Оцінка ефективності менеджменту на підприємстві

2.3. Перевірити достатність освітлення робочої зони.

2.4. Перевірити наявність, справність та стійкість дерев'яної решітки, стан підлоги, стан повітря робочої зони.

2.5. Розмістити товар, інвентар таким чином, щоб забезпечувалась зручність в роботі, запобігались зайві переходи, рухи.

2.6. Перевірити, щоб обладнання, яке живиться від електромережі, мало справне захисне заземлення.

2.7. До початку роботи продавець повинен перевірити своє робоче місце, справність торгово-технологічного обладнання, інвентарю і пристроїв, за наявності пошкоджень або несправності повідомити керівника робіт.

2.8. Робоче місце повинно утримуватись в чистоті, захаращення робочих місць і проходів не допускається.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Робоче місце необхідно утримувати в чистоті і порядку, не захаращувати його сторонніми речами, тарою та іншими предметами.

3.2. Під час перебування в місцях навантаження і розвантаження товарів не можна знаходитись на лінії руху транспорту або вантажу.

3.3. Для зняття товару з верхніх полиць необхідно користуватись приставними драбинами, які мають пристосування проти ковзання.

3.4. Нижні кінці тятив переносних драбин і драбин-стрем'янок повинні мати окуття із гострими наконечниками, а при користуванні ними на асфальтових, бетонних і подібних підлогах повинні бути башмаки з гуми або іншого матеріалу, який не ковзає. При необхідності верхні кінці драбини повинні мати спеціальні крюччя. Зламані драбини застосовувати забороняється.

3.5. Розміри приставної драбини повинні забезпечувати продавцю можливість виконувати роботу в положенні стоячи на сходинках, що знаходяться на відстані не менше від верхнього кінця драбини.

3.6. Переносні дерев'яні драбини та розсувні драбини-стрем'янки довжиною більше повинні мати не менше двох металевих стяжних болтів, установлених під сходинками.

Розсувні драбини-стрем'янки повинні бути обладнані пристроями, що виключають можливість їх самовільного зрушення. Загальна довжина драбини не повинна перевищувати.

3.7. Застосування драбин, збитих на цвяхах, без урізання сходин в тятиви, не допускається. Забороняється робота стоячи з ящиків і інших сторонніх предметів.

3.8. Під час перенесення товарів в жорсткій тарі необхідно користуватися рукавичками.

3.9. Розкривання ящиків слід виконувати тільки з торцевого боку відповідним інструментом (цвяходерами, кліщами), при цьому цвяхи, що стирчать, виривати, а металеву оббивку загинати всередину ящика. Забороняється залишати в порожній тарі бите скло.

3.10. Бочки необхідно розкривати тільки спеціально призначеним для цього інструментом. Забороняється збивати обручі і вибивати дно бочок за допомогою сокири, лома і інших випадкових речей.

3.11. Перенесення гострих, ріжучих, колючих інструментів слід виконувати в чохлах. Зберігати їх необхідно в пеналах.

3.12. Під час перевірки електротоварів, радіотоварів, використовуючи електровимірювальні або випробувальні прилади, необхідно слідкувати за тим, щоб дріт був ізольований. Забороняється залишати електроприлади під напругою.

Продавці повинні пройти навчання по правилах безпечного користування електроприладами.

3.13. Під час різання тканин необхідно користуватися ножицями з ізольованими ручками.

3.14. У робочий час завантаження товарів та вивантаження тари має здійснюватись шляхами, не зв'язаними з евакуаційними виходами для покупців з торгових залів.

3.15. Кравецькі ножиці для різання сукняних тканин повинні бути легкими, добре наточеними, довжиною до.

3.16. Продаж вогнепальної зброї, боєприпасів і піротехнічних виробів дозволяється виконувати в спеціалізованих магазинах тільки на верхніх поверхах.

3.17. Зберігати порох в магазинах можна тільки в спеціальній коморі з вогнестійкими стінами, стелею і без вікон.

3.18. Дозволяється зберігати в магазинах не більше, ніж по одному ящику з димним і бездимним порохом, а також споруджених набоїв в кількості 15 тис. шт.

3.19. Викладати порох разом із капсулами і набоями на прилавок можна тільки для передачі покупцеві.

3.20. Продаж пороху дозволяється тільки в заводській упаковці. Розкривати заводську упаковку ящиків з боєприпасами в приміщеннях складів забороняється.

3.21. В кожному торговому приміщенні повинно бути не менше двох шаф: одна - для зберігання пороху, друга - для зберігання капсулів і споряджених набоїв.

Зберігати їх в одній шафі забороняється.

3.22. Забороняється прасувати одяг електропрасками безпосередньо в торгових залах та на складах (для цього повинно бути виділено спеціально обладнане приміщення).

3.23. В магазинах забороняється:

3.23.1. Проводити вогневі роботи під час перебування людей в торгових залах.

3.23.2. Розміщувати відділи і секції для продажу парфумерних товарів поблизу виходів і біля шляхів евакуації.

3.23.3. Зберігати одночасно в магазині більше 15 тис. аерозольних упаковок.

3.23.4. Викладати целулоїдні і інші пожежонебезпечні вироби у вітринах.

3.23.5. Складувати і зберігати товари в торгових залах магазинів з прилавками.

3.23.6. Розмішувати на шляхах евакуації і сходових клітках пункти по ремонту годинників, граверні та інші майстерні.

3.23.7. Розміщувати торгові автомати і торгувати товарами на площадці сходових кліток, в тамбурах та на інших шляхах евакуації.

3.24. В магазинах з великою кількістю покупців доставка товарів на робочі місця повинна бути здійснена до відкриття магазину.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після закінчення роботи все обладнання повинно бути переведено в положення, яке виключає можливість його пуску сторонніми особами.

4.2. Прибрати сміття та відходи за межі магазину, упорядкувати робоче місце.

4.3. Зняти спецодяг, покласти його в відповідне місце.

4.4. Помити обличчя, руки з милом. При можливості прийняти душ.

4.5. Доповісти керівникові робіт про всі недоліки, які мали місце під час виконання робіт.

5. Вимоги безпеки в аварійній ситуації

5.1. При виникненні аварійної ситуації або ситуації, яка може привести до аварії чи нещасного випадку (вихід з ладу обладнання, ураження електричним струмом, виявлення напруги на металевих частинах обладнання, відрив заземлюючого приводу та інше), необхідно відключити обладнання від електромережі.

5.2. Огородити небезпечну зону та не допускати до неї сторонніх осіб.

5.3. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.4. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати «швидку медичну допомогу».

5.5. Надання першої медичної допомоги.

5.5.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

4.7 Заходи щодо пожежної безпеки

Види приміщень

У функціональній структурі будинків підприємств роздрібної торгівлі передбачаються такі основні групи приміщень:

- торговельні й інші приміщення для обслуговування покупців (торговельні зали, зали приймання та видавання замовлень, кафетерії тощо);

- приміщення для приймання та зберігання товарів, приміщення для підготовки товарів до продажу (приймальні, розвантажувальні, комори та склади, охолоджувані камери, фасувальні, комплектувальні відділів замовлень тощо);

- підсобні приміщення для зберігання тари, контейнерів, упаковки, інвентарю, спецодягу тощо);

- службові та побутові приміщення (адміністративні, конторські, пожежний пост, кімнати персоналу, гардеробні, душові, туалети тощо);

- технічні приміщення систем інженерного обладнання (венткамери, машинні відділення ліфтів та холодильних установок, тепловий вузол, насосна станція пожежогасіння тощо).

2.Розташування приміщень

2.1. В продовольчих магазинах приміщення комор і підготовки товарів до продажу слід передбачати, як правило, на одному рівні з відповідною за спеціалізацією торговельною залою.

2.2. В умовах реконструкції допускається розміщення комор (за винятком комор для легкозаймистих матеріалів і горючих рідин), приміщень для підготовки товарів до продажу та торговельних зал на різних рівнях у разі забезпечення зв'язку за допомогою підйомників, вантажних ліфтів або інших піднімальних пристроїв для товарів, а також сходів, пандусів, пасажирських ліфтів для покупців (відвідувачів) і персоналу.

2.3. Допускається розміщення в підвальному та цокольному поверхах комор і складських приміщень продовольчих і непродовольчих магазинів, торговельні зали яких розміщені на першому поверсі та вище, а також підсобних приміщень магазинів (у тому числі для приймання скляної тари, зберігання контейнерів, упаковки матеріалів, інвентарю для прибирання тощо), побутових приміщень (гардеробів, вбиралень, умивалень, душових, кімнат особистої гігієни жінок), технічних приміщень систем інженерного обладнання будинків.

2.4. Комори (склади) товарів, які є горючими легкозаймистими рідинами, горючими речовинами та матеріалами, або негорючих товарів в упаковці з горючих матеріалів слід розміщувати біля зовнішніх стін із віконними прорізами та відокремлювати їх від торговельної зали та підсобних приміщень протипожежними перегородками 1-го типу й перекриттями 3-го типу, передбачаючи вхід до них через тамбур-шлюз.

2.5. У підприємствах торгівлі не допускається передбачати комори (склади), а також виробничі приміщення категорій А і Б за вибухопожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002.

2.6. Комори (склади) необхідно розділяти протипожежними перегородками 1-го типу на відсіки площею не більше 700м2, допускаючи в межах кожного відсіку встановлення сітчастих чи інших перегородок, які не досягають стелі. Димовидалення в цьому випадку передбачається на відсік у цілому.

3. Висота приміщень

У коридорах, складських, підсобних приміщеннях допускається скорочення висоти від підлоги до стелі до 2,2м, у технічних приміщеннях без постійного перебування людей висоти проходів до обладнання в них до 1,9м.

4. Освітлення приміщень

4.1. Торговельні зали, фасувальні, комплектувальні, прасувальні, майстерні й інші приміщення підприємств роздрібної торгівлі з тривалим перебуванням людей рекомендується забезпечувати природним освітленням.

4.2. Допускається влаштовувати без природного освітлення:

- торговельні зали;

- приміщення приймання скляної тари від населення;

- складські приміщення;

- підсобні (комори для зберігання тари, контейнерів, інвентарю, у тому числі інвентарю для прибирання);

- побутові приміщення персоналу;

- технічні-- тобто всі приміщення, які допускається розміщувати в підвальних поверхах згідно з ДБН В.2.2-9 і для яких може передбачатися лише штучне освітлення згідно з ДБН В.2.5-28. У цьому випадку зазначені приміщення мають бути обладнані системою примусового димовидалення.

5. Підлога

Підлога на шляхах переміщення товарів та евакуації з торговельних залів не повинна мати порогів. Асфальтова підлога допускається лише в розвантажувальному приміщенні на майданчику для автомобілів. У решті приміщень матеріал підлоги визначається проектом за погодженням із органами державного пожежного та санітарного нагляду.

6. Двері

Двері комор та приміщень для приймання товарів мають бути протипожежними не нижче 2-го типу, двополотними завширшки щонайменше 1,3м і заввишки щонайменше 2,3м. При цьому ширина одного з полотен повинна бути мінімум 0,8м.

7. Димовидалення

7.1. З комор площею до 50м2, які мають виходи до коридорів, димовидалення допускається передбачати через вікна, які відчиняються та розташовані в кінці коридорів, якщо відстань від дверей комори до такого вікна становить не більше 15 м.

76.2. З комор (складів), які прилягають до розвантажувальних (завантажувальних) приміщень та платформ і сполучені з ними дверними та віконними прорізами, димовидалення влаштовувати не потрібно.

7.3. З комор (складів) площею понад 50м2 слід передбачати димовидалення через віконні прорізи чи спеціальні шахти, а в разі розміщення таких комор у підвальному поверсі-- передбачати для кожного відсіку не менше двох вікон з приямками розміром щонайменше 1,2мх0,9м. Вільну площу зазначених вікон необхідно приймати за розрахунком, але не менше 0,2% від площі цих приміщень.

7.4. Для обмеження поширення диму в будинках, у яких торговельні зали сполучаються між собою через відкриті прорізи в перекритті, слід влаштовувати резервуар диму-- димову зону, огороджену по периметру протидимовими завісами. Допускається як завіси використовувати будівельні конструкції, якщо вони не мають прорізів (отворів). Висота протидимових завіс визначається за розрахунком згідно зі СНиП 2.04.05.

7.5. У торговельних залах без природного освітлення повинні влаштовуватися системи протидимної вентиляції (димовидалення). Необхідність влаштування системи димовидалення в торговельних залах з природним освітленням визначається згідно з вимогами СНиП 2.04.05.

8. Холодильні камери

8.1. Холодильні камери не допускається розміщувати поруч з котельнями, бойлерними, душовими та іншими приміщеннями з підвищеною температурою, вологістю, а також над такими приміщеннями та під ними.

8.2. Теплоізоляцію огороджувальних конструкцій холодильних камер слід проектувати з негорючих матеріалів або матеріалів груп горючості Г1, Г2 відповідно до розрахункової внутрішньої температури повітря в камерах, але не нижче -15°С у камерах для зберігання заморожених продуктів та морозива (низькотемпературні камери) і не вище -2°С у решті холодильних камер.

9. Протипожежні стіни

9.1. Найбільшу площу поверху чи його частини між протипожежними стінами 1-го типу (протипожежного відсіку) залежно від ступеня вогнестійкості та поверховості будинків підприємств торгівлі слід приймати згідно з таблиця 4.4.

Таблиця 4.4

Ступінь вогнестійкості будинків

Ступінь вогнестійкості будинків	Найбільша кількість поверхів	Найбільша площа поверху чи його частини між протипожежними стінами 1-го типу, м2
		Одноповерхових	Двоповерхових	3-5-повер-хових
І-ІІ	5	3500	3000	2500
III	2	2000	1000	-
ІІІа, ІІІб	1	1000	-	-
IV, IVа і V	1	500	-	-

9.2. Підприємства торговельною площею більше 100м2, розташовані в будинках іншого призначення, слід відокремлювати від інших підприємств і приміщень протипожежними перешкодами (у будинках І ступеня вогнестійкості-- протипожежними стінами

2-го типу, перегородками вогнестійкістю ЕІ 60, перекриттями 2-го типу; у будинках ІІ-III ступенів вогнестійкості протипожежними стінами 3-го типу, перегородками 1-го типу, перекриттями 3-го типу; у будинках IIIа, IIIб, IV, IVa ступенів вогнестійкості-- протипожежними перегородками 2-го типу).

10. Шляхи евакуації

10.1. Для розрахунку шляхів евакуації кількість покупців, які одночасно перебувають в торговельній залі, слід визначати з розрахунку на одну людину (включаючи площу, зайняту обладнанням):

- для магазинів-- 3м2 площі торговельної зали в містах і селищах; 2м2-- у селах;

- для ринкі-- 1,6м2 площі торговельної зали ринкової торгівлі.

10.2. З торговельної зали повинно бути передбачено не менше двох розосереджених евакуаційних виходів безпосередньо назовні або до сходових майданчиків типу СК1, які мають двері з пристроями самозачинення та ущільнення в притулах.

10.3. Відстані від найвіддаленішої точки торговельної зали до найближчого евакуаційного виходу назовні або до сходового майданчика слід визначати згідно з таблиці 4.5, відповідно до із об'єму зали та ступеня вогнестійкості будинку

Таблиця 4.5

Ступінь вогнестійкості будинку

Торговельні зали	Ступінь вогнестійкості будинку	Відстань, м, у залах об'ємом, тис. м3
		до 5	більше 5 до 10	більше 10
Якщо площа основних евакуаційних проходів від площі зали складає:
25% і більше	I, II	50	65	80
	ІІІ, ІІІб, IV	35	45	-
	ІІІа, IVa, V	25	-	-
менше 25%	І, II	25	30	35
	III, ІІІб, IV	15	20	-
	ІІІа, IVa, V	10	-	-

10.4. Влаштування евакуаційних виходів через розвантажувальні приміщення та комори (склади) не допускається.

10.5. У підприємствах роздрібної торгівлі торговельною площею до 150м2, розміщених в одноповерхових окремо розташованих будинках, вбудовано-прибудованих, прибудованих чи вбудованих об'ємах (приміщеннях) у будинки іншого призначення, допускається використовувати як другий евакуаційний вихід із торговельної зали вихід через групу неторговельних приміщень, за винятком комор і розвантажувальних приміщень.

10.6. З неторговельних приміщень з одночасним перебуванням не більше ніж 50 осіб, якщо відстань від найвіддаленішої точки підлоги до виходу з цих приміщень не перевищує 25м, допускається влаштовувати один евакуаційний вихід.

10.7. За наявності на шляхах евакуації розсувних (обертових) дверей поряд з ними слід влаштовувати двері, які відчиняються за напрямом евакуації та відповідають вимогам ДБНВ.1.1-7-2002 до евакуаційних виходів.

10.8. Ширина кожного полотна двополотних евакуаційних дверей повинна бути щонайменше 0,8м.

10.9. Ширину евакуаційних виходів (дверей) з торговельної зали слід визначати за розрахунком, відповідно до кількості людей, які евакуюються через цей вихід, згідно з таблиця 4.5, але не менше 1,2м.

Таблиця 4.6

Ступінь вогнестійкості будинку

Торговельні зали	Ступінь вогнестійкості будинку	Кількість людей на 1м ширини евакуаційного виходу (дверей) у залах об'ємом, тис. м3
		до 5	більше 5 до 10	більше 10
Якщо площі основних евакуаційних проходів від площі зали становлять:
25 % і більше	І, II	165	220	275
	III, ІІІб, IV	115	155	-
	ІІІа, IVa, V	80	-	-
менше 25 %	І, II	75	100	125
	III, ІІІб, IV	50	70	-
	ІІІа, IVa, V	40	-	-

10.10. Ширину основних евакуаційних проходів у торговельній залі слід приймати відповідно до розміру торговельної площі:

- до 100 м2 включно-- 1,4 м;

- від 100м2 до 150м2 включно-- 1,6м;

- від 150 м2 до 400 м2 включно-- 2м;

- понад 400 м2-- 2,5м.

10.11. Площа проходів між турнікетами, кабінами контролерів-касирів (місцями реєстраторів розрахункових операцій) і проходів із зовнішнього боку від торговельної зали вздовж вузла розрахунку до площі основних евакуаційних проходів не включається.

10.12. У будинках І і II ступенів вогнестійкості в торговельних залах допускається розміщувати відкриті сходи типу С2 (чи пандуси) з першого до другого або з цокольного до першого поверху. Ці сходи чи пандуси допускається враховувати в розрахунку шляхів евакуації не більше ніж для половини кількості покупців, які перебувають у відповідній торговельній залі, а для евакуації решти покупців передбачати не менше двох сходових майданчиків типу СК1.

10.13. Уклони маршів сходів та пандусів, їх ширину слід приймати згідно з ДБНВ.2.2-9, при цьому ширина маршів відкритих сходів має бути щонайменше 1,45м і щонайбільше 2,5м.

11. Встановлення ґрат

11.1. У разі необхідності встановлення ґрат на вікнах приміщень, де перебувають люди (у торговельних залах, службових, побутових приміщеннях), вони повинні розкриватися, розсуватися або зніматися.

11.2. Встановлювати стаціонарні (незнімні) ґрати дозволяється у коморах, складах, касах тощо згідно з чинними нормативними документами.

12. Застосування будматеріалів

12.1. У будинках І, II, III, IIIа, IIIб ступенів вогнестійкості опорядження стін, стель торговельних залів підприємств торгівлі повинно передбачатися з негорючих матеріалів або матеріалів з показниками пожежної небезпеки не вище ніж Г2, В2, Д2, Т2.

12.2. Будівельні матеріали, які застосовуються на шляхах евакуації (в коридорах, на сходових майданчиках, сходах, у ліфтових холах, вестибюлях) будинків підприємств торгівлі, мають відповідати вимогам п.5.24 ДБНВ.1.1-7-2002. При цьому на шляхах евакуації не допускається використовувати килимові покриття.

13. Протипожежне обладнання

13.1. Автоматичними установками пожежогасіння повинні бути обладнані будинки та приміщення підприємств торгівлі, у тому числі речові, продуктово-речові ринки:

- будинки І, II ступенів вогнестійкості із збільшеною площею протипожежних відсіків;

- двоповерхові будинки із розміщенням торговельних залів на двох поверхах із загальною торговельною площею понад 3500м2;

- будинки з розміщенням торговельних залів на трьох та більше поверхах незалежно від їх загальної торговельної площі;

- підприємства із загальною торговельною площею 150м2 та більше або із загальною площею 400м2 і більше, розташовані в підвальних поверхах.

13.2. Автоматичними установками пожежної сигналізації повинні бути обладнані будинки та приміщення підприємств торгівлі:

- продуктові ринки;

- магазини і ринки, які не названі раніше.

13.3. Підприємства торгівлі повинні обладнуватися системами оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей у разі пожежі згідно з вимогами ДБН В.1.1-7-2002.

13.4. Пожежні крани повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафах, які мають отвори для провітрювання та пристосовані для опломбування й візуального огляду їх без розкриття.

13.5. Конструкція шафи пожежного крана повинна передбачати, крім розміщення в ній пожежного крана діаметром 50мм або 65мм (укомплектованого пожежним рукавом відповідного діаметра та стволом), наявність пожежного кран-комплекту з напівжорстким рукавом діаметром щонайменше 25мм, виконаного згідно з ДСТУ 4401-1 та приєднаного до пожежного стояка через вхідний запірний вентиль, а також двох вогнегасників.

13.6. У шафах пожежних кранів слід також передбачати кнопки дистанційного відкривання поповерхових клапанів димовидалення та підпору повітря й вмикання вентиляторів протидимного захисту.

Висновки

В Україні менеджмент зазвичай розглядається як одна з економічних наук. Проводяться науково-дослідні роботи, випускаються журнали і книги, захищаються дисертації з менеджменту. Менеджмент як наукова дисципліна спирається на практику управління.

Вивчення ефективності менеджменту є досить складним процесом, оскільки передбачає врахування різних факторів і передумов, які надають сукупний вплив на управлінську діяльність.

Об'єктом дослідження є ПАТ «Новий світ». У дипломній роботі були розроблені ряд нових послуг, спрямованих на покращення діяльності ПАТ «Новий світ». Були виконані та реалізовані поставленні завдання. В умовах конкурентної боротьби суб'єктів підприємницької діяльності ефективність діяльності є ключовим фактором в управлінні ним. Реалізація стратегії розвитку, яка побудована на принципах підвищення економічної ефективності функціонування, дасть змогу вільно конкурувати в ринковому середовищі та інтегруватися в європейську систему суспільно- економічних відносин.

У першої частини дослідження були розглянуті аналіз існуючих методів щодо покращення менеджменту на підприємстві, дослідження та аналіз середовища діяльності підприємства.

В умовах сучасної ринкової економіки менеджмент є одним з основних елементів успішної діяльності підприємств, тому потребує детального вивчення та аналізу. Визначення тенденцій впровадження та розвитку ефективного менеджменту на підприємствах дасть змогу сформувати ряд рекомендацій щодо активізації діяльності організацій та виведення їх на новий рівень розвитку.

Основним напрямком діяльності ПАТ «Новий світ» це вхідні та міжкімнатні двері для житлових будинків. Компанія технічно оснащена виробничими лініями західноєвропейських виробників деревообробного обладнання: Kuper, Burkle, Heesemann, Weeke (Німеччина), Cefla, SCM Sergiani (Італія), Barberan (Іспанія) та ін., аналогів яким немає в Україні.

На підприємстві ПАТ «Новий світ» коефіцієнт покриття становив у 2015р. - 0,384; у 2016 р. - 0,441; у 2017 р. - 0,431, у 2018 р. - 0,405.

Спостерігається нестабільна тенденція. Такі показники означають те, що на кожну гривню поточних зобов'язань припадає 0,38 грн., 0,44 грн., 0,43 грн. та 0,4 грн. оборотних коштів за досліджуваний період. Станом на 2018р. цей показник в 4 рази менше рекомендованих для раціонального управління платоспроможністю компанії, що означає втрату платоспроможності підприємства й перевищення вартості поточних зобов'язань над вартістю активів компанії. Основною причиною, що вплинула на таку зміну показників ліквідності, варто вважати низький обсяг необхідних оборотних активів та збільшення частки як короткострокових, так і довгострокових зобов'язань підприємства.

Проаналізувавши зовнішнє середовище підприємства, можна зробити висновок, що у підприємства є можливості підвищення ефективності своєї діяльності за рахунок продукції на ринку збиту: відкриття мережі магазинів з продажу дверей та їх установці “Новий світ” в м. Дніпро, м. Нова Каховка, м. Запоріжжя.

Позитивним моментом є збільшення продажу товару, що в свою чергу створює передумови для забезпечення розширеного відтворення виробництва. У майбутньому періоді може спостерігатися збільшення обсягу виробленої продукції, а як наслідок і збільшення виручки від реалізації.

У третьому розділі було запропонована розробка заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємства. Зроблена оцінка та обґрунтування доцільності впровадження запропонованих заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємства. Інвестиційні витрати фірми - 5 500000 грн. При ставці дисконтування у 30,6%, строк окупності запропонованих заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємства - 2,5 рік. Все це говорить, що запропоновані заходи підвищення ефективності діяльності фірми є інвестиційні, проект є перспективним. Чистий приведений дохід NPV - 258870 грн.

Робота ПАТ «Новий світ» не обходиться без постачальників. Проте вивченню постачальників не приділяється достатня увага, а тому виникає марна трата фінансових ресурсів. Маркетологам підприємства необхідно провести дослідження усіх постачальників і правильно оприділитися з закупкою сировини таким чином зменшити витрати. Підприємству також варто приділити достатню увагу маркетинговим комунікаціям. Підприємство використовує тільки інформаційну рекламу і рекламує тільки товар. Варто застосовувати не тільки інформаційну, а й переконуючу та нагадувальну. І реклама має бути спрямованою не тільки на товар, а й на торгове підприємство. Рекламу можна проводити на місці продажу, а також застосовувати зовнішню рекламу.

Список використаних джерел

1. Про розвиток освіти та сфери перукарського мистецтва і декоративної косметології та її державну підтримку: Закон України від 28.02.2003 №3178// Відомості Верховної Ради України. 2003. №3178. ст.32. (Редакція від 10.04.2003р.).

2. Про захист прав споживачів: Закон України від 12.05. 1991 р. № 1023- ХII // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 30. Ст. 379. (Редакція від 13.01.2006 р.).

3. Про підтвердження відповідності: Закон України " від 17.05.2001р. № 2406-111 // Відомості Верховної Ради України - 2001 - №32 - Ст.169 - (Редакція від 02.02.2012р).

4. Інструкція щодо надання перукарських, манікюрних та педикюрних послуг: Наказ Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення 27 серпня 2000 р. N 20. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2000 р. за N 813/5034.

5. Послуги перукарень. Загальні вимоги: ДСТУ 4094-2002. К.: Держстандарт України, 2002. 9 с. [Національний стандарт України].

6. Державні санітарні правила та норми для перукарень різніх тіпів: ДСПіН 2.2.2.022-99. Міністерство охорони здоров'я України. 1999. 10 с.

7. Про затвердження правил побутового обслуговування населення: Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.1994 № 313-94-п // Кабінет Міністрів України. 1994. №313. (Редакція від 17.01.2014р.)

8. Услуги бытовые. Услуги парикмахерские. Общие технические условия: ГОСТ Р 51142-98. М.: - Госстандарт РФ, 1995. 8 с. [Государственный стандарт РФ].

9. Правила охорони праці для перукарень: ДНАОП 9.0.30-1.07-97. Державний комітет України по нагляду за охороною праці від 21.05.1997 №143. (Редакція від 19.08.2002)." 104

10. Парикмахерские. Санитарно эпидемиологические требования к устройству, оборудованию и содержанию: СанПиН 2.1.2.1199-03 от 12.03.2003 р. №15 Постанова Главного государственного санитарного врача РФ. 2003. №15. (Редакция 25.04.2007).

11. Антонюк, Я.С. Сфера побутових послуг для населення: стан розвитку і засади державного регулювання на місцевому рівні / Я.С. Антонюк // Регіональна економіка. 2001. № 4. С. 115 - 122.

12. Басовский JI.E. Управление качеством: Учебник / JI. Е. Басовский, В. Б. Протасьев. М.: ИНФРА-М, 2008. 212 с.

13. Бойко В.В. Социально-психологический климат коллектива и личность / В.В. Бойко [и др.]. М.: Мысль, 2000. С. 86-87..

14. Варакута С.А. Управління якістю. / С.А. Варакута - М.: Инфра, 2008.

15. Ветошкина Т. Влияние корпоративной культуры на мотивацию персонала / Т. Ветошкина // Кадровик. Кадровый менеджмент. 2008. №9. С.12.

16. Голобородько, А.Ю. Дослідження стану та тенденції формування попиту на побутові послуги в Україні / А.Ю. Голобородько // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. 2012. Т. 2. №1(5). С. 6875.

17. Гутиря Л.Г. Сучасна перукарська справа. / Л.Г. Гутиря -- Харків: Фоліо, 2011.

18. Збшнев М.В. Парикмахерское дело: учеб. пособие / М.В. Збшнев -- Минск: Высшая школа, 2012

19. Данилюк, Т.І. Теоретико-методологічні засади задоволення попиту населення підприємствами побутового обслуговування: дис. канд. екон. наук: 08. 00. 04 - економіка та управління підприємствами / Т.І. Данилюк. Луцьк, 2009. 172 с.

20. Жильцов Е.Н Экономика социальных отраслей сферы услуг: учеб. пособие. / Е.Н. Жильцов, В.Н. Казаков - М.: Экономический факультет МГУ; ТЕИС, 2007. 288 с. 105

21. Ильенкова С.Д. Управление качеством: учеб. для вузов / С.Д. Ильенкова - 2-е изд., перераб. и доп. М.: Юнити-Дана, 2003. 334 с.

22. Ерохина Л.И. Основа организации обслуживания населения на предприятиях сферы сервиса: Учеб. пособие. / Л.И. Ерохина, Е.В. Башмачникова - Тольятти: Изд-во ПТИС МГУС, 2001. 144 с.

23. Коломинский, Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах: учеб, пособие / Я.Л. Коломинский. М.: Тетра Системе, 2000. С. 102-103.

24. Константинов А.В. Парикмахерское дело: учеб пособие / А.В. Константинов. М.: Высшая школа, 2010.

25. Кулешкова О.Н. Технология и оборудование парикмахерских работ: учеб.пособие / О.Н. Кулешкова. -- М.: Академия, 2014.

26. Куликов Ю.А. Экономические аспекты систем качества // Методы менеджмента качества / Ю.А. Куликов, А.Е. Хачатуров - М. 2001. № 5. С. 20.

27. Курочкин Н.Е. Система сертификации персонала: Учебник для Экон. Вузов / Н.Е. Курочкин. Ростов-на-Дону, 1999. 358 с.

28. Ляпич А.Д. Парикмахерское мастерство: учеб. пособие / А.Д. Ляпич -- К.: Будівельник, 2014.

29. Луканова О.В. Технология парикмахерских услуг: учеб. пособие / О.В. Луканова, Л.В. Федорова -- Ростов-на-Дону: Март, 2002.

30. Малахов Віктор. Етика спілкування: Навч. посібник. / В. Малахов - К.: Либідь, 2006.400с.

31. Моргулець О. Б. Менеджмент у сфері послуг: навч. посіб. /О. Б. Моргулець - К.: КНУТД, 2009. 335 с.

32. Мухаровський М. Персонал - новий об'єкт підтвердження відповідності // Стандартизація, сертифікація, якість. / М. Мухаровський, О.Глухова, Н. Рудовська - К.: Київ.2002. № 2. С. 35-38.

33. Мухаровський М. Сертифікація персоналу: огляд сучасних тенденцій // Стандартизація, сертифікація, якість. / М. Мухаровський, О. Глухова, О. Карандєєва, Г. Хімічева - К.: Київ.2006. № 3. С.42-45.

34. Мухаровський М. Сертифікація персоналу - гарантований захист від 106 некомпетентних та недобросовісних фахівців // Стандартизація, сертифікація, якість. / М. Мухаровський, О. Глухова - К.: Київ. 2003. № 2. С.28 - 33.

35. Новоселов А.С. Региональный рынок: учеб. пособие / А.С. Новоселов - М.: ИНФРА-М, 1999. 479 с.

36. Панков С.А. Современная классификация салонов красоты: учеб. пособие / С.А. Панков. СПб.: Питер - 2007. 102 с.

37. Протасова, Л. Г. Управление качеством в сфере услуг / Л. Г. Протасова, О. В. Плиска, - М-во образования и науки РФ, Урал. гос. экон. ун-т. Екатеринбург: Изд-во Урал. гос. экон. ун-та, 2010. 176 с. Библиогр.: с. 148-154.

38. Розова Н.К. Управление качеством: учеб. пособие / Н.К. Розова - СПб.: Питер, 2002. 224 с

39. Тимошенко Н. Л. Корпоративна культура: діловий етикет: Навч. Посіб / Н.Л. Тимошенко. К.: Знання, 2013. 391с.

40. Хаксевер К.О. Управление и организация в сфере услуг: учеб. пособие / К.О. Хаксевер пер. с англ. под ред. В.В. Кулибановой. 2-е изд. СПб.: Питер, 2002. 752 с.

41. Ильенкова С.Д. Управление качеством: учеб. для вузов / С.Д. Ильенкова - 2-е изд., перераб. и доп. М.: Юнити-Дана, 2003. 334 с.

42. Шестопал, Ю.Т.,. Управление качеством: Учеб. пособие. / Ю.Т. Шестопал, В.Д. Дорофеев, Н.Ю. Шестопал, Э.А. Андреева - М.: ИНФРА-М, 2008. 331 с

43. Хоффман Л, Диалоги в салоне красоты: Искусство общения с клиентом - путь к успеху / Л. Хоффман; Пер. с английского И.А. Литвиновой. М.: РИПОЛ 6. ГОСТ 50691-94 - Государственный стандарт РФ Модель обеспечения качества услуг.

44. Заяц Е.Ю. Оценка качества услуг с использованием экономикопрактической конференции «Процессы модернизации в экономике и управлении: методы, модели, инструменты». Новосибирск: СибУПК, 2012. С. 179 - 181

45. Валюженич Н.Е. Организационная культура и трудовая мотивация как факторы лояльного отношения персонала к организации / Н.Е. Валюженич // 107 Управление персоналом. 2007. №16. С. 12

46. Н.І. Хромець Особливості роботи працівників перукарень та салонів краси / Хромець Н.І. Національний університет «Львівська політехніка», 2014

47. Тахумова И. В. Особенности формирования и развития регионального потребительского рынка // Вестник ХАИ. 2013. № 4 (8). С. 134-139.

48. Байоринас Д.О Експертне оцінювання якості надання перукарських послуг / Д.О. Байоринас, Л.А. Траченко // Вісник соціально-економічних досліджень: Збірник наукових праць. Одеса: [ОНЕУ], 2015.

49. В.Вдовиченко Конкурентоспособность парикмахерских / Вдовиченко В. Женский журнал «ТопМагия», 2010.

50. Гасанов М. Сфера услуг как фактор развития экономики / М. Гасанов, Д. Гаджиев // Экономист. 2014. № 11. С. 73-78

51. Р.Р. Іськович Професійний імідж перукаря / Іськович Р.Р. Рівне, 2013р. 19 стор.

52. Н.Ткаченко Добровільна сертифікація перукарських та косметичних послуг гарантоване підтвердження їхньої високої якості / Ткаченко Н. // Вісник: якість продукції та послуг. Полтава - 2014.

53. Викторов А.Д. Современные проблемы подготовки специалистов для сферы услуг / А.Д. Викторов // Инновации. 2010. № 4. С.56-60.

54. Жильцов Е.Н. Развитие сферы услуг в условиях рыночной экономики / Е.Н. Жильцов // Вестник МГУ серия «Экономика». № 5, 2014. С. 53-61.

55. Захир М.Б. Конкурентоспособность и производственное превосходство в малом предпринимательстве / М.Б. Захир - Новосибирск: Наука, 2011. 132 с.

56. Молчанова Е.Ю. Оценка качества бытового обслуживания с применением модели SERVQUAL / Е.Ю. Молчанова // Вестник Белгородского университета кооперации, экономики и права. № 3 (39). 2011, С. 343-356.

57. Молчанова Е.Ю. Проблемы повышения уровня обслуживания и качества в сфере бытовых услуг // Экономическое развитие страны: различные аспекты вопроса. М.: Перо, 2010. С. 7-10. 108

58. Бізнес-план салону краси, SPA-салону, велнес-центру [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://webarticles.org.ua

59. Лише висококласні майстри гарантують успіх салонів краси [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://www.vlasnasprava.info.

60. Сертифікація персоналу - інструмент підвищення конкурентоспроможності підприємств [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.sertificat-personal.ru

61. Тайный покупатель - инструмент повышения продаж [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www. articles/Tajnyj_pokupatel

62. Техническая и гуманитарная литература [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.telenir.net

63. Официальный сайт Международной организации по стандартизации [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.iso.org

64. Права потребителей парикмахерских услуг [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://jurspravki.ru /prava-potrebitelejj-parikmakherskikh-uslug.html

65. Перукарські послуги - права клієнтів [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://opr.crimea.ru/uk/content/get/id/94

66. Умови обслуговування в перукарні [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.bibliotekar.ru

67. Конкуренция на рынке парикмахерских услуг [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www. osnovy_upravlenija_ v_sfere_parikmaherskih_uslug.

68. Обзор украинского рынка салонов красоты [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://saloon.odessa.ua/content/9

69. Організація робочого місця перукаря [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.constanta-med.ru/article/workplace_hairdresser.php

70. Професійна етика перукаря [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://allref.com.ua/uk/skachaty/Profesiiyna_etika_perukarya?page=

Размещено на Allbest.ru

...