Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

НАУКОВИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ

УДК: 616-001.28/29:612.014.481/482

ВІДДАЛЕНІ МЕДИЧНІ НАСЛІДКИ В ОСІБ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ГОСТРУ ПРОМЕНЕВУ ХВОРОБУ В РЕЗУЛЬТАТІ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

03.00.01 - радіобіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ - 2005

АНОТАЦІЯ

БІЛИЙ Д.А. Віддалені медичні наслідки в осіб, які перенесли гостру променеву хворобу в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеню доктора медичних наук за спеціальністю 03.00.01 радіобіологія. Науковий центр радіаційної медицини АМН України. Київ, 2002.

На підставі 15-річного (1986-2002 рр.) динамічного вивчення стану здоров'я 207 учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, включаючи 88 реконвалесцентів гострої променевої хвороби, які зазнали опромінення в діапазоні доз від 0,1 до 7,1 Гр, була надана детальна характеристика віддалених наслідків радіаційного впливу, визначена роль іонізуючого випромінювання та інших факторів ризику у формуванні патологічних станів кровотворної, травної і серцево-судинної систем організму, органа зору і шкіри. Математично описані варіанти реакції мієлоїдного та мегакаріоцитарного ланок кісткового мозку на загальне відносно рівномірне опромінення і розроблені гематологічні критерії тяжкості гострої променевої хвороби. На основі дискримінантного аналізу визначені групи ризику розвитку онкогематологічних та окремих соматичних захворювань. Створено оригінальну комп'ютерну базу даних осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яким в 1986 р. була діагностована гостра променева хвороба.

Ключові слова: іонізуюче випромінювання, Чорнобильська катастрофа, гостра променева хвороба, місцеві променеві пошкодження шкіри, периферична кров, серцево-судинна система, шлунково-кишковий тракт, променеві катаракти, онкогематологічна патологія, злоякісні пухлини, комп'ютерна база даних.

АННОТАЦИЯ

БЕЛЫЙ Д.А. Отдаленные медицинские последствия у лиц, перенесших острую лучевую болезнь в результате аварии на Чернобыльской АЭС.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 03.00.01 - радиобиология. Научный центр радиационной медицины АМН Украины. Киев, 2002.

На основе 15-летнего (1986-2002 гг.) динамического изучения состояния здоровья 207 участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС, включая 88 реконвалесцентов острой лучевой болезни, которые подверглись облучению в диапазоне доз от 0,1 до 7,1 Гр, была дана детальная характеристика отдаленных последствий радиационного воздействия, определена роль ионизирующего излучения и других факторов риска в формировании патологических состояний кроветворной, пищеварительной и сердечно-сосудистой систем организма, органа зрения и кожи. Математически описаны варианты реакции миелоидного и мегакариоцитарного ростков костного мозга на общее относительно равномерное облучение и разработаны гематологические критерии тяжести острой лучевой болезни. На основе дискриминантного анализа определены группы риска развития онкогематологических и отдельных соматических заболеваний. Создана оригинальная компьютерная база данных лиц из числа участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС, которым в 1986 г. был установлен диагноз острой лучевой болезни.

Ключевые слова: ионизирующее излучение, Чернобыльская катастрофа, острая лучевая болезнь, местные лучевые поражения кожи, периферическая кровь, сердечно-сосудистая система, желудочно-кишечный тракт, лучевые катаракты, онкогематологическая патология, злокачественные опухоли, компьютерная база данных.

ABSTRACT

BELYI D.A. Long term medical consequences in persons who had suffered from acute radiation sickness in a result of the accident at the Chernobyl NPP.

Dissertation (manuscript) for the academic degree of a Doctor of Medical Sciences in radiology (03.00.01). Scientific Center for Radiation Medicine of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev, 2002.

During 15 years (1986-2002) the health status of 207 patients, including 88 acute radiation sickness (ARS) convalescents, that were exposed to irradiation in the result of Chernobyl catastrophe in dose range from 0.1 to 7.1 Gy, was studied in dynamics. The detail characteristics of long term consequences of radiation impact was done and the role of ionizing radiation and different risk factors was determined in forming pathological states of haemopoietic, cardiovascular and digestive systems as well as organ of vision and skin.

It was shown that during relatively uniform total body г-irradiation having an influence on the human body in absorbed dose range, which caused ARS 1-3 degree of severity, four types reaction of myeloid and three types reaction of megakaryocyte lineages were revealed. These types of reaction were characterized by different speed and depth of granulocytes and thrombocytes elimination from peripheral blood. The combination of myeloid and megakaryocyte reaction determined the severity of bone marrow syndrome (BMS). The study of ARS hematological picture gave a chance to propose following criteria of ARS severity: (а) a time when granulocytes count reduces to 2.0, 1.0, 0.5 giga per liter and to their minimal value, (b) a time when thrombocytes count reduces to 100, 50, 30 giga per liter and to their minimal value, (c) granulocytes, lymphocytes and thrombocytes minimal values, (d) a time when erythrocytopenia starts.

During 15 years after the radiation exposure a frequency rate of granulocytopenia, lymphocytopenia, thrombocytopenia and erythrocytopenia had direct significant dependence from absorbed dose value and was reliably higher in ARS convalescents in comparison with the examined irradiated persons having not BMS.

After the irradiation among the examined patients there were observed 4 cases of oncohematological diseases and 7 cases of malignant tumors that could be considered as radioinduced taking in account their terms of development. It was found that frequency rate of solid cancers didn't depend from absorbed dose or ARS degree of severity. Three cases of myelodysplastic syndrome (MDS) and a case of acute leukemia significantly correlate with ARS degree of severity. All cases of MDS developed in ARS convalescents in long term period after the irradiation had different hematological debut but in terminal phase was characterized by severe anemia. According to results of discriminant analysis among ARS convalescents and patients who was irradiated without development of BMS it was found 15 persons whose probability to develop in future the oncohematological pathology varies from 0.54 to 0.86 and increases with ARS degree of severity.

Among diseases of cardiovascular system there were predominated hypertensive heart disease (HHD) and coronary heart disease (CHD). HHD developed more often in young and mature persons (20-44 years) but CHD - in middle age and elderly ones (elder than 45 years). HHD was differed by achieving a peak in frequency rate during 8 years after the irradiation but CHD was characterized by gradual appearance of new disease cases during 15 years elapsed from the Chernobyl accident. The developing of both diseases didn't depend from absorbed doses of irradiation and ARS degree of severity. HHD significantly correlated with overweight but CHD - with complex well-known risk factors as arterial hypertension, hypertriglyceridemia and overweight. Among all examined persons who didn't demonstrate any kind of cardiovascular diseases during 15 years after the irradiation there were revealed several people having probability from 0.52 to 0.75 to develop in future HHD (19 individuals) and from 0.51 to 0.95 to fall sick of CHD (19 individuals).

In long term period after the irradiation a growth of chronic non-specific inflammatory diseases of gastrointestinal tract (GIT) and hepatobiliary system, erosions and ulcers of stomach and duodenal bulb mucous membrane was found. No one disease depended from absorbed dose of irradiation or ARS degree of severity. A frequency rate of erosions and ulcers located in GIT mucous membrane significantly correlated with tobacco smoking.

Typical posterior subcapsular cataracts developed during 15 years in 24 patients, including 3 ones who didn't suffer from ARS. A frequency rate of radiation cataracts significantly correlated with absorbed dose and ARS degree of severity. A frequency rate of involutional (presenile and senile) cataracts in ARS convalescents and in irradiated patients without BMS didn't depend on radiation factor.

In long term period after local radiation skin burns skin lesions were characterized by polymorphism of pathological states, which frequency rate and severity significantly increased with severity of local skin burn and ARS. A latent period of following skin changes as atrophy, hyperkeratosis and trophic ulcers didn't depend on severity of local skin damage or total body irradiation but telangiectases latent period was shorter if severity degree of radiation skin lesion was higher and pigmentation changes latent period decreased with growth both severity of acute radiation burn and ARS.

It was created computer database (CDB) on patients who had ARS diagnosed in 1986. The information concerning acute period of irradiation on 233 patients was inserted in CDB. Results of patients' follow-up examination after the irradiation constituted 2085 records from case histories. CDB had shown itself as effective tool for analysis of critical organ system status in patients that were examined according to dissertation theme.

Keywords: ionizing radiation, Chernobyl catastrophe, acute radiation sickness, local radiation skin lesions, peripheral blood, cardiovascular system, gastrointestinal tract, radiation cataracts, oncohematological pathology, malignant tumors, computer database.

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Інституті клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України, м. Київ

Наукові консультанти: доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України, Бебешко Володимир Григорович, Науковий центр радіаційної медицини АМН України, генеральний директор

доктор медичних наук, Коваленко Олександр Миколайович, Інститут клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України, керівник відділу радіоіндукованої загальної та ендокринної патології

Офіційні опоненти:доктор медичних наук, Талько Вікторія Василівна, Інститут експериментальної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України, в.о. директора

доктор медичних наук, професор, Мечев Дмитро Сергійович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедрою радіології

доктор медичних наук, професор, Третяк Наталія Миколаївна, Інститут гематології та трансфузіології АМН України, завідуюча відділенням захворювань системи крові

Провідна установа: Українська військово-медична академія МО України

Захист дисертації відбудеться "10" травня 2005 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.562.01 при Науковому центрі радіаційної медицини АМН України за адресою: 03115, м. Київ, пр-кт Перемоги 119/121.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Наукового центру радіаційної медицини АМН України за адресою: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 53.

Автореферат розісланий "08" квітня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук Ляшенко Л. О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За кількістю постраждалих в результаті Чорнобильської катастрофи Україна посідає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. Тільки в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС) взяло участь 240800 осіб (Бебешко В.Г., 2003). З цього числа 106 чоловік перенесли гостру променеву хворобу (ГПХ) різного ступеня тяжкості, а 28 пацієнтів померли в гострому періоді променевої хвороби. Після атомного бомбардування японських міст Хіросіми і Нагасакі жодна радіаційна аварія у світі не приводила до такої кількості жертв, у тому числі тих, у яких розвилася ГПХ (Goans R.E. et al., 1997; Mould R.F., 2000; Turai I. et al., 2004).

Особи, які перенесли ГПХ внаслідок аварії на ЧАЕС, являють собою унікальну когорту для вивчення медичних наслідків радіаційного впливу. По-перше, всі вони зазнали загального відносно рівномірного опромінення в результаті впливу г_випромінювання; по-друге, оскільки переважна більшість постраждалих була госпіталізована в перші дві доби після аварії, то внутрішнє опромінення за рахунок інгаляційного компонента не внесло істотного внеску в клінічну картину ГПХ (Гусев И.А. та співавт., 1990); по_ третє, майже половина пацієнтів з ГПХ одержала променеві опіки різного ступеню тяжкості в результаті аплікації на шкіру в_ і в_г_випромінюючих радіонуклідів; по-четверте, групи хворих, розподілених за ступенем тяжкості ГПХ, були репрезентативні з погляду статистики за обставинами своєї чисельності; по_ п'яте, реконвалесценти ГПХ тільки з 1986 року стали в СРСР доступні для відкритого дослідження і порівняння отриманих результатів з даними вчених з інших країн, оскільки раніше на всіх матеріалах, що стосуються цих пацієнтів стояв гриф "для службового користування".

До Чорнобильської аварії спостереження за опроміненими не носило характеру постійного моніторингу стану їхнього здоров'я, а здійснювалося з деякою тимчасовою періодичністю, при цьому частіше за інших обстежували пацієнтів, які входять до груп ризику за віком (наприклад, діти), за умовами опромінення (наприклад, внутрішньоутробно) або за професійною належністю (працівники атомної галузі). Пріоритетним напрямком було вивчення стохастичних наслідків опромінення, таких як лейкемії, раки, спадкоємні аномалії (Гуськова А.К., Байсоголов Г. Д., 1971; Косенко М.М., 1996; Булдаков Л.А. та співавт., 1990; Москалев Ю.И., 1991; Shalaginov S.A., 1996; Бебешко В.Г. та співавт., 1999; Окладникова Н.Д. та співавт., 2001). Науковий інтерес до станів, що розвиваються після радіаційного впливу, а саме неонкологічним захворюванням внутрішніх органів і систем, змінам периферичної крові, так само як і до інших, крім променевої катаракти, патологічним станам органу зору, проявлявся в меншій мірі. У той же час кровотворна тканина, шлунково-кишковий тракт (ШКТ), кришталик і судини вважаються радіочутливими структурами в організмі дорослої людини, оскільки містять клітини з високим мітотичним індексом (Cronkite E. et al., 1985; 1986; Ярмоненко С.П., 1988; Reinhold H.S. et al., 1990; Москалев Ю.И., 1991; Груздев Г.П., Чистопольский А.С., 1992; Lang S. et al., 1995; Charles M.W., 1999). Пошкодження цих тканин спостерігається вже при ГПХ 1 ступеню тяжкості, а зі збільшенням дози опромінення приєднується ще один фактор, що ушкоджує, - інтоксикація за рахунок загибелі клітин та інфекційної токсемії. Її вплив на міокард і печінку призводить до характерних порушень їх функції.

Після гострого радіаційного впливу відновлення може йти шляхом або регенерації із заміщенням ушкоджених клітин тканини клітинами того ж типу зі збереженням функції органа, або репарації, коли ушкоджені клітини заміщаються фіброзною тканиною і розвивається функціональна недостатність органа або системи (Bushberg J.T. et al., 1994). Для хворих ГПХ найбільш характерний останній варіант відновлення. Він створює патофізіологічні передумови для розвитку у віддаленому періоді різних патологічних станів органів і систем, що зазнали прямого і непрямого радіаційного ушкодження. Дана обставина обумовлює актуальність динамічного вивчення стану здоров'я реконвалесцентів ГПХ протягом тривалого періоду. Результати таких досліджень дозволять не тільки визначити характер патологічних зрушень, що розвиваються, і дати їм кількісну оцінку, але і оцінити їхню залежність від радіаційного фактору, що може виражатися або у вигляді дози опромінення, або ступенем тяжкості перенесеної ГПХ.

Зв'язок роботи з науковими програмами і темами. Робота виконана в рамках науково-дослідних програм Наукового центру радіаційної медицини (НЦРМ) АМН України і міжнародних науково-дослідних проектів: 1) "Разработать систему поэтапной реабилитации лиц, подвергшихся радиационному воздействию в результате аварии на ЧАЭС в дозе, превышающей 0,25 Гр". № держреєстрації 1514832 (1987-1990 рр.); 2) "Вивчити особливості перебігу і виділити основні клінічні синдроми у осіб, що перенесли гостру променеву хворобу та зазнали радіаційного впливу в дозах, більших за 0,5 Гр". № держреєстрації VА 01002712 Р (1991-1992 рр.); 3) "Наукове забезпечення тривалого проспективного вивчення стану найважливіших органів i систем у осіб, що перенесли гостру променеву хворобу або зазнали радiацiйного впливу в дозах більших за 0,5 Гр. Розробка заходів, спрямованих на запобігання віддалених наслідків аварії на ЧАЕС". № держреєстрації 019317040784 (1993-1995 рр.); 4) "Розробка системи заходів щодо профілактики та лікування осіб, які постраждали внаслідок аварії". Підтема: "Проспективне систематичне спостереження за станом здоров'я осіб, які перенесли гостру променеву хворобу або зазнали дії іонізуючого випромінювання в дозах, більших за 0,5 Гр, внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС". № держреєстрації 0196U010101 (1996-1998 рр.); 5) "Визначення закономірностей та особливостей перебігу віддалених наслідків радіаційної патології у реконвалесцентів ГПХ та осіб з поглинутими дозами опромінення понад 0,5 Гр з метою удосконалення заходів щодо зменшення ризику розвитку нестохастичних і стохастичних захворювань". № держреєстрації 0199U03595 (1999-2001 рр.); 6) "Вивчення закономірностей виникнення, механізмів розвитку та особливостей перебігу найбільш розповсюджених захворювань у постраждалих, що віднесені до критичних груп. Розробка системи лікувально-реабілітаційних заходів, первинної та вторинної профілактики патологічних станів". Підтема: "Впровадження методів обстеження, діагностики та лікування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Підтема: "Впровадження міжнародного медичного опитувача осіб, які постраждали в радіаційних інцидентах, в клініку НЦРМ АМН України". № держреєстрації 01011U006644 (2001 р.); 7) "Діагностика і лікування хворих з гострою променевою хворобою" (Joint study project No 3 "Diagnosis and treatment of patients with acute radiation syndrome") (1991-1995 рр.); 8) "Постраждалі в результаті радіаційної аварії: оцінка впливу наслідків на здоров'я" (INCO-Copernicus project "Radiation over-exposed accident victims: evaluation of health consequences") (1998-1999 рр.).

Ціль дослідження: на основі створення комп'ютерної бази даних (БД) постраждалих у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС охарактеризувати віддалені клінічні наслідки за 15-річній період після опромінення в осіб, які перенесли ГПХ, визначити роль іонізуючого випромінювання (ІВ) у формуванні патологічних станів кровотворної, травної і серцево-судинної систем організму, органа зору, шкіри і дати прогноз розвитку окремих видів патології.

Завдання дослідження:

1. Створити структуру комп'ютерної БД, що відповідає міжнародним вимогам, пропонованим до змісту та обсягу інформації про стан здоров'я постраждалих у віддаленому періоді після опромінення; розробити адекватні форми паперових носіїв інформації для введення в БД результатів систематичного клінічного обстеження осіб, які перенесли ГПХ, і групи порівняння з числа учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) з дозовими навантаженнями, що не викликають розвитку кістковомозкового синдрому (КМС).

2. Вивчити показники периферичної крові в динаміці гострого періоду після опромінення в осіб з КМС різного ступеня тяжкості і пацієнтів з числа УЛНА з дозовими навантаженнями, що не викликали розвиток ГПХ; на додаток до відомих закономірностей змін показників крові, визначити нові інформативні гематологічні критерії ступеню тяжкості гострого КМС.

3. Оцінити на основі сформованої БД зміни показників периферичної крові за 15-річний період спостереження після опромінення і охарактеризувати основні гематологічні синдроми у реконвалесцентів ГПХ і пацієнтів з дозами, що не викликали розвиток КМС.

4. Вивчити в динаміці стан периферичної крові у пацієнтів з реалізованою онкогематологічною патологією та оцінити роль ІВ в її розвитку. клінічний опромінення онкогематологічний патологія

5. Вивчити за матеріалами комп'ютерної БД за 15-річній період частоту і особливості формування патологічних станів серцево-судинної, травної систем, органа зору та оцінити їхню залежність від тяжкості радіаційного впливу і традиційних факторів ризику.

6. Охарактеризувати динаміку змін шкіри у пацієнтів, що отримали променеві опіки, визначити основні особливості прояву радіаційних дерматозів у віддаленому періоді та їх взаємозв'язок з ІВ.

7. Оцінити взаємозв'язок злоякісних захворювань кровотворної системи і солідних пухлин, які виникли в обстежених осіб у віддаленому періоді після опромінення, з впливом ІВ.

8. На основі дискримінантного аналізу визначити в обстежених осіб імовірності розвитку онкогематологічної і деяких видів соматичної патології в строки понад 15 років після опромінення.

Об'єкт дослідження - патологічні стани периферичної крові в умовах гострого опромінення людини та у періоді віддалених наслідків; захворювання серцево-судинної і травної систем, органа зору і шкіри у віддаленому періоді після опромінення.

Предмет дослідження - вплив ІВ на розвиток патологічних станів у реконвалесцентів ГПХ у віддаленому періоді після опромінення.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлено, що по реакції клітин мієлоїдного і мегакаріоцитарного ланок кровотворення на радіаційний вплив у дозах, що викликають ГПХ 1-3 ступеня тяжкості, опромінених можна розподілити на "гранулоцитарні" і "тромбоцитарні" групи (кластери), що характеризуються певними значеннями мінімальних рівнів цих елементів крові і часом розвитку максимально вираженої гранулоцитопенії і тромбоцитопенії в період розпалу ГПХ. Динаміка гранулоцитів і тромбоцитів з першої доби після опромінення і до настання часу їхньої максимальної елімінації з периферичної крові математично описується сімейством рівнянь квадратичної залежності, що мають вид Y = b₀ + b₁ Ч x + b₂ Ч x², де Y - вміст гранулоцитів або тромбоцитів, b₀, b₁ і b₂ коефіцієнти, а х - доба після опромінення.

Вперше встановлено, що у віддаленому періоді після опромінення частота таких гематологічних синдромів, як гранулоцитопенія, лімфоцитопенія, тромбоцитопенія та еритроцитопенія, має позитивну і достовірну кореляцію зі ступенем тяжкості радіаційного впливу, і була найменшою у хворих, які не перенесли ГПХ (дози опромінення від 0,1 до 1 Гр), та найбільшою - у реконвалесцентів ГПХ 3 ступеня тяжкості (дози опромінення до 7,1 Гр).

Вперше виявлена особливість реакції мієлоїдної і лімфоїдної ланок гемопоезу у віддаленому періоді після радіаційного впливу в дозах до 7,1 Гр, яка полягає в тому, що в переважної більшості опромінених (4/5) спостерігався розвиток станів, зв'язаних або з дефіцитом гранулоцитів і лімфоцитів у периферійній крові, або з їхнім надлишковим вмістом (нейтрофільоз і лімфоцитоз). В однієї п'ятої осіб гранулоцитопенія переходила в нейтрофільоз, а лімфоцитопенія - в лімфоцитоз.

Вперше показано, що в післяаварійний період у всіх пацієнтів, незалежно від дози опромінення, наявності або відсутності ГПХ, збільшувалася частота гіпертонічної хвороби (ГХ) і ішемічної хвороби серця (ІХС): перша частіше розвивалася в осіб молодого і зрілого віку (20-44 років), друга - у пацієнтів середнього і літнього віку (старше 45 років). Частота ГХ достовірно корелювала з надлишковою масою тіла (НМТ), а ІХС - з комплексом традиційних факторів ризику, представлених артеріальною гіпертензією (АГ), гіпертригліцерідемією і НМТ.

Виявлено високу частоту хронічних неспецифічних запальних захворювань ШКТ і жовчного міхура, котра через 15 років після опромінення наближалася до 100%. Ерозивно-виразкові процеси в слизовій оболонці ШКТ виявлені в однієї третини реконвалесцентів ГПХ, хоча зазначені патологічні стани не залежали від поглинутої дози опромінення і ступеня тяжкості ГПХ.

Виявлено, що променева та інволюційна (пресенільна і сенільна) катаракти в 2/3 випадків розвивалися в осіб молодого і зрілого віку. Променева катаракта залежала від поглинутої дози опромінення і ступеня тяжкості перенесеної ГПХ. Частота інволюційних катаракт не залежала від впливу ІВ. Найкоротшим латентний період променевих катаракт був у хворого, якій переніс ГПХ 3 ступеня тяжкості, і становив 1,68 року, а самим довгим, 14,6 років, - у реконвалесцента ГПХ 1 ступеня тяжкості.

Виявлено відсутність статистичної залежності патології очного дна від впливу ІВ. Поява ретинопатій була обумовлена розвитком серцево-судинної патології. Частота дистонічної ангіопатії сітківки достовірно корелювала із нейроциркуляторною дистонією (НЦД), а гіпертонічної і склеротичної ретинопатії - з ГХ.

Вперше встановлено, що у віддаленому періоді виразність змін шкіри на місцях променевого опіку визначалася як тяжкістю гострого місцевого ураження, так і ступенем тяжкості ГПХ. Частота кожного виду пізніх уражень шкіри (атрофії, порушення пігментації, телеангіектазії, кератоз і виразки) і число поєднаних змін шкіри збільшувалася із зростанням ступеню тяжкості опіку.

Вперше показано, що онкогематологічна патологія у вигляді мієлодиспластичного синдрому (МДС) і гострої лейкемії, мала достовірну прямо пропорційну залежність від ступеню тяжкості ГПХ, а солідні раки не залежали від поглинутої дози опромінення або ступеня тяжкості радіаційного впливу.

Вперше на основі дискримінантного аналізу надано прогноз розвитку онкогематологічних захворювань в опромінених осіб. Показано, що значення дискримінантної функції d = 0,49 Ч x₁ + 1,04 Ч x₂ -

-1,17 Ч x₃ + 0,93 Ч x₄ + 0,26 Ч x₅ - 0,20 Ч x₆ - 0,57 Ч x₇ - 0,31, де x₁ - ступінь радіаційного впливу, x₂ - гранулоцитопенія, x₃ - лімфоцитопенія, x₄ - тромбоцитопенія, x₅ - еритроцитопенія, x₆ - нейтрофільоз, x₇ - лімфоцитоз (змінна величина х₁ приймає значення 0 для осіб, які не перенесли ГПХ, 1 для ГПХ 1 ступеня тяжкості, 2 для ГПХ 2 ступеня тяжкості і 3 для ГПХ 3 ступеня тяжкості, а х_2-7 - 0 при відсутності синдрому і 1 - при його наявності) перебувають у діапазоні від -2,053 до 0,991, то імовірність розвитку цієї патології низька (р< 0,5), а від 1,108 до 3,392 - висока (р> 0,5).

Вперше запропоновано визначати прогноз розвитку у пацієнтів ГХ та ІХС після опромінення за значеннями дискримінантних функцій, які мали вигляд d= -0,14 Ч x₁ + 0,04 Ч x₂ + 0,72 Ч x₃ - 0,55 Ч x₄ + 0,29 Ч x₅ + 1,85 Ч x₆ - 0,39 Ч x₇ - 2,68 (для ГХ) і d= -0,16 Ч x₁ + 0,13 Ч x₂ + 0,8 Ч x₃ - 0,54 Ч x₄ - 0,15 Ч x₅ + 0,49 Ч x₆ - 0,31 Ч x₇ - 0,28 Ч x₈ - 4,54 (для ІХС), де x₁ - ступінь радіаційного впливу, x₂ - вік на момент опромінення, x₃ - стать, x₄ - артеріосклероз, x₅ - гіперхолестеринемія, x₆ - НМТ, x₇ - тютюнопаління (ТП), x₈ - АГ (змінна величина х₁ приймає значення 0 для осіб, які не перенесли ГПХ, 1 для ГПХ 1 ступеня тяжкості, 2 для ГПХ 2 ступеня тяжкості і 3 для ГПХ 3 ступеня тяжкості, х₂ - вік у роках, х₃ - 0 для жінок і 1 для чоловіків, х_{4_8} - 0 при відсутності синдрому або ознаки і 1 - при його наявності). Значення дискримінантної функції для ГХ у межах від -2,27 до -0,24 і для ГХС від -2,11 до 0,53 свідчили про низьку імовірність розвитку цих захворювань (p<0,5), а в межах, відповідно, від -0,15 до 2,24 і від 0,57 до 5,45 - про високу імовірність (p>0,5).

Запропоновано концепцію наслідків впливу ІВ на людину, які проявляються у віддаленому періоді після опромінення. Вона полягає в тому, що відносно рівномірне г_опромінення в діапазоні доз від 0,1 до 7,1 Гр, як самостійний фактор впливу, так і у поєднанні з місцевим радіаційним в_г_опроміненням, у віддаленому періоді після опромінення призводить до розвитку (а) детерміністських ефектів, до яких належать зміни шкіри після променевих опіків, (б) стохастичних наслідків у вигляді злоякісних захворювань крові і солідних раків, а також променевих катаракт, що мають більше ознак імовірнісного ефекту, ніж детерміністського, (в) ефектів відновлення, що не завершилися, - гематологічних синдромів, що супроводжуються дефіцитом вмісту формених елементів у периферичній крові, тривалість яких детермінована ступенем тяжкості ГПХ. Загальне відносно рівномірне опромінення в дозах від 0,1 до 7,1 Гр самостійно не впливає на розвиток соматичних захворювань людини.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблена і видана англійською мовою міжнародна анкета-опитувач "Questionnaire for clinical, laboratory and functional follow-up for accidentally radiation over-exposed persons" (Анкета-опитувач для клінічного, лабораторного і функціонального моніторингу за переопроміненими особами); в українському і російському варіантах вона впроваджена в практику клініки НЦРМ АМН України. Анкета-опитувач є уніфікованою формою (паперовим носієм) для введення інформації про стан здоров'я індивідуума після опромінення.

На основі анкети-опитувача розроблена і створена в програмі Access комп'ютерна БД з оригінальним структурним та інформаційним полем. На сьогоднішній день БД містить відомості про гострий період опромінення 203 пацієнтів з діагнозом ГПХ і 30 постраждалих з поглинутими дозами від 0,3 до 1,4 Гр, а також інформацію з 2085 історій хвороб пацієнтів у періоді віддалених наслідків після опромінення.

Розроблено критерії для оцінки ступеня тяжкості ГПХ, що базуються на показнику часу (доба) після опромінення, коли вміст гранулоцитів знижується до 2, 1 і 0,5 Г/л і своїх мінімальних значень, а вміст тромбоцитів - до 100, 50, 30 Г/л і своїх мінімальних значень.

Для прогнозу глибини гранулоцитопенії і тромбоцитопенії в гострому періоді променевої хвороби запропоновано сімейство рівнянь квадратичної залежності, що мають вигляд Y= b₀ + b₁ Ч x + b₂ Ч x² (де Y - значення гранулоцитів або тромбоцитів, х - доба після опромінення, а b₀, b₁, b₂ - константи), які дозволяють розрахувати вміст гранулоцитів і тромбоцитів периферичної крові в латентному періоді та у періоді розпалу ГПХ. Ці рівняння також можуть бути використані для відтворення картини периферичної крові по окремих аналізах при проведенні експертизи наявності ГПХ.

Виявлено основні захворювання серцево-судинної і травної систем, які розвивалися у потерпілих в віддаленому періоді після опромінення. Це НЦД, ГХ, ІХС, хронічний гастрит (ХГ), гастродуоденіт (ХГД), холецистит (ХХ), гепатит (ХГП) і виразкова хвороба (ВХ). Визначено їхню частоту, динаміку і традиційні фактори ризику, профілактика яких загальновідома.

Показано, що у хворих з променевими опіками 3 ступеня тяжкості хронічні трофічні виразки, які спостерігалися у віддаленому періоді, є результатом гострих променевих виразок, що не загоїлись. Їхні часті загострення та ускладнення, обумовлені бактеріальною інфекцією, що приєдналася, резистентність виразок до медикаментозної терапії вказує на необхідність застосування хірургічного втручання відразу після гострого променевого опіку - трансплантації шкірно-тканинного клаптя.

На основі проведеного дискримінантного аналізу сформовані групи ризику розвитку онкогематологічної патології, а також таких захворювань серцево-судинної системи, як ГХ і ІХС. Для кожного з пацієнтів обчислені величини імовірності прогнозованого розвитку хвороб.

Особистий внесок здобувача. Автор обґрунтував актуальність досліджень по темі дисертаційної роботи, сформулював їхню мету і завдання, сформував групи пацієнтів, розробив план щорічних досліджень. Дисертантом самостійно проведені клінічні дослідження стану травної і серцево-судинної систем, включаючи велоергометрію, збір радіаційного анамнезу, дослідження шкірних уражень та їх фотодокументування. Серологічні дослідження проводилися разом з працівниками відділу клінічної імунології НЦРМ (зав. - д. м. н. Д.А. Базика), а дослідження органа зору - з лікарями-офтальмологами НЦРМ Ф.Ф. Давиденко і В.М. Гайдаєм.

Автор самостійно здійснив статистичний аналіз отриманих результатів, розробив структуру БД, створив паперові носії інформації для введення результатів досліджень у БД. Автор самостійно написав всі розділи дисертації і сформулював висновки, розробив ілюстрації, заповнив таблиці і додатки.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися та обговорювалися на практичних конференціях Інституту клінічної радіології НЦРМ АМН України (1988-2001 рр.), а також на наступних наукових форумах: Республіканській науковій конференції "Медицинские проблемы радиационной защиты" (Київ, 1987 р.), науковій конференції "Медицинские аспекты аварии на Чернобыльской атомной электростанции" (Київ, 1988 р.), Республіканській науково-практичній конференції "Итоги оценки медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС" (Київ, 1991 р.), науковій конференції "Восстановительные и компенсаторные процессы при лучевых поражениях" (Санкт-Петербург, РФ, 1992 р.), Українській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми ліквідації медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" (Київ, 1992 р.), конференції "Прикладные и теоретические аспекты радиационной медицины: состояние и прогноз" (Київ, 1992 р.), конференції по проекту JSPЗ (Париж, Франція, 1993 р.), радіобіологічному з'їзді (Київ, 1993 р.), конференції в рамках 5_го координаційного засідання з питань медичної готовності і допомоги при радіаційних аваріях (REMPAN) (Париж, Франція, 1994 р.), симпозіумі, присвяченому 150-річчю кафедри факультетської терапії УГМУ "Актуальные вопросы внутренней медицины, медицинской этики и образования" (Київ, 1994 р.), 6_му міжнародному конгресі Всесвітньої федерації ядерної медицини і біології (Сідней, Австралія, 1994 р.), міжнародній конференції "Assessment of radiation effects by molecular and cellular approaches" (Шлосс Рейзенбург, Німеччина, 1994 р.), Українському конгресі радіологів (УКР'95) (Київ, 1995 р.), 10_му міжнародному конгресі "Radiation Research 1985-1995" (Вюрсбург, Німеччина, 1995 р.), 20_му міжнародному симпозіумі Уранового Інституту (Лондон, Великобританія, 1995 р.), підсумковій конференції по проекту JSPЗ (Санта-Маргарита, Італія, 1996 р.), 1_й міжнародній конференції "The radiological consequences of the Chernobyl Accident" (Мінськ, Білорусь, 1996 р.), міжнародній конференції "Radiation and health" (Бєер-Шева, Ізраїль, 1996 р.), міжнародній конференції "One decade after Chernobyl: summing up the consequences of the accident" (Відень, Австрія, 1996 р.), міжнародному симпозіумі "In commemoration of the 50^th year of the atomic bombing" (Хіросіма, Японія, 1996 р.), міжнародній конференції "Low doses of ionizing radiation: biological effects and regulatory control" (Севілья, Іспанія, 1997 р.), науково-практичній конференції "Наука. Чорнобиль_96" (Київ, 1997 р.), симпозіумі, якій організований NATO, по сучасних дослідженнях "Ocular radiation risk assessment in populations exposed to environmental radiation contamination" (Київ, 1997 р.), 2_й міжнародній конференції "Віддалені медичні наслідки Чорнобильської катастрофи" (Київ, 1998 р.), 1_й міжнародній конференції в рамках Інко-Копернікус проекту "Diagnosis and treatment of radiation injury" (Роттердам, Голландія, 1998 р.), 4_й щорічній конференції міжнародного Чорнобильського центра "Наукові, технічні та соціальні аспекти закриття Чорнобильської АЕС" (Славутич, 2000 р.), 8_му конгресі Всесвітньої федерації українських лікарських суспільств (Львів, 2000 р.), 3_му національному конгресі геронтологів і геріатрів України (Київ, 2000 р.), науково-практичній конференції "Проблеми гепатобіліарної патології в осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС" (Київ, 2000 р.), міжнародній конференції фахівців "Влияние многонациональных миссий ВС НАТО на организацию здравоохранения" (Київ, 2000 р.), міжнародному симпозіумі "Protracted, intermittent or chronic irradiation: biological effects and mechanisms of tolerance" (Шлосс Рейзенбург, Німеччина, 2001 р.), 3_й міжнародній конференції "Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15_летних исследований" (Київ, 2001 р.), об'єднаній конференції МАГАТЕ-ВООЗ "Follow-up of delayed health consequences of acute accidental radiation exposure. Lessons to be learned" (Женева, Швейцарія, 2001 р.), 9_й нараді з питань REMPAN (Москва, РФ, 2002 р.), 1_му симпозіумі "Radiation and humankind. International consortium for medical care of hibakusha and radiation life science" (Нагасакі, Японія, 2003 р.), 7_му міжнародному виставці-ярмарку "Екологія 2004" (Київ, 2004 р.), 10_й нараді з питань РЕМПАН (Санкт_Петербург, РФ, 2004 р.)

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 58 наукових праць: статей у журналах - 11 (у тому числі в закордонних - 5), статей у збірниках наукових праць - 20 (у тому числі в закордонних - 12), розділів у монографіях - 7, тез доповідей на наукових конференціях - 20. Із цього числа у виданнях, що відповідають вимогам ВАК України, опубліковано 25 наукових праць. Видані 1 міжнародна анкета-опитувач, 1 методичний посібник, 4 методичні рекомендації і 2 інформаційні листи.

Структура дисертації. Дисертація складається з титульного аркуша, змісту, списку умовних скорочень, вступу, основної частини з 10 розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків. Дисертація представлена на 455 сторінках комп'ютерного друку (263 сторінки основного тексту), містить 136 таблиць і 88 малюнків. Список використаних джерел включає 472 публікації.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. У програму дослідження ввійшли 207 осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Із цього числа 29 пацієнтів працювали в зоні підвищеної радіації у квітні-червні 1986 р. і зазнали гострого або протрагірованого радіаційного впливу в дозах від 0,3 до 1,4 Гр (0,72±0,33 Тут і далі середнє ± стандартне відхилення ), визначених методом фізичної дозиметрії службами Міністерства внутрішніх справ і ЧАЕС. Вони становили групу осіб з проміжними дозами (група ПД), які відповідно до градації С.П. Ярмоненко (2000) перебувають між малими (до 0,1 Гр) і великими (більше 1 Гр). В другу групу (група ГПХ0) ввійшли 90 хворих, яким в 1986 р. була помилково діагностовано ГПХ на основі наявності первинної реакції і короткочасних епізодів лейкоцитопенії і тромбоцитопенії. Аналіз медичної документації в 1989 р. експертами Інституту біофізики (Москва) і НЦРМ (Київ) показав, що ці хворі зазнали опромінення в дозах близьких до порога прояву окремих симптомів ГПХ, але недостатніх для розвитку в них клінічної картини КМС. Серед інших пацієнтів 39 перенесли ГПХ 1 ступеня тяжкості (група ГПХ1, поглинуті дози - 1,02±0,60 Гр), 37 - ГПХ 2 ступеня тяжкості (група ГПХ2, поглинуті дози - 2,37±0,83 Гр) і 12 - ГПХ 3 ступеня тяжкості (група ГПХ3, поглинуті дози - 4,55±1,38 Гр). У всіх пацієнтів ГПХ0, ГПХ1, ГПХ2 і ГПХ3 поглинуті дози визначалися по числу хромосомних аберацій (діцентриків) у лімфоцитах периферичної крові в перші місяці після опромінення в Інституті біофізики МОЗ РФ (м. Москва).

Середній вік пацієнтів ПД становив 34,0±8,2, ГПХ0 - 36,3±10,3, ГПХ1 - 33,5±8,3, ГПХ2 - 39,5±13,9 і ГПХ3 - 40,9±16,5 років.

За професійним складом хворих можна розподілити на наступні категорії: оперативний (55 осіб) і неоперативний персонал ЧАЕС (15 осіб), охорона ЧАЕС (14 осіб), пожежники (57 осіб), міліція (6 осіб), будівельники (24 особи), УЛНА (16 осіб) і цивільне населення (20 осіб).

Із числа всіх обстежених 146 пацієнтів зазнали разового відносно рівномірного зовнішнього опромінення. У 80 хворих (54,8%) поглинута доза сформувалася протягом перших двох діб аварії, тобто 26 або 27 квітня 1986 р. Інші 66 пацієнтів перебували в 30-км зоні ЧАЕС більше однієї доби. Однак, доза опромінення в них формувалася, як правило, протягом декількох годин першого дня. Інший час вони перебували на віддалі від ЧАЕС. У 61 особи опромінення було фракційним, тобто доза накопичувалася окремими фракціями протягом декількох днів перебування в зоні підвищеної радіації. У всіх обстежених осіб компонента від внутрішнього опромінення була несуттєвою за рахунок короткочасності перебування в зоні ЧАЕС (Гуськова А.К. і співавт., 1989).

Весь період спостереження з 1986 по 2001 р. був розділений на 4 етапи: 1 - 1987-1988, 2 - 1989-1991, 3 - 1992-1996 і 4 - 1997-2001 рр., які відповідали 2, 5, 10 і 15 рокам, що пройшли після опромінення. Кожен пацієнт хоча б один раз був обстежений в клініці НЦРМ на кожному з етапів.

У програму досліджень входив ретроспективний аналіз медичної документації (історії хвороби, виписки з історій хвороб) 147 людин, що перебували в гострому періоді після опромінення в клініках Москви і Києва. З них до групи ГПХ3 віднесено 8 осіб, ГПХ2 - 31, ГПХ1 - 32, ГПХ0 - 8 пацієнтів. Про 29 пацієнтів інформація надійшла з Інституту біофізики м. Москви; дані про інших 118 осіб знаходились в НЦРМ м. Києва.

Для оцінки функціонального стану органів і систем організму використовувався комплекс сучасних клінічних і клініко-лабораторних методів обстеження, що включав дослідження показників периферичної крові і біохімічний аналіз, електрокардіографію (ЕКГ), велоергометрію, езофагогастродуоденоскопію і колоноскопію, ультразвукове дослідження внутрішніх органів, рентгенографію, дослідження ока (визначення гостроти зору, офтальмоскопію і біомікроскопію з щілинною лампою), візуальне дослідження шкіри з фотодокументуванням виявлених патологічних ділянок.

Статистичний аналіз результатів дослідження проводився з використанням тріал-версії комп'ютерної програми SPSS 10.0 і включав описову статистику, порівняння середніх величин (тест Стьюдента і однофакторний дисперсійний аналіз one-way ANOVA), аналіз таблиць сполученості за допомогою ч²-тесту, кореляційний аналіз (кореляції Пірсона, рангові коефіцієнти кореляції по Спірмену і Кендалю), регресійний, дисперсійний, кластерний і дискримінантний аналізи.

При оцінці впливу ІВ на ті або інші виявлені стани і явища аналізували їхню залежність від (1) поглинутої дози опромінення, (2) ступеня радіаційного впливу, що вважався найменшим в групах ПД-ГПХ0 і зростав від ГПХ1 до ГПХ3, (3) наявності перенесеної ГПХ (ГПХ1, ГПХ2 і ГПХ3) або її відсутності (ПД, ГПХ0).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Принцип моделювання і структура БД. БД замислювалась як програмний продукт, куди будуть перенесені з історій хвороб дані про пацієнтів, які зазнали радіаційного впливу в результаті аварії на ЧАЕС. Причому, в ній повинні були існувати два блоки даних: перший, про гострий період опромінення пацієнтів і, другий, про динаміку стану їхнього здоров'я в наступні після опромінення роки. БД призначалася для рішення таких науково-практичних завдань: (1) накопичення інформації про пацієнта в електронному вигляді, що забезпечило б швидкий до неї доступ; (2) оперативна оцінка стану здоров'я потерпілого; (3) аналіз розвитку віддаленої патології в опромінених, її залежність від впливу ІВ і зміна цієї залежності в термін, що пройшов після опромінення; (4) служити електронною версією навчального посібника для лікарів-радіологів.

БД почала розроблятися з 1994 р. Програмою керування БД було обрано ліцензійний пакет Access 97. Для забезпечення можливого взаємозв'язку з іншими європейськими БД, зокрема БД SEARCH (Friesecke I. et al., 2000), англійський був обраний мовою інтерфейсу. Основними структурними елементами БД були таблиці, поля яких містили дані про гострий період променевої хвороби і стан шкіри, орган зору, серцево-судинну, ендокринну, респіраторну, травну, сечостатеву, кровотворну, імунну, кістково-м'язову, нервову системи організму у віддаленому періоді після опромінення, а також про застосовуване лікування. Поряд з таблицями в БД були використані форми, що полегшують введення інформації, а також запити і макроси. Останні два елементи дозволяли автоматизувати ряд маніпуляцій по введенню і фільтрації даних, навігації в БД і проведенню розрахунків. Всього в БД міститься 218 таблиць, 359 форм, 5 запитів і 411 макросів. У БД була введена інформація про гострий період опромінення 233 пацієнтів. Результати динамічного спостереження після опромінення склали 2085 записів про пацієнтів, взятих з відповідних історій хвороб. Комп'ютерна БД показала себе ефективним інструментом для аналізу стану критичних органів і систем організму опромінених осіб, обстежених за темою дисертації.

Діагностична і прогностична значимість гематологічних критеріїв ступеня тяжкості ГПХ. Ретроспективний аналіз динаміки показників периферичної крові в гострому періоді після опромінення був проведений у 147 хворих. Із цього числа 76 пацієнтів віднесено до групи ГПХ0, 32 - ГПХ1, 31 - ГПХ2 і 8 - ГПХ3. Виявлено, що такі відомі діагностичні критерії ГПХ, як вміст лімфоцитів на 3-6 і лейкоцитів на 8-9 добу після опромінення, дозволяють правильно прогнозувати ГПХ 1 ступеня тяжкості, відповідно, в 57,2 і 33,3%, ГПХ 2 ступеня тяжкості в 64,0 і 55,6%, ГПХ 3 ступеня тяжкості в 57,1 і 28,6% випадків. Причому помилка у бік діагностики ГПХ більш легкого ступеня тяжкості становила за критерієм лімфоцитів 32,1% для всіх осіб з ГПХ і по лейкоцитах 47,3%. Тому, як додаткові критерії, були вивчені наступні показники: час першого зниження гранулоцитів до 2,0 (нижня границя норми), 1,0 (початок агранулоцитозу) і 0,5 Г/л ("день 500 нейтрофілів", згідно А.В. Барабановій і співавт., 1986), мінімальні значення гранулоцитів і час настання максимально вираженої гранулоцитопенії, час зниження тромбоцитів до 100 (рівень тромбоцитопенії, застосовуваний у класифікації ГПХ, по Гуськовій А.К. і співавт, 1987), а також 50 і 30 Г/л (критичний діапазон, при досягненні якого різко зростає небезпека спонтанних кровотеч і крововиливів), мінімальні значення тромбоцитів і час настання максимально вираженої тромбоцитопенії, мінімальні значення лімфоцитів і початок еритроцитопенії.

Статистичний аналіз ANOVA виявив високий ступінь достовірності міжгрупових розходжень (F=39,4; P<0,001) показника часу після опромінення, коли кількість гранулоцитів знижувалась до 2,0 Г/л: ГПХ1 - 26,7±7,6, ГПХ2 - 13,3±6,4 і ГПХ3 - 8,8±4,6 доби. Час першого зниження гранулоцитів до 1,0 Г/л був тим коротшим, чим вище ступінь тяжкості ГПХ (F=29,9; P<0,001): ГПХ1 - 30,9±6,7, ГПХ2 - 19,2±6,5 і ГПХ3 - 14,3±5,3 доби. Аналогічна достовірна закономірність змін виявлена у показнику часу досягнення гранулоцитами вмісту 0,5 Г/л: ГПХ1 - 31,8±3,1, ГПХ2 - 24,2±5,0 і ГПХ3 - 15,8±5,1 доби (F=26,3; P<0,001). Середні значення мінімального вмісту гранулоцитів у периферичній крові в період розпалу ГПХ у пацієнтів групи ГПХ1 становили 0,72±0,45, а ГПХ2 - 0,05±0,08 Г/л, тоді як у всіх хворих ГПХ3 вони дорівнювали нулю (F=42,2; P<0,001). Максимально виражена гранулоцитопенія наступала в групі ГПХ1 на 36,1±4,2, ГПХ2 - 28,7±4,2 і ГПХ3 - 22,4±2,7 добу (F=47,8; P<0,001).

Показники часу зниження числа тромбоцитів периферичної крові до певних значень залежали від ступеню тяжкості ГПХ. Так, зниження тромбоцитів до 100 Г/л наступало в пацієнтів ГПХ1 на 23,1±4,8, ГПХ2 - на 15,3±3,4 і ГПХ3 - на 10,4±2,2 добу (F=43,3; P<0,001), до 50 Г/л, відповідно, на 25,6±4,7, 18,1±3,1 і 13,1±0,7 добу (F=41,5; P<0,001), до 30 Г/л на 28,0±4,2, 20,9±3,7 і 14,1±1,5 добу (F=37,9; P<0,001), до мінімальних значень на 29,4±5,1, 26,3±4,1 і 21,5±5,4 добу (F=4,1; P<0,01). Мінімальні значення тромбоцитів у хворих ГПХ1 становило 35,8±24,2, ГПХ2 - 9,9±6,1 і ГПХ3 - 3,3±2,7 Г/л (F=23,0; P<0,001).

Високу достовірність міжгрупових розходжень демонстрували середні значення мінімального вмісту числа лімфоцитів у періоді розпалу ГПХ: ГПХ1 - 0,57±0,22, ГПХ2 - 0,22±0,12 і ГПХ3 - 0,14±0,07 Г/л (F=40,4; P<0,001), натомість як показник часу настання максимально вираженої лімфоцитопенії достовірно не розрізнявся: ГПХ1 - 28,7±8,3, ГПХ2 - 26,3±5,6 і ГПХ3 - 23,3±4,0 добу (F=2,3; P>0,05).

Із всіх показників, що стосуються динаміки еритроцитів під час ГПХ, достовірні розходження отримані для часу початку реєстрації еритроцитопенії: ГПХ1 - 23,0±10,2, ГПХ2 - 15,9±8,0 і ГПХ3 - 12,1±6,5 доба (F=6,2; P<0,01).

Описані вище показники, в силу високої достовірності їхніх розходжень у групах обстежених пацієнтів, запропоновано використати як критерії ступеню тяжкості ГПХ. Для цього емпіричним шляхом, базуючись на 95% довірчому інтервалі, були визначені діапазони значень цих критеріїв для ГПХ 1-3 ступеня тяжкості. Як видно з таблиці 1, імовірність помилкового діагнозу ГПХ була значно меншою, ніж при використанні таких критеріїв, як вміст лімфоцитів на 3-6 і лейкоцитів на 8-9 день після опромінення.