Розробка та клініко-технологічне обґрунтування застосування силіконового відбиткового матеріалу для функціональних відбитків

Розділ 5. Клінічна оцінка ефективності ортопедичного лікування повної адентії з використанням відбиткових матеріалів на основі с-силікону для функціональних відбитків

5.1 Порівняльна оцінка кількості корекцій границь повних знімних пластинкових протезів

Клінічні дослідження вітчизняного відбиткового силіконового матеріалу на основі СКТН-Г проводилися нами при комплексному ортопедичному лікуванні пацієнтів на базі Університетського стоматологічного центру Харківського національного медичного університету.

Нами було обстежено та проведено ортопедичне лікування ПЗПП 48 пацієнтів обох статей віком від 50 до 75 років з беззубими щелепами. Для проведення клінічних досліджень було сформовано 2 групи.

До першої контрольної групи (група А) увійшли 24 пацієнта (15 чоловіків, 9 жінок). Перша група була розділена на 2 підгрупи. В підгрупу А₁ входило 14 пацієнтів з беззубими щелепами I та II типу атрофії верхньої щелепи за Шрьодером й I та II типу атрофії нижньої щелепи за Келером з 1 класом слизової оболонки за Суплі. При виготовленні повних знімних пластинкових протезів отримували компресійні функціональні відбитки з протезного ложа силіконовим матеріалом, який призначався для двошарових анатомічних відбитків зубних рядів.

Другу підгрупу А₂ склали 10 пацієнтів з I та II типом атрофії беззубої в/щ за Шрьодером та I та II типом атрофії беззубої н/щ за Келером з 2 класом слизової оболонки за Суплі. При виготовленні повних знімних пластинкових протезів пацієнтам підгрупи А₂ ми використовували удосконалену методику отримання функціонального декомпресійного відбитку за допомогою розроблених нами матеріалів з різним ступенем в'язкості.

Пацієнти обох груп ідентичні за статевим та віковим складом.

Нами були виготовлені ПЗПП за загальноприйнятою методикою. На стадії накладення готового протеза ми проводили пришліфовування міжоклюзійних контактів у всіх можливих оклюзіях. В наступне відвідування при необхідності ми проводили корекцію базису протеза. Якість виготовленого ПЗПП ми оцінювали за кількістю проведених корекцій базису протеза, які безпосередньо залежать від якості відображення протезного ложа на функціональному відбитку. Результати представлені в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Порівняльна оцінка кількості корекцій меж базису повного знімного пластинкового протезу

Кількість корекцій	Підгрупи пацієнтів
	А1	В1	А2	В2
	Абс	%	Абс	%	Абс	%	Абс	%
1	2	14,3	6	42,85	1	10	3	30
2	5	35,7	6	42,85	2	20	5	50
3	5	35,7	2	14,3	6	60	2	20
4	2	14,3	0	0	2	20	0	0
загалом	14	100	14	100	10	100	10	100

Отримані результати показали, що середня кількість корекцій в контрольній групі перевищує кількість корекцій в основній групі в 1,56 разів (на 35,7%). У підгрупі А₁ - в 1,46 разів більше корекцій, ніж у підгрупі В₁; а в підгрупі А₂ - в 1,63 разів більше корекцій, ніж у підгрупі В₂ (таблиця 5.2).

При використанні нового вітчизняного силіконового матеріалу для функціональних відбитків на основі СКТН-Г середня кількість корекцій ПЗПП скорочується на 32-39%, що дозволяє поліпшити і прискорити адаптацію пацієнтів до ПЗПП.

Покращення результатів в основній групі пояснюється використанням розроблених цільових матеріалів для отримання функціональних відбитків протезного ложа з різним ступенем компресії.

Таблиця 5.2

Показники середньої кількості корекцій меж базису повного знімного пластинкового протезу

підгрупи	А1	В1	А2	В2
Середня кількість корекцій	2,5±0,25	1,7±0,3	3,1±0,3	1,9±0,3
Вірогідність		p1<0,05		p2<0,01

Примітка:

- p₁ - достовірність відмінностей при порівнянні показників середньої кількості корекцій меж базису ПЗПП в підгрупі А₁та в підгрупі В₁.

- p₂ - достовірність відмінностей при порівнянні показників середньої кількості корекцій меж базису ПЗПП в підгрупі А₂ та в підгрупі В₂.

Отже, згідно проведених досліджень розробленого нами нового вітчизняного С-силіконового відбиткового матеріалу на основі СКТН-Г використовувати для отримання функціональних відбитків актуально й доцільно.

5.2 Порівняльна оцінка жувальної ефективності повних знімних пластинкових протезів

Для оцінки жувальної ефективності повних знімних пластинкових протезів, виготовлених з використанням матеріалу для анатомічних відбитків, та протезів, що були виготовлені з використанням розробленого нами матеріалу для функціональних відбитків, проводили функціональні проби за І.С.Рубіновим.

При аналізі показників жувальної ефективності повних знімних пластинкових протезів в залежності від маси нероздробленого горіха виявлено значне поліпшення жувальної функції відразу після протезування. Також встановлено, що протягом першого місяця після протезування показники жувальної ефективності поступово збільшуються, а далі нормалізуються на певному рівні. Але, аналізуючи показники жувальної ефективності, можна зробити висновок, що у пацієнтів різних груп темпи зростання жувальної ефективності різні.

Середньостатистичні показники жувальної ефективності повних знімних протезів контрольної групи (група А) та основної групи (група В) відображені в таблиці 5.3.

В день накладання протезів на протезне ложе жувальна ефективність ПЗПП в залежності від маси горіха, який залишився у ситі, у основній групі значно вища, ніж у контрольній: у підгрупі В₁ на 6,13% більший ніж у підгрупі А₁, у підгрупі В₂ на 5,04% більший ніж у підгрупі А₂. Але через місяць користування протезом різниця між показниками ЖЕ в підгрупах збільшується у підгрупі В₁ на 12,39% (1,2 рази) більший ніж у підгрупі А₁, у підгрупі В₂ на 9,04% (1,2 рази) більший ніж у підгрупі А₂. Динаміку змін різниць показників ЖЕ продемонстровано на діаграмі (рис.5.1).

Таблиця 5.3

Середні показники жувальної ефективності ПЗПП (в залежності від маси не прожованого горіха),%

Час користування протезом	Підгрупи пацієнтів
	А1	В1	p1	А2	В2	p2
1день	48,19 ±3.1	54,32 ±2,5	p>0,05	32,34 ±3,1	37,38 ±2,5	p>0,05
1 тиждень	57,28 ±1,9	67,35 ±3.1	p>0,01	38,54 ±2.5	48,19 ±1,9	p>0,1
1 місяць	65,75 ±1,9	78,14 ±2,5	p>0,001	48,89 ±2,5	57,93 ±2,5	p>0,05
3 місяця	67,03 ±2,5	79,38 ±1,9	p>0,001	51,68 ±1,9	59,11 ±2,5	p>0,05
Кількість пацієнтів	14	14		10	10

Примітка:

p₁- достовірність відмінностей при порівнянні показників жувальної ефективності ПЗПП в залежності від маси непрожованого горіха в підгрупі А₁ та в підгрупі В₁;

p₂- достовірність відмінностей при порівнянні показників жувальної ефективності ПЗПП в залежності від маси не прожованого горіха в підгрупі А₂ та в підгрупі В₂.



Рис. 5.1 Діаграма показників жувальної ефективності ПЗПП

(в залежності від маси нероздробленого горіха).

Після 1 місяця використання повних знімних пластинкових протезів показники жувальної ефективності стабілізувались на певному рівні, що наочно продемонстровано на графіку (рис.5.2).

Рис. 5.2 Графік зміни показників жувальної ефективності ПЗПП (в залежності від маси нероздробленого горіха).

Аналізуючи темпи адаптації до ПЗПП ми визначили, що в контрольній групі адаптація проходила повільніше, ніж в основній групі. Це можна спостерігати на діаграмі (рис. 5.3).

Рис. 5.3. Динаміка адаптації до ПЗПП (в залежності від маси нероздробленого горіха).

Порівнюючи середні показники жувальної ефективності у перший день, через тиждень користування, через місяць та через 3 місяця, помічаємо покращення функції жування у групі В значніше, ніж у групі А: підгрупа А₁ - на 18,84%, підгрупа В₁ - на 25,06%, підгрупа А₂ - на 19,34%, підгрупа В₂ - на 21,73%.

Середньостатистичні показники часу проведення жувальної проби за Рубіновим І.С. у пацієнтів з повними знімними протезами контрольної групи (група А) та основної групи (група В) відображені в таблиці 5.4.

В день накладання протезу час жування горіха пацієнтів одної групи різниться: у підгрупі А₁ - (36,19±1,2) с, а у підгрупі А₂ - (40,23±1,1) с; у підгрупі В₁ - (32,02±0,5) с, а у підгрупі В₂ - (36,71±1,1) с. Ця різниця зумовлена станом слизової оболонки протезного ложа в підгрупах А₂ та В₂.

Також в ході дослідження нами виявлено,що пацієнти контрольної групи потребують більше часу для розжовування горіха, ніж пацієнти основної групи на протязі усього періоду спостережень: так в перший день накладання протезу час жування горіха пацієнтів у підгрупі А₁ - на 4,17 (с) більше, ніж у підгрупі В₁ з вірогідністю (p>0,01); а у підгрупі А₂ - на 3,52 (с) більше, ніж у підгрупі В₂ (p>0,05).

Таблиця 5.4

Середні показники часу проведення жувальної проби за Рубіновим І.С.

Час проведення жувальної проби, с	Підгрупи пацієнтів
	А1	В1	p1	А2	В2	p2
1день	36,19±1,2	32,02±0,5	p>0,01	40,23±1,1	36,71±1,1	p>0,05
1 тиждень	33,38±1,1	29,35±1.1	p>0,01	35,54±1.5	30,09±1,0	p>0,01
1 місяць	25,41±1,8	19,64±1,5	p>0,05	28,12±1,0	22,53±0,6	p>0,001
3 місяця	24,67±1,5	18,75±1,3	p>0,01	27,88±1,4	21,11±1,4	p>0,001
Кількість пацієнтів в підгрупі	14	14		10	10

Примітка:

- p₁ - достовірність відмінностей при порівнянні показників часу проведення жувальної проби в підгрупі А₁ та в підгрупі В₁.

- p₂ - достовірність відмінностей при порівнянні показників часу проведення жувальної проби в підгрупі А₂ та в підгрупі В₂.

Через 1 тиждень використання пацієнти підгрупи А₁ потребують більш часу для пережовування горіха,ніж у підгрупі В₁ на 4,03 с з вірогідністю (p>0,01), а у підгрупі А₂ - на 5,45 с більше, ніж у підгрупі В₂ (p>0,01). Через 1 місяць використання протеза різниця в підгрупах виглядала таким чином: в підгрупі А₁ час проведення проби більший, чим у підгрупі В₁ на 5,77 с з вірогідністю (p>0,05), а у підгрупі А₂ - на 5,59 с більше,ніж у підгрупі В₂ (p>0,001).

Таким чином, ми визначаємо, що в основній групі часові показники жування в перший місяць після накладання протезів достовірно знижуються порівняно з контрольною групою.

Далі часові показники жування майже не змінюються протягом дослідження пацієнтів (t=1,96) і набирають стабільності у всіх підгрупах.

Динаміку змін часу жувальної проби продемонстровано на діаграмах (рис.5.4 та рис. 5.5). Ми бачимо значні зміни між показниками в перший день та через 1 місяць користування зубним протезом. Згідно діаграмі наочно видно,що зміни в основній групі значніші,ніж в контрольній.

Рис. 5.4 Діаграма змін показників часу проведення жувальної проби за Рубіновим І.С.

Рис. 5.5 Графік зміни показників часу проведення жувальної проби за Рубіновим І.С.

Також, аналізуючи діаграму (рис. 5.6), ми помічаємо, що різниця між показниками в підгрупах практично не змінюється й не дуже відрізняється на протязі усього періоду досліджень, а після 1місяця користування ПЗПП показники часу набувають стабільності і тримаються на одному рівні. Це означає завершення періоду адаптації до протезу.

Задля отримання більш об'єктивної картини в наших дослідженнях, використовуючи показники маси роздробленого горіха та час проведення проби за Рубіновим І.С., ми розрахували показники жувального індексу за удосконаленою методикою Кондрашова В.А.

Обчислювання жувального індексу проведено у 24 пацієнтів контрольної групи та 24 пацієнтів основної групи. Отримані результати представлені в таблиці 5.6.

У пацієнтів контрольної підгрупи А₁ показники жувального індексу з моменту накладання і до користування впродовж 3 місяців зросли в 2,02 рази (p>0,05), а у підгрупі А₂ - в 2,31 рази (p>0,001).

За період досліджень пацієнтів основної групи показники жувального індексу повних знімних протезів у підгрупах В₁ та В₂ зросли в однаковій пропорційності в 2,5 рази з вірогідністю (p>0,001).

Таблиця 5.6

Середні показники жувальних індексів за Кондрашовим В.А.

Час користування протезом	Підгрупи пацієнтів
	А 1	В 1	p1	А 2	В 2	p 2
1день	1,07±0,043	1,36±0,072	p>0,001	0,64±0,05	0,81±0,02	p>0,01
1 тиждень	1,37±0,044	1,84±0,08	p>0,01	0,87±0,13	1,28±0,13	p>0,001
1 місяць	2,07±0,29	3,18±0,09	p>0,001	1,39±0,21	1,91±0,08	p>0,05
3 місяця	2,17±0,44	3,39±0,40	p>0,05	1,48±0,11	2,03±0,07	p>0,001
Кількість пацієнтів в підгрупі	14	14		10	10

Аналізуючи показники жувального індексу повних знімних протезів в перший день накладання виявлено, що в основній групі жувальний індекс вищий за показник в контрольній групі: у підгрупі В₁ на 0,29 більше, ніж у підгрупі А₁ з вірогідністю (p>0,001), а у підгрупі В₂ вірогідно (p>0,01) більше, ніж у підгрупі А₂ на 0,17.

Надалі помічаємо, різниця між жувальними індексами основних та контрольних груп стрімко збільшується. Так, через 3 місяці користування повним знімним пластинковим протезом жувальний індекс у підгрупі В₁ на 1,22 вірогідно (p>0,05) вищий, ніж у підгрупі А₁, а у підгрупі В₂ більший за показник в контрольній групі підгрупі А₂ на 0,55 (p>0,001). Наочно динаміку змін зображено на діаграмі (рис. 5.6).

Рис.5.6 Діаграма різниць показників жувальних індексів з Кондрашовим В.А. в основних та контрольних підгрупах.

Після 1 місяця клінічної експлуатації повних знімних пластинкових протезів показники жувальної ефективності нормалізувались, що наочно продемонстровано на графіку (рис.5.7).

Рис. 5.7 Графік зміни показників жувальних індексів за Кондрашовим В.А.

Також, порівнюючи середні показники жувального індексу у перший день, через 1 тиждень використання, через 1 місяць та через 3 місяця, помічаємо значніше покращення функції жування у групі В, ніж у групі А: підгрупа А₁ - на 1,1 (p>0,05), А₂ - на 0,84 (p>0,001), підгрупа В₁ - на 2,03 з вірогідністю (p>0,001), підгрупа В₂ - на 1,22 (p>0,001).

При проведенні аналізу показників жувального індексу у пацієнтів з повними знімними пластинковими протезами виявлено достовірне поліпшення жувальної функції відразу після протезування. Також встановлено, що протягом першого місяця після протезування показники жувального індексу поступово збільшуються, а далі нормалізуються на певному рівні. Але, аналізуючи показники жувального індексу, можна зробити висновок, що у пацієнтів різних груп темпи зростання жувальної ефективності різні.

Саме в контрольній групі адаптація проходила повільніше, ніж в основній групі. Це можна спостерігати на діаграмі (рис.5.8), де продемонстровані середні показники жувальної ефективності по підгрупам у перший день, через місяць та через 3 місяця.

А₁ В1 А2 В2

Рис. 5.8 Діаграма динаміки змін показників жувальних індексів за Кондрашовим В.А.

В результаті наших досліджень робимо висновок, що показники жувальної ефективності і часу жування стабілізуються після першого місяця користування протезом. На швидкість стабілізації показників насамперед впливає приналежність до групи, а потім й підгрупи.

Завдяки використанню розробленого нами відбиткового силіконового матеріалу жувальна ефективність в перший день після накладання повних знімних пластинкових протезів достовірно вище, ніж у зубних протезів, виготовлених з використанням відбиткового матеріалу при отриманні функціональних відбитків, який застосовується при отриманні двошарових анатомічних відбитків; на протязі першого місяця користування в основній групі жувальний індекс достовірно збільшується в порівнянні з контрольною, отже адаптація відбувається швидше й ефективніше в основній групі.

Аналізуючи графіки змін показників ЖЕ ПЗПП в залежності від маси нероздробленого горіха (рис.5.2), часу проведення жувальної проби за Рубіновим І.С. (рис.5.5) та жувальних індексів за Кондрашовим В.А. (рис.5.7), видно, що обчислювання жувального індексу за удосконаленою нами методикою Кондрашова В.А. найбільш інформативне й показове для зрівняння й аналізу.

Використовуючи методику Кондрашова В.А., яка відображає ретельність роботи жувального апарату за секунду, ми провели порівняльну оцінку ЖЕ в контрольній та основній групах і довели, що зубні протези, виготовлені з використанням розроблених нами відбиткових силіконових матеріалів для функціональних відбитків на основі СКТН-Г та на основі СКТН-А якісніше відновлюють жувальну функцію, а адаптація до протезу відбувається швидше, ніж в контрольних групах. Таким чином, використання цільового відбиткового матеріалу для функціональних відбитків сприяло покращенню якості протезування беззубих щелеп.

5.3 Результати досліджень функціонального стану жувального апарату пацієнтів

Дослідження функціонального стану жувального апарату беззубих пацієнтів проводили на різних етапах адаптації до протезів за допомогою електроміографії. В якості оцінювання ефективності повних знімних протезів ми використовували найбільш об'єктивний метод дослідження м'язового апарату - електроміографія . Нами були проведені електроміографічні функціональні жувальні проби у 48 пацієнтів з ПЗПП в день накладання протезів, через тиждень та через місяць користування протезами за допомогою комп'ютерного нейрофізіологічної діагностичної системи M-Test Neuro.

Пацієнти були поділені на 2 рівні групи по 24 особи кожна: пацієнтам групи А отримували функціональні відбитки матеріалом для анатомічних відбитків за загальноприйнятою методикою, а для отримання функціонального відбитку пацієнтам групи В використовували удосконалену нами методику та розроблені нами силіконові матеріали на основі СКТН-Г та на основі СКТН-А. Показники в групі В порівнювали з показниками групи А та контрольної групи з інтактними зубними рядами.

Біоструми жувальних м'язів були зареєстровані за допомогою поверхневих електродів у вигляді металевих дисків площею до 1 см², які вмонтовані в фіксуючу колодку для забезпечення постійного відстані між ними (15-20 мм). Шкіра пацієнта оброблялася спиртом, а задля покращення електропровідності електродів змочувалася струмопровідним гелем.

Заземлюючий електрод розташовували на правій руці досліджуваного пацієнта на 10 см вище зап'ястя, фіксуючи його за допомогою прищіпки, (рис. 2.3). Активний електрод розташовували над черевцем м'язи (в проекції рухової точки), референтний електрод - над сухожиллям. Фільтрація низьких частот була установлена на рівні 3 Гц, а для високих частот - 10000 Гц. Реєстрація проводилась на 2-х каналах одночасно, на правому и лівому жувальних м'язах.

Пацієнт знаходився в зручній позі, для додання оптимального положення під кінцівки підкладали валики. У приміщенні забезпечують постійну комфортну температуру повітря. Записувати кожне дослідження починали з змикання штучних зубів при максимальному контакті в центральній оклюзії. Пацієнт лічив в голос до 10, а потім щільно затискав щелепи.

При аналізі електроміограм визначається:

1. Кількість жувальних рухів в одному жувальному періоді;

2. Час біоелектричної активності (БЕА) в секундах;

3. Час біоелектричного спокою (БЕС) в секундах;

4. Середня амплітуда біопотенціалів в мкВ;

5. Коефіцієнт К - ставлення фази біологічної активності до фази біологічного спокою.

Аналіз отриманих результатів дозволив оцінити якість протезування та ступень адаптації пацієнта до протезу. У міографічном комплексі M-Test Neuro обробка всіх даних закладена в програму.

Кількісний аналіз показників, отриманих на етапах адаптації до протезів в групах А, В та в контрольній групі представлені зведеною таблицею 5.7.

Таблиця 5.7

Показники ЕМГ	Група контролю	Група А	Група В
	Інтактні зубні ряди	1 день	1 тиж-день	1 місяць	1 день	1 тиж- день	1 місяць
Середня частота Fср., Гц	245,0 ±23,5	113,3 ±23,9	159,0 ±28,0	179,0 ±28,0	145,8 ±28,6	171,0 ±19,2	193,3 ±19,2
Амплітуда А., мкВ	698,0 ±65,5	501,05 ±104,2	431,5 ±90,95	505,5 ±94,67	517,8 ±87,47	532,8 ±110,7	540,4 ±88,45
Час биоэлектр. активності, БЕА, мс	254,0 ±33,3	184,0 ±18,3	203,0 ±13,6	234,0 ±13,6	176,0 ±16,6	221,0 ±12,1	245,0 ±12,1
Час біоелектр. спокою, БЕС, мс	267,0 ±16,7	403,0 ±53,2	338,0 ±43,1	324,0 ±43,1	284,0 ±47,1	320,0 ±28,8	296,0 ±28,8
Коефіцієнт, К	0,95 ±0,02	0,45 ±0,07	0,60 ±0,07	0,72 ±0,1	0,62 ±0,09	0,69 ±0,08	0,83 ±0,05
Кількість пацієнтів	11	10	12

Аналізуючи приведені в таблиці дані, ми звернули увагу на більш істотне збільшення цифрових значень амплітуди стискання в групі В в порівнянні з групою А: в 1 день на на 3,3% більше, через 1 тиждень - на 23,5% більше, а через місяць - на 6,9%.

Під час аналізу кількісних показників виявилася перевага часу біоелектричного спокою (БЕС) над часом біоелектричної активності (БЕА) на протязі всього періоду адаптації, особливо в день накладання протезів в групі А БЕС більше, ніж БЕА на 219 мс, а в групі В - на 108 мс. Але ця різниця значно зменшилась через місяць користування протезами: в групі А - на 90 мс, а в групі В - на 51 мс.

Рис.5.9 Графік зміни показників коефіцієнта К

Достовірно значущими в пробі «Довільне жування» відмінності показників коефіцієнта К (рис.5.9), який обчислюється шляхом ділення показників БЕА на показники БЕС. Це співвідношення в нормі повинно бути близьким до одиниці, що свідчить про відсутність функціональної асиметрії в діяльності жувального апарату. В контрольній групі з інтактними зубними рядами він наближується до одиниці, і складає 0,95±0,02. В групі А він значно нижче, ніж в групі В на всьому протязі спостережень. А через місяць користування протезами дорівнює 0,72 ± 0,1 (в групі А) і 0,83 ±0,05 (в групі В). Тенденція до нормалізації функції жувального апарату відмічена в групі В зразу після накладання протезу, беручи до уваги достатньо високі показники коефіцієнта К в 1 день користування (0,62±0,9). Різниця між показниками коефіцієнта К в різних підгрупах при всіх трьох вимірюваннях є статистично достовірною і коливається в межах0,01< p< 0,05.

Таким чином, якість протезування пацієнтів групи В, разом з суб'єктивними оцінками протезів, підтверджена об'єктивними даними електроміографії. Всі параметри електричної активності досліджувальної групи хоч і відрізняються від параметрів контрольної групи, але мають стійку тенденцію до нормалізації. Отже, значне поліпшення показників електроміографії в групі В свідчить про те, що протезування беззубих пацієнтів за удосконаленою нами методикою з використанням розроблених нами нових вітчизняних матеріалів для функціональних відбитків дозволяє значно підвисити якість протезів, прискорити адаптацію та сприяти нормалізації стану жувального апарату.

5.4 Результати оцінки якості ортопедичного лікування

Ми оцінили якість 48 повних знімних пластинкових протезів з використанням тесту «БОФСАЗ» за параметрами «задовільно» або «незадовільно». Отримані результати представлені в таблиці 5.8.

Таблиця 5.8

Оцінка якості повних знімних пластинкових протезів

Критерії оцінки	Дослідні підгрупи пацієнтів з беззубими щелепами
	А1	А2	В1	В2
Базис	+	13	9	14	10
	-	1	1	-	-
Оклюзія	+	14	9	14	10
	-	-	1	-	-
Фіксація	+	13	8	14	9
	-	1	2	-	1
Стабілізація	+	13	8	13	9
	-	1	2	1	1
Адаптація	+	12	8	14	9
	-	2	2	-	1
Задоволеність	+	13	9	14	10
	-	1	1	-	-
Всього	+	78	51	83	57
	-	6	9	1	3
Кількість протезів	14	10	14	10

Аналізуючи результати тестування в різних підгрупах, ми помічаємо, що у основних групах процентне відношення «задовільних» протезів вище ніж у контрольних підгрупах: у підгрупі А₁ кількість позитивних відповідей 93%, у підгрупі А₂ - майже 85%, у підгрупі В₁ - 99%, а у підгрупі В₂ - 95%.

Отож,завдяки використанню розробленого нами нового вітчизняного відбиткового матеріалу для отримання функціональних відбитків для протезування беззубих щелеп ми покращили якість повних знімних протезів.

5.5 Результати клінічного спостереження ортопедичного лікування беззубих пацієнтів повними знімними пластинковими протезами виготовлених за удосконаленою методикою

Як приклад ортопедичного лікування пацієнтів з беззубими щелепами повними знімними пластинковими протезами за удосконаленою методикою отримання функціональних відбитків демонструємо клінічний випадок.

Хворий В., 1941р.н., медична карта №143458, звернувся в Університетський стоматологічний центр на кафедру ортопедичної стоматології зі скаргами на погану фіксацію протезів, які було виготовлено 8 років тому.

При об'єктивному огляді було відмічено недостатню фіксацію повних знімних пластинкових протезів на обох щелепах, зтертість штучних зубів, що привела до зміни прикусу на прогенічний, зниження нижньої третини обличчя.

Встановлено діагноз: беззуба верхня щелепа II типу за Шрьодером, слизова оболонка 3 класу за Суплі, беззуба нижня щелепа III типу за Келером, слизова оболонка 1 класу за Суплі. Втрата жувальної ефективності 100% за Агаповим.

В перший візит було отримано повні анатомічні відбитки з верхньої та нижньої щелеп за допомогою альгінатного відбиткового матеріалу «Стомальгін-05». Зубний технік відлив моделі та виготовив індивідуальні ложки-базиси з прикусними валиками.

1 2

3 4

5 6

Рис. 5.10 Етапи виготовлення повних знімних протезів

1 -гіпсові моделі, відлиті за повними анатомічними відбитками з верхньої та нижньої щелеп з межами кордонів; 2 - індивідуальні ложки-базиси; 3 - індивідуальні ложки-базиси з прикусними шаблонами; 4 - компресійний функціональний відбиток, отриманий з нижньої щелепи; 5 - декомпресійний функціональний відбиток, отриманий з верхньої щелепи; 6 - воскові репродукції повних знімних протезів.

В верхній ложці були зроблені перфорації згідно попереднім розрахункам. В другий візит пацієнта ложки-базиси були припасовані в порожнині рота за допомогою функціональних проб Гербста, після визначення протетичної площини та міжальвеолярної висоти було зафіксовано центральне положення нижньої щелепи. Далі були отримані функціональні відбитки за допомогою конденсаційного силіконового матеріалу на основі СКТН-Г під жувальним тиском пацієнта.

На верхній щелепі було отримано двошаровий відбиток шляхом нанесення поверх отриманого відбитку конденсаційного силіконового матеріалу на основі СКТН-А, який має більш низьку в'язкість, що сприяє розвантаженню слизової протезного ложа.

Рис. 5.11 Повні знімні пластинкові протези в порожнині рота пацієнта

За отриманими відбитками були відлиті робочі моделі та виготовлені воскові репродукції повних знімних протезів. Після перевірки їх в порожнині рота пацієнта технік замінив віск на базисну пластмасу гарячої полімеризації та після шліфування й полірування в четвертий візит нами були припасовані готові повні знімні пластинкові протези, вивірені міжоклюзійні контакти, були надані рекомендації по використанню, уходом та полегшенню адаптації.

Основні результати досліджень, що представлені у поточному розділі опубліковані у наукових фахових виданнях та найшли відображення у тезах доповідей і обговоренні на науково-практичних конференціях, семінарах тощо:

1. Коваленко Г.А. Клиническая оценка эффективности ортопедического лечения пациентов с беззубыми челюстями полными съемными протезами с использованием С-силиконовых материалов для функциональных оттисков / И.В.Янишен, Г.А.Коваленко // Наука и здравоохранение. - г.Семей (Казахстан), 28 февраля 2017. -№1. - С.37-51.

2. Коваленко Г.А. Оценка клинической эффективности ортопедического лечения пациентов с беззубыми челюстями / Янишен И.В., Г.А. Коваленко // World Science -2016: proceedings of the III International Scientific and Practical Conference «Science and Education-Our Future», Ajman, 29-30 November 2016. - Ajman (UAE), 2016. - Vol. 4, №12 (16). - P. 8-13.

3. Kovalenko G. A. Electromyographic examination of edentulous patients at the stages of adaptation to complete removable prostheses with using of an adhesive cream for fixing «Stomafix» / O. V. Movchan, G. A. Kovalenko // World Science -2017: proceedings of the III International Scientific and Practical Conference «Methodology of Modern Research», Dubai, 29 March 2017. - Dubai (UAE), 2017. - Vol. 6, №14 (20). - P. 8-10.

Розділ 6. Аналіз і узагальнення результатів досліджень

Актуальним питанням ортопедичного лікування пацієнтів з повною адентією є підвищення функціональної ефективності повних знімних протезів та створення умов для уповільнення процесів атрофії тканин протезного ложа, будова яких філогенетично не пристосована для сприйняття і передачі жувального тиску .

Загальновідомі недоліки повних знімних конструкцій протезів - незадовільна фіксація і стабілізація - ведуть до активації процесів атрофії тканин протезного ложа, болючим відчуттям, що порушує й ускладнює процеси адаптації пацієнтів до знімних конструкцій протезів.

Водночас, в клінічній практиці ортопедичної стоматології першочергове значення відводиться, як якості ЗТМ, так і лабораторному етапу виготовлення власне ортопедичних конструкцій [, , , ].

З цих позицій актуальним є урахування значної кількості властивостей зуботехнічних матеріалів, які використовуються при виготовленні конструкцій зубних протезів. Вважається доведеним, що виготовлення ортопедичної конструкції навіть із найкращих зубо-технічних матеріалів може не забезпечувати високу якість конструкції та необхідну якість ортопедичного лікування [, ].

Метою нашого дослідження було підвищення ефективності ортопедичного лікування беззубих пацієнтів повними знімними конструкціями протезів.

Підвищення ефективності лікування пацієнтів повними знімними пластинковими протезами проведено шляхом розробки та використання властивостей нового С-силіконового відбиткового матеріалу, удосконалення методики отримання функціонального відбитку при виготовленні повних знімних пластинкових протезів.

Для досягнення мети поставлені наступні завдання:

1. Вивчити безпосередні результати клініко-технологічної оцінки якості лікування пацієнтів із застосуванням повних знімних ортопедичних зубних конструкцій на клініко-популяційному рівні (за матеріалами м. Харкова та Харківської обл.).

2. Розробити та експериментально обґрунтувати рецептуру силіконового відбиткового матеріалу, вивчити його властивості і скласти інструкцію.

3. На засадах клініко-технологічних досліджень силіконових матеріалів для отримання функціональних відбитків надати порівняльну характеристику їх властивостей.

4. Обґрунтувати клінічне застосування силіконового відбиткового матеріалу при виготовленні повних знімних ортопедичних зубних конструкцій.

5. Провести клініко-економічний моніторинг якості та ефективності ортопедичного лікування пацієнтів знімними протезами.

Об'єкт дослідження: беззубі верхня та нижня щелепи пацієнтів.

Предмет дослідження: фізико-механічні, клініко-технологічні властивості відбиткових силіконових матеріалів, слизова оболонка ротової порожнини, жувальні м'язи, жувальна ефективність у пацієнтів з беззубими щелепами на етапах лікування повними знімними пластинковими протезами з використанням розроблених нами силіконових відбиткових матеріалів для функціональних відбитків.

Методи дослідження: клініко-лабораторний, експериментальний, клініко-технологічний, розрахунково-графічний, аналітичний, метод порівняльного клініко-економічного аналізу, кваліметричні та статистичні (параметричний та непараметричний) методи.

Виконання основних завдань дослідження здійснено на основі комплексного підходу із застосуванням адекватних методів і базувалося на спеціально відпрацьованій нами програмі, що складалася з п'яти основних етапів:

- на першому етапі, на основі проведення аналізу безпосередніх, віддалених результатів ОЛ та клініко-технологічної якості ОК виконано шляхом обстеження репрезентативної сукупності пацієнтів, яким у 10 ЛПЗ 75 лікарями та 103 зубними техніками було виготовлено 15652 ЗП. Для виконання цієї задачі опрацьована спеціальна картка (форма НДР-03); аналізувалися результати безпосереднього огляду пацієнтів та експертної оцінки ортопедичної конструкції, виконано аналіз медичних карток стоматологічних хворих (Ф №043/о) за період 2008-2012 рр.;

- на другому - розробка рецептури нового силіконового відбиткового матеріалу на основі вивчення фізико-механічних та клініко-технологічних властивостей допоміжних матеріалів, які застосовуються для отримання функціональних відбитків. В ході експериментальних досліджень нами обґрунтована і запропонована рецептура та забезпечено виконання незалежних експертних досліджень, що стало основою нового вітчизняного силіконового відбиткового матеріалу для отримання функціонального відбитка з беззубих щелеп при виготовленні повних знімних протезів;

- на третьому - досліджена оцінка клініко-технологічної якості силіконових відбиткових матеріалів у порівнянні з зарубіжними аналогами та критеріїв міжнародного стандарту ISO для оптимізації клініко-лабораторного етапу виготовлення повних знімних конструкцій зубних протезів;

- на четвертому - визначення стану слизової оболонки протезного ложа, ступеню атрофії альвеолярного відростку, вибір способу отримання функціональних відбитків в залежності від стану слизової оболонки, вивчення закономірності розподілу жувального тиску на протезні ложа знімних протезів;

- на п`ятому - виконано ортопедичне лікування 48 пацієнтам з беззубими щелепами повними знімними пластинковими протезами, виготовленими за традиційною методикою та виготовлених з використанням удосконаленої методики отримання функціонального відбитку та розробленого нами матеріалу для функціональних відбитків, а також виконано апробацію клінічного моніторингу якості та ефективності лікування знімними конструкціями зубних протезів.

У розділі 3 «Аналіз та прогнозування якості ортопедичних конструкцій зубних протезів на етапах їх клінічної експлуатації» викладено результати вивчення клініко-технологічної якості знімних ортопедичних конструкцій зубних протезів із матеріалів вітчизняного виробництва, що здійснено за комплексною програмою та передбачало вивчення наступних видів протезів: 15652 пластинкових протезів (часткових - 7240 од; повних - 8412 од.).

Критеріями оцінки якості конструкцій зубних протезів у ранньому (до 24 міс клінічної експлуатації) та віддаленому (понад 24 міс клінічної експлуатації) періодах вибрані наступні індикатори: зміна кольору, наявність тріщин, поломка конструкції, порушення її форми за рахунок стирання, тріщини базису, порушення фіксації знімних протезів. Формою інформаційного забезпечення дослідження стали результати експертної оцінки, що виконана по картах амбулаторного пацієнта (ф.043/о) 10 лікувально-профілактичних закладів Харківської області: загальна кількість проаналізованих конструкцій зубних протезів -15652од; загальна кількість лікарів-ортопедів-стоматологів склала 75 осіб, зубних техніків - 103 особи (з розрахунком середньозваженого рівня).

Наведене дозволило при виконанні дослідження урахувати основні закономірності щодо структури ортопедичних конструкцій, впливу кваліфікації лікарів та зубних техніків на частоту та характер показників зниження якості конструкцій на етапах їх клінічної експлуатації.

Для кожної із конструкцій зубних протезів по визначеним індикаторам оцінки якості розраховано абсолютні та відносні показники, зокрема показник частот для кожної із ознак зниження якості (у відсотках до загальної кількості даного виду ортопедичної конструкції (Р±m) %), а по кожному виду зубних протезів визначено індекс клініко - технологічної якості конструкції (співвідношення кількості конструкцій зі зниженою якістю до загальної кількості ознак зниження їх якості - І_ТЯ); також, по кожному із видів зубних протезів розраховано рівень експлуатаційної якості конструкції ЕЯК (питома вага зубних протезів, придатних для клінічної експлуатації).

Маючи на меті вивчення безпосередніх та віддалених результати і виконання клініко-технологічної оцінки якості лікування хворих із застосуванням ОК зубних протезів із матеріалів вітчизняного виробництва виконано за комплексною програмою впродовж 5 років (на прикладі 10 стоматологічних поліклінік та відділень м. Харкова та Харківської області). У дослідженні враховано основні види ОК, кваліфікацію персоналу ортопедичних кабінетів, зуботехнічних лабораторій та показників зниження якості ОК на етапах їх клінічної експлуатації.

Найбільш частою ознакою зниження якості ПП на етапах їх клінічної експлуатації є: порушення фіксації, тріщини базису, поломка конструкції, зміна анатомічної форми та кольору конструкції. Доведено, що зниження якості ПП залежить від тривалості експлуатації та з'ясовано, що найбільш інформативним індикатором зниження якості є порушення фіксації ПП (І=2,116 біт), тоді як інші індикатори менш інформативні. На етапах клінічної експлуатації виконана порівняльна оцінка якості 15652 пластинкових протезів (часткових - 7240 од; повних - 8412 од.) та доведено, що часткові та повні конструкції дещо відрізняються індексом технологічної якості та частотою окремих ознак її зниження залежно від етапу клінічної експлуатації протеза. Так, у РПЕ часткові пластинкові протези характеризуються різними рівнями технологічної якості (І_ТЯ: для часткових - (1,2±0,06)%; для повних - (2,6±0,1)%, р<0,001) та однаковою якістю (ЯП: відповідно (98,1±0,5)% та (98,5±0,5)%, р>0,05), що пояснюється більшою кількістю ознак зниження якості повних ПП при однаковій частоті повторного ортопедичного лікування. Це можна пояснити раннім протезуванням після вилучення зубів, більш високим тиском на тканини протезного ложа, що може спричиняти атрофію альвеолярного паростка вже у РПЕ. У ВПЕ виявлено зниження (р<0,05) технологічної якості ПП, у більшій мірі - повних (1,6±0,1), ніж часткових (1,3±0,1). Тоді як зменшенням показника якості - навпаки (ЯП: часткові - (46,7±2,0)% та повні - (58,4±5,5)%, р<0,05). Отже повні ПП, порівняно не так часто, як часткові потребують заміни у ВПЕ, однак кількість проявів зниження якості повних ПП - достовірно більша. Прогнозування змін якості ПП можна виконувати на основі опрацьованого табличного алгоритму прогнозування зниження якості ПП з використанням шкали оцінки якості на етапах клінічного застосування.

Таким чином, у розділі вичерпно викладені наукові здобутки щодо вивчення безпосередніх та віддалених результатів з виконанням клініко-технологічної оцінки якості лікування хворих із застосуванням ОК зубних протезів із матеріалів вітчизняного виробництва та визначені основні клініко-технологічні фактори, що впливають на якість лікування.

Аналіз причин зниження якості ортопедичних конструкцій дозволив виявити низку впливових факторів; з'ясовано, що вплив цих факторів у ранньому та віддаленому періодах - різниться.

Зважаючи на те, що на якість ортопедичних конструкцій можуть впливати різні фактори, виконано багатофакторний кореляційний аналіз (метод парної кореляції по Спірмену) для кожного із виду конструкцій.

У розділі «Структурно-функціональна оптимізація С-силіконових відбиткових матеріалів» нами в лабораторно-експериментальних умовах АТ «Стома» розроблена рецептура нового С-силіконового відбиткового матеріалу середньої в'язкості та вивчені фізико-механічні властивості аналогічних відбиткових матеріалів, зокрема: нового вітчизняного С-силіконового відбиткового матеріалу на основі СКТН-Г з зарубіжними і вітчизняними С-силіконовими відбитковими стоматологічними матеріалами середньої консистенції на основі СКТП-С та на основі НКТН-Г за властивостями, передбаченими ISO-4823: загальний робочий час, час твердіння, консистенція, деформація стиснення, відновлення після деформації стиснення, лінійна усадка.

Аналізуючи показники індикативних властивостей матеріалів, виготовлених за різною рецептурою, зробили висновок, що матеріал, виготовлений за «рецептурою № 1» має дуже густу консистенцію (29,1±0,17) мм і з невисокою точністю відтворює рельєф дослідної моделі (81,0±1,55)%.

Матеріал по «рецептурі №2» в експерименті характеризується добрим показником консистенції компаунда (31,0±0,19) мм, високим відсотком ефективності відображення рельєфу дослідної моделі (99,0±0,01)%. Стабільність та відтворюваність індикативних властивостей матеріалу за «рецептурою №2» - висока та знаходиться у допустимих ТУ У межах та відповідає вимогам до відбиткових матеріалів для отримання функціональних відбитків.

Матеріал за «рецептурою №3» характеризується густою консистенцією (29,4±0,31) мм і має низький відсоток ефективності відображення поверхні моделі (74,78±1,08)%. Саме тому, матеріали за «рецептурою №1» та за «рецептурою №3» не сприяє отриманню якісного функціонального компресійного відбитку і як слідство гарної фіксації та стабілізації повного знімного протезу.

Матеріал за «рецептурою №2» відтворює рельєф моделі на (99,0±0,01)%, а матеріали за «рецептурою №1» та за «рецептурою №3» - на (81,0±1,55)% і (74,78±1,08)% відповідно. Таким чином встановлено, що за параметрами точності відбитка матеріал, виготовлений за «рецептурою №2», у 1,2 рази достовірно (p<0,001) перевершує матеріал за «рецептурою №1» і у 1,3 рази - матеріал за «рецептурою №3».

Як видно з вищевикладеного, лише один матеріал, який виготовлений за «рецептурою №2», по своїм індикативним властивостям відповідає нормативним вимогам і є оптимальним для отримання компресійних функціональних відбитків при лікуванні пацієнтів з беззубими щелепами повними знімними пластинковими протезами. Відповідно «рецептурі №2» отримано патент України на винахід №107171 (Додаток В.1).

Тому, матеріали по «рецептурі №1» та по «рецептурі №3» виключено з програми клінічного застосування.

На заключному етапі обґрунтування вибору рецептури силіконового матеріалу для функціональних відбитків виконана зовнішня експертиза за токсикологічними показниками. За результатами досліджень подразнюючої та сенсибілізуючої дії витяжок на шлунок, шкіру, слизову оболонку, які були проведені на кролях породи Shinshilla зроблено висновок, що у матеріалу на основі СКТН-Г відсутня біотоксична дія та силіконовий матеріал для функціональних відбитків на основі СКТН-Г відповідає вимогам СанПіН Б-91.

Було також відзначено, що показник консистенції досліджуваного матеріалу складає (31±0,19) мм, що відповідає нормативним вимогам (31-39) мм. Силіконовий відбитків матеріал на основі СКТН-Г за цим показником з достовірністю (p<0,001) перевершує показники відбиткового матеріалу на основі СКТП-С(30,0±0,18)% і на основі НКТН-Г (30,0±0,22)%.

Показник деформації при стисненні досліджуваного матеріалу для отримання функціональних відбитків коливається в межах (11,6±0,12)%, що відповідає нормативним вимогам (2-20)% і вірогідно (p<0,001) перевищує такі показники зарубіжного матеріалу на основі СКТП-С (8,0±0,16%) і немає достовірних відмінностей (p>0,05) з на основі НКТН-Г (11,5±0,23%).

При визначенні показників відновлення після деформації стисненням результати характеризуються найбільш високим рівнем відтворюваності - (99,1±0,12)%, що достовірно (p<0,001) перевершує показники матеріалу на основі НКТН-Г (98,2±0,27)% і немає достовірних відмінностей (p>0,05) з показниками матеріалу на основі СКТП-С (97,45±0,31)%.

Після 24 годин матеріал практично не дає усадку, а зміна розмірів становить 0,91 ± 0,08%, що відповідає нормативним вимогам (не більше 1,5). Матеріал на основі СКТН-Г за цим показником не має достовірних (p>0,05) відмінностей з порівнюваними відбитковими матеріалами. Точність відтворення деталей поверхні відповідає нормам ТУ-0,02±0,005.

Порівняльний аналіз властивостей С-силіконового відбиткового матеріалу на основі СКТН-Г, проведений з вітчизняним та зарубіжними аналогами, показав, що запропонований нами матеріал має достовірно кращі фізико-механічні характеристики ніж у вітчизняного С-силіконового матеріалу на основі НКТН-Г, а за основними показниками не поступається зарубіжним аналогам.

Розроблений вітчизняний С-силіконовий матеріал на основі СКТН-Г для функціональних відбитків, за фізико-механічними властивостями в повній мірі відповідає вимогам ТУ У 24.6-00481318-041: 2005.

По кожному із типів цих С-силіконових відбиткових стоматологічних матеріалів виконані лабораторно-експериментальні вивчення їх властивостей і отримані відповідні кваліметричні показники як для кожного матеріалу, так і окремо для кожного з їх типів.

Отримані дані використані нами для обґрунтування та розроблення інструкції застосування та методики отримання функціональних відбитків при виготовленні знімних конструкцій зубних протезів.

У розділі «Клінічна оцінка ефективності ортопедичного лікування повної адентії з використанням відбиткових матеріалів на основі С-силікону для функціональних відбитків» проводилися клінічні дослідження вітчизняного відбиткового силіконового матеріалу на основі СКТН-Г при комплексному ортопедичному лікуванні пацієнтів на базі Університетського стоматологічного центру Харківського національного медичного університету.

Було обстежено та проведено ортопедичне лікування ПЗПП 48 пацієнтів обох статей віком від 50 до 75 років з беззубими щелепами. Для проведення клінічних досліджень було сформовано 2 групи.

До першої контрольної групи (група А) увійшли 24 пацієнта (15 чоловіків, 9 жінок). Перша група була розділена на 2 підгрупи. В підгрупу А₁ входило 14 пацієнтів з беззубими щелепами I та II типу атрофії верхньої щелепи за Шрьодером й I та II типу атрофії нижньої щелепи за Келером з 1 класом слизової оболонки за Суплі. При виготовленні повних знімних пластинкових протезів отримували компресійні функціональні відбитки з протезного ложа силіконовим матеріалом, який призначався для двошарових анатомічних відбитків зубних рядів.

Другу підгрупу А₂ склали 10 пацієнтів з I та II типом атрофії беззубої в/щ за Шрьодером та I та II типом атрофії беззубої н/щ за Келером з 2 класом слизової оболонки за Суплі. При виготовленні повних знімних пластинкових протезів пацієнтам підгрупи А₂ ми отримували декомпресійні функціональні відбитки з протезного ложа, використовуючи матеріал для двошарових анатомічних відбитків зубних рядів.

До другої основної групи (група В) увійшли 24 пацієнта (11 чоловіків та 13 жінок), яким були виготовлені повні знімні пластинкові протези з використанням розробленого нами відбиткового силіконового матеріалу для функціональних відбитків. Основна група також була поділена на 2 підгрупи. Першу підгрупу В₁ склали 14 пацієнтів з беззубими щелепами I та II типу атрофії верхньої щелепи за Шрьодером й I та II типу атрофії нижньої щелепи за Келером з 1 класом слизової оболонки за Суплі, яким були виготовлені повні знімні пластинкові протези з використанням розробленого нами силіконового матеріалу для компресійних функціональних відбитків матеріалом на основі СКТН-Г (патент України на винахід №107171) (Додаток В.1).

Другу підгрупу В₂ склали 10 пацієнтів з I та II типом атрофії беззубої в/щ за Шрьодером та I та II типом атрофії беззубої н/щ за Келером з 2 класом слизової оболонки за Суплі. При виготовленні повних знімних пластинкових протезів пацієнтам підгрупи А₂ ми використовували удосконалену методику отримання декомпресійного відбитка та додатково розроблений нами силіконовий матеріал на основі СКТН-А низької в'язкості (патент України на корисну модель №94785) (Додаток В.2).

Пацієнти обох груп ідентичні за статевим та віковим складом.

Нами були виготовлені ПЗПП за загальноприйнятою методикою. На стадії накладення готового протеза ми проводили пришліфовування міжоклюзійних контактів у всіх можливих оклюзіях. В наступне відвідування при необхідності ми проводили корекцію базису протеза.

Якість виготовленого ПЗПП оцінювалась за кількістю проведених корекцій базису протеза, які безпосередньо залежать від якості відображення протезного ложа на функціональному відбитку.

При використанні нового вітчизняного силіконового матеріалу для функціональних відбитків на основі СКТН-Г середня кількість корекцій ПЗПП скорочується на 32-39%, що дозволяє поліпшити і прискорити адаптацію пацієнтів до ПЗПП.

Покращення результатів в основній групі пояснюється використанням розроблених цільових матеріалів для отримання функціональних відбитків протезного ложа з різним ступенем компресії.

Отже, згідно проведених досліджень розробленого нами нового вітчизняного С-силіконового відбиткового матеріалу на основі СКТН-Г використовувати для отримання функціональних відбитків актуально й доцільно.

Для оцінки жувальної ефективності повних знімних пластинкових протезів, виготовлених з використанням матеріалу для анатомічних відбитків, та протезів, що були виготовлені з використанням розробленого нами матеріалу для функціональних відбитків, проводили функціональні проби за І.С.Рубіновим.

При аналізі показників жувальної ефективності повних знімних пластинкових протезів в залежності від маси нероздробленого горіха виявлено значне поліпшення жувальної функції відразу після протезування. Також встановлено, що протягом першого місяця після протезування показники жувальної ефективності поступово збільшуються, а далі нормалізуються на певному рівні. Але, аналізуючи показники жувальної ефективності, можна зробити висновок, що у пацієнтів різних груп темпи зростання жувальної ефективності різні.

В день накладання протезів на протезне ложе жувальна ефективність ПЗПП в залежності від маси горіха, який залишився у ситі, у основній групі значно вища, ніж у контрольній: у підгрупі В₁ на 6,13% більший, ніж у підгрупі А₁, у підгрупі В₂ на 5,04% більший, ніж у підгрупі А₂. Але через місяць користування протезом різниця між показниками ЖЕ в підгрупах збільшується в 1,1 рази.

В результаті наших досліджень робимо висновок, що показники жувальної ефективності і часу жування стабілізуються після першого місяця користування протезом. На швидкість стабілізації показників насамперед впливає приналежність до групи, а потім й підгрупи.

Завдяки використанню розробленого нами відбиткового силіконового матеріалу жувальна ефективність в перший день після накладання пов...