Розробка та клініко-технологічне обґрунтування застосування силіконового відбиткового матеріалу для функціональних відбитків
Підвищення ефективності ортопедичного лікування пацієнтів з беззубими щелепами повними знімними протезами шляхом розробки та клініко-технологічного обґрунтування силіконового відбиткового матеріалу. Рецептура силіконового відбиткового матеріалу.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | диссертация |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.06.2018 |
| Размер файла | 2,9 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Акт подрібнення їжі складається, як відомо, з трьох моментів: з відкушування, роздавлювання і розмелювання їжі. Весь процес супроводжується рясним виділенням слини. Повноцінність механічної обробки залежить від кількості артикулюючих зубів, від щільності прилягання базису протеза до слизової, від ступеню адгезії, фіксації та стабілізації протезу, анатомічної ретенції. При сприятливих умовах, перерахованих вище, подрібнення їжі поліпшується. Між тим ступінь подрібнення їжі в залежності від якості ПЗПП, може бути виявлена тільки під час жування. Тому найбільш цінними методами вимірювання жувальної ефективності є функціональні жувальні проби, мастікаціографія, мастікаціодинамометрія, міографія і міотонометрія.
Функціональну ефективність протезування беззубих пацієнтів повними знімними протезами визначали за допомогою функціональних проб за Рубіновим В. С. за показниками маси нерозжованого горіха та часу жування горіха. Випробуваному пропонували жувати одне ядро лісового горіха вагою 800 мг (середня вага горіха) на одній стороні, поки не з'явиться рефлекс ковтання. Розжовану масу хворий випльовував в чашку, рот прополіскував водою, вимиваючи залишки горіха,і випльовував в ту ж чашку. Надалі масу обробляють за Гельманом, тобто промивають, висушують і просівають через сито з круглими отворами 2,4 мм, отриманий залишок зважують.
Дослідження показали, що по мірі погіршення стану жувального апарату подовжується час жування до ковтання, а якість пережовування їжи знижується. А саме, у дорослих з повноцінним жувальним апаратом тривалість жування одного ядра горіха до ковтання дорівнює в середньому 14 секунд, а залишок на ситі дорівнює 0. При відсутності 2-3 зубів на одній стороні час жування до ковтання одного ядра горіха одно 22 секундах, а залишок на ситі дорівнює 150 мг. При незадовільних повних протезів час жування одного ядра горіха до ковтання дорівнює 50 секунд, а залишок на ситі дорівнює 350 мг. Різниця показників найяскравіше виявляється при жуванні горіха, слабкіше - при жуванні сухаря і ще слабше - при жуванні м'якого хліба.
Жувальну ефективність (ЖЕ) обчислювали у відсотках за формулою:
ЖЕ= (2.10)
де, ЖЕ - жувальна ефективність(%);
m - маса горіха, що залишився у ситі (г) .
Проба включає в себе також вимірювання час жування від його початку до появи рефлексу ковтання. Кінцевим результатом проби є дві цифри, а саме: час і маса. У цьому випадку судити про ефективність жування важко.
При аналізі результату проби завжди слід враховувати час жування та відсоток розжованої їжі. Оцінка лише одного показника може призвести до помилкових висновків. Наприклад, при жувальної пробі, проведеної у пацієнта з повною втратою зубів, відразу ж після накладання протезів горіх виявляється розжований на 80%. Здавалося, що за допомогою протезування вдалося майже повністю компенсувати втрату природних зубів. Однак, коли вимірювали час жування, то з'ясувалося, що пацієнту знадобилось в 2-3 рази більше часу для пережовування.
Кондрашов В. А. запропонував користуватися жувальним індексом, який представляє собою величину, отримувану від ділення маси розжованої їжі в грамах на час жування в секундах.
Задля отримання більш об'єктивної картини в наших дослідженнях, використовуючи показники маси розжованого горіха та час проведення проби, ми вираховували жувальний індекс (I) за методикою Кондрашова В.А., удосконалюючи її шляхом помноження відношення маси розжованого горіха та часу жування на коефіцієнт перерахунку (100), згідно з формулою:
(2.11)
де, I - жувальний індекс;
m - маса горіха, що залишився в ситі;
t - час розжовування горіха;
100 - коефіцієнт перерахунку .
2.6.3 Оцінка якості повних знімних протезів
Нами були виготовлені ПЗПП за загальноприйнятою методикою. На стадії накладення готового протеза ми проводили пришліфовування міжоклюзійних контактів у всіх можливих оклюзіях. В наступне відвідування при необхідності ми проводили корекцію базису протеза. Якість виготовленого ПЗПП ми оцінювали за кількістю проведених корекцій базису протеза, які безпосередньо залежать від якості відображення протезного ложа на функціональному відбитку .
Також ми оцінювали якість протезування за допомогою тесту, названого згідно з початковими літерами оцінюваних критеріїв - «БОФСАЗ» та адаптованого до оцінки повних знімних протезів. В цьому тесті якість протезів визначається згідно таким критеріям:
· «Б» - визначення стану базису протеза та його відповідності протезному ложа;
· «О» - співвідношення зубів при зімкненні в положенні центральної оклюзії;
· «Ф» - фіксація протезів на протезному ложе в стані покою;
· «С» - стабілізація протезів при жувальних рухах;
· «А» - адаптація пацієнта до протезу згідно об'єктивних та суб'єктивних показників;
· «З» - задоволеність пацієнта протезом.
Фіксацію і стабілізацію ПЗПП визначають пальцевим натисканням протезу до протезного ложа.
Вона вважається задовільною в тому випадку, коли при різноспрямованих навантаженнях протез утримується на протезному ложе або мінімально зміщується лише при сильному односторонньому навантаженні чи при ротаційних рухах; незадовільна, якщо зміщується при навантаженні в будь-яких напрямках.
Адаптація означає пристосування, припасування. З точки зору фізіології ортопедичне лікування повними знімними протезами це дуже серйозне втручання в організм людини. Повний знімний протез хворий відчуває як стороннє тіло.
Першу фаза адаптації продовжується від 1 до 3 діб та має назву рефлекторного подразнення. Цей рефлекс має захисний характер, посилюється слиновиділення. Після першого тижня користування протезом відповідна реакція слизової оболонки на подразнення починає стихати, відчуття стороннього тіла зменшується. Зникає гіперсалівація та блювотний рефлекс. Наступає друга фаза адаптації, фаза умовнорефлекторного гальмування, яка продовжується протягом тижня. Третя фаза адаптації продовжується до 30-35 днів і має назву згасання умовнорефлекторних подразнень та повного звикання до протеза. Хворий перестає відчувати протез як стороннє тіло в ротовій порожнині і відчуває незручність, коли протез необхідно вивести з порожнини рота. Задовільним критерієм оцінки адаптації до знімних протезів є повна адаптація, яка є головним принципом закінченості лікування .
Задоволеність протезом носить суто суб'єктивний характер. Для тестування пацієнта нами був розроблений опитувальник, який ми рекомендуємо використовувати для оцінки цього критерію.
ОПИТУВАЛЬНИК ПАЦІЄНТА
1. Чи існує у Вас проблеми з вимовою певних звуків, слів при користуванні протезом?
2. Чи відчуваєте Ви больові відчуття в порожнині рота у спокої?
3. Чи відчуваєте Ви больові відчуття в порожнині рота під час функції?
4. Чи змінилося у Вас сприйняття смаку після користування протезом?
5. Чи відчуваєте Ви почуття незручності при спілкуванні з людьми із-за присутності протеза в порожнині рота?
6. Чи є у Вас проблеми з протезом під час прийому їжі?
7. Чи доводиться Вам переривати прийом їжі із-за проблем з протезом?
8. Бували випадки випадання протеза під час розмови або прийому їжі?
9. Чи заважають Вам протез відпочивати, розслаблятися? Чи не відчуваєте Ви постійної напруги при користуванні протезом?
10. Чи відчуваєте Ви незручності в роботі із-за протезів?
11. Чи відчуваєте Ви себе незручно, користуючись протезом, при спілкуванні з людьми?
12. Чи користуєтеся Ви додатковими засобами для фіксації протезів?
Нами були оцінені повні знімні протези по кожному критерію тесту з відповіддю «задовільно» або «незадовільно». Якщо протез вільно накладався, щільно прилягав до поверхні протезного ложа, зуби правильно змикаються в центральній оклюзії, мали достатню фіксацію та стабілізацію, пацієнт швидко адаптувався до нього й був задоволений ним, то ми оцінили якість такого протезу як задовільний.
Результати оцінювання занесені в спеціально розроблені «Протоколи оцінки якості протезів», їхня кількість - 48.
2.7 Методи метрологічного контролю, засоби стандартизації та методи статистичного аналізу даних лабораторних та клінічних досліджень
На етапі клініко-лабораторних досліджень об'єм вибіркової сукупності зразків із силіконових відбиткових матеріалів в лабораторних та експериментальних дослідженнях фізико-механічних та клініко-технологічних властивостей визначено на основі вимог міжнародних стандартів якості (ISO 10139-2) та технічних умов по конкретним матеріалам.
На етапі доклінічних випробувань, зокрема при експертизі біотоксичності та санітарно-хімічної чистоти силіконового відбиткового матеріалу метрологічний контроль та достовірність результатів обґрунтовані та забезпечені ліцензованими в системі МОЗ України та УкрСЕПРО науково-дослідними установами.
Розрахунок об'єму (nі) вибіркової сукупності клінічних спостережень виконано за спеціальною формулою, що у відповідності з принципами медичної статистики [, ] із заданою точністю гарантує кількісно-якісну репрезентативність основних результатів та висновків:
nі = t2 · д2 / 2 (2.12)
де, nі - мінімально необхідний об'єм вибіркової сукупності клінічних спостережень із;
t - коефіцієнт надійності, який при точності безпомилкового прогнозу на рівні р<0,05 становить 1,96;
при цьому - допустима похибка дібрана максимальною (=0,05), а середнє квадратичне відхилення аналізованих показників по клінічних групах становить д<10,0%.
Ураховуючи перелічені значення у варіаційних рядах показників, розраховано, що по основних клінічних групах кількість пацієнтів (протезів з м'якою підкладкою) не може бути меншою 15 одиниць, тобто nі?15. Отже, оскільки фактична кількість пацієнтів (протезів) у групах перевищує 15, то слід зробити висновок про репрезентативність вибіркової сукупності щодо основних висновків дослідження.
При виконанні статистичного аналізу результатів дослідження використані сучасні методи параметричної (при нормальному розподілі даних - варіаційна статистика) та непараметричної (послідовний аналіз Вальда у модифікації Гублера Е.В.) статистики з відповідним аналізом розподілу ознак та методик оцінки достовірності результатів; застосовано елементи однофакторного дисперсійного аналізу для якісних ознак нерівномірних комплексів та кореляційний метод . Середні значення показників та їх середні похибки розраховано по формулах :
Р = ?х*f1 / n (2.13)
mр = v Р * q / n (2.14)
де Р - середнє значення відносного показника;
n - кількість спостережень;
х - значення варіант окремих об'єктів дослідження;
f1 - частота окремих варіант;
mР - середня похибка середнього відносного показника;
q = 100 - Р.
Середні значення абсолютних показників та їх середню похибку розраховували наступним чином :
Р = ?х*f2 / n (2.15)
mx = у / n (2.16)
де Х - середнє значення абсолютного показника;
n - кількість спостережень (вимірів);
х - значення варіант окремих об'єктів дослідження;
f2 - частота окремих варіант;
mХ - середня похибка середнього арифметичного показника;
у - середнє квадратичне відхилення по даній групі об'єктів.
Ступінь достовірності різниці середніх двох груп порівняння оцінювали за допомогою одностороннього критерію Ст'юдента , по формулах:
t = ¦X1 - X2¦ / v m12 + m22 (2.17)
де t - коефіцієнт достовірності різниці середніх показників двох груп порівняння;
Х1 - середнє значення абсолютного показника в першій групі;
Х2 - середнє значення абсолютного показника в другій групі;
Р1 - середнє значення відносного показника в першій групі;
Р2 - середнє значення відносного показника в другій групі;
m1 - середня похибка середнього арифметичного показника першої групи;
m2 - середня похибка середнього арифметичного показника другої групи.
Відмінність між показниками двох груп вважали достовірною при t?1,96, що відповідає високому для клінічних досліджень рівню надійності та точності - 95,0% та рівню достовірності - р<0,05 .
Оскільки, досліджувалися лікувально-профілактичні установи з різною кількістю лікарів ортопедів-стоматологів (з відповідними значними коливаннями кількості конструкцій), то при розрахунку частоти окремих ознак зниження якості конструкцій зубних протезів нами розраховано середньозважені показники та їх похибки, що дозволило отримати більш точне уявлення щодо закономірностей змін ортопедичних конструкцій (та уникнути помилок «непередбачуваного» відбору) [, ].
Для оцінки виразності (сили) та направленості взаємозв'язку між окремими властивостями силіконових відбиткових матеріалів нами визначені та обґрунтовано використані у системі клініко-статистичного аналізу основні показники кореляційного методу (рангової та лінійної кореляції), які розраховано за формулами :
rXY = ? dX * dY / dX2 * dY2 (2.18)
mс = 1 - р / v n (2.19)
де rXY - коефіцієнт лінійної кореляції;
dX - відхилення по координаті X;
dY - відхилення по координаті Y;
mс - середня похибка показника лінійної кореляції;
n - кількість досліджених об'єктів (хворих, матеріалів, протезів).
Методологічною основою для застосування кваліметричних оцінок (оцінка якості матеріалу) обґрунтовано обрано апарат багатофакторного аналізу [, , ] в основі якого - інформаційні властивості окремих показників (симптомів чи інструментально-лабораторних даних) при їх комплексному врахуванні; кількість діагностичної інформації по кожній ознаці визначали за формулою:
Н1 = pi * log2 pi (2.20)
Нi - показник інформативності іго фактора;
pi - частота іго фактора.
Для графічної візуалізації результатів, одержаних в процесі дослідження застосовано графічні форми у вигляді гістограм, стовпчикових діаграм, полігону розподілу аналізованих ознак, а також побудови кореляційної решітки. При виконанні клініко-статистичного аналізу результатів дослідження, а також для розробки стандартизованих оціночних та діагностичних алгоритмів використано методи структурно-функціонального аналізу , поліноміального моделювання та ліцензовані програмні продукти (”STATISTICA”, “Excel” з додатковим набором програм на ПЕОМ “Pentium III”, що дозволило забезпечити необхідну стандартизацію процесу клініко-статистичного та інформаційного аналізу отриманих у результаті дослідження даних [,].
Розділ 3. Аналіз причин зниження та прогнозування якості знімних конструкцій зубних протезів на етапах їх клінічної експлуатації
У поточному розділі викладено результати вивчення клініко-технологічної якості знімних ортопедичних конструкцій зубних протезів із, що здійснено за комплексною програмою (рис. 2.1) та передбачало вивчення знімних конструкцій - 15652 пластинкових протезів (часткових - 7240 од; повних - 8412 од.)
За критерій оцінки якості конструкцій зубних протезів у ранньому (до 24 міс клінічної експлуатації) та віддаленому (понад 24 міс клінічної експлуатації) періодах обрані наступні індикатори: зміна кольору, наявність тріщин, поломка конструкції, порушення її форми за рахунок стирання, тріщини базису, порушення фіксації знімних протезів. Формою інформаційного забезпечення дослідження стали результати експертної оцінки, що виконана по картах амбулаторного пацієнта (ф.043/о) 10 лікувально-профілактичних закладів Харківської області: загальна кількість проаналізованих конструкцій зубних протезів - 15652 од. [134, 135].
Наведені дані дозволили при виконанні дослідження урахувати основні закономірності щодо виготовлення на клініко-лабораторному етапі конструкції знімних ортопедичних протезів, на частоту та характер показників зниження якості конструкцій їх клінічної експлуатації.
Розраховані абсолютні та відносні показники для кожної із конструкцій зубних протезів по визначеним індикаторам оцінки якості, зокрема показник частоти для кожної із ознак зниження якості (у відсотках до загальної кількості даного виду ортопедичної конструкції (Р±m) %), а по кожному виду зубних протезів визначено індекс клініко-технологічної якості конструкції (співвідношення кількості конструкцій зі зниженою якістю до загальної кількості ознак зниження їх якості - ІТЯ); також, по кожному із видів зубних протезів розраховано рівень експлуатаційної якості конструкції ЕЯК (питома вага зубних протезів, придатних для клінічної експлуатації).
3.1 Пластинкові знімні протези
Зміна кольору пластинкових протезів (ПП), як прояв зниження їх якості (табл. 3.1) у ранньому періоді їх клінічної експлуатації виявлена у (0,02±0,02)% часткових та (0,03±0,04)% повних ПП (р>0,05). У віддаленому періоді, як для часткових, так і для повних ПП частота зміни кольору достовірно (р<0,001) зростала: відповідно до (0,4±0,1)% та (0,1±0,1)% (р<0,05). В середньому, для ПП у ранньому періоді зміна кольору була характерна у (0,1+0,001)%, у віддаленому - зареєстровані зміни кольору у (0,4+0,1)% конструкціях.
Таблиця 3.1
Терміни та ознаки зниження якості пластинкових знімних протезів
|
Терміни та ознаки зниження якості ортопедичної конструкції |
Знімні конструкції зубних протезів: пластинкові |
||||||
|
Часткові |
Повні |
разом |
р |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|||
|
Всього конструкцій |
7240 |
8412 |
15652 |
t=0,2 р>0,05 |
|||
|
зміна кольору |
РПЕ |
абс. |
4 |
8 |
12 |
||
|
Р±m,% |
0,02±0,02 |
0,03±0,04 |
0,1±0,0 |
||||
|
ВПЕ |
абс. |
53 |
31 |
84 |
t=2,1 р<0,05 |
||
|
Р±m,% |
0,4±0,1а |
0,1±0,1 а |
0,4±0,1 |
||||
|
тріщини базису |
РПЕ |
абс. |
90 |
104 |
194 |
t=1,1 р>0,05 |
|
|
Р±m,% |
1,1±0,2 |
1,7±0,5 |
0,8±0,2 |
||||
|
ВПЕ |
абс. |
2050 |
2649 |
4699 |
t=1,2 р>0,05 |
||
|
Р±m,% |
19,5±1,5 а |
23,1±2,5 а |
20,0±5,0 |
||||
|
порушення фіксації |
РПЕ |
абс. |
46 |
153 |
199 |
t=2,0 р<0,05 |
|
|
Р±m,% |
0,7±0,2 |
2,4±0,8 |
0,8±0,2 |
||||
|
ВПЕ |
абс. |
2095 |
4215 |
6310 |
t=2,0 р<0,05 |
||
|
Р±m,% |
23,4±3,5 а |
36,2±5,3 а |
26,8±6,7 |
||||
|
поломка конструкції |
РПЕ |
абс. |
17 |
4 |
21 |
t=1,78 р>0,05 |
|
|
Р±m,% |
0,5±0,2 |
0,1±0,1 |
0,1±0,01 |
||||
|
ВПЕ |
абс. |
1577 |
235 |
1812 |
t=3,3 р<0,01 |
||
|
Р±m,% |
12,6±1,5 а |
4,3±2,0 а |
7,7±1,9 |
||||
|
порушення форми (стирання) |
РПЕ |
абс. |
89 |
141 |
230 |
t=1,17 р>0,05 |
|
|
Р±m, % |
1,1±0,3 |
1,6±0,3 |
1,0±0,2 |
||||
|
ВПЕ |
абс. |
1219 |
872 |
2091 |
t=0,93 р>0,05 |
||
|
Р±m,% |
15,3±2,6 а |
12,0±2,4 а |
8,9±2,2 |
||||
|
Примітка: РПЕ - прояви зниження якості конструкції у ранньому періоді (до 24 міс), ВПЕ - прояви зниження якості конструкції у віддаленому періоді (понад 24 міс), (Р±m) % - частота ознак зниження якості конструкції, а - р?0,05 у порівнянні з РПЕ. |
Тріщини ПП у ранньому періоді їх клінічної експлуатації виявлені з частотою (1,1±0,2)% - серед часткових та (1,7±0,5)% - серед повних ПП (р<0,05). У віддаленому періоді, як для повних, так і для часткових ПП частота тріщин достовірно (р<0,001) зростала та, відповідно, становила (19,5±1,5)% та (23,1±2,5)% конструкцій (р>0,05). В середньому, для ПП у ранньому періоді наявність тріщин виявлена у (0,8+0,2)%, у віддаленому - тріщини зареєстровані на (20,0±5,0)% конструкціях (р<0,001).
Рис. 3.1 Частота та характер зниження якості ортопедичної конструкції: часткові та повні пластинкові знімні протези
Порушення фіксації ПП у ранньому періоді їх клінічної експлуатації виявлені з частотою (0,7±0,2)% - серед часткових та (2,4±0,5)% - серед повних ПП (р<0,05). У віддаленому періоді, як для повних, так і для часткових ПП частота порушення фіксації протеза достовірно (р<0,001) зростала та, відповідно, становила (23,4±3,5)% та (36,2±5,3)% конструкцій (р>0,05). В середньому, для ПП у ранньому періоді порушення фіксації ПП зареєстровано у (0,8+0,2)% випадків, тоді як у віддаленому - у (26,8±6,7)% конструкцій.
Поломка ПП у ранньому періоді їх клінічної експлуатації виявлена з частотою (0,5±0,2)% - серед повних та (0,1±0,1)% - серед часткових ПП (р<0,05). У віддаленому періоді, як для повних, так і для часткових ПП частота поломок конструкції достовірно (р<0,001) зростала та, відповідно, становила (12,6±1,5)% та (4,3±2,0)% випадків та достовірно залежала від виду конструкції (р<0,05). В середньому, для ПП у ранньому періоді їх поломка мала місце у (0,1±0,001)% випадків, тоді як у віддаленому - становила (8,9±2,2)% конструкцій (р<0,05).
Таблиця 3.2
Алгоритм прогнозування зниження якості пластиночних протезів
|
Індикатори оцінки якості пластиночних протезів залежно від тривалості їх клінічної експлуатації |
Патометричні коефіцієнти |
|||
|
критерій |
ПК |
|||
|
1. |
Порушення фіксації |
так |
-14,9 |
|
|
ні |
+1,3 |
|||
|
2. |
Тріщини базису |
так |
-13,9 |
|
|
ні |
+1,0 |
|||
|
3. |
Поломка конструкції |
так |
-19,6 |
|
|
ні |
+0,3 |
|||
|
4. |
Порушення анатомічної форми |
так |
-9,4 |
|
|
ні |
+0,4 |
|||
|
5. |
Зміна кольору |
так |
-9,0 |
|
|
ні |
+0,0 |
|
Шкала оцінки якості пластиночних протезів |
|||||
|
ПСmin ? -17,0 |
ПСmax ? +24,0 |
||||
|
Низька якість |
Висока якість |
Порушення анатомічної форми ПП за рахунок стирання у ранньому періоді їх клінічної експлуатації виявлено з частотою (1,1±0,3)% - серед часткових ПП та (1,6±0,3)% - серед повних ПП (р>0,05). У віддаленому періоді, як для часткових, так і для повних ПП частота ПАФ достовірно (р<0,001) зростала та, відповідно, становила (15,3±1,5)% та (12,0±2,4)% випадків та не залежала від виду конструкції ПП (р>0,05). В середньому, для ПП у ранньому періоді ПАФ мало місце у (1,0±0,2)% випадків, тоді як у віддаленому - становила (8,9±2,2)% конструкцій (р>0,05). Отже, найбільш частою ознакою зниження якості пластиночних протезів на етапах їх клінічної експлуатації (рис. 3.1, табл. 3.1) є (подані у ранговій послідовності): порушення фіксації, тріщини базису, поломка конструкції, зміна анатомічної форми та кольору конструкції. Для практичного застосування індикаторів оцінки якості ПП нами досліджено прогностичну цінність ознак зниження їх якості залежно від тривалості експлуатації ПП (див. табл. 3.1) та з'ясовано, що найбільш інформативним індикаторм є порушення фіксації ПП (І=2,116 біт), тоді як інші індикатори менш інформативні. Комплексну прогнозну оцінку якості ПП можна виконувати на основі опрацьованого спеціального табличного алгоритму прогнозування зниження якості ПП з використанням шкали оцінки їх якості на етапах клінічного застосування (табл. 3.2).
3.2 Порівняльна оцінка якості ортопедичних конструкцій на етапах їх клінічної експлуатації
На етапах клінічної експлуатації знімних ортопедичних конструкцій (у ранньому та віддаленому періодах) виконана порівняльна оцінка якості 15652 пластинкових протезів (часткових - 7240 од; повних - 8412 од.).
З цією метою для кожного із видів знімних ортопедичних конструкцій застосовано наступні індикатори: індекс клініко-технологічної якості (ІТЯ - співвідношення між загальною кількістю ознак зниження якості знімної ортопедичної конструкції до загальної кількості таких конструкцій) та показник рівня якості (ЯП, % - питома вага знімних ортопедичних конструкцій задовільної якості).
3.2.1 Знімні пластинкові конструкції зубних протезів
Кваліметричний аналіз клінічної експлуатації пластинкових протезів (табл. 3.3) виявив, що часткові та повні конструкції дещо відрізняються індексом технологічної якості та частотою окремих ознак її зниження залежно від етапу клінічної експлуатації протеза. Так, у ранньому періоді клінічної експлуатації часткові пластинкові протези характеризуються різними рівнями технологічної якості (ІТЯ: для часткових - (1,2±0,06)%; для повних - (2,6±0,1)%, р<0,001) та однаковою якістю (ЯП: відповідно (98,1±0,5)% та (98,5±0,5)%, р>0,05), що пояснюється більшою кількістю ознак зниження якості повних пластинкових протезів при однаковій частоті повторного ортопедичного лікування (заміна конструкції зубного протеза). Це можна пояснити раннім протезуванням після вилучення зубів, більш високим тиском на тканини протезного ложа, що може спричиняти атрофію альвеолярного паростка вже у ранньому періоді тощо. Не виключено і вплив недоврахування стану слизової оболонки та фізико-механічних властивостей відбиткового матеріалу, методики отримання функціонального відбитка протезного ложа. У віддаленому періоді клінічної експлуатації пластинкових протезів виявлено зниження (р<0,05) їх технологічної якості, у більшій мірі - повних (1,6±0,1), ніж часткових (1,3±0,1). Тоді як зменшенням показника якості ортопедичної конструкції - навпаки (ЯП: часткові - (46,7±2,0)% та повні - (58,4±5,5)%, р<0,05). Отже повні пластинкові протези порівняно не так часто, як часткові потребують заміни у віддаленому періоді, однак кількість проявів зниження якості повних протезів - достовірно більша.
Маючи на меті вивчення безпосередніх та віддалених результати і виконання клініко-технологічної оцінки якості лікування хворих із застосуванням ОК зубних протезів із матеріалів вітчизняного виробництва виконано за комплексною програмою (див. рис. 2.1) впродовж 5 років (на прикладі 10 стоматологічних поліклінік та відділень м. Харкова та Харківської області). У дослідженні враховано основні види ОК, кваліфікацію персоналу ортопедичних кабінетів, зуботехнічних лабораторій та показників зниження якості ОК на етапах їх клінічної експлуатації.
Найбільш частою ознакою зниження якості ПП на етапах їх клінічної експлуатації (див. табл. 3.3) є: порушення фіксації, тріщини базису, поломка конструкції, зміна анатомічної форми та кольору конструкції. Доведено, що зниження якості ПП залежить від тривалості експлуатації (див. табл. 3.3) та з'ясовано, що найбільш інформативним індикатором зниження якості є порушення фіксації ПП (І=2,116 біт), тоді як інші індикатори менш інформативні. На етапах клінічної експлуатації виконана порівняльна оцінка якості 15652 пластинкових протезів (часткових - 7240 од; повних - 8412 од.) та доведено, що (див. табл. 3.3) часткові та повні конструкції дещо відрізняються індексом технологічної якості та частотою окремих ознак її зниження залежно від етапу клінічної експлуатації протеза.
Таблиця 3.3
Узагальнені кваліметричні показники на етапах клінічної експлуатації пластинкових протезів
|
Терміни та критерії оцінки якості конструкції |
Знімні конструкції зубних протезів |
||||||
|
часткові |
повні |
разом |
р |
||||
|
пластинкові протези |
РПЕ |
абс. |
246 |
410 |
656 |
р>0,05 |
|
|
Р±m, % |
3,5±0,7 |
5,9±1,4 |
2,8±0,7 |
||||
|
ІТЯ |
1,2±0,06 |
2,6±0,1 |
1,8±0,1 |
р<0,001 |
|||
|
ЯП |
98,1±0,5 |
98,5±0,5 |
98,3±0,5 |
р>0,05 |
|||
|
ВПЕ |
абс. |
6994 |
8002 |
14996 |
р>0,05 |
||
|
Р±m, % |
71,3±6,0 а |
75,9±9,6 а |
63,7±8,0 |
||||
|
ІТЯ |
1,3±0,1 |
1,6±0,1 |
1,5±0,1 |
р<0,05 |
|||
|
ЯП |
46,7±2,0 а |
58,4±5,5 а |
52,8±4,2 |
р<0,05 |
|||
|
Примітка: РПЕ - прояви зниження якості конструкції у ранньому періоді (до 24 міс), ВПЕ - прояви зниження якості конструкції у віддаленому періоді (понад 24 міс), (Р±m) % - частота ознак зниження якості конструкції, ІТЯ -індекс клініко-технологічної якості конструкції,а - р?0,05 у порівнянні з РПЕ; ЯП - рівень якості протезів |
Так, у РПЕ часткові пластинкові протези характеризуються різними рівнями технологічної якості (ІТЯ: для часткових - (1,2±0,06)%; для повних - (2,6±0,1)%, р<0,001) та однаковою якістю (ЯП: відповідно (98,1±0,5)% та (98,5±0,5)%, р>0,05), що пояснюється більшою кількістю ознак зниження якості повних ПП при однаковій частоті повторного ортопедичного лікування. Це можна пояснити раннім протезуванням після вилучення зубів, більш високим тиском на тканини протезного ложа, що може спричиняти атрофію альвеолярного паростка вже у РПЕ. У ВПЕ виявлено зниження (р<0,05) технологічної якості ПП, у більшій мірі - повних (1,6±0,1), ніж часткових (1,3±0,1). Тоді як зменшенням показника якості - навпаки (ЯП: часткові - (46,7±2,0)% та повні - (58,4±5,5)%, р<0,05). Отже повні ПП, порівняно не так часто, як часткові потребують заміни у ВПЕ, однак кількість проявів зниження якості повних ПП - достовірно більша. Якість ПП залежить також від кваліфікації персоналу ОК та ЗТЛ: F2 (rXY=-0,378), F4 (rXY=-0,513), F6 (rXY=-0,256). Прогнозування змін якості ПП можна виконувати на основі опрацьованого табличного алгоритму прогнозування зниження якості ПП з використанням шкали оцінки якості на етапах клінічного застосування [134, 135].
Таким чином, у розділі вичерпно викладені наукові здобутки щодо вивчення безпосередніх та віддалених результатів з виконанням клініко-технологічної оцінки якості лікування хворих із застосуванням ОК зубних протезів із матеріалів вітчизняного виробництва та визначені основні клініко-технологічні фактори, що впливають на якість лікування.
Основні результати досліджень, що представлені у поточному розділі опубліковані у наукових фахових виданнях та найшли відображення у тезах доповідей і обговоренні на науково-практичних конференціях, семінарах тощо:
1. Коваленко Г.А. Comparative evaluation of quality of the removable dentures at the stages of their clinical using / Г.А. Коваленко // World Science -2017: proceedings of the III International Scientific and Practical Conference «The goals of the World Science», Dubai, 31 January 2017. - Dubai (UAE), 2017.- Vol. 5, №2 (18). - P. 51-53.
2. Kovalenko G. A. Declining quality of removable dentures at the stages of the clinical using / G. A. Kovalenko // Експериментальна та клінічна медицина. -2017. - №1(74). - С. 114-119.
Розділ 4. Структурно-функціональна оптимізація с-силіконових відбиткових матеріалів. Експериментальне обґрунтування
4.1 Розробка середньо в'язкого вітчизняного матеріалу для функціональних відбитків на основі С-силікону з оптимізованою структурою, технологічними і фізико-механічними властивостями
За результатами вивчення фахової літератури та інноваційних розробок стосовно досліджуваної проблеми з'ясовано, що провідними країнами щодо стоматологічного матеріалознавства є Чехія, Італія, Німеччина, США, Україна та Росія. Але що до силіконових зуботехнічних матеріалів, які могли б використовуватись для отримання компресійних функціональних відбитків при виготовленні повного знімного пластинкового протеза, на жаль є проблема. Ті відбиткові матеріали, що використовує більшість стоматологів-ортопедів, мають низьку в'язкість, що впливає на якість відбитка. В сучасній стоматології відсутня група С-силіконових матеріалів середньої в'язкості, так необхідної нам для якісного відображення протезного ложа при отриманні функціонального відбитка [, , ].
У зв'язку з цим нами спільно зі співробітниками акредитованої в системі УкрСЕПРО дослідної лабораторії стоматологічних матеріалів АТ «Стома» (м. Харків, Україна), розроблена рецептура і експериментально досліджений С-силіконовий матеріал для функціональних відбитків на основі СКТН-Г середньої в'язкості тип II.
Технічний ефект нашого винаходу обумовлений якісними й кількісними складовими рецептури та полягає в розширенні арсеналу вітчизняних відбиткових матеріалів, що досягаються за рахунок підвищення пластичності матеріалу та що покращує його функціональні і клініко-технологічні можливості.
Пластичність матеріалів - це їх властивість, змінюючи свою форму під дією навантаження, зберігати нову форму після зняття навантаження.
Відбитковий матеріал на основі СКТН-Г - це С-силіконовий відбитковий матеріал, що твердіє за реакцією поліконденсації під впливом пасти-гелю. До необхідної кількості пасти, відміряному за допомогою шкали, підкладеної під скляну пластинку, додають необхідну кількість гелю каталізатора, також за шкалою. Все ретельно перемішують не більше 1 хвилини металевим шпателем, заповнюють форми і проводять дослідження.
При розробці оптимальної складової нового відбиткового матеріалу нами досліджені три варіанти різних за структурою композицій матеріалу (табл. 4.1.), що дозволило нам відібрати ту рецептуру, яка найбільш забезпечує відповідність матеріалу за фізико-механічними та клініко-технологічними властивостями вимогам міжнародного стандарту ІSО, необхідними для отримання функціонального відбитку при виготовленні знімних конструкцій зубних протезів.
Синтетичний каучук СКТН-Г - це низькомолекулярна диметил-силоксанова рідина, стабілізована активним окисом кремнію, що твердіє під впливом каталізаторів холодного твердіння. Пластичність зберігає у широкому інтервалі температур.
Оксид алюмінію - це з'єднання алюмінію з киснем, використовується як каталізатор каучуку СКТН-Г.
Сульфат барію - білий порошок, який сприяє збільшенню пластичності відбиткового матеріалу.
Аналізуючи показники індикативних властивостей матеріалів, виготовлених за різною рецептурою, зробили висновок, що матеріал, виготовлений за «рецептурою № 1» має дуже густу консистенцію (29,1±0,17) мм і з невисокою точністю відтворює рельєф дослідної моделі (81,0±1,55)%.
Таблиця 4.1.
Компонентна структура середньо в'язкого силіконового матеріалу для функціональних відбитків
|
Назва компонентів силіконового відбиткового матеріалу |
Компонентна структура у рецептурі |
|||
|
Рецептура №1 |
Рецептура №2 |
Рецептура №3 |
||
|
Каучук силіконовий СКТН-Г |
53,7 |
56,8 |
62,4 |
|
|
Оксид алюмінію |
34,5 |
32,2 |
29,1 |
|
|
Сульфат барію |
11,6 |
10,8 |
8,3 |
|
|
Барвник |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
|
|
Загальна кількість компонентів |
4 |
4 |
4 |
Далі оцінювали індикативні властивості досліджувальних зразків (по 30 зразків кожної рецептури) у лабораторних умовах на дослідній моделі (табл. 4.2).
Матеріал по «рецептурі №2» в експерименті характеризується добрим показником консистенції компаунда (31,0±0,19) мм, високим відсотком ефективності відображення рельєфу дослідної моделі (99,0±0,01)%. Стабільність та відтворюваність індикативних властивостей матеріалу за «рецептурою №2» - висока та знаходиться у допустимих ТУ У межах та відповідає вимогам до відбиткових матеріалів для отримання функціональних відбитків.
Матеріал за «рецептурою №3» характеризується густою консистенцією (29,4±0,31) мм і має низький відсоток ефективності відображення поверхні моделі (74,78±1,08)%. Саме тому матеріали за «рецептурою №1» та за «рецептурою №3» не сприяє отриманню якісного функціонального компресійного відбитку і як слідство гарної фіксації та стабілізації повного знімного протезу.
При порівнянні експериментальних рецептур нового силіконового матеріалу за їх основними властивостями можна визначити,що матеріал, виготовлений за «рецептурою №2» має оптимальну пластичність та твердість, що сприяє одержуванню точних компресійних функціональних відбитків з беззубих щелеп.
Таблиця 4.2.
Індикативні властивості експериментальних зразків середньо в'язкого силіконового матеріалу для отримання компресійного функціонального відбитку
|
Індикативні властивості зразків |
Варіанти рецептури відбиткового матеріалу |
|||
|
рецептура №1 |
рецептура №2 |
рецептура №3 |
||
|
Консистенція, мм (31-39) |
29,1±0,17 |
31,0±0,19 p1<0,001 p2<0,001 |
29,4±0,31 |
|
|
Точність відображення рельєфу дослідної моделі, % |
81,0±1,55 |
99,0±0,01 p1<0,001 p2<0,001 |
74,78±1,08 |
Примітка:
p1- достовірність відмінностей при порівнянні показників рецептури №2 та рецептури №1.
p2- достовірність відмінностей при порівнянні показників рецептури №2 та рецептури №3.
Матеріал за «рецептурою №2» відтворює рельєф моделі на (99,0±0,01)%, а матеріали за «рецептурою №1» та за «рецептурою №3» - на (81,0±1,55)% і (74,78±1,08)% відповідно. Таким чином встановлено, що за параметрами точності відбитка матеріал, виготовлений за «рецептурою №2», у 1,2 рази достовірно (p<0,001) перевершує матеріал за «рецептурою №1» і у 1,3 рази - матеріал за «рецептурою №3».
Як видно з вищевикладеного, лише один матеріал, який виготовлений за «рецептурою №2», по своїм індикативним властивостям відповідає нормативним вимогам і є оптимальним для отримання компресійних функціональних відбитків при лікуванні пацієнтів з беззубими щелепами повними знімними пластинковими протезами. Відповідно «рецептурі №2» отримано патент України на винахід №107171 Пат. 107171 UA. МПК С08L83/04 (2006.1). Матеріал відбитків силіконовий «Стомасил» паста / Коваленко Г. А. (UA), Голік В. П. (UA), Янішен І. В. (UA), Довгопол Ю. І. (UA), Черняєв С. В. (UA). - ХНМУ (UA). - Заявл. 06.03.2014, заявка №201402302; Опубл. 10.07.2014. - Бюл.№13 (Додаток В.1).
Тому, матеріали по «рецептурі №1» та по «рецептурі №3» виключено з програми клінічного застосування.
На заключному етапі обґрунтування вибору рецептури силіконового матеріалу для функціональних відбитків виконана зовнішня експертиза за токсикологічними показниками. За результатами досліджень подразнюючої та сенсибілізуючої дії витяжок на шлунок, шкіру, слизову оболонку, які були проведені на кролях породи Shinshilla зроблено висновок, що у матеріалу на основі СКТН-Г відсутня біотоксична дія та силіконовий матеріал для функціональних відбитків на основі СКТН-Г відповідає вимогам СанПіН Б-91.
4.2 Розробка низько в'язкого вітчизняного матеріалу для функціональних відбитків на основі С-силікону з оптимізованою структурою, технологічними і фізико-механічними властивостями
Силіконовий відбитковий матеріал середньої в'язкості використовують для отримання компресійних відбитків, які дозволяють відобразити рельєф базису протеза, що сприяє передачі жувального тиску на кісткову основу протезного ложа [, , , ].
А що до протезування пацієнтів з податливою, пухкої і рухомої слизової оболонкою, то дані відбитки ведуть до здавлення слизової оболонки, зміни її фізіологічного стану, порушення крово- та лімфообігу, виникненню запальних, або атрофічних процесів, як слизової оболонки, так і кісткової тканини. В цьому випадку треба розвантажити слизову оболонку при отриманні відбитку. Для декомпресійного (розвантажувального) відбитка необхідно використовувати маси, які володіють доброю текучістю, еластичністю та низькою в'язкістю. При цьому, базис протеза має рельєф не стиснутої слизової оболонки, що позитивно позначається на фіксації протеза під час функції мови і в спокої.
У зв'язку з цим ми спільно зі співробітниками акредитованої в системі УкрСЕПРО дослідної лабораторії стоматологічних матеріалів АТ «Стома» (м. Харків, Україна) розробили рецептуру силіконового матеріалу для декомпресійних функціональних відбитків низької в'язкості (тип III), провели доклінічні та клінічні дослідження, обґрунтували застосування матеріалу для отримання декомпресійних функціональних відбитків, який являє собою композицію конденсаційного типу на основі силіконового каучуку холодного затвердіння. До складу додатково входять кремнезем, каолін, масло м'яти перцевої, аеросил та концентрат пігменту.
СКТН-А - це синтетичний каучук термостійкий низькомолекулярний низької в'язкості холодного твердіння. Пластичність зберігає у широкому інтервалі температур.
Додавання до рецептури кремнезему забезпечує стабільність розмірів відбитка при затвердінні. Кремнезем - це один з найважливіших і найпоширеніших мінералів кремнію. Хімічна формула кремнезему - SiO2.
Каолін у складі відбиткового матеріалу забезпечує збільшення пластичності при замішуванні. Каолін - це глина білого кольору, вона ж біла глина, яка складається із мінералу каолініту. Утворюється при вивітрюванні гранітів, гнейсів та інших гірських порід, що містять польові шпати (первинні каоліни).
Додавання до рецептури стоматологічного відбиткового корегуючого С-силіконового матеріалу аеросилу забезпечує текучість та еластичність матеріалу. Аеросил - це колоїдний діоксин кремнію, дуже легкий мікронізований порошок з вираженими адсорбційними властивостями. Одержують взаємодією газоподібного чотирихлористого кремнію з парами води.
Таблиця 4.3.
Компонентна структура низько в'язкого силіконового матеріалу для функціональних відбитків
|
Назва компонентів силіконового відбиткового матеріалу |
Компонентна структура у рецептурі |
|||
|
Рецептура №1 |
Рецептура №2 |
Рецептура №3 |
||
|
Каучук силіконовий СКТН-А |
85,62 |
86,00 |
86,19 |
|
|
Кремнезем |
2,11 |
2,50 |
3,10 |
|
|
Каолін |
11,53 |
10.65 |
9,85 |
|
|
Масло м'яти перцевої |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
|
|
Аеросил |
0,04 |
0,10 |
0,16 |
|
|
Концентрат пігменту |
0,50 |
0,50 |
0,50 |
|
|
Загальна кількість компонентів |
6 |
6 |
6 |
Ми розробили оптимальний складовий рецепт нового відбиткового матеріалу, дослідивши три варіанти композицій матеріалу, що відрізняються процентним співвідношенням компонентів. Далі ми зрівняли їх індикативні властивості, що дозволило нам відібрати оптимальну рецептуру, яка відповідає критеріям міжнародного стандарту ISO та забезпечить клініко-технологічну якість допоміжного зуботехнічного матеріалу при отриманні функціонального декомпресійного відбитку.
Далі оцінювали індикативні властивості досліджувальних зразків (по 20 зразків кожної рецептури) у лабораторних умовах на дослідній моделі.
Таблиця 4.4.
Індикативні властивості експериментальних зразків низько в'язкого силіконового матеріалу для отримання декомпресійного функціонального відбитку
|
Індикативні властивості зразків |
Варіанти рецептури відбиткового матеріалу (патент України на корисну модель №94785) |
|||
|
рецептура №1 |
рецептура №2 |
рецептура №3 |
||
|
Консистенція, мм (31-39) |
29,7±0,15 |
36,0±0,19 p1<0,001 p2<0,001 |
38,5±0,35 |
|
|
Точність відображення рельєфу дослідної моделі, % |
71,0±1,2 |
99,0±0,01 p1<0,001 p2<0,001 |
65,0±1,1 |
Примітка:
p1- достовірність відмінностей при порівнянні показників рецептури №2 та рецептури №1
p2- достовірність відмінностей при порівнянні показників рецептури №2 та рецептури №3
Матеріал за «рецептурою №3» характеризується занадто низькою консистенцією (38,5±0,35) мм, його висока текучість сприяє низької ефективності відображення поверхні моделі (65,0±1,1)%. Саме тому, матеріали за «рецептурою №1» та за «рецептурою №3» не сприяють отриманню якісного функціонального декомпресійного відбитку і як слідство гарної фіксації та стабілізації повного знімного протезу.
Порівнюючи експериментальні рецептури нового силіконового матеріалу за їх індикативними властивостями можна визначити, що матеріал за «рецептурою №2» відтворює рельєф моделі на (99,0±0,01)%, а матеріали за «рецептурою №1» та за «рецептурою №3» - на (71,0±1,2)% і (65,0±1,1)% відповідно. Тому, за параметрами точності відбитка матеріал, виготовлений за «рецептурою №2», у 1.4 рази достовірно (p<0,001) перевершує матеріал за «рецептурою №1» і у 1.5 рази - матеріал за «рецептурою №3» (p <0,001).
Таким чином ми можемо зробити висновок, що лише один матеріал за «рецептурою №2» по своїм основним індикативним властивостям відповідає нормативним вимогам і є оптимальним для отримання декомпресійних функціональних відбитків при виготовленні повних знімних пластинкових протезів. Відповідно «рецептурі №2» отримано патент України на корисну модель № 94785 Пат. 94785 UA. МПК С08L83/04. Стоматологічний відбитків корегуючий матеріал / / Коваленко Г. А., Голік В. П. (UA), Янішен І. В. (UA), Довгопол Ю. І. (UA), Черняєв С. В. (UA). - ХНМУ (UA). - Заявл. 14.07.2014, заявка №201407882; Опубл. 25.11.2014. - Бюл.№22(Додаток В.2).
4.3 Порівняльна характеристика основних властивостей силіконових матеріалів для функціональних відбитків середньої в'язкості
При порівнянні фізико-механічних характеристик нового вітчизняного С-силіконового відбиткового матеріалу на основі СКТН-Г з зарубіжними і вітчизняними С-силіконовими відбитковими стоматологічними матеріалами на основі СКТП-С середньої консистенції виробництва Spofa Dental, Чеська республіка і на основі НКТН-Г середньої консистенції виробництва АТ «Стома» (м. Харків, Україна), було відзначено, що показник консистенції досліджуваного матеріалу складає (31±0,19) мм, що відповідає нормативним вимогам (31-39)мм. Відбитковий матеріал на основі СКТН-Г за цим показником з достовірністю (p<0,001) перевершує показники відбиткового матеріалу на основі СКТП-С (30,0±0,18)% і на основі НКТН-Г (30,0±0,22)%.
Показник деформації при стисненні досліджуваного матеріалу для отримання функціональних відбитків коливається в межах (11,6±0,12)%, що відповідає нормативним вимогам (2-20)% і вірогідно (p<0,001) перевищує такі показники зарубіжного матеріалу на основі СКТП-С (8,0±0,16%) і немає достовірних відмінностей (p>0,05) від показників матеріалу на основі НКТН-Г (11,5±0,23%).
Таблиця 4.5.
Порівняльних фізико-механічних випробувань зарубіжних і вітчизняних С-силіконових відбиткових стоматологічних матеріалів середньої в'язкості
|
Найменування матеріалів |
СКТП-С |
НКТН-Г |
СКТН-Г |
Достовірність відмінностей |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
Кількість |
10 |
10 |
10 |
- |
|
|
Час затвердіння (н/б 6) |
3,5±0,09 |
3,5±0,08 |
2,3±0,09 |
p1<0,001 p2<0,001 |
|
|
Консистенція, мм (31-39) |
30±0,18 |
30,0±0,22 |
31,0±0,19 |
p1<0,01 p2<0,001 |
|
|
Деформація при стисканні, % (2-20) |
8,0±0,16 |
11,5±0,23 |
11,6±0,12 |
p1>0,05 p2<0,001 |
|
|
Відновлення після деформації, % (н/м 96,5) |
97,45±0,31 |
98,2±0,27 |
99,1±0,12 |
p1<0,05 p2<0,001 |
|
|
Зміна розмірів через 24 години, % (н/б 1,5) |
0,9±0,07 |
0,9±0,05 |
0,91±0,08 |
p1>0,05 p2>0,05 |
|
|
Точність відтворення деталей поверхні (0,020±0,005) |
Відпов. |
Відпов. |
Відпов. |
- |
При визначенні показників відновлення після деформації стисненням результати характеризуються найбільш високим рівнем відтворюваності - (99,1±0,12)%, що достовірно (p<0,001) перевершує показники матеріалу на основі НКТН-Г (98,2±0,27)% і немає достовірних відмінностей (p>0,05) від показників матеріалу на основі СКТП-С (97,45±0,31)%.
Після 24 годин матеріал практично не дає усадку, а зміна розмірів становить 0,91 ± 0,08%, що відповідає нормативним вимогам (не більше 1,5). Відбитковий матеріал на основі СКТН-Г за цим показником не має достовірних (p>0,05) відмінностей з порівнюваними відбитковими матеріалами. Точність відтворення деталей поверхні відповідає нормам ТУ-0,02±0,005.
Порівняльний аналіз властивостей С-силіконового відбиткового матеріалу на основі СКТН-Г, проведений з вітчизняним та зарубіжними аналогами, показав, що запропонований нами матеріал має достовірно кращі фізико-механічні характеристики ніж у вітчизняного С-силіконового матеріалу на основі НКТН-Г, а за основними показниками не поступається зарубіжним аналогам.
Розроблений вітчизняний С-силіконовий матеріал на основі СКТН-Г для функціональних відбитків, за фізико-механічними властивостями в повній мірі відповідає вимогам ТУ У 24.6-00481318-041: 2005.
4.4 Порівняльна характеристика основних властивостей силіконових матеріалів для функціональних відбитків низької в'язкості
На доклінічному етапі проведено вивчення фізико-механічних властивостей С-силіконового відбиткового матеріалу низької в'язкості проводилося за такими параметрами: консистенція, деформація стиснення, відновлення матеріалу після деформації стисненням, зміна розмірів після 24 годин, точність відтворення деталей поверхні.
В експериментальному обґрунтуванні структури, індивідуалізації використання і в оцінці клініко-технологічних особливостей зазначеного матеріалу нами використано комплексний підхід.
Отримані дані дозволяють у порівняльному аспекті оцінити новий вітчизняний силіконовий відбитковий матеріал на основі СКТН-А.
Вивчення фізико-механічних характеристик проводили в порівнянні з С-силіконовими матеріалами на основі НКТН-А низької консистенції, виробництва Zermack (Італія); та з матеріалом на основі СКТД-С, низької консистенції виробництва Spofa Dental.
Результати середніх показників представлені у таблиці 4.6.
Таблиця 4.6.
Порівняльних фізико-механічних випробувань С-силіконових відбиткових стоматологічних матеріалів низької в'язкості
|
Найменування матеріалів |
СКТД-С |
НКТН-А |
СКТН-А |
Достовірність відмінностей |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
Кількість |
10 |
10 |
10 |
- |
|
|
Час затвердіння (н/б 6) |
3,5±0,09 |
3,0±0,1 |
3,5±0,08 |
p1<0,001 p2> 0,05 |
|
|
Консистенція, мм (31-39) |
35,2±0,18 |
33,4±0,11 |
36,0±0,19 |
p1<0,001 p2<0,01 |
|
