Патогенетичне обґрунтування поєднаного застосування гіалуронової кислоти та кверцетину в комплексному лікуванні хронічного катарального гінгівіту (експериментально-клінічне дослідження)

Була досліджена роль ГК у вірулентності стрептококів групи А - періодичні ін'єкції ферменту мишам пригнічували розвиток процесу і зменшували загибель тварин, а одноразове введення ферменту або ензиматична обробка стрептококів не гальмували інфекційного процесу [21, 106]. В експерименті показано, що ГК перешкоджає поширенню черевнотифозної, дизентерійної, антирабічною і вакцин БЦЖ, дифтерійного та правцевого анатоксинів при внутрішньошкірному введенні. Накопичені відомості про здібності гіалуронідаз деполімеризувати і розщеплювати ГК, послужили підставою для припущення про роль гіалуронідази мікробів як чинника, що сприяє інвазії мікробів і прискоренню всмоктування в організм виділених ними токсинів шляхом зміни тканинної та судинної проникності [21, 106, 108].

Доведено значення цих факторів у патогенезі променевої хвороби - зниження резистентності опроміненого організму до інфекції. У дослідах in vitro виявлено деполімеризучий вплив рентгенівських променів на ГК [106].

Встановлено участь гіалуронату натрію на ранніх стадіях ембріогенезу в розвитку зубного епітелію [143]. Гіалуронова кислота є необхідним компонентом непошкоджених, здорових ясен і слизової оболонки порожнини рота. Вона має тенденцію концентруватися в поверхневих шарах епітелію ясен. Тут ГК діє як бар'єр, надаючи стійкості й еластичності сполучній тканині пародонту - ГК виконує й суто механічний захист від проникнення хвороботворних агентів, хімічних речовин, протидіє поширенню бактерій, лізуючій дії гіалуронідази бактерій. Водневі зв'язки гіалуронової кислоти можуть зв'язувати і інактивувати деякі з ферментів бактерій, що викликають запалення. Так, в області вогнища запалення утворюється в'язка зона з кислотними властивостями, що погіршує умови існування мікробів, ускладнює їх інвазію в навколишні тканини [143]. Гіалуронова кислота регулює клітинну проникність і зменшує підвищену проникність капілярів.

Враховуючи, що ГК в місці її накопичення володіє властивістю знижувати проникність тканин, то, отже, вона може подовжувати дію деяких ліків, зокрема, місцевих анестетиків [10, 147].

На думку Pirnazar et al., ГК має бактеріостатичну, протизапальну дію. Також дослідження цих авторів виявили, що ГА бактеріостатично по-різному діє на бактеріальні штами, в залежності від його молекулярної маси і концентрації. Високі концентрації з середньою молекулярною вагою ГА чинили найбільший бактеріостатичний ефект, особливо на Actinobacillus actinomycetem comitans, Prevotella Oris, золотистого стафілокока. Результати цього дослідження припускають, що ГА молекулярною масою 1,300 Да може бути використаний для мінімізації бактеріальних забруднень[104].

ГА гель з високим молекулярною вагою знижує проліферацію клітин у яснах - епітеліальних клітин, фібробластів і лімфоцитів, зменшує запалення, покращує стан пародонта у пацієнтів з хронічним процесом [14].

Деякі автори розглядають пародонтоз як один з видів коллагеноза з порушенням обміну колагенових білків, говорячи про роль системи ГК - гіалуронідаза в етіології та патогенезі [74].

Показана ефективність застосування гіалуронана в терапії гінгівіту [14, 104]. Запропонована композиція на основі гіалуронової кислоти, яка використовується у стоматології для зупинки кровотеч з ясен, викликаних екстракцією зуба або патологічним процесом (пародонтоз), що представляє собою водний, переважно 1-2%-ний розчин гіалуронової кислоти, що додатково містить іони хрому (3+) [133].

В щелепно - лицьовій хірургії ГК знайшла своє застосування при лікуванні екстракційних альвеол, які погано гояться. Покращує клінічні якості і фіксацію матеріалів для регенерації кістки в місцях їх застосування; в області латеральної аугментаційної хірургії - як альтернатива мембран; в імплантології - для лікування і профілактики періімплантиту[77, 151, 177].

Була вивчена можливість застосування ГК в терапії генералізованого пародонтиту, гіпертрофічного та ерозивно-виразкового гінгівіту. Позитивні результати обґрунтовані поліпшенням постачання тканин киснем, тим самим зниженням рівня тканинної гіпоксії з нормалізацією енергетичного обміну, структури епітелію ясен та посилення його захисної функції [14].

Таким чином, після вивчення властивостей ГК, вона знайшла широке застосування в багатьох напрямках медицини. Ще радянськими вченими показано можливість її використання в стоматології, що підтверджується дослідженнями останніх років [39, 155, 167].

Оскільки ГК являє собою фізіологічну субстанцію, це дозволяє без обмежень використовувати її у дітей, вагітних, осіб похилого віку.

Порушення стану міжклітинної речовини може бути як причиною ЗЗП, так і фактором, що ускладнює їх лікування.

Недостатність освітленості цього питання в літературі з одного боку, перспективність застосування ГК та її препаратів як біологічного протектора при корекції багатьох патологічних процесів, зокрема, в тканинах пародонту, з іншого боку, говорять про необхідність подальшого вивчення ефективності її використання у стоматології.

1.4 Використання кверцетину в медицині і стоматології

Кверцетин являє собою аглікон багатьох рослинних флавоноїдних глікозидів, у тому числі і рутина, що утворюється і накопичується виключно в рослинних мікроорганізмах [100]. Як і всі флаваноїди, кверцетин має властивості вітаміну Р - здатний зміцнювати стінки судин, знижувати проникність судин, запобігати розвитку локальних крововиливів, пов'язаних з антиоксидантним, мембраностабілізуючим впливом [96, 185]. Крім того, біофлаваноїди володіють і цитопротекторными властивостями, здатністю пригнічувати активність ферментів, що регулюють розвиток запалення. Кверцетин має протизапальний ефект, в результаті блокади ліпооксигеназного шляху метаболізму арахідонової кислоти, знижує синтез лейкотрієнів, серотоніну та інших медіаторів запалення [61, 78, 165, 248].

Кверцетин захищає ДНК від ушкоджуючої дії перекису водню та інших активних форм кисню [253].

Кверцетин у дослідах in vitro пригнічує протеолітичну активність протеасом з кардіоміоцитів, що в значній мірі визначає його кардіопротекторну активність [111].

Отримані дані про захисну дію кверцетину та інших флаваноїдів щодо ключового ферменту вуглеводного обміну глюкозо-6-фосфатдегідрогенази [25].

Кверцетин, дигідрокверцетин, та інші флаваноїди захищають клітини печінки від апоптозу, очевидно, за рахунок своєї антиоксидантної активності [73].

Найбільшу кількість робіт опубліковано про застосування кверцетину в кардіології, зокрема, при кардіоміопатіях і при інфаркті міокарда [19, 52, 85, 86, 121, 128, 132].

Накопичений досвід по застосуванню кверцетину в онкології [110, 236], в якості нейропротекторного засобу [23, 166], при остеопенії та остеоартрозі [118, 230], при гострій язві шлунка [198, 199], при різних інтоксикаціях [17, 71, 240, 249], при атеросклерозі [32, 138, 235], при нирковій недостатності [43, 195].

Незважаючи на настільки широке застосування кверцетину в різних галузях медицини, в стоматології його застосування досить обмежене [100]. В роботі Россаханової Л.М. [154] показано остеотропні властивості кверцетину та обгрунтовано його застосування в якості лікувально-профілактичного засобу при генералізованому пародонтиті.

Перше застосування кверцетину в стоматології було здійснено проф. Р.Н.Вишняк в 1996-1997рр.. В роботі проф. Борисенко А. В. [100] було досліджено вплив кверцетину на показники перекисного окислення ліпідів у крові з ясен пацієнтів з хронічним перебігом ГП. В щелепно-лицьовій хірургії кверцетин знайшов застосування при лікуванні альвеоліту щелеп [27].

Таким чином, кверцетин, в силу багатоплановості своєї біологічної дії, безпечності та доступності, може зайняти гідне місце в арсеналі лікувально-профілактичних засобів, застосовуваних при стоматологічних захворюваннях [84, 100, 102, 137].

На сьогоднішній день вирішено багато питань, що стосуються не тільки розуміння суті патологічного процесу в тканинах пародонту за участю ГК та кверцетину, але і розроблені різні підходи в лікуванні ЗЗП.

Отже, наведений огляд сучасного стану проблеми етіопатогенезу та лікування гінгівіту дає підстави для рішення цілого ряду питань, що стосуються даної наукової спрямованості.

Величезна кількість профілактичних і лікувальних заходів сьогодні не взмозі зупинити зростання поширеності захворювань пародонту. Принцип комплексності лікування повинен охоплювати всі ланки патогенезу даної групи захворювань, однак, на жаль, такий підхід не завжди можливий. Швидкі темпи наукового пошуку нових механізмових аспектів захворювань пародонту вимагають підключення нових методів терапевтичного втручання, нових груп медикаментів. До таких належать препарати на основі гіалуронової кислоти.

Таким чином, недостатність освітленості цього питання в літературі з одного боку, перспективність застосування ГК та її препаратів як біологічного протектора при корекції багатьох патологічних процесів, зокрема, в тканинах пародонта, з іншого боку, говорять про необхідність подальшого вивчення ефективності її використання в пародонтології.

Результати досліджень, описані в даному розділі, опубліковані в наступних наукових працях:

1. Патофизиологические механизмы лечебно-профилактического действия биофлавоноидов / А.П. Левицкий, О.А. Макаренко, И.А. Селиванская [и др.] // Таврический медико-биологический вестник. ? 2012. ? Т.15. ? №3, ч.2(59). ? С.350.

2. Соколова И.И. Значение гиалуроновой кислоты в медицине и стоматологии/ И.И. Соколова, Н.Л. Хлистун // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологи. Сборник научных трудов. - вып.11, ч.2, Харьков, 2015. - с.105-110.

3. Соколова И.И. Роль гиалуронидазы в патогенезе дистрофически-воспалительных заболеваний пародонта / И.И. Соколова, Н.Л. Хлистун, А.П. Левицкий // Вісник стоматології.?2012.? Спец.выпуск№6.? С.125.

4. Хлистун Н.Л. Роль гиалуроновой кислоты в течении воспалительного процесса и поддержании тканевого гомеостаза в пародонте / Н.Л. Хлистун // Сучасні можливості стоматології: Збірник тез ІІ Слобожанської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів у рамках ІІІ Слобожанського стоматологічного форуму. Харків, 22 листопада 2013. ? Харків, 2013. ? С.103-104.

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Для досягнення поставленої мети проведено експериментальні, клінічні і лабораторні дослідження.

2.1 Матеріали і методи експериментальної частини дослідження

Експериментальні дослідження проводилися на базі ДУ Інститут стоматології НАМН України, м. Одеса (заст. директора з наукової роботи ? д.б.н., професор А. П. Левицький).

Матеріали і реактиви

При виконанні дисертації були використані наступні матеріали:

- бджолина отрута модифікована (фармакопейний препарат, Україна);

- протамін сульфат (Р. п. МОЗУ № UA/9616/01/01 від 13.05.09. №331 виробництва ЗАТ «Індар»Україна");

- ліпополісахарид (кишковий ендотоксин, ЛПС), препарат «Пірогенал» (Р.п. № 257/11-300200000 від 21.07.2011, виробництва «Медгамал» (Росія);

- гіалуронова кислота з стрептокока (виробництва «Sigma», США);

- гель «Генгігель» (Гігієнічний висновок МОЗ № 05.03.02-03/72684 від 13.11.2009, виробник фірма «Raicerfarma», s.r.j., Італія);

- Квертулін (Гігієнічний висновок МОЗ № 05.03.02-06/44464 від 17.05.2012, виробництва НВА «Одеська біотехнологія» (Україна);

- культура Micrococcus lysodeikticus (штам 26С5, ацетоновий порошок, виробництва Росії);

- реактив Несслера (виробництва «Sigma», США);

- КМЦ-Na-сіль харчова, виробництва РФ).

Перелік експериментальних серій

Всього було проведено 9 серій експериментальних досліджень з вико-ристанням 248 білих щурів лінії Вістар (таблиця 2.1.1).

Таблиця 2.1.1 Перелік експериментальних серій досліджень

№№ з/п	Назва серії	Число щурів	Патогенний фактор/лікувальний препарат	Об'єкти дослідження
1	Гінгівіт БО (стоматит, пародонтит)	40	Бджолина отрута	Ясна, щока, альв. кістка
2	Протаміновий гінгівіт (стоматит, пародонтит)	42	Протамін сульфат	Ясна, щока
3	Порівняльна оцінка гінгівіту та протамінового гінгівіту	22	Бджолина отрута Протамін сульфат	Ясна
4	Дисбіотичний гінгівіт	14	Лінкомицин	Ясна
5	Ендотоксиновий гінгівіт	12	ЛПС	Ясна
6	Лікувальна дія гіалуронової кислоти при гінгівіті	36	Бджолина отрута Протамін сульфат Гіалуронова к-та	Ясна, щока, сиворотка крові
7	Лікувальна дія кверцетину при гінгівіті	28	ЛПС Квертулін	Ясна
8	Лікувальна дія кверцетину при гінгівіті	24	ЛПС, Квертулін	Ясна, альв. кістка
9	Лікувальна дія кверцетину та ГК при гінгівіті	30	ЛПС, Квертулін, ГК	Ясна
	Всього	248

1. Гінгівіт БО (стоматит, пародонтит). В роботі був використаний фармакопейний препарат бджолиної отрути, який вводили до складу 2,5% - вого гелю натрієвої солі КМЦ у концентрації 5 мг/мл. Гель з бджолиною отрутою в кількості 0,5 мл наносили на ясна щурів (щури лінії Вістар, самки, 15 місяців, жива маса 280±12 г, всього 40 голів). Протягом 30 хвилин після нанесення гелю на слизову щури позбавлялися корму та води. Після забою тварин під тіопенталовим наркозом (20 мг/кг), шляхом тотального кровопускания з серця, висікали ясна і ділянку кісткової тканини альвеолярного відростка нижньої щелепи. У гомогенатах ясен визначали рівень маркерів запалення: концентрацію малонового діальдегіду (МДА) і активність еластази [18], активність уреази та лізоциму [184], а також активність антиоксидантного ферменту каталази [18]. За співвідношенням відносних активностей уреази та лізоциму розраховували ступінь дисбіозу у яснах [134 ], а за співвідношенням активності каталази та концентрації МДА - антиоксидантно-прооксидантний індекс АПІ [18]. У гомогенаті кісткової тканини альвеолярного відростка визначали загальну протеолітичну активність (ОПА) за розщепленням казеїну [206], активність еластази, використовуючи синтетичний субстрат [206], а також активність лужної (ЛФ) і кислої (КФ) фосфатаз [206]. За співвідношенням активностей ЗПА і еластази розраховували індекс коллагеноутворення (ІКУ), а за співвідношенням ЛФ/КФ - індекс мінералізації (ІМ) [183].

2. Протаміновий гінгівіт (стоматит, пародонтит).

Гель протамін сульфату готували на 2,5% - вому розчині натрієвої солі КМЦ, що містить 0,25; 0,50 або 1,00 мг/мл протамін сульфату.

Експерименти були проведені на 42 білих щурах лінії Вістар (самки, 10 місяців, середня жива маса 280±15 г). Всі щури були розділені на 4 групи: 1-ша - норма; 2-га - одержували гель протамін сульфату з концентрацією 0,25 мг/мл, 3 я - гель з концентрацією 0,50 мг/мл і 4 я гель з концентрацією 1,00 мг/мл Аплікації на слизову оболонку порожнини рота гелю з протаміном робили щодня в дозі 0,5 мл на щура. Половина щурів 2-ої, 3 та 4-ї груп отримували аплікації один раз і виводилися з експерименту на 2-й день. Друга половина щурів отримувала гель три дні і умертвлялась на 4 й день. Умертвіння щурів здійснювали під тіопенталовим наркозом (20 мг/кг) шляхом тотального кровопускання із серця. Висікали ясна і отримували сироватку крові, які зберігали до дослідження при -30єС.

3. Порівняльна оцінка гінгівіту, викликаного бджолиною отрутою і протамінового гінгівіту.

В роботі були використані протамін сульфат 1%-вий розчин (виробник ЗАТ "Індар", Україна), бджолина отрута, гіалуронова кислота, Na-сіль ("Sigma", США), овальбумін ("Sigma", США), карбоксиметилцелюлоза Na-сіль (КМЦ) очищена (Росія). Інші реактиви - вітчизняного виробництва.

Гелі готували на 2,5% - ному розчині КМЦ, що містить 10 мг/мл бджолиної отрути або 1,0 мг/мл протамін сульфату.

Експерименти були проведені на 22 білих щурах лінії Вістар (самці, 13 місяців, середня маса 280±15г), розділених на 3 групи: 1-ша група - норма (8 щурів), 2 - га група (7 щурів) отримували аплікації на слизову оболонку рота гель з бджолиною отрутою по 0,25 мл на щура 2 дні (тривалість аплікації 5 хвилин), 3-тя група (7 щурів) отримували аплікації гелю з протаміном по 0,5 мл на щура також протягом 2 днів.

Тварини виводилися з експерименту на 8 й день досліду під тіопенталовим наркозом (20 мг/кг) шляхом тотального кровопускання із серця. Тривалість експерименту була визначена в попередній серії досліджень. У тварин висікали ясна і отримували сироватку крові, яку зберігали до дослідження при ?30°С.

4.Дисбіотичний гінгівіт.

У серії № 4 досліджували вплив лінкоміцину, що вводився з питною водою в дозі 60 мг/кг живої маси щурів протягом 5 днів [Левицький та ін, 2007]. Умертвіння тварин здійснювали на 15-й день під тіопенталовим наркозом (20 мг/кг) шляхом тотального кровопускання із серця. Висікали ясна і отримували сироватку крові, які зберігали до дослідження при -30єС.

5. Ендотоксиновий гінгівіт у щурів відтворювали шляхом аплікації на СОПР гелю КМЦ-Na-сіль, що містить 50 мкг/мл ліпополісахариду в дозі 0,5 мл на щура. Тривалість досліду - 2 дні. Тварин виводили з експерименту під тіопенталовим наркозом (20 мг/кг) шляхом тотального кровопускання з серця. Висікали ясна і отримували сироватку крові, які зберігали до дослідження при -30єС.

6. Лікувальна дія гіалуронової кислоти при гінгівіті і стоматиті.

В якості стандарту використовували высокоочищену гіалуронову ки-слоту у вигляді натрієвої солі виробництва фірми "Sigma" (США). В якості джерела гіалуронової кислоти використовували гель для ясен "Генгігель" виробництва фірми "Raicerfarma" s.r.j., Італія. Гель випускається в тубах по 20г, концентрація в ньому високомолекулярної гіалуронової кислоти становить 0,2% (або 2 мг/мл). З "Генгігеля" готували 10% ний робочий гель на 2,5%-ної карбоксиметилцеллюлозі (КМЦ) натрієвої солі, тобто кінцева концентрація гіалуронової кислоти в гелі, який наносили на слизову оболонку була 0,2 мг/мл.

Дію гіалуронової кислоти визначали на токсичній та протаміновій моделі гінгівіту.

- У першому досліді було використано 22 щури лінії Вістар (самці, 13 місяців, середня жива маса 280±15г). У 14 з цих щурів відтворювали експериментальний гінгівіт [180, 186], використовуючи аплікації на ясна по 0,25 мл гелю, що містить бджолину отруту (10 мг/мл). Аплікації здійснювалися дворазово в 1-й і 2- й дні досліду. Починаючи з 1-го дня досліду, 7 щурам з цієї серії здійснювали один раз в день аплікації на слизову оболонку порожнини рота (СОПР) робочого гелю з гіалуронової кислотою в кількості 0,5 мл на щура (доза гіалуронової кислоти становила 0,36 мг/кг в день). Аплікації гелю здійснювали щоденно протягом 7 днів.

- У другому досліді використовували протамін сульфат виробництва ЗАТ "Індар", Україна у вигляді 1%-вого розчину (1000 м.о./мл). Гель, що містить протамін сульфат, готували на 2,5%-вому розчині карбоксиметилцелюзи натрієвої солі з кінцевою концентрацією протамін сульфату 0,1 мг/мл.

В якості препарату гіалуронової кислоти використовували гель для ясен "Генгігель", виробництва фірми "Ricefаrma s.r.J." (Італія), розведений 2,5% ним розчином КМЦ до кінцевої концентрації гіалуронової кислоти 0,2 мг/мл.

Досліди були проведені на 22 білих щурах лінії Вістар (самці, 13 місяців, середня маса 280±15 г), розподілених на 3 групи: 1- ша (8 щурів) норма, 2-га (7 щурів) протаміновий гінгівіт, який викликали шляхом на-несення на СОПР 0,5 мл гелю з протамін сульфатом один раз на день протягом 2 днів, і 3-тя група (7 щурів) протаміновий гінгівіт + гель з гіалуронової кислотою, який наносили щодня по 0,5 мл протягом 7 днів.

Умертвіння тварин проводили на 8- й день під тіопенталовим нар-козом (20 мг/кг) шляхом тотального кровопускання із серця. Висікали ясна і отримували сироватку крові, яку зберігали до дослідження при -30°С.

- у третьому досліді використовували наступні матеріали: бджолина отрута ("Sigma", США), протамін сульфат (розчин для ін'єкцій, 1000 мо/мл; ЗАТ "Індар", Україна), препарат гіалуронової кислоти "Генгігель" (0,2 % гіалуронова кислота, Ricerfarma, Італія). Всі інші реактиви - закордонного виробництва.

Експерименти були проведені на 36 щурах лінії Вістар (самці, 13 місяців, масою 286 ± 15 г), які були розділені на 5 груп: 1-ша група - контроль (інтактні, 8 щурів); 2-а група (7 щурів) - експериментальний сто-матит (СБО), який викликали аплікаціями на СОПР суспензією бджолиної отрути (10 мг/мл) в дозі 0,25 мл один раз на день протягом 2 днів; 3-я група (7 щурів) - СБО + гелі «Генгігель» (10 %-вий, вміст гіалуронової кислоти 0,2 мг/мл), аплікації на СОПР по 0,5 мл щодня протягом 7 днів; 4-а група (7 щурів) - експериментальний стоматит, який викликали аплікаціями на СОПР по 0,5 мл гелю з протамін сульфатом (0,1 мг/мл, основа 2,5 % КМЦ натрієва сіль) протягом 2 днів (СП); 5-а група (7 щурів) - СП + аплікації гель «Генгігель» в такому ж дозуванні, як в 3-ій групі.

Умертвіння тварин проводили на 8-ий день під тіопенталовим нар-козом (20 мг/кг) шляхом тотального кровопускання із серця. Висікали слизову щоки і язика, які зберігали до дослідження при - 30 0. В гомогена-тах СОПР (50 мг/мл 0,05 М трис-НСl буфері, рН 7,5) визначали рівень мар-керів запалення [18]: концентрацію малонового діальдегіду (МДА) і ак-тивність еластази.

7. Лікувальна дія кверцетина при гінгівіті.

В якості джерела кверцетину був використаний препарат Квертулін [57], виробництва НПА «Одеська біотехнологія», який вводили у складі 2,5%-го гелю карбоксиметилцеллюлози, натрієвої солі (КМЦ) в концентрації 10 і 20 мг/мл

Модель гінгівіту відтворювали за допомогою аплікацій гелю ЛПС (50 мкг/мл) на 2,5% - вому КМЦ. Як ЛПС використовували препарат «Пірогенал», що містить ЛПС з Salmonella typhy, виробництва «Медгамал», Росія.

Експерименти були проведені на 28 білих щурах лінії Вістар (самці, 340-360 г, вік 12 місяців, розподілених на 4 рівні групи: 1-ша (норма, інтактна), 2-а - аплікації на слизову оболонку порожнини рота і ясна 0,5 мл гелю ЛПС), 3-я - після аплікації гелю ЛПС через 30 хвилин здійснена аплікація 0,5 мл геля, який містить 10 мг/мл Квертуліна, 4-ий - після аплікації гелю ЛПС через 30 хвилин аплікація 0,5 мл гелю містить 20 мг/мл квертуліна.

Умертвіння тварин здійснювали на 2-й день досліду під тіопенталовим наркозом (20 мг/кг) шляхом тотального кровопускання із серця. Висікали ясна і отримували сироватку крові, яку зберігали до дослідження при -30°С.

8. Лікувальна дія кверцетина при гінгівіті.

Нами були виконані аналогічні дослідження з дослідною серією №7, але з використанням гелю, що містить 30 мг/мл квертуліна.

Експерименти були проведені на 24 білих щурах лінії Вістар (самці, 8 місяців, жива маса 320 ± 12 г), яких розподілили на 3 рівних групи: 1-а - норма, 2-а отримувала два дні аплікації гелю ЛПС на ясна в дозі 0,5 мл на один сеанс (всього щур отримувв ЛПС 30 мкг/кг), 3-я отримувала 7 днів аплікації на ясна гелю «Квертулін» (0,5 мл на одну аплікацію, доза квер-туліна 45 мг/кг щодня). Останні два дні через 30 хвилин після нанесення гелю з квертуліном робили аплікацію гелю з ЛПС в такому ж дозуванні, як і в групі № 2.

Тварин виводили з експерименту на 8-й день досліду під тіопенталовым наркозом (20 мг/кг) шляхом тотального кровопускання із серця.

Визначали ступінь атрофії альвеолярного відростка [206] і в гомогенаті ясен визначали рівень маркерів запалення: концентрацію малонового діальдегіду (МДА) [18], активність еластази [18], маркер мікробного обсіменіння - активність уреази [184], показник неспецифічного імунітету - активність лізоциму [184], активність антиоксидантного ферменту каталази [18]. За співвідношенням відносних активностей урези і лізоциму розраховували ступінь дисбіозу за Левицьким [134,184], а за співвідношенням активності каталази та концентрації МДА розраховували антиоксидантно-прооксидантний індекс АПІ [18].

9.Лікувальна дія поєднаного застосування кверцетину і гіалуронової кислоти під впливом на ясна ліпополісахариду.

В роботі використовували ЛПС з Salmonella typhi (препарат «Пірогенал» виробництва фірми «Медгамал», Росія), Квертулін (Гігієнічний висновок МОЗ № 05.03.02-06/44464 від 17.05.2012, виробництва НПА «Одеська біотехнологія» (Україна), гіалуронову кислоту (препарат «Генгігель» виробництва «Racerfarma», Італія).

ЛПС наносився на ясна у складі гелю на основі натрієвої солі карбоксиметилцелюлози (КМЦ).

Експерименти були проведені на 30 білих щурах лінії Вістар (самці, 14 місяців, середня жива маса 400±15г).

Характеристика експериментальних груп представлена в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Характеристика експериментальних груп тварин (у всіх групах n=6)

№ з/п	Групи	ЛПС, мг/кг	Доза лікувального препарату, мг/кг
1	Норма	0	0
2	ЛПС без лікування	50	0
3	ЛПС + кверцетин	50	2,5
4	ЛПС + гіалуронова кислота	50	0,5
5	ЛПС + кверцетин+ГК	50	7,5

Через 30 хвилин після нанесення на ясна ЛПС здійснювали введення відповідного лікувального препарату. Протягом години тварини не мали доступу до їжі.

Умертвіння тварин здійснювали через 24 години під тіопенталовим наркозом (20 мг/кг) шляхом тотального кровопускання із серця. Висікали ясна і зберігали до дослідження при -30 °С.

В експериментальних серіях №2-7, №9 у гомогенатах ясен (20 мг/мл 0,05 М трис-НСl буфера, рН 7,5) визначали наступні біохімічні показники: активність еластази [18], уреази [184], лізоциму [184] і каталази [18], концентрацію малонового діальдегіду (МДА) [18], вміст гіалуронової кислоти нефелометричним методом по взаємодії з овальбуміном (метод Клемента [5]). За співвідношенням активності каталази та концентрації МДА розраховували антиоксидантно-прооксидантний індекс АПІ [18], а за співвідношенням відносних активностей уреази та лізоциму - біохімічний показник ступеня дисбіозу ясен за Левицьким [134, 184].

У сироватці крові визначали ті ж ферменти і вміст МДА.

2.2 Матеріали і методи клінічної частини дослідження

Клінічна характеристика обстеження хворих.

Клініко-лабораторне обстеження і лікування 40 хворих хронічним катаральним гінгівітом (ХКГ) та 12 здорових осіб проведено на базі КЗОЗ «Харківська міська стоматологічна поліклініка № 7» (головний лікар - канд. наук з держ. управління Н.М. Удовиченко). В досліджувану групу відбиралися пацієнти у віці 18 - 35 років без патології прикусу, без фонової патології внутрішніх органів і систем, яка могла б вплинути на перебіг патологічного процесу. При наявності показань, хворі були обстежені у лікаря-терапевта в лікувальних установах за місцем проживання.

Діагностику захворювань пародонта проводили відповідно система-тиці захворювань пародонта за класифікацією М. Ф. Данилевського (1994). Діагноз ставили на підставі скарг хворого, анамнестичних даних, об'єк-тивного огляду, результатів загальних і спеціальних методів дослідження.

Ступінь тяжкості ХКГ визначали за ступенем кровоточивості ясен, гиперемії і ціанозу, набряку і згладженості ясенних сосочків, об'єктивних пародонтальных індексів.

Клінічні методи дослідження.

Були проведені клінічні та спеціальні методи обстеження.

Клінічні методи обстеження хворих включали ретельний збір анамнезу. При цьому важливе значення надавалося з'ясуванню особливостей виникнення та тривалості захворювання, спадкової схильності, характером перебігу, зміни активності перебігу під впливом місцевих або загальних факторів, ефекту проведеного раніше лікування. У анамнез були включені відомості про перенесені в минулому захворювання (характер, тривалість перебігу, відношення до процесів у пародонті - передувало, збігалося, розвивалося пізніше), гігієні порожнини рота (вид зубної пасти, щітки, регулярність застосування, тривалість чищення), шкідливі звички хворого, особливості професійної діяльності, характер харчування, його регулярність, переважання в харчовому раціоні тих чи інших продуктів.

При об'єктивному огляді порожнини рота визначали зовнішній вигляд особи (колір шкірних покривів, синюшність губ, стан регіонарних лімфовузлів; стан присінку порожнини рота (глибина і правильність формування), колір слизової оболонки, вираженість і напруга вуздечок, місце їх прикріплення на альвеолярному відростку, ширину прикріпленої ясни; стан прикусу і форму зубів. Особливу увагу звертали на місцеві подразнюючі фактори, здатні ускладнювати перебіг гінгівіту: вид прикусу, глибину пристінку, розташування вуздечок, якість пломб та протезів, локалізацію і консистенцію зубних відкладень.

При огляді слизової оболонки порожнини рота оцінювали її зволоженість, наявність морфологічних елементів. Оцінюючи стан ясни, визначали її колір, консистенцію, конфігурацію ясенних сосочків, наявність кровоточивості, характер ураження - локальний або генералізований.

Для об'єктивізації стану тканин пародонту клінічні дослідження були доповнені проведенням спеціальних проб та індексів.

Для оцінки гігієнічного стану порожнини рота нами був використаний спрощений індекс гігієни (СІГР) OHI-S (Green, Wermillion, 1969) [114, 150, 224], що дозволяє отримати кількісну оцінку нальоту і зубного каменю. Для цього досліджували вестибулярні поверхні 11, 16, 26, 31 і оральні поверхні 36, 46.

Наліт визначали візуально, зондом або фарбуванням.

Значення індексу:

0 - немає нальоту;

1 - наліт покриває до 1/3 поверхні зуба;

2 - наліт покриває до 2/3 поверхні зуба;

3 - наліт покриває більш 2/3 поверхні зуба.

Індекс зубного нальоту (ІЗН) = сума показників/6.

Значення індексу зубного каменю:

0 - немає нальоту;

1 - над?ясенний зубний камінь покриває до 1/3 поверхні зуба;

2 - над?ясенний зубний камінь покриває до 2/3 поверхні зуба;

3-над?ясенний зубний камінь покриває більш 2/3 поверхні зуба.

Індекс зубного каменю (ІЗК) = сума показників/6.

У нормі спрощений індекс дорівнює одиниці.

Для оцінки вираженості запальних змін в яснах використовували індекс РМА (папиллярно-маргінально-альвеолярний індекс) [75, 150] в модифікації Парма (1960), що дозволяє судити про протяжність і тяжкість симптоматичного гінгівіту. Оцінку запального процесу проводили наступним чином:

- запалення сосочка - 1 бал;

- запалення краю ясен - 2 бали;

- запалення альвеолярної ясни - 3 бали. Оцінювали стан ясен біля кожного зуба. Індекс вираховували за такою формулою:



де 3 - коефіцієнт усереднення.

При втраті зубів виходили з фактичної їх наявності [150].

У нормі індекс РМА дорівнює 0. Чим більше цифрове значення індексу, тим вище інтенсивність гінгівіту.

Оціночні критерії індексу РМА:

30% - легкий ступінь тяжкості гінгівіту;

31-60 % - середній ступінь тяжкості;

61% і вище - важка ступінь.

Методики лікування хронічного катарального гінгівіту

Всі пацієнти були розподілені на 4 групи:

1 - здорові особи.

2 - група порівняння (11 пацієнтів), які отримували загальноприйняту базову терапію, що включає санацію порожнини рота, професійну гігієну порожнини рота: антисептична обробка 0,2% розчином хлоргексидину біглюконату, видалення мінералізованих зубних відкладень механічним методом та за допомогою ультразвукового скейлера (фірма Woodpeker), полірування поверхонь зубів циркулярною щіткою і пастою (Сlean-polish, Kerr) або повітряно - абразивним способом, антибактеріальна терапія препаратом «Метродент» шляхом аплікації на ясенний край 2 рази на день протягом 2-х тижнів [148];

3 - група (12 пацієнтів), яка отримувала в доповнення до базисної терапії аплікації на ясна препарату «Генгігель» виробництва фірми «Raсerfarma» s.r.j. (Італія, гігієнічний висновок № 05.03.02-03/72694 від 13.11.2009 р.) 2-3 рази в день протягом 2-х тижнів. Гель випускається в тубах по 20г, концентрація в ньому високомолекулярної гіалуронової кислоти становить 0,2% (або 2 мг/мл);

4 - група (17 пацієнтів), яка отримувала в доповнення до базисної терапії аплікації «Генгігеля» та прийом всередину препарату «Квертулін» 1 ч. л. 3-4 рази на добу виробництва НВА «Одеська біотехнологія» [76]. Всі пацієнти були навчені правилам індивідуальної гігієни порожнини рота, здійснений підбір індивідуальних засобів гігієни (табл.2.2.3).

У групі порівняння і в двох основних групах збір ротової рідини та її дослідження здійснювали в перший день і через 2 тижні.

Табиця 2.2.3 Розподіл хворих за способом лікування ХКГ

Кількість хворих	Здорові особи	Група порівняння 1-а	Основні клінічні групи
			2-а	3-тя
Абс	n=12	n=11	n=12	n=17
%	100	27,5	30	42,5

Критеріями ефективності лікування вважали: ремісію, покращення, без змін, подальше прогресування ХКГ, розвиток пародонтиту, загострення ХКГ. Стійкість ремісії оцінювали відразу після лікування та у віддалені терміни (через 6 і 12 міс.) після проведеного курсу лікування, ознакою якої вважали відсутність скарг пацієнта, позитивну клінічну динаміку, відсутність рецидиву протягом 6 і 12 місяців.

2.3 Лабораторні методи обстеження

З метою об'єктивної оцінки стану пародонту до і після проведенного лікування у ротовій рідині пацієнтів, яку збирали натщесерце протягом 1 хвилини в ранковий час після попереднього ополіскування водопровідною водою [101], визначали наступні біохімічні показники: активність еластази за методом Visser (за ступенем гідролізу синтетичного субстрату N-t-BOC-L-alanine-p-nitrophenyl ester (BOC) (Sigma, USA)) [18, 267], уреази по реакції з сечовиною з утворенням аміаку [34, 184], лізоциму - бактеріолітичним методом [58, 98, 184], каталази - за інтенсивностю фарбування комплексу солей молібдену і перекису водню, не прореагованою з каталазою [18, 38], концентрацію малонового діальдегіду (МДА) - за реакцією з тіобарбітуровою кислотою [18, 173]. Про ступінь обсіменіння мікрофлорою порожнини рота судили опосередковано по ступеню дисбіозу порожнини рота, який визначали ферментативним методом за А. П. Левицьким [184], а за відношенням активності каталази та концентрації МДА розраховували антиоксидантно-прооксидантний індекс (АПІ) [18].

Аналогічні клініко-лабораторні дослідження виконані у 12 здорових осіб.

2.4 Біометричний аналіз отриманих результатів

Результати, одержані в ході дослідження, опрацьовували за допомогою інтегрованої системи для комплексного статистичного аналізу та обробки даних STАSTISTICA (система STАSTISTICA), програми обробки електронних таблиць Microsoft Excel 2007. Вірогідність розходжень між вибірками визначали за t-критерієм Стьюдента, дані вважали достовірними при рівні значущості 0,95, тобто р<0,05 [207].

РОЗДІЛ 3. ОБГРУНТУВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ГІНГІВІТУ

Для визначення патогенетичних механізмів гінгівіту і для розробки ефективних методів профілактики і лікування необхідно використовувати найбільш адекватну експериментальну модель даної патології.

Вибір такої моделі був здійснений нами шляхом проведення досліджень з використанням різних патогенів:

- бджолиної отрути, яка містить ряд біологічно активних речовин, що у певних дозах токсично діють на організм. Біологічно активні речовини, що входять до складу бджолиної отрути, прийнято ділити на декілька груп. Перша - це білки з ферментативними властивостями, серед яких найбільше патогенетичне значення мають фосфоліпаза А2, викликає гемоліз [65], гіалуронідаза і кисла фосфатаза. Наступну групу складають токсичні поліпептиди: мелітин (основний компонент бджолиної отрути (вміст близько 50 %)) [51], апамін, МСD-пептид, тертіапін, секапін. У невеликих кількостях присутні гістаміновмісні пента - і тетрапептиди, такі як прокамін. Третя група включає біогенні аміни - гістамін і, в незначних кількостях, дофамін і норадреналін [170].

- протаміну (антагоніст гепарину та активатор гіалуронідази). Протамін - це аргінінвмісний білок, який у великих кількостях міститься в молоках риб [36]. У медицині розчини протаміну (протаміну сульфату) використовуються в якості антидотів при передозуванні гепарину [113].

При тривалому (не менше 10 днів) парентеральному введенні розчину протамін сульфату у тварин розвивається імунорезистентність і цукровий діабет 2 типу [181].

Описані біохімічні зміни в яснах щурів, у яких відтворювали цукровий діабет 2 типу за допомогою внутрішньом'язових ін'єкцій протаміну сульфату, що свідчать про розвиток дисбіозу і запалення [97], можна пояснити не тільки дією гіперглікемії, але і прямим впливом протаміну на тканини пародонту.

- антибіотика лінкоміцину (пригнічує ріст пробіотичної мікрофлори (біфідобактерій і лактобацил) і викликає розвиток дисбіозу) [Новик та ін, 2007].

- кишкового ендотоксину (ліпополісахариду, ЛПС - головного патогена, утвореного грам-негативними бактеріями).

3.1 Стан пародонта у щурів після аплікації на ясна гелю з бджолиною отрутою

На рис. 3.1.1 представлені результати визначення в яснах рівня маркерів запалення, з яких видно, що вплив бджолиної отрути викликає різнохарактерні зміни обраних маркерів: швидке підвищення концентрації МДА (1-3 добу) з подальшим спадом активності, однак достовірно перевищує вихідний показник навіть на 12-ту добу, і повільне, але поступальне збільшення активності еластази.

Рис. 3.1.1. Рівень маркерів запалення в яснах щурів після аплікації гелю з бджолиною отрутою

На рис. 3.1.2 представлені результати визначення активності уреази (маркер мікробного обсіменіння) і лізоциму (маркер неспецифічного імунітету). З представлених даних видно, що активність уреази зростає, досягаючи максимуму на 7-му добу, а потім (на 12-ту добу) практично повертається до вихідного рівня. Навпаки, активність лізоциму різко знижується вже в першу добу і потім продовжує повільно знижуватися більш, ніж в 3 рази нижче вихідного рівня.

Рис. 3.1.2. Активність уреази та лізоциму в яснах щурів після аплікації гелю з бджолиною отрутою

На рис. 3.1.3 представлені результати визначення індексу АПІ, який відображає баланс антиоксидантних і прооксидантних факторів ясен, а також показник ступеня дисбіозу цієї тканини. Як видно з цих даних, індекс АПІ дуже швидко знижується вже в першу добу впливу бджолиної отрути і далі цей показник стабілізується, але на більш низькому рівні в порівнянні з нормою. Навпаки, ступінь дисбіозу швидко збільшується у першу добу, а потім повільно наростає, перевищуючи на 12-й день норму майже в 3,5 рази.

Таким чином, аплікації гелю, що містить бджолину отруту, викликають глибокі порушення в яснах, які полягають в ослабленні його захисних систем (зниження активності лізоциму, зниження індексу АПІ) і, як наслідок, у збільшенні ступеня дисбіозу та протеолітичної активності. Дисбіоз в подальшому призводить до мікробної інтоксикації, а посилення протеолізу зумовлює деструкцію тканин пародонту.



Рис. 3.1.3. Ступінь дисбіозу та індекс АПІ в яснах щурів після аплікації гелю з бджолиною отрутою

Таблиця 3.1.1 Ферментативні показники альвеолярної кістки нижньої щелепи щурів після аплікації гелю з бджолиною отрутою

Термін, доба	ЗПА, мк-кат/кг	Еластаза, мк-кат/кг	ЛФ, мкат/кг	КФ, мкат/кг
0	29,6±2,8	5,97±0,57	28,3±1,8	2,75±0,09
1	38,5±3,9 p>0,05	6,41±0,48 p>0,3	28,0±0,9 p>0,7	3,07±0,17 p>0,1
3	35,5±3,6 p>0,3	7,78±0,81 p>0,05	26,7±1,5 p>0,4	2,92±0,22 p>0,3
7	35,8±4,1 p>0,3	7,15±0,60 p>0,05	26,5±2,1 p>0,4	3,66±0,26 p<0,05
12	34,2±2,2 p>0,3	6,62±0,46 p>0,3	25,8±1,9 p>0,3	3,36±0,21 p<0,05

Примітка: р - показник вірогідності різниць з "0" часом.

На відміну від ясен, кісткова тканина пародонту щурів слабо реагує на аплікацію бджолиної отрути, про що свідчать дані, представлені в таблиці 3.1.1. Як видно з цих даних, в кістковій тканині відсутні достовірні зміни активності протеаз та лужної фосфатази. Лише в більш пізні терміни (7-12 дні) вірогідно зростає активність кислої фосфатази. Як наслідок, знижується індекс мінералізації (рис. 3.1.4). При цьому індекс коллагеноутворення ІКУ достовірно не змінюється.

Безумовно, розвиток мікробної інтоксикації і тканинного протеолізу в яснах рано чи пізно призводить до патологічних процесів і в кістковій тканині пародонту.

Рис. 3.1.4. Рівень індексу коллагеноутворення (ІКУ) та індексу мінералізації (ІМ) в альвеолярній кістці щурів після аплікації гелю з бджолиною отрутою.

Таким чином, аплікація бджолиної отрути на ясна щурів викликає зниження захисних систем ясен та активізацію прозапальних процесів протеолітичної деструкції, розвиток дисбіозу. Кісткова тканина пародонту слабо реагує на аплікацію бджолиної отрути, хоча у віддалені терміни після аплікації отрути спостерігається зниження індексу мінералізації.

3.2 Результати впливу на ясна оральних аплікацій гелю з протаміном

На даному етапі експериментального дослідження вивчали вплив на біохімічні маркери запалення та дисбіозу в яснах і в сироватці крові щурів різних доз протаміну.

У таблиці 3.2.1 представлені результати визначення рівня біохімічних маркерів запалення [18]: активність еластази і концентрація МДА в яснах щурів, які отримували аплікації гелю з різним вмістом протаміну. З цих даних видно, що аплікації протаміну на слизову оболонку порожнини рота достовірно підвищують рівень МДА, а також активність еластази, починаючи з концентрації протамін сульфату 0,25 мг/мл, що відповідає дозі близько 0,5 мг/кг.

Таблиця 3.2.1 Вплив протаміна на рівень маркерів запалення в яснах щурів (n=6)

№ з/п	Концентрація протамін сульфата,мг/мл	Еластаза, мк-кат/кг	МДА, ммоль/кг
		1 доба	3 доба	1 доба	3 доба
1	Норма	46,0±1,0	13,7±1,5
2	0,25	51±2 р<0,05	50±3 р>0,05	23,7±2,9 р>0,05	24,7±2,4 р<0,05
3	0,50	55±4 р<0,05	57±2 р<0,05	23,7±2,3 р>0,05	4,9±2,4 р<0,05
4	1,00	56±3 р<0,05	60±2 р<0,05	24,6±2,4 р<0,05	25,6±2,3 р<0,05

Примітка: р - показник вірогідності відмінностей в порівнянні з групою №1.

Таблиця 3.2.2 Вплив протаміна на активність уреази, лізоцима и ступінь дисбіозу в яснах щурів (n=6)

№ з/п	Протамін сульфат, г/мл	Еластаза, мк-кат/кг	Лізоцим, од/кг	Ступінь дисбіоза, од.
		1 доба	3 доба	1 доба	3 доба	1 доба	3 доба
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Норма	1,90±0,20	425±21	1,00±0,10
2	0,25	2,02±0,22 р>0,05	2,05±0,20 р>0,05	208±16 р<0,001	202±19 р<0,001	2,16±0,18 р<0,001	2,30±0,2 р<0,001
3	0,50	2,05±0,19 р>0,05	2,00±0,16 р>0,05	192±26 р<0,001	186±15 р<0,001	2,40±0,21 р<0,001	2,39± 0,2 р<0,001
4	1,00	2,24±0,21 р>0,05	2,22±0,18 р>0,05	155±20 р<0,001	145±18 р<0,001	3,28±0,31 р<0,001	3,44± 0,3 р<0,001

Примітка: р - показник вірогідності відмінностей в порівнянні з групою №1.

У таблиці 3.2.2 представлені результати визначення активності уреази та лізоциму, а також ступеня дисбіозу в яснах щурів, які отримували аплікації протаміну. Активність уреази виявляє тенденцію до підвищення, активність лізоциму достовірно та дозозалежно знижується. Ступінь дисбіозу в яснах щурів достовірно та дозозалежно збільшується.

В таблиці 3.2.3 представлені результати визначення активності каталази та рівень індексу АПІ в яснах щурів, які отримували аплікації гелю з протаміном. Незалежно від дози протаміну, в усіх випадках достовірно знижується активність каталази та індекс АПІ, що свідчить про зниження рівня захисних систем організму.

Таблиця 3.2.3 Вплив протаміна на активність каталази та антиоксидантно-прооксидантний індекс в яснах щурів (n=6)

№ з/п	Концентрація протамін сульфата, мг/мл	Каталаза, мкат/кг	АПІ, од.
		1 доба	3 доба	1 доба	3 доба
	2	3	4	5	6
1	Норма	9,25±0,22	4,7±0,2
2	0,25	7,62±0,38 р<0,05	6,40±0,31 р<0,001	3,2±0,3 р<0,001	2,6±0,2 р<0,001
3	0,50	7,54±0,51 р<0,05	6,71±0,36 р<0,01	3,2±0,3 р<0,001	2,7±0,2 р<0,001
4	1,00	7,26±0,31 р<0,05	7,49±0,35 р<0,05	2,9±0,3 р<0,001	2,9±0,3 р<0,001

Примітка: р - показник вірогідності відмінностей в порівнянні з групою №1.

В таблиці 3.2.4 представлені результати визначення вмісту гіалуронової кислоти в яснах з протаміном. З цих даних видно, що, починаючи з концентрації 0,25 мг/мл, спостерігається дозозалежне зниження вмісту гіалуронової кислоти в яснах. В усіх групах n=6.

Таким чином, проведені нами дослідження показали, що протамін викликає розвиток запалення і дисбіозу у яснах, починаючи з концентрації 0,25 мг/мл.

Таблиця 3.2.4 Вплив протаміна на вміст гіалуронової кислоти в яснах щурів

№ з/п	Концентрація протамін сульфата, мг/мл	Гіалуронова кислота, мг/кг
		1 доба	3 доба
1	Норма	594,8±60,0
2	0,25	574,7±42,3 р>0,05	17,2±30,8 р>0,05
3	0,50	436,8±23,4 р<0,05	382,2±16,9 р<0,01
4	1,00	356,3±32,9 р<0,01	310,3±33,3 р<0,01

Примітка: р - показник вірогідності відмінностей в порівнянні з групою №1.

У таблиці 3.2.5 наведено результати визначення в сироватці крові рівня біохімічних маркерів запалення та дисбіозу. Активність еластази виявляє явну тенденцію до підвищення вже з концентрації протаміну 0,25 мг/мл, проте із-за великого розкиду даних підвищена активність достовірна лише для концентрації 1 мг/мл та після трикратної аплікації.

На відміну від еластази, активність лізоциму в сироватці крові достовірно знижується після аплікацій, вже починаючи з концентрації протаміну 0,25 мг/мл.

Інші біохімічні показники сироватки крові (МДА, уреаза) не зазнали істотних змін після аплікацій гелю з протаміном. Лише активність каталази вірогідно знижувалася, починаючи з концентрації протаміну 0,5 мг/мл.

Таблиця 3.2.5 Вплив протаміна на активність еластази і лізоцима в сиворотці крові щурів (n=6)

№ з/п	Концентрація протамін сульфата, мг/мл	Еластаза, мк-кат/л	Лізоцим, од/л
		1 доба	3 доба	1 доба	3 доба
1	Норма	186,0±11,5	95±7
2	0,25	218,8±12,2 р>0,05	220,5±13,1 р>0,05	72±2 р<0,05	68±3 р<0,05
3	0,50	228,8±21,7 р>0,05	217,1±19,2 р>0,05	60±3 р<0,01	66±3 р<0,05
4	1,00	222,7±18,4 р>0,05	266,2±21,7 р<0,05	63±2 р<0,01	62±1р<0,01

Примітка: р - показник вірогідності відмінностей в порівнянні з групою №1.

Отримані результати свідчать про те, що протамін надає свою прозапальну і дисбіотичну дію не тільки локально, у місці нанесення гелю, але і дистантно, мабуть, легко всмоктуючись в порожнині рота, оскільки молекулярна маса протаміну близько 6 кДа.

Максимальний прозапальний та дисбіотичний ефект на ясна протамін виявив при триразовій аплікації гелю з концентрацією протамін сульфату 1 мг/мл, що відповідає дозі протамін сульфату приблизно 4 мг/кг живої маси за добу.

Для відповіді на питання, який механізм дії протаміну: інгібування гепарину або інший вплив на системи організму, ще потрібно провести додаткові дослідження.

3.3 Порівняння дії бджолиної отрути і протаміну в експерименті

В таблиці 3.3.1 представлено результати визначення біохімічних маркерів запалення (еластаза і МДА), мікробного обсіменіння (уреаза), неспецифічного імунітету (лізоцим), антиоксидантного захисту (каталаза та індекс АПІ), проникності тканини (гіалуронова кислота) і ступеня дисбіозу.

Як видно з представлених даних, при аплікації гелю з протаміном зростає рівень обох маркерів запалення, проте достовірно лише активність

Таблиця 3.3.1 Вплив протаміна на біохімічні показники в яснах щурів

№ з/п	Показники	1-а група, норма (n=8)	2-а група, БО (n=7)	3-я група, протамін (n=7)
1	2	3	4	5
1	Еластаза, мк-кат/кг	48±3	64±4 р<0,05	69±5 р<0,01; р1>0,3
2	МДА, ммоль/кг	11,6±1,1	12,9±1,1 р>0,3	13,6±1,2 р>0,2; р1>0,05
3	Уреаза, мк-кат/кг	1,21±0,10	1,46±0,05 р<0,05	1,64±0,11 р<0,01; р1>0,1
4	Лізоцим, од/кг	360±28	234±20 р<0,001	198±12 р<0,001; р1>0,05
5	Каталаза, мкат/кг	4,93±0,15	3,57±0,27 р<0,001	4,12±0,09 р<0,001; р1<0,05
6	ГК, мг/кг	655,2±109,4	264,4±70,8 р<0,02	413,7±16,4 р<0,05; р1<0,05
7	Індекс АПІ, од	4,25±0,31	2,76±0,18 р<0,05	3,03±0,25 р<0,05; р1>0,3
8	СД, од.	1,00±0,10	1,86±0,19 р<0,01	2,47±0,25 р<0,001; р1>0,05

Примітка: р - показник вірогідності відмінностей в порівнянні з групою №1; р1 - показник вірогідності відмінностей в порівнянні з групою №2. еластази, причому за цим показником протамін мало відрізняється від бджолиної отрути. Протамін викликає достовірне збільшення активності уреази (що вказує на збільшення ступеня мікробного обсіменіння ясен) та істотне зниження активності лізоциму і каталази (що свідчить про ослаблення захисних систем організму). Зниження вмісту в яснах гіалуронової кислоти під впливом протаміну вказує на підвищення проникності тканин. Зростання показника ступеня дисбіозу свідчить про порушення мікробіоценозу в пародонті.

У таблиці 3.3.2 наведено результати визначення біохімічних показників сироватки крові щурів, які отримували аплікації гелів з протаміном або з бджолиною отрутою. З усіх вивчених показників лише активність еластази (маркера запалення) достовірно зростає як при введенні

Таблиця 3.3.2 Вплив протаміна на біохімічні показники сиворотки крові щурів

№ з/п	Показники	1-а група, норма (n=8)	2-а група, БО (n=7)	3-я группа, протамін (n=7)
1	Еластаза, мк-кат/кг	205,7±12,0	270,8±22,7 р<0,05	286,0±15,0 р<0,05; р1>0,3
2	МДА, ммоль/кг	0,81±0,03	0,87±0,03 р>0,05	0,79±0,03 р>0,1; р1>0,05
3	...

Подобные документы

• Особливості клінічного перебігу та лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей, що проживають на територіях, забруднених нітратами (експериментально-клінічне дослідження)

  Вивчення особливостей хронічного катарального гінгівіту в дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях. Оцінка клінічної картини захворювання та стану показників прооксидантно-антиоксидантної рівноваги ротової рідини дітей, методи лікування.
  
  автореферат [63,5 K], добавлен 06.04.2009
  

• Обґрунтування застосування лікарських композицій на основі нанорозмірного кремнезему в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту

  Розробка та дослідження в експерименті на тваринах рецептури лікарських композицій на основі силіксу для місцевого лікування запальних уражень тканин порожнини рота. Порівняльна оцінка пародонтопротекторних ефектів та клініко-лабораторні дослідження.
  
  автореферат [53,0 K], добавлен 03.04.2009
  

• Гормонально-метаболічні порушення при первинній відкритокутовій глаукомі та патогенетичне обґрунтування їх корекції в комплексному лікуванні

  Клінічні ознаки старіння переднього відрізка ока у хворих на первинну відкритокутову глаукому. Рівень периферичних і центральних статевих гормонів. Особливості гіпофізарно-тиреоїдної системи у хворих на ПВКГ. Клінічна ефективність комплексного лікування.
  
  автореферат [63,6 K], добавлен 09.03.2009
  

• Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування лансопразолу та орнідазолу в комплексному лікуванні виразкової хвороби

  Захворювання органів травлення. Аналіз клініко-функціональних особливостей перебігу ВХ ДПК в обстежених хворих. Системний запальний синдром. Синдром ендотоксемії. Доцільність включення в комплекс антихелікобактерної терапії лансопразолу та орнідазолу.
  
  автореферат [44,4 K], добавлен 21.03.2009
  

• Застосування локальної гіпертермії в комплексному лікуванні хворих на рак молочної залози

  Рак молочної залози – найпоширеніше онкологічне захворювання у жінок. Сучасна тактика лікування хворих і використання комплексного впливу: хірургічне втручання, променева терапія, хіміотерапія та гормонотерапія. Проведення неоад'ювантної хіміотерапії.
  
  автореферат [34,2 K], добавлен 12.03.2009
  

• Патогенетичне обґрунтування комплексного фізіотерапевтичного лікування порушень еякуляції при синдромі хронічного тазового болю

  Вплив еякуляторних дисфункцій на якість життя пацієнтів із синдромом хронічного тазового болю. Клінічна ефективність інтерференцтерапії у пацієнтів з синдромом хронічного тазового болю. Запалення передміхурової залози у патогенезі еякуляторних дисфункцій.
  
  автореферат [24,6 K], добавлен 10.04.2009
  

• Психотерапія у комплексному лікуванні розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду

  Обґрунтування системи психотерапії у комплексному лікуванні хворих з гострим інфарктом міокарду на підставі клініко-психопатологічного, психодіагностичного дослідження і визначення макро- і мікросоціальних чинників ризику розвитку розладів адаптації.
  
  автореферат [54,5 K], добавлен 10.04.2009
  

• Патогенетичне обґрунтування нового підходу до лікування та профілактики загострень хронічного періодонтиту

  Видовий склад, імуносупресивні властивості та чутливість до антибактеріальних препаратів етіологічних агентів хронічного періодонтиту, вивчення імунного статусу. Ефективність трьох етапного способу лікування з використанням композиції для пломбування.
  
  автореферат [31,0 K], добавлен 10.04.2009
  

• Клініко-патогенетичне обґрунтування використання мікрохвильової резонансної терапії у дітей з хронічним гастродуоденітом

  Хронічний гастродуоденіт як найбільш розповсюджене захворювання органів травлення. Ефективність застосування мікрохвильової резонансної терапії. Підвищення ефективності лікування хронічного гастродуоденіту із дуоденогастральним рефлюксом у дітей.
  
  автореферат [47,9 K], добавлен 19.03.2009
  

• Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування амізону в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту

  Динаміка вмісту фактора некрозу пухлин альфа (ФНП-б), інтерферону-гамма (ІФН-г) у сироватці крові. Показники функціонального стану геному букальних епітеліоцитів СОПР. Стан мікрофлори порожнини рота в хворих на ГП із застосуванням амізону та ліпофлавону.
  
  автореферат [29,4 K], добавлен 19.03.2009
  

• Нетрадиційні засоби реабілітації у комплексному лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію

  Основні принципи лікування артеріальної гіпертензії. Застосування різних засобів і прийомів для зниження підвищеного м'язового тонусу. Регулярні заняття аеробної спрямованості для нормалізації АТ. Методи фізичної реабілітації хворих на гіпертензію.
  
  курсовая работа [74,7 K], добавлен 20.05.2015
  

• Диференційована гіпнотерапія в комплексному лікуванні дітей з неорганічним нічним енурезом

  Клініко-психопатологічні, анамнестичні та катамнестичні особливості дітей, які страждають на неорганічний нічний енурез. Ефективність методики диференційованої гіпнотерапії дітей, які страждають на ННЕ для застосування в схемі комплексного лікування.
  
  автореферат [57,5 K], добавлен 09.03.2009
  

• Комплексне застосування механотерапії та працетерапії у системі фізичної реабілітації

  Лікування фізичними вправами, виконуваними за допомогою спеціальних апаратів. Лікування працею з метою відновлення порушених функцій і працездатності хворих. Організація комплексного застосування засобів фізичної реабілітації у відновному лікуванні.
  
  контрольная работа [197,8 K], добавлен 05.11.2009
  

• Обгрунтування застосування інфузійних препаратів на основі сорбітолу та натрію лактату в комплексному лікуванні хворих із легеневою недостатністю та хронічним легеневим серцем

  Вивчення фармакодинамічних ефектів препаратів сорбілакт і реосорбилакт у пацієнтів із легеневою недостатністю та хронічним легеневим серцем та дослідження ефективності й безпеки їхнього застосування у комплексному лікуванні хворих. Інфузійна терапія.
  
  автореферат [192,5 K], добавлен 06.04.2009
  

• Диференційний підхід до комплексного лікування та профілактики запальних захворювань шийки матки у ВІЛ-інфікованих жінок

  Фактори ризику та перебіг запальних захворювань шийки матки у ВІЛ-інфікованих жінок. Вивчення стану мікрофлори піхви та цервікального каналу. Схема комплексного лікування та профілактики з призначенням високоефективної антиретровірусної терапії.
  
  автореферат [91,2 K], добавлен 09.03.2009
  

• Інфікованість мікроміцетами і пневмоцистами нижніх дихальних шляхів хворих на хронічні неспецифічні захворювання легень (клінічне значення та обґрунтування лікування)

  Аналіз клініко-функціональних та імунологічних особливостей перебігу хронічних неспецифічних захворюваннь легень у хворих з інфікованістю нижніх дихальних шляхів мікроміцетами і пневмоцистами. Обґрунтування принципів проведення медикаментозної терапії.
  
  автореферат [54,8 K], добавлен 21.03.2009
  

• Інфаркт міокарда у хворих на цукровий діабет 2 типу: особливості патогенезу, клінічного перебігу, лікування та прогнозування ускладнень

  Порушення вуглеводного обміну, діагностична й прогностична роль глікозильованого гемоглобіну у хворих на ІМ із супутнім ЦД 2 типу. Особливостей клінічного перебігу ІМ, поєднаного із ЦД 2 типу, найбільш значущі прогностичні фактори їх виникнення.
  
  автореферат [1,3 M], добавлен 11.04.2009
  

• Оптимізація хірургічного лікування діабетичної стопи

  Результати хірургічного лікування діабетичної стопи шляхом вживання фотохімічно активованих мазей на гідрофільній основі та ферменту серратіопептидази. Порушення процесів апоптозу при гнійно–запальних процесах на фоні експериментального цукрового діабету.
  
  автореферат [43,5 K], добавлен 02.04.2009
  

• Обґрунтування застосування інфузійних препаратів на основі сорбітолу та натрію лактату в комплексному лікуванні хворих із легеневою недостатністю та хронічним легеневим серцем

  Гемодилюційний ефект сорбіланту та реосорбіланту у хворих з хронічним легеневим серцем. Безпечність застосування сорбіланту у хворих із некомпенсованим хронічним легеневим серцем на основі показників ехокардії. Застосування реосорбіланту в лікуванні.
  
  автореферат [129,9 K], добавлен 03.04.2009
  

• Хронічний гастрит: причини, симптоми, лікування

  Характеристика особливостей виникнення та розвитку хронічного гастриту. Вивчення патогенезу і симптомів хронічного гастриту з секреторною недостатністю шлунка. Лікування хворих, рентгенологічне дослідження, профілактика захворювання, дієтичне харчування.
  
  презентация [1,3 M], добавлен 08.04.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам