Удосконалення інформаційного забезпечення управлінням ПП "Тріада"

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут заочного і дистанційного навчання

Факультет менеджменту та логістики

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств

ДОПУСТИТИ ДО ЗАХИСТУ

Завідувач кафедри менеджменту ЗЕДП

________________В. Новак

„___” ________________2016 р.

ДИПЛОМНА РОБОТА

(ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА)

ВИПУСКНИКА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ

«БАКАЛАВР»

Тема: «Удосконалення інформаційного забезпечення управлінням ПП «Тріада»

з напрямку 6.030601 "Менеджмент"

Виконавець: Подлєсна Ірина Геннадієвна

Науковий керівник Скібіцький Олександр Миколайович

Київ 2016

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут заочного і дистанційного навчання

Факультет менеджменту та логістики

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Напрям (спеціальність) 6.030601 "Менеджмент"

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри В. Новак

„__”_____________2015 р.

ЗАВДАННЯ

ДЛЯ ВИКОНАННЯ Дипломної РОБОТИ

Подлєсної Ірини Геннадієвни

(прізвище, ім'я, по батькові в родинному відмінку)

1. Тема дипломної роботи: «Удосконалення інформаційного забезпечення управлінням ПП «Тріада», затверджена наказом ректора від 21грудня 2015 р. № 2981

Термін виконання роботи (проекту): з____________ по ___________

Дата подання роботи (проекту) на випускну кафедру „___” __ 2016 р.

Вихідні дані роботи (проекту): фінансово-господарські показники діяльності підприємства; показники конкуренції на ринку та порівняльні конкурентоздатності підприємства та його продукції..

5. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що підлягають розробці): теоретичні основи сутність, форми й значення комерційної діяльності підприємства і складові елементи цього процесу, аналіз особливостей управління комерційною діяльністю ПП «Тріада» та його інформаційного забезпечення, розробка напрямків вдосконалення інформаційного забезпечення комерційної діяльності досліджуваного підприємства

6. Перелік обов'язкового графічного (ілюстративного) матеріалу: діаграми, графіки, таблиці, що ілюструють зміст та результати дослідження.

7. Календарний план-графік

Порядковий номер	Завдання	Термін виконання	Відмітка про виконання
1	Аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, нормативної документації.
2	Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства.
3	Аналіз стану інформаційного забезпечення і управління діяльністю у підприємстві.
4	Рекомендації з підвищення ефективності інформаційного забезпечення діяльністі ПП «Тріада»
5	Експериментальні розрахунки.
6	Оцінка ефективності пропозицій
7	Підготовка ілюстративного матеріалу.
8	Оформлення пояснювальної записки.
9	Підготовка до захисту дипломної роботи.

8. Консультанти з окремих розділів роботи:

Розділ	Консультант (посада. піб)	Дата, підпис
		Завдання видав	Завдання прийняв
Розділ 1	доцент Скібіцький О.М.
Розділ 2	доцент Скібіцький О.М.
Розділ 3	доцент Скібіцький О.М.

9. Дата видачі завдання « » 2015 p.

Керівник дипломної роботи _____________________О. М. Скібіцький

(підпис керівника)

Завдання прийняв до виконання І. Г. Подлєсна

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ І УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АРМ -- автоматизоване робоче місце

АСУ -- автоматизована система управління

грн. -- гривень

грн/10 т.км -- гривень за десять тонно-кілометрів

Дод. -- додаток

ДПА -- Державна податкова адміністрація

ЗФЗПв -- загальний фонд заробітної плати водіїв

ІТ - інформаційні технології

КМ -- коефіцієнт маневреності

КС -- конкурентоспроможність

КСП -- конкурентоспроможність продукції

куб.м. - кубічний метр

МЗ - матеріальне забезпечення

НА -- необоротні активи

ПДВ -- податок на додану вартість

ПЕОМ - персональна електронно-обчислювальна машина

ПП -- приватне підприємство;

ПрАТ -- приватне акціонерне товариство

ПСК -- споживчі властивості продукції конкурента;

ПСП -- споживчі властивості продукції підприємства;

Рис. -- рисунок

т - тонна

т.км - тонно-кілометр

Табл. -- таблиця

ТОВ -- товариство з обмеженою відповідальністю

ф. - форма

Ф№1 -- форма № 1 баланса предприятия (отчет о финансовом состоянии);

Ф№2 -- форма № 2 (отчет о финансовых результатах).

чол. - чоловік

АНОТАЦІЯ

Пояснювальна записка до дипломної роботи «Удосконалення інформаційного забезпечення управління ПП «Тріада» складається зі вступу, трьох розділів, висновків і містить: 124 сторінок, з них - 103 стор. основного тексту, 18 рисунків, 9 таблиць, 2 додатки, викладені на 9 стор. Перелік літератури складає 70 використаних джерел.

Ключові слова:

ІНФОРМАЦІЯ, ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА, ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, СИСТЕМА, СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, АВТОМАТИЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ, АВТОМАТИЗОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА, АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ (АСУ), СЕРВЕР, ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ, АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ (АРМ), ПЕОМ, ПЕРСОНАЛЬНИЙ КОМП'ЮТЕР, ЛОКАЛЬНА МЕРЕЖА.

У «ВСТУПІ» визначається актуальність oбранoї теми диплoмнoї рoбoти, oб'єкт, предмет, мета та задачі майбутніх дoсліджень.

У 1 розділі дипломної робти «ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОПТИМІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ» досліджено теоретичні основи удосконалення інформаційного забезпечення процесу управління підприємством, висвітлено роль та місце інформації в сучасних умовах, особливості системи інформаційного забезпечення менеджменту.

У 2 розділі «АНАЛІТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПП «ТРІАДА» проаналізовано діяльність та структура ПП «Тріада», на якому було проведено дослідження системи інформаційного забезпечення процесу управління комерційною транспортно-експедиційно діяльністю.

У 3 розділі «НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ПП «ТРІАДА» розроблені шляхи та напрями підвищення ефективності інформаційних технологій в управлінні підприємством.

У «ВИСНОВКАХ» зазначені oснoвні результати виконаного дослідження і надані конкретні прoпoзиції щодо реалізації завдань диплoмнoї рoбoти.

Матеріали дипломної роботи рекомендується використовувати в практичній діяльності комерційних підприємств, при проведенні наукових досліджень, у навчальному процесі.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОПТИМІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

1.1 Інформація як ключова ланка в процесі управління підприємством

1.2 Вплив ринкових умов на розвиток сучасних інформаційних систем

1.3 Концептуальна модель системи інформаційного забезпечення менеджменту

РОЗДІЛ 2.АНАЛІТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПП «ТРІАДА»

2.1 Аналіз факторів впливу на досліджуване підприємство

2.2 Аналіз та оцінка фінансово-майнового стану ПП «Тріада»

2.3 Стан інформаційного забезпечення процесу управління досліджуваного об'єкту

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ПП «ТРІАДА»

3.1 Шляхи удосконалення механізму інформаційного забезпечення процесу управління ПП «Тріада»

3.2 Напрями підвищення ефективності інформаційних технологій в управлінні підприємством

3.3 Економічна та соціальна ефективність автоматизованих систем управління

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. Важливе значення в діяльності будь-якого підприємства має інформаційне забезпечення. Під інформаційним забезпеченням процесу управління підприємством розуміють процес задоволення потреб в інформації, заснованої на застосуванні спеціальних засобів і методів її одержання, опрацювання, накопичення і видачі в зручному для використання вигляді, з метою прийняття ефективних управлінських рішень та ефективності діяльності підприємства в цілому .

Підприємства України здійснюють свою господарську і комерційну діяльність в умовах нестабільності зовнішнього середовища, що зумовлено відсутністю чіткої стратегії економічного розвитку держави, постійною зміною законодавчої бази, нестійкістю фінансового стану підприємств, соціальною напруженістю в суспільстві, іноді відсутністю у керівників підприємств чітких, обґрунтованих середньо- і довгострокових перспектив розвитку, відсутністю ефективних механізмів примусу несумлінних контрагентів до виконання взятих зобов'язань.

Нестабільність зовнішнього середовища негативно впливає на внутрішній стан будь-якого підприємства. Набирає сили аксіома, відповідно до якої при глибокій кризі економіки не буває цілком благополучних суб'єктів господарювання. Одним із засобів адаптації є створення та активне використання в повсякденній діяльності ефективної системи інформаційного забезпечення різноманітних сфер діяльності підприємств. Адже в даний час стає усе більш очевидним, що тієї або іншої істотної переваги одержують підприємства, що науково обґрунтовано здійснюють свою виробничу і комерційну діяльність. Така діяльність неможлива без вирішення проблеми своєчасного одержання, оперативного опрацювання та ефективного використання інформації.

Враховуючи вищесказане, виникла необхідність детального дослідження проблем інформаційного забезпечення процесу управління та удосконалення його існуючих методів на підприємствах України, що обумовлює актуальність обраної теми.

Об'єктом дослідження є процеси інформаційного забезпечення діяльності підприємства.

Предметом дослідження є методичні й організаційні основи регулювання інформаційних потоків на підприємстві, організаційні взаємовідносини його підрозділів, що виникають при виконанні ними своїх відповідних функцій.

Базою дослідження є транспортно-експедиційне ПП «Тріада».

Метою роботи є вдосконалення методів, засобів способів та всієї системи інформаційного забезпечення підприємства «Тріада», реалізація яких дозволить підвищити ефективність його господарської діяльності.

Відповідно до загальної мети визначені наступні задачi дослідженя:

- узагальнити теоретичні основи організації інформаційного забезпечення діяльності процесу управління підприємством як господарським організмом в умовах ринкової економіки;

- розкрити сутність і зміст інформації й інформаційного забезпечення в управлінні підприємством;

- сформулювати сутність і зміст діючих механізмів і методів інформаційного забезпечення підприємства і розробити пропозиції та рекомендації щодо їх удосконалення;

- узагальнити iснуючий досвід створення автоматизованих систем управління і проаналізовати методи їхньої організації;

- розробити й обґрунтувати пропозиції щодо створення інформаційних систем на підприємствах шляхом удосконалення методів інформаційного забезпечення.

Методи дослідження. В процесі дослідження застосовувалися статистичні, графічні меоди, загальнонаукові методи аналізу, синтезу, вибіркового спостереження. Вирішення проблеми розробки методів адаптації системи управління підприємствами до ринкових умов господарювання, розвитку й удосконалення їх інформаційного забезпечення для підвищення ефективності діяльності здійснювалося за допомогою системного методу і методу наукових абстракцій.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дипломної роботи полягає в розробці науково-методичних положень і практичних рекомендацій по адаптації системи управління транспортно-експедиційними підприємствами до нестабільного зовнішнього середовища на базі комплексного підходу до розвитку та удосконалення методів інформаційного забезпечення підприємств.

Наукова новизна виконаного дослідження полягає в наступному:

- конкретизовано значення інформації в процесі управління підприємством, оперативність і вірогідність якої є основою забезпечення ефективності управлінських рішень;

- обгрунтовано необхідність існування на підприємствах єдиного інформаційного центру, через який повинна проходити вся інформація, яка відображає процеси та дозволяє виконувати роль єдиного центру аналізу, оцінки зовнішньої і внутрішньої інформації для підготовки й прийняття управлінських рішень;

- розроблено методичні рекомендації з проектування і використання в процесі управління підприємствами автоматизованих систем управління, які враховують особливості функціонування в умовах невизначеності та забезпечують оперативну побудову й апробацію імітаційних моделей бізнес-процесів, швидку оцінку проблемної ситуації на основі використання сучасних методів обробки й аналізу даних;

- розроблено методичні рекомендації з проектування і впровадження комплексної системи інформаційного забезпечення процесу управління підприємством, що надає можливості наочного уявлення інформації про об'єкт управління і навколишнє бізнес-середовище, швидкого одержання нових видів звітності, можливості аналізу як поточних і ретроспективних даних, так і прогнозованих ситуацій.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та обгрунтуванні методичних і практичних рекомендацій по організації на підприємствах інформаційної системи, вдосконаленню методів оперативного облiку, суцільного автоматизованого аналізу й автоматичного контролю будь-яких комерційних операцій в умовах економічної кризи і нестабільності зовнішнього середовища. Розроблені рекомендації можуть бути використані в практичній діяльності досліджуваного підприємства, що повинно сприяти виявленню резервів стабілізації і підвищенню ефективності його виробничої та фінансової діяльності.

Структура дипломної роботи.Пояснювальна записка до дипломної роботи «Удосконалення інформаційного забезпечення управління ПП «Тріада» складаэться зі вступу, трьох розділів, висновків і містить: 124 сторінок, з них - 103 стор. основного тексту, 18 рисунків, 9 таблиць, 2 додатки, викладені на 9 стор. Перелік літератури складає 70 використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОПТИМІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

1.1 Інформація як ключова ланка в процесі управління підприємством

В умовах ринкової економіки значно зросла роль інформації. Тому невипадково інформацію вважають стратегічним ресурсом суспільства в цілому.

У науковій літературі є різні концепції інформації. Сучасні розробки з теорії інформації належать таким відомим ученим, як Н. Віннер [37-39], А. Колмогоров [49, 50], К. Шеннон [69], В. Глушков [43], Р. Абдєєв та ін. На думку деяких дослідників цієї проблеми, закони організації та розвитку соціально-економічних систем зумовлені законами інформації. Аналіз таких понять, як порядок, хаос, організація, стихійність, управління, самоорганізація доцільно здійснювати з позицій виявлення специфіки їхніх взаємозв'язків і взаємодії, контролю з боку людини. Мірою будь-яких змін в організаційно-виробничій системі -- виникнення нової структурно-функціональної впорядкованості чи наростання структурно-функціональної хаотичності -- є інформація.

Отже, хаос в організаційно-виробничій системі не може виникнути сам по собі, стихійно. Хаос -- це завжди інформаційно-зумовлений і керований процес, результат відповідного цілеспрямованого впливу, результат докладання конкретних зусиль, дій для досягнення конкретної мети. Той чи інший тип процесу переходу від порядку до хаосу -- процес завжди програмований і керований. Протікання яких-небудь доцільних процесів у тій або іншій фірмі завжди зумовлене участю в них відповідних суб'єктів управління [49, с. 54].

Інформаційна взаємодія або функціональне буття інформації робить різні економічні явища якісно однорідними й порівняльними одного з одним. Разом з тим усі зовнішні форми вираження й кількісні співвідношення, притаманні різним економічним явищам, процесам, можна розкласти на інформаційні складові та виразити в єдиних універсальних одиницях інформації.

Економічна діяльність, і особливо її складова -- управлінська діяльність, за своєю сутністю ґрунтується на певній інформації, яка в свою чергу створює додаткову інформацію, тобто в кінцевому підсумку це інформаційна діяльність щодо середовища існування.

Термін «інформація» не має точного й однозначного визначення, як і ряд інших, наприклад, «час», який людство багатогранно використовує для обліку, нормування, планування тощо. Однак найбільш визнаним формулюванням є наступне: інформація (informatio) -- інформування, повідомлення про будь-що, про будь-який факт, явище тощо, роз'яснення чого-не-будь. А взагалі інформація -- це сукупність різноманітних знань, сигналів, відомостей про фактичні та інші процеси і явища, що їх певна система сприймає (збирає, зберігає, обробляє) від навколишнього середовища (вхідна інформація), видає в навколишнє середовище -- систему (вихідна інформація) або зберігає її в собі (внутрішня інформація) і використовує для визначених цілей, в тому числі і для менеджменту [37, с. 142].

Для підприємства (виробничого об'єднання, акціонерного товариства, фірми, банку, установи тощо), тобто для будь-якого організаційно-економічного і соціального об'єкта при ринковій економіці інформація має виняткове значення, адже будь-яка діяльність цього об'єкта базується на знаннях конкретної ситуації, що складається як на ринку товарів, послуг, робочої сили, засобів виробництва, грошей тощо, так і в самому підприємстві. Йдеться про керівників і фахівців -- менеджерів, які пов'язані з конкретним управлінням і не можуть обходитися без вірогідної зовнішньої та внутрішньої релевантної (relevant -- те, що стосується даної справи) інформації при виробленні й прийнятті тих чи інших управлінських рішень, спрямованих на поліпшення виробничої, господарської, збутової та іншої діяльності керованого ними об'єкта управління.

Відсутність необхідної інформації, використання неточних або неактуальних даних можуть призвести до серйозних економічних прорахунків. Тому метою використання інформації є зменшення невизначеності в процесі вироблення й прийняття управлінських рішень. Під управлінською інформацією розуміється сукупність відомостей про призначені процеси, що протікають всередині фірми і її оточенні, що служать основою прийняття управлінських рішень [43, с. 84].

Інформація може бути класифікована за рядом ознак, найвагоміші з них:

1. За призначенням (одноцільова, пов'язана з вирішенням однієї конкретної проблеми; багатоцільова використовується при вирішенні декількох найрізноманітніших проблем).

2. За можливістю зберігання (інформація, що фіксується, може зберігатися практично нескінченно, не підлягаючи при цьому викривленню; інформація, що не фіксується, використовується в момент отримання, вона також може зберігатися деякий час, але при цьому поступово викривляється і зникає).

3. За ступенем готовності для використання (первинна інформація являє собою сукупність отриманих безпосередньо з джерела несистематизованих даних, що містять багато зайвого і непотрібного; проміжна інформація складається з відомостей, якім пройшли через процес попереднього аналізу і систематизації, що дозволить вирішити питання про конкретні напрямки і засоби їхнього подальшого застосування; кінцева інформація дасть можливість приймати обгрунтовані управлінські рішення).

4. Зо повнотою інформація поділяється на часткову та комплексну (остання дасть всебічні вичерпні відомості про об'єкт і можливість безпосередньо приймати будь-які рішення; перша на практиці може використовуватися тільки в сукупності з іншою інформацією).

5. За ступенем надійності інформацію можна поділити на достовірну і вірогідну (вірогідний характер може бути зумовлений принциповою неможливістю отримати від існуючого джерела надійні відомості, оскільки наявні засоби не дозволяють цього зробити; неминучими скривленнями при їхній передачі, особливо в умовах ієрархії управлінської структури; завідомим розповсюдженням первинно неправдивих відомостей).

Специфічною формою такого роду управлінської інформації є чутки. Вони являють собою продукт творчості колективу, що намагається пояснити складну, емоційно значущу для нього ситуацію за відсутності або недоліку офіційних відомостей. При цьому вхідна версія, кочуючи від одного члена колективу до іншого, доповнюється і корегується до тих пір, доки не сформується варіант, який в цілому влаштовує більшість. Вірогідність цього варіанту залежить не тільки від істинності вхідного, але і від потреб і очікувань аудиторії, а тому може коливатися в діапазоні від 0 до 80-90% [43, с. 191].

Оскільки люди в основному схильні вважати, що чутки виходять з джерел, що заслуговують довіри, керівництво фірм часто користується цією обставиною, розповсюджуючи з їхньою допомогою відомості, що по тим або іншим причинам не можуть підлягати офіційному розголосу. В той же час необхідно мати на увазі, що довірою до чуток користуються і учасники конфліктів, що бажають несумлінними засобами схилити навколишніх на свою сторону.

Інформація може бути також класифікована за обсягом, джерелами, засобам передачі і розповсюдження.

Загальна логіка організації процесу управління полягає в тому, що насамперед ставиться мета, потім визначаються заходи для її досягнення, нарешті ставиться завдання (план), виконання якого й приведе до поставленої мети. Основними стадіями управлінської дії є аналіз інформації, вироблення, прийняття, втілення та контроль за виконанням рішень, які забезпечують нормальний хід процесів на керованому об'єкті за заздалегідь складеним планом, розробленим відповідно до поставленої мети [35, с. 32].

Тож основною функцією менеджменту є вироблення й прийняття оптимальних управлінських рішень, а також організація і контроль за їх виконанням. А тому під прийняттям управлінського рішення розуміють будь-яке попередньо вироблене (в результаті аналізу релевантної інформації) цілеспрямоване рішення з метою впливу на стан, процеси та явища, які відбуваються на керованому об'єкті, для досягнення визначених результатів та контроль за виконанням прийнятого рішення. Тож для вироблення та прийняття конкретного управлінського рішення той чи інший менеджер має бути забезпечений об'єктивною, повною, вірогідною і наданою в потрібний час релевантною інформацією. Зважаючи на те, що управління є процесом безперервним, він має безперервно отримувати таку інформацію. Але ж суб'єкт управління -- керівна система, тільки тоді й може впливати на об'єкт управління -- керовану систему, якщо вона (перша) буде безперервно одержувати повну й об'єктивну інформацію про її (другої) стан, процеси та явища, що відбуваються або є, а також про зовнішнє середовище, трансформуючи цю інформацію в управлінські рішення, команди тощо, які потім передає на об'єкт управління, коригуючи його поведінку та забезпечуючи повне і вчасне виконання завдання.[46, с. 26]

Первісний управлінський цикл, як відомо, починається зі збирання та обробки первинної інформації та закінчується одержанням (після аналізу) такої інформації (прийняттям рішення), яку треба передати на об'єкт управління для виконання, а потім і проконтролювати виконання рішення. Потреба в інформації різних ланок, суб'єктів управління неоднакова і визначається насамперед тими завданнями, які виконує в процесі управління той чи інший менеджер на основі повноважень або посадових прав і функціональних обов'язків, які він має. Ця потреба завжди конкретна завдяки конкретній задачі, яку вирішує даний менеджер. Представлена інформаційна піраміда (рис. 1.1) відображає інформативність даних (конкретність, рівень агрегування) і характеризує ступінь задоволення потреб різних рівнів управління управлінської системи.

Обсяги та зміст інформації, потрібної різним менеджерам (суб'єктам управління), залежать також від:

- масштабу й важливості управлінського рішення, яке приймає той чи інший менеджер;

- кількості й характеру параметрів, які керуються і регулюються в керованій системі (об'єкта управління);

Інформація для тактичного

рівня управління

Інформація для оперативного управління

Рис. 1.1. Інформаційна піраміда [39, с. 83]

- кількості варіантів можливого стану і поведінки керованої системи (об'єкта управління);

- величини та різноманітності спричинюваних внутрішніх і зовнішніх дій;

- кількості та якості показників, які характеризують результати роботи системи;

- структури системи управління і кількості рівнів у ній, тобто ієрархічності;

Сюди слід віднести і ту інформацію, яку одержують менеджери від радників, консультантів, інших фахівців і професіоналів при виробленні та прийнятті відповідних управлінських рішень, а також інформацію, що характеризує зовнішнє середовище.

Інформація потрібна всім: менеджерам, що приймають рішення; контролерам і прогнозистам, що мають інформувати або інструктувати підлеглих; усім працівникам -- про їхні умови роботи й особисті зобов'язання; зовнішнім органам, які за статусом мають право на інформацію про справи компанії; власникам акцій.

Інформація тісно пов'язана з інформатизацією. Інформатизація як термін з'явилася в літературі на початку 80-х років і означає комплекс заходів, що спрямовані на забезпечення повного використання вірогідного, вичерпного і сучасного знання про всі суспільно значущі види людської діяльності [ ].

В умовах, коли діє жорстка конкуренція і поширюється підприємництво, дієвість інформатики в управлінні значно зросла. І це завдяки тому, що значно підвищилась і прискорилась автоматизація процесів оперативного збирання й обробки релевантної інформації сучасними технічними засобами [57, с. 14].

Це й зрозуміло: організаційно-економічні та соціальні об'єкти управління зможуть вижити лише в тому разі, коли вони своєчасно і в повному обсязі володітимуть усією об'єктивно необхідною вірогідною інформацією, пов'язаною з їхньою виробничою, бізнесовою чи іншою життєдіяльністю. Це стосується інформації як про зовнішнє, так і про внутрішнє середовище.

В умовах ринкової економіки неабиякого значення для менеджера набуває забезпечення його інформацією про зовнішнє середовище. Менеджери різних сфер діяльності змушені пристосовуватися до зовнішнього середовища, використовувати його, щоб вижити й ефективно працювати. Проте вивчення зовнішнього середовища має бути обмежено лише тими аспектами, від яких кардинально залежить успіх ефективної дії об'єкта управління:

- інформацією про споживачів, постачальників, конкурентів;

- відомостями про урядові та фінансові установи;

- про джерела трудових ресурсів;

- про інші релевантні щодо здійснюваних цим об'єктом операцій аспекти.

Треба враховувати й те, що серед зазначених аспектів є й такі, що мають прямий і непрямий вплив на об'єкт управління ззовні.

Середовище прямого впливу включає такі фактори, які безпосередньо впливають на ті операції, що виконує даний об'єкт управління, і які відчувають на собі прямий вплив тих операцій, що виконують його партнери (постачальники, споживачі, конкуренти, трудові ресурси, законодавчий простір, установи державного регулювання тощо).

Середовище непрямого впливу включає фактори, які можуть не чинити прямого негайного впливу на операції, що виконує даний об'єкт управління, але все ж позначаються на них (стан економіки та інфляційні процеси, науково-технічний прогрес і нові технології, соціально-культурні й політичні зміни, вплив групових інтересів, істотні події в інших країнах тощо).

Треба взяти до уваги і те, що окремі процеси, що відбуваються в зовнішньому середовищі, взаємопов'язані і взаємозалежні. Наприклад, підвищення цін на продукти нафтопереробки (бензин, мастила) зумовлює загальне підвищення цін на більшість товарів.

Щоб своєчасно забезпечити менеджерів об'єктивно потрібною вірогідною інформацією, необхідно створити відповідні комунікації (мережі) як для внутріоб'єктного користування, так і для надійного прямого й оборотного зв'язку із зовнішнім середовищем. Ідеться про забезпечення своєчасного обміну інформацією між менеджерами та іншими особами не лише різних рівнів, а й різних об'єктів управління. Зрозуміло, що такі комунікації відіграють досить важливу роль при виконанні цими менеджерами та іншими особами функціональних обов'язків і користуванні своїми посадовими правами [56, с. 90].

Відомо, що найефективніше працюють ті менеджери, які ефективно використовують у своїй справі комунікації. Вони знають суть комунікаційних процесів, мають розвинуте вміння усного і письмового спілкування і розуміють, яким чином внутрішнє та зовнішнє середовище впливає на обмін інформацією.

Сучасні електронні обчислювальні машини, об'єднані мережами, можуть зібрати, обробити і надати менеджерам такі обсяги інформації, що їх неможливо усвідомити, а потім і використати в процесі управління. В такому разі інформація не буде корисною чи спричинить інформаційне перевантаження менеджера. Інформаційне перевантаження може статися й тоді, коли менеджер захоплений аналізом інформації, що до нього надходить у завеликих обсягах, а також повинен постійно підтримувати інформаційний обмін -- він не завжди в змозі ефективно реагувати на всю інформацію. Тому потрібно робити відбір даних з метою виділення релевантної інформації, що стосується проблеми, яку він саме в цей час вирішує.

Все зазначене сприяє поліпшенню управління й дозволяє з меншими затратами досягти поставленої мети.

1.2 Вплив ринкових умов на розвиток сучасних інформаційних систем

Особливу актуальність проблема інформаційного забезпечення процесу управління підприємствами та впровадження сучасних інформаційних систем набуває у зв`язку з інтеграцією України в світові глобальні процеси. Загострюється конкурентна боротьба як між окремими підприємствами, так і між країнами за увагу споживачів, частку в експорті, доступ до інвестицій. Уже на сьогодні виробникам продукції в Україні доводиться жорстко конкурувати з постачальниками імпортних товарів, а експортери продукції повинні розвЙязувати низку проблем, пов`язаних з маркетингом, збутом, підтвердженням якості продукції. Конкурентна перевага у собівартості вітчизняних товарів за рахунок відносно низького рівня однієї з її складових -- заробітної плати -- поступово нівелюється. З урахуванням цієї тенденції та в умовах наближення в Україні цін на енергоносії до світового рівня найважливішим фактором конкурентоздатності стає інформаційне забезпечення процесу управління підприємствами.

Сучасні інформаційні системи не лише є моделями тих чи тих об'єктів управління, але вони, ці системи, також спроможні систематично забезпечувати всією об'єктивно необхідною вірогідною інформацією керівників і фахівців різних рівнів в автоматичному чи в автоматизованому режимі, як, наприклад, система об'єктивного інформаційного забезпечення менеджменту [36, с. 45].

В ринкових умовах існує два основних канали інформаційного забезпечення керівників: формалізований (ним циркулює регламентована за формою, змістом і часом надання інформація з достатнім ступенем достовірності) і стихійний (ним керівникам хаотично надходить величезна кількість найрізноманітніших відомостей, які далеко не завжди об'єктивно відбивають справжній стан речей: телефонні дзвінки, усні звернення або відповіді, службові записки, інформація численних нарад).

Проміжне становище в системі інформаційного забезпечення керівників має інформація, підготовлена за завданням керівників фахівцями з того чи іншого питання у вигляді довідок, анотацій, аналізів. При правильно організованій системі інформаційного забезпечення потреба в цільовій одноразовій інформації значно зменшується.

Наявна тенденція до безупинного ускладнення сучасного виробництва, з одного боку, ускладнює питання інформаційного забезпечення, з іншого -- істотно підвищує роль самої інформації як одного з видів виробничих ресурсів, цінність котрого безперервно зростає. Як і будь-який вид ресурсів, інформація вимагає вдосконалювання технології збору, передачі, опрацювання, збереження і використання.

В умовах ринку інформація має багато спільних рис з іншими ресурсами в , а саме:

- інформацію необхідно планувати з точки зору виявлення потреби в ній організації;

- витрати на одержання і використання інформації можна оцінити з економічної точки зору, вони повинні входити в загальний баланс організації;

- інформаційні потреби можуть і повинні бути співвіднесені з можливостями їх задоволення як із внутрішніх, так і зовнішніх джерел;

- при споживанні інформація не зникає, а змінює свою цінність;

- спеціаліст організації, працівник, керівник - не просто користувачі, яким надається інформація, а безпосередні учасники інформаційного процесу, найважливіша частина інформаційного менеджменту [30, с. 48].

Високоефективне інформаційне забезпечення керівництва сучасної фірми досягається шляхом створення управлінських інформаційних систем, які охоплюють усі рівні управління. Склад і структура створюваних інформаційних систем значно залежать від розміру організації. Складність управління великими фірмами визначається залежністю між кількістю персоналу в компанії і кількістю можливих взаємодій між ним. Якщо кількість персоналу зростає в арифметичній прогресії, то кількість можливих взаємовідносин (взаємодій) між ними -- у геометричній прогресії. Відомий учений В. М. Глушков, розглядаючи залежність розмірів організації від складності виконуваних у ній завдань, зазначав, що на сучасному етапі розвитку суспільства ускладнення завдань управління в організаційних системах в п разів вимагає для її розв'язання більше ніж п виконавців [31, с. 54]. Якщо в компанії працює 10 чоловік, то кількість способів, якими вони можуть взаємодіяти, наприклад, в обговореннях один на один, дорівнює 45. При одній тисячі працівників у компанії аналогічна кількість можливих взаємодій один на один зростає до 5 тисяч. Щоб упоратися зі складними комунікаційними потребами, що випливають із сказаного, багато великих корпорацій за рахунок впровадження технічних інформаційних засобів підтримують невеликі розміри апарату і мінімальну кількість рівнів управління. У цьому разі зникають умови для занадто великих інформаційних перевантажень нижчих рівнів управління.

Збирання даних здійснюється на місцях виникнення інформації. Від якості цієї операції залежить повнота, достовірність та оперативна цінність зібраного матеріалу. Надходження інформації до місць оброблення виконується за допомогою спеціальних засобів передавання (приймання) даних - модемів, факсів, телефонів.

Дані для аналізу формуються в різноманітних підрозділах підприємства. Тому, щоб організувати інформаційну взаємодію різноманітних ІС між собою, а також з різними групами користувачів, необхідно розв'язати проблему їх інформаційної сумісності [46, с. 87].

Існує низка принципів сучасних інформаційних систем. До найважливіших з них належать принципи наведені нижче [51, с. 23].

Принцип повноти інформаційного забезпечення керівника. Будь-яка інформаційна система -- це інструмент технології управлінської діяльності. З одного боку, вона має максимально враховувати особисті риси й стиль роботи керівника, з іншого -- інформаційні системи не можуть бути абсолютно персоніфікованими хоча б тому, що в реальному житті відбувається зміна керівників різних рангів, і створені за їхньою участю інформаційні системи не можуть природно ліквідовуватися й заново створюватися при кожній зміні керівників. Потрібна їхня певна універсальність, спроможність адаптуватися до стилю конкретного керівника без значних змін математичного забезпечення і реорганізації банку даних.

Із зазначеного випливає другий принцип. Будь-яка інформаційна система повинна мати властивість адаптації до стилю і методів, котрі застосовує конкретний керівник.

Третій принцип можна сформулювати так. Математичне забезпечення інформаційної системи має передбачати можливість агрегування інформації за рівнями управління й давати змогу керівникам верхніх рівнів користуватися інформацією нижчих рівнів.

Інформаційні системи слід створювати, враховуючи можливість забезпечення максимуму зручностей і можливостей для безпосередніх користувачів. Інформаційні системи -- це типові людино-машинні системи. Для них важливо по можливості повно регламентувати поведінку людей, інтелектуальні можливості яких значною мірою визначають ефективність функціонування системи в цілому. Це досягається створенням системи організаційно-правової документації, що визначає дії всього персоналу.

Принцип прямої участі керівників усіх рівнів ієрархічної структури управління при створенні інформаційної системи.

Принцип створення за будь-якої ситуації інформаційної незалежності керівників різних рівнів.

Ситуацію, коли керівник, щоб дізнатися про стан справ у тому або іншому напрямі діяльності підприємства, має звертатися за інформацією до особи, яка очолює відповідну функціональну службу, варто визнати неоптимальною, оскільки в багатьох випадках інформація при цьому підлягає суб'єктивному перекручуванню. Це положення справджується тим більше, чим сильніше підприємство схильне до роботи в режимі "пожежного управління", тобто управління методом ліквідації небажаних наслідків прийнятих раніше рішень, а не попередження виникнення їх. Практика підготовки численних довідок і оглядів саме й відбиває ту обстановку інформаційної залежності, в якій змушені працювати керівники в багатьох випадках.

Принцип інформаційної рівноправності. Прагнення бути інформованим краще вищого начальника є для кожного керівника природним, хоча не завжди й усвідомленим, і відображає факт поділу функцій та делегування повноважень. Цей психологічний момент необхідно враховувати керівникам вищого рівня. Керівники вищого рівня за допомогою інформаційної системи управління підприємством одержують різноманітну інформацію про стан виробництва і ресурсів, минаючи керівництво функціональних служб. Це спонукає останніх підвищувати рівень власної інформованості, компетенції та позитивно позначається на всій управлінській діяльності. За таких умов на підприємстві починають цінувати й розуміти значення інформації для управління, що забезпечує достатній рівень інформаційної рівноправності, достовірність і вчасність одержання інформації.

Успіхи в галузі електронно-обчислювальної техніки різко сприяли зниженню вартості переробки і збереженню інформації та створенню інтегрованих управлінських систем. При створенні інтегрованої інформаційної системи передбачається з'ясувати: кому необхідна інформація; яка необхідна інформація і чому; де одержати інформацію; коли необхідна інформація; як має збиратися інформація.

Ступінь деталізації та форма надання інформації розрізняються залежно від одержувача. Чим вища посада менеджера, тим більше загальна інформація необхідна. Більш того, вона звичайно потрібна не частіше ніж раз на місяць.

Менеджер часто не в змозі сформулювати в точних термінах вимоги до інформації, тому таке завдання покладається на особу, яка надає інформацію. Менеджер сподівається, що інформація допоможе йому прийняти рішення без особливого залучення його в процес збору інформації. Однак він бажає одержати потрібну інформацію в потрібній формі й у потрібний час. Джерело інформації залежить від того, що потрібно. Це можуть бути дані зовнішнього і внутрішнього середовища, первинної або вторинної інформації.

Як має збиратися й оброблятися інформація, залежить від характеру інформації, від того, чому і кому вона потрібна. В окремих випадках комп'ютерні зведення беззмістовні для будь-кого, крім одержувача, в іншому разі інформація докладно повідомляється й ілюструється. Запитання "як?" поєднується із запитаннями "як багато?" і "скільки?" необхідно зібрати інформації [69, с. 214].

Якщо інформація необхідна й важлива, то допускаються будь-які витрати, але якщо вона лише бажана, то витрати на збір інформації мають порівнюватися з прибутком від використання цієї інформації. Про доцільність звіту або будь-якої іншої інформації не можна судити тільки на тій підставі, що вона корисна для потреб планування й контролю. Витрати на його впорядкування не повинні перевищувати ймовірних вигод, пов'язаних із його використанням. Сумарні витрати на інформацію, оцінені на економічній основі, будуть різними в різних компаніях і залежатимуть від використання методів управління для зняття невизначеності. Зняття невизначеності залежить, крім усього іншого, й від удосконалення методів управління. Інформацію не можна розподіляти випадковим способом і давати всім без винятку. Надмірність інформації свідчить про нераціональне використання ресурсів [69, с. 55].

Інформацію слід надавати тоді, коли її можна використати щонайкраще. Хоча не варто прагнути до швидкості заради швидкості й не слід забувати, що інформація, яка постійно запізнюється, може бути марною або вести до дій, що не відповідають новій ситуації. З іншого боку, немає рації розробляти інформацію швидше, ніж її можна використовувати, якщо тільки її більш раннє одержання не знижує витрат.

Точність інформації потрібна не заради точності. Забезпечення даними, обчисленими з точністю до копійки, часто суперечить необхідності видавати дані вчасно й у вигляді, зручному для оперативного використання. Найчастіше час даремно витрачається на обчислення з непотрібним ступенем точності. У статистичних даних про збут можна нехтувати копійками, якщо сумарна помилка несуттєва для мети аналізу. Вплив, який справляє звітність, визначається не тільки змістом, а й швидкістю засвоєння його (впливу) змісту. Мета правильного надання інформації має полягати в тому, щоб, використовуючи знайому читачу мову, звернути його увагу на важливі факти.

Загальна схема інформаційної системи управління представлена на рис. 1.2. В автоматизованій системі управління можна виділити дві основні підсистеми: функціональну, що виконує функції, пов'язані з управлінням виробництва; забезпечуючу, що виконує власні процеси (математичне і програмне забезпечення).

У типовій компанії є три головні інформаційні системи: фінансова, кадрова і матеріального забезпечення. Основою фінансової системи є готівка компанії. Кадрова система займається інформацією про людей. Інформаційна система матеріального забезпечення використовується для даних, що відбивають надходження сировини й товарів у компанію.

Ефективність інформаційних систем багато в чому залежить від організації її інформаційної бази, яка поділяється на позамашинну і машинну.

Інформація в ній відображає стан конкретного об'єкта й зовнішнього середовища і фіксується на носіях системи. Такі засоби реєстрації даних забезпечують зв'язок між інформацією та людиною, інформацією та ПЕОМ, людиною та ПЕОМ.

Для фіксування інформації в комп'ютерних системах використовуються різноманітні види носіїв (магнітні диски, магнітні Позамашинна інформаційна база -- це частина аналізу, яка складається із сукупності повідомлень, сигналів і документів, виконаних у формі, яка сприймається людиною без застосування засобів обчислювальної техніки.

До складу позамашинної інформаційної бази аналізу входять нормативно-довідкові документи, документи із плановою, обліковою та іншою інформацією, необхідною для створення і функціонування всієї системи.

Для забезпечення функцій управління використовують також аналітичну вхідну інформацію у вигляді відеограм (відеокадрів) та машинограм.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.2. Схема інформаційної системи процесу управління [43, с. 124]

Частина машинограм далі може використовуватися й як носій вихідної інформації для поповнення чи коригування машинної інформаційної бази (особливо тоді, коли первинні документи друкуються і частково заповнюються за допомогою ПЕОМ).

Організація позамашинної інформаційної бази об'єкта передбачає вивчення та аналіз інформаційних потоків, складу документації, особливостей створюваної технології автоматизованої обробки інформації.

Позамашинна інформаційна база має забезпечити належну ефективність реєстрації та передавання інформації; одноразовість і незалежність від використовуваних інформаційних задач та спеціалістів із введення даних; достовірність і точність даних; своєчасність і повноту надходження даних для обробки; можливість усунення надміру інформації на носії.

Основним (навіть за умов значного поширення магнітних носіїв інформації та використання електронної пошти) носієм позамашинної інформаційної бази економічної інформації є первинний документ [ ]. Це пояснюється насамперед тим, що в паперових документах легко проставити відповідні підписи, вони мають юридичну силу та тривалий час можуть зберігатися без небезпеки втратити зафіксовану в них інформацію (на відміну від магнітних). Але вони мають невелику інформаційну місткість, потребують значних витрат дефіцитного паперу, непристосовані для автоматизованого введення інформації в ПЕОМ, є незручними для пошуку та групування інформації.

Оптимізація позамашинної інформаційної бази полягає не лише в удосконаленні носіїв інформації, а й у раціоналізації документообігу, тобто у зменшенні кількості документів, скороченні часу на їх оформлення, передавання й пошук, в усуненні проміжних документів і дублювання, формуванні їх в електронній формі на машинних носіях, у розробці ефективної схеми документообігу.

До основних форм документообігу відносять за технікою виконання: ручну, електронну, змішану. За централізацією документообігу: централізовану, частково централізовану й децентралізовану.

Масиви машинної інформаційної бази можуть бути локальними, сформованими переважно для розв'язування окремої задачі, та інтегрованими у вигляді бази даних. Інтегровані масиви дають змогу позбутися характерного для локальних масивів дублювання і можливої неузгодженості даних, значно полегшують внесення змін у дані, забезпечують колективне користування незалежними програмними продуктами, сприяють суттєвому зниженню витрат на супровід інформаційної бази.

Розрізняють нормативно-довідкові, оперативні та інші види масивів машинної інформаційної бази. Нормативно-довідкові масиви містять відносно стабільні протягом тривалого часу дані, якими користуються для розв'язування задач на ПЕОМ (найменування різних об'єктів, норми виробітку, ціни на матеріали) [35, с. 67].

Оперативні масиви включають регулярно змінювані дані, що надходять у процесі господарювання (надходження основних засобів, щомісячне нарахування заробітної плати тощо). До інших масивів можна віднести тимчасові масиви, що формуються в процесі розв'язання задач, масиви з результатними даними для наступного друкування. Носіїв машинної інформаційної бази можна поділити на такі класи: магнітні, лазерні, комбіновані.

Одним із головних компонентів інформаційного забезпечення є автоматизовані банки даних. Вони виконують такі функції: уведення, накопичення, зберігання, поновлення, інтегрована обробка й видавання інформації в будь-якій комбінації для розв'язування регламентних задач та інформаційно-довідкового обслуговування користувачів. Особливістю автоматизованих банків даних є підвищення ефективності функціонування інформаційних технологій за рахунок раціональної організації та використання даних у процесі їх обробки [467, с. 56].

Основними вимогами до автоматизованих банків даних є: багаторазове використання даних за одноразового їх уведення до системи; мінімальне дублювання; можливість розширення й поновлення; швидкий доступ до даних і їх захист, інтеграція даних для використання на різних рівнях управління. До складу автоматизованої бази даних входять бази даних і системи управління базами даних. Залежно від технологічних режимів використання даних розрізняють фонд і архів даних. База даних використовується багатьма споживачами (користувачами) і забезпечує незалежність даних від прикладних програм. Під час роботи з базою даних формується інформація про джерела інформації, формати та взаємозв'язок даних, відомості про частоту виникнення й характер використання даних. Ця інформація створює базу даних про самі дані і називається словником даних [53, с. 342].

Користувачами баз даних можуть бути окремі фізичні особи чи прикладні програми. Інструментом, який забезпечує систему зв'язку (інтерфейс) користувачів і прикладних програм з цими даними, є система управління базою даних -- основа програмних засобів автоматизованих баз даних. До її основних функцій відносять організацію масивів у пам'яті ПЕОМ і на машинних накопичувачах; установлення зв'язку між базами даних; відновлення (коригування) баз даних, логічний захист даних; захист секретності даних тощо) [58, с. 34].

На сучасному підприємстві використовуються різні інформаційні системи. Інформаційно-аналітичні системи забезпечують збереження і пошук інформації, полегшують систематизацію накопичених відомостей з окремих питань і проблем.

Інформаційно-довідкові, або моніторингові, системи здійснюють розрахунки, що дають змогу керівнику контролювати стан справ. Багато компаній, створюючи інформаційні системи, прагнуть до організації саме таких моніторингових систем, забезпечуючи можливість одержання щоденних звітів про рівень виробництва, запасів, розміри активів, прибутків, результати маркетингової діяльності та реалізації продукції.

Інформаційно-консультативні системи здатні давати управляючому відповіді на запитання, що потребують аналізу: чому так відбулося; що це буде означати для компанії, якщо буде відбуватися таким шляхом; що відбудеться, якщо та ін.

Схема автоматизованої системи управління уособлює кібернетичну систему. Інформаційні системи управління мають багаторівневу структуру (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Багаторівнева структура інформаційної системи управління [ ]

Одним із найважливіших елементів розвитку підприємництва, останніх десятиліть була розробка і використання по суті нової інформаційної технології, обумовленої розвиком ринкових умов, заснованої на досягненнях електроніки. У сучасному тлумаченні термін нова інформаційна технологія означає не просто комп'ютеризацію виробництва, а весь комплекс науково-технічних явищ, пов'язаних із нововведеннями в галузі фіксування, збору, опрацювання, збереження і переробки даних, включно з ПЕОМ, засобів зв'язку, телебачення тощо [61, с. 232].

Інформаційна технологія є сукупністю сучасних засобів, котрі дають змогу формувати, спрямовувати й контролювати інформаційні потоки і зв'язки; це поєднання науки з прикладними розробками, за допомогою яких людина одержує можливість краще розуміти навколишню дійсність. За допомогою перспективних інформаційних технологій (телекомунікації, комп'ютери, відеотехніка, мультимедія тощо) досягається принципово нового рівня узагальнення, передачі, трансформації, сприйняття інформації, відбувається переворот у засобах інтелектуальної праці [37, с. 41].

У сучасних умовах рівень інформаційної технології в діяльності організації визначається змістом загальнодоступних для її ланок баз даних, створюваних у процесі функціонування організації як системи, й інтенсивністю використання їх.

Крім того, рівень інформаційної технології залежить і від можливості доступу до цих баз даних суб'єктів зовнішнього середовища й інтенсивності використання їх. У поєднанні з комп'ютерною технологією, її спроможністю швидко обробляти велику кількість даних і технологією супутникового зв'язку, що дає змогу спілкуватися на величезних відстанях, створюється можливість глобальної передачі великої кількості даних, необхідних для успішної підприємницької діяльності [35, с. 62].

1.3 Концептуальна модель системи інформаційного забезпечення менеджменту

Експлуатаційні можливості сучасної обчислювальної та інформаційної техніки, нові інформаційні технології збирання, обробки і передавання різних даних, значні досягнення в програмному забезпеченні, наявність локальних і глобальних мереж тощо складають ситуацію, за якою менеджери і фахівці різних рівнів, будучи звільненими від технічних операцій по збиранню та обробці даних, мають реальну змогу займатися творчою працею й своєчасно і в повному обсязі одержувати (в різних режимах забезпечення) об'єктивно необхідну інформацію для вироблення і прийняття управлінських рішень.

...