедура банкрутства як інструмент відновлення платоспроможності підприємств//Економічний часопис ХХІ. - 2003. - №3 http://www.soskin.info/ea.php?pokazold=20030307&n=3&y=2003

44. Enron судится со своими кредиторами // Украинская инвестиционная газета. - 2002. - № 44 (371).

45. Газета "Голос України". - 2005. - №1 (3501) - № 249 (3749)

46. Газета "Урядовий кур'єр". - 2005. - № 001 (2914) - № 250 (3163)

47. Zdrowomyslow N., Spies C., Gellink M. Sanierung in Kriesenzeiten // Der Betriebswirtschaft. - 1994. - №2.

48. "Who Lost Barings?" "Baring Not Quite All" // Economist, July 22, 1995. http://org.sagepub.com/cgi/content/abstract/13/3/421

49. Viehover Ulrich: Flickschuster am Werk. Wie die traditionsreiche Marke Salamander heruntergewirtschaftet wird // Die Zeit. - 2002. - Nr. 15.

http://zeus.zeit.de/text/archiv/2002/15/200215_salamander.xml

Інтернет джерела

50. http://www.bankruptcy.com.ua/bancruptcy_0.html

51. http://www.ucci.org.ua/synopsis/dv/2004/dv0412261.ua.html

52. http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=19736742&cat_id=32395

53. http://www.ukrstat.gov.ua.htm

54. http://www.worldbank.org.htm

55. http://www.spfu.gov.ua.htm

56. http://www.smida.gov.ua.htm

57. http://www.istock.com.ua.htm

58. http://www.dtistats.net/sd/insolv200602/table2.htm

59. http://www.dtistats.net/sd/insolv200505/table2.htm

60. http://www.insolvency.gov.uk. htm

61. План санації ВАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат" від 7 червня 2001 року.

62. План санації ВАТ "Червоноградська автобаза" від 6 жовтня 2004 року.

Размещено на Allbest.ru