Формування функціонального стану людини засобами фізичної реабілітації

Функціональний стан як результат динамічної взаємодії організму із зовнішнім середовищем, який характеризується проявами якостей і властивостей організму людини, які прямо або опосередковано визначають її діяльність. Зміст програми фізичної реабілітації.

Рубрика Медицина
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 21.04.2015
Размер файла 156,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Яскравим прикладом ефективності розвитку адаптаційних резервів може слугувати той факт, що тренований спортсмен здатний не тільки вижити, але виконувати досить велику за обсягом та інтенсивністю фізичну роботу при рН внутрішнього середовища організму, що дорівнює 6,82. У здорової, але не тренованої людини при рН середовища нижче норми на 0,3-0,4 можуть відбутися зміни, несумісні з життям.

Тому визначення адаптаційних резервів організму, їх розширення і використання повинні увійти в перелік методів оцінки та зміцнення здоров'я людини. Якщо можна було б легко оцінювати резерв гомеостазу, встановлений «резервними потужностями» працюючих органів, і регульованих систем, то він служив би найточнішим кількісним вираженням рівня здоров'я як показник стійкості організму до факторів, що викликають патологію.

Адаптаційні резерви індивіда, який систематично займається фізкультурою і спортом, незрівнянно вищі. Це дає йому можливість досить легко компенсувати раптовий вплив багатьох факторів зовнішнього середовища, що носять суб- або екстремальний характер, без шкоди для свого здоров'я. Важливо зазначити, що систематичні заняття фізичною культурою і спортом дозволяють зберегти адаптаційні резерви до похилого віку, що забезпечує високий рівень здоров'я та працездатності.

Добрі можливості компенсувати несприятливий вплив факторів зовнішнього і внутрішнього середовища у фізично тренованих осіб пояснюються не тільки максимальною здатністю посилити ту або іншу функцію. Важливе значення в цьому відношенні має і здійснення так званого «принципу економізації» функцій, який проявляється у тренованих, як у спокої, так і при дозованих впливах, факторів. Наприклад, частота серцевих скорочень у спокої у тренованих становить 40-60 ударів за хв. У нетренованих 70-80 ударів за хв. Це призводить не тільки до значної різниці в загальній сумі роботи, виконаної серцевим м'язом для підтримки життєдіяльності, а й істотних перевагах тренованих осіб у стані деяких «забезпечуючих» функцій.

Адаптація до навколишнього середовища - це першочергова мета будь-якої живої системи, умова її виживання і розвитку. Результатом адаптації є урівноваження з середовищем, проте безперервна мінливість навколишнього середовища визначає і безперервність адаптаційних процесів. Адаптація організму пов'язана як з генетичними механізмами його функціональних систем, що можуть бути віднесені до жорстких ланок регулювання, так і з якостями, що індивідуально набувають, за допомогою яких забезпечуються гнучкі форми взаємодії з навколишнім середовищем.

Всі адаптаційні процеси з достатньою вірогідністю можна виділити в дві основні групи (два рівні): фізіологічну і соціально-психологічну. Доцільно для більш повнішого вивчення проблеми виділити на соціально-психологічному рівні: стан сенсорних і сенсомоторних систем, основних психологічних якостей; на фізіологічному рівні: стан кожної з дванадцяти фізіологічних систем організму та їх баланс в сукупності.

Фізіологічна адаптація найчастіше розуміється як сукупність фізіологічних реакцій, що лежить в основі пристосування організму до зміни навколишніх умов і спрямована на збереження відносної постійності його внутрішнього середовища, - гомеостазу.

Процес життєдіяльності може розглядатися як рух трьох потоків: потоку речовини - асиміляція і дисиміляція; потоку енергії - живі істоти є відкритими термодинамічними системами і нагромаджують в собі енергію; потоку інформації, накопичення якої сприяє ускладненню структури живих істот, удосконалює і урізноманітнює способи взаємодії їх із зовнішнім середовищем, способи підтримки гомеостазу. Асиміляція, негентропія й інформація складають умови активної взаємодії людини з середовищем.

Пристосування організмів до умов зовнішнього середовища умовно поділяють на активні і пасивні форми адаптації. Пасивна характеризується зниженням чутливості та охоронною реактивністю. Приклади пасивної адаптації людини до умов, зокрема, професійної діяльності проявляються в звиканні до різних чинників середовища. Прояв активної адаптації - це концентрація нервових процесів і м'язової системи на основі сумації слідів нервового збудження, унаслідок чого досягається ефективніша взаємодія організму з середовищем. Проте сумація слідів збудження при тривалій дії подразників не може безмежно підвищувати активність людини. Надзвичайно інтенсивна і тривала сумація збудження веде до протилежного ефекту - до зниження збудливості і функціональної рухливості у зв'язку з функціональним виснаженням, що починається.

Необхідно також відмітити, що в адаптації людини до вимог середовища, що змінюється, і видів діяльності необхідну ланку складає серцево-судинна система, стан центральної та периферичної гемодинаміки. У змінах функціонального стану серцево-судинної системи особливо чітко простежується реакція термінової і довготривалої адаптації. Термінові адаптивні реакції - це реакції, для здійснення яких в організмі є вже готові механізми. Довготривала адаптація спирається на генетично детерміновані передумови. Важливу роль у даному процесі відіграють й інші системи (ендокринна та інші). Проте провідне місце належить центральній нервовій системі, що реагує на дії зовнішніх чинників не тільки як всяка жива тканина, але і як спеціалізована система, що управляє, координує процес адаптації цілісного організму.

Ефективність адаптації людини пов'язується з такими поняттями як адаптивність та адаптаційні можливості. В узагальненому вигляді співвідношення адаптивності та адаптаційних можливостей є таким: адаптивність - це сама спроможність людини до адаптації, а адаптаційні можливості - це ті властивості, які цю спроможність забезпечують. Адаптивність - це природжена та набута здатність до адаптації, тобто пристосування до всієї багатоманітності життя при будь-яких умовах.

