При проходженні цукрової стружки через дифузійний апарат при відносно високій температурі під дією часткової діяльності мікроорганізмів проходить виділення оксидів вуглецю, метану та водню. Тому для зменшення життєдіяльності цих мікроорганізмів воду, що додається до дифузійного соку, сульфітизують, а до жому додають 0,015% формазоліну, в останньому випадку в місцях вивантаження та перевантаження жому проходить часткове виділення в атмосферу приміщення жомового відділення цих газів, проте вміст метану, водню і формаліну до досвіду аналогічних виробництв галузі дуже незначний і тому у розрахунках їх виділення не враховані.

Оксиди вуглецю, двоокис сірки, а також водяні пари, що потрапляють у приміщення через нещільності, викидаються із приміщення дифузійної колони через постійно працюючий вентилятор, із приміщення жомопресування забруднене повітря викидаються у атмосферу через примусову витяжку від місцевих відсосів та через два вентиляційні отвори природної вентиляції.

В процесі попередньої та основної дефектації від хімічних перетворень та розпаду наявних у соку солей амонію, амідів кислот, мочевини утворюється газова складова із аміаку, двоокису сірки та оксидів вуглецю, яка частково через нещільності потрапляє у атмосферу виробничого приміщення.

Для виробництва вапняного молока і сатураційного газу на заводі застосовують технологію випалення вапнякового каменю у вапняно - газовій печі. Вапняний камінь доставляється на підприємство автомобільним транспортом і складується відкритим способом біля автопарку на території кагатного поля, при цьому в основному складується майже весь річний запас. Весь поступаючий камінь проходить попередню очистку та часткове подрібнення на грохоті, встановленому поряд із складом на відкритій площадці. Пиловиділення при проведенні розвантажувальних та навантажувальних робіт, вивітрювання в процесі зберігання є відносно значним і тому прийняте як неорганізоване джерело, аналогічно особливе значення пиловиділення спостерігається при роботі грохота у суху погоду, тому згадане обладнання також прийняте як неорганізоване джерело.

Для виробництва технологічного пару для електрогенератора та для виробничих потреб при виконанні технологічних операцій, тепла для опалення - на підприємстві обладнана котельня, де встановлені три парові котли Е-25/24 тепловою потужністю по 17,5 Мвт (15 Гкал/годину). Паливом для котлів, після газифікації підприємства та модернізації відповідного устаткування, є природний газ, проте для дублювання, як альтернатива, залишена можливість швидкого переходу на використання мазуту. В період переробки буряків у роботі, як правило, два котли, в особливо холодну погоду можливе задіяння всіх трьох котлів. На існуюче становище, з метою жорсткої економії, в міжсезоння припинене використання котельної для потреби опалення. Тривалість роботи котельної при оптимальному режимі складається із тривалості переробки цукрової сировини, часу для підготовки виробництва (7-8 днів) та часу на консервацію обладнання (? 5 днів).

Підприємство для забезпечення транспортних потреб має власний автопарк, який складається, на момент проведення інвентаризації, із 24 карбюраторних і 10 дизельних автомобілів та 22 одиниць технологічного транспорту із дизельними двигунами, останні можна віднести до класу тракторів.

Для забезпечення робото спроможності транспорту підприємство має частковий набір необхідних виробничих потужностей по виконанню ремонту та ТО і які зосереджені в боксах 2-х гаражів. Приміщення боксів не обладнані примусовими вентиляційними вентсистемами, крім поста вулканізації та заточного верстату, тому виділення шкідливих речовин у процесі виконання ремонтних робіт майже не потрапляють в атмосферне повітря. При організації викидів від заточного верстату задіяне пилоочисне обладнання типу агрегату ЗІЛ.

Основними забрудненнями, що утворюються при вулканізації “сирої” гуми (орієнтовна річна витрата на існуюче становище до 5 кг), є дивініл - 2,9% (ГДК - 3,0 мг/м³), ізопрен - (ГДК - 0,5 мг/м³), нітрил акрилової кислоти - 4,3% (ГДК - 0,3 мг/м³), стирол та його сполуки - 3,3% (ГДК - 0,04 мг/м³), хлоропрен - 2,4% (ГДК - 0,02 мг/м³), етилену оксид - 0,6% (ГДК - 0,3 мг/м³), етилен - 30,2% (ГДК - 3,0 мг/м³), ізобутилен - 13,7% (ГДК - 0,1 мг/м³), водень хлористий - 2,9% (ГДК - 0,2 мг/м³), дібутилфталат - 2,6% (ГДК - 0,1 мг/м³), ангідрид сірчистий - 0,4% (ГДК - 0,5 мг/м³), пропілен - 0,2% (ГДК - 3,0 мг/м³), вуглецю оксид - 0,6% та аліфатичні насичені вуглеводні С₁₂- С₁₉ - 33,3% ( всього до 0,86 г на кг гуми 0, при цьому тільки дивініл, етилен та його оксид, ізобутилен і пропілен перебувають в агрегатному стані газу, всі інші інгредієнти забруднень знаходяться в стадії аерозолю, тобто можлива їх конденсація.

Із розглянутих забруднень по мірі відносної агресивності (співвідношення вмісту до ГДК) тільки ізобутилен, хлоропрен та стирол із його сполуками заслуговують уваги, доля всіх інших інгредієнтів по ступені небезпечності не переважає 20%.

Відстій та зберігання транспорту в основному здійснюється на відкритому повітрі на площадці із твердим покриттям.

Поряд із новою будівлею гаражу на відкритому повітрі обладнане місце фарбування автомобілів при підготовці до щорічного техогляду.

Фарбування проводиться пневматичним розпиленням і при цьому в основному застосовуються емалі типу НЦ та ПФ (?50% на 50%) та розчинник типу 646 (або № 647 ), сушка відбувається природним шляхом.

Незначна кількість споживаної фарби та невелика тривалість фарбувальних робіт дозволяє вважати забруднення від них локально-залповими і ці викиди прийняти як неорганізоване джерело.

Для зберігання паливно-мастильних матеріалів поряд із автопарком розташований склад та заправочні колонки. До складу відносяться чотири резервуари по 10,0 м³, один по 9,0 м³, один по 5,0 м³ та один 17,0 м³. Резервуари, за винятком на 17,0 м³ та 9,0 м³, наземного зберігання. При існуючому об'ємі переробки цукрової сировини потреба в паливі складає орієнтовно 120 т бензину та 235 т дизпалива, в розрахунках для врахування можливих коливань витрати прийняті величини витрат відповідно 140 т та 250 т.

Резервуари складу мають клапани (віддушини або вентиляційні труби), через які випари палива викидаються в атмосферу і у жарку пору року є відносно значні по інтенсивності, особливо для резервуарів наземного зберігання. Значними є випари при заправці транспорту. Тому випари при зберіганні при заправці прийняті як неорганізоване джерело.

На підприємстві задіяні два стаціонарні зварювальні пости, які влаштовані на відкритому повітрі: один біля гаражів і один біля майстерні.

Виділення забруднень від роботи стаціонарних зварювальних постів на відкритому повітрі прийняті як неорганізовані джерела.

Зважаючи на викладене, на території розглядаємих промплощадок прийняті 15 неорганізованих джерела забруднення атмосфери - два стаціонарних поста зварювання на відкритому повітрі, пост фарбування, склад ПММ, чотири резервуари - збірники технологічної води, два об'єднані джерела - карти полів фільтрації, жомосховище, склади вапняку та коксу, місця навантаження та пересипки, грохот.

Характеристика підприємства дозволяє зробити висновок, що виділення шкідливих речовин від значної частини встановленого технологічного устаткування організовані, однак інші джерела виділень забруднень тільки в незначному охоплені примусовою вентиляцією. В частині виробничих приміщень відсутня обмінна вентиляція, або вентиляція малоефективна, або тривалий час діюча вентиляція не працює, або використовується неефективно, і тому наявні у цих виробництвах виділення шкідливих речовин не потрапляють або майже не потрапляють в атмосферу (при цьому мають місце високі рівні забруднення атмосфери робочих місць).

Встановлене на підприємстві та задіяне вентиляційне обладнання знаходиться в задовільному стані, однак у ряді виробничих приміщень організація вентиляції виконана малоефективно (наявність “мертвих зон” і т.д.).

На підприємстві відсутнє вузькопрофільне газоочисне устаткування. На момент інвентаризації задіяні 5-ть одиниць пилоочисного обладнання - циклон на виході сушарки цукру, три циклони - агрегати типу ЗІЛ від заточних верстатів та циклон на виході аспірації вапняного відділення.

Технічний стан існуючого очисного обладнання задовільний і забезпечує необхідну ефективність пилоочистки.

Перелік забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу (у цілому по підприємству та із урахуванням прогнозу) та розглядаються щодо визначення можливих рівнів приземних забруднень поданий в таблиці 4.1.

В процесі виробництва утворюються стічні води і категорії (умовно-чисті) - від охолодження обладнання головного корпусу, вода від вакуум-апаратів та вакуум-фільтрів, від баромконденсаторів випарної установки та ін.

Води і категорії характеризуються підвищеною температурою (близько 40^оС). Після охолодження та аерації на градирні стічні води повторно використовуються в технологічній схемі (?90%), решта (?10%) скидається в став-накопичувач і далі надходить до р. Корчик.

Наявність додаткового розбавлення зворотних вод водою технічного ставка пом'якшує вплив зворотних вод на якість води р. Корчик.

За даними звіту 2-ТП (водгосп) за минулий рік скинуто 51,2 тис.м³/рік зворотних вод. витрата зворотних вод, встановлена в Дозволі на спецводокористування, - 80 тис.м³/рік.

В процесі виробництва підприємство утворює такі відходи та розміщує їх:

- дефекат (4 клас небезпеки) - 3-6% від ваги цукросировини в сухому залишку, розміщується у мулових відстійниках полів фільтрації підприємства;

- земля, що залишилася після промивання та очищення буряка (4 клас небезпеки) - 1,5% від ваги цукросировини в сухому залишку, у мулових відстійниках на території заводу;

- відпрацьовані ртутьвмісні лампи (1 клас небезпеки) - 10% від працюючих ламп + 10% на непередбачені обставини, в окремих приміщеннях на території підприємства;

- відходи свинцю з відпрацьованих АКБ (1 клас небезпеки) - по мірі відпрацьованого ресурсу АКБ, в окремих приміщеннях на території підприємства;

- відпрацьовані автошини (4 клас небезпеки) - 1 шт. на 55 тис. км пробігу автомобіля, на майданчику на території підприємства;

- відсів вапнякового каменю (4 клас небезпеки) - 8 - 10% загальної ваги каменю, на майданчику на території підприємства;

- відпрацьовані нафтопродукти (2 клас небезпеки) - в середньому 12 кг на 43 тис. км пробігу, в металевих ємностях на території підприємства;

- відходи деревообробки, тирса (4 клас небезпеки) - 10 - 20% від об'єму розпиловки, на майданчику на території підприємства з вітрозахисними щитами;

- тверді побутові відходи (4 клас небезпеки) - 26,8 кг на рік на 1 працюючого, в металічних контейнерах, а потім вивозяться на санітарне поле Корецького району.

Використання та поставка відходів як вторинної сировини виробництва:

- дефекат, який утворився в ході виробництва після підсушення на полях фільтрації вивозиться фізичними особами та сільськогосподарськими підприємствами Корецького, Славутського, Новоград - Волинського, Гощанського районів як мінеральні добрива для сільськогосподарських культур;

- відходи вапнякового каменя в утвореній кількості використовується заводом на замощення внутрішніх доріг заводу;

- тирса використовується заводом для виготовлення блоків для будівництва;

- відпрацьовані нафтопродукти після відстоювання та фільтрації використовуються в гідросистеми БУМів та гідронасосів на заводі;

- тверді відходи вивозяться на санітарне поле Корецького району.

2. Корецьке ВТП «Радон» розташовано на одному промисловому майданчику. Він знаходиться в західній частині міста. Корецьке ВТП “Радон” виробляє електроустановочні вироби та інші товари народного вжитку.

Перелік джерел викидів, вклад яких в рівні забруднення в приземному шарі атмосферного повітря в будь-якій точці за межами виробничого майданчика складає більше 0,1 ГДК, визначається за результатами розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на ЕОМ.

На підприємстві пилогазоочисні установки відсутні.

Водопостачання підприємства здійснюється з власної артсвердловини. На питні потреби використовується вода з питного колодязю, який розташовано на території підприємства.

Побутові стічні води проходять очистку на біофільтрах, скидаються в струмок Ювок і далі надходять у р. Корчик.

Виробничі стічні води, що утворюються в дільниці гальваніки, збираються в окремий виробничий септик.

Характеристика технології очистки стічних вод виглядає наступним чином: 1. Стічні води надходять у відстійник, де відбувається відстоювання та освітлення води; 2.Біоочистка здійснюється в очисному фільтрі під час фільтрації стічних вод через шар щебеню. Зерна щебеню покриті біоплівкою, в якій містяться аеробні мікроорганізми. За допомогою мікроорганізмів відбувається біохімічне окислювання органічної частини забруднень; 3. Очищені стічні води знезаражуються у хлораторній, потім скидаютьсячерез струмок Ювок у р. Корчик.

До відходів підприємства, що утворюються на підприємстві, належать: відходи з фенопласту, відпрацьовані свинцево - кислотні АКБ, нафтовідходи, відпрацьовані автошини, відпрацьовані ртутьвмісні лампи, металообробка, відходи головного виробництва, побутові відходи.

Корецьке ВТП «Радон» спеціалізується на переробці фенопласту у вироби. При переробці фенопласту 03,010-02 є відходи (облой, браковані деталі). Відходи фенопласту це є перероблена сировина, яка за фізико - хімічними властивостями на є небезпечна для НПС та для здоров'я людини.

Відходи металобрухту - технологічні відходи для виготовлення напівфабрикатів з металу сталь 08КП, стрічки Л63, дріт 4Л63 небезпеки для НПС та здоров'я людини на мають.

Люмінесцентні лампи складаються в спеціальному приміщені.

Побутові відходи накопичуються в спеціальному бункері з подальшим вивозом на санітарне поле.

На підприємстві відходи фенопласту становлять 1,5 тонн, відходи металобрухту - 0,8 тонн.

На підприємстві по утилізації відходів та установки по переробці відходів відсутні.

3. ПСК “Корецький хлібокомбінат” знаходиться в східній частині м. Корець. Все виробництво розташоване на одному промисловому майданчику.

ПСК “Корецький хлібокомбінат” знаходиться в житловій зоні. З південного боку через дорогу розташований цвинтар, зі всіх інших боків - житлові будинки.

Основною продукцією ПСК “Корецький хлібокомбінат” є хліб та хлібобулочні вироби (хліб подовий, хліб формовий, здобні вироби).

Виробництво хліба і хлібобулочних виробів організовано в одному приміщенні.

Борошно доставляється на підприємство і зберігається на складі в мішках. Просіювання борошна проводиться на двох ситах типу “Піонер”. Викиди пилу борошна в атмосферне повітря відсутні.

Під час замісу, бродіння тіста, випікання та охолодження хліба та хлібобулочних виробів відбувається виділення забруднюючих речовин: спирту етилового, кислоти оцтової, фурфуролу. Фурфурол виділяється лише при випіканні хліба в печах, та під час охолодження випеченого хліба та булочних виробів.

Видалення шкідливих речовин з виробничого приміщення в атмосферне повітря здійснюється за допомогою витяжного вентилятора (джерело викидів 2). Випечений хліб охолоджується і зберігається певний час в окремому приміщенні (експедиції). В приміщенні організована витяжна вентиляція, за допомогою якої здійснюється видалення фурфуролу в атмосферне повітря (джерело викидів - 3).

Випікання хліба та х/б виробів здійснюється в печах ФТЛ-2, ФТЛ-20. В цеху встановлено дві печі ФТЛ-2 і одна піч ФТЛ-20. А основному в роботі задіяна одна піч ФТЛ-2, іноді - дві; піч ФТЛ-20 розглядається як резервна (паливо - дрова). Як паливо для печей ФТЛ-2 використовується природний газ. Відведення продуктів згорання в атмосферне повітря від печей здійснюється через цегляну димову трубу (джерело викидів 1).

Печі є основним технологічним обладнанням хлібопекарного виробництва, призначення якого - забезпечити вироблення високоякісної продукції при дотриманні всіх техніко-економічних показників роботи (витрата пари, палива, електроенергії та ін.).

Для опалення виробничих та побутових приміщень призначені два газові опалювальні котли типу “Прометей-30 ГС-03” та один котел “Данко-12”. Як паливо використовується природний газ. Котли розташовані в окремих топкових. Видалення продуктів згорання в атмосферне повітря здійснюється через окремі димові труби.

Для проведення необхідних ремонтних робіт організований зварювальний пост. Електро- та газозварювальні роботи проводяться по всьому виробничому майданчику (неорганізоване джерело викидів 6).

Організація технологічного процесу на підприємстві відповідає в цілому середньому науково - технічному рівню з точки зору діючих нормативів утворення забруднюючих речовин, які відводяться у атмосферне повітря при експлуатації технологічного обладнання.

Відповідно до “Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів”, затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України № 173 від 19.06.96 р. (Додаток №4), підприємство відноситься до 5 класу небезпеки з розміром СЗЗ - 50 м.

Найбільша концентрація забруднюючих речовин на розрахунковому майданчику є такою:

діоксид азоту - 0,212 ГДК

кислота оцтова - 0,146 ГДК

Таким чином викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від ПСК “Корецький хлібокомбінат” не утворюють в приземному шарі атмосфери концентрацій, які б перевищували величини ГДК.

Якщо взяти окремо проблему використання та забруднення підземних вод міста та району, то це буде мати такий вигляд.

Забруднення підземних вод пов'язано з господарською діяльністю людини та особливостями техногенезу.

Забруднення підземних вод промисловими відходами може відбуватися по всій території підприємства, але головним джерелом забруднення є сховища стічних вод (ставки - накопичувачі, відстійники, поля фільтрації, очисні споруди та інше), із яких стічні води попадають в ґрунтові, а із останніх в більш глибокі водоносні горизонти.

В останній час небезпечним джерелом забруднення підземних вод стають великі тваринницькі комплекси. Склад компонентів їх стоків значно інший, ніж у промислових стоків.

В першочерговому плані потрібно знайти вирішення екологічних проблем і, в першу чергу, захистити підземні води на ділянках скиду не доочищених стічних вод в Корці.

Особливу увагу потрібно звернути на вивчення впливів стоків тваринницьких комплексів на НПС в Корецькому районі. Необхідно обладнати в відповідності до існуючих норм склади отрутохімікатів (особливо прирейкові) в районі Корця.

Що стосується ґрунтів, то ситуація в Корецькому районі наступна.

Внесення мінеральних добрив за період 1999 - 2001 роки збільшилась з 26 кг/га на 36 кг/га, внесення органічних добрив - зменшилося з 3,7 т/га на 2,6 т/га. Вміст важких металів в грунті в середньому: свинець - 8,2, кадмій - 0,21, ртуть - 0,05. Щільність забруднення сільськогосподарських угідь: цезієм - 137 - 0,01 - 0,45, стронцієм - 90 - 0,01 - 0,04.

4.1.5 Природно - техногенна і екологічна безпека

Можна виділити такі основні аспекти і об'єкти техногенно - екологічної безпеки міста:

1. Потенційними джерелами забруднення довкілля, які можуть бути причиною виникнення на них аварійних ситуацій, є об'єкти водопровідно-комунального господарства. Майже всі напірні колектори і очисні споруди підприємств, міські каналізаційні очисні споруди вимагають капітального ремонту й реконструкції, у зв'язку з повним використанням експлуатаційного ресурсу. Слід відмітити, що випадків аварійного скиду неочищених стічних вод, які б призвели до екстремально високого рівня забруднення поверхневих водних об'єктів у 1998-1999 роках, зафіксовано не було.

2. Екологічну небезпеку становлять відходи промислового виробництва.

У процесі виробничої діяльності на промислових підприємствах міста утворюються значні об'єми нетоксичних відходів. В той же час через невирішеність проблем утилізації основна їх частина складується на територіях підприємств і організацій, що призводить до забруднення навколишнього природного середовища.

3. Проблеми сміттєзвалищ. Крім забруднення грунтів токсичними відходами гостро стоїть проблема забруднення поверхневих і підземних (високостоячих) вод стічними водами чисельних невпорядкованих сміттєзвалищ, що знаходиться у заплаві р. Корчик.

4. Проблеми забруднення підземних вод.

5. До категорії екологічно небезпечних споруд відносяться об'єкти, аварії на яких можуть призвести до утворення зон екологічної катастрофи або зон надзвичайної екологічної ситуації регіонального або міжрегіонального масштабу (Корецьке ВУКГ).

4.2 Економічна сфера

4.2.1 Інвестиційна діяльність та капітальне будівництво

З метою поліпшення інвестиційного клімату, збільшення в економіку району, реалізується Концепція інвестиційної програми сталого розвитку Кореччини на 2001-1010роки. До Програми включено два проекти на загальну суму 70,1 тис. дол. США, враховано конкретні проблеми району. Програмою передбачено створення біля 1389 робочих місць, збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів.

У 2003році освоєно капітальних вкладень на суму 3 млн. грн. Продовжується газифікація житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення. Підведено газ до ЗОШ №1,№3, ВПУ - 24. центральної районної лікарні, дитячого садку. Газифіковано 250 індивідуальних будинків , 120-ти квартирний будинок м. Корця. Проведено 6,0 км газопроводу. Продовжується газифікація житлового фонду та об'єктів соціально - культурного призначення. На протязі року за рахунок державного, міського бюджетів та коштів жителів міста побудовано 23,3 км вуличних газових мереж вартістю понад 779 тис. грн., у тому числі за рахунок держбюджету освоєно 200 тис. грн. Проведено ямочний ремонт проїжджих вулиць з асфальтобетонним покриттям на площі 2 тис. м². Введено в дію 1,6 км доріг та 264 м каналізаційного колектора. Частково реконструйовано та замінено на більш сучасні і економні світильники вуличного освітлення міста. Із залученням інвестиційних коштів виготовлено проектно-технічну документацію на реконструкцію міського комунального водогону вартістю 64960грн. Введено в дію міні-дільницю по переробці м'яса в с. Світанок - 506 м² на суму 90,0 тис. грн.; кафе-магазин площею 64 м² на суму 5,1 тис. грн.; 20 індивідуальних житлових будинків загальною площею 2071 м². Погашена заборгованість по станції знезалізнення води. Однак, через обмеженість коштів та відсутність дієвої системи кредитування обсяги будівництва житла на протязі останніх років зменшуються.

На протязі 2004 року передбачалося освоїти 1831,0 тис. грн. коштів Українського фонду соціальних інвестицій: на капітальному ремонті ЗОШ №1 - 375 тис. грн. та ЗОШ №3 - 775,0 тис. грн., а також 681,0 тис. грн. на реконструкцію міського комунального водогону.

4.2.2 Житлово - комунальне господарство

Житлово-комунальне господарство - це КП “Корецьжитлокомунсервіс” та КП “Корецькомуненергія”. Ці підприємства надають різноманітні послуги: з водо-, теплопостачання, водовідведення, з експлуатації та ремонту житла, доріг, благоустрою, озеленення населених пунктів, підготовки кадрів для системи житлово-комунального господарства. Щорічно ці підприємства надають послуги та виконують ремонтні роботи.

Станом на 1 січня 2004 року підприємства житлово-комунального господарства обслуговують та утримують :

- житлових будинків 37 , загальною площею 19,1 тис. кв. м;

- мереж водопостачання - 24,6 км;

- мереж водовідведення - 5 км;

- опалювальних котелень - 6од.;

- теплових мереж - 3.8 км у двотрубному обчисленні;

- артезіанських свердловин - 5од.;

- каналізаційних очисних споруд - 2 од.

І водночас житлово-комунальне господарство як основа соціальної сфери життя людини є однією з найменш сучасно оснащених галузей народного господарства. Кризові явища в суспільстві та залишковий принцип фінансування галузі призвели до подальшого суттєвого загострення її проблем, більшість підприємств працюють фактично за рахунок тих ресурсних можливостей, що були накопичені до початку 90 років.

Існуюча система обслуговування житлового фонду, у якій житлово-експлуатаційна організація одночасно виступає у ролі замовника та виконавця послуг з обслуговування та утримання житлових будинків, є неефективною і не в змозі забезпечити вимоги мешканців щодо повноти та якості житлових послуг.

Через незадовільне фінансування за останні роки значно погіршився стан наявного житлового фонду. Упродовж 12 років не проводяться комплексні капітальні ремонти житлових будинків. У результаті окремі конструктивні елементи будинків, особливо покрівлі, балконні

плити, фасади, внутрішньо будинкові мережі водо-, теплопостачання та водовідведення внаслідок тривалої експлуатації перебувають у незадовільному технічному стані. Подальша їх експлуатація без вжиття додаткових заходів щодо приведення в належний технічний стан неможлива. Це потребує значних коштів.

На капітальний ремонт житла, який фінансується з місцевих бюджетів, у 2002 році при потребі 25 тисяч гривень були затверджені кошти в сумі 5,5 тисяч гривень, що становить лише 22відсотка.

Таке становище обумовлює збільшення кількості ветхих та аварійних будинків, призводить до їх морального і фізичного зношення.

Альтернативним варіантом утримання і експлуатації житла, а також реалізації права-громадян щодо їх участі у місцевому самоврядуванні е створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, запровадження нових форм діяльності з розмежуванням управлінських і виробничих функцій та залучення до управління і обслуговування житлового фонду суб'єктів підприємницької діяльності як фізичних, так і юридичних осіб.

Повільно впроваджуються в наявному житловому фонді засоби обліку води і теплової енергії. За період з 1996 року по 2003 рік оснащено лічильниками побудинкового обліку холодної води 1 будинок . Разом з тим, за останні роки масового характеру набуло встановлення квартирних лічильників за рахунок мешканців. Зокрема, протягом 1999-2002 років лічильниками холодної води обладнано 131 квартира . Станом на 1.01.2004 у житлових будинках встановлено 177 лічильників холодної води та 210 лічильників теплової енергії (газу).

Станом на 1 січня 2004 року 20 будинків мають централізоване водопостачання та централізовану каналізацію.

Загальна потужність комунальних водопроводів складає 0,5 тис.м³ /добу; працює 1 водозабірна свердловина комунального водопроводу; комунальним водопроводом усім споживачам у середньому подається 0,45 тис. м³ /добу.

Продуктивність комунальних каналізаційних очисних споруд (КОС) складає 0,4 тис. м³ /добу.

Фактично у 85 % комунальних водопровідних мереж закінчився термін амортизації. Через відсутність коштів та необхідних матеріалів планово-попереджувальні та ремонтні роботи виконуються на 20-25 %, кількість поривів на водопровідних мережах не зменшується.

Залишаються значними питомі витрати електроенергії: на підйом, подачу в мережу та очищення питної води - у середньому 0,7 кВт.год./м³, на перекачку та очищення каналізаційних стічних вод вони в середньому складають 4,0 кВт год/м³.

Одночасно і в собівартості цих послуг питома вага електроенергії значна - 45,0 % у водовідведенні та 25 % у водопостачанні.

Протяжність вулично-дорожньої мережі складає 48,5 км, в т.ч. з твердим покриттям 19,2 км.

В 2002 році із місцевих бюджетів на благоустрій було виділено 105 тис. грн. при загальній потребі 450 тис. грн. 50% виділених коштів спрямовувалось лише на вивезення сміття. Звалища твердих побутових відходів стають одним із найбільших забруднювачів навколишнього природного середовища, вони потребують термінової санації та рекультивації. Техніки з розрівнювання та втрамбування сміття немає. Відсутня необхідна кількість контейнерів для збору сміття. Потребують заміни машини для вивозу сміття, оскільки мають високий процент зносу. Вирішення всіх назрілих питань потребує коштів.

Забезпечення споживачів теплом в районі здійснює КП “Корецькомуненергія” . На їх балансі знаходиться 5 котелень . Всі котельні працюють на вугіллі. Підприємством комунальної теплоенергетики щорічно споживається 2.0 тис. тонн умовного палива. Як технічний, так і фінансовий стан теплопостачального підприємства є незадовільним. Він викликаний неплатоспроможністю, в першу чергу населення, розраховуватись за теплову енергію. З цієї ж причини теплопостачальні підприємства не мають аварійно-диспетчерських служб, забезпечених необхідною транспортною і зварювальною технікою, насосами та засобами зв'язку. Більшість автотранспортних засобів і землерийної техніки замортизовані, використовується обладнання застарілих конструкцій і таке, що було в користуванні. Диспетчеризація теплового господарства не проводиться.

Подорожчання паливно-енергетичних ресурсів, зростання мінімальної заробітної плати унеможливлюють передбачення зазначеного при затвердженні тарифів і в кінцевому результаті збільшують збитки підприємств.

Частка заробітної плати у житлово-комунальних послугах складає по теплопостачальних підприємствах 21%; водопровідно-каналізаційних 51%.

Вартість одиниці послуг станом на 01.01.2004 :

- по водопостачанню - 1.04грн.;

- по водовідведенню - 4,25грн.;

- по теплопостачанню - 1,77грн.

Глобальною проблемою житлово-комунального господарства залишається заборгованість споживачів за відповідні послуги.

Станом на 01.01.2004 загальна заборгованість за житлово-комунальні послуги склала 71.0 тис.. грн., в т.ч. населення - 56.5 тис. грн. Бюджетні організації відповідно - 11.1 тис. грн.; борг по субсидіях - 0,8 тис.. грн. та по пільгах - 1,7 тис. грн.

Загальна кредиторська заборгованість підприємств галузі станом на 01.01.2004 становила 31 тис. грн.

Скрутний фінансовий стан, збитковість, обмеженість матеріальних ресурсів позбавляє підприємства можливостей для забезпечення виробничих процесів.

Підприємства житлово-комунального господарства не мають вагомих економічних стимулів до оптимізації структури тарифів і зниження нераціональних витрат матеріально-технічних ресурсів.

Усе це свідчить про наявність системної кризи в галузі та про міжгалузевий характер проблем, для розв'язання яких, а також для забезпечення переходу до нової моделі сталого функціонування житлово-комунального господарства, необхідне проведення житлово-комунальної реформи.

4.2.3 Транспортний комплекс та зв'язок

Транспортне обслуговування господарського комплексу і населення району здійснюється автомобільним транспортом.

Загальна довжина автомобільних доріг у районі 238,8 км, в тому числі загального користування -- 238,8 км.

Забезпечення доріг твердим покриттям складає 87,9 відстаней.

Основним перевізником на маршрутах внурішньорайонної мережі є ВАТ "Рівнепасвантажтранс", ВАТ "Рівненське АТП-15607", ВАТ "Здолбунівське АТП-15662", які обслуговують маршрути автобусами ЛАЗ, ПАЗ, "Ікарус".

З них:

- ВАТ "Рівненське АТП-15607" - Рівне-Соснове Рівне-Маренин ч/з Соснове;

- ВАТ "Здолбунівське АТП 15662" - Корець - Невірків Корець-Крилів Корець - В.Клецька ч/з Даничів;

- ВАТ "Рівнепасвантажтранс" - Рівне-Жорнівка-1; Рівне - Залізниця; Рівне - Городище ч/з Самостріли; Рівне - Даничів; Рівне - Губків ч/з Соснове; Рівне - Прислуч ч/з Бистричі; Рівне -Дерманка; Рівне-Корець-Устя ; Рівне - Даничів.

Крім того, на маршрутах Корецького району працюють приватні перевізники:

Рівне - Гоща - Соснове - Березне - Рівне; Рівне - Березне - Соснове - Гоща - Рівне; Рівне - Невірків ч/з Бивень; Рівне - Крилів ч/з Корець; Рівне -Корець; Корець - Сторожів; Рівне - Корець - Головниця; Рівне - Калинівка - ст.Корець - Корець; Рівне - Річки; Рівне - М.Клецька; Рівне - В.Межиричі; Рівне - Корець - Устя; Рівне - М.Совпа; Корець - Н.Волинський; Острог - Корець ч/з Славуту.

Корецька АС , ІІ класу , побудована у 1970 році . Знаходиться на балансі ВАТ “РПАС” . Площа земельної ділянки 0.63 га. Працює на АС - 9 чоловік. Середньодобове відправлення пасажирів становить 320 чол. Всього відправлень, що здійснюється з АС 106 , у тому числі 78- місцевого формування ( 36 -приміських та 42- міжміських ) та 28 транзитних міжміських.

Послуги електрозв'язку в районі надаються цехом електрозв'язку № 2 Гощанського центру №1 “Корець-телеком”, яким забезпечується обслуговування споживачів та засобів зв'язку. В останні роки в районі завершено модернізацію таксофонної мережі, покращується якість послуг. За 2003 рік тарифні доходи електрозв'язку становлять 1095,4 тис. грн., що на 13,7 % більше минулого року. Введення в дію 119 телефонних номерів та 93 радіоточки.

Тарифні доходи від послуг УДППЗ “Укрпошта” у Корецькому районі становлять 1002,5 тис. грн., що більше минулого року на 16,8 %. Проведено зміцнення матеріально-технічної бази підприємства, 80% робочих місць оснащено спеціалізованими ЕККА, встановлено 6 нових поштових скриньок, виконані роботи із заміни та ремонту абонгосподарства. Розширюється надання послуг населення, а саме приймаються комунальні платежі та надаються послуги ксерокопіювання.

4.2.4 Торгівля та побутове обслуговування населення

У сфері торгівлі та побутового обслуговування населення району продовжуються процеси розбудови інфраструктури споживчого ринку, підвищення якості торговельного обслуговування населення, активізація роботи підприємницької діяльності. Попит населення на основі продовольчих та непродовольчих товарів задовольняється в торговельній мережі та на ринках. Зростання реальних доходів населення сприяло збільшенню обсягу роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, якій за 2003рік становитиме 24,2 млн. грн., або 617 грн. на одну особу населення. Продовжується відновлення роботи тимчасово закритих магазинів споживчої кооперації в сільській місцевості, збільшується мережа приватних підприємств торгівлі на селі.

Підвищення добробуту населення знайшло своє відображення і на ставленні споживача до товару. Визначальним елементом мотивації в придбанні товарів здебільшого стає якість. Особливо це стосується продуктів харчування. Збільшилась мережа побутових підприємств різних форм власності. Надано платних послуг в 2003році на суму 872,9 тис. грн., або 141,2% до минулого року.

В місті діє 23 державних підприємств та 16 приватних підприємств, що надають побутові послуги населенню.

4.2.5 Мале підприємство

Активна позиція органів виконавчої влади та місцевого самоврядування району, направлена на створення сприятливого підприємницького середовища, забезпечила зростання виробничих і фінансових показників діяльності суб'єктів малого бізнесу та розвиток інфраструктури підтримки підприємництва.

Кількість малих підприємств у порівнянні зросла та становить 69 одиниць. Чисельність зайнятих на малих підприємствах складає 1043 осіб.

Забезпечено збільшення кількості фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності до 720 чол.

Питома вага надходжень до Зведеного бюджету району від діяльності суб'єктів малого підприємництва зросла до 12 %, до місцевих бюджетів -- до 22 %.

Понад 189 безробітних громадян підвищили свій професійний рівень з основ підприємництва. 94 безробітних громадян отримали одноразову допомогу для організації підприємницької діяльності .

Введено в практику погодження з представництвом Держпідприємництва в Рівненській області проектів регуляторних актів у сфері підприємництва.

Для узгодження дій органів виконавчої влади та громадських об'єднань підприємців створено координаційну раду (комісію) з питань розвитку підприємництва.

Відбувається чітка спеціалізація та підвищення якості послуг, що надаються суб'єктами інфраструктури підтримки підприємництва.

Основними напрямами та завданнями розвитку малого підприємництва є:

- узгодження цілей, завдань і практичних дій місцевих органів влади та суб'єктів малого підприємництва;

вдосконалення існуючих процедур реєстрації суб'єктів підприємництва, отримання ними необхідних дозволів та погоджень;

забезпечення скорочення кількості перевірок суб'єктів малого підприємництва та термінів їх проведення;

- удосконалення системи місцевих податків та зборів для суб'єктів малого підприємництва;

зростання прибутковості малих підприємств та рівня заробітної плати на них;

збільшення частки надходжень до бюджетів усіх рівнів від діяльності суб'єктів малого підприємництва;

розширення обсягів фінансової і ресурсної підтримки малого підприємництва за рахунок місцевих бюджетів, вітчизняних і міжнародних фінансово-кредитних установ;

- збільшення конкурентоспроможності продукції малих підприємств та впровадження з цією метою сучасних виробництв, міжнародних систем управління якістю та навколишнім середовищем, розширення форм кооперації великих і малих підприємств, стимулювання виходу суб'єктів малого підприємництва на зовнішній ринок;

підвищення ефективності використання потенціалу малого підприємництва для вирішення нагальних соціально-економічних проблем району : зайнятості, екології, розширення сфери послуг, в першу чергу на селі; освоєння сучасних технологій з вирощування, переробки і зберігання сільськогосподарської продукції, наповнення внутрішнього ринку споживчими товарами, комплексного використання природно-сировинних ресурсів; освоєння сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;

сприяння розвитку громадських об'єднань підприємців, інфраструктури підтримки малого підприємництва (бізнес-центри, бізнес-інкубатори, лізингові центри, фінансово-кредитні установи);

забезпечення зростання рівня професійної підготовки підприємців.

Завдяки вжитим заходам органами виконавчої влади створені сприятливі умови для розвитку малого підприємництва та використання його потенціалу для вирішення соціально-економічних проблем району. В умовах ринкової трансформації розвиток малого підприємництва має стати одним із важливих факторів макроекономічної стабілізації району. На даному етапі відбувається чітка спеціалізація та підвищення якості послуг, що надають суб'єкти інфраструктури підтримки підприємництва.

Моніторинг діяльності суб'єктів малого підприємництва показує, що кількість зайнятих у секторі малого підприємництва(фізичних осіб) становила 774 чол., що більше , ніж у минулому році. В районі діяло 27 малих підприємств, крім того 19 селянських (фермерських) господарств. Питома вага продукції підприємств малого бізнесу в загальних обсягах виробництва становить 18,8%. Частка надходжень до Зведеного бюджету від діяльності суб'єктів малого підприємництва становить 9,5%, до місцевих бюджетів - 12,4%.

Завдяки використанню потенціалу малого підприємництва в районі вирішено проблему пасажирських автомобільних перевезень.

4.3 Соціальна сфера

4.3.1 Зайнятість населення та доходи

Економічне зростання в районі та підвищення бюджетної дисципліни забезпечили збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, підвищення заробітної плати та збільшення заощаджень населення.

Проводиться активна політика, спрямована на покращення добробуту населення. Підвищено розмір мінімальної заробітної плати та розмір стипендій для учнів ВПУ-24 .

Результатом цих дій та пожвавлення економічної діяльності стало зростання реальної заробітної плати у 2004 році проти 2003 року на 17,6%, а реальних наявних доходів населення - на 26,2 %.

Відмічаються позитивні тенденції на ринку праці району. Зменшується чисельність вивільнених працівників та зростають обсяги працевлаштування незайнятого населення.

В 2003році працевлаштовано 1111 чол., що більше минулого року на 15,8 %. Залучено до громадських робіт 1164 чол., 113 чол. видано одноразову виплату допомоги по безробіттю, 76 чол. направлено на дотаційні робочі місця, створені за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування. на випадок безробіття. Виконано завдання Програми - 2003 щодо створення нових робочих місць (створено 282 од.), 8 безробітним надана одноразова допомога по безробіттю для відкриття власної справи у сфері побутового обслуговування населення на селі.

Протягом 2004року було працевлаштовано 1193 чоловіки, на дотаційні робочі місця працевлаштовано 98 безробітних. Активними формами зайнятості охоплено 2635 чоловік. В оплачуваних громадських роботах приймали участь 1192 незайнятих громадян. Надано одноразову допомогу по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю 111 безробітним. Пройшли професійне навчання 250 чол. безробітних громадян, з них за професією “Підприємець-початківець” - 75 безробітних.

4.3.2 Пенсійне забезпечення

З 1997 року здійснюється реформування системи пенсійного забезпечення, у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування району , завершено впровадження персоніфікованого обліку. З 1 липня 2002року призначення пенсій здійснюється з використанням даних комп'ютерної системи персоніфікованого обліку. Продовжується організаційна та інформаційно - роз'яснювальна робота серед населення щодо реформування системи пенсійного забезпечення.

За 2003рік з усіх джерел фінансування надійшло 18,4 млн. грн., в тому числі 4,9 млн. грн. власних надходжень, що становить 27,7 % всіх надходжень. На обслуговуванні в ПФУ знаходиться 12531 пенсіонер.

До Пенсійного фонду надійшло 5,7 млн. грн. власних надходжень. Завдання з надходження платежів виконано на 126,3 %.

Новим пенсійним законодавством надано право пенсіонерам на перерахунок уже призначених пенсій. Продовжується організаційна та інформаційно - роз'яснювальна робота серед населення щодо реформування системи пенсійного забезпечення.

В 2004 році профінансовано на виплату пенсій 28075тис. грн. Забезпеченість власними коштами становить 20,4%.

4.3.3 Соціальний захист населення

З метою вдосконалення роботи по соціальному захисту населення проведено реорганізацію територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян в координаційний територіальний центр соціального обслуговування малозахищених верств населення. Відділення організовує та надає благодійну, гуманітарну, медичну допомогу малозабезпеченим громадянам району, проводить комплекс соціально-оздоровчих заходів, консультації лікарів та інших спеціалістів, спрямованих на підтримання життєдіяльності і соціальної активності пенсіонерів, інвалідів та одиноких непрацездатних громадян. На протязі 2003 року відповідно до Законів України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям - інвалідам” призначено допомоги 776 особам на загальну суму 2553,5 тисячі гривень, в тому числі погашено заборгованість минулих років на суму 1085,9 тисячі гривень.

За призначенням субсидій на придбання твердого палива та скрапленого газу звернулося 913 осіб. Призначено субсидії 617 сім'ям на суму 135,1 тисячі гривень. Призначено допомоги відповідно Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” 1415 громадян на загальну суму 420,1тис.грн.

У сфері соціального захисту населення продовжується робота щодо призначення всіх видів соціальної допомоги за єдиною заявою. Створено Єдиний реєстр пільгової категорії населення району, у який в електронному вигляді занесено 5825 справ пільговиків. З початку року призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям на загальну суму 1455,3 тис. грн.

Процес економічного оздоровлення дав поштовх до позитивних зрушень у розв'язанні соціальних проблем та підвищення рівня життя населення.

4.3.4 Охорона здоров'я

Медичні заклади міста представлені центральною районною лікарнею, обласною фізіотерапевтичною лікарнею, санаторієм «Корець», 9-ма аптеками та стоматологічною поліклінікою.

В обласній фізіотерапевтичній лікарні ефективно лікують cеpцево-cудинні заxвоpювання. Місцеві азотно-pодонові джерела за своїми терапевтичними влаcтивоcтями не поcтупаютьcя цxалтубcьким джерелам.

Обслуговування населення здійснюється: 54 - лікарі, 164 - середній медичний персонал, 69 - обслуговуючий персонал.

Фінансування галузі за останні роки має тенденцію до зростання. В 2003-му році на охорону здоров'я в районі було асигновано 3 мільйони 237 тисяч 700 гривень, проти 1 мільйона 868 тисяч 600 гривень в 2002-му. Завдяки цьому зросло виділення коштів на фінансування Національної програми боротьби з туберкульозом, програму розвитку донорства крові та її компонентів, програму лікування стоматологічних захворювань на 2002-2007 роки, Державну програму “Онкологія” на 2002-2006 роки, комплексну програму “Цукровий діабет”, комплексну програму соціально-медичного забезпечення ветеранів та інвалідів.

Впродовж 2003 року закладами охорони здоров'я району залучено позабюджетних коштів з розрахунку на одного жителя 5,1 гривні, коли в 2002 році цей показник становив 4,8 гривні.

В 2003 році почала формуватися благодійна організація „Корецька лікарняна каса”.

З метою покращення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я завершена реконструкція пологового відділення центральної районної лікарні за сучасними технологіями, проведені поточні ремонти практично всіх сільських лікарських амбулаторій, ДЛ, ФАПів та структурних підрозділів ЦРЛ, газифіковано ЦРЛ, придбано мікроскоп, установка для ручної обробки листових рентгенограм, рентген трубка і комп'ютер, 30 бактерицидних ламп, всього на суму 12 400 грн., придбані холодильники на фельдшерсько-акушерські пункти сіл Колодіївка, Бранів, Новий Корець та для сільської лікарської амбулаторії села Користь. Сільські лікарські амбулаторії сіл Невірків та Користь реорганізовані в амбулаторії сімейної медицини.

Здійснюються заходи щодо реформування системи охорони здоров'я, поетапного переходу до організації первинної медико - санітарної допомоги на засадах сімейної медицини. Значна увага приділяється підтриманню наявної матеріально-технічної бази лікувальних установ району. З 22 діючих програм за звітний період було профінансовано 13 програм на загальну суму 91,5тис. грн. Покращились окремі показники в роботі закладів охорони здоров'я району та стан здоров'я населення району. Майже вдвічі зменшилась смертність дітей до року, перинатальні втрати, мертвонародженість.

По лінії фонду соціальних інвестицій виготовлено проектно - кошторисну документацію на ФАПи сіл Весняне, Калинівка, Березівка та пройшла державну експертизу проектно-кошторисна документація на СЛА с. Устя.

Придбано фіброгастроскоп на суму 69,6 тис. грн., апарат ультразвукового дослідження на суму 55,1 тис. грн., фетальний монітор для акушерської діагностики на суму 94,8 тис. грн., фотометр для лабораторних досліджень на суму 14,9 тис. грн., два автомобіля, комп'ютерну техніку та холодильники на ФАПи окремих сіл.



4.3.5 Освіта

В місті функціонують 3 загальноосвітні школи, загальноосвітній ліцей, вище технічне училище, дитячий ясла - садок «Ромашка», спортивна школа та школа мистецтв.

В освітній галузі продовжували реалізовуватись : регіональна програма розвитку загальної середньої освіти Рівненської області на 1999 - 2010роки , заходи щодо розвитку сільської загальноосвітньої школи на 1999-2005роки, заходи щодо переходу на новий зміст і структуру навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. У 2003році завершено комп'ютеризацію закладів І-ІІІ ступенів. Всього в школах встановлено 107 комп'ютерів нового покоління. До мережі “Інтернет” під'єднано комп'ютерний клас ЗНЗ №3 м. Корця. Оздоровлено 390 дітей у санаторіях та 1627 чоловік у пришкільних таборах, а також 70 педагогів. Охоплено всіма видами харчування 71,4% всіх учнів. Особлива увага була звернута на матеріально-технічне забезпечення установ освіти. Завершено газифікацію ЗНЗ №3 м. Корця, відкрито гуртожиток для проживання дітей з гімназії с. В.Межиричі. Проведені необхідні поточні та капітальні ремонти. Створено 4 шкільні округи з опорними закладами. Відкрито шкільне лісництво у ЗНЗ с. В.Клецька. У школах району обладнано 11 методичних кабінетів та 17 виховних центрів. Збільшилася мережа гуртків з 126 до 147. Гуртковою роботою охоплено 2594 дитини. У початковій школі розпочато реалізацію державних стандартів та нових навчальних програм (1-3класи). З 1 вересня 2003року відкрито групу продовженого дня у ЗНЗ №3 м. Корця. Розпочато перехід старшої школи на профільне навчання, що є реалізацією відповідної Постанови Кабінету Міністрів України № 1717 від 16.11.2000року “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”. Профільні класи створено у всіх закладах І-ІІІ ст. У ліцеї та гімназії профільними є всі 8-11 класи.



4.3.6 Культура

Із закладів культури в місті діють: районний будинок культури. Центральна районна бібліотека, дитяча бібліотека.

В галузі культури здійснюються заходи по реалізації державної політики у сфері культури. Розробляються відповідні програми. Зупинено процеси скорочення мережі культурно - освітніх установ. Мережа залишається сталою і складає 34 публічних бібліотек, 36 клубів і будинків культури, школа естетичного виховання, один музей. Обсяг платних послуг культури, які надаються населенню району закладами культури і мистецтва у 2003 році доведено до 60,0 тис. грн. Поліпшено матеріально-технічну базу галузі культури, проведено реставраційні роботи об'єктів.

В районі вживаються заходи для збереження і розвитку культурної інфраструктури, творчого потенціалу галузі. Посилилась увага до національної культурної спадщини. Поліпшується матеріально-технічна база культурно - дозвільних комплексів у сільській місцевості, діяльність яких спрямована на забезпечення культурних потреб населення. Такі комплекси створено на території кожної сільської ради району.

4.3.7 Розвиток інформаційного простору

Інформаційне обслуговування жителів забезпечують місцеві засоби масової інформації: газета «Вісті Кореччини» та радіомовлення.

5. ІНДИКАТОРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Головними індикаторами сталого розвитку є екологічні (обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, споживання водних ресурсів і т.д.), економічні (середня номінальна зарплата, забезпеченість житлом тощо) та соціальні (індекс людського розвитку, чисельність населення та ін.). Дамо коротку характеристику кожного з них по м. Корець.

5.1 Екологічні індикатори

Рівненщина відноситься до регіонів України з досить напруженою екологічною обстановкою. Економіці району, як і всієї України, притаманна висока питома вага ресурсномістких та енергоємних виробництв, впровадження яких минулими роками здійснювалося, як правило, без реалізації ефективних природоохоронних технологій.

Як результат - відбулися порушення в довкіллі, надмірне забруднення водних ресурсів, повітря, інших природних ресурсів, знизився само відновлювальний потенціал навколишнього природного середовища, накопичилась значна кількість небезпечних відходів. Крім того, значно ускладнилась екологічна обстановка на даній території в результаті аварії на Чорнобильській АЕС. З кожним роком викиди від автотранспорту зростають,особливо в останні роки. Хімічний склад викидів шкідливих речовин від автотранспорту в атмосферне повітря наведений в таблиці 5.1

...