Роль комунікативних здібностей у професійній діяльності працівників сфери обслуговування

2) було виявлено значущу пряму кореляцію між показниками комунікативних здібностей і показниками таких шкал, як прагнення до домінування, самоприйняття та прийняття інших, але не встановлено статистичного зв'язку з аспектом емоційної комфортності. Таким чином, можна зазначити, що ті працівники сфери обслуговування, що мають високий рівень розвитку комунікативних здібностей більш схильні до зайняття домінуючої позиції в комунікативній взаємодії, та мають високий рівень самоприйняття і прийняття інших. Таким чином, концептуальна гіпотеза дослідження була підтверджена частково.

Практичне значення емпіричного дослідження в тому, що формування комунікативних здібностей працівників сфери обслуговування буде мати позитивний відображення на рівень професійної адаптації, так і підвищення рівня професійної адаптації може бути основою для розвитку комунікативних здібностей.

Подальші перспективи дослідження даної проблеми полягають у: вивченні комунікативної компетентності працівників сфери обслуговування, як більш широкої сфери аналізу такого конструкту як комунікативні здібності; дослідження інших детермінант підвищення рівня професійної адаптації; виявлення особливостей комунікативної компетентності в залежності від вікової і професійної належності особистості; розгляд проблематики емоційного інтелекту, як фактору розвитку професійної компетентності особистості;встановлення, як впливають на розвиток комунікативних здібностей фактори особистісні, психофізіологічні, міжгрупової взаємодії, структурно-функціональні характеристики колективу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абакирова Т.П. Социально-психологические факторы формирования коммуникативных свойств личности./Диссертация кандидата психологических наук. Специальность - 19.00.01.-М.: РГБ, - 2012. - 191с.

2. Батаршев А.В. Диагностика способности к общению. - СПб.: Питер, 2011. - 176 с.: ил. - (Серия «Практическая психология»).

3. Бодалев А.А. Психология общения: Избранные психологические труды./ 2-е издание: Московский психолого-социальный институт,2012. -256 с.

4. Васильев Г.С. Методика изучения коммуникативных свойств личности.// Труды училища. Вып.2. - Свердловск, 2003.

5. Вінник Н. Проблематика концепційключовихкваліфікацій і компетенцій у професійнійосвіті //Соціальнапсихологія. -2008. - №1. -С.149-157.

6. Гаджикурбанов Д.М. Коммуникативные способности личности(социально-философский анализ).// Авт-т дисс. канд.филос.наук. Уфа, 2011. - 19с.

7. Ган Ю.В. Проблема социальной адаптации личности.// Автореф. дис. канд.филос. наук: 09.00.01. - Свердловск, 2012.

8. Емельянов Ю.Н. Теория формирования и практика совершенствования коммуникативной компетентности.// Автореф. дисс. докт. психол. наук. - Л., 2011. - 32 с.

9. Жуков Ю.М., Петровская Л.А., Растянников П.В. Диагностика и развитие компетентности в общении./ Изд-во Моск. ун-та, 1990. - 140 с.

10. Звирко Р. Персонал для ресторанногобизнесса // Менеджер по персоналу. - 2008. - №6. - С.32-35

11. Зданевич Л.В. Адаптація студентів педагогічних училищ до нових умов життєдіяльності.// Дис. канд. пед. наук: 13.00.04. - К., 2010.

12. Зотова О.И., Кряжева И.К. Некоторые аспекты социально-психологической адаптации личности./ 2009.

13. Ильин Е.П. Психология общения и межличностных отношений / - СПб.: Питер, 2009. - 576 с. - (Серия «Мастера психологии»).

14. Истартова О.Н. Психодиагностика: коллекция лучших тестов/ О.Н. Истартова, Т.В. Эскакусто. - Изд. 7-е. - Ростов п/Д: Феникс, -2010. - 375 с.

15. КабардовМ.К., Арцишевская Е.В. Языковые и коммуникативные способности и компетенции // Вопр. психологии, 1996. - № 1. - с. 34-49

16. Кавалеров А.І., Бондаренко А.М. Соціальнаадаптація: феномен і прояви.// Монографія. - Одесса, 2005 - 246 с.

17. Кджанян М.Г. Проблемы социальной адаптации личности.//Автореф. дис. канд. филос. наук: 09.00.01. - Ереван, 2012

18. Кидрон А.А. Коммуникативная способность и совершенствование.// Дисс.канд. психол. наук. - Л.,1991. - 199с.

19. Клочан Ю. В. Концепціїзарубіжних та радянськихученихщодопроблемисоціальноїадаптації / Ю.В. Клочан // Соціальнапедагогіка: теорія і практика. - 2007. - №1 - С.63-70

20. Коломинский Я.Л. Развитие коммуникативных способностей и социальной одаренности - одна из главных задач дошкольного образования / Я.Л. Коломинский, Е.А. Панько, Н.С. Старжинская // Наука о детстве и современное образование. Материалы Международной юбилейной научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения А.В. Запорожца. - М.: Центр "Школьная книга", 2005. - С. 134-135.

21. Крушельницька О.В., Мельничук Д.П. Управління персоналом./ Навчальнийпосібник. - К., «Кондор». - 2003. - 296 с.

22. КузьминаН.В. Способности, одаренность, талант учителя./-Л.: Ленингр. орг. о-ва «Знание» . -2005. - 32 с.

23. Кук С. Клиент в фокусе: Как поместить интересы клиента в центр внимания вашей организации / Пер. с англ. - Днепропетровск: Баланс-Клуб. 2004. - 272 с.

24. Леонтьев А.А. Психология общения./ 3-е изд. - М.: Смысл, 1999. - 365с.

25. Леонтьев, А. А. Язык и речевая деятельность в общей психологии / А. А. Леонтьев.: Избр. псих.труды. - Л., Воронеж, 2011. - 447с.

26. Лисина, М. И. Общение и речь / М. И. Лисина. - М.: Педагогика. -1985. - 208 с

27. МатвійчукІ.В.Ефективністьоптимізаціїструктури кадрового складу у ресторанному бізнесі / Проблемипідвищенняефективностіінфраструктури. - Збірникнауковихпраць: Випуск 26. - Київ: НАУ, 2010. -270с.

28. Матулене Г.О социальной адаптации к деятельности// Психологический журнал. - 2002. - №5. - с.108-112

29. Милославова И.А. Адаптация как социально-психологическое явление.//Социальная психология и философия. Под ред. Б.Д.Парыгина. Учен, записки ЛГПИ им. А.И. Герцена. - Л., 1993. - Вып. 2. -с. 111-120

30. Митник М. Допроблемизм і навчання іншомовних презентаційних умінь студентів спеціальності «Туризм» // Науково-методичний журнал «Нова педагогічна думка». - 2011. - №3. - с.16-21

31. Налчаджян А. А. Социально-психическая адаптация личности./ - Ереван, 1988. - с. 10-12.

32. Немов Р.С. Психология./ В 3 кн. - М., Владос, 2010, кн. 1: Общие основы психологии - 688с.

33. Немов Р.С.Психология./ В 3 кн. - М., Владос, 2011, кн. 2: Психология образования. - 496с.

34. Никишина В.Б., Василенко Т.Д. Психодиагностика в системе социальной рвботы.// Учебн. пособие для студ. высш. учеб.заведений. - М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2004. -208 с. - (Социальная работа)

35. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія професійної комунікації.// Навчальнийпосібник. - Чернівці:Книги - XXI, 2010. - 528с.

36. Оробейко Е.С., Шредер Н.Г. Организация обслуживания: рестораны и бары.// учебное пособие. - М.:Альфа-М; ИНФРА-М, 2006. - 320 с.: ил. - (Серия «Сервис»)

37. Панфилова А.П. Теория и практика общения: учеб.пособие для студ. сред. учеб. заведений / А.П. Панфилова. - М.: Издательский центр «Академия», 2007. - 288 с.

38. Педаяс М.-И.Я. Профессиональная адаптация учителя//В кн.: организация учебного процесса,- Вып. 5.- Тарту, 1976.-С.5-44

39. ПлатоновК.К. Проблемы способностей./ М.: Наука, 1992. - 312 с.

40. Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. - Вип. 3. - Кам'янець-Подільський: Аксіома. - 2009. - 460 с.

41. Психология социальной работы./ Под ред. М.А. Гулиной. СПб.: Питер. - 2012. - 384 с.

42. Розум С.И. Психология социализации и социальной адаптации человека./ - СПб.: Речь,2006. - 365 с.

43. Рэдклифф-Браун А. Р. Структура и функция в примитивном обществе.//Очерки и лекции. - М., 2011.-230с.

44. Сидоренко Е.В. Тренинг коммуникативной компетентности в деловом взаимодействии.// - СПб.: Речь, 2007. - 208 с.

45. СікорськаЛ.Б. Психологічні умови оптимізації міжособистісних взаєминучнів на початковому етапінавчання.// Автореф. дис. канд. психол. наук. - К., 2009. - 20 с.

46. Склонности и способности: комплексные исследования./ Под ред. Э.А. Голубевой. - М.: Педагогика, 1999. - 200 с

47. Станкин М.И. Психология общения./ - М.: МПСИ; Воронеж НПО «МОДЭК», 2011. - 296 с.

48. Теплов Б.М. Психологія./ - К.: Рад.школа, 1990. - 208 с.

49. Фарафанова М. Официанты: кто они такие и где их взять? // Гостиница и ресторан: бизнесс и управление. - 2008. - №6/69. - с.68-73

50. Цены и ценообразование. / Учебник для вузов. 3-е изд. /Под ред. В.Е. Есипова. -- СПб: Издательство «Питер», 2000.--464 с.

51. Чайкина Н.А. Психологическая структура профессиональной адаптации молодого учителя.// Дис. канд. психол. наук: 19.00.07. - К., 1996.

52. Шпак Л. Л. Социокультурная адаптация в советском обществе: философско-социологические проблемы / Л.Л.Шпак. - Красноярск: Издательство Красноярского ун-та, 1991. - 231с.

53. Якимчук Ю.В. Структурніособливостікомунікативнихздібностей / Ю.В. Якимчук // Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького. - Хмельницький, 2007. - № 38, част. ІІ. - С. 210 - 212.

54. Практическаяbпсиходиагностика.bМетодики и тесты. Учебное пособие/ ред.-сост. Райгородский Д.Я. - Самара: Издательский Дом «БАХРАХ». - 1998. - 672с.

55. Anderson, J. A. Borkowski. Experimental Psychology. Research Tactics and their Applications./ USA, 2008. - P.350-355.

ДОДАТОК А

Тест оцінки комунікативних і організаторських здібностей (КОЗ) В.В. Синявського і В.О. Федорошина

Мета дослідження: визначення рівня розвитку комунікативних та організаційних схильностей.

Матеріали та обладнання: тест-опитувальник КОЗ, бланк для відповідей, ручка.

Процедура дослідження

Дослідження комунікативних та організаційних схильностей за допомогою тесту-опитувальника КОЗ можна проводити як з одним досліджуваним, так і з групою. Досліджуваним роздаються тексти опитувальника, бланки для відповідей і зачитується інструкція.

Інструкція: “Запропонований Вам тест містить 20 запитань. Прочитайте їх і дайте відповідь на всі запитання за допомогою бланку. На бланкові надруковано номери запитань. Якщо ваша відповідь на запитання позитивна, тобто ви згодні з тим, що запитується, то на бланкові відповідний номер обведіть колом. Якщо ж ваша відповідь негативна, тобто Ви не згодні, то відповідний номер закресліть. Стежте, щоб номер запитання відповіді збігався з номером на бланку. Майте на увазі, що запитання носять загальний характер і не можуть вмістити всіх необхідних подробиць. Тому уявіть собі типові ситуації і не замислюйтеся над деталями. Не слід витрачати багато часу на обмірковування, відповідайте швидко. Можливо, на деякі запитання Вам буде важко відповісти. Тоді намагайтеся дати ту відповідь, якій Ви віддаєте перевагу. Відповідаючи на будь-яке з цих запитань, звертайте увагу на його перші слова й узгоджуйте свою відповідь з ними. Не прагніть справити приємне враження. Важливо бути щирим під час відповіді.”

Обробка результатів

Мета обробки результатів -- отримання індексів комунікативних та організаційних схильностей. Для цього відповіді досліджуваного зіставляють з дешифратором підраховують кількість збігань окремо за комунікативними та організаційними нахилами. У дешифраторі враховується впорядковане розміщення номерів запитань у бланку для відповідей.

1	3	9	13	17	21	25	29	33	37
2	4	11	15	19	23	27	31	35	39

Дешифратор

Схильності	Відповіді
	Позитивні	Негативні
Комунікативні	Номери запитань 1-го рядка	Номери запитань 3-го рядка

Щоб визначити рівень комунікативних та організаційних схильностей, потрібно вирахувати їхні коефіцієнти. Коефіцієнти -- це відношення кількості збігань відповідей того чи іншого нахилу до максимально можливого числа збігань, у даному разі -- до 20. Формули для підрахунку коефіцієнтів такі:

де К_к -- коефіцієнт комунікативних схильностей;

К_о -- коефіцієнт організаційних схильностей;

Кх та Ох -- кількість збігань з дешифратором відповідей відповідно до комунікативних та організаційних схильностей.

Аналіз результатів

Аналізуючи результати, дають оцінку рівня комунікативних та організаційних схильностей досліджуваного. З цією метою користуються шкалою оцінок.

Шкала оцінок комунікативних та організаційних схильностей

Кк	Ко	Шкала оцінок
0,10--0,45	0,2--0,55	1
0,45--0,55	0,56--0,65	2
0,56--0,65	0,66--0,70	3
0,66--0,75	0.71--0,80	4
0,75--1,00	0.81--1,00	5

Рівень розвитку комунікативних та організаторських схильностей характеризується за допомогою оцінок за шкалою.

Досліджувані, які отримали оцінку 1, - це люди з низьким рівнем прояву комунікативних та організаторських здібностей.

Досліджувані з оцінкою 2 мають комунікативні й організаційні нахили нижче середнього рівня. Вони не прагнуть до спілкування, почуваються скуто в новій компанії, в колективі, вважають за краще проводити час наодинці з собою, обмежують свої знайомства, мають труднощі у встановленні контактів з людьми і у виступі перед аудиторією, погано орієнтуються в незвичайній ситуації, не відстоюють свою думку, важко переживають образи. У багатьох справах вони уникають прояву самостійних рішень та ініціативи.

Для досліджуваних, які мають оцінку 3, характерний середній рівень прояву комунікативних та організаторських схильностей. Вони прагнуть контактів з людьми, не обмежують коло своїх знайомств, наполягають на власній думці, планують свою роботу, хоча потенціал їхніх нахилів не відрізняється високою стійкістю. Ця група досліджуваних має потребу в подальшій серйозній і планомірній виховній роботі з формування і розвитку комунікативних та організаторських схильностей.

Досліджувані з оцінкою 4 належать до групи з високим рівнем прояву комунікативних та організаторських схильностей. Вони не розгублюються в новій обстановці, швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширити коло своїх знайомих, займаються суспільною діяльністю, допомагають близьким, друзям, проявляють ініціативу в спілкуванні, із задоволенням беруть участь в організації громадських заходів, здатні приймати самостійні рішення в критичних ситуаціях. Усе це вони роблять без примусу, згідно із внутрішніми спрямуваннями.

Досліджувані, котрі отримали вищу оцінку 5, мають дуже високий рівень прояву комунікативних та організаторських схильностей. Вони потребують комунікативної й організаційної діяльності, активно прагнуть до неї, швидко орієнтуються у важких ситуаціях, невимушено поводяться в новому колективі, це ініціативні люди, котрі прагнуть у важливій справі або складній ситуації приймати самостійні рішення, відстоювати свою думку і домагатися, щоб її було прийнято іншими. Вони можуть внести пожвавлення в незнайому компанію, люблять організовувати всілякі ігри, заходи, наполегливі в діяльності, яка їх приваблює, і самі шукають таких справ, які б задовольнили їхні потреби в комунікації та в організаційній діяльності.

Комунікативні й організаційні схильності є потрібним компонентом і передумовою розвитку здібностей у тих видах діяльності, які пов'язані із спілкуванням між людьми, з організацією колективної праці. Вони -- важливий ланцюжок у розвитку педагогічних здібностей.

Бажання займатися організаційною діяльністю і спілкуватися з людьми залежить від типологічних особливостей самої особистості. В основному вони визначаються суб'єктивною цінністю та значимістю для людини майбутніх результатів її активності і її ставлення до осіб, з котрими вона взаємодіє. Це треба врахувати, складаючи рекомендації для досліджуваних з низьким рівнем розвитку аналізованих схильностей. Досить часто нахили виникають у таких видах діяльності й спілкування, які спочатку байдужі людині, та в міру включення в них стають значущими. У зв'язку з цим важливими є власні зусилля і подолання комунікативних бар'єрів. Вони можливі, якщо людина ставить перед собою свідому мету саморозвитку.

1	3	5	7	9	11	13	15	17	19
2	4	6	8	10	12	14	16	18	20

Дослідження комунікативних та організаційних схильностей

Опитувальник

1. Чи багато у Вас друзів, з якими Ви постійно спілкуєтеся?

2. Чи довго Вас турбує почуття образи, завдане Вам кимось із Ваших товаришів?

3. Чи є у Вас прагнення встановлювати нові знайомства з різними людьми?

4. Чи правда, що Вам приємніше й простіше проводити час за книгами або за якими-небудь іншими заняттями, ніж з людьми?

5. Чи легко Ви встановлюєте контакти з людьми, які значно старші за Вас?

6. Чи важко Вам включатися в нову для Вас компанію?

7. Чи легко Вам вдається встановлювати контакти незнайомими людьми?

8. Чи важко Вам освоїтись у новому колективі?

9. Чи прагнете Ви при нагоді познайомитися і поспілкуватися з новою людиною?

10. Чи дратують Вас люди, які оточують, чи виникає у Вас бажання побути на самоті?

11. Чи подобається Вам постійно бути серед людей?

12. Чи відчуваєте Ви труднощі, незручності або сором'язливість, якщо доводиться проявляти ініціативу, щоб познайомитись з новою людиною?

13. Чи подобається Вам брати участь у колективним іграх?

14. Чи правда, що Ви почуваєтеся невпевнено серед малознайомих Вам людей?

15. Чи вважаєте Ви, що Вам не важко внести пожвавлення в малознайому для Вас компанію?

16. Чи прагнете Ви обмежити коло своїх знайомих невеликою кількістю людей?

17. Чи почуваєтеся Ви невимушене, коли потрапляєте в незнайому для Вас компанію?

18. Чи правда, що Ви не почуваєтеся достатньо впевненим і спокійним, коли доводиться говорити що-небудь великій групі людей?

19. Чи вірно, що у Вас багато друзів?

20. Чи часто Ви соромитеся, відчуваєте ніяковість спілкуючись з малознайомими Вам людьми?

ДОДАТОК Б

Багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» А.Г.Маклакова і С.В. Чермятіна (БОО «Адаптивність»)

Оцінити адаптаційні можливості людини можна через оцінку психологічних характеристик, що є найбільш значущими для регуляції психічної діяльності і процесу адаптації. Ці характеристики складають особистісний адаптаційний потенціал. Для його оцінки використовується багаторівневий особистісний опитувальник “Адаптивність”.

У різноманітних екстремальних ситуаціях найбільш ефективною й адекватною є поведінка та діяльність людей, які мають певні психологічні характеристики:

Нервово-психічна стійкість, рівень розвитку якої забезпечує толерантність до стресу.

Самооцінка особистості, що є ядром саморегуляції і визначає адекватність сприйняття умов дійсності та своїх можливостей.

Відчуття соціальної підтримки, що зумовлює відчуття особистої значущості для оточуючих.

Особливості побудови контакту з оточуючими (характеризується конфліктність особистості).

Досвід соціального спілкування, який виявляє потребу у спілкуванні та можливість побудови контактів.

Моральна нормативність особистості, що характеризує міру орієнтації на існуючі у суспільстві норми і правила поведінки.

Орієнтація на дотримання вимог колективу.

Опитувальник „Адаптивність” має такі шкали:

„достовірність” (Д);

„адаптивні здібності” (АЗ);

„нервово-психічна стійкість” (НПС);

„комунікативні особливості” (КО);

„моральна нормативність” (МН).

Інструкція: Прочитайте твердження і дайте відповідь „так” або „ні”.

Твердження

1. Я буваю сердитим.

2. Зазвичай вранці я прокидаюся з відчуттям свіжості і відпочинку.

3. Тепер я приблизно так само працездатний, як завжди.

4. Доля однозначно несправедлива до мене.

5. Запори у мене бувають дуже рідко.

6. Часом мені дуже хотілося б покинути свій дім.

7. Часом у мене бувають напади сміху або плачу, з якими я не можу справитися.

8. Мені здається, що мене ніхто не розуміє.

9. Вважаю, що якщо хтось зробив мені зло, то я повинен відповісти йому тим же.

10. Інколи мені в голову приходять такі нехороші думки, що краще про них нікому не розповідати.

11. Мені буває важко зосередитися на якійсь задачі чи роботі.

12. У мене бувають часто дивні і незвичайні переживання.

13. У мене не було неприємностей через мою поведінку.

14. В дитинстві я деякий час здійснював дрібні крадіжки.

15. Трапляється, що у мене з'являється бажання трощити та ламати все довкола.

16. Бувало, що я цілими днями чи тижнями не міг нічого робити, тому що ніяк не міг заставити себе взятися за роботу.

17. Мій сон переривчастий і неспокійний.

18. Моя сім'я не схвалює ту роботу, яку я вибрав.

19. Траплялися випадки, коли я не дотримувався обіцянок.

20. Голова у мене болить часто.

21. Раз у тиждень чи частіше я без будь-якої видимої причини раптом відчуваю жар у всьому тілі.

22. Було б добре якби майже всі закони скасували.

23. Стан мого здоров'я майже такий самий, як у більшості моїх знайомих (не гірший).

24. Зустрічаючи на вулиці своїх знайомих чи шкільних друзів, з якими я давно не бачився, я частіше проходжу повз них, якщо вони не починають говорити зі мною першими.

25. Більшості людей, які мене знають, я подобаюся.

26. Я людина комунікабельна.

27. Інколи я так наполягаю на своєму, що люди втрачають терпіння.

28. Більшу частину часу настрій у мене пригнічений.

29. Тепер мені важко сподіватися на те, що чогось досягну у житті.

30. У мене мало впевненості в собі.

31. Інколи я кажу неправду.

32. Зазвичай я вважаю, що життя - цінна штука.

33. Я вважаю, що більшість людей здатні збрехати, щоб просунутися по службі.

34. Я із задоволенням беру участь у зборах та інших громадських заходах.

35. Я сварюся з членами своєї сім'ї дуже рідко.

36. Інколи я відчуваю сильне бажання порушити правила пристойної поведінки чи комусь нашкодити.

37. Найважча боротьба для мене - це боротьба з самим собою.

38. М'язові судоми чи посмикування у мене трапляються вкрай рідко (чи майже не трапляються).

39. Я досить байдужий до того, що зі мною буде.

40. Інколи, коли я себе недобре почуваю, я буваю дратівливим.

41. Часто у мене таке відчуття, ніби я зробив щось не те чи навіть щось погане.

42. Деякі люди настільки люблять наказувати, що мене так і тягне робити все навпаки, навіть якщо я знаю, що вони праві.

43. Я часто вважаю себе зобов'язаним відстоювати те, що сприймаю як справедливе.

44. Моє мовлення тепер таке ж, як і завжди (ні швидше, ні сповільненіше, немає ні хрипоти, ні невиразності).

45. Я вважаю, що моє сімейне життя таке ж хороше, як і у більшості моїх знайомих.

46. Мене жахливо зачіпає, коли мене критикують чи сварять.

47. Інколи у мене буває відчуття, що я просто повинен нанести пошкодження собі чи комусь іншому.

48. Моя поведінка значною мірою визначається звичаями тих, хто мене оточує.

49. В дитинстві у мене була компанія, де всі намагалися стояти один за одного.

50. Інколи мене так і підбурює з ким-небудь затіяти бійку.

51. Траплялося, що я говорив про речі, на яких не знаюся.

52. Зазвичай я засипаю спокійно і мене не тривожать ніякі думки.

53. Останні декілька років я відчуваю себе добре.

54. У мене ніколи не було ні нападів, ні судом.

55. Тепер моя маса постійна (я не худну і не гладшаю).

56. Я вважаю, що мене часто карають несправедливо.

57. Я легко плачу.

58. Я мало втомлююся.

59. Я був би досить спокійним, якби у когось з моєї сім'ї були неприємності через порушення закону.

60. З моїм розумом коїться щось недобре.

61. Щоб приховати свою сором'язливість, мені доводиться витрачати багато зусиль.

62. Напади запаморочення у мене трапляються дуже рідко (або зовсім не трапляються).

63. Мене хвилюють сексуальні питання.

64. Мені важко підтримувати розмову з людьми, з яким я щойно познайомився.

65. Коли я намагаюся щось зробити, часто помічаю, що у мене тремтять руки.

66. Руки у мене такі ж спритні і вправні, як і раніше.

67. Більшу частину часу я відчуваю слабкість.

68. Інколи, коли я знічений, я дуже пітнію, і мене це дуже дратує.

69. Трапляється, що я відкладаю на завтра те, що міг би зробити сьогодні.

70. Думаю, що я людина приречена.

71. Траплялися випадки, що мені було важко втриматися, щоб що-небудь не потягнути у когось чи десь, наприклад у магазині.

72. Я зловживав спиртними напоями.

73. Я часто за щось тривожуся.

74. Мені хотілося би бути членом декількох гуртків чи товариств.

75. Я рідко задихаюся і у мене не буває сильного серцебиття.

76. Все своє життя я суворо дотримуюся принципів, заснованих на відчутті обов'язку.

77. Траплялося, що я перешкоджав чи чинив наперекір людям просто через принцип, а не тому, що справа була справді важливою.

78. Якщо мені не загрожує штраф і машин поблизу немає, я можу перейти вулицю там, де мені хочеться, а не там, де передбачено правилами.

79. Я завжди був незалежним і вільним від контролю з боку сім'ї.

80. У мене були періоди такого сильного занепокоєння, що я навіть не міг всидіти на місці.

81. Часто мої вчинки неправильно тлумачилися.

82. Мої батьки і (чи) інші члени моєї сім'ї чіпляються до мене більше, ніж треба.

83. Хтось керує моїми думками.

84. Люди байдужі до того, що з тобою трапиться.

85. Мені подобається бути у компанії, де всі жартують один над одним.

86. У школі я засвоював матеріал повільніше, ніж інші.

87. Я цілком упевнений у собі.

88. Нікому не довіряти - так найбільш безпечно.

89. Раз у тиждень чи частіше я буваю дуже збудженим і схвильованим.

90. Коли я знаходжуся у компанії, мені важко знайти потрібну тему для розмови.

91. Мені легко заставити інших людей боятися себе, й інколи я роблю це заради забави.

92. В грі я люблю вигравати.

93. Нерозумно осуджувати людину, яка обманула того, хто сам дозволяє себе обманювати.

94. Хтось намагається впливати на мої думки.

95. Я щоденно випиваю багато води.

96. Найщасливішим я буваю, коли залишаюся наодинці.

97. Я обурююся щоразу, коли дізнаюся, що злочинець через будь-яку причину залишається непокараним.

98. У моєму житті був один чи декілька випадків, коли я відчував, що хтось через гіпноз примушує мене здійснювати якісь вчинки.

99. Я рідко починаю розмову з людьми першим.

100. У мене ніколи не було зіткнень із законом.

101. Мені приємно мати серед своїх знайомих поважних людей - це ніби надає мені вагомості у власних очах.

102. Інколи без будь-якої причини у мене раптом наступають періоди незвичайної веселості.

103. Життя для мене майже завжди пов'язане з напруженням.

104. У школі мені було дуже важко говорити перед класом.

105. Люди проявляють стосовно мене стільки співчуття і симпатії, скільки я заслуговую.

106. Я відмовляюся грати у деякі ігри, тому що у мене це погано виходить.

107. Мені здається, що я заводжу друзів так само легко, як інші.

108. Мені неприємно, коли довкола мене люди.

109. Мені, як правило, щастить.

110. Мене легко довести до збентеження.

111. Деякі члени моєї сім'ї здійснювали вчинки, які мене лякали.

112. Інколи у мене бувають напади сміху чи плачу, з якими я ніяк не можу впоратися.

113. Мені буває важко приступити до виконання нового завдання чи почати нову справу.

114. Якби люди не були настроєні проти мене, я у житті досягнув би набагато більшого.

115. Мені здається, що мене ніхто не розуміє.

116. Серед моїх знайомих є люди, які мені не подобаються.

117. Я легко втрачаю терпіння з людьми.

118. Часто за нових обставин я відчуваю тривогу.

119. Часто мені хочеться померти.

120. Інколи я буваю таким збудженим, що мені важко заснути.

121. Часто я переходжу на іншу сторону вулиці, щоб уникнути зустрічі з тим кого побачив.

122. Траплялося, що я кидав розпочату справу, оскільки боявся, що я з нею не впораюся.

123. Майже щодня трапляється щось, що лякає мене.

124. Навіть серед людей я відчуваю себе самотньо.

125. Я переконаний, що існує лише одне-єдине правильне розуміння сенсу життя.

126. У гостях я частіше сиджу в стороні і розмовляю з ким-небудь одним, ніж беру участь у спільних розвагах.

127. Мені часто говорять, що я запальний.

128. Трапляється, що я з ким-небудь пліткую.

129. Часто мені буває неприємно, коли я намагаюся застерегти когось від помилок, а мене розуміють неправильно.

130. Я часто звертаюся до людей за порадою.

131. Часто, навіть тоді, коли для мене складається все добре, я відчуваю, що мені усе байдуже.

132. Мене досить важко вивести із рівноваги.

133. Коли я намагаюся вказати людям на їхні помилки чи допомогти, вони часто розуміють мене неправильно.

134. Зазвичай я спокійний і мене нелегко вивести із душевної рівноваги.

135. Я заслуговую суворого покарання за свої вчинки.

136. Мені властиво так сильно переживати свої розчарування, що я не можу себе заставити думати про них.

137. Часом мені здається, що я ні на що не здатний.

138. Траплялося, що при обговоренні деяких питань я, особливо не задумуючись, погоджувався з думкою інших.

139. Мене дуже непокоять усілякі можливі нещастя.

140. Мої переконання і погляди непохитні.

141. Я думаю, що можна, не порушуючи закону, спробувати знайти у ньому лаз.

142. Є люди настільки неприємні мені, що я у глибині душі радію, коли вони мають неприємності.

143. У мене бували періоди, коли я через хвилювання втрачав сон.

144. Я відвідую різні громадські заходи, тому що це дозволяє бувати серед людей.

145. Можна пробачити людям порушення правил, які вони вважають нерозумними.

146. У мене є нерозумні звички, котрі настільки сильні, що боротися з ними немає сенсу

147. Я із задоволенням знайомлюся з новими людьми.

148. Трапляється, що непристойний жарт викликає у мене сміх.

149. Якщо справи у мене йдуть погано, мені одразу хочеться все кинути.

150. Я надаю перевагу діям згідно зі своїми планами, а не виконувати вказівок інших.

151. Люблю, щоб оточуючі знали мою точку зору.

152. Якщо я поганої думки про людину чи навіть зневажаю її, то майже не намагаюся це приховати від неї.

153. Я людина нервова і легко збудлива.

154. Все у мене виходить погано, не так, як треба.

155. Майбутнє здається мені безнадійним.

156. Люди досить легко можуть змінити мою думку, навіть, якщо до цього вона здавалася мені остаточною.

157. Декілька разів у тиждень у мене буває відчуття, що має статися щось страшне.

158. Найчастіше я відчуваю себе втомленим.

159. Я люблю бувати на вечорах і просто у компаніях.

160. Я намагаюся ухилитися від конфліктів та інших ускладнених обставин.

161. Мене часто дратує, що я забуваю, куди кладу речі.

162. Пригодницькі оповідання мені подобаються більше, ніж про кохання.

163. Якщо я захочу зробити щось, але оточуючі вважають, що цього робити не варто, я легко можу відмовитися від своїх намірів.

164. Нерозумно засуджувати людей, які намагаються взяти від життя усе, що можуть.

165. Мені байдуже, що думають про мене інші.

Опрацювання даних: Підраховується кількість відповідей, які співпадають з ключем, по кожній із шкал. Починати обробку потрібно зі шкали достовірності, щоб оцінити прагнення досліджуваного подати себе у соціально привабливішому вигляді. Якщо досліджуваний набирає за шкалою достовірності більше 10 балів, результати тестування вважаються недостовірними, і після проведення пояснювальної роботи потрібно повторити тестування.

ДОДАТОК В

Методика Оцінка рівня комунікабельності (тест В.Ф. Рахівського)

Тест містить можливість визначити рівень комунікабельності людини. Відповідати на запитання слід використовуючи три варіанти відповідей - «так» , « іноді » і «ні».

Інструкція: Вашій увазі пропонується кілька простих запитань . Відповідайте швидко , однозначно: «так» , «ні» , « іноді ».

1 . Вам належить ординарна або ділова зустріч . Вибиває Вас її очікування з колії?

2. Чи викликає у Вас сум'яття і невдоволення доручення виступити з доповіддю , повідомленням, інформацією на будь-якому нараді, зборах або тому подібному заході?

3. Не відкладаєте Ви візит до лікаря до останнього моменту?

4. Вам пропонують виїхати у відрядження в місто, де Ви ніколи не бували. Прикладіть Ви максимум зусиль , щоб уникнути цього відрядження ?

5. Любите Ви ділитися своїми переживаннями з ким би то не було?

6. Дратуєтеся Ви, якщо незнайома людина на вулиці звернеться до Вас з проханням (показати дорогу, назвати час, відповісти на якесь питання )?

7. Чи вірите Ви, що існує проблема "батьків і дітей " і що людям різних поколінь важко розуміти один одного?

8. Посоромився Ви нагадати знайомому , що він забув Вам повернути гроші, які зайняв кілька місяців тому?

9. У ресторані або в їдальні Вам подали явно недоброякісна блюдо. Промовчіть Ви, лише розлючено відсунувши тарілку?

10. Опинившись наодинці з незнайомою людиною , Ви не вступите з ним у бесіду і будете перейматися , якщо першим заговорить він. Чи так це ?

1 . Вас приводить в жах будь-яка довга черга, де б вона не була (у магазині, бібліотеці, касі кінотеатру ). Чи вважаєте Ви відмовитися від свого наміру або встанете в хвіст і будете нудитися в очікуванні?

12. Чи боїтеся Ви брати участь у будь-якої комісії з розгляду конфліктних ситуацій?

13. У Вас є власні суто індивідуальні критерії оцінки творів літератури, мистецтва, культури і ніяких чужих думок на цей рахунок Ви не приймаєте. Це так?

14. Почувши де-небудь в кулуарах висловлювання явно помилкової точки зору з добре відомого Вам питання , чи віддаєте перевагу Ви промовчати і не вступати в розмову ?

15. Чи викликає у Вас досаду чия-небудь прохання допомогти розібратися в тому чи іншому службовому питанні чи навчальній темі ?

16. Охоче ??Ви викладаєте свою точку зору ( думку , оцінку ) в письмовій формі , ніж в усній ?

Оцінка відповідей :

«Так» - 2 бали, "іноді" - 1 бал , «ні» - 0 балів.

Отримані бали підсумовуються .

ДОДАТОК Г

Тест комунікативних умінь Міхельсона

Переклад і адаптація Ю.З. Гильбуха

Мета: Визначення рівня комунікативної компетентності та якості сформованості основних комунікативних умінь.

Інструкція: Ми просимо Вас уважно прочитати кожну з описаних ситуацій і вибрати один варіант поведінки в ній. Це має бути найбільш характерне для Вас поведінку, те, що Ви дійсно робите в таких випадках, а не те, що, по-вашому, слід було б робити.

Тестовий матеріал:

1. Хто-небудь говорить Вам: «Мені здається, що Ви чудова людина». Ви зазвичай у подібних ситуаціях:

а) Говорите: «Ні, що Ви! Я таким не є ».

б) Говорите з посмішкою: «Спасибі, я дійсно людина видатна».

в) Говорите: «Спасибі».

г) Нічого не говорите і при цьому червонієте.

д) Говорите: «Так, я думаю, що відрізняюся від інших і в кращу сторону».

2. Будь-хто здійснює дію або вчинок, які, за Вашій думку, є чудовими. В таких випадках Ви звичайно:

а) Поступаєте так, як якщо б це дія не була настільки чудовим, і при цьому говорите: « Нормально»

б) Говорите: «Це було чудово, але я бачив результати трохи краще».

в) Нічого не говорите.

г) Говорите: «Я можу зробити набагато краще».

д) Говорите: « Це дійсно чудово»

3. Ви займаєтеся справою, яка Вам подобається, і думаєте, що воно у Вас виходить дуже добре. Хто-небудь говорить: «Мені це не подобається» Зазвичай в таких випадках Ви:

а) Говорите: « Ви - бовдур»

б) Говорите: «Я все ж думаю, що це заслуговує гарної оцінки».

в) Говорите: «Ви праві», хоча насправді не згодні з цим.

г) Говорите: «Я думаю, що це видатний рівень. Що Ви в цьому розумієте ».

д) Відчуваєте себе скривдженим і нічого не говорите у відповідь.

4. Ви забули взяти з собою якийсь предмет, а думали, що принесли його, і хтось говорить Вам: «Ви такий тюхтій Ви забули б і свою голову, якщо б вона НЕ була прикріплена до плечам ». Зазвичай Ви в відповідь:

а) Говорите: «Під вяком випадку, я тлумачні Вас. Крім того, що Ви в цьому розумієте! »

б) Говорите: «Так, Ви праві. Іноді я веду себе як тюхтій ».

в) Говорите: «Якщо хто-небудь тюхтій, то це Ви ».

г) Говорите: «У всіх людей є недоліки. Я не заслуговую такої оцінки тільки за те, що забув щось ».

д) Нічого не говорите або взагалі ігноруєте цю заяву.

5. Будь-хто, з ким Ви домовилися зустрітися, запізнився на 30 хвилин, і це Вас засмутило, причому людина ця не дає жодних пояснень своєму запізнення. У відповідь Ви зазвичай:

а) Говорите: «Я засмучений тим, що Ви змусили мене стільки чекати».

б) Говорите: «Я все думав, коли ж Ви прийдете».

в) Говорите: «Це був останній раз, коли я змусив себе чекати Вас».

г) Нічого не говорите цій людині.

д) Говорите: «Ви ж обіцяли! Як Ви сміли так спізнюватися! »

6. Вам потрібно, щоб хто-небудь зробив для Вас одну річ. Зазвичай в таких випадках Ви:

а) Нікого ні про що не просите.

б) Говорите: «Ви повинні зробити це для мене».

в) Говорите: « Не могли б Ви зробити для мене одну річ?», після цього пояснюєте суть справи.

г) Злегка натякаєте, що Вам потрібна послуга цієї людини.

д) Говорите: «Я дуже хочу, щоб Ви зробили це для мене».

7. Ви знаєте, що хтось відчуває себе засмученим. Зазвичай в таких ситуаціях Ви:

а) Говорите: «Ви виглядаєте засмученими. Не можу я допомогти? »

б) Перебуваючи поруч з цією людиною, не заводьте розмови про його стан.

в) Говорите: «? У Вас якась неприємність»

г) Нічого не говорите і залишаєте цієї людини наодинці з собою.

д) Сміючись говорите: «Ви просто як великий дитина! »

8. Ви відчуваєте себе засмученим, а хто-небудь каже: «Ви виглядаєте засмученими». Зазвичай в таких ситуаціях Ви:

а) Негативно качаєте головою або неможливо реагуєте.

б) Говорите: «Це не Ваша справа»

в) Говорите: «Так, я трохи засмучений. Спасибі за участь ».

г) Говорите: «Дурниці».

д) Говорите: «Я засмучений, залиште мене одного».

9. Будь-хто засуджує Вас за помилку, здійснену іншими. У таких випадках Ви зазвичай:

а) Говорите: « Ви збожеволіли»

б) Говорите: «Це не моя вина. Цю помилку зробив хтось інший».

в) Говорите: «Я не думаю, що це моя вина».

г) Говорите: «Залиште мене у спокої, Ви не знаєте, що Ви говорите».

д) Чи приймаєте свою провину або не кажіть нічого.

10. Будь-хто просить Вас зробити що-небудь, але Ви не знаєте, чому це повинно бути зроблено. Зазвичай в таких випадках Ви:

а) Говорите: «Це не має ніякого сенсу, я не хочу це робити».

б) Виконуєте прохання і нічого не говорите.

в) Говорите: «Це дурість; я не збираюся цього робити ».

г) Перш ніж виконати прохання, говорите: «Поясніть, будь ласка, чому це має бути зроблено».

д) Говорите: «Якщо Ви цього хочете ...», після чого виконуєте прохання.

11. Хтось говорить Вам, що по його думку, те, що Ви зробили, чудово. В таких випадках Ви звичайно:

а) Говорите: «Так, я звичайно це роблю краще, ніж більшість інших людей».

б) Говорите: «Ні, це не було настільки здорово».

в) Говорите: «Правильно, я дійсно це роблю краще за всіх».

г) Говорите: «Спасибі».

д) Ігноруєте почуте і нічого не відповідаєте.

12. Будь-хто був дуже люб'язний з Вами. Зазвичай в таких випадках Ви:

а) Говорите: «Ви дійсно були дуже люб'язні по відношенню до мене».

б) Дієте так, ніби ця людина не був настільки люб'язний до Вас, і говорите: «Так, спасибі».

в) Говорите: «Ви поводилися відносно мене цілком нормально, але я заслуговую більшого.

г) Ігноруєте цей факт і нічого не говорите.

д) Говорите: «Ви поводилися відносно мене недостатньо добре».

13. Ви розмовляєте з приятелем дуже голосно, і будь-хто говорить Вам: «Вибачте, але Ви ведете себе занадто шумно». У таких випадках Ви зазвичай:

а) Негайно припиняєте бесіду.

б) Говорите: «Якщо Вам це не подобається, провалюйте звідси».

в) Говорите: «Вибачте, я буду говорити тихіше», після чого ведеться бесіда приглушеним голосом.

г) Говорите: «Вибачте» і припиняєте бесіду.

д) Говорите: «Все в порядку» і продовжуєте голосно розмовляти.

14. Ви стоїте в черзі, і будь-хто стає попереду Вас. Зазвичай в таких випадках Ви:

а) Неголосно коментуєте це, ні до кого не звертаючись, наприклад: «Деякі люди поводяться дуже нервово».

б) Говорите: « Ставайте в хвіст черги»

в) Нічого не говорите цьому типу.

г) Говорите голосно: « Вийди з черги, ти, нахаба»

д) Говорите: «Я зайняв чергу раніше Вас. Будь ласка, станьте в кінець черги ».

15. Будь-хто робить що-небудь таке, що Вам не подобається і викликає у Вас сильне роздратування. Зазвичай в таких випадках Ви:

а) вигукували: « Ви бовдур, я ненавиджу Вас»

б) Говорите: «Я сердитий на Вас. Мені не подобається те, що Ви робите ».

в) Дієте так, щоб пошкодити цій справі, але нічого цього типу не кажіть.

г) Говорите: «Я розсерджений. Ви мені не подобаєтеся ».

д) Ігноруєте це подія і нічого не говорите цьому типу.

16. Будь-хто має що-небудь таке, чим Ви хотіли б користуватися. Зазвичай в таких випадках Ви:

а) Говорите цій людині, щоб він дав Вам цю річ.

б) Утримуєтеся від всяких прохань.

в) вВідбираємо цю річ.

г) Говорите цій людині, що Ви хотіли б користуватися даним предметом, і потім просите його у нього.

· д) міркують про цей предмет, але не просите його для користування.

17. Будь-хто запитує, чи може він отримати у Вас певний предмет для тимчасового користування, але так як це новий предмет, Вам не хочеться його позичати. У таких випадках Ви зазвичай:

а) Говорите: «Ні, я тільки що дістав його і не хочу з ним розлучатися; може бути коли-небудь потім ».

б) Говорите: «Взагалі-то я не хотів би його давати, але Ви можете покористуватися ним».

в) Говорите: « Ні, придбайте свій»

г) Позичати цей предмет всупереч своєму небажанню.

д) Говорите: « Ви збожеволіли»

18. Якісь люде ведуть бесіду про хобі, яке подобається і Вам, і Ви хотіли б приєднатися до розмови. В таких випадках Ви звичайно:

а) Не кажіть нічого.

б) Перериваєте бесіду і відразу ж починаєте розповідати про свої успіхи в цьому хобі.

в) Підходьте ближче до групи і при слушній нагоді вступаєте в розмову.

г) Підходьте ближче і очікуєте, коли співрозмовники звернуть на Вас увагу.

д) Перериваєте бесіду і негайно починаєте говорити про те, як сильно Вам подобається це хобі.

19. Ви займаєтеся своїм хобі, а будь-хто запитує: «? Що Ви робите» Зазвичай Ви:

а) Говорите: «О, це дрібниця». Або: «Та нічого особливого».

б) Говорите: «?Не заважайте, хіба Ви не бачите, що я зайнятий?»

в) продовжуєте мовчки працювати.

г) Говорите: «Це зовсім Вас не стосується».

д) Припиняєте роботу і пояснюєте, що саме Ви робите.

20. Ви бачите спіткнувшись і падаючого людини. У таких випадках Ви:

а) Розсміявшись, говорите: « Чому Ви не дивіться під ноги?»

б) Говорите: «У Вас все в порядку? Може бути я що - або можу для Вас зробити? »

в) Питаєте: « Що трапилося?»

г) Говорите: «Це все вибоїни в тротуарі».

д) Ніяк не реагуєте на цю подію.

21. Ви стукнулись головою о полку і набили шишку. Хто-небудь говорить: « З Вами все гаразд?» Зазвичай Ви:

а) Говорите: «Я прекрасно себе почуваю. Залиште мене у спокої! »

б) Нічого не говорите, ігноруючи цю людину.

в) Говорите: «Чому Ви не займаєтеся своєю справою?»

г) Говорите: «Ні, я забій свою голову, спасибі за увагу до мене».

д) Говорите: «Дурниці, у мене все буде о'кей».

22. Ви допустили помилку, але провина за неї покладена але кого - небудь іншого. Зазвичай в таких випадках Ви:

а) Не кажіть нічого.

б) Говорите: «Це їхня помилка»

в) Говорите: »Цю помилку допустив Я».

г) Говорите: «Я не думаю, що це зробив цей чоловік».

д) Говорите: «Це їх гірка доля».

23. Ви відчуваєте себе ображеним словами, сказаними ким-небудь у Вашу адресу. У таких випадках Ви зазвичай:

а) Ідіть геть від цієї людини, не сказавши йому, що він засмутив Вас.

б) Заявляєте цій людині, щоб він не смів більше цього робити.

в) Нічого не говорите цій людині, хоча відчуваєте себе скривдженим.

г) У свою чергу ображаєте цю людину, називаючи його по імені.

д) Заявляєте цій людині, що Вам не подобається те, що він сказав, і що він не повинен цього робити знову.

24. Будь-хто часто перебиває, коли Ви говорите. Зазвичай в таких випадках Ви:

а) Говорите: «Вибачте, але я хотів би закінчити те, про що розповідав».

б) Говорите: «Так не роблять. Можу я продовжити свою розповідь? »

в) Перериваєте цієї людини, відновлюючи свою розповідь.

г) Нічого не говорите, дозволяючи іншій людині продовжувати свою промову.

д) Говорите: «Замовкніть! Ви мене перебили! »

25. Будь-хто просить Вас зробити що-небудь, що завадило б Вам здійснити свої плани. У цих умовах Ви зазвичай:

а) Говорите: «Я дійсно мав інші плани, але я зроблю те, що Ви хочете».

б) Говорите: «Ні в якому разі! Пошукайте кого-небудь ще ».

в) Говорите: «Добре, я зроблю те, що Ви хочете».

г) Говорите: "Відійдіть, залиште мене в спокої».

д) Говорите: «Я вже приступив до здійснення інших планів. Може бути, коли-небудь потім».

26. Ви бачите кого-небудь, з ким хотіли б зустрітися і познайомитися. У цій ситуації Ви зазвичай:

а) Радісно гукає цієї людини і йдете йому назустріч.

б) Підходьте до цієї людини, представляєтеся і починаєте з ним розмову.

в) Підходьте до цієї людини і чекаєте, коли він заговорить з Вами.

г) Підходьте до цієї людини і починаєте розповідати про великих справах, скоєних Вами.

д) Нічого не говорите цій людині.

27. Будь-хто, кого Ви раніше не зустрічали, зупиняється і гукає Вас вигуком «! Привіт» У таких випадках Ви зазвичай:

а) Говорите: «Що Вам завгодно?»

б) Не кажіть нічого

в) Говорите: «Залиште мене у спокої».

г) Вимовляєте у відповідь «Привіт!», представляєтеся і просите цю людину представитися у свою чергу.

д) кивав головою, вимовляєте «Привіт!» і проходите мимо.

Даний тест являє собою різновид тесту досягнень, тобто, побудований за типом завдання, у якої є правильна відповідь. У тесті передбачається деякий еталонний варіант поведінки, який відповідає компетентному, упевненому, партнерському стилю. Ступінь наближення до еталону можна визначити за кількістю правильних відповідей. Неправильні відповіді підрозділяються на неправильні "знизу" (залежні) і неправильні "зверху" (агресивні). Опитувальник містить опис 27 комунікативних ситуацій. До кожної ситуації пропонується 5 можливих варіантів поведінки. Треба вибрати один, притаманний саме йому спосіб поведінки в даній ситуації. Не можна вибирати два або більше варіантів або приписувати варіант, не зазначений в опитувальнику. Авторами пропонується ключ, за допомогою якого можна визначити, до якого типу реагування відноситься вибраний варіант відповіді: впевненому, залежному або агресивному. У результаті пропонується підрахувати число правильних і неправильних відповідей у відсотковому відношенні до загального числа обраних відповідей.

Всі питання розділені авторами на 5 типів комунікативних ситуацій:

· ситуації, в яких потрібно реакція на позитивні висловлювання партнера (питання 1, 2, 11, 12)

· ситуації, в яких підліток (старшокласник) повинен реагувати на негативні висловлювання (питання 3, 4, 5, 15, 23, 24)

· ситуації, в яких до підлітка (старшокласнику) звертаються з проханням (питання 6, 10, 14, 16, 17, 25)

· ситуації бесіди (13, 18, ??19, 26, 27)

· ситуації, в яких потрібно прояв емпатії (розуміння почуттів і станів іншого людини (питання 7, 8, 9, 20, 21, 22).

Обробка та аналіз результатів: Відзначте, який спосіб спілкування Ви вибрали (залежний, компетентний, агресивний) в кожній запропонованій ситуації відповідно до ключа. Проаналізуйте результати: які вміння у Вас сформовані, який тип поведінки переважає?

ДОДАТОК Д

Методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонда, що адаптована Т.В. Снєгірьовою

Стимульний матеріал представлений 101 твердженням, які сформульовані в третій особі однини, без використання будь-яких займенників. Цілком ймовірно, така форма була використана авторами для того, щоб уникнути впливу «прямого ототожнення». Тобто ситуації, коли випробовувані свідомо, безпосередньо співвідносять затвердження зі своїми особливостями. Даний методичний прийом є однією з форм «нейтралізації» установки тестованих на соціально-бажані відповіді.

У методиці передбачена досить диференційована, 7-бальна шкала відповідей. Залишається відкритим питання, наскільки виправдано застосування подібної шкали, так як в повсякденній свідомості випробуваному досить важко вибрати між таким варіантами відповідей, як наприклад, 2 "- сумніваюся, що це можна віднести до мене; і« 3 »- не наважуюся віднести це до себе .

Авторами виділяються наступні 6 інтегральних показників:

1. «Адаптація»;

2. «Визнання інших»;

3. «Интернальность»;

4. «Самосприйняття»;

5. «Емоційна комфортність»;

6. «Прагнення до домінування».

Кожен з них розраховується за індивідуальною формулою, знайденої, по всій ймовірності, емпіричним шляхом. Інтерпретація здійснюється відповідно нормативними даними, розрахованими окремо для підлітків та дорослої вибірки.

Інструкція

У опитувальнику містяться висловлювання про людину, про його спосіб життя, переживаннях, думках, звичках, стилі поведінки. Їх завжди можна співвіднести з нашим власним способом життя.

Прочитавши чергове висловлювання опитування, приміряйте його до своїх звичок, свого способу життя і оцініть, якою мірою цей вислів може бути віднесено до вас. Для того щоб позначити вашу відповідь в бланку, виберіть один з семи варіантів оцінок, пронумерованих цифрами від 0 до 6, відповідний, на вашу думку:

· 0 - це до мене абсолютно не відноситься;

· 1 - мені це не властиво в більшості випадків;

· 2 - сумніваюся, що це можна віднести до мене;

· 3 - не наважуюся віднести це до себе;

· 4 - це схоже на мене, але немає впевненості;

· 5 - це на мене схоже;

· 6 - це точно про мене.

Обраний вами варіант відповіді відзначте в бланку для відповідей у клітинці, відповідної порядковому номеру висловлювання.

1. Я відчуваю внутрішню незручність, коли з ким-небудь розмовляю.

2. Мені не хочеться, щоб оточуючі здогадувалися, який я, що в мене на душі, і я представляюся перед ними, ховаю своє обличчя під маскою.

3. Я в усьому люблю змагання, змагання, боротьбу.

4. Я висуваю до себе великі вимоги.

5. Я часто сам лаю себе за те, що роблю.

6. Я часто відчуваю себе приниженим.

7. Я сумніваюся в тому, що можу сподобатися кому-небудь з дівчаток (хлопчиків).

8. Я завжди стримую свої обіцянки.

9. У мене теплі, добрі стосунки з оточуючими.

10. Я стриманий, замкнутий, тримаюся від усіх трохи в стороні.

11. Я сам винен у своїх невдачах.

12. Я відповідальна людина. На мене можна покластися.

13. У мене відчуття безнадії. Все марно.

14. Я багато в чому живу поглядами, правилами і переконаннями моїх однолітків.

15. Я приймаю більшу частину тих правил і вимог, яким повинні слідувати люди.

16. У мене мало своїх власних переконань і правил.

17. Я люблю мріяти - іноді прямо серед дня Важко повертається від мрії до дійсності ..

18. У мене таке відчуття, ніби я злий на весь світ: на всіх нападаю, огризався, нікому не даю спуску. А то раптом "застрягну" на який-небудь образі і подумки мщу кривдникові ... Важко стримувати себе в таких речах.

...