Адаптаційні можливості людини являють собою стійкі резистентні характеристики індивідуально-типологічного та особистісного рівня людської індивідуальності, які забезпечують спроможність успішно адаптуватись до різноманітних вимог життєдіяльності та виявляються як у фізіологічному плані (від біохімічного рівня до рівня безумовно- та умовно-рефлекторної регуляції діяльності), так і (найголовніше) у психологічному плані, спрямовуючи поведінку особистості.

До адаптаційних можливостей відносять: інстинкти, темперамент, конституцію, емоції, рівень природжених властивостей інтелекту, спеціальні здібності, зовнішні дані і фізичний стан організму; а до проявів високої чи нормальної адаптивності - сприятливі психофізичні дані, високу працездатність, витривалість, стресотолерантність, психічну і фізичну гармонійність, гармонійність природжених і сформованих за життя особистісних якостей. При цьому рівень адаптивності підвищується чи знижується під впливом виховання, навчання, умов і способу життя, а полегшують чи утруднюють адаптацію людини у реальному житті її особистісні особливості, орієнтації, вибір, ієрархія систем цінностей, цілей і потреб, рівень вербального інтелекту і культури, емоціональної експресії і міжособистісних стосунків.

В якості суттєвого компоненту адаптаційних можливостей людини можна розглядати поняття особистісного адаптаційного потенціалу, який характеризує рівень розвитку взаємопов'язаних психологічних характеристик, що найбільш значущі для регуляції психічної діяльності й процесу адаптації, і зумовлює величину діапазону факторів зовнішнього середовища, до яких організм може пристосуватись.

Таким чином, експериментальні дослідження активації адаптаційних можливостей людини застосуванням засобів і методів фізичної реабілітації та їх використання в практичній діяльності можна вважати одним із найбільш перспективних шляхів психофізіологічного забезпечення різних видів активності, в тому числі активності у навчанні та рухової активності.

Висновки

1. Аналізуючи літературні дані, можна зробити висновок про те, що функціональний стан є результатом динамічної взаємодії організму із зовнішнім середовищем. Цей стан характеризується проявами якостей і властивостей організму людини, які прямо або опосередковано визначають її діяльність. Функціональний стан визначають як стан організму і його систем, тобто він відбиває рівень функціонування організму в цілому чи в окремих його системах, а також виконує функції адаптації до даних умов існування. Зміни функціонального стану залежать від збудливості, реактивності, лабільності та інших властивостей головного мозку. Вирізняють нормальні, порушені та патологічні функціональні стани.

2. Одна з головних причин багатьох патологічних станів - втрата організмом здатності постійно підтримувати в артеріальній крові вміст СO2 близький до норми. У здорових людей рівень вентиляції легень (частота і глибина дихання) такий, що СO2 видаляється з організму рівно в такій кількості, щоб його завжди залишалося в артеріальній крові не менше 6 %. По-справжньому здоровий (у фізіологічному сенсі) організм не допускає зниження вмісту СO2 менш цієї цифри і підвищення більше 6,5 %.

Виходить, що до кисневого голодування призводить не малий вміст кисню, а недолік вуглекислого газу. Це явище було відкрите російським фізіологом Б. Ф. Веріго ще в кінці XVIII століття, а через 10 років підтверджено данцем Х. Бором, і тому називається «Ефект Веріго-Бора». Вони встановили, що засвоєння кисню організмом, що потрапляє в нього через легені залежить від вмісту в організмі вуглекислого газу СO2. Чим більше у крові СO2, тим більше O2 доходить до клітин і засвоюється ними. Отже, природним вазоділататором, тобто речовиною, що розширює кровоносні судини, є вуглекислий газ СO2, що знаходиться в крові.

Таким чином, гіпокапніемія - постійний брак в крові вуглекислого газу СO2 - пряма причина постійного ненормального звуженого стану (спазму) артеріол і дрібних артерій. Відновлення здатності організму підтримувати оптимальну концентрацію СO2 в крові дихальною гімнастикою - це необхідна умова і ефективний спосіб формування нормального функціонального стану людини.

3. Головною особливістю цієї магістерської роботи є побудований та проведений авторський експеримент. Він представляє собою реалізацію сформованої комплексної програми застосування засобів та методів фізичної реабілітації. Вона спрямована на формування функціонального стану, регуляцію кислотно-лужного стану організму, нормалізацію діяльності скелетно-м'язової та кардіореспіраторної систем і відновлення фізичної працездатності людини. Специфічність цього дослідження заключається в тому, що автор перевірив ефективність формування оптимального функціонального стану людини комплексним використанням структурованої води, лікувально-відновного масажу та спеціальної дихальної гімнастики.

Під час досліду автор-дослідник вимірював показники функціонального стану та аналізував їх зміни до та після виконання процедур. Вимірювання відбувалося згідно плану виконання побудованої програми.

Регулярні контрольні обстеження необхідно систематично виконувати під час проведення лікувально-оздоровчого процесу для визначення доцільності та ефективності призначеної програми. Систематичне визначення показників, які відображають функціональний стан кардіореспіраторної та м'язової систем, дозволило своєчасно виявити особливості прискорювання процесів відновлення функцій організму. Методи дослідження дозволили зробити об'єктивні висновки про характер змін функціонального стану та оцінити ефективність впливу засобів фізичної реабілітації.

4. Після впровадження розробленої програми фізичної реабілітації спостеригалась така картина - ознаки проявів функціональних розладів були помітно згладжені. Учасники дослідження відмічали поліпшення функції опорно-рухового апарату, що знайшло своє віддзеркалення в усуненні таких неприємних відчуттів, як скутість в області хребта, появи відчуття дискомфорту. Ознаки больового синдрому та інші прояви тих відчуттів, які виникають після тривалого утримання статичної робочої пози (робота за комп'ютером, письмовим столом та інше), за свідченням учасників були помітно згладжені. Тобто, це були ознаки функціонального стану людини, які передують вже реальним захворюванням опорно-рухового апарату.

5. Важливий показник якості води це кислотність (рН) або водневий показник. Він пов'язаний з концентрацією іонів водню в середовищі, вимірюється за допомогою простого приладу «рН -метра» і дає нам поняття про кислотні або лужні властивості води. Водневий показник є важливим методом контролю за функціональним станом внутрішнього середовища організму людини. Тобто, кислотно-лужний стан являє собою гомеостатичну властивість внутрішнього середовища організму, що характеризується відносною сталістю співвідношення водневих і гідроксильних іонів та визначає оптимальний характер обмінних процесів і фізіологічних функцій в процесі діяльності.

Величина pH - один із найважливіших показників якості води для визначення стабільності, накипоутворювальних та корозійних властивостей, прогнозування хімічних та біологічних процесів, що відбуваються у природних водах. Воду залежно від рН (водневий показник) раціонально ділити на сім груп.

Прилад PH-200 призначений для вимірювання рівня кислотності води і температури. Галузі та варіанти застосування pH-метрів: гідропоніка, акваріумістика, системи водопідготовки й очистки води, басейни і СПА, нагрівальні котли, наукові лабораторії, екологія, харчова промисловість.

6. Після проведеного експерименту постає дуже багато не зрозумілих досі запитань, але можна сподіватися, що в подальших дослідженнях «занавіса» невідомості буде привідкрита. Тому перспектива подальших наукових досліджень досить велика, зокрема, вивчення можливості розвитку фізичних якостей (швидкості, витривалості, сили) при певних показниках кислотно-лужного балансу організму людини; можливі зміни цього показника при різних травмах опорно-рухового апарату та реабілітація після цих травм вживанням структурованої води разом з іншими методами фізичної реабілітації.

Таким чином, виходячи із розуміння функціонального стану як фізіологічного стану організму і його систем, можно сказати, що будь-який стан є функціональним, тобто відбиває рівень функціонування організму в цілому чи окремих його системах, а також виконує функції адаптації до даних умов існування, а засоби фізичної реабілітації позитивно діють на різноманітні системи організму та змінюють їхній функціональний стан, сприяючи формуванню функціонального стану в цілому. Тобто, застосування засобів та методів фізичної реабілітації як ефективний метод функціональної терапії впливає на організм нормалізацією функцій нервової та серцево-судинної системи та відновленням фізичної працездатності.

7. Відзначаючи надзвичайну актуальність проблеми збереження здоров'я та підвищення адаптаційних можливостей людини, необхідно вказати на недостатню увагу до використання різних реабілітаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням ефективної активації адаптаційних можливостей, що сприяє формуванню оптимального функціонального стану. Зокрема, недостатньо досліджено можливості діагностики і корекції працездатності, профілактики втоми, моніторингу психофізіологічних показників упродовж професійної діяльності, прогнозування перебігу адаптації з метою оптимізації цього процесу. Також необхідно вказати на недостатнє наукове обґрунтування подібних реабілітаційних заходів, оскільки в цьому напрямку були проведені лише нечисленні та фрагментарні дослідження. Таким чином, експериментальні дослідження активації адаптаційних можливостей людини застосуванням засобів і методів фізичної реабілітації та їх використання в практичній діяльності можна вважати одним із найбільш перспективних шляхів психофізіологічного забезпечення різних видів активності, в тому числі активності у навчанні та рухової активності.

Практичні рекомендації

1. Формування функціонального стану людини може проводитись за допомогою науково-обгрунтованого лікувально-відновного масажу, який запускає процеси саморегуляції, відновлює енергетичний каркас людини та нормалізує роботу всіх органів і систем організму. В процесі проведення масажу відбуваються взаємні енергоінформаційні впливи спеціаліста з масажу на людину і навпаки. Причому, для масажиста це є контакт з патологічно зміненою енергетичною системою людини, тому він повинен вміти захистити себе від шкідливого впливу енергоінформаційних структур людини. Ці знання стануть засобом збереження здоров'я, високої професійної і функціональної здатності масажиста.

2. При масажі спини людина повинна перебувати в положенні лежачи або сидячи. Всі прийоми масажу проводять у напрямку від периферії до центру. Масаж не повинен викликати посилення болю. Після нього потрібно очікувати відчуття тепла, комфорту, розслабленості в масажованій області, поліпшення загального самопочуття, збільшення рухливості суглобів, сонливості, більш легкого і вільного дихання.

3. Суб'єктивні відчуття за умови правильного вибору масажних прийомів і методики їх застосування і дозування виражаються в появі відчуття приємного тепла у всьому тілі, поліпшенні самопочуття і підвищенні загального тонусу. При неправильному застосуванні масажу можуть виникнути загальна слабкість, почуття розбитості й інші негативні загальні та місцеві реакції. Енергійне застосування в перші сеанси масажу таких прийомів, як поплескування, рубання, може привести до травми тканин - появи шкірних крововиливів, спазму судин, підвищенню пучкового м'язового тонусу, виникненню болю в усьому тілі.

4. Дихальна гімнастика відіграє важливу роль у формуванні функціонального стану людини. Вона сприяє зниженню вимивання вуглекислоти, із збільшенням концентрації якої до нормального рівня знімається спазм кровоносних судин, відновлюється окислювально-відновний процес в організмі. На підставі цього, для ефективного відновлення нормального функціонального стану людини, Дуриманов Віталій Костянтинович запропонував так зване ритмічне дихання. Він стверджував, що проблем із здоров'ям не буде, якщо регулярно, кілька разів на день, виконувати вправу, яку він назвав «ритмічне дихання»: спокійний видих - пауза (3 секунди) при повному м'язовому розслабленні - тут же «довидих» без напруги - знову пауза (3 секунди) при подальшому розслабленні - природний вдих. Повторити цей дихальний цикл 5-6 разів, знаходячись в будь-якому початковому положенні: лежачи, сидячи, стоячи, в русі.

Крім того, він звернув увагу на характер сміху, при якому ми видихаємо ривками, і розробив порціальне дихання, або дихання уступами. Виконувати його дуже просто: 3-4 коротких активних видихи підряд, потім стільки ж коротких вдихів. «Завдяки такому способу, - говорив він, - розбивається потік імпульсів, що йдуть в мозок під час глибокого вдиху. А також при емоційному потрясінні. Природа дала нашому мозку відмінний засіб захисту від подібних перевантажень: сміх і плач. Навіть позитивні емоції можуть завдати шкоди, якщо не супроводжуються сміхом, який можна розглядати як серію коротких безперервних видихів. Ці видихи і подрібнюють небезпечний потік імпульсів. Рятівний плач подрібнює потік серії коротких вдихів (схлипувань). Процеси збудження і гальмування під час сміху або плачу врівноважуються, одночасно врівноважується і артеріальний тиск. От чому, посміявшись, людина відчуває прилив сил, а виплакавшись після важкого потрясіння, відчуває полегшення».

5. В результаті проведених експериментальних досліджень пропонується використання структурованої води, таким чином:

1. Приймати активовану «живу» воду у кількості 800-1000 мл на добу;

2. Структурувати воду електроактиватором АП-1 в якому встановлені електроди - два анода зі спеціальним хімічно стійким покриттям (чорні) і два катода з титану марки ВТ-1-0 (світлі). Електроди зроблені зі спеціальних матеріалів, які в процесі використання не піддаються електрохімічному руйнуванню.

3. Для більш ефективного відновлення фізичної працездатності рекомендується вживати активовану «живу» воду на протязі десяти днів.

6. Також для попередження зниження фізичної працездатності потрібно дотримуватись раціонального питного режиму. Людина втрачає приблизно з сечею 1000-1500 мл води, з потом 500-1000 мл, із повітрям - 350 мл, із калом - 100-150 мл. Також при високій температурі навколишнього середовища втрата води різко зростає до 5000-8000 мл та більше на день. Тому необхідно, якщо немає можливості виготовляти структуровану воду, вживати звичайну воду у межах 40 г/кг. При помірному фізичному навантаженні потрібно в середньому 1750-2200 мл, однак у чистому вигляді її необхідно в середньому лише 800-1000 мл.

7. Показник pH визначається за допомогою індикаторів, які змінюють свій колір залежно від кислотності середовища або за допомогою портативних електроприладів. Таким індикатором є лакмусові тести, які змінюють свій колір, який порівнюють з кольором рН-шкали, де кожен колір відповідає певному значенню рН.

Дистильована вода нейтральна, має рН = 7. Чим менше одиниць рН, тим вода кисліша, чим більше - тим вона лужніше. Для аноліта рекомендується значення рН від 3.0 до 5,5 одиниць, а для католіта - від 8,5 до 10 одиниць.

Також використовують спеціальний прилад - pH-метр, який вимірює рН більш точно (до 0,01 одиниці). Спосіб відрізняється зручністю і високою точністю. Наприклад, прилад PH-200 призначений для вимірювання рівня кислотності води (концентрації вільних іонів водню, водневий показник) і температури. Тобто, величина pH - один із найважливіших показників якості та властивості води. Вимірювання рН слини слід проводити так: наберіть більше слини і покладіть лакмусовий папірець під язик приблизно на 1 хвилину, потім порівняйте колір індикатора з колірною шкалою.

8. Після проведеного експерименту постає дуже багато не зрозумілих досі запитань, але можна сподіватися, що в подальших дослідженнях «занавіса» невідомості буде привідкрита. Тому перспектива подальших наукових досліджень досить велика, зокрема, вивчення можливості розвитку фізичних якостей та активації адаптаційних можливостей при певних показниках кислотно-лужного балансу організму людини; можливі зміни цього показника при різних травмах опорно-рухового апарату та реабілітація після цих травм вживанням структурованої води в комплексі з іншими засобами та методами фізичної реабілітації.

9. Аналіз наукових джерел дозволив нам вивчити значний досвід, накопичений в теорії і практиці фізичної реабілітації. Дослідження за цією проблематикою були пов'язані з особливостями використання структурованої води для формування здоров'я людини. Проводились наукові дослідження різних аспектів застосування енергоінформаційних властивостей структурованої води в реабілітаційно-корекційній та оздоровчій діяльності. Також, слід відзначити, що розробки теоретико-методичних та науково-практичних засад використання структурованої води у реабілітаційно-корекційній та рекреаційно-оздоровчій роботі в суспільному і професійному житті людини стають особливо актуальними. Для наукового осмислення цієї проблеми на сьогодні є всі необхідні умови. Проте, необхідно зазначити, що проблема недостатньо розроблена і в теоретико-методологічному, і в практично-впроваджувальному аспектах.

Таким чином, на даний момент розробки дослідників засвідчують, що в теорії і практиці фізичної реабілітації накопичено значний науковий потенціал, який може стати основою для визначення підходів щодо застосування енергоінформаційних властивостей структурованої води в комплексі з іншими засобами та методами фізичної реабілітації для формування оптимального функціонального стану людини.

Список використаної літератури

1. Анохин П. К. Очерки по физиологии функциональных систем [Текст]: Монография / П. К. Анохин. - М. : Медицина, 1975. - 448 c.: ил.

2. Агаджанян Н. А. Нормальная физиология [Текст]: Учебник для студ. мед. вузов / Н. А. Агаджанян, В. М. Смирнов. - М. : «Медицинское информационное агенство», 2009. - 520 с.: ил. - ISBN 978-5-9986-0001-2.

3. Апанасенко Г. Л. Санологія. Медичні аспекти валеології [Текст]: Підручник / Г. Л. Апанасенко, Л. А. Попова, А. В. Магльований. - Л. : Кварт, 2011. - 303 c. - ISBN 978-966-8792-75-5.

4. Апанасенко Г. Л. Медицинская валеология [Текст]: Учебное пособие / Г. Л. Апанасенко, Л. А. Попова. - Ростов н/Д: Феникс, 2000. - 256 с.: ил. - ISBN 5-222-00920-3.

5. Ахманов М. Вода, которою мы пьем. Качество питьевой воды и ее очистка с помощью бытовых фильтров [Текст]: монография / М. Ахманов. - СПб.: «Невский проспект», 2002. - 192 с. (Серия «Качество жизни»). - ISBN 5-94371-183-Х.

6. Ачкасов Е. Е. Врачебный контроль в физической культуре [Текст]: Учеб. пособ. для студ. / С. Д. Руненко, Е. Е. Ачкасов, Е. А. Таламбур [и др.]. - М. : Триада - X, 2012. - 130 c. - (Библиотека журнала «Спортивная медицина: наука и практика»). - ISBN 978-5-8249-0171-9.

7. Ачкасов Е. Е. Исследование и оценка функционального состояния спортсменов [Текст]: Учеб. пособ. для студ. / С. Д. Руненко, Е. А. Таламбур, Е. Е. Ачкасов. - М. : Профиль - 2С, 2010. - 72 c. - ISBN 978-5-903950-06-5.

8. Ашбах Д. С. Живая и мертвая вода - новейшее лекарство современности [Текст]: монография / Д. С. Ашбах. - СПб. : Питер, 2008. - 150 с.: ил. - ISBN 978-5-388-00190-0.

9. Батмангхелидж Ф. Ваше тело просит воды [Текст]: руководство / Фирейдон Батмангхелидж; Пер. с англ. Е. А. Бакушева. - Мн. : ООО «Попурри», 2004. - 208 с. : ил. - Серия - «Здоровья в любом возрасте»). - ISBN 985-483-209-0.

10. Батмангхелидж Ф. Вода для здоровья [Текст]: монография / Фирейдон Батмангхелидж. - 3-е изд. - Мн. : ООО «Попурри», 2005. - 288 с.: ил. - (Серия - «Здоровья в любом возрасте»). - ISBN 985-483-371-2.

11. Білошицький С. В. Залежність води від ХАДО [Текст]: Теза / С. В. Білошицький // Молодь: освіта, наука, духовність: тези доповідей. - Ч. ІІ. - К.: Університет "Україна", 2013 - C. 163-165.

12. Білошицький С. В., Семенов А. М. Тонічна активність м'язової системи як показник стану людини [Текст]: Теза / С. В. Білошицький, А. М. Семенов // Молодь: освіта, наука, духовність: тези доповідей. - Ч. ІІ. - К.: Університет "Україна", 2013 - с. 159-161.

13. Білошицький С. В., Семенов А. М. Вплив масажу на тонічну активність м'язової системи [Текст]: Теза / С. В. Білошицький, А. М. Семенов // Молодь: освіта, наука, духовність: тези доповідей. - Ч. ІІ. - К.: Університет "Україна", 2013 - с. 165-167.

14. Бирюков А. А. Лечебный массаж [Текст]: учебник для студ. высш. учеб. заведений / А. А. Бирюков. - 2-е изд., стер. - М. : Издательский центр «Академия», 2007. - 368 c.: ил. - (Высшее профессиональное образование). - ISBN 978-5-7695-4498-9.

15. Бирюков А. А. Спортивный массаж [Текст]: учебник для студ. высш. учеб. заведений / А. А. Бирюков. - М. : Издательский центр «Академия», 2006. - 576 с., [40] вкл. л. - (Высшее профессиональное образование). - ISBN 5-7695-2239-9.

16. Бароненко В. А. Здоровье и физическая культура студента [Текст]: Учебное пособие / В. А. Бароненко, Л. А. Рапопорт. - М. : Альфа-М, 2003. - 352 c. - ISBN 5-98281-004-5.

17. Баевский Р. М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии [Текст]: Монография / Р. М. Баевский. - М. : Медицина, 1979. - 298 c.: ил.

18. Белая Н. А. Лечебная физкультура и массаж [Текст]: Учебно-методическое пособие / Н. А. Белая. - М. : Советский спорт, 2001. - 272 c.: ил. - ISBN 5-85009-920-4.

19. Вербов А. Ф. Основы лечебного массажа [Текст]: Монография / А. Ф. Вербов. - 5-е изд. - М. : Медицина, 1966. - 303 c.

20. Вайнер Э. Н. Валеология [Текст]: Учебник / Э. Н. Вайнер. - М. : Издат. Флинта : Издат. Наука, 2001. - 416 c. - ISBN 5-89349-329-Х (Флинта). - ISBN 5-02-013095-8 (Наука).

21. Вайнбаум Я. С. Гигиена физического воспитания и спорта [Текст]: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Я. С. Вайнбаум, В. И. Коваль, T. А. Родионова. - М. : Издательский центр «Академия», 2002. - 240 с. - ISBN 5-7695-0723-3.

22. Васильков А. А. Теория и методика физического воспитания [Текст]: Учебник / А. А. Васильков. - Ростов н/Д.: Феникс, 2008. - 381 c.: ил. - (Высшее образование). - ISBN 978-5-222-14231-8.

23. Відновлювальні засоби у фізичній культурі і спорті [Текст]: Навчальний посібник / Ю. Б. Ячнюк [та ін.]. - Чернівці.: ЧНУ, 2011. - 387 c. - ISBN 978-966-2147-42-1.

24. Вакуленко Д. В. Медична інформаційна система взаємодії спеціаліста з масажу та пацієнта [Текст] : стаття / Д. В. Вакуленко // Медична інформатика та інженерія: науково-практичний журнал. - Т. : “Укрмедкнига”, 2010. - № 2. - c. 63-70.

25. Виногpадов В.Е. Стимуляция работоспособности и восстановительных процессов в тренировочной и соревновательной деятельности квалифицированных спортсменов [Текст]: Монография / В. Е. Виногpадов. - К. : «НПФ «Славутич-Дельфин», 2009. - 367 с.: ил. - ISBN 978-966-2071-05-4.

26. Волков Н. И. Биохимия мышечной деятельности [Текст]: Учебник / Н.И. Волков, Э. Н. Несен, А. А. Осипенко, С. Н. Корсун. - К. : Олимпийская литература, 2000. - 504 c.: ил. - ISBN 966-7133-29-X.

27. Васичкин В. И. Справочник по массажу [Текст]: Справочник / В. И. Васичкин. - Л. : Медицина, 1991. - 192 c.: ил. - ISBN 5-225-01374-0.

28. Ганонг В. Ф. Фізіологія людини [Текст]: Підручник / В. Ф. Ганонг; переклад з анг. - Л. : БаК, 2002. - 784 c.: іл. - ISBN 966-7065-38-3.

29. Дубровский В. И. Валеология. Здоровый образ жизни [Текст]: Учебник для вузов / В. И. Дубровский. - 2-е изд. доп. - М. : Retorika-A, 2001. - 560 c.: ил. - ISBN 9984-670-97-X.

30. Дубровский В. И. Лечебная физическая культура. Кинезотерапия [Текст]: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений / В. И. Дубровский. - 3-е изд., испр. и доп. - М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004. - 624 c.: ил. - (Учебник для ВУЗов). - ISBN 5-691-00769-6.

31. Дубровский В. И. Лечебный массаж [Текст]: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений / В. И. Дубровский. - М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2005. - 463 c.: ил. - (Учебник для ВУЗов). - ISBN 5-691-01008-5. - ISBN 5-691-01453-6.

32. Дубровский В. И. Все о массаже [Текст]: Учебное пособие / В. И. Дубровский. - М. : Физкультура и спорт, 1993. - 256 c.: ил. - ISBN 5-278-00530-0.

33. Дубровский В. И. Практическое пособие по массажу [Текст]: Учебное пособие / В. И. Дубровский, Н. М. Дубровская. - М. : ШАГ, 1993. - 448 c.: ил. - ISBN 5-86001-004-4.

34. Дубровский В. И. Спортивный массаж [Текст]: Учеб. пособ. для высш. и сред. учеб. заведений по физ. культ. / В. И. Дубровский. - М. : ШАГ, 1994. - 448 c.: ил. - ISBN 978-5-86001-004-8.

35. Дубровский В. И. Физиология физического воспитания и спорта [Текст]: Учеб. для студ. сред. и высш. учеб. заведений / В. И. Дубровский, В. М. Смирнов. - М. : ВЛАДОС-ПРЕСС, 2002. - 608 c.: ил. - (Учебник для ВУЗов). - ISBN 5-305-00034-3.

36. Дубровский В. И. Физическая реабилитация инвалидов и лиц с отклонениями в состоянии здоровья [Текст]: Учебник / В. И. Дубровский, А. В. Дубровская. - М. : БИНОМ, 2010. - 448 c.: ил. - ISBN 978-5-9518-0343-6.

37. Дубровский В. И. Спортивная медицина [Текст]: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений / В. И. Дубровский. - 2-е изд. доп. - М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. - 512 c.: ил. - ISBN 5-691-01006-9.

38. Данилова Н. Н. Психофизиология [Текст]: Учебник для вузов / Н. Н. Данилова. - М. : Аспект Пресс, 2010. - 368 с. - Библиогр.: с. 354-367. - ISBN 978-5-7567-0220-0.

39. Давиденко Д. Н. Здоровье и образ жизни студентов [Текст]: Учебное пособие / Д. Н. Давиденко, Ю. Н. Щедрин, В. А. Щеголев; под ред. Д. Н. Давиденко. - СПб. : СПбГУИТМО, 2005. - 124 c.

40. Епифанов В. А. Атлас профессионального массажа [Текст]: Атлас / В. А. Епифанов. - М. : Эксмо, 2009. - 384 c.: ил. - (Медицинский атлас). - ISBN 978-5-699-29622-4.

41. Епифанов В. А. Медицинская реабилитация [Текст]: Руководство для врачей / В. А. Епифанов. - М. : МЕДпресс-информ, 2005. - 328 с.: ил. - ISBN 5-98322-85-3.

42. Епифанов В. А. Лечебная физическая культура и спортивная медицина [Текст]: Учебник / В. А. Епифанов. - М. : Медицина, 1999. - 304 c.: ил. - (Учебная литература. Для студентов медицинских институтов). - ISBN 5-225-04209-0.

43. Епифанов В. А. Лечебная физическая культура [Текст]: Учебное пособие / В. А. Епифанов. - М. : ГЭОТАР-Медиа, 2006. - 568 c.: ил. - ISBN 5-9704-0217-6.

44. Ерёмушкин М. А. Медицинский массаж. Теория и практика [Текст]: Учебное пособие / М. А. Ерёмушкин. - СПб. : Наука и Техника, 2009. - 544 c.: ил. - (Мировые массажные техники). - ISBN 978-5-94387-476-5.

45. Єфіменко П. Б. Техніка та методика класичного масажу [Текст]: Навчальний посібник / П. Б. Єфіменко. - Харків: Видавництво «ОВС», 2007. - 216 c.: іл. - ISBN 966-7858-49-9.

46. Зацепина Г. Н. Свойства и структура воды [Текст]: монография / Г. Н. Зацепина. - М.: Издательство московского университета, 1974. - 168 с.

47. Зотов В. П. Восстановление работоспособности в спорте [Текст]: монография / В. П. Зотов. - К. : Здоровья, 1990. - 200 с.: ил. - ISBN 5-311-00549-1.

48. Ильин Е. П. Психофизиология состояний человека [Текст]: Учебник / Е. П. Ильин. - СПб. : Питер, 2005. - 412 c.: ил. - ISBN 5-469-00446-5.

49. Кокун О. М. Психофізіологія [Текст]: Навч. посіб. / О. М. Кокун. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 184 c. - ISBN 966-364-254-8.

50. Клименко В. В. Психомоторные способности юного спортсмена [Текст]: Монография / В. В. Клименко. - К. : Здоровья, 1987. - 169 c.

51. Клименко В. В. Психологія спорту [Текст]: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. В. Клименко. - К. : МАУП, 2007. - 432 c.: іл. - Бібліогр.: с. 423-424. - ISBN 966-608-542-9.

52. Клименко В. В. Психология физического воспитания и спорта [Текст]: Учебное пособие / Н. П. Гуменюк, В. В. Клименко. - К. : Вища школа, Головное издательство. - 1985. - 311 c.: ил.

53. Клименко В. В. Психологія творчості [Текст]: Навчальний посібник / В. В. Клименко. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 480 c. - ISBN 966-364-321-8.

54. Куничев Л. А. Лечебный массаж [Текст]: Практическое руководство / Л. А. Куничев. - 2-е изд. - К. : Вища школа. Головное издательство. - 1984. - 280 c.: ил.

55. Лазуренко С. І. Психофізіологія моторних установок людини [Текст]: дис. ... док. психол. наук : 19.00.02 / Сергій Іванович Лазуренко ; Інститут психології імені Г. С. Костюка АПН України. - Київ, 2012. - 443 c. : іл., табл. - Бібліогр. : c. 369 - 421.

56. Лазуренко С. І. Психофізіологія установок в регуляції моторики людини [Текст]: Монографія / С. І. Лазуренко. - К. : Університет «Україна», - 2011. - 406 с.: іл.

57. Лаппо Е. А. Почему мы так мало живем? Совершенно секретно [Текст]: монография / Е. А. Лаппо. - СПб. : «Издательство «ДИЛЯ», 2011. - 192 с. - ISBN 978-5-88503-812-6.

58. Леонова А. Б. Психодиагностика функциональных состояний человека [Текст]: Монография / А. Б. Леонова. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. - 200 c.

59. Лечебная физическая культура [Текст]: Учебник для студ. учреждений высш. проф. образования / [С. Н. Попов, Н. М. Валеев, Т. C. Гарасева и др.]; под ред. С. Н. Попова. - 8-е изд., стер. - М. : Издательский центр «Академия», 2012. - 416 c.: ил. - (Высшее профессиональное образование. Бакалавриат). - ISBN 978-5-7695-8766-5.

60. Лечебная физкультура и врачебный контроль [Текст]: Учебник / М. И. Фонарев, Р. Г. Науменко [и др.]; Под ред. В. А. Епифанова, Г. Л. Апанасенко. - М. : Медицина, 1990. - 368 c.: ил. - (Учебная литература. Для студентов медицинских институтов). - ISBN 5-225-00812-7.

61. Марченко О. К. Основы физической реабилитации [Текст]: Учебник для студентов вузов / О. К. Марченко. - К. : Олимпийская литература, 2012. - 528 c. - Библиогр.: с. 519-527. - ISBN 978-966-8708-49-7.

62. Мухін В. М. Фізична реабілітація [Текст]: Підручник / В. М. Мухін. - 3-тє вид., переробл. та доповн. - К. : Олімпійська література, 2009. - 488 c.: іл. - Библиогр.: с. 481-485. - ISBN 978-966-870-13-8.

63. Максименко С. Д. Общая психология [Текст]: Учебник / С. Д. Максименко, В. А. Соловиенко, В. В. Клименко. - М. : Рефл-бук; К. : Ваклер, 2004. - 528 c. - (Образовательная библиотека). - ISBN 966-543-048-3 (Серия). - ISBN 966-543-029-7 (Ваклер). - ISBN 5-87983-081-0 (Рефл-бук).

64. Мошков В. Н. Общие основы лечебной физической культуры [Текст]: Учебное пособие / В. Н. Мошков. - 3-е изд. - М. : Медицина, 1963. - 360 c.

65. Матвеев Л. П. Теория и методика физической культуры. Общие основы теории и методики физического воспитания. Теоретико-методические аспекты спорта и профессионально-прикладных форм физической культуры [Текст]: Учебник. - М. : Физкультура и спорт, 1991. - 543 c.: ил. - ISBN 5-278-00326-X.

66. Неумывакин И. П., Неумывакина Л. С. Резервные возможности организма. Дыхание. Сознание. Мифы и реальность [Текст]: Монография / И. П. Неумывакин, Л. С. Неумывакина. - СПб. : «Издательство ДИЛЯ», 2013. - 336 с. ил., табл. - Библиогр.: c. 333 - 334. - ISBN 978-5-88503-868-3.

67. Неумывакин И. П. Биоэнергетическая сущность человека. Мифы и реальность / И. П. Неумывакин. - СПб. : «Издательство ДИЛЯ», 2012. - 416 с.

68. Нормальна фізіологія [Текст]: Підручник / За ред. В.І. Філімонова. - К.: Здоров'я, 1994. - 608 c.: іл. - ISBN 5-311-00736-2.

69. Нормальная физиология. Курс физиологии функциональных систем [Текст]: Учебник / Под ред. К. В. Судакова. - М. : Медицинское информационное агенство, 1999. - 718 c. - ISBN 5-89481-047-7.

70. Нормальная физиология [Текст]: Учебник / Под ред. А. В. Завьялова, В. М. Смирнова. - М. : МЕДпресс-информ, 2009. - 816 c.: ил. - ISBN 5-98322-508-1.

71. Осипенко Г. А. Основи біохімії м'язової діяльності [Текст]: Навч. посіб. / Г. А. Осипенко. - К. : Олімпійська література, 2007. - 199 c. - Бібліогр.: с. 194-195. - ISBN 966-7133-85-0.

72. Основы физиологии человека [Текст]: Учебник: в 2 томах / Под ред. Б. И. Ткаченко. - СПб. : Международный фонд истории науки, 1994. - Т. 1. - 567 с.: ил. - ISBN 5-86050-055-6. - Т. 2. - 413 с.: ил. - ISBN 5-86050-056-4.

73. Психофизиология [Текст]: Учебник для вузов / Н. Н. Данилова, К. В. Анохин, А. М. Иваницкий [и др.]; под ред. Ю. И. Александрова. - 3-е изд., доп. и перераб. - СПб. : Издательский дом «Питер», 2012. - 464 c.: ил. - (Серия «Учебник для вузов»). - ISBN 978-5-459-00945-3.

74. Порада А. М. Основи фізичної реабілітації [Текст]: Навчальний посібник / А. М. Порада, О. В. Солодовник, Н. Є. Прокопчук. - 2-е вид. - К. : Медицина, 2008. - 248 c. - ISBN 978-966-8144-91-2. - ISBN 966-8144-26-0.

75. Погосян М. М. Лечебный массаж [Текст]: Учебник / М. М. Погосян. - 2-е изд. доп. и перераб. - М. : Советский спорт, 2004. - 568 c. - (Спортивная медицина). - ISBN 5-85009-884-4.

76. Присяжнюк С. І. Фізичне виховання [Текст]: Навчальний посібник / С. І. Присяжнюк. - К. : Центр учбової літератури, 2008. - 504 c. - ISBN 978-966-364-682-4.

77. Раевский Р. Т. Здоровье, здоровый и оздоровительный образ жизни студентов [Текст]: Монография / Р. Т. Раевский, С. М. Канишевский; Под общ. ред. Р. Т. Раевского. - О. : Наука и техника, 2008. - 556 c. - ISBN 978-966-8335-68-6.

78. Семенов А. М. Особливості застосування масажу при порушеному функціональному стані людини [Текст]: Теза / А. М. Семенов // Молодь: освіта, наука, духовність: тези доповідей. - Ч.ІІ. - К.: Університет "Україна", 2013 - с. 266-268.

79. Семенов А. М. Особливості застосування лікувальної гімнастики при порушеному функціональному стані людини [Текст]: Теза / А. М. Семенов // Молодь: освіта, наука, духовність: тези доповідей. - Ч.ІІ. - К.: Університет "Україна", 2013 - с. 268-270.

80. Саркизов-Серазини И. М. Спортивный массаж [Текст]: Учебное пособие / И. М. Саркизов-Серазини. - 4-е изд. перераб. и доп. - М. : Физкультура и спорт, 1963. - 248 c.: ил.

81. Саркизов-Серазини И. М. Основы закаливания. С избранными разделами физиотерапи / И. М. Саркизов-Серазини. 4-е изд. - М. : Физкультура и спорт, 1953. - 240 c.

82. Соколовський В. С. Лікувальна фізична культура [Текст]: Підручник / В. С. Соколовський, Н. О. Романова, О. Г. Юшковська; за ред. В. С. Соколовського. - Одеса. : Одес. держ. мед. ун-т., 2005. - 234 c.: іл. 17. - Бібліогр.: 41 назва. - (Бібліотека студента-медика). - ISBN 966-7733-77-7.

83. Солодков А. С. Физиология человека. Общая. Спортивная. Возрастная [Текст]: Учебник / А. С. Солодков, Е.Б. Сологуб. - Изд. 2-е, испр. и доп. - М. : Олимпия Пресс, 2005. - 528 c.: ил. - ISBN 5-94299-037-9.

84. Теория и методика физического воспитания [Текст]: Учебник / Под ред. Т. Ю. Круцевич. - К. : Олимпийская литература, 2003. - Т. 1. - 424 c.: ил. - ISBN 966-7133-59-1. - Т. 2. - 392 c.: ил. - ISBN 966-7133-59-1.

85. Ткачук В. Г. Медико-социальные основы здоровья [Текст]: Конспект лекций / В. Г. Ткачук, В. Е. Хапко. - К. : МАУП, 1999. - 72 c. - Библиогр.: с. 69-70. - ISBN 966-7312-77-1.

86. Учебник инструктора по лечебной физической культуре [Текст]: Учебник / Под ред. В. П. Правосудова. - М. : Физкультура и спорт, 1980. - 415 c.: ил.

87. Физическая реабилитация [Текст]: Учебник / [А. А. Бирюков, Н. М. Валеев, Т. C. Гарасева и др.]; под ред. С. Н. Попова. - 4-е изд. - Ростов н/Д: Феникс, 2006. - 608 c.: ил. - (Высшее образование). - ISBN 5-222-10079-0.

88. Филиппов М. М. Психофизиология функциональных состояний [Текст]: Учебное пособие / М. М. Филиппов. - К. : МАУП, 2006. - 240 c. - Библиогр.: с. 231-237. - ISBN 966-608-458-9.

89. Філіппов М. М. Психофізіологія людини [Текст]: Навчальний посібник / М. М. Філіппов. - К. : МАУП, 2003. - 136 c. - Библиогр.: с. 130-133. - ISBN 966-608-298-5.

90. Физиология. Основы и функциональные системы [Текст]: Курс лекций / Под ред. К. В. Судакова. - М. : Медицина, 2000. - 784 c.: ил. (Учебная литература для студентов медицинских вузов). - ISBN 5-225-04548-0.

91. Физическая культура студента [Текст]: Учебник / Под ред. В. И. Ильинича. - М. : Гардарики, 2001. - 448 c. - ISBN 5-8297-0010-7.

92. Фокин В. Н. Полный курс массажа [Текст]: Учебное пособие / В. Н. Фокин. - 2-е изд., испр. и доп. - М. : ФАИР-ПРЕСС, 2004. - 512 c.: ил. - (Популярная медицина). - ISBN 5-8183-0277-6.

93. Хорошуха М. Ф. Функціональна діагностика [Текст]: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. Ф. Хорошуха, В. П. Мурза, М. П. Пушкар. - К. : Університет «Україна», 2007. - 308 c. - ISBN 966-388-119-4.

94. Хорошуха М. Ф. Основи здоров'я [Текст]: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. Ф. Хорошуха, О. О. Приймаков, В. Г. Ткачук. - К. : Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2009. - 373 c. - ISBN 978-966-660-504-0.

95. Хорошуха М. Ф. Спортивна медицина [Текст]: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. Ф. Хорошуха, О. О. Приймаков. - К. : Вид-во Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 2009. - 309 c. - ISBN 978-966-660-491-3.

96. Хорошуха М. Ф. Валеологія [Текст]: Навчальний посібник / М. Ф. Хорошуха, В. П. Мурза, М. П. Пушкар. - К. : Університет «Україна», 2006. - 620 c. - ISBN 966-388-060-0.

97. Яковлев Н. Н. Биохимия [Текст]: Учебник / Н. Н. Яковлев. - 2-е изд. испр. и доп. - М. : Физкультура и спорт, 1974. - 344 c.: ил.

98. Яковлев Н. Н. Биохимия спорта [Текст]: Монография / Н. Н. Яковлев. - М. : Физкультура и спорт, 1974. - 288 c.: ил.

99. Яковлев Н. Н. Живое и среда. Молекулярные и функциональные основы приспособления организма к условиям среды [Текст]: монография / Н. Н. Яковлев. - Л. : Наука, 1986. - 175 c. - (От молекулы до организма).

100. Яковлев Н. Н. Химия движения. Молекулярные основы мышечной деятельности [Текст]: Монография / Н. Н. Яковлев. - Л. : Наука, 1983. - 191 c. - (От молекулы до организма).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.