Удосконалення периферичних реґіонарних блокад передньої черевної стінки у дітей (клініко-експериментальне дослідження)

Lцnnqvist та Hildingsson [126] описують тіло хребця Th12 як «каудальна межа торакального паравертебрального простору» та наполягають на неможливості розповсюдження розчину місцевого анестетика каудальніше міжхребцевого диску Th12-L1 внаслідок наявності в цій ділянці прикріплення великого поперекового м'язу. Проте в деяких наукових роботах описаний зв'язок між грудним і поперековим відділами паравертебрального простору. Так Saito et al. [25, 39, 76] спостерігали розповсюдження ін'єктата з грудного відділу паравертебрального простору через медіальну та латеральну дугоподібні зв'язки діафрагми в ретроперитонеальний простір у ділянку між великим поперековим м'язом та квадратним м'язом попереку. Автори допускають, що в даному випадку анестезія черевної стінки може бути викликана блокадою периферичних нервів, які проходять в цій ділянці, а не корінців спинномозкових нервів. Tighe et al. [211] відмічають, що внутрішня грудна фасція (fascia endothoracica) ділить паравертебральний простір на два компартменти: передній субсерозний (екстраплевральний) та субендоторакальний. В каудальному напрямку внутрішня грудна фасція проходить дорзальніше діафрагми через медіальну та латеральну дугоподібні зв'язки та аортальний отвір діафрагми та далі йде разом з поперечною фасцією живота (fascia transversalis). Batra et al. [31] висунули гіпотезу, що внутрішня грудна фасція може бути анатомічним підґрунтям розповсюдження розчину місцевого анестетика між грудним та поперековим відділами паравертебрального простору. Автори припускають, що введення розчину місцевого анестетика в нижніх відділах торакального паравертебрального простору позаду внутрішньої грудної фасції може привести до його каудального розповсюдження через медіальну та латеральну дугоподібні зв'язки в ретроперитонеальний простір позаду поперечної фасції, де саме і знаходяться корінці спинномозкових нервів.

Результати нашого дослідження свідчать, що грудний та поперековий відділи паравертебрального простору у немовлят анатомічно з'єднані, незважаючи на наявність таких меж, як прикріплення великого поперекового м'язу до латеральних ділянок тіл хребців, міжхребцевих дисків та поперечних відростків Th12-L5 [21, 126].

Беручи до уваги той факт, що для забезпечення анестезії латеральних нижніх відділів передньої черевної стінки мають бути заблоковані спинномозкові нерви Th10-L1 та базуючись на характері розповсюдження барвника в паравертебральному просторі після одноразової ін'єкції на рівні Th12-L1, результати нашого дослідження свідчать про те, що введення 0.2-0.3 мл/кг розчину місцевого анестетика на цьому рівні забезпечать адекватну анестезію нижніх відділів передньої черевної стінки. Для забезпечення анестезії верхніх відділів передньої черевної стінки можуть бути застосовані більші об'єми місцевого анестетика або паравертебральна ін'єкція на вищому рівні.

В роботі Lцnnqvist та Hesser [126], яка включала 18 педіатричних пацієнтів, пропонується об'єм 0.5 мл/кг як оптимальний для анестезії щонайменше 5 грудних паравертебральних сегментів. Натомість, у нашому дослідженні дози 0.2 мл/кг та 0.3 мл/кг розповсюджувались на 5 та 6 торако-люмбальних сегментів паравертебрального простору відповідно у всіх випадках. Ця різниця може бути обумовлена можливими особливостями розповсюдження розчину в паравертебральному просторі у дітей різних вікових категорій, використанням різних контрастних середників (барвник або рентген контрастна речовина), а також похибкою внаслідок малої кількості пацієнтів, включених в дослідження.

Анатомічний зв'язок між грудним паравертебральним простором і міжреберними просторами та виражене розповсюдження барвника в міжреберні проміжки після паравертебральної блокади було продемонстровано Cowie et al. [227] та Burns et al. [102]. В нашому дослідженні також спостерігалось розповсюдження барвника з грудного відділу паравертебрального простору в міжреберні проміжки у всіх випадках.

Розповсюдження барвника на передню поверхню хребців описане Lцnnqvist та Hesser [126], Cowie et al. [227] та Karmakar et al. [112]. Результати нашого дослідження підтверджують ці знахідки.

Можливість розповсюдження ін'єктату в протилежний паравертебральний простір продемонстрована в роботі Lцnnqvist та Hesser [126], Gadsden et al. [128], та в описанні клінічного випадку Karmakar et al. [113]. У нашому дослідженні ця інформація також підтверджується. Крім цього, результати нашого дослідження свідчать про те, що частота контралатерального розповсюдження барвника пропорційна його об'єму, та що існує можливість настання білатерального блоку, особливо при використанні великих об'ємів місцевого анестетика.

Також Richardson та Lцnnqvist [181] спостерігали епідуральне розповсюдження розчину місцевого анестетика. Низка авторів описують досить високу (до 40%) частоту епідурального розповсюдження розчину місцевого анестетика при проведенні торакальної паравертебральної блокади у дорослих [128, 227]. Залишається незрозумілим яким чином відбувається контралатеральне розповсюдження барвника у дітей: через епідуральний простір, через передню поверхню хребців чи обома шляхами. В нашій роботі це дослідити було неможливо через відсутність згоди батьків на розтин хребта.

Таким чином, торако-люмбальна паравертебральна блокада на рівні Th12-L1 на трупах немовлят призводить до краніального та каудального розповсюдження барвника пропорційно до об'єму введеного розчину. Для забезпечення унілатеральної анестезії нижньої частини живота у дітей може бути використана паравертебральна блокада на рівні Th12-L1 з однієї ін'єкції. Введення 0.2-0.3 мл/кг розчину місцевого анестетика на рівні Th12-L1 має забезпечити достатнє сегментарне розповсюдження розчину в паравертебральному просторі для унілатеральної анестезії нижньої частини живота.

Для визначення глибини введення голки для паравертебрального блоку проведено порівняння відстані від шкіри до корінця спино-мозкового нерва за даними УЗД та нейростимуляції (скорочення м'язів передньої черевної стінки у відповідь на стимуляцію струмом 0.4 мА). Розрахункові значення цієї відстані на ґрунті УЗД та нейростимуляції значно відрізняються. Формули на основі антропометричних показників занадто складні для практичної діяльності. Результати нашого дослідження перегукуються з результатами роботи Ponde та Desai [167], які також ультрасонографічно оцінювали відстань до паравертебрального простору в залежності від віку та маси тіла. В даній роботі формули відстані до паравертебрального простору також є складними та такими, що важко застосувати в клінічній практиці. Нами розроблений метод ідентифікації паравертебрального простору шляхом застосування нейростимуляції (Патент України на корисну модель «Спосіб ідентифікації положення голки при проведенні торако-люмбальної паравертебральної блокади», патент № 74431 A61M 19/00, заявка № u201204819 від 17.04.2012 опублікований 25.10.2012, бюл. № 20/2012).

Результати дослідження гемодинамічних показників загалом свідчать про стабільність гемодинаміки у всіх групах в інтраопераційному періоді. Коливання середнього артеріального тиску відносно вихідного рівня склало в групі каудальної анестезії 11.58%, паравертебральної блокади 10.4%, TAP-блоку 8.95% та блокади клубово-підчеревного та клубово-пахвинного нервів 10.67%. В групі каудальної анестезії артеріальний тиск на всіх етапах інтраопераційного періоду був достовірно нижчим у порівнянні з групами периферичних блокад. В групі паравертебральної анестезії в інтраопераційному періоді також спостерігалось зниження артеріального тиску.

В групі каудальної анестезії артеріальний тиск на всіх етапах інтраопераційного періоду був достовірно нижчим у порівнянні з групами периферичних блокад. Гіпотензія на фоні епідуральної анестезії виникає внаслідок блокади периферичних (Th1-L2) та серцевих (Th1-Th4) симпатичних гангліїв, що призводить до зниження серцевого викиду та вазодилятації. Крім того, блокада вищезгаданих симпатичних гангліїв може призводити до зниження базальної секреції катехоламінів наднирниками, що також викликає зниження серцевого викиду та вазодилятацію [136]. Вважається, що у дітей до 6-8 років ймовірність розвитку важкої гіпотензії на фоні каудальної або епідуральної анестезії досить низька через незрілість симпатичного відділу автономної нервової системи, а також відносно малим об'ємом крові в судинному руслі нижньої половини тіла, проте є дані, які свідчать про можливість значного зниження тиску у дітей раннього віку та новонароджених, особливо, коли каудальний або епідуральний блок поєднується з загальною анестезією [110, 189].

В групі паравертебральної анестезії в інтраопераційному періоді також спостерігалось зниження артеріального тиску. Літературні дані свідчать про можливість епідурального розповсюдження місцевого анестетика з паравертебрального простору [128, 181, 227]. Крім того існує ймовірність превертебрального [112, 126, 227], а також контралатерального розповсюдження місцевого анестетика при проведенні торако-люмбальної паравертебральної блокади [113, 126, 128]. Внаслідок цього унілатеральна паравертебральна анестезія може призвести до двобічної блокади симпатичних гангліїв та більш вираженої вазодилятації, ніж дистальні периферичні блокади.

Артеріальний тиск та частота серцевих скорочень у дітей в групах TAP-блоку та блокади клубово-підчеревного та клубово-пахвинного нервів знижувалися після індукції, але практично не знижувалися після проведення блокади, що свідчить про мінімальний вплив дистальних периферичних блокад передньої черевної стінки на симпатичний тонус. Проте необхідно зазначити, що в цих групах спостерігалось підвищення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень під час травматичного етапу оперативного втручання (тракції очеревини) в порівнянні з попереднім етапом. Даний факт збігається з літературними даними [110, 189] і свідчить про те, що дистальні периферичні блокади передньої черевної стінки не здатні цілком заблокувати ноцицептивну стимуляцію з вісцеральних органів.

Частота серцевих скорочень достовірно знижувалась у всіх групах після виконання реґіонарної анестезії в порівнянні з вихідними показниками. Зниження ЧСС в групі каудальної анестезії було більш вираженим, що пояснюється блокадою симпатичних гангліїв. Далі в інтраопераційному періоді в групах каудальної та паравертебральної анестезії частота серцевих скорочень практично не змінювалася, що свідчить про достатню глибину реґіонарного блоку в цих групах. В групах TAP-блоку та блокади клубово-підчеревного та клубово-пахвинного нервів ЧСС збільшувалась під час травматичного етапу операції. Найбільш стабільні показники ЧСС спостерігались в групі паравертебральної анестезії, що може бути пояснено меншим впливом на симпатичний тонус глибокою інтраопераційною аналгезією.

Максимальне значення артеріального тиску і максимальне значення ЧСС в післяопераційному періоді значно підвищувались у групі каудальної анестезії, та не змінювались або незначно знижувалися в групах периферичних блокад. Ці показники були значно вищими в групі каудальної анестезії, в порівнянні з групами паравертебральної анестезії, TAP-блоку та блокади клубово-підчеревного та клубово-пахвинного нервів (АТ: 106.4±10.5/64.8±5.4 мм рт.ст. vs 93.8±6.4/60.4±5.5 мм рт.ст., 91.2±5.4/56.5±5.5 мм рт.ст., 92.6±5.4/59.9±6.4 мм рт.ст., ЧСС: 134.5±11.9 ударів/хв. vs 105.0±8.8 ударів/хв., 104.9±10.2 ударів/хв., 104.4±10.7 ударів/хв.,), що можна пояснити меншою тривалістю післяопераційної аналгезії в групі каудальної анестезії [16, 711, 150, 244].

Таким чином, проведення каудальної анестезії, паравертебральної анестезії, TAP-блоку та блокади клубово-підчеревного та клубово-пахвинного нервів у дітей супроводжується стабільною гемодинамікою. На відміну від каудальної та паравертебральної анестезії, TAP-блок і блокада клубово-підчеревного та клубово-пахвинного нервів супроводжуються активацією симпатичної нервової системи на етапі тракції очеревини, що можна пояснити недостатнім знеболенням вісцеральних органів. В післяопераційному періоді в групі каудальної анестезії порівняно з групами периферичних блокад спостерігається значне підвищення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень, що ймовірно пояснюється недостатнім рівнем післяопераційної аналгезії внаслідок відносно короткої тривалості каудального блоку. Паравертебральній блокаді та дистальним периферичним блокам притаманна тривала аналгезія в післяопераційному періоді, що запобігає гемодинамічним змінам в післяопераційному періоді.

Аналіз ВСР продемонстрував, що достатній рівень аналгезії може бути досягнутий за допомогою як каудальної, так і периферичних блокад передньої черевної стінки у дітей. Каудальна та паравертебральна блокади відрізняються вищим рівнем антиноцицептивного захисту при операціях на передній черевній стінці у дітей в порівнянні з TAP-блоком та блокадою клубово-підчеревного та клубово-пахвинного нервів. Показники LFn, HFn та LF/HF мають вищу інформативність для діагностики болю та недостатнього рівня аналгезії в порівнянні з іншими спектральними показниками ВСР.

Підвищення рівня кортизолемії в інтра- та післяопераційному етапах виглядає як нормальна фізіологічна реакція на стрес та ушкодження тканин внаслідок операції. Фізіологічна роль такої реакції полягаєу протизапальному ефекті кортизолу, що сприяє загоєнню рани. З огляду на циркадний ритм продукції кортизолу з піком плазмового рівня в ранішні часи та зниженням на половину у вечірні, в нашому дослідженні у дітей, які оперовані в умовах каудальної та паравертебральної анестезій динаміка кортизолемії була схожою на фізіологічну. А у дітей, які оперовані в умовах периферичних блокад, рівень кортизолу в плазмі підвищувався протягом операції всупереч фізіологічній циркадності. Рівень кортизолемії наступного ранку в групах периферичних регіонарних блокад був в межах фізіологічної норми. Підвищення плазмового рівня кортизолу на наступний ранок після операції в групі каудальної анестезії може свідчити про наявність стресу у дітей даної групи внаслідок недостатнього знеболення.

Періопераційне підвищення рівня кортизолу в плазмі в межах стрес-норми спостерігали і інші дослідники в амбулаторній стоматології [11] та при операціях з приводу сколіозу [2]. В останніх дослідженнях доведений зв'язок між підвищеним рівнем кортизолу в плазмі в періопераційному періоді та інцидентністю делірію після операції аортокоронарного шунтування [56].

Boonen E. et al. [176] доводять, що підвищення плазмового рівня кортизолу при критичних станах зумовлено не активацією гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи, а порушенням елімінації кортизолу з крові. Автори виявили у пацієнтів відділення інтенсивної терапії зниження метаболізму кортизолу в печінці та нирках внаслідок пригнічення активності ферментів, які його метаболізують. Підвищення плазмового рівня кортизолу в свою чергу знижує синтез кортикотропіну. Ці дані вносять кардинальні зміни до загальноприйнятого погляду на характер стресових реакцій та змушують переоцінити обґрунтованість застосування кортикостероїдів при критичних станах, наприклад при септичному шоці [86].

Підвищення рівня глікемії в періопераційному періоді пояснюють стресовою реакцією [9]. Дослідники з Швеції показали, що оперативне втручання порушує метаболізм глюкози [190]. У наших досліджених дітей рівень глікемії не виходив за рамки стрес-норми.

Таким чином, можна стверджувати, що динаміка кортизолу та глюкози в плазмі крові у дітей при операціях на передній черевній стінці залежать від методу анестезії. Каудальна анестезія забезпечує стабільні рівні стрес-маркерів інтраопераційно, але після операції спостерігається підвищення рівня кортизолемії та глікемії, що можна пояснити проривом болю. При застосуванні паравертебральної анестезії для таких операцій спостерігається найбільш оптимальна динаміка стрес-маркерів протягом всього періопераційного періоду. Дистальні периферичні блокади нервів (ТАР-блок і блокада клубово-підчеревного та клубово-пахвинного нервів) при операціях на передній черевній стінці у дітей не забезпечують стабільного інтраопераційного рівня стрес-маркерів у плазмі, проте в післяопераційному періоді динаміка цих маркерів у даній групі стабільніша, можливо за рахунок тривалої аналгезії характерної для периферичних блоків.

Високий рівень суб'єктивної оцінки умов операції хірургом в умовах паравертебральної блокади у дітей спостерігали Naja et al. [138, 153]. Середній рівень задоволення хірургом умовами оперативного втручання під час дистальних периферичних блокад (TAP-блоку та блокади клубово-підчеревного та клубово-пахвинного нервів) підтверджується в роботі Bondok et al. [37]. Ці дані співпадають із результатами нашої роботи.

Кращі умови для хірурга під час оперативного втручання під каудальною анестезією пояснюються кращим ступенем релаксації передньої черевної стінки в умовах нейроаксіальних блокад. Враховуючи те, що паравертебральна блокада є найпроксимальнішою з периферичних блокад та при її проведенні існує можливість розповсюдження розчину місцевого анестетика в епідуральний простір, паравертебральна блокада може відрізнятись від дистальних периферичних реґіонарних блокад з точки зору викликання кращої релаксації передньої черевної стінки.

Порівняння центральних та периферичних блокад передньої черевної стінки з точки зору задоволення пацієнтів чи батьків пацієнтів у літературі зустрічається мало. В низці публікацій описано вищу ступінь задоволення дорослих пацієнтів післяопераційним перебігом після операцій з приводу пахових гриж, які були проведені в умовах периферичної реґіонарної анестезії в порівнянні з нейроаксіальними блокадами [47, 203]. Порівнянний ступінь задоволення між пацієнтами груп центральної та периферичних блокад спостерігався при умові введення опіоїдів в субарахноїдальний простір [47]. Finnerty et al. описують аналогічну картину в педіатричній популяції [231]. Naja et al. вказують на переваги паравертебральної блокади перед дистальними периферичними блокадами з точки зору задоволення батьків [138, 153], що не знайшло підтвердження в нашій роботі.

Частота розвитку небажаних явищ та ускладнень в нашій роботі була вищою порівняно з іншими епідеміологічними дослідженнями ускладнень реґіонарної анестезії у дітей [73, 160]. Це можна пояснити значно меншою вибіркою дітей у нашому дослідженні, а також тим, що в вищезгаданих дослідженнях не враховувались такі небажані явища при проведенні реґіонарних блокад, як післяопераційні нудота та блювання, післяопераційна затримка сечі та тривалий моторний блок нижніх кінцівок. В нашому дослідженні підтверджується загальна тенденція досліджень небажаних явищ та ускладнень реґіонарної анестезії у дітей, яка свідчить про вищий рівень безпеки периферичних реґіонарних блокад у порівнянні з нейроаксіальними [29, 73, 119, 189].

Необхідно зазначити, що за нашими даними паравертебральна анестезія поєднує в собі переваги центральних та периферичних блокад. Дана методика забезпечує достатньо глибоке інтраопераційне знеболення, добрі умови для роботи хірурга, тривалу та якісну післяопераційну аналгезію і високій рівень задоволення батьків перебігом післяопераційного періоду. Також проведення паравертебральної анестезії супроводжується низькою кількістю небажаних явищ та ускладнень.

ВИСНОВКИ

Операції на передній черевній стінці складають більшу частку від загальної кількості оперативних втручань у дітей (87.4%). Чітких рекомендацій щодо вибору методу анестезії при цих операціях не існує. Порівняння методів реґіонарної анестезії передньої черевної стінки у дітей в літературі відсутнє. Тому всебічний порівняльний аналіз реґіонарних методів знеболювання при операціях на передній черевній стінці у дітей, удосконалення їх методик є актуальною проблемою сучасної анестезіології. У дисертації науково обґрунтоване нове вирішення важливої науково-практичної задачі - оптимізація знеболювання при операціях на передній черевній стінці у дітей шляхом порівняльного аналізу та удосконалення методик реґіонарної анестезії.

Удосконалено методику паравертебральної анестезії, що дозволило знизити дозу місцевого анестетика для знеболення передньої черевної стінки до 0.2-0.3 мл/кг та виконувати її з одного вколу на рівні Th12-L1. Ця методика забезпечує блокаду як соматичної, так і вегетативної іннервації при операціях на передній черевній стінці. Доведено, що використання нейростимуляції для ідентифікації паравертебрального простору у дітей є інформативним та зручним для клінічної практики.

Виявлено недостатній антиноцицептивний захист у травматичний момент операції в групах TAP-блоку та блокади клубово-підчеревного та клубово-пахвинного нервів про що свідчить підвищення АТсер (на 9.0 та 4.5 мм рт.ст. відповідно) та ЧСС (на 12.3 та 7.0 уд/хв відповідно). В групах каудальної та паравертебральної анестезії на даному етапі гемодинамічні параметри були стабільними. В післяопераційному періоді в групі каудальної анестезії порівняно з групами периферичних блокад спостерігається підвищення АТсер (на 12.6 мм рт.ст.) та ЧСС (на 20.0 уд/хв), що ймовірно пояснюється проривом болю внаслідок відносно короткої тривалості каудального блоку.

Дослідження інтраопераційної варіабельності серцевого ритму свідчить про вищий рівень інтраопераційної аналгезії в групах каудальної та паравертебральної блокад, про що свідчать результати аналізу варіабельності серцевого ритму (співвідношення LF/HF в групах каудальної анестезії - 0.63, паравертебральної анестезії - 0.66, TAP-блоку - 0.89 та блокади клубово-підчеревного та клубово-пахвинного нервів - 0.85).

Каудальна анестезія забезпечує стабільні рівні стрес-маркерів інтраопераційно, але після операції спостерігається підвищення рівня кортизолемії та глікемії, що можна пояснити проривом болю. При застосуванні паравертебральної анестезії для таких операцій спостерігається найбільш оптимальна динаміка стрес-маркерів протягом всього періопераційного періоду. ТАР-блок та блокада клубово-підчеревного та клубово-пахвинного нервів при операціях на передній черевній стінці у дітей не забезпечують стабільного рівня стрес-маркерів у плазмі інтраопераційно, проте в післяопераційному періоді динаміка цих маркерів в даній групі більш стабільна, можливо за рахунок тривалішої аналгезії від периферичних блоків.

Каудальна та паравертебральна блокади при операціях на передній черевній стінці у дітей дозволяють значно знизити (на 88.4 - 95.5%) застосування фентанілу порівняно з блокадою поперечного простору живота та блокадою клубово-підчеревного та клубово-пахвинного нервів. Периферичні блокади дозволяють зменшити потребу в опіоїдах після операції в 5 - 10 разів порівняно з каудальною анестезією. Торако-люмбальна паравертебральна анестезія поєднує в собі переваги центральних та периферичних блокад передньої черевної стінки, а саме вимагає мінімального інтраопераційного потенціювання опіоїдами та відрізняється тривалою та якісною післяопераційною аналгезією.

Периферичні реґіонарні блокади супроводжуються значно меншим ризиком виникнення небажаних явищ та ускладнень порівняно з каудальною анестезією (NNH каудальної анестезії 1.8-2). За сумарною кількістю небажаних явищ та ускладнень групи паравертебральної анестезії (1.02%), TAP-блоку (0.77%) та блокади клубово-підчеревного та клубово-пахвинного нервів (1.6%) суттєво не відрізнялися між собою, проте група каудальної анестезії мала значно вищу інцидентність таких явищ (9.37%).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Торако-люмбальну параверетебральну блокаду рекомендовано застосовувати для анестезіологічного забезпечення операцій на передній черевній стінці у дітей.

Торако-люмбальну паравертебральну блокаду рекомендовано виконувати з одного вколу на рівні Th12-L1 об'ємом місцевого анестетика 0.2-0.3 мл/кг.

Ідентифікацію паравертебрального простору рекомендовано здійснювати за допомогою нейростимуляції. Критерієм положення голки в паравертебральному просторі слід вважати наявність рухової відповіді м'язів передньої черевної стінки при силі струму 0.2-0.4 mA.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андреева И.В. Грыжи поясничной области. / И.В. Андреева, С.А. Карчевский. // Хірургія Донбасу. - 2012. - № 170(1).- С. 69-76.

2. Георгиянц М.А. Динамика лабораторных маркеров операционного стресса после оперативных вмешательств по поводу сколиоза. / М.А Георгиянц, Н.И. Волошин. // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 2 (49). - С. 13-16.

3. Георгіянц М.А. Застосування ацетамінофену для внутрішньовенного введення при периопераційному знеболюванні у дітей при урологічних втручаннях / М.А. Георгіянц, Т.Ю. Раскова, В.А. Корсунов // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2013. - №2д. - С. 93-95.

4. Диордиев А.В. Анестезиологическое обеспечение при реконструктивных оперативных вмешательствах у пациентов с детским церебральным параличом: дис. д-ра мед. наук: 14.01.20 / Андрей Викторович Диордиев ; Российский национальный исследовательский медицинский университет имени Н.И. Пирогова. - М., 2014. - 247 с.

5. Курочкин М. Ю. Клинико-анатомическое обоснование каудального доступа для обезболивания у новорожденных с хирургической патологией. / М. Ю. Курочкин // Лікар. справа. - 2014. - № 3/4. - С. 99-104.

6. Курочкін М.Ю. Концепція антистресової збалансованої анестезії у новонароджених та немовлят / М.Ю. Курочкін. // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - №. 2(1). - С. 29-33.

7. Отдельные главы из монографии «регионарная анестезия в педиатрии». Продленные периферические и центральные блокады в послеоперационном периоде / В.Л. Айзенберг, Г.Э. Ульрих, Л.Е. Цыпин, Д.В. Заболотский // Регионарная анестезия и лечение острой боли. - 2014. - №4. - С. 41-49.

8. Пат. № 2190432 Российская Федерация, МПК A61M19/00. Способ каудальной анестезии. / Чеченин М.Г.; Косик А.П.; Козлов Ю.А.; Попов Н.И.; заявитель и правообладатель Новокузнецкий государственный институт усовершенствования врачей. - № заявки 2000131768/14, заявл. 18.12.2000; опубл. 10.10.2002.

9. Пушкар М.Б. Рівень глікемії як показник адекватності анестезії при аденотомїї в дітей. / М.Б. Пушкар, М.А. Георгіянц. // Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 8 (63). - С. 34-36.

10. Рибальченко В. Ф. Аналіз роботи дитячої хірургічної служби України у 2012 році. / В. Ф. Рибальченко // Хірургія дитячого віку. - 2013. - № 3. - С. 24-33.

11. Солонько Г.М. Рівень деяких маркерів стресу при стоматологічному лікуванні дітей в амбулаторних умовах. / Г.М. Солонько, В.А.Пайкуш, М.А. Пайкуш. // Практична медицина. - 2013. - № 1(19). - С. 48-53.

12. Фесенко У.А. Нейротоксичність загальних анестетиків у дітей (огляд літератури). / У.А. Фесенко. // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2011. - №2. - C. 46-55.

13. Фесенко У. А. Періопераційні когнітивні дисфункції у дітей: анестезіологічні фактори ризику, методи запобігання : автореф. дис. … докт. мед. наук : 14.01.30 / Улболган Абдулхамітівна Фесенко ; [наук. конс. А.А. Хижняк] ; НМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2011. - 30 с.

14. Холтерівське та фрагментарне моніторування ЕКГ / [Жарінов О.Й, Куць В.О., Сороківський М.С., Черняга-Ройко У.П.] - Львів: Медицина світу, 2010. - 128 с.

15. Эпидуральная анестезия и аналгезия / [В. В. Суслов, А. А. Хижняк, О. А. Тарабрин та ін.]. - Харьков: СИМ, 2011. - 256 с.

16. Abdellatif A.A. Ultrasound-guided ilioinguinal/iliohypogastric nerve blocks versus caudal block for postoperative analgesia in children undergoing unilateral groin surgery. / A.A. Abdellatif. // Saudi J Anaesth. - 2012. - №4. - Р. 6367-6372.

17. A clinical test to confirm correct needle placement in caudal epidural injections. / M.P. Lewis, P. Thomas, L.F. Wilson, R.C. Mulholland. // Anaesthesia. - 1992. - Vol. 47.- P. 57-58.

18. A Comparison of the Analgesia Efficacy and Side Effects of Paravertebral Compared with Epidural Blockade for Thoracotomy: An Updated Meta-Analysis. / X. Ding, S. Jin, X. Niu et al. // PLoS ONE. - 2014. - Vol. 9(5). - e96233.

19. A comparison of ultrasonography versus traditional approach for caudal block in children. / J.Z. Liu, X.Q. Wu, R. Li, Y.J. Zhang. // Zhonghua Yi Xue Za Zhi. - 2012. - Vol. 3;92(13).- P. 882-885.

20. A Comprehensive Review of Opioid-Induced Hyperalgesia / M. Lee, S. Silverman, H. Hansen et al. // Pain Physician. - 2011. - Vol. 14.- P. 145-161.

21. A description of the spread of injectate after psoas compartment block using magnetic resonance imaging. / S. Mannion, J. Barrett, D. Kelly et al. // Reg Anesth Pain Med. - 2005. - Vol. 30.- P. 567-571.

22. Afsharimani B. Morphine and tumor growth and metastasis / B. Afsharimani, P. Cabot, M.O. Parat // Cancer Metastasis Rev. - 2011. - Vol. 30(2).- P. 225-238.

23. A meta-analysis on the clinical effectiveness of transversus abdominis plane block / M.R.S. Siddiqui, M.S. Sajid, D.R. Uncles et al. // Journal of Clinical Anesthesia. - 2011. - Vol. 23.- P. 7-14.

24. A nationwide analysis of the use and outcomes of perioperative epidural analgesia in patients undergoing hepatic and pancreatic surgery / N. Amini, Y. Kim, O. Hyder et al. // Am J Surg. - 2015. - Vol. 210(3). - P. 483-491.

25. Anatomical bases for paravertebral anesthetic block: fluid communication between the thoracic and lumbar paravertebral regions. / T. Saito, S. Den, K. Tanuma et al. // Surg Radiol Anat. - 1999. - Vol. 21.- P. 359-363.

26. Anderson M. R. Decision-Making in Orthopedic and Regional Anesthesiology: A Case-Based Approach / M.R. Anderson, S.H. Wilson, M.A. Rosenblatt // Cambridge University Press. - 2015. - P. 195.

27. Andreae M.H. Regional anaesthesia to prevent chronic pain after surgery: a Cochrane systematic review and meta-analysis. / M.H. Andreae, D.A. Andreae. // Br J Anaesth. - 2013. - Vol. 111(5).- P. 711-720.

28. Anesthetic Techniques and Cancer Recurrence after Surgery / V. Fodale, M.G. D'Arrigo, S. Triolo et al. // The Scientific World Journal. - 2014. - Vol. 2014, Article ID 328513, 10 pages.

29. Are caudal blocks for pain control safe in children? An analysis of 18,650 caudal blocks from the Pediatric Regional Anesthesia Network (PRAN) database. / S. Suresh, J. Long, P.K. Birmingham, G.S.Jr. De Oliveira // Anesth Analg. - 2015. - Vol. 120(1).- P. 151-156.

30. Armitage E.N. Caudal block in children. / E.N. Armitage. // Anaesthesia. - 1979 - Vol. 34.- P. 396.

31. Batra R.K. Paravertebral Block / R.K. Batra, K. Krishnan, A. Agarwal // J Anaesth Clin Pharmacol. - 2011. - Vol. 27(1).- P. 5-11.

32. Bayesian estimation on diagnostic performance of Face, Legs, Activity, Cry, and Consolability and Neonatal Infant Pain Scale for infant pain assessment in the absence of a gold standard. / X. Ge, J.R. Tao, J. Wang et al. // Paediatr Anaesth. - 2015. - Vol. 25(8).- P. 834-839.

33. Bilateral Transversus Abdominis Plane Block Does Not Decrease Postoperative Pain After Laparoscopic Cholecystectomy When Compared With Local Anesthetic Infiltration of Trocar Insertion Sites / J. Ortiz, J.W. Suliburk, K. Wu et al. // Regional Anesthesia & Pain Medicine. - 2012. - Vol. 37(2).- P. 188-192.

34. Bilateral transversus abdominis plane (TAP) catheters for postoperative analgesia in a child with spinal dysraphism. / D. Yuratich, T. Bhalla, V.R. Jayanthi, J.D. Tobias // Anaesth Pain & Intensive Care. - 2012. - Vol. 16(3).- P. 276-279.

35. Bhalla T. Neonatal pain management / T. Bhalla, E. Shepherd, J.D. Tobias // Saudi J Anaesth. - 2014. - Vol. 8(Suppl 1). - P. S89-97.

36. Blockade of NMDA Receptors and Apoptotic Neurodegeneration in the Developing Brain / C. Ikonomidou, F. Bosch, M. Miksa et al. // Science. - 1999. - Vol. 283(5398).- P. 70-74.

37. Bondok R.S. Ultrasound-guided ipsilateral transverse abdominis plane and ilioinguinal-iliohypogastric nerve block for inguinal hernia repair in patients with liver cirrhosis. / R.S. Bondok, R.M. Ali. // Ain-Shams Journal of Anesthesiology. - 2014. - Vol. 7.- P. 51-58.

38. Bцsenberg A. Adjuvants in pediatric regional anesthesia. / A. Bцsenberg // Pain Manag. - 2012. - Vol. 2(5). - P. 479-486.

39. Broad unilateral analgesia. / T. Saito, E.T. Gallagher, K. Yamada et al. // Reg Anesth. - 1994. - Vol. 19.- P. 360-361.

40. Brown D.L. Atlas of regional anesthesia / D.L. Brown. - Philadelphia, PA: Saunders/Elsevier, 2010. - 400 с.

41. Burr R.L. Interpretation of normalized spectral heart rate variability indices in sleep research: a critical review. / R.L. Burr // Sleep. - 2007. - Vol. 30(7).- P 913-919.

42. Case report: neurological complications associated with epidural analgesia in children: a report of 4 cases of ambiguous etiologies. / M.J. Meyer, E.J. Krane, K.R. Goldschneider, N.J. Klein. // Anesth Analg. - 2012. - Vol. 115(6).- P. 1365-1370.

43. Caudal block with 3 mg/Kg Bupivacaine for intraabdominal surgery in pediatric patients: a randomized study. / W. Loetwiriyakul, T. Asampinwat, T. Rujirojindakul et al. // Asian Biomedicine. - 2011. - Vol. 5(1).- P. 93-99.

44. Caudal epidural anesthesia: an anesthetic technique exclusive for pediatric use? Is it possible to use it in adults? What is the role of the ultrasound in this context? / I.E. Najman, T.N. Frederico, A.V. Segurado, P.P. Kimachi. // Rev Bras Anestesiol. - 2011. - Vol. 61(1).- P. 95-109.

45. Chatterjee S. Current Concepts in the Management of Postoperative Nausea and Vomiting / S. Chatterjee, A. Rudra, S. Sengupta // Anesthesiology Research and Practice. - 2011. - Vol. 2011.- P. 1-10.

46. Clinical effectiveness of transversus abdominis plane (TAP) block in abdominal surgery: a systematic review and meta-analysis. / N. Johns, S. O'Neill, N.T. Ventham et al. // Colorectal Dis. - 2012. - Vol. 14(10).- P. e635-642.

47. Clinical Implications of the Transversus Abdominis Plane Block in Adults. / M.J. Young, A.W. Gorlin, V.E. Modest, S.A. Quraishi. // Anesthesiology Research and Practice. - 2012. - Vol. 2012.- 11 p.

48. Comparing the analgesic effect of caudal and ilioinguinal iliohypogastric nerve blockade using bupivacaine-clonidine in inguinal surgeries in children 2-7 years old. / M Seyedhejazi, D. Sheikhzadeh, Z. Adrang, F.K. Rashed. // Afr J Paediatr Surg. - 2014. - Vol. 11(2).- P. 166-169.

49. Comparison of regional versus general anesthesia for ambulatory surgery anesthesia: a meta-analysis of randomized trials. / S.S. Liu, W.M. Strodtbeck, J.M. Richman et al. // Anesth Analg. - 2005. - Vol. 101.- P. 1634-1642.

50. Comparison of 'whoosh' and modified 'swoosh' test for identification of the caudal epidural space in children. / V. Talwar, R. Tyagi, P. Mullick, A.R. Gogia. // Paediatr Anaesth. - 2006. - Vol. 16(2).- P. 134-139.

51. Confirmation of caudal needle placement using nerve stimulation. / B.C. Tsui, P. Tarkkila, S. Gupta, R. Kearney. // Anesthesiology. - 1999. - Vol. 91.- P. 374-378.

52. Continuous bilateral TAP block in patient with prior abdominal surgery / I.F. Lima, F. Linda, В. Santos et al. // Braz J Anesthesiol. - 2013. - Vol. 63(5). - P. 422-425.

53. Continuous caudal block: role in paediatrics. / N. Shah, K. Lalwani, M.R. Upadhyay, V.N. Swadia. // Indian J. Anaesth. - 2003. - Vol. 47(2).- P 120-121.

54. Continuous lumbar transversus abdominis plane block may spread to supraumbilical dermatomes. / M. Forero, V.M. Neira, A.J. Heikkila, J.E. Paul // Can J Anesth. - 2011. - Vol. 58.- P. 948-951.

55. Cook B. The use of additives to local anaesthetic solutions for caudal epidural blockade. / B. Cook, E. Doyle. // Paediatr Anaesth. - 1996. - Vol. 6. P.- 353-359.

56. Cortisol levels and neuropsychiatric diagnosis as markers of postoperative delirium: a prospective cohort study. / J. Kazmierski, A. Banys, J. Latek et al. // Crit. Care. - 2013. - Vol. 17.- P. R38.

57. Coteм C. J. Coteм and Lerman's a Practice of Anesthesia for Infants and Children. / C. J. Coteм, J. Lerman, B. J. Anderson. - Philadelphia, PA: Elsevier/Saunders, 2013. - P. 880-882.

58. Cousins and Bridenbaugh's Neural Blockade in Clinical Anesthesia and Pain Medicine / M.J. Cousins, B.O. Philip, D.B. Carr, T.T. Horlocker // Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins, 2012. - 1306 p.

59. Covino B. G. Handbook Of Epidural Anaesthesia And Analgesia / B. G. Covino, P. Buckhцj, D. B. Scott. - Orlando: Grune & Stratton, 1985. - 176 с.

60. Dave N.M. A comparison of the effectiveness of predictors of caudal block in children-swoosh test, anal sphincter tone, and heart rate response. / N.M. Dave, M.J. Garasia. // Anaesthesiol Clin Pharmacol. - 2012. - Vol. 28(1).- P. 17-20.

61. Davies R.G. A comparison of the analgesic efficacy and side-effects of paravertebral vs epidural blockade for thoracotomy - a systematic review and meta-analysis of randomized trials. / R.G. Davies, P.S. Myles, J.M. Graham // British Journal of Anaesthesia. - 2006. - Vol. 96(4).- P. 418-426.

62. De Beer D.A.H. Caudal additives in children - solutions or problems? / D.A.H. De Beer, M.L. Thomas // Br. J. Anaesth. - 2003. - Vol. 90(4).- P.487-498.

63. Determination of spread of injectate after ultrasound-guided transversus abdominis plane block: a cadaveric study. / T.M.N. Tran, J.J. Ivanusic, P. Hebbard, M.J. Barrington. // British Journal of Anaesthesia. - 2009. - Vol. 102 (1).- P 123-127.

64. Developmental Neurotoxicity of Ketamine: Morphometric Confirmation, Exposure Parameters, and Multiple Fluorescent Labeling of Apoptotic Neurons. / A.C. Scallet, L.C. Schmued, W. Slikker et al. // Toxicol Sci. - 2004. - Vol. 81(2).- P. 364-370.

65. Dosage of lidocaine for caudal anesthesia in infants and children. / M. Takasaki, S. Dohi, Y. Kawabata, T. Takahashi. // Anesthesiology. - 1977. - Vol. 47(6).- P. 527-529.

66. Duration of analgesic effectiveness after the posterior and lateral transversus abdominis plane block techniques for transverse lower abdominal incisions: a meta-analysis. / F.W. Abdallah, J.G. Laffey, S.H. Halpern, R. Brull. // British Journal of Anaesthesia. - 2013. - Vol. 111(5).- P. 721-735.

67. Eason M.J. Paravertebral thoracic block - a reappraisal. / M.J. Eason, R. Wyatt // Anaesthesia. - 1979. - Vol. 34.- P. 638-642.

68. Ecoffey C. Pediatric regional anesthesia - update. / C.Ecoffey // Curr Opin Anaesthesiol. - 2007. - Vol. 20.- P. 232-235.

69. Effect of tramadol on perioperative immune function in patients undergoing gastric cancer surgeries / L.W. Zhou, H.L. Ding, M.Q. Li et al. // Anesthesia, Essays and Researches. - 2013. - Vol. 7(1). - P. 54-57.

70. Eid H.A. Paravertebral block: An overview. / H.A. Eid // Current Anaesthesia & Critical Care. - 2009. - Vol. 20.- P. 65-70.

71. El Fawy D.M. Ultrasound-guided transversus abdominis plane block versus caudal block for postoperative pain relief in infants and children undergoing surgical pyeloplasty. / D.M. El Fawy, H.A. El Gendy // Ain-Shams J Anaesthesiol. - 2014. - Vol. 7.- Р. 177-181.

72. Enhancement of ropivacaine caudal analgesia using dexamethasone or magnesium in children undergoing inguinal hernia repair. / G.T. Yousef, T.H. Ibrahim, A. Khder, M. Ibrahim. // Anesth Essays Res. - 2014. - Vol. 8(1).- P. 13-19.

73. Epidemiology and morbidity of regional anesthesia in children: a follow-up one-year prospective survey of the French-Language Society of Paediatric Anaesthesiologists (ADARPEF). / C.Ecoffey, F.Lacroix, E.Giaufrй et al. // Paediatr Anaesth. - 2010. - Vol. 20(12).- P. 1061-1069.

74. Epidural anaesthesia and analgesia and outcome of major surgery: a randomised trial. / J.R. A.Rigg, K. Jamrozik, P.S. Myles et al. // Lancet. - 2002. - Vol. 359.- P. 1276-1282.

75. Evidence Basis for Regional Anesthesia in Multidisciplinary Fast-Track Surgical Care Pathways. / F. Carli, H. Kehlet G. Baldini et al. // Reg Anesth Pain Med. - 2011. - Vol. 36.- P. 63-72.

76. Extended unilateral anesthesia. New technique or paravertebral anesthesia? / T. Saito, E.T. Gallagher, S. Cutler et al. // Reg Anesth. - 1996. - Vol. 21.- P. 304-307.

77. Farooq M. A case of liver trauma with a blunt regional anesthesia needle while performing transversus abdominis plane block. / M. Farooq, M. Carey. // Reg Anesth Pain Med. - 2008. - Vol. 33.- P. 274-275.

78. Fifteen years of ultrasound guidance in regional anaesthesia: Part 2. Recent developments in block techniques. / P. Marhofer, W. Harrop-Griffiths, H.Willschke , L. Kirchmair. // British Journal of Anaesthesia. - 2010. - Vol. 104(6).- P. 673-683.

79. Fischer B. Does regional anaesthesia improve outcome after surgery? / B. Fischer // Anaesthesia & Intensive Care Medicine. - 2012. - Vol. 13 (11). - P. 563-566.

80. Flandin-Blety C. Accidents following extradural analgesia in children. The results of a retrospective study. / C. Flandin-Blety, C. Barrier. // Paediatr Anaesth. - 1995. - Vol. 5.- P. 41-46.

81. Fletcher D. Expert panel guidelines (2008). Postoperative pain management in adults and children. / D. Fletcher. // Annales Franзaises d'Anesthйsie et de Rйanimation. - 2009. - Vol. 28.- P. 403-409.

82. GABAergic Excitotoxicity Injury of the Immature Hippocampal Pyramidal Neurons' Exposure to Isoflurane. / Y.L.Zhao, Q.Xiang, Q.Y.Shi et al. // Anesth Analg. - 2011. - Vol. 113.- P. 1152-1160.

83. Gandhi M. Anaesthesia for paediatric urology. / M. Gandhi, R. Vashisht. // Contin Educ Anaesth Crit Care Pain. - 2010. - Vol. 10(5).- P. 152-157.

84. Gan T.J. Society for Ambulatory Anesthesia. Consensus guidelines for the management of postoperative nausea and vomiting. / T.J. Gan, P. Diemunsch, A.S. // Habib Anesth Analg. - 2014. - Vol. 118(1). - P. 85-113.

85. Giaufrй E. Epidemiology and morbidity of regional anesthesia in children: a one-year prospective survey of the French-Language Society of Pediatric Anesthesiologists. / E. Giaufrй, B. Dalens, A. Gombert. // Anesth Analg. - 1996. - Vol. 83(5).- P. 904-912.

86. Gomez-Sanchez C.E. Adrenal dysfunction in critically ill patients. / C.E. Gomez-Sanchez. // N. Engl. J. Med. - 2013. - Vol. 368.- P. 1547-1549.

87. Gregory G. A. Gregory's Pediatric Anesthesia / G. A. Gregory, D. B. Andropoulos. - Chichester: Wiley-Blackwell, 2012. - 1355 с.

88. Gupta A. Persistent postsurgical pain after abdominal surgery. / A. Gupta, K. Gandhi, E.R. Viscusi // Techniques in Regional Anesthesia & Pain Management. - 2011. - Vol. 15(3).- P. 140-146.

89. Gupta A. Spinal anesthesia in children: A review. / A. Gupta, U. Saha. // J Anaesthesiol Clin Pharmacol. - 2014. - Vol. 30(1).- P. 10-18.

90. Gupta P. Neostigmine as an adjunct to Bupivacaine, for caudal block in burned children, undergoing skin grafting of the lower extremities. / P. Gupta, A. Grace. // Anestesia Pediatrica e Neonatale. - 2011. - Vol. 9(1).- P. 1-16.

91. Hadzic A. Textbook of Regional Anesthesia and Acute Pain Management / A. Hadzic. - New York: McGraw-Hill Medical, 2007. - 1259 с.

92. Hassan S.Z. Caudal anesthesia in infants. / S.Z. Hassan. // Anesth Analg. - 1977. - Vol. 56(5).- P. 686-689.

93. Heart rate variability and experimentally induced pain in healthy adults: a systematic review. / J. Koenig, M.N. Jarczok, R.J. Ellis et al. // Eur J Pain. - 2014. - Vol. 18(3).- P. 301-314.

94. Heart rate variability during total intravenous anesthesia: effects of nociception and analgesia. / M. Jeanne, R. Logier, J. De Jonckheere, B. Tavernier. // Auton Neurosci. - 2009. - Vol. 11;147(1-2).- P. 91-96.

95. Heart rate variability: standards of measurement, physiological interpretation and clinical use. Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology. // Circulation. - 1996. - Vol. 93(5).- P. 1043-1065.

96. Hebbard P. Subcostal transversus abdominis plane block under ultrasound guidance. / P. Hebbard. // Anesth Analg. - 2008. - Vol. 106(2).- P. 674-675.

97. Hopkins P.M. Ultrasound guidance as a gold standard in regional anaesthesia. / P.M.Hopkins. // British Journal of Anaesthesia. - 2007. - Vol. 98(3).- P. 299-301.

98. Hudson A.E. Are anaesthetics toxic to the brain? / A.E. Hudson, H.C.Jr. Hemmings // Br J Anaesth. - 2011. - Vol. 107(1). - P. 30-37.

99. Hu P. Ultrasound guidance for ilioinguinal/iliohypogastric nerve block: a pilot study. / P. Hu, D. Harmon, H. Frizelle. // Ir J Med Sci. - 2007. - Vol. 176.- P. 111-115.

100. Iliohypogastric/ilioinguinal nerve block in inguinal hernia repair for postoperative pain management: comparison of the anatomical landmark and ultrasound guided techniques / A. Demirci, E.M. Efe, G. Tьrker et al. // Rev Bras Anestesiol. - 2014. - Vol. 64(5). - P. 350-356.

101. Ilioinguinal/iliohypogastric blocks in children: where do we administer the local anesthetic without direct visualization? / M. Weintraud, P. Marhofer, A. Bцsenberg et al. // Anesth Analg. - 2008. - Vol. 106.- P. 89-93.

102. Intercostally placed paravertebral catheterization: an alternative approach to continuous paravertebral blockade. / D.A. Burns, B. Ben-David, J.E. Chelly, J.E. Greensmith. // Anesth Analg. - 2008. - Vol. 107.- P. 339-341.

103. Interpleural analgesia for attenuation of postoperative pain after hepatic resection. / L. Weinberg, N. Scurrah, F. Parker et al. // Anaesthesia. - 2010. - Vol. 65.- P. 721-728.

104. Interpleural Bupivacaine Or Im Meperidine: Analgesia And Pulmonary Function Following Open Cholecystectomy. / D. Zabeeda, T. Ezri, S. Evron et al. // The Internet Journal of Anesthesiology. - 2003. - Vol. 7(1).- P. 62-67.

105. Interpleural catheter technique for perioperative pain management. / B.R. Shrestha, S. Tabadar, S. Maharjan, S.R. Amatya. // Kathmandu University Medical Journal. - 2003. - Vol. 1(1).- P. 43-47.

106. Intraoperative Ultrasound-guided Transversus Abdominis Plane Block in Lower Abdominal Surgery. / S.M. Khan, S. Nawaz, M.B. Delvi et al. // Int J Periop Ultrasound Appl Technol. - 2012. - Vol. 1(1).- P. 1-4.

107. Jadon A. Nerve stimulator-guided thoracic paravertebral block for gynecomastia surgery / A. Jadon // Indian J Anaesth. - 2012. - Vol. 56(3). - P. 298-300.

108. Jagannathan N. Truncal blocks in children. / N. Jagannathan, S. Suresh. // Techniques in Regional Anesthesia and Pain Management. - 2007. - Vol. 11.- P. 260-264.

109. Jankovic Z. Transversus abdominis plane block: The Holy Grail of anaesthesia for (lower) abdominal surgery. / Z. Jankovic. // Periodicum Biologorum. - 2009. - Vol. 111(2).- P. 203-208.

110. Jцhr M. Caudal blocks. / M. Jцhr, T.M. Berger. // Paediatr Anaesth. - 2012. - Vol. 22(1). - Р. 44-50.

111. Kamata M. Thoracic epidural infusion with chloroprocaine for postoperative analgesia following epicardial pacemaker placement in an infant / M. Kamata, M. Corridore, J.D. Tobias // J Pain Res. - 2014. - Vol. 23(7). - P. 609-613.

112. Karmakar M.K. Ipsilateral thoraco-lumbar anaesthesia and paravertebral spread after low thoracic paravertebral injection. / M.K. Karmakar, T. Gin, A.M. Ho. // Br J Anaesth. - 2001. - Vol. 87.- P. 312-316.

113. Karmakar M.K. Thoracic paravertebral block: radiological evidence of contralateral spread anterior to the vertebral bodies. / M.K. Karmakar, W.H. Kwok, J. Kew. // Br J Anaesth. - 2000. - Vol. 84. - P. 263-265.

114. Katz R. Pharmacokinetics of continuous infusions of fentanyl in critically ill children. / R. Katz, H.W. Kelly. // Crit Care Med. - 1993. - Vol. 21(7).- P. 995-1000.

115. Ketamine-induced neurotoxicity and changes in gene expression in the developing rat brain / F. Liu, M.G. Paule, S. Ali, C. Wang // Curr Neuropharmacol. - 2011. - Vol. 9(1). - P. 256-261.

116. Kettner S.C. Does regional anaesthesia really improve outcome? / S. C. Kettner, H. Willschke, P. Marhofer // British Journal of Anaesthesia. - 2011. - Vol. 107(S1).- P. i90-i95.

117. King K. Paravertebral Blocks: The Evolution of a Standard of Care. / K. King, J.E. Chelly. // Anesthesiology News. - 2012. - Vol. 38(3).- P. 1-8.

118. Koo B.N. Spread of ropivacaine by a weight-based formula in a pediatric caudal block: a fluoroscopic examination. / B.N. Koo, J.Y. Hong, H.K. Kil. // Acta Anaesthesiol Scand. - 2010. - Vol. 54(5).- P.562-565.

119. Lacroix F. Epidemiology and morbidity of regional anaesthesia in children. / F. Lacroix. // Curr Opin Anaesthesiol. - 2008. - Vol. 21.- P. 345-349.

120. Lancaster P. Liver trauma secondary to ultrasound-guided transversus abdominis plane block. / P. Lancaster, M. Chadwick. // Br. J. Anaesth. - 2010. - Vol. 104(4).- P. 509-510.

121. Lauder G.R. Total intravenous anesthesia will supercede inhalational anesthesia in pediatric anesthetic practice / G.R. Lauder // Paediatr Anaesth. - 2015. - Vol. 25(1). - P. 52-64.

122. Lichtor J.L. Nausea and vomiting after surgery: it is not just postoperative. / J.L. Lichtor. // Curr Opin Anesthesiol. - 2012. - Vol. 25.- P. 673-679.

123. Lillie G. R. Inferior lumbar triangle hernia as a rarely reported cause of low back pain: a report of 4 cases. / G.R. Lillie, E. Deppert. // J. Chiropr. Med. - 2010. - Vol. 9(2).- P. 73-76.

124. Liu S.S. Effect of Postoperative Analgesia on Major Postoperative Complications: A Systematic Update of the Evidence. / S.S. Liu, C.L. Wu. // Anesth Analg. - 2007. - Vol. 104.- P. 689-702.

125. Loftis G.K. Anesthesia-induced neuronal apoptosis during synaptogenesis: a review of the literature / G.K. Loftis, S. Collins, M. McDowell // AANA J. - 2012. - Vol. 80(4). - P. 291-298.

126. Lцnnqvist P.A. Radiological and clinical distribution of thoracic paravertebral blockade in infants and children. / P.A. Lonnqvist, U. Hesser. // Pediatr Anesth. - 1993. - Vol. 3. - P. 83-87.

127. Lцnnqvist P.A. The caudal boundary of the thoracic paravertebral space. A study in human cadavers. / P.A. Lцnnqvist, U. Hildingsson. // Anaesthesia 1992;47:1051-1052.

128. Lumbar plexus block using high-pressure injection leads to contralateral and epidural spread. / J.C. Gadsden, D.M. Lindenmuth, A. Hadzic et al. // Anesthesiology. - 2008. - Vol. 109.- P. 683-688.

129. Lumbar Plexus in Children. A Sonographic Study and Its Relevance to Pediatric Regional Anesthesia. / L. Kirchmair, B. Enna, G. Mitterschiffthaler et al. // Anesthesiology. - 2004. - Vol. 101.- P. 445-450.

130. Mahajan R. Caudal `Whoosh' or modified `Swoosh': be careful to push. / R. Mahajan, Y.K. Batra, S. Kumar. // Paediatr Anaesth. - 2008. - Vol. 18(4).- P. 333-334.

131. Magnesium as an adjuvant for caudal analgesia in children. / E.M. Kim, M.S. Kim, S.J. Han et al. // Paediatr Anaesth. - 2014. - Vol. 24(12).- P. 1231-1238.

132. Manworren R.C. Clinical validation of FLACC: preverbal patient pain scale. / R.C. Manworren, L.S. Hynan. // Pediatr Nurs. - 2003. - Vol. 29(2).- P. 140-146.

133. Martin D.P. Transversus abdominis blockade: Ready for use in the pediatric population? / D.P. Martin, J.D. Tobias. // Anaesth Pain & Intensive Care. - 2012. - Vol. 16(2).- P. 115-118.

...