Профілактика тромбоемболічних ускладнень у хворих з переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок

Таблиця 4.4.3. Показники системи гемостазу на 5 добу тромбопрофілактики в післяопераційному періоді

Показники	Показники норми	5 доба дослідження
		Група 1 (n=30)	Група 2 (n=30)	Група 3 (n=30)
Час згортання крові, хв.	9,5±3,5	10,5+0,8	9,3+0,7	9,4+0,9
Кількість тромбоцитів, тис	250±70	200,2+42,4	225,3+41,2	245,2+36,4
Протромбіновий індекс, %	92,5±12,5	80,2+0,9*	83,0+0,7	85,5+1,5
Загальний фібриноген, г/л	3±1	2,7+0,6	3,1+0,7	3,4+0,4
А 0, відн. од.	222,25±15,33	340,47±21,42*	301,87±14,77*	203,67+15,13*
R(t1), хв.	2,36+0,34	1,93±0,21*	1,73±0,25*	2,94+0,29*
ІКК, відн.од.	84,30±10,91	125,62±10,68*	105,35±12,67*	80,09+10,35
КТА, відн. од.	15,22±3,46	25,48±2,39*	19,81±3,12*	13,84+2,87*
ЧЗК(t3), хв.	8,42±1,68	6,47±0,34*	6,73±1,35	8,64+1,72*
ІКД, відн.од.	21,15±3,7	31,02±0,71*	23,29±3,56*	19,38+2,89*
ІПЗ, відн.од.	14,45±1,45	18,39±0,54	18,87±1,43	13,23+1,11*
МА, відн.од.	525,45±70,5	762,79±44,28*	644,94±49,01*	495,64+62,81*
ІРЛЗ, відн. од.	16,45±1,4	16,87±1,48	14,79±1,92	16,31+1,92

Примітка. *- відмінності достовірні в порівнянні між групами (р<0,05).

Показник часу згортання крові на п'яту добу післяопераційного періоду при нормальному значенні 9,5±3,5 в 1 групі склав 10,5+0,8, що в порівнянні з 2 групою при результаті 9,3+0,7 більше на 12,63 %, та в порівнянні з 3 групою при значенні 9,4+0,9 більше на 11,58 %, та показник 2 групи менше в порівнянні з результатом 3 групи на 1,05 %. Кількість тромбоцитів в 1 групі хворих складає 200,2+42,4 при нормальному значенні 250±70, показник 2 групи при результаті 225,3+41,2 відрізняється від показника 1 групи на 10,01 % та на 7,98 % при результаті 245,2+36,4 в 3 групі, результат 1 і 3 груп відрізняється на 17,95 %. Протромбіновий індекс при нормальному значенні 92,5±12,5 в 1 групі складає 80,2+0,9 та в 2 групі -83,0+0,7, що вище показника 1 групи на 3,03 %, результат 3 групи 85,5+1,5, що вище показника 1 групи на 5,73 % та вище показника 2 групи на 2,7 %. Рівень загального фібриногену в нормі складає 3±1, показник 1 групи 2,7+0,6 менше показника 2 групи на 13,33 % при результаті 3,1+0,7, результат 3 групи 3,4+0,4, що більше показника 1 групи на 23,33 % та більше показника 2 групи на 10 %.

Початковий показник агрегатного стану крові А 0 на 5 добу після операції при нормі 222,25±15,33 в 1 групі складає 340,47±21,42, в 2 групі складає 301,87±14,77, що достовірно нижче ніж в 1 групі на 17,37 %, в 3 групі складає 203,67+15,13, що достовірно менше ніж в 1 групі на 61,55 % та менше показника другої групи на 44,19 %. Час контактної фази коагуляції R(t1) при нормі 2,36±0,34 був менше на 8,48 % в порівнянні з показником 1 групи з 1,93±0,21 до 1,73±0,25 в другій групі, в 3 групі відзначалося збільшення до 2,94+0,29 на 42,8 % у порівнянні з результатом 1 групи, та збільшення на 51,27 % в порівнянні з результатом 2 групи. Показник ІКК у хворих з переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок при значенні нормального показника 84,30±10,91 на 5 добу в 1 групі більше на 24,04 % в порівнянні результатів 2 групи з 125,62±10,68 до 105,35±12,67, в 3 групі в порівнянні з результатів з 1 групою відмічається зменшення до 80,09+10,35 на 54,01 %, та зменшення на 29,96 % в порівнянні з 2 групою. Показник КТА у хворих на 5 добу лікування при нормі 15,22±3,46 в 1 групі в порівнянні з показником 2 групи змінився з 25,48±2,39 до 19,81±3,12 на 37,25 %, в 3 групі результат 13,84+2,87 в порівнянні з показником 1 групи менше на 76,47 % та в порівнянні з 2 групою менше на 39,22 %. ЧЗК(t3) при нормальному показнику 8,42±1,68 був меншеше на 5 добу у 1 групі в порівнянні з результатом 2 групи з 6,47±0,34 до 6,73±1,35 на 3,09 %, в 3 групі показник склав 8,64+1,72, який більше показника 1 групи на 25,77 % та більше показника 2 групи на 22,68 %. Показник ІКД при нормі 21,15±3,70 у хворих з переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок на 5 добу в порівнянні 1 групи (показник склав 31,02±0,71) та 2 групи (показник склав 23,29±3,56) відмічалось зниження значення на 36,55 %, в 3 групі результат складає 19,38+2,89 в порівнянні з показником 1 групи це менше на 55,04 %, а в порівнянні з 2 групою менше на 18,49 %. Показник ІПЗ при нормі 14,45±1,45 збільшений на 3,32 % з 18,39±0,54 до 18,87±1,43 на 5 добу після операції в порівнянні 1 та 2 груп, в 3 групі показник склав 13,23+1,11, що менше ніж в 1 групі на 35,71 % та менше показника 2 групи на 39,03 %. Максимальна щільність згустку МА при нормальному результаті 525,45±70,50 у хворих 1 групи на 5 добу лікування в порівнянні з 2 групою результат змінився з 762,79±44,28 до 644,94±49,01 на 22,43 %, в 3 групі показник склав 495,64+62,81, який в порівнянні з результатом 1 групи менше на 50,84 % та менше показника 2 групи на 28,41 %. Показник ІРЛЗ при нормі 16,45±1,40 в 1 групі склав 16,87±1,48 та в 2 групі склав 14,79±1,92, що менше ніж в першій групі на 12,64 %, в 3 групі став менше - 16,31+1,92 на 2,68 % ніж в 1 групі, та на 9,24 % в порівнянні з другою групою. На п'яту добу післяопераційного лікування у хворих з переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок можна побачити в першій групі гіперкоагуляцію, в другій групі - помірну гіперкоагуляцію, а в третій групі - помірну гіпокоагуляцію.

Таким чином, порівняльний аналіз показників тромбоеластограми під час антикоагулянтної профілактики на 1; 3; 5 добу засвідчив наступне. На 3-5 добу післяопераційного періоду спостерігалися найбільші порушення компонентів системи гемостазу у пацієнтів в першій групі.

Інтенсивність контактної фази коагуляції - показник, що характеризує інтенсивність протромбіназної активності, агрегаційну активність тромбоцитів. Гіперагрегація, яка відмічалась до операції, також продовжується й на 1; 3; 5 добу після операції в усіх групах хворих та має тенденцію до зменшення в період з 1 по 5 доби в усіх групах хворих та достовірно групи між собою не відрізняються (рис. 4.4.1).

Рисунок 4.4.1. ІКК - інтенсивність контактної фази коагуляції

Показник коагуляційної ланки системи гемостазу - характеризує швидкість наростання тромбіноутворення, інтенсивність протеолітичного етапу утворення згустку. В усіх хворих до операції відмічався зсув у бік гіперкоагуляційних змін.

На 1 добу: в 1 групі - відмічалась помірна гіпокоагуляція, зниження показника менше на 20 % в порівнянні з нормальним результатом; 2 групі - виявлено нормокоагуляцію, збільшення результату на 6 % порівняно з нормою; в 3 групі - відмічена нормокоагуляція, зменшення на 6 % порівняно з результатом норми.

На 3 добу після операції: в 1 групі - спостерігалась гіперкоагуляція, показник був більше норми на 40 %; в 2 групі - визначена помірна гіперкоагуляція, спостерігалось зростання показника на 15 % в порівнянні нормою; в 3 групі - виявлялась помірна гіпокоагуляція, зниження на 17 % порівняно з нормою.

На 5 добу: в 1 групі - виявлялась гіперкоагуляція, зростання на 67 % порівняно з нормальним результатом; в 2 групі На 5 добу - помірна гіперкоагуляція, показник збільшився на 30 % порівняно з нормою; в 3 групі - спостерігалась помірна гіпокоагуляція, зменшення на 9 % від показника норми (рис. 4.4.2).

Рис. 4.4.2. КТА - константа тромбінової активності

Показник інтенсивності ретракції та лізису згустку, - характеризує спонтанний лізис згустку. Відображає інтенсивність безперервного процесу гемокагуляціі, стан плазмінової активності, кількість структурованого в згусток плазміногену, ступінь лабільності активаторів плазміногену. Перед операцією спостерігалось значне посилення фібринолізу, яке зберігалось в післяопераційному періоді та мало тенденцію до нормалізації на 5 добу, достовірно між собою групи не відрізнялись (рис. 4.4.3).

Рисунок 4.4.3. ІРЛЗ - інтенсивність ретракції та лізису згустку



Список літератури розділу

1. Грічушенко І.С. Профілактика тромбоемболічних ускладнень під час операцій металоостеосинтезу у хворих із переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок / К.П. Кірпічнікова, Ю.В. Кукурудзяк, І.С. Грічушенко, М.В. Левицький // Досягнення біології та медицини. - 2012. - № 1(19). - С. 5-7.

2. Грічушенко І.С. Профілактика тромбогеморагічних ускладнень після операцій у хворих із переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок / І.С. Грічушенко // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2013. - № 1. - С. 48-51.

3. Грічушенко І.С. Система гемостазу під час проведення операцій металоостеосинтезу при переломах довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок / І.С. Грічушенко // Клінічна анестезіологія та інтенсивна терапія. - 2015. - № 1 (5). - С. 66-72.

4. Грічушенко І.С. Зміни системи гемостазу у потерпілих при переломі

довгих кісток нижніх кінцівок / О.О. Тарабрін, І.С. Грічушенко // Клінічна хірургія. - 2015. - № 9 (877). - С. 65-68.



Розділ 5. Заключна частина

У регуляції системи агрегатного стану крові існують великі резервні можливості, які дозволяють на протязі тривалого часу компенсувати розлади різних ланок системи гемостазу, підтримуючи гемокоагуляційні показники в межах нормальних. Так як досі не існує орієнтиру, на який можна надійно покладатися при оцінці потенціальної загрози виникнення тромбоемболічних ускладнень у досліджених хворих, для виявлення резервних можливостей системи РАСК ми запропонували використання нових методів діагностики в лікувальній практиці.

В основу діагностики стану тромбонебезпеки нами був покладений комплексний аналіз функціонального стану системи РАСК, який здійснювався за даними гемокоагуляційних тестів у пробі венозної крові.

У даній роботі показано можливість використання в дослідженні системи РАСК хворих з переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок методу, - функціональної проби, яка здійснювалася наступним чином: проводилася 5-хвилинна локальна гіпоксія верхньої кінцівки з інтервалом у 20-30 хвилин. Стан системи гемостазу оцінювали за допомогою даних, які були отримані при проведенні НПТЕГ та біохімічних тестів (коагулограми).

Виконання функціональної проби в контрольній групі дозволило виявити особливості реакції тромбоцитарно-судинного, коагуляційного та фібринолітичного компонентів гемостазу, характерні для практично здорових людей, а саме: зниження агрегації тромбоцитів, гіпокоагуляційним зсувом на тлі пригнічення тромбінової активності прокоагулянтної ланки гемостазу, посилення фібринолітичної ланки гемостазу. Такий тип реакції системи РАСК можна розцінити як компенсаторний у результаті впливу тест-подразника.

У хворих із переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок також було проведене дослідження системи гемостазу в передопераційному періоді.

Оцінюючи результати тромбоеластограми після проведення проби у хворих, відзначено хронометричну гіперкоагуляцію, обумовлену активацією І-ІІІ фаз згортання (протромбіно-тромбіно-фібриноутворення) за відсутності змін первинного гемостазу та фібринолітичної активності. Такий тип реакції системи регуляції згортання ми розцінювали як декомпенсований, а пацієнтів - тробонебезпечними.

У передопераційному періоді було виявлено, що всі пацієнти груп з переломами мають стан гіперкоагуляції ще до проведення функціональної проби (посилені спонтанна агрегація тромбоцитів, активація протромбіно-тромбіноутворення, пригнічення фібринолітичної активності), а сама проба посилює гіперкоагуляцію.

Таким чином модельований стан передтромбозу у світлі концепції Вірхова за допомогою даної функціональної проби показав, що всі хворі знаходилися в стані тромбонебезпеки та потребували корекції тромбоемболічних порушень на всіх етапах лікування.

На інтраопераційному етапі всім хворим з переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок проводили дослідження периферичної гемодинаміки (АТсист, АТдіаст, АТсер, ПТ, ЧСС); пульсоксиметрію при різних видах анестезіологічного забезпечення.

Оперативне втручання нами було умовно розподілене на декілька етапів для зручного аналізу змін периферичної гемодинаміки: І-й етап - ввідний, ІІ-й етап - хірургічний доступ, ІІІ-й етап - остеосинтез за допомогою обраної металоконструкції, ІV-й етап - ушивання рани.

З метою профілактики тромбогеморагічних ускладнень в усіх хворих використовувалися механічні методи профілактики, низькомолекулярні та пероральні гепарини.

Механічні методи охоплювали ранню активізацію хворого в міру можливостей: дихальну гімнастику та імітацію ходіння в межах ліжка здоровою кінцівкою в повному обсязі рухів. Також усі хворі даної групи дотримувалися відповідного водного режиму та відповідної дієти з виключенням продуктів з речовинами, які сприяють активізації згортання крові (наприклад, шпінату), та включенням продуктів, які мають речовини з протизгортаючими властивостями, наприклад, містять природні кумарини (темно-сині сливи, малина, суниця) та ін.

З метою виявлення найбільш раціональної програми профілактики в даній роботі проводилося дослідження впливу антикоагулянтів (у першій групі хворих тромбопрофілактика проводилася за допомогою еноксапарину в дозі 0,5 мг/кг на добу, у другій групі застосовувався ривароксабан - 10 мг на добу, у третій групі - ривароксабан - по 15 мг на добу) на систему гемостазу в післяопераційному періоді на 1; 3; 5 добу у 90 хворих з переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок.

Проводилося дослідження та оцінка даних тромбоеластограми, коагулограм, кількості тромбоцитів, час згортання крові, антикоагулянтної профілактики на 1; 3 та на 5 добу. В якості вихідних показників використовувалися дані обстеження системи гемостазу за першу добу післяопераційного періоду.

Порівняльний аналіз показників тромбоеластограми під час антикоагулянтної профілактики на 1; 3; 5 добу засвідчив наступне. На 3-5 добу післяопераційного періоду спостерігалися найбільші порушення компонентів системи гемостазу у пацієнтів з переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок в першій групі.

Слід вважати невірною думку, що зниження імовірності тромбоемболічних ускладнень можна досягнути лише ранньою діагностикою стану тромбонебезпеки та його корекцією. Вагомими факторами слід уважати також передопераційну підготовку, адекватну тривалість оперативного втручання, оптимальне анестезіологічне забезпечення, високу якість післяопераційного знеболювання, терапію супутніх захворювань, швидке відновлення активації хворих після операції та багато інших.

На практиці проблема корекції тромбоемболічних ускладнень завжди залишиться актуальною та складною у травматологічних хворих під пильною увагою спеціалістів різного профілю.



Висновки

1. За даними багатьох авторів у хірургічних хворих вірогідність фатальної ТЕЛА досягає 0,8 % та підвищується до 7 % у хворих з переломами стегна. У хворих з переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок ризик виникнення тромбозу вен стегна досягає 20 % та ТЕЛА до 10 %. При відсутності профілактики у травматологічних хворих напротязі 7-14 діб ТГВ досягає 80 % випадків, до 50 % виявляється клінічно. За даними літератури, якість профілактики та лікування ТЕУ у хворих з переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок залишається незадовільною. У дисертації представлено обґрунтування та запропоноване нове рішення наукової та практичної задачі - підвищення ефективності лікування хворих з переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок шляхом уточнення механізмів формування порушень гемостазу на тлі застосування різних антикоагулянтів.

2. Була проведена оцінка початкового стану та резервних можливостей системи гемостазу у хворих з переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок, що надійшли до стаціонару. Виявлено, що в усіх групах хворих із переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок до операції достовірно виявлено гіперкоагуляція та посилення фібринолізу в порівнянні з нормою. Пік гемокоагуляційних порушень у пацієнтів після операції металоостеосинтезу спостерігається на 3-5 добу та виявляється на тромбоеластограмі.

3. В групі хворих, які отримували еноксапарин натрію по 0,5 мг/кг спостерігались наступні зміни: на 1 добу відмічалась гіпокоагуляція, на 3 та 5 добу відмічалась гіперкоагуляція; при проведенні ультрасонографії на 5 добу після операції було виявлено 36,67 % випадків ТГВ гомілки; крововтрата в середньому склала 525,3+44,8 мл.

4. У групі хворих, яка отримувала ривароксабан по 10 мг на добу, виявлена нормокоагуляція на 1 добу після операції, на 3 та 5 добу - помірна гіперкоагуляція; при ультрасонографії виявлено 30 % випадків тромбозів глибоких вен гомілки; крововтрата в середньому склала 408,2+37,9 мл.

5. У групи хворих, які отримували ривароксабан по 15 мг на добу, спостерігалась помірна гіпокоагуляція; при проведенні ультрасонографії було виявлено 10 % випадків ТГВ гомілки; крововтрата в середньому склала 424,5+34,2 мл.

6. Комплексна профілактика ТГУ у хворих з переломами довгих трубчастих кісток шляхом застосування механічних методів у поєднанні з ривароксабаном по 15 мг на добу дозволило достовірно (р<0,05) знизити на 20 % в порівнянні з 2 групою та на 26,67 % з 1 групою частоту виникнення ТГВ за відсутності достовірних даних збільшення інтраопераційної крововтрати.

Практичні рекомендації:

1. Рекомендовано використовувати метод НПТЕГ за допомогою аналізатора реологічних властивостей крові для моніторингу стану системи гемостазу для раннього виявлення тромбогеморагічних порушень на всіх етапах лікування хворих з переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок.

2. Профілактику ТГУ рекомендовано проводити ривароксабаном по 15 мг на добу вже з моменту надходження хворого до лікувального закладу та продовжуватися після виписки хворого додому, включаючи методи загального, специфічного та неспецифічного характеру.

3. З метою визначення резервних можливостей системи гемостазу та прогнозування ризику виникнення ТГУ у хворих з переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок до оперативного втручання рекомендовано проводити пробу з двократною локальною гіпоксією, яка досягається шляхом оклюзії артеріальних і венозних судин верхньої кінцівки протягом 5-6 хв. з проміжком 20-25 хв. Показники гемостазу реєструються до і після проведення проби.

Список використаних джерел

1. Анкин Л.Н. Отсроченный внутренний остеосинтез при лечении огнестрельных переломов / Анкин Л.Н., Анкин Н.Л. // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2012. - №2. - С. 114-118.

2. Анкін М.Л. Особливості лікування переломів вертлюгової западини / Анкін М.Л. // Український журнал екстремальної медицини. - 2013. - №1. - С. 26-29.

3. Замятин М.Н. Антитромботические препараты и кровотечения / Замятин М.Н. Замятин // Лекции CEEA. - Москва - 2012. - С. 28-34.

4. Бабун Д.В. Порушення антеградного кровообігу у хворих із переломами довгих кісток нижніх кінцівок після перенесеного металоостеосинтезу накісними пластинами / Бабун Д.В., Жук П.М., Мазур В.П. // Травма. - 2014. - №1 (том 15). - С. 12-17.

5. Барамия Н.Н. Опыт работы отделения политравмы // Клінічна хірургія. - 2012. - №6. - С. 58-61.

6. Березка М.І. Хірургічна концепція лікування множинних та поєднаних переломів кісток кінцівок / Березка М.І. та ін. // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2011. - № 4. - С. 55-58.

7. Бокарев И.Н. Венозный тромбоэмболизм и тромбоэмболия легочной артерии / Бокарев И.Н., Попова Л.В. // 2-е пересмотр. изд., Москва: МИА, 2013. - С. 472-507.

8. Бокарев И.Н. Что такое тромбофилии сегодня? / Бокарев И.Н., Попова Л.В. - Клиническая медицина. - - 2013. - №12. - С. 4-9.

9. Борис Р.М., Марценюк В.П. Інформаційна система лабораторної діагностики політравм // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я. - 2013. - №2. - С. 44-49.

10. Великая О.Е. Профилактика венозного тромбоэмболизма у больных хронической обструктивной болезнью легких / Великая О.Е., Провоторов В.М., Мартышова О.С. // Клиническая медицина. - 2011. - Том 89. - №6. - С. 4-8.

11. Венозний тромбоемболізм: діагностика, лікування, профілактика. Міждисциплінарні клінічні рекомендації. - Київ, 2011. - 63 с.

12. Волкова Ю.В. Дифференцированный подход к профилактике тромбоэмболических осложнений у больных с травматической болезнью / Хижняк А.А., Волкова Ю.В. // Травма. - 2011. - Т.12. - №1. - С. 9-15.

13. Волкова Ю.В. Сравнительный анализ препаратов для профилактики стрессового повреждения желудочно-кишечного тракта в комплексе интенсивной терапии травматической болезни у пациентов с политравмой. / Ю.В. Волкова, А.А. Хижняк // Медицина неотложных состояний. - 2011. - №6. - С. 58-64.

14. Волошенюк А.Н. Организация и оказание помощи при сочетанной травме на догоспитальном этапе в результате дорожно-транспортных происшествий / Волошенюк А.Н. и соавт. // Экстренная медицина. - 2012. - №2. - С. 43-49.

15. Герасименко С.І. Диференційований підхід до застосування остеосинтезу переломів кісток нижніх кінцівок при політравмі / Герасименко С. І., Байчук Б.П., Піонтковський В.К. // Клінічна хірургія. - 2013. - №10. - С. 67-71.

16. Голдовський Б.М. Оптимізація інфузійної терапії у постраждалих на політравму в умовах дошпитального етапу / Голдовський Б.М. та ін. // Сучасні медичні технології. - 2011. - №2. - С. 39-43.

17. Голка Г.Г. Анализ оперативного лечения переломов дистального отдела бедренной кости / Голка Г.Г. и др. // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2011. - №1. - С. 36-40.

18. Головач І.Ю. Остеопороз хребта: ефективність ібандронової кислоти в лікуванні та попередженні вертебральних переломоів/ Головач І.Ю. // Боль. Суставы. Позвоночник. - 2013. - №2. - С. 43-50.

19. Грачев С.Ю. Основные принципы оказания помощи на догоспитальном этапе пострадавшим с сочетанной травмой / Грачев С. Ю. и др. // Экстренная медицина. - 2012. - №2. - С. 49-56.

20. Гриценко С.Н. Современная интенсивная терапия массивной кровопотери. // Материалы конференции: "Актуальные вопросы анестезии и интенсивной терапии". - 2015 - г. Бердянск.

21. Гриценко С.Н. Интенсивная терапия политравмы. // Материалы конференции: "Актуальные вопросы анестезии и интенсивной терапии". - 2015 - г. Бердянск.

22. Гук Ю.М. Патологічна ламкість кісток: медикаментозна корекція стану кісткової тканини та хірургічна корекція деформації кісток / Гук Ю.М. та ін. // Боль. Суставы. Позвоночник. - 2012. - №2. - С. 24-20.

23. Дедух Н.В. Использование обогащенной тромбоцитами плазмы при травмах опорно-двигательного аппарата и их последствия / Дедух Н.В. и соавт. // Таврический медико-биологический вестник. - 2011. - Т.14. - №4ч.1(56). - С. 51-53.

24. Дерябин И.И. Травматическая болезнь / Дерябин И.И., Насонкин О.С. // - Л.: Медицина, Ленинград, 1987. - с. 301.

25. Діагностика, профілактика та корекція стану тромбонебезпеки при ендопротезуванні кульшового суглобу / Кірпічнікова К.А. // Автореферат дисертації кандидата медичних наук. - Дніпропетровськ - 2007.

26. Дудко О.Г. Остеосинтез переломів кісток полімерними конструкціями, що розсмоктуються (огляд літератури)/ Дудко О.Г. // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2011. - №1. - С. 80-85.

27. Єхалов В.В. Профілактика тромбозу глибоких вен після операцій на кістках нижніх кінцівок / Єхалов В.В. // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2012. - № 1-д. - С. 153-156.

28. Журакулов Ш.А. Дифференциальный подход к хирургическому лечению переломов проксимального отдела плечевой кости / Журакулов Ш.А., Кадыров М.Ф. //Ортопедия, травматология и протезирование. - 2011. - №2. - С. 81-86.

29. Завада Н.В. Опыт оказания помощи пациентам с сочетанными повреждениями в условиях многопрофильной больницы / Завада Н.В. и др. // Экстренная медицина. - 2012. - №1. - С. 31-41.

30. Заруцький В.М. Інфузійні лікарські засоби в лікуванні політравми / Заруцький В.М. та ін. //Український хіміотерапевтичний журнал. - 2012. - №3. - С. 31-37.

31. Зильбер А.П. Клиническая физиология в анестезиологии и реаниматологии. / Зильбер А.П // - М.: Медицина, 1984., с. 480.

32. Ивченко Д.В. Опыт лечения переломов вертельной области / Ивченко Д.В. и др. // Український журнал екстремальної медицини. - 2011. - №4. - С. 75-78.

33. Корячкин В.А. Интенсивная терапия угрожающих состояний / Корячкин В.А., Страшнов А.А. // - СПб., 2002. - С. 202-204.

34. Инфузионная терапия и парентеральное питание в хирургии: монография / Бойко В.В. и др. // 2-е изд. - Харьков: СИМ, 2011. - 148 с.

35. Исраелян Л.А. Тромбоэластография как метод предоперационного скрининга состояния системы гемостаза у нейрохирургических больных / Исраелян Л.А. и др. // Анестезиология и реаниматология. - 2009. - №3. - С. 24-30.

36. Канзюба А.И. Критерии оценки нарушения стабильности тазобедренного сустава при переломах вертлужной впадины / Канзюба А.И., Шамова Т.А. // Ортопедия, травматология и протезирование. 2012. - №1. - С. 44-47.

37. Кириенко А.И. Как проводят профилактику венозных тромбоэмболических осложнений в хирургических стационарах по итогам проекта "Территория безопасности" / Кириенко А.И.и др. // Флебология. - 2011. - Том 5, №4. - С. 10-13.

38. Кичин В.В. Некоторые аспекты организации транспортировки острадавших с тяжелой сочетанной травмой / Кичин В.В. и др. // Медицина неотложных состояний. - 2011. - №7-8. - С. 116-119.

39. Кобеляцкий Ю.Ю. Интенсивная терапия политравмы с позиций современных международных рекомендаций / Кобеляцкий Ю.Ю. и др. // Медицина неотложных состояний. - 2013. - №7. - С. 9-15.

40. Козлов В.К. Современные представления об огнестрельных переломах конечностей: патогенетическое обоснование поиска новых направлений и технологий лечения раненых / Козлов В.К., Чилилов А.М., Ахмедов Б.А. // Український журнал екстремальної медицини. - 2012. - №4. - С. 19-32.

41. Корж Н.А. Использование дабигатрана этетаксилата для профилактики тромбоэмболических осложнений при эндопротезировании тазобедренного сустава / Корж Н.А. и др. // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2012. - №4. - С. 12-16.

42. Костів С.Я. Попередження ТЕЛА при післяопераційних тромбозах у системі нижньої порожнистої вени / Костів С. Я. та ін. // Хірургія. - 2014. - №4 (26-27). - С. 11-15.

43. Коструб О.О. Остеосинтез множинних переломів стегнової кістки / Коструб О.О. та ін. // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2011. - №1. - С. 78-79.

44. Кривенко С.М. Реабілітація хворих із високоенергетичною множинною травмою довгих кісток нижніх кінцівок / Кривенко С. М. та ін. // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2013. - №4. - С. 41-44.

45. Кривенко С.Н. Лечение скелетных повреждений при высокоэнергетической травме / Кривенко С. Н., Гребенюк А.М., Попов С. В. // Травма. - 2014. - №2. - С. 117-120.

46. Крись-Пугач А.П. Еволюція металоконструкцій в ортопедичній хірургії недосконалого остеогенезу / Крись-Пугач А.П. та ін. // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2014. - №4. - С. 28-31.

47. Крись-Пугач А.П. Сучасний погляд на перебіг патологічної ламкості кісток / Крись-Пугач А.П. та ін. // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2011. - №4. - С. 4-9.

48. Кушниренко В.С. Организационные аспекты оказания помощи при сочетанной травме на раннем госпитальном этапе / Кушниренко В.С. и др. // Экстренная медицина. - 2012. - №2. - С. 12-20.

49. Лазаренко Ю.В. Можливості в оперативному лікуванні хворих з закритими переломами дистального відділу стегнової кістки / Лазаренко Ю.В. // Таврический медико-биологический вестник. - 2011. - Т.14. - №4ч.1(56). - С. 109-111.

50. Лакша А.М. Вплив методів транспортної іммобілізації на результати лікування постраждалих з переломами довгих кісток / Лакша А.М. // Таврический медико-биологический вестник. - 2011 - Т.14. - №4ч.1(56). - С. 112-116.

51. Литовченко В.О. Профілактика жирової емболії у постраждалих з тяжкою травмою / Литовченко В.О. та ін. // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2012. -№ 2. - С. 84-87.

52. Лиходій В.В. Принципи надання допомоги постраждалим із вогнепальними пораненнями, особливості лікування вогнепальної скелетної травми / Лиходій В.В. // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2014. - №4. - С. 24-27.

53. Льовкін О.А. Сучасні принципи невідкладної допомоги при політравмі / Льовкін О.А. та ін. //Медицина неотложных состояний. - 2012. - №6. - С. 55-59.

54. Матвійчук Б.О. Політравма: адаптаційно-стресорна реакція та больовий синдром, особливості медикаментної терапії / Матвійчук Б.О., Квіт А.Д. // Український журнал хірургії. - 2012. - № 1. - С. 39-44.

55. Минасов Т.Б. Дабигатран - новый подход к профилактике тромбоэмболических осложнений / Минасов Т.Б. и др. // Травматология и ортопедия России. - 2011. - № 3. - С. 80-83.

56. Мироманов А.М. Значение показателей микроциркуляции и компонентов сосудистого тонуса в диагностике тромбоэмболических осложнений у больных с переломами длинных трубчатых костей / Мироманов И.А. и др. // Бюллетень ВСНЦ СО РАМН. - 2011. - №4 (80), Часть 1. - С. 127-132.

57. Морган Дж. Эдвард, Мэгид С. Михаил. Клиническая анестезиология. Издательство "Бином". - Москва - 2003.

58. Піотрович С.М. Профілактика венозних тромбоемболічних ускладнень у хворих з післяопераційною вентральною грижею та супутньою варикозною хворобою / Піотрович С. М., Смовженко В.І., Клюзко І.В. // Хірургія України. - 2013. -№ 3. - С. 55-58.

59. Побел А.Н. Расположение отломков при переломах Pilon и выбор способа их сопоставления и удержания / Побел А.Н., Труфанов И.И., Гацак В.С. //Ортопедия, травматология и протезирование. - 2011. - №3. - С. 111-116.

60. Поворознюк В.В. Информативность различных моделей FRAX в оценке риска остеопоротических переломов у женщин Украины / Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. // Боль. Суставы. Позвоночник. - 2013. - №2. - С. 32-43.

61. Попсуйшапка О.К. Клініко-морфологічні стадії процесу зрощення відламків кістки / Попсуйшапка О.К., Літвішко В.О., Ашукіна Н.О. // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 1. - С. 10-14.

62. Регионарная анестезия: Самое необходимое в анестезиологии / Рафмелл Д.П., Нил Д.М., Вискоуми К.М.; Пер. с англ.; Под общ. ред. Зильбера А.П., Мальцева В.В. 2-е изд. - М.: МЕДпресс-информ, 2008. - 272с.: ил. С. 212-214.

63. Ринденко В.Г. Симпозіум ''Загальні принципи лікування відкритих та вогнепальних пошкоджень" / Ринденко В.Г., Ринденко С. В., Феськов О.Е. // Медицина неотложных состояний. - 2011. - 6. - С. 148-156.

64. Рожко В.І. Тромбоемболія легеневої артерії / Рожко В.І. та ін. // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - Київ - 2012. - № 1-д. - С. 424-425.

65. Руководство по клинической анестезиологии / Под ред. Полларда Б.: Пер. с англ.; Под общ. ред. Колотилова Л.В., Мальцева В.В. // М.: МЕДпресс-информ, 2006. - С. 775.

66. Русин В.І. Венозна гемодинаміка в умовах гострого варикотромбофлебіту великої підшкірної вени / Русин В.І. та ін. // Хірургія України. - 2014. - №2 (25). - С. 19-23.

67. Русин В.І. Прямі методи парціальної оклюзії нижньої порожнистої вени / Русин В.І. та ін. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина". - 2012. - № 2(44). - С. 106-111.

68. Сабадош Р.В. До питання про впровадження міжнародної номенклатури венозної системи нижніх кінцівок в Україні / Сабадош Р.В., Кобза І.І. // Хірургія України. - 2012. - № 1. - С. 16-25.

69. Сабадош Р.В. Тромбози сафеностегнового та сафенопідколінного з'єднань / Сабадош Р.В. // Украинский журнал хирургии. - 2014. - 1 (24). - С. 6-10.

70. Самохін А.В. Досвід оперативного лікування переломів виростків великогомілкової кістки / Самохін А.В., Мельник І.В. // Лікарська справа. - 2012. - № 8. - С. 81-84.

71. Сандер С.В. Комплексна оцінка колатерального кровообігу в нижніх кінцівках / Сандер С. В. // Серце і судини. - 2011. - № 1. - С. 71-78.

72. Страфун С.С. Неврологічні ускладнення переломів та переломовивихів у кульшовому суглобі / Страфун С. С., Гайович В.В., Гайко О.Г. // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2011. - №4. - С. 9-12.

73. Сумин А.Н. Непрямые антикоагулянты в профилактике тромбоэмболических осложнений у больных после инфаркта миокарда / Сумин А.Н. // Кардиология. - 2012. - Том 52, №4. - С. 68-73.

74. Тарабрiн О.О. Тромбонебезпечність у хірургії: діагностика, профілактика та корекція / Автореф. дис. д. мед. н. - Одеса, 1999, 42с.

75. Тарабрин О.А. Синдром жировой эмболии: диагностика, профилактика и интенсивная терапия / Тарабрин О.А., Басенко И.Л., Буднюк А.А. // Методические рекомендации, Одесса - 2009. - 28 с.

76. Тарабрин О.А. Тромбоэмболия легочной артерии. Современная концепция, базовые принципы терапии / Тарабрин О.А., Симовских А.В., Кирпичникова Е.П. // Методические рекомендации, Одесса - 2003. - 32 с.

77. Тарабрин О.А. Современные аспекты анестезиологического обеспечения и профилактика тромбогеморрагических осложнений у больных при эндопротезировании тазобедренного сустава / Тарабрин О.А. и соавт. // Методические рекомендации, Одесса - 2009. - 44 с.

78. Тарабрин О.А. Использование бемипарина в комплексной профилактике и коррекции нарушений гемокоагуляции у больных с раком тела матки на этапах хирургического лечения / Тарабрин О.А и соавт. // Здоровье женщины. - 2010. - №3(49). - С. 52-55.

79. Тарабрин О.А. Влияние гидроксиэтилкрахмалов на систему гемостаза при остром деструктивном панктреатите / Тарабрин О.А., Щербаков С. С., Гавриченко Д.Г. //Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. - 2011. - Т. 12. - №3. - С. 106-107.

80. Тромбоэмболия малого круга кровообращения: Диагностика, лечение, эндоваскулярная хирургия, профилактика / Ханевич М.Д., Хрупкий В.И., Зубрицкий В.Ф. и др. - М.; Петрозаводск, 2003. - 400 с.

81. Тютрин И.И. Методика исследования и интегральной оценки реологических свойствкрови (Расшифровка и интерпретация графика изменений агрегатного состояния крови). Актуальные проблемы клинических исследований агрегатного состояния крови / Тютрин И.И., Шписман М.Н., Стеценко А.И. // Томск. - 1997. - 322 с.

82. Тютрин И.И. Диагностика тромбогеморрагических расстройств в режиме реального времени. Возможно ли это? / Тютрин И.И. и соавт // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2012. - №1-д. - С. 510-513.

83. Тяжелов О.А. Моделювання процесів підтримки вертикальної пози / Тяжелов О.А. та ін. // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - №1. - С. 17-21.

84. Фармакологическая характеристика тромболитических средств // Медицина неотложных состояний. - 2010. - №3(28). - С. 91-96.

85. Філіпенко В.А. Стан системи гемостазу у хворих на остеоартроз великих суглобів / Філіпенко В.А. та ін. // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2011. - №3. - С. 28-32.

86. Філіпенко В.А. Профилактика тромбоэмболических осложнений при эндопротезировании суставов с использованием еноксипарина / Філіпенко В.А. та ін. // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2012. - №4. - С. 8-11.

87. Фіщенко В.О. Оцінка ефективності профілактики венозних тромбоемболічних ускладнень при ендопротезуванні кульшового суглоба / Фіщенко В.О., Рубленко А.М., Псюк С. С. // Травма. - 2012. - №2 (том 13). - С. 4-9.

88. Фломин Ю.В. Профилактика венозного тромбоэмболизма у лежачих больных: пропасть между наукой и практикой / Фломин Ю.В., Кожина Н.Н. // Медицина неотложных состояний. - 2008. - №3. - С. 111-116.

89. Фурман Н.В. Значение определения уровня D-димера плазмы крови для диагностики тромбоэмболии легочной артерии / Фурман Н.В., Киселев А.Р., Довгалевский П.Я // Медицина неотложных состояний. - 2008. - №3. - С. 89-92.

90. Хижняк А.А. Профилактика и лечение тромбоэмболических осложнений в хирургической практике / Хижняк А.А. // Клиническая хирургия. - 2002. - №7. - С. 43-45.

91. Чуев П.Н. Политравма - организация медицинской помощи и алгоритм интенсивной терапии / Чуев П.Н. и др. / /Методические рекомендации. - Одесса, 2002. - 36 с.

92. Шано В.П. Современный венозный тромбоэмболизм: профилактика послеоперационных тромбоэмболических осложнений / Шано В.П. соавт. // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2012. - №1-д. - С. 598-599.

93. Шейко В.Д. Интенсивная терапия неконтролируемого внутреннего кровотечения до проведения хирургического гемостаза при политравме / Чуев П.Н. и др. // Клінічна хірургія. - 2013. - №12. - С. 49-52.

94. Шиффман Ф. Дж. Патофизиология крови / Пер. с англ., М.: "Издательство БИНОМ"// - 2007-448 с.: ил.

95. Шищук В.Д. Алгоритм надання медичної допомоги у разі дорожньо-транспортної політравми в умовах сільської місцевості на ранньому госпітальному етапі / Шищук В.Д. // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2011. - № 4. - С. 47-50.

96. Шулутко Е.М. Контроль эффективности низкомолекулярных гепаринов / Шулутко Е.М. и соавт. // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2012. - №1-д. - С. 621-623.

97. Щелоков А.Л. Комбинированная профилактика венозных тромбоэмболических осложнений у пострадавших с переломами проксимального отдела бедренной кости / Щелоков А.Л. и сoавт. // Вестник травматологии и ортопедии. - 2007. - №1. - С. 16-21.

98. Эпидуральная анестезия и аналгезия / Суслов В.В. и др.// - Харьков: СИМ, 2011. - 254 с.

99. Agadzhanyan V.V. Systemic inflammatory response syndrome and multiple organ dysfunction in children with polytrauma / Agadzhanyan V.V., Khokhlova O.I. // Politravma. - 2012. - №4. - Р. 73-81.

100. Ageno W. Prevention of in-hospital VTE: why can't we do better? / Ageno W., Dentali F. // Lancet. - 2008. - Vol. 371. - P. 361-62.

101. Aksekili M.A. The results of minimally invasive percutaneous plate osteosynthesis (MIPPO) in distal and diaphyseal tibial fractures / Aksekili M.A. et al. // Acta Orthop Traumatol Turc. - 2012. - №46(3). - Р. 161-167.

102. Amin A.N. Retrospective administrative database study of the time period of venous thromboembolism risk during and following hospitalization for major orthopedic or abdominal surgery in real-world US patients / Amin A.N. et al. // Hosp Pract (Minneap). - 2011. - №39. - Р. 7-17.

103. Antithrombotic Therapy and Prevention of Thrombosis 9^th edition: American College of Chest Physicians Evidence-Based Clinical Practice Guidelines / Chest //. - 2012. - P. 3-48.

104. Barclay L. Fondaparinux prevents venous thromboembolism better than enoxaparin/ BarclayL. // Medscape Medical News. - 2002. - №2. - Р. 10-13.

105. Becattini C. Aspirin for preventing the recurrence of venous thromboembolism / Becattini C. et al. // N Engl J Med. - 2012 - №366. - Р. 1959-1967.

106. Bernhard M. Политравма: организация помощи на догоспитальном этапе / Bernhard M., Helm M., Grieles A. // Медицина неотложных состояний. - 2011. - № 6. - С. 131-137.

107. Boutitie F. Influence of preceding length of anticoagulant treatment and initial presentation of venous thromboembolism on risk of recurrence after stopping treatment: analysis of individual participants' data from seven trials / Boutitie F. et al. // Br Med J. - 2011. - №342. - Р. 3036.

108. Bruch T.P. Is point-of-care accurate for indicating thrombolysis in anticoagulated patients on oral anticoagulation treatments? / Bruch T.P. et al. // Arq Neuropsiquiatr. - 2014. - №72(7). - 487-489.

109. Bueno S.R. Atlas of haemostasis. - 2007. - Vol. II. - 126 p.

110. Buller H.R. Enoxaparin followed by once-weekly idrabiotaparinux versus enoxaparin plus warfarin for patients with acute symptomatic pulmonary embolism: a randomised, double-blind, double-dummy, non-inferiority trial / Buller H.R. et al. // Lancet. - 2012. - 379. - Р. 123-129.

111. Bushnell C. Guidelines for the prevention of stroke in women: a statement for healthcare professionals from the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke / Bushnell C. et al. // Erratum in: Stroke. -2014. - №45(5). - Р. 1545-1588.

112. Carrier M. Residual vein obstruction to predict the risk of recurrent venous thromboembolism in patients with deep vein thrombosis: a systematic review and meta-analysis / Carrier M. et al. // J Thromb Haemost. - 2011. - №9. - Р. 1119-1125.

113. Cavusoglu E., Lakhani M., Marmur J.D. The activated clotting time (ACT) can be used to monitor enoxaparin and dalteparin after intravenous administration / Cavusoglu E., Lakhani M., Marmur J.D. // J. Invasive Cardiol. - 2005. - №17(8). - Р.416-421.

114. Charles A. Preventing bleeding and thromboembolic complications in atrial fibrillation patients undergoing surgery / Charles A. // Neuro-Psiquiatr. - 2015. - Vol.73. - №.8. - Р. 22-27.

115. Christopher S. King. Moving Toward a More Ideal Anticoagulant: The Oral Direct Thrombin and Factor Xa Inhibitors / Christopher S. King et al. // Chest. - 2013. - 1№43(4). - Р. 1106-1116.

116. Chua W. Epidemiological analysis of outcomes in 323 open tibial diaphyseal fractures: a nine-year experience / Chua W. et al. // Singapore Med J. - 2012. - №53(6). - Р. 385-389.

117. Cohen A.T. Rivaroxaban for thromboprophylaxis in acutely ill medical patients. The Magellan investigators / Cohen A.T. et al. // N Engl J Med. - 2013. - №368. - Р. 513-23.

118. Cook D. Dalteparin versus unfractionated heparin in critically ill patients / Cook D. et al. // N Engl J Med. - 2011. - №364. - Р. 305-314.

119. Costin J. Reversal agents in development for the new oral anticoagulants / Costin J. et al. // Postgrad Med. - 2014. - №126(7). - 1С. 9-24.

120. Dentali F. Meta-analysis: anticoagulant prophylaxis to prevent symptomatic venous thromboembolism in hospitalized medical patients / Dentali F. et al. // Ann. Intern. Med. - 2007. - Vol. 146. - P. 278-288.

121. Di Nisio M. Thrombophilia and outcomes of assisted reproduction technologies: a systematic review and meta-analysis / Di Nisio M. et al. // Blood. - 2011. - V.118. - P. 2670-2678.

122. Douketis J.D. Perioperative management of antithrombotic therapy: antithrombotic therapy and prevention of thrombosis, 9th ed.: American College of Chest Physicians Evidence-Based Clinical Practice Guidelines / Douketis J.D. et al. / Chest. - 2012. - V.141(2 Suppl). - e326S-50S.

123. Douketis J. Risk of recurrence after venous thromboembolism in men and women: patient level meta-analysis / Douketis J. et al. // Br Med J. - 2011. - V.342. - P. 813.

124. Douma R.A. Performance of 4 clinical decision rules in the diagnostic management of acute pulmonary embolism: a prospective cohort study / Douma R.A. et al. // Ann Intern Med. - 2011. - V.154. - P. 709-718.

125. Duan X. Intramedullary nailing for tibial shaft fractures in adults / Duan X. et al. // Cochrane Database Syst Rev. 2012.

126. Eriksson B.I. Fondaparinux compared with enoxaparin for the prevention of venous thromboembolism after hip-fracture surgery / Eriksson B.I. et al. // N. Engl. J. Med. - 2001. - №345. - P. 1248-1304.

127. Eriksson B.I. Oral dabigatran versus enoxaparin for thromboprophylaxis after primary total hip arthroplasty (RE-NOVATE II*). A randomised, double-blind, non-inferiority trial / Eriksson B.I. et al. // Thromb Haemost 2011. - №105. - P. 721-729.

128. Es J. The combination of four different clinical decision rules and an age-adjusted D-dimer cut-off increases the number of patients in whom acute pulmonary embolism can safely be excluded / Es J. et al. // Thromb Haemost. - 2012. - V.107. - P. 167-171.

129. Ferguson J. Low-molecular-weight heparins and glycoprotein IIb//IIIa antagonists in acute coronary syndromes / Ferguson J. // J. Invasive Cardiol. - 2004. - V.16(3). - P. 136-144.

130. Furie K.L. Oral antithrombotic agents for the prevention of stroke in nonvalvular atrial fibrillation: a science advisory for healthcare professionals from the American Heart Association/American Stroke Association / Furie K.L. et al. // Stroke. - 2012. - V.43(12). - P. 3442-3453.

131. Gaebler C. Reamed versus minimally reamed nailing: a prospectively randomised study of 100 patients with closed fractures of the tibia / Gaebler C. et al. // Injury. - 2011. - V.42 Suppl 4: eS17-21.

132. Galliera E. Bone formation and resorption markers as diagnostic tools for bonemetastases evaluation / Galliera E. at al. // Int. J. Biol. Markers. - 2012. - V.27(4). - P. 395-399.

133. Garcia-Fuster M.J. Should we look for silent pulmonary embolism in patients with deep venous thrombosis? / Garcia-Fuster M.J. et al. // BMC Cardiovasc Disord. - 2014. - №14. - P. 178.

134. Goldhaber S.Z. Apixaban versus enoxaparin for thromboprophylaxis in medically ill patients / Goldhaber S.Z. et al. // N Engl J Med. - 2011. - V.365. - P. 2167-2177.

135. Grigoris T. Low-molecular-weight heparins in acute coronary syndromes / Grigoris T. // Am. J. Hematol. - 2002. - V.69. - P. 219-222.

136. Gronich N. Higher risk of venous thrombosis associated with drospirenone-containing oral contraceptives: a population-based cohort study / Gronich N., Lavi I., Rennert G. // Can Med Ass J. - V.183. - e1319-1325.

137. Hacking N.M. Prevention of deep vein thrombosis and pulmonary embolus / Hacking N.M., Hellewell A., Sadler P. // Anesthesia & intensive care medicine. - 2006. - Vol. 7, Is. 12. - P. 449-452.

138. Healey J.S. Periprocedural bleeding and thromboembolic events with dabigatran compared to warfarin: results from the RE-LY Randomized Trial / Healey J.S. et al. // Circulation. - 2012. - V.126. - P. 343-348.

139. Hirsh J. Guidelines for prevention of venous thromboembolism in major orthopedic surgery. Summary of the American College of Chest Physicians. - London: BD Decker Inc., Hamilton, 2005. - P.3.

140. Hosalkar H., Pandya N.K., Baldwin. K., 2013. Neuro-Orthopedics. In N.D. Zasler, D.I. Katz & R.D. Zafonte (Eds.), Brain Injury Medicine (pp. 850-872). New York, NY: Demos Medical Publishing.

141. Hull R.D. Long-term low-molecular-weight heparin and the post-thrombotic syndrome: a systematic review / Hull R.D., Liang J., Townshend G. // Am J Med. - 2011. - V.124. - P. 756-765.

142. Ilveskero S. Differential inhibitory affects of platelet glycoprotein IIb/IIIa antagonists on aggregation induced by procoagulant agonists / Ilveskero S., Lassila R. // Thrombosis Research. - 2006. - Vol. 117 - №3. - P. 291-298.

143. Ivanhoe C.B., Durand-Sanchez A. & Spier E.T.б 2012. Acute Rehabilitation. In N.D. Zasler, D.I. Katz, & R.D. Zafonte (Eds.), Brain Injury Medicine (pp. 385-405). New York, NY: Demos Medical Publishing.

144. Janssen M.C. Local and systemic thrombolytic therapy for acute deep venous thrombosis / Janssen M.C. et al. // Ned. J. Med. - 2005. - Vol. 63, № 3. - P. 81-89.

145. Jason Chang. Can You Detect and Appropriately Treat Deep Venous Thrombosis? Medscape. - 2015.

146. Jick S.S. Risk of non-fatal venous thromboembolism in women using oral contraceptives containing drospirenone compared with women using oral contraceptives containing levonorgestrel: case-control study using United States claims data / Jick S.S., Hernandez R.K. // Br Med J. - 2011. - V.342. - P. 2151.

147. Jodi M.B. The Association of Thromboembolic Complications and Blood Group in Patients with Atrial Fibrillation / Jodi M.B. et al. // Circulation. - 2011. - A12072.

148. Kaatz S. Venous thromboembolism prophylaxis after hospital discharge: transition to preventive care / Kaatz S., Spyropoulos A.C. // Hosp Pract (Minneap). - 2011. - V.39. - P. 7-15.

149. Kakkar A.K. Low-molecular-weight heparin and mortality in acutely ill medical patients / Kakkar A.K. et al. // N Engl J Med. - 2011. - V.365. - P. 2463-2472.

150. Kakkar A.K. Low molecular weight heparin therapy with dalteparin, and survival in advanced cancer: the fragmin advanced malignancy outcome study (FAMOUS) / Kakkar A.K. et al. // J. clinical oncology. - 2004. - P. 1944-1948.

151. Kakkos S.K. Can combined (mechanical and pharmacological) modalities prevent fatal VTE? / Kakkos S.K. et al. // Int Angiol. - 2011. - V.30. - P. 115-122.

152. Kearon C. Antithrombotic therapy for VTE disease: Antithrombotic Therapy and Prevention of Thrombosis, 9th ed: American College of Chest Physicians Evidence-Based Clinical Practice Guidelines / Kearon C. et al. // Chest. - 2012. - V.141. - e419S-94S.

153. Kearon C. Influence of hereditary or acquired thrombophilias on the treatment of venous thromboembolism / Kearon C. // Curr Opin Hematol. - 2012. - V.19. - P. 363-370.

154. Kernan W.N. Guidelines for the prevention of stroke in patients with stroke and transient ischemic attack: a guideline for healthcare professionals from the American Heart Association / Kernan W.N. et al. // American Stroke Association. Stroke. - 2014. - V.45(7). - P. 2160-2236.

155. Kim D. Effects of cortisol secreted via a 12-h infusion of adrenocorticotropic hormone on mineral homeostasis and bone metabolism in ovariectomized cows / Kim D. et al. // Domest. Anim. Endocrinol. - 2012. - V.43 (3). - P.264-269.

156. Lederle F.A. Venous thromboembolism prophylaxis in hospitalized medical patients and those with stroke: a background review for an American College of Physicians Clinical Practice Guideline / Lederle F.A. et al. // Ann Intern Med. - 2011. - V.155. - P. 602-615.

157. Lidegaard O. Risk of venous thromboembolism from use of oral contraceptives containing different progestogens and oestrogen doses: Danish cohort study / Lidegaard O. et al. // Br Med J. - 2011. - V.343. - P. 6423.

158. Lumachi F. Relationship between Bone Formation Markers Bone Alkaline Phosphatase, Osteocalcin and Amino-terminal Propeptide of Type I Collagen and Bone Mineral Density in Elderly Men. Preliminary Results / Lumachi F. et al. // In Vivo. - 2012. - V.26. - P. 1041-1044.

159. Mahan C.E. Venous thromboembolism pharmacy intervention management program with an active, multifaceted approach reduces preventable venous thromboembolism and increases appropriate prophylaxis / Mahan C.E. et al. // Clin Appl Thromb Hemost. - 2012. - V.18. - P. 45-58.

160. Margaglione M. Population genetics of venous thromboembolism. A narrative review / Margaglione M., Grandone E. // Thromb Haemost. - 2011. - V.105. - P. 221-231.

161. Mary L.S. Critical Care Nursing / Mary L.S. et al. // Elsevier Health Sciences. - 2013. - P. 768.

162. McRae J. Treatment options for venous thromboembolism: lessons learnt from clinical trials / McRae J. // Thrombosis Journal. - 2014. - V.12. - P. 27.

163. Murali P. Diaphyseal Tibial Fractures / Murali P. et al. // Medscape. - 2016. - V.22. - P. 123-129.

164. Nelson-Piercy C. Tinzaparin use in pregnancy: an international, retrospective study of the safety and efficacy profile / Nelson-Piercy C. et al. // Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. - 2011. - V.159. - P. 293-299.

165. Nordqvist Christian. What is deep vein thrombosis? What is DVT? // Medical News Today, 2013.

166. Olie V. Hormone therapy and recurrence of venous thromboembolism among postmenopausal women / Olie V. et al. // Menopause. - 2011. - V.18. - P. 488-493.

167. Palmowski K. Diagnosis of pulmonary embolism: conventional ventilation/perfusion SPECT is superior to the combination of perfusion SPECT and nonenhanced CT / Palmowski K. et al. // Respiration. - 2014. - V.88(4). - P. 291-297.

168. Pannucci C.J. Validation of the Caprini risk assessment model in plastic and reconstructive surgery patients / Pannucci C.J. et al. // J Am Coll Surg. - 2011. - V.212. - P. 105-112.

...