Обґрунтування застосування фотоактивованої дезінфекції для профілактики фісурного карієсу постійних зубів із низькою резистентністю твердих тканин

БТС-терапія при лікуванні деструктивних форм періодонтиту викликає стимуляцію остеопластичних процесів, регенерацію кісткової тканини та усунення заапікальних дефектів, що підтверджено даними рентгенологічного дослідження через 6 місяців, 1 та 2 роки після процедури [38, 118].

Клінічні дослідження ефективності антимікробної фотодинамічної терапії пародонтита, що загострився продемонстрували зникнення ознак запалення вже через добу, а саме зниження кровоточивості, гіперемії ясен та болю [78].

Такі виражені клінічні зміни підтверджені результатами вивчення мікроциркуляції у тканинах пародонту: після впливу на них фотодинамічної терапії спостерігається нормалізація тканинного кровообігу та зниження венозного застою. Встановлено, що застосування цього методу сприяє нормалізації кисневого метаболізму, підвищує рівень оксигенації тканин пародонту на 21-47%, знижує час, швидкість доставки та утилізації кисню [59].

Згідно з даними вивчення вмісту пародонтальної кишені застосування фотоактивованої дезінфекції призводить до ефективного знищення грампозитивних факультативно-анаеробних, грамнегативних анаеробних і аеробних бактерій, а також грибів роду Candida [113].

Таким чином, аналіз вищенаведених даних свідчить про те, що, незважаючи на численні дослідження, розповсюдженість фісурного карієсу постійних зубів у дітей є дуже високою. А той факт, що каріозний процес в постійних зубах починається вже у період їх прорізування і характеризується швидким прогресуванням виводить питання профілактики фісурного карієсу на перший план в сучасній стоматології.

На сьогоднішній час для попередження виникнення карієсу на жувальних поверхнях зубів існує велика кількість різноманітних засобів і методів, однак усі вони мають суттєві недоліки.

З огляду на те, що каріозне ураження уявляє собою демінералізацію твердих тканин, провідну роль у попередженні карієсу зубів вчені відводять сполукам фтору, котрі впливають на процеси мінералізації та демінералізації емалі. Однак, ні ендогенне, ні екзогенне застосування фтору не запобігає виникненню фісурного карієсу.

На даний час найбільш розповсюдженим і ефективним методом профілактики карієсу жувальних поверхонь є герметизація фісур. Однак, незважаючи на велику кількість досліджень, однієї точки зору щодо показань до їх застосування не існує.

Враховуючи те, що основним механізмом розвитку карієсу зубів є демінералізація емалі бактеріальними органічними кислотами, важливим напрямком профілактики є зниження карієсогенної дії мікробного нальоту. Однак, великий спектр протимікробних препаратів, що існують на даний момент, і використовуються в т.ч. в стоматології, має ряд побічних ефектів: їх використання призводить до масового знищення мікрофлори усього біотопу порожнини рота і селекції стійких штамів мікроорганізмів. А на тлі активного перебігу карієсу, коли відзначається зростання вмісту мікроорганізмів із високим патогенним потенціалом у складі зубної бляшки є недієвими. Саме тому перед дослідниками постає необхідність пошуку нових шляхів антимікробного впливу.

Таким методом стала антимікробна фотодинамічна терапія, що заснована на фотохімічній деструкції патогенних мікроорганізмів при поєднаному впливі речовини-фотосенсибілізатора і оптичного випромінювання з довжиною хвилі, що відповідає спектру поглинання сенсибілізатора. На даний час вона зазнала широкого використання при лікуванні захворювань тканин пародонту та ускладненого карієсу. Однак, дослідження щодо можливості використання фотоактивованої дезінфекції для профілактики карієсу відсутні. До того ж відомі фотосенсибілізатори є барвниками, що створює певні труднощі застосування їх в одонтології, у зв'язку з ймовірністю забарвлення твердих тканин зубів.

Таким чином, з огляду на велику соціальну значимість зазначеної проблеми, недостатню ефективність існуючих засобів профілактики та визначальну роль бактеріальної інфекції у розвитку карієсу, наявність певних труднощів у застосуванні фотосенсибілізаторів в стоматології, вивчення фотоактивованої дезінфекції у цьому аспекті, представляється нам перспективним та актуальним, а дослідження по розробці карієспрофілактичних заходів - практично необхідними.



РОЗДІЛ 2

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Методи стоматологічного обстеження

Для реалізації епідеміологічного етапу дослідження було проведене комплексне стоматологічне обстеження 500 дітей м. Харкова та Харківської області у віці 6-11 років, серед них 244 хлопчика та 256 дівчинок. Діти були розподілені на три вікові групи: перша група - діти віком 6-7 років (169 дітей), друга група - діти віком 8-9 років (165 дітей), третя група - діти віком 10-11 років (166 дітей) (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Розподіл пацієнтів за віком та статтю

Вік, років	Кількість обстежених дітей
	Хлопчики	Дівчата	Усього
6-7	84	85	169
8-9	73	92	165
10-11	87	79	166
Усього:	244	256	500

Стоматологічне обстеження дітей проводили при штучному освітленні в медичних кабінетах шкіл та у дитячому стоматологічному відділенні на базі КЗОЗ «Харківська міська стоматологічна поліклініка №7». Огляд порожнини рота виконували за допомогою набору стоматологічних інструментів згідно класичної схеми обстеження стоматологічного хворого. На кожну дитину, що підлягала обстеженню заповнювалася карта дослідження, що була розроблена нами на основі стандартної карти епідеміологічного обстеження ВООЗ (додаток А). Результати обстеження вносили в «Журнал епідеміологічного обстеження» (додаток Б). Стоматологічне обстеження дітей виконано з інформованої згоди батьків.

2.1.1 Вивчення розповсюдженості та інтенсивності карієсу зубів

Вихідний рівень стоматологічного здоров'я дітей визначали за допомогою основних показників (індексів) каріозного процесу, що рекомендовані ВООЗ.

В першу чергу вивчали розповсюдженість карієсу серед обстежених дітей. Розповсюдженість карієсу - показник, що визначається відношенням кількості пацієнтів (дітей), що мають карієс, до загальної кількості обстежених, розраховується у відсотках:

Інтенсивність карієсу характеризується ступеням ураження карієсом зубів і визначається за середнім значенням індексів КПВ, кп та КПВ+кп зубів та порожнин. Для визначення ступеню ураження карієсом зубів кожного пацієнта ми використовували індекс інтенсивності карієсу КПВ+кп (для змінного прикусу),

де «К» - постійні зуби, що уражені карієсом;

«П» - запломбовані постійні зуби;

«В» - видалені постійні зуби;

«к» - тимчасові зуби, що уражені карієсом;

«п» - запломбовані тимчасові зуби.

Таким чином, індекс КПВ+кп - це сума каріозних і пломбованих постійних і тимчасових зубів, а також видалених постійних зубів у однієї дитини.

При визначені індексу зуб, що має одночасно каріозну порожнину і пломбу, вважається каріозним.

Для визначення інтенсивності карієсу у групи обстежених дітей використовували формулу:

Результати розрахунків розповсюдженості і інтенсивності карієсу оцінювали за критеріями ВООЗ [120].

Для більш точної характеристики особливостей перебігу карієсу постійних зубів у дітей в період змінного прикусу, нами був використаний індекс інтенсивності карієсу постійних зубів у період змінного прикусу (ІКпз) [7]. Цей індекс додатково враховує кількість каріозних і пломбованих фісур (КПф) на оклюзійних поверхнях молярів і розраховується за формулою:

де ІКпз - інтенсивність карієсу постійних зубів;

КПВп - сума каріозних, пломбованих поверхонь і видалених постійних зубів;

КПф - кількість каріозних і пломбованих фісур перших постійних молярів;

n - кількість уражених карієсом перших постійних молярів (якщо перший постійний моляр видалений, то в значенні n він не враховується).

