Главная Коллекция "Revolution" Медицина Діагностичне і прогностичне значення поліморфізму гена ендотеліну–1, рівнів вазоактивних пептидів та відповідних дерматогліфічних показників у чоловіків, хворих на гіпертонічну хворобу

Діагностичне і прогностичне значення поліморфізму гена ендотеліну–1, рівнів вазоактивних пептидів та відповідних дерматогліфічних показників у чоловіків, хворих на гіпертонічну хворобу

Дерматогліфи як діагностичний маркер гіпертонічної хвороби, хронічної серцевої недостатності. Роль поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ 1–го типу як спадкового чинника у розвитку есенціальної гіпертензії, хронічної серцевої недостатності на її тлі.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	25.06.2018
Размер файла	3,1 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Далі був проаналізований зв'язок між носійством окремих варіантів гена ЕТ-1 та пальцевими малюнками на обох кистях. Кореляційний зв'язок між носійством поліморфного варіанту гена ЕТ-1 та дерматогліфами у чоловіків з ГХ різної стадії не знайдено.

Для розрахунку ймовірного носійства поліморфного варіанту гена ЕТ-1 у осіб чоловічої статі, що мають ГХ ІІ ст. були розроблені формули:

1) Носії генотипу Lys/Lys= -7,01+3,96*1d-0,27*5s+1,09*3s+2,90*5d+0,51*4s

2) Носії алелі Asn=-6,16+3,13*1d+1,74*5s+0,17*3s+1,47*5d+1,07*4s,

де 1d - малюнок на 1-ому пальці ПК

5s- малюнок на 5-ому пальці ЛК

3s- малюнок на 3-ому пальці ЛК

5d- малюнок на 5-ому пальці ПК

4s- малюнок на 4-ому пальці ЛК

Якщо на будь-якому з указаних пальців присутній дерматогліфічний малюнок ульнарна петля, то підставляємо замість комплексу 1d, 5d, 3s, 4s, 5s - 1, якщо завиток - 2, радіальна петля - 3, дуга - 4.

Якщо сума більша у формулі 1 - це говорить про те, що пацієнт з ймовірністю 80,0 % носій генотипу Lys/Lys гена ЕТ-1, якщо у формулі 2- обстежуваний з ймовірністю 85,5 % носій алелі Asn(генотипи Lys/Asnта Asn/Asn)гена ЕТ-1.

Окрім того були розроблені 2 патенти на винаходи «Спосіб прогнозування ризику розвитку неускладненої гіпертонічної хвороби у чоловіків віком 40-60 років» та «Спосіб прогнозування ризику розвитку хронічної серцевої недостатності на тлі гіпертонічної хвороби у чоловіків 40-60 років».За результатами аналізу 620 відбитків пальців кистей у пацієнтів на ГХ ІІ ст., 430 відбитків пацієнтів з ГХ ІІІ ст. та 790 відбитків пальців у представників контрольної групи чоловічої статі у віці 40-60 років, був проведений дискримінантний аналіз і створені математичні формули прогнозу ризику розвитку захворювань.

Перший спосіб передбачає визначення дерматогліфічних ознак пальців кистей, наявність обтяженої спадковості по ГХ, визначають індивідуальні фактори ризику розвитку ГХ - вік, паління, вагу, зріст, ІМТ, отримують дерматогліфічні малюнки з другого пальця ПК, третього і четвертого пальців ЛК, та ГР з другого пальця ПК та першого пальця ЛК за допомогою прокатного електронного сканера та прогнозують ризик/антиризик розвитку ГХ ІІ ст. за допомогою формул лінійної дискрімінатної функції.

Формули прогнозу ризику/антиризику розвитку неускладненої ГХ мають наступний вигляд:

Y1=-1308+0,23VIK-11,03VAGA+15,13ZRIST+32,55IMT+14,85PALIN-6,61SPADK+1,45GR2D-0,87GR1S+25,85D2A-0,66S3W+19,11S4U

Y2=-1319+0,24VIK-10,98VAGA+15,17ZRIST+32,8IMT+14,04PALIN-4,93SPADK+1,21GR2D-0,99GR1S+21,85D2A-1,73S3W+17,41S4U,

де Y1 - здорові особи

Y2 - хворі на ГХ ІІ ст.

VIK- вік пацієнта

VAGA - вага пацієнта

ZRIST - зріст пацієнта

IMT - індекс маси тіла

PALIN - якщо пацієнт палить, підставляємо замість PALIN - 1, якщо ні - 2

SPADK - якщо спадковість не обтяжена по ГХ, підставляємо замість SPADK - 0, якщо обтяжена по матері - 1, по батькові - 2, по матері і батькові - 3

GR2D - ГР на другому пальці ПК

GR1S- ГР на першому пальці ЛК

D2A - якщо на другому пальці ПК (D2) присутній дерматогліфічний малюнок дуга (A), то підставляємо замість комплексу D2A- 1, якщо ульнарна петля (U), радіальна петля (R), завиток (W) - 0

S3W- якщо на третьому пальці ЛК (S3) присутній дерматогліфічний малюнок завиток (W) то підставляємо замість комплексу S3W- 1, якщо ульнарна петля (U), радіальна петля (R), дуга (A) - 0

S4U- якщо на четвертому пальці ЛК (S4) присутній дерматогліфічний малюнок ульнарна петля (U), то підставляємо замість комплексу S4U- 1, якщо радіальна петля (R), дуга (A), завиток (W) - 0.

Чутливість методу становить 93,6 %, специфічність - 79,03 %.

Для початку у формули ризику (Y2)/антиризику(Y1) розвитку ГХ підставляють дані, що були отримані при опитуванні і об'єктивному обстеженні хворого. Якщо сума більша у формулі Y1 - це говорить про те, що пацієнт з ймовірністю 93,6 % не захворіє на ГХ, якщо у формулі Y2 - обстежуваний з ймовірністю 79,03 % захворіє на ГХ.

Другий спосіб передбачає визначення дерматогліфічних ознак пальців кистей, наявність обтяженої спадковості по ГХ, визначають індивідуальні фактори ризику розвитку ГХ - вік, паління, вагу, зріст, ІМТ, отримують дерматогліфічні малюнки з третього і четвертого пальців ЛК, та ГР з першого пальця ЛК за допомогою прокатного електронного сканера та прогнозують ризик/антиризик розвитку ХСН ІІ А ст. на тлі ГХ за допомогою формул лінійної дискрімінатної функції.

Модель прогнозу ризику розвитку ХСН ІІ А ст. на тлі ГХ має наступний вигляд:

Y1=-1276-0,98VIK-6,62VAGA+15,00ZRIST+23,40IMT+1,75PALIN-6,11SPADK-0,91GR1S+5,58S3W+28,22S4U

Y2=-1210-0,16VIK-6,02VAGA+14,28ZRIST+21,70IMT-1,58PALIN-3,52SPADK-0,73GR1S+1,96S3W+25,62S4U,

де Y1 - практично здорові особи,

Y2 - хворі з ХСН ІІ А ст. на тлі ГХ,

VIK- вік пацієнта,

VAGA - вага пацієнта,

ZRIST - зріст пацієнта,

IMT - індекс маси тіла пацієнта,

PALIN - якщо пацієнт палить, підставляємо замість PALIN - 1; якщо ні - 2,

SPADK - якщо спадковість не обтяжена по ГХ - підставляємо замість SPADK - 0; якщо обтяжена по матері - 1; по батькові - 2; по матері і батькові - 3,

GR1S- гребінцевий рахунок на 1 пальці ЛК,

S3W- якщо на 3 пальці ЛК(S3) присутній дерматогліфічний малюнок - типу завиток (W), то підставляємо замість комплексу S3W - 1; якщо ж ульнарна петля (U), радіальна петля (R) або дуга (A), то підставляємо - 0,

S4U- якщо на 4 пальці ЛК(S4) присутній дерматогліфічний малюнок - типу ульнарна петля (U), то підставляємо замість комплексу S3U - 1; якщо радіальна петля (R), дуга (A) або завиток (W), то підставляємо - 0.

Чутливість методу становить 97,1 %, специфічність - 95,05 %.

Якщо отримане числове значення буде більшим у формулі Y1 - це говорить про те, що у пацієнта ризик розвитку ХСН ІІ А ст. на тлі ГХ - відсутній з ймовірністю на 95,05 %, якщо числове значення буде більшим у формулі Y2 - обстежуваний з ймовірністю 97,1 % має ризик розвитку ХСН ІІ А ст., що ускладнює перебіг ГХ.

Таким чином, учоловіків з ГХ ІІ ст. та ГХ ІІІ ст. як і у осіб групи контролю, домінує генотип Lys/Lys та алельLys гена ЕТ-1, проте немає достовірної різниці у частоті носійства поліморфних варіантів гена ЕТ-1 та алелей між усіма групами дослідження. Носійство поліморфного варіанту гена ЕТ-1 не асоціюється з розвитком ГХ або ХСН на її тлі. Однак, очевидно, що концентрація ЕТ-1 підтримує певним чином базовий рівень звуження артеріальних судин при ЕГ.

У осіб з ГХ різної стадії-носіїв генотипу Lys/Lys та алелі Asn генотип АА та носії алелі С гена АТ1-Р зустрічаються майже з однаковою частотою.

У чоловіків з ГХ ІІ ст., що є носіямигенотипу Lys/Lys частіше фіксувався 2 ступінь АГ, а у володарів алелі Asn гена ЕТ-1 - 3 ступінь АГ. У осіб з ГХ ІІІ ст. -носіїв алелі Asn також переважав 3 ступені АГ. Різниці у рівні ЕТ-1 в плазмі крові в межах кожної групи дослідження при певному ступені АГ не виявлено.

При дослідженні обтяженої спадковості у пацієнтів з ГХ ІІ та ІІІ ст., встановлено, що в обох групах дослідження переважала обтяжена спадковість по ЕГ.

Аналіз розподілу чоловіків за ІМТ при носійстві поліморфних варіантів гена ЕТ-1 показав, що у осіб з ГХ ІІ ст. носіїв генотипу Lys/Lys частіше виявляється надмірна маса тіла, ніж ожиріння І ст., однак немає вірогідної різниці з частотоюнормальної маси тіла. У носіїв алелі Asn, переважає нормальна маса тіла. У чоловіків з ГХ ІІІ ст. носіїв всіх варіантів поліморфного варіанту гена ЕТ-1 частіше зустрічається надмірна маса тіла та ожиріння І ст. Проте, різниці у ІМТ серед носіїв як генотипу Lys/Lys так і алелі Asnміж чоловіками з ГХ різноїстадії не виявлено.

Упацієнтів, що мають ГХ різної стадіїрізниці у віковому початку ГХ не встановлено. При аналізі тривалості ГХ досліджено, що у пацієнтів з ГХ ІІІ ст. тривалість захворювання більша, ніж у пацієнтів з ГХ ІІ ст.

Визначення рівня ЕТ-1 в плазмі крові чоловіків з ГХ різної стадії показало, що у чоловіків з ГХ рівень ЕТ-1 вище, ніж в групі контролю, абільший рівень пептиду встановлений в групі ГХ ІІІ ст. Плазмова концентрація ЕТ-1 у носіїв алелі Asn вища, ніж у носіїв генотипу Lys/Lys. Цей факт потрібно враховувати при дослідженні рівнів ЕТ-1 у кардіологічних хворих, адже можливі хибні результати у випадках, коли генотип гена ЕТ-1 не визначається. Запропоновані межові рівні ЕТ-1 для встановлення орієнтовного носійства варіантів гена ЕТ-1 для чоловіків з вже встановленим діагнозом ГХ ІІ ст. та ГХ ІІІ ст.та для допоміжного встановлення стадії ГХ без урахування варіантів гена ЕТ-1.

При аналізі рівня ЕТ-1 в плазмі крові чоловіків з ГХ ІІ ст. та з ГХ ІІІ ст. при різному ІМТ різниці не встановлено, що надає йому перевагу при визначені пептиду при різній масі тіла.

Показники ліпідного спектру крові у пацієнтів з ГХ різної стадії достовірно вище ніж в групі контролю при усіх варіантах гена ЕТ-1. Учоловіків, що є носіями алелі Asnпроатерогенні показники ліпідограми достовірно вищі, а рівень ХСЛПВЩ нижче, ніж у носіїв генотипу Lys/Lys.

Рівень фізіологічного антагоніста ЕТ-1 - С-натрійуретичного пептиду у чоловіків з ГХ різної стадіївірогідно вищий, ніж в групі контролю, однак немає різниці в плазмовій концентрації пептиду між пацієнтами з ГХ.У чоловіків з ГХ ІІ ст. та ГХ ІІІ ст. рівень СНП достовірно вище, ніж в групі контролю при носійстві усіх варіантів гена ЕТ-1. У хворих з ГХ ІІ та ІІІ стадії- носіїв алелі Asn рівень СНП вірогідно вищий ніж у носіїв генотипу Lys/Lys. Аналіз плазмової концентрації СНП у чоловіків з ГХ при різних ступенях АГ та ІМТ різниці не виявив.

Був досліджений коефіцієнт СНП/ЕТ-1 як показник балансу вазодилятатор/вазоконстриктор у чоловіків з ГХ різної стадії. Встановлено, що у носіїв генотипу Lys/Lys та алелі Asn коефіцієнт СНП/ЕТ-1 достовірно нижче у осіб з ГХ, ніж в групі контролю, однак немає вірогідної різниці у співвідношенні пептидів між чоловіками з ГХ ІІ та ІІІ стадії. Достовірної різниці у показнику СНП/ЕТ-1 між носіями поліморфних варіантів гена ЕТ-1 у пацієнтів з ГХ різної стадії не виявлено, що, можливо, пояснюється включенням в процес вазоконстрикції інших судинозвужуючих субстанції при розвитку ХСН на тлі ГХ.

У пацієнтів чоловічої статі, що мають ГХ різної стадії, як і у групі контролю на пальцях ПК та ЛК переважає малюнок ульнарна петля. У пацієнтів з ГХІІ та ІІІ стадіїГР на кожному пальці ПК та ЛК, окрім першого пальця ЛК між носіями поліморфних варіантів гена ЕТ-1не відрізняється. ГР на першому пальці ЛК у чоловіків з ГХ ІІ ст. достовірно вище у носіїв алелі Asn, ніж у осіб з генотипом Lys/Lys гена ЕТ-1.

Проаналізувавши ЗГР в групі контролю та у пацієнтів з ГХ різної стадії, при носійстві різних варіантів гена ЕТ-1, вірогідної різниці не виявлено. Проте, у пацієнтів з ГХ ІІ ст. рівень ЗГР на ПК та ЛК при носійстві поліморфних варіантів гена ЕТ-1 виявився найнижчим.

Встановлено, що у чоловіків з ГХ ІІ ст. СГР виявився достовірно найнижчим ніж у пацієнтів з ГХ ІІІ ст. та у осіб групи контролю. Показник СГР між чоловіками з різними генотипами гена ЕТ-1 в середині кожної групи не відрізняється.Прямий зв'язок між носійством поліморфного варіанту гена ЕТ-1 та варіантами дерматогліфічних малюнківу чоловіків з ГХ різної стадії не знайдено.Для скринінгової діагностики можливості захворіти на ГХ різної стадії у осіб чоловічої статі, носійства поліморфного варіанту гена ЕТ-1 у осіб чоловічої статі, що мають ГХ ІІ ст. розроблені формули, та межові рівні ЕТ-1, які дадуть можливість обстежувати великі контингенти осіб, які підлягатимуть подальшому більш детальному дообстеженню.

РОЗДІЛ 5. ПОКАЗНИКИ ВНУТРІШНЬОСЕРЦЕВОЇ ТА СИСТЕМНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ У ЧОЛОВІКІВ З ГХ РІЗНОЇ СТАДІЇ, НОСІЇВ ПОЛІМОРФНИХ ВАРІАНТІВ ГЕНА ЕТ-1, МЕШКАНЦІВ ПОДІЛЛЯ

5.1 Показники структурно-функціонального стану міокарда та системної гемодинаміки у осіб чоловічої статі групи контролю та з ГХ ІІ ст. - носіїв поліморфних варіантів гена ЕТ-1

Як згадувалось вище, ЕТ-1 має потужний інотропний ефект на міокард, впливає на величину переднавантаження і післянавантаження, призводить до посилення мітотичного процесу в міокарді і розвитку гіпертрофії серцевого м'яза [186]. Окрім цього, ЕТ-1 сприяє синтезу колагену в серцевому м'язі і розвитку кардіофіброзу [146,150,165], що стало підгрунттям для аналізу структурно-функціональних показників міокарда у чоловіків групи контролю та з ГХІІ та ІІІ стадійвіком від 40 до 60 років(табл. 5.1)

Таблиця 5.1 Показники серцевої та системної гемодинаміки у чоловіків групи контролю та у осібз ГХ ІІ ст., при носійстві поліморфних варіантів гена ЕТ-1, (M ± m)

Показники	Чоловіки групи контролю (n=79)	Чоловіки з ГХ ІІ ст. (n=62)	р
	1	2	3	4
	Генотип Lys/Lys(n=52)	Носії алелі Asn(n=27)	Генотип Lys/Lys(n=35)	Носії алелі Asn(n=27)
КДР, см	4,40 ± 0,04	4,45 ± 0,05	4,89 ± 0,07	5,23 ± 0,06	р3-1,р4-3,р4-2*
КСР, см	2,79 ± 0,04	2,90 ± 0,05	3,16 ± 0,06	3,44 ± 0,07	р3-1,р4-3#,р4-2
ТЗСЛШ, см	0,94 ± 0,01	0,95 ± 0,01	1,18 ± 0,02	1,22 ± 0,03	р3-1, р4-3&,р4-2
ТМШП, см	0,92 ± 0,009	0,93 ± 0,01	1,19 ± 0,03	1,23 ± 0,03	р3-1, р4-3&,р4-2
ВТС, ум.од.	0,41 ± 0,004	0,42±0,003	0,47 ± 0,01	0,49 ± 0,01	р3-1,р4-3&,р4-2
іММЛШ, г/м2	79,06 ± 2,00	80,10 ± 3,33	133,63 ± 6,65	142,15 ± 6,25	р3-1,р4-3#,р4-2
іКДО, мл/м2	44,13 ± 1,00	46,89 ± 1,42	55,99 ± 1,77	58,37 ± 1,66	р3-1,р4-3&,р4-2
іКСО, мл/м2	15,02 ± 0,50	16,94 ± 0,67	19,25 ± 1,00	23,60 ± 1,15	р3-1,р4-3#,р4-2
ФВ, %	66,90 ± 1,06	63,28 ± 1,36	63,97 ± 1,24	59,14 ± 1,71	р3-1#,р4-3* р4-2#
СІ, л/(хв.·м2)	1,93 ± 0,06	2,15 ± 0,09	2,41 ± 0,10	2,98 ± 0,16	р3-1,р4-3,р4-2*
УІ, мл/м2	30,12 ± 0,94	28,95 ± 1,22	34,74 ± 1,25	35,78 ± 1,53	р3-1#,р4-2*
S, %	35,70 ± 0,84	34,35 ± 1,04	32,30 ± 0,89	34,04 ± 1,36	р3-1&
ЗПСО, динссм-5	1345,21 ± 46,22	1828,46 ± 91,74	1680,28 ± 80,27	2086,80 ± 125,45	р2-1,р3-1,р4-3* р4-2*
ППСО ум.од.	48,95 ± 1,87	50,61 ± 2,18	52,99 ± 2,53	49,90 ± 2,96	-
ЛП, см	3,24 ± 0,05	3,31 ± 0,09	3,64 ± 0,09	3,70 ± 0,09	-
Е/А, ум.од.	1,55 ± 0,04	1,53 ± 0,06	0,85 ± 0,06	0,72 ± 0,07	р3-1,р4-3#,р4-2
DТ, мс	165,88 ± 2,28	164,48 ± 3,80	248,11 ± 8,47	244,63 ± 8,03	р3-1,р4-2
IVRT, мс	76,42 ± 0,10	77,56 ± 1,60	82,40 ± 2,40	98,52 ± 2,94	р3-1,р4-3,р4-2*
САТ, мм рт. ст.	118,94 ± 1,39	123,52 ± 1,71	161,97 ± 2,48	170,19 ± 3,72	р3-1,р4-3#,р4-2
ДАТ, мм рт. ст.	73,75 ± 1,14	78,15 ± 1,33	97,06 ± 0,93	104,07 ± 1,77	р2-1&,р3-1, р4-3,р4-2*
ЧСС, за 1 хв.	64,10 ± 0,84	76,89 ± 0,83	69,60 ± 1,78	83,37 ± 2,77	р2-1,р3-1#,р4-3р4-2#

Примітка:різниця достовірна * - при р?0,001, # - при р?0,01, &- при р0,05

Слід відмітити, що усі представлені показники системної та внутрішньосерцевої гемодинаміки у чоловіків групи контролю віком 40-60 років, знаходяться в межах загальновизнаних норм [156].

У чоловіків з ГХ ІІ ст. майже усі показники внутрішньосерцевої та системної гемодинаміки (окрім, ударного індексу (УІ), фракції передньо-заднього укорочення ЛШ (S), питомого периферичного судинного опору (ППСО), розміру лівого передсердя (ЛП) та часу сповільнення фази раннього дістолічного наповнення (DT), де достовірної різниці не досліджено)вірогідно більші, а ФВ та Е/А менші у володарів алелі Asn, ніж в носіїв гомозигот Lys гена ЕТ-1, що вказує на виражені гемодинамічнізміни у носіїв алелі Asn.

Порівнюючи показники гемодинаміки у носіїв генотипу Lys/Lys між контрольною групою та пацієнтами з ГХ ІІ ст. встановлено, що в групі останніх майже усі значення значно вищі, а ФВ ЛШ, SтаЕ/А нижчі, ніж в осіб без серцево-судинної патології (окрім ППСО та розміру ЛП, де вірогідної різниці не виявлено).

У чоловіків з ГХ ІІ ст. - носіїв алелі Asn практично усі показники серцевої та системної гемодинаміки суттєво вищі, а ФВ та Е/А нижчі, ніж в осіб без ССЗ (за виключенням ППСО, розміру ЛП, та S, де різниці не знайдено).

Отримані дані демонструють, що носійство алелі Asn у хворих з ГХ ІІ ст. асоціюється з вираженими гемодинамічними змінами в порівнянні з носіями генотипу Lys/Lys. Це може відбивати патогенетичне значення успадкування саме цієї алелі щодо розвитку ХСН.

Наступним кроком стало визначення варіантів геометричних змін ЛШ у чоловіків з ГХ ІІ ст. при носійстві поліморфних варіантів гена ЕТ-1 (табл. 5.2).

Таблиця 5.2 Типи ГЛШ у пацієнтів з ГХ ІІ ст. - носіїв поліморфних варіантів гена ЕТ-1, (%)

Групи хворих	Частота ГЛШ	р
1. Чоловіки з КГЛШ та генотипом Lуs/Lys (n=24)	68,57 %	р2-1?0,001;
2. Чоловікиз ЕГЛШ та генотипомLуs/Lys (n=11)	31,43 %
3. Чоловіки з КГЛШ, носії алелі Asn (n=54)	74,07 %	р4-3?0,001
4. Чоловіки з ЕГЛШ, носії алелі Asn (n=7)	25,93 %
5. Чоловіки з ПГЛШ та генотипом Lуs/Lys (n=24)	85,71 %	р6-5?0,001
6. Чоловіки з ВГЛШ та генотипом Lуs/Lys (n=5)	14,29 %
7. Чоловіки з ПГЛШ, носії алелі Asn (n=24)	85,19 %	р8-7?0,001
8. Чоловіки з ВГЛШ, носії алелі Asn (n=4)	14,81 %
р	р3-1?0,05; р4-2?0,05; р7-5?0,05; р8-6?0,05

Встановлено, що у чоловіків з ГХ ІІ ст. при носійстві будь-якого поліморфного варіанту гена ЕТ-1 найчастіше зустрічається помірна концентрична ГЛШ (ПГЛШ, КГЛШ), ніж виражена та ексцентрична ГЛШ (ВГЛШ, ЕГЛШ). Носійство поліморфного варіанту гена ЕТ-1 не асоційоване з варіантомГЛШ.

Визначення варіантів трансмітрального кровотоку(ТМК) у чоловіків з ГХ ІІ ст.при носійствірізних варіантів гена ЕТ-1 показало наступний розподіл (табл. 5.3).Як у носіїв генотипу Lys/Lys так і алелі Asn гена ЕТ-1 вірогідно частіше зустрічається нормальний тип ТМК. Проте,різниці між носіями поліморфних варіантів гена ЕТ-1 не виявлено.

Таблиця 5.3

Типи ТМК у чоловіків з ГХ ІІ ст. - носїв різних варіантів гена ЕТ-1, (%)

Групи	Нормальний тип ТМК	Гіпертрофічний тип ТМК	Псевдонор-мальний типТМК	р
	1. Ге-нотип Lys/Lys	2. Алель Asn	3. Ге- нотип Lys/Lys	4. АлельAsn	5. Ге-нотип Lys/Lys	6. Алель Asn
Хворі на ГХ ІІ ст. (n=62)	62,86 % (n=22)	74,07 %(n=20)	34,29 % (n=12)	22,22 %(n=6)	2,86 % (n=1)	3,7 %(n=1)	р3-1;р5-1; р4-2; р6-2

Примітка: *різниця достовірна при р?0,01

5.2 Стан серцевої та системної гемодинаміки у осіб чоловічої статі з ГХ ІІІ стадії при носійстві поліморфних варіантів гена ЕТ-1

Була проаналізована частота варіантів гена ЕТ-1 у чоловіків з ГХ та ФВ > 45 % та ФВ < 45 %. Оскільки серед пацієнтів з ГХ ІІ ст. ФВ < 45 % не було виявлено, таким чином були поділені лише пацієнти з ГХ ІІІ ст.(рис. 5.1).

Рис. 5.1. Частота варіантів гена ЕТ-1 у чоловіків з ГХ ІІІ ст. із різним станом систолічної функції ЛШ, (%)

Примітка:* -різниця показників достовірна при порівнянніз пацієнтами, що мають ГХ ІІІ ст. з ФВ >45% (р0,05)

Встановлено, що у чоловіків - володарів генотипу Lys/Lys достовірно частіше зустрічається ГХ ІІІ ст. з ФВ<45%, проте, у пацієнтів - носіїв алелі Asn такої різниці не виявлено.

Далі визначались показники структури та функції міокарду у чоловіків, що мають ХСН ІІ А ст. на тлі ГХ (табл. 5.4).

Таблиця 5.4 Показники серцевої та системної гемодинаміки у чоловіків з ГХ різної стадії, при носійстві поліморфних варіантів гена ЕТ-1, (M ± m)

Показники	Чоловіки з ГХ ІІ ст. (n=62)	Чоловіки з ГХ ІІІ ст. (n=50)	р
	1	2	3	4
	Генотип Lys/Lys(n=52)	Носії алелі Asn(n=27)	Генотип Lys/Lys(n=35)	Носії алелі Asn(n=27)
КДР, см	4,89 ± 0,07	5,23 ± 0,06	5,38 ± 0,09	5,77 ± 0,08	р2-1,р3-1,р4-3,р4-2
КСР, см	3,16 ± 0,06	3,44 ± 0,07	4,23 ± 0,08	4,62 ± 0,09	р2-1#,р3-1,р4-3, р4-2*
ТЗСЛШ, см	1,18 ± 0,02	1,22 ± 0,03	1,27 ± 0,02	1,34 ± 0,03	р2-1&,р3-1,р4-3,р4-2*
ТМШП, см	1,19 ± 0,03	1,23 ± 0,03	1,28 ± 0,03	1,36 ± 0,03	р2-1&,р3-1,р4-3,р4-2*
ВТС, ум.од.	0,47 ± 0,01	0,49 ± 0,01	0,47 ± 0,01	0,48 ± 0,01	р2-1&
іММЛШ, г/м2	133,63 ± 6,65	142,15 ± 6,25	168,97 ± 7,12	191,36 ± 7,27	р2-1#,р3-1,р4-3, р4-2*
іКДО, мл/м2	55,99 ± 1,77	58,37 ± 1,66	71,55 ± 2,91	82,20 ± 2,58	р2-1&,р3-1, р4-3, р4-2*
іКСО, мл/м2	19,25 ± 1,00	23,60 ± 1,15	39,34 ± 1,00	45,67 ± 1,15	р2-1#,р3-1,р4-3, р4-2*
ФВ, %	63,97 ± 1,24	59,14 ± 1,71	45,97 ± 0,89	41,14 ± 1,14	р2-1,р3-1,р4-3, р4-2
СІ, л/(хв.·м2)	2,41 ± 0,10	2,98 ± 0,16	2,38 ± 0,12	3,06 ± 0,13	р2-1,р4-3,р4-2&
УІ, мл/м2	34,74 ± 1,25	35,78 ± 1,53	29,56 ± 1,22	33,12 ± 0,96	р3-1#,р4-3*,р4-2&
S, %	32,30 ± 0,89	34,04 ± 1,36	22,30 ± 0,89	21,04 ± 1,36	р3-1, р4-2
ЗПСО, динссм-5	1680,28 ± 80,27	2086,80 ± 125,45	1938,04 ± 78,00	2656,23 ± 140,81	р2-1,р3-1, р4-3,р4-2
ППСО ум.од.	52,99 ± 2,53	49,90 ± 2,96	53,99 ± 2,53	54,90 ± 2,96	р4-2*
ЛП, см	3,64 ± 0,09	3,70 ± 0,09	4,45 ± 0,09	4,60 ± 0,09	р3-1,р4-3&,р4-2
Е/А, ум.од.	0,85 ± 0,06	0,72 ± 0,07	1,25 ± 0,06	0,87 ± 0,07	р2-1#,р3-1*, р4-3#, р4-2#
DТ, мс	248,11 ± 8,47	244,63 ± 8,03	166,55 ± 5,09	185,06 ± 5,09	р3-1,р4-2,р4-3*,
IVRT, мс	82,40 ± 2,40	98,52 ± 2,94	80,18 ± 2,43	88,71 ± 3,60	р2-1,р4-3,р4-2*
САТ, мм рт. ст.	161,97 ± 2,48	170,19 ± 3,72	167,91 ± 1,51	185,29 ± 4,21	р2-1#,р3-1&, р4-3,р4-2
ДАТ, мм рт. ст.	97,06 ± 0,93	104,07 ± 1,77	102,94 ± 1,41	110,77 ± 2,75	р2-1,р3-1,р4-3#, р4-2*
ЧСС, за 1 хв.	69,60 ± 1,78	83,37 ± 2,77	74,36 ± 1,68	95,00 ± 2,73	р2-1,р3-1,р4-3, р4-2

Примітка:різниця достовірна * - при р?0,001, # - при р?0,01, &- при р0,05

Встановлено, що у чоловіків з ГХ ІІІ ст. що є носіями алелі Asn ехокардіографічні показники достовірно вищі, а ФВ, УІ, DT та час ізоволюметричного розслаблення ЛШ (IVRT) нижчі ніж у володарів генотипу Lys/Lys. Виключення становлять ВТС ЛШ, ППСО, S, де вірогідної різниці між носіями поліморфних варіантів гена ЕТ-1 не виявлено. Порівнявши показники структурно-функціонального стану серця та системної гемодинаміки, були отримані наступні результати. У чоловіків з ГХ ІІІ ст. - носіїв будь-якого поліморфного варіанту гена ЕТ-1 майже усі показники вищі, а ФВ, УІ, S, DT нижчі у володарів аналогічних генотипів з групи осіб з ГХ ІІ ст. Слід відмітити, що у пацієнтів з ГХІІІ ст. серцевий індекс (СІ)був вірогідно вищим, а IVRTдовшим ніж у чоловіків з ГХ ІІ ст. лише при носійстві алелі Asn, проте, такої різниці в цих показниках між носіями генотипу Lys/Lys не досліджено. ВТС ЛШ між пацієнтами з різних груп обстеження не відрізнялась. Показники САТ, ДАТ та ЧСС у осіб чоловічої статі з ГХ ІІ ст. та з ГХ ІІІ ст. вірогідно вищі в носіїв алеліAsn.

Тобто, аналіз даних ультразвукового дослідження серця демонструє наявність виражених змін структури та функції міокарда та показників системної гемодинаміки у пацієнтів з ХСН ІІ А ст., що розвинулась на тлі ГХ.Найбільш виражені зміни показників виявлені в пацієнтів, що є носіями алелі Asn гена ЕТ-1, що вказує на несприятливий прогноз щодо прогресування ХСН.

Аналіз структурно-функціональних показників міокарда у чоловіків з різною ФВ ЛШ при носійстві певних варіантів гена ЕТ-1 показав наступне (табл. 5.5).

Таблиця 5.5 Показники серцевої та системної гемодинаміки у чоловіків з ГХ ІІІ ст. з різною систолічною функцією ЛШ, при носійстві поліморфних варіантів гена ЕТ-1, (M ± m)

Показники	Чоловіки з ГХ ІІІ ст. ФВ ? 45 %(n=20)	Чоловіки з ГХ ІІІ стадіїФВ ? 45%(n=30)	р?0,05
	1	2	3	4
	Генотип Lys/Lys(n=11)	Носії алелі Asn(n=9)	Генотип Lys/Lys(n=22)	Носії алелі Asn(n=8)
КДР, см	5,34 ± 0,02	5,53 ± 0,03	5,68 ± 0,09	5,79 ± 0,08	-
КСР, см	4,17 ± 0,12	4,21 ± 0,08	4,56 ± 0,09	4,61 ± 0,12	-
ТЗСЛШ, см	1,30 ± 0,03	1,33 ± 0,03	1,34 ± 0,03	1,30 ± 0,06	-
ТМШП, см	1,33 ± 0,03	1,31 ± 0,03	1,34 ± 0,06	1,36 ± 0,03	-
ВТС, ум.од.	0,47 ± 0,01	0,47 ± 0,01	0,48 ± 0,01	0,46 ± 0,01	-
іММЛШ, г/м2	145,03 ± 15,36	182,95 ± 9,11	178,75 ± 7,26	195,91 ± 11,15	р2-1,р3-1, р4-3,р4-2
іКДО, мл/м2	65,08 ± 5,97	78,17 ± 3,17	81,95 ± 3,17	99,78 ± 3,92	р2-1,р3-1, р4-3,р4-2
іКСО, мл/м2	33,87 ± 3,78	43,70 ± 2,14	39,12 ± 2,00	55,42 ± 2,08	р2-1,р3-1, р4-3,р4-2
ФВ, %	47,18 ± 1,14	45,19 ± 1,94	43,97 ± 0,89	40,14 ± 1,14	р2-1,р3-1, р4-3,р4-2
СІ, л/(хв.·м2)	2,16 ± 0,14	2,48 ± 0,12	2,88 ± 0,13	3,26 ± 0,15	р2-1,р3-1, р4-3,р4-2
УІ, мл/м2	28,45 ± 1,13	30,74 ± 1,89	32,43 ± 1,05	34,52 ± 0,80	-
S, %	22,97 ± 0,59	21,54 ± 0,87	22,76 ± 0,46	21,36 ± 0,56	-
ЗПСО, динссм-5	1730,90 ± 113,32	2056,61 ± 145,18	2298,79 ± 135,65	2854,14 ± 170,71	р3-1, р4-2
ППСО ум.од.	53,72 ± 2,19	54,15 ± 2,08	53,90 ± 2,23	55,78 ± 2,76	-
ЛП, см	4,14 ± 0,06	4,52 ± 0,09	4,45 ± 0,08	4,80 ± 0,09	р2-1,р3-1, р4-3,р4-2
Е/А, ум.од.	1,29 ± 0,05	1,18 ± 0,06	0,99 ± 0,06	0,80 ± 0,07	-
DТ, мс	152,56 ± 8,47	178,33 ± 8,03	176,55 ± 5,09	201,43 ± 5,09	р2-1,р3-1, р4-3,р4-2
IVRT, мс	79,35 ± 2,67	81,78 ± 2,13	84,18 ± 2,43	89,71 ± 3,60	-
САТ, мм рт. ст.	165,08 ± 2,53	183,12 ± 7,32	169,52 ± 1,82	187,22 ± 4,94	р2-1,р4-3
ДАТ, мм рт. ст.	100,42 ± 1,56	110,00 ± 5,00	104,38 ± 1,99	111,44 ± 3,01	р3-1
ЧСС, за 1 хв.	73,17 ± 2,92	93,25 ± 4,84	75,05 ± 2,92	96,56 ± 3,04	р2-1,р4-3

У чоловіків з ФВ 45 % при носійстві будь-якого поліморфного варіанту гена ЕТ-1 показники, іММЛШ, іКДО, іКСО, СІ, розміру ЛП, DT, вірогідно вищі, а ФВ нижча,ніж у осіб зі ФВ > 45 % при носійстві аналогічного поліморфного варіанту гена ЕТ-1. При цьому у носіїв алелі Asn усі вищезгадані показники були гіршими, ніж при носійстві генотипу Lys/Lys гена ЕТ-1 при усіх варіантах ФВ ЛШ. У чоловіків з ФВ ? 45 %- володарів як генотипу Lys/Lys так і алелі Asn, загальний периферичний судинний опір (ЗПСО) виявився вищим, ніж у осіб з ФВ ? 45 % при носійстві тих самих варіантів гена ЕТ-1. Рівень САТ та ЧСС вірогідно вищий у носіїв алелі Asn, ніж генотипу Lys/Lys в кожній групі дослідження, проте немає достовірної різниці у цих показниках при різній систолічній функції ЛШ. Рівень ДАТ виявився більшим у чоловіків зФВ< 45 %- носіїв генотипу Lys/Lys, ніж у чоловіків зі ФВ? 45 %, при носійстві того ж поліморфного варіанту гена ЕТ-1. Слід відмітити, що різниці у показниках КДР, КСР, ТЗСЛШ, ТМШП, ВТС, УІ, S, ППСО, Е/А, IVRT між пацієнтами - носіями поліморфних варіантів гена ЕТ-1 та різній ФВ не встановлено.

Отримані результати демонструють, що більш виражені зміни показників серцевої та системної гемодинаміки у пацієнтів з ФВ < 45 %, а серед них-володарі алелі Asn, що може вказувати на негативний прогноз носійства алелі Asn у чоловіків з ХСН ІІ А ст., що розвинулась на тлі ГХ.

Наступним кроком став аналіз типів ГЛШ у чоловіків з ГХ ІІІ ст.при носійстві поліморфних варіантів гена ЕТ-1 (рис. 5.2)

Рис. 5.2Типи ГЛШ у чоловіків з ГХ ІІІ ст. - носіїв поліморфних варіантів гена ЕТ-1, (%)

Примітка: різниця достовірна * - при порівнянні з ПГЛШ (р?0,05), # - при порівнянні з КГЛШ (р0,05)

Досліджено, що у пацієнтів з ГХ ІІІ ст. при носійстві будь-якого поліморфного варіанту гена ЕТ-1 достовірно частіше зустрічається ВГЛШ, що є фактором ризику раптової серцевої смерті та ЕГЛШ, що є передумовою для зниження ФВ ЛШ. Різниці у частоті типів ГЛШ між володарями поліморфних варіантів гена ЕТ-1 не встановлено(р?0,05).

Аналіз варіантів ГЛШ у чоловіків з ГХ ІІІ ст. та ФВ ? 45 % різниці не виявив. Так, у чоловіків з ФВ ЛШ ? 45 % - носіїв генотипу Lys/Lys частота КГЛШ (41,67 %), ЕГЛШ (58,33 %), ПГЛШ (41,67 %) та ВГЛШ (58,33 %) достовірно не відрізняється від володарів алелі Asn (37,50 % та 62,50 %, 37,50 % та 62,50 %, відповідно) (р?0,05).

У пацієнтів з ФВ ЛШ< 45 %, що є носіями генотипу Lys/Lys гена ЕТ-1, різниці у частоті КГЛШ (38,10 %) та ЕГЛШ (61,90 %) не виявлено, проте ВГЛШ (76,19 %) виявляли вірогідно частіше, ніж ПГЛШ (23,81 %) (р?0,001). У носіїв алелі Asn з ФВ ? 45 % ЕГЛШ та ВГЛШ (70,25 % та 77,78 %, відповідно) зустрічалась частіше, ніж КГЛШ та ПГЛШ (29,75 % та 22,22 %, відповідно) (р?0,05). Однак, різниці між носіями поліморфних варіантів гена ЕТ-1 при різних типах ГЛШ не встановлено (р?0,05). Слід відмітити, що різниця між показниками типів ГЛШ у носіїв поліморфних варіантів гена ЕТ-1 між пацієнтами з ФВ ? 45 % та ФВ ? 45 % не виявлено (р?0,05).

Далі був проведений аналіз частоти типів ТМК у чоловіків з ГХ ІІІ стадіїпри носійстві поліморфних варіантів гена ЕТ-1 (табл. 5.6).

Таблиця 5.6 Типи ТМК у чоловіків з ГХ ІІІ ст.- носіїв різних варіантів гена ЕТ-1, (%)

Групи	Гіпертрофічний тип ТМК	Псевдонормаль-ний тип ТМК	Рестриктивний тип ТМК	р
	1. Ге-нотип Lys/Lys	2.Алель Asn	3. Ге- нотип Lys/Lys	4. АлельAsn	5. Ге-нотип Lys/Lys	6.Алель Asn
ГХ ІІІ ст.(n=50)	30,30 % (n=10)	11,76 % (n=2)	57,58 %(n=19)	82,35 %(n=14)	12,12 % (n=4)	5,88 %(n=1)	р3-1&;р5-1&; р5-3;р4-2; р6-4*

Примітка:різниця достовірна * - при р?0,001, &- при р0,05

Встановлено, що у осіб з ГХ ІІІ ст. - носіїв генотипу Lys/Lys та алелі Asn вірогідно частіше виявлялипсевдонормальний тип ТМК, проте різниці між носіями поліморфних варіантів гена ЕТ-1 не виявлено. Порівнюючи отримані дані з пацієнтами з ГХ ІІ ст., де частіше зустрічається нормальний тип ТМК, можна підсумувати, що у чоловіків з ГХ ІІІ ст. гемодинамічні показники мають несприятливий прогноз.

Варіанти розподілу типів ТМК у осіб з ГХ ІІІ ст.при різній ФВ ЛШ показані на рис. 5.3.

Рис. 5.3.Типи ТМК у чоловіків з ГХ ІІІ ст. - носіїв поліморфних варіантів гена ЕТ-1, при різній ФВ ЛШ, ( %)

Примітка: різниця достовірна: * - при порівнянні з гіпертрофічним типом ТМК (р?0,05), # - при порівнянні з псевдонормальним типом ТМК (р0,05)

У осіб з ГХ ІІІ ст.з ФВ ? 45 %, що є носіями генотипу Lys/Lys та алелі Asn переважає псевдормальний тип ТМК. Проте, немає різниці у частоті типів ТМК між носіями поліморфних варіантів гена ЕТ-1 у пацієнтів з ФВ ? 45 %. У чоловіків з ФВ ? 45 %- носіїв генотипу Lys/Lys, гіпертрофічний і псевдонормальний типи ТМК зустрічаються достовірно частіше, ніж рестриктивний тип, проте частота між першими двома типами ТМК не відрізняється. У носіїв алелі Asn псевдонормальний тип ТМК виявлявся вірогідно найчастіше. Різниці у частоті типів ТМК між носіями поліморфних варіантів гена ЕТ-1 не встановлено. Порівнюючи частоти типів ТМК між усіма генотипами у пацієнтів зі ФВ 45 % та ФВ 45 % різниці не досліджено.

5.3 Плазмова концентрація ЕТ-1 у чоловіків з ГХ різної стадії при різних показниках структури і функції міокарду та показників системної гемодинаміки

Вченими показано, що ЕТ-1 є не лише потужним вазоконстриктором, але й має несприятливу кардіотропну дію. Тому, цікавим стало визначеннякореляційного зв'язку між рівнем ЕТ-1 в плазмі крові при структурно-функціональних змінах міокарда та системною гемодинамікою у чоловіків з ЕГ різної стадії за допомогою кореляційного аналізу по Спірмену (табл. 5.7).

Таблиця 5.7 Показники кореляції рівня ЕТ-1 в плазмі крові та показників внутрішньосерцевої та системної гемодинаміки у чоловіків з ГХ ІІ та ІІІ ст.

Показник	ГХ ІІ ст.(n=62)	ГХ ІІІ ст. (n=50)
	R	p	R	p
СІ, л/(хв.·м2)	0,29	<0,05	0,28	<0,05
Е/А, ум.од.	0,11	? 0,05	-0,28	<0,05
IVRT, мс	0,03	? 0,05	0,32	<0,05
ЗПСО, динссм-5	0,16	? 0,05	0,57	<0,05
ВТС, ум. од.	-0,17	? 0,05	-0,54	<0,05
іММЛШ,г/м2	0,68	<0,05	0,81	<0,05
САТ, мм рт. ст.	0,16	? 0,05	0,29	<0,05
ДАТ, мм рт. ст.	0,31	<0,05	0,32	<0,05
ЧСС, за 1 хв.	0,27	<0,05	0,56	<0,05

Примітка: R - кореляційний коефіцієнт Спірмена

У чоловіків з ГХ ІІ ст. знайдена достовірна позитивна кореляція між плазмовою концентрацією ЕТ-1 та СІ, ДАТ, ЧСС, іММЛШ, в інших показниках кореляції не виявлено. У осіб з ГХ ІІІ ст. встановлена позитивна кореляція пептиду з СІ, IVRT, САТ, ДАТ, ЧСС, ЗПСО,іММЛШ та негативна кореляція з Е/А та ВТС, проте в усіх інших показниках вірогідної кореляції не досліджено. Отримані дані демонструють роль ЕТ-1, як одного із можливих факторів ініціації та впливу на основні патогенетичні ланки та прогресування ГХ і ХСН на її тлі.

Встановлено, що у чоловіків ГХ ІІІ ст. рівень ЕТ-1 вірогідно вищий при носійстві алелі Asn, тому було вирішено дослідити рівні ЕТ-1 у чоловіків з ГХ ІІІ ст.приФВ ? 45 % та ФВ < 45 %, при носійстві поліморфних варіантів гена ЕТ-1 (табл. 5.8).

Таблиця 5.8 Рівні ЕТ-1 у плазмі крові чоловіків, хворих на ГХ ІІІ ст., при різній ФВ ЛШ та при носійстві поліморфних варіантів гена ЕТ-1, фмоль/мл (M ± m)

Групи	Носії генотипу Lys/Lys	Носії алелі Asn	р
1. Чоловіки з ГХ ІІІ ст. та ФВ>45 %(n=20)	12,03 ± 0,13 (n=11)	13,21 ± 0,28 (n=9)	р?0,001
2. Чоловіки з ГХ ІІІ ст. та ФВ<45 %(n=30)	13,17 ± 0,10 (n=22)	14,42 ± 0,22 (n=8)	р?0,001
p	р?0,01	р?0,01

Встановлено, що у чоловіків з ФВ>45 %та ФВ<45 %- носіїв алелі Asn, показники плазмової концентрації ЕТ-1 вірогідно вищі, ніж у пацієнтів з генотипом Lys/Lys. У пацієнтів з ФВ ЛШ> 45 % при носійстві будь-якого поліморфного варіанту гена ЕТ-1 рівень пептиду вірогідно нижчий ніж при ФВ < 45 %.

У чоловіків з ГХ ІІІ ст.плазмові концентрації ЕТ-1 при усіх варіантах ГЛШ вірогідно вищі, ніж у чоловіків з ГХ ІІ ст. Слід відмітити, що у осіб з ГХ ІІ ст. рівень пептиду виявився найвищим у осіб з ЕГЛШ та ВГЛШ (12,95 ± 0,31)фмоль/млта (12,77 ± 0,22) фмоль/мл, відповідно) в порівнянні з КГЛШ та ПГЛШ (11,69 ± 0,28) фмоль/мл та (11,54 ± 0,65) фмоль/мл, відповідно) (р?0,05). У пацієнтів з ГХ ІІІ ст.подібна ситуація -плазмова концентрація ЕТ-1 вірогідно більша при ЕГЛШ та ВГЛШ (13,99 ± 0,16) фмоль/мл та (13,79 ± 0,15) фмоль/мл, відповідно), ніж у пацієнтів з КГЛШ та ПГЛШ (12,43 ± 0,12) фмоль/мл та (12,83 ± 0,13) фмоль/мл, відповідно) (р?0,05), проте немає різниці у концентрації ЕТ-1 між особами з різною ФВ при варіантах ремоделювання ЛШ.

У осіб з ГХ ІІ ст. при наявності ДД рівень ЕТ-1 в плазмі крові виявився вірогідно вищим, ніж при її відсутності.У чоловіків з ГХ ІІІ ст. плазмова концентрація пептиду при ФВ < 45 %достовірно вища ніж при ФВ > 45 %(рис. 5.4).

Рис. 5.4.Концентрація ЕТ-1 в плазмі крові чоловіків з ГХ різної стадії при різній систолічній та діастолічній функції ЛШ, (фмоль/мл)

Примітка: різниця достовірна: * - при порівнянні з чоловіками з ГХ ІІ ст. без ДД (р0,05); # - при порівнянні з особами з ГХ ІІ ст. та ДД (р?0,05); &- при порівнянні з чоловіками з ГХ ІІІ ст. з ФВ > 45 % (р?0,05)

Далі вирішено проаналізувати концентрацію пептиду в плазмі крові при різних варіантах ТМК.Встановлено, що у осіб з ГХ ІІ ст. при псевдонормальному і гіпертрофічному типах ТМК (12,71 ± 0,22) фмоль/мл та (12,35 ± 0,25) фмоль/мл, відповідно), рівень пептиду вірогідно вищий, ніж при нормальному ТМК (11,40 ± 0,13) фмоль/мл), проте відмінності між псевдонормальним і гіпертрофічнимтипами ТМК не виявлено. У чоловіків з ГХ ІІІ ст. при ФВ < 45 %та ФВ > 45 %, концентрація ЕТ-1 в плазмі крові більшапри рестриктивному (14,87 ± 0,21) фмоль/мл та (14,26 ± 0,09) фмоль/мл, відповідно) ТМК ніж при гіпертрофічному типі (13,91 ± 0,16) фмоль/мл та (13,03 ± 0,21) фмоль/мл, відповідно), однак, різниці між гіпертрофічним та псевдонормальним(14,52 ± 0,13) фмоль/мл та (13,48 ± 0,14) фмоль/м, відповідно) типамиТМК не виявлено. Рівень пептиду у чоловіків з ФВ<45 % при гіпертрофічному та псевдонормальному типах ТМК вищий ніж при ФВ>45 %, відмінності у рестриктивному типі ТМК не досліджено.

Отже, у чоловіків з ГХ різної стадіїз високимрівнем ЕТ-1 асоційовані більш виражені структурні зміни міокарда (ВГЛШ та ЕГЛШ) та показники функціональної здатності ЛШ (ФВ < 45 %).

5.4 Рівень СНП у плазмі крові чоловіків з ГХ різної стадії при структурно-функціональних змінах міокарда та системної гемодинаміки

Аналіз плазмової концентрації ЕТ-1 у чоловіків з ГХ показав зміни його рівня при різних типах ГЛШ, ФВ > 45 %,ФВ < 45 %, типів ТМК. Тому, було вирішено дослідити рівень СНП в плазмі крові осіб з ГХ різної стадії при аналогічних показниках.Рівень СНП в плазмі крові хворих з ГХ ІІІ ст. при ФВ > 45 %,ФВ < 45 %, приполіморфних варіантах гена ЕТ-1представлені в табл. 5.9.

Таблиця 5.9 Рівні СНП та СНП/ЕТ-1 у плазмі крові чоловіків з ГХ та ознаками ХСН ІІ А ст., при різній систолічній функції ЛШ та носійстві варіантів гена ЕТ-1, (M ± m)

Групи	Рівень СНП, пмоль/мл	СНП/ЕТ-1 ум.од.	р
	1. Генотип Lys/Lys	2.Носії алелі Asn	3. ГенотипLys/Lys	4.Носії алелі Asn
Чоловікиз ГХ ІІІ ст. ФВ>45 %(n=20)	4,93 ± 0,17 (n=11)	5,73 ± 0,26 (n=9)	0,38 ± 0,01(n=11)	0,41 ± 0,01(n=9)	р2-1?0,01 р4-3?0,05
Чоловіки з ГХ ІІІ ст. ФВ < 45 % (n=30)	4,81 ± 0,17 (n=22)	6,12 ± 0,22 (n=8)	0,37 ± 0,007 (n=22)	0,43 ± 0,01 (n=8)	р2-1 0,001 р4-3?0,001
p	p?0,05	p?0,05	p?0,05	p?0,05

Досліджено, що у чоловіків зФВ? 45 % та ФВ ? 45 % високий рівень СНП та СНП/ЕТ-1 асоціюється з носійством алелі Asn. Однак, різниці у даних показниках між пацієнтами з різною ФВ ЛШ при носійстві генотипу Lys/Lys та алелі Asn гена ЕТ-1 не виявлено.

Встановивши різницю у плазмових концентраціях ЕТ-1 у чоловіків з ГХ ІІ ст. та з ГХ ІІІ ст. при різних варіантах ГЛШ, було вирішено дослідити рівні СНП та коефіцієнта СНП/ЕТ-1 при ЕГЛШ, КГЛШ, ВГЛШ та ПГЛШ.

Визначено, що у чоловіків з ГХ ІІ ст. рівень СНП та СНП/ЕТ-1 в плазмі крові як і ЕТ-1 вірогідно вищі при ЕГЛШ (5,28 ± 0,12) пмоль/мл та(0,41 ± 0,01) ум.од., відповідно) та ВГЛШ (5,52 ± 0,17) пмоль/мл та (0,42 ± 0,02) ум.од., відповідно), ніж при КГЛШ (4,60 ± 0,08) пмоль/мл та(0,36 ± 0,05) ум.од., відповідно) (р?0,05) та ПГЛШ (4,56 ± 0,14 пмоль/мл та 0,37 ± 0,04 ум.од., відповідно) (р?0,05). Встановлено, що у чоловіків з ГХ ІІІ ст.подібна ситуація -плазмова концентрація СНП та коефіцієнта СНП/ЕТ-1 вірогідно більші при ЕГЛШ (5,84 ± 0,20) пмоль/мл та (0,42 ± 0,01) ум.од., відповідно) та ВГЛШ (6,04 ± 0,73) пмоль/мл та 0,42 ± 0,01 ум.од., відповідно), ніж при КГЛШ (5,13 ± 0,35) пмоль/мл та (0,37 ± 0,01) ум.од., відповідно) (р?0,05) та ПГЛШ (5,09 ± 0,42) пмоль/мл та (0,37 ± 0,01) ум.од., відповідно) (р?0,05). У чоловіків з ГХ ІІІ ст. концентрація СНП вища, ніж у осіб з ГХ ІІ ст., при всіх типах ГЛШ, однак в коефіцієнті СНП/ЕТ-1 такої різниці не виявлено. ПоказникиСНП та СНП/ЕТ-1, як і ЕТ-1 між чоловіками з різною ФВ не відрізняються.

Результати змін рівня СНП в плазмі крові чоловіків з ГХ різної стадіїпри ФВ > 45 %та ФВ < 45 %представлені на рис. 5.6.

Рис. 5.6 Плазмові концентрації СНП у хворих на ГХ із різним станом діастолічної та систолічної функцій ЛШ, пмоль/мл

Примітка: різниця достовірна: * - при порівнянні з чоловіками з ГХ ІІ ст. без ДД (р?0,05); # - при порівнянні з особами з ГХ ІІ ст. та ДД (р0,05); &- при порівнянні з чоловіками з ГХ ІІІ ст. та ФВ > 45 % (р 0,05)

Досліджено, що у хворих з ГХ ІІІ ст. при наявності ФВ < 45 %рівень СНП в плазмі крові вищий, ніж у чоловіків з ГХ з та без ДД та у пацієнтів з ГХ ІІІ ст.та ФВ > 45 %. Однак, між пацієнтами з ГХ ІІ ст. концентрація СНП в плазмі крові достовірно не відрізняється.

Оскільки, рівень ЕТ-1 змінюються при різних типах ТМК, було вирішено проаналізувати плазмову концентрацію СНП при різних варіантах ТМК.Встановлено, що у чоловіків з ГХ ІІ ст. та з ГХ ІІІ ст. при ФВ> 45 %, рівень СНП при різних типах ТМК не відрізняється. У осіб з ФВ<45 % плазмова концентрація пептиду вірогідно вища при рестриктивному типі ТМК ніж при гіпертрофічному, проте різниці з псевдонормальним типом не виявлено. У чоловіків з ФВ < 45 % та гіпертрофічному варіанті ТМК рівень пептиду більший, ніж у осіб з ФВ > 45 %. У осіб з ФВ<45 % при псевдонормальному типі ТМК концентрація СНП в плазмі крові вища, ніж при ФВ>45 %, та в порівнянні з пацієнтами з ГХ ІІ ст. В інших показниках різниці не досліджено.

Підводячи підсумок отриманих даних можна зробити висновки, щоу пацієнтів з ГХ ІІ ст. - носіїв генотипу Lys/Lys, майже усі показники серцевої та системної гемодинаміки значно вищі, а ФВ ЛШ, S та Е/А нижчі, ніж в чоловіків контрольної групи. Носійство алелі Asn у чоловіків з ГХ ІІ ст. асоціювалось з суттєво вищими значеннями практично усіх показників серцевої та системної гемодинаміки, а ФВ та Е/А нижчі, ніж в осіб без серцево-судинної патології.

У чоловіків з ГХ ІІ ст. майже усі показники внутрішньосерцевої та системної гемодинаміки вірогідно більші, а ФВ та Е/А менші у володарів алелі Asn, ніж в носіїв гомозигот Lys гена ЕТ-1, що вказує на гіршу гемодинамічну ситуацію у носіїв алелі Asn.

Аналіз варіантів розподілу типів ГЛШ у носіїв поліморфних варіантів гена ЕТ-1 встановив, що у чоловіків з ГХ ІІ ст. домінує ПГЛШ та КГЛШ при носійстві будь-якого поліморфного варіанту гена ЕТ-1. Як у носіїв генотипу Lys/Lys так і алелі Asn гена ЕТ-1 вірогідно частіше зустрічається нормальний тип ТМК.

Далі досліджувались структурно-функціональні зміни міокарда та системної гемодинаміки у чоловіків з ГХ ІІІ ст. Першим кроком став аналіз частоти варіантів гена ЕТ-1 у чоловіків з ГХ ФВ< 45 % та ФВ> 45 %. Встановлено, що у чоловіків з ГХ ІІІ ст. тагенотипом Lys/Lys достовірно частіше зустрічається ФВ ЛШ< 45 %, проте, такої різниці у пацієнтів - володарів алелі Asn не виявлено.

Встановлено, що майже усі показники структури та функції серця і системної гемодинаміки у чоловіків з ГХ ІІІ ст. - носіїв генотипу Lys/Lys та алелі Asn гена ЕТ-1 вищі, а ФВ, УІ, S, DT нижчі ніж у осіб з ГХ ІІ ст. У чоловіків з ГХ ІІІ ст. що є носіями алелі Asn практично усі ехокардіографічні дані достовірно вищі, а ФВ, УІ, DT та IVRT нижчі ніж у володарів генотипу Lys/Lys.

Як видно з результатів дослідження, у чоловіків з ГХ різної стадії, що є носіями алелі Asn майже усі показники гемодинаміки гірші ніж в представників генотипу Lys/Lys, що може вказувати на негативний прогноз стосовно розвитку и прогресування ХСН в носіїв алелі Asn.

Визначення показників структури і функції міокарду у чоловіків з ФВ ? 45 % при носійстві будь-якого поліморфного варіанту гена ЕТ-1 показало, що іММЛШ, іКДО, іКСО, СІ, розмір ЛП, DT, вірогідно вищі, а ФВ нижча, ніж у осіб з ФВ ? 45 %. Слід відмітити, що у носіїв алелі Asn усі вищезгадані показники були більш вираженими, ніж при носійстві генотипу Lys/Lys гена ЕТ-1 як при ФВ ? 45 % так і при ФВ ? 45 %.

Рівень САТ та ЧСС виявилися вірогідно вищими у володарів алелі Asn, ніж генотипу Lys/Lys в кожній групі дослідження, проте немає різниці у цих показниках при різній систолічній функції ЛШ.

Тобто, переважна більшість показників ехокардіографії змінена у пацієнтів з ФВ ? 45 %.Найвираженіші зрушення показали носії алелі Asn з даної групи дослідження, що може вказувати на негативний прогноз носійства алелі Asn у чоловіків з ХСН ІІ А ст., що розвинулась на тлі ЕГ.

У пацієнтів з ГХ ІІІ ст.вірогідно частіше фіксували ВГЛШ та ЕГЛШ при носійстві будь-якого поліморфного варіанту гена ЕТ-1, проте різниці між володарями різних варіантів гена ЕТ-1 не встановлено.

Досліджено, що у осіб з ГХ ІІІ ст. - носіїв генотипу Lys/Lys та алелі Asn вірогідно частіше виявляється псевдонормальний тип ТМК, проте різниці між носіями поліморфних варіантів гена ЕТ-1 не виявлено.

Наступним кроком стало визначення плазмової концентрації ЕТ-1 у чоловіків з ГХ різної стадії при дослідженні структурно-функціональних змін міокарда та системної гемодинаміки.

Визначено, що у чоловіків з ГХ ІІІ ст. при будь-якій ФВ ЛШ та носійстві алелі Asn, рівень ЕТ-1 в плазмі крові вірогідно вищий, ніж у пацієнтів з генотипом Lys/Lys. ФВ ? 45 % при носійстві будь-якого поліморфного варіанту гена ЕТ-1 асоціюється з нижчим рівнем пептиду ніж при ФВ 45 %.

Плазмові концентрації ЕТ-1 у чоловіків з ГХ ІІІ ст.при усіх варіантах ГЛШ вірогідно вищі, ніж у чоловіків з ГХ ІІ ст.

У осіб з ГХ ІІ ст. ДД асоціюються з підвищеним рівнем ЕТ-1 в плазмі крові. У чоловіків з ГХ ІІІ ст. плазмова концентрація пептиду, при наявності як ФВ > 45 %так і ФВ < 45 %, достовірно вища, ніж при ГХ ІІ ст. з наявністю ДД. При цьому найвищий рівень ЕТ-1 виявлений саме у чоловіків з ФВ < 45 %.

Аналіз рівня ЕТ-1 при різному ТМК показав, що у осіб з ГХ ІІ ст. при гіпертрофічному типі ТМК, плазмова концентрація ЕТ-1 вірогідно вища, ніж при нормальному ТМК, проте відмінності між нормальним і гіпертрофічним типами ТМК не встановлено. У чоловіків з ГХ ІІІ ст. при ФВ > 45 %так і ФВ < 45 %, концентрація ЕТ-1 в плазмі крові більша при рестриктивному типі ТМК, ніж при гіпертрофічному, однак, різниці між гіпертрофічним та псевдонрмальним типами ТМК не виявлено.

Згідно отриманих даних, у чоловіків з ГХ ІІ та ІІІ ст. рівень ЕТ-1 зростає при більш вираженому ремоделюванні ЛШ (ВГЛШ та ЕГЛШ) т...

Страница:

диссертация "Діагностичне і прогностичне значення поліморфізму гена ендотеліну–1, рівнів вазоактивних пептидів та відповідних дерматогліфічних показників у чоловіків, хворих на гіпертонічну хворобу" скачать

Подобные документы

Запалення, ендотеліальна дисфункція, інсулінорезистентність та лікування при хронічній серцевій недостатності у літніх хворих
Серцева недостатність як найбільш поширене захворювання серцево-судинної системи. Фактори прогресування хронічної серцевої недостатності у хворих похилого і старечого віку. Підвищення ефективності медикаментозного лікування з використанням симвастатину.

автореферат [143,2 K], добавлен 12.03.2009
Серцева недостатність
Класифікація хронічної серцевої недостатності. Вентрикулографія і сцинтіграфія міокарда. Профілактика фібриляцій передсердь та шлуночкових аритмій. Протипоказання препаратів при двобічному стенозі ниркових артерій. Антагоністи рецепторів ангіотензину.

реферат [47,4 K], добавлен 04.03.2014
Особливості розвитку абсолютної інсулінової недостатності у хворих на цукровий діабет 2 типу та обґрунтування диференційованої терапії
Виявлення генетичної схильності хворих на цукровий діабет 2 типу до раннього розвитку абсолютної інсулінової недостатності, визначення наявності поліморфізму С-Т1858Т гену PTPN22 у хворих та оцінка його патогенетичного значення в еволюції захворювання.

автореферат [82,2 K], добавлен 09.04.2009
Застосування озонотерапії в комплексному лікуванні хворих з мітральними вадами серця ревматичної етіології
Хронічна ревматична хвороба серця з високою частотою формування клапанних вад серця та розвитком хронічної серцевої недостатності. Ревматизм як етіологічний фактор набутих вад серця. Стан серцево-судинної системи у хворих з мітральними вадами серця.

автореферат [56,7 K], добавлен 14.03.2009
Вплив постійної форми фібриляції передсердь на перебіг хронічної серцевої недостатності ішемічного генезу
Найпоширеніше із стійких порушень ритму серця - фібриляція передсердь. Гіперекспресія факторів запалення. Зв'язок із структурно-функціональними змінами серцевого м’яза та серцевою недостатністю. Стан систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка.

автореферат [37,7 K], добавлен 09.03.2009
Роль опіоїдів у регуляції механізмів апоптозу при гострій серцевій недостатності в експеріменті
Розвиток апоптотичних процесів біохімічно за ДНК-фрагментацією в порівнянні з морфологічною детекцією при використанні ядерного барвника Хехст у тканині міокарда при антрацикліновій моделі гострої серцевої недостатності (ГСН) і за умов активації ОР.

автореферат [124,0 K], добавлен 10.04.2009
Діагностичне значення аналізу хвилі р методом електрокардіографії високого підсилення у хворих на пароксизмальну та персистуючу форми фібриляції передсердь
Діагностичне та прогностичне значення показників ЕКГ високого підсилення у хворих з пароксизмальною та персистуючою формами фібриляції передсердь. Показники внутрішньосерцевої гемодинаміки і електрофізиологічні показники провідної системи серця.

автореферат [52,0 K], добавлен 14.03.2009
Вплив лерканідипіну і бісопрололу на функції ендотелію у хворих на гіпертонічну хворобу, поєднану з ішемічною хворобою серця
Гіпертонічна та ішемічна хвороби. Застосування антигіпертензивних препаратів, які мають органопротекторні та ендотеліопротекторні властивості. Особливості дисфункції ендотелію, ремоделювання серця та сонних артерій у хворих на гіпертонічну хворобу.

автореферат [155,5 K], добавлен 09.03.2009
Ниркова недостатність та її наслідки
Анатомо-топографічні дані нирки. Гостра та хронічна ниркова недостатність, їх особливості. Клінічні методи дослідження нирок. Діагностика хронічної ниркової недостатності у котів. Наслідки ниркової недостатності, методика її лікування та профілактики.

курсовая работа [554,1 K], добавлен 26.04.2012
Порівняльний аналіз показників за аналізом ЕКГ хворих на ішемічну хворобу серця (частина 3+) та цукровий діабет
Дослідження ішемічної хвороби серця (ІХС) як гострої та хронічної дисфункції серцевого м’яза. Основні клінічні симптоми ІХС. Перебіг стенокардії напруження. Діагностика та профілактики, лікування захворювання. Основні види ліпідознижуючих препаратів.

курсовая работа [2,9 M], добавлен 14.03.2019
Особливості перебігу гіпертонічної хвороби в залежності від типів ремоделювання серця та судин
Взаємовідношення ремоделювання судин і серця, порушень цитокінової системи у хворих на гіпертонічну хворобу та критерії діагностики перебігу хвороби як передумови корекції лікування. Алгоритми і математичні моделі діагностики порушень імунного статусу.

автореферат [59,7 K], добавлен 07.04.2009
Кальцієвий гомеостаз і порушення фібриноліза у метеолабільних хворих на гіпертонічну хворобу літнього й старечого віку
Оптимізація антигіпертензивної терапії у метеолабільних хворих на гіпертонічну хворобу літнього й старечого віку на основі вивчення особливостей порушень кальцієвого гомеостазу, фібринолітичної і згортаючої систем крові. Порівняльний аналіз показників.

автореферат [32,8 K], добавлен 21.03.2009
Фізична реабілітація хворих на гіпертонічну хворобу
Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи. Основні причини виникнення гіпертонічної хвороби, її клінічні прояви та перебіг захворювання. Медикаментозне лікування та профілактика. Використання засобів фізичної реабілітації при гіпертонії.

дипломная работа [79,0 K], добавлен 14.11.2010
Застосування синусоїдальних модульованих струмів в лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім синдромом апное уві сні
Особливості клінічного перебігу гіпертонічної хвороби у хворих із супутнім синдромом сонних апное. Вплив синусоїдальних модульованих струмів у стандартному режимі на клініко-лабораторні і функціональні показники серцево-судинної і респіраторної систем.

автореферат [52,8 K], добавлен 21.03.2009
Клініко-діагностичне значення неоптерину у хворих на гострий коронарний синдром
Динаміка рівнів неоптерину, цитокінів і С-реактивного білку. Дестабілізація ішемічної хвороби серця у хворих на різні клінічні варіанти гострого коронарного синдрому, прогнозування тяжкості перебігу та виникнення ускладнень у цій категорії хворих.

автореферат [54,5 K], добавлен 19.03.2009
Ефективність лікування хронічної хвороби нирок у пацієнтів з ерозивно-виразковими ураженнями шлунка та дванадцятипалої кишки
Патогенетичні особливості виникнення ерозивно-виразкових уражень шлунка у хворих на хронічну хворобу нирок II та III стадії, обумовлену тривалим перебігом хронічного рецидивуючого пієлонефриту. Аналіз дослідження протеолітичної активності плазми крові.

статья [21,0 K], добавлен 07.11.2017
Лікування хронічної хвороби нирок у пацієнтів з ерозивно-виразковими ураженнями шлунка та дванадцятипалої кишки
Аналіз патогенетичних особливостей виникнення ерозивно-виразкових уражень шлунка у хворих на хронічну хворобу нирок II та III стадії. Дослідження стану необмеженого протеолізу шляхом визначення лізису азоальбуміну, азоказеїну та азоколу (лізис колагену).

статья [20,4 K], добавлен 31.08.2017
Діагностичне і прогностичне значення та лікування запально-деструктивних змін слизової оболонки гастродуоденальної зони хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки після антигелікобактерної терапії
Асоційовані захворювання. Потрійна або квадротерапія при дуоденальних пептичних виразках без постерадикаційного лікування. Клінічний перебіг, ендоскопічної картини і морфологічне та бактеріологічне дослідження біоптатів зі слизової оболонки шлунка.

автореферат [43,1 K], добавлен 14.03.2009
Загальна патологія органів дихання
Загальна характеристика та клінічна картина гострої та хронічної пневмонії, емфіземи та раку легень, плевриту, пневмотораксу та дихальної недостатності. Передумови виникнення даних захворювань, методика їх діагностування та призначення курсу лікування.

реферат [18,1 K], добавлен 21.11.2009
Реабілітаційна програма поетапного комплексного не медикаментозного відновного лікування хворих на артеріальну гіпертонію
Фізична реабілітація в системі комплексного відновного лікування хворих на гіпертонічну хворобу. Клінічна характеристика хворих контрольної і експериментальної груп. Динаміка показників в період відновної терапії. Використання засобів фізіотерапії.

дипломная работа [1,1 M], добавлен 05.03.2013

Другие документы, подобные "Діагностичне і прогностичне значення поліморфізму гена ендотеліну–1, рівнів вазоактивних пептидів та відповідних дерматогліфічних показників у чоловіків, хворих на гіпертонічну хворобу"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.