0,704

1851871

2

2897412

0,496

1418731

3

3245665

0,349

1135982

NPV при d=20%

-715889

При зміні ставки з 16,8% до 20%, NPV стало негативним (з 258870 грн. до ? 715889 грн.), отже, у цьому інтервалі NPV = 0 (при якійсь ставці більшої 16,8%, але меншої 20%).

Тепер розрахуємо величину IRR:

Оскільки внутрішня норма прибутковості IRR = 30,6% > ? ставки дисконтування (16,8%) проект можна приймати.

Далі розрахуємо строк окупності (Payback period) ? це тривалість періоду, який необхідно для повного відшкодування інвестиційних витрат по проекту. Тобто він вимірює відрізок часу, необхідний для відшкодування суми початкових інвестицій.

Розраховується розподілом початкових інвестицій на грошові потоки від інноваційного проекту (якщо грошові потоки постійні й незмінні):

де: ? період окупності проекту, років;

? сума інвестицій, спрямованих на інноваційний проект, грн.;

(Cash Flow) ? чистий грошовий потік (постійний).

У випадку, коли чисті грошові потоки нерівномірні, період окупності може бути знайдений методом перебору.

Таблиця 3.5

Розрахунок сукупного грошового потоку (грн.)

Рік	Грошовий потік	Сукупний грошовий потік
	-5500000
1	2021530	2021530
2	2296412	5517942
3	2600665	8418607

Як можна побачити, період окупності менше 2 років, тому що сукупний потік за 2 роки більше початкових інвестицій (5517942грн. > 5500000 грн). Розрахуємо строк окупності на другому році для інвестицій, які не окупилися, після першого року:

Строк окупності проекту складає 2,5 роки.

Індекс прибутковості PI (profitability index) ? показує відносну прибутковість проекту, або дисконтовану вартість грошових надходжень від проекту з розрахунку на одиницю вкладень. Він розраховується шляхом розподілу чистих приведених надходжень від проекту на вартість первинних вкладень за допомогою формули:

де: ? всі інвестиційні витрати проекту;

Як видно з розрахунку, на кожну вкладену гривню, інвестиційний дохід складає 0,04 грн.

Дисконтований період окупності вкладених коштів (Discounted Pay-Back period ? DPP) ? метод визначення дисконтованого періоду окупності інвестицій.

Строк окупності з обліком дисконтування ? це тривалість періоду до періоду окупності з обліком дисконтування.

де: ? дисконтований період окупності, роки;

? сума інвестицій, які спрямовані на реалізацію проекту, грн.;

? середня величина грошових надходжень у період , грн.

= 5500000 грн.

грн..

р.

Строк окупності вкладених коштів з обліком дисконтування складає ? 2,95 року.

У таблиці 3.6 можна побачити зведені дані економічних показників щодо відкриття магазину.

Таблиця 3.6

Характеристики показників ефективності запропонованого проекту щодо відкриття магазину дверей “Новий світ”

Показники	Проект магазин дверей “Новий світ”
Інвестиції	5500000 грн.
NPV (чиста поточна вартість проекту)	258870 грн.
IRR (внутрішня норма прибутку)	20%
PI (індекс прибутковості)	0,04 грн.
PP (строк окупності)	2,5 року
DPP (дисконт період окупності)	2,95 року

Далі розглянемо надходження коштів щоквартально по продажу дверей.

Таблиця 3.7

Графік надходження коштів від продажу дверей

Продукція	Червень 2019, млн.тис	Грудень 2019, млн.тис	Червень 2020, млн.тис	Грудень 2020, млн.тис	Червень 2021, млн.тис
Вхідні двері «Версаль»	12340	14345	15600	15780	17890
Вхідні двері «Престіж»	11000	12300	15468	16787	17456
Міжкімнатні двері «Родос»	13456	13780	14578	15600	16700
Міжкімнатні двері «Прованс»	17800	19780	20400	21345	22456
Міжкімнатні двері «Ламінір»	17900	18567	18900	19000	20345
Міжкімнатні двері «Статус»	18900	19678	21345	22546	24567

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.2 Графік надходження коштів від продажу дверей 2019,2020р.р.

На діаграмі видно чітко, що відбувається зріст продажу дверей, порівняно з тим, коли не було власних магазинів.

3.2 Розробка заходів щодо впровадження нової послуги

Відкриття мережі магазинів “Новий світ” м.Нова Каховка, м. Дніпро, м. Запоріжжя. Крім того, при відкритті магазинів міжкімнатних та вхідних дверей, буде діяти послуга: монтаж та демонтаж дверей.

Для будь-якої точки торгівлі розміщення магазину відіграж важливу роль. Вдала локація визначає 70% успіху. І магазин дверей не виключення. Оцінити місце розташування магазину допоможуть наступні параметри:

- інтинсивність пешохідного трафіку;

- помітність місця;

- сусідство з іншими підприємствами;

- транспортна доступність та можливість паркування.

Найбільш підходящим місцем для магазину дверей є:

- територія поряд з магазинами суміжної спеціалізації (мебельним, будівельним);

- район, де йдуть ремонти.

Для вибору приміщення необхідно врахувати, що необхідно в приміщенні розташувати як мінімум 20 зразків дверей, то торгівельна площа повинна бути близько 40 кв.м. Особливих вимог до приміщення немає: головне, щоб відповідало санітарним нормам, було чистим, сухим и добре освітленим.

Для магазина дверей не потрібно багато обладнань. Достатньо придбати спеціальні підбори, щоб компактно розмістити товар. Також необхідно придбати касовий апарат, компьютер.

Організаційна структура в процесі основної діяльності приватного підприємця буде мати вигляд:

Керуючий магазином

Вантажник

Бухгалтер та монтажник

4 продавця

Рис. 3.1 Організаційна структура магазину

Для роботи в магазині необхідно залучити 5 працівників, які будуть здійснювати роботу з заробітною платою 11000 грн/міс. кожному. Адміністративний персонал складається з керуючого магазину, головного бухгалтера-касира з окладами 15000 грн./міс. та 10000 грн./міс. відповідно. Таким чином, з/п персоналу, який працює в магазині буде складати:

Заробітна плата ? (11000 x 5 + 13000 + 5000) х 12 = 876000 грн./рік.

Адміністративні витрати ? (15000 + 10000) х 12 = 300000 грн./рік.

З/плата та адміністративні витрати щорічно будуть на 8% зростати.

Далі проведемо розрахунок економічної ефективності на основі розрахунку основних економічних показників, таких як NPV,PI, IRR. Для розрахунку ставки дисконтування використаємо метод кумулятивної побудови, який передбачає підсумовування без ризикової ставки з компенсаціями суб'єктивно встановлених значень ризиків підприємства. Для розрахунку без ризикової ставки доходу розглянемо ставки по депозитах найнадійніших банків України (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

Рейтинг самих надійних банків України для фізичних осіб

№ з/п	Назва банку та депозиту	Ставка, %	Виплата відсотків
1	Ощадбанк (Класичний)	13	Наприкінці строку
2	Альфа-Банк (Оперативний)	15,5	Наприкінці строку
3	Идея Банк (Класичний)	13,5	Наприкінці строку
4	Райффайзен Банк Аваль (Капітал)	14	Наприкінці строку
5	Приват Банк (Терміновий)	13	Наприкінці строку

Розрахуємо середньоарифметичну депозитну ставку, яка буде складати:

Далі, представимо в таблицю 3.2. експертну оцінку премій за ризик інвестування.

Таблиця 3.2

Визначення премій за ризик інвестування в підприємство

№ з/п	Ризики, які властиві компанії	%
1	Високі темпи інфляції	1
2	Економічні процеси нестабільні	2
3	Складність виготовлення продукції	1
4	Падіння платоспроможного попиту	1
5	Відсутність досконалої правової бази	2
6	Стан ринкової кон'юнктури	2
7	Високий рівень економічних злочинів	2
8	Інші ризики	2
	Усього:	13

Далі, визначимо ставку дисконтування, тобто складемо без ризикову ставку з іншими преміями за ризик, які пов'язані з діяльністю підприємства:

13,8 + 13 = 26,8%

3.3 Розробка рекламної кампанії щодо відкриття мережі магазинів дверей “Новий світ”

У нас хороша бізнес-ідея та добре ознайомленні з усіма юридичними деталями реєстрації свого бізнесу, залишається одне не менш важливе запитання: «Як вдало розрекламувати своє підприємство та залучити більше потенційних клієнтів?». Якщо прислухатися до порад маркетологів, то вони рекомендують підприємствам витрачати на рекламу від 2 до 5 відсотків з прибутку. Але можна розрекламувати магазин без вкладання на це коштів. Тоді залишається використовувати безліч безкоштовних та, як виявилося, надзвичайно ефективних можливостей Інтернету. Інтернет надає потенційні можливості, щоб про Вас дізналися сотні тисяч споживачів. Все більше популярності набуває реклама у різних соціальних мережах, наприклад у Twitter, Facebook, та інших. Реєстрація у яких є повністю безкоштовною та простою процедурою. Twitter. Цей сайт дозволить нам взаємодіяти з клієнтами на персональному рівні. Виберіть ім'я для свого аккаунта, яке буде якомога краще відображати ім'я нашого магазину. Нехай на цей аккаунт приходитиме ділова електронна пошта. В якості аватарки використовуватимо логотип підприємства. Слідкуватимимо за новинами своїх клієнтів, а також фірм, з якими у нас ділові відносини. Просуватитемо свій бізнес у своїх твітах, наприклад, повідомляйте про розпродажі і знижки для постійних клієнтів. Будемо давати людям привід стежити за новинами магазин.

Створення сторінки для бізнесу на цьому сайті Facebook є безкоштовним, і ця сторінка також дозволить взаємодіяти з клієнтами та іншими фірмами. Робіть знижки людям, яким подобається Ваша сторінка, або які діляться Вашими новинами з іншими людьми. Пропонуйте спеціальні розпродажі тільки тим покупцям, які зареєстровані на Facebook і які стежать за Вашою діяльністю. Багато підприємств дають посилання на свої сторінки в Facebook, як на свої бізнес сайти.

Yelp - це сайт, на якому споживачі можуть залишати рецензії та рекомендувати підприємства. На цьому сайті можна розмістити інформацію про свій бізнес, пропонувати знижки, повідомляти про розпродажі, а також дізнатися, що про магазин думають клієнти. Деякі фірми реагують на погані відгуки звертаючись безпосередньо до незадоволеного клієнта, або розміщуючи відповідь-пропозицію щодо виправлення ситуації. Це покаже потенційним клієнтам, що Ви ставитеся до своєї справи серйозно.

ІНТЕРНЕТ-МАРКЕТИН

1. Створити сайт магазина.

2. Використовувати Twitter. 1. Використовувати ЗМІ.

3. Створити сторінку на Facebook. 2. Зайнятися благодійністю.

4. Зареєструватись на Yelp. 3. Проводити семінари, презентації.

1. Зареєструватись на Google Places.

2. Налаштувати автоматичний підпис у електронному листуванні.

3. Додати свій бізнес у безкоштовний інтернет каталог.

Рис. 3.2 Структура інтернет-маркетингу магазину дверей “Новий світ”

Google Places. Можна зареєструвати своє підприємство на Google Places, щоб інформація про нього відображала в Google Maps, для того аби люди могли оцінити його і залишити свої відгуки, а при потребі знайти місце розташування магазина.

Можна відкрити для свого бізнесу аккаунт в Gmail. Таку ж послугу надає і сайт Yahoo! Local. Налаштувати автоматичний підпис. Кожен діловий електронний лист повинен закінчуватися 3-4-ма рядками, в яких повинні вказати свій веб-сайт, сторінку в Facebook, Твіттері, це допоможе клієнтам при потребі дізнатися більше інформації про послуги та продукцію магазину.

Власний сайт далеко не у всіх є можливість заплатити пристойну суму за створення сайту. Але сьогодні це робити зовсім необов'язково. Адже існує велика кількість безкоштовних конструкторів сайтів і хостингів. А інформацію про просування сайту теж можна легко знайти в мережі. Головне на сайті -- щоб була повна інформація про послуги, товари, роботи, і особливо важливо -- мають бути присутні ціни. Деякі сайти виглядають програшними тільки тому, що на них просто немає ніякого прайс-листа. До речі, на сайті, як і в групі в соціальній мережі, можна зробити розділ, де користувачі зможуть ставити свої запитання. А ми, відповідно, зможете на них відповідати.

4. Охорона праці

4.1 Небезпечні і шкідливі виробничі фактори

Під час роботи на виробництві на людину можуть впливати один, або низка небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Безпека того чи іншого технологічного процесу може бути визначена за їх кількістю і за ступенем небезпеки кожного з них зокрема. Безпека праці на виробництві визначається ступенем безпеки окремих технологічних процесів.

Небезпечні й шкідливі виробничі фактори поділяються на фізичні, хімічні, біологічні й психофізіологічні. Останні за характером впливу на людину підрозділяються на фізичні й нервово-психічні перевантаження, а інші - на конкретні небезпечні й шкідливі виробничі фактори.

В процесі роботи на підприємстві на працівника можуть впливати такі небезпечні й шкідливі виробничі фактори- машини, що рухаються, автотранспорт і механізми;

- рухомі незахищені елементи механізмів, машин і виробничого обладнання;

- падаючі вироби техніки, інструмент і матеріали під час роботи;

- ударна хвиля (вибух посудини, що працює під тиском пари рідини);

- струмені газів і рідин, що стікають, із посудин і трубопроводів під тиском;

- підвищене ковзання (через зледеніння, зволоження й замаслювання поверхонь, по яких переміщується робочий персонал);

- підвищені запорошеність й загазованість повітря;

- підвищена чи знижена температура поверхонь техніки, обладнання й матеріалів;

- підвищена чи знижена температура, вологість і рухомість повітря;

- підвищений рівень шуму, вібрації, ультра- та інфразвука;

- підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

- підвищений рівень статичної електрики;

- гострі кромки, задирки й шорсткість на поверхнях обладнання й інструментів;

- відсутність чи нестача природного світла;

- недостатня освітленість робочої зони;

- знижена контрастність об'єктів в порівнянні з фоном;

- пряма близькість (прожекторне освітлення територій виробництв, світло фар автотранспорту) і відбита близькість (від розлитої води й інших рідин на поверхні територій виробництв);

- підвищена пульсація світлового потоку;

- підвищений рівень ультрафіолетової й інфрачервоної радіації;

- хімічні речовини (токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, що впливають на репродуктивну функцію людини);

- хімічні речовини, що проникають в організм через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкірні покриви і слизові оболонки;

- патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби, найпростіші) і продукти їхньої життєдіяльності;

- перевантаження (статичні й динамічні) і нервово-психічні чинники (емоційні перевантаження, перенапруга аналізаторів, розумова перенапруга, монотонність праці).

З метою запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням Управління Держпраці у Дніпропетровській області звертає увагу роботодавців на те, що рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів не повинні перевищувати граничнодопустимих значень, встановлених у санітарних нормах, правилах і нормативно-технічній документації.

4.2 Метеорологічні умови виробничого середовища

Мікроклімат (від грецького micros - малий) - це особливості клімату, властиві закритим приміщенням, незначним ділянкам земної поверхні (ліс, долина, галявина і т. ін.).

Чинниками мікроклімату є поєднання температури, вологості і швидкості руху повітря.

Мікроклімат виробничих приміщень залежить від характеру технологічного процесу, пори року, часу доби, кліматопогодних умов на ефективності засобів щодо його нормалізації.

В умовах виробництва переважають окремі елементи мікроклімату: висока або низька температура чи вологість повітря, швидкий або повільний його рух, інтенсивна інфрачервона радіація, або різноманітне їх поєднання.

Залежно від того, який компонент мікроклімату переважає виробництва бувають:

· переважно з конвекційним мікрокліматом;

· переважно з радіаційним мікрокліматом;

· з підвищеною вологістю, яка поєднується з високою або низькою температурою.

Температура повітря є одним з провідних чинників, що визначають мікроклімат виробничого середовища.

Людина має здатність регулювати життєві процеси та фізіологічні функції навіть за значних коливаннях температури повітря.

Теплообмінні процеси організму регулюються терморегуляційними центрами і корою головного мозку. У шкірі людини розташовано 250000 холодових і 30000 теплових терморецепторів від яких сигнали про зміну температури надходять у центри терморегуляції.

Терморегуляція - це процес забезпечення теплообміну між організмом і навколишнім середовищем та збереження температури тіла на постійному рівні незалежно від температури зовнішнього повітря.

Стійкість температури тіла (36,6 С) зберігається у тих випадках, коли кількість тепла, що утворюється в організмі й надходить до нього ззовні, відповідає кількості тепла, що віддається людиною у навколишнє середовище.

Суб'єктивні тепло-відчуття людини підтримуються шляхом зрівноваження процесів хімічної та фізичної терморегуляції.

Хімічна терморегуляція - це здатність організму змінювати інтенсивність обмінних процесів при вживанні їжі, підвищеному обміні речовин і надходженні теплоти ззовні за рахунок променевої енергії сонця, нагрітих предметів і т. ін.

Фізична терморегуляція допомагає людині зберігати постійну температуру за рахунок конвекції, радіації та випаровування поту.

Втрата теплоти внаслідок потовиділення (25%) відбувається при переході води з рідкого в пароподібний стан. Тепловіддача шляхом потовиділення є величиною, що завжди має знак мінус, тобто людина віддає теплову енергію на випаровування поту. Випаровування поту гальмує або зовсім припиняє подальше нагрівання тіла. Чим вища температура тим інтенсивніше відбувається віддача тепла потом. При важкій фізичній праці буває таке потіння, що піт не встигає випаровуватися і стікає краплинами. Такий стан є шкідливим для організму, бо порушується водно-сольовий баланс, клітини обезводнюються збіднюються втратою солей натрію, калію, кальцію, фосфору й ряду важливих для життя мікроелементів.

Втрата теплоти шляхом радіації (45%) відбувається за рахунок різниці температури тіла людини й предметів, що її оточують. Тепловідчуття цим шляхом може мати позитивний радіаційний баланс або від'ємний радіаційний баланс, коли людина віддає більше теплоти, ніж отримує від навколишніх предметів.

Тепловіддача способом конвекції цілком залежить від різниці між температурою тіла й повітря, а також від швидкості його руху. При великій рухомості і низькій температурі повітря збільшується тепловіддача, що може призвести до переохолодження організму. При високій температурі повітря та відповідному русі його буде забезпечуватися нормальний тепловий стан організму. Однак подальше підвищення температури рухомого повітря (>30С) не призведе до збільшення тепловіддачі, а навпаки, потік гарячого повітря буде нагрівати тіло і організм почне перегріватися.

Здатність організму зберігати рівновагу при температурних перепадах має свою межу і визначає стан теплового балансу.

Тепловий баланс - це кількісне співвідношення виробленої організмом теплоти завдяки хімічній терморегуляції і загубленої теплоти внаслідок фізичної терморегуляції.

Тепловий баланс організму може бути позитивним (перегрівання), від'ємним (переохолодження) і нульовим, якщо надходження і витрата тепла збалансовані і воно не накопичується.

Одна і таж температура повітря відчувається людиною по різному залежно від ступеня його вологості.

Інтенсивна віддача тепла організмом залежить від відносної вологості повітря.

Відносна вологість повітря - це процентне насичення повітря водяними парами в момент спостереження, який визначається відношенням абсолютної вологості до максимальної.

Чим більший дефіцит вологості, тим сухіше повітря, а відтак воно більшу кількість водяної пари може поглинути і тим інтенсивнішою буде віддача тепла шляхом випаровування поту. Тому високу і низьку температуру середовища людина переносить легше коли повітря сухе, а не вологе. Несприятливий вплив сухого повітря проявляється тільки в разі крайнього ступеня сухості (менше 20%). На слизових оболонках виникають тріщини, які легко інфікуються, що призводить до запальних процесів.

Отже, залежно від температурного режиму рух повітряних мас має свої позитивні та від'ємні сторони. Велика рухомість повітря за низьких температур викликає неприємне відчуття холоду. Недостатня рухомість повітря за високої температури створює важке відчуття жари (спеки).

До метеопараметрів відносяться також барометричний тиск, який у професійній діяльності буває, у вигляді двох основних форм: пониженого й підвищеного.

Виконання робіт на висоті понад 3000м без кисневого приладу може призвести до виникнення гірської (висотної) хвороби, яка проявляється у вигляді запаморочення, нудоти, носової кровотечі, що є наслідком кисневої нестачі та розвитку явища гіпоксії. На висоті 7000м без кисневого приладу явище гіпоксії розвивається протягом 20хв. Усі симптоми зникають, якщо людину опустити на меншу висоту чи дати їй подихати чистим киснем.

З умовами підвищеного тиску людина стикається при виконанні робіт під водою або в глибоких шахтах. Роботи в таких умовах поділяються на три періоди: період компресії, коли відбувається поступове зростання тиску вище атмосферного; період роботи за умов підвищеного тиску; період декомпресії - виведення робітника із зони дії підвищеного тиску.

Під час компресії та роботи в кесоні особливих патологічних змін в організмі не спостерігається. Небезпечним є період декомпресії, оскільки при швидкому переході людини від підвищеного тиску до нормальних умов може виникати кесонна хвороба. Азот, що виділяється у кров з бурхливим утворенням бульбашок може закупорити судини й призвести до газової емболії.

Отже, здатність організму пристосовуватися до метеорологічних умов хоч і висока, але не безмежна тому реакція організму на дію тепла або холоду може призводити до патологічного стану.

Так різке перегрівання організму може спричинити тепловий або сонячний удар. Симптомами якого є слабкість, головний біль, неправильне кольорове сприйняття, нудота, підвищення температури тіла. Висока температура повітря знесилює організм та послаблює його захисні сили внаслідок порушення водно-сольового балансу. При тяжкій формі теплового удару температура тіла може підвищуватися до +42С, внаслідок чого може настати смерть людини.

Під дією низьких температур настає холодовий дискомфорт, який призводить до сильного охолодження. При температурі тіла +24С настає смерть.

В умовах низьких температур може спостерігатися загальне або місцеве переохолодження, що сприяє розвитку простудних захворювань. За таких умов знижується чутливість шкіри, вона стає припухлою із синюшним відтінком..

Отже, тривала дія тепла чи холоду може призвести до патологічного порушення функціонального стану організму або його окремих систем.

Оптимальними мікрокліматичними умовами є такі, які при тривалому впливові на людину забезпечують нормальний тепловий стан організму без напруги терморегуляції.

Допустимими мікрокліматичними умовами є такі параметри мікроклімату, які при тривалій дії призводять до зміни теплового стану організму шляхом напруги терморегуляції.

Оптимальні і допустимі метеорологічні умови у робочій зоні нормуються залежно від категорії робіт, пори року (холодна або тепла) і виду приміщень з незначними або значними надлишками тепла.

Оптимальна відносна волога згідно з ДСН 3.3.3.042-99 становить 40-60%. Допустима до 75%. Нормалізація параметрів мікроклімату здійснюється за допомогою комплексу засобів та заходів, що включають санітарно-гігієнічні, організаційно-технологічні та інші види захисту працюючих.

Заходи щодо нормалізації нагріваючого мікроклімату включають:

· запобігання виділення у приміщення надмірної кількості тепла і вологи або перебування працюючих поза зоною несприятливого мікроклімату;

· зниження температури повітря та інтенсивності інфрачервоного випромінювання у гарячих цехах;

· нормалізація теплового балансу організму шляхом швидкого відновлення порушених процесів терморегуляції.

Важливим профілактичним заходом в умовах нагріваючого мікроклімату є механізація важких робіт, дистанційне управління, автоматизація технологічних процесів, локалізація та ізоляція тепловиділень шляхом вловлювання або відведення їх з місць утворення, герметичність обладнання, закриття технологічних отворів, влаштування водяних завіс, аерація, повітряне душування і ін.

В умовах охолоджуючого мікроклімату облаштовують шлюзи, тамбури, перегородки, повітряні завіси і т. ін.

З організаційних заходів суттєве значення має режим праці та відпочинку, припинення робіт при відповідних несприятливих температурах за постановами місцевих адміністративних органів.

Значною мірою позитивно вирішується питання шляхом раціонального впровадження питного режиму та забезпечення працюючих раціональним спецодягом.

Згідно з вказівкою МОЗ працівники, які постійно працюють в умовах впливу високих температур мають проходити періодичні медичні медогляди не менше одного разу на два роки.

Санітарне законодавство передбачає відповідні протипоказання для роботи в умовах незадовільного мікроклімату. Протипоказаннями для роботи в умовах перегрівання є захворювання серцево-судинної системи, туберкульоз легенів, різко виражені форми захворювань нервової системи і т. ін.

4.3 Виробничий шум

Ми живемо у дуже швидкому та шумному світі. Здатність чути забезпечує нам прямий постійний зв'язок із зовнішнім світом. Голосний незвичайний звук дає нам сигнал про можливу небезпеку. Ц цієї простої причини неможливо «вимкнути» здатність чути. Коли ми знаходимося в небезпечній ситуації, наші почуття загострюються. Наприклад, у ночі навіть дуже тихий звук, на який ми не звернемо уваги вдень, може викликати в нас дуже сильну реакцію. Шум сигналізує про небезпеку та викликає симптоми стресу, звільняючи при цьому велику кількість гормонів стресу. Частішає пульс та дихання, напружуються м'язи, розширюються зіниці, виявляється вплив на кров'яний тиск та роботу шлунку. Шум - це найбільш розповсюджене явище на промислових підприємствах. Нажаль, на проблему підвищених рівнів шуму на виробництві не завжди звертають увагу через те, що негативний ефект від шуму не є таким очевидним. Робітники, у яких розвивається процес втрати слуху, можуть і не підозрювати про це до тих пір, поки ця проблема не набуде характеру незворотної фізичної вади. На відміну від травм, що викликаються миттєво надзвичайно високими рівнями шуму (наприклад, від вибуху), втрата слуху від звичайних виробничих шумів відбувається дуже повільно. Вважається, що середній щоденний рівень шумів менше 80 дБ не педставляє загрози для здоров'я людей. Рівні шуму вище за 90 дБ є шкідливими. У той же час, люди, на яких впливає шум у межах від 85 до 90 дБ, повинні бути під наглядом спеціалістів тому, що при довгостроковій роботі в таких умовах у найбільш чутливих до впливу шумів людей може відбуватись погіршення слуху.

Все починається з тимчасової зміни порога чутності, який з часом стає постійним. Цей процес буде відбуватись швидше, якщо індивідуальний поріг чутності не відновлюється у повній мірі до наступного впливу підвищених шумів. Індивідуальна чутливість людей до впливу шумів може сильно вирізнятись.

Підвищений шум на робочих місцях може негативно позначатися на здатності робітників виконувати свої виробничі завдання. Загалом людина здатна нормально виконувати якісь прості рутинні завдання навіть при рівнях шуму у 130 - 140 дБ (вплив шуму ще вищого рівню може викликати порушення в роботі опорно-рухового апарату та зору людини). Щодо виконання складніших завдань, які потребують концентрації та уваги персоналу, шуми з інтенсивністю більше 95 дБ можуть бути причиною виробничого браку, травм, виходу з ладу обладнання тощо. А виконання кваліфікованої роботи високої точності та концентрації може бути проблематичним навіть при рівнях шуму 80 - 85 дБ. Переривисті імпульсні шуми є більш дезорганізуючими, ніж постійні шуми. Шуми дратують менше, якщо людина здатна контролювати джерело походження шуму.

Негативний вплив шуму на людину може продовжуватись і після припинення шуму. Зазвичай це виявляється у підвищеній дратівливості й агресивності. Окрім того, проведені дослідження показують, що шумні умови праці можуть бути причиною таких захворювань, як підвищений артеріальний тиск та безсоння. Розвиток серцево-судинних та виразкової хвороб муже бути тісно пов'язане з постійною роботою в умовах шумного виробництва.

Заходи боротьби з виробничим шумом можна розділити на забезпечення захисту колективного усіх співробітників підприємства та індивідуального кожного з працюючих. Пріоритетним напрямком завжди є колективний захист, який може включати такі заходи, як, наприклад, своєчасне обслуговування та заміна механізмів, що не працюють як належне, інкапсуляція шумного обладнання, встановлення екранів для поглинання шуму тощо. Якщо заходи щодо забезпечення колективного захисту не дають бажаного результату, необхідно забезпечити індивідуальний захист кожного з працюючих.

Часто, навіть, якщо на підприємстві існує розроблена програма захисту від підвищених шумів, самі робітники не хочуть використовувати засоби захисту органів слуху. В такій ситуації підприємство повинно не тільки забезпечити робітників достатньо ефективними засобами захисту, які викликають мінімально можливий дискомфорт в роботі, але ще провести вступні інструктажі, щоб розказати робочим навіщо потрібно користуватись засобами захисту, як ними користуватись та обслуговувати. Добробут підприємства залежить від наявності висококваліфікованих здорових робочих, які здатні виробляти матеріальні цінності з високою продуктивністю праці. Тому програма захисту робітників від шкідливих факторів, присутніх у виробництві, є одною з найважливіших для нормальної довгострокової роботи підприємства.

Одним з простих способів мотивації співробітників є проведення регулярних аудіометричних тестувань та оцінка їх результатів. Порівняння останньої аудіограми робітника з його попередніми чи/або, можливо, з аудіограмами гіпотетичної персони з «нормальним» слухом може слугувати сильним фактором мотивації для використання засобів захисту слуху.

У залежності від параметрів шуму (інтенсивність і частота) та умов проведення роботи необхідно вибрати засоби захисту слуху, що забезпечать необхідний рівень захисту та будуть максимально зручними у роботі.

Протишумові вкладки або беруши рекомендується використовувати, коли робітники знаходяться під впливом підвищених рівнів шуму впродовж тривалого часу.Протишумові вкладки встановлюються всередину слухових каналів та знижують рівень шуму, який можна почути. Існує два види беруш: одноразового використання та багаторазові. Одноразові беруши частіше виготовляють зі спіненого поліуретану, який після стискання повертається до своєї первісної форми. Такіпротишумові вкладки є зазвичай напрочуд м'якими та комфортними, їх можна використовувати для захисту від подразнюючих шумів навіть у вісні. Беруши багаторазового використання виготовляють з м'яких сополімерів, що здатні зберігати свої захисні властивості впродовж тривалого часу. Такі беруши часто доповнюють тасьмою для можливості носіння на шиї під час перерв у використанні та футляром для гігієнічного зберігання. Багаторазові беруши легко очищаються за допомогою мила та води.

Протишумові навушники використовують для частого, але не дуже тривалого знаходження у зоні з підвищеним шумом. Необхідно звернути увагу саме на нетривалість у використанні навушників - будь-які навіть найкомфортніші протишумові навушники не можна носити впродовж тривалого часу тому, що вони тиснуть на голову, а під ізоляційними чашками утворюється піт.

Усі засоби індивідуального захисту від шуму мають свої характеристики шумоізоляції. Рівень зниження шуму, який позначається в дБ, у певних діапазонах частот для різних засобів захисту може суттєво відрізнятись. Завдання полягає в тому, щоб забезпечити достатній, але не зайвий захист (рівень шуму всередині захищеного вуха має бути у межах 70-75 дБ). Зайва шумоізоляція може викликати почуття самотності та непокоєння, людина може не чути попереджуючі сигнали рухомих механізмів.

Одним з важливих профілактичних засобів попередження стомлення при дії шуму є чергування періодів роботи і відпочинку. Відпочинок знижує негативний вплив шуму на працездатність лише в тому випадку, якщо його тривалість та кількість відповідають умовам, в яких відбувається найефективніше відновлення нервових центрів. Важливе значення для осіб, зайнятих на роботах із шумом, має короткочасний відпочинок під час роботи, а також організоване дозвілля поза робочим часом.

Захист від високочастотного шуму забезпечують засоби індивідуального захисту (навушники, заглушки для вух та ін.). Працівники, які направляються у цехи з високим шумом, повинні обов'язково проходити медичні огляди, а під час праці для профілактики профзахворювань -- профілактичні медичні огляди не менш одного разу на рік.

4.4 Ультразвук і інфразвук

Інфразвук - це коливання в пружному середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою меншою за 20 Гц. Основними джерелами інфразвуку на виробництві є тихохідні масивні установки та механізми (вентилятори, поршневі компресори, турбіни, електроприводи та ін.), що здійснюють обертові та зворотно-поступальні рухи з повторенням циклу менше, ніж 20 разів за секунду (інфразвук механічного походження). Інфразвук аеродинамічного походження виникає при турбулентних процесах у потоках газів чи рідин

Хоча людина і не чує інфразвуку, він чинить несприятливий вплив на весь організм людини, в тому числі й на орган слуху, знижуючи його рівень чутності практично на всьому частотному діапазоні звукових хвиль. Інфразвукові коливання сприймаються людиною як фізичне навантаження, що зумовлює передчасне втомлення, запаморочення, біль голови, порушення функції вестибулярного апарату, зниження гостроти зору та слуху, появу відчуття страху, загальну немічність. Медики виявили, що інфразвук може також впливати і на психіку людини.

Несприятливий вплив інфразвуку суттєво залежить від рівня звукового тиску, тривалості впливу та діапазону частот. Найбільш небезпечною вважається частота інфразвукових коливань близько 7 Гц, оскільки вона збігається з альфа-ритмом біострумів мозку і може спричинити резонансні явища.

Інфразвук поділяють на постійний і непостійний. У першого рівень звукового тиску змінюється не більше 10 дБ за 1 хв, а у другого - понад 10 дБ за 1 хв. Відповідно до ДСНу 3.3.6.037-99 характеристиками інфразвуку, що нормуються на робочих місцях, є рівні звукового тиску в октавних смугах частот з середньогеометричними частотами 2, 4, 8 і 16 Гц (для постійного інфразвуку) та загальний еквівалентний рівень звукового тиску за шкалою "Лінійна" шумоміра в дБл1и (для непостійного інфразвуку). Допустимі рівні інфразвуку наведені в табл. 4.1:

Таблиця 4.1

Допустимі рівні інфразвуку

Традиційні методи боротьби з шумом, засновані на звукоізоляції та звукопоглинанні, є малоефективними щодо інфразвуку, оскільки останній має значно вищу проникну здатність. Тому необхідно, перш за все, домогтися усунення або зниження рівня інфразвуку в джерелі, що його генерує. Для цього підвищують циклічність устаткування (понад 20 ц/с), жорсткість коливних конструкцій великих розмірів, установлюють глушники реактивного типу тощо.

Ультразвук

Ультразвук широко використовується в багатьох галузях промисловості для інтенсифікації процесів хімічного травлення, нанесення металевого покриття, очищення, змивання та знежирення деталей і виробів, дефектоскопії (оцінка якості зварних швів, структури сплаву) та ін.

Ультразвук, так само як і інфразвук, орган слуху людини не сприймає, однак він може спричиняти біль голови, загальну втому, розлади серцево-судинної та нервової систем.

За способом передачі від джерела до людини ультразвук поділяють на: повітряний (передається через повітря) та контактний (передається на руки людини, що працює через тверде чи рідинне середовище).

За спектром ультразвук поділяють на: низькочастотний (коливання частотою від 1,2 o 104 до 1,0 o 106 Гц передаються людині повітряним чи контактним шляхом) та високочастотний (коливання частотою від 1,0 * 105 до 1,0 o 109 Гц передаються людині тільки контактним шляхом).

Параметрами повітряного ультразвуку, що нормуються у робочій зоні, е рівні звукового тиску в третинооктавних смугах з середньогеометричними частотами 12,5; 16,0; 20,0; 25,0; 31,5; 40,0; 63,0; 80,0;100,0 кГц. Для контактного ультразвуку параметром, що нормується, є пікове значення віброшвидкості в частотному діапазоні від 0,1 МГц до 10,0 МГц або його логарифмічний рівень. Допускається також застосовувати як параметр інтенсивність ультразвуку.

Допустимі величини параметрів ультразвуку наведені в табл. 4.2 та 4.3

Таблиця 4.2

Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях від ультразвукових установок

Таблиця 4.3

Допустимі величини параметрів ультразвуку в зонах, призначених для контакту рук оператора з робочими органами приладів та устаткування (при 8-годинному робочому дні)

Робота ультразвукових установок на більш високих частотах, для яких допустимі рівні звукового тиску, є вищими, а також застосування засобів звукоізоляції (звукоізоляційні кожухи, захисні екрани, звукоізольовані кабіни, розміщення ультразвукового устаткування в окремому звукоізольованому приміщенні) забезпечують захист від ультразвуку, який передається через повітря.

Для унеможливлення впливу контактного ультразвуку роботи з коливними рідинними середовищами (завантаження, вивантаження) необхідно проводити при вимкненому джерелі ультразвуку або використовувати для цього спеціальні інструменти, що мають ручки з еластичним покриттям, наприклад, гумовим. Як засоби індивідуального захисту використовують протишумові навушники (дія через повітря) та двошарові рукавички із зовнішнім гумовим шаром (контактна дія).

4.5 Виробнича вібрація

Вібрація у залежності від її параметрів (частота, амплітуда) може як позитивно, так і негативно впливати на окремі тканини та організм у цілому. Локальна вібрація малої інтенсивності сприятливо впливає на організм людини, відновлює трофічні зміни, покращує кровообіг у тканинах і функціональний стан ЦНС, пришвидшує загоєння ран тощо. При збільшенні інтенсивності коливань і тривалості дії виникають патологічні зміни.

Тривала дія вібрації в комплексі з іншими виробничими чинниками може призвести до виникнення вібраційної хвороби.

Розрізняють форми вібраційної хвороби, спричинені локальною і загальною вібрацією, причому більше поширена вібраційна хвороба, зумовлена дією локальної вібрації.

Клінічна картина вібраційної хвороби, зумовленої дією локальної вібрації,характеризується ураженням багатьох органів і систем організму.

Одним із первісних проявів локальної вібрації є виникнення різних сенсорних розладів у вигляді порушень вібраційної, больової, температурної і тактильної чутливості, а потім виникає судинний спазм спочатку капілярів, пізніше більш крупних судин. Вираженість і час розвитку захворювання визначається частотною характеристикою вібрації і супровідними професійними чинниками, що сприяють розвитку вібраційної хвороби. До них належать, зокрема, зворотні удари від ручних інструментів, вимушене положення тіла, шум, а також охолодження верхніх кінцівок посилює вплив вібраційного чинника.

Захворювання розвивається поступово. Хворі скаржаться на біль у руках і ногах без чіткої локалізації, на швидке стомлювання під час ходіння, підвищену чутливість до холоду, дратівливість, безсоння, шум і відчуття тяжкості в голові. Судинний синдром супроводжується нападами побіління пальців. Можуть спостерігатися стертість шкірного малюнка кінцевих фаланг, набряк пальців та їхня деформація, зміни в кістково-суглобовому та нервово-м'язовому апаратах. Зі сторони кістково-суглобового апарату спостерігаються явища деформуючого артрозу ліктьового та плечового суглобів правої руки. При рентгенологічному обстеженні також спостерігаються явища остеопорозу та інші трофічні розлади. Можливі зміни зі сторони моторної і секреторної функції шлунку, ендокринного апарату і оваріально-менструального циклу в жінок.

Хвороба супроводжується порушенням регуляції тонусу периферійних кровоносних судин. Унаслідок подразнення непосмугованих (гладеньких) м'язів судин виникають ангіоспазми, а внаслідок подразнення присудинних нервових сплетень порушується трофіка, що зумовлює подальше порушення вазомоторної координації.

У розвитку клінічної картини вібраційної хвороби внаслідок дії локальної вібрації розрізняють 3 ступені. Перший ступінь характеризується початковими виявами периферійного ангіодистонічного синдрому і синдрому сенсорної поліневропатії рук. Другий ступінь характеризується помірно вираженими виявами ангіоспастичного синдрому, а третій --вираженими виявами генералізованого ангіоспастичного синдрому.

Вібраційна хвороба, зумовлена дією загальної вібрації, характеризується ураженням ЦНС і більш вираженим поліневротичним синдромом, а також змінами зі сторони вестибулярного апарату та зорового аналізатора. Зміни в ЦНС провокують напади запаморочення, головного болю, тремору пальців рук, загальної слабкості, сонливості, шуму у вухах, погіршується пам'ять, біль у литкових м'язах, астенічний стан і невротичні реакції. У корі великого мозку порушуються кірково-підкіркові взаємозв'язки і виникають вегетативні дисфункції. Порушуються системи нейрогуморальної регуляції, обмінні процеси, функції травної системи, знижується гострота зору, погіршується сприйняття звуків, порушується функція вестибулярного апарату (порушується координація рухів).

Зі сторони серцево-судинної системи спостерігається нестійкість артеріального тиску, переважання гіпертонічних явищ, спазм коронарних судин, розвиток міокардіодистрофії та виражене падіння судинного тонусу. Можливе виникнення патологічних змін кістково-суглобового апарату, які локалізуються переважно в ногах і хребті, що приводить до розвитку дегенеративно-дистрофічних порушень у різних його відділах.

Профілактичні заходи, спрямовані на зменшення несприятливого впливу вібрації на організм людини, включають заходи технологічного характеру, до яких належить автоматизація дистанційного управління, максимальна заміна ударного клепання пресуванням, зменшення долі обрубних робіт за рахунок точного лиття, використання самохідного обладнання з автоматичним управлінням замість ручного буріння, механізація процесів ручного формування, дистанційне управління бетоноукладчиків. Створення раціональних ручних інструментів і машин з віброзахисними конструкціями, створення спеціальних амортизованих сидінь і майданчиків з пасивною пружинною ізоляцією (плаваючі фундаменти), гумові, поролонові настили тощо.

Профілактика несприятливого впливу вібрації передбачає також заходи гігієнічного характеру, зокрема, впровадження раціональних режимів праці та відпочинку і гігієнічне нормування. Раціональний режим праці передбачає обмеження сумарного часу дії чинника протягом зміни шляхом уведення регламентованих перерв. Визначено, якщо час контакту з вібрацією становить 20--30% тривалості робочої зміни, то хвороба не розвивається. Рекомендується встановлювати дві регламентовані перерви для активного відпочинку, тривалістю 10-15 хвилин, і проведення фізіопрофілактичних процедур.

Використовується принцип захисту часом. При роботі з вібруючими машинами забороняється наднормова праця. До таких робіт не допускаються підлітки. Важливо усунути супутні фактори: значне фізичне зусилля, незручне положення тіла, локальне та загальне охолодження.

З метою профілактики шкідливої дії вібрації застосовують також засоби індивідуального захисту. До них належать віброгасні рукавиці і відповідне спецвзуття (віброгасне взуття).

Для підвищення опірності організму до вібраційної хвороби рекомендується використання водних процедур для рук (теплі ванночки для рук) у поєднанні із самомасажем, а також циркулярний душ на область хребта. Також рекомендується спеціальна виробнича гімнастика, ультрафіолетове опромінення і додаткове приймання вітамінів В1, С і РР протягом 2-3 тижнів, з перервою на тиждень і подальшим повторенням.

Згідно з наказом МОЗ України № 45 від 31.03.1994 р. „Про проведення попередніх при влаштуванні на роботу і періодичних медичних оглядів робітників“ працівники, на яких діє вібрація, підлягають обов'язковим медичним оглядам при влаштуванні на роботу (попередній медогляд) і періодичним медоглядам (один раз протягом року) з визначенням вібраційної чутливості за допомогою вимірювача вібраційної чутливості (ВВЧ-2) і дослідження капілярів пальців рук за допомогою капіляроскопа.

Протипоказаннями для влаштування на роботу, де діє вібрація, є такі захворювання як вегетативні неврози, травми периферичних нервів, дефекти кісток і суглобів, гіпертонічна хвороба, вестибулопатії, спондиліти, грижі значних розмірів, туберкульоз, аномалії менструального циклу, вагітність, облітеруючий ендартерит.

4.6 Інструкція з охорони праці продавця непродовольчих товарів

1. Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98“Положення про розробку інструкцій з охорони праці”,ДНАОП 0.00-4.12-99“Типове положення про навчання з питань охорони праці”, ДНАОП 1.7.00-1.01-96 "Правила охорони праці для об'єктів роздрібної торгівлі".

1.3. За даною інструкцією продавець непродовольчих товарів (далі - продавець) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та продавця.

1.4.Власник повинен застрахувати продавця від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров'я продавця з вини власника, він (продавець) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.5. За невиконання даної інструкції продавець несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.6. До самостійної роботи продавцем непродовольчих товарів допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці.

1.7. Продавець повинен:

1.7.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.7.2. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці і відповідальність за товаришів по роботі.

1.7.3. Утримувати робоче місце в належному стані; не захаращувати його, проходи і підходи.

1.7.4. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.

1.7.5.Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.

1.7.6. К ористуватись справним обладнанням.

1.8. Основні небезпечні та шкідливі фактори, які діють на продавця:

1.8.1. Незадовільні метрологічні умови в виробничих приміщеннях:

1.8.2. Недостатня освітленість робочої зони.

1.8.3. Протяги.

1.8.4. Недостатні або перебільшені швидкість і вологість повітря робочої зони.

1.8.5. Ураження електричним струмом.

1.9. Продавець забезпечується робочою формою або спецодягом згідно з колективним договором (угодою).

1.10. Товари в складських приміщеннях треба розміщати на стелажах або в штабелях, ширина проходу між якими повинна бути не менше.

1.11. Товари, що мають підвищену пожежну небезпеку (одеколон, духи, сірники та інше), не повинні зберігатися сумісно з іншими товарами. Для їх зберігання в магазинах необхідно виділяти спеціальні приміщення (комору).

1.12. Входи, виходи і сходи в магазинах повинні бути окремими для покупців та обслуговуючого персоналу.

1.13. Сходинки службових сходин повинні бути огороджені поруччями з решітками висотою не менше.

1.14. Забороняється захаращувати проходи і площу підлоги біля робочих місць.

1.15. Ширина проходів в торгових залах між одиницями устаткування, а також між устаткуванням і стінами приміщень повинна бути:

1.15.1. Між стелажами для інвентарних корзин та стіною (прохід для покупців в торговий зал) - 1,7 -.

1.15.2. Між прилавками і обладнанням за прилавками - 0,9м.

1.15.3. Між кабінами контролерів - касирів -.

1.15.4. Між лініями касових кабін розрахункового вузла і стелажами для інвентарних корзин або столами для покупців - 2.

Менше значення ширини проходу - для магазинів в сільських населених пунктах.

При доставці контейнерів в торговий зал за допомогою підіймально-транспортних засобів відстань між обладнанням необхідно збільшувати до.

1.16. За наявності в торгових залах вітрин необхідно забезпечити зручний доступ до виставлених взірців товарів, можливість протирання шибок і прибирання простору між ними.

1.17. На робочих місцях продавця між прилавком і пристінним обладнанням повинен бути справний дерев'яний настил висотою 50- від підлоги для запобігання переохолодженню ніг.

1.18. На робочих місцях продавця повинні бути встановлені зручні стільці для відпочинку (через кожні 2-3 години роботи стоячи).

Не дозволяється використовувати для цих цілей ящики і інші випадкові предмети.

1.19. Продавці, які працюють на технологічному обладнанні, повинні пройти навчання по правилах безпечної їх експлуатації та мати відповідне посвідчення.

1.20. Дзеркала, які знаходяться в торгівельному залі і примірочних кабінах, повинні бути надійно закріплені.

1.21. Штанги, з яких складаються примірочні, повинні бути міцно закріплені.

1.22. Підставки під праски повинні знаходитись на одному рівні із столами і мати з трьох боків бортики.

Столи для прасування швейних виробів повинні бути оббиті сукном чи повстю.

1.23. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками.

Підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину) -.

Підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни -.

Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати:

- з робочої поверхні - ;

- з підлоги-.

У вагу вантажу, що переміщується, включається вага тари і упаковки. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, прилавка тощо.

При переміщенні вантажу на візках або в контейнерах докладене зусилля не повинно перевищувати.

1.24. Зберігати горючі матеріали, відходи, упаковку та контейнери в торгових залах та на шляхах евакуації забороняється.

1.25. Робочі місця продавців повинні оснащатися необхідним обладнанням і інвентарем у відповідності з нормами технічного оснащення торгових об'єктів.

1.26. Робоче місце продавця необхідно розміщувати з урахуванням найбільш зручного зв'язку з підсобними приміщеннями.

1.27. Робочий запас товару повинен розміщуватись на прилавку і за продавцем в середній частині пристінного обладнання в радіусі зони максимальної досяжності (на рівні від 0,5 до від підлоги і від 1,5 до по ширині).

1.28. Продавцям по продажу непродовольчих товарів при постійній роботі в неопалювальних місцях, приміщеннях, палатках, кіосках, ларьках або при розносній (розвізній) торгівлі повинен додатково видаватися безкоштовно теплий спецодяг, спецвзуття: куртка бавовняна на утепленій підкладці, валянки, калоші на валянки.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Одягти форму або спеціальний одяг. Волосся прибрати під головний убір.

2.2. Звільнити робоче місце від тари та інших непотрібних речей, які не використовуються під час роботи.

...