Удосконалення тактики ведення дітей з рекурентними захворюваннями респіраторного тракту на підставі вивчення імуно-морфологічних особливостей патології носоглотки

Серед дітей 2-ї групи, порівняно з дітьми 1-ї групи, статистично значуще частіше реєструється зменшення сироваткового вмісту IgА (на 15,0%, p<0,05), IgM (на 15,0%, p<0,05) та концентрації sIgA у слині (на 15,0%, p<0,05).

Кількість дітей груп спостереження з відхиленнями показників сироваткового вмісту ФНП-б та ІФН-г представлена у табл. 4.4.

Таблиця 4.4. Кількість дітей груп спостереження з відхиленнями показників сироваткового вмісту ФНП-б та ІФН-г

Діапазон показника	Група 1, n=60	Група 2, n=60	Група 3, n=60
	ФНП-б, пг/мл
Вище норми (?8,22)	30 (50,0%)*?	21 (35,0%)*	6 (10,0%)
У межах норми (0,2-8,21)	30 (50,0%)	39 (65,0%)	54 (90,0%)
Нижче норми (?0,1)	0	0	0
	ІФН-г, пг/мл
Вище норми (?5,10)	33 (55,0%)*?	15 (25,0%)*	6 (10,0%)
У межах норми (0,40±5,10)	20 (33,3%)	23 (38,3%)	53 (88,3%)
Нижче норми (?0,39)	7 (11,7%)?	22 (36,7%)*	1 (1,7%)

Примітки:

1. * - вірогідність відмінностей з показниками 3-ї групи (р<0,05);

2. ? - вірогідність відмінностей з показниками 2-ї групи (р<0,05).

В результаті дослідження показників сироваткового вмісту цитокінів встановлено, що у дітей 1-ї групи, порівняно з дітьми 3-ї групи, статистично значуще частіше реєструється збільшення сироваткового вмісту ФНП-б (на 40,0%, p<0,05) та ІФН-г (на 45,0%, p<0,05).

У дітей 2-ї групи, порівняно з дітьми 3-ї групи, статистично значуще частіше реєструється збільшення сироваткового вмісту ФНП-б (на 25,0%, p<0,05) та ІФН-г (на 15,0%, p<0,05), зменшення концентрації ІФН-г (на 35,0%, p<0,05).

Серед дітей 2-ї групи, порівняно з дітьми 1-ї групи, статистично значуще частіше реєструється зменшення сироваткового вмісту ІФН-г (на 25,0%, p<0,05).

4.2 Гістоморфологічна характеристика лімфоїдних структур носоротоглотки, видалених у дітей 2-ї групи в результаті аденотомії

Усі зразки глоткових мигдалин (60 зразків) після аденотомії при макроскопічному дослідженні були представлені фрагментами сіро-рожевої тканини різних розмірів, з наявністю складок слизової оболонки на поверхні. Залежності обсягу вилученої лімфоїдної тканини від клінічного ступеня збільшення аденоїдів не відмічалося. Так, при II клінічному ступені гіпертрофії лімфоїдної тканини у 12 (20,0%) випадків матеріал був більш об'ємним, ніж при гіпертрофії III ступені (р<0,05). У зв'язку з тим, що майже весь операційний матеріал був фрагментований, розміри видаленої лімфоїдної тканини не прдставлялось можливим розрахувати.

В структурі глоткової мигдалини при мікроскопії чітко диференціювалася фолікулярна (В-залежна зона) і дифузна (Т-залежна зона) лімфоїдна тканина, а також епітеліальний пласт, виділяючи компоненти криптолімфонів (рис. 1, 2).

Рисунок 1. Гістологічний зріз тканини видалених гіперплазованих аденоїдів. В-залежна фолікулярна і Т-залежна дифузна лімфоїдна тканина

На рис.1 представлені збільшені В-залежні вторинні фолікули, розділені вузькими полями Т-залежної дифузної лімфоїдної тканини, що свідчить про переважну бактеріальну стимуляцію криптолімфонів. Широкі поля Т-залежної дифузної лімфоїдної тканини, як прояви вірусного навантаження на лімфоїдну тканину, позбавлені фолікулів, зустрічалися значно рідше.

Рисунок 2. Гістологічний зріз тканини аденоїдів. Епітеліальний пласт, компоненти криптолімфонів

На рис. 2 показані дрібні В-залежні вторинні фолікули, оточені широкою смужкою Т-залежної дифузної лімфоїдної тканини, що свідчить про переважання вірусної стимуляції зон лімфоепітеліального симбіозу.

Вторинні лімфатичні фолікули розташовувалися в один ряд під епітеліальним пластом між щільною дифузною парафолікулярною лімфоїдною тканиною у 39 зразках (65,0%, p<0,05), при правильній подовжній орієнтації зрізу мали виражену полярність у матеріалі 43 спостережень (71,7%, p<0,05). Фолікулярна і дифузна лімфоїдна тканини були розподілені нерівномірно.

Разом з описаною структурою у 9 випадках (15,0%) зустрічалися ділянки дифузної лімфоїдної тканини, позбавленої фолікулів, і / або з наявністю дискретно розташованих первинних фолікулів у 12 зразках (20,0%, p<0,05). При проведенні морфометрії аденоїдів виявлені зворотні відношення між відносними площами фолікулярної і дифузної лімфоїдної тканини.

Покривний і лакунарний ретикулярний епітелій криптолімфона глоткової мигдалини характеризувався достатньою взаємодією з лімфоїдною тканиною. Це проявлялося наявністю в епітеліальному пласті лімфоцитів, формуючи зони лімфоепітеліального симбіозу у матеріалі 43 спостережень (71,7%, p<0,05), або проникненням ефекторних лімфоцитів в диференційований респіраторний епітелій в 17 випадках (28,3%, p<0,05).

Встановленою особливістю покривного епітелію було зниження розповсюдженості і виразності зони лімфоепітеліального симбіозу у 50 зразках (83,3%, р<0,05) і збільшення поширеності респіраторного епітелію 47 випадках (78,3%, р<0,05), при збереженні ділянок лімфоепітеліального симбіозу у 54 спостереженнях (90,0%, р<0,05).

Під базальною мембраною епітеліального пласту глоткової мигдалини знаходився власний прошарок слизової оболонки, в якому розташовувалася щільно упакована Т-залежна дифузна лімфоїдна тканина, що містить В-залежні первинні і вторинні лімфатичні фолікули. Дифузна лімфоїдна тканина у всіх 60 зразках (100,0%, р<0,05) представлена малими лімфоцитами з тонким обідком цитоплазми і щільним базофільним ядром. В субепітеліальній зоні виявлялися еозинофіли - у 17 (28,3%, р<0,05) та плазматичні клітини - у 11 (18,3%, р<0,05).

По відношенню до фолікулів і епітелію, Т-залежна дифузна лімфоїдна тканина мала декілька варіантів розташування - міжфолікулярна, субепітеліальна і така, що містилася у зоні судинного прошарку. Субепітеліальна зона дифузної лімфоїдної тканини аденоїдів у 53 зразках (88,3%, р<0,05) була щільнішою за дифузну міжфолікулярну і дифузну лімфоїдну тканину судинного прошарку. У 57 випадках (95,0%, р<0,05) в дифузній лімфоїдній тканині судинного прошарку виявлялися лімфатичні судини, що відводили артеріоли, венули.

В структурі аденоїдів в 41 зразку (68,3%, р<0,05) зустрічалися В-залежні первинні лімфатичні фолікули, а в 33 зразках (55,0%, р<0,05) - вторинні лімфатичні фолікули. Виявлялися вторинні фолікули, гермінативні центри яких представлені лише поодинокими макрофагами у 28 зразках (46,7%, р<0,05) або без них - у 23 (38,3%, р<0,05). В 11 спостереженнях (18,3%, р<0,05) зустрічалися вторинні фолікули, в гермінативних центрах яких виявлялася велика кількість макрофагів по всій площині зрізу. Вторинні фолікули мали не лише форму еліпса, але і виражену полярність, яка проявлялася відмінністю між базальною частиною фолікула, яка прилягала до судинного шару і була апікально звернена до епітелію. Отже, у гістоморфологічній структурі глоткової мигдалини у дітей 2-ї групи переважала відносна і абсолютна площі В-залежних вторинних фолікулів, поряд з якою, по мірі збільшення частоти захворюваності на ГРЗ, наростала відносна площа парафолікулярної Т-залежної лімфоїдної тканини, а також знижувалася протяжність зони лімфоепітеліального симбіозу. Таким чином, дослідження стану імунної системи продемонструвало, що залежно від наявності чи відсутності глоткової мигдалини змінюються деякі параметри функціонування локального і системного захисту. У дітей 1-ї групи має місце посилення прозапальних сигналів з поверхні лімфоїдних утворень глотки, що свідчить про підвищене антигенне навантаження. У дітей 2-ї групи, навпаки, має місце деяке зниження активності імунних процесів, але за рахунок ятрогенної втрати лімфоепітеліальних індуктивно-ефекторних зон, а не послаблення ксеногенного тиску.

4.3 Кореляційний зв'язок показників цитоархітектоніки слизової оболонки носу зі станом гістоморфології лімфоїдної тканини глоткової мигдалини

Для виявлення взаємозв'язку між показниками цитоархітектоніки слизової оболонки носу зі станом гістоморфології лімфоїдної тканини глоткової мигдалини проведений кореляційний аналіз даних, отриманих при обстеженні дітей 2-ї групи спостереження. Коефіцієнти кореляції представлені у табл. 4.5.

Як видно з даних, які представлені у табл.4.5, деякі особливості цитоморфологічної картини слизової оболонки носу у дітей 2-ї групи статистично пов'язані зі станом гістоморфологічної побудови лімфоїдної тканини глоткової мигдалини.

Більше всього статистично значущих кореляційних зв'язків (по 3) серед показників цитоморфологічного дослідження слизової оболонки носу мали: наявність на назальній мукозальній поверхні нейтрофільних гранулоцитів, дистрофічного епітелію та еритроцитів з нитками фібрину.

Таблиця 4.5. Кореляційний зв'язок (r) між показниками цитоархітектоніки слизової оболонки носу зі станом гістоморфології лімфоїдної тканини глоткової мигдалини у дітей 2-ї групи спостереження

Лімфоїдна тканина аденоїдів/ Слизова оболонка носу	Розмір площі вторинних фолікулів	Розмір площі парафолікулярної лімфоїдної тканини	Протяжність зони лімфоепітеліального симбіозу	Склерозування лімфоїдної тканини
Дистрофічний епітелій більше 20 клітин у полі зору	-0,15	+0,59*	-0,66*	+0,36
Еритроцити більше 5 у полі зору, нитки фібрину	+0,58*	+0,33	-0,55*	+0,34
Еозинофільні гранулоцити більше 10% у полі зору	+0,62*	+0,45	+0,27	-0,35
Нейтрофільні гранулоцити більше 60% у полі зору	+0,58*	+0,60*	-0,59*	+0,31
Лімфоцити більше 30% у полі зору	+0,43	+0,73*	-0,33	+0,42
Міцелій і / або спори грибів	+0,58*	+0,44	+0,55*	+0,31
Мікрофлора (коки, палички)	+0,78*	+0,59*	+0,62*	+0,22

Примітка. * - вірогідність кореляційного зв'язку (р<0,05).

Загалом наявність статистично значущих сильних кореляційних зв'язків між цитологічною структурою слизової оболонки носу та морфологією тканини глоткової мигдалини обґрунтовує можливість використовувати цитоморфологічне дослідження назальної мукозальної поверхні для оцінки стану гістоморфологічної побудови лімфоїдних утворень носоглотки.

5. Прогнозування ризику розвитку імунних порушень у дітей з гіперплазією лімфоглоткового кільця з розробкою диференційованих лікувально-профілактичних заходів

5.1 Прогнозування ризику розвитку імунних порушень у дітей залежно від стану лімфоїдних структур глоткового кільця

Різноманітний характер коливань показників функціонування вродженого та адаптивного імунітету у дітей 1-ї та 2-ї груп обумовив необхідність прогнозувати ризик імунних зсувів та їх можливий напрямок з метою своєчасної ефективної корекції та попередження подальших порушень. Шляхом оцінки ВШ спрогнозована ймовірність того, що втрата імунокомпетентгого органу (глоткової мигдалини) у дітей з ГЛГК призведе до негативних змін збоку фагоцитозу, клітинної та гуморальної ланок імунного захисту.

Результати дослідження ВШ ймовірності розвитку порушень вродженого імунітету між дітьми 1-ї та 2-ї груп спостереження у періоді соматичного благополуччя представлені в табл. 5.1.

Таблиця 5.1. Показники ВШ ймовірності розвитку порушень вродженого імунітету у дітей після аденотомії

Діапазон величини показника	Група 1, n=60	Група 2, n=60	ВШ, ДІ 95%
Фагоцитарний індекс
Фагоцитарне число
Нижче норми (?4%)	13 (21,7%)	18 (30,0%)	0,65 (0,28-1,47)
Індекс завершеності фагоцитозу
Нижче норми (<1)	13 (21,7%)	22 (36,7%)	0,48 (0,21-1,07)
НСТ-тест (спонтанний)
Вище норми (?27%)	32 (53,3%)	19 (31,7%)	2,46 (1,17-5,19)
Нижче норми (?11%)	5 (8,3%)	8 (13,3%)	0,59 (0,18-1,92)
Індекс НСТ-тесту (спонтанного)
Нижче норми (?0,1 од.)	10 (16,7%)	17 (29,3%)	0,51 (0,21-1,22)
НСТ-тест (стимульований стафілококом)
Вище норми (?51%)	10 (29,4%)	1 (1,7%)	11,8 (1,46-95.39)
Нижче норми (?39%)	5 (8,3%)	16 (26,9%)	0,25 (0,09-0,74)
Індекс НСТ-тесту (стимульованого стафілококом)
Вище норми (?1,6 од.)	3 (5,0%)	1 (1,7%)	3,11 (0,31-30,74)
Нижче норми (?0,4 од.)	2 (3,3%)	17 (29,3%)	0,09 (0,02-0,40)
CD16, (х109/л)
Вище норми (?0,45)	5 (8,3%)	3 (5,0%)	1,73 (0,39-7,58)
Нижче норми (?0,13)	8 (13,3%)	7 (11,7%)	1,17 (0,39-3,44)

Як видно з даних, що наведені у табл.5.1, діти 1-ї групи, на відміну від дітей після аденотомії, мають більший ризик підвищення спонтанного та стимульованого стафілококом НСТ-тесту, індексу стимульованого НСТ-тесту та кількості CD16.

Проведення аденотомії у дітей 2-ї групи сприяло збільшенню ймовірності порушень показників фагоцитозу - зниженню показників фагоцитарного індексу та фагоцитарного числа зі зменшенням завершеності фагоцитозу та величини спонтанного та стимульованого НСТ-тесту.

Показники ВШ ймовірності розвитку порушень клітинної ланки адаптивного імунітету між дітьми 1-ї та 2-ї груп спостереження у періоді соматичного благополуччя представлені в табл. 5.2.

Таблиця 5.2. Показники ВШ ймовірності розвитку порушень клітинної ланки адаптивного імунітету у дітей після аденотомії

Діапазон величини показника	Група 1, n=60	Група 2, n=60	ВШ, ДІ 95%
CD3, (х109/л)
Вище норми (?2,14)	22 (36,7%)	17 (28,3%)	1,46 (0,68-3,16)
Нижче норми (?1,04)	2 (3,3%)	6 (10,0%)	0,31 (0,06-1,60)
CD4, (х109/л)
Вище норми (?1,16)	13 (21,7%)	19 (26,9%)	0,60 (0,26-1,36)
Нижче норми (?0,51)	1 (1,7%)	1 (1,7%)	1,00 (1,00-1,00)
CD8, (х109/л)
Вище норми (?0,99)	15 (25,0%)	20 (33,3%)	0,67 (0,30-1,47)
Нижче норми (?0,42)	1 (1,7%)	1 (1,7%)	1,00 (1,00-1,00)
CD19, (х109/л)
Вище норми (?0,18)	18 (30,0%)	9 (15,0%)	2,43 (0,99-5,96)
Нижче норми (?0,62)	0	4 (6,7%)	0
CD25, (х109/л)
Вище норми (?0,45)	29 (48,3%)	14 (23,3%)	3,07 (1,40-6,73)
CD95, (х109/л)
Вище норми (?1,28)	19 (31,7%)	9 (15,0%)	2,63 (1,08-6,42)

Результати дослідження ВШ ймовірності розвитку порушень клітинної ланки адаптивного імунітету між дітьми 1-ї та 2-ї груп спостереження показали, що перші мають підвищений ризик збільшення кількості CD19, CD25, CD95. За наявності видалення аденоїдів у дітей існує ризик мати низьки показники кількості CD3.

Показники ВШ ймовірності розвитку порушень гуморальної ланки адаптивного імунітету між дітьми 1-ї та 2-ї груп спостереження у періоді соматичного благополуччя представлені в табл. 5.3.

Таблиця 5.3. Показники ВШ ймовірності розвитку порушень гуморальної ланки адаптивного імунітету у дітей після аденотомії

Діапазон величини показниках	Група 1, n=60	Група 2, n=60	ВШ, ДІ 95%
IgG, г/л
Вище норми (?9,51)	12 (15,0%)	14 (23,3%)	0,82 (0,34-1,96)
Нижче норми (?7,49)	3 (10,0%)	2 (3,3%)	1,53 (0,25-9,48)
IgA, г/л
Вище норми (?0,45)	4 (6,7%)	4 (6,7%)	1,00 (0,24-4,20)
Нижче норми (?0,15)	15 (25,0%)	24 (40,0%)	0,5 (0,23-1,10)
sIgA, г/л
Нижче норми (?0,99)	38 (63,3%)	47 (78,3%)	0,48 (0,21-1,07)
IgM, г/л
Вище норми (?1,71)	28 (46,7%)	16 (26,7%)	2,41 (1,12-5,17)
Нижче норми (?0,72)	5 (8,3%)	14 (23,3%)	0,30 (0,10-0,89)

Показники ВШ ймовірності розвитку порушень гуморальної ланки адаптивного імунітету між дітьми 1-ї та 2-ї груп спостереження демонструють, що наявність аденотомії в анамнезі зумовлює ризик зниження рівня сироваткових IgA та IgM, секреторного sIgA у слині. Збереження гіперплазованих мигдалин у дітей 1-ї групи підвищує ймовірність збільшення концентрації IgM у сироватці крові.

Показники ВШ ймовірності розвитку дисбалансу сироваткового вмісту ФНП-б та ІФН-г представлені у табл. 5.4.

Таблиця 5.4. Показники ВШ ймовірності розвитку дисбалансу сироваткового вмісту ФНП-б та ІФН-г у дітей після аденотомії

Діапазон показника	Група 1, n=60	Група 2, n=60	ВШ, ДІ 95%
ФНП-б, пг/мл
Вище норми (?8,22)	30 (50,0%)	21 (35,0%)	3,45 (1,63-7,30)
ІФН-г, пг/мл
Вище норми (?5,10)	33 (55,0%)	15 (25,0%)	3,67 (1,69-7,96)
Нижче норми (?0,39)	7 (11,7%)	22 (36,7%)	0,23 (0,09-0,59)

Дослідження ВШ ймовірності розвитку дисбалансу сироваткового вмісту ФНП-б та ІФН-г показало, що у дітей 1-ї групи більше ніж в 3 рази вище ризик збільшення сироваткової концентрації ФНП-б та ІФН-г, ніж у дітей 2-ї групи.

Віддзеркаленням різнонаправлених імунологічних змін у дітей, залежно від збереження або втрати глоткової мигдалини, були показники ВШ ймовірності розвитку порушень цитоархітектоніки слизової оболонки носа, що представлені у табл. 5.5.

Таблиця 5.5. Показники ВШ ймовірності розвитку порушення цитоархітектоніки слизової оболонки носа у дітей після аденотомії

Ознака	1-а група (n = 60)	2-а група (n = 60)	ВШ, ДІ 95%
Дистрофічний епітелій більше 20 клітин у полі зору	42 (70,0%)	58 (96,7%)	0,08 (0,02-0,37)
Еритроцити більше 5 у полі зору, нітки фібрину	20 (33,3%)	31 (51,7%)	0,47 (0,22-0,98)
Еозинофільні гранулоцити більше 10% у полі зору	4 (6,7%)	6 (10,0%)	0,64 (0,17-2,41)
Нейтрофільні гранулоцити більше 60% у полі зору	55 (91,7%)	32 (53,3%)	2,41 (0,04-0,30)
Лімфоцити більше 30% у полі зору	24 (40,0%)	12 (20,0%)	2,67 (1,18-6,04)
Міцелій і / або спори грибів	22 (36,7%)	29 (48,3%)	0,62 (0,30-1,28)
Мікрофлора (коки, палички)	48 (80,0%)	57 (95,0%)	0,21 (0,06-0,79)

Розрахунок ВШ ймовірності розвитку порушення цитоархітектоніки слизової оболонки носа у дітей з ГЛГК залежно від наявності аденотомії показав, що у дітей 1-ї групи зі збереженою глоткової мигдалиною більше ніж в 2 рази вище ризик мати на мукозальній поверхні нейтрофільні гранулоцити та лімфоцити. У той же час діти 1-ї групи, у порівнянні з дітьми з видаленими аденоїдами, мають зниження ймовірності дистрофії та мікробного забруднення назального епітелію.

Таким чином, прогнозування ризику розвитку імунних порушень у дітей залежно від наявності або ятрогенної втрати глоткового мигдалиика шляхом дослідження ВШ ймовірності настання подій встановило, що:

- у дітей з ГЛГК має місце збільшення ймовірності посилення активності показників вродженого та адаптивного імунітету з підвищенням концентрації прозапальних цитокінів на фоні гранулоцитарної-лімфоцитарної інфільтрації слизової оболонки носоглотки, що потребувало проведення санаційно-протизапальних заходів;

- у дітей з видаленою глотковою мигдалиною має місце послаблення поглинаючих та метаболічних характеристик фагоцитозу на фоні зниження рівня сироваткових IgA, IgM та секреторного sIgA у слині з високим ризиком дистрофії та мікробного забруднення назального епітелію з втратою морфологічної та функціональної цілостності лімфоепітеліального симбіозу, що потребувало проведення епітеліорегенераторних та імунолімфотропних заходів.

Ці лікувально-профілактичні підходи були відтворені у вигляді двох диференційованих схем для дітей 1-ї та 2-ї груп.

Санаційно-протизапальні заходи для дітей 1-ї групи містили наступні позиції:

- назальні іригації 3% розчином натрію хлориду по 2 впорскування у кожну ніздрю 3 рази на день протягом 1 місяця, потім назальні іригації: 0,9% розчином натрію хлориду по 2 впорскування у кожну ноздрю 3 рази на день протягом 1 місяця;

- інтраназальне введення мометазону фуроату по 50 мкг у кожну ніздрю 1 раз на день протягом 15 діб;

- перорально по 341 мг щ3-ПНЖК, 150 мг ДГК, 30 мг ЕПК на добу у формі капсул під час їжі протягом 60 днів;

Епітеліорегенераторні та імунолімфотропні заходи для дітей 2-ї групи містили наступні позиції:

- назальні іригації: 0,9% розчином натрію хлориду з екстрактом прополісу по 2 впорскуванню у кожну ніздрю 3 рази на день протягом 1 місяця;

- бактеріальні лізати по 1 впорскуванню у кожну ніздрю 2 рази на день протягом 15 діб; перорально комбінація стандартизованих екстрактів коренів алтею (radix Althaeae); квітів ромашки (flos Chamomillae); трави хвоща (herba Equiseti); листя грецького горіха (folia Juglandis); трави деревію (herba Millefolii); кори дуба (cortex Quercus); трави кульбаби (herba Taraxaci) протягом 30 діб по 1 таблетці 3 рази на добу.

5.2 Динаміка клінічного стану, цитоархітектоніки слизової оболонки носу та імунних процесів у дітей 1-ї групи через 6 місяців після проведених санаційно-протизапальних заходів

Динаміка скарг батьків пацієнтів і симптомів, що характеризують особливості перебігу патології носоглотки у дітей 1-ї груп спостереження поза ГРЗ через 6 місяців після проведених санаційно-протизапальних заходів представлена у табл. 5.6.

Таблиця 5.6. Скарги батьків пацієнтів та симптоми, що характеризують особливості перебігу патології носоглотки у дітей 1-ї групи через 6 місяців після проведених санаційно-протизапальних заходів

Ознака	1-а група (n = 60)
	До терапії	Після терапії	ВР, ДІ 95%
утруднення носового дихання	52 (86,7%)	14 (23,3%)*	0,27 (0,17-0,43)
слизові або слизово-гнійні виділення з носових ходів	21 (35,0%)	4 (6,7%)*	0,19 (0,07-0,52)
хропіння під час сну	21 (35,0%)	4 (6,7%)*	0,19 (0,07-0,52)
періодичний головний біль	17 (28,3%)	1 (1,7%)*	0,06 (0,01-0,43)
періодичний кашель	33 (55,0%)	8 (13,3%)*	0,24 (0,12-0,48)
нічний кашель	27 (45,0%)	3 (5,0%)*	0,11 (0,04-0,35)

Примітка. * - вірогідність відмінностей порівняно з показниками до терапії (р<0,05).

Через 6 місяців після проведених лікувально-профілактичних заходів у дітей 1-ї групи статистично значуще зменшилась кількість скарг батьків на утруднення носового дихання (на 63,4%, р<0,05), слизові або слизово-гнійні виділення з носових ходів (на 28,3%, р<0,05), хропіння під час сну (на 28,3%, р<0,05), періодичний головний біль (на 26,7%, р<0,05), періодичний кашель (на 31,7%, р<0,05) та нічний кашель (на 40,0%, р<0,05).

Завдяки проведенню запропонованих лікувально-профілактичних заходів у дітей 1-ї групи знизився відносний ризик формування перелічених клінічних проявів, що були предметом скарг батьків.

Динаміка показників зовнішнього огляду у дітей 1-ї групи через 6 місяців після проведених санаційно-протизапальних заходів представлена у табл. 5.7.

Таблиця 5.7. Характеристика даних зовнішнього огляду у дітей 1-ї групи через 6 місяців після проведених санаційно-протизапальних заходів

Ознака	1-а група (n = 60)
	До терапії	Після терапії	ВР, ДІ 95%
блідість шкірних покривів	22 (36,7%)	18 (30,0%)	0,82 (0,49-1,36)
ціанотичність навколо очей	33 (55,0%)	17 (28,3%)*	0,52 (0,32-0,82)
напіввідкритий рот	20 (33,3%)	8 (13,3%)*	0,40 (0,19-0,84)
гугнявий відтінок голосу	11 (18,3%)	1 (1,7%)*	0,09 (0,01-0,68)
відвисання нижньої щелепи	10 (16,7%)	1 (1,7%)*	0,10 (0,01-0,76)
згладженість носогубних складок	10 (16,7%)	1 (1,7%)*	0,10 (0,01-0,76)
мацерація і припухлість шкіри верхньої губи	5 (8,3%)	0	0
«синдром постназального стікання»	38 (63,3%)	15 (25,0%)*	0,40 (0,25-0,64)

Примітка. * - вірогідність відмінностей порівняно з показниками до терапії (р<0,05).

Як видно з даних, наведених у табл.5.7, через 6 місяців після проведених лікувально-профілактичних заходів статистично значуще зменшилась кількість дітей 1-ї групи з наступною патологічною симптоматикою: периорбітальним ціанозом (на 26,7%, р<0,05), напіввідкритим ротом (на 20,0%, р<0,05), гугнявим відтінком голосу (на 16,6%, р<0,05), відвисанням нижньої щелепи та згладженістю носогубних складок (на 15,0%, р<0,05), «синдромом постназального стікання» (на 38,7%, р<0,05).

Одночасно від 2 до 10 разів знизився ВР виникнення даних симптомів протягом 6 місяців після проведених лікувально-профілактичних заходів.

Динаміка показників мікробіологічного дослідження носоглотки у дітей 1-ї групи через 6 місяців після проведених санаційно-протизапальних заходів представлена у табл. 5.8.

Таблиця 5.8. Результати мікробіологічного дослідження носоглотки у дітей 1-ї групи через 6 місяців після проведених санаційно-протизапальних заходів

Ознака	Кількість дітей з 105 КУО в 1 мл
	До терапії	Після терапії	ВР, ДІ 95%
Streptococcus pneumoniae	22 (36,7%)	7 (11,7%)*	0,32 (0,15-0,69)
Streptococcus pyogenes	16 (26,7%)	4 (6,7%)*	0,25 (0,09-0,70)
Streptococcus agalactiae	22 (36,7%)	8 (13,3%)*	0,36 (0,18-0,75)
Streptococcus mitis	14 (23,3%)	5 (8,3%)*	0,36 (0,14-0,93)
Staphylococcus aureus	16 (26,7%)	6 (10,0%)*	0,38 (0,16-0,89)
Staphylococcus epidermidis	16 (26,7%)	8 (13,3%)*	0,50 (0,23-1,08)
Proteus mirabilis	1 (1,7%)	0	0
Haemоphylus influenzae	15 (25,0%)	3 (5,0%)*	0,20 (0,06-0,66)
Moraxella catarrhalis	10 (16,7%)	2 (3,3%)*	0,20 (0,05-0,88)

Примітка. * - вірогідність відмінностей порівняно з показниками до терапії (р<0,05).

Представлені в табл. 5.8 дані демонструють, що через 6 місяців після проведених санаційно-протизапальних заходів статистично значуще зменшилась кількість дітей 1-ї групи, у яких слизова оболонка носоглотки колонізована патогенними та умовнопатогенними мікроорганізмами.

Проведені лікувально-профілактичні заходи у 3 рази знизили відносний ризик патологічної колонізації Streptococcus pneumoniae, у 4 рази - Streptococcus pyogenes, у 5 разів - Haemоphylus influenzae та Moraxella catarrhalis.

Враховуючи те, що цитологічне дослідження назальної мукозальної поверхні має статистично значущі сильні кореляційні зв'язки з морфологією тканини глоткової мигдалини, то для оцінки стану лімфоепітеліальних структур глоткового кільця у дітей 1-ї групи через 6 місяців після проведених санаційно-протизапальних заходів ми використовували результати цитоморфологічного дослідження носа, динаміка показників якого представлена у табл. 5.9.

Таблиця 5.9. Результати дослідження показників цитоархітектоніки слизової оболонки носа у дітей 1-ї групи через 6 місяців після проведених санаційно-протизапальних заходів

Ознака	До терапії	Після терапії	ВР, ДІ 95%
Дистрофічний епітелій більше 20 клітин у полі зору	42 (70,0%)	18 (30,0%)*	0,43 (0,28-0,65)
Еритроцити більше 5 у полі зору, нитки фібрину	20 (33,3%)	4 (6,7%)*	0,20 (0,07-0,55)
Еозинофільні гранулоцити більше 10% у полі зору	4 (6,7%)	3 (10,0%)	0,75 (0,18-3,20)
Нейтрофільні гранулоцити більше 60% у полі зору	32 (53,3%)	8 (13,3%)*	0,25 (0,13-0,50)
Лімфоцити більше 30% у полі зору	24 (40,0%)	5 (8,3%)*	0,21 (0,09-0,51)
Міцелій і / або спори грибів	22 (36,7%)	2 (3,3%)*	0,09 (0,02-0,39)
Мікрофлора (коки, палички)	48 (80,0%)	20 (33,3%)*	0,42 (0,29-0,61)

Примітка. * - вірогідність відмінностей порівняно з показниками до терапії (р<0,05).

Результати дослідження цитоархітектоніки слизової оболонки носа у дітей 1-ї групи через 6 місяців після проведених санаційно-протизапальних заходів демонструють статистично значуще зменшення кількості дітей з дистрофічними змінами епітелію (на 40,0%, р<0,05), еритроцитами та нитками фібрину (на 26,7%, р<0,05), нейтрофілами (на 40,0%, р<0,05), лімфоцитами (на 31,7%, р<0,05), з міцелієм і спорами грибів (на 33,4%, р<0,05), мікрофлорою (на 46,7%, р<0,05) на назальній мукозальній поверхні.

Відносний ризик порушення цитоархітоктоніки слизової оболонки носу в результаті проведених лікувально-профілактичних захолів знизився від 2 до 4 разів.

Динаміка показників вродженого імунітету у дітей 1-ї групи через 6 місяців після проведених санаційно-протизапальних заходів представлена у табл. 5.10.

Динаміка показників вродженого імунітету демонструє статистично значуще зменшення кількості дітей з низькими показниками фагоцитарного індексу (на 16,7%, р<0,05), фагоцитарного числа (на 28,4%, р<0,05), індексу завершеності фагоцитозу (на 15,0%, р<0,05), індексу спонтанного НСТ-тесту (на 10,0%, р<0,05), числа CD16 (на 10,0%, р<0,05). Також встановлено зменшення кількості дітей з високими показниками спонтанного НСТ-тесту (на 43,3%, р<0,05), стимульованого стафілококом НСТ-тесту (на 27,7%, р<0,05).

Таблиця 5.10. Показники вродженого імунітету у дітей 1-ї групи через 6 місяців після проведених санаційно-протизапальних заходів

Діапазон величини показника	До терапії	Після терапії	ВР, ДІ 95%
Фагоцитарний індекс
Нижче норми (?59%)	15 (25,0%)	5 (8,3%)*	0,33 (0,13-0,86)
Фагоцитарне число
Нижче норми (?4%)	13 (21,7%)	2 (3,3%)*	0,15 (0,04-0,65)
Індекс завершеності фагоцитозу
Нижче норми (<1)	13 (21,7%)	4 (6,7%)*	0,31 (0,11-0,89)
НСТ-тест (спонтанний)
Вище норми (?27%)	32 (53,3%)	6 (10,0%)*	0,19 (0,09-0,42)
Нижче норми (?11%)	5 (8,3%)	1 (1,7%)	0,20 (0,02-1,66)
Індекс НСТ-тесту (спонтанного)
Нижче норми (?0,1 од.)	10 (16,7%)	4 (6,7%)*	0,40 (0,13-1,21)
НСТ-тест (стимульований стафілококом)
Вище норми (?51%)	10 (29,4%)	1 (1,7%)*	0,10 (0,01-0,76)
Нижче норми (?39%)	5 (8,3%)	4 (6,7%)	0,80 (0,23-2,84)
Індекс НСТ-тесту (стимульованого стафілококом)
Вище норми (?1,6 од.)	3 (5,0%)	1 (1,7%)	0,33 (0,04-3,11)
Нижче норми (?0,4 од.)	2 (3,3%)	2 (3,3%)	1,00 (0,15-6,87)
CD16, (х109/л)
Вище норми (?0,45)	5 (8,3%)	2 (3,3%)	0,40 (0,08-1,98)
Нижче норми (?0,13)	8 (13,3%)	2 (3,3%)*	0,25 (0,06-1,13)

Примітка. * - вірогідність відмінностей порівняно з показниками до терапії (р<0,05).

Після проведених лікуально-профілактичних заходів у дітей 1-ї групи знизився відносний ризик порушень вродженого імунітету у три (фагоцитарний індекс, індекс завершеності фагоцитозу), чотири (число CD16) та більше разів (фагоцитарне число, індекс спонтанного НСТ-тесту, стимульований стафілококом НСТ-тест).

Динаміка показників клітинної ланки адаптивного імунітету у дітей 1-ї групи через 6 місяців після проведених санаційно-протизапальних заходів представлена у табл. 5.11.

Таблиця 5.11. Показники клітинної ланки адаптивного імунітету у дітей 1-ї групи через 6 місяців після проведених санаційно-протизапальних заходів

Діапазон величини показника	До терапії	Після терапії	ВР, ДІ 95%
CD3, (х109/л)
Вище норми (?2,14)	22 (36,7%)	9 (15,0%)*	0,41 (0,21-0,81)
Нижче норми (?1,04)	2 (3,3%)	0	0
CD4, (х109/л)
Вище норми (?1,16)	13 (21,7%)	8 (13,3%)	0,62 (0,28-1,38)
Нижче норми (?0,51)	1 (1,7%)	0	0
CD8, (х109/л)
Вище норми (?0,99)	15 (25,0%)	6 (10,0%)*	0,40 (0,17-0,96)
Нижче норми (?0,42)	1 (1,7%)	0	0
CD19, (х109/л)
Вище норми (?0,18)	18 (30,0%)	8 (13,3%)*	0,44 (0,21-0,94)
CD25, (х109/л)
Вище норми (?0,45)	29 (48,3%)	10 (16,7%)*	0,35 (0,19-0,64)
CD95, (х109/л)
Вище норми (?1,28)	19 (31,7%)	8 (13,3%)*	0,42 (0,20-0,89)

Примітка. * - вірогідність відмінностей з показниками до терапії (р<0,05).

Дослідження динаміки показників клітинної ланки адаптивного імунітету демонструє статистично значуще зменшення кількості дітей зі збільшенням кількості CD3 (на 21,7%, р<0,05), CD8 (на 15,0%, р<0,05), CD19 (на 16,7%, р<0,05), CD25 (на 31,6%, р<0,05), CD95 (на 18,4%, р<0,05).

Через 6 місяців після проведення лікуально-профілактичних заходів у дітей 1-ї групи більше ніж в 2 рази знизився відносний ризик збільшення кількості CD3, CD8, CD19, CD25, CD95, що вказує на відновлення параметрів функціонування клітинної ланки адаптивного імунітету.

Динаміка показників гуморальної ланки адаптивного імунітету у дітей 1-ї групи через 6 місяців після проведених санаційно-протизапальних заходів представлена у табл. 5.12.

Таблиця 5.12. Показники гуморальної ланки адаптивного імунітету у дітей 1-ї групи через 6 місяців після проведених санаційно-протизапальних заходів

Діапазон величини показниках	До терапії	Після терапії	ВР, ДІ 95%
IgG, г/л
Вище норми (?9,51)	12 (15,0%)	5 (8,3%)*	0,42 (0,16-1,11)
Нижче норми (?7,49)	3 (10,0%)	0	0
IgA, г/л
Вище норми (?0,45)	4 (6,7%)	1 (1,7%)	0,25 (0,03-2,17)
Нижче норми (?0,15)	15 (25,0%)	6 (10,0%)*	0,40 (0,17-0,96)
sIgA, г/л
Нижче норми (?0,99)	38 (63,3%)	19 (31,7%)*	0,50 (0,33-0,76)
IgM, г/л
Вище норми (?1,71)	28 (46,7%)	9 (15,0%)*	0,32 (0,17-0,62)
Нижче норми (?0,72)	5 (8,3%)	3 (5,0%)	0,60 (0,15-2,40)

Примітка. * - вірогідність відмінностей порівняно з показниками до терапії (р<0,05).

Динаміка показників гуморальної ланки адаптивного імунітету через 6 місяців після проведення лікуально-профілактичних заходів у дітей 1-ї групи демонструє статистично значуще зменшення кількості дітей з надлишковим сироватковим рівнем IgG (на 11,7%, р<0,05), IgМ (на 31,7%, р<0,05) та недостанім рівнем IgА (на 15,0%, р<0,05), sIgA слини (на 31,6%, р<0,05).

Дослідженням ВР встановлено, що через 6 місяців після проведення лікуально-профілактичних заходів у дітей 1-ї групи від 2 до 3 разів знизився відносний ризик збільшення сироваткового вмісту IgG, IgМ та зменшення концентрації IgА, sIgA слини.

Динаміка показників сироваткового вмісту ФНП-б та ІФН-г у дітей 1-ї групи через 6 місяців після проведених санаційно-протизапальних заходів представлена у табл. 5.13.

Таблиця 5.13. Показники сироваткового вмісту ФНП-б та ІФН-г у дітей 1-ї групи через 6 місяців після проведених санаційно-протизапальних заходів

Діапазон показника	До терапії	Після терапії	ВР, ДІ 95%
ФНП-б, пг/мл
Вище норми (?8,22)	30 (50,0%)	12 (20,0%)*	0,40 (0,23-0,70)
ІФН-г, пг/мл
Вище норми (?5,10)	33 (55,0%)	10 (16,7%)*	0,30 (0,17-0,56)
Нижче норми (?0,39)	7 (11,7%)	7 (11,7%)	1,00 (0,37-2,68)

Примітка. * - вірогідність відмінностей порівняно з показниками до терапії (р<0,05). Динаміка показників сироваткового вмісту ФНП-б та ІФН-г через 6 місяців після проведення лікуально-профілактичних заходів у дітей 1-ї групи показала статистично значуще зменшення кількості дітей з високим сироватковим рівнем ФНП-б (на 30,0%, р<0,05) та ІФН-г (на 38,6%, р<0,05).

Через 6 місяців після проведення лікуально-профілактичних заходів у дітей 1-ї групи в 2,5-3 рази знизився відносний ризик збільшення сироваткового вмісту ФНП-б та ІФН-г. Інтегральним показником відновлення функціонування імунної системи у дітей 1-ї групи є кількість захворювань на ГРЗ протягом року спостереження. Дані представлені у табл. 5.14.

Таблиця 5.14. Захворюванність респіраторною патолгією протягом року спостереження у дітей 1-ї групи після проведених санаційно-протизапальних заходів

Діапазон показника	До терапії	Після терапії	ВР, ДІ 95%
Кількість дітей з 4 та більше ГРЗ протягом року	60 (100,0%)	33 (55,0%)*	0,55 (0,44-0,69)
Кількість дітей з 2 та більше бактеріальними ускладненнями ГРЗ протягом року	48 (80,0%)	26 (43,3%)*	0,54 (0,40-0,74)
Кількість дітей з 2 та більше епізодами використання антибіотиків для лікування бактеріальних ускладнень ГРЗ протягом року	45 (75,0%)	22 (36,7%)*	0,49 (0,34-0,70)

Примітка. * - вірогідність відмінностей порівняно з показниками до терапії (р<0,05).

Аналіз динаміки показників захворюваності через 6 місяців після проведення лікувально-профілактичних заходів у дітей 1-ї групи показав, що статистично значуще зменшилася кількість дітей з 4 та більше ГРЗ на рік (на 45,0%, р<0,05), з 2 та більше бактеріальними ускладненнями ГРЗ (на 36,7%, р<0,05), з 2 та більше епізодами використання антибіотиків для лікування бактеріальних ускладнень ГРЗ (на 48,6%, р<0,05).

Через 6 місяців після проведення лікувально-профілактичних заходів у дітей 1-ї групи у 2 рази знизився відносний ризик хворіти на ГРЗ 4 та більше разів на рік, мати 2 та більше бактеріальних ускладнень ГРЗ та використовувати антибіотики для лікування бактеріальних ускладнень ГРЗ 2 та більше разів на рік.

Таким чином, проведення рекомендованих санаційно-протизапальних заходів у дітей 1-ї групи надало можливість покращити показники клінічного стану хворих, відновити цитоархітектоніку слизової оболонки носу та функціонування вродженого та адаптивного імунітету.

5.3 Динаміка клінічного стану, цитоархітектоніки слизової оболонки носу та імунних процесів у дітей 2-ї групи в результаті проведених епітеліорегенераторних та імунолімфотропних заходів

Показники динаміки скарг батьків пацієнтів і симптомів, що характеризують особливості перебігу патології носоглотки у дітей 2-ї групи спостереження через 6 місяців після проведених епітеліорегенераторних та імунолімфотропних заходів представлена в табл. 5.15.

Таблиця 5.15. Динаміка скарг батьків дітей 2-ї групи спостереження через 6 місяців після проведених епітеліорегенераторних та імунолімфотропних заходів

Ознака	До терапії	Після терапії	ВР, ДІ 95%
утруднення носового дихання	8 (13,3%)	4 (6,7%)	0,50 (0,16-1,57)
слизові або слизово-гнійні виділення з носових ходів	10 (16,7%)	3 (5,0%)*	0,30 (0,09-1,04)
хропіння під час сну	5 (8,3%)	4 (6,7%)	0,80 (0,23-2,83)
періодичний головний біль	8 (13,3%)	1 (1,7%)*	0,13 (0,02-0,97)
періодичний кашель	4 (6,7%)	0	0
нічний кашель	2 (3,3%)	0	0

Примітка. * - вірогідність відмінностей порівняно з показниками до терапії (р<0,05).

Результати дослідження динаміки скарг батьків пацієнтів і симптомів, що характеризують особливості перебігу патології носоглотки у дітей 2-ї групи спостереження через 6 місяців після проведених лікувально-профілактичних заходів демонструють статистично значуще зменшення кількості дітей зі слизовими або слизово-гнійними виділеннями з носових ходів (на 11,7%, р<0,05), періодичним головним болем (на 11,6%, р<0,05).

Відносний ризик виникнення симптомів, що характеризують особливості перебігу патології носоглотки в результаті проведених лікувально-профілактичних заходів знизився від 2 до 3 разів щодо періодичного головного болю у 7 разів.

Показники динаміки особливостей зовнішнього вигляду у дітей 2-ї групи спостереження через 6 місяців після проведених епітеліорегенераторних та імунолімфотропних заходів представлена в табл. 5.16.

Як видно з даних, наведених у табл. 5.16, через 6 місяців після проведених лікувально-профілактичних заходів статистично значуще зменшилась кількість дітей 2-ї групи з наступною патологічною симптоматикою: блідістю шкірних покровів (на 23,3%, р<0,05), «синдромом постназального стікання» (на 8,4%, р<0,05).

Таблиця 5.16. Динаміка особливостей зовнішнього вигляду у дітей 2-ї груп спостереження через 6 місяців після проведених епітеліорегенераторних та імунолімфотропних заходів

Ознака	До терапії	Після терапії	ВР, ДІ 95%
блідість шкірних покривів	20 (33,3%)	6 (10,0%)*	0,30 (0,13-0,69)
цианотичність навколо очей	4 (6,7%)	1 (1,7%)	0,25 (0,03-2,17)
напіввідкритий рот	2 (3,3%)	0	0
гугнявий відтінок голосу	2 (3,3%)	0	0
відвисання нижньої щелепи	7 (11,7%)	0	0
згладженість носогубних складок	2 (3,3%)	0	0
мацерація і припухлість шкіри верхньої губи	2 (3,3%)	0	0
«синдром постназального стікання»	7 (11,7%)	2 (3,3%)*	0,29 (0,06-1,32)

Примітка. * - вірогідність відмінностей порівняно з показниками до терапії (р<0,05).

Одночасно у 3-4 рази знизився ВР виникнення даних симптомів протягом 6 місяців після проведених лікувально-профілактичних заходів.

Показники динаміки результатів мікробіологічного дослідження носоглотки у дітей 2-ї групи спостереження через 6 місяців після проведених епітеліорегенераторних та імунолімфотропних заходів представлена в табл. 5.17.

Представлені в табл. 5.17 дані демонструють, що через 6 місяців після проведених санаційно-протизапальних заходів статистично значуще зменшилась кількість дітей 2-ї групи, у яких слизова оболонка носоглотки була колонізована патогенними та умовнопатогенними мікроорганізмами (Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Staphylococcus aureus, Haemоphylus influenzae, Moraxella catarrhalis).

Таблиця 5.17. Динаміка результатів мікробіологічного дослідження носоглотки у дітей 2-ї групи спостереження через 6 місяців після проведених епітеліорегенераторних та імунолімфотропних заходів

Подобные документы

• Особливості клінічного перебігу та лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей, що проживають на територіях, забруднених нітратами (експериментально-клінічне дослідження)

  Вивчення особливостей хронічного катарального гінгівіту в дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях. Оцінка клінічної картини захворювання та стану показників прооксидантно-антиоксидантної рівноваги ротової рідини дітей, методи лікування.
  
  автореферат [63,5 K], добавлен 06.04.2009
  

• Комплексне лікування гнійної хірургічної інфекції кісток та суглобів у дітей

  Епідеміологія, поширеність, особливості клінічного перебігу та комплексне лікування дітей з гнійною хірургічною інфекцією кісток і суглобів шляхом удосконалення методів хірургічної санації патологічного вогнища інфекції. Загальні результати лікування.
  
  автореферат [57,2 K], добавлен 19.03.2009
  

• Особливості клінічного перебігу та ефективність антиретровірусної терапії поєднаної гемоконтактної патології: вірусу імунодефіциту людини та хронічного вірусного гепатиту С

  Характеристика епідеміологічних, клінічних, лабораторних особливостей прояву і перебігу вірусного гепатиту С, вірусу імунодефіциту людини як мікст-патології. Розробка та специфіка алгоритму епідеміологічної діагностики, можливе лікування і профілактика.
  
  статья [63,2 K], добавлен 27.08.2017
  

• Хронічний гастрит з ерозіями: особливості перебігу та лікування

  Патологія ерозії шлунка як розповсюджене захворювання верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Удосконалення діагностики та підвищення ефективності лікування хронічного гастриту з ерозіями вивчая особливості його клініко-морфологічних проявів.
  
  автореферат [35,0 K], добавлен 12.04.2009
  

• Гломерулонефрит. Госпітальна педіатрія. Вакцинопрофілактика захворювань у дітей

  Особливості гломерулонефриту в дітей. Принципи диспансеризації дітей. Лікування основних ускладнень щеплень. Вакцинопрофілактика захворювань у дітей та заходи щодо лікування анафілактичного шоку. Вакцинація дітей, які мали реакцію на попереднє щеплення.
  
  реферат [389,3 K], добавлен 12.07.2010
  

• Клініко-морфологічна та функціональна характеристика стану гепатобіліарної системи у хворих з синдромом холестазу та його етіопатогенетична корекція

  Особливості патогенезу, клінічного перебігу, лабораторної діагностики, морфологічних і морфометричних змін печінки у хворих на хронічний гепатит і цироз печінки з синдромом холестазу, розробка концепції діагностики і лікування виявлених порушень.
  
  автореферат [61,6 K], добавлен 21.03.2009
  

• Особливості побудови занять фізичного виховання для студентів СМГ із захворюваннями дихальної, серцево-судинної (ССС) та травної систем

  Фізіологічні особливості при захворюваннях органів дихання. Роль фізичних вправ у комплексному лікуванні захворювань органів дихання. Спостереження дітей з гіпертонічними реакціями і гіпертонічною хворобою. Лікування захворювань органів травлення.
  
  реферат [31,6 K], добавлен 25.01.2011
  

• Хронічний неспецифічний, клінічний перебіг, класифікація, критерії діагностики та принципи лікування

  Хронічні захворювання травної системи у дітей. Функціональні та органічні захворювання шлунка та кишечника у дітей. Підвищення ефективності діагностики, створення клініко-морфологічної класифікації принципів профілактики і лікування ХННК у дітей.
  
  автореферат [105,9 K], добавлен 12.04.2009
  

• Хронічні гепатити. Пієлонефрит

  Класифікація, клінічні особливості, діагностика та стратегія лікування хронічних гепатитів. Термінологія мікробно-запальних захворювань нирок і сечових шляхів. Принципи лікування пієлонефриту в дітей. Патогенетична терапія та показання до її призначення.
  
  реферат [351,0 K], добавлен 12.07.2010
  

• Рак щитоподібної залози у поєднанні з іншою тиреоїдною патологією: особливості клініки, діагностики та лікування

  Зростання захворюваності населення України на рак щитоподібної залози у віддалений після Чорнобильської катастрофи час. Характерні особливості клінічного і патогенетичного перебігу хвороби. Методи діагностики та хірургічного лікування хворих на рак.
  
  автореферат [91,9 K], добавлен 11.04.2009
  

• Оптимізація діагностики та лікування гнійно-запальних захворювань лиця та шиї

  Якісний та кількісний склад мікрофлори у хворих з гнійно-запальними захворюваннями щелепно-лицьової ділянки, аналіз впливу різних озонових розчинів на штами мікроорганізмів. Оцінка запропонованого методу лікування та його апробація в клінічних умовах.
  
  автореферат [45,0 K], добавлен 02.04.2009
  

• Особливості психічних порушень у дітей з хронічною тонзилогенною інтоксикацією

  Клінічний поліморфізм і структура НПР у дітей і підлітків із хронічною тонзилогенною інтоксикацією, мікробіологічний стан слизової оболонки носоглотки. Розробка системи комплексної терапії психічних розладів у дітей та підлітків з інтоксикацією.
  
  автореферат [305,7 K], добавлен 06.04.2009
  

• Анатомо-фізіологічні особливості сечової та ендокринної систем в дітей

  Особливості структури та розвитку сечової системи у дітей перших років життя, схильність до розвитку мікробно-запальних захворювань. Методика дослідження органів сечової системи в дітей, симптоматика їх ураження. Захворювання ендокринної системи.
  
  реферат [21,4 K], добавлен 12.07.2010
  

• Особливості діагностики, клінічного перебігу та лікування сепсису у хворих-наркоманів

  Поліпшення результатів лікування хворих-наркоманів на хірургічний сепсис шляхом корекції ступеня тяжкості ендотоксикозу та своєчасної переорієнтації програми лікування. Етіологічні чинники, особливості клінічної картини та симптоматики сепсису у хворих.
  
  автореферат [49,7 K], добавлен 09.04.2009
  

• Інфаркт міокарда у хворих на цукровий діабет 2 типу: особливості патогенезу, клінічного перебігу, лікування та прогнозування ускладнень

  Порушення вуглеводного обміну, діагностична й прогностична роль глікозильованого гемоглобіну у хворих на ІМ із супутнім ЦД 2 типу. Особливостей клінічного перебігу ІМ, поєднаного із ЦД 2 типу, найбільш значущі прогностичні фактори їх виникнення.
  
  автореферат [1,3 M], добавлен 11.04.2009
  

• Фармако-економічний аналіз ефективності антибіотиків при лікуванні пневмонії у дітей старшого віку

  Особливості фармако-економічного аналізу антибіотиків для лікування пневмонії у дітей старшого віку в Україні. Методи діагностики та лікування пневмонії. Обґрунтування економічної доцільності використання тих чи інших схем лікування та лікарських засобів.
  
  курсовая работа [922,7 K], добавлен 19.09.2010
  

• Диференційний підхід до комплексного лікування та профілактики запальних захворювань шийки матки у ВІЛ-інфікованих жінок

  Фактори ризику та перебіг запальних захворювань шийки матки у ВІЛ-інфікованих жінок. Вивчення стану мікрофлори піхви та цервікального каналу. Схема комплексного лікування та профілактики з призначенням високоефективної антиретровірусної терапії.
  
  автореферат [91,2 K], добавлен 09.03.2009
  

• Діагностика та хірургічне лікування вродженої непрохідності шлунку у дітей

  Актуальна проблема хірургії вад розвитку у дітей - вроджена непрохідність шлунку та її причини. Пілороміотомія за Фреде-Вебером-Рамштедтом, спрямована на відновлення прохідності пілоричного відділу шлунку. Оцінка можливостей методів діагностики патології.
  
  автореферат [110,6 K], добавлен 14.03.2009
  

• Клініко-морфологічна характеристика періоду ремісії хронічних гастритів та гастродуоденітів у дітей та оптимізація профілактики їх рецидивів

  Ефективність профілактики рецидивів хронічних гастритів та гастродуоденітів у дітей шляхом вивчення особливостей клініко-морфологічного перебігу. Удосконалення комплексу лікувально-оздоровчих заходів із застосуванням сульфідної води джерела "Синяк".
  
  автореферат [37,1 K], добавлен 19.03.2009
  

• Особливості діагностики та лікування резидуального та рецидивного холангіолітіазу

  Частота та основні причини розвитку резидуального та рецидивного холангіолітіазу, його питома вага в структурі станів після холецистекомії, особливості біохімічного складу жовчних конкрементів. Удосконалення хірургічної тактики, діагностики та лікування.
  
  автореферат [41,3 K], добавлен 06.04.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам