По довжині медіальної стінки (43,6 мм) результати дослідження є подібними до отриманих Abed S. et al. (2012) на матеріалах людей європеоїдної раси у Великій Британії (43,77 мм), є дещо вищими за дані Huanmanop T. et al. (2007) на матеріалах тайської народності (42,2 мм, +3,3 %), Hwang K. et al. (2007) на корейських матеріалах (40,5 мм, +7,7 %) і нижчими за дані Fetouh F. et al. (2014) на матеріалах населення Єгипту (46,21-47,25 мм, -6,7 %). По довжині латеральної стінки (40,8 мм) результати нашого дослідження є нижчими за оцінки Huanmanop T. et al. (2007) - 46,9 мм (-13,0 %), Hwang K. et al. (2007) - 47,4 мм (-13,9 %), та Fetouh F. et al. (2014) - 43,58-44,25 мм (-7,1 %). По довжині верхньої стінки (40,7 мм) результати нашого дослідження також є нижчими за результати Huanmanop T. et al. (2007) - 44,7 мм (-9,0 %), Hwang K. et al. (2007) - 44,9 мм (-9,4 %), Fetouh F. et al. (2014) - 45,26-46,23 мм (-11,0 %). По довжині нижньої стінки отримані дані (39,7 мм) є значно нижчими за оцінки Abed S. et al. (2011) - 43,23 мм (-8,2 %), Huanmanop T. et al. (2007) - 46,2 мм (-14,1 %), Hwang K. et al. (2007) - 45,5 мм (-12,8 %) та Fetouh F. et al. (2014) - 50,53-51,76 мм (-22,4 %) [117, 146, 148, 139]. Наявну різницю можна пояснити різною расово-етнічною приналежністю об'єктів дослідження у зазначених авторів, виконанням вимірювань на препаратах черепів та використанням менш точного методу дослідження (краніоскопії товстотним циркулем). З дослідженням Fetouh F. et al. (2014) [139] є відмінності у використанні анатомічних орієнтирів для вимірювань.

В оцінці довжини медіальної стінки нами використано точку максіло-фронтале (переріз внутрішнього краю очної ямки з лобово-верхньощелепним швом), тоді як зазначені автори - точку на лобовому відростку верхньої щелепи (передній сльозовий гребінь). В оцінці довжини латеральної стінки нами використано точку ектоконхіон на відміну від точки на фронто-зігоматичному шві. При оцінці довжини верхньої та нижньої стінок - відповідно точки супра- та інфраорбітале, що лежать на перерізі лінії, перпендикулярної лінії ширини очної ямки, на відміну від точки надочноямкового отвору і точки на підочноямковому краї, яка відповідає підочноямковому отвору. Додатковою причиною відмінностей отриманих результатів з наявними в літературі можливо назвати переважання у вибірці людей з середніми за глибиною орбітами, які характеризуються більш короткими стінками (Бахолдіна В., 2008; Ципящук А., 2008 [11, 106]).

Порівняння даних з результатами оцінки довжини стінок очних ямок у осіб юнацького віку Шуть В. (2008) [114] може свідчити про різність підходів до вимірювання і про значний ступінь акселерації розвитку. Однак нажаль автором в авторефераті не наведено порядок виміру, тому розмежувати дію цих факторів є неможливим.

Дані щодо ширини та висоти входу в очну ямку відповідають результатам Кирилової М. (2014) [27] і є нижчими за дані Fetouh F. et al. (2014) [139].

Лівостороння асиметрія є характерною для вибірок довжини верхньої стінки та ширини входу в очну ямку; правостороння - для вибірок висоти входу в очну ямку та її глибини. Концентрацію значень навколо середнього визначено у вибірці за довжиною нижньої стінки, а більшу пологість розподілу - у вибірках довжини медіальної, латеральної стінок та висоти входу в очну ямку. Варіабельність усереднених лінійних показників є низькою, причому у вибірках довжини латеральної, верхньої, нижньої стінок, висоти та ширини входу в очну ямку вона не перевищує 3 %, у вибірці медіальної стінки - 5 %; глибини очної ямки - 6 %. Це визначає однорідність досліджуваних вибірок і надійність використання їх середнього значення в якості кількісного анатомічного еталону.

Визначено, що кутові показники очних ямок мають наступні довірчі інтервали: кут нахилу входу в очну ямку - {10,4 ± 0,4 °}, кут між медіальною та латеральною стінками - {51,9 ± 0,9 °}. Варіабельність першого з цих показників є середньо-сильною, тоді як другого - слабкою. На основі оцінки асиметрії та ексцесу обох показників можна передбачити переважання у генеральній сукупності значень, менших за середнє, і відносно низьку концентрацію навколо визначеного середнього. Дані щодо величини кута нахилу входу в очну ямку є менш варіабельними, ніж отримані Кириловою М. (2014) [27]: в нашому дослідженні амплітуда значень - від 6,8 до 13,7 °, тоді як в дослідженні зазначеного автора - від 0,0 до 21,5 °. Оцінка кута між медіальною та латеральною стінками в нашому дослідженні є дещо вищою, ніж в роботі Chan L. et al. (2009) [127].

Проведений кореляційний аналіз морфометричних показників в загальній вибірці показав, що з 36 можливих попарних випадків зв'язку лише в 15 відзначається вірогідна відмінність коефіцієнтів кореляції від нуля. З них лише в 6 випадках зв'язок має середню силу: довжина медіальної стінки - довжина латеральної стінки; довжина медіальної стінки - ширина входу в очну ямку; довжина медіальної стінки - глибина очної ямки; довжина латеральної стінки - довжина верхньої стінки, довжина латеральної стінки - ширина входу в очну ямку, довжина латеральної стінки - глибина очної ямки. Наведені дані в цілому відповідають результатам антропологічних досліджень Бахолдіної В. (2008) [11], яка вказує на високі морфологічні кореляції між довжиною медіальної, латеральної, нижньої і верхньої стінок очної ямки.

В розрізі груп першого і другого періодів зрілості та похилого віку здійснено оцінку лінійних і кутових морфометричних показників очних ямок. Зокрема, встановлено, що у групі першого зрілого віку довжина медіальної стінки складає {43,7 ± 0,7 мм}; латеральної - {41,0 ± 0,4 мм}; верхньої - {41,0 ± 0,3 мм}; нижньої - {40,1 ± 0,4 мм}; ширина входу в очну ямку - {39,4 ± 0,3 мм}; висота входу в очну ямку - {34,2 ± 0,4 мм}; глибина очної ямки {42,7 ± 0,8 мм}; кут нахилу входу в очну ямку - {9,7 ± 0,7 °}; кут між медіальною і латеральною стінками - {52,3 ± 1,3 °}.

У групі другого зрілого віку довжина медіальної стінки складає {43,0 ± 0,6 мм}; латеральної - {40,9 ± 0,3 мм}; верхньої - {40,4 ± 0,4 мм}; нижньої - {39,2 ± 0,4 мм}; ширина входу в очну ямку - {38,9 ± 0,4 мм}; висота входу в очну ямку - {33,9 ± 0,3 мм}; глибина очної ямки {41,5 ± 0,7 мм}; кут нахилу входу в очну ямку - {10,5 ± 0,7 °}; кут між медіальною і латеральною стінками - {51,9 ± 1,4 °}.

У групі похилого віку довжина медіальної стінки складає {44,0 ± 0,9 мм}; латеральної - {40,6 ± 0,4 мм}; верхньої - {40,9 ± 0,4 мм}; нижньої - {40,2 ± 0,4 мм}; ширина входу в очну ямку - {39,3 ± 0,3 мм}; висота входу в очну ямку - {34,7 ± 0,7 мм}; глибина очної ямки {42,5 ± 1,0 мм}; кут нахилу входу в очну ямку - {10,6 ± 0,6 °}; кут між медіальною і латеральною стінками - {52,1 ± 1,9 °}.

Отримані середні значення лінійних морфометричних показників очної ямки є в цілому відносно нижчими, ніж наявні в роботі Ji Y. et al. (2010) [150], окрім висоти входу в очну ямку. Пояснення отриманим розходженням випливає з характеристики об'єкта дослідження: дослідження Ji Y. et al. здійснювалося на особах монголоїдної раси, середній вік досліджуваних склав 30,0 років. В дослідженні Fetouh F. et al. (2014) [139] наводиться характеристика об'єкту за віковою структурою, однак вимірювання морфометричних показників очних ямок у вікових групах не здійснювалося.

Явних залежностей між величинами лінійних морфометричних показників і віком, не встановлено. Порівняння величини показників між собою всередині кожної з вікових груп дає картину, аналогічну загальній вибірці. Лінійні показники в групі першого періоду зрілості є відносно вищими, ніж в загальній вибірці, тоді як в групі другого періоду зрілості - відносно нижчими. Спільною рисою першого і другого періодів зрілості є відносно більш низька варіабельність лінійних показників у порівнянні з похилим віком. Статистично значущі відмінності між віковими групами виявлено в довжині нижньої стінки у осіб похилого віку і в глибині очної ямки у осіб другого періоду зрілості. Ці показники, на нашу думку, є показовими та вірогідними параметрами розрізняння вікових груп в дорослому періоді життя.

З огляду на значну асиметрію вибірок показників довжини нижньої стінки і від'ємний ексцес у вибірках довжини медіальної стінки очних ямок в першому зрілому періоді та ширини входу в очну ямку в похилому віці отримані середні значення та довірчі інтервали відповідних показників слід вважати недостатньо надійними. В ході планування реконструктивних операцій у пацієнтів відповідних вікових груп вимірювання зазначених показників має здійснюватися декілька разів.

Вікові особливості кутових показників не проявляються однозначно: емпірично кут нахилу входу в очну ямку є відносно меншим в групі першого періоду зрілості, а кут між медіальною та латеральною стінками - в групі другого періоду зрілості. Більш докладний аналіз доводить, що статистично значущих відмінностей між віковими групами за величинами кутових показників не існує.

Проведений вперше кореляційний аналіз дав змогу встановити, що вікові групи розрізняються за кількістю статистично значущих зв'язків між досліджуваними показниками. В першому періоді зрілості (8 випадків статистично значущого зв'язку) зв'язок середньої сили існує між довжиною медіальної стінки та довжиною нижньої стінки, глибиною очної ямки, шириною входу до неї; між довжиною нижньої стінки та довжиною верхньої стінки і шириною входу в очну ямку. В другому періоді зрілості (12 випадків) середня кореляція відзначається між довжиною медіальної стінки та довжиною латеральної, верхньої та нижньої стінок, глибиною очної ямки, шириною входу до неї; між глибиною очної ямки та довжиною латеральної, верхньої та нижньої стінок; між довжиною нижньої та верхньої стінок. В групі похилого віку (10 випадків) середня сила зв'язку спостерігається між довжиною медіальної стінки та довжиною латеральної і нижньої стінок, глибиною очної ямки; між довжиною верхньої стінки та довжиною латеральної і нижньої стінок; між шириною входу до очної ямки та довжиною латеральної, верхньої та нижньої стінок. Інші статистично значущі зв'язки є слабкими. Загальною рисою кореляцій у всіх вікових періодах є значущість довжини медіальної стінки у формування статистично вірогідних зв'язків між морфометричними показниками. Відмінності між показниками кореляції в різних вікових групах є неістотними.

Згідно з даними Ковалевського Є. (1986), Омарової С. (2009) [49, 67] при досягненні віку 8-10 років форма і розміри очної ямки стають майже ідентичними анатомічній нормі дорослих людей: розміри входу по вертикалі дорівнюють 35 мм, по горизонталі - 40 мм, по глибині - до 50 мм. В дитячому віці довжина верхньої, нижньої та медіальної стінок збільшується інтенсивно від 2 до 7 років, латеральної - у 8-12 років та 17-21 рік.

Відсутність статистично значущих відмінностей між морфометричними показниками і показниками кореляції між ними у різних вікових групах дорослого періоду життя узгоджується з наявними в літературі даними щодо закономірностей вікової динаміки кісткових структур очної ямки. Наявність відмінностей у довжині нижньої стінки та глибині очної ямки в другому періоді зрілості варто вважати наслідком резорбції кісткової тканини верхньомедіальної та нижньолатеральної частин орбіти (Mendelson B., Wong C.H., 2012 [166]).

Морфометричні показники очної ямки в розрізі статевої ознаки виглядають наступним чином.

У чоловіків: довжина медіальної стінки - {43,7 ± 0,7 мм}, латеральної - {40,9 ± 0,3 мм}, нижньої - {39,8 ± 0,3 мм}, верхньої - {40,9 ± 0,3 мм}, ширина входу в очну ямку - {39,3 ± 0,3 мм}, висота входу в очну ямку - {34,2 ± 0,3 мм}, глибина очної ямки - {42,5 ± 0,7 мм}, кут нахилу входу в очну ямку - {10,5 ± 0,6 °}, кут між медіальною та латеральною стінками - {52,6 ± 1,2 °}.

У жінок: довжина медіальної стінки - {43,5 ± 0,6 мм}, латеральної - {40,8 ± 0,3 мм}, нижньої - {39,7 ± 0,3 мм}, верхньої - {40,4 ± 0,3 мм}, ширина входу в очну ямку - {39,2 ± 0,3 мм}, висота входу в очну ямку - {34,1 ± 0,3 мм}, глибина очної ямки - {42,5 ± 0,7 мм}, кут нахилу входу в очну ямку - {10,2 ± 0,5 °}, кут між медіальною та латеральною стінками - {51,2 ± 1,3 °}.

Варіабельність лінійних показників є низькою (до 5,6 %), не має відмінностей в групах за статтю, і відповідає картині загальної вибірки. У варіабельності кутових показників фактор статі є значущим: коефіцієнт варіації вибірки кута нахилу входу в очну ямку у чоловіків (18,6 %) є вищим, ніж у жінок (16,6 %), коефіцієнт варіації кута між медіальною і латеральною стінками очної ямки навпаки є вищим у жінок (8,8 %), ніж у чоловіків (7,7 %). Отримані дані щодо асиметрії та ексцесу дають змогу прогнозувати в генеральній сукупності переважання значень, менших за отримане середнє за більшістю морфометричних показників як у жінок, так і у чоловіків, а також відсутність тяжіння значень показників до отриманого середнього.

Аналіз довів відсутність статистично значущих відмінностей між морфометричними показниками в чоловічій та жіночій серіях, що дозволяє нехтувати статевою ознакою в кількісній характеристиці орбіти. Однак цей результат є доволі суперечливим. Бахолдіна В. (2008) [11] вказує на наявність полового диморфізму за показником глибини орбіти, яка є відносно вищою у жінок, а також за деякими іншими ознаками просторової організації кісткових структур, які не є предметом нашого дослідження, але мають вищі значення у чоловіків. Fetouh F. et al. (2014) [139] наводять дані про статистично вірогідне перевищення довжини верхньої та нижньої стінок, ширини входу в очну ямку у чоловіків у порівнянні з жінками. Дані Ji Y. et al. (2010) [150] вказують, що основним лінійним параметром розрізняння чоловіків і жінок є ширина входу в очну ямку.

Кількість статистично значущих кореляційних зв'язків у вибірках чоловіків і жінок є однаковою. У чоловіків середня сила кореляції у чоловіків спостерігається між довжиною медіальної стінки та довжиною нижньої стінки, шириною входу в очну ямку, її глибиною; між довжиною верхньої стінки і довжиною латеральної і нижньої стінок, між довжиною нижньої стінки та шириною входу в очну ямку. У жінок середня кореляція відзначається між довжиною медіальної стінки та довжиною нижньої стінки і шириною входу в очну ямку; між довжиною нижньої стінки - та довжиною верхньої стінки, шириною входу в очну ямку, її глибиною. Статистично значущі відмінності між показниками кореляції у вибірках чоловіків і жінок відсутні.

Аналіз значень краніальних індексів дав змогу встановити, що у вибірці за значеннями черепного індексу переважають брахіцефали (їх частка в 2,3 разу перевищує частку мезоцефалів і в 6 разів - частку доліхоцефалів); за значенням висотно-широтного індексу домінують гіпсіцефали (осіб з платіцефалічним типом черепу не було виявлено взагалі, а частка ортоцефалів є меншою у 12,7 разу); за значенням висотно-повздовжнього індексу переважають метріоцефали, хоча частка макроцефалів є співставною (52,1 % та 47,9 % відповідно). Найбільш розповсюдженою комбінацією виступає брахі-гіпсі-метріоцефал (широкий - витягнутий за довжиною - середній за висотою череп) - 45,8 %. За значенням орбітального індексу переважають мезоконхи (їх частка майже в 10 разів більша за частку хамеконхів, і в 3,5 разу вища за частку гіпсіконхів). Наведені дані в частині переважання брахіцефалічного краніотипу цілком узгоджуються з даними Вовка О., Ікрамова В. (2009), отриманими в ході дослідження препаратів черепів. Разом з тим, вказані автори вказують на розповсюдженість сполучення брахі-орто-тапейноцефалії, тоді як нами відзначено достатньо низьку частоту ортоцефалів і відсутність тапейноцефалів у вибірці. На зростання частки брахіцефалів звертають увагу і Худякова О., Виноградов А. (2012) [105]. Збільшення значущості висотного та широтного діаметрів у формуванні черепу і лицевого скелету, яке виявлене в ході дослідження, відповідає обґрунтованій Бахолдіною В. (2008) [11] загальній тенденції зміни краніометричних ознак сучасних людей - зростання брахіцефалії за одночасної збільшення масивності черепів за висотою та довжиною.

В частині оцінки орбітального індексу в роботі Худякової О. (2012) [105] вказується на переважання гіпсіконхії, в дослідженні Fetouh F. et al. (2014) [139]- хамеконхії, в роботі Tripathi E., Webb A. (2007) [183] - мезоконхії. Така суперечливість пояснюється, з одного боку, різницею в підходах до категоризації значень орбітального індексу, а з іншого - расово-етнічним складом об'єктів дослідження. Наприклад, Худякова О. зазначає, що у вибірці сучасних черепів у порівнянні з археологічними препаратами висота очної ямки знижується, хоча і залишається в області значень, близьких до гіпсіконхії; Fetouh F. et al. (2014) [139] досліджували населення Єгипту, тоді як результати оцінки частоти розподілу типів очної ямки, отримані Tripathi E., Webb A., характерні для сучасних європеоїдів.

Морфометричні показники очних ямок в розрізі краніотипів за черепним індексом є наступними.

У доліхоцефалів: довжина медіальної стінки - {46,1 ± 1,0 мм}, латеральної - {41,0 ± 0,6 мм}, нижньої - {40,6 ± 0,5 мм}, верхньої - {41,1 ± 0,6 мм}, ширина входу в очну ямку - {39,7 ± 0,4 мм}, висота входу в очну ямку - {34,4 ± 0,5 мм}, глибина очної ямки - {45,1 ± 1,1 мм}, кут нахилу входу в очну ямку - {10,6 ± 1,3 °}, кут між медіальною та латеральною стінками - {48,1 ± 2,4 °}.

У мезоцефалів: довжина медіальної стінки - {44,4 ± 0,7 мм}, латеральної - {41,4 ± 0,4 мм}, нижньої - {40,3 ± 0,3 мм}, верхньої - {41,2 ± 0,4 мм}, ширина входу в очну ямку - {39,7 ± 0,4 мм}, висота входу в очну ямку - {34,2 ± 0,3 мм}, глибина очної ямки - {43,2 ± 0,7 мм}, кут нахилу входу в очну ямку - {10,6 ± 0,7 °}, кут між медіальною та латеральною стінками - {51,0 ± 2,0 °}.

У брахіцефалів: довжина медіальної стінки - {42,8 ± 0,5 мм}, латеральної - {40,6 ± 0,2 мм}, нижньої - {39,3 ± 0,3 мм}, верхньої - {40,4 ± 0,2 мм}, ширина входу в очну ямку - {38,9 ± 0,2 мм}, висота входу в очну ямку - {34,0 ± 0,3 мм}, глибина очної ямки - {41,7 ± 0,6 мм}, кут нахилу входу в очну ямку - {10,2 ± 0,5 °}, кут між медіальною та латеральною стінками - {53,0 ± 1,0 °}.

В літературі кількість публікацій та аналізованих в них морфометричних показників очної ямки, особливо в контексті аналізу краніотипів, є обмеженою, причому всі вони стосуються виключно лінійних показників. Результати оцінки ширини та висоти входу в очну ямку для краніотипів за черепним індексом приблизно аналогічні за величиною наведеним Худяковою О., Виноградовим А. (2012) [105], але не демонструють зростання ширини входу по мірі збільшення значень черепного індексу. В роботі Шуть В. (2008) [114] значення ширини та висоти очної ямки є більш високими, однак вимірювання проводилися з використанням краніоциркуля. Що стосується інших лінійних показників, то вони вивчалися лише Ципящуком А. (2008), однак лише у зв'язку з формою обличчя.

Такий стан справ не можна вважати задовільним з огляду на суттєвість фактора краніотипу для мінливості морфометричних показників очної ямки. Зокрема, визначено, що в групах краніотипів серед лінійних показників очної ямки довжина медіальної стінки вірогідно зменшується від доліхоцефалів до брахіцефалів; довжина латеральної, верхньої та нижньої стінок, а також ширина входу в орбіту - від мезоцефалів - до брахіцефалів. Кут між медіальною та латеральною стінками очної ямки вірогідно збільшується від доліхоцефалів до брахіцефалів. З іншого боку, немає статистично значущих відмінностей між краніотипами за висотою входу в очну ямку та величиною кута нахилу входу в очну ямку.

Кількість статистично значущих взаємозв'язків між морфометричними показниками очної ямки збільшується від доліхоцефалів (1 випадок) до брахіцефалів (13 випадків) за відсутності вірогідної різниці між їх силою. Середня кореляція відзначається тільки між шириною входу та довжиною медіальної та нижньої стінок; між глибиною очної ямки та довжиною нижньої та верхньої стінок; між довжиною верхньої та нижньої стінок очної ямки - у брахіцефалів; між довжиною нижньої і верхньої стінок - у доліхо- і мезоцефалів.

В підсумку проведеного дослідження слід відзначити наступне.

Серед стінок очних ямок найбільшу довжину має медіальна і найменшу - нижня стінка. Довжини верхньої і латеральної стінок посідають проміжне положення, а різницею між їх довжиною можна нехтувати з достатньою вірогідністю. Параметри входу в очну ямку (ширина та висота) за розмірами менші від розмірів стінок. Характерною рисою вибірки є невисока у порівнянні з літературними даними глибина очної ямки. З огляду на наявні дані слід вважати, відносно нижчі показники лінійних морфометричних показників у порівнянні з результатами, отриманими іншими авторами, є характерними саме для середніх та неглибоких орбіт. Зазначені співвідношення зберігаються у всіх вікових групах і групах за статтю.

Вперше встановлено, що вірогідних відмінностей між морфометричними показниками очної ямки осіб різних вікових груп, за виключенням глибини очної ямки та довжини її нижньої стінки у віковій групі ІІ періоду зрілості, не існує, що дозволяє в якості морфометричного еталону їх норми користуватися даними для загальної вибірки. Що стосується осіб ІІ періоду зрілості, зазначені показники очної ямки мають оцінюватися відповідного до їх вікового нормативу з огляду на резорбцію кісткової тканини верхньомедіальної та нижньолатеральної частини очної ямки.

Нами не виявлено статистично значущих відмінностей між середніми значеннями лінійних та кутових показників очних ямок у чоловічій та жіночій вибірках.

У загальній вибірці серед краніотипів за черепним індексом переважають брахіцефали (62,5 %); за висотно-широтним індексом - гіпсіцефали (92,7 %); за висотно-повздовжнім індексом - метріоцефали (52,1 %). Найбільш розповсюдженою комбінацією виступає брахі-гіпсі-метріоцефал (широкий - витягнутий за довжиною - середній за висотою череп) - 45,8 %. За орбітальним індексом підтверджено переважання у вибірці мезоконхів.

Статистично вірогідні відмінності морфометричних показників у групах за черепним індексом повністю відсутні за вибірками показників висоти входу в очну ямку і кута нахилу входу в очну ямку, і наявні за вибірками показників довжини медіальної стінки та глибини очної ямки. Вперше доведено, що довжина медіальної стінки вірогідно зменшується від доліхоцефалів до брахіцефалів; довжина латеральної, верхньої та нижньої стінок, а також ширина входу в орбіту - від мезоцефалів - до брахіцефалів. Кут між медіальною та латеральною стінками очної ямки вірогідно збільшується від доліхоцефалів до брахіцефалів

В загальній вибірці статистично значуща кореляція існує між довжиною медіальної стінки та довжиною нижньої, латеральної та верхньої стінок; між довжиною нижньої стінки та довжиною латеральної та верхньої стінок; між довжиною латеральної та верхньої стінок; між шириною входу в очну ямку та довжиною всіх стінок; між глибиною очної ямки та довжиною всіх стінок. Це свідчить про їх морфофункціональний зв'язок в процесі онтогенетичного розвитку черепа в цілому і очних ямок зокрема. Разом з тим, у наявності і силі кореляційних зв'язків між морфометричними показниками існують певні відмінності, пов'язані з віком, статтю, краніотипом.

Середня сила зв'язку у першому періоді зрілості спостерігається між довжиною медіальної стінки і довжиною нижньої стінки, шириною входу та глибиною очної ямки; між довжиною нижньої та верхньої стінок. У другому періоді зрілості середня кореляція виявляється між довжиною медіальної стінки та довжиною латеральної та нижньої стінок, шириною входу та глибиною очної ямки; між довжиною нижньої та верхньої стінок; між глибиною очної ямки та довжиною верхньої та нижньої стінок. У групі похилого віку середній ступінь кореляції відзначається між довжиною медіальної стінки та довжиною нижньої стінки, глибиною очної ямки; між довжиною верхньої та латеральної стінок; між довжиною верхньої та нижньої стінок; між шириною входу в очну ямку і довжиною латеральної, верхньої та нижньої стінок.

Кореляційний зв'язок між морфометричними показниками в чоловічій і жіночій серіях є слабким, а відмінність між коефіцієнтами кореляції є статистично незначущою.

За ознакою краніотипу середня кореляція відзначається тільки між шириною входу і довжиною медіальної і нижньої стінок, глибиною і довжиною нижньої і верхньої стінок, довжиною верхньої і нижньої стінок очної ямки - у брахіцефалів, а також між довжиною нижньої і верхньої стінок - у доліхоцефалів і мезоцефалів.

Отримані результати можуть бути основою для рекомендацій для практичної хірургії.

Відсутність статистично вірогідних відмінностей між морфометричними показниками лівої та правої очної ямок дозволяє використовувати дані однієї очної ямки в якості морфометричного еталону при плануванні реконструктивних операцій на іншій.

Низька варіабельність морфометричних показників очних ямок дозволяє використовувати їх середні значення та довірчі інтервали для планування хірургічних доступів, здійснення реконструктивних і пластичних операцій на кісткових структурах очних ямок, окрім значень довжини нижньої і медіальної стінки в першому зрілому періоді та ширини входу в очну ямку в похилому віці. Для зазначених випадків слід використовувати виміри не з одного КТ-скану очної ямки, а щонайменше виконаних у фронтальній та аксіальній площинах.

Замінність даних про морфометричні показники у жінок і чоловіків, доведена в дослідженні, дає змогу брати за морфометричний еталон їх анатомічної норми дані загальної вибірки безвідносно статевої ознаки, але за однаковості краніотипу.

Варто обов'язково враховувати наявні відмінності між краніотипами по довжині латеральної, верхньої і нижньої стінок, ширині і висоті входу в очну ямку і величині кута між медіальною і латеральною стінками при здійсненні оперативних втручань на краніофаціальній зоні та при плануванні і реалізації хірургічних доступів до внутрішніх структур черепу.

ВИСНОВКИ

У дисертації проведено теоретичне обґрунтування і пропонується нове вирішення завдання нормальної анатомії людини, яке полягає у прижиттєвому встановленні кількісного еталону показників очних ямок дорослих людей в нормі методом комп'ютерної томографії і виявленні їх мінливості у зв'язку з віком, статтю, краніотипами.

1. Серед стінок очної ямки найдовшою є медіальна (43,7 ± 0,6 мм), і найкоротшою - нижня (40,1 ± 0,4 мм) стінка при відсутності статистично значущої відмінності між довжинами верхньої (41,0 ± 0,3 мм) і латеральної (41,0 ± 0,4 мм) стінок. Глибина очної ямки, ширина і висота входу до неї складають 42,7 ± 0,8 мм, 39,4 ± 0,8 мм та 34,2 ± 0,4 мм, відповідно. Кути нахилу входу в очну ямку і між її медіальною і латеральною стінками складають 9,7 ± 0,7° і 52,3 ± 1,3°. Варіабельність лінійних показників і кута між медіальною і латеральною стінками очної ямки є низькою, і кута нахилу входу в очну ямку є середньо-високою. Слабка статистично значуща кореляція (r ? [0,24-0,64]) існує між довжиною медіальної стінки з довжинами нижньої, латеральної та верхньої стінок; довжиною нижньої стінки з довжинами латеральної та верхньої стінок; довжиною латеральної та верхньої стінок і шириною входу в очну ямку з довжинами всіх стінок; глибиною очної ямки з довжинами всіх стінок та шириною очної ямки. Асиметрія лівої та правої очних ямок за морфометричними показниками вірогідно відсутня.

2. Вірогідних відмінностей між морфометричними показниками очної ямки осіб різних вікових груп, за виключенням глибини очної ямки та довжини її нижньої стінки у віковій групі ІІ періоду зрілості і похилому віці, не існує. У осіб ІІ періоду зрілості зазначені показники є меншими на 3 % і 2 % від загально-вибіркових і мають оцінюватися відповідного до встановленого вікового нормативу. Варіабельність морфометричних показників у всіх вікових групах подібна варіабельності у загальній вибірці. Відмінностей у кореляції між показниками у всіх вікових групах не існує, і за силою зв'язок відповідає кореляції у загальній вибірці.

3. Лінійні морфометричні показники у чоловіків і жінок вірогідно не розрізняються, тоді як варіація кутових показників у чоловіків є меншою, ніж у жінок. Кореляційний зв'язок між морфометричними показниками в чоловічій і жіночій серіях є переважно середньо-слабким (r ? [0,11-0,73]), а відмінність між їх коефіцієнтами кореляції є статистично незначущою.

4. Статистично вірогідні відмінності в групах краніотипів за черепним індексом відсутні за вибірками показників висоти входу в очну ямку і кута нахилу входу в очну ямку, і наявні за вибірками довжини медіальної стінки та глибини очної ямки. Відмінності інших показників між краніотипами (довжина верхньої та латеральної стінок - між брахі- та мезоцефалами, довжина нижньої стінки і кут між медіальною та латеральною стінками - між доліхо- та мезоцефалами; ширина входу в очну ямку - між доліхо- та мезоцефалами і брахі- та мезоцефалами) свідчить про значущість крайніх форм краніотипів для формування кількісного еталону анатомічної норми структур очної ямки. Кількість статистично значущих взаємозв'язків між морфометричними показниками збільшується від доліхоцефалів до брахіцефалів за відсутності вірогідної різниці між їх силою.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для вивчення лінійних і кутових показників очних ямок, зокрема, довжини їх стінок і кута між медіальною та латеральною стінками в якості точки відліку доцільно використовувати отвір каналу зорового нерву. В силу наявності статистично значущих відмінностей між довжиною стінок очної ямки, її шириною та висотою слід вважати необґрунтованим підхід до обчислення обсягу очної ямки як обсягу піраміди з рівними гранями.

2. При здійсненні реконструктивних операцій на анатомічних структурах очних ямок можна обґрунтовано нехтувати різницею між правою та лівою очними ямками і використовувати показники однієї очної ямки у якості морфометричного еталону в разі, якщо інша ушкоджена.

3. При плануванні хірургічних втручань з метою реконструкції стінок очної ямки після усунення нейропатії зорового нерву різної етіології, а також при проведенні хірургічного лікування глаукоми доцільно враховувати норми довжини стінок очної ямки.

4. При плануванні операцій по відновленню медіальної стінки та контуру очних ямок в різних вікових групах слід використовувати виміри не з одного КТ-скану очної ямки, а щонайменше з двох, виконаних у фронтальній та аксіальній площинах.

5. Визначення краніотипу і використання кількісного еталону показників очних ямок, притаманного кожному краніотипу, має стати елементом планування реконструктивних операцій в краніофаціальній зоні. Дані щодо норми кількісних параметрів очних ямок за краніотипами доцільно застосовувати у судовій медицині.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. А. с. 39189, Україна. Комп'ютерна програма «Комп'ютерна програма «Faceanalyser» для проведення морфометрії двомірних цифрових зображень обличчя» / О. К. Зенін, А. В. Бреславець, Н. Г. Халілова, О. В. Нікітін. - № 39500 ; заявл. 05.05.2011 ; опубл. 15.07.2011.

2. Алексеев, В. П. Краниометрия. Методика антропологических исследований / В. П. Алексеев, Г. Ф. Дебец. - М.: Наука, 1964. - 128 с.

3. Алексеев, В. П. Происхождение народов Восточной Европы (краниологическое исследование) / В. П. Алексеев. - М.: Наука, 1969. - 324 с.

4. Алешкина О. Ю. Базикраниальная типология конструкции черепа человека : дисс. ... доктора медицинских наук : 14.00.02 «Анатомия человека» / О. Ю. Алешкина; ГОУВПО «Волгоградский государственный медицинский університет». - Волгоград, 2007. - 236 с.

5. Ананов, М. В. Реконструктивная хирургия, как метод лечения краниофациальных деформаций при краниостенозе у детей: автореф. дис. … канд. мед.наук : 14.00.28 «Нейрохирургия» / М. В. Ананов; Институт нейрохирургии им. акад. Н. Н. Бурденко РАМН. - М., 1995. - 28 с.

6. Андреев, В. Г. Одномоментная функциональная пластика нижней стенки орбиты после удаления опухоли верхней челюсти / В. Г. Андреев, В. В. Барышев, А. В. Дементьев // Сибирский онкологический журнал. - 2010. - №4 (40). - С. 43-46.

7. Антонова, О. А. Возрастная анатомия и физиология / О. А. Антонова. - М.: Высшее образование, 2006. - 192 с.

8. Аржанцев, А. П. Конусно-лучевая компьютерная томография челюстно-лицевой области / А. П. Аржанцев, С. А. Перфильев. - М., 2012. - 14 с.

9. Аржанцев, А. П. Ортопантомография, зонография и телерентгенография черепа на ортопантомограммах / А. П. Аржанцев, С. А. Перфильев. - М., 2011. - 12 с.

10. Атлас рентгенограмм. Стоматология и челюстно-лицевая хирургия / Н. А. Рабухина, А. П. Аржанцев. - М. : ООО «МИА», 2002. - 302 с.

11. Бахолдина, В. Ю. Информационная значимость и структура изменчивости признаков краниофациальной системы человека: автореф. … д.биол.н… специальность: 03.00.14 «Антропология» / В. Ю. Бахолдина; Моск. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. - М. : 2012. - 40 с.

12. Берая, М. З. Комплексная диагностика орбитальной области до и после удаления глазного яблока : автореф. дис. … к.мед.н… специальность : 14.00.08 «Глазные болезни» / М. З. Берая; ФГУ «МНИИ глазных болезней им. Гельмгольца Росздрава». - М., 2006. - 27 с.

13. Бобылова, М. Ю. Случай хронического сфеноидита с неврологическими и офтальмологическими осложнениями / М. Ю. Бобылова, С. П. Хомякова, А. Ю. Усачева, М. Б. Мельникова, В. С. Халилов, И. В. Чумичева, Г. Н. Дунаевская // Детская больница. - 2011. - №4. - С. 56-60.

14. Большая Советская Энциклопедия. - 3 е изд. Т.18. - М. : Советская энциклопедия, 1974. - 632 с.

15. Бондаренко О. В. Морфометрична характеристика кісток склепіння черепа людини для комп'ютерного моделювання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.03.01 «Нормальна анатомія» / О. В. Бондаренко. ? Харків, 2002. - 16 с.

16. Бондарчук, С. С. Основы практической биостатистики: учеб. пособ. для вузов / С. С. Бондарчук, И. Г. Годованная, В. П. Перевозкин. - Томск: издательство ТГПУ, 2009. - 130 с.

17. Бордоева, А. Е. Описательная статистика и проверка статистических гипотез средствами Excel: уч.-метод. пособ. / А. Е. Бордоева. - Улан-Удэ : ВСибГУ, 2009. - 60 с.

18. Бросалов, В. М. Распространенность ряда дискретно варьирующих признаков на черепах жителей г. Пензы ХVII-ХIХ вв. / В.М. Бросалов // Вестник Пензенского государственного университета. - 2013. - № 2. - С. 71-77.

19. Буцан, С. Б. Возможность 3D-моделирования в реконструктивной хирургии глазницы / С. Б. Буцан, С. Б. Хохлачев, Ш. Н. Йигиталиев [и др.] // Вестник офтальмологии. - 2012. - № 2. - С. 20-26.

20. Вовк, О. Ю. Индивидуальная анатомическая изменчивость мозгового отдела головы и черепа взрослого человека / О. Ю. Вовк // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2012. - Т. 7, № 3. - С. 80-84.

21. Вовк, Ю. Н. Клиническая анатомия головы: уч. пособ. Ч. 1 / Ю. Н. Вовк. - Луганск, Элтон-2, 2010. - 196 с.

22. Вовк, Ю. Н. Новые устройства для краниологических исследований / Ю. Н. Вовк, О. Ю. Вовк, Ю. В. Богуславский, А. А. Шмаргалёв, О. В. Редякина // Вісник проблем біології і медицини. - 2011. - Вип. 3(1). - С. 154-158.

23. Вовк, Ю. М. Пристрій для вимірювання черепа / Ю. Н. Вовк, С. Ю. Труфанов, Ф. В. Логвінов, В. І. Лузін // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2004. - Т. 3, № 3. - С. 42.

24. Гайворонский, И. В. Анатомо-клинические обоснования эндоназальной дакриоцисториностомии / И. В. Гайворонский, А. В. Гайворонский, А. И. Гайворонский, М. Г. Гайворонская, Л. В. Пажинский // Вестник Санкт-Петербургского университета. - Серия 11. Медицина. - 2008. - Вып. 2. - С. 97-103.

25. Гайворонский, И. В. Асимметрия лицевого черепа у взрослого человека и возможности ее оценки / И. В. Гайворонский, Е. А. Дергачева, Е. И. Дубовик, И. В. Крайник // Вестник Российской Военно-медицинской академии. - 2009. - №1(25). - С. 140- 144.

26. Гайворонский, И. В. Методика определения наклона входа в глазницу / И. В. Гайворонский, М. П. Долженкова // Усовершенствование способов и аппаратуры, применяемых в уч. процессе, медико-биологических исследованиях и клинической практике : сб. изобрет. и рац. предложений Воен.-мед. акад. - СПб. : ВМА, 2012. - Вып. 43. - С. 43.

27. Кириллова, М. П. Морфометрические характеристики и пространственная организация входа в глазницу у взрослого человека : автореф. … дис. … к.мед.н. … специальность : 14.03.01 «Анатомия человека» / М. П. Кириллова; ФГБВОУ ВПО «Военно-медицинская академия имени С.М. Кирова». - СПБ. : 2014. - 18 с.

28. Гайворонский, И. В. Нормальная анатомия человека: учеб. В 2-х т. Т.1 / И. В. Гайворонский. - СПб : СпецЛит, 2007. - 560 с.

29. Гайдар. Б. В. Оперативные доступы в хирургии черепа и головного мозга / Б. В. Гайдар, В. Е. Парфенов, Д. А. Гуляев [и др.] // Вестник Российской военно-медицинской академии. - 2011. - №2 (34). - С. 210-213.

30. Гайнутинова, Р. Ф. Магнитно-резонансная томография в комплексной лучевой диагностике риногенной воспалительной патологии орбиты / Р. Ф. H Гайнутдинова, М. Г. Тухбатуллин, А. Ю. Довгалюк, Р. Х. Закиров // Казанский медицинский журнал. - 2009. - Том 90, № 2. - С. 234-239.

31. Галимова, В. У. Хирургическое лечение посттравматических гипофтальма и энофтальма с применением биоматериалов Аллоплант / В. У. Галимова, И. Э. Мулдашева // Регенеративная хирургия: Электронный журнал. - 2007.

32. Головацький, А. Анатомія людини: в 3-х Т. Т. 1 / А. Головацький, В. Черкасов, М. Сапін. - Вінниця : Нова Книга, 2010. - 368 с.

33. ГОСТ Р ИСО 16269-7-2004 Статистические методы. Статистическое представление данных. Медиана. Определение точечной оценки и доверительных интервалов. - М. : ИПК «Издательство стандартов», 2004. - 11 с.

34. Дубовик, Е. И. Ассиметрия лицевого черепа при различных его формах у взрослого человека : дис. ... к.мед.н. … специальность : 14.00.02 «Анатомия человека» / Е. И. Дубовик; ФГОУВПО «Военно-медицинская академия им. С.М. Кирова». - Санкт-Петербург, 2009. - 156 с.

35. Дуденко, В. Г. Аспекты выбора системы координат при изучении индивидуальной анатомической изменчивости строения человека / В. Г. Дуденко, О. Г. Аврунин, М. Ю. Тимкович, В. Ю. Вдовиченко, В. В. Куренной // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2013. - Т. 8, № 3. - С. 38-41.

36. Евтеев, А. А. Программа измерительных признаков для оценки изменчивости респираторного отдела лицевого скелета человека / А. А. Евтеев // Вестник Московского университета. Серия XXIII. Антропология. - 2010. - №2. - С. 62-76.

37. Еолчиян, С. А. Реконструктивная хирургия краниоорбитальных повреждений / С. А. Еолчиян, А. А. Потапов, Н. К. Серова [и др.] // Вопросы нейрохирургии. - 2011. - № 2. - С. 25-40.

38. Еолчиян, С. А. Современные подходы к хирургическому лечению краниоорбитальных повреждений / С. А. Еолчиян, М. Г. Катаев, Н. К. Серова // Вестник отфтальмологии. - 2006. - №1. - С. 9-13.

39. Загоровская, Т. М. Морфология глазницы человека : автореф. дис. … канд. мед. наук : 14.00.02 «Анатомия человека» / Т. М. Загоровская ; Оренбургская гос. мед. академия. - Оренбург, 1995. - 16 с.

40. Загоровская, Т. М. Изменчивость морфометрических характеристик глазницы в зависимости от возраста и пола / Т. М. Загоровская, О. Ю. Алешкина, О. В. Сырова // Бюллетень медицинских Интернет-конференций. - 2013. - Том 3. № 5. - С. 917.

41. Зайченко, А.А. Конструкционная типология мозгового черепа человека: автореферат дис. ... доктора медицинских наук : спец. 14.00.02 - анатомия человека / А. А. Зайченко ; Волгогр. мед. акад. - Волгоград: 2000. - 35 с.

42. Заклади охорони здоров'я та захворюваність населення України у 2013 році : Статистичний бюллетень. - К. : Державна служба статистики України, 2014. - 92 с.

43. Закондырин, Д. Е. Хирургическое лечение новобразований краниорбитальной области и глазницы : автореф. … к.мед.н. … специальность : 14.01.18 «Нейрохирургия», 14.03.01 «Анатомия человека» / Д. Е. Закондырин; Рос. науч.-иссл. нейрохир. ин-т им. проф. А.Л. Поленова . - СПб., 2010. - 24 с.

44. Захаров А. М. Морфометрические стандарты головного мозга и черепа у детей / А. М. Захаров, С. В. Сидорин, М. В. Ублинский, И. А. Мельников и др. // Радиология - практика. - 2011. - №1. - С. 4-13.

45. Иванова-Смоленская, И. А. Случай синдрома Толосы-Ханта / И. А. Иванова-Смоленская, В. Н. Закутняя [и др.]// Нервные болезни. - 2013. - №1. - С. 20-22.

46. Ивантер, Э. В. Элементарная биометрия: учеб. пособ. / Э. В. Ивантер, А. В. Коросов. - Петрозаводск : ПетрГУ, 2005. - 104 с.

47. Казарницкий, А. А. Население азово-каспийских степей в эпоху бронзы (антропологический очерк). - СПб. : Наука, 2012. - 264 с.

48. Камалов, И. И. Сравнительная характеристика методов лечения эндокринной офтальмопатии / И. И. Камалов, И. В. Гуляева, Р. Р. Ахмадеев // Вестник современной клинической медицины. - 2010. - Том 3, вып. 4. - С. 50-52.

49. Ковалевский, Е. И. Глазные болезни / Е. И. Ковалевский. - М. : Медицина. - 1986. - 416 с.

50. Ковалевский, Е. И. Офтальмология: Учеб. / Е. И. Ковалевский. - М : Медицина, 1995. - 480 с.

51. Компьютерная программа «MATHMASK» для создания виртуальных визуальных образов лица / И. М. Гукасян, М. А. Серик, Н. Г. Халилова [и др.] // Медична наука: нові ідеї та концепції : збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (м. Дніпропетровськ, 9-10 листопада 2012 р.). - Дніпропетровськ : Організація наукових медичних досліджень «Salutem», 2012. - С. 10-14.

52. Кочетков, П. А. Эндоназальная эндоскопическая декомпрессия орбиты трансэтмоидальным доступом / П. А. Кочетков, А. С. Лопатин, Н. Ю. Сергиенко // Вестник оториноларингологии. - 2009. - №4. - С. 23-26.

53. Кравченко, Н. С. Методы обработки результатов измерений и оценки погрешностей в учебном лабораторном практикуме: учебное пособие / Н. С. Кравченко, О. Г. Ревинская; Национальный исследовательский Томский политехнический университет. - Томск: Изд-во Томского политехнического университета, 2011. - 88 с.

54. Ласунин, Н. В. Декомпрессия зрительного нерва в лечении новообразований, распространяющихся на зрительный канал :дис. ... кандидата медицинских наук : 14.01.18 «Нейрохирургия» / Н. В. Ласунин; ФГБУ «НИИ нейрохирургии им. акад. Н.Н. Бурденко» РАМН. - М., 2014 - 117 с.

55. Лис, Д. А. Методика идентификации лица по черепу и фотопортрету с использованием камерофона / Д. А. Лис // Международный медицинский журнал. - 2008. - Том 14, № 4. - С. 118-121.

56. Лойт, А. А. Хирургическая анатомия головы и шеи / А. А. Лойт, А. В. Каюков. - М. : МЕДпресс-информ, 2006. - 128 с.

57. Лойтра, А. О. Морфометричні показники стінок очної ямки у новонароджених людини / А. О. Лойтра, А. А. Шкробанець // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2005. - Т. 4, № 2. - С. 31-32.

58. Лопатин, А. Н. Эндоскопическая ринохирургия: от простых вмешательств в полости носа до верхушки орбиты и основания черепа / А. С. Лопатин, Д. Н. Капитанов // Вестник оториноларингологии. - 2009. - №4. - С. 12-17.

59. Марова, Е. И. Сочетание фиброзной дисплазии и акромегалии / Е. И. Марова, А. И. Бухман, Л. К. Дзеранова [и др.] // Проблемы эндокринологии, 2003. - №3. - С. 42-45.

60. Михайлюков, В. М. Безрамная навигация в хирургическом лечении посттравматических дефектов и деформаций глазницы : дисс. … к.мед.н.: 14.01.17 «Хирургия», 14.01.18 «Нейрохирургия» / В. М. Михайлюков ; Моск. гос. мед.-стомат. ун-т им. А. И. Евдокимова; НИИ скорой помощи им. Н. В. Склифосовского. - М., 2014. - 178 с.

61. Москаленко, В. Ф. Біостатистика / В. Ф. Москаленко, О. П. Гульчій, М. В. Голубчиков [та ін.]; За заг. ред. В. Ф. Москаленка. - К. : Книга плюс, 2009. - 184 с.

62. Никифоров, А. Неврология. Полный толковый словарь / А. Никифоров. - М. :Эксмо, 2010. - 1210 с.

63. Никифоров, А. С. Общая неврология / А. С. Никифоров, Е. И. Гусев. - М. : ГЭОТАР-МЕДИА, 2007 - 720 с.

64. Николаенко, В. П. Орбитальные переломы: руководство для врачей / В. П. Николаенко, Ю. С. Астахов. - СПб. : Эко-Вектор, 2012. - 436 c.

65. Обухова, Л. А. Функциональная анатомия черепа / Л. А. Обухова, Н. Н. Чевагина. - Новосибирск: НГУ, 2011. - 74 с.

66. Омарова, С. М. Возрастные особенности строения и семиотика первичных опухолей орбиты у детей и подростков по данным компьютерной томографии : автореф… кандидата мед.наук : 14.00.08 «Глазные болезни» / С. М. Омарова; ФГУ «МНИИ глазных болезней им. Гельмгольца Росмедтехнологий». - М., 2009. - 26 с.

67. Основы компьютерной биостатистики: анализ информации в биологии, медицине и фармации статистическим пакетом MedStat / Ю. Е. Лях, В. Г. Гурьянов, В. Н. Хоменко, О. А. Панченко [и др.]. - Донецк : Папакица Е. К., 2006. - 214 с.

68. Офтальмология : учеб. / Р. А. Гундорова [и др.] ; под ред. Е. И. Сидоренко. - М. : ГЭОТАР-Медиа, 2007. - 404 с.

69. Патент на изобретение RU 2 428 944 C1 :Способ хирургического лечения переломов верхней стенки верхнечелюстной пазухи / А. Г. Волков, А. Р. Боджоков. - Опубл. : 20.09.2011, Бюл. № 26.

70. Патент на изобретение РФ №2283049: Способ костной пластики дефектов нижнеглазничного отдела скуловой кости и дна глазницы / В. И. Савельев, А. А. Булатов, М. В. Павлова, К. А. Абсава. - Опубл. : 10.09.2006, Бюл. №25.

71. Перфильев, С. А. Использование рентгеновской компьютерной томографии при планировании устранения дефектов лицевых костей, возникших после удаления новообразований / С. А. Перфильев, А. П. Аржанцев, М. М. Черненький // Онкохирургия. Спецвыпуск. - 2013. - Т. 5. - № 1. - С. 144.

72. Пестряков, А. П. Краниологическая дифференциация современного населения / А. П. Пестряков, О. М. Григорьева // Расы и народы: Ежегодник. - М. : Наука, 2004. - С. 86-131 (Вып. 30).

73. Пивченко, П. Г., Холамов А.И. Использование краниометрических точек и параметров при установлении половой принадлежности останков черепов неизвестных людей / П. Г. Пивченко, А. И. Холамов // Военная медицина. - 2012. - № 3(24). - С. 112-116.

74. Пикалюк, В. С. Онто-, філогенез органів і систем / В. С. Пикалюк, А. Ю. Османов. - Сімферополь, 2011. - 312 с.

75. Пикалюк, В. С. Тератологічний тлумачний ілюстрований словник / В. С. Пикалюк, О. П. Антонюк. - Сімферополь, Чернівці : 2012. - 358 с.

76. Плохинский, Н. А. Биометрия / Н. А. Плохинский. - М. : МГУ, 1970. - 368 с.

77. Победенный, А. Л. Распространенность и структура черепно-мозговой травмы в крупном промышленном регионе / А. Л. Победенный // Український нейрохірургічний журнал. - 2011. - № 3. - С. 32-35.

78. Пономарев, В. В. Синдром Толоза - Ханта: неврологический хамелеон / В. В. Пономарев // Международный неврологический журнал. - 2007. - № 6(16). - С. 78.

79. Потапов, А. А. Современные технологии в хирургическом лечении последствий травмы черепа и головного мозга / А. А. Потапов, В. Н. Корниенко, А. Д. Кравчук [и др.] // Вестник РАМН. - 2012. - №9. - С. 31-38.

80. Привес, М. Г. Анатомия человека / М. Г. Привес, Н. К. Лысенков, В. И. Бушкович. СПб. : СПбМАПО, 2006. 720 c.

81. Рабухина, Н. А. Общие принципы рентгенологического исследования при дефектах и деформациях лицевого черепа / Н. А. Рабухина, Г. И. Голубева, С. А. Перфильев, А. С. Караян. // Медицинский алфавит. Стоматология II // 2010. - С. 7-9.

82. Рабухина, Н. А. Рентгенодиагностика в стоматологи / Н. А. Рабухина, А. П. Аржанцев. - М. : Медицинское информационное агентство, 2003. - 452 с.

83. Рогинский, В. В. Орбитальный гипертелоризм у детей / В. В. Рогинский, М. В. Ананов, Л. А. Сатанин [и др.] // Московский центр детской челюстно-лицевой хирургии. 10 лет работы Результаты. Итоги. Выводы; Под. ред. В. В. Рогинского. - М. : Детстомиздат, 2002. - С. 153-169.

84. Самсонов, В. А. Болезнь Хенда-Шюллера-Крисчена как редкий вариант гистиоцитоза Х / В. А. Самсонов, И. А. Чистякова, Т. А. Горячева // Вестник дерматологии и венерологии. - 2009. - №2. - С. 54-59.

85. Сапин, М. Р. Анатомия человека / М.Р. Сапин, Г.Л. Билич. - М. : ГЭОТАР-Медиа, 2008. - 608 с.

86. Сергеева, Л. А. Офтальмологическая симптоматика кранио-орбитальной травмы: автореф. дис. … канд. мед.наук : 14.00.18 «Нейрохирургия», 14.01.07 «Глазные болезни» / Л. А. Сергеева ; ФГБУ «НИИ нейрохирургии им. акад. Н.Н. Бурденко». РАМН. - М. : 2012. - 27 с.

87. Синельников, Р. Д. Атлас анатомии человека : учеб. пособ. В 4-х т. Т. 1 / Р. Д. Синельников, Я. Р. Синельников. - М. : Медицина, 1989. - 344 с.

88. Сипитый, В. И. Опыт проведения стереотаксических расчетов c использованием интраоперационной компьютерной томографии / В. И. Сипитый, В. А. Пятикоп, И. А. Кутовой, О. Г. Аврунин // Український нейрохірургічний журнал. - 2006. - № 3. - С. 58-62.

89. Скикевич, М. Г. Особенности лечения сочетанной травмы средней зоны лица и деформацій / М. Г. Скикевич, Л. И. Волошина // Світ медицини та біології. - 2013. - № 3(39). - С. 132-134.

90. Сперанский, B. C. Основы медицинской краниологии / B. C. Сперанский. - М. : Медицина, 1980. - 190 с.

91. Сперанский, B. C. Форма и конструкция черепа / B. C. Сперанский, B. C. Зайченко. - М.: Медицина, 1980. - 280 с.

92. Спирин, Д. С. Орбитосфенопетрокливальные менигиомы : клинико-топографические особенности и результаты комбинированного лечения : автореферат дис. ... кандидата медицинских наук : 14.01.18 «Нейрохирургия» / Д. С. Спирин; ФГБУ «НИИ нейрохирургии им. акад. Н. Н. Бурденко» РАМН. - М. 2014 - 30 с.

93. Сысолятин, П. Г. Роль лучевых методов исследования в диагностике и лечении челюстно-лицевых повреждений / П. Г. Сысолятин, А. П. Дергилев, С. П. Сысолятин [и др.] // Сибирский медицинский журнал. - 2010. - Том 25, № 3. - Выпуск 2. - С. 11-14.

94. Ткаченко, П. І. Кісти щелепно-лицевої ділянки (клініко-морфологічні аспекти) : монографія / П. І. Ткаченко, І. І. Старченко, С. О. Білоконь, К. Ю. Резвіна; ВДНЗ України «Укр. мед. стомат. акад.». - Полтава : АСМІ, 2013. - 103 c.

95. Третьякова, О. С. Синдром срединной расщелины лица / О. С. Третьякова, И. В. Заднипряный, В. И. Кудря // Дитячий лікар. - 2010. -№1. - С. 20-27.

96. Федонюк, Я. І. Формування стінок очної ямки в пренатальному періоді онтогенезу людини / Я. І. Федонюк, Т. Б. Сикирицька // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина». - 2009. - Вип. 37. - С. 230-232.

97. Федорищева, В. О. Статеві особливості лінійних і кутових показників людських черепів із Верхнього Салтівського могильника / В. О. Федорищева, М. І. Яблучанський, В. В. Скирда, Д. Г. Дрокін // Інтегративна антропологія. - 2008. - № 1 (11). - С. 33-37.

98. Федорищева, В. О. Порівняльний аналіз нормальних черепів та черепів з набутими деформаціями з археологічних розкопок Верхнього Салтова, Нижнього Дону, Херсонеса, Тепе-Кермана: автореф. дис... канд. мед. наук: 14.03.01 «Нормальна анатомія» / В. О. Федорищева ; Харк. нац. мед. ун-т. - Х., 2009. - 19 с.

99. Хакимова, Г. М. Гнойно-воспалительные заболевания орбиты - субпериостальный абсцесс и флегмона (клиника, диагностика, лечение): автореф. дис. … канд. мед.наук : 14.00.08 «Глазные болезни» / Г. М. Хакимова; Урал. гос. мед. акад. доп. обр. ФАЗСР (г. Челябинск). - Челябинск, 2005. - 21 с.

...