Обґрунтування застосування фотоактивованої дезінфекції для профілактики фісурного карієсу постійних зубів із низькою резистентністю твердих тканин

При вивченні резистентності твердих тканин перших постійних молярів, що знаходяться на етапі прорізування нами був визначений високий вихідний рівень мінералізації фісур у 5,6% дітей, середній рівень - у 46,2% дітей, низький рівнем мінералізації - у 48,1% дітей.

Отримані нами дані аналогічні результатам вивчення вихідного рівня мінералізації фісур, що були представлені Кисельниковою Л.П. [53] та Манохіною І.А. [83]: частота зустрічаємості зубів з високим ВРМФ складає 6%, зубів із середнім та низьким ВРМФ - 46-48%.

При проведенні дослідження серед дітей 6-7-років Бояркіною Є.Н. [19] високий рівень мінералізації фісур перших постійних молярів визначений у 10,42% обстежених, середній - у 45,83%, низький - у 43,75%

Проведений нами аналіз гігієни порожнини рота у дітей із низьким вихідним рівнем мінералізації фісур за індексами Федорова-Володкіної (1,92±0,09) та Гріна-Вермільйона (1,12±0,10) виявив задовільний рівень гігієни.

Таким чином, в ході проведеного дослідження нами було встановлено небезпечне поєднання низького вихідного рівня мінералізації фісур та інтенсивного відкладення зубного нальоту в цій зоні.

Тому, наступним етапом нашого дослідження було вивчення кількісного та якісного складу мікробіоценозу фісур перших постійних молярів, що знаходяться на етапі прорізування у дітей з різними рівнями активності карієсу.

При оцінюванні щільності колонізації біотопу у кожній групі нами встановлено, що у дітей із компенсованим перебігом карієсу кількість мікроорганізмів в середньому становила 1,8±0,2Ч10³ КУО/мл, в групі дітей з субкомпенсованим перебігом карієсу - 6,11±0,22Ч10³ КУО/мл, а у дітей з декомпенсованим перебігом карієсу - 11,81±0,38Ч10³ КУО/мл.

Порівнюючи отримані нами дані з результатами вивчення мікрофлори зубного нальоту при різних ступенях активності карієсу у дітей, отриманими іншими авторами [80] можна зробити висновок, що структура мікробіоценозу зубного нальоту у дітей з різними формами активності карієсу має суттєві якісні та кількісні відмінності та має тенденцію до збільшення із обтяженням перебігу каріозного процесу.

Мікрофлора зубного нальоту фісур перших постійних молярів характеризується великою різноманітністю: видовий склад представлений 11 родами бактерій та одним родом дріжджеподібних грибів. Також під час дослідження було встановлено, обтяження перебігу каріозного процесу супроводжується розширенням видового складу мікробіоценозу, частотою виявлення й масивністю обсіменіння поверхні зубів окремими представниками мікрофлори.

Так, найбільш поширеними збудниками, які виділялися у дітей із компенсованим перебігом карієсу були грампозитивні бактерії: стрептококи з Ь-гемолітичними властивостями, стафілококи, лактобактерії. Мікрофлора, яка виділена від обстежених дітей із субкомпенсованим та декомпенсованим перебігом карієсу була більш різноманітною та включала до себе не тільки коки та лактобацили, а й нейсерії, представників родини біфідобактерій, фузобактерії, пептострептококи та стрептококи з в-гемолітичними властивостями.

Нами було встановлено, що в усіх дослідних групах абсолютна кількість ідентифікованих культур припадає на долю стрептококів (86,7-100%).

Представники роду Staphylococcus були вилучені у 20-43,3% дітей.

В ході дослідження мікрофлори була встановлена активна колонізація фісур перших постійних молярів лактобацилами. Представник цього роду - Lactobacillus cateneformis - зустрічався у 76,7-83,3% випадків.

Аналіз видового складу мікрофлори зубного нальоту фісур перших постійних молярів у дітей із субкомпенсованим та декомпенсованим перебігом карієсу виявив значну персистенцію анаеробів: Peptostreptococcus micros (20-33,3%), Fusobacterium nucleatum (23,3-36,6%), Actinomyces odontolyticus (13,3-16,7%).

Найважливішим, на наш погляд, є той факт, що при дослідженні із зубного нальоту фісур перших постійних молярів був вилучений карієс-асоційований представник роду біфідобактерій - Bifidobacterium dentium. Він активно колонізує фісури у дітей із субкомпенсованим та декомпенсованим перебігом карієсу: 16,7% та 43,3%, відповідно. Із обтяженням каріозного процесу значно збільшується і щільність колонізації зубного нальоту Bifidobacterium dentium: 8,84±0,14Ч10³ КУО/мл - у дітей із субкомпенсованим перебігом карієсу та 13,98±0,2Ч10³ КУО/мл - у дітей із декомпенсованим перебігом карієсу, високу карієсогенність котрого нещодавно було доведено H. Toh, J. Hayashi, K. Oshima K. Nakajo, N. Takahashi, D. Beighton. При розшифровці геному цього карієс-асоційованого мікроорганізму встановлено, що Bifidobacterium dentium має набір специфічних генів, завдяки яким відбувається синтез білків, що зв'язують та інактивують антибактеріальні речовини [178, 207].

Сучасні антибактеріальні засоби мають суттєві недоліки: їх застосування призводить до масового знищення усієї мікрофлори порожнини рота та появи стійких штамів мікроорганізмів [161]. Враховуючи це та наявність резистентних штамів на сьогодні велика увага приділяється пошуку та розробці нових методів антибактеріальної терапії з використанням фізичних або комбінованих фізико-фармакологічних факторів. Одним з перспективних напрямків є антимікробна фотодинамічна терапія.

Активні розробки фотодинамічної терапії призвели до створення різних груп фотосенсибілізаторів. В якості фотосенсибілізатора найчастіше виступають ароматичні сполуки (барвники), що мають інтенсивні смуги поглинання у видимій і ультрафіолетовій межах спектру [59].

Застосування відомих фотосенсибілізаторів в стоматології має певні труднощі, у зв'язку з ймовірністю забарвлення твердих тканин зубів.

З огляду на визначену проблему, нами була поставлена мета знайти фотосенсибілізатор, який би міг застосовуватись для антимікробної фотодинамічної терапії захворювань твердих тканинах зубів та не викликав би забарвлення. В літературі є дані, що свідчать про можливість застосування розчину етакридину лактату в якості фотосенсибілізатора та лазерного випромінювання з довжиною хвилі 400-500 нм [65].

Вивчення впливу низькоінтенсивного лазерного випромінювання синього спектру на тлі застосування фотосенсибілізатора (етакридину лактату) на селективну елімінацію патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів зубного нальоту і стало метою наступного етапу нашого дослідження.

В першій частині дослідження, з метою визначення антимікробного впливу НІЛВ на карієсогенні мікроорганізми було вивчено дію лазерного випромінювання з довжиною хвилі 445 нм (щільність потужності 100 мВт/смІ) на мікрофлору зубного нальоту фісур при різній активності перебігу карієсу в різних часових режимах (30, 60 та 120 с). В ході дослідження було встановлено, що мікробне число в контролі - 5,6±0,84Ч10³ КУО/мл майже не відрізняється від значень отриманих після опромінення протягом 30, 60 та 120 секунд (5,56±0,86Ч10³ КУО/мл, 5,56± 0,84Ч10³ КУО/мл та 5,52±0,84Ч10³ КУО/мл відповідно). Отримані результати свідчать про відсутність антибактеріального ефекту лазерного випромінювання синього спектру на сукупну мікрофлору зубного нальоту фісур.

В якості фотосенсибілізатора нами був використаний 0,1% водний розчин етакридину лактату. В зв'язку з тим, що за спектром притаманних властивостей він відноситься до антисептиків в другій частині досліду перед нами ставали завдання встановити загальний спектр антисептичної здатності етакридину лактату, його антимікробні властивості залежно від часу експозиції та максимально можливий час дії як фотосенсибілізатора.

В ході дослідження встановлено, що етакридину лактат має виражену протимікробну дію у відношенні грампозитивних бактерій та дуже незначну антимікробну дію у відношенні грамнегативних бактерій, а також у відношенні до антибіотикочутливих та лікарськостійких штамів бактерій.

Далі нами була проведена серія дослідів, в яких визначали

антимікробну дію етакридину лактату на мікрофлору зубного нальоту фісур перших постійних молярів при його експозиції протягом 30, 60, 90 та 120 секунд. В ході дослідження встановлено, що дія етакридину лактату продовж 30 секунд не супроводжується вираженою кількісною зміною мікробної популяції (5,6±0,84Ч10³ КУО/мл та 5,44±0,82Ч10³ КУО/мл відповідно). Через 60 секунд розчин етакридину лактату пригнічує, але не придушує ріст бактерій зубного нальоту: кількість КУО/мл склала 3,48±0,58Ч10³ (відмінність не є статистично значущою). Після 90-секундної дії розчину етакридину лактату, відзначається зниження мікробної популяції приблизно на 50% (2,74±0,42Ч10³ КУО/мл). Подальше збільшення часу експозиції розчину етакридину лактату до 120 секунд не призводить до збільшення його антимікробних властивостей: кількість КУО/мл становить 2,72± 0,42Ч10³.

Спираючись на отримані нами результати та дані літератури [21, 40] ми встановили, що оптимальний час для використання 0,1% водного розчину етакридину лактату в якості фотосенсибілізатора при проведенні фотоактивованої дезінфекції становить 60 секунд.

Заключним етапом нашого дослідження було вивчення комбінованого впливу лазерного випромінювання видимого діапазону (при щільності потужності 100 мВт/смІ та часі опромінення 60 і 120 с) та 0,1% розчину етакридину лактату (час експозиції 60 с) на мікрофлору зубного нальоту фісур перших постійних молярів. В результаті проведеного дослідження була встановлена виражена антимікробна дія наведеного поєднання фізико-фармакологічних факторів, що проявляється значним зниженням мікробного числа (від значень 10⁴ до 10І) та встановлено, що дія фотоактивованої дезінфекції знаходиться в прямій залежності від тривалості опромінення. Так ефективність комбінованого використання фотосенсибілізатора з опроміненням НІЛВ продовж 120 секунд в 3,4 рази перевищує протимікробну активність фотоактивованої дезінфекції з часом експозиції 60 секунд. Виходячи з цього доцільним є використання лазерного опромінення синього спектра в комбінації з фотосенсибілізатором впродовж 120 с.

В ході дослідження антимікробної дії фотоактивованої дезінфекції на мікробіоценоз зубного нальоту у дітей із компенсованим перебігом карієсу встановлено достовірне (р<0,05) зменшення загального мікробного числа: з 1,8±0,20Ч10³ - в контролі до 0,11±0,02Ч10³ КУО/мл - в досліді. При оцінюванні даних посівів у дітей з субкомпенсованим та декомпенсованим перебігом карієсу також був встановлений виражений антимікробний ефект фотоактивованої дезінфекції, що підтверджується зниженням числа КУО/мл сукупної мікрофлори зубного нальоту (із значень 6,11±0,22Ч10³ КУО/мл до 0,38±0,03Ч10³ КУО/мл та від 11,81±0,39Ч10³ КУО/мл до 0,95±0,06Ч10³ КУО/мл відповідно).

Отримані результати лабораторного дослідження свідчать про виражений антимікробний ефект фотоактивованої дезінфекції на мікрофлору зубного нальоту (ефективність склала 92-100%) та оптимальність її використовування при всіх рівнях активності перебігу карієсу.

Зіставляючи результати власних досліджень та дані літератури, ми можемо запропонувати новий підхід до профілактики фісурного карієсу постійних зубів у дітей. Суть якого полягає у проведенні фотоактивованої дезінфекції фісур перед процедурою їх герметизації.

Для визначення ефективності запропонованого профілактичного методу нами була проведена герметизація фісур 143 перших постійних молярів у 50 дітей основної групи: інвазивна герметизація була проведена 16 дітям (44 зуба), неінвазивна - 34 дітям (99 зубів) із попередньою обробкою 0,1% водним розчином етакридину лактату (60 с) та опроміненням лазерним світлом з довжиною хвилі 445 нм (120 с). В контрольній групі антисептична обробка проводилася 0,05% розчином хлоргексидину біглюконату, герметизація була проведена у 146 зубах 50 дітям: інвазивна герметизація була проведена 15 дітям (41 зуб), неінвазивна - 35 дітям (105 зубів).

Через 3, 6 та 12 місяців ми проводили якісну (аналіз показників клінічного стану тверді тканини/герметик (в балах) та визначення Ryge-критерієв для герметиків) та кількісну (визначення індексу ретенції) оцінку клінічної ефективності запропонованого методу.

Через 3 місяці після герметизації в основній та контрольній групах були отримані відмінні результати: кількість зубів із високою якістю герметизації склала 100%. Усі зуби були без ознак порушення стану герметика і відповідали оцінці Alfa за всіма Ryge-критеріями. В основній і контрольній групах індекс ретенції склав 2,0, що характеризується як добра ретенція

При оцінці якості герметизації через 6 місяців в контрольній групі з'явилась негативна динаміка. Так, у підгрупі, де застосовували інвазивну герметизацію розповсюдженість зубів з відмінним станом герметика знизилась до 90,2%, а у підгрупі з неінвазивною герметизацією - до 89,5%. У той час, як у основній групі відмінний стан герметика було визначено у 98 - 100% зубів. В контрольній групі після проведення інвазивної герметизації в критерії «Збереження герметика» 9,8% зубів відповідали оцінці Bravo; в підгрупі неінвазивної герметизації оцінку Bravo мали 8,6% випадків, оцінку Charlie - 1,9%.

Індекс ретенції в основній та контрольній групах свідчив про добру ретенцію та склав в першій групі 2,0 при інвазивній герметизації та 1,99±0,01 - при неінвазивній, у другій групі 1,96±0,02 та 1,91±0,03 відповідно.

Через 12 місяців клінічна оцінка ефективності герметизації з попереднім використанням фотоактивованої дезінфекції продемонструвала значну перевагу запропонованого методу порівняно з традиційним. В основній групі зберігся добрий стан герметика: кількість таких зубів при інвазивній герметизації склала 93,2%, при неінвазивній - 94,9%, оцінку Bravo при вивченні збереження герметика отримали лише 6,8% та 5,1% зубів відповідно. Ні в одному випадку нами не була визначена зміна кольору по краю між герметиком і емаллю зуба, повна втрата герметика або розвиток карієсу.

У контрольній групі, де герметизацію проводили з попередньою антисептичною обробкою твердих тканин 0,05% розчином хлоргексидину біглюконату, були зафіксовані значні ознаки порушення клінічного стану герметика. В підгрупі інвазивної герметизації в 78,1% випадків герметик був збережений, при цьому 7,3% зубів частково не мали герметика (оцінка Bravo), в 12,2% зубів відмічена повна відсутність герметика (оцінка Charlie), фісурний карієс був визначений у 2,4% зубів. Через 12 місяців в підгрупі з неінвазивною герметизацією лише в 72,4% зубів був збережений герметик; повна втрата герметика визначена в 15,2% випадків (оцінка Charlie), часткова - в 7,6% випадків (оцінка Bravo), карієс діагностовано в 4,8% зубів.

Кількісна характеристика герметизації через 12 місяців в основній та контрольній групах також мала суттєву різницю. В основній групі збереглася добра ретенція: показник індексу у підгрупі інвазивної герметизації склав 1,99±0,01, у підгрупі неінвазивної герметизації - 1,98±0,01. У контрольній групі в підгрупі інвазивної герметизації індекс ретенції склав 1,79±0,08 (відмінність є статистично значущою, р<0,05). В підгрупі неінвазивної герметизації значення індексу зменшилось в 1,3 рази відносно значень в основній групі і склало 1,53±0,1 (р<0,05), що характеризується як задовільна ретенція.

Проведені в рамках дисертаційної роботи лабораторні дослідження дозволили обґрунтувати можливість знищення карієсогенної мікрофлори зубного нальоту фісур за допомогою фотоактивованої дезінфекції, а саме поєднаного використання 0,1% водного розчину етакридину лактату та лазерного випромінювання з довжиною хвилі 445 нм.

Результати клінічних досліджень довели високу ефективність запропонованого нами метода профілактики фісурного карієсу постійних зубів, що полягає у герметизації фісур з попереднім використанням фотоактивованої дезінфекції порівняно з традиційними методами герметизації зі стандартною антисептичною обробкою твердих тканин.



ВИСНОВКИ

1. Фісурний карієс постійних зубів є найбільш ранньою і розповсюдженою формою каріозного ураження твердих тканин зубів: він складає більш ніж 70% усіх каріозних уражень у дітей. Не дивлячись на велику кількість наукових праць, присвячених питанню профілактики фісурного карієсу, невирішеною є проблема зниження карієсогенної дії мікробного нальоту. У дисертаційному дослідженні представлено нове вирішення актуальної проблеми стоматології, що спрямоване на підвищення ефективності профілактики фісурного карієсу постійних зубів з низькою резистентністю твердих тканин у дітей, шляхом використання низькоінтенсивного лазерного випромінювання для фотоактивованої дезінфекції при герметизації фісур.

2. Встановлено, що каріозний процес постійних зубів у дітей має ранній

початок та стійку тенденцію до збільшення з віком. Його розповсюдженість у дітей 6-7 років складає 36,1%, у дітей 8-9 років - 63,0%, у віці 10-11 років - 85,5%. При цьому домінуючим є ураження жувальної поверхні перших постійних молярів. Доля фісурного карієсу у дітей 6-7 років склала 91,8% при інтенсивності 3,15±0,19, у дітей 8-9 років - 92,3% та 3,32±0,27, у дітей 10-11 років - 95,0% та 4,45±0,19 відповідно.

3. При оцінці резистентності твердих тканин перших постійних молярів на етапі прорізування високий вихідний рівень мінералізації фісур визначений у 5,6% дітей, середній рівень - у 46,2% дітей, низький рівень - у 48,1% дітей. Аналіз гігієни порожнини рота за індексами Федорова-Володкіної та Гріна-Вермільйона в усіх вікових групах (у дітей 6-7 років - 1,84±0,05 та 0,99 ± 0,06, у дітей 8-9 років - 2,01±0,05 та 1,18±0,06, у дітей 10-11 років - 2,02±0,06 та 1,17±0,06) продемонстрував задовільний стан гігієни порожнини рота та відсутність позитивної динаміки з віком.

4. При вивченні складу мікробіоценозу зубного нальоту фісур перших постійних молярів встановлено, що обтяження перебігу каріозного процесу супроводжується розширенням видового складу та збільшенням щільності колонізації. У дітей з компенсованим перебігом карієсу найбільш поширеними збудниками, які виділялися були грампозитивні бактерії: стрептококи з Ь-гемолітичними властивостями (86,7%), стафілококи (26,7%), лактобактерії (76,7%), щільність колонізації становила 1,8±0,2Ч10³ КУО/мл. У дітей з субкомпенсованим перебігом карієсу мікроорганізмів було в 3,4 рази більше (6,11±0,22Ч10³ КУО/мл), а у дітей з декомпенсованим перебігом карієсу - у 6,6 разів більше (у середньому - 11,81±0,38Ч10³ КУО/мл). В цих групах були вилучені в великій кількості мікроорганізми, які є карієсогенними, а саме: Bifidobacterium dentium (до 43,3%), Streptococcus mutans (до 50%), Streptococcus sangius(до 40%) та встановлена активна колонізація анаеробами.

5. Лабораторно доведено виражену антимікробну дію фотоактивованої дезінфекції на мікрофлору зубного нальоту фісур при поєднаному застосуванні 0,1% водного розчину етакридину лактату та лазерного випромінювання з довжиною хвилі 445 нм при всіх рівнях активності перебігу карієсу. В ході дослідження антимікробної дії фотоактивованої дезінфекції на мікробіоценоз зубного нальоту у дітей із компенсованим перебігом карієсу встановлено достовірне (р<0,05) зменшення загального мікробного числа: з 1,8±0,20Ч10³ КУО/мл - в контролі до 0,11±0,02Ч10³ КУО/мл - в досліді. При оцінюванні даних посівів у дітей з субкомпенсованим та декомпенсованим перебігом карієсу також був встановлений виражений антимікробний ефект фотоактивованої дезінфекції, що підтверджується зниженням числа КУО/мл сукупної мікрофлори зубного нальоту (зі значень 6,11±0,22Ч10³ КУО/мл до 0,38±0,03Ч10³ КУО/мл (р<0,05) та від 11,81±0,39Ч10³ КУО/мл до 0,95±0,06Ч10³ КУО/мл (р<0,05), відповідно).

6. Розроблено новий метод профілактики карієсу жувальних поверхонь

постійних зубів, в основі якого лежить використання фотоактивованої дезінфекції перед герметизацією фісур. Застосування запропонованого методу дозволило підвисити якість герметизації фісур у 1,3 рази: індекс ретенції в основній групі склав 1,98±0,01, у контрольній групі - 1,53±0,1 (р<0,05). Доведено високу карієспрофілактичну ефективність розробленого методу профілактики: у 100% випадків його застосування розвиток вторинного фісурного карієсу не виявлено.



ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇЇ

1. У комплексі профілактики фісурного карієсу постійних зубів для дітей

2. 6-7 років рекомендовано проводити герметизацію фісур з використанням фотоактивованої дезінфекції.

3. Фотоактивовану дезінфекцію рекомендовано проводити послідовно виконуючи видалення зубних нашарувань, розкриття фісур (в разі використання інвазивної методики герметизації), нанесення на фісури 0,1% водного розчину етакридину лактату на 60 секунд (залишки необхідно змити водою, підсушити), опромінення лазерним світлом з довжиною хвилі 445 нм при міцності 50 мВт впродовж 120 секунд, герметизуваня фісури герметиком за інструкцією виробника.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Н. Е. Организация и проведение профилактики кариеса зубов у детей с использованием герметиков и фторсодержащих аппликационных средств: дисс. ...канд. мед. наук.: 14.01.14 / Н. Е. Абрамова - Спб., 2000. - 142 с.

2. Авраамова О.Г. Профилактика кариеса фиссур путем регуляции созревания эмали фторидсодержащими зубными пастами /

3. О.Г. Авраамова, В. К. Леонтьев, К.В. Жоров // Стоматол. для всех. - 2006. - № 3. - С. 34-36.

4. Авраамова О.Г. Роль гигиениста стоматологического в профилактике стоматологических заболеваний в организованных детских коллективах / О.Г. Авраамова, C.B. Западаева // Стоматол. для всех. - 2007. - № 4. -

5. С. 48-49.

6. Авраамова О.Г. Фиссурный кариес: проблемы и пути их решения /

7. О.Г. Авраамова, С.С.Муравьева // Стоматология для всех. - 2006. - № 1. - С. 10-14.

8. Аллаис Г. Кариес - диагностика / Г. Аллаис // Новое в стоматол. - 2008. - №4. - С. 1-2.

9. Артюнов С.Д. Новые возможности профилактики и лечения начальных форм кариеса у детей младшего возраста / С.Д. Артюнов, М.Г. Свердлова, М.В. Кузьмичевская // Стоматология детского возраста и профилактика. - 2007. - № 3. - С. 9-12.

10. А.с. RU 2428100, А61В5/00. Способ определения интенсивности кариеса постоянных зубов у детей в период сменного прикуса. / Г.А.Лях [и др.]. - № 2009110340/14; заявл. 20.03.09; опубл. 27.09.10.

11. Бабушкина Н.С. Результаты эпидемиологических исследований стоматологического статуса детей города Севастополя / Н.С. Бабушкина // Таврический медико-биологический вестник. - 2011. -Том 14, №4, ч.1(56). - С. 14-16.

12. Барусова С.А. Цитологическая оценка характера действия препаратов октенисепт и хлоргексидина биглюконата на клетки плоского неороговевающего эпителия в комплексе противовоспалительной терапии заболеваний пародонта / С.А. Барусова, Ф.Ю. Даурова,

13. С.А. Голышев // Кафедра. - 2008. - №4, Том 7 - С.20-23.

14. Безвушко Е.В. Профілактика карієсу перших постійних молярів у дітей на індивідуальному рівні / Е.В. Безвушко // Новини стоматології. - 2009. - №2 (59). - С. 67-71.

15. Белоклицкая Г.Ф. Питание и основные стоматологические заболевания / Г.Ф. Белоклицкая // Оздоровительное и лечебное питание (курс лекций). - К.: Логос, 2001. - Ч. 1. - С. 251-273.

16. Беня В.Н. Профилактика кариеса жевательных поверхностей постоянных зубов у детей и подростков: дис. ... канд. мед. наук : 14.00.21 / В.Н. Беня - М., 2006. - 176 с.

17. Богомолова И.А. Клинико-статистический анализ стоматологической заболеваемости и обоснование необходимости ранней герметизации фиссур постоянных зубов у школьников Санкт-Петербурга. Эпидемиологическое исследование: автореф. дисс. ... канд. мед. наук.: 14.00.21 / И.А. Богомолова - Спб., 2006 - 19с.

18. Бонсор, С. Дж. Микробиологическая оценка фотоактивируемой дезинфекции в эндодонтии / С. Дж. Бонсор, Р. Ничол, Т.М. Райд // Клиническая стоматология. - 2006. - № 3. - С.8-13.

19. Бонсор С.Дж. Микробиологическая оценка фотоактивируемой дезинфекции в эндодонтии (Исследование In Vivo) / С.Дж. Бонсор,

20. Р. Ничол, Т.М.С. Райд // Стоматологинфо. - 2007. - №1. - С. 22-26.

21. Боровский Е.В. Кариес зубов: препарирование и пломбирование /

22. Е.В. Боровский. - М. : АО Стоматология, 2001. -144 с.

23. Боровский Е.В. Кариесрезистентность / Е.В.Боровский, В.К.Леонтьев // Клин. стоматол. - 2002. - № 5. - С. 26-28.

24. Бояркина Е.С. Поражаемость кариесом первых постоянных моляров у детей младшего и среднего школьного возраста г. Москвы /

25. Е.С. Бояркина // Тр. XXX юбил. итоговой конф. молодых ученых. -

26. М. : МГМСУ, 2008. - С. 52.

27. Бояркина Е.С. Разработка и оценка эффективности минимально-инвазивных методов лечения фиссурного кариеса постоянных зубов у детей (клинико-лабораторное исследование) : дисс. ... канд. мед. наук : 14.00.21 / Е.С. Бояркина - Москва, 2009. - 142 с.

28. Брянская М.Н. Клинико-морфологическое обоснование профилактики и лечения фиссурного кариеса постоянных зубов с незрелой эмалью: дисс. ... канд. мед. наук : 14.00.21 / М.Н. Брянская - Иркутск, 2009 - 124 c.

29. Бургонский В.Г. Лазерные технологии в стоматологии / В.Г. Бургонский // Медицинская техника и стоматология. - 2012. - №2(9). - С. 11-14.

30. Бутвиловский А.В. Изучение антимикробной активности при 30-секундной экспозиции опытных образцов препаратов для контроля кариесогенной микрофлоры / А.В. Бутвиловский, И.С. Кармалькова,

31. В.Э. Бутвиловский // Медицинский журнал. - 2013. - №2. - С. 157-158.

32. Бутвиловский А.В. Изучение антимикробной активности ряда препаратов фтора и серебра / А.В. Бутвиловский // Стоматолог. - 2012. №3. - С. 77-78.

33. Бушма Н.В. Распространённость и интенсивность основных стоматологических заболеваний у детей г. Симферополя / Н.В. Бушма, К.Н. Косенко, О.В. Деньга // Медичні перспективи. - 2013. - Том XVIII, вип. 3. - С. 104-107.

34. Бывальцева С.Ю. Прогнозирование и профилактика кариеса постоянных зубов у детей : автореф. дис. ... канд. мед. наук : 14.00.21 /

35. С.Ю. Бывальцева. - Иркутск, 2007. - 23 с.

36. Величко И.В. Фотодинамическая терапия при лечении кариеса зубов : дисс. ...канд. мед.наук : 14.01.14 / И.В. Величко - Москва, 2011. - 109 с.

37. Возможности и перспективы применения стоматологического аппарата Оптодан для магнитолазерной терапии стоматологических заболеваний / А. А. Прохончуков, Н. А. Жижина [и др.] // Стоматология. - 2006. - №2. - С. 68-72.

38. Гельфонд М.Л. Фотодинамическая терапия с Фотодитазином в комбинированном лечении трахеобронхиального рака и рака пищевода / М.Л. Гельфонд, А.И. Арсеньев, А.С. Барчук // Рос. биотерапевт. журнал. -2004. - Т. 3. №2. - С. 49-50.

39. Герметизация фиссур постоянных зубов у детей с использованием отечественного герметика «Фиссурит - LC» / [Хоменко Л.А., Остапко Е.И., Подчерняев А.И., Трачук Ю.М.] // Современная стоматология. - 2002. - №3. - С. 78-80.

40. Голубева С.А. Совершенствование метода дезинфекции корневых каналов при лечении заболеваний пульпы и периодонта: автореф. дис. … канд. мед.наук. : 14.01.14 / С.А. Голубева - Москва, 2014. - 22 с.

41. Дуда О.В. Оцінка стану соматичного здоров'я та стоматологічного статусу у дітей, які мешкають в екологічно несприятливих регіонах /

42. О.В. Дуда // Профілактична та дитяча стоматологія. - 2011. - №1(4). -

43. С. 22 - 26.

44. Дуж А.Н. Клинико-лабораторное обоснование выбора герметиков для профилактики кариеса у детей младшего школьного возраста: автореф. дис. … канд. мед.наук. : 14.00.21 - Красноярск, КГМА, 2004. - 19с.

45. Ефремова Н. В. Клинико-функциональное обоснование лечения заболеваний пародонта методом фотодинамической терапии : автореф. дисс. … канд. мед. наук.: 14.00.21 / Н.В. Ефремова - М., 2005. - 26 с.

46. Журавльова Ю.І. Обгрунтування профілактики фісурного карієсу у дітей з урахуванням одонтогліфіки перших постійних молярів: автореф. дис... канд. мед. наук : 14.01.22 / Ю.І. Журавльова; МОЗ України. Укр. мед. стомат. акад. - Полтава, 2003. - 18 с.

47. Журавльова Ю.І. Обгрунтування профілактики фісурного карієсу у дітей з урахуванням одонтогліфіки перших постійних молярів /

48. Ю.І. Журавльова // Український стоматологічний альманах. - 2011. -

49. № 3. - С.61-64.

50. Залевский И. Д. Лазерные аппараты «ЛАХТА-МИЛОН»: фотодинамическая терапия и хирургические применения в стоматологи / И. Д. Залевский // Медицинский бизнес. - 2009. - №4(178) . - С.80-82.

51. Залевский И.Д. Перспективы использования в стоматологии методов силовой лазерной терапии / И.Д. Залевский // Медицинский алфавит. Стоматология I. - 2007. - С. 22-23.

52. Золоев Р.В. Эффективность лечения хронического периодонтита с использованием лазерной терапии / Р.В. Золоев, Н.П. Бычкова // Труды молодых ученых. - Выпуск№2. - 2010. - С. 123-128.

53. Іванчишин В.В. Гістростуктура зубних ямок в нормі при різних одонтогліфічних малюнках / В.В. Іванчишин, О.О. Розколупа // Вісник проблем біології та медицини. - 2013. - Випуск 3, том 2(103). - С. 281-285.

54. Іванчишин В.В. Розповсюдженість і топографія карієсу фісур у дітей (огляд літератури) / В.В. Іванчишин, У.О. Стадник // Современная стоматология. - 2012. - №4. - С. 62-64.

55. Изучение влияния фотодинамической терапии на отдельные виды микроорганизмов при заболеваниях пародонта / Н.В. Ефремова,

56. Н.А. Дмитриева, Е.К. Кречина [и др.] // Лазерная медицина. - 2014. - №18(1). - С. 23-25.

57. Индивидуально-массовые способы профилактики кариеса зубов среди населения / [Леонтьев А.А., Улитовский С.Б., Романов А.М., Лобовкина Л.А.] // Медицинский бизнес. Стоматолог-практик. - 2008. - №4. - С. 12-14.

58. Индюков М.О. К вопросу о герметизации фиссур с помощью стеклоиономерных цементов / М.О. Индюков, С.А. Николаенко // Стоматолог. - 2006. - №4. - С. 17-19.

59. Использование лазерных аппаратов в детской стоматологии /

60. О.А. Топоркова, И.Н. Кувичка, В.Г. Пинькас [и др.] // Український медичний альманах. - 2008. - Том 11, №3. - С. 166-167.

61. Ищук А. В. Фотодинамическая терапия: история развития метода и его практическое применение в лечении гнойных ран и трофических язв нижних конечностей / А. В. Ищук // Медицинский журнал. - 2007. - №4. -С.120-125.

62. К вопросу о выборе зубных паст / A.M. Хамадеева, Н.М. Сергеева,

63. Т.В. Судакова [и др.] // Новое в стоматол. - 2008. - № 3. - С. 35-37.

64. Кариес временных зубов у детей раннего возраста: обоснование этиопатогенетических подходов к профилактическому лечению / [Кисельникова Л. П., Зуева Т. Е., Кружалова О. А., Кириллова Е. В.] // Стоматология детского возраста и профилактика. - 2007. - №2. - C. 19-22.

65. Кариес жевательных поверхностей постоянных моляров в детском возрасте - роль их морфологи / [В. Кондева, М. Куклева, С. Петрова,

66. М. Стойкова] // Стоматология. - 2008. - №6. - С. 56-62.

67. Кильмнел К. Стоматологические инструменты. Ни в одной такой области медицины нет такого разнообразия / К. Кильмнел // Новое в стоматол. - 2003. - №2. - С. 51-53.

68. Кисельникова Л.П. Герметики и показания к их применению /

69. Л.П. Кисельникова // Институт стоматологии. - 2000. - №4. - С. 52-56.

70. Кисельникова Л.П. Клиника и лечение фиссурного кариеса постоянных зубов с незрелой эмалью / Л.П. Кисельникова, В.К. Леонтьев // Ин-т стоматол. - 2000. - № 1. - С. 42- 44.

71. Кисельникова Л.П. Методика профилактического пломбирования зубов / Л.П. Кисельникова, И.А. Хощевская // Ин-т стоматол. - 2000. - № 4. -

72. С. 44-45.

73. Кисельникова Л.П. Перспективы местного применения фторидов в клинической стоматологии / Л.П. Кисельникова // Маэстро стоматологии. - 2007. - №2 (26). - С. 18-22.

74. Кнаппвост А. Мифы и достоверные факты о роли фтора в профилактике кариеса. Глубокое фторирование / А. Кнаппвост // Стоматол. для всех. - 2001. - № 3. - С. 38- 42.

75. Ковач И.В. Результаты профилактики кариеса зубов в эксперименте / И.В. Ковач, А.В. Штомпель, О.А. Макаренко // Вісник стоматології. - 2009. - № 3. - С. 13-18.

76. Ковач І.В. Роль екотоксикантів та недостатності аліментарних фітоадаптогенів у виникненні основних стоматологічних захворювань у дітей: автореф. дис. … док.мед.наук : 14.01.22 / І.В. Ковач. - Одеса, 2006. - 32с.

77. Козлов Р.С. Селекция резистентных микроорганизмов при использовании антимикробных препаратов: концепция «параллельного ущерба» / Козлов Р.С. // Клин. микробиол. антимикроб. химиотер. - 2010. - Том 12., № 4. - С. 284-294.

78. Костиленко Ю.П. Структура зубной эмали и ее связь с дентином /

79. Ю.П. Костиленко, И.В. Бойко // Стоматология. - 2005. - № 5. - С. 10-13.

80. Кречина Е.К. Патогенетическое обоснование лечения заболеваний пародонта методом фотодинамической терапии / Е.К. Кречина,

81. Н.В. Ефремова, В.В. Маслова // Стоматология. - 2006. - Т.85, №4. - С.20-25.

82. Кузьмина И.Н. Герметизация фиссур как метод профилактики кариеса жевательной поверхности моляров / И.Н. Кузьмина // Стоматология для всех. - 2008. - №2. - С. 21-22.

83. Кузьмина Э.М. Профилактика стоматологических заболеваний: учеб. пособие / Э.М. Кузьмина. - М. : ПолиМедиаПресс, 2001. -214 с.

84. Кузьмина Э.М. Современные критерии оценки стоматологического статуса при проведении эпидемиологического обследования населения: учеб. пособие / Э.М. Кузьмина. - М., 2007. - 31 с.

85. Кузьмина Э.М. Фториды в клинической стоматологии: учеб. пособие / Э.М. Кузьмина. - М., 2001. - 32 с.

86. Курдяева Ю.Е. Влияние герметизации фиссур зубов на минеральный обмен в эмали: дисс. ... канд. мед. наук : 14.00.21 / Ю.Е. Курдяева - Воронеж, 2005. -146 с.

87. Курочкина А.Ю. Классификация фотосенсибилизаторов антимикробной фотодинамической терапии заболеваний периодонта / А.Ю. Курочкина, В.Ю. Плавский, Н.А. Юдина // Медицинский журнал. - 2010. - №2. -

88. С. 131-133.

89. Курякина Н.В. Терапевтическая стоматология детского возраста /

90. Н.В. Курякина. - М.: Мед. книга, Н. Новгород : Изд-во НГМА, 2004. - 743 с.

91. Лабинская А.С. Общая и санитарная микробиология с техникой микробиологических исследований / А.С. Лабинская, А.П. Блинкова,

92. А.С. Ещина. - М.: Медицина, 2004. - 576 с.

93. Лабораторна діагностика гнійно-запальних захворювань, обумовлених аспорогенними анаеробними мікроорганізмами : Методичні рекомендації МОЗ України. - Харків, 2000. - 35с.

94. Левицкий А.П. Физиологическая микробная система полости рта /

95. А.П. Левицкий // Вісник стоматології. - 2007. - №1. - С. 6-11.

96. Леонтьев В.К. Кариес зубов - сложные и нерешенные проблемы /

97. В.К. Леонтьев // Новое в стоматол. - 2003. - № 6. - С. 6-7.

98. Леонтьев В.К. Профилактика стоматологических заболеваний /

99. В.К. Леонтьев, Г.М. Пахомов. - М., 2006. - 416 с.

100. Леус П.А. Реализация национальной программы профилактики кариеса зубов и болезней пародонта в Республике Беларусь / П.А. Леус // Стоматологический журнал. - 2000. - №1. - С. 44-47.

101. Лобовкина Л.А. Необходимость применения герметиков для профилактики фиссурного кариеса зубов / Л.А. Лобовкина, А.М. Романов // Современная стоматология. - 2009. - №4.- С.14-18.

102. Ломиашвили Л.М. Вариабельность форм моляров зубочелюстного аппарата человека / Л.М. Ломиашвили, Д.В. Погадаев // Ин-т стоматол. - 2004. - № 4. - С. 74-71.

103. Ломиашвили Л.М. Восстановление формы зубов - есть путь к совершенству и гармонии / Л.М. Ломиашвили, Д.В. Погадаев // ДентАрт. - 2005. - №1. - С. 18-21.

104. Ломиашвили Л.М. Технология модульной реставрации зубов /

105. Л.М. Ломиашвили // Стоматол. для всех. - 2006. - № 2. - С. 32-34.

106. Лоу P.A. Фиссуротомия и текучие композиты: новый стандарт в реставрации кариеса ямок и фиссур / P.A. Лоу // Клин. стоматол. - 2008. -

107. № 2. - С. 34-37.

108. Лукавенко А.А. Фотодинамическая терапия воспалительных заболеваний пародонта: дисс. ... канд. мед. наук : 14.01.14 / Лукавенко А.А. - Москва, 2012 - 122 c.

109. Максимовский Ю.М. Выбор метода лечения фиссурного кариеса /

110. Ю.М. Максимовский, Т.В. Ульянова, Н.В. Заблоцкая // Cathedra. - 2006. - Т.5, №2. - С.20-25.

111. Малыхина М.А. Изучение микрофлоры зубного налёта при различной степени интенсивности кариеса у детей : автореф. дисс…. канд. мед. наук : 14.01.14 / М.А. Малыхина. - Воронеж, 2010. - 24 с.

112. Мамедова Л.А. Анатомо-функциональные особенности жевательных зубов их значение для реставраций окклюзионной коррекции / Л.А.Мамедова // Маэстро стоматологии. - 2008. -№ 1(29). - С.14-20.

113. Мамедова Л.А. Развитие представлений о лечении кариеса зубов /

114. Л.А. Мамедова // Новое в стоматол. - 2000. - № 1. - С. 19-25.

115. Манохина И.А. Составление плана индивидуальной профилактики кариеса. Герметизация фиссур - этиотропный метод профилактики фиссурного кариеса/ И.А. Манохина // Стоматологинфо. - 2011. - №3. - С.34-40.

116. Маунт Г.Дж. Новая парадигма для оперативной стоматологии /

117. Г.Дж. Маунт // ДентАрт. - 2003. - № 1. - С. 19-26.

118. Маунт Г.Дж. Стоматология минимального вмешательства: поражения области / Г.Дж. Маунт // ДентАрт. - 2006. - № 1. - С. 14-20.

119. Маунт Г.Дж. Стоматология минимального вмешательства: современная философия / Г.Дж. Маунт // ДентАрт. - 2005. - № 1. - С. 55-59.

120. Мельниченко Э.М. Опыт прогнозирования кариеса у детей с использованием тест-системы определения содержания в слюне лактобацил / Э.М. Мельниченко, Е.М. Гулько, Т.Н. Терехова // Современная стоматология. - 2001. - №1 (14). - С.15-17.

121. Мельниченко Э.М. Профилактика кариеса зубов с использованием современных технологий герметизации ямок и фиссур /

122. Э.М. Мельниченко, Е.А. Кармалькова, Т.В. Попруженко // Современная стоматология - 2000. - № 1. - С. 3-21.

123. Микробиологический мониторинг состояния биоплёнки зуба при применении хлоргексидина и ксилита в комплексном лечении кариеса у детей раннего возраста / [Е.Н. Кириллова, В.Н. Царев,

124. Л.П. Кисельникова, В.О. Артемова] // Стоматология детского возраста и профилактика. - 2009. - №2. - С. 86-94.

125. Микрофлора полости рта: норма и патология: ученик / [Е.Г. Зеленова, М.И. Заславская, Е.В. Салина, С.П. Рассанов] - Нижний Новгород: Издательство НГМА, 2004. - 158с.

126. Модринская Ю.В. Прогнозирование кариеса зубов по определению кариесогенных микроорганизмов и буферной емкости слюны: автореф. дис. … канд. мед. наук.: 14.00.21. / Ю.В. Модринская - Минск, 2002. - 17с.

127. Моридж Г. Правила препарирования по Black и минимально инвазивные технологии / Г. Моридж // Новое в стоматол. - 2005. - № 7. - С. 22.

128. Музычина А.А. Применение различных герметиков для профилактики кариеса у детей с ВРГН / А.А. Музычина, И.А. Сухобокова, Е.О. Кальней // Современная стоматология. - 2012. - №3. - С. 96-99.

129. Наумович С.А. Фотодинамическая терапия в лечении заболеваний периодонта (экспериментальное исследование) / С.А. Наумович, А.В. Кувшинов // Мед. журнал. - 2007. - №1. - С. 71-75.

130. Николаев А.И. Минимально-инвазивная терапия при лечении кариеса постоянных зубов у детей // А.И. Николаев, Л.М. Цепов, Л.В. Рутковская // Ин-т стоматол. - 2004. - № 1. - С. 38-40.

131. Николаев А.И. Препарирование кариозных полостей: современные инструменты, методики, критерии качества / А.И. Николаев. - М., 2006. - 208 с.

132. Николаев А.И. Физико-механические свойства современных пломбировочных материалов: значение для практической стоматологии /

133. А.И. Николаев, JI.M. Цепов, П.Г. Адамов // Маэстро стоматол. - 2002. - № 3. - С. 42-48.

134. Новое в лечении заболеваний периодонта: фотодинамическая терапия / [Наумович С.А., Плавский В.Ю., Петров П.Т., Кувшинов А.В.] // Современная стоматология: международный научно-практический и информационно-аналитический журнал. - 2007. - №2. - С. 27-29. 

135. Основні показники стоматологічної захворюваності у 12-15-річних дітей м. Києва / Л.О. Хоменко, О.І. Остапко, Ю.М. Трачук [та ін.] // Актуальные проблемы медицины и биологии. - 2005. - №1 (33). - С. 200-206.

136. Оценка биологических свойств новых ФС хлоринового ряда /

137. A.B. Решетников, А.В. Иванов, О.Ю. Абакумова [и др.] // Использование лазеров для диагностики и лечения заболеваний: Научно-информационный сборник (приложение к бюллетеню "Лазер-информ"). - 2001. - №3. - С.34-40.

138. Паздникова Н.К. Клинико-лабораторное обоснование применения герметиков для профилактики кариеса постоянных зубов у детей : дисс. ... канд. мед. наук : 14.00.21 / Н.К. Паздникова - Москва, 2009. - 134 с.

139. Пальчун В.Т. Современный взгляд на антимикробную фотодинамическую терапию / В.Т. Пальчун // Вестник оториноларингологии. - 2007. - №3. - С.4-6.

140. Плесковских В.А. Определение содержания фтористых соединений в зубных пастах методом ядерного магнитного резонанса /

141. В.А. Плесковских, В.Ф. Зинченко, A.B. Гроссер // Стоматология для всех. - 2000. - № 1. - С. 40-42.

142. Полевая Н.П. Профилактика кариеса и лечение его начальных форм методом реминерализации / Н.П. Полевая, Н.Б. Елисеева // Стоматолог. - 2004. - № 3. - С. 34-39.

143. Политун А.Н. Новые гигиенические средства ухода за полостью рта / А.Н. Политун, Е.А. Венгер // Эндодонтист. - 2010. -№2(4). - С. 1-4.

144. Полякова С.В. Эффективность применения герметиков в профилактике кариеса зубов / С.В. Полякова, И.Е. Велигория // Современная стоматология. - 2004. - №3. - С. 26-27.

145. Попруженко Т.В. Особенности кариеса фиссур постоянных моляров у детей и выбор метода герметизации / Т.В. Попруженко, Т.И. Герасимович // Современная стоматология. - 2001. - №1. - С. 19-20.

146. Пушкарёв О.А. Фотодинамическая терапия при лечении кариеса: автореф. дис. … канд. мед.наук. : 14.01.14 / О.А. Пушкарёв. - Спб, 2012. - 18 с.

147. Ржанов Е.А. Микропрепарирование / Е. А. Ржанов, А. Д. Апокин // Клиническая стоматология . - 2006 . - №4 . - С. 26-30 .

148. Ржанов Е.А. Минимально-инвазивное лечение кариеса зубов /

149. Е.А. Ржанов // Клин. стоматол. - 2005. - №1. - С. 24-27.

150. Рисованная О.Н. Бактериотоксическая терапия при лечении воспалительных заболеваний тканей пародонта / О.Н. Рисованная // Лазерная медицина. - 2006. - Том 10, вып. 2. - С. 21-28.

151. Рисованная О.Н. Влияние бактериотоксической терапии на возбудителей гнойно-воспалительных заболеваний полости рта /

152. О.Н. Рисованная // Кубанский научный медицинский вестник. - 2004. - №2-3(69-70). - С.89-92.

153. Рисованная О.Н. Изучение влияния бактериотоксической светотерапии на патогенные возбудители воспалительных заболеваний полости рта / О.Н. Рисованная // Кубанский научный вестник. - 2006. - С. 25-30.

154. Рисованная О.Н. Изучение влияния бактериотоксической терапии в эксперименте / О.Н. Рисованная // Российский стоматологический журнал. - 2004. - №4. - С.7-8.

155. Рисованный С.И. Лазерные технологии - стратегия успеха эндодонтического лечения / С.И.Рисованный, О.Н.Рисованная //Дентал Юг. - 2008. - №2. - С.28-31.

156. Рисованный С.И. Оценка эффективности использования лазерной терапии при лечении хронического периодонтита / С.И. Рисованный, О.Н. Рисованная, Н.П. Бычкова // Актуальные вопросы клиники, диагностики и лечения в многопрофильном лечебном учреждении: материалы Восьмой Всероссийской научно-практической конференции. - СПб., 2007. - №1(17). - С. 7-11.

157. Рисованная О.Н. Сравнительная патоморфологическая характеристика репаративных процессов после проведения бактериотоксической светотерапии экспериментального воспаления тканей пародонта /

158. О.Н. Рисованная // Российский стоматологический журнал. -2005. - №2. - С.10-14.

159. Рисованный С.И. Фотоактивируемая дезинфекция в эндодонтии /

160. С.И. Рисованный, О.Н. Рисованная // Дентал Юг. - 2006. - № 6/41. - С.22-25.

161. Рощина H.H., Ерохина Ю.Б. Лечение фиссурного кариеса постоянных зубов у детей в концепции минимальной интервенции с применением стеклоиономерного цемента // Институт стоматологии. 2010. - № 2. -

162. С. 60-61.

163. Руководство по методам регистрации стоматологического статуса населения / ВОЗ. - Женева, 1995. - 28 с.

164. Савичук Н.О. Профилактика и лечение начального кариеса зубов у детей / Н.О. Савичук, А.В. Савичук // Therapia. Український медичний вісник. - 2008. - №12 (32). - С.53-56.

165. Саккас Х. Сравнительный анализ клинической эффективности адгезивной и безадгезивной герметизации / Х. Саккас // Стоматология детского возраста и профилактика. - 2009. - №4. - С. 6-12.

166. Свириденко Л.Ю. Обгрунтування застосування методу фотодинамічної терапії в комплексному лікуванні запальних захворювань верхньощелепних пазух: автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.19 /

167. Л.Ю. Свириденко; Держ. установа "Ін-т отоларингології ім. проф. О.С.Коломійченка АМН України". - К., 2008. - 20 с.

168. Сидельникова Л.Ф., Антоненко М.Ю. Эффективность гигиенических просветительских программ по данным мониторинга гигиены полости рта взрослого населения в крупных промышленных городах Украины // Современная стоматология. - 2005. - № 3. - С. 11-13.

169. Скрипкина Г.И. Определение количественного состава микрофлоры полости рта у детей на стоматологическом приеме / Г.И. Скрипкина // Стоматология детского возраста и профилактика. - 2010. - №3. - С. 30-31.

170. Смоляр Н.І. Поширеність і топографія карієсу фісур перших постійних молярів у дітей / Н.І. Смоляр, В.В. Іванчишин // Український стоматологічний альманах. - 2008. - №4. - С. 58-61.

171. Смоляр Н.І. Роль пігментованого нальоту у розвитку карієсу молочних зубів / Н.І.Смоляр, І.С. Дубецька-Грабоус // Стоматолог. - 2011. - №6(156). - С. 22-24.

172. Смоляр Н.І. Стоматологічне здоров'я дітей. Досягнення, проблеми, перспективи. Актова промова 16 листопада 2006р. / Н.І. Смоляр. - Львів: Галдент, 2006. - 27с.

173. Смоляр Н.І. Ураженість карієсом постійних зубів у дітей, яких лікували під загальним знеболенням / Н.І. Смоляр, Г.М. Солонько // Український стоматологічний альманах. - 2013. - №2. - С. 79-82.

174. Современные средства экзогенной профилактики заболеваний полости рта / [Хоменко Л.А., Биденко Н.В., Остапко Е.И., Шматко В.И.] -

175. К: Книга плюс, 2001. - 208 с.

176. Соловьева А.М. Зубные пасты с местными антисептиками и их роль в комплексном лечении основных стоматологических заболеваний /

177. А.М. Соловьева // Новое в стоматологии. - 2009. - №8. - С.1-6. 

178. Степанова Т.С. Оптимизация диагностики, лечения и профилактики кариеса в области фиссур постоянных зубов у детей: дисс. ... канд. мед. наук : 14.01.14 / Т.С. Степанова - Смоленск, 2011 - 143 c.

179. Странадко Е.Ф. Исторический очерк развития фотодинамической терапии / Е.Ф. Странадко // Лазерная медицина. - 2002. - №1. - С.4-8.

180. Странадко Е.Ф. Фотодинамическая терапия в лечении злокачественных новообразований различных локализаций: Пособие для врачей /

181. Е.Ф. Странадко, Н.А. Маркичев, М.В. Рябов // Тверь: Губернская медицина. - 2007. - 22 с.

182. Тели Б.Б. Роль микрофлоры полости рта в развитии заболеваний человека / Б.Б. Тели // Стоматология. - 2008. - № 3. - С. 76-79.

183. Тепа А. Использование KaVo KEY Laser 3 в диагностике и профилактике кариеса зубов / А. Тепа // Стоматол. сегодня. - 2008. - № 1 (71). - С. 47.

184. Терапевтическая стоматология детского возраста: учеб. для студ. стомат. фак. высш. мед. учеб. завед. IV уровня аккредитации /

185. Л.А. Хоменко, Ю.Б. Чайковский, А.В. Савичук [и др.], МОЗ Украины, Нац. мед. ун-т им. А. А. Богомольца. - К.: Книга плюс, 2007. - 816 с.

186. Терапевтическая стоматология: учебн. (под ред. Е.В. Боровского,

187. Ю.М. Максимовского) / [Е.В. Боровский, B.C. Иванов,

188. Ю.М. Максимовский, Л.Н. Максимовская] - М., Медицина, 2001. - 736 с.

189. Терехова Т.Н. Профилактика кариеса в ямках и фиссурах зубов /

190. Т.Н. Терехова, Т.В. Попруженко, М.И. Кленовская. - М.: «МЕДпресс-информ», 2010 - 16 с.

191. Терешина Т.П. Кореляційний зв'язок між інтенсивністю карієсу й факторами карієсогенної ситуації в порожнині рота / Т.П. Терешина,

192. Ж.А. Новикова // Вісник стоматології. - 2009. - № 3. - С.43-44.

193. Трезубов В.Н. Клиническая стоматология: учебник / В.Н. Трезубов - Scientific magazine "Kontsept", 2015 - 788с.

194. Уровень и структура стоматологической заболеваемости у детей

195. г. Киева / К.Н. Косенко, Л.А. Хоменко, О.В. Деньга [и др.] // Вісник стоматології. - 2004. - №4. - С. 79-83.

196. Федоров Ю.А. Оценка очищающего действия гигиенических средств и качества ухода за полостью рта / Ю.А. Федоров, В.В. Володкина // Терапевтическая и ортопедическая стоматология. - Киев : Здоровье, 1971. -С. 117-119.

197. Фишер Д. О долговечности герметизации фиссур / Д.Фишер // Маэстро стоматол. - 2006. - № 4. - С. 33- 34.

198. Фотодинамическая терапия. История создания метода и ее механизмы / [А.В. Гейниц, А.Е. Сорокатый, Д.М. Ягудаев, Р.С. Трухманов] // Лазерная медицина. - 2007. - Т. 11, вып. 3. - С. 42-46.

199. Хельвиг Э. Терапевтическая стоматология : пер. с нем. / под ред. проф. А.М. Политун., проф. Н.И. Смоляр. - Львов : Гал Дент. - 1999. -409 с.

200. Хидирбегишвили О.Э. Герметизация фиссур / О.Э. Хидирбегишвили // Маэстро стоматол. - 2007. - № 4 (28). - С. 74-76.

201. Хидирбегишвили О.Э. Новая концепция препарирования кариозных полостей в оперативной стоматологии / О.Э. Хидирбегишвили // Новое в стоматол. - 2002. - № 6. - С. 35-39.

202. Хидирбегишвили О.Э. Полимеризационная усадка композитов /

203. О.Э. Хидирбегишвили // Маэстро стоматол. - 2006. - № 2. - С. 80-84.

204. Хоменко Л.А. и соавт. Терапевтическая стоматология детского возраста. - Киев: Книга плюс, 2007. - 813с.

205. Хоменко Л.О. Глибоке фторування - метод профілактики карієсу зубів. Огляд літератури. Частина 2. Дентин-герметизуючий ліквід /

206. Л.О. Хоменко, Г.І. Шаповалова // Профілактична та дитяча стоматологія. - 2013. - №2(8). - С. 6-10.

207. Хоменко Л.О. Порівняльна характеристика розповсюдженості та інтенсивності карієсу постійних зубів у дітей Хмельницької області в районах з різним вмістом фтору у питній воді / Л.О. Хоменко,

208. О.І. Остапко, О.І. Левицька // Новини стоматології. - 2005. - №2. - С. 105-107.

209. Хоменко Л.О. Рівень стоматологічного здоров'я дітей, що проживають в умовах екологічної кризи / Л.О. Хоменко, О.І.Остапко, О.О. Тимофєєва // Науковий вісник Національного медичного університету імені

210. О.О. Богомольця. - 2006. - №2. - С. 110-114.

211. Хоменко Л.О. Екологічні аспекти стоматологічних захворювань у дітей / Л.О.Хоменко, О.І. Остапко, О.В. Дуда // Дитяча стоматологія. - 2011. - №1 - 2. - С.53-63.

212. Хохрина Т.Г. Профессиональная гигиена полости рта неотъемлемая часть профилактики стоматологических заболеваний / Т.Г. Хохрина // Клинич. стоматология. - 2000. - № 3. - С. 14-17.

213. Чудинов К.В. Современное лечение фиссурного кариеса зубов с использованием боров Fissurotomy / К.В. Чудинов, А.А. Лавров // Новое в стоматол. - 2007. - № 6. - С. 11-12.

...