Размещено на http://www.allbest.ru/

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ „ЛОГІСТИКА”

СПИСОК ВИКОРИСТОВУВАНИХ СКОРОЧЕНЬ

НТП - науково-технічний прогрес;

МР - матеріальні ресурси;

ГП - готова продукція;

КЗ - керування запасами;

ЛС - логістична система;

МП - матеріальний потік;

ЛЛ - логістичний ланцюг;

ІП - інформаційний потік;

РЦ - розподільні центри;

ЛО - логістичні операції;

АСК - автоматизована система керування;

ФП - фінансовий потік;

МЗ - матеріальний запас;

ЛФ - логістична функція;

ОП - об'єкт прогнозування.

Розділ I. ВСТУП В ЛОГІСТИКУ

1. СУТЬ ЛОГІСТИЧНОГО ПІДХОДУ

1.1 Логістичний підхід: історія, визначення, новизна, специфіка

Термін «логістика» походить від грецького слова «logistike», що означає «мислення, розрахунок, доцільність».

Короткий екскурс в історичні глибини народження логістики дозволяє виділити основні етапи її становлення і розвитку.

Перший етап варто віднести на період XIV ст. до н. є. -- І ст. н. є. Він характеризується використанням логістичного підходу для управління рухом товарів на мікро- і макрорівнях, тобто усередині держави (міста) і між державами.

Другий етап -- це перше тисячоріччя нашої ери кінець XIX ст. У цьому досить тривалому періоді логістика розвивалася як військова наука. З логістикою зв'язували діяльність по керуванню перевезеннями, озброєнню армії, плануванню і постачанню військ матеріальними ресурсами (МР), утримання запасів і т.п. Логістичні принципи і моделі широко використовувалися в ході першої і другої світових війн.

Третій етап у розвитку логістики приходиться на початок 1900 р. і середину XX ст. (1950 р.).

Початок XX ст. ознаменований тим, що накопичений теоретичний і практичний досвід логістики у військовій справі поступово знаходив застосування у всіх галузях економіки, вивчаючи і трансформуючи процеси й операції, зв'язані з просторово-тимчасовим переміщенням ресурсів, а точніше товарно-матеріальних ресурсів. У даний період часу логістика як наука починає усе ширше проникати в різні галузі економіки. Таким чином, слід зазначити, що саме в цей період логістичний підхід використовується при управлінні матеріальними потоками в сфері народного господарства.

Четвертий етап обмежується 50-ми і початком 80-х р. XX ст. У другій половині XX ст. логістика уже формалізувалася в одну з ефективних форм інтеграції постачання, виробництва, транспорту, розподілу ринку із широким залученням сучасної обчислювальної техніки.

Зазначений період можна охарактеризувати двома наступними визначеннями логістики:

логістика -- це інструментарій оптимальної координації руху і створення запасу сировини, діяльність по переробці, упакуванню кінцевої продукції, її складування і доставка клієнтам;

логістика -- це діяльність, що містить у собі транспортування, складування, обробку матеріалів, захисне упакування, контроль запасів, вибір місця перебування виробництва і складів, прогнозування попиту, маркетинг і обслуговування.

П'ятий етап -- сучасний етап розвитку логістики почався із середини 80-х р. XX ст. і продовжується по теперішній час. Саме в цей період досить інтенсивний розвиток одержують методи керування матеріальними потоками. Даний етап розвитку логістики можна назвати всесвітнім, оскільки логістизація економічних процесів стає проблемою і Європи, і США, і Азії. Країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою активно стали включатися в процес логістизації. Усвідомлення зростаючих у світі дефіциту ресурсів і, у той же час, бажання одержання прибутків є для них досить значним «мотиватором» до вивчення і впровадження принципів і методів логістики в усі галузі економіки.

Логічний аналіз вищенаведеного дозволяє виділити спрямованість розвитку логістики як науки. Таких, що стійко сформувалися, напрямків розвитку логістики три:

· господарське або економічне -- зв'язане з управлінням діяльністю в різних сферах життєдіяльності соціально-економічної системи;

· військове -- спрямоване на управління і матеріально-технічне забезпечення військ;

· математичне -- зв'язане з формуванням умінь логічно одер жувати рішення будь-яких проблем на основі використання правил, принципів, гіпотез, законів математики.

Найбільш широке трактування терміна «логістика» розуміється під логістикою керування усіма видами потоків (матеріальними, людськими, енергетичними, фінансовими й ін.), що існують в економічних системах. Керування будь-яким об'єктом має на увазі спочатку ухвалення рішення, а потім, його реалізацію. Для того щоб приймати рішення, необхідні визначені знання, для практичної реалізації прийнятих рішень потрібні конкретні дії. Виходячи з цього, розглянемо логістику, з одного боку, як науку, а з іншого боку, як господарську діяльність.

Логістика як наука - розробляє наукові принципи, методи, математичні моделі, що дозволяють планувати, контролювати і керувати транспортуванням, складуванням і іншими матеріальними і нематеріальними операціями, які здійснюються в процесі:

· доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства;

· внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів;

· доведення готової продукції (ГП) до споживача у відповідність з його вимогами;

· передачі, збереження й обробки відповідної інформації.

Логістика як господарська діяльність - це процес керування рухом і збереженням сировини, матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції (ГП) у господарському обороті від первинного джерела сировини до кінцевого споживача готової продукції (ГП), а також зв'язаної з цими операціями інформацією.

Основним об'єктом керування логістики, як господарської діяльності, є наскрізний матеріальний потік, тобто матеріальний потік (МП) (мал. 1.1), що проходить по логістичному ланцюгу (ЛЛ), починаючи від первинного джерела сировини через усі проміжні процеси аж до надходження до кінцевого споживача. Якісний склад матеріального потіку (МП) у міру просування по логістичному ланцюгу (ЛЛ) змінюється. Між джерелом сировини і першим переробним підприємством, а також між різними виробничими підприємствами рухаються, як правило, масові однорідні вантажі: сировина, матеріали, напівфабрикати. Усередині окремих виробництв між цехами й усередині цехів переміщаються різні деталі, заготовки, напівфабрикати. Наприкінці ЛЛ МП складається з різноманітних товарів, готових до вживання. У ході руху по логістичному ланцюгу (мал. 1.2) МП проходить через стадії закупівлі, постачання, збереження, виробництва, розподілу і споживання готової продукції (ГП).

Новизна логістики полягає в зміні пріоритетів між різними видами господарської діяльності на користь посилення значення діяльності по керуванню наскрізним МП. На мал.1.3 представлений традиційний і логістичний підходи до керування МП на макрорівні. На макрорівні МП проходить по ЛЛ, що складається з декількох самостійних підприємств. Традиційне керування кожним з підприємств здійснюється його власником (див. мал.1.3a). При цьому поняття наскрізного МП не виділяється і задача керування їм не ставиться і не вирішується. У результаті такі важливі показники цього потоку, як собівартість, надійність надходження, якість і ін., на виході ланцюга складаються деякою мірою випадково і бувають далекі від оптимальних. При логістичному підході об'єктом керування є наскрізний МП (див. мал. 1.3b). При цьому відособленість підприємств у значній мірі переборюється з метою узгодження керування наскрізним МП. Потрібний вантаж починає надходити в потрібне місце, у потрібний час, у необхідній кількості, необхідної якості. У рамках усього ланцюга просування МП відбувається з мінімальними витратами.

На мікрорівні ЛЛ складається з різних служб одного підприємства. При традиційному підході задача удосконалювання наскрізного МП усередині підприємства, як правило, не має пріоритетного значення ні для одного з підрозділів (мал. 1.4а). Показники МП на виході підприємства також як і у випадку макрорівня далекі від оптимальних.

При логістичному підході (див. мал.1.4b) на підприємстві виділяється і дістає істотні права служба логістики, для якої пріоритетною задачею є керування наскрізним МП, що надходить ззовні і проходить через склади служби постачання, виробничі цехи, склади ГП і іде до споживача. У результаті показники МП на виході з підприємства стають керованими.

Таким чином, принципова відмінність логістичного підходу до керування МП від традиційного полягає:

1) в об'єднанні розрізнених МП у єдиний наскрізний МП;

2) у виділенні єдиної функції керування наскрізним МП:

3) у технічній, економічній, інформаційній інтеграції окремих ланок ЛЛ у єдину систему (на макрорівні - різних підприємств, на мікрорівні - різних служб підприємства).



Рис.1.1. Принципиальная схема ЛЦ, сквозного МП и ИП



Рис.1.2. Принципиальная схема преобразований МП в ЛЦ



Рис.1.3. Традиційний и логістичний підходи до керування МП на макрорівні

Рис.1.4. Традиційний і логістичний підходи до керування МП на мікрорівні

1.2 Фактори розвитку логістики

I. Розвиток конкуренції, викликаний переходом від ринку продавця до ринку покупця

До початку 60-х років XX століття країни з розвинутою ринковою економікою мали швидкоростущий ринок. Попит покупців на товари в основному перевищував пропозицію продавців, тобто мав місце ринок продавця. У цих умовах основна увага менеджменту бути спрямована на те, як наситити ринок, тобто на пошук резервів у виробництві продукції.

Випущені товари, так чи інакше, попадали в кінцеве споживання, виробництво, оптова і роздрібна торгівля працювали без тісної взаємодії один з одним. Тому виробники прагнули збільшити свою конкурентноздатність у першу чергу за рахунок випуску нових товарів, розширення й удосконалювання виробництва. А такі операції, як транспортування і збереження товарів, організація різних форм сервісу для споживача, післяреалізаційне обслуговування, розглядалися як технічні і які не заслуговували великої уваги.

Але до початку 60-років почав формуватися ринок покупця, що характеризується надлишковою пропозицією, при якому продавці мали труднощі зі збутом своєї продукції за наміченими(предполагаемыми) цінами. Споживачі стали більш розбірливими, вимагали більш високої якості, низьких цін, зручного і різноманітного обслуговування. Це привело до необхідності пошуку нових шляхів створення конкурентних переваг.

Підприємці стали приділяти усе більше уваги не самому товарові, а якості його постачання. Поліпшення роботи в сфері розподілу товарів не вимагало таких великих додаткових капіталовкладень, як, наприклад, освоєння випуску нового товару, і при цьому, забезпечувало високу конкурентноздатність постачальника за рахунок зниження собівартості, скорочення часу виконання замовлення, дотримання погодженого графіка постачань. Грошові кошти, вкладені в сферу розподілу, стали впливати на положення постачальника на ринку набагато сильніше, ніж ті ж засоби, вкладені в сферу виробництва. У цих умовах висока конкурентноздатність залежала не від величини капітальних вкладень, а від уміння правильно організувати логістичний процес.

II. Ускладнення системи ринкових відносин і підвищення вимог до якості процесів розподілу продукції

Підвищення вимог до якості процесів реалізації ГП (якість товарів, терміни виконання замовлень, графіки постачань, асортимент, собівартість і ін.), викликане жорсткою конкуренцією, обумовило такі ж вимоги з боку виробників до постачальників сировини, матеріалів, що комплектують, напівфабрикатів. У підсумку утворилася складна система зв'язків між різними суб'єктами ринку, що зажадалаудосконалення існуючих моделей організації постачання і збуту. Завдяки цьому почали активно розроблятися методи і моделі оптимального розміщення складів, визначення оптимальних партій постачань, оптимальних схем маршрутів перевезень і т.д.

III. Енергетична криза 70-х років XX століття

Підвищення вартості енергоносіїв змусило підприємців шукати нові методи підвищення економічності перевезень. Традиційний підхід полягав у раціональній організації транспорту, але цього було недостатньо в умовах енергетичної кризи. Більшої ефективності рішення цієї задачі можна було досягти за рахунок узгодження дій всіх учасників логістичного процесу, що стало новим кроком у практиці керування матеріальними потоками на підприємствах.

IV. Науково-технічний прогрес у створенні гнучких автоматизованих виробництв

Заміна традиційних конвеєрів роботами привела до створення гнучких виробничих структур, що зробили рентабельним виробництво продукції дрібними партіями. Робота з принципу «малих партій» спричинила відповідні зміни в системі забезпечення виробництва матеріальних ресурсів (МР) і збуту ГП. У зв'язку з цим відпала необхідність мати великі складські ємності на підприємствах, виникла потреба в постачанні вантажів невеликими партіями, але в більш жорсткий термін. Усе це привернуло увагу до методів рішення проблеми ефективної організації логістичного процесу.

V. Науково-технічний прогрес в області засобів зв'язку й інформатики

До найважливіших досягнень НТП в області засобів зв'язку й інформатики, що дозволили реалізувати ідеї логістичного керування на практиці, відносяться:

1) комп'ютеризації керування логістичними процесами, а саме:

- створення і масове використання ЕОМ;

- створення прикладних програмних систем, що автоматизують процеси планування, прогнозування, прийняття рішень, ведення баз даних, рішення оптимізаційних задач і т.п.;

2) розвиток засобів передачі даних:

- розробка стандартів передачі інформації;

- створення засобів передачі інформації (факси-апарати, EDI - електронний обмін даними, комп'ютерні мережі і т.д.), у тому числі і швидкодіючих (супутникові телекомунікаційні системи і т.п.).

Це дало можливість відслідковувати всі етапи руху сировини, деталей, ГП, що дозволило чітко виявити величезні втрати в існуючих схемах керування МП. Тому з'явилася необхідність розробки нових, ефективних способів організації і керування усіма видами потоків на підприємствах. Крім того, з'явилися принципово нові можливості:

· оперативної передачі інформації про реквізити вантажів, що транспортуються, (особливо в міжнародному повідомленні);

· здійснення моніторингу і керування в режимі реального часу усіма фазами руху продукту - від первинного джерела сировини через проміжні виробничі, складські і транспортні процеси аж до кінцевого споживача;

· використання «безпаперових» технологій: електронного підпису, електронних платіжних систем, передачі електронної супровідної документації при оформленні банківських рахунків, висновку договорів, транспортуванню вантажів і т.д.;

· створення систем електронної комерції і багато чого іншого.

Використання інформаційних технологій дозволило підняти ефективність керування матеріальними потоками на принципово новий рівень. Для цього на підприємствах стали створюватися інформаційні системи (як на рівні окремих підприємств, так і таких , що охоплюють великі території,) і інформаційні служби, що оперують всіма інформаційними потоками (ІП) і відповідають за діяльність інформаційних систем підприємства.

VI. Розробка теорії систем і теорії компромісів

Теорія систем дозволила з наукового погляду розглядати проблему руху товарів як комплексну, а різні підприємства, що беруть участь у русі товарів, представляти у виді єдиної системи. Це привело до розуміння необхідності обліку й узгодження особливостей, інтересів, внутрішніх і зовнішніх взаємозв'язків всіх учасників ЛЛ.

Теорія компромісів дозволила вибирати рішення, що скорочують загальні витрати або підвищують сумарний прибуток, незважаючи на збитки діяльності окремих підрозділів або окремих підприємств-учасників загального логістичного процесу.

VII. Уніфікація правил і норм зовнішньоекономічної діяльності, стандартизація параметрів технічних засобів у різних країнах

До 1980-х міжнародний рух товарів ускладнювався наступними факторами: розходження в національних стандартах на продукцію, надмірно великий обсяг документації по міжнародних операціях з товарами і фінансовими розрахунками, наявність імпортних квот і експортних обмежень, жорсткі вимоги до упакування вантажів, розмаїтість у технічних параметрах транспортних засобів і шляхів сполучення і т.д. Тому були прийняті заходи для уніфікації правил зовнішньоекономічної діяльності, по спрощенню проходження митних бар'єрів, контролю і технологічних процедур на прикордонних переходах. Створювалися міжнародні розподільні центри (РЦ), відбувалася концентрація перевантажувально-складських пунктів в умовах інтеграції економік країн Західної Європи, були уніфіковані тара, рухомий склад і технічні параметри шляхів сполучення, упроваджувалися нові технології перевезень і обробки інформації, стали використовуватися автоматичні системи зчитування й адресування вантажів.

1.3 Етапи розвитку логістики

Етапи історичного розвитку логістики були обумовлені:

· об'єктивними тенденціями на ринку;

· широтою розуміння можливостей логістичного підходу і рівнем розробки концепцій, методів і моделей логістичного керування;

· рівнем охоплення логістичмим керуванням різних сфер діяльності підприємств;

· складністю логістичного керування;

· рівнем розвитку технічних засобів обробки і передачі даних, механізації й автоматизації виробництва.

Виділяють наступні етапи розвитку логістики.

1. Етап становлення (1960-і роки). Інтеграція транспортно-складського процесу для розподілу ГП. Логістичний підхід спочатку був використаний у сфері звертання, охопивши на етапі становлення організацію збереження і транспортування ГП. Транспорт і склад, колись зв'язані лише операціями навантаження і розвантаження, починають працювати на один економічний результат за графіком і по єдиній погодженій технології. Тобто починають спільно вирішуватися задачі організації транспортно-складського процесу.

2. Етап розвитку (1970-і роки). Інтеграція виробничих, складських і транспортних процесів. На цьому етапі розвитку виробництво, складське і транспортне господарства підприємств почали працювати як єдиний злагоджений механізм, тобто відбувалося керування потоком вироблених товарів від виробничої лінії до кінцевого споживача.

3. Етап інтеграції (1980-і роки). Інтеграція виробничих, складських і транспортних процесів, що включають роботу із сировиною і ГП. Етап інтеграції характеризується об'єднанням логістичних функцій фірми і її логістичних партнерів у так названу повний ЛЛ, що включає закупівлю - виробництво - розподіл і продаж.

4. Етап глобалізації (1990-2000-і роки). У 1990-і роки концепція логістики, ключовим положенням якої є необхідність інтеграції, була визнана більшістю учасників ланцюгів постачання, виробництва і розподілу. З'явилися фундаментальні зміни в організації і керуванні ринковими процесами у всій світовій економіці. Компанії стали здійснювати свою діяльність не тільки на регіональному або національному рівнях, але і на глобальному. Почалася глобалізація світової економіки.

1.3.1 Сучасні тенденції розвитку логістики

Сучасний етап розвитку логістики (2000-і роки) визначають два основних фактори: глобалізація світової економіки і глобальна науково-технічна революція, що породжують нові потреби клієнтів у логістичних послугах і різноманітні форми їхнього задоволення.

Розширення асортименту пропонованих логістичних послуг

- відстрочка, що полягає в тому, що в розподільну систему передається майже готова продукція, при цьому її модифікація або облік останніх вимог споживачів відкладаються до самого останнього можливого моменту, що істотно знижує рівень запасів;

- перевалка, використання прямого відвантаження, що зводить до нуля запаси і відповідні витрати в розподільних центрах;

- масовий випуск продукції на замовлення, що поєднує вигоди масового виробництва з гнучкістю продукції на замовлення (B2С).

- пряма доставка через електронні мережі передачі даних, через кур'єрські служби, служби експрес-доставки посилок;

- послуга керування запасами продавцем, що полягає в тому, що постачальники керують як власними запасами, так і запасами, що зберігаються в нижніх ланках ланцюга постачань, що знижує загальні витрати;

- синхронізоване переміщення матеріалів, при якому інформація про рух МП доводиться до всіх учасників ланцюга постачань одночасно, що дозволяє оперативно координувати переміщення МР і багато чого іншого.

Аутсорсинг - це передача функцій контролю над розподілом ГП від виробників до спеціалізованих фірм. Це дозволяє їм, по-перше, використовувати більший досвід спеціалізованих логістичних фірм у розподілі продукції, по-друге, у більшому ступені зосередитися на своїй основній діяльності - виробництві, розвитку і просуванні на ринок своєї продукції, і, по-третє, скоротити свої накладні витрати.

Скорочення числа постачальників

У минулому фірми мали велику кількість постачальників, що конкурували один з одним, що допомагало укладати вигідні угоди. В даний час логістичні фірми усе більше залучаються до керування всіма процесами в ланцюзі постачань, а фірми-клієнти все частіше знайомлять їх зі своїми довгостроковими цілями, щоб спільно виробляти взаємоприйняті рішення. Клієнти усе більше цінують свій час і довіряють професіоналам-логістикам, з якими співробітничають, прагнуть обмежити їхнє число, але розвивати довгострокове співробітництво з тими, кого вони вибрали в партнери.

1.4 Джерела економічного ефекту від використання логістики

МП, рухаючи від первинного джерела сировини через ланцюг виробничих, транспортних і посередницьких ланок до кінцевого споживача, постійно збільшується у вартості. Дослідження, проведені у Великобританії, показали, що у вартості продукту, що попадає до кінцевого споживача, близько 70% складають витрати, зв'язані зі збереженням, транспортуванням, упакуванням і іншими операціями, що забезпечують просування МП. У масштабах економіки розвитих країн, таких як США, Японії, Франції, Німеччини, Великобританії, на логістичні витрати припадає близько 20% валового внутрішнього продукту. Висока частка витрат на логістику показує, що оптимізація керування МП має значні резерви для поліпшення економічних показників діяльності підприємств. Розглянемо основні джерела економічного ефекту від використання логістики.

Зниження запасів на шляху руху МП

За даними Європейської промислової асоціації наскрізний моніторинг МП забезпечує скорочення матеріальних запасів на 30-70% (за даними промислової асоціації США - на 30-50%). Висока значимість оптимізації запасів пояснюється наступним:

· у загальній структурі витрат на логістику витрати на утримання запасів складають близько 50%, включаючи витрати на управлінський апарат, а також утрати від псування або крадіжки товарів;

· велика частина оборотного капіталу підприємств, як правило, відвернена в запаси (від 10 до 50% всіх активів підприємств);

· у виробництві витрати по утриманню запасів складають до 25-30% від загального обсягу витрат.

Скорочення часу проходження товарів по ЛЦ

У західних країнах у загальних витратах часу на рух товару від первинного джерела сировини до кінцевого споживача усього лише 2-5% займають витрати часу на власне виробництво, а 95% - на збереження, складські, вантажно-розвантажувальні й інші логістичні операції (ЛО). Скорочення цієї складової дозволяє прискорити оборотність капіталу, відповідно збільшити прибуток, одержуваний в одиницю часу, знизити собівартість продукції.

Зниження транспортних витрат

Витрати на виконання операцій з використанням транспортних засобів складають від 30% до 50% від суми загальних витрат на логістику. У зв'язку з глобалізацією світової економіки велику значимість отримали міжнародні перевезення, що є більш складними і дорогими. Витрати на них можуть досягати 25-35% вартості продажів експортно-імпортної продукції в порівнянні з 8-10% вартості товарів, призначених для відвантаження на внутрішньому ринку.

Скорочення витрат ручної праці і відповідних витрат на операції з вантажем

Скорочення витрат ручної праці на операції з вантажем приводить до значного скорочення часу виконання вантажно-розвантажувальних і складських операцій, що скорочує час виконання замовлення й у цілому тривалість логістичного циклу; до скорочення відповідних витрат на операції з вантажем, у тому числі за рахунок застосування однотипних засобів механізації, однакової тари, використання аналогічних технологічних прийомів вантажопереробки у всіх ланках ЛЦ.

логістика матеріальний поток керування

Розділ II. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРІЇ ЛОГІСТИКИ

1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ВИЗНАЧЕННЯ

Логістика в залежності від охоплення і рівня виконуваних задач підрозділяється на макро-, мезо-, мікрологістику.

Макрологістика -- область логістики, що вирішує загальні (глобальні) питання, що зв'язані з доставкою матеріалопотоку (сировини, продукції та ін.) на міждержавному, державному і міжрегіональному рівнях.

Мезологістика -- область логістики, що здійснює інтеграцію (тобто об'єднання) в одну систему декількох фірм або підприємств однієї галузі для досягнення логістической мети.

Мікрологістика -- область логістики, що вирішує локальні питання переміщення матеріального потоку (сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції та ін.) у рамках підприємства, фірми або окремого їхнього підрозділу.

Об'єктом вивчення логістики як науки є МП і відповідні їм ФП і ІП. При цьому під потоком розуміють спрямований рух сукупності чого-небудь умовно однорідного (наприклад, продукції, інформації, фінансів, матеріалів, сировини і т.п.). Поняття МП є ключовим у логістиці.

Матеріальний потік - це МР, незавершена продукція, ГП, розглянуті в процесі додавання(прикладення) до них різних логістичних (транспортування, складування й ін.) і технологічних (механообработка, зборка й ін.) операцій і віднесені до визначеного тимчасового інтервалу. Розмірністю МП є відношення розмірності продукції (одиниці, тонни, м³ і т.д.) до розмірності тимчасового інтервалу (доба, місяць, рік і т.д.). МП можуть розраховуватися для конкретних ділянок підприємства, для підприємства в цілому, для окремих операцій з вантажем. МП, що розглядається для заданого моменту або періоду часу, стає матеріальним запасом (МЗ).

Кожному МП відповідає деякий ІП і ФП. Інформаційний потік - це потік повідомлень у мовній, документній (паперовій і електронній) і іншій формі, який генерується вихідним МП у ЛС яка розглядається, між ЛС і зовнішнім середовищем, і призначений для реалізації керуючих функцій.

Фінансовий потік у логістиці розуміється як спрямований рух фінансових коштів, що циркулюють усередині ЛС, між ЛС і зовнішнім середовищем, необхідних для забезпечення ефективного руху визначеного МП. Таким чином, специфіка фінансових потоків у логістиці полягає саме в потребі обслуговування процесу переміщення в просторі і в часі відповідного потоку товарно-матеріальних або товарно-нематеріальних цінностей.

Крім матеріального, інформаційного і фінансового виду потоків виділяють також потік послуг, що представляє собою кількість послуг, що робляться за визначений часовий інтервал. Під послугою розуміється особливий вид діяльності, що задовольняє суспільні й особисті потреби (транспортні послуги, оптово-роздрібні, консультаційні, інформаційні і т.п.). Послуги можуть виявлятися людьми й устаткуванням у присутності клієнтів і в їхній відсутності, бути спрямованими на задоволення особистих потреб або нестатків організацій. Необхідність уведення поняття потоку послуг обумовлена зростаючою важливістю і розвитком індустрії сервісу і концентрацією в ній усе більшої кількості компаній і населення.

Логістичні операції - самостійна частина логістичного процесу, виконувана на одному робочому місці і/або за допомогою одного технічного пристрою; відособлена сукупність дій, спрямованих на перетворення матеріального і/або інформаційного потоків. До ЛО з МП відносять розфасовку, навантаження, транспортування, розвантаження, розпакування, комплектацію, сортування, складування, упакування й ін.

Поняття ЛС є одним з базових понять логістики. Система - безліч елементів, що знаходяться у відносинах і зв'язках один з одним, що утворять визначену цілісність, єдність. Елемент системи - частина системи,яка умовно не розділяється на складові частини. Існують наступні чотири властивості, якими повинний володіти об'єкт, щоб його можна було вважати системою.

1. Цілісність і подільність. Системою є цілісна сукупність елементів, взаємодіючих один з одним, але з метою аналізу система може бути умовно розділена на окремі елементи.

2. Інтегративні якості (емерджентність) - якості, властиві системі в цілому, але не властиві жодному з її елементів окремо.

3. Зв'язки - це те, що з'єднує об'єкти і властивості в системному процесі в ціле. Між елементами системи існують зв'язку, що визначають інтегративні якості системи. Зв'язки між елементами системи повинні бути більш могутніми, чим зв'язки окремих елементів із зовнішнім середовищем.

4. Організація - це внутрішня упорядкованість, узгодженість взаємодії елементів системи, визначена труктура зв'язків між елементами системи.

Логістична система - це динамічна, відкрита, стохастична, адаптивна складна або велика система зі зворотним зв'язком, що виконує ті або інші логістичні функції (ЛФ), наприклад, промислове підприємство, територіально-виробничий комплекс, торговельне підприємство і т.д. ЛС, як правило, складається з декількох підсистем і має розвинуті зв'язки з зовнішнім середовищем. Ціль ЛС - доставка товарів і виробів у max відповідності з вимогами споживачів при мінімальному (заданому) рівні витрат.

Логіст -- це виконавець, керуючий матеріальним потоком на рівні виконання окремих логістичиих операцій або їх конкретного комплексу, що забезпечують ефективне і раціональне переміщення даного матеріального потоку в конкретному тимчасовому інтервалі від вихідної позиції до кінцевого місця споживання або до проміжного місця дислокації.

2. МІСІЯ, МЕТА, ОБ'ЄКТ, ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ ЛОГІСТИКИ

Місія логістики - досягнення логістичної мети.

Мета логістики - доставка продукції в задане місце у визначений день і годину, у потрібній кількості й асортименті при оптимальному рівні витрат, а головне зі збереженням якості продукції.

Об'єкт логістики - матеріальні і відповідні їм фінансові й інформаційні потоки.

Предмет логістики - організація оптимальних матеріальних і відповідних їм фінансових і інформаційних потокових процесів.

Досить широка сфера практичного використання логістики припускає диференціювання розв'язуваних завдань на:

- загальні;

- головні;

-основні.

Загальне завдання логістики полягає в створенні інтегрованої ефективної системи регулювання і контролю матеріальних і інформаційних потоків, яка забезпечує високу якість постачання продукції споживачам.

Головне завдання логістики полягає в досягненні з найменшими витратами максимальної пристосованості підприємства фірми, компанії до ринкової обстановки, що змінюється, збільшення на ринку їхньої частки й одержання переваг перед конкурентами.

Основні завдання логістики вирішуються і реалізуються на операційному рівні керування підприємством, фірмою або компанією. Суть їх криється в наступному:

- зборі, акумулюванні, аналізі і передачі інформації про рух матеріальних потоків;

- плануванні, формуванні і збереженні матеріальних запасів;

- виборі й обґрунтуванні місця розташування логістичного об'єкта (проміжного складу, розподільного центру, оптової бази й ін.) на логістичному полігоні;

- керуванні процесом складської переробки матеріального потоку в необхідний споживачеві «формат»;

- упакуванню продукції відповідно до вимог на постачання і збереження якості;

- виборі типу і виду транспортних засобів для доставки вантажів клієнтам;

- організації і плануванні доставки вантажів споживачам;

- розрахунку і виборі оптимальних маршрутів доставки вантажів клієнтам.

3. ПРИНЦИПИ, ПРАВИЛА ТА ФУНКЦІЇ ЛОГІСТИКИ

3.1 Принципи логістики

Сучасна концепція логістики базується на системі взаємопов'язаних принципів, серед яких чільне положення в діяльності логістичних систем займають:

системність -- основний конструктивний принцип, на якому будується повне управління матеріальним потоком;

комплексність;

науковість;

конкретність;

5) конструктивність;

надійність;

варіантність.

3.2 Основні положення концепції логістики

1) Облік логістичних витрат у межах логістичного ланцюга.

2) Гуманізація технологічних процесів, створення сучасних умов праці для логістичного персоналу.

3) Розвиток логістичного сервісу.

3.3 Правила логістики

Основним «суб'єкт» логістики -- логістична система, функціонує відповідно до положень, у яких відбита деяка закономірність і постійне співвідношення яких-небудь явищ, процесів. Іншими словами, логістична система «працює» відповідно до якихось раніше встановлених і прописаних правил, відхилення від яких небажано, а в деяких випадках навіть і не припустимо.

3.4 Основні функції логістики

Під функцією розуміється сукупність дій, однорідних з погляду мети останніх, яка помітно відрізняється від іншої сукупності дій, що мають також визначену мету. Тому поняття логістична функція може бути визначене як укрупнена група логістичних операцій, спрямованих на реалізацію цілей логістичної системи.

Серед основних функцій, реалізованих логістичної системою, виділяють наступні:

· формування господарських зв'язків за постачанням товарів або наданням послуг, їхній розвиток, коректування і раціоналізація;

· визначення обсягів і напрямків переміщення матеріальних потоків.

· прогнозні оцінки потреби в перевезеннях;

· визначення послідовності просування товарів через місця складування;

· розвиток, розміщення й організація складського господарства;

· управління запасами в сфері обертання;

· здійснення перевезення вантажів;

· виконання операцій, що безпосередньо передують і завершують перевезення товарів;

· управління складськими операціями.

4. ОСНОВНИЙ ОБ'ЄКТ ЛОГІСТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Матеріальний потік у логістиці є дійсно ключовим поняттям, оскільки на ньому будується і для нього функціонує логістична система. Матеріальний потік народжує інформацію і затребує кошти.

Матеріальний потік у процесі руху до кінцевого споживача переживає різного роду трансформації, на нього діє велика кількість логістичних операцій. Матеріальний потік вимагає збереження і розподілу і нарешті, збуту. Очевидно, посилаючись на зазначене, матеріальний потік і супутні йому фінансові й інформаційні потоки варто вважати основними об'єктами логістики.

Матеріальні потоки «народжуються» в результаті транспортування, складування і виконання інших матеріальних операцій із сировиною, напівфабрикатами і готовими виробами, починаючи від первинного джерела сировини і закінчуючи аж кінцевим споживачем.

Автори багатьох публікацій з логістики практично всі згодні щодо визначення матеріального потоку: це продукція, розглянута в процесі прикладення до неї різних логістичних операцій (транспортування, складування й ін.) і віднесена до тимчасового інтервалу. Іншими словами матеріальний потік -- це об'єкт логістичних операцій, який знаходиться в постійному русі і є сукупністю різних видів сировини, готової продукції і товарних одиниць.

Рис. 5.1 Схема руху матеріальних потоків

Сукупність ресурсів одного найменування, яка просувається від конкретного джерела виробництва до моменту споживання, утворює елементарний матеріальний потік. Безліч елементарних матеріальних потоків складає інтегральний (загальний) матеріальний потік. Загальний матеріальний потік забезпечує нормальне функціонування підприємства. Схема руху матеріальних потоків показана на рис. 1.2. Класифікація матеріальних потоків приведена табл. 5.1.

Таблиця 5.1 Класифікація матеріальних потоків

Матеріальні потоки	Ознака класифікації	Вид потоків
	Стосовно логістичної системи	Зовнішні, внутрішні, вхідні вихідні
	За налурально-речовим змістом	Одноасортиментний, багатоасортиментний
	За кількістю вантажу	Масові, великі, середні, дрібні
	За вагою вантажу	Легко- та важковантажні
	За ступенем сумісності	Сумісні, несумісні
	За консистенцією вантажу	Насипні, наливні, тарно-шіучні, навалювальні

Управління матеріальними потоками передбачає визначення параметрів траєкторії руху матеріалів, до яких належать:

· найменування матеріальних ресурсів;

· кількість матеріальних ресурсів;

· початкова точка (вибір постачальника);

· кінцева точка (вибір споживача);

· час (термін виконання замовлення).

Окрім того до матеріального потоку в плані рішення проблем, що виникають в процесі його управління і, що дуже важливо, оптимізації або раціоналізації його, слід виокремити дві наступні групи детермінантів:

перша -- цінові;

друга-- нецінові.

На процес оптимізації (раціоналізації) матеріального потоку впливають і перші, і другі.

До цінових детермінантів належать, приміром, вартість на перевезення (тариф), ціна на паливно-мастильні матеріали, ціна на електроенергію і т. п.

Нецінові детермінанти: тут можна вказати на конкретні потреби споживачів, їхнє число і грошові доходи, технологію, кількість продавців на ринку, наявність запасів, транспорту і т. п.

Зазначені детермінанти матеріального потоку варто вивчати, аналізувати для того, щоб навчитися, у кінцевому рахунку, правильно ними керувати.

Таким чином, необхідно зробити наступний висновок: по природі своїй матеріальний потік -- матеріальний , тобто речовинний, реальний. Він може виступати в різних фізичних формах, а саме у вигляді:

сировини, матеріалів, вихідних або первинних заготівок, напівфабрикатів, що комплектують виріб, устаткування і т. п. (усе перераховане можна визначити як матеріально-технічні ресурси);

готових виробів (товарів);

продуктів кінцевого споживання;

відходів виробничої сфери і споживання.

Приведені фізичні форми матеріального потоку відбивають ні що інше, як окремі цикли (етапи) життєдіяльності будь-якої системи: пошук, закупівля і споживання ресурсу -> переробка (трансформація) ресурсу в готовий продукт (товар) -> розподіл продуктів (товарів) -> використання (поглинання) продукту (товару). І тому вихідною (початковою) точкою для вивчення матеріального потоку повинно стати первинне джерело сировини, а кінцевої -- споживач.

5. ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ

5.1 Визначення поняття «логістична система»

Одним з базових понять у логістиці є поняття логістична система, яке по праву можна розглядати як одну із самих ранніх соціально-економічних систем, що створила людина.

Логістична система -- це складна організаційно завершена (структурована) економічна система, що складається з елементів, ланок, взаємозалежних у єдиному процесі управління матеріальними і супутніми їм потоками. Іншими словами логістична система -- це система, що складається з декількох підсистем, що виконує логістичні функції і має розвиті зв'язки з зовнішнім середовищем, тобто з ринком.

Для вивчення поняття «логістична система» необхідно насамперед виходити з аналізу формуючих її підсистем, властивостей і зв'язків.

5.2 Основні підсистеми логістичної системи

До основних підсистем логістичної системи (ЛС) належать такі: закупівля, склади (складське господарство), запаси, транспорт, виробництво, розподіл, збут, інформація, кадри.

Закупівля -- це виділена підсистема, що забезпечує ЛС необхідним матеріалопотоком у вигляді сировини, матеріалів і т. п. безпосередньо від першоджерела.

Склади є також підсистемою ЛС, що представлена споконвічно складськими площами у виді будівель, споруд, площадок, а також необхідними технічними засобами для переміщення і переробки матеріалопотоку в «складському просторі». Основне призначення складського господарства -- розміщення і збереження матеріального потоку, перетвореного в запас, складська його переробка і формування в необхідний споживачеві «формат» для більш зручного транспортування.

Запаси є своєрідним показником живучості ЛС. Це «кров» логістичної системи. Наявність запасу гарантує системі високу адаптивність до ринкової ситуації, що змінюється, але й у той же час запаси є однією з витратних складових ЛС. Економічність ЛС залежить від економічно обґрунтованої оптимальної величини запасу.

Транспорт зв'язує визначені елементи ЛС (закупівлю, склади, запаси, виробництво, розподіл, збут) транспортним процесом, забезпечуючи одночасно безперебійність і своєчасність її функціонування.

Виробництво забезпечує трансформацію (переробку) матеріального потоку, що надходить, у затребувану ринком продукцію з мінімальними витратами і заданою якістю.

Розподіл -- це підсистема, що забезпечує вибуття матеріального потоку з підсистеми виробництва і надходження його через логістичні канали і ланцюги з мінімальними витратами до місць можливого споживання.

Збут -- підсистема, інтегрована з маркетингом. Основне призначення -- своєчасна реалізація готової продукції споживачам із супутним логістичним сервісом у потрібному місці та у визначений час.

Інформація, а точніше інформаційна підсистема, виступає однією з основних підсистем, що забезпечують масштабну діяльність ЛС. Дана підсистема забезпечує інформаційний зв'язок між усіма підсистемами ЛС і одночасно виконує функцію управління і контролю.

Кадри -- важливий елемент логістичної системи, задіяний на виконанні всіх логістичних операцій і що забезпечує цілеспрямовану діяльність останньої.

5.3 Основні властивості логістичних систем

Ввище зазначене досить у загальній формі відбиває представлення про логістичну систему. При вивчені логістичних систем важливо спершу розглянути їх властивості. Вони ж є визначальними у виборі, проектуванні і організації логістичних систем.

До загальних властивостей будь-якої системи, у тому числі і логістичної, належать: цілісність, організація, ділимість, структурованість, інтегративність.

Цілісність системи виявляється в тому, що існує якась сукупність елементів, що знаходяться в тісній взаємодії один з одним. Практично завжди в системах взаємодія обумовлює і взаємозалежність даної сукупності елементів.

Організація являє собою обов'язкове упорядкування, приведення сукупності елементів, що сформувалася, у конкретну систему.

Структурованість відбиває внутрішню будову чого-небудь і конкретний взаємозв'язок складових частин цілого.

Вивчаючи вище зазначені властивості, слід зазначити, що всі підсистеми ЛС для здійснення логістичної діяльності організовані і структуровані у визначеному строгому порядку, що однак, допускає ділимість системи в залежності від сформованої ситуації.

Ділимість описує можливість системи поділятися на окремі частини, наприклад, підсистеми. Дані підсистеми можуть бути різнорідними, але одночасно і сумісними.

Логістична система має єдність усіх зазначених підсистем, які у визначений час можна виділити в окремі самостійно функціонуючі системи

Інтегративність визначає наявність специфічних якостей системи, що властиві їй і тільки їй. Дані якості формуються визначеною сукупністю елементів, які не можуть окремо відтворити специфічну (тобто інтегративну) властивість логістичної системи.

Інтегративна властивість породжена завдяки наявності визначених зв'язків і взаємозалежності між усіма підсистемами, шо по суті формують унікальну і неповторну «кінцеву» якість і одночасну можливість логістичної системи, а саме доставку потрібного товару, у потрібній кількості, потрібної якості, у потрібне місце і час, з мінімальними витратами і конкретному споживачеві. Саме це прийнято називати інтегративною властивістю логістичної системи,- яка не властива ні одній з її підсистем.

Крім перерахованих вище загальних властивостей логістична система володіє ще і специфічними. До таких належать:

1) стохастичність виконуваної логістичної функції: ця властивість обумовлена використанням запасів для виготовлення готового продукту, який потребує ринок у конкретний час, заданої кількості і т. д.;

багатофункціональність: у логістичній системі реалізуються функції планування, організації, обліку, контролю і ін.;

адаптивність: ця властивість описується пристосуванням до вимог ринку;

4) інерційність: логістична система, маючи так називаний «заділ», не може призупинити свою діяльність відразу.

5.4 Зв'язки логістичних систем

Вивчивши структуру логістичної системи, слід зазначити, що вона, як і будь-яка інша система, має строго визначені зв'язки. До них варто віднести наступні:

а) зовнішні -- це зв'язки, що характеризуються відносинами логістичної системи з постачальниками і клієнтами, тобто з ринком;

о) внутрішні -- це зв'язки, що характеризують відносини усередині логістичної системи між її підсистемами. Зовнішні і внутрішні зв'язки логістичної системи містять у собі транспортні й інформаційні зв'язки. У залежності від типу логістичної системи зовнішні зв'язки містять у собі ще і товарно-грошові відносини, що відбивають зв'язок між окремими системами.

5.5 Класифікація логістичних систем

Класифікація систем має досить умовний характер. Грані між окремими типами і видами розпливчасті і визначаються переважно відношенням дослідника до досліджуваної системи, а не реальною дійсністю.

У практиці проектування і створення логістичних систем користуються загальновідомою класифікацією, що представлена на рис. 1.3.

Логістичні системи підрозділяються на типи і види. Нині відомі такі типи логістичних систем:

· макрологістична система -- це система управління матеріальним потоком, що охоплює різні організації, що знаходяться і функціонують у реальному масштабі часу в різних регіонах країни або на міждержавному чи трансконтинентальному рівнях (іншими словами -- дані системи формуються на рівні держави, міждержавних, міжреспубліканських, міжобласних зв'язків);

· мезологістична система -- це система інтегрованого управління матеріальним потоком, що охоплює різні організації, що функціонують в одній галузі і, як правило, на позиціях партнерства.

· мікрологістична система -- це система управління матеріальним потоком, організована в межах однієї організації. До мікрологістичних систем можна віднести різні підприємства, фірми, компанії, а також окремі підрозділи останніх.

У залежності від схеми організації руху матеріального потоку розрізняють наступні види логістичних систем.

З прямими зв'язками. У даній логістичній системі матеріальний потік проходить від первинного джерела сировини через закупівлю до виробника і далі до кінцевого споживача без участі посередників (рис. 1.4)



Рис. 6.1 Класифікація логістичних систем

Ешелоновані. У системі такого виду матеріальний потік проходить від першоджерела сировини до виробника або від виробника до кінцевого споживача тільки через посередника (рис. 1.5).

Гнучкі. У цих системах рух матеріального потоку може здійснюватися як за участю посередника, так і без нього (рис. 1.6).

Рис. 6.2 Принципова схема логістичної системи з прямими зв'язками

Рис. 6.3 Принципова схема ешелонованої логістичної систем



Рис. 6.4 Принципова схема гнучкої логістичної системи: ПС -- першоджерело сировини; ВР -- виробник; ПОС -- посередник; СП --споживач.

Питання вибору тієї або іншої схеми організації руху матеріального потоку вирішується за результатами оцінки сформованої на ринку ситуації, можливостей використання аутсорсингу, а також максимально можливого економічного результату діяльності логістичної системи.

5.6 Межі логістичної системи

У процесі організації логістичної системи відповідальним моментом для логіста є правильне встановлення її меж. При цьому варто розрізняти межі логістичної системи -- фізичну і ринкову.

Фізична межа логістичної системи визначається фактично територією, на якій дислокуються (розташовані) усі її підсистеми.

Розміри фізичної межі логістичної системи залежать в основному від виду, асортименту й обсягу матеріального потоку, що проходить через останню, не виключаючи і процес трансформації сировини, матеріалів усередині самої системи.

Ринкова межа логістичної системи визначається охопленням території на яку «іде» матеріальний потік для споживання ринком споживачів, що сформувався на визначений момент часу. Іншими словами, ринкова межа окреслюється тією географією, де логістична система буде мати переваги перед конкурентами у просуванні свого продукту. Надалі ринкову межу логістичної системи будемо називати умовною.

Розміри умовної ринкової межі логістичної системи залежать від багатьох факторів. Але на основні варто вказати. Це:

· кількісно-якісні характеристики ринку конкурентів;

· популярність торговельної марки;

· ступінь «пропрацьованності» логістичних каналів і ланцюгів, тобто збутової мережі;

· активність у просуванні своїх товарів, тобто наявність «бойової» маркетингової служби і чіткої, грамотної маркетингової стратегії;

· недостатність реалізації усіх відомих переваг «стратегічного набору» стратегій підприємства.

Умовну ринкову межу логістичної системи можна визначити в залежності від собівартості виробленої продукції і витрат, що зв'язані з її збереженням і збутом (за умови однакової якості товару різних виробників), з доставкою до місця споживання, а також відрахуваннями всіх податків, що у сумі і будуть складати ціну реалізації останньої:

Ц=В_вир+В_зб+В_збут+Т_mpL+?П+П_р

де Ц - ціна реалізації одиниці продукції, грн;

В_вир - виробничі витрати на виготовлення одиниці продукції грн/од.;

В_зб - витрати на збереження продукції, грн/од.;

В_збут - витрати на збут продукції, грн/од.;

Т_mp - транспортний тариф на перевезення продукції до споживача, грн/км;

L- відстань від виробника (продавця) до споживача, км;

- сума всіх податків, грн (податки місцеві й інші в розрахунок не приймаються, оскільки вони є незмінними);

П_р - запланований прибуток від реалізації продукції.

Розмір податків і обсяг прибутку, що планується отримати від реалізації продукції, є величинами постійними, а тому у формулі суму складових ?П+П_р можна позначити умовно як const:

Ц=З_вир+З_зб+З_збут+Т_mpL+const

З отриманої рівності і визначається шукана відстань L, тобто межа ринку, де виробник-продавець або продавець буде мати переваги перед конкурентами. На практиці при визначенні величини L можна податки не враховувати, оскільки вони є незмінними. Тоді для виконання розрахунку L можливе використання спрощеної формули:

У даному випадку L виступає як економічно вигідний радіус R діяльності логістичної системи по обслуговуванню ринку споживачів на визначеній території й обчислюється в кілометрах.

Дана методика є спрощеною, не вимагає складних розрахунків. Тому вона може бути рекомендована логісту як інструмент оперативного попереднього визначення умовних меж ринку.

...