Критерії для інтерпретації результатів:

Значення ІКпз Рівень інтенсивності карієсу постійних зубів

0 - 1,1 Дуже низький

1,2 - 2,6 Низький

2,7 - 4,4 Середній

4,5 - 6,5 Високий

>6,6 Дуже високий

Для визначення середнього значення індексу інтенсивності карієсу постійних зубів у дітей в період змінного прикусу для кожної групи обстежених дітей, ми використовували формулу:

де У ІКпз - сума значень індексів ІКпз у обстежених дітей;

n - кількість обстежених дітей.

Також ми визначали індивідуальний рівень інтенсивності карієсу постійних зубів у обстежених дітей за допомогою індексу РІК за Леусом (1990р.). Індивідуальний РІК розраховується за наступною формулою:

де КПВз - сума каріозних, пломбованих і видалених постійних зубів;

N - 5 - вік обстеженої дитини мінус п'ять років (роки до початку прорізування перших постійних молярів).

Критерії для інтерпретації результатів:

Значення РІК Рівень інтенсивності карієсу постійних зубів

< 0,3 Низький

0,4 - 0,6 Середній

0,7 - 0,9 Високий

> 1,0 Дуже високий

Індекс РІК для кожної групи обстежених розраховувався за наступною формулою:

де У РІК - сума значень індексів РІК у обстежених дітей;

n - кількість обстежених дітей.

2.1.2 Вивчення гігієнічного стану порожнини рота

Для оцінювання гігієнічного стану порожнини роту ми використовували індекс гігієни за Федоровим-Володкіною (1971р.) [143] та спрощений індекс гігієни OHI-S за Гріном-Вермільйоном (1964р.) [188].

Гігієнічний індекс за Федоровим-Володкіною ми визначали за інтенсивністю забарвлення вестибулярної поверхні шести нижніх фронтальних зубів йодовмісним розчином. Оцінювання проводили за п'ятибальною системою:

забарвлення всієї поверхні коронки - 5 балів;

забарвлення ѕ поверхні коронки - 4 бали;

забарвлення Ѕ поверхні коронки - 3 бали;

забарвлення ј поверхні коронки - 2 бали;

відсутність забарвлення - 1 бал

та розраховували за формулою для кожного пацієнта:

де Ксер - загальний гігієнічний індекс забарвлення;

Кі - гігієнічний індекс забарвлення одного зуба;

n - кількість зубів.

У нормі гігієнічний індекс не повинен перевищувати 1.

Критерії для інтерпретації результатів:

Значення Ксер Рівень гігієни порожнини рота

1,1 - 1,5 Добрий

1,6 - 2,0 Задовільний

2,1 - 2,5 Незадовільний

2,6 - 3,4 Поганий

3,5 - 5,0 Дуже поганий

Для визначення середнього значення індексу гігієни за Федоровим-Володкіною для кожної групи обстежених дітей, ми використовували формулу:

де У Ксер - сума значень індексів Ксер у обстежених дітей;

n - кількість обстежених дітей.

Індекс OHI-S (Oral Hygiene Indices Simplified) заснований на кількісному вивченні м'яких та твердих зубних нашарувань. Для визначення індексу ми досліджували вестибулярні поверхні зубів 1.6, 1.1, 2.6, 3.1 і язичні поверхні зубів 3.6, 4.6. На всіх поверхнях вивчали наявність зубного нальоту та зубного каменю.

Для розрахунку індексу ми використовували формулу:

де Узн - сума значень зубного нальоту;

Узк - сума значень зубного каменю;

n - кількість зубів.

Критерії для інтерпретації результатів:

Значення OHI-S Рівень гігієни порожнини рота

0 - 0,6 Добрий

0,7 - 1,6 Задовільний

1,7 - 2,5 Незадовільний

>2,6 Поганий

Нами використовувалась наступна система оцінювання зубного нальоту та каменю (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Код та критерії оцінки індексу OHI-S

Код	Для м'якого зубного нальоту	Для твердих нашарувань
0	Зубний наліт відсутній	Зубний камінь відсутній
1	Зубний наліт покриває не більше 1/3 поверхні зуба	Над'ясенний зубний камінь покриває не більше 1/3 поверхні зуба
2	Зубний наліт покриває більше 1/3, але не більше 2/3 поверхні зуба	Над'ясенний зубний камінь покриває більше 1/3, але не більше 2/3 поверхні зуба або відмічається наявність окремих нашарувань під'ясенного зубного каменю в пришийковій ділянці
3	Зубний наліт вкриває більше 2/3 поверхні зуба	Над'ясенний зубний камінь вкриває більше 2/3 поверхні зуба або значні нашарування під'ясенного зубного каменю в пришийковій ділянці

2.1.3 Визначення вихідного рівня мінералізації фісур

У дітей 6-7 років на етапі прорізування перших постійних молярів (108 обстежених дітей) визначали вихідний рівень мінералізації фісур (ВРМФ).

Нами були використані наступні клінічні критерії для оцінки вихідного рівня мінералізації фісур [83]:

· високий вихідний рівень мінералізації фісур - емаль фісур щільна, блискуча, зонд ковзає по поверхні емалі;

· середній вихідний рівень мінералізації фісур - поодинокі фісури мають крейдоподібний колір з матовим відтінком, можлива затримка зонду у найбільш глибокій фісурі;

· низький вихідний рівень мінералізації фісур - емаль позбавлена природного блиску, крейдоподібна, можливе зондом ікро'якшеної емалі з глибини фісури.

Для визначення ВРМФ ми оцінювали електрометричні характеристики емалі [137] за допомогою електромеханічного апарату АЕ-01 «ЕндоЕст» (ЗАТ «ДентГеософт», свідоцтво про державну реєстрацію №12155/2012) (рис 2.1). Показники електропровідності емалі при низькому ВРМФ менші 8 мкА, при середньому 9-20 мкА, при високому більше 20 мкА.



Рис. 2.1.

Апарат електромеханічний АЕ-01 «ЕндоЕст»

2.2 Методи мікробіологічного дослідження

Матеріал для проведення мікробіологічного дослідження відбирали у 90 пацієнтів віком 6-7 років. В залежності від активності перебігу карієсу були сформовані 3 групи: перша група - 30 дітей із компенсованим перебігом карієсу (КПВ+кп <5), друга група - 30 дітей із субкомпенсованим перебігом карієсу (КПВ+кп 5-8) та третя група - 30 дітей із декомпенсованим перебігом карієсу (КПВ+кп >8). У кожної дитини був зібраний зубний наліт. Забір матеріалу робили з використанням стандартних стоматологічних інструментів. Відібраний матеріал для дослідження негайно вміщували у транспортні середовища для бактерій. Мікробіологічні дослідження проводили згідно з діючими нормативними документами за загальноприйнятими методиками [66, 67]. В лабораторії мікробіології проводили посіви на ряд селективних поживних середовищ та готували мазки, що фарбували за Грамом.

Вивчення кількісного складу мікрофлори зубного нальоту проводили методом прямого посіву. Сукупну мікрофлору зубного нальоту зважували у 0,9 мл цукрового бульйону. Мікродозатором 0,05 мл висівали на чашку Петрі з 5% кров'яним агаром. Далі матеріал ретельно розподілявся шпателем по поверхні агару. Чашку поміщали в термостат на 24-36 годин при 37 °С, після чого підраховували кількість колоній (КУО/мл).

Для визначення якісного складу мікрофлори зубного нальоту були використані ідентифікаційні набори МІКРО-ЛА-ТЕСТ, призначені для проведення стандартної ідентифікації з використанням мікрометодів. Ідентифікаційні тест-системи містять ліофілізовані субстрати для вивчення біохімічних реакцій. Вони поміщені в лунки стріпів мікротитровальних пластинок. При додаванні суспензій досліджуваних мікроорганізмів субстрати розчиняються, в ході інкубації відбуваються біохімічні реакції, результати яких можна зареєструвати по зміні кольору індикатора або після додавання реактиву візуально і автоматично за допомогою фотометра Multiskan. Дослідження проводилися на мікротитровальних стріпірованних 96-ти лункових пластинках з 1, 2 або 3-рядними вертикальними стріпами для постановки 8, 16 або 24 біохімічних реакцій. При додаванні суспензій досліджуваних мікроорганізмів субстрати розчинялися, в ході інкубації відбувалися біохімічні реакції, результати яких реєструвалися як зазначено вище. Стріпірованність планшетів дозволила використовувати тільки частину пластинки відповідно кількості досліджуваних штамів мікроорганізмів. Розташування тестів і лунки, в які додавали вазелінове масло і реактиви, позначили на кришці пластинки, що полегшило проведення інокуляції та обліку результатів. У суперечних випадках ідентифікація була доповнена тестами на діагностичних смужках МІКРО-ЛА-ТЕСТ. Були використані ідентифікаційні таблиці, книги кодів («Визначник бактерій Берджі», 1997; «Визначник патогенних і умовно-патогенних грибів», 2001) і комп'ютерна програма, орієнтовані на сучасну таксономічну номенклатуру мікроорганізмів.

Для вивчення антимікробної дії низькоінтенсивного лазерного випромінювання (НІЛВ) сукупну мікрофлору зубного нальоту зважували у 0,9 мл цукрового бульйону. Мікродозатором по 0,05 мл висівали на чашки Петрі з 5% кров'яним агаром. Одна крапля, що не піддавалась опроміненню служила контролем. Краплі в інших чашках піддавалися дії лазерного випромінювання синього спектру з довжиною хвилі 445 нм (щільність потужності 100 мВт/смІ) в різних режимах (30, 60 та 120 с). Далі матеріал ретельно розподілявся шпателем по поверхні агару. Чашки поміщали в термостат на 24-36 годин при 37°С, після чого підраховували кількість колоній (КУО/мл).

Для вивчення антимікробної дії фотосенсибілізатора (0,1% розчин етакридину лактату) мікрофлору зубного нальоту емульгували в 0,9 мл цукрового бульйону. Мікродозатором відбирали 0,05 мл, висівали на чашку з 5% кров'яним агаром. Цей висів служив контролем. Після цього в пробірку вносили 0,1 мл 0,1% водного розчину етакридину лактату. Після закінчення часу експозиції (30, 60, 90 та 120 с) ікродоза тором по 0,05 мл висівали на чашки Петрі з 5% кров'яним агаром. Далі матеріал ретельно розподілявся шпателем по поверхні агару. Чашки поміщали в термостат на 24-36 годин при 37°С, після чого підраховували кількість колоній (КУО/мл).

При визначенні набору мікроорганізмів, що спроможні об'єктивно охарактеризувати спектр антисептичних властивостей фотосенсибілізатора враховано, що за клінічним призначенням досліджуваний препарат обмежено використовується для місцевого лікування гнійно-запальних захворювань шкіри та слизових оболонок, збудниками яких найчастіше виступають грампозитивні та грамнегативні умовно патогенні піогенні мікроорганізми, більшість з яких колонізують слизові оболонки ротової порожнини. Виходячи з цього у запланованих мікробіологічних дослідженнях в якості набору тест-мікробів використано 12 чутливих та стійких до антибіотиків найбільш поширених в етіології гнійно-запальних захворювань ротової порожнини представників з родин Micrococcaceae, Streptococcaceae, Bacillaceae, Enterobacteriaceae, Pseudomonadoceae, а також штами C. Albicans з родини Denteromycetes.

Для вивчення антимікробної дії фотоактивованої дезінфекції сукупну мікрофлору зубного нальоту вносили в 0,9 мл цукрового бульйону. У пробірку вносили 0,1 мл 0,1% водного розчину етакридину лактату (час експозиції 60 с). Після закінчення часу сенсибілізації з пробірки ікродоза тором відбирали суспензію в об'ємі 0,05 мл і вносили на поверхню чашки з 5 % кров'яним агаром. Дослідні чашки Петрі піддавали опроміненню НІЛВ синього спектру з довжиною хвилі 445 нм (щільність потужності 100 мВт/смІ). Тривалість дії складала 60 і 120 секунд. Після опромінення матеріал ретельно розподілявся шпателем по поверхні агару. Чашки поміщали в термостат на 24-36 годин при 37⁰С, після чого підраховували число колоній, що виросли. Порівнюючи дані контролю (контролем служили суспензії бактерій, не оброблені сенсибілізатором і не піддані опроміненню) і досліду (після опромінення фотосенсибілізованих клітин), можна судити про дію лазерного випромінювання на сенсибілізовану розчином етакридину лактату мікрофлору зубного нальоту.

2.3 Методи профілактики фісурного карієсу

Клінічний етап дослідження проводився на базі КЗОЗ «Харківська міська стоматологічна поліклініка №7». Для проведення профілактичних заходів було відібрано 100 дітей віком 6-7 років з першими постійними молярами з низьким вихідним рівнем резистентності твердих тканин, що знаходились на етапі прорізування.

В залежності від методики антисептичної обробки твердих тканин зубів перед герметизацією фісур усі пацієнти були розподілені на дві групи (табл. 2.3).

В групі №1 (основна) проводилася обробка зубів із застосуванням фотоактивованої дезінфекції (попередня обробка фісур 0,1% водним розчином етакридину лактату (60 с) та опромінення лазерним світлом з довжиною хвилі 445 нм впродовж 120 с). В групі №2 (контрольна) проводилася традиційна антисептична обробка 0,05% розчином хлоргексидину біглюконату. Інші етапи герметизації фісур в усіх групах були однаковими.

Таблиця 2.3.

Розподіл пацієнтів на групи в залежності від метода антисептичної обробки твердих тканин зубів

Група	Методика антисептичної обробки	Кількість дітей	Кількість зубів
№1 (основна)	Фотоактивована дезінфекція із застосуванням 0,1% водного розчину етакридину лактату із подальшим опроміненням лазером впродовж 120 секунд	50	143
№2 (контрольна)	Традиційна обробка 0,05% розчином хлоргексидину біглюконату	50	146
Всього	100	289

Пацієнтів у кожній групі ми розподілили на дві підгрупи в залежності від виду застосованих профілактичних заходів - інвазивної (ІГ) або неінвазивної герметизації (НГ) фісур (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Розподіл пацієнтів на підгрупи в залежності від виду

профілактичних заходів

Група	Профілактичний захід	Кількість дітей	Кількість зубів
№1 (основна)	Інвазивна герметизація фісур	16	44
	Неінвазивна герметизація фісур	34	99
№2 (контрольна)	Інвазивна герметизація фісур	15	43
	Неінвазивна герметизація фісур	35	103

Для проведення герметизації нами використовувався високонаповнений фотополімерний композитний герметик «Фісуріт FX» («Fissurit FX», VOCO).

«Фісуріт FX» - білий, фотополімерний герметик із фтором та високим вмістом наповнювача (> 50%), що забезпечує найвищу міцність і стійкість до стирання. До того ж герметик має оптимальну текучість, що дає змогу заповнити усі поглиблення. А білий колір матеріалу полегшує його візуальний контроль.

Герметизація фісур герметиком «Фісуріт FX» виконувалась згідно з інструкцією виробника.

2.3.1 Метод неінвазивної герметизації фісур

Спочатку ми проводили ретельне очищення жувальної поверхні зуба циркулярною щіточкою і абразивною пастою без фтору, залишки зубної пасти змивали водою. Далі проводили ізоляцію зуба від слини. Після ізоляції виконували етап антисептичної обробки. У пацієнтів першої групи на фісури наносили 0,1% водний розчин етакридину лактату на 60 секунд, залишки фотосенсибілізатора змивали водою. Далі проводили опромінення лазером при потужності 50 мВт впродовж 120 секунд.

В групі №2 антисептичну обробку фісур проводили за допомогою 0,05% розчину хлоргексидину біглюконату.

Подальші етапи герметизації фісур проводили однаково. Після антисептичної обробки жувальну поверхню зуба висушували, наносили труючий гель на 30 секунд та змивали струменем води, знову висушували. Наносили герметик «Фісуріт FX» починаючи від краю фісури, витримували час для затікання в глибину впродовж 15-20 секунд. Проводили фотополімеризацію впродовж 30 секунд. Кінцевий етап - перевірка оклюзійних рухів і усунення супраконтактів.



2.3.2 Метод інвазивної герметизації фісур

При проведенні інвазивної герметизації першим етапом було розкриття фісур тонкими алмазними борами полум'яподібної форми. Далі проводилося ретельне очищення жувальної поверхні зуба циркулярною щіточкою і абразивною пастою без фтору, залишки пасти змивали водою. Потім ізолювали зуб від слини. Після ізоляції виконували етап антисептичної обробки. У пацієнтів першої групи на фісури наносили 0,1% водний розчин етакридину лактату на 60 секунд, залишки фотосенсибілізатора змивали водою. Далі проводили опромінення лазером при міцності 50 мВт впродовж 120 секунд.

В групі №2 антисептичну обробку фісур проводили за допомогою 0,05% розчину хлоргексидину біглюконату.

Подальші етапи герметизації фісур проводили однаково. Після антисептичної обробки жувальну поверхню зуба висушували, наносили труючий гель на 30 секунд та змивали струменем води, знову висушували. Наносили герметик «Фісуріт FX» починаючи від краю фісури, витримували час для затікання в глибину впродовж 15-20 секунд. Проводили фотополімеризацію впродовж 30 секунд. Кінцевий етап - перевірка оклюзійних рухів і усунення супраконтактів.

2.4 Методи оцінки ефективності профілактичних заходів

Клінічну ефективність запропонованого та традиційного методу профілактики фісурного карієсу оцінювали за п'ятибальною шкалою через 3, 6 та 12 місяців після проведення герметизації [19].

Для визначення стану герметика використовували наступні клінічні критерії:

0 балів - без порушень;

1 бал - зміна кольору;

2 бали - порушення крайового прилягання;

3 бали - часткова відсутність;

4 бали - повна відсутність;

5 балів - карієс.

Для кількісної оцінки збереження герметику ми використовували індекс ретенції (ІР), як середній показник довговічності покриття [1].

Розрахунок індексу ретенції проводили через 3, 6 та 12 місяців за наступною формулою:

де r - сума показників ретенції покриттів;

n - кількість покриттів в порожнині рота.

Клінічні критерії оцінки індексу ретенції:

2 бали - повне збереження герметика;

1 бал - часткове збереження герметика;

0 балів - повна втрата.

Критерії для інтерпретації результатів:

Значення ІР Рівень ретенції герметику

1,6 - 2,0 Добра ретенція

1,0 - 1,5 Задовільна ретенція

0,0 - 0,9 Незадовільна ретенція

Також ми проводили клінічне визначення стану герметиків за допомогою визначення Ryge-критеріїв [212], модифікованих для оцінювання герметиків [93] (табл. 2.5).



Таблиця 2.5

Критерії клінічної оцінки стоматологічних герметиків

Характеристика	Оцінка
	Назва	Код
1	2	3
Крайове прилягання
Відсутня видима щілина на межі розділу емаль-герметик. Гострий зонд не проникає у межу розділу під час руху вздовж герметика у напрямку тканин зуба.	Alfa	A
Визначається видима щілина на межі розділу, в яку проникає зонд, вказуючи, що край герметика нещільно прилягає до тканин зуба.	Bravo	B
Збереження герметика
Повне збереження герметика.	Alfa	A
Часткове збереження герметика.	Bravo	B
Повна втрата герметика.	Charlie	C
Розвиток карієсу в фісурах зубів
Проявів карієсу у фісурах зуба немає	Alfa	A
Є прояви карієсу у фісурах зуба	Bravo	B
Шорсткість поверхні герметика
Поверхня аналогічна полірованій емалі	Alfa	A
Поверхня подібна до поверхні білого каменю або композита, що містить субмікронний наповнювач	Bravo	B
Поверхня настільки груба, що перешкоджає руху зонда вздовж неї	Charlie	C
Зміна кольору по краю герметика
Зміна кольору по краю між герметиком і емаллю зуба не визначається	Alfa	A
Визначається видима зміна кольору по краю між герметиком і емаллю зуба, але воно не розповсюджується вздовж всього краю герметика	Bravo	B
Зміна кольору розповсюджується вздовж всього краю герметика	Charlie	C

2.5 Матеріально-технічне забезпечення фотоактивованої дезінфекції

В якості фотосенсибілізатора ми використовували 0,1% водний розчин етакридину лактату (рис. 2.2).

Етакридину лактат (Aethacridini lactas) - 2-етокси-6, 9-діаміноакридину лактат. Синоніми: Ріванол, Acricidum, Acrinol, Acrinolin, Ethodin, Rivanolum.

Етакридину лактат - антисептичний засіб, що відноситься до групи барвників акридинового ряду. У великих концентраціях коагулює білки, в низьких - інгібує ферменти мікроорганізмів. Має протимікробну дію, головним чином при інфекціях, що викликані коками, особливо стрептококами. Етакридину лактат малотоксичний, не викликає подразнення тканин.

Рис. 2.2

Фотосенсибілізатор - 0,1% водний розчин етакридину лактату

Оптимальним для активації етакридину лактату, як фотосенсибілізатору, є лазерне випромінювання із довжиною хвилі в діапазоні 400-500 нм.

Як джерело світла ми використовували напівпровідниковий лазерний терапевтичний апарат «Ліка-терапевт М» (зареєстрований в Державній Службі лікарських засобів і виробів медичного призначення МОЗ України, реєстраційне свідоцтво № 11068/2011 від 09.12.2011р.). Апарат відноситься до лазерних виробів 3 R класу у відповідності з вимогами ДСТУ IEC 60825-1 та ЙЙ класу у відповідності з вимогами «Санітарних норм і правил влаштування і експлуатації лазерів № 5804-91».

Технічні характеристики лазерного терапевтичного апарату «Ліка-терапевт М»: довжина хвилі - 445 нм, вихідна потужність - 5-50 мВт ± 20%. Лазерний терапевтичний апарат «Ліка-терапевт М» зручний у застосуванні. Має просту систему управління, що дозволяє контролювати потужність, частоту та час випромінювання (рис. 2.3).

Рис. 2.3

Лазерний терапевтичний апарат «Ліка-терапевт М»



2.6 Методи статистичної обробки

Результати клінічних та лабораторних досліджень опрацьовували використовуючи стандартну комп'ютерну програму для статистичного аналізу «Statistica for Windows 6,0». Визначали показники варіаційного аналізу: середню арифметичну (М), середнє квадратичне відхилення (у), похибку середньої арифметичної (m). Достовірність відмінності визначали за допомогою критерію Манна-Уітні. Статистично достовірною вважали відмінність показників при рівні значимості Р< 0,05.

Частку впливу досліджуваних факторів на досліджувані показники розраховували методами одно- та двофакторного дисперсійного аналізу.



РОЗДІЛ 3

РЕЗУЛЬТАТИ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ДІТЕЙ

Для визначення стану твердих тканин зубів та вивчення особливостей перебігу карієсу у дітей в період змінного прикусу нами було проведено епідеміологічне дослідження.

У ході дослідження були отримані наступні показники розповсюдженості карієсу тимчасових та постійних зубів: у першій групі серед 169 дітей 6-7 років карієс було діагностовано у 150 дітей, у другій групі - у 151 дитини 8-9 років із 165 та у третій групі - у 155 дітей 10-11 років із 166, що свідчить про масову захворюваність дітей на карієс за оцінкою ВООЗ.

Аналіз показників розповсюдженості каріозного процесу тимчасових та постійних зубів у дітей продемонстрував стійку тенденцію до її збільшення з віком (рис. 3.1).



Рис. 3.1

Розповсюдженість карієсу в залежності від віку

Протилежна тенденція спостерігається при оцінюванні інтенсивності каріозного процесу: з віком відбувається зменшення значення індексу КПВ+кп, що відображено у діаграмі (рис. 3.2). Так у першій групі значення індексу склало 4,63±0,27 і характеризується як високий рівень інтенсивності карієсу, у другій та третій групах визначений середній рівень каріозного процесу, котрий склав, відповідно, 4,01±0,22 та 3,70±0,16. Зниження рівня інтенсивності карієсу у віці 8-9 та 10-11 років пояснюється зменшенням значення компоненту «кп» за рахунок фізіологічної зміни тимчасових зубів.



Рис. 3.2

Інтенсивність каріозного процесу за індексом КПВ+кп

в залежності від віку

Під час дослідження розповсюдженості карієсу постійних зубів був встановлений ранній початок його розвитку, так у віці 6-7 років більш, ніж третина дітей має ураження постійних зубів - 61 обстежена дитина, що характеризується як середній рівень розповсюдженості карієсу. Також була визначена стійка динаміка до збільшення розповсюдженості карієсу постійних зубів у старших вікових групах, так у віці 8-9 років нами був визначений середній рівень розповсюдженості (104 дитини), а у віці 10-11 років - вже 142 дитини із 166 мали карієс постійних зубів (високий рівень розповсюдженості). Закономірність розвитку карієсу постійних зубів наочно подана у рисунку3.3.



Рис. 3.3

Розповсюдженість карієсу постійних зубів в залежності від віку

Нами було встановлено, що в період змінного прикусу розповсюдженість карієсу зубів у дітей з віком збільшується за рахунок зростання рівня розповсюдженості карієсу саме постійних зубів.

Порівняння розповсюдженості карієсу постійних зубів відносно загальної розповсюдженості карієсу наведена на рисунку 3.4



Рис. 3.4

Порівняння показників розповсюдженості карієсу у всіх вікових групах

Аналіз показників інтенсивності карієсу за індексом КПВ продемонстрував стійку тенденцію до збільшення його у старших вікових групах. Так у 6-7-річному віці індекс КПВ склав 1,61±0,12, у дітей 8-9 років -2,06±0,11, а у дітей 10-11 років склав 2,46±0,10.

Динаміка зростання інтенсивності карієсу постійних зубів наочно відображена у діаграмі (рис. 3.5).



Рис. 3.5

Динаміка інтенсивності карієсу постійних зубів за індексом КПВ

Детальне вивчення показників інтенсивності карієсу постійних зубів дозволило нам встановити, що зростання індексу КПВ з віком зумовлено зростанням показника «К». Так у дітей 6-7 років він дорівнює 0,45±0,10, у дітей 8-9 років - 0,92±0,13, у 10-11 річних - 1,69±0,11.

З віком також відмічається тенденція до зростання компоненту «П» у структурі індексу КПВ, що відображено на діаграмі (рис. 3.6). Так у першій віковій групі він склав 0,15±0,07, у другій - 0,45±0,12, у третій - 1,56±0,16.



Рис. 3.6

Порівняння компонентів індексу КПВ в залежності від віку

Однак, не дивлячись на збільшення з віком кількості пломбованих постійних зубів, у всіх вікових групах компонент «К» значно перевищує компонент «П».

В структурі індексу КПВ у дітей 6-7 років 78% припадає на компонент «К» - постійні зуби, уражені карієсом, 22% - на компонент «П» - запломбовані постійні зуби. Видалених і підлягаючих видаленню постійних зубів не виявлено, тобто компонент «В» дорівнює 0. Компонент «К» в цій віковій групі перевищує компонент «П» в 3,5 рази.

У другій групі обстежених (діти віком 8-9 років) у складі індексу КПВ також переважає компонент «К» він складає 64 %, у той час, як компонент «П» нижчий від нього у 1,8 рази і складає 36%. Компонент «В» також як і у першій групі дорівнює 0.

Структурний аналіз показників індексу КПВ серед дітей 10-11 років виявив наступні значення компонентів: доля каріозних постійних зубів склала 61%, а пломбованих - 39%. Різниці між компонентами складає 1,5 рази. У цій віковій групі також не виявлено видалених постійних зубів (компонент «В» дорівнює 0).

Значне превалювання кількості каріозних постійних зубів над пломбованими свідчить про недостатній рівень надання стоматологічної допомоги.

При обстеженні встановлено, що в усіх вікових групах, незалежно від показників розповсюдженості і інтенсивності каріозного процесу постійних зубів, домінуючим виявилось ураження жувальної поверхні перших постійних молярів. Доля фісурного карієсу у першій групі склала 91,8%, у другій - 92,3% та у третій - 95,0%. Особливості локалізації каріозного процесу у постійних зубах продемонстровано на рисунках 3.7 - 3.9.

Рис. 3.7

Локалізація карієсу у постійних зубах у дітей 6-7 років



Рис. 3.8

Локалізація карієсу у постійних зубах у дітей 8-9 років

Рис. 3.9

Локалізація карієсу у постійних зубах у дітей 10-11 років

Згідно з нашими даними карієс фісур постійних зубів виникає майже відразу після прорізування, а розповсюдженість фісурного карієсу є високою і значно збільшується з віком дитини. Так із 169 6-7-річних дітей фісурний карієс мали 56 дітей, у групі 8-9-річних дітей 96 мали карієс оклюзійних поверхонь перших постійних молярів та 135 дітей - у віці 10-11 років.

Динаміка показників розповсюдженості фісурного карієсу постійних зубів у дітей відображена на рисунку 3.10.

Рис. 3.10

Розповсюдженість фісурного карієсу постійних зубів в залежності від віку

Встановлено, що в структурі ураженості постійних зубів значно превалює карієс фісур та ямок постійних зубів. Тому для більш детального відображення активності каріозного ураження постійних зубів, а також для оцінки інтенсивності карієсу постійних зубів, що прорізуються нами був використаний індекс ІКПз. Порівняльна характеристика значень індексу ІКПз в усіх вікових групах також демонструє стійку тенденцію до збільшення з віком (рис. 3.11). Так значення індексу ІКПз у дітей 6-7 років складає 3,15±0,19, у дітей 8-9 років 3,32±0,27, у дітей 10-11 років 4,45±0,19.

Рис. 3.11

Інтенсивність карієсу постійних зубів в залежності від віку за індексом ІКПз

При оцінюванні індивідуального рівня інтенсивності карієсу (за Леусом) ми встановили, що на відміну від інших показників він має тенденцію до зменшення з віком (рис. 3.12). Однак, нами були визначені високі показники у дітей 6-7 років - 0,99 ± 0,09. У дітей 8-9 та 10-11 років встановлено середній рівень інтенсивності карієсу і значення склали, відповідно, 0,41±0,04 та 0,40±0,02.



Рис. 3.12

Показники індивідуального рівня інтенсивності карієсу за Леусом в залежності від віку

Таким чином, комплексне стоматологічне обстеження дітей віком від 6 до 11 років виявило високу ураженість карієсом тимчасових та постійних зубів.

Був встановлений ранній початок розвитку карієсу постійних зубів та його стрімке зростання з віком.

В загальній структурі каріозного ураження постійних зубів незалежно від віку превалювало ураження фісур перших постійних молярів.

Нами були визначені низькі показники компоненту «П», та значне превалювання значень компоненту «К».

Отримані результати можуть свідчить про низький рівень профілактичних та лікувальних заходів серед дітей шкільного віку та необхідність підвищення їх ефективності.

РОЗДІЛ 4

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ КАРІЄСРЕЗИСТЕНТНОСТІ ПЕРШИХ ПОСТІЙНИХ МОЛЯРІВ І ГІГЄНІЧНОГО СТАНУ ПОРОЖНИНИ РОТА У ДІТЕЙ

Під час епідеміологічного обстеження у віковій групі 6-7 років у дітей, в яких перші постійні моляри знаходились на етапі прорізування ми визначали вихідний рівень мінералізації фісур. Нами було обстежено 108 дітей, з них 50 дівчат та 58 хлопчиків.

Високий ВРМФ перших постійних молярів було встановлено у 6 дітей із 108, що склало 5,6% (рис. 4.1).

Рис. 4.1

Перший постійний моляр з високим ВРМФ

У 50 осіб із 108, тобто у 46,2% дітей був визначений середній вихідний рівень мінералізації фісур (рис. 4.2).



Рис. 4.2

Перший постійний моляр з середнім ВРМФ

До групи ризику за вірогідністю ураження карієсом фісур та природних поглиблень, а також інших поверхонь увійшли діти 52 дитини серед обстежених 108 з низьким ВРМФ, що складає 48,1% (рис. 4.3).



Рис.4.3

Перший постійний моляр з низьким ВРМФ

При первинному огляді нами проводилось визначення гігієнічного стану порожнини рота у пацієнтів всіх вікових груп за допомогою індексів Федорова-Володкіної та Гріна-Вермільйона.

Середні значення показників гігієнічного стану порожнини рота за індексом Федорова-Володкіної у дітей трьох груп були майже однаковими і склали, відповідно, у дітей 6-7 років - 1,84±0,05,у дітей 8-9 років - 2,01±0,05, у дітей 10-11 років - 2,02±0,06 (рис 4.4). Отримані результати свідчать про задовільний стан гігієни порожнини рота у обстежених дітей.

При оцінці значень встановлена відсутність вікової позитивної динаміки у стані гігієни порожнини рота, що може свідчити про недостатні профілактичні заходи.



Рис.4.4

Оцінка гігієнічного стану порожнини рота за індексом Федорова-Володкіної у різних вікових групах

Аналіз рівня догляду за порожниною рота за індексом Гріна-Вермільйона виявив превалювання середніх та високих значень у всіх групах, а отримані показники склали у першій групі - 0,99±0,06, у другій - 1,18±0,06, у третій - 1,17±0,06 , що визначається як задовільний рівень гігієни порожнини рота (рис. 4.5).

Оцінка показників індексу гігієни за Гріном-Вермільйоном та Федоровим-Володкіною продемонструвала, що з віком відмічається незначна тенденція до погіршення гігієнічного стану порожнини рота.



Рис. 4.5

Оцінка гігієнічного стану порожнини рота за індексом Гріна-Вермільйона у різних вікових групах

Нами було проведено оцінювання гігієнічного стану порожнини рота окремо у дітей з високим, середнім та низьким вихідним рівнем мінералізації фісур перших постійних молярів.

При оцінюванні гігієни порожнини рота у дітей з високим вихідним рівнем мінералізації фісур перших постійних молярів за індексом Федорова-Володкіної нами був визначений задовільний гігієнічний стан, в середньому показник індексу склав 1,88±0,08.

Середнє значення індексу Гріна-Вермільйона у дітей з високим вихідним рівнем мінералізації фісур перших постійних молярів склало 0,87±0,12, що визначається як задовільний рівень догляду за порожниною рота.

Вивчення індивідуального рівня гігієни порожнини рота у дітей з середнім вихідним рівнем мінералізації фісур перших постійних молярів за допомогою індексу Федорова-Володкіної виявило задовільний догляд за порожниною рота і в середньому показник склав 1,84±0,06.

В результаті оцінки індексу Гріна-Вермільйона у дітей з середнім вихідним рівнем мінералізації фісур перших постійних молярів був встановлений задовільний рівень гігієни за порожниною рота, а середнє значення показника OHI-S склало 0,95±0,06.

Аналіз гігієни порожнини рота у дітей із низьким вихідним рівнем мінералізації фісур перших постійних молярів за індексом Федорова-Володкіної виявив переважно середні та високі значення індексу. В середньому показник індексу склав 1,92±0,09, що відповідає задовільному рівню гігієни порожнини рота.

Визначення індивідуальної гігієни порожнини рота у дітей з низьким вихідним рівнем мінералізації фісур перших постійних молярів за індексом Гріна-Вермільйона встановило задовільний рівень догляду за порожниною рота і в середньому показник індексу склав 1,12±0,10 (табл. 4.1).

Таблиця 4.1.

Оцінка гігієнічного стану порожнини рота у дітей з різним вихідним рівнем мінералізації фісур

Вихідний рівень мінералізації фісур	Індекс Федорова-Володкіної	Індекс Гріна-Вермільйона	Рівень гігієни
Високий	1,88±0,13	0,87±0,12	Задовільний
Середній	1,84±0,06	0,95±0,06	Задовільний
Низький	1,92±0,09	1,12±0,10	Задовільний

Таким чином, в ході дослідження нами було встановлено небезпечне поєднання низького вихідного рівня мінералізації фісур та інтенсивного відкладення зубного нальоту.

Визначено, що діти у всіх вікових групах мають задовільний рівень гігієни порожнини рота та незначну тенденцію до погіршення його з віком. Що свідчить про недостатній рівень гігієнічного навчання та виховання дітей та про необхідність корекції лікувально-профілактичних заходів.



РОЗДІЛ 5

ХАРАКТЕРИСТИКА МІКРОБНОГО ПЕЙЗАЖУ ЗУБНОГО НАЛЬОТУ ФІСУР ПЕРШИХ ПОСТІЙНИХ МОЛЯРІВ У ДІТЕЙ

Особливістю мікроорганізмів, що населяють мікробіом ротової порожнини є контакт із зовнішнім середовищем та захисними механізмами макросистеми. Тому для оцінки результатів потрібно давати популяційну характеристику мікрофлори, важливими є такі показники, як кількісний та якісний склад мікробіоценозу біотопу.

При оцінюванні щільності колонізації біотопу у трьох групах з різними формами активності карієсу, нами отримані наступні результати: кількість бактерій у дітей першої групи (компенсована форма карієсу) у середньому становила 1,8±0,2Ч10³ КУО/мл. В групі дітей з субкомпенсованим перебігом карієсу (друга група) мікроорганізмів було майже в 3,4 рази більше (у середньому - 6,11±0,22Ч10³ КУО/мл), а у обстежених дітей з третьої групи (декомпенсована форма карієсу) - у 6,6 разів більше (у середньому - 11,81±0,38Ч10³ КУО/мл) у співставленні з першою групою (табл. 5.1).

Таблиця 5.1.

Щільність мікробіоценозу зубного нальоту фісур перших постійних молярів у дітей з різною активністю перебігу карієсу

№№	Група обстежених дітей	Концентрація бактерій КУО/млЧ 103
1	Й (компенсована форма карієсу)	1,8±0,2
2	IЙ (субкомпенсована форма карієсу)	6,11±0,22
3	IIЙ(декомпенсована форма карієсу)	11,81±0,38

Як ми бачимо із наведених у таблиці даних структура мікробіоценозу зубного нальоту у дітей з різними формами активності карієсу має суттєві кількісні відмінності та має тенденцію до збільшення із збільшенням активності перебігу каріозного процесу (рис 5.1).

Рис. 5.1

Кількісна характеристика мікробного пейзажу зубного нальоту фісур перших постійних молярів у дітей з різною активністю перебігу карієсу

Аналіз результатів вивчення якісного складу показав, що мікрофлора зубного нальоту складалась з аеробних, факультативно-анаеробних та анаеробних мікроорганізмів. В усіх випадках мікрофлора була змішаною. Мікробні асоціації були представлені 2-6 типами різних колоній. Ні в одному випадку не була отримана монокультура.

Мікробіоценоз обстеженого біотопу характеризується великою різноманітністю: видовий склад представлений 11 родами бактерій та одним родом дріжджеподібних грибів.

Вивчення якісного складу мікрофлори зубного нальоту у дітей з різним рівнем перебігу карієсу, виявило наступну закономірність: збільшення активності перебігу карієсу супроводжується розширенням видового складу мікробіоценозу. Так, найбільш поширеними збудниками, які виділялися у дітей першої групи були грампозитивні бактерії: стрептококи з Ь-гемолітичними властивостями, стафілококи, лактобактерії. У той же час мікрофлора, яка виділена від обстежених дітей з другої та третьої груп була більш різноманітною та включала до себе не тільки коки та лактобацили, а й нейсерії, представників родини біфідобактерій, фузобактерії, пептострептококи та стрептококи з в-гемолітичними властивостями.

Частоту вилучення мікроорганізмів ми оцінювали як відношення кількості випадків отримання даного виду до кількості спостережень (30), та виражали отриманий результат у відсотках, що наведено у таблиці 5.2.

Таблиця 5.2

Характеристика видового складу мікробіоценозу зубного нальоту фісур перших постійних молярів

№ п/п	Мікроорганізми	I група	II група	III група
		Кількість штамів (абс)	Частота вилучення (%)	Кількість штамів (абс)	Частота вилучення (%)	Кількість штамів (абс)	Частота вилучення (%)
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Streptococcus spр. з Ь-гемолітичними властивостями	36	86,7	42	100	65	100
2	Streptococcus spр. з в-гемолітичними властивостями	-	-	2	6,7	5	16,7
3	Staphylococcus spр.	8	26,7	6	20	13	43,3
4	Enterococcus spр.	-	-	4	13,3	8	26,7
1	2	3	4	5	6	7	8
5	Lactobacillus spр.	23	76,7	23	76,7	25	83,3
6	Neisseria spр.	5	16,7	8	26,7	10	33,3
7	Veillonella spр.	-	-	2	6,7	3	10
8	Actinomyces spр.	-	-	4	13,3	5	16,7
9	Bifidobacterium spр.	-	-	8	26,7	13	43,3
10	Peptostreptococcus spр.	2	6,6	6	20	10	33,3
11	Fusobacterium spр.	1	3,3	7	23,3	11	36,6
12	Candida spр.	-	-	3	10	5	16,6

Нами був проаналізований видовий склад мікробіоценозу зубного нальоту фісур перших постійних молярів у кожній з обстежених груп окремо.

Аналіз отриманих даних свідчить про те, що видовий склад мікробіоценозу зубного нальоту фісур перших постійних молярів у дітей з різних дослідних груп має суттєві відмінності (рис. 5.2).

Як ми бачимо в усіх дослідних групах абсолютна кількість ідентифікованих культур припадає на долю стрептококів: у дітей першої групи вони вилучені у 86,7% випадках, у дітей другої та третьої груп - у 100% випадків дітей.

Представники роду стафілококів зустрічались рідше. У 8 обстежених дітей першої групи (26,7%) вилучені 8 культур S. еpidermidis. У дітей з другої групи стафілококи виявлені у 20% випадків (6 культур), з них 5 культур - представники S. аureus та одна культура S. еpidermidis. В третій групі у 13 (43,3%) дітей вилучені культури, що були віднесені до роду Staphylococcus, з яких 10 штамів належали S. аureus та 3 - S. epidermidis.

Також була встановлена активна колонізація фісур перших постійних молярів лактобацилами. Так у першій та другій групах було вилучено по 23 штами Lactobacillus cateneformis, що склало 76,7%, а у дітей третьої групи вони зустрічалися у 83,3% випадків (25 штамів).

Представники роду Neisseria були вилучені у 16,7% випадків (5 штамів) у дітей першої групи, у 26,7% (8 штамів) - у дітей другої групи та 33,3% (10 штамів) - у дітей третьої групи.

В зубному нальоті фісур у дітей другої та третьої груп були виявлені бактерії, які не входять до резидентної флори ротової порожнини, а саме - ентерококи, частота вилучення яких склала 13,3 та 26,7% відповідно.

Аналіз видового складу мікрофлори зубного нальоту фісур перших постійних молярів у дітей другої та третьої груп виявив значну персистенцію анаеробів. Фісури перших постійних молярів у дітей другої та третьої груп активно колонізує карієс-асоційований представник роду біфідобактерій - Bifidobacterium dentium, високу карієсогенність котрого нещодавно було доведено. 5 штамів (16,7%) вилучені у дітей другої групи і 13 штамів (43,3%) - у дітей третьої групи.

Такі анаероби, як пептострептококи та фузобактерії були вилучені також у дітей першої групи. Так персистенцію Peptostreptococcus micros у мікрофлорі зубного нальоту фісур у дітей з компенсованим перебігом карієсу встановили у 6,6% випадків, у дітей з субкомпенсованим перебігом карієсу - у 20% та у 33,3% випадків - у дітей з декомпенсованим перебігом карієсу.

Фісури перших постійних молярів Fusobacterium nucleatum колонізували у першій групі у 3,3% випадків, у другій групі кількість вилучених штамів була більша, а саме - 7, що склало 23,3%, та 11 штамів (36,6%) були вилучені при дослідженні мікрофлори зубного нальоту у третій групі.

Мікробний пейзаж зубного нальоту фісур у другій та третій групах був також представлений видом бактерій із роду Актиноміцетів - Actinomyces odontolyticus. 4 штами були ідентифіковані у дітей другої групи (частота вилучення склала 13,3%) та 5 штамів - у дітей третьої групи (частота вилучення - 16,7%).

Лише у дітей із субкомпенсованим та декомпенсованим перебігом карієсу був вилучений представник роду вейлонели - 2 штами Veillonella parvula (6,7%) - у другій групі та 3 штами (10%) - у третій групі.

Грибкова флора зубного нальоту перших постійних молярів була представлена дріжджеподібними грибами роду Candida. У першій групі їх не було вилучено, у другій групі було ідентифіковано 3 штами (10% випадків), у третій групі - 5 штамів (16,6% випадків).



Рис. 5.2

Характеристика мікробного пейзажу зубного нальоту фісур перших постійних молярів при різній активності перебігу карієсу

При вивченні складу мікробіоценозу зубного нальоту фісур перших постійних молярів нами були встановлені відміни не тільки в частоті виявлення, але й у масивності обсіменіння поверхні зубів окремими представниками мікрофлори (табл. 5.3).



Таблиця 5.3

Мікробний пейзаж вмісту зубного нальоту фісур перших постійних молярів, що знаходяться на етапі прорізування, (n=90)

№№	Мікроорганізми	Концентрація lgКУО/г (M±m)
		I група	II група	III група
1	Streptococcus spр. з Ь-гемолітичними властивостями	3,92±0,12	9,88±0,16	15,96±0,2
2	Streptococcus spр. з в-гемолітичними властивостями	-	7,86±0,14	12,38±0,16
3	Staphylococcus spр.	1,44±0,06	5,08±0,1	9,82±0,16
4	Enterococcus spр.	-	4,02±0,1	9,76±0,14
<...

Подобные документы

• Клініко-експериментальне обґрунтування лікувально-профілактичних заходів при ураженні твердих тканин зубів важкими металами

  Поширеність та інтенсивність карієсу зубів у дітей, які постійно проживають на територіях із різним рівнем важких металів у довкіллі. Розобка комплексу лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку ураження твердих тканин зубів.
  
  автореферат [62,6 K], добавлен 21.03.2009
  

• Застосування синбіотиків у комплексі профілактичних засобів у дошкільнят з карієсом зубів

  Обґрунтування профілактики й лікування карієсу зубів у дітей 3-6 років, ускладненого дисбіозом порожнини рота, шляхом сполученого використання фторвмісних препаратів і препаратів-синбіотиків. Ефективність окремих складових комплексу і їх сполученої дії.
  
  автореферат [50,3 K], добавлен 12.03.2009
  

• Ортопедична стоматологія

  Анамнез життя пацієнта, скарги на естетичний недолік зубів, зміну їх зовнішнього вигляду, порушення функції жування й мови. Оцінка стану зубів, слизової оболонки порожнини рота, мускулатури щелепно-лицьової ділянки. Методи ортопедичного лікування.
  
  история болезни [15,4 K], добавлен 09.05.2012
  

• Особливості клініки, діагностики, профілактики та лікування захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією

  Вивчення пародонтологічного статусу та гормонального фону у вагітних із акушерською патологією. Підвищення ефективності профілактики та лікування захворювань тканин пародонта в даної категорії пацієнток. Комплекс лікувально-профілактичних заходів.
  
  автореферат [41,5 K], добавлен 07.04.2009
  

• Обґрунтування застосування лікарських композицій на основі нанорозмірного кремнезему в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту

  Розробка та дослідження в експерименті на тваринах рецептури лікарських композицій на основі силіксу для місцевого лікування запальних уражень тканин порожнини рота. Порівняльна оцінка пародонтопротекторних ефектів та клініко-лабораторні дослідження.
  
  автореферат [53,0 K], добавлен 03.04.2009
  

• Відбілювання зубів

  Відновлення пошкоджених зубів, їх реставрація. Способи відбілювання зубів: хімічний, лазерний, ультразвуковий, фотовідбілювання. Правильний щоденний догляд за зубами, збереження їх здоров'я та краси. Причини утворення нальоту та зміни кольору зубів.
  
  статья [21,0 K], добавлен 05.01.2010
  

• Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування амізону в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту

  Динаміка вмісту фактора некрозу пухлин альфа (ФНП-б), інтерферону-гамма (ІФН-г) у сироватці крові. Показники функціонального стану геному букальних епітеліоцитів СОПР. Стан мікрофлори порожнини рота в хворих на ГП із застосуванням амізону та ліпофлавону.
  
  автореферат [29,4 K], добавлен 19.03.2009
  

• Вплив розробленого поетапного комплексу реабілітаційних заходів на клітинну реактивність організму дітей, віком 7-10 років із патологією зору

  Вивчення впливу застосування методу фізичної реабілітації на стан клітинної реактивності організму дітей віком 7-10 років із патологією зору. Вивчення рівня адаптаційного напруження і пов’язаною з ним клітинною реактивністю організму дітей 7-10 років.
  
  статья [179,1 K], добавлен 31.08.2017
  

• Терапевтична стоматологія як основна стоматологічна дисципліна

  Внесок вчених України в розвиток терапевтичної стоматології, цілі та задачі пропедевтичного курсу. Вивчення будови зуба, топографії тканин і утворень зуба. Гістологія емалі, цементу та дентину. Анатомо-фізіологічні особливості органів порожнини рота.
  
  реферат [24,3 K], добавлен 16.12.2012
  

• Флюороз зубів

  Анамнез життя та скарги хворого на косметичний дефект на фронтальних зубах, у вигляді плям емалі різної форми, білого кольору. Оцінка об'єктивного стану здоров'я дитини і її стоматологічного статусу. Патогенез флюорозу зубів та методи його лікування.
  
  история болезни [22,9 K], добавлен 31.03.2011
  

• Клініко-морфологічна характеристика періоду ремісії хронічних гастритів та гастродуоденітів у дітей та оптимізація профілактики їх рецидивів

  Ефективність профілактики рецидивів хронічних гастритів та гастродуоденітів у дітей шляхом вивчення особливостей клініко-морфологічного перебігу. Удосконалення комплексу лікувально-оздоровчих заходів із застосуванням сульфідної води джерела "Синяк".
  
  автореферат [37,1 K], добавлен 19.03.2009
  

• Реабілітація бронхіальної астми у дітей

  Форми бронхіальної астми у дітей, її етіологія та патогенез, клінічні прояви і діагностика. Обгрунтування застосування танцювальної терапії та методики Стрельникової в реабілітації хворих дітей. Аналіз ефективності корекційної програми в умовах санаторію.
  
  курсовая работа [231,9 K], добавлен 17.10.2012
  

• Масаж біологічно активних точок

  Ознайомлення з історією виникнення точкового масажу. Вивчення "біологічно активних точок" на тілі людини. Оцінка ефективності впливу точкового масажу на організм людини. Аналіз методів впливу на "біологічно активні точки" та оцінка їх ефективності.
  
  контрольная работа [43,4 K], добавлен 18.06.2015
  

• Фізична реабілітація при патології черевної порожнини

  Види патології черевної порожнини. Посилення лікувального впливу на організм людини. Клініко-функціональне обґрунтування методів фізичної реабілітації при патології черевної порожнини. Показання і протипоказання до занять ЛФК в післяопераційному періоді.
  
  курсовая работа [864,0 K], добавлен 11.05.2011
  

• Гриби роду Candida. Їх роль у патології людини

  Морфологія та культивування грибів Candida. Види кандидозів слизової оболонки порожнини рота: дріжджовий стоматит дітей, глосит, хейліт, ерозія кутів рота. Джерела інфікування кандидозом та механізм передачі захворювання. Лабораторна діагности збудника.
  
  презентация [23,9 M], добавлен 16.11.2014
  

• Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідизуючих захворювань у військовослужбовців служби безпеки України

  Вивчення структури первинної інвалідності ВС СБУ та визначення факторів, що впливають на її формування, оцінка видів і ступеня обмеження життєдіяльності. Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідності і ВС СБУ, її ефективність.
  
  автореферат [29,1 K], добавлен 04.04.2009
  

• Мінеральні води в комплексній профілактиці основних стоматологічних захворювань

  Можливості застосування мінеральних вод Закарпатської області в комплексній профілактиці карієсу та хвороб пародонта. Терапевтичний вплив гідротерапії. Гідропроцедури у вигляді аплікацій, лікувальних зрошень, гідромасажу, фонофорезу мінеральною водою.
  
  статья [18,8 K], добавлен 17.08.2017
  

• Оцінка впливу психоемоційного стану на серцево-судинну систему сучасних школярів

  Психоемоційні і функціональні порушення серцево-судинної системи у школярів, робота вчителя для їх профілактики. Вплив інноваційних освітніх технологій на здоров'я дітей. Використання фізичної культури і збалансованого харчування для запобігання хворобам.
  
  научная работа [123,9 K], добавлен 10.09.2012
  

• Профілактика вірусних гепатитів с парентеральним механізмом передачі

  Державна цільова соціальна програма з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів, сутність профілактичних та противоепідемічних заходів. Схеми вакцинації дітей проти гепатиту В. Профілактика внутрішньолікарняного інфікування гепатитом.
  
  презентация [177,3 K], добавлен 16.06.2016
  

• Особливості клінічного перебігу та лікування простого герпесу слизової оболонки порожнини рота та губ у осіб молодого віку

  Стан загального та місцевого імунітету у хворих на рецидивний простий герпес слизової оболонки порожнини рота і губ під час рецидиву та ремісії. Використання препаратів Ербісолу та Ербісол-Ультрафарму. Цитокіновий профіль периферійної крові хворих.
  
  автореферат [45,6 K], добавлен 07.04.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам