Основи інформаційного менеджменту

“ Про компанію”;

“Як нас знайти”;

каталог товарів;

прайс-листи, доступні для перегляду в Інтернет і зберігання на комп'ютері користувача;

розділ новин компанії;

розділ підтримки клієнтів;

зворотній зв'язок;

гостьова книга;

системи “питання-відповідь”;

система адміністрування сайта.

Розробка включає:

розробку стилю і дизайн сайта;

розробку структури подання інформації;

сканування і опрацювання графічних матеріалів та ілюстрацій;

створення інформаційного наповнення (приблизно 15 сторінок);

використання анімації;

створення форм зворотнього зв'язку;

встановлення гостьової книги;

розробка програмних засобів оновлення інформації сайта;

розробка системи адміністрування сайта.

3.3 Корпоративний сайт

Корпоративний сайт створюється для компаній, які планують використовувати Інтернет як основний засіб продажу і залучення широкої аудиторії.

У межах такого проекту може бути здійснена розробка розділів підтримки регіонів, механізми взаємодії з партнерами, засоби автоматичної реєстрації партнерів і клієнтів компанії. Сайт може містити системи торгівлі через Інтернет.

До складу сайта можуть входити такі розділи:

“Про проект”;

“Контактна інформація”;

реєстрація користувачів;

ілюстрований каталог товарів;

прайс-листи, доступні для перегляду в Інтернет і зберігання на комп'ютері користувача;

розділ новин компанії;

розсилання новин та комерційних пропозицій;

динамічний блок “спеціальні пропозиції/лідери продаж”;

розділ підтримки користувачів;

розділ для партнерів;

гостьова книга;

форум;

зворотній зв'язок;

засоби анкетування з графічним відображенням результатів у реальному часі;

програмні засоби оновлення новин;

програмні засоби оновлення прайс-листів;

система допомоги;

інтерактивні засоби адміністрування сайта, які дозволяють самостійно змінювати значну частину інформації на сайті.

Розробка включає:

розробку стилю і дизайн сайта;

розробку структури подання інформації;

сканування і опрацювання графічних матеріалів та ілюстрацій;

створення статичного інформаційного наповнення (приблизно 20 сторінок);

створення шаблонів динамічних сторінок;

використання анімації;

створення форм зворотнього зв'язку;

встановлення гостьової книги;

становлення форуму

розробка програмних засобів оновлення інформації сайта;

розробка системи адміністрування сайта;

розробка засобів анкетування з графічним відображенням результатів.

Нижче наведено перелік і орієнтовна вартість послуг [], які надаються при розміщенні інформації про фірму у мережі Інтернет.

Розробка Інтернет-представництв і Web-додатків

Вид робіт	Орієнтовна вартість (USD)
Типовий проект (рекламно-інформаційний сайт, 5-10 стор.). Дизайн, програми, адміністратор	600
Бізнес-проект (повнофункціональне корпоративне Інтернет-представництво, від 30 стор.). Бази даних.	від 3000
Проектування структури сайта (розробка дерева каталогів, системи навігації)	100-300 (залежно від складності)
Web-дизайн
Розробка дизайну сайта (створення графічного макету сайта, стильове рішення (надання 2-х варіантів)	200-400
Розробка flash-сайта	від 300
Створення зображення (малюнок від руки; векторна графіка; колаж)	25-50
Редагування зображень, адаптація для розміщення в Інтернет	від 10
Сканування зображень	0,5-2,5
Верстання html-сторінки	5-25
Розробка статичного банера	10-30
Розробка анімаційного банера	30-70
Розробка flash-банера	від 50
Web-програмування
Створення інтерактивних форм доступу до баз даних через Інтернет	від 200
Розробка баз даних з Intranet/Internet авторизованим доступом	400-600
Модуль "Новини"	50
Модуль "Інтерактивний прайс-лист"	200-1000
Модуль "Форум/Конференція"	від 400
Модуль "Дошка оголошень"	100
Модуль "Гаряча лінія"	100-300
Модуль "Колекція"/"Вітрина"	450
Модуль "Замовлення товару/послуги on-line" (по e-mail)	50-200
Модуль "Проведення інтерактивних опитувань" ("Голосування"/"Анкета")	200
Модуль "Гостьова книга"	від 50
Розробка програми поштової розсилки (mail-robot)	від 600
Розробка систем статистики	від 900



3.4 Інформаційний консалтинг

Згідно досліджень, опублікованих агентством Рейтерс, 91% менеджерів Франції і 95% менеджерів США вважають, що інформація є ключовим чинником, який впливає на прийняття рішень і використовують інформаційний підхід у прийнятті ділових рішень.

Управлінське консультування - професійна діяльність, яка полягає у наданні незалежних і об'єктивних порад та технічної допомоги кваліфікованими спеціалістами фірмам, організаціям, окремим підприємцям (в подальшому - клієнтам) з метою сприяння останнім у визначенні та дослідженні управлінських проблем, пошуку їх оптимальних рішень, методології впровадження рекомендацій.

Управлінське консультування дозволяє:

ідентифікувати та аналізувати управлінські проблеми і можливості;

пропонувати альтернативні варіанти вирішення цих проблем;

надавати допомогу в реалізації рекомендацій та впровадженні конструктивних змін, що визнані доцільними.

Основним завданням управлінського консультування є надання допомоги клієнтам у вирішенні їх управлінських та ділових проблем, оптимізації їх бізнесу, підвищенні ефективності функціонування організації.

Інформаційний консалтинг - вид консультаційної діяльності, пов'язаної з аналізом документальних потоків, прогнозуванням ринку, пошуком нових можливостей розвитку бізнесу і ринків збуту, здійснюваною на основі збирання і аналізу ділової і науково-технічної інформації.

До сфери інформаційного консалтингу відноситься також проведення інформаційних експертиз, які включають пошук і оцінювання ідей, гіпотез, рішень, формування систем критеріїв оцінок, збирання і аналіз даних про партнерів і конкурентів, аналіз і прогнозування “лідерів” у комерції; аналіз соціально-політичного рейтингу та ін., а також комунікативний аудит.

Нижче наведено фрагмент прайс-листа [] з широким спектром послуг, в тому числі, з інформаційного консультування:

Вид діяльності	Зміст діяльності	Вартість USD	Терміни (роб.днів)
Інформаційний консалтинг	Збирання ділової та науково-технічної інформації за заданим профілем у вітчизняних та зарубіжних відкритих джерелах інформації	Залежить від профілю	10
Добір інформаційних ресурсів	Пошук джерел довідкової інформації у друкованому і електронному вигляді за заданою тематикою (адресно-телефонні довідники, галузеві і регіональні каталоги, бази даних). Інформація надається у такому форматі: опис ресурсу характеристика (кількість записів, дата оновлення) контактні дані (для електронних URL) власник/видавець вартість	20	5

На сайті “Управлінське консультування”[] представлено такий перелік послуг з інформаційного консультування:

розробка стратегії інформаційного забезпечення;

розробка інформаційних рішень, пристосованих до індивідуальних потреб замовника;

підготовка інформаційно-аналітичних оглядів конкретних галузей і підприємств;

надання бізнес-довідок про потенційних партнерів по бізнесу;

створення і ведення баз даних.

Інформаційний консалтинг є особливим видом консультаційної діяльності і характеризується певними професійними рисами роботи консультантів:

Загальна ерудиція та компетентність

Практики-консультанти повинні володіти не тільки високим рівнем знань, навичок, досвіду та спеціальної компетенції, - їх успішна робота в цілому залежить від інтелектуальних та особистих рис.

Незалежність та неупередженість.

Внаслідок своєї економічної, адміністративної, емоційної незалежності консультанти, працюючи з клієнтом, пропонують необхідні об'єктивні рішення, які не впливають на їхні власні інтереси.

Рекомендаційність пропозицій.

Консультанти не мають адміністративної влади і виступають як радники запропонованих змін. Прийняття рішення та відповідальність за нього несуть менеджери та керівники організацій

Спеціальна кваліфікована експертиза.

Володіючи комплексом накопичених професійних знань та досвідом роботи, консультанти часто виступають як незалежні оцінювачі рішень клієнта.

Конфіденційність.

Дотримання інформаційної безпеки гарантує клієнту, що інформація щодо проблем даної організації не вийде за її межі.

Потреба у допомозі консультантів обумовлена не тільки їх знаннями, аналітичними уміннями та методологічними підходами, які може привнести консультант до клієнтської організації, а й тим, що сторонні консультанти покликані допомагати менеджерам орієнтуватися в складних умовах прискорення технологічних змін, швидкого зростання ділової активності з метою впливу на розвиток організації.

Потенційними користувачами консалтингових послуг виступають будь-які організації, що стикаються з управлінськими проблемами. До них в першу чергу можна віднести приватні компанії, банки, державні установи, професійні асоціації, інвестиційні фонди та ін. Проте проблема трансформації потреб в управлінському консультуванні у тривалий попит на нього є актуальною як для ринку в цілому, так і для кожної конкретної консультаційної фірми.

Формування ринку товарів і послуг характерне активним впровадженням технологій реклами, серед яких можна виділити прийоми “Public Relation” - як галузі інформаційних і соціальних комунікацій []. Цей напрям запозичує з інформаційної діяльності прийоми і технології, зокрема, організацію інформаційно-аналітичної і експертної діяльності, проведення виставок, конференцій, презентацій, нарад; технологію прогнозування, яка використовує характерні для інформатики інформаційні джерела; технологію інформаційної розвідки по відкритих джерелах інформації (наприклад, фірмовий аналіз і прогнозування діяльності підприємств різних форм власності, підготовка і редагування аналітичних і ситуаційних матеріалів, організацію в засобах масової інформації «інформаційно-іміджевої» кампанії, аналітичне забезпечення виборчих кампаній та ін.

Для ефективної роботи необхідне знання джерел інформації, характеристик інформаційних масивів: розсіяння інформації, старіння, актуальності інформації, оцінювання характеристик інформації - якісних (достовірність, об'єктивність, однозначність, своєчасність, релевантність, пертинентність, актуальність), кількісних (повнота, достатність), ціннісних.

Динаміка конкретного товарного ринку визначається маркетинговою політикою і конкурентною боротьбою фірм, які позиціонують на ринку свою продукцію. Кваліфіковане збирання і обробка інформації про конкурентів дозволяє синтезувати прогноз його ініціатив на товарних ринках, які цікавлять фірму, оцінити реальну загрозу інтересам фірми за різними напрямками її діяльності [].

Компанії фінансового сектору, фірми, які працюють у сфері дозвілля і подорожей, авіакомпанії, некомерційні організації, продавці товарів довготермінового користування формують власні бази даних клієнтів, угод, проведених маркетингових кампаній. Дані для ведення таких баз даних одержують як із внутрішніх, так і з зовнішніх джерел. Робота як з традиційними джерелами інформації, так і з нетрадиційними (наприклад, мережа Інтернет) потребує знання загальних інформаційних законів розсіювання інформації, зміни актуальності інформації, систематизації інформації за різними критеріями, уміння вироблення пошукової стратегії. Слід зазначити, що в умовах формування інформаційного ринку, інформація, якою володіють підприємства, є товаром, здатним викликати “інформаційний інтерес” учасників ринку до інформаційної продукції у вигляді баз і банків даних, адресно-довідкової інформації, аналітичних оглядів і прогнозів та ін.

Широкого розповсюдження набула інформаційна діяльність у віртуальному середовищі. Глобальна інформаційна мережа Інтернет стає все більш звичним і привабливим середовищем для підприємств і організацій як з технологічної, так і з комунікаційної точки зору, використовується для створення позитивного іміджу організації у зовнішньому середовищі, для здійснення маркетингових комунікацій, пошуку необхідної інформації в он-лайнових базах даних, що потребує знання законів інформації, вміння її аналітичної переробки і представлення, теорії інформаційного пошуку.

При розв'язанні бізнесової стратегії підприємства все частіше вдаються до використання середовища мережі Інтернет (табл.8).

Таблиця 8 - Перелік бізнес-завдань, які можна вирішувати за допомогою Інтернет-технологій

Бізнес-завдання	Спосіб розв'язання
PR, реклама	Власний сайт, реєстрація сайта у пошукових системах, галузевих і регіональних каталогах, порталах та ін. Використання у “офф-лайнових” виставках, звичайній рекламі посилань на адресу сайта. Створення ін формаційних приводів і персональна розсилка з пропозицією відвідати сайт. Банерний обмін. Зворотній зв'язок: статистика відвідувань сайта за рахунок лічильника.
Просування компанії у віддалених регіонах	Зручна організація робочого процесу взаємодії з клієнтами на сайті. Реєстрація сайта у галузевих та регіональних порталах, каталогах.
Зниження витрат на організацію контактів і складної комунікації.	Розміщення на сайті “кейсів”, які демонструють типові рішення і послуги. Рубрика типових питань-відповідей. Розміщення на сайті повної інформації про компанію, її контактні дані та ін.
Просування ідеології	Проектування зв'язку офф-лайнових заходів (виставок, семінарів) і відображення їх на сайті. Активне використання сторонніх Інтернет-ресурсів: форумів, Інтернет-журналів та ін.
Формування бізнес-спільноти	Сайт з портальними функціями. Орієнтація на цільову аудиторію.
Управління іміджем на коротких проміжках часу	Використання зворотнього зв'язку (набору статистики, відвідування сайта) для корекції розміщеної інформації. Використання розсилки. Розташування на сайті експертних знань у цій професійній галузі.
Організація мереженої взаємодії	Залучення на сайт цільової аудиторії. Реєстрація користувачів сайта. Особисті сторінки на сайті
Управління зовнішніми зв'язками і логістика матеріальних, інформаційних потоків	Сайт підключається до бази даних. Використання каталогів.
Інформаційна розвідка і моніторинг бізнес-оточення	Інформаційний пошук Інтернет-ресурсів у професійній галузі і в суміжних галузях. Укладання карт Інтернет-оточення компанії. Постійне відслідковування змін у інформаційному просторі.
Одержання переваг у конкурентній боротьбі	Аналіз ситуації. Проектування вигідного становища на ринку. Виявлення груп впливу, на які можна спиратись. Активна інформаційна політика.

Мережа Інтернет, як і традиційні масиви інформації, підпорядковується загальним інформаційним законам і класичним законам теорії інформаційного пошуку, але разом з тим відкриває раніш не бачені можливості для соціально-комунікаційної діяльності: здійснення соціологічних опитувань, зв'язків з громадськістю для органів державної влади і управління, реклами товарів і послуг для будь-яких підприємств і організацій, дистанційного навчання.

Запозичені з інших галузей діяльності терміни для позначення функцій інформаційного посередництва, зокрема термін “брокер”, що визначається як “окрема особа або фірма, яка спеціалізується на посередницьких операціях з певними видами товарів або послуг” Словарь иностранных слов и выражений.-М.:Олимп, 1997.-608 с., відповідає сутності діяльності інформаційного посередника.

Інформаційний посередник (або брокер) - це особа або організація, яка здійснює зв'язок між виробниками інформаційних продуктів та послуг і їх користувачами, володіє знаннями про ринки збуту і продукти та способи їх одержання.

Діяльність інформаційних посередників в умовах мережевого суспільства полягає у створенні іміджу організації в глобальному інформаційному середовищі, презентуючи в мережі Internet послуги і продукти, які надає організація, надаючи інформацію про діяльність організації, розробляють Web-сайт організації, планують його діяльність, актуалізують представлену на ньому інформацію, здійснюють пошук інформації в мережі для забезпечення інформаційних потреб організації і її клієнтів, організують навчання працівників, надають рекомендації з пошуку інформації, розробляють інструкції, довідники з ресурсів мережі та ін. Таким чином, інформаційний брокер в організації трансформує інформацію із зовнішнього контуру у внутрішній і навпаки, здійснює маркетингову комунікацію, як систему налагодженого обміну інформацією з ринком збуту, яка дозволяє підприємству адаптуватись до зміни ринкових умов і досягати поставлених цілей [].

Аналіз інформаційних ресурсів підприємств, організацій, бібліотек, інформаційних центрів і застосування відповідних комп'ютерних технологій з метою представлення інформації у телекомунікаційному середовищі включає традиційні методи роботи з документами і сучасні технології представлення документів для їх функціонування у мережі Інтернет: аналітико-синтетична переробка, структурування інформації, формальний опис документів, їх вербальних і структурно-графічних компонент, проектування і підтримка WEB-сторінок, редагування і модифікація (оновлення) представленої у мережі інформації.

Узагальнену структуру діяльності інформаційних брокерів мережі Інтернет, вимоги до їх знань і умінь можна представити таким чином:

організація комунікацій у глобальному інформаційному середовищі мережі Інтернет: організація ділових контактів за допомогою мережі, участь у проектах із створення “віртуальних корпорацій”, “електронних бібліотек”;

адаптація інформаційних ресурсів підприємства до розповсюдження їх через глобальні інформаційні мережі;

інформаційне наповнення WEB-сайта маркетинговою, рекламною, бібліографічною інформацією, повнотекстовими базами даних;

пошук інформації у мережі Internet з метою задоволення інформаційних потреб користувачів;

розробка рекламно-інформаційних матеріалів для розміщення їх в мережі Інтернет;

аналіз і планування номенклатури інформаційної продукції і послуг, які надходять від організації у зовнішнє середовище;

вивчення потреб працівників підприємства у зовнішній інформації;

інформаційно-аналітичний моніторинг документного потоку мережі Інтернет;

підготовка аналітичних і оглядових матеріалів на основі одержаної з мережі інформації;

участь у створенні і актуалізації баз і банків даних регіональної інформації;

володіти методами аналітико-синтетичної переробки інформації,

вміти оцінювати інформаційно-ресурсний потенціал підприємства,

уміти прогнозувати інформаційний попит

оптимізувати форми і диверсифікувати методи представлення інформації користувачам віртуального середовища,

знати інформаційні ресурси сфери культури і мистецтва, управління і законодавчої влади, науки і освіти.

знання глобальних інформаційних мереж в інформаційно-комунікаційному аспекті

володіти методами системного дослідження інформаційних потреб користувачів;

вміти раціонально і ефективно здійснювати комунікації за допомогою мережі Інтернет у політиці, бізнесі, науці, культурі, освіті, дозвіллі;

уміти здійснювати інформаційну експертизу ресурсів.

3.5 Інформація як об'єкт захисту

Сектор ділової інформації, представлений такими видами і джерелами як біржова, фінансова, економічна, статистична та комерційна інформація. Поряд із факторами, які забезпечують комерційну цінність інформації (повнота, точність, оперативність), особливого значення набуває доступність її для споживача. Ценностью обладает только та информация, которую можно использовать. С этого момента все зависит от того в каких или в чьих целях будет использована информация, а поэтому какую информацию можно передавать открыто, а какую нужно оберегать, сделать из нее тайну.

Службову таємницю організації становлять відомості про фінанси та бюджетну політику, відомості про організацію внутрішньовиробничої та управлінської діяльності із забезпечення захисту цих відомостей відповідно до норм діючого законодавства.

Такими відомостями є:

відомості щодо пропозицій організації до проектів документів на державному рівні;

внутрішні квартальні, піврічні та річні звіти про результати діяльності організації;

відомості про технічні заходи підприємств із забезпечення інформаційної безпеки;

матеріали, у яких визначається стратегія на майбутній рік і на більш далеку перспективу;

внутрішні довідки про результати діяльності організації;

доповідні записки на ім'я керівництва організації з основних напрямів діяльності;

інструкції, розроблені в організації;

доповідні записки на ім'я керівництва організації за матеріалами ревізій структурних підрозділів, що містять висновки та пропозиції, пов'язані з діями посадових осіб;

прогнози різноманітного характеру;

штатний розклад організації;

телефонний довідник організації;

відомості про партнерів;

документи з охорони і захисту конфіденційних відомостей;

відомості, які розкривають систему захисту конфіденційної інформації, в тому числі, при використанні електронних технологій;

листування організації з правоохоронними органами;

рахунок прибутків і видатків організації;

матеріали ревізій, що проводились в організації та у підвідомчих закладах;

система розмежування повноважень на інформаційному об'єкті;

паролі та ідентифікатори клієнтів, працівників, використовувані на автоматизованих системах;

порядок доступу осіб у приміщення з обмеженим доступом;

проект комплексного захисту інформаційної системи, алгоритми, програми шифрування і дешифрування інформації.

Комерційну таємницю становлять економічні інтереси та інформація про різні сфери виробничо-господарської, управлінської, науково-технічної, фінансової діяльності організації, охорона яких обумовлена інтересами конкуренції та можливою загрозою економічній безпеці підприємства.

До таких відомостей відносяться:

комерційні угоди, укладені організацією;

угоди з іншими організаціями;

відомості про перспективні експериментальні розробки до їх впровадження і реклами;

фінансові документи організації;

відомості, які надані виконавцями робіт підприємству як конфіденційні, що стосуються комерційних відносин між сторонами;

відомості про фінансовий стан виконавців;

зміст переговорів з клієнтами щодо окремих видів робіт і послуг;

протоколи зустрічей керівників організації з виконавцями з питань організації робіт;

файли баз даних, що містять конфіденційні відомості;

внутрішні нормативні документи організації;

відомості, що розкривають інформацію про фінансовий стан працівників;

відомості про порушення партнерами договірних зобов'язань, правил роботи, про штрафи і санкції до них;

відомості про розподіл прибутків;

відомості про стратегічні і перспективні напрями роботи організації;

відомості про наявність вільних кредитних ресурсів та їх розміщення;

умови видачі кредитів конкретним одержувачам (процент кредитної ставки, терміни, застава тощо);

вартість послуг для конкретного клієнта;

інженерно-економічні розрахунки і прогнози техніко-економічного стану і розвитку організації.

Персональна таємниця - це інформація, яка містить відомості про фізичну особу, і дозволяє цю фізичну особу ідентифікувати. До відомостей, що становлять персональну таємницю, відносяться:

особова справа працівника організації;

відомості про клієнтів і працівників після звільнення;

заходи із забезпечення збереження, цілісності і достовірності персональних даних;

результати аудиту використання і захисту персональних даних.

Методи захисту інформації

Засоби захисту інформації обираються відповідно до змісту таких структурних елементів моделі інформаційної безпеки підприємства:

1. Об'єкти злочинних посягань

технологічний процес опрацювання, передачі та зберігання інформації;

інформаційні ресурси.

2. Перелік загроз

порушення термінів і порядку проходження документів;

викривлення, фальсифікація, переадресування, несанкціоноване знищення, неправдива авторизація документів та повідомлень, які зберігаються у системі;

порушення конфіденційності інформації, яка віднесена до комерційної таємниці.

3. Можливі суб'єкти, що здійснюють злочинні посягання

співробітник підприємства, який має повноваження доступу до інформаційної системи підприємства;

співробітник підприємства, який не має повноважень доступу до інформаційної системи підприємства;

особа, яка не є співробітником підприємства і не має повноважень доступу до інформаційної системи.

4. Можливі типи структурних посягань у інформаційній системі підприємства

втручання у технологічний процес опрацювання, зберігання і передавання інформації з метою реалізації злочинного посягання;

використання санкціонованого користувача для втручання у технологічний процес опрацювання, зберігання і передавання інформації з метою реалізації злочинного посягання.

5. Форми здійснення злочинних посягань

змова, яка включає співробітника (співробітників) підприємства як учасника;

використання співробітника (співробітників) підприємства без їхнього відома;

здійснення економічного, фізичного або морального тиску на співробітника (співробітників) підприємства;

імітація із злочинною метою дій санкціонованого користувача, який знаходиться на території підприємства;

імітація із злочинною метою дій санкціонованого користувача, який знаходиться поза територією підприємства.

6. Група ризику санкціонованих користувачів

співробітники підприємства, що задіяні у технологічних процесах опрацювання, передавання і зберігання інформації;

співробітники підприємства, що не задіяні у технологічних процесах опрацювання, передавання і зберігання інформації, але мають можливість організувати втручання у технологічний процес;

співробітники організацій, з якими підприємство взаємодіє у процесах обміну інформацією, або співробітник організацій, які є для підприємства виконавцями робіт за угодами на тимчасовій або постійній основі.

Група ризику несанкціонованих користувачів

Співробітники підприємства, які мають можливість здійснювати економічний, фінансовий або моральний вплива на санкціонованих користувачів інформаційної системи з метою реалізації злочинного посягання у інформаційній сфері;

Колишні співробітники підприємства або співробітники організацій, які взаємодіють з підприємством, які раніш мали доступ до інформаційної системи;

Злочинні елементи.

8. Мотиви злочинних посягань

економічний;

емоційний (акт особистої помсти, образа та ін..);

політичний (з метою завдання шкоди національній системі або країні уцілому).

9. Можливі місця здійснення злочинних посягань

Будівлі, приміщення, технічні засоби (обчислювальна техніка, телекомунікаційне обладнання, канали зв'язку, програмні засоби).

Практичне завдання №1

Виконати комунікативний аудит організації у середовищі мережі Інтернет. Зробити висновки щодо ефективності комунікативної політики, яка проводиться організацією. Оформити звіт, у якому відобразити:

назву і адресу використаної інформаційно-пошукової системи, навести пошуковий запит у тому вигляді, у якому він був внесений до ІПС;

перелік джерел (посилань), за якими було виконано пошук, або, якщо їх багато, вказати кількість;

результати виконаного контент-аналізу виявлених джерел;

висновки щодо ефективності комунікативної політики організації.

Практичне завдання №2

Виконати поетапну розробку проекту створення інформаційного продукту (наприклад, мультимедійний проект CD-R, проект видання книги, розробки WEB-сайта організації та ін.).

Можливі етапи проекту: визначення необхідних матеріально-технічних засобів для виконання проекту, вибір (склад і кількість) виконавців проекту, графік виконання робіт (послідовність та паралельність виконання видів робіт, норми часу на виконання робіт), маркетингові заходи та ін.

При виконанні завдання використовувати знання з менеджменту проектів і відповідні програмні засоби для побудови структури управління проектом (наприклад, MS Project).

Практичне завдання №3

Розробити і реалізувати “сценарій” WEB-сторінки. Проект оформлюється у вигляді звіту, у якому сформульовано завдання, описано призначення сторінки, характеристику користувачів, обґрунтовано вибір спосіб вирішення завдання, описано структуру даних, сценарій діалогу, характер інформації, аналіз результатів і список використаної літератури у процесі створення інформаційного продукту.

Приклад структури звіту:

Вступ

Характеристика сторінки:

призначення і можливості інформаційного продукту;

характеристика користувачів за інформаційними потребами;

характер інформації (форма представлення визначається типом інформації: фіксована таблиця постійного розміру, варіантна таблично-текстова форма, суто текстова форма та ін.).

Схема аналізу зручності роботи із сторінкою:

аналіз зручності роботи, виходячи з суб'єктивного сприйняття системи користувачем (відсутність ускладнень в роботі, дизайн і психологічне сприйняття, передбачення користувачем поведінки системи).

Висновки

Література

Запитання для самоперевірки:

Назвати основні сектори інформаційного ринку і розкрити їх зміст.

Назвати основні види електронних публікацій організації.

Розкрити зміст інформаційного консалтингу.

Назвати основні професійні риси роботи інформаційних консультантів.



Література

1. Cejpek J. Informace, komunikace a mysleni. Uvod informacni vedy.-Praha: Karolinum.-1998.-179 s.

2. Microsoft Press.Толковый словарь по вычислительной технике/Пер. с англ.-М.:Издательский отдел «Русская редакция», 1995.-496 с.

3. Айламазян А.К., Стась Е.В. Информатика и теория развития.-М.: Наука, 1989.-174 с.

4. Арутюнов В.В. О некоторых организационно-психологических аспектах внедрения информационных технологий//НТИ.Сер.1.-2000.-№1.-С.28-31.

5. Аугустинайтис А., Абарюс П. Информационный менеджмент: наука и преподавание [Електрон.ресурс].-Спосіб доступу:URL: http://www.nbuv.gov.ua/.-Загол. з екрану.

6. Болес М. Информационные войны: две культуры и конфликт в информационном поиске, 1945-1999г.г.//Междунар.форум по информ.и докум.Т.25.-2000.-№3.-С.3-11.

7. Бурый-Шмарьян О.Е. Хозяйственный расчет в службах научно-технической информации//НТИ.Сер.1-1989.-№2.-С.13-22.

8. Верников Г. Описание стандарта информационного моделирования IDEF1 [Електрон.ресурс]:URL: http://www.itlab.ru.-Загол. з екрану.

9. Воройский Ф.С. Информатика. Новый систематизированный толковый словарь-справочник.М.: Либерия, 2001.-536 с.

10. Вудвок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер.-М., 1991.-С.21.

11. Гиляревский Р.С. Библиотековедение и информатика: общие тенденции в развитии и преподавании.-М.:Наука, 1974.-204 с.

12. Гиляревский Р.С. Что такое информатика?//НТИ.Сер.1.-1989.-№11.-С.18-21.

13. Гиляревский Р.С., Шрейдер Ю.А. Семиотика научно-информационных процессов//НТИ.Сер.2.-1979.-№1.-С.1-7.

14. Государственный образовательный стандарт высшего профессионального образования. Направление 521500 “Менеджмент” [Електрон.ресурс].-Спосіб доступу:URL: http://www.nbuv.gov.ua/.-Загол. з екрану.

15. Гриценко В.И., Паньшин Б.Н. Информационная технология: состояние и вопросы развития.- К.: Наукова думка, 1989.-272 с.

16. Давидова І. Ринкова трансформація інформаційної діяльності в Україні//Вісник Книжкової палати.-2001.-№8.-С.21-24.

17. Друкер П.Ф.Задачи менеджмента в XXI веке.-СПб;Киев: Вильямс, 2000.-

18. Друкер П.Ф.Практика менеджмента.-.-СПб;Киев: Вильямс, 2000.-

19. Дулатова А. Вводный или обобщающий? // Библиография. ?№2. ?1998. ?С.7?13.

20. Закон України “Про інформацію” (від 2 жовтня 1992 р.): №2657-XII//Відомості Верховної Ради України.-1992.-№48.-С.650.

21. Закупень Т.В. Об информационном обеспечении управленческой деятельности госструктур//НТИ.Сер.1.-1997.-№8.-С.12-18.

22. Иванкин В.И. Источники информации для органов НТИ в условиях рыночной экономики//НТИ.Сер.1.-1999.-№6.-С.22-32.

23. Ильганаева В.А., Давыдова И.А. Управление информацией как предмет преподавания//Научно-технические библиотеки.-2001.-№10.-С.48-61.

24. Каныгин Ю.М. Основные понятия информатики//Теоретические и учебные аспекты информатики:Сб.науч.тр.-Киев:Ин-т кибернетики им.В.М.Глушкова АН УССР, 1987.-С.4-11.

25. Каныгин Ю.М., Куркурина Л.И. Методы информатики в анализе документооборота//Информатика и науковедение. 1 Всесоюзная конференция. Тезисы докладов и сообщений (г.Тамбов, 1988).-С.126-127.

26. Каптерев А.И. Информационный анализ профессионального пространства.-М.:МГИК, 1992.-143 с.

27. Карданская Н.Л. Основы принятия управленческих решений.-М.:Русская Деловая Литература, 1998.-288 с.

28. Карминский А.М., Нестеров П.В. Информатизация бизнеса.-М.:Финансы и статистика 1997.-416 с.:ил.

29. Клуб Деловой Информации “Санкт-Петербург». Политическая, коммерческая, юридическая, научная, адресно-справочная информация.[Електрон.ресурс].-Спосіб доступу: URL: http://www.stpeteclub.ru:8081/glossary.-Загол. з екрану

30. Коган В.З. Демон информации в современном мире (к методологии информационного подхода)//НТИ.Сер.1.-1998.-№5.-С.1-12.

31. Колин К.К. Информационная революция и фундаментальная информатика//НТИ.Сер.1.-2001.-№6.-С.1-8.

32. Колин К.К. Эволюция информатики и проблемы формирования нового комплекса наук об информации//НТИ.Сер.1. -1995.-№5. -С.1-7.

33. Кон И.С. Социология личности.-М.:Политиздат, 1967.-383 с.

34. Кулешов С.Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи/УДНДІАСД, ДАККіМ.-К., 2000.-161 с.

35. Кэннигнхэм С. Электронные издания сегодня и завтра [Електр.ресурс].-Спосіб доступу:URL: http://www.osp.ru/os/1995/05/69.htm.-Загол. з екрану.

36. Левин А.И. Социальные аспекты электронной революции//Информационное общество.-2000.-№1.-С.33-36.

37. Литвак Б.Г. Экспертные оценки и принятие решений//НТИ.Сер.1.-№11.-1996.-С.1-16.

38. Матвієнко О. Менеджмент інформаційних систем і його місце в галузі сучасного управління //Вісник Книжкової палати.-1999.-№4.-С.27-29.

39. Матвієнко О., Цивін М. INTERNET ? засіб доступу до міжнародних інформаційних ресурсів //Бібліотечний вісник. ?1996.?№1. ?С.5?7.

40. Матвієнко О.В. Досвід підготовки інформаційних спеціалістів в зарубіжних країнах//Рідна школа.-2001.-№10.-С.

41. Матвієнко О.В. Завдання діяльності спеціалістів у галузі інформаційного забезпечення сфери підприємництва//Вісник Книжкової палати .-2001.-№1.-С.12-15.

42. Матвієнко О.В. Концепція менеджменту інформаційних систем в контексті загальних проблем інформатизації суспільства//Вісник Книжкової палати.-2002.-№10.-С. 17-20.

43. Матвієнко О.В. Менеджмент інформаційних систем як інтегрована організаційна стратегія інформаційної діяльності в системі управління// Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції “Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть” (Київ, 24-26 травня 2001 р.).-К.: Політехніка, 2001.-С.160.

44. Матвієнко О.В. Моделювання експертного опитування як одна з активних форм навчання менеджерів інформаційних систем//Вісник КНУКіМ.-2001.-№4.-С.61-67.

45. Матвієнко О.В. Підготовка спеціалістів з інформаційної діяльності в галузі віртуальних комунікацій//Бібліотечна наука, освіта, професія у демократичній Україні: Зб.наук.праць.-К., 2000.-Вип.2.-С.46-54.

46. Матвієнко О.В. Психологічні аспекти взаємодії в метасистемі «люди-об'єкти-середовище» при здійсненні інформаційної діяльності//Управління сучасним містом.-2001.-№4-6(2).-С.60-66.

47. Матвієнко О.В. Психолого-професійні особливості діяльності менеджера інформаційних систем//Теоретичні питання освіти та виховання. - 2001.-№15.-С.55-58.

48. Матвієнко О.В. Соціально-психологічні аспекти інформаційної взаємодії в системі управління//Вісник КНУКіМ.-2000.-№3.-С.36-41.

49. Матвієнко О.В. Сучасні тенденції у професійній підготовці спеціалістів інформаційного профілю//Рідна школа.-2001.- №8.

50. Матвієнко О.В. Формування вимог до системи знань менеджерів інформаційних систем//Проблеми освіти.- 2001.- № 23.- С.8-15.

51. Матвієнко О.В. Функції інформаційних аналітиків у процесі підготовки прийняття управлінських рішень//Наукові праці Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського. Вип.5.-К.:НБУВ, 2000.-С.315-320.

52. Матвієнко О.В., Цивін М.Н. Менеджмент інформаційних офісних систем: Навч.посібник.-К.: Вид-во НТУ, 2001.- 154 с.

53. Матвієнко О.В.Нові напрями підготовки спеціалістів в умовах інформатизації управління//Вісник Книжкової палати.-2000.-№7.-С.19-22.

54. Минкина В.А. От информационного обеспечения к информационному управлению//НТИ.Сер.1.-2002.-№4.-С.19-23.

55. Михайлов А.И., Черный А.И., Гиляревский Р.С. Научные коммуникации и информатика.-М.:Наука, 1976.-436 с.

56. Московский Центр Деловой Информации "Бинек" [Електрон.ресурс].-Спосіб доступу: URL: http://company2.binec.ru/internet/radioprice.asp.-Загол.з екрану.

57. Полищук Ю.М., Хон В.Б. Теория автоматизированных банков информации.-М.:Высшая школа, 1989.-184 с.

58. Проблемное осмысление информации[Електрон.ресурс].-Спосіб доступу: URL:http://www.psymanager.km.ru/psychology/reshenie/ file_smusl.html.-Загол.з екрану

59. Продуты и услуги [Електр.ресурс].-Спосіб доступу: URL: http://www.directinfo.spb.ru/prod/ .-Загол.з екрану

60. Разработка государственной политики в области создания и использования информационного ресурса и программа модернизации системы НТИ//НТИ.Сер.1.-1990.-№9.-С.9-21.

61. Райков А.Н. Информационно-аналитические технологии для федеральных органов исполнительной власти//НТИ.Сер.1.-1995.-№5.-С.15-19.

62. Рекомендації міжнародної наукової конференції “Бібліотечно-інформаційний сервіс”//Бібліотечний вісник.-2001.-№1.-С.45-46.

63. Салчинский В.И. Определение понятия «качество документальной научно-технической информации»//НТИ.Сер.1.-1981.-№5.-С.6-8.

64. Сенченко Н.И. Библиотеки и компьютеры/ Под ред. В.В.Васильева.-Киев: Наук. думка, 1990.-216 с.

65. Сладкова О.Б. Гносеологическая сущность мониторинга//НТИ.Сер.1.-№7.-1999.-С.13-17.

66. Сляднева Н.А. Информационно-аналитическая деятельность: проблемы и перспективы [Електрон.ресурс].-Спосіб доступу:URL: http://www.meta-ukraine.com/.-Загол. з екрану.

67. Современная информатика: наука, технология, деятельность/Р.С.Гиляревский, З.Залаев, И.И.Родионов, В.А.Цветкова; Под ред.Ю.М.Арского.-М.:ВИНИТИ, 1998.-220 с.

68. Соколовская Т.Б. О комфортности информационной среды//НТИ.Сер.2.-1978.-№11.-С.1-7.

69. Тарапанова К. Интеллектуальное общество и информационный работник: требования и возможности//Междунар. форум по информ. и докум.Т.25.-2000.-№1.-С.24-30.

70. Терещенко С.С. Аналитическая и экспертная деятельность: настоящее и будущее//НТИ.Сер.1.-1999.-№1.-С.32-41.

71. Терещенко С.С. Научно-информационная деятельность и проблемы связи с общественностью// НТИ.Сер.1.-№10.-1998.-С.1-8.

72. Толковый словарь по основам информационной деятельности/Под ред.проф.Н.Н.Ермошенко.-К.:УкрИНТЭИ, 1995.-252 с.

73. Управление знаниями - миф или реальность//Компьютерные ведомости.-2001.-№1.-С.42-44.

74. УПРАВЛЕНЧЕСКОЕ КОНСУЛЬТИРОВАНИЕ [Електрон.ресурс].-Спосіб доступу: URL: http://rus.nnac.com.ua/extensions/consulting/.-Загол.з екрану

75. Управление информацией в менеджменте [Електрон.ресурс].-Спосіб доступу: URL: www.de.nwpi.ru/courses/man/base_man/.-Загол.з екрану

76. Урсул А.Д. Проблема информации и информатизации общества//НТИ.Сер.1.-1991.-№6.-С.1-8.

77. Фрумкина Р.М., Шошитайшвили И.А. Вокруг Интернета: надежды, иллюзии, факты//НТИ.Сер.1. ?1997. ?№5.С.1?8.

78. Харченко В. Сайт как товар//Компьютеры+Программы.-2001.-№4.-С.30-32.

79. Хохлова Н.В., Устименко А.И., Петренко Б.В. Информатика: Учебное пособие.-Минск: Вышейшая школа, 1990.-195 с.

80. Цивін М.Н., Матвієнко О.В. Інформаційні технології: вдосконалення кадрового підходу до їх впровадження в управління виробництвом//Харчова і переробна промисловість. -1998.- №7.-С.23-25.

81. Чачко А.С. Библиотековедение в человеческом измерении.-К.-М., 2000.-168 с.

82. Черный А.И. Глобализация информации. Сетевое информационное общество//НТИ.Сер.1.-1997.-№5.-С.36-37.

83. Чубукова О.Ю. Экономическая модель предоставления информационных продуктов и услуг//НТИ.Сер.1.-2002.-№1.-С.12-15.

84. Шапиро Э.Л. О взаимодополняемости формальных и неформальных коммуникаций//НТИ.Сер.1.-1976.-№3.-С.3-6.

85. Шемакин Ю.И. Тезаурус в автоматизированных системах управления и обработки информации.-М., Военное издательство Министерства обороны, 1974.-190 с.

86. Шехурин Д.Е. Некоторые вопросы создания единого информационного рынка//НТИ.Сер.1.-1991.-№2.-С.12-19.

87. Шрейдер Ю.А. Информатизация и культура//НТИ.Сер.2. -1991.- №8. -С.1-9.

88. Шрейдер Ю.А. Информационные процессы и информационная среда//НТИ.Сер.2.-1976.-№1.-С.3-6.

89. Шрейдер Ю.А. О феномене информационного продукта//НТИ.Сер.1.-1989.-№11.-С.21-24.

90. Штарков С.В. Региональная информатизация: методика и практика //НТИ.Сер.1.-1997.-№8.-С.21-25.

91. Яновский А.М. Информация - товар рыночный//НТИ.Сер.1.-1999.-№6.-С.12-14.

92. Яновский А.М. Некоторые возможности использования в бизнесе информации о конкурентах//НТИ.Сер.1.-№1-2000.-С.31-33.

93. Маршанд Д.А. Как работают с информацией в вашей компании? (Фрагменты из книги "Мастерство: Менеджмент") [Електр.ресурс].-Спосіб доступу:URL: http://www.cfin.ru/itm/info_processing.shtml - Загол з екрану.



Додаток 1

Інформація - документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Повідомлення - форма, в якій передається інформація в процесі комунікації; впорядкована послідовність відомостей (даних), призначена для передачі в інформаційно-комунікаційному процесі.

Дані - відомості про факти, події, поняття, ідеї, подані у формалізованому вигляді, зручному для зберігання, обробки, пересилання та інтерпретації користувачами інформаційної системи.

Носій даних - матеріальний об'єкт, за допомогою якого можна зберігати та передавати інформацію

Записана інформація - інформація, що зберігається за допомогою носія даних.

Користувач - особа чи організація, що має право на отримання послуг, які надаються бібліотекою, інформаційним центром, будь-якою інформаційною системою.

Опрацювання даних - операції, що виконуються з даними за точними правилами процедур.

Документація - множина документів, підібраних зі спеціальною метою.

Документ - записана інформація, яка може розглядатися як одиниця у ході здійснення інформаційної діяльності.

Інформаційна потреба - необхідність отримання інформації, яка відповідає характеру виконуваних дій або робіт.

Інформаційний запит - записаний природною чи інформаційною мовою текст, що виражає деяку інформаційну потребу.

Релевантність - характеристика ступеня відповідності змісту документа, знайденого в результаті інформаційного пошуку, змісту інформаційного запиту.

Пертинентність - характеристика ступеня відповідності змісту документа, знайденого в результаті інформаційного пошуку, інформаційній потребі, вираженій в інформаційному запиті.

Інформатизація - це сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, створених на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки

Національна інформаційна інфраструктура - інтегрована сукупність обчислювальної та комунікаційна техніка, телекомунікаційні мережі, бази і банки даних та знань, інформаційні технології (ІТ), системи інформаційно-аналітичних центрів різного рівня, виробництва технічних засобів інформатизації, системи науково-дослідних установ та підготовки висококваліфікованих фахівців.

Інформаційний ресурс - окрема документована інформація та сукупність документованої інформації у складі інформаційних систем (базах і банках даних, бібліотеках, архівах і т. ін.).

Інформаційний ресурс - частина існуючої професійної інформації, яка представляє цінність для однієї або декількох сфер діяльності і може активно використовуватись для підтримки і розвитку даної сфери, як правило, протягом відносно короткого проміжку часу. Виділення даного класу інформації ґрунтується на професійній спрямованості цієї інформації, її економічному значенні і визначає зміст рішень, що пропонуються для її розповсюдження.

Державні інформаційні ресурси - інформаційні ресурси, які створені за державний рахунок і зберігаються в організаціях, розміщених на території України та призначені для забезпечення інформаційних потреб суспільства, органів державної влади і місцевого самоврядування, юридичних осіб усіх форм власності та громадян і мають державний статус, визначений чинним законодавством.

Національні інформаційні ресурси призначені для забезпечення інформаційних потреб суспільства, органів державної влади і місцевого самоврядування, юридичних осіб усіх форм власності та громадян. Національні інформаційні ресурси є основою для забезпечення інформаційного суверенітету та інформаційної безпеки держави, слугують вирішенню завдань суб'єктів української економіки, виробництва, науки, культури та інших сфер діяльності. Складовими частинами національних інформаційних ресурсів можуть бути інформаційні продукти та ресурси різної приналежності та форми власності.

Інформаційна послуга - це здійснення у визначеній законом формі інформаційної діяльності по доведенню інформаційної продукції до користувачів з метою задоволення інформаційних потреб громадян, органів державної влади, підприємств, установ і організацій.

Інформаційні послуги можуть бути платними та безоплатними. Інформаційні послуги громадян та юридичних осіб, які займаються інформаційною діяльністю є об`єктами товарних відносин, що регулюються чинним цивільним та іншим законодавством. Ціни і ціноутворення на інформаційні послуги встановлюються договором, за винятком випадків передбачених чинним законодавством України.

Інформаційна діяльність - це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави. З метою задоволення цих потреб органи державної влади та органи місцевого і регіонального самоврядування створюють інформаційні служби, системи, мережі, бази і банки даних.

Основні види інформаційної діяльності: одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Одержання інформації - це набуття, придбання, накопичення відповідно до чинного законодавства України документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами або державою.

Використання інформації - це задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.

Поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.

Зберігання інформації - це забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв.

Якість документальної інформації - це сукупність властивостей документальної інформації, які проявляються у відношеннях “інформація-користувач” і характеризують ступінь задоволення інформаційних потреб з урахуванням витрачених ресурсів.

Концептографічна інформація - соціальна інформація, що характеризує певні думки, погляди, уявлення.

Інформаційний потенціал підприємства є сукупністю механізмів організаційної взаємодії, які, на основі систематичного аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища, дають змогу одержувати необхідний обсяг інформації про поточний стан і передбачувані зміни, а також забезпечувати цілеспрямований рух інформації між структурними підрозділами підприємства.



Додаток 2

Професіоналізація інформаційного менеджера

Одним із завдань сучасної освіти є створення умов для ефективної адаптації майбутнього спеціаліста в професійному просторі, засвоєнні особистістю середовища і моделей професійної поведінки. Професійний простір особистості - це постійно змінюваний у часі фрагмент соціального простору, який в основі містить динаміку трьох видів: динаміку об'єктів професійної діяльності (виробництво, розподіл і обмін продуктами даної діяльності); динаміку суб'єктів професійної діяльності, тобто професіоналізація працівників; динаміку професійної свідомості, тобто зміни відношення до динаміки об'єктів і суб'єктів як всередині соціально-професійної групи, так і поза нею. Основною умовою перебігу вищеназваних процесів є професійна комунікація - міжособистісна взаємодія у межах конкретного виду професійної діяльності.

Професіоналізація як процес залучення особистості до професійної діяльності і вдосконалення в одному з напрямків цієї діяльності, передбачає наявність вимог до професійної освіти і рівня кваліфікації, наявність відповідної особистої потреби спеціаліста в професійному розвитку, що обумовлює цілі, мотиви, задоволеність працею і формує професійну позицію, засвоєння професійної культури. Важливим в процесі професіоналізації є не стільки прямий вплив технології професійної діяльності, скільки та система соціальної організації, яка переводить техніко-технологічні вимоги на мову соціальних відносин між людьми. Виробнича практика як засіб адаптації студентів до професійної діяльності, сприяє розвитку професійної культури, інноваційності професійної діяльності, свідчить, наскільки людина освоїла професійні цінності, ідентифікувала свою поведінку з нормами професійної етики.

Освоєння в процесі виробничої практики професійного простору як системи взаємозв'язків майбутнього спеціаліста з іншими учасниками професійної діяльності, відображення цієї системи у професійній свідомості студента і набуття відповідного рівня професійної ідентифікації майбутнього фахівця є одним із шляхів розв'язання соціально-педагогічної проблеми професійного становлення спеціаліста.

Завданням практики є формування в умовах виробництва професійних навичок студентів на основі використання їх теоретичних знань у різних ситуаціях, характерних для майбутньої професійної діяльності спеціалістів.

Інформаційні ресурси і послуги

Комп'ютерні технології в документно-інформаційних системах

Менеджмент інформаційних систем

В основі виробничої практики - активна діяльність студентів на підприємстві, безпосередня їх участь у виробничому процесі як членів трудового колективу.

Метою практики “Інформаційні ресурси і послуги” є вивчення характеру сучасних проблем формування і використання інформаційних ресурсів, джерел формування, державної політики в галузі інформаційних ресурсів, сучасних технологій їх формування і використання; застосування на практиці положень теорії інформаційних потреб, дослідження системи управління інформаційними ресурсами, залежність її стану, функціонування і розвитку від інформаційних потреб як індивідуальних користувачів, так і організації в цілому, способи задоволення інформаційних потреб, види інформаційних продуктів і послуг, як традиційних, так і цифрових, інтерактивних; здійснення функцій інформаційного посередництва шляхом пошуку інформації і надання інформаційних послуг.

Зміст теоретичних знань, необхідних для практичного професійного оволодіння ними: аналіз інформаційних потреб організації; аналіз інформаційних потоків і масивів даних; аналіз інформаційного забезпечення комп'ютерних систем організації; визначення узагальненої тематики інформації, необхідної для вирішення завдань діяльності організації; застосовувати відповідну стратегію пошуку у масивах документальної і довідкової інформації; здійснювати аналіз і синтез інформації, складу і структури інформаційних матеріалів, створюваних для забезпечення управлінських рішень; пошук інформації в різноманітних документно-інформаційних системах відповідно до запитів користувачів; контроль виконання нормативних вимог при роботі з інформацією.

Виробнича практика “Комп'ютерні технології в документно-інформаційних системах” має на меті активну діяльність студентів на підприємстві в сфері застосування сучасних технологій обробки інформації, в т.ч. мультимедіа-, аудіо-, відео технології, Інтернет-технології.

...