Главная Коллекция "Revolution" Медицина Обґрунтування застосування фотоактивованої дезінфекції для профілактики фісурного карієсу постійних зубів із низькою резистентністю твердих тканин

Обґрунтування застосування фотоактивованої дезінфекції для профілактики фісурного карієсу постійних зубів із низькою резистентністю твердих тканин

Патогенез карієсу жувальних поверхонь. Вивчення гігієнічного стану порожнини рота. Оцінка ефективності профілактичних заходів. Аналіз впливу низькоінтенсивного лазерного випромінювання на мікрофлору зубного нальоту фісур перших постійних молярів у дітей.

Рубрика Медицина
Вид диссертация
Язык украинский
Дата добавления 26.06.2018
Размер файла 4,3 M
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

20

1,12±0,04

6,7

1,1±0,02

4

Streptococcus sangius

20

0,52±0,02

26,7

2,66±0,06

40

4,04±0,04

Аналіз видового складу роду Streptococcus у зубному нальоті перших постійних молярів демонструє превалювання Streptococcus mutans, як за частотою вилучення, так і за масивністю обсіменіння. Так, у першій групі частота вилучення склала 26,7%, у другій - в 1,4 рази більше (36,7%), у третій - майже вдвічі більше у порівнянні з першою групою. Щільність колонізації також мала суттєві відмінності: концентрація Streptococcus mutans у дітей з компенсованим перебігом карієсу склала 1,34±0,04 lg КУО/г, у дітей з субкомпенсованим перебігом карієсу - 4,24±0,06 lg КУО/г та з декомпенсованим - 8,4±0,06 lg КУО/г.

Streptococcus sangius, як і Streptococcus mutans є виключно карієсогенними мікроорганізмами і частота їх вилучення та концентрація також збільшується із обтяженням перебігу каріозного процесу. Так у дітей першої групи Streptococcus sangius зустрічалися у 20% випадків та мали щільність колонізації 0,52±0,02 lg КУО/г, у дітей другої групи показники склали - 26,7% та 2,66±0,06 lg КУО/г відповідно та у дітей третьої групи - 40% та 4,04±0,04 lg КУО/г.

Streptococcus salivarius відноситься до автохтонної непатогенної мікрофлори ротової порожнини і найчастіше вилучався у дітей першої групи, а саме: у 2,2 рази частіше, ніж у дітей другої групи (43,3% та 20% відповідно) та у 6,5 разів частіше, ніж у дітей третьої групи (6,7% вилучення). Однак, щільність колонізації в усіх групах була майже однаковою та склала у дітей із компенсованим перебігом карієсу 1,14±0,04 lg КУО/г, у дітей з субкомпенсованим перебігом карієсу - 1,12±0,04 lg КУО/г та з декомпенсованим - 1,1±0,02 lg КУО/г.

Найменш часто з роду стрептококів зустрічався Streptococcus mitis: у першій групі - у 10% випадків, у другій - у 13,3% та у третій - у 16,7% випадків. Як і в ситуації зі Streptococcus sangius та Streptococcus mutans цей представник також більш активно колонізував фісури перших постійних молярів у дітей з важким перебігом карієсу. Так у дітей першої групи концентрація склала 0,92±0,02 lg КУО/г, у дітей з другої групи - 1,86±0,04 lg КУО/г та з третьої групи - 2,42±0,04 lg КУО/г.

Таким чином, результати проведених досліджень свідчать про те, що мікрофлора зубного нальоту є багатокомпонентною. Нами встановлена наступна закономірність: обтяження перебігу каріозного процесу супроводжується розширенням видового складу мікробіоценозу та збільшенням щільності колонізації саме в бік карієсогенної мікрофлори. У дітей із субкомпенсованим та декомпенсованим перебігом карієсу у зубному нальоті фісур перших постійних молярів нами були вилучені мікроорганізми, які є винятково карієсогенними, а саме: Str. mutans, Str. sangius та встановлена активна колонізація анаеробами. У дітей другої та третьої груп був вилучений карієс-асоційований представник роду біфідобактерій - Bifidobacterium dentium, який на сьогоднішній час розглядається як основний бактеріальний чинник розвитку карієсу та традиційна антимікробна дія на якого не є ефективною.

РОЗДІЛ 6

ЛАБОРАТОРНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЇ ФОТОАКТИВОВАНОЇ ДЕЗІНФЕКЦІЇ НА МІКРОФЛОРУ ЗУБНОГО НАЛЬОТУ ФІСУР ПЕРШИХ ПОСТІЙНИХ МОЛЯРІВ У ДІТЕЙ

6.1 Результати вивчення впливу низькоінтенсивного лазерного випромінювання на мікрофлору зубного нальоту фісур перших постійних молярів у дітей

Не дивлячись на те, що останніми роками реєструється поширене застосування низькоінтенсивного лазерного випромінювання майже в усіх галузях біології та медицини, невивченим до кінця є питання про механізми його дії. Відомо, що фотобіологічні ефекти залежать безпосередньо від довжини хвилі, яку генерує обладнання, інтенсивності потоку світлової енергії та часу впливу. Найбільш широке застосування в медицині знайшло лазерне випромінювання червоного, помаранчевого та зеленого спектру. Найменш вивченим на цей час є питання використання НІЛВ синього спектру.

Враховуючи вищенаведене, логічним етапом подальших досліджень стало визначення характеру впливу НІЛВ на карієсогенні мікроорганізми зубного нальоту фісур.

Нами була вивчена дія лазерного випромінювання синього спектру з довжиною хвилі 445 нм (щільність потужності 100 мВт/смІ) з різним часом опромінення на мікроорганізми, виділені у дітей кожної групи: I - з компенсованим перебігом карієсу, II - з субкомпенсованим перебігом карієсу та III - з декомпенсованим перебігом карієсу.

Усього було проведено 15 серій дослідів, які дозволили нам дати якісну оцінку антимікробної дії НІЛВ в залежності від часу опромінення.

Отримані результати відображені у таблиці 6.1.

Таблиця 6.1

Характеристика впливу низькоінтенсивного лазерного випромінювання на мікрофлору зубного нальоту фісур перших постійних молярів

№ досліду

Концентрація бактерій КУО/мл Ч 103

Контроль

Час опромінення, с

30

60

120

1

3,22±0,02

3,22±0,02

3,18±0,04

3,15±0,04

2

6,21±0,02

6,17±0,03

6,17±0,03

6,09±0,05

3

2,45±0,02

2,4±0,02

2,43±0,02

2,34±0,02

4

1,7±0,03

1,63±0,03

1,65±0,04

1,59±0,05

5

5,4±0,02

5,37±0,03

5,35±0,04

5,32±0,04

6

6,47±0,02

6,5±0,01

6,49±0,02

6,51±0,02

7

8,26±0,02

8,21±0,01

8,24±0,01

8,08±0,03

8

5,77±0,02

5,65±0,02

5,64±0,02

5,5±0,07

9

14,38±0,02

14,42±0,02

14,44±0,03

14,48±0,04

10

0,51±0,01

0,49±0,02

0,53±0,01

0,50±0,02

11

5,97±0,02

5,77±0,07

5,71±0,08

5,66±0,13

12

6,68±0,05

6,64±0,04

6,66±0,04

6,62±0,04

13

4,25±0,02

4,24 ± 0,02

4,27±0,01

4,23±0,03

14

6,97±0,02

6,94±0,02

6,98±0,01

6,99±0,01

15

5,64±0,02

5,7±0,03

5,7±0,02

5,69±0,07

Середнє

значення

5,6±0,84

5,56±0,86

5,56±0,84

5,52±0,84

В результаті проведених досліджень було встановлено, що в усіх випадках кількість КУО/мл в контролі 5,6±0,84Ч103 майже не відрізняється від значень отриманих після опромінення протягом 30, 60 та 120 секунд (5,56±0,86Ч103 КУО/мл, 5,56±0,84Ч103 КУО/мл та 5,52±0,84Ч103 КУО/мл відповідно), це свідчить про відсутність антибактеріального ефекту лазерного випромінювання. Як ми бачимо, збільшення часу опромінення не призводить до появи антибактеріальної дії.

З огляду на отримані результати, у подальших експериментах для порівняння ми використовували НІЛВ продовж лише 120 секунд, з метою вивчення його впливу на мікрофлору зубного нальоту фісур перших постійних молярів при різній активності перебігу карієсу (табл. 6.2).

Таблиця 6.2

Антимікробна дія низькоінтенсивного лазерного випромінювання на мікрофлору зубного нальоту фісур перших постійних молярів

Група обстежених дітей

Концентрація бактерій

КУО/млЧ103

До опромінення

(контроль)

Експозиція опромінення, 120 с

I група

1,8±0,20

1,76±0,19

II група

6,11±0,22

6,06±0,22

III група

11,81±0,39

11,77±0,39

В ході експерименту було встановлено наступне. В першій групі дані контрольного висіву склали 1,8±0,20Ч103 КУО/мл, після опромінення продовж 120 секунд кількість колоній, що зросли становила 1,76±0,19Ч103 КУО/мл, що свідчить про відсутність антибактеріального ефекту лазерного випромінювання (р>0,05).

У другій групі мікробне число після опромінення НІЛВ також не мало достовірної відмінності від даних контрольного посіву: 6,06±0,22Ч103 КУО/мл та 6,1 ±0,22Ч103 КУО/мл відповідно.

Як і у попередніх, у третій групі, кількість бактерій, отриманих після лазерного опромінення не відрізняється від даних контрольного посіву. Кількість колоній, що зросли із неопроміненої краплі склала 11,81±0,39Ч103 КУО/мл, після 120 секунд впливу лазерного світла - 11,77 ± 0,39Ч103 КУО/мл (рис.6.1).

Рис. 6.1

Антимікробна дія НІЛВ на мікрофлору зубного нальоту фісур перших постійних молярів у різних обстежених групах

Таким чином, використання лазерного випромінювання синього спектру з довжиною хвилі 445 нм (щільність потужності 100 мВт/смІ) не має антимікробного впливу на сукупну мікрофлору зубного нальоту фісур. Мікробне число не зменшується навіть при збільшенні дози опромінення: кількість КУО/мл в контролі не має достовірних статистичних відмінностей від значень отриманих після опромінення впродовж 30, 60 та 120 секунд.

6.2 Результати вивчення впливу фотосенсибілізатора на мікрофлору зубного нальоту фісур перших постійних молярів у дітей

Незважаючи на те, що завдяки антимікробним властивостям розчин етакридину лактату переважно використовується у терапії гнійно-запальної інфекції як місцевий антисептик зі спрямовано вираженою активністю у відношенні до грампозитивних піогенних коків, практика клінічної мікробіології переконливо свідчить про хіміотерапевтичну ефективність досліджуваного препарату при лікуванні захворювань грамнегативної, змішаної та мікстової етіології.

Виходячи з викладеного, у початкових фрагментах запланованих мікробіологічних досліджень передбачено послідовне вирішення питань:

1) встановлення загального спектру антисептичної здатності етакридину лактату;

2) виявлення наявності рівневих розбіжностей у показниках мікробоцидної та мікробостатичної активності досліджуваного препарату;

3) вивчення наявності залежності абсолютних рівнів антимікробних властивостей препарату від часу його експозиції.

Результати проведених досліджень представлені у таблиці 6.3, з узагальненого аналізу даних яких першим принциповим висновком виходить, що етакридину лактату, як антисептику, притаманний широкий спектр антимікробних властивостей у відношенні до грампозитивних, грамнегативних бактерій та патогенних грибів.

Певним поясненням універсальності антимікробної спроможності етакридину лактату по відношенню до піогенних бактерій та патогенних грибів може служити механізм дії досліджуваного препарату, а саме, блокуючий деструктивний вплив на певні нуклеопротеїди мікроорганізмів.

Таблиця 6.3

Спектр та рівні антисептичної активності етакридину лактату

Таксономічна належність

Лікар-ська чут-ливість

до анти-біотиків

Кіль-кість шта-мів

Антимікробна

активність, мкг/мл

М1-М2

Р

Родина

Рід

МІК

М1

МБК

М2

1

2

3

4

5

6

7

8

Micro-cocca-ceae

S.aureus

чутливі

4

0,12±0,03

0,18±0,02

0,06

>0,05

стійкі

7

2,75±0,48

4,25±1,27

1,50

>0,05

S.epider-midis

чутливі

3

0,26±0,05

0,65±0,20

0,39

>0,05

стійкі

6

2,40±0,35

4,70±1,36

1,95

>0,05

S.sapro-phyticus

чутливі

3

0,37±0,10

0,92±0,26

0,59

>0,05

стійкі

5

0,53±0,14

1,60±0,35

1,07

>0,05

Strepto-coсca-ceae

Str.

pyogenes

чутливі

2

1,64±0,30

3,25±0,60

1,61

>0,05

стійкі

4

3,40±0,95

5,80±1,16

2,40

>0,05

Str.

mutans

чутливі

2

2,76±0,55

6,70±1,32

3,94

>0,05

стійкі

3

5,18±1,26

8,35±2,43

3,17

>0,05

Str.

viridans

чутливі

3

8,24±1,80

14,75±3,16

6,51

>0,05

стійкі

3

12,47±2,68

22,56±4,14

10,10

>0,05

Bacilla-ceae

B.subtilis

чутливі

4

6,27±1,23

10,65±2,78

4,38

>0,05

стійкі

6

28,4±3,16

42,55±5,62

14,10

>0,05

Entero-bacteri-ceae

E. coli

чутливі

2

25,67±5,25

48,0±6,10

25,18

>0,05

стійкі

5

72,40±10,44

16,35±11,36

43,95

>0,05

Pseudo-monado-ceae

Ps.

аerugino-sa

чутливі

2

38,40±2,86

78,54±7,48

40,14

<0,05

стійкі

2

123,56±

11,55

21,36±28,78

197,80

<0,05

1

2

3

4

5

6

7

8

Deutero-mycetes

C. albicans

чутливі

3

214,67±

28,35

05,27±65,18

190,38

>0,05

стійкі

5

248,63±

52,36

10,45±70,83

361,82

<0,05

Примітки: МІК - мінімальна інгібуюча концентрація;

МБК - мінімальна бактерицидна концентрація

Іншим узагальнюючим висновком з аналізу одержаних результатів стало підтвердження переважності мікробоцидної дії етакридину лактату на використаний набір мікроорганізмів, незалежно від притаманних їм показників антибіотикорезистентності. Останнє, імовірно, слід також пов'язувати з комплексним блокувальним впливом на ДНК, РНК та основні ферменти, які за складною хімічною структурою представляють собою оригінальні нуклеопротеїди. При цьому слід враховувати й те, що, поряд з інгібуючим впливом на геном мікробної клітини етакридину лактат однопланово впливає на ДНК-структуру R-плазмід.

Деталізуючи фактичний матеріал, який відповідно викладений у даних таблиці 6.3, слід зазначити, що найбільш чутливими до мікробоцидної дії виявилися піогенні грампозитивні коки й сінна паличка. При цьому усереднені показники МІК між чутливими до антибіотиків штамів стафілококів становили 0,25 мкг/мл, а МБК - відповідно 0,38 мкг/мл при відсутності статистично значущих розбіжностей. Одночасно метицилінрезистентні штами стафілококів виявилися більш стійкими до мікробоцидної дії етакридину лактату при усереднених значеннях МІК на рівні 1,89 мкг/мл та МБК - 3,50 мкг/мл. У відношенні до антибіотикочутливих штамів стрептококів порівнювальні показники відповідно становили 4,2 мкг/мл й 8,2 мкг/мл, а антибіотикорезистентні - 7,0 мкг/мл та 12,2 мкг/мл. У свою чергу, співвідношення рівней МІК та МБК для антибіотикочутливих штамів B.subtilis становило 6,27 мкг/мл та 10,65 мкг/мл, а для резистентних - 28,4 мкг/мл та 42,5 мкг/мл відповідно (табл. 6.3).

У порівняльному співставленні з грампозитивними грамнегативні бактерії виявилися більш резистентними до антимікробної дії етакридину лактату. В ряду антибіотикочутливих представників родини Enterobacteriaceae рівень бактеріостатичної активності сягав 25,67 мкг/мл, а бактерицидної - відповідно 48,0 мкг/мл. При цьому, незалежно від розбіжностей у абсолютних рівнях чутливості до етакридину лактату між представниками родини Enterobacteriaceae, антисептичний ефект досліджуваного препарату характеризувався виключною мікробоцидною дією. Одночасно у відношенні до антибіотикочутливих та лікарськостійких штамів Ps. aeruginosa й C. albicans антимікробна активність етакридина лактату обмежувалася мікробостатичною дією (табл. 6.3).

Отже, в ході дослідження встановлено, що 0,1% водний розчин етакридину лактат має виражену мікробоцидну дію у відношенні грампозитивних бактерій та не значну антимікробну дію у відношенні грамнегативних бактерій, а також у відношенні до антибіотикочутливих та лікарськостійких штамів бактерій.

Враховуючи вищедоведені антисептичні властивості 0,1% водного розчину етакридину лактату, слід було встановити оптимальний час його дії як фотосенсибілізатора для проведення фотоактивованої дезінфекції.

Для цього було проведено 15 серій дослідів, в яких визначали антимікробну дію розчину етакридину лактату на мікрофлору зубного нальоту фісур перших постійних молярів при його експозиції протягом 30, 60, 90 та 120 секунд (табл. 6.4).

Таблиця 6.4

Характеристика антимікробної дії етакридину лактату на мікрофлору зубного нальоту фісур перших постійних молярів в залежності від часу експозиції (n=15)

№ досліду

Концентрація бактерій КУО/мл Ч 103

Контроль

Час експозиції, с

30

60

90

120

1

3,22±0,02

3,2±0,01

2,17±0,06

1,59±0,02

1,62±0,02

2

6,21±0,02

6,17±0,02

4,1±0,03

3,08±0,03

2,9±0,04

3

2,45±0,02

2,21±0,09

1,62±0,02

1,23±0,01

1,22±0,01

4

1,7±0,03

1,54±0,05

1,08±0,05

0,85±0,01

0,85±0,01

5

5,4±0,02

5,21±0,06

3,73±0,07

2,68±0,01

2,67±0,02

6

6,47±0,02

6,23±0,06

5,05±0,05

3,2±0,01

3,18±0,02

7

8,26±0,02

7,97±0,07

5,75±0,06

4,13±0,02

4,13±0,02

8

5,77±0,02

5,47±0,07

3,18±0,02

2,82±0,01

2,82±0,01

9

14,38±0,02

14,0±0,08

9,54±0,02

7,12±0,02

7,13±0,01

10

0,51±0,01

0,49±0,01

0,3±0,01

0,23±0,01

0,22±0,01

11

5,97±0,02

5,81±0,08

3,2±0,06

2,79±0,04

2,78±0,04

12

6,68±0,05

6,56±0,04

3,77±0,06

3,27±0,03

3,29±0,03

13

4,25±0,02

4,23±0,02

2,19±0,03

2,04±0,03

2,01±0,02

14

6,97±0,02

6,92±0,01

3,89±0,03

3,38±0,03

3,36±0,03

15

5,64±0,02

5,65±0,02

2,7±0,02

2,64±0,05

2,62±0,05

Середнє значення

5,6±0,84

5,44±0,82

3,48±0,58

2,74±0,42*

2,72±0,42*

Примітка: * - статистично значущі розбіжності у співставленні даних контролю та досліду, р<0,05

Аналізуючи дані експерименту, ми бачимо, що дія 0,1% водного розчину етакридину лактату продовж 30 секунд не супроводжувалася вираженою кількісною зміною мікробної популяції. Так кількість колоній, що зросли без обробки розчином етакридину лактату та ті, що були оброблені на мають достовірної статистичної різниці: 5,6±0,84Ч103 КУО/мл та 5,44±0,82Ч103 КУО/мл відповідно.

Встановлено, що 0,1% водний розчин етакридину лактату при експозиції 60 секунд пригнічує, однак не придушує ріст бактерій зубного нальоту. Так після хвилинної експозиції мікробне число склало 3,48±0,58Ч103 КУО/мл.

При оцінці кількісного складу зубного нальоту встановлено, що після 90-секундної дії розчину етакридину лактату, відзначається бактерицидна дія на мікроорганізми, і зниження мікробної популяції від 5,6±0,84Ч103 КУО/мл в контролі до 2,74±0,42Ч103 КУО/мл в досліді (різниця є достовірною р<0,05).

Подальше збільшення часу експозиції розчину риванолу до 120 секунд не призводить до збільшення його антимікробних властивостей: кількість КУО/мл становить 2,72±0,42Ч103.

Таким чином, в ході проведеного дослідження встановлена антимікробна дія 0,1% водного розчину етакридину лактату переважно на грампозитивні бактерії та незначну антимікробну дію у відношенні до грамнегативних, антибіотикочутливих та лікарськостійких штамів бактерій.

Отримані результати дозволили нам встановити межі використання розчину риванолу в якості фотосенсибілізатора для проведення фотоактивованої дезінфекції. Цей час склав 60 секунд.

6.3 Результати вивчення впливу фотоактивованої дезінфекції на мікрофлору зубного нальоту фісур перших постійних молярів у дітей

Заключним етапом нашого дослідження було визначення наявності антимікробного ефекту комбінованого застосування лазерного випромінювання синього спектру та розчину етакридину лактату та вивчення впливу фотоактивованої дезінфекції на селективну елімінацію патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів зубного нальоту і стало метою наступного етапу нашого дослідження.

В результаті проведеного дослідження, була встановлена виражена антимікробна дія комбінованого впливу 0,1% водного розчину етакридину лактату і лазерного випромінювання синього спектру, що проявляється зниженням мікробного числа та встановлені умови для фотодинамічної інактивації інфекційних агентів зубного нальоту. Отримані дані наведені у таблиці 6.5.

Таблиця 6.5

Характеристика антимікробної дії фотоактивованої дезінфекції на мікрофлору зубного нальоту фісур перших постійних молярів в залежності від часу експозиції (n=15)

№ досліду

Концентрація бактерій КУО/мл Ч 103

Контроль

Етакридину лактат 60 с

+ НІЛВ 60 с

Етакридину лактат 60 с

+ НІЛВ 120 с

1

2

3

4

1

3,22±0,02

0,16±0,01

0,03±0,01

2

6,21±0,02

1,6±0,04

0,35±0,02

3

2,45±0,02

0,83±0,04

0,16±0,01

4

1,7±0,03

0,39±0,03

0,17±0,01

5

5,4±0,02

1,15±0,06

0,51±0,01

6

6,47±0,02

1,4±0,02

0,37±0,01

7

8,26±0,02

2,0±0,01

0,5±0,004

8

5,77±0,02

1,14±0,02

0,21±0,01

9

14,38±0,02

2,49±0,08

1,05±0,02

10

0,51±0,01

0,09±0,004

0,005±0,002

11

5,97±0,02

1,2±0,01

0,33±0,02

12

6,68±0,05

1,48±0,03

0,66±0,02

1

2

3

4

13

4,25±0,02

0,91±0,04

0,22±0,02

14

6,97±0,02

1,36±0,02

0,39±0,01

15

5,64±0,02

1,15±0,03

0,17±0,01

Середнє значення

5,6±0,84

1,16±0,17*

0,34±0,07*

Примітка: * - статистично значущі розбіжності у співставленні даних контролю та досліду, р<0,05

Зіставляючи дані контролю (початкове число колоній, що виросли) щодо кількості колоній, що виросли після проведення фотоактивованої дезінфекції нами було встановлено, що антимікробна дія фотоактивованої дезінфекції знаходиться в прямій залежності від тривалості опромінення.

Так ефективність комбінованого використання фотосенсибілізатора з опроміненням НІЛВ продовж 120 секунд в 3,4 рази перевищує протимікробну активність фотоактивованої дезінфекції з часом експозиції 60 секунд. Кількість КУО/мл в першому випадку становила - 1,16±0,17Ч103 (р<0,05), та у другому, відповідно, 0,34 ± 0,07Ч103 (р<0,05).

Враховуючи отримані результати, подальше застосування фотоактивованої дезінфекції протягом 60 секунд є недоцільним, тому решту дослідів ми проводили використовуючи опромінення низькоінтенсивним лазерним випромінюванням мікрофлори зубного нальоту, сенсибілізованої 0,1% водним розчином етакридину лактату продовж лише 120 секунд.

В наступних дослідах у кожній групі окремо ми вивчали дію лазерного опромінення (120 секунд), фотосенсибілізатору (60 секунд) та їх комбіновану дію (табл. 6.6).

Таблиця 6.6

Антимікробна дія фотоактивованої дезінфекції на мікрофлору зубного нальоту фісур перших постійних молярів у різних групах (n=90)

Обстежувана група

КУО /млЧ 103

Контроль

Фактор впливу/ Експозиція, секунди

НІЛВ (120с)

Етакридину лактат (60с)

Етакридину лактат (60с)+ НІЛВ (120с)

Й група

1,8±0,20

1,76±0,19

1,04±0,13

0,11±0,02*

ЙЙ група

6,11±0,22

6,06±0,22

3,58±0,19

0,38±0,03*

ЙЙЙ група

11,81±0,39

11,77±0,39

7,71±0,27

0,95±0,06*

Примітка:* - статистично значущі розбіжності у співставленні даних контролю та досліду, р<0,05

В ході дослідження в першій групі встановлено достовірне (р<0,05) зменшення загального мікробного числа: з 1,8±0,20Ч103 - в контролі до 0,11±0,02Ч103 КУО/мл - після застосування фотоактивованої дезінфекції. Було встановлено, що лазерне випромінювання не має антимікробного впливу на сукупну мікрофлору зубного нальоту, кількість КУО/мл в контролі майже не відрізняється від значень отриманих після опромінення продовж 120 секунд - 1,76±0,19Ч103 КУО/мл (р0,05). Застосування 0,1% водного розчину етакридину лактату призвело до пригнічування зростання мікроорганізмів, але його антимікробна дія значно менша ніж при комбінованому застосуванні етакридину лактату та лазерного випромінювання: 1,04±0,13Ч103 КУО/мл.

Отримані результати відображені на діаграмі розмаху (рис. 6.2).

Рис. 6.2

Діаграма розмаху для групи з субкомпенсованим перебігом карієсу

При оцінюванні даних посівів у дітей з субкомпенсованим перебігом карієсу (друга група) також був встановлений виражений антимікробний ефект фотоактивованої дезінфекції, що підтверджується зниженням числа КУО/мл сукупної мікрофлори зубного нальоту із значень 6,11±0,22Ч103 КУО/мл - в контролі до 0,38±0,03Ч103 КУО/мл - у досліді. Після лазерного опромінення протягом 120 секунд кількість колоній, що зросли становила 6,06±0,22Ч103 КУО/мл, що також свідчить про відсутність антимікробного ефекту синього випромінювання. Значення мікробного числа, отримані після експозиції фотосенсибілізатора склали 3,58 ±0,19Ч103 КУО/мл (рис. 6.3).

Рис. 6.3

Діаграма розмаху для групи з субкомпенсованим перебігом карієсу

Аналогічні результати посівів були отримані у третій групі обстежуваних. Кількість КУО/мл із значень 104 в контролі знижується до 10І після проведення фотоактивованої дезінфекції, а саме: 11,81±0,39Ч103 КУО/мл та 0,95±0,06Ч103 КУО/мл, відповідно. Застосування лише 0,1% водного розчину етакридину лактату призводить до незначного придушення росту мікроорганізмів до значень 7,71±0,27Ч103 КУО/мл, а використання лазерного випромінювання не має жодної антимікробної дії - дані посіву - 11,77 ± 0,39Ч103 КУО/мл. Отримані результати відображені на рисунку 6.4.

Рис. 6.4

Діаграма розмаху для групи з декомпенсованим перебігом карієсу

Дослідження вкладу кожного фактору на пригнічення росту бактерій за допомогою двофакторного дисперсійного аналізу у першій групі продемонструвало наступні результати: частка впливу низькоінтенсивного лазерного випромінювання на показники концентрації бактерій при проведенні досліду склала 0,05, частка впливу розчину етакридину лактату - 0,33, а доля їх взаємодії - 0,43. При проведенні однофакторного дисперсійного аналізу доля впливу фотоактивованої дезінфекції на показники росту бактерій склала 0,58.

Вплив досліджуваних факторів, а саме: низькоінтенсивного лазерного випромінювання, розчину етакридину лактату та їх поєднаної дії на інактивацію мікроорганізмів зубного нальоту у групі з субкомпенсованим перебігом карієсу склав 0,1, 0,64 та, 0,84 відповідно. За допомогою однофакторного дисперсійного аналізу встановлено, що вплив фотоактивованої дезінфекції у другій групі складає 0,92.

Оцінювання впливу чинників, що вивчалися нами при проведенні досліду у третій групі мало наступні результати: доля впливу низькоінтенсивного лазерного випромінювання на придушення зростання патогенної мікрофлори зубного нальоту при проведенні досліду склала 0,13, частка впливу розчину етакридину лактату - 0,62, а доля їх взаємодії - 0,88. Результати проведення однофакторного дисперсійного аналізу: вклад фотоактивованої дезінфекції складає 0,93.

Незначні розбіжності у значеннях, що були отримані при проведенні одно- та двофакторного дисперсійного аналізу пояснюються тим, що багатомірний дисперсійний аналіз є робастним, тобто він не дуже чутливий до порушення ряду вихідних припущень, таких як нормальність розподілу і однорідність дисперсій в групах. Проте для нього принципово важливим є припущення про лінійність моделі та незалежності впливу предикторів на вихідну змінну. Тільки в цьому випадку, можливо, розділити вплив кожного фактора. Ми знаємо, в нашому випадку це не так. Але іншого способу поки немає. Тому до отриманих оцінок треба ставитися обережно, віддаючи перевагу не величині частки впливу, а самому факту його наявності.

Кількісна характеристика антимікробної дії фотоактивованої дезінфекції на мікрофлору зубного нальоту фісур перших постійних молярів наведена на рисунку 6.5.

Рис.6.5

Кількісна характеристика антимікробної дії фотоактивованої дезінфекції на мікрофлору зубного нальоту фісур перших постійних молярів

Приклад результатів, отриманих при проведенні експериментального дослідження наведено на малюнку 6.6.

Мал. 6.6 а Мал. 6.6 б

Мал. 6.6 в Мал. 6.6 г

Мал. 6.6 а - г. Експериментальне визначення антимікробної дії фотоактивованої дезінфекції на мікрофлору зубного нальоту: а) кількість колоній, що зросли у контролі; б) кількість колоній, що зросли після опромінення лазерним світлом протягом 120с; в) кількість колоній, що зросли після дії етакридину лактату протягом 60с; г) кількість колоній, що зросли після дії фотоактивованої дезінфекції (етакридину лактат 60с + НІЛВ 120с).

Важливо зазначити той факт, що в 27 експериментах росту бактерій не було отримано, що розглядається нами як стерилізуючий ефект (мал. 6.7).

Мал. 6.7 а Мал. 6.7 б

Мал. 6.7 в Мал. 6.7 г

Мал. 6.7 а - г. Експериментальне визначення антимікробної дії фотоактивованої дезінфекції на мікрофлору зубного нальоту: а) кількість колоній, що зросли у контролі; б) кількість колоній, що зросли після опромінення лазерним світлом протягом 120с; в) кількість колоній, що зросли після дії етакридину лактату протягом 60с; г) кількість колоній, що зросли після дії фотоактивованої дезінфекції (етакридину лактат 60с + НІЛВ 120с).

Аналізуючи антимікробну дію фотоактивованої дезінфекції на мікрофлору зубного нальоту фісур перших постійних молярів, слід було встановити її антибактеріальні та протигрибкові властивості.

За обраною методикою наявність синергідності між фізичним фактором та антисептичним препаратом у виявах антимікробної активності досліджена у відношенні до референтних та клінічних штамів піогенних мікроорганізмів в умовах суміщення дії 0,1% водного розчину етакридину лактату з лазерним світлом синього спектру з довжиною хвилі 445 нм.

Аналіз даних таблиці 6.7, свідчить про диференційну залежність у виявах синергідної сумісності між низькоінтенсивним опроміненням та синтетичним антисептичним препаратом від таксономічної належності використаних тест-штамів до грампозитивних або грамнегативних мікроорганізмів. Так, доведено, що при дії на грампозитивні тест-штами низькоінтенсивне опромінення при експозиції 120 секунд виявляє суттєву синергідну сумісність з розчином етакридину лактату у комплексному антимікробному ефекті.

Таблиця 6.7

Антимікробний вплив фотоактивованої дезінфекції на мікробну популяцію мікрофлори зубного нальоту фісур перших постійних молярів

Тест-штами

Походження

Контроль

Дослід

S.

aureus

референтний

15,4±1,6

1,62±1,0*

клінічний

93,5±6,7

9,5±2,2*

S.

viridans

референтний

32,3±1,4

4,1±0,8*

клінічний

83,5±4,5

8,7±2,8*

S.

mutans

референтний

29,8±1,5

5,5±1,8*

клінічний

93,6±5,3

14,4±2,8*

Candida

albicans

референтний

29,5±2,2

3,4±4,2*

клінічний

75,4±7,3

8,7±6,5*

Примітка: * - статистично значущі розбіжності у співставленні даних контролю та досліду, р<0,05

Таким чином, в ході проведеного дослідження встановлена виражена антимікробна дія комбінованого впливу 0,1% водного розчину етакридину лактату та лазерного випромінювання синього спектру з довжиною хвилі 445 нм на мікрофлору зубного нальоту фісур перших постійних молярів. В усіх дослідних групах визначено достовірне зниження мікробного числа (ефективність фотоактивованої дезінфекції склала 92-100%) порівняно з даними контрольних висівів.

РОЗДІЛ 7

КЛІНІЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ

Для оцінки клінічної ефективності запропонованого методу профілактики фісурного карієсу перших постійних молярів нами проводилась кількісна та якісна оцінка якості герметизації.

Клінічна оцінка стану тверді тканини/герметик в балах через 3 місяці після герметизації подані у таблиці 7.1.

Таблиця 7.1

Клінічна оцінка стану тверді тканини/герметик в балах через 3 місяці після герметизації

Бальна оцінка

1 група

(основна)

2 група

(контрольна)

1 підгрупа (інвазивна герметизація)

2 підгрупа (неінвазивна герметизація)

1 підгрупа (інвазивна герметизація)

2 підгрупа (неінвазивна герметизація)

0

100%

100%

100%

100%

1

0

0

0

0

2

0

0

0

0

3

0

0

0

0

4

0

0

0

0

5

0

0

0

0

Як бачимо із наведених даних через 3 місяці в усіх підгрупах не виявлено порушення стану тверді тканини/герметик. Кількість зубів із високою якістю герметизації склала 100%.

Через 6 місяців після герметизації в основній групі збереглася та ж тенденція, відмінний стан герметика був визначений у 100% випадків при проведенні інвазивної герметизації та у 98% випадків при застосуванні неінвазивної герметизації. Однак, у контрольній групі з'явились ознаки порушення клінічного стану герметика. Так, у підгрупі, де застосовували інвазивну герметизацію розповсюдженість зубів з відмінним станом герметика знизилась до 90,2%, а у підгрупі з неінвазивною герметизацією - до 89,5%. Тобто у першій підгрупі кількість зубів з частковою відсутністю герметика склала 9,8%, у другій підгрупі - 8,6% та 1,9% - зуби з повною відсутністю герметика (табл. 7.2).

Таблиця 7.2

Клінічна оцінка стану тверді тканини/герметик в балах через 6 місяців після герметизації

Бальна оцінка

1 група

(основна)

2 група

(контрольна)

1 підгрупа (інвазивна герметизація)

2 підгрупа (неінвазивна герметизація)

1 підгрупа (інвазивна герметизація)

2 підгрупа (неінвазивна герметизація)

0

100%

98%

90,2%

89,5%

1

0

0

0

0

2

0

0

0

0

3

0

2%

9,8%

8,6%

4

0

0

0

1,9%

5

0

0

0

0

Результати вивчення якості герметизації перших постійних молярів через 12 місяців в основній та контрольній групах наведені у таблиці 7.3.

Таблиця 7.3

Клінічна оцінка стану тверді тканини/герметик в балах через 12 місяців після герметизації

Бальна оцінка

1 група

(основна)

2 група

(контрольна)

1 підгрупа (інвазивна герметизація)

2 підгрупа (неінвазивна герметизація)

1 підгрупа (інвазивна герметизація)

2 підгрупа (неінвазивна герметизація)

0

93,2%

94,9%

78,1%

72,4%

1

0

0

0

0

2

0

0

0

0

3

6,8%

5,1%

7,3%

7,6%

4

0

0

12,2%

15,2%

5

0

0

2,4%

4,8%

Аналіз результатів поданих у таблиці свідчить про значну різницю стану тверді тканини/герметик в основній та контрольній групах. В основній групі зберігається добрий стан герметика: кількість таких зубів при інвазивній герметизації складає 93,2%, при неінвазивній - 94,9%. Порушення стану виявляється в частковій відсутності у 6,8% зубів в першій підгрупі та в 5,1% - у другій.

В контрольній групі визначено значне порушення якості герметизації. В підгрупі інвазивної герметизації в 78,1% випадків герметик був збережений, при цьому 7,3% зубів частково не мали герметика, в 12,2% зубів відмічена повна відсутність герметика, фісурний карієс був визначений у 2,4% зубів. Через 12 місяців в підгрупі з неінвазивною герметизацією лише в 72,4% зубів був збережений герметик; повна втрата герметика визначена в 15,2% випадків, часткова - в 7,6% випадків, карієс діагностовано в 4,8% зубів.

Динамічні зміни стану герметика через різні часові проміжки в усіх підгрупах наведені на рисунках 7.1 - 7.4.

Рис. 7.1

Порівняльна характеристика клінічної оцінки 0 балів (герметик без змін) в усіх підгрупах через різні часові проміжки

В основній групі протягом всього часу спостереження реєструвалась майже повна збереженість герметику (0 балів) - 94,9-100%. В контрольній групі кількість таких зубів зменшувалась з часом від 90,2% до 72,4% (рис. 7.1).

Зміна кольору герметика (1 бал) не була визначена ні в одній групі.

Ні в основній, ні в контрольній групах нами не було встановлено порушення крайового прилягання герметика (2 бали).

Рис. 7.2

Порівняльна характеристика клінічної оцінки 3 бали (часткова відсутність герметика) в усіх підгрупах через різні часові проміжки

Часткова відсутність герметика (3 бали) в основній групі відмічалась в поодиноких випадках (рис. 7.2) і лише через рік (до 6,8%). В контрольній групі зуби з частковою відсутністю герметика реєструвались вже через 6 місяців (до 9,8%).

Рис. 7.3

Порівняльна характеристика клінічної оцінки 4 бали (повна відсутність герметика) в усіх підгрупах через різні часові проміжки

Повна відсутність герметика (4 бали) в основній групі не була зареєстрована (рис. 7.3). В контрольній групі цей показник мав тенденцію до збільшення з часом і через рік склав 12,2 - 15,2%.

Рис. 7.4

Порівняльна характеристика клінічної оцінки 5 балів (наявність карієсу) в усіх підгрупах через різні часові проміжки

Наявність карієсу (5 балів) в основній групі не була встановлена навіть через рік після герметизації (рис. 7.4). В контрольній групі такі випадки були зареєстровані через 12 місяців у 2,4 % (інвазивна герметизація) та 4,8% (неінвазивна герметизація) випадків.

Клінічне визначення якості герметизації ми також проводили за допомогою індексної системи G. Ryge, модифікованої для оцінювання герметиків (табл. 7.4 - 7.6).

Таблиця 7.4

Клінічна оцінка герметика через 3 місяці після герметизації

Клінічні групи

Крайове прилягання

Збереження герметика

Розвиток карієсу в фісурах зубів

Шорсткість поверхні герметика

Зміна кольору по краю герметика

А

В

А

В

С

А

В

А

В

С

А

В

С

Й ІГ

100

-

100

-

-

100

-

100

-

-

100

-

-

Й НГ

100

-

100

-

-

100

-

100

-

-

100

-

-

ЙЙ ІГ

100

-

100

-

-

100

-

100

-

-

100

-

-

ЙЙ НГ

100

-

100

-

-

100

-

100

-

-

100

-

-

Через 3 місяці після герметизації в основній та контрольній групах усі критерії відповідали оцінці Alfa:

Таблиця 7.5

Клінічна оцінка герметика через 6 місяців після герметизації

Клінічні групи

Крайове прилягання

Збереження герметика

Розвиток карієсу в фісурах зубів

Шорсткість поверхні герметика

Зміна кольору по краю герметика

А

В

А

В

С

А

В

А

В

С

А

В

С

Й ІГ

100

-

100

-

-

100

-

100

-

-

100

-

-

Й НГ

100

-

98

2

-

100

-

98

2

-

100

-

-

ЙЙ ІГ

100

-

90,2

9,8

-

100

-

95,1

4,9

-

100

-

-

ЙЙ НГ

100

-

89,5

8,6

1,9

100

-

95,2

4,8

-

100

-

-

Через 6 місяців після герметизації зуби в усіх групах за критерієм «крайове прилягання», «зміна кольору по краю герметика» та «розвиток карієсу в фісурах зубів» мали оцінку Alfa. При зондуванні герметика у поодиноких випадках поверхня герметика була подібна до поверхні білого каменя або композита, що містить субмікронний наповнювач, таким зубам була присвоєна оцінка Bravo (в основній групі в підгрупі неінвазивної герметизації - 2%, в контрольній групі в підгрупі інвазивної герметизації - 4,9%, в контрольній групі в підгрупі неінвазивної герметизації - 4,8%). В основній групі при оцінюванні збереження герметика оцінку Alfa мали 98 - 100% зубів. В контрольній групі в підгрупі інвазивної герметизації встановлено порушення збереження герметика у 9,8% випадків (оцінка Bravo); в підгрупі неінвазивної герметизації оцінку Bravo мали 8,6% випадків, оцінку Charlie - 1,9%.

Таблиця 7.6

Клінічна оцінка герметика через 12 місяців після герметизації

Клінічні групи

Крайове прилягання

Збереження герметика

Розвиток карієсу в фісурах зубів

Шорсткість поверхні герметика

Зміна кольору по краю герметика

А

В

А

В

С

А

В

А

В

С

А

В

С

Й ІГ

100

-

93,2

6,8

-

100

-

95,5

4,5

-

100

-

-

Й НГ

100

-

94,9

5,1

-

100

-

96

4

-

100

-

-

ЙЙ ІГ

100

-

78,1

7,3

12,2

97,6

2,4

95,1

4,9

-

100

-

-

ЙЙ НГ

100

-

72,4

7,6

15,2

95,2

4,8

93,3

6,7

-

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены