Планування опорних елементів та удосконалення методів фіксації адгезивних мостоподібних протезів

Запропонований нами метод виготовлення адгезивних накладок АМП виконується таким чином. Отримували відбиток дефекту зубного ряду, відливали модель з гіпсу, готували модель до дублювання. Формували графітові стрижні в кількості необхідних перфорацій під кутом 45°. Загострені графітові стрижні вводять в силіконовий дубль в місця відображення перфорацій, таким чином, щоб загострений край графітового стрижня занурювався на половину його довжини, а наступний стрижень вводять незагостреною частиною також на половину його довжини. Перфорації утворюють на відстані не менше 2-3 діаметрів отворів один від одного та від країв накладок. Після підготовки таким чином силіконового дубля, приступають до відливки вогнестійкої моделі, де виготовляють воскову композицію АМП. Воскову композицію заміняють на метал, відлитий металевий каркас звільняють від литнікової системи та графітових стрижнів.

У результаті отримуємо фасонні перфорації адгезивних накладок, які в поперечному перетині мають вигляд зрізаних конусів, які чергують свій напрямок відносно один одного.

Ефективність даного методу ми перевіряли як в лабораторних, так і клінічних умовах. Результати лабораторних досліджень показують, що середнє значення руйнівного навантаження при застосуванні нашого методу, в порівнянні з традиційним методом виготовлення перфорацій, підвищилося в 1,2-1,6 разів.

Результати клінічних досліджень також демонструють переваги нашого методу. Наведені вище дані свідчать, що при використанні АМП з адгезивними накладками перфорованими традиційним методом загальна кількість ускладнень 26%, застосовуючи наш метод загальна кількість ускладнень суттєво зменшується і складає 6 %.

Третє, всебічне вивчення причин виникнення ускладнень при застосуванні АМП підштовхнуло нас до пошуку способів їх уникнення. Так, на шляху широкого застосування цих конструкцій виникає одна з найважливіших проблем - відсутність якісного і доступного вітчизняного фіксувального матеріалу. У зв'язку з цим нами був досліджений вітчизняний фотополімерний матеріал під назвою “Стомазит- LC” (АТ “Стома”), який ми застосували для фіксації елементів незнімних ортопедичних конструкцій.

Фотополімерний матеріал “Стомазит-LC” виготовлений на основі мономерної матриці, яка складається з органічних компонентів: Bis-GMA, уретандиметакрилат тріетіленгликольдиметакрилат - 18,8% за масою, неорганічних наповнювачів - 81,0% за масою, незначна кількість каталізаторів, стабілізаторів та пігментів - 0,2% за масою. Доля неорганічних наповнювачів складає 81% по масі та 68% за об'ємом. Розмір часток 0,04-7,0 мкм. Адгезив складається з HEMA, полі- та монокрилата, ініціатора і стабілізатора в спиртовому розчині.

Гель для протравлювання містіть фосфорну кислоту (37% по масі у воді), двоокис кремнію та барвник.

Використовуючи сучасні досягнення хімічної науки та вимоги по клінічному застосуванню АТ “Стома”, були обґрунтовано підібрані компоненти матеріалу та їх раціональне співвідношення, в якому поєднані низька в'язкість полімерної матриці, та висока дисперсність гібридного наповнювача, завдяки чому вдалося досягти високої пластичності, що запобігає утворенню товстого шару матеріалу між адгезивною накладкою та поверхнею зуба. Для обгрунтованої рекомендації по застосуванню досліджуваного матеріалу у ролі фіксувального, необхідно було ретельно вивчити його фізико-механічні та технологічні властивості. Фізико-механічні властивості фотополімерного матеріалу “Стомазит-LC” випробували по слідуючим показникам: зовнішній вигляд пасти та адгезиву, їх консистенція; зовнішній вигляд полімеризату; діаметральна міцність; водопоглинання та водорозчинність; міцність та конічна точка плинності по Хепплеру; міцність на розрив; адгезивна міцність з'єднання з твердими тканинами зуба. З наведених даних видно, що абсолютно всі характеристики “Стомазит-LC” відповідають вимогам ISO 4046-81 та ТУ.У.24.4-00481318-022-2002. А за основними якісними показниками, такими, як висока міцність з'єднання з твердими тканинами зуба, що в 1,6 разів перевищує вимоги в поєднанні з високим рівнем міцності на відрив, що в 1,5 разів перевищує вимоги, дозволяє отримати надійну фіксацію, що є необхідною умовою при застосуванні данного виду протезування. Велике значення глибини твердіння (4.6мм), що у 2,3 разів перевищує нормативи розширює можливості застосування АМП з металевими каркасами завдяки проведенню повноцінної фотополімеризації також і з боку вестибулярної поверхні опорних зубів.

Четверте - виконаний нами порівняльний аналіз фізико-механічних властивостей досліджуваного ФМ матеріалу «Стомазит-LC» із закордонними та вітчизняними аналогами (Latelux Стома-технологія, Bifix VOCO, Relyx ARC 3M ESPE), дозволив виявити наступні закономірності. Усі досліджувані матеріали під час іспитів виявили себе, як високов'язкі, однорідні пасти в яких відсутні будь-які сторонні домішки та включення. Хоча за показником глибини твердіння “Стомазит-LC” достовірно (р<0,05) поступається Latelux на 16,4%, Bifix на 14,9% та на 13,3% Relyx ARC, це суттєво не впливає на якість з'єднання адгезивної конструкції з твердими тканинами зуба, особливо завдяки розробленій нами методиці виготовлення адгезивних накладок АМП. Аналізуючи показники діаметральної міцності досліджуваних матеріалів достовірно (р<0,001) відмічаємо показники “Стомазит-LC” вище ніж у Latelux на 19,4%, вище ніж у Bifix на 17,2%, та вище ніж Relyx ARC на 17,3%. Досліджуючи інші фізико-механічні властивості матеріалу “Стомазит-LC” доходимо до висновку про достовірну (р<0,0015) перевагу по показниках конічна точка плинності за Хепплером між “Стомазит-LC” (1673,70,68)Мпа та Bifix (1476,70,75)МПа, результат якого менше на 8,6% та Relyx ARC (1489,31,94)МПа- менше на 7,8% , та Latelux- менше на 16%. Твердість за Хепплером “Стомазита-LC” у великій мірі достовірно (р<0,0001) перевищує таку у Latelux на 26,4%, та практично на рівні (р<0,05) показників Bifix та Relyx ARC при (839,641,9)Мпа та (73236,6)Мпа і (75637,8)Мпа відповідно. Усе це вказує на високу механічну міцність розробленого нами матеріалу.

Вивчення рівня водопоглинання свідчить про достовірну відсутність варіабельністі показника досліджуваного матеріалу порівняно з співпоставимим закордонним аналогом. Цей показник у “Стомазита-LC” значно і достовірно (на рівні P > 0,0001), менший в порівнянні з Latelux (на 20%). Значення показника водорозчинності усіх досліджуваних фотокомпозитів практично не відрізняються від значення “Стомазита-LC” (в межах (2,50,1)%), і відповідають вимогам ISO 4046. Вважаємо, що статистичний аналіз це підтверджує, оскільки відмінність між “Стомазитом-LC” та Relyx ARC можна було б стверджувати лише на вкрай низькому рівні значимості (P>0,18). Зазначимо, що ці показники впливають на стабільність клейового шву та на токсичний вплив ФМ на організм людини.

Серед самих важливих міцневих характеристик, які висуваються до фіксувальних матеріалів є адгезивна міцність з'єднання з твердими тканинами зуба та міцність на відрив. По показнику адгезивної міцності з'єднання з твердими тканинами безперечним лідером виявився “Стомазит-LC”, який достовірно (р<0,001) і значно перевершує Latelux на 33,3%, Bifix на 37,2 %, та Relyx ARC на 30 %. Щодо показника міцності на відрив, який видавався приблизно однаковим у “Стомазита-LC”(5,320,27) Мпа та Relyx ARC (5,00,25Мпа) та кращим на 13,6% по відношенню до Bifix (найгірші показники у Latelux, вони на 33% менші ніж у “Стомазит-LC”). Але, як показав точний аналіз (табл. 3.9), перевагу “Стомазит-LC” по відношенню до Relyx ARC можна стверджувати на високому рівні значимості P < 0,013.

Високий рівень показників адгезивної міцності з'єднання з твердими тканинами зуба та міцності на відрив забезпечує надійність та тривалість з'єднання системи емаль-композит-метал, що дає можливість використовувати розроблений нами матеріал для фіксації адгезивних конструкцій.

Отже, на основі результатів комплексної порівняльної характеристики фізико-механічних властивостий досліджуваних фотокомпозитних матеріалів, можна дійти до висновку, що показники матеріалу «Стомазит-LC» по головним параметрам перевершують аналогічні показники закордонних аналогів, що вказує на високий ступінь конкурентноздатності досліджуваного матеріалу, що розроблений матеріал можна запропонувати до клінічного застосування при фіксації АМП, як методу вибору при лікуванні малих включених дефектів зубних рядів у фронтальній ділянці.

П'яте-позитивні результати лабораторних досліджень дозволили нам запропонувати “Стомазит-LC” до клінічної апробації.

Клінічні дослідження матеріалу проведені у 74 пацієнтів, з яких 30 чоловік та 44 жінки, віком від 19 до 58 років. При лікуванні часткових адентій їм було виготовлено 74 конструкції АМП, які були зафіксовані матеріалом “Стомазит-LC” та “Relyx”. Для об'єктивної клінічної оцінки фіксувального матеріалу “Стомазит-LC” ми вибрали групу пацієнтів, яким виготовляли суцільнолиті конструкції АМП, облицьовані керамікою, виготовлених за запропонованою нами методикою (група ІІІ). Ця група досліджень складалася із 16 пацієнтів, з яких 9 жінок і 6 чоловіків віком від 29 до 51 років. Цим хворим було виготовлено 16 конструкцій АМП, які були зафіксовані матеріалом “Стомазит-LC”. Клінічна оцінка досліджуваного матеріалу у порівнянні з закордонними аналогами проводилася по таким параметрам: загальна кількість порушень фіксації, випадки осередкованої демінералізації твердих тканин опорних зубів, показники електроодонтометричних спостережень. Результати цих дослідів представлені у діаграмі (рис.4.2).

Клінічні дослідження нового вітчизняного фіксувального матеріалу “Стомазит-LC” та його порівняльна оцінка з закордонними аналогами доводять те, що він не поступається закордонним аналогам, а по деяким показникам їх перевершує.

Так, завдяки більш високій в'язкості “Стомазита-LC” полегшується видалення його надлишків, а також покращується проникнення матеріалу крізь перфоровані отвори.

Завдяки своїй підвищенній пластичності матеріал більш рівномірно розподіляється по поверхням протезного поля адгезивних накладок АМП, що дозволяє отримати більш рівномірний прошарок між поверхнями адгезивної накладки і емаллю зуба.

Зручність використання “Стомазиту-LC” при фіксації АМП полягає в пролонгованості робочого часу за рахунок виключно світлового твердіння, в той час коли більшість закордонних аналогів являють собою системи химічного або подвійного твердіння. Наявність різних кольорів фіксувального матеріалу дозволяє отримати кращі естетичні показники. Ергономічність використання даного фіксувального матеріалу полягає перш за все у використанні однокомпонентної адгезивної системи, що значно полегшує та прискорює процес бондингу.

При застосуванні матеріалу “Стомазит-LC”, як бачимо з табл.4.3., нами не виявлено, зокрема, жодного випадку порушення фіксації АМП, жодного випадку патологічного впливу на тканини опорних зубів, що було підтверджено електроодонтометричними дослідженнями та пробами на фарбування.

Але порівняння результатів ІІ та ІІІ дослідних груп не виявляє жодної статистичної різниці між наслідками застосування матеріалів “Стомазит-LC” та Relyx ARC при їхньому впровадженні разом із запропонованим методом фіксації АМП (враховуючи запропонований метод розрахунку площі АН). Рівень значимості для області видкидання нуль-гіпотези складає граничне значення 1,0. Це, по-перше, вказує на користь матеріалу “Стомазит-LC”, оскільки він при цьому з практичного боку доступніший для хворих і, як вище вказувалось, технологічніший з погляду стоматолога-ортопеда.

Таким чином, досліджений нами у співдружності з АТ “Стома” фотополімерний матеріал “Стомазит-LC”, та апробований нами в клініці, має необхідні фізико-механічні властивості, забезпечує надійну фіксацію АМП, запобігає розвитку демінералізації твердих тканин зубів, не призводить до змін в пульпі опорних зубів. Показники “Стомазит-LC” відповідають сучасним вимогам (ISO 4046).

На основі досвіду роботи з матеріалом в лабораторії та в клініці рекомендуємо наступну послідовність дій при використанні «Стомазит-LC» в якості фіксувального матеріалу:

1. Знежирення протезного поля адгезивних накладок спиртом та висушування теплим повітрям.

2. Ретельне очищення протезного ложа опорного зуба за допомогою щіточок та абразивних паст, які не вміщують фтор.

3. Ізоляція опорних зубів губотримачем та слиновідсмоктувачем.

4. Кислотне травлення емалі в межах протезного ложа травильним гелем, який вміщує 37% ортофосфорну кислоту, на протязі 30 с.

5. Видалення гелю струменем теплої води на протязі 60 с., та висушування поверхонь зубів теплим повітрям до з'явлення матової поверхні.

6. Нанесення адгезиву на підготовлену поверхню протезного поля адгезивної накладки та протезне ложе емалі опорних зубів, видалення надлишків адгезиву струмом повітря.

7. Проведення фотополімеризації адгезиву на протязі 20 сек.

8. Нанесення тонкого шару пасти “Стомазит LC”, згідно з кольором опорних зубів на протезне поле адгезивної накладки АМП. Позиціювання АМП. Видалення надлишків фіксувального матеріалу.

9. Фотополімеризацію здійснюють в двох напрямках: з вестибулярної поверхні опорного зуба на протязі 40с. та з боку фіксуючої накладки також на протязі 40с.

10. Рекомендації пацієнтам по користуваннюАМП.

Отже, враховуючи результати лабораторних та клінічних досліджень, використання застосованого нами матеріалу “Стомазит-LC” в сукупності з удосконаленим нами методом виготовлення АМП дозволяє із достовірністю (р<0,05) на 26% зменшити кількість ускладнень. З наведеного можна зробити висновок про доцільність використання запропонованого нами методу виготовлення АМП (із застосуванням методу розрахунку площі АН) і фіксувального матеріалу “Стомазит-LC” в сучасній клініці ортопедичної стоматології, як адгезивного матеріалу для фіксації АМП.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичні узагальнення, експериментальні дані та запропоноване нове рішення актуальної наукової задачі, яке полягає в удосконаленні ортопедичного лікування стоматологічних хворих з малими включеними дефектами зубних рядів незнімними адгезивними конструкціями, які фіксувалися за допомогою вітчизняного композитного світлотверднучого матеріалу “Стомазит-LC”, що дозволило зробити такі висновки:

1. Запропоновано метод та формулу обчислення площі контакту фіксувальних елементів АМП до опорних зубів, що враховують індивідуальні клінічні умови та функціональні навантаження у фронтальній ділянці зубного ряду.

2. Удосконалено конструкцію опорних елементів адгезивних мостоподібних протезів шляхом виконання в них різнонаправлених конусоподібних перфораційних отворів, що дозволило збільшити їх адгезивно-ретенційні властивості.

3. На підставі вивчення таких найважливіших фізико-механічних властивостей, як адгезивна міцність (11,30,56) МПа та міцність на відрив (5,320,27) МПа, що відповідає ТУ.У 24.4-00481318-022-2002, доведено доцільність використання матеріалу «Стомазит-LC» як фіксувального.

4. Встановлено, що за такими критеріями, як водопоглинання, водорозчинність, глибина твердіння показники “Стомазит-LC” та закордонних аналогів достовірно не відрізняються, а за показниками адгезивної міцності матеріал “Стомазит-LC” (11,30,56) МПа достовірно (р<0,001) переважає Relyx ARC (7,920,40) МПа, як кращий з досліджуваних закордонних матеріалів. Також за показником міцності на відрив фотокомпозит “Стомазит-LC” достовірно (р<0,05) переважає усі досліджувані матеріали, що надає можливість використовувати його в якості адгезивно-фіксувального агента.

5. Клінічна апробація удосконаленого методу фіксації адгезивних мостоподібних протезів разом із використанням фотокомпозитного матеріалу “Стомазит-LC” показала, що його застосування дозволяє достовірно (p<0,05) знизити кількість ускладнень на 26% та збільшити строки користування данними конструкціями в середньому на 18 місяців.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При лікуванні малих включених дефектів зубних рядів доцільне використання адгезивних мостоподібних конструкцій.

2. Запропоновано метод обчислення площі опорних елементів, а також комп'ютерна програма на його основі, що дозволяє швидко та точно отримати дані про необхідну площу фіксувальних елементів.

3. При виготовленні АМП моделювання опорних елементів виконується з урахуванням клінічних умов конкретного пацієнта, а також адгезивної міцності фіксувального матеріалу, відстані між вісями опорних зубів, величиною жувального навантаження.

4. Доцільно використовувати удосконалену методику виготовлення АМП, яка завдяки застосуванню взаємонаправлених конусоподібних перфораційних отворів в опорних елементах надає можливість підвищити його ретенційні властивості.

5. Для фіксації АМП рекомендовано застосування фотополімерного композитного матеріалу “Стомазит-LC”, який відповідає всім вимогам, що висуваються до адгезивно-фіксувальних матеріалів, а за своїми фізико-механічними властивостям не поступається кращим закордонним аналогам.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гаврилов Е.И. Деформация зубных рядов:М.Медицина.,1986.-96с.

2. Баннет А. Руководство по постановке коронок и мостовидных протезов.//Стоматолог.-1998.-№5-6.-С.-73-80.

3. Жулев Е.Н. Несъемные протезы: Теория, клиника и лабораторная техника. - Н. Новгород: Изд-во НГМА, 1995. - 385с.

4. Онищенко В.С., Овчаренко О.М., Біда В.І. Препаровка твердих тканин коронок зубів та методи їх захисту// Современная стоматология.-1998.-№2.-С.46-47.

5. Щербаков А.С., Гаврилов Е.И., Трезубов В.Н., Жулёв Е.Н. Ортопедическая стоматология. С.-Пб.: ИКФ “Фолиант”, 1998.-576с.

6. Адамчик А.А. Одномоментное замещение единично отсутствующего зуба//Стоматолог.-2001.-№8.-С.13.

7. Вутов М., Дечев Б., Ботушанов П. Вставки.-София: Медицина и физкультура.-1987.-152с.

8. Гожий А.Г., Сагателян Г.Р., Гожая Л.Д. Недостатки технологических процессов изготовления несъёмних зубных протезов//Стоматология.-2001.-№3.-С.46-50.

9. Заліський Б.Н. Ортопедичне лікування хворих з частковими дефектами зубних рядів адгезивними мостоподібними протезами. Афтореф. дис...канд.мед.наук:14.01.22/ Львівськ. Держ. мед. унів-т.- Львів,1994.-16с.

10. Копейкин В.Н. Ошибки в ортопедической стоматологии.-М.: Триада-Х.,1998.-175с.

11. Петрикас О.А. Современные и щадящие методы исправления дефектов зубов и зубных рядов // Новое в стоматологии.-1998.-№5.-с.5-23.

12. Смердина Ю.Г., Смердина Л.Н. Ортопедическое лечение пациентов с включёнными дефектами зубных рядов с применением полимерных каркасов// Новое встоматологии.-2001.-№4.-С.58-59.

13. Haastert B., Hickel R., Holste T. The factors affecting the risk for the loss resin-bonded bridges// Schweiz. Monatsschr. Zahmmed.-1992.-Vol.102, №4.-P.416-437.

14. The use of adhesive metal-ceramic restorations as an alternative to conventional crown and bridge materials/ K. Bishop, D.Priestley, R.Deans, R. Joshi// Br.Dent.J.-1997.-Vol182,№3.-Р.101-107.

15. Щербаков А.С., Петрикас О.А. Протезирование при частичной потере зубов адгезионными мостовидными протезами:/Х/ обзор литературы//МРЖ Стоматология.-1988.-№11.-С.17-20.

16. Радлинский С.В. Адгезивные мостовидные конструкции// Дент-Арт.-1998.-№2.-С.28-40.

17. Creugers N.H. Resin-bonded bridges. A status report for the American Jornal of Dentistri// Am.J.Dent.-1991.-Vol.4, №5.-Р.251-256.

18. Ziada H.M., Barrett B.E. Case report: a non-zigid connector for a resin bonded bridge// Eur.J.Prostodont. Restor. Dent.-2000.-Vol.8, №2.-Р.67-76.

19. Петрикас О.А., Клюев Б.С. Методика препарирования опорных зубов для адгезивных мостовидных протезов и адгезивных облицовок (виниров) и её анатомическое обоснование// Стоматология.-1997.-Т.76.№3.-С.46-50.

20. Ряховский А.Н. Ортопедическое лечение без искусственных коронок// Клиническая стоматология.-1999.-№3.-С.52-55.

21. Уманцева А.А. Изготовление коронки и мостовидного протеза без опиливания зубов// Стоматология.-1959.-№5.-С.57-58.

22. Соловьёв М.Ф., Абдулин Р.М.,Гомлякова О.С. Опыт изготовления адгезивных мостовидных протезов непосредственно в полости рта// Современная стоматология.-2000.-№1.-С.6-10.

23. Гумецкий Р.А., Завадка А.Е., Лобач А.О. Опыт применения адгезионных мостовидных протезов// Стоматология.-1987.-Т.66,№5.-С.57-59.

24. Гаджиев А.Г. Применение мостовидных протезов без препарирования зубов: Автореф. дис…канд. мед. наук:14.01.22/ Моск. мед. стомат. ин-т.-М.,1966.-16с.

25. Макеев В.Ф., Гумецький Р.А., Мунтян Л.М. Досвід застосування адгезивних мостоподібних протезів// 3б. тез ІІІ конгресу Всесвітньої федерації українських лікарських товариств. Київ-Львів, 1990.-С.46.

26. Benzer E.N. Retention am Marylend-Flugel durch Atzung und Waschkristalle// Dental Labor.-1985, 7.-N.4.-S.211-216.

27. Trentalancia M.C., Galliani G.C. Cementacio re dinette del metallo allo smalto: Durahinagmae e maryland // Dental Cadmos.-1985.-N.2.-S.33-35.

28. Бок В.И. О современных стоматологических композитах// Стоматология.-1998.-№4.-C.21-24.

29. Seltzer T. Mehanizmi obrane pulpodentinskog kompleksa: sklerosa, sekundarni dentin// Acta stomatol. Croat.-1983.-T.17, №4.-C.311-322.

30. Овчаренко А.Н., Онищенко В.С., Иванов А.В. Профилактика изменений твёрдых и мягких тканей зубов, связанных с проведением их препарирования// Стоматология.-1990.-Вып.25.-C.94-96.

31. Ніконов А.Ю. Комплексна підготовка зубів та прикусу паціентів при лікуванні суцільнолитими нез'ємними протезами. Автореф. дис…канд.мед.наук:14.01.22./Укр. держ. мед. стомат. акад.-Полтава, 1998.-18с.

32. Жданов В.Е., Ковальчук И.С., Клёмин В.А., Озерова Т.Д. Обоснование конструкции адгезивных мостовидных протезов по границе соприкосновения с зубом// Bicник стоматології.- 2001.-№3.- С. 18-20.

33. Чуйко А.Н. О возможностях конечно-элементарного моделирования в ортопедической стоматологии// Стоматолог.-2000.-№3.-С.37-38.

34. Шварц А.Д. Применение законов биомеханики и гнатологии при моделировании несъёмных протезов// Стоматология.-1995.-№3.-С.72-76.

35. ЖдановВ.Е., КлёминВ.А., ИщенкоП.В., ОзероваТ.Л. Сравнение санитарно-химических показателей полимерных пломбировочных материалов химического и светового отверждения// Вісник стоматології.-2000.-№2.-С.3-4.

36. Борисенко А.В. Ошибки и осложнения, возникающие при использовании композиционных материалов// Современная стоматология.-1999.-№2.-С.8-11.

37. Лабунец В.А. Факторы, определяющие величину потребности населения в стоматологической ортопедической помощи на современном этапе её развития// Проблеми екології та медицини.-1999.-№5.-С.62-67.

38. Rochette et al. Attachment of a splint to enamel of lower anterior teeth// J. Prost. Dent.-1973.-N.4.-S. 418-420.

39. Belser U.G., Marinello C.P. Die perfoziezte gegossene Adhasivbrucke-Ezgebnisseiner Klinishcen Langzeiter-Suchung// Schweiz. Mschz. Zahmed.-1985, 7.-N.95.S.560-574.

40. Besimo Ch.K., Jogen K.M. Die Klinik der Adhesivbrucken-technik-Teil 1// Schweiz. Mschz. Zahmed.-1986, 96.-N.10.-S.1127-1136.

41. Besimo Ch.K., Jogen K.M. Die Klinik der Adhesivbrucken-technik- Teil 2// Schweiz. Mschz. Zahmed.-1986, 96.-N.11.-S.1259-1272.

42. Marinello C.P., Belser U.G. Die Adhasivbrucke Alternative Luckenversozung// Schweiz. Mschz. Zahmed.-1985.-N.95.-S.194.

43. Howe D.F., Denehy G.E. Anterior fixed partial dentures utilizing the acid-etch techniques and a cast metal tramework// J.Prost. Dent.-1977.-N.37.-S.28-32.

44. Bielski J.K. Materialy stosowane do umocowywania mostov protetycznych AET// Prost.Stomat.-1987.-N.4.-S.175.-180.

45. Buth K.L.,Schulz A.B. Zurklinik und Technologie der Ad-hasivebrucke// Zahntechnik.-1987.-N.6.-S.328-242.

46. Busch M.R. Unter welchen Bedigungen IST die Maryland-Brucke eine Alternative// Dental labor.-1984.-N.10.-S.1149.

47. Heinenberg B.G. Die Klinische Herstellung eine Maryland-Brucken// Quintessenz.-1983.-N.6.-S.1157.

48. Heinenberg B.G. Die modifizierte Marylandbrucke// Quintessenz.-1984.-N.5.-S.432-438.

49. Заліський Б.М., Гумецький Р.А., Макеев В.Ф. Адгезивні мостоподібні протези (ретроспективний огляд конструктивних особливостей)// Новини стоматології.-1995.-№4(5).-C.-13-14.

50. Копейкин В.Н. Руководство по ортопедической стоматологии.-М:Триада-Х,1998.-495с.

51. Ряховский А.Н., Карапетян А.А., и др. Способ устранения включённых дефектов зубного ряда. Патент РФ №2146505. А61С8/00. 1998.

52. Полонейчик Н.М.,Мышковец Н.А. Клиническая оценка эффективности применения усовершенствованной конструкции адгезивного мостовидного протеза. Патент №63 РБ на полезную модель от 01.09.1999г.

53. Дарбинян М. Адгезивные мосты// Стоматолог.-2002.-№12.-C.54-57.

54. Сравнительная характеристика композитных материалов химического и светового отверждения in vitro/ Л.Ю.Дедкова, И.Я.Поюровская, М.Г.Пешкина, Г.Н.Чечина // Стоматолог.-№6.-1998.-C.4-6.

55. Кузнецова Е.А. Биомеханика адгезивного мостовидного протеза с армидной нитью и его клинико-рентгенологическая оценка: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.22/ Моск. Мед. стомат. ин-т. им. Семашко. - М., 2000.-22с.

56. Кононенко О.С. Адгезійна мостоподібна конструкція. Патент України №52801. А61С13/00. Бюл №1, 2003р.

57. Кузнецов П.А., Дистель В.А., Стафеев А.А. Способ изготовления мостовидного протеза при дефектах зубных рядов во фронтальном отделе. Патент СССР №952240 А61С13/00 Бюл №31 от 23.08.82.

58. Жданов В.Є., Кльомін В.А., Озєрова Т.Л. Зубний протез. Патент України №37129. А61С13/00, Бюл №3, 2001р.

59. Левицька Л.П. Конструювання адгезивних протезів із фотополімерних композицій// Дент-Арт.-№1.-1995.-С.43-44.

60. Olschowsky W. Бескоронковые мостовидные протезы// Квинтэссенция.-№4.-1999.-С.27-40.

61. Clinical performance of resin-bonded bridges a 5-year prospective study. Par III : Failure characteristics and survival after rebonding/ N.H.Creugers, P.A.Snoek, M.A. Van't Hof, A.F. Kayser// J. Oral. Rehabil.-1990.-Vol.17.-№2.-Р.179-186.

62. Петрикас О.А. Современные и щадящие методы исправления дефектов зубов и зубных рядов// Новое в стоматологии (спец. выпуск).-1998.-№5.-С.29-30.

63. Lorey R.E., Edge M.J., Lang B.R. The potential for bonding titanium restorations// J.Prosthodont.-1993.-Vol.2, №3.-Р.151-156.

64. Yuzdukoru B., Uctasli S. Analysis of stress in modified resin-bonded cast fixed partial dentures// Ankara Univ. Hekin. Fak. Derg.-1990.-Vol.17, №1.-Р.91-99.

65. Abe T., Takehana S., Hashimoto K., et al. A staudy of the adhesive resin used in adhesion bridges// Aichi Gakuin Daigaku Shigakkai Shi.-1991.-Vol.29, №2.-Р.329-339.

66. Creugers N.H., Van't Hof M.A. An analysis of clinical studies on resin-bonded bridges// J. Dent. Res.-1991.-Vol.70, №2.-Р.146-155.

67. Василенко З.С., Берёза Н.Н. Способ протезирования малого дефекта зубного ряда. Патент СССР №1799572 А61С5/08. Бюл №9 07.03.93.

68. Creugers N.H., et al. Risk factor and multiple failures in posterior resin-bonded bridges in a 5-year multi-practice clinical tial// J. Dent.-1998.-Vol.26, №5-6.-Р.397-402.

69. Петрикас О.А. Современные и щадящие методы исправления дефектов зубов и зубных рядов// Новое в стоматологии (спец. выпуск).-1998.-№5.-С.40.

70. Verzijden C.W., Creugers N.H., Mulder J. A multi-practice clinical studi on posterior resin-bonded bridges: a 2,5-year interim report// J. Dent. Res.-1994.-Vol.73, №2.-Р.529-535.

71. Гумецкий Р.А. Возможности применения удалённых коронок естественных зубов в некоторых случаях ортопедического лечения// Стоматология.-1984.-Т.63.-№3.-С.67-69.

72. Bush M. В каких случаях мостовидный протез Maryland является альтернативой? // Dent. Zaher.-1984.-№10.-32с.

73. Djemal S., Setchell D., King P. Long-term characteristics of 832 resin-retained bridges and splints provided in a post-graduate teaching hospital between 1978 and 1993// J. Oral Rehabil.-1999.-Vol.26, №4.-Р.302-322.

74. Vichl J.: Kunststoff-Fullung-Werstoffe in: Eichner F., Zahnarztliche Werkstoffe und ihre Verarbeitung. /Dr. Alfred Huthig Verlad Bd.2.4. Aufl. Heidelberg 1981.

75. Донский Г.И., Паламарчук Ю.Н., Павлюченко О.Н. Восстановительные и пломбировочные материалы.- Донецк. ООО “Лебедь”, 1999.-216с.

76. Уголева С. Композиционные пломбировочные материалы// Новое в стоматологии.-1995.-№1.-С.4-10.

77. Макєєв В.Ф. Полімерні композитні матеріали стоматологічного призначення// Новини стоматології.-1996.-№1(6).-С.40-43.

78. Виноградова Т.Ф., Уголева С.А. Методика применения композиционных материалов// Новое в стоматологии (спец. выпуск).-1996.-№8(47).-С.25-35.

79. Челяпина О.О. Новый отечественный адгезивный материал «Ортостом»// Современная стоматология.-2002.-№1.-С.87-90.

80. Новый композиционный пломбировочный материал «Эпакрил». Каральник Д.М., Воскресенская И.Б., Батовский В.Н., и соавт.// Стоматология.-1985.-№2.-С.85-87.

81. Николишин А.К. Современные композиционные пломбировочные материалы.- Полтава,1996.-55с.

82. Вафин С.М., Вощин М.Б., Перегудов А.Б. Опыт применения адгезивной композиционной системы Relyx ARC// Маэстро.-№1.-2000.-С.92-94.

83. Бок В.И. О современных стоматологических композитах// Стоматолог.- 1999.-№1.-С.21-24.

84. Al-Shalan TA; Till MJ; Feigal RJ. Composite rebonding to stainless steel metal using different bonding agent// Pediatr. Dent. 1997 May-Jun; 19(4): 273-6.

85. Уголева С. Композиционные пломбировочные материалы// Новое в стоматологии (спец. выпуск).-1996.-№3.-С.8-17.

86. Донский Г.И., Паламарчук Ю.Н. Композиционные материалы и цементы, обладающие специфической адгезией.- Донецк, 1996.-52с.

87. Поюровская И.Я. Композитные восстановительные материалы отечественного производства// Новое в стоматологии (спей. выпуск).-1995.-№1.-С.11-13.

88. Гризодуб В.И., Челяпина О.О. Характеристика материалов для фиксации несъёмных ортодонтических аппаратов// Актуальні проблеми ортопедичної стоматології та ортодонтії: Мат. Всеукраїнської наук.-прак. конф. 17-18 травня 2000р.- Полтава.2000.-С.24-26.

89. Грицай И.Г. Обоснование выбора материала для фиксации несъёмных протезов (клинико-эксперементальное исследование): Автореф. дис...канд. мед. наук: 14.00.21/ Куб. гос. мед. акад.- Краснодар,1998.-19с.

90. Кардашов Д.А., Петрова А.П. Полимерные клеи: создание и применение.-М., 1983.-280с.

91. Каральник Д.М. Адгезия - актуальная проблема пломбировочных материалов// Стоматология.-1985.-№3.-С.90-93.

92. Миликевич В.Ю., Пучков А.Ф. Пути решения применения “клеевых” зубных протезов// Высокие технологии в стоматологии.- Тр. ВГМА, - сб. науч. тр.- Воронеж, 1996.-С.60-66.

93. Гаража С.Н., Грицай И.Г. Краевая проницаемость материалов, используемых для фиксации несъёмных зубных протезов (эксперементальное исследование)// Проблемы нейростоматологии и стоматологии.-1998.-№3.-С.34-35.

94. Ремизов С.М., Беркович Е.С. Исследование Физико-механических свойств твёрдых тканей зубов человека и пломбировочных материалов// Стоматология.-1974.-№4.-С.17-21.

95. Шмалько Н.М. Клинические и эксперементальные исследования адгезии композитных материалов: Автореф. дис…канд. мед. наук: 14.00.21./ Моск. Мед. стомат. ин-т. им. Семашко. - М.,1983.-22с.

96. Лебеденко И.Ю. Ортопедическое лечение патологии твёрдых тканей зубов и зубных рядов с применением нового поколения стоматологических материалов и технологии: Автореф. дис… д-ра мед. наук: 14.00.21./ Моск. мед. стомат. ин-т. им. Семашко.- М.,1995.-48с.

97. Kasrovi P., Timmins S., Shen A. A new approach to indirect bonding using light-cure composite// Am. J. Orthod. Dentofacial Orthop.-1997.-Vol.6.-P.652-666.

98. Fischer-Brandies H. Enamel damage from multiple debonding in bracket adhesion technic// Forshr. Kieferothop.-1993.-Vol.54, №4.-P.-143-147.

99. Виноградова Т.Ф., Максимова О.П., Рогинский Л.А. Стоматология детского возраста. Руководство для врачей.-М.:Медицина, 1987.-528с.

100. Браженко А.В. Зубные целбнолитые мостовидные протезы с парапульпарными штифтами: Автореф. дис… канд. мед.наук: 14.01.22 / Львовск. Гос. мед. ин-т.-Львов, 1988.-20с.

101. Ревзин Н.И., Поюровская И.Я. Материалы на основе синтетических высокомолекулярных соединений стоматологического назначения// Мед. техника.-1975.-Ч.2.-С.30-32.

102. Быстров А.Г., Штейнгард М.З. Результаты клинико-экспериментального исследования фиксирующих метериалов// Реабилитация жевательного аппарата: Юбил. сб. тр. Посвящается 40-летию каф. ортопед. стом. и материаловед.- С.-П.,1998.-С.33-35.

103. Штейнгард М.З., Алексеева Л.С. Принципы разработки и внедрения новых стоматологических материалов. В. кн.: Новые материалы для медицины- Л., 1988.-С.6-11.

104. Быстров А.Г. Клинико-эксперементальное исследование стоматологических фиксирующих материалов: Автореф. дис…канд. мед. наук: 14.00.21/ Гос. мед. унив-т.-С.-П.,1997.-17с.

105. Петрикас О.А. Адгезия композитов к эмали зубов человека// 1 научно-практическая конференция молодых медиков нечерноземья.- Тверь, 1990.-С.107-108.

106. Лесив А.Й. Создание непрямых реставраций - путь к профессиональному совершенствованию в эстетической стоматологии// Стоматолог.-1999.-№11.-С.42-43.

107. Adhesion of orthodontic cements to human enamel/ J.B. Moser, D.B. Dowling, E.H. Creiner, G.W. Marshall// J. Dent. Res.-1976.-Vol.55, №3.-P.411-419.

108. Berland L.F., Westbrook P. New appliances for the new materials// Dent. Today.-1997.-Vol.16, №9.-P.52-53.

109. Abouch Y.E., Jenkins C.B. The bonding of an adhesive resin cement to single and combined adherends encountered in resin-bonded bridge work: an in vitro studi// Br. Dent. J.-1991.-Vol.171, №6.-P.166-175.

110. Хельвиг Э., Климек Й., Аттин Т. Терапевтическая стоматология. Под ред. проф. А.М. Политун, проф. Н.И. Смоляр. Пер. с нем.- Львов: Гал. Дент. 1999.-409с.

111. Van Wijlen P. A modified technique for direct, fibre-reinforced, resin-bonded bridges: clinical case reports// J. Can. Dent. Assoc.-2000. - Vol.66, №7.-P.367-371.

112. Brown P., Curtis R.V. Alternatives to gold// Dent. Update.-1992.-Vol.19, №8.-P325-330.

113. Lorey R.E., Edge M.J., Lang B.R. the potential for bonding titanium restorations// J. Prosthodont.-1993. - Vol.2. №3.-P.151-156.

114. McCaughey A.D. Sandblasting and tin-plating-surface treatments to improve bonding with resin cement// Dent. Update.-1993.-Vol.20, №4.-P.153-160.

115. Rammelsberg P., Gernet W., Pospiech P. Clinical comparison of bonded bridges as a function of preparation and metal conditioning. Statistical analysis of failures// Dtsch. Zahnarztl. Z.-1991.-Vol.46, №10.-P.653-659.

116. Петрикас О.А. Современные щадящие методы исправления дефектов зубов и зубных рядов. Часть 1// Новое в стоматологии.-№5.-1998.-С.46-48.

117. Алексеева Л.С. Разработка и экспериментально-клиническая оценка новых композиционных пломбировочных материалов: Автореф. дис…канд. мед. наук: 14.00.21/ Ленинград. мед. ин-т.-Л.,1983.-23с.

118. Haydar B. Comparison of their bond strength of three bonding agents with metal and ceravic brackets// Angle Orthod. 1999. - Vol.69, №5.-P.457-519.

119. Артель Х.М., Дрожжина В.В., Фёдоров Ю.А. Современные стоматологические материалы и их применение в лечебной практике. - С.-П.: Куксхавен, 1996.-С.77-85.

120. Дрогомирецька М.С. Характеристика матеріалів для фіксації назубних кріплень (брекетів)// Матеріали I з'їзду Асоціації стоматологів України.- Київ, 1999.-С.445-446.

121. Завъялова Н.Г., Кузнецова Г.В., Попова И.В. Клинический опыт применения стеклоиономерного светоотверждаемого цемента “Fuji Ortho LC” для несъёмной ортодонтической аппаратуры// Клиническая стоматология.-1998.-№3.-С.76-78.

122. Кузнецов Р.В., Чуйко А.Н. Расчёт прочностных характеристик адгезивных мостовидных протезов.// Медицина сегодня и завтра.-2004. - №1.-С.194-198.

123. Chuiko A. Peculiarities of modeling and analysis of stressedly-deformed condition in elements of tooth-and-jaw system. Proceedings of the 13th Conference of the European Society of Biomechanics. ACTA of BIOENGINEERING and BIOMECHANICS. Volume 4, Supplement 1, 2002. Р. 805-806.

124. Логинова М.К., Гусева И.Е., Зайцева И.Е. Окклюзионные силы. // Стоматология. - 1999.- №6.- С.51-56.

125. Brawley R.E., Sedwick H.J. Studies concerning the oral cavity and saliva. II. Briting pressure. Measurements of biting pressure in children. Am J Orthodont Oral Surg 1940; N.26.-S. 41-46.

126. Кузнецов Р.В. О функциональных нагрузках во фронтальном участке зубного ряда. // От теоретических исследований до прогресса в медицине. Сб. ХГМУ. - 2004. - С.745-746.

127. Флейс Дж. Статистические методы для изучения таблиц долей и пропорций. - М.: Финансы и статистика, 1989.- 36 с.

128. Голік В.П., Кузнєцов Р.В., Ніконов А.Ю. “Зубний протез”. Патент України №67613 А. А61С13/00. Бюл №6 15.06.2004.

129. Голік В.П., Кузнєцов Р.В., Ніконов А.Ю. “Спосіб фіксації ортопедичних конструкцій до природніх зубів.” Патент України №72378 А. А61С13/00. Бюл №2 15.02.2005.

130. Byoung I. Мономеры / полимеры, используемые в зубных адгезивах (обзор). // Новое в стоматологии. - 1997. - №8. - С. 7-13.

131. Дэйвит Г. Порядковые статистики. Москва.1979.-336с.

132. Хоулендер М., Вульф Д. Непараметрические методы статистики.- М.: Финансы и статистика, 1983.-518с.

133. Тарасенко Ф.П. Непараметрическая статистика. Томск. Из-тво Томского ун-та, 1976.-292с.

134. Мандель И.Д. Кластерний анализ.-М.: Финансы и статистика, 1988.-176с.

135. ИСО 11405-94. Материалы стоматологические. Руководство по испытанию на адгезию к зубной структуре.- Международная организация по стандартизации.- 1992.-14с.

136. ИСО 4049-88. Стоматология. Полимерные пломбировочные материалы.-Международная организация по стандартизации.- 1990.-16с.

137. Метод испытания на сжатие ГОСТ 4651-82. Гос. ком. СССР по стандартам.- Москва.-1988.-9с.

138. Методы механических испытаний.- М.: Изд. Сборник ГОСТов, 1964.-145с.

139. А Грютцнер. Прайм энд Бонд Эн-Ти.// ДентАрт.-№3.-1998.-С.41-49.

140. Ремизов С.М., Скворцов В.Н. Микромеханические характеристики реставрационных стоматологических материалов, эмали и дентина человека// Стоматология.-2001.-№4.-С.28-32.

141. Buth K., Fodi J., Kersten G. Adhesive bridge and marginal periodontium-result of a prospective study af a period of wear of 2-3 year// Dtsch. Stomatol.-1991.-Vol.41, №4.-Р.121-125.

142. Леман Е. Проверка статистических гипотез.-М.:Наука.-1979.-408с.

143. Гмурман В.Е. Теория вероятности и математическая статистика. Изд. 4-е. Учебное пособие для вузов. М.: В. Школа.-1972.-368с.

144. Петрикас О.А. Современные щадящие методы исправления дефектов зубов и зубных рядов. Часть 1// Новое в стоматологии.-№5.-1998.-С.26.

145. Петрикас О.А. Современные щадящие методы исправления дефектов зубов и зубных рядов. Часть 1// Новое в стоматологии.-№5.-1998.-С.46.

ДОДАТОК А

with Ada.Text_Io, Ada.Float_Text_IO, Ada.Integer_Text_IO, Ada.Numerics.Elementary_Functions;

use Ada.Text_Io, Ada.Float_Text_IO, Ada.Integer_Text_IO, Ada.Numerics.Elementary_Functions;

package body Kuznetsov_Tools is

Data: File_Type;

Mi: M_Range; --member of index

Bi: B_Range; --member of index

Null_MS: constant M_Str:= (others=>'-');

Null_BS: constant B_Str:= (others=>'-');

Material: array (M_Range) of Mat:= ( others=> ((others=>' '), 0.0));

function Get_M(N: M_Str) return Mat is

begin

for MI in M_Range

loop if N=Material(Mi).Name then

Kuznetsov_Tools.MI:= Mi+1;

return Material(Mi);

end if;

end loop;

raise Material_Error;

end Get_M;

function Get_Next_M return Mat is

I: Integer:= MI;

begin MI:= MI+1; return Material(I); end;

Bridge: array (B_Range) of Brid:= ( others=> ((others=>' '), 0.0, 0.0, 0.0, 0.0));

function Get_B(N: B_Str) return Brid is

begin

for BI in B_Range

loop if N=Bridge(Bi).Patient then

Kuznetsov_Tools.BI:= BI+1;

return Bridge(Bi);

end if;

end loop;

raise Bridge_Error;

end Get_B;

function Get_Next_B return Brid is

I: Integer:= BI;

begin Bi:= BI+1; return Bridge(I); end;

Pi: constant := Ada.Numerics.Pi;

M_N, P_N: Natural;

S_Precision_Mode: Float;

Best_Precision: K_Variant;

function LK1 ( B: Brid) return m is

begin return 3.0*B.L/40.0; end;

function LK2 ( B: Brid) return m is

begin return 7.0*B.L/40.0; end;

function S (F: Neuton; lk: m; Tau: N_div_m2) return m2 is

G : Float:= 0.25*Sqrt(Pi)*lk;

Sn, S_N: Float:= 0.0;

S0: Float:= F/(2.0*Tau); --then := (F*G/Tau)**(2.0/3.0);

Precision_Mode: Float;

X : Float:= 1.0;

n: Integer;

begin

<<K_is_Little>>Precision_Mode:= G/Sqrt(S0);

if Precision_Mode> 0.9 then goto K_is_Big; end if;

n:= 2+Integer( Float'Truncation (-3.0*Log(10.0)/Log(S_Precision_Mode)) );

X:= 1.0;

for I in 1..n

loop

X:= 1.0+ 2.0*Precision_Mode*Sqrt(X);

end loop;

Sn:= S0*x;

<<K_is_Big>>S0:= (F*G/Tau)**(2.0/3.0);

Precision_Mode:= Sqrt(S0)/(6.0*g);

if Precision_Mode> 0.9 then goto Analysis; end if;

n:= 2+Integer( Float'Truncation (-3.0*Log(10.0)/Log(S_Precision_Mode)) );

for I in 1..N

loop

X:= 1.0+ 3.0*Precision_Mode*X**(1.0/3.0);

end loop;

S_N:= S0*X**(2.0/3.0);

<<Analysis>>if Sn*S_N=0.0 then raise Precision_Error;

elsif abs(Sn-S_n)>0.001 then raise Precision_Error;

end if;

S_Precision_Mode:= abs(Sn-S_n);

if Sn>S_N then Best_Precision:= Little_k;return Sn;

else Best_Precision:= Big_k; return S_n;

end if;

end S;

function F (S: m2; lk: m; Tau: N_div_m2) return Neuton is

begin return Tau/(1.0/(2.0/S)+(0.25*Sqrt(Pi)*lk)/(Sqrt(S)**3)); end F;

function Precision_Coefficien return Float is

begin return S_Precision_Mode; end Precision_Coefficien;

function Best_Precision_Variant return K_Variant is

begin return Best_Precision; end Best_Precision_Variant;

function k (S: m2; L: m; F: Neuton; Tau: N_div_m2) return m2 is

begin return (Tau/F-1.0/(2.0*S))*S*Sqrt(S)/(0.25*Sqrt(Pi)*L); end k;

procedure File_Print (Name: File_Name) is separate;

begin

Open (Data, Name=> DB_Name, Mode=>In_File);

Skip_Line(Data, 3);

-- Put_Line(Null_Ms);

for I in M_range

loop Get (Data, Material(i).Name);--Put(Material(i).Name);

if Material(I).Name= Null_Ms then M_N:= I-1; Put(M_N,1); exit;

end if;

Put('/'); Get (Data, Material(i).Tau_Cr); Skip_Line(Data);

end loop;

Skip_Line(Data, 3);

for i in B_range

loop Get (Data, Bridge(I).Patient);

if Bridge(I).Patient= Null_BS then P_N:= I-1;Put(P_N,1); exit;

end if;

Get(Data, Bridge(I).L); Get(Data, Bridge(I).S);

Get(Data, Bridge(i).D); Get(Data, Bridge(i).F); Skip_Line(Data);

Put('\');

end loop;

Close(Data);

end Kuznetsov_Tools;

ДОДАТОК Б

ДОДАТОК В

Размещено на Allbest.ru

...