Планування опорних елементів та удосконалення методів фіксації адгезивних мостоподібних протезів

Розвиток осередкованої демінералізації в зоні кріплення АМП оцінювали з використанням методу вітального забарвлення 2% метиленовим синім [99]. Відсутність профарбовання прилеглої до накладки зони емалі свідчить про надійність з'єднання та відсутність ретенційних утворень для залишків їжі та зубних відкладень, що оцінюється як задовільний результат.

Використанi нами параметричнi та непараметричнi методи математичної статистики дозволили отримати надiйнi результати.

2.6 Характеристика методів статистичного аналізу

До статистичних відносять методи дослідження, які не претендують на беззаперечні висновки, але висувають твердження, що є вірними з деякою, достатньо великою вірогідністю (або, навпаки, що відкидаються з малою вірогідністю) [131].

При обробці результатів різних експериментів, у тому числі в галузі стоматології, найбільш популярними є параметричні статистичні методи. Їх сутність полягає в тому, що приймається гіпотеза про форму функції розподілення спостережуваних випадкових величин з точністю до кількох невизначених параметрів, які як раз і визначаються за цими дослідженнями.

У нашій роботі систематично використовуються такі відомі параметричні методи:

оцінювання математичного очікування нормально розподіленної випадкової величини за вибірковим середнім;

незміщене оцінювання стандарту (стандартного відхилення) нормально розподіленої випадкової величини за допомогою другого центрованого моменту виборки;

оцінювання меж рівномірно розподіленої випадкової величини за допомогою максимального та мінімального значення виборки.

В останньому випадку знаходять застосування порядкові статистики, які відіграють також значну роль і в ряді непараметричних методів.

Сильною стороною параметричних методів є можливість надати за необхідності доволі точну оцінку вірогіднсті того, що розраховані статистики відхиляються від параметрів досліджуваного явища не більше, як на задану величину. Типовим прикладом може слугувати пряме вимірювання сили, що руйнує лабораторний зразок АМП. Висока стабільність властивостей промислового адгезивного матеріалу при однаковій площі адгезії гарантує наявність об'єктивно існуючого значення руйнуючої сили. Коливання величини вимірюваних значень є наслідком малих випадкових коливань в реалізації технології отримання адгезивного з'єднання та несистематичними огрішностями вимірювальної техніки. Об'єктивно існуюча величина руйнуючої сили може розглядатися, як параметр м нормального розподілення, а параметр у цього розподілення буде характеризувати сукупну точність виробництва зразка і проведенного вимірювання [131].

Слабкою стороною параметричного підходу є вузькість меж коректного застосування. Якщо гіпотеза про апріорну форму розподілення спостережених значень виявиться невідповідною реальній дійсності, тоді «точність» оцінок параметричного методу буде чисто фіктивною, а результат може виявитися абсолютно недостовірним. Чим більше розкидані результати спостережень, тим, взагалі, застосування параметричного методу є більш сумнівним.

У непараметричному підході на форму функції розподілення накладаються тільки очевидні обмеження, і зазвичай ця функція визначається безкінечним числом параметрів. Визначити всі з них за скінченим числом спостережень не можна. Тому вводяться до розгляду такі статистики, які не залежать або в дуже малому ступеня залежать від точного значення всіх згаданих параметрів, але добре вбирають в себе інформацію, яка міститься у виборці. Вірогідності відхилення обчислюваних статистик від оцінюваних величин визначати в непараметричних методах важче, часто на практиці це неможливо здійснити суворими методами, і тоді обмежуються емпиричними міркуваннями або взагалі тільки позитивним досвідом застосувань, що були перед цим. Але надійність (гарантія від грубих помилок) в непараметричних методах вище. Їм віддається безумовний пріоритет при малому об'єму виборки (наприклад, коли мається всього кілька спостережень за відсутності додаткової інформації про досліджувану величину) [132]. З іншого боку, відомо [142], що для більшості непараметричних методів вдається показати: при великому об'ємі виборки їхні оцінки в незначному ступеня поступаються в точності оцінкам конкуруючих параметричних методів (якщо ті взагалі можна застосувати).

У даній роботі непараметричний підхід реалізований в таких формах:

перевірка незалежності спряжених ознак;

візуальний аналіз емпіричних функцій розподілення;

кластерний аналіз на основі рангового крітерію.

У першому випадку наявний типовий захід ухилення від деталей, що ускладнюють розглядання статистичного завдання. А саме, спільне розподілення двох ознак (наприклад, відносно пацієнтів, що отримали лікування за різними методами, яке могло мати позитивні чи негативні наслідки) може виявитися вельми складним. Однак, утворення 22 таблиці спряженості (чи застосовувався перший або другий метод лікування та чи мав місце певний ефект?) дозволяє звести питання до аналізу гіпергеометричного розподілу та визначити рівень значущості для відкидання гіпотези незалежності розглядених ознак. Ми скористалися цим у формі так званого “точного” критерію Фішера-Ірвіна, який не накладає обмежень знизу на частоти випадків, що потрапляють до 22 таблиці [133]. У практиці медичних статистичних досліджень аналіз таблиць спряженості ознак здійснюють за допомогою критерію хі-квадрат (обо еквівалентного йому) у так званому нормальному наближенні, оскільки у багатьох галузях кліники можна отримати досить багатий матеріал спостережень. Але при експериментальних дослідженнях стоматологічної ортопедії доводиться мати справу з кількома десятками спостережень, при чому кількість негативних наслідків може бути досить невеликою. У такому разі практична умова застосування нормального наближення, як правило, порушується, і використання вільного від цього припущення критерія стає обовязковим. Наведімо відповідні означення та сутність тесту [127, 142]. Наприклад, маємо таблицю (табл.2.5)

Таблиця 2.5

Вигляд таблиці спряженості ознак

Показники	Позитивних наслідків	Негативних наслідків	Загалом
Перший метод
Другий метод
Загалом

Значення у 4-х клітинах всередині цієї таблиці вважаються випадковими (далі зветься - випадкова таблиця) при тому, що 4 підсумкові величини - фіксованими і такими, що мають значення, які спостерігались. Відправною гіпотезою (“нуль-гіпотеза”) є твердження про те, що наслідки застосування досліджуваних методів незалежні від конкретного методу. Тобто виборки по та об'єктів спостереження можна розглядати як виборки із загальної сукупності, які, зокрема, можна тоді поєднати в одну виборку випадкових обєктів. Так звані ділянки видкидання цієї гіпотези будують по заданими значеннями максимальної ймовірності реалізації таблиць, що до неї входять. Тоді рівнем значущості такої ділянки є значення ймовірності потрапляння до випадкової таблиці, до даної критичної ділянки. Математичний алгоритм підрахунку за даними викладений, наприклад, у [127]. Після отримання результатів досліду та заповнення таблиці виду, підраховується (2.6) її умовна ймовірність , а за нею - мінімальний рівень значущості , на якому відкидається нуль-гіпотеза. Тобто, якщо близько до нуля або принаймні помітно менше за 0.5, то вірогідність помилкового відкидання вихідної гіпотези (та визнання методів суттєво різними за свїми наслідками) є малою. Інакше, якщо близько до 1, то немає підстав заперечувати рівноцінність досліджуваних методів за досліджуваними наслідками. Більш за це, математичний аналіз так званих помилок другого роду для даного критерію [142] слугує підставою зважити на невисоку вірогідність того, що в такому разі, замість вихідної гіпотези має місце якийсь альтернативний факт. При не важко виконати необхідні підрахунки вручну, але в іншій роботі (при дещо більших значеннях ) ми користувались для цієї мети обчислювальною комп'ютерною програмою Fisher_Irwin, що розповсюджується її автором за принципом “Open Source” (вільна для перевірки та користування в некомерційних цілях) і наведена у додатку. Зазначимо, що вищезгадана практична умова обовязкового використання точного тесту полягає у виконанні нерівності [127]:

(розглядаються )(2.6)

Аналіз гістограм емпіричних розподілень - один з найбільш простих заходів, які не потребують параметричного завдання функції розподілення. Він повністю базується на порядкових статистиках, оскільки саме вони визначають варіаційний ряд, графічним виразом якого є гістограма розподілення. Візуальний аналіз гістограми унімодальних розподілень на скіс та вістря піку може бути проведений також на основі параметричного підходу - аналізом центрованих моментів розподілення аж до четвертого порядку. Та це гарантовано від помилок тільки в тих рідких випадках, коли розподілення, яке розглядається, може бути включено до прийнятної параметричної родини, яка узагальнює нормальне розподілення.

Кластерний аналіз - це розбивка сукупності об'єктів на різні внутрішньо однорідні групи (кластери), що об'єктивно відокремлюються на основі статистичних даних. Процедури кластерного аналізу наразі не стандартизовані. Досить сказати, що в найбільш популярному пакеті ком'пьютерних програм для статистичного аналізу «Статистика» реалізовано 3 різних методи кластерного аналізу, практично без чітких рекомендацій, коли, який доречніший. На практиці ці та інші методи призводять до різних результатів. Критерієм правильності результату зазвичай слугує правдоподібність на вигляд або перевірка із залученням допоміжної інформації. Нами в завданні класифікації продуктів харчування з успіхом застосовано розбиття на кластери за допомогою простого рангового критерію. Ми звернулися до нього на основі того, що подібні крітерії, щоправда, з іншою метою, набувають широкого застосування в непараметричних статистичних методах дослідження [134]. Зазначимо, що вибір методу кластеризації є технічним питанням, яке може значно прискорити або безнадійно уповільнити дослідження. Але він не впливатиме на отриманий результат за сутністю дослідження, якщо після отримання кластерів, їх внутрішня однорідність перевіряється. Так само ми і зробили у нашому дослідженні.

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1 Обґрунтування вибору параметрів конструкції адгезивних мостоподібних протезів на основі експериментів та результатів математичного моделювання

Ми поклали в основу розрахунку площі фіксувальних елементів наших конструкцій формули та алгоритми роботи [122], які дозволяють враховувати конкретні умови протезування, та отримані за допомогою методів математичного моделювання таким чином.

У реальних умовах існує неоднорідність розподілу напруги під адгезивною накладкою. Вона виникає, перш за все, за рахунок кривизни поверхні зіткнення композита з металом, а також, внаслідок складних деформацій у системі «протез-щелепа». Наші дослідження показали, що руйнування протезної системи спостерігається на поверхні адгезії до металу протеза. Для теоретичного висновку про характер залежності максимальної напруги на цій поверхні від параметрів протезної системи доцільно розглянути ідеалізовану систему, в якій неоднорідність напруження породжується в основному деформаціями за рахунок обертаючих моментів сил. У цьому випадку можна використовувати досвід застосування в стоматології сучасних прийомів опору матеріалів, які забезпечують сучасну методику трьохмірного моделювання [123]. У даному випадку протез моделюється (рис.3.1) пластиною С, на якій містяться штучні зуби. Вона фіксується на опорних зубах за допомогою адгезивних шарів а та b. Протез разом з опорними зубами вважається рамковою конструкцією: опорні зуби - ідеально вертикальні стійки (які шарнірно оперті у своїх нижніх кінцях), а несуча пластина - ідеальна горизонтальна балка, кінці якої жорстко закріплені з верхніми кінцями стійок.



Рис. 3.1. Вектори сил і моментів, які розглядаються на рамковій схемі ідеалізованої конструкції протезної системи. (Рама адгезивного мостоподібного протеза: напрямки координат x,y,z, навантажень Q_x , Q_y, N_z , вигинаючих моментів M_x,1 , M_x2 )

При розжовуванні їжі функціональне навантаження може бути спрямоване не зовсім вертикально. Розкладемо його на три складові: Qy вертикальна поперечна складова функціонального навантаження, Qx горизонтальна складова, яка діє в горизонтальній площині перпендикулярно до осі протеза, і Nz - повздовжна складова, яка діє вздовж вісі протеза. Остання складова в розрахунках до уваги не береться, що повністю виправдано при протезуванні зубів фронтальної ділянки. Під дією Qy протез піддається зсуву та вигинанню, а опорний зуб зазнає осьове стискання (від сили Р, яка дорівнює реакції опори R) та вигинання (від моменту, що виникає в ділянці прикріплення протеза до зуба).

Горизонтальна складова навантаження Qx, менша за величиною, також призведе до деякого зсуву та вигинання в горизонтальній площині, а опорний зуб буде зазнавати зсув та вигинання.

Повздовжна складова навантаження Nz, якщо вона не є знехтовно малою, призведе до стискання-розтягання адгезивного протеза, а також до зсуву з вигинанням зуба. Дія цих силових факторів оцінюється по окремості починаючи з більш значущих.

Так, як і в інших працях, нами буде проведене оцінювання міцності вузла з'єднання протеза з зубом. Однак, наш метод у визначенні завдання базується на більш реалістичних припущеннях, ніж в інших, де допускається, що мостоподібний протез прикріплений до зуба шарнірно [32].

Поперечна сила Qy та вигинаючий момент M_x1, діючий в перетині протезу, в частині, яка дотикається до зуба, може передатися зубу (див. рис. 3.1) тільки за рахунок зсуву та кручення прошарку композитного матеріалу. Підкреслимо, що в роботі [32], враховувався тільки зсув в «фіксуючому з'єднанні».

Розглянемо співвідношення дотичних напруг у вузлі з'єднання від зсуву та крутіння, вважаючи, що поперечна сила Qy= F діє в середній частині протеза, а площа S прошарку композитного матеріалу дорівнює площі кола, яке вписується в коронку зуба при погляді на нього з вестибулярної поверхні так, як це показано на рис. 3.2. Тим самим площа прошарку занижується, що йде в запас міцності і застосовується тільки для зручності аналізу.

Дотичне напруження зсуву від поперечної сили P=F/2, яка діє на вузол з'єднання дорівнює:

ф_с=F/2S ( 3.1 )

спрямоване донизу та розподілене по поперечному зрізу рівномірно (див.рис.3.2.). Дотичне напруження від обертаючого моменту Mк, яке розподіляється по поперечному зрізу за лінійним законом від центра до периферії зрізу (рис. 3.3.) дорівнює:

ф_с=Mк/Wp (3.2),

де Wp - момент опору поперечного зрізу композитного прошарку. Небезпечною буде точка зрізу контуру А, в якій направлення напружень ф_с і ф_к співпадають (розмірність напружень - Н/м2). Отже, максимальне дотичне навантаження:

ф_max = ф_с + ф_к = F/2S + Mк/Wр (3.3),

де площа колового зрізу S=nd²/4, а його момент опору Wp = рd3/16.

Рис. 3.2. Рівномірний розподіл дотичних напружень фс, які викликані силою Р в поперечному зрізі адгезивного шару	Рис. 3.3. Розподіл у поперечному зрізі адгезивного шару дотичних напружень, які виникають внаслідок моменту Мк

Підставляючи ці значення у формулу (3.3), візьмемо до уваги, що, якщо жорсткість опорних зубів і протезу, а також їхньої довжини однакові (найчастіше це приблизно виконується), то значення моменту в середній частині тіла протеза дорівнює M_Xi2 = 7FL/40, а в зоні з'єднання протеза з зубом M_х,1 = 3FL/40. Тоді, у припущенні, що на адгезивну площадку передається M_k= M_х,1, отримаємо:

(3.4),

де S - площа кола діаметра d.

А в припущенні, що M_k= M_х,2, отримаємо:

(3.5)

Перше додаткове у дужках відображає ступінь впливу на величину ф_max зсуву, а друге - одиницю крутіння. Якщо прийняти l = 2d ,то перше складене у скобках дорівнює 5/6=0,833. Насправді величина моменту крутіння M_k, яке передається прошарку фіксувального матеріалу, залежить від умов зв'язку протеза з зубом. Ми прийняли найменш жорстке із природніх умов (M_k= M_х,1) .

При більш жорстких умовах зв'язку : M_k = 7Fl/40 - і перше додаткове буде дорівнювати 0,357.

Дійсне значення ф слід очікувати рівним деякому середньому між вказаними у формулах (3.4) та (3.5). Таким чином, зсув складає тільки 36 - 83% від крутіння. Зауважимо, що в роботі [32] крутіння відповідно до моделі не враховувалось, тобто розгляд обумовлювався там менш значущим силовим фактором .

Перевіримо, орієнтуючись на дані роботи [32], міцність з'єднання гіпотетичного адгезивного протезу, прийнявши, що F =200 МПа, допустиме дотичне напруження [ф] = 10МПа, діаметр композитного шару d = 5мм, що відповідає площі А = 19,6 мм² (в роботі [32] максимальна площа прийнята 20 мм²) і момент опору Wp = 12,27 мм³. Відстань між опорними зубами приймемо більш близьким до реального значення L = 17мм. Підставивши всі необхідні дані у формулу (3.4), одержимо ф_max = 16,52 МПа. З них на зсув припадає тільки ф_с=6,13 МПа. Тому, відповідно до нашого методу розрахунку, в окремих точках на поверхні адгезії виникають дотичні напруження, які в 1,65 разів перевищують допустимі 10 МПа, і в цих місцях з'єднання композита з металом умові міцності не відповідають. У той самий час, розрахунки за методикою роботи [32], яка враховує тільки рівномірно розподілені зсувові напруження, у нашому випадку приводить до оцінки, більш, ніж у півтора рази меншій за величину руйнуючого напруження.

Рис. 3.4. Розподіл дотичних напружень, які виникають внаслідок «перекидаючих моментов» в адгезивному шарі

Обмовимося, що приклад вказує тільки на можливість недооцінки виникаючих у конструкції напружень, він стосується гіпотетичної ситуації, і в багатьох випадках практики різниця в результатах розрахунків за порівнювальними методами незначна.

Надалі, як і в роботі [32], можна було б розглядати горизонтальну складову функціонального навантаження Qx, що складає за величиною порядку 0,1F, і зробити розрахунок за формулами цієї роботи. Але мова йде про рівномірно розподілені невеликі напруження. Тому такий розрахунок для вибору безпечної площини адгезії практичного значення не має. На наш погляд, до набагато більших нормальних напружень в певних місцях прошарку композитного матеріалу у пацієнтів горизонтальне навантаження викликається за рахунок «ефекту важеля» за наявності ексцентриситета Д дії сили Р (рис.3.4). На наявність такого силового фактору вказується в роботах [3,19], де він називається «перекидаючий момент». Продемонструємо, як його врахувати. Величина вигинаючого моменту MД, діючого в орально-вестибулярній площині, дорівнює MД = FД/2, і, як бачимо, залежить і від величини функціонального навантаження, і від ступеня неспівпадіння площини протеза з площиною опорних зубів. «Знайти» цей силовий фактор можливо тільки при використанні тримірної розрахункової схеми. Нормальне напруження при наявності такого виду навантаження буде змінюватися за лінійними законами, і його максимальне значення (досягається в точках В і С) можна визначати за формулою

у_max=MД/Wx =16 FД/рd³ (3.6)

Це значення нормального напруження треба алгебраїчно складати з напруженням від горизонтальної компоненти функціонального навантаження (якщо остання враховується).

При невеликому відхиленні «адгезивної» площадки від вертикалі замість величини F сили Qy , слід брати проекцію цієї сили на площину «адгезивної» площадки. Проте, слід бути уважним до величини цього відхилення у конкретного пацієнта: при великому відхиленні «перекидаючий момент» може виявитися протилежним за напрямком і визначатися плечем, рівним не ексцентриситету (Д), а напівширині протеза, викликаючи його крутіння.

У будь-якому випадку композитний матеріал прошарку, який утворює нероз'ємне адгезивне з'єднання, буде перебувати в умовах плоско- напруженого стану в точці А і в умовах об'ємно-напруженого стану в точках В и С. Оцінка критичності таких станів ускладнена тим, що воно описується не скалярною величиною, а тензором деформацій, який може вимагати для свого описання до 6 незалежних скалярних величин: у_х, у_у, у_z, у_xy, у_yz, у_xz. У таких випадках звичайно застосовують розрахунок з використанням так званих еквівалентних напружень (за енергетичною теорією міцності) або обчислюють «напруження за Мизесом» (як у програмних комплексах ANSYS, COSMOS, NASTRAN):

(3.7)

Напруги, розраховані за цією формулою в точках А, В та С, слід перевірити на справедливість умови міцності

у_М<=[у] (3.8), де [у] - допустиме напруження, що визначається, як руйнівне напруження, поділене на коефіцієнт запасу міцності. У точці, де ці напруження максимальні, очікується руйнування або виникнення тріщин, які знижують довговічність адгезивного протезу.

Специфіка нашого завдання практичного розрахунку дозволяє запропонувати критерій типу (3.8) стосовно до більш простої і наочної величини максимального дотичного напруження (3.3)-(3.4), зберігаючи в більшості випадків в її складі тільки найбільш значущий фактор - обертаючий момент.

Якщо додати до сказаного, що необхідно урахувати нерівномірності розподілу напруження в адгезивному шарі і, особливо, на поверхні адгезії композита до металу, яке виникає за рахунок кривизни поверхні протеза, то стає ясним, що теоретичне отримання точних і зручних для використання формул розрахунку безпечної площі адгезії нереально. Проте формула (3.3), яка отримана для ідеалізованих і доволі далеких від реальності протезування конструкцій, може бути використана так. У цьому вираженні для максимального напруження поряд із класичним членом, який дає зворотно пропорційну залежність від площі адгезії, існує додатковий член, котрий показує пряму залежність від відстані між осями опорних зубів і зворотно ступінну - від площі адгезії. Застосовуючи розповсюджений прийом математичного моделювання, приймемо дану формулу для реальної конструкції АМП фронтальної ділянки, але з коефіцієнтом у додатковому члені, який тепер визначається не теоретично (що в даному випадку і неможливо), а дослідним шляхом. Іншими словами, вигляд формули (3.3) зберігається, а ефект неоднорідності розподілу напружень (незалежно від причини її виникнення) моделюється введенням у вираження для критичного напруження коефіцієнта, що отриманий експерементальним чином замість теоретичного.

Таким чином, в клінічній практиці ми базуємо наш розрахунок на формулі:

(3.9),

де ф_max - максимум напруження (Па) на поверхні адгезії композита з металом накладки протеза;

F - гранична величина сили (Н), що діє вертикально на протез заміщеного зуба;

S - площа плоскої проекції адгезивного шару (м²);

L - відстань між осями опорних зубів (м);

m - безрозмірна характеристика ступеня неоднорідності розподілу напружень по поверхні адгезії композита до металу накладок протезу (коефіцієнт, що визначається експериментально);

ф(S) - позначення функціональної залежності критичного напруження від площі адгезії (вважаючи інші фактори незмінними).

Величину m для реального протеза зручно розглядати у вигляді, який дозволяє легко оцінювати ступінь відхилення конкретної модельованої системи протез-щелепа від її ідеалізованого варіанту:

m = km_o (3.10), де k- параметр моделі, який вимагає дослідного визначення, що залежить тільки від вибору адгезивного матеріалу;

m_o = 0,125 - середнє значення по відношенню до гіпотетичних величин [122].

При значеннях k, близьких до одиниці, змодельована протезна система безпосередньо близька до ідеалізації, при k >>1 - далека. При k, близьких до нуля, ефектом неоднорідності напружень можливо знехтувати.

На базі результатів 16 експериментів за допомогою комп'ютерної програми (див. додат. А) для матеріала «Стомазит-LC» отримано:

К=4,4783Е-01±5,267Е-02

Для матеріала «Relyx» отримано значення:

К=4,7329-01±5,728Е-02

По відомому навантаженню F, що і обирається в ролі гранично припустимої, ми визначаємо площу, по якій накладки протеза повинні клеїться до опорних зубів, як функцію:

S= ф^-1( ф_max) (3.11), де обратна залежність означає рішення (3.9), як рівняння відносно S. Рішення завжди існує і завжди єдино, оскільки ф(S) - строго монотонна функція S на інтервалі від 0 до ?. В принципі, це рішення можливо виразити через так звані формули Кардано (громіздкі та незручні для програмування на ЕОМ).

(3.12),

де

, (3.13).

Для більш точного розрахунку за формулою (3.11), причому при будь- якому k, слід вирішити нелінійне рівняння, що з будь-яким заданим наближенням робиться за допомогою комп'ютерної програми (див. додат. А).

Нагадаємо, що під площею адгезії прийнято розуміти площу плоскої проекції адгезивної площадки. Вважаючи форму зуба і форму адгезивної площадки наближено трапецієподібною, вирішимо задачу мінімізації периметра адгезивної площадки при її заданій площі:

(3.14) ,

де а, b - параметри, за рахунок яких проводиться мінімізація (b - висота, a- ширина площадки).

Вирішення цієї завдання:

(3.15)

В інших випадках, якщо якийсь зі знайдених розмірів a, b адгезивної площадки виявлявся більше її припустимих меж, то його коректували, відповідно збільшуючи інший.

3.2 Результати визначення функціональних навантажень у фронтальній ділянці зубного ряду

Оскільки продукти харчування, згідно з нашою постановкою питання, становлять інтерес за ступенем навантаження, яке потрібне при відкушуванні, почнемо з побудови класифікації на базіі експериментальних даних (таб.3.1).

У таблиці 3.1 показано ранжування досліджуваних продуктів за навантаженням відкушування, отримане зіставленням вимірів для зразків з однотипними розмірами. Продукт ЦР у таблиці не вказаний, оскільки в іспитах завжди є «чемпіоном» твердості (мається на увазі, що він посідає місце «0»). Місце продукту в таблиці відповідає його вибірковому середньому по замірах для ряду рівноцінних у поясненому раніше змісті зразків.

За даними таблиці 3.1, в різноманітті досліджених продуктів виділяють 4 кластери, які складаються з ЦР, ГЛ, СП (сума місць Сум=0 - 12), КС - СС (Сум=22 - 32), СВ - ЯН (Сум=41 - 58), ХМ - KB (Сум=71 - 72) -(див. табл. 3.3).

Таблиця.3.1

Експериментальні ранги продуктів, отримані їхнім упорядкуванням за величиною навантаження відкушування

Місце в порядку упорядкування	4 зуба ВЩ	2 зуба ВЩ	1 зуба ВЩ
	10-12мм	5-7мм	10-12мм	5-7мм	10-12мм	5-7мм
1	ГВ	ГЛ	СП	СП	СП	СП
2	КС	СП	ГЛ	ГЛ	ГЛ	ГЛ
3	ЯС	КС	ЯС	КС	ХК	ХК
4	СВ	ХК	СС	ЯС	СС	КС
5	ХК	ЯС	КС	ХК	КС	СС
6	СП	СС	ХК	СС	СВ	ГВ
7	СС	СВ	СВ	СВ	ЯС	ЯС
8	ЯВ	ЯВ	ЯВ	ГВ	ГВ	ЯН
9	ГВ	ГВ	ГВ	ЯВ	ЯВ	ЯВ
10	ХМ	ЯН	ЯН	ЯН	ЯН	СВ
11	ЯН	КВ	СТ	СТ	ХМ	КВ
12	КВ	СТ	ХМ	КВ	СТ	ХМ
13	СТ	ХМ	КВ	ХМ	КВ	СТ

Позначення «ВЩ» передбачає, що зразки розміщувались між зазначеним числом зубів верхньої щелепи та їх антагоністами на нижній.

У цій таблиці, як і надалі, використовуються такі скорочені позначення продуктів (табл.3.2):

Таблиця 3.2

Умовні скорочення харчових продуктів

КС - ковбаса сирокопчена	СС - свинина смажена
KB - ковбаса варена	СВ - свинина варена
СТ - сир твердих сортів	ГВ - горіх волоський
ХМ - хліб-м'якоть житній	ГЛ - горіх лісовий
ХК - хліб-кірка житній	ЯН - яблуко нормальної твердості
ЯС - яловичина смажена	СП - сухар пшеничний
ЯВ - яловичина варена	ЦР - цукор-рафінад

Таблиця 3.3

Класифікація продуктів за навантаженням відкушування

Продукти	ЦР	СП	ГЛ	КС	ХК	ЯС	СС	СВ	ГВ	ЯВ	ЯН	ХМ	СТ	KB
Сум*	0	12	10	22	26	29	32	41	49	51	58	71	72	72
Кл*	Небезпечні	Важкі	Середні	Легкі

*Примітка: Сум - сума місць, Кл - клас продукту відносно до навантаження відкушування.

При цьому маємо на увазі, що сума місць - випадкові величини, тому в остаточній класифікації не слід звертати увагу на невеликі розбіжності цих величин.

Замість цього були розглянуті представницькі вибірки зразків кожного продукту, які дозволили виявити для нього статистичну залежність навантажень відкушування від параметрів і отримати інтервальні оцінки навантажень відкушування.

Це дозволило, як показано нижче, уточнити межі початково виділених кластерів. Кластери з уточненими границями визначили 4 класи продуктів, як показано в 3-му рядку табл. 3.3.

Для твердотільних продуктів результати статистичного аналізу їх поводження при відкушуванні показані в табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Статистичні характеристики відкушування продуктів, які виявили себе під навантаженням (Н) як тверді тіла

Продукти	4 зуба ВЩ, ширина 30-18 мм	2 зуба ВЩ, ширина 17-10 мм	1 зуб ВЩ, ширина 9-6 мм	Оцінка Мах Н на 2 зуби	Оцінка Мах Н на 1 зуб
	min	Е	Мах	min	Е	Мах	min	Е	Мах
ГЛ	-	-	-	40	72,7	110	27	36,4	46	131	49
СП	75	145	215	100	160	220	50	90	130	229	132
ЦР	240	335	430	-	-	-	110	180	250	445	256

Особливістю твердотільних продуктів є те, що можна (на базі експериментальних даних) знехтувати товщиною зразка. При цьому можливо було очікувати, що навантаження відкушування приблизно пропорційне ширині зразка або кількості зубів. Для продукту ГЛ це виправдовується, а для СП і ЦР - ні. Тому оцінки для них формувалися більш обережно. Це пов'язане із великою неоднорідністю розподілу навантаження між зубами при твердій, але неоднорідній поверхні зразків. У зв'язку з цим, рівно як і з великими абсолютними значеннями навантажень відкушування, продукти СР і СП доцільно віднести до окремого класу небезпечних продуктів, а ГЛ - до класу важких.

Поміж розглянутого ГЛ, до класу важких природно відносити всі продукти з кластера КС - СС (див. табл. 3.3). Особливість продуктів цього кластера полягає в тому, що для них характерна регресія навантаження відкушування на величину добутку ширини зразка і його товщину. Цей факт був урахований при формуванні представницької вибірки 135 зразків важких продуктів.

До неї приблизно з рівною частотою увійшли різні продукти, представлені зразками різних розмірів товщиною від 4 до 19 мм і шириною від 6 до 32 мм. Розподілення по цій вибірці величини навантаження відкушування, перерахованій на один зуб, слід було б прийняти в ролі евристичної характеристики даного класу продуктів. Побудоване розподілення представлено гістограмою на рис. 3.5.

Рис. 3.5. Гістограма частоти для навантажень відкушування за початковою вибіркою 135 зразків важких продуктів

Очевидна відсутність унімодальності в розподілі на рис. 3.5. підказує, що при формуванні вибірки порушений якийсь елемент представництва, або ж важкі продукти не утворюють групи об'єктивно близьких між собою продуктів. Відповідь знаходиться, якщо спробувати приєднати до класу важких продуктів СВ - найближчий із сусіднього кластера (див. табл. 3.3). Хоча в наших дослідах у 33% випадків навантаження відкушування для нього коливалася навколо значення 15 Н на один зуб, зближуючи цей продукт з продуктами середнього класу, в інших 67% випадків вона полягала між 20 і 30Н, що відповідає інтервалу «провалу» (від 20 до 27 Н) на гістограмі (рис.3.5). Цим підтверджується, що СВ - відсутній елемент в ряду важких продуктів, до яких ми його і віднесемо остаточно, що показано на рис. 3.6. Розширення початкової вибірки 135 зразків важких продуктів за рахунок приєднання до неї 27 зразків продукту СВ робить емпіричне розподілення величини навантаження відкушування для цих продуктів унімодальним і набагато більш симетричним з параметрами: Е = 27, S = 10, де Е - вибіркове середнє, S - вибіркове стандартне відхилення.

Рис. 3.6. Гістограма частоти для навантажень відкушування за розширеною вибіркою 162=135+27 зразків важких продуктів

У реальному житті ми маємо справу з нескінченно різноманітною сукупністю «зразків» важких продуктів, і максимальне з зафіксованих нами навантажень відкушування серед 162 зразків, безумовно, менше цікавлячого нас максимуму по всій сукупності. Для його оцінювання скористаємося «правилом трьох сигм». Воно на підставі досліду вважається в прикладній математичній статистиці виправданим не тільки відносно до нормального розподілу (для них надійність складає 99,7% ), але й відносно до будь-яких «слабко асиметричних унімодальних розподілів».

Тому можна вважати, що Fmax = 27+(3х10)=57, де Fmax - оціночна верхня грань для навантаження важких продуктів, відносно 1 зуба фронтальної ділянки.

Розглянувши за аналогією інші класи, підсумок підіб'ємо у формі таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Підсумки статистичного аналізу навантаження за представницькими вибірками продуктів різних класів

Клас продуктів	Об'єм вибірки	Діапазон, де знаходяться 75% найб., частих значень	Оцінка матем. очікування ± стандарт	Оцінка максимального значення
Важкі	162	21-51Н	27±10Н	57 Н
Середні	33	5-21Н	10±6Н	28 Н
Легкі	51	2-3,5Н	2,5±1,1 Н	5,8 Н

Основою достовірності наших результатів є старанність дослідів, ретельність статистичного аналізу і адекватна логіка міркувань. При всьому цьому, важливим показником достовірності звичайно є порівняння з незалежно отриманими результатами. У нашому випадку доводиться порівнювати не прямо, а за деякими гіпотетичними оцінками, виведеними з певних припущень про відомі оклюзійні сили та жувальні навантаження.

Використовуємо такі спільні положення:

- статичні сили прикусу та функціональні оклюзійні сили, які розвиваються при жуванні в динаміці, співвідносяться між собою, як 10:1;

- оклюзійна сила зворотньо пропорційна відстані від навантаженого зуба, до скронево-нижньощелепного суглобу («гнатодинамометричний закон» Еккермана») [124] ;

З небагатьох робіт, присвячених навантаженню фронтальних зубів, відомо, що прямі вимірювання оклюзійних сил, діючих на зуби фронтальної ділянки нижньої щелепи, дають для цих сил інтервал від 267 до 312 Н/зуб. Вказане вище перше припущення дозволяє рахувати максимум функціональних сил рівним 31 Н, що лежить між середнім значенням 27 Н для сил відкушування важких продуктів в наших дослідах і зробленої нами оцінки максимуму цих сил - 57 Н.

Застосовуємо також дані про прямі виміри навантажень на жувальні зуби в процесі розжовування природних продуктів. Відомо, що в жувальних циклах максимальна діюча на зуби сила досягається швидкоплинно далеко не у всіх циклах і практично не перевершує 13 кг (приблизно 130 Н) [124]. У посиланні на другу роботу для цієї сили фігурує значення 35,57 кг (на прикладі жування горіха) [124]. Приймемо величину максимуму сили, що лежить в інтервалі 130-351 Н. Надалі використовуємо легко перевіряємий вимірюваннями нижньої щелепи факт, що відстань від другого моляра до скронево-нижньощелепного суглобу приблизно в 1,5 рази менше, ніж від цього суглоба до передніх різців. Отже, якщо навантаження відкушування в динаміці формувалося аналогічно до навантаження найсильнішого з жувальних циклів, то інтервал для максимуму сили відкушування ставав би рівним 87-234 Н. Це відповідає (див.табл.3.4) діапазону максимальних навантажень відкушування твердотільних продуктів (49-256 Н).

Таким чином, наші результати, засновані на лабораторному моделюванні відкушування їжі зубами передньої ділянки, виявилися співвідносними з тими гіпотетичними оцінками, які можна вивести, відправляючись від раніше отриманих вимірювань сил в природних умовах, у тому числі, при природньому подрібненні їжі зубами бокових ділянок.

Лабораторні іспити зразків продуктів харчування на спеціально облаштованих стендах дозволили отримати достатній об'єм даних для достовірних оцінок вертикальних навантажень на зуби фронтальної ділянки зубного ряду при обережному відкушуванні різноманітної їжі. Результат можна резюмувати так:

1. За своїми властивостям відносно зусиль, які розвиваються зубами фронтальної ділянки при відкушуванні, продукти розділено на 4 класи: «небезпечні», «важкі», «середні» і «легкі».

2. З точки зору небезпеки ушкодження конструкції протеза, «середні» і «легкі» продукти не заслуговують на спеціальну увагу, якщо в увагу береться тільки разове зусилля, яке припадає на зуби при обережному відкушуванні їжі.

3. Максимум навантаження відкушування для «небезпечних» продуктів складає по 256 Н на один зуб і 445 Н - на два зуба. Очевидно, що при протезуванні АМП пацієнтам слід уникати відкушувати такі продукти (натуральні сухарі або цукор-рафінад).

4. Основної уваги заслуговують оцінки для «важких» продуктів. Незважаючи на те, що оцінка максимуму навантаження відкушування на один зуб склала 57 Н і далеко не доходить до порога міцності сучасних адгезивних фіксувальних матеріалів, цей орієнтир повинен бути основним при розрахунку площ адгезивних накладок АМП, відновлюючих малі дефекти зубного ряду у фронтальній ділянці [127].

3.3 Результати лабораторного дослідження застосування удосконаленого методу фіксації адгезивних мостоподібних протезів

Ефективність запропонованого удосконаленого методу була перевірена в лабораторних умовах як для металевих, так і для пластмасових АМП. Основною метою проведення експеримента було дослідження якості полімеризації ФМ під металевою АН. Також порівняльно вивчалися показники руйнівної сили (кг), кількість випадків дефіциту адгезивного матеріалу під АН АМП, які визначали за наявністю незаповнених щілин між зубами та адгезивною накладкою. Результати дослідження наведені в таблиці 3.6.

Спираючись на отримані дані, можемо зробити наступні висновки. По-перше, в жодній групі не виявилося випадків неповної полімеризації за винятком третьої групи. Природньо, це пов`язано з тим, що використана в ролі конструкційного матеріала прозора пластмаса в другій та четвертій групі не є перешкодою для опромінювання світловим струмом фотополімерної лампи. Відмінність показників першої та третьої групи можна пояснити ефективністю застосування т.з. «фасонних отворів», виконаних нами згідно з запропонованою методикою [129], одні з яких сприяють проникненню світлового потоку до фіксувального матеріалу, другі підвищують механічну ретенції.

Помітне зростання показника руйнівної напруги у першій групі, порівняно з третьою, та у другій порівняно з четвертою, пояснюється підвищенням механічної ретенції завдяки застосованим удосконаленим методам фіксації [128,129]. Загальна ж перевага показників міцності фіксації дослідних груп, в яких використовувалися металеві каркаси ( 1 та 3 гр.) над показниками груп 2 та 4, є, по-перше, наслідком вищої жорсткості металу, як конструкційного матеріалу, по-друге, пластмаса має таку негативну якість, як водопоглинання (набухання), що призводить до порушення крайового прилягання.

Таблиця 3.6

Ефективність запропонованого удосконаленого методу для металевих і для пластмасових АМП

Критерії	Дослідні групи
	1	2	3	4
Кількість зафіксованихАМП	15	15	15	15
Значення руйнівної напруги, (кг)	52±2,2	38±1,6	44±2,1	31±1,5
Випадки дефіциту фіксувального матеріалу під АН	1	1	1	4
Випадки неповної полімеризації ФМ під АН	0	0	2	0

Наявність перфорацій у металевих АН в першій та третій групах незалежно від методу їх виготовлення не впливає на кількість випадків дефіциту фіксувального матеріалу (тобто порушення рівномірного розподілу фіксувального матеріалу при позиціюванні АМП, що візуально визначається як виникнення порожнин, щілин тощо). Значне зростання кількості випадків дефіциту ФМ під АН в четвертій групі пояснюється відсутністю перфорацій АН, згідно з методикою виготовлення пластмасових АМП в цій групі ( рис. 3.7).

Отже, на базі проведення лабораторних досліджень можна зробити висновки про доцільність застосування удосконаленого методу фіксації, як для металевих, так і для пластмасових АМП (“Зубний протез” Патент України №67613 А. Бюл №6 15.06.2004.)

Рис.3.7. Наслідки відсутністі перфорацій в АН, виготовленій Згідно з методикою для пластмасових АМП в групі 4

3.4 Результати вивчення фізико-механічних властивостей світлотверднучого композиту «Стомазит-LC» як фіксувального матеріалу

Результати вивчення фізико-механічних властивостей композитного світлотверднучого матеріалу “Стомазит-LC” викладені у табл.3.7.

“Стомазит-LC” належить до гібридних фотокомпозитів, які мають цілий ряд позитивних якостей, таких як високі фізико-механічні властивості, задовільні естетичні показники, рентгенконтрастність.

Таблиця 3.7

Фізико-механічні показники матеріалу “Стомазит-LC” і їх відповідність до вимог

№ п/п	Вид випробувань	№№ п/п вимог проекту ТУ.У.24.4-00481318-022-2002	Результати випробувань дослідних зразків матеріалу “Стомазит LC”	Висновок про відповідність
1.	Зовнішній вигляд пасти	Високов'язка, однорідна, без сторонніх включень	Високов'язка, однорідна, без сторонніх включень	Відповідає ТУ
2.	Зовнішній вигляд адгезиву	Прозора, однорідна, рідина з жовтуватим відтінком без механічних домішків	Прозора, однорідна, рідина з жовтуватим відтінком без механічних домішків	Відповідає ТУ
3.	Глибина твердіння, мм, не менш	2	4,6±0,23*	Відповідає ТУ
4.	Зовнішній вигляд і колір полімеризату	На поверхні відсутні сторонні включення. Колір відповідає розцвітці Vita	На поверхні відсутні сторонні включення. Колір відповідає розцвітці Vita	Відповідає ТУ
5.	Діаметральна міцність, МПа, не менш	Не менш 34	53,3±2,67*	Відповідає ТУ
6.	Конічна точка текучості за Хепплером, МПа, не менш	700,0	1613,7±80,7*	Відповідає ТУ
7.	Твердість за Хепплером, МПа не менш	450,0	839,6±41,9*	Відповідає ТУ
8.	Водопоглинання за 7 діб мкг/мм3, не більш	50,0	7,2±0,36*	Відповідає ТУ
9.	Водорозчинність за 7 діб мкг/мм3, не більш	5,0	3,2±0,16*	Відповідає ТУ
10.	Міцність на відрив, МПа, не менш	3,5	5,32±0,27*	Відповідає ТУ
11.	Адгезивна міцність МПа, не менш	7	11,3±0,56*	Відповідає ТУ
12.	Рентгенконстрастність	Густина почорніння рентгенівського зображення зразка повинна бути меншою густини почорніння рентген. зображення пластинки алюмінію	Густина почорніння рентгенівського зображення зразка менша густини почорніння рентген. зображення пластинки алюмінію	Відповідає ТУ

Примітка *-результат достовірний (р<0,05) відносно вимог ТУ.У.

Перевага даного типу полімеризації полягає в необмеженості в часі виконання етапу фіксації, а також надає лікарю можливість ретельно видалити надлишки фіксувального матеріалу. Друга перевага фотокомпозитів полягає у значно меншому вмісті остатнього мономеру, що, в свою чергу, зменшує вірогідність токсичних проявів з боку пульпи та тканин пародонту.

Повна співвідносність кольорів матеріалу “Стомазит-LC” шкалі Vita дозволяє провести протезування АМП, особливо з пластмасовими каркасами у фронтальній ділянці зубного ряду без порушення норм естетики. Завдяки експериментальному підбору компонентів та їх співвідношенню, отримано матеріал, в якому поєднується висока в'язкість полімерної матриці, низька дисперсність гибридного наповнювача, що забезпечує йому високу пластичність.

Це дозволяє отримувати тонкий прошарок матеріалу між адгезивною накладкою та твердими тканинами зуба.

Висока міцність з'єднання з твердими тканинами зуба, що в 1,6 разів перевищує вимоги, в поєднанні з високим рівнем міцності на відрив, що в 1,52 разів перевищує вимоги, дозволяє отримати надійну фіксацію з металевою поверхнею, що є необхідною умовою при застосуванні данного виду протезування.

Велике значення глибини твердіння (4.6мм) розширює можливості застосування АМП з металевими каркасами завдяки проведенню повноцінної фотополімеризації також і з боку вестибулярної поверхні опорних зубів.

З наведених даних видно, що практично всі характеристики “Стомазит-LC” відповідають вимогам ТУ.У.24.4-00481318-022-2002. Проведені дослідження дозволяють зробити висновок про можливість застосування композитного світлотверднучого матеріалу “Стомазит-LC” в ролі фіксувального при застосуванні адгезивних конструкцій.

Наочна відповідність вимогам, точніше, їх перевищення, демонструє наступний рисунок 3.8, що враховує кількісні покажчики даної таблиці.

Рис. 3.8. Перевищення вимог (100%) до кількісних покажчиків за видами випробувань матеріала «Стомазит-LC»

3.5 Порівняльна характеристика фізико-механічних показників світлотверднучого композиту «Стомазит-LC» та його аналогів

Для комплексної перевірки позитивної характеристики композитного матеріалу “Стомазит-LC” (завод АТ “Стома”) ми дослідили його вітчизняні та закордонні аналоги: Latelux фірми “Стома-технология”, Bifix фірми VOCO, Relyx ARC фірми 3M ESPE. Результати первісної статистичної обробки отриманих лабораторних даних наведені у табл.3.8. Усі досліджувані матеріали під час іспитів виявили себе як високов'язкі, однорідні пасти, в яких відсутні будь-які сторонні домішки та включення.

Таблиця 3.8

Зведена таблиця основних фізико-механічних показників світлотвердіючого матеріалу “Стомазит-LC” та його вітчизняних і закордонних аналогів

№ п/п	Показник і його позначення, одиниця виміру, уточнення	Середнє значення та стандартне ухилення для матеріалу
		“Стомазит-LC” АТ фір- ми “Стома” Україна	Latelux ф.“Стома-технологія” Україна	Bifix фірми VOCO	Relyx ARC фірми 3M ESPE
1.	Зовнішній вигляд пасти	Високов'язкі, однорідні	Високов'язкі, однорідні	Високов'язкі, однорідні	Високов'язкі, однорідні
2.	Глибина твердіння, мм, не менш (H)	4,60,23*	5,50,27	5,40,27	5,30,26
3.	Діаметральна міцність, МПа (D)	53,22,67*	42,92,15	44,12,2	44,02,2
4.	Конічна точка плинності за Хепплером, МПа,не менш(C)	1613,780,7*	135667,8	1476,573,8	1489,374,5
5.	Твердість за Хепплером, Мпа, не менш(S)	839,641,9	61830,9	732,636,6	75637,8
6.	Водопоглинання за 7 діб, мкг /мм3, не більш(W)	7,20,36	9,00,45	7,60,38	7,20,36
7.	Водорозчинність за 7 діб мкг/мм3, не більш(U)	3,20,16	3,40,17	3,20,16	3,10,16
8.	Адгезивна міцність, МПа, не менш (A)	11,30,56*	7,540,33	7,10,36	7,920,4
9.	Міцність на відрив, МПа, не менш(R)	5,320,27*	4,00,2	4,60,23	5,00,25

*-достовірна відмінність (р<0,05) «Стомазита-LC» порівняно із кращим аналогом.

Відносні переваги певних матеріалів перед іншими за тим чи іншим кількісним показником ілюструє наступна діаграма індексів (рис 3.9). Якщо середнє значення певного показника для матеріалу з номером k дорівнює P_k , то індекс I_k стосовно кращого середнього значення визначимо так

або(3.1)

в залежності від того, чи якість матеріалу прямо залежить від даного показника, або вона при зростанні показника падає.

Рис. 3.9. Порівняльна діаграма 8-и кількісних показників для 4-х матеріалів за індексом (3.1), який =1 для кращого за даним показником

Ця діаграма підказує попередні висновки. Так, ми бачимо, що за середнім по випробуваннях показником глибини твердіння (мм) матеріал “Стомазит-LC” поступається іншим: матеріалу Latelux на 16,4%, Bifix на 14,9% та Relyx ARC на 13,3%. Це суттєво не впливає на якість з'єднання адгезивної конструкції з твердими тканинами зуба, особливо завдяки розробленій нами методиці виготовлення адгезивних накладок АМП.

З іншого боку, за середнім значенням показника діаметральної міцності ( МПа) досліджуваний матеріал “Стомазит-LC” краще, ніж Latelux на 19,4%, краще за Bifix на 17,2%, краще за Relyx ARC на 17,3%. Порівнюючи ці та інші фізико-механічні властивості матеріалів за середніми показниками, треба мати на увазі випадковий характер цих величин.

З табл. 3.9 видно, що відмінність показників матеріалу “Стомазит-LC” від аналогів підтверджується на дуже високому рівні значущості.

Таблиця. 3.9

Результати статистичного аналізу порівнянь фізико-механічних показників матеріалу “Стомазит-LC” та його вітчизняних і закордонних аналогів за критерієм Манна-Уітні

<...

Показники	Рівень значущості р
HСтом.LC та HRelix (порівняння з най-меншим значенням)	2,610-6
DСтом.LC та DBifix (порівняння з най-кращим значенням)	7,010-8
CСтом.LC та CRelix =(порівняння з най-кращим значенням)	0,0011
SСтом.LC та SRelix (порівняння з най-кращим значенням)	9,210-5

Подобные документы

• Клініко-лабораторна оцінка та обґрунтування застосування нового силіконового підкладочного матеріалу для зубних протезів

  Розробка та експериментальне обґрунтування рецептуру вітчизняного силіконового матеріалу "ПМ-С" для м’яких підкладок базису знімних протезів. Ортопедичне лікування з використанням знімних протезів із м’якими підкладками. Методика виготовлення підкладок.
  
  автореферат [47,6 K], добавлен 18.03.2009
  

• Клінічна ефективність застосування біоінертних незнімних зубних протезів із титану

  Технологія лиття каркасів зубних протезів з титану шляхом виготовлення ливарної установки з дозованим температурним режимом розплаву. Виміри об'ємних й лінійних величин воскових композицій. Різниці потенціалів й електропровідності ротової рідини.
  
  автореферат [172,4 K], добавлен 21.03.2009
  

• Основні матеріали для виготовлення часткових знімних пластинкових протезів

  Склад, властивості та застосування основних матеріалів для виготовлення часткових знімних пластинкових протезів. Гарнітури фронтальних зубів. Рідини для готування формувальної маси. Метод виготовлення протеза. Базисні підкладки на основі фторкаучуків.
  
  реферат [23,7 K], добавлен 12.01.2011
  

• Клінічні особливості, лікування та запобігання розладів місцевого і загального характеру при застосуванні зубних протезів на основі сплавів металів

  Вдосконалення відомих і розробка нових методів відновлення або заміщення зубів. Застосування у стоматології великої кількості різних за складом сплавів металів. Системний підхід до оцінки стану здоров’я пацієнтів. Ускладнення стоматологічних втручань.
  
  автореферат [63,3 K], добавлен 19.03.2009
  

• Биохимия зубного налета и зубного камня

  Минерализация зубного налета, приводящая к образованию зубного камня. Приобретенная пелликула зуба, ее функции. Состав зубного налета, его формирование и условия минерализации. Химический состав зубного камня. Влияние углеводов пищи на развитие кариеса.
  
  презентация [2,0 M], добавлен 06.11.2013
  

• Образование зубного налета и зубного кариеса

  Анатомические части зуба, его форма и строение. Процесс деминерализации (разрушения) твердых тканей, начальная стадия кариеса, роль зубного налета в развитии кариеса. Профилактика зубного камня и налета, кариеса и других стоматологических заболеваний.
  
  реферат [27,1 K], добавлен 06.04.2010
  

• Предрасполагающие факторы развития аномалий челюсти

  Аномалии формы зубов. Смещение зубов кнаружи от зубного ряда. Поворот зуба вокруг продольной оси. Недостаток места в зубном ряду. Врожденное отсутствие зубов и их зачатков. Отклонения от нормального взаимоотношения зубных рядов верхней и нижней челюстей.
  
  реферат [16,1 K], добавлен 20.12.2012
  

• Ретенированные и дистопированные зубы

  Болезни прорезывания зубов. Дистопия зуба как аномалия его положения в зубном ряду: диагностика и лечение. Неполное прорезывание зуба (полуретинированный зуб). Частичная и полная ретенция зуба. Вмешательства с целью сохранения ретенированных зубов.
  
  курсовая работа [65,5 K], добавлен 04.05.2012
  

• Історія застосування фізичних вправ та масажу як передумов виникнення механотерапії

  Лікувальна фізкультура та її роль у розвитку механотерапії. Цандер та його послідовники. Зародження, розвиток та етапність застосування механотерапії. Особливості розвитку механотерапії в 70-х роках 20 ст. Механізми дії фізичних вправ (за Добровольським).
  
  курсовая работа [1,7 M], добавлен 26.09.2010
  

• Особенности установки штифтового зуба по методике Ахмедова

  Показания к установке штифтового зуба по методике Ахмедова. Расцементировка из-за недостаточной изоляции корневого канала от слюны, возможность возникновения хронической травмы десневого края - основные недостатки данного вида зубного протезирования.
  
  презентация [2,7 M], добавлен 24.04.2019
  

• Рентгенологічний метод дослідження в променевій діагностиці

  Характеристика сучасних методів візуалізації в променевій діагностиці. Етапи проведення рентгенологічного методу дослідження. Рентгенівські апарати та оцінка їх можливостей, призначення та особливості застосування, використання цифрових технологій.
  
  реферат [19,3 K], добавлен 15.03.2010
  

• Історія виникнення та розвитку масажу

  Сутність розвитку хвороб хребта. Масаж як механічна дія руками або яким-небудь предметом на поверхню тіла з метою досягнення лікувального ефекту. Історія розвитку масажу. Застосування різних пристроїв і апаратів для проведення вібраційного масажу.
  
  реферат [363,8 K], добавлен 06.06.2011
  

• Твердые зубные отложения (зубной камень)

  Кальцинация зубной бляшки. Наддесневой и поддесневой зубной камень. Химический состав и формирование зубного камня. Строение мицеллы фосфата кальция. Профилактика образования зубного камня. Условия минерализации зубного налета и образования зубного камня.
  
  презентация [1,3 M], добавлен 18.05.2014
  

• Визначення вагітності у тварин

  Значення своєчасної діагностики вагітності тварин для виявлення можливих патологій у розвитку плодів та складання прогнозу їх розвитку. Розроблення комплексу точних методів діагностики вітчизняними акушерами. Види методів діагностики вагітності.
  
  курсовая работа [22,9 K], добавлен 05.04.2009
  

• Предмет і завдання вивчення гістології з цитологією та ембріологією

  Гістологія – вчення про тканини. Належність гістології до морфологічних наук. Історія розвитку. Виникнення клітинної теорії. Методи гістологічного дослідження. Основи цитології і історія її розвитку. Біологія клітин: органели, їх будова і функції.
  
  лекция [905,3 K], добавлен 08.02.2009
  

• Операция удаления зуба

  Хирургическая операция в стоматологии по экстракции зуба из альвеолы. Плановые и неотложные показания к удалению зуба, противопоказания. Этапы операции: лигаментотомия, наложение и продвижение щипцов под десну и их смыкание, вывихивание зуба, тракция.
  
  презентация [181,1 K], добавлен 09.05.2017
  

• Ведення пологів при типовому розташуванні плоду

  Історія акушерства в Україні та етапи розвитку родопомочі. Періоди пологів, особливості їх ведення, основні ускладнення та профілактика. Порядок надання та роль акушерської допомоги під час пологів. Санітарно-освітня робота з питань планування сім'ї.
  
  контрольная работа [28,9 K], добавлен 04.07.2009
  

• Особливості нейродинамічних та когнітивних функцій учнів старшого шкільного віку з різним рівнем фізичного розвитку

  Аналіз ступеню наукового опрацювання проблеми психофізіологічного та фізичного розвитку старшокласників. Вікова динаміка морфо функціональних ознак, нейродинамічних, когнітивних можливостей. Розробка нормативної шкали оцінювання розвитку старшокласників.
  
  автореферат [90,3 K], добавлен 06.04.2009
  

• Особливості функціонування серцево-судинної системи у студентів в умовах різних навантажень

  Основні параметри та особливості центральної гемодинаміки, варіабельності серцевого ритму, дихальної синусової аритмії, серцево-дихального синхронізму у студентів-спортсменів в стані спокою та в умовах дозованих короткочасних і тривалих навантажень.
  
  автореферат [29,9 K], добавлен 11.04.2009
  

• Фізична реабілітація дошкільників з проблемами зору

  Особливості фізичного і функціонального розвитку дітей з вадами зору. Клініко-фізіологічне обгрунтування застосування методів і прийомів фізичної реабілітації дошкільників при різних зорових порушеннях, вплив фізичних вправ на ріст і розвиток організму.
  
  курсовая работа [60,1 K], добавлен 18.01.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам