Однією з ознак цивілізованості країни - є рівень розвитку духовності, моральності її громадян. Вирішення проблем суспільства в економічній сфері неможливе без використання духовного потенціалу народу. Невід'ємною складовою кожного суспільства є наявність стереотипів, стандартів, шаблонів стосовно норм і правил, що формують певні принципи суспільно прийнятної моралі та поведінки.

На сьогодні дуже актуальним є питання регулювання захисту суспільної моралі при створенні рекламної продукції. Багато з рекламодавців, намагаючись привернути увагу до свого продукту, використовують не зовсім етичні прийоми. Наведемо декілька прикладів.

Так, на початку 2007 року Національна рада з питань телебачення й радіомовлення заборонила транслювати у своєму ефірі ролики "10 тачок за 10 пачок" компанії MacCoffe і "Ні... собі. Усе - людям" компанії "Євромережа". Вказане рішення було прийняте після того, як прокуратура м. Києва провела перевірку діяльності телеканалів, і зазначені відео ролики були розцінені як такі, що наносять шкоду суспільної моралі.

У рекламі "10 тачок за 10 пачок" зображуються різні способи, якими люди заробляють на машину. Одним з аморальних визнаний епізод, у якому обіграються інтимні відносини між начальником і його підлеглою. У рекламному ролику компанії "Євромережа" актори, показуючи свою захоплену реакцію на вартість товарів компанії "Євромережа", жестикулюють і, як можна здогадатися, виражаються нецензурними словами.

У зверненні прокуратури м. Києва, підписаному заступником прокурора Києва Володимиром Гоголем, зазначено, що ці ролики завдають шкоди суспільної моралі й, відповідно, повинні бути заборонені. У відповідності зі статтею 14 Закону України "Про захист суспільної моралі" [36]реклама продукції, товарів і послуг, що містить у собі тексти або зображення сексуального характеру, дозволяється тільки в спеціалізованих засобах масової інформації. Використання в рекламі текстової, візуальної або звукової інформації, здатної заподіяти шкоду моральному здоров'ю населення, у засобах масової інформації забороняється [12, 26].

Отже, як бачимо, у зверненні прокуратури згадується Закон України "Про захист суспільної моралі". Згідно з ст. 2 вказаного Закону, виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняються. Критерії віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер, встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері культури та мистецтв. [36]

Виробництво та обіг у будь-якій формі продукції еротичного характеру та продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, дозволяються виключно за умови дотримання обмежень, встановлених законодавством.

Забороняються виробництво та розповсюдження продукції, яка:

- пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України;

- пропагує фашизм та неофашизм;

- принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою;

- пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь;

- принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей;

- пропагує невігластво, неповагу до батьків;

- пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички.

Вказане, звісно, стосується й рекламної продукції. Ч.3 ст.7 Закону України "Про рекламу" [35]зауважує: "Реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності".

Ч.1 ст.8 Закону України "Про рекламу" містить, зокрема, положення про те, що рекламі забороняється:

- поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи ввезення на митну територію України яких заборонено законом;

- вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб;

- подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров'ю або життю людей та/чи довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;

- використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомість споживачів реклами;

- наводити твердження, дискримінаційні щодо осіб, які не користуються рекламованим товаром;

- розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і телефільмів), яка містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Анонси фільмів, які мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів [13, 56].

Проте, незважаючи на вимоги вказаного Закону, рекламна діяльність із використанням дискримінаційних тверджень, реклама, в якій містяться елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності; реклама, що пропагує невігластво, неповагу до батьків продовжує заповнювати телеефір та бігборди країни. Про це свідчить те, що протягом 2008 року органи прокуратури порушили понад 40 кримінальних справ за фактами порушення законодавства у сфері захисту суспільної моралі.

Крім цього, за порушення законодавства у цій сфері, органами прокуратури внесено 250 приписів і подань, опротестовано майже 40 незаконних актів та притягнуто до відповідальності більше 100 посадових осіб.

Так, прокуратура Києва направила Національній раді з телебачення вимогу припинити трансляцію реклами "Джинс". За дорученням прокуратури міста Національна експертна комісія із захисту суспільної моралі провела дослідження реклами, за результатами якого було встановлено, що трансльований відео матеріал, носить сексуально-еротичний характер.

Зазначений ролик транслювався в ефірі більше, ніж півтора місяця й демонстрував сцену швидкоплинного сексуального зв'язку між хлопцем і дівчиною. Так, у рекламі молоді люди танцюють на вечірці, після забігають у туалет і закривають двері, після нетривалої паузи виходять із нього й, обіймаючись, ідуть, хлопець демонстративно поправляє штани.

У січні 2007 р. Національна рада з телебачення й радіомовлення України зажадала від телеканалів припинити трансляцію рекламного ролика віртуального оператора мобільного стільникового зв'язку "Джинс" [99, 17].

Органи прокуратури вважають, що засобами масової інформації не задовольняються потреби у теле-, радіопродукції національного виробництва для дітей та молоді. Водночас, телерадіокомпанії транслюють рекламу продукції та послуг з елементами розпусти. Практично в усіх областях телерадіоорганізаціями порушуються вимоги закону щодо обов'язкової трансляції просвітницьких, культурологічних, навчальних програм для молоді та дитячих програм. Не виконується рішення Нацради з питань телебачення і радіомовлення щодо обов'язкового використання позначок обмеження глядацької аудиторії при трансляції фільмів або їх анонсах у пресі [22].

Наведемо приклад. Так, у Дніпропетровську кореспондент місцевої газети побачив композицію, намальовану на автомобілі. В центрі композиції були дошколята: хлопчик і дівчинка розфарбовували щось сіре і обшарпане. Обидва, засняті зі спини, тримаючи в руках пензлі, тягнулися вгору, стоячи поруч. Дивним та недостойним точки зору кореспондента був центральний елемент фото, що концентрував на собі глядацьку увагу: задерте платтячко маленької дівчинки відкривало її сідниці, на одній з яких лежала долоня хлопчика-однолітка. "Ми готові до співпраці!" - сповіщав напис на фото. Саме у такий спосіб торговельна компанія "КОЛОР-ЮНІОН", виявляється, рекламувала лакофарбову продукцію, яку імпортувала до України. Коли кореспондент додзвонився до вказаної компанії, її представники відмовилися обговорювати відповідність реклами суспільній моралі [47, 4].

Проблема є дуже серйозною. Аморальна реклама може зруйнувати суспільство. Адже під її впливом знищуються такі одвічні цінності, як добро, краса, вірність, кохання. І якщо дорослі ще якось можуть захистити свою свідомість від негативної інформації, то діти й підлітки всмоктують її в себе, як губка. Тому захистити підростаюче покоління українців від згубного впливу реклами може тільки суспільна мораль. Так вважає виконувач обов'язків голови Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі Микола Бойко.

Ліщинська Олена, ст. науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології АПН України розповідає: "Є наукові підтвердження того, що аморальна реклама, в тому числі й сексуальна, уповільнює розвиток інтелекту. Учені інституту з вивчення мозку ім. Бехтерєва із Санкт-Петербурга провели дослідження енцефалограм у дітей, які тривалий час піддавалися впливу агресивної медіапродукції (фільмів, комп'ютерних ігор). У результаті встановлено, що в таких дітей зупиняється процес диференціації окремих ділянок мозку, а отже уповільнюється інтелектуальний розвиток. Також, якщо проаналізувати культурні традиції різних народів світу, можна зробити висновок, що сексуальне життя у них розпочиналося із певного віку, а до його настання на інтимні стосунки існувало табу. Із психологічного погляду це пояснюється так: якщо людина рано пізнає сексуальність, у неї гальмується інтелектуальний і духовний розвиток, руйнуються такі цінності як кохання, сім'я, вірність, а інтимні стосунки відбуваються на рівні тваринного інстинкту" [13, 5].

Як вже було згадано, згідно із Законом України "Про захист суспільної моралі в Україні" [36], продукція сексуального чи еротичного характеру в Україні може розповсюджуватися лише за умови її недоступності неповнолітнім і не нав'язування споживачам (лише в спеціалізованих засобах масової інформації), а зовнішня реклама такого характеру взагалі заборонена. За дотриманням цього закону в нас мають стежити десять солідних державних інституцій. Та попри це, у наших кіосках не зменшилося журналів з еротичними картинками, на телебаченні продовжують демонструвати "сексуальні" ролики, а в громадських місцях висять "відверті" плакати. Аби з цим боротися, у 2006 році в Україні створили Національну експертну комісію з питань захисту суспільної моралі. Наразі її експерти зазначають, що вже вдалося виявити та усунути порушення чинного законодавства у сфері рекламної діяльності. Зокрема, це стосується реклами підприємств і товарів мобільних операторів "Джинс", "Евросеть", кави "MakCofee", жіночої білизни "Ажур", плитки для підлоги "Атем", сигарет "LM", мобільних телефонів "Samsung F 300" [12, 33].

Отже, в Україні з'являється дуже багато аморальної реклами через нездатність суспільства до самообмеження: з одного боку, бізнес бажає отримати щонайбільше прибутків, з другого - держава хоче мати побільше надходжень від бізнесу. У результаті цього страждає суспільна мораль. Тому владі й бізнесу потрібно шукати форми взаємодії, однією з яких, наприклад, має стати реалізація спільних проектів (наприклад, придумати комп'ютерну гру, яка пропагувала б здоровий спосіб життя). Також державі необхідно скоординувати зусилля в напрямку створення необхідних правових, економічних та організаційних умов, які сприятимуть реалізації права людини на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному та морально-психологічному стану населення.

Пропонується ширше розповсюджувати практику незалежної експертизи зовнішньої, телевізійної та іншої реклами, щодо відповідності вимогам статті Закону України "Про рекламу" та "Про захист суспільної моралі". Зразок висновку незалежної експертизи наведено у Додатку.

Інформацію про те, що той чи інший рекламний продукт пройшов незалежну експертизу, доцільно повідомляти у процесі використання рекламного продукту.

3.3 Правові проблеми соціальної реклами

У сучасних умовах розвитку українського суспільства дедалі важливішого значення набуває систематична діяльність із популяризації загальнолюдських, соціальних, національних цінностей, досягнення суспільно корисних цілей, привернення уваги до проблем у суспільстві та шляхів їх розв'язання. Таким чином ефективним інструментом позитивного інформаційного впливу стає соціальна реклама, яка традиційно покликана змінити ставлення населення до певних соціальних проблем, а в дальшій перспективі сприяти формуванню нових соціальних цінностей.

Позиція розвинених країн світу, стосовно соціальної реклами, зводиться до її порівняння з своєрідним "інструментом профілактики" соціальних негараздів та вад суспільства. Кожна людина, внаслідок різних життєвих обставин, підпадає під вплив саме того інформаційного середовища, яке він бачить навколо себе, і його суспільна мораль, позиція, переконання, життєві установки, поведінка не завжди формуються в корисному для себе та оточуючих напрямі.

Особливістю сучасного стану розвитку соціальної реклами в Україні є те, що її виробництво і розповсюдження здійснюється не лише державою, а й громадськими організаціями і навіть суб'єктами підприємництва, які частіше стали звертатися до проблем соціальної відповідальності бізнесу [42, 18].

Нині все більша кількість людей схиляється до думки, що соціальна реклама є вкрай потрібною. Палити, непомірно вживати алкоголь, отримувати задоволення через споживання наркотиків, смітити в неналежних місцях, робити вчинки, що суперечать моральним нормам поведінки у суспільстві, стає вже немодним. Люди скучили за здоровим способом життя, безкорисливим спілкуванням одне з одним; їм набридло жити в засміченому місті тощо. Це й зумовлює актуальність теми дослідження.

На сучасному етапі розвитку суспільства реклама стала невід'ємною складовою не тільки економіки, нею просто "просічений" весь життєвий простір людини, як фізичне оточення, так і інформаційне. Сучасний стан інформатизації суттєво розширює можливості поширення масової інформації і активно використовується для розповсюдження комерційної інформації. Питома вага реклами у складі ефірного мовлення на національних телеканалах значно перевищує передбачені діючим законодавством 15 %. Друковані ЗМІ мають вміст реклами до 100 % обсягу видання. Зовнішня реклама перетворила українські міста на демонстраційні території рекламної поліграфії. Активно зростає кількість користувачів Інтернету і відповідно обсяги реклами в мережі, саме Інтернет-реклама розвивається найбільш високими темпами. [25, 7]

Збереження психічного здоров'я громадян нашого українського суспільства, всього народу є важливим завданням сьогодення. Проте на цей аспект нині звертається мало уваги. Так, органи державної влади зайняті іншими проблемами, насамперед, політичними, економічними і соціальними. Вони не лише не здійснюють комплекс заходів щодо збереження і зміцнення психічного здоров'я української нації (в етнічному розумінні) та всього українського народу (як державно-політичної нації), але й не вивчають і не контролюють процеси впливу на соціальну психіку різних людських спільнот та індивідуальні психіки громадян діяльності (та її продуктів) різних політичних партій, громадських і релігійних організацій, засобів масової інформації (ЗМІ), установ, закладів тощо.

Соціальна реклама може виступати показником рівня моральності суспільства. Основною метою соціальної реклами є формування істинних духовних цінностей. Вона виконує виховну, пізнавальну, розвиваючу функції, формує важливі особистісні якості. Процес перетворення морально-етичних цінностей у риси конкретної людини, що будуть регулювати, направляти та спрямовувати її поведінку - є одним із актуальних завдань соціальної реклами.

Другим завданням - є формування моральної відповідальності у людей. Процес формування духовної особистості передбачає виховання і самовиховання в людині непримиренності до будь-яких проявів неповаги до загальнолюдських цінностей, відхилень від норм моралі. Моральна свідомість людини проявляється в активній життєвій позиції.

Третім - привернення уваги до якоїсь проблеми, що переростає в інтерес, потім у бажання діяти і, головне, саму дію [79, 27].

Отже, суть соціальної реклами - просувати високу мораль та принципи, добрі традиції та цінності, дбайливе ставлення до природи, здоровий спосіб життя, екологічну та особисту безпеку; боротися з алкоголізмом, наркоманією, тютюнопалінням, насильством та жорстокістю у родині; відвертати дітей та підлітків від негативних шкідливих звичок, утверджувати гармонію людського співжиття, що пов'язане зі зміною моделі людської поведінки.

Соціальна реклама має бути спрямована на тих, хто ще або не встиг зробити фатального кроку, або зробив його поки на свідомому рівні. Така реклама:

· створює атмосферу, моду - наприклад, палити немодно, а займатися спортом сучасно (зараз модно всиновлювати дітей, пропагувати здоровий спосіб життя, мати свою позицію тощо);

· застерігає;

· спонукає замислитися, зупинитися, не робити чогось, що є шкідливим для здоров'я та суспільства;

· попереджає про можливі негативні наслідки скоєння чогось поганого з погляду суспільства чи охорони здоров'я. [47, 4]

Позитивний ефект соціальної реклами забезпечується тільки за умов комплексності і систематичного врахування причинно-наслідкових зв'язків між метою, змістом повідомлення та реакцією людей різних вікових та соціальних груп. Тому, різні організації, установи, що займаються створенням та впровадженням соціальної реклами, мають оперувати єдиним інструментарієм і єдиними критеріями оцінки ефективності соціальної реклами. Ефективне створення соціальної реклами неможливе без оцінки ефективності.

Перш за все - моніторинг соціальної реклами. Другий аспект системного підходу полягає в науковому забезпеченні. І, по-третє, визначення пріоритетів та пошуку найбільш ефективних, в т. ч. економічно, видів, форм, тематики соціальної реклами [79, 28].

Для того, щоб соціальна реклама повністю сприймалася людьми спеціалісти спочатку розробляють єдину комплексну концепцію - ідею, задум подання матеріалу. Потім встановлюють зв'язки між метою, змістом та реакцією людей різних вікових та соціальних груп. Далі - розробляють різні методи і прийоми, поєднують зміст і поліграфію, художнє оформлення і інші засоби реклами. Впроваджуючи задум у життя необхідно пам'ятати, про зв'язок між видами поведінки людей (безпечна сексуальна поведінка, паління, вживання алкоголю, наркотиків тощо) та певним стилем життя.

Досягти цього не дуже й просто, оскільки на основі антисоціальних дій лежить задоволення, яке само собою є приємним і позбутись просто так не бажає не одна людина. Простими емоціями і раціональними мотивами тут не обійтися. Отже, креатив соціальної реклами повинен мати чотири спрямування:

· пряма заборона;

· непряма заборона;

· зміна сумнівного задоволення на альтернативне;

· шок [68, 56].

Ми вважаємо, що найбільшу увагу потрібно приділити шоковій рекламі. Вона виконує роль емоційного стопера: вона зупиняє, приголомшує, привертає увагу, викликає суперечливі думки, спонукає замислитися, провокує до обговорення, запам'ятовується.

Така реклама не повинна подобатися - у ній задіяний чинник негативу, який має показати наслідки виконання певних дій. Оскільки за даними численних досліджень людина запам'ятовує негативну інформацію на 7 % краще від позитивної.

Сучасна рекламна індустрія має практично необмежені можливості для створення високоякісного рекламного продукту, вплив якого спрямовується не тільки на розум людини, а й на його почуття і підсвідомість. Над подальшим удосконаленням і підвищенням ефективності реклами працюють теоретики і практики, впроваджуються інноваційні технології, цим питанням присвячені дослідження, для розробників реклами видається спеціальна література. То ж комерційна пропаганда розвивається і дійсно впливає на потенційних споживачів та на досить широкі коли суспільства. Сьогодні в державі існують серйозні проблеми із споживанням дітьми алкогольних напоїв, тютюну. В цьому не останню роль відіграв вплив реклами. Реклама формує у людей певний стиль суспільної поведінки, який не завжди є позитивним [37, 30].

Таким чином, актуальність та доцільність соціальної реклами не викликає сумніву, вона виконує різні завдання, що необхідні для нормально існуючого суспільства.

Національне законодавство в частині розповсюдження інформації регулює доступ до інформації та націлене на забезпечення гарантованості права на інформацію, доступність інформації, свободу її обміну. В умовах поглиблення інформатизації суспільства, розвитку засобів масової інформацій вже постають питання захисту населення від неконтрольованого інформаційного впливу, на часі проблема щодо певних заходів із цензури інформаційного простору, гарантування прав громадян на адекватний захист від негативного впливу інформації. На сьогодні дуже актуальним є питання регулювання захисту суспільної моралі при створенні рекламної продукції. Багато з рекламодавців, намагаючись привернути увагу до свого продукту, використовують не зовсім етичні прийоми, прямо заборонені в Законах України "Про рекламу" та "Про захист суспільної моралі".

У роботі пропонується ширше розповсюджувати практику незалежної експертизи зовнішньої, телевізійної та іншої реклами, щодо відповідності вимогам статті Закону України "Про рекламу" та "Про захист суспільної моралі". Інформацію про те, що той чи інший рекламний продукт пройшов незалежну експертизу, доцільно повідомляти у процесі використання рекламного продукту. Також державі необхідно скоординувати зусилля в напрямку створення необхідних правових, економічних та організаційних умов, які сприятимуть реалізації права людини на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному та морально-психологічному стану населення.

Висновки

Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки.

Реклама - явище соціально-психологічне. Вплив рекламної інформації виявляється в емоціях, думках, можливих рішеннях споживача. Таким чином, у рекламному процесі активну участь беруть відчуття, сприймання, увага, пам'ять тощо. Сприйняття - складний процес, який може ускладнюватися особливостями самих предметів, умовами сприйняття, настрою. Воно залежить від вікового цензу та особистісних якостей.

Вплив реклами на аудиторію споживачів здійснюється поступово в чотири етапи: перший - привертання уваги аудиторії, другий етап - пробудження інтересу, зацікавленості аудиторії, третій етап - надання аудиторії аргументів на користь товару, що рекламується, формування психологічної установки, яка доводить, що запропоновані цінності відповідають потребам аудиторії, долається бар`єр недовіри аудиторії, четвертий етап - створення психологічної настроєності до запам`ятовування повідомлення.

На кожному етапі застосовуються певні прийоми впливу на аудиторію. Вирізняють такі методи психологічного впливу: навіювання, гіпноз, "25-й кадр", нейролінгвістичне програмування тощо. Іноді елементарний обман, заснований на підтасуванні фактів, перекручуванні інформації, необґрунтованих перебільшеннях або маніпулюванні співрозмовником під час переговорів, також відносять до завдань психології реклами.

Отже, сучасна реклама не тільки повідомляє про наявність певного товару чи послуги, але й впливає на свідомість і підсвідомість потенційного споживача, головним чином за допомогою усіляких психологічних методик. Власне, ця функція впливу з часом набула першочерговості та стала об'єктом критики від деяких представників громадськості. Реклама стала комунікацією, яка міцно впровадилася у всі сфери суспільного життя - побут, культуру, систему масових комунікацій.

Проблема психологічних впливів реклами актуальна тому, що вона пов'язана із цілим рядом моментів етичного характеру. Адже будь-який вплив змінює свідомість людини, може перешкоджати волі вибору.

Сьогодні у рекламному середовищі важко уявити створення реклами без втілення у сюжеті таких технологій психологічного впливу, як НЛП, гіпноз та інших ноу-хау покликаних зробити з людини маріонетку в руках рекламістів.

Підсумовуючи наведені вище дослідження, та враховуючи велику важливість явища реклами в суспільно-економічних відносинах, можна з впевненістю сказати, що реклама повинна бути соціально відповідальною та розглядати людину, не як нерозумну комаху, або статистичну одиницю, психікою якої можна керувати, не замислюючись про наслідки впливу, а як цеглинку, з якої будується суспільство і від якості якої буде залежати в цілому якість розбудови демократичного співтовариства.

Національне законодавство в частині розповсюдження інформації регулює доступ до інформації та націлене на забезпечення гарантованості права на інформацію, доступність інформації, свободу її обміну. В умовах поглиблення інформатизації суспільства, розвитку засобів масової інформацій вже постають питання захисту населення від неконтрольованого інформаційного впливу, на часі проблема щодо певних заходів із цензури інформаційного простору, гарантування прав громадян на адекватний захист від негативного впливу інформації.

На сьогодні дуже актуальним є питання регулювання захисту суспільної моралі при створенні рекламної продукції. Багато з рекламодавців, намагаючись привернути увагу до свого продукту, використовують не зовсім етичні прийоми, прямо заборонені в Законах України "Про рекламу" та "Про захист суспільної моралі".

У роботі пропонується ширше розповсюджувати практику незалежної експертизи зовнішньої, телевізійної та іншої реклами, щодо відповідності вимогам статті Закону України "Про рекламу" та "Про захист суспільної моралі". Інформацію про те, що той чи інший рекламний продукт пройшов незалежну експертизу, доцільно повідомляти у процесі використання рекламного продукту. Також державі необхідно скоординувати зусилля в напрямку створення необхідних правових, економічних та організаційних умов, які сприятимуть реалізації права людини на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному та морально-психологічному стану населення.

Захист від негативної реклами може полягати в усвідомленні наступних істин:

за будь-якою рекламою завжди коштують колективи алчних, хижих, агресивних осіб, готових нав'язати свій товар будь-яким способом;

справжній високоякісний товар або послуга завжди в ціні, і тому не потребує нав'язування;

чим нахабно і примітивніше спосіб нав'язування, тим зазвичай гірше товар;

агресивна жорсткість самої ідеї реклами майстерно захована за привабливою етикеткою, яка є банальним трюком;

в кращому разі реклама може проінформувати про наявність якого-небудь товару або послуги.

Звідси витікають конкретні рекомендації, які корисно застосовувати при зіткненні як з відверто агресивною рекламою, так і із зовні нешкідливими рекламними повідомленнями, що можуть і не викликати неприємних відчуттів, проте цілком здатних змусити вас виконати наказ, ув'язнений в них:

· не дивитися вже знайому рекламу безліч разів, механічно втупившись в один і той же кадр;

· внутрішньо відключатися при прогляданні тих, що не подобаються рекламних роликів або модулів;

· тренуватися в тому, щоб уміти у разі потреби поступати діаметрально протилежним чином, ніж той, що диктується в рекламі;

· навчитися сприймати інформацію про суть реклами, як би дивлячись крізь оболонку і проникаючи в суть речей;

· відноситися до реклами внутрішньо спокійно і не доводите до абсурду повне заперечення того сенсу, який закладений в ядрі рекламного повідомлення, і коли той або інший товар дійсно потрібний і його можна спокійно купити.

Таким чином, для того, щоб зник девіантний "наліт" з реклами необхідно поміняти замовників такої реклами, але це не в наших силах. Цьому повинні протидіяти кожен з нас, підвищуючи власну особову культури, яка служитиме деяким бар'єром між споживачами і девіантною рекламою. І безумовна ж держава, яка повинна не лише друкувати закони, де говориться про добросовісну, правдиву рекламу, але і безпосередньо відстежувати всі рекламні повідомлення, що потрапляють в широкі маси, через спеціальні служби і комісії.

Список використаних джерел

1. Андреева Г.М. Социальная психология. Учебник для высших учебных заведений / Андреева Г.М. - М.: Аспект Пресс, 2001. - 320 с.

2. Аронсон Э.С. Эпоха пропаганды: Механизмы убеждения, повседневное использование и злоупотребление./Аронсон Э.С., Пратканис Э.Р - СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. - 384 с.

3. Артемонова І. Ігровий дискурс /Артемонова І.// Збірник праць Науково дослідного центру періодики. - 2003. - № 11. - С. 529-534.

4. Бабенко В. Телевізійний образ та його компоненти як семіотична категорія./ Бабенко В.// Телевізійна і радіожурналістика: Зб. Наук. -метод. праць. - № 6, 2007 р. - С. 14-18.

5. Бевзенко Л.Д. Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма: возможности социальных интерпретаций./Бевзенко Л.Д. - К.: Ин-т социологии НАН Украины, 2002. - 437 с.

6. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. /Бергер П., Лукман Т. - М.: Academia-Центр, Медиум, 1995. - 336 с.

7. Бестужева С. Сомнительное благо цивилизации / С. Бестужева // Народное образование. - 2007. - № 2. - С. 254-258.

8. Бідзіля Ю. Масова комунікація і проблеми насильства над масовоюсвідомістю. - Режим доступу до журн.: www.new. ways.iatp. org.ua/new5/index5/htm.

9. Білоус О. Діти - найвимогливіша і найбеззахисніша телевізійна аудиторія // Телевізійна і радіожурналістика: Збірник науково-методичних праць. - Л. - Вип. 6, 20 квітня 2007 р. - С. 75-77.

10. Бірюкова І. Нездатність до самообмеження/ Бірюкова І.// День. - № 189, 2007 - С. 5-8.

11. Богацкая С.Г. Правовое регулирование рекламной деятельности: [учеб. пособие]/ Богацкая С. Г. - Сумы, 2007 г. - 320 c.

12. Бондаренко М. Аморальность и телевидение // Юридическая практика. - 30 января 2007. - № 5 (475). - С. 22-25.

13. Бондаровська В. Вплив реклами на людину: нариси / В. Бондаровська // Психолог (Шкільний світ). - 2007. - N 30. - С. 33-56.

14. Брайант Д. Основы воздействия СМИ /Д. Брайант, С. Томпсон; [пер. с англ.]- М.: Изд. дом "Вильяме", 2004 - 220 с.

15. Бугрим В.В., Компанець Т.М. Український споживач і реклама// Телерадіовісник України. - 1997. - № 5. - С. 30-31.

16. Бутенко Н.Ю. Соціальна психологія в рекламі: [навч. посіб.]/Бутенко Н.Ю. - К.: КНЕУ, 2006 - 320 с.

17. Васютинський В.О. Інтеракційна психологія влади./ Васютинський В.О. - К.: Вид-во Київ. славіст. ун-ту, 2005. - 492 с.

18. Винтерхофф-Шпурк П. Медиапсихология. Основные принципы: Пер. с нем./ Винтерхофф-Шпурк П. - Х.: Изд-во Гуманит. Центра, 2007. - 288 с.

19. Висновок незалежної експертизи. - Режим доступу.: community. com. ua/files /Ekspertnij_ visnovok2.doc.

20. Володченко О. Обережно: діти! /Володченко О.//Український дiловий тижневик "Контракти" / № 29 вiд 19.07..2004. - С. 14-17

21. Гаврилов К.В. Заповеди заказчика телевизионной рекламы / К.В. Гаврилов. - М.: Вильямс, 2008. - 218 с.

22. Генпрокуратура стала на захист суспільної моралі // ProUA (новини). - 2007. - 19 червня. - Режим доступу.: <http://www.tsybulko.kiev.ua.

23. Геращенко Л. Психоанализ и реклама./Геращенко Л ? М.: Основа, 2006. ? 240 с.

24. Гольман И.А. Реклама плюс, реклама минус. /Гольман И.А. - М.: Вильямс, 2000. - 239 с.

25. Данькова М. Комерційно-соціальна політична реклама / Данькова М.// Телекритика. - 2007 - С. 7-10.

26. Державне регулювання відносин у галузі реклами: проблеми та перспективи.: зб. наук. праць за матеріалами круглого столу 15 червня 2005 року. - К.: Інститут Конкурентного Суспільства, 2005. - 192 с.

27. Державне регулювання відносин у галузі реклами: проблеми та перспективи. За матеріалами Круглого столу 11 січня 2007 року. - К.: Інститут Конкурентного Суспільства, 2007. - 206 с.

28. Джига Т. Політична реклама в Україні./Джига Т. - К.: Центр вільної преси, 2002. - 340 с.

29. Джефкінс Ф. Реклама: Практичний посібник / Пер. англ., доп. і ред. Д. Ядіна. - К.: Знання, 2001 - 210 с.

30. Егорова-Гантман Е. Политическая реклама./ Егорова-Гантман Е., Плешаков СПБ.: Питер, 1999. - 368 с.

31. Закон України "Про інформацію" від 02.10.1992 р. (остання редакція від 22.07.2005 р.) // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 48. - Ст. 650.

32. Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" вiд 16.11.1992р. (остання редакція від 09.06.2004р.) // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 1. - Ст. 1.

33. Закон України "Про телебачення і радіомовлення" від 21.12.93 //Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 10, ст. 43.

34. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 7 червня 1996 р. N 236/96-ВР (остання редакція від 18 грудня 2008 р. N 689-VI).// Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 42. - Ст. 258.

35. Закон України "Про рекламу" від 3 липня 1996 року (остання редакція від 19.06.2007р.) // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 39. - Ст. 181.

36. Закон України "Про захист суспільної моралі" від 20.03.2003р. // Відомості Верховної Ради. - 2004. - № 14. - Ст. 192.

37. Заярна О. Як переконати масову аудиторію: Психологічні чинники ефективності пропаґанди / Заярна О. // Нова політика. - 1999. - X.:Ось. - С. 28-32.

38. Зазыкин В.Г. Психологические основы гуманистической рекламы /Зазыкин В.Г. // Рос. акад. гос. службы при Президенте РФ. - М., 2000. - 120 с.

39. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием. /Кара-Мурза С. Г. - К.: Знання, 2006 -864 с.

40. Ковриженко, М.К. Мифотехнология современной рекламы [Текст]/ М.К. Ковриженко // Социальная коммуникация и информация: исследование, образование, практика: Тез. межвуз. науч. -практ. конф. - СПб., 1999 - 320 с.

41. Краско Т. Психология рекламы. /Краско Т. - Х: Ось, 2002. - 106 с.

42. Костенко Л. Деякі проблемні питання правового регулювання реклами / Костенко Л. // Юридичний журнал. - 2007. - № 3. - С. 16-18.

43. Лебедев-Любимов, А.Н. Психология рекламы / А.Н. Лебедев-Любимов. - СПБ.: Питер, 2003. - 368 с.

44. Лебон Г. Психология народов и масс / Лебон Г. - М.: Вильямс, 1995-311 с.

45. Лисицкая Т.Е. Теоретическая модель воздействия рекламы на детей / Лисицкая Т.Е. // Образование и повышение квалификации работников образования: Сб. науч. трудов. - Ч. 1 - М., 1998.. - С. 238.

46. Лисовский С.Ф. Политическая реклама. - М.: ИВЦ "Маркетинг", 2000.

47. Мазур О. Реклама як виклик суспільній моралі/ Мазур О. // Днепропетровск: Спецкор. - 2007. - 12 лютого. - С. 4-9.

48. Микитенко Л.А. Саморегулювання рекламної діяльності / Л.А. Микитенко // ІІІ-я Міжнародна науково-практична конференція "Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні" - К.: Київський нац. торг.-екон. ун-т, 2007. - С. 175-177.

49. Микитенко Л. Правове регулювання реклами і рекламної діяльності: проблеми теорії / Микитенко Л. // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 10. - С. 37-40.

50. Мокшанцев Р.И. Психология рекламы. /Мокшанцев Р.И. - М.: "Инфра-М", 2000 - 250 с.

51. Морозова М. Цель рекламной кампании / Морозова М. // Бизнес. - 2000. - № 11 - с. 2-5.

52. Нестеренко C.. Як надати виборчому процесу сексуальності./ Нестеренко C.. // ПіК. - 1999. - № 34. - С. 12-15.

53. Огілві Д. Откровення рекламного агента. / Огілві Д. - М.: Фннстатин-форм; 1994. - 100 с.

54. Орбан Л.Е. Соціальна психологія особистості: практичні поради діловим людям./ Орбан Л.Е., Гриджук Д. М - К., 1997. - 220 с.

55. Орбан-Лембрик Л.Е. Структурно-функціональна модель спілкування: соціально-психологічний аспект аналізу/ Орбан-Лембрик Л.Е.// Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. - 2004. - Вип. VІ. - С. 104-114.

56. Орбан-Лембрик Л.Е. Основи психології управління: Монографія./Орбан-Лембрик Л. Е - Івано-Франківськ, 2002. - 180 с.

57. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Посібник./ Орбан-Лембрик Л.Е. - К..: "Знання", 2003. - 120 с.

58. Петровська Т. Соціально-психологічні фактори економічної поведінки / Петровська Т. // Соціальна психологія. - 2004. - № 4 (6). - C.23-35.

59. Повов А. Эффективность рекламы. [2-е изд..]./ Повов А. - М.: Эксмо, 2006 г. - 120 с.

60. Потяниник Б. Медіа: ключі до розуміння: Серія: Медіакритика. / Потяниник Б. - Львів., 2004. - 380 с.

61. Потятиник Б. Патогенний текст Потятиник Б., Лозинський М. - Л.: Місіонер, 1996. - 296 с.

62. Почепцов Г. Паблік рилейшнз: Навч. посібн./Почепцов Г - К.: "Знання", КОО, 2000. - 320 с.

63. Почепцов Г.Г. Психологические войны. /Почепцов Г.Г. - К.: Ваклер, 2000. - 490 с.

64. Проблеми політ. психології та її роль у становленні громадянина Української держави: Зб. наук. пр. / За заг. ред. М.М. Слюсаревського. - К.: Міленіум, 2007. - 215 с.

65. Пронина, Е.Е. Девиантна реклама/ Пронина, Е.Е. // Вестник Моск. ун-та. Сер.10. Журналистика., 2002. № 3. - с. 42-53.

66. Психология в рекламе / Под ред. к.п.н. П.К. Власова / [2-е изд.]. - Х.: Гуманітарний центр, 2007. - 290 с.

67. Психологічний вплив рекламної діяльності на суспільство. О.С. Раковська-Башмакова, Т.М. Русанова // Вісн. Міжнар. Слов'ян. ун-ту. Сер. Соціол. науки. - 2007. - 10, N 2. - С. 53-57.

68. Раковська-Башмакова О.С. Психологічний вплив рекламної діяльності на суспільство / Раковська-Башмакова О.С., Русанова Т.М. // Вісн. Міжнар. Слов'ян. ун-ту. Сер. Соціол. науки. - 2007. - N 2. - С. 56-59.

69. Резепов И.Ш. Психология рекламы и PR: учеб. пособие / И.Ш. Резепов. - М.: Дашков и К°, 2008. - 222 с.

70. Реклама: внушение и манипуляция: Медиа-ориентир. подход: Учеб. пособие для фак. психологии, социологии, экономики и журналистики: Сборник / Ред. -сост. Райгородский Д.Я. - Самара: Бахрах-М, 2001. - 350 c.

71. Реклама в Україні: Стратегія та психологія. Огляд ринку української реклами. - Режим доступу.: http://reklamaua.org.ua/.

72. Реклама. Або те, про що уникають говорити вголос. - Режим доступу до журн.: http://www.tabu.org.ua/?fname=1185105104&level=1&templ=t1.

73. Реклама продає ілюзії, або чому ми так часто витрачаємо гроші на некорисні речі. М. Максимов, "Одеський вісті" Режим доступу до журн.: http://izvestiya.odessa. gov.ua/index.php?go= Newspaper&in =view&id =8760.

74. Рожок Я. Механізм впливу реклами на людину"- Режим доступу до журн.: http://community. livejournal.com/vs 41/1338.html.

75. Розум С.И. Психология социализации и социальной адаптации человека. /Розум С. И. - СПб.: Речь, 2006. - 365 с.

76. Ромат Є.В. Реклама. / Ромат Є. В - Харьков: НВФ "Студцентр", 1999-260 с.

77. Ромат Є.В. Державне регулювання рекламної діяльності/ Ромат Є.В. //Статистика України - 2008. - № 3. - С. 60-65.

78. Рюмшина Л.И. Манипулятивные приемы в рекламе: Учеб. пособие./ Рюмшина Л.И. - М.: ИКЦ "МарТ", 2004. - 220 с.

79. Сановська В.А. Роль соціальної реклами у формуванні моралі і поведінки людини /Сановська В.А.// Збірник Центрального Інституту Післядипломної Педагогічної Освіти. - 2006. - 14 березня. - С. 26-27.

80. Селезнева В. Рекламный крюк / Селезнева В. // Домашний очаг. -1999. - № 2. - С. 79. - 83.

81. Сельченок К.В. Создание рекламного образа (имиджпроектирование) // Психология бизнеса: Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. - Минск: Харвест, 1998. -590 c.

82. Семиченко В.А. Психологія особистості. /Семиченко В.А. - К.: Вид. Ешке О., 2001. - 150 c.

83. Слісаренко І.Ю. Паблік рілейшнз у системі коммунікації та управління: Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів./ Слісаренко І.Ю. - К.: МАУП, 2001. - 250 c.

84. Смирнова Т.В. Образи рекламної комунікації Ч. 2. / Смирнова Т.В. - К.: Образ, 2002. - 125 с.

85. Соціальна ідентичність особистості у світлі психологічних теорій //Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України /За ред. С.Д. Максименка. Т.У 111, вип. 2. - К., 2006. - 311 c.

86. Становлення мотивації лідерства у підлітків шляхом ідентифікації зі "значущим іншим"// Наукові записки НДПУ. -Ніжин. -1998. -320 c.

87. Текстознавство: Підруч. / К.С. Серажим. - К.: Видавничо-поліграфичний центр "Київський університет", 2008 - 252 с.

88. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Збірник наукових праць..- [Кн.1]-Київ-Житомир: Ви-во ЖДУ, 2004.-363 с.

89. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності./ Титаренко Т.М. - К.: Либідь, 2003. - 376 с.

90. Федорченко Т.Є. Рання профілактика негативних проявів у поведінці дітей: Навч.-метод. Посібник./Федорченко Т.Є. - К.: "ХІК", 2003. - 128 с.

91. Ценев В. Психология рекламы (реклама, НЛП и 25-й кадр)./Ценев В. - М.: Бератор, 2003. - 65 c.

92. Циба В.М. Соціологія особистості: системний підхід. Навчальний посібник./ Циба В.М. - К.: МАУП, 2000-395 c.

93. Чальдини Р. Как заставить вас сказать "да". Психология человеческих отношений. Психология рекламы./ Чальдини Р. // Наука и жизнь. - 2001. - №8. - С. 63-65.

94. Шарков, Ф.И. Разработка и технологии производства рекламного продукта: учеб. пособие / Ф.И. Шарков, В.И. Гостенина; [под общ. ред. Ф.И. Шаркова]; Междунар. акад. бизнеса и упр. - М.: Дашков и К, 2007. - 338 с.

95. Шейнов В.П. Как управлять другими. Как управлять собой./ Шейнов В.П. - М.: Вильямс, 1996. - 202 с.

96. Шейнов В.П. Скрытое управление: Психология манипулирования. - М.: Бератор, 2000. - 186 с.

97. Шейнов В.П. Эффективная реклама: Секреты успеха./ Шейнов В.П. - М.: Ось - 89, 2003. - 320 с.

98. Шуванов В.И. Психология рекламы./ Шуванов В. И - Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. - 66 с.

99. "Эротический" ролик Джинс запрещён к трансляции // Корреспондент. - 2007. - 11 января. - С. 17.

Додаток

Експертний висновок № 1/07-2006 експертної комісії при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнська рекламна коаліція".

Експертизу проведено на підставі запиту Департаменту у справах захисту прав споживачів у м. Києві № 0311/6071 від 14.06.06р. про проведення незалежної експертизи зовнішньої реклами, щодо відповідності вимогам статті Закону України "Про рекламу" та "Про захист суспільної моралі".

Експертна комісія у складі:

Максима Лазебника, Виконавчого директора Всеукраїнської рекламної коаліції,

Альони Мішуренко, заступника Виконавчого директора Всеукраїнської рекламної коаліції,

Артема Біденка, голови Координаційної ради Асоціації зовнішньої реклами України

провела у відповідності до статті 29 Закону України "Про рекламу" незалежну експертизу стосовно відповідності вимогам законодавства України

об'єкту експертизи - сюжет зовнішньої реклами нової колекції взуття "Еконіка", що містить текст і зображення.

Надані для проведення експертизи матеріали - копія фотофіксації зовнішньої реклами "Еконіка".

Питання, винесені на розгляд експертної комісії:

Чи порушують зображення, вміщені до об'єкту експертизи, вимоги Закону України "Про рекламу" та Закону України "Про захист суспільної моралі".

Дослідницька частина:

У рамках експертної діяльності було проведено безпосереднє дослідження об'єкта експертизи членами експертної комісії (неодноразовий перегляд фотофіксації зовнішньої реклами), а також були вивчені всі надані для проведення експертизи матеріали (запит Департаменту у справах захисту прав споживачів у м. Києві). Проаналізовані положення чинного в Україні законодавства, що стосуються винесеного на розгляд експертної комісії питання, практика їх застосування, а також попередня практика розгляду експертною комісією при Всеукраїнській рекламній коаліції аналогічних питань.

Експертна комісія встановила:

Експертна комісія дійшла одностайного висновку про те, що зображення, що містяться у рекламі "Еконіка" не містить порушень законів України "Про рекламу", "Про захист суспільної моралі".

Такий висновок експертів ґрунтується на нижчевикладеному:

Ч. 5 ст. 14 Закону України "Про захист суспільної моралі"передбачає заборону використання у зовнішній рекламі текстів та (або) зображень сексуального чи еротичного характеру.

Задля правильного застосування зазначеної норми закону в ході експертного дослідження необхідно встановити значення поняття "зображення сексуального чи еротичного характеру". Оскільки Закон України "Про захист суспільної моралі" не містить визначень "еротики", "сексу" та "зображення сексуального чи еротичного характеру", експертна комісія звернулася до спеціальної лексикографічної літератури та спеціальних фахових та науково-популярних досліджень в галузі сексології та мистецтвознавства. Експертна комісія вважає, що сексуально-еротичний характер зображення можна вбачати тільки при наявності усіх нижчевизначених умов:

1) Такий характер визначається як здатність відповідного зображення викликати у особи сексуальні (еротичні) почуття, фантазії та хвилювання, які пов'язані із виявом та задоволенням статевого потягу.

Сама по собі зовнішня привабливість (у тому числі сексуальна привабливість) особи, зображеної у рекламі не повинна вважатись фактором, що визначає сексуально-еротичний характер зображення.

2) Відомо, що в залежності від суто індивідуальних особливостей конкретної особи викликати у неї сексуальні (еротичні) почуття фантазії та хвилювання можуть будь-які чинники, навіть ті, що не здійснюють аналогічного впливу на інших людей. Таким чином, очевидно, що ч.5 ст. 14 Закону України передбачає, що сексуальний та еротичний характер може бути атрибутований виключно тим зображенням, які традиційно та загальновизнано більшістю статевозрілого населення України вважаються такими, що викликають, або здатні викликати у статевозрілого населення України сексуальні (еротичні) почуття, фантазії та хвилювання, або такі, які з огляду на традиційні і загально визначені переконання більшості статевозрілого населення України мають пряме відношення до статевого життя, вияву та задоволення статевого потягу. Тобто маються на увазі виключно середні показники, мова не може йти про надмірну цнотливість або розбещеність.

Зображення, що використовується в зовнішній рекламі може вважатись таким, що має сексуально-еротичний характер виключно за умови, якщо воно самоцільно та спеціально покликано привернути увагу до питань статевого життя, вияву чи задоволення статевого потягу.

Таким чином, членами Експертної комісії встановлено:

зображення не є вульгарно натуралістичною, зіничною, непристойною фіксацією полового акту, самоцільною демонстрацією геніталій, антиетичних сцен статевого життя, сексуальних збочень, зарисовок з натури, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини, спонукаючи негідні інстинкти (не є порнографією);

постать зображеної жінки не дає явних підстав для формування в уяві споживача реклами переконання, що відповідне зображення прямо чи опосередковано є спрямованим на виникнення сексуальних (еротичних) почуттів, фантазій та хвилювань, та (або) є самоцільно покликаним привернути увагу до питань статевого життя, вияву чи задоволенню статевого потягу.

Крім цього, вважаємо за доцільне з'ясувати зміст ч. 3 ст. 7 Закону України "Про рекламу" у частині тлумачення поняття "зображення, що порушує етичні, моральні норми та нехтує правилами пристойності". Експертна комісія вважає, що такі поняття, як етика, мораль та пристойність, не зважаючи на наявність їх загальнолексичного розуміння, мають розглядатися саме як юридичні категорії. При проведенні експертизи були досліджені численні підходи до надання дефініції "етики", "моралі", "пристойності" у загальній та спеціалізованій літературі, а також були комплексно проаналізовані відповідні приписи чинного в Україні законодавства.

Експертна комісія дійшла таких висновків:

"Етика", "мораль", "пристойність" у контексті ч. 3 ст. 7 Закону України "Про рекламу" є юридичними оціночними категоріями, а їх змістове навантаження має варіюватися в залежності від конкретних обставин справи. При тлумаченні терміну "мораль" варто виходити із положень абз. 11 ч. 1 Закону України "Про захист суспільної моралі" та загального підходу Цивільного кодексу України щодо моральних засад суспільства (див., наприклад, ч. 4 ст. 13, ч.1 ст. 19, ч. 4 ст. 26, ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 300, ч. 2 ст. 319, ч. 2 ст. 442, ч. 2 ст. 1169).

Відповідність реклами етичним, моральним нормам та не порушення нею правил пристойності означає її відповідність основним уявленням, що склалися в українському суспільстві про добро, честь, гідність, громадський обов'язок, совість справедливість, тим традиційним та культурним цінностям, що визначають неписані імперативи суспільного життя в Україні. Вимоги щодо етичності, моральності та пристойності, якими оперує ч. 3 ст. 7 Закону України "Про рекламу" мають розглядатися як середні, узагальнені та пересічні. Відхилення в бік суворих чи навпаки пом'якшених стандартів моралі, етики та пристойності є неприпустимим, з огляду на те, що відповідні категорії у розглядуваному випадку відіграють роль юридичних регуляторів.

Експертна комісія не вбачає у об'єкті експертизи ознак невідповідності основним уявленням, що склалися в українському суспільстві про добро, честь, гідність, громадський обов'язок, совість справедливість, тим традиційним та культурним цінностям, що визначають неписані імперативи суспільного життя в Україні. Слід також зазначити, що досліджувана зовнішня реклама не містить будь-яких закликів до порушення етичних, гуманістичних, моральних норм або правил пристойності.

Таким чином, експертна комісія переконана, що у досліджуваній ситуації відсутнє порушення ч. 3 ст. 7 Закону України "Про рекламу" в частині порушення норм етики, моралі та правил пристойності.

Висновки:

Ґрунтуючись на результатах вивчення наданих для проведення експертизи матеріалів, проведеному аналізі відповідного законодавства, експертна комісія дійшла до наступних висновків:

1) Експертне дослідження об'єкту експертизи дозволяє говорити про відсутність у макеті зовнішньої реклами зображень сексуального чи еротичного характеру. Також відсутні підстави вважати, що реклама містить зображення, яке порушує етичні, гуманістичні, моральні норми та нехтує правилами пристойності.

2) Експертна комісія не вбачає ознак порушень ч. 3 ст. 7 Закону України "Про рекламу" та ч. 5 ст. 14 Закону України "Про захист суспільної моралі".

Висновок експертної комісії носить рекомендаційний характер, є остаточним і не може бути доповнений чи змінений/переглянутий в порядку, іншому, ніж шляхом проведення новим складом експертної комісії додаткової або повторної експертизи, за наявності підстав для її проведення.

Підписано за дорученням членів експертної комісії:

Виконавчий директор Всеукраїнської рекламної коаліції /Максим Лазебник/.

Размещено на Allbest.ru

...