Роль ендотеліну-1 та фібронектину в розвитку силікозу ливарників в поєднанні з артеріальною гіпертензією

6. Нагорная Е. П. Роль эндотелина-1 и фибронектина в развитии силикоза и артериальной гипертензии / Е. П. Нагорная // Проблемы экологической и медицинской генетики и клинической иммунологии. 2009. № 5. С. 400 - 406.

7. Нагорная Е. П. Патогенетические особенности развития силикоза у рабочих литейных цехов машиностроения / Е. П. Нагорная // Матеріали III з'їзду фтизіатрів і пульмонологів України, 26 - 28 травня 2003 р.: тези доп. Український пульмонологічний журнал. 2003. № 2. С. 275.

8. Нагорная Е. П. Особенности метаболических и иммунологических нарушений у больных силикозом / Н. П. Стеблина, Е. П. Нагорная // Сучасні аспекти діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів: Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю, 11 - 12 лютого 2003 р.: тези доп. Вісник Вінницького державного медичного університету. 2003. № 1. С. 212 - 213. Автор проводив обстеження хворих, аналіз літературних даних, брав участь в проведенні лабораторних досліджень, статистичній обробці та оцінці результатів.

9. Нагорная Е. П. Оценка роли профессиональных факторов в развитии пылевой патологи среди литейщиков машиностроения / Е. П. Нагорная // Первая международная конференция сети Всемирной организации здравоохранения стран Восточной Европы по проблемам комплексного управления здоровьем работающих, 21 - 25 сентября 2003 г.: тезисы докл. Уфа, 2003. С.115 - 117.

10. Нагорная Е. П. Особенности развития пылевых заболеваний бронхолёгочной системы у литейщиков / И. Ф. Костюк, Е. П. Нагорная // Новітні технології в діагностиці та лікуванні внутрішніх хвороб: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 21 - 22 жовтня 2004 р.: тези доп. Харків, 2004. С. 66. Автор проводив клінічне спостереження за хворими, статистичний аналіз результатів.

11. Нагорная Е. П. Особенности течения силикоза в сочетании с артериальной гипертензией / И. Ф. Костюк, Е. П. Нагорная, А. И. Кравченко, Е. П. Маслова // Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб: матеріали науково-практичної конференції, присвяченої пам'яті академіка Л. Т. Малої, 21 - 22 квітня 2005 р. Харків, 2005. С. 116. Автор проводив обстеження пацієнтів, брав участь в аналізуванні вмісту ЕТ-1 в крові, інтерпретації результатів.

12. Нагорная Е. П. Особенности легочной гемодинамики у пациентов с профессиональными заболеваниями бронхолёгочной системы / И. Ф. Костюк, В. П. Брыкалин, Е. П. Нагорная // Щорічні терапевтичні читання: терапевтична клініка від науки до практичної охорони здоров'я: матеріали науково-практичної конференції, присвяченої пам'яті академіка Л. Т. Малої, 11 квітня 2006 р. Харків, 2006. С. 69. Автор брав участь у клінічному обстеженні хворих, інтерпретації результатів.

13. Нагорная Е. П. Уровни фибронектина у больных силикозом с сопутствующей артериальной гипертензией / Е. П. Нагорная, Л. П. Балагова, В. Л. Прохоренко // Проблеми інтерністики: минуле, сьогодення, майбутнє: матеріали науково-практичної конференції, 15 жовтня 2008 р. Харків, 2008. С. 99. Автор проводив клінічне обстеження хворих, брав участь в аналізі рівнів ФН, інтерпретації та статистичній обробці матеріалів, написанні статті.

14. Нагорная Е. П. Роль эндотелиальной дисфункции в патогенезе пылевой бронхолёгочной патологии / И. Ф. Костюк, В. П. Брыкалин, А. А. Калмыков, Е. П. Нагорная // XIX национальный конгресс по болезням органов дыхания: сборник трудов конгресса, 10 - 13 ноября 2009 г. Москва, 2009. С. 208 - 209. Автор проводив клінічне спостереження за хворими, статистичний аналіз результатів.

АНОТАЦІЯ

Нагорна О. П. Роль ендотеліну-1 та фібронектину в розвитку силікозу ливарників в поєднанні з артеріальною гіпертензією. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби. Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2010.

Дисертація присвячена оптимізації діагностики та прогнозування сполученої патології - силікозу з АГ на підставі визначення факторів ризику, спільних механізмів розвитку цих захворювань, оцінки ролі ендотеліну-1 та фібронектину, як маркерів ендотеліальної дисфункції, фіброзу та запального процесу.

Встановлено, що провідними факторами ризику розвитку силікозу у ливарників машинобудівних підприємств м. Харкова є стаж роботи в умовах підвищеної концентрації фіброгенного пилу більше 15 років, вік більше 50 років і тютюнопаління. Виявлено у хворих на силікоз в поєднанні з АГ більш виражені клінічні ознаки та порушення стану бронхолегеневої системи.

Доведено, що у хворих на силікоз відбувається підвищення рівню ЕТ-1 та ФН. Встановлено зворотній взаємозв'язок між концентрацією маркерів ендотеліальної дисфункції та ступенем функціональних порушень бронхо-легеневої системи. Наявність супутньої АГ у хворих на силікоз супроводжується більш значним підвищенням ЕТ-1 та ФН. Встановлено прямий кореляційний зв'язок між ЕТ-1 та ФН при силікозі, особливо при його сполученні з АГ.

Прогресування силікозу супроводжується більш вираженими клінічними ознаками, ендотеліальною дисфункцією, особливо при наявності супутньої АГ.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни. Харьковский национальный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2010.

Диссертация посвящена оптимизации диагностики и прогнозирования сочетанной патологии - силикоза с АГ на основании изучения факторов риска, общих механизмов развития этих заболеваний, оценки роли эндотелина-1 и фибронектина, как маркеров эндотелиальной дисфункции, фиброза и воспалительного процесса.

Были изучены основные факторы развития силикоза литейщиков и определены возрастные и профессиональные особенности заболевания. С этой целью проанализированы 342 истории болезни пациентов с силикозом, из них - 238 с АГ, которые находились на обследовании и лечении в клинике Харьковского НИИ гигиены труда и профзаболеваний ХНМУ.

Установлено, что ведущими факторами риска развития силикоза у литейщиков машиностроительных предприятий является стаж работы более 15 лет в условиях повышенной концентрации пыли на рабочем месте, возраст старше 50 лет и табакокурение. Одним из основных факторов риска является превышение нормативных значений концентрации кварцсодержащей пыли в воздухе рабочей зоны. Установлено влияние концентрации пыли на сроки развития силикоза: при повышении концентрации пыли на 1 мг/м³ время развития заболевания у литейщиков сокращается на 0,3674 года. Среди рабочих литейных профессий чаще всего болеют силикозом обрубщики, формовщики, плавильщики.

Анализ клинического течения силикоза, основанный на наблюдении за 101 больным силикозом (средний возраст 56,2±8,45 лет, средний стаж - 23,4±5,9 лет), показал, что заболевание характеризуется медленно прогрессирующим течением. Особенности клинического течения силикоза обусловлены характером фиброза, наличием бронхита, эмфиземы легких и легочной недостаточности. При силикозе в сочетании с АГ установлены более выраженные клинические проявления, которые зависели от условий труда и длительности заболевания.

Изменения функционального состояния бронхолегочной системы при силикозе у литейщиков характеризовались снижением как объемных, так и скоростных показателей, которые нарастали при сочетанном течении силикоза с АГ и были более выраженными среди обрущиков.

В работе показано, что у больных силикозом происходит повышение в 2 раза уровня ЭТ-1 плазмы крови в сравнении с контролем. Более существенное его повышение наблюдается при сочетанном течении силикоза и АГ (в 1,97 раза) и среди обрубщиков (в 2,4 раза). Установлена взаимосвязь между уровнем ЭТ-1 в плазме крови и выраженностью брохолёгочных нарушений.

Уровень ФН в крови у больных силикозом литейщиков был повышен в 1,77 раза в сравнении с контрольной группой. Содержание ФН положительно коррелировало с выраженностью одышки и отрицательно - с VC, FVC, и FEV1, что подтверждает взаимосвязь ФН с функциональными нарушениями бронхолегочной системы. Наиболее выраженное повышение ФН установлено среди обрубщиков (в 2,26 раза). Между уровнями ЭТ-1 и ФН установлена прямая корреляционная взаимосвязь (r=+0,56, p<0,05).

Прогрессирование силикоза ассоциируется с переходом интерстициального фиброза в узелковый и сопровождается более выраженными клиническими признаками, эндотелиальной дисфункцией, особенно при наличии сопутствующей АГ. При узелковом фиброзе чаще наблюдались жалобы на влажный кашель в утренние часы и боль в грудной клетке, снижение VC и FEV1, а также повышение уровня ЭТ-1 (в 2,3 раза, p<0,001). В тоже время при узелковом фиброзе в сравнении с больными с интерстициальным фиброзом наблюдалось снижение ФН в плазме крови (на 43,6 %). Выявленное снижение ФН в крови у больных с узелковым фиброзом очевидно связано с повышенными потерями его плазменной фракции при формировании соединительнотканных силикотических узелков.

Обоснована необходимость изучения эндотелиальной дисфункции у больных силикозом литейщиков с АГ для оценки выраженности заболевания и определения трудового прогноза. При проведении профосмотров рекомендовано определение у литейщиков индивидуальных сроков возможного развития силикоза в зависимости от концентрации пыли.

Ключевые слова: силикоз, артериальная гипертензия, сочетанная патология, эндотелин-1, фибронектин.

АГ артеріальна гіпертензія

АТ артеріальний тиск

ЕТ-1 ендотелін-1

ІЛ-1в інтерлейкін-1в

ІЛ-6 інтерлейкін-6

ІЛ-8 інтерлейкін-8

ФЗД функція зовнішнього дихання

ФН фібронектин

ФНП-в фактор некрозу пухлин-в

ФНП-б фактор некрозу пухлин-б

FEV1 об'єм форсованого видиху за 1 секунду

FEV1/ FVC індекс Тифно

FVC форсована життєва ємкість легенів

VC життєва ємкість легенів