Особливості виникнення і прогнозування та підвищення ефективності лікування гастропатій, спричинених прийомом нестероїдних протизапальних препаратів, у хворих на остеоартроз

Бактеріологічні дослідження транзиторної мікрофлори у пацієнтів без НПЗП-гастропатій також показали наявність негативних мікроекологічних змін, які полягали у дисбалансі між показниками умовно-патогенної та нормальної мікрофлори. Так, колонізація Escherichia coli зменшувалась в 2 рази (p>0,05). Колонізація Enterococcus у пацієнтів з НПЗП-гастропатіями збільшувалась в 530 разів (p<0,01). В 10 разів (p<0,05) зростала концентрація Staphylococcus epidermidis. Концентрація Bifidobacterium, Lactobacillus зменшувались у 10 разів (p<0,01) і 100 разів (p<0,001) відповідно.

При порівнянні груп хворих з НПЗП-гастропатією в залежності від наявності Helicobacter pylori, у пацієнтів з позитивною реакцію на Helicobacter pylori концентрація Enterococcus складала (1,5±0,0,13)?105 КУО/г, концентрація Escherichia coli - (1,34±0,03)?106 КУО/г, концентрація грибів роду Candida - (14,6±1,1) ?105 КУО/г, Staphylococcus epidermidis - (5,04±0.3)?105 КУО/г, Klebsiella - 0,32,4±0,09.

У H. pylori-негативних пацієнтів концентрація Enterococcus складала (1,2±0,13)?105 КУО/г, концентрація Escherichia coli - (1,34±0,03)?106 КУО/г, концентрація грибів роду Candida - (1,8±0,3)?105 КУО/г, Staphylococcus epidermidis - (5,03±0,6)?105 КУО/г, Klebsiella не висівалась. Таким чином, при порівнянні двох груп пацієнтів з НПЗП-гастропатіями в залежності від наявності чи відсутності H. pylori, в H. pylori-позитивних пацієнтів відмічалось збільшення рівня колонізації грибів роду Candida у 8 разів. Крім того, в цій групі висівалась Klebsiella.

В нашій роботі ми проаналізували залежність вираженості дисбіозу від віку у пацієнтів з довготривалим прийомом НПЗП. Суттєвих змін в якісному та кількісному складі мікробіоценозу товстого кишечнику у пацієнтів з НПЗП-гастропатією в залежності від віку виявлено не було. Спостерігались лише відмінності в облігатній мікрофлорі. Так, зміни концентрації Bifidobacterium залежали від віку (p<0,05). У пацієнтів до 60 років концентрація Bifidobacterium становила (11,0±2,3)?106, у пацієнтів 61-70 років - (8,7±2,2)?106, у пацієнтів старше 70 років - (1,8±0,3)?105.

У пацієнтів старше 60 років в аналізі калу було виявлено Klebsiellа, на відміну від пацієнтів віком менше 60 років, у яких Klebsiellа не висівалась.

Одним із завдань нашого дослідження було вдосконалення лікування НПЗП-гастропатій. В великомасштабних рандомізованих дослідженнях була доведена більша ефективність омепразолу в порівнянні з Н2-блокаторами гістаміна та мізопростолом у відношенні лікування НПЗП-гастропатій [75, 193, 221]. Однак останнім часом з'явилось багато даних про те, що ІПП асоціюються з ризиком небажаних міжлікарських взаємодій при одночасному використанні з іншими препаратами [128, 205, 211, 254]. Це пов'язано з тим, що всі ІПП в тій чи іншій мірі метаболізуються в печінці під впливом ферментної системи цитохрома Р450 [126, 261]. Препарати, що містять в своєму складі діючу речовину пантопразол, на відміну від омепразолу, мають мінімальну афінність до системи цитохрому Р450, так як після первинного метаболізму в цій системі подальша біотрансформація проходить під впливом цитозольної сульфотрансферази 136, 206, 209, 245, 261, 316 .

Для подальшого спостереження та лікування було відібрано 60 пацієнтів із НПЗП-асоційованими ерозіями антрального відділу шлунка. У пацієнтів переважали множинні ерозії, які досягали 0,3-0,5 см в діаметрі та виглядали як поверхневі сплощені дефекти слизової з геморагічним покриттям на тлі незміненої чи гіперемованої СОШ.

Ми окремо проаналізували ефективність лікування гастропатій, спричинених прийомом НПЗП, за допомогою стандартної схеми лікування (ІПП) та комплексного лікування (ІПП з додаванням мультипробіотика).

Слід зазначити, що більшість існуючих на сьогодні пробіотиків виробляються у ліофізованій формі, для реактивації клітин яких необхідний тривалий час і сприятливі умови зовнішнього середовища (які відсутні у травному каналі) [74].

Серед широкого арсеналу пробіотичних препаратів найбільш перспективними для попередження негативних наслідків гіпоацидних станів в Україні є вітчизняні пробіотичні препарати останнього (четвертого) покоління - мультипробіотики групи «Симбітер». Нашу увагу привернув мультипробіотик «Симбітер ацидофільний» концентрований, висока ефективність якого у лікуванні інших захворювань переконливо доведена клінічними дослідженнями [19, 27, 45, 47, 58, 71, 73, 74, 133].

Насправді, питання взаємозв'язку «етнічного» походження мікроорганізмів, які використовують в складі пробіотиків, з ефективністю препаратів все ще недооцінюється. Наряду з нав'язливою рекламою велику роль відіграє історично сформована думка про те, що будь-які зарубіжні препарати обов'язково є ефективнішими за вітчизняні. З цією думкою можна погодитися, коли мова йде про окремі антибіотики, хіміопрепарати, гормони, так як важливо заперечити більш високий технологічний рівень виробництва багатьох з них в розвинутих країнах.

Проте активною субстанцією пробіотиків є не хімічні речовини, а активним початком пробіотиків є живі клітини мікроорганізмів, які як і інші живі організми, адаптовані до певних умов середовища проживання і досить хворобливо реагують на їх зміни [83, 123, 223].

Доведено, що нормофлора людей, які проживають в регіонах з різними кліматичними умовами, побутовими і культурними традиціями населення, раціонами харчування не може бути абсолютно однаковою [74, 109], так як біоценози мають виражений індивідуальний характер і помітно відрізняються навіть у індивідумів одного регіону [223]. Так, вплив дієти на склад кишкової мікробіоти у дорослих і дітей описано в ряді робіт [131, 184, 199, 304].

Ще більш значні відмінності відмічаються в мікробній екології та стані оточуючого середовища різних географічних регіонів, що в значній мірі відображаються на складі транзиторного компоненту ендогенних мікробних угрупувань [314]. Тому слід приймати до уваги тісний взаємозв'язок між індигенною мікрофлорою і екзогенним мікробним світом, так як власна мікрофлора людини є частиною біосферного мікробного угрупування, а однією із функцій ендогенної мікроекологічної системи є підтримання гармонійних взаємовідносин людини з мікроорганізмами оточуючого середовища [122, 142]. Таким чином, логічним є висновок Янковського Д.С. і Димент Г.С. [70] про те, що між аутофлорою людини і екзогенним мікробним світом регіону, в якому вона проживає, еволюційно сформувались певні компромісні відношення, які в нормальних фізіологічних умовах дозволяють попередити агресивний вплив на організм людини потенційних патогенів.

Адаптація організма людини до екзогенного мікробного світу регіону дуже добре прослідковується в онтогенезі [314]. Як відомо, першочергове заселення біотопів новонародженого мікрофлорою оточуючого середовища передбачає формування облігатної флори за рахунок фізіологічного біоценозу матері та формування популяцій факультативної і транзиторної флори, які в значній мірі залежать від екзогенного мікробного оточення, в яке немовля попадає після народження [27, 29, 51, 109, 215]. Це сприяє тому, що вже в період новонародженості починає активно розвиватися ефективна імунна відповідь організму відносно екзогенної мікрофлори, специфічної для конкретного регіону [188, 230]. Таким чином, імунна система, як і мікробна, дозріває в напрямку адаптації до екзомікроекології регіону проживання людини.

Неадаптованість мікроорганізмів багатьох імпортних пробіотиків до життя в біотопах організму людей українського регіону є однією з причин низької ефективності більшості з них. Крім того, в складі багатьох імпортних пробіотиків присутні умовно-патогенні мікроорганізми, які є більш небезпечними для здоров'я пацієнтів, ніж місцеві штами цього ж виду, з якими імунна система вже неодноразово зустрічалась. Так як імунна система не знайома з антигенами «іноземних» мікроорганізмів, вона вимушена заново формувати імунну відповідь.

Наведені уявлення дозволяють також пояснити досить поширені випадки розвитку так званої «діареї подорожуючих» в групах європейських туристів, які подорожують у віддалені регіони, які різко відрізняються кліматом і умовами життя від країн Європи. Даний патологічний стан демонструє нездатність ендомікроекології організму європейських туристів конкурувати з незвичним для них екзогенним мікробним світом Азії і Африки. Це ж стосується туристів із США, які подорожують до Південної Америки [216].

Появі вітчизняних мультипробіотиків групи «Симбітер» передувала багаторічна робота по ізоляції і селекції з організму людей різного віку, що проживають в Україні, домінуючих в їх біотопах апатогенних, грампозитивних, анаеробних, сахаролітичних, аспорогенних бактерій (ГАСАБ). З даної групи бактеріальної флори найбільш «здоровою репутацією» користуються біфідобактерії, лактобацили, лактококи і «класичні» (молочні) види пропіоновокислих бактерій. Розроблена методологія конструювання мутуалістичних багатовидових симбіозів на основі ГАСАБ-флори стала основою для створення мультипробіотиків групи «Симбітер» [41, 42].

Пацієнти з НПЗП-гастропатіями були рандомізовано поділені на дві рівні групи. Пацієнти першої (контрольної) групи впродовж 28 днів для лікування використовували препарат пантопразол у дозі 20 мг 2 рази на добу щоденно (“KRKA”, Словенія). Пацієнти другої групи (основної) одночасно з пантопразолом 20 мг 2 рази на добу щоденно вживали мультипробіотик “Симбітер® ацидофільний концентрований” (ТОВ фірма “О.Д. Пролісок”) у дозі 1 пакетик 1 раз на добу протягом 20 днів.

Для оцінки ефективності лікування НПЗП-гастропатій ми визначали швидкість гоєння ерозивних ушкоджень СОШ, зміни морфометричних параметрів, видові кількісні та якісні особливості мікрофлори кишечнику. Відповідно до отриманих результатів в контрольній групі множинні ерозії спостерігались у 16 (53,3%) пацієнтів, поодинокі - у 14 (46,7%) пацієнтів. Через 1 місяць після проведеного лікування ІПП видимі ураження СОШ були відсутні у 14 (46,7%) пацієнтів. В 16 (53,3%) пацієнтів ерозії зберігались, хоча за кількістю вони ставали поодинокими (x2=30,1; p<0,0001). Цікаво, що після лікування в контрольній групі відмічалося зменшення ступеня запалення та активності в антральному відділі шлунка, однак в тілі шлунка спостерігалося незначне збільшення активності запалення на 18 % (p<0,05).

При дослідженні морфометричних особливостей на фоні тривалого лікування ІПП було виявлено, що площа поперечного перерізу парієтальних клітин збільшилась на 28%. Це можна пояснити тривалою гіпергастринемією на тлі прийому ІПП, що блокують кінцевий етап шлункової секреції, а саме пригнічують активність Н+/К+-АТФази.

В нашій роботі ми оцінили також результати аналізу калу на дисбіоз після стандартного лікування НПЗП-гастропатій. Через 28 днів прийому ІПП відмічалося посилення дисбіозу. Так, рівень E. coli збільшився в 3 рази, концентрація грибів роду Candida підвищилась в 2,5 рази, концентрація Enterococcus збільшилась в 13 разів концентрація Bifidobacterium зменшилась в 3 рази. Концентрація Lactobacillus, Staphyloccus epidermidis суттєво не змінилась (p>0,05).

В основній групі множинні ерозії спостерігались у 8 (26,7%) пацієнтів, поодинокі - у 22 (73,3%) пацієнтів. Через 1 місяць після проведеного комплексного лікування ІПП та мультипробіотиком видимі ураження СОШ були відсутні у всіх пацієнтів (x2=60,0; p<0,0001). За даними морфологічного заключення після лікування в основній групі відмічалося зменшення ступеня запалення та активності як в антральному, так і в фундальному відділах шлунка (p?0,01)

При оцінці морфометричних показників СОШ після проведеного комплексного лікування ми відмічали достовірне збільшення висоти епітелію на 23,6% (р?0,001). Ми відмічали також збільшення площі поперечного перерізу парієтальних клітин на 12%, що можна пояснити пригніченням вироблення соляної кислоти та тривалою гіпергастринемією. Порівнюючи з контрольною групою, площа поперечного перерізу парієтальних клітин після проведеного лікування є меншою на 5% (р?0,01).

Аналізуючи показники транзиторної мікрофлори після проведеного комплексного лікування було виявлено, що додавання мультипробіотику до стандартної схеми лікування призводило до зменшення явищ дисбіозу. Так, концентрація грибів роду Candida після проведеного лікування зменшилась в 90 разів, концентрація Enterococcus - в 19 разів, концентрація Escherichia coli - в 8,5 разів, концентрація Staphylococcus epidermidis - в 40 разів. Концентрація Bifidobacterium збільшилась в 13 разів, концентрація Lactobacillus - в 36 разів. Klebsiella в досліджуваному матеріалі не висівалась.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі представлене узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі - покращення діагностики та оптимізації ефективності лікування гастропатій, асоційованих з довготривалим прийомом НПЗП.

За результатами виконання поставлених в роботі задач зроблені наступні висновки:

1. Частота зустрічаємості гастропатій, індукованих НПЗП, у хворих на остеоартроз, за даними ендоскопічних та морфологічних досліджень, складає 67%, причому множинні ерозії антрального відділу шлунка спостерігаються у 47,9% пацієнтів, тоді як поодинокі ерозії спостерігаються у 19,1% пацієнтів. З віком множинні ерозії спостерігались частіше, на відміну від осіб до 60 років, де переважали одиничні ерозії антрального відділу.

2. У пацієнтів з НПЗП-гастропатією більш виражені наступні гістологічні особливості СОШ: переважає помірно виражений гастрит I ступеня активності антрального та фундального відділів шлунка, тоді як у пацієнтів без ерозивних змін в СОШ частіше (у 61,3%) діагностується слабо виражений неактивний гастрит. За даними морфометричних особливостей слизової оболонки висота епітелію в антральному відділі шлунка у пацієнтів без ерозивних змін становить 61,6+2,3, що на 12,8% (p<0,001) перевищує показники пацієнтів з НПЗП-гастропатією.

3. У пацієнтів без видимих ерозивних змін СОШ рівень лептину на 25% більший (р?0,05), ніж у пацієнтів з НПЗП-гастропатіями (15,07±6,54 нг/мл та 11,96±7,42 нг/мл відповідно), що може свідчити про його гастропротективний ефект.

4. У всіх пацієнтів на фоні тривалого прийому НПЗП реєструються зміни в кількісному і якісному складі кишкової мікрофлори, причому у пацієнтів з ерозивними ураженнями СОШ ці зміни достовірно більш виражені, ніж у пацієнтів без ерозивних змін в СОШ: колонізація E. coli становить (1,34±0,30)?106, що в 37 разів (p<0,01) перевищує показник в контрольній групі; колонізація Enterococcus у пацієнтів збільшується в 129 разів (p<0,001) і становить (9,3±0,4)?102; в 151 раз (p<0,01) зростає концентрація Staphylococcus epidermidis; концентрація Bifidobacterium, Lactobacillus зменшується у 100 (p<0,001) і 1200 разів (p<0,01) відповідно. З віком у пацієнтів відмічається посилення явищ дисбіозу, зокрема зниження концентрації Bifidobacterium до 105 lg КУО/г (p<0,05) та поява Klebsiellа в осіб старше 60 років.

5. Додавання до стандартної схеми лікування ІПП мультипробіотику у дозі 1 пакетик 1 раз на добу протягом 20 днів за даними ендоскопічного, гістологічного та морфометричного досліджень підвищує ефективність комплексного лікування НПЗП-гастропатії. При ендоскопічному спостереженні відмічається достовірне зменшення кількості ерозій в антральному відділі шлунка при проведенні контрольної ЕФГДС через 1 місяць (?2=60,0, p<0,001). Висота епітелію в антральному відділі збільшується на 23,6% (р?0,001), що свідчить про покращення процесів епітелізації ерозивних уражень. За даними гістологічних результатів після проведення комплексного лікування відмічається зменшення ступеня запалення та активності як в антральному, так і в фундальному відділах шлунка (p?0,001). Додавання до стандартної схеми лікування ІПП мультипробіотика призводить до зменшення явищ дисбіозу за рахунок підвищення рівнів облігатної мікрофлори: збільшення концентрації Bifidobacterium в 13 разів, концентрації Lactobacillus - в 36 разів. та зменшення концентрації Enterococcus в 19 разів, E. coli - в 8,5 разів та грибів роду Candida - в 90 разів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Усім хворим на остеоартроз, які приймають НПЗП більше 1 місяця, рекомендується призначати ЕФГДС щодо виявлення НПЗП-гастропатій.

2. Показник сивороткового рівня лептину рекомендовано використовувати у якості прогностичного маркеру функціональної цілісності слизової оболонки щлунка.

3) Рекомендовано пацієнтам на остеоартроз, які приймають НПЗП більше 1 місяця, призначати мультипробіотик в дозі 1 пакетик 1 раз на добу протягом 20 днів з метою усунення дисбіозу в кишечнику.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адаптація слизової оболонки шлунка до дії нестероїдних протизапальних препаратів / Свінціцький А.С. , Козак Н.П. , Антоненко А.В. // Український ревматологічний журнал. - 2011. - № 46 (4). - С. 65-67.

2. Антисекреторная терапия: от дискуссий к консенсусам / Пиманов С.И., Макаренко Е.В., Дикарева Е.А. // Медицинские новости. - 2014. - № 11. - С. 27-32.

3. Борткевич О.П. Сучасні уявлення про терапію у пацієнтів з дегенеративними захворюваннями суглобів та хребта препаратами, що модулюють структуру хряща / О.П. Борткевич, Ю.В. Білявська // Український ревматологічний журнал . - 2008. - №3 (33). - С. 25-29.

4. Бур'янов О.А. Остеоартроз: питання патогенезу, діагностики та лікування / О.А. Бур'янов // Здоров'я України. - 2009. - № 23 (228). - С. 30-32.

5. Вивчення складу глікопротеїнів шлунка за умов різних експериментальних виразок / Проценко Т.Л., Хілько Т. Д., Якубцова І. В. та ін. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Сер. Біологія. - 2003. - № 41. - С.116-118.

6. Вміст ТБК-активних продуктів, відновленого глутатіону та активність глутатіонзалежних ферментів у сироватці крові щурів за умов тривалого введення омепразолу та одночасного введення омепразолу та мультипробіотика «Симбітер® ацидофільний» концентрований / Гайда Л.М., Пилипенко С.В., Берегова Т.В., Остапченко Л.І. // Вісник проблем біології та медицини. - 2014. - Вип.2, Т. 3 (109). - С. 138-142.

7. Вплив гіпергастринемії різної тривалості на структурно функціональний стан слизової оболонки шлунка у щурів / Цирюк О.І., Вороніна О.К., Овчарик Т.В. та ін. // Матеріали міжнародної наукової конференції, приуроченої до 60-ліття новоствореної кафедри фізіології людини і тварин Львівського університету імені Івана Франка "Механізми функціонування фізіологічних систем" - 2006. - С.152-153.

8. Вплив моно-, полі- та комбінованих пробіотиків на виразкоутворення, викликане іммобілізаційним стресом / Вірченко О.В., Фалалєєва Т.М., Берегова Т.В. та ін. // Фізіологічний журнал. - 2015. - № 61 (1). - С. 35-40.

9. Вплив мультипробіотика “Симбітер ацидофільний” на активність орнітиндекарбоксилази, L-амілази та NO-ергічну систему слинних залоз за умов гіпергастринемії / Сухомлин А.А., Непорада К.С., Берегова Т.В., Янковський Д.С. // Світ медицини та біології. - 2011. - № 2. - С. 58-61.

10. Вплив мультипробіотика симбітеру ацидофільного на патологічні зміни у кістковій тканині пародонта при гіпоацидності / Манько А.М., Берегова Т.В., Непорада К.С., Янковський Д.С. // Фізіологічний журнал. - 2011. - № 57 (6). - С. 80-84.

11. Вплив окисного стресу на рівень експресії генів TGFB1 і HGF у печінці щурів в умовах тривалої шлункової гіпохлоргідрії та за введення мультипробіотика Симбітер / К.О. Дворщенко, О.О. Берник, А.С. Драніцина [та ін.] // Український біохімічний журнал. - 2013. - № 85 (5). - С. 114-123.

12. Вплив пробіотикотерапії на рівень прозапальних цитокінів у хворих на цукровий діабет типу 2 з неалкогольною жировою хворобою печінки / Михальчишин Г.П., Боднар П.М., Кобиляк Н.М. // Лікарська справа. - 2013. - № 2. - С. 56-62.

13. Гастроінтестинальні ускладнення залежно від селективності нестероїдного протизапального препарату / Дзяк Г.В., Степанов Ю.М., Кушніренко І.В. // Гастроентерологія. - 2013. - №1 (47). С. 30-35.

14. Гастропатия, ассоциированная с приёмом ацетилсалициловой кислоты: место омепразола (Омез) в профилактике и лечении / Стефанюк М.Ф., Кобирниченко Ю.А., Сидорова Н.М. // Therapia. - 2011. - Vol. 10 (62). - С. 1-4.

15. Дисбактериоз кишечника: современные аспекты изучения проблемы, принципы диагностики и лечения / Ардатская М.Д., Дубинин А.В., Минушкин О.Н. // Терапевтический архив. - 2001. - №2. - С. 67-72.

16. Журавлева Л.В. НПВС - ассоциированные гастропатии в практике терапевта: пути профилактики и лечения с позиции доказательной медицины / Л.В. Журавлева, Н.А. Лапина // Ліки України. -- 2011. -- № 1. -- С. 43-47.

17. Зак М.Ю. Классификация хронического гастрита: от Сиднейской системы к системе OLGA / М.Ю. Зак // Сучасна гастроентерологія. - 2010. - № 6 (56). - С. 116-126.

18. Зак М.Ю. Хронічний гастрит і передрак шлунка / Зак М.Ю., Мосійчук Л.М. // Практичний посібник - Дніпропетровськ: Сиапринт, 2011. - 71 с.

19. Застосування мультикомпонентного пробіотика «Симбітер» у лікуванні хронічних гепатитів у дітей / Музика Н.М., Денисова М.Ф., Лисяна Т.О. // Перинатологія та педіатрія. - 2003. - № 4. - С. 80-82.

20. Интегральная роль симбиотической микрофлоры в физиологии человека / Янковский Д.С., Широбоков В.П., Г.С. Дымент Г.С. - К.: ТОВ «Червона Рута-Турс», 2011. - 169 с.

21. Карасёва Г.А. НПВП-индуцированная гастропатия: от понимания механизмов развития к разработке стратегии профилактики и лечения / Г.А. Карасёва // Медицинские новости. - 2012. - № 8. - С. 21-24.

22. Кашуба О.В. Побічні реакції, спричинені нестероїдними протизапальними препаратами: сучасний стан проблеми в Україні / О.В. Кашуба. - 2009. - № IX-X. - C. 81-84.

23. Клинические, эндоскопические и морфологические эффекты эрадикации Helicobacter pylori у пациентов, длительно использующих нестероидные противовоспалительные средства / Дикарева Е.А., Матвеенко М.Е., Пиманов С.И., Макаренко Е.В. // Вестник ВГМУ. - 2014. - № 13 (5). - С. 52-59.

24. Коваленко В.М. Остеоартроз / В.М. Коваленко, О.П. Борткевич // Практична настанова - 3-тє вид., доп. зі змін. - К.: Моріон, 2010. - 607 с.

25. Корекція мультипробіотиком “Апібакт” змін активності NO-ергічної системи в слинних залозах за умов тривалого застосування інгібіторів протонної помпи / Сухомлин А.А., Берегова Т.В., Янковський Д.С., Непорада К.С. // Вісник проблем біології і медицини. - 2013. - Вип. 3. - Том 1 (102). - С. 217-219.

26. Коршунов В.М. Проблема регуляции микрофлоры кишечника / В.М. Коршунов // Ж. микробиол., эпидемиол., иммунол. - 1995. - № 3. - С. 48-55.

27. Крамарев С.А. Дисбиоз кишечника / С.А. Крамарев // Роль пробіотиків в охороні здоров'я матері та дитини. - 2006. - С. 42-46.

28. Краткий курс истории НПВП / Каратеев А.Е., Успенский Ю.П., Пахомова И.Г., Насонов Е.Л. // Научно-практическая ревматология. - 2012. - № 52 (3). - С. 101-116.

29. Куваева И.Б. Микроэкологические и иммунные нарушения у детей / И.Б. Куваева, К.С. Ладодо - М.: Медицина, 1991. - 240 с.

30. Курята А.В. Проблема лечения суставной боли: фокус на безопасность / А.В. Курята, М.М. Гречаник // Здоровье Украины. - 2014. - № 6. - С. 43-44.

31. Молекулярные основы продукции и действия бактериоцинов / Блинкова Л.П., Альтшулер М.Л., Дорофеева Е.С., Горобец О.Б. // Журнал микробиологии, эпидемиологии, иммунологии. - 2007. - № 2. - С. 97-1,4.

32. Морфологічні зміни слизової оболонки травного каналу при гастродуоденопатіях, спричинених не стероїдними протизапальними препаратами, у хворих на остеоартроз / Гончарук Л.М., Давиденко І.С., Федів О.І. // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2011. - № 10(1). - С. 69-74.

33. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника / Аруин Л.И., Капуллер Л.Л., Исаков В.А. - М.: Триада-Х, 1998. - 484 с.

34. Моторна функція шлунка у щурів після тривалого введення омепразолу та її корекція мультипробіотиком / Шелюк О.В., Цейслер Ю.В., Нурищенко Н.Є. та ін. // Вісник проблем біології і медицини. - 2013. - Т. 1 (102), вип. 3. - С. 162-166.

35. Новые подходы для выделения штаммов бифидобактерий, их молекулярная диагностика и оценка пробиотического потенциала / Харченко Н.В., Чердынцева Т.А., Нетрусов А.И. // Микробиология. - 2015. - № 84 (3). - С. 352 - 359.

36. Особенности течения и выбор терапии хронического гастрита при приёме селективных НПВП по поводу остеоартроза / Зак М.Ю., Пасиешвили Л.М., Кныш М.Ю. // Сучасна гастроентерологія. - 2014. - № 6 (80). - С. 121-128.

37. Особливості застосування нестероїдних протизапальних препаратів у людей літнього віку / Шатило В.Б., Стаднюк Л.А., Асанов Є.О., Приходько В.Ю. // Дистанційне навчання. - 2010. - №2 (68). - С. 14-19.

38. Особливості перебігу гастропатії, індукованої застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів у хворих на остеоартроз / Антоненко А.В. 1, Берегова Т.В.2, Свінціцький А.С. // Український ревматологічний журнал. 2014. - № 57 (3). - С. 68-72.

39. Особливості перебігу гастропатій, індукованих нестероїдними протизапальними препаратами, в осіб літнього віку / Добош І.М., Чопей І.В., Гарчар В.П. // Мед. Трансп. України. - 2006. - № 1. - С. 96-98.

40. Остеоартроз и ожирение: клинико-патогенетические взаимосвязи / Насонова В.А., Мендель О.И., Денисов Л.Н. и др. // Профилактическая медицина. - 2011. - №1. - С. 29-37.

41. Пат. 10367 Україна, МКИ С 12 N 1/20, A 23 C 9/12. Спосіб одержання бактеріальної закваски «Симбітер» і спосіб виробництва бактеріального концентрату з її використанням для кисломолочних продуктів / Янковський Д.С. [та ін.]. - № 9401088; заявл. 16.12.1993; опубл. 31.08.1998, Бюл. № 4.

42. Пат. 55013А Україна, МКІ С 12 1/20, А 61 К 35/74. Спосіб одержання пробіотика «Апібакт» / Янковський Д.С. [та ін.]. - № 2002076088; заявл. 22.07.2002; опубл. 15.-8.2002, Бюл. № 8.

43. Передерий В.Г. Маастрихтский консенсус IV - 2010: основные положения и их актуальность для Украины / В.Г. Передерий, С.М. Ткач // Сучасна гастроентерологія. - 2011. - № 6 (62). - С. 133-136.

44. Периферійні механізми регуляції процесів цитопротекції у слизовій оболонці шлунка / Скляров О.Я., Бондарчук Т.І., Мандрик Ю.В., Червінська М.Є. - Львів. - 2007. - 159 с.

45. Повышение эффективности терапии инвазивных острых кишечных инфекций у детей / Крамарев С.А., Янковський Д.С., Дымент Г.С. // Современная терапия. - 2007. - № 1. - С. 172-174.

46. Показники NO-синтазної системи у слизовій оболонці шлунка щурів за умов стресу та пригнічення циклооксигенази / Фоменко І.С., Бондарчук Т.І., Білецька Л.П. та ін. // Фізіологічний журнал. - 2014. - № 60 (2). - С. 51-56.

47. Применение мультипробиотика «Симбитер концентрированный» в лечении больных хроническими заболеваниями желудочно-кишечного тракта / Харченко Н.В., Черненко В.В., Янковский Д.С. // Здоровье женщины. 2003. - № 2 (14). - С. 1-7.

48. Применение нестероидных противовоспалительных препаратов / Каратеев А.Е., Яхно Н.Н., Лазебник Л.Б. // Клин. рекомендации. - М. Имапресс, 2009. - 167 с.

49. Применение нестероидных противовоспалительных средств в терапии / Бабак О.Я., Князькова И.И., Нестерцова И.А. // Український терапевтичний журнал. - 2007. - № 2.- С. 4-11.

50. Приступа Л.Н. Роль лептину в патогенезі остеоартрозу при ожирінні / Л.Н. Приступа, О.І. Опімах // Український ревматологічний журнал. - 2010. - № 3(41). - С. 64-67.

51. Пробиотики и механизмы их лечебного действия / Бондаренко В.М., Чупринина Р.П., Аладышева Ж.И. // Эксперименталььная и клиническая гастроэнтерология. - 2004. - № 3. - С. 83-87.

52. Ревматичні хвороби і синдроми / Свінціцький А.С., Яременко О.Б., Пузанова О.Г., Хомченкова Н.І. // К.: Книга плюс, 2006. - 680 с.

53. Роль кишечной микрофлоры в развитии хронических заболеваний желудочно-кишечного тракта / Харченко Н.В., Черненко В.В., Янковский Д.С. // Журнал практичного лікаря. - 2003. - № 4. - С. 20-26.

54. Роль циклооксигенази у модифікації мікрофлори кишки при стресі / Фоменко І.С., Корнійчук О.П., Гураль А.Р. та ін. // Фізіологічний журнал. - 2015. - № 61 (1). - С. 42-49.

55. Свінціцький А.С. Гастропатії, зумовлені нестероїдними протизапальними препаратами: сучасний погляд на проблему / А.С. Свінціцький // Нов. мед. и фармации. Гастроэнтерология. Тематический номер. - 2008. -С. 8-10.

56. Свінціцький А.С. Діагностика та лікування поширених захворювань органів травлення / А.С.Свінціцький. - К.: Медкнига, 2007. - 296 с.

57. Скляров Є.Я. Особливості механізму дії інгібіторів протонної помпи у лікуванні НПЗП-гастропатій / Є.Я. Скляров, М. Мбаркі. -

58. Стан мікробіоценозу кишечника у дітей з хронічними гепатитами / Лук'янова Є.М., Денисова М.Ф., Музика Н.М. // Роль пробіотиків в охороні здоров'я матері та дитини. - 2006. - С. 2-6.

59. Степанов Ю.М. Вивчення вмісту еNOS та іNOS у слизовій оболонці гастродуоденальної зони у хворих на НПЗП-гастропатії до та після лікування / Ю.М. Степанов, Ю.С. Бреславець // Сучасна астроентерологія. - 2012. - № 1 (63). - С. 32-38.

60. Титр інтерферону та активність 2',5'-олігоаденілат-синтетази в лімфоцитах тимусу щурів при омепразол-викликаній гіпергастринемії / Компанець І.В., Короткий О.Г., Пилипенко С.В., Карповець Т.П.// Биополимеры и клетка. - 2013 -Т. 29, № 1. -С. 64-69.

61. Ткач С.М. Современные подходы к профилактике и лечению НПВП-гастропатий / С.М. Ткач // Сучасна гастроентерологія. - 2011. - № 6 (62). - С. 56-62.

62. Ткач С.М. Современные подходы к профилактике и лечению НПВП-гастропатий / С.М. Ткач // Участковый врач. - 2013. - № 10. - С. 24-26.

63. Фадеенко Г.Д. Ожирение и Helicobacter pylori / Г.Д. Фадеенко, А.Е. Гриднев // Сучасна гастроентерологія. - 2010. - № 4 (54). - С. 34-39.

64. Харченко Н.В. Фізіологічні основи дієтичної корекції порушень травлення при хворобах кишечнику / Н.В. Харченко, Г.А. Анохіна // Сучасна гастроентерол. - 2005. - № 3. - С. 81-87.

65. Хронический гастрит: современный взгляд на старую проблему / Бордин Д.С., Машарова А.А., Хомерики С.Г. // Сучасна гастроентерологія. - 2013. - № 1 (69). - С. 72-79.

66. Циммерман Я.С. Дисбиоз (дисбактериоз) кишечника и/или «синдром избыточного бактериального роста» / Я.С. Циммерман // Клин. мед. - 2005. - № 4. - С. 81-84.

67. Цирюк О.І. Вплив омепразол-викликаної гіпергастринемії на базальну шлункову секрецію у щурів / О.І. Цирюк, Т.В. Берегова // Вісник проблем біології і медицини. - 2007. - № 3. - С. 38-43.

68. Шептулин А.А. Хронический гастрит С: патогенез, диагностика и лечение / А.А. Шептулин // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии и колопроктологии. - 2007. - № 6. - С. 47-50.

69. Ширинская Н.В. НПВП-гастропатия и Helicobacter pylori: больше вопросов, чем ответов / Н.В. Ширинская, В.А. Ахмедов // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. - 2010. - № 9. - С. 116-121.

70. Широбоков В.П. Микробы в биогеохимических процессах, эволюции биосферы и существовании человечества / Широбоков В.П., Янковский Д.С., Дымент Г.С. - К.: ФОП Верес О.И., 2014. - 464 с.

71. Шунько Є.Є. Сучасна клініко-мікробіологічна концепція підвищення ефективності лікувально-профілактичної допомоги новонародженим / Є.Є. Шунько, Ю.Ю. Краснова // Роль пробіотиків в охороні здоров'я матері та дитини. - 2006. - С. 33-36.

72. Экспериментальное изучение влияния однократного применения индометацина на морфоструктуру слизистой оболочки желудка и тонкого кишечника / Вымятина З.К., Иванова Л.А., Крылова С.Г. // Экспериментальная клиническая гастроэнтерология. - 2006. - № 3. - С. 32-36.

73. Эффективность мультипробиотика «Симбитер» и кисломолочного продукта «Симбивит» при кишечных инфекциях у детей / Крамарев С.А., Янковский Д.С., Дымент Г.С. // Здоровье женщины. - 2003. - № 3(15). - С. 129-132.

74. Янковский Д.С. К вопросу биологической стимуляции пробиотических бактерий / Д.С. Янковский, Г.С. Дымент // Здоровье женщины. - 2005. - № 2 (22). - С. 205-213.

75. A comparison of the cost-effectiveness of five strategies for the prevention of non-steroidal anti-inflammatory drug-induced gastrointestinal toxicity: a systematic review with economic modelling / Brown T.J., Hooper L., Elliott R.A. Health technology assessment: HTA / NHS R&D HTA Programme. - Vol. 10 (38). - P. 1-183.

76. A comparison of omeprazole with ranitidine for ulcers associated with nonsteroidal antiinflammatory drugs. Acid Suppression Trial: Ranitidine versus Omeprazole for NSAID-associated Ulcer Treatment (ASTRONAUT) Study Group Yeomans N.D., Tulassay Z., Juhasz L. et al. // The New England journal of medicine. - 1998. - Vol. 338 (11). - P. 719-726.

77. Adiponectin and leptin: new targets in inflammation / Scotece M., Conde J., Lopez V. et al. // 2014. - Vol. 114(1). - P. 97-102.

78. Advances in NSAID development: evolution of diclofenac products using pharmaceutical technology / Altman R., Bosch B., Brune K. et al. // Drugs. - 2015. Vol. 75 (8). - P. 859-877.

79. Altman R.D. New guidelines for topical NSAIDs in the osteoarthritis treatment paradigm / R.D. Altman // Curr. Med. Res. Opin. - 2010. - Vol. 26 (12). P. 2871-2876.

80. American College of Rheumatology 2012 recommendations for the use of non-pharmacologic and pharmacologic therapies in osteoarthritis of the hand, hip, and knee / Hochberg M.C., Altman R.D., April K.T. et al. // Arthritis Care Res. - 2012. - Vol. 64. - P. 465-474.

81. Antibiotic-induced dysbiosis alters host-bacterial interactions and leads to colonic sensory and motor changes in mice / Aquilera M., Cerda Cuellar M., Martinez V. // Gut microbes. - 2015. - Vol. 6 (1). - P. 10-23.

82. Anti-inflammatory drug (NSAID) induced mucosal injuries in stomach and small intestine / Matsui H., Shimokawa O., Kaneko T. [et al.] // Journal of clinical biochemistry and nutrition. -- 2011. -- Vol. 48(2). -- P. 107-111.

83. Application of denaturing gradient gel electrophoresis for analysing the gut microflora of Lumbricus rubellus Hoffmeister under different feeding conditions / Knapp B.A., Seeber J., Podmirseg S. [et al.] // Bull. Entomol. Res. - 2008. - Vol. 98 (3). - Р. 271-279.

84. Ashton M. Disparate effects of non-steroidal anti-inflammatory drugs on apoptosis in guinea-pig gastric mucous cells: inhibition of basal apoptosis by diclofenac / M. Ashton, P.J. Hanson // British journal of pharmacology. - 2002. - Vol. 135 (2). - P. 407-416.

85. Aspirin-induced peptic ulcer and genetic polymorphisms / Shiotana A., Sakakibara T., Nomura M. [et al.] // Journal of gastroenterology and hepatology. - 2010. - Vol. 1. - P. 31-34.

86. Association between the chondrocyte phenotype and the expression of adipokines and their receptors: evidence for a role of leptin but not adiponectin in the expression of cartilage-specific markers / Francin P.J., Guillaume C., Humbert A.C. et al. // Journal of cellular and comparative physiology. - 2011. - Vol. 226 (11). - P. 2790-2797.

87. Association between Helicobacter pylori and serum leptin in Iranian dyspeptic patients / Hemmasi G., Zamani F., Khonsari M. et al. // Middle East Journal of Digestive Diseases. - 2013. - Vol. 5(3). - P. 158-162.

88. Bandyopadhyay D. Reactive oxygen species-induced gastric ulceration: protection by melatonin / D. Bandyopadhyay, A. Chattopadhyay // Curr Med Chem. - 2006. - Vol. 13 (10). - P. 1187-1202.

89. Bardou M. Preventing the gastrointestinal adverse effects of nonsteroidal anti-inflammatory drugs: from risk factor identification to risk factor intervention / M. Bardou M., A.N. Barkun // Joint, bone, spine: revue du rhumatisme. - 2010. - Vol. 77 (1). - P. 6-12.

90. Bessone F. Non-steroidal anti-inflammatory drugs: What is the actual risk of liver damage? / F. Bessone // World journal of gastroenterology. - 2010. - Vol. 16 (45). - P. 5651-5661.

91. Bjarnason I. Gastrointestinal safety of NSAIDs and overthecounter analgesics / Bjarnason I. // Int. J. Clin. Pract. Suppl. - 2013. -- Vol. 178. - P. 37-42.

92. Blaser M.J. Helicobacter pylori persistence; biology and disease / M.J. Blaser, J.C. Atherton // Journal of clinical investigation. - 2004. - Vol. 113 (3). - P. 321 - 333.

93. Boltin D. Pharmacological and alimentary alteration of the gastric barrier / D. Boltin, Y. Niv // Best practice and research. Clinical gastroenterology. - 2014. - Vol. 28 (6). - P. 981-994.

94. Botting R. Vane's discovery of the mechanism of action of aspirin changed our understanding of its clinical pharmacology / R. Botting // Pharmacol. Rep. - 2010. - Vol. 62 (3). - P. 518-525.

95. Brown G.J. Prevention of the gastrointestinal adverse effects of nonsteroidal anti-inflammatory drugs: the role of proton pump inhibitors / G.J. Brown, N.D. Yeomans // Drug safety. - 1999. - Vol. 21 (6). - P. 503-512.

96. Canadian consensus guidelines on long-term nonsteroidal anti-inflammatory drug therapy and the need for gastroprotection: benefits versus risks / Rostom A., Moayyedi P., Hunt R. // Alimentary pharmacology and therapeutics. - 2009. - Vol. 29. - P. 481-496.

97. Candidiasis, a rare cause of gastric perforation: a case report and review of literature / Ukekwe F.I., Nwajiobi C., Agbi M.O. [et al.] // Annals of medical and health sciences research. - 2015. - Vol. 5 (4). - P. 314-316.

98. C/EBP-?, involvement of a novel transcription factor in leptin-induced VCAM-1 production in mouse chondrocytes / Kang X., Xie Q.Y., Zhou J.S. et al. FEBS letters. - 2014. - Vol. 588 (7). - P. 1122-1127.

99. Changes of gastric mucosal architecture during long-term omeprazole therapy: results of a randomized clinical trial / Lundell L., Havu N., Miettinen P. et al. // Alimentary Pharmacology and Therapeutics-- 2006. -- Vol. 23. -- P. 639?647.

100. Changing patterns of Helicobacter pylori gastritis in long-standing acid suppression / Moayyedi P., Wason C., Peacock R. et al. // Helicobacter. - 2000. - Vol. 5. -- P. 206?214.

101. Cinacalcet, a calcimimetic, prevents nonsteroidal anti-inflammatory drug-induced small intestinal damage in rats / Hayashi S., Kurata N., Kitahirachi E. [et al.] // Journal of physiology and pharmacology: an official journal of the polish physiological society. - 2013. - Vol. 64 (4). - P. 453-463.

102. Claria, J. Cyclooxygenase-2 biology / J. Claria // Curr. Pharm. Des. - 2003. - Vol. 9 (27). - P. 2177-2190.

103. Classification and grading of gastritis. The updated Sydney system. International Workshop on the Histopathology of gastritis, Houston 1994 / Dixon M.F., Genta R.M., Yardley J.H. // American Journal of Surgical Pathology. - 1996. Vol. 20. - P. 1161-1181.

104. Clostridium difficile infection in an urban medical center: five-year analysis of infection rates among adult admissions and association with the use of proton pump inhibitors / Jayatilaka S., Shakov R., Eddi R. et al. // Annals of clinical and laboratory science. - 2007. - Vol. 3. - P. 241 - 247.

105. Collins S.M. The relationship between intestinal microbiota and the central nervous system in normal gastrointestinal function and disease / S.M. Collins, P. Bercik // Gastroenterology. - 2009. - Vol. 136 (6). - P. 2003-2014.

106. Combination therapy with symbiotics and local anti-inflammatories for red anusitis / Cafaro D., Onofrio L., D'Agostino G. // Minerva gastroenterologica e dietologica. - 2007. - Vol. 53 (2). - P. 117-123.

107. Combined effects of bovine colostrum and glutamine in diclofenac-induced bacterial translocation in rat / Kim J.W., Jeon W.K., Kim E.J. // Clinical nutrition: official journal of the European Society of Parenteral and Enteral Nutrition. - 2005. - Vol. 24 (5). - P. 785-793.

108. Correlation between gastrointestinal symptoms and gastric leptin and ghrelin expression in patients with gastritis / Jun D.W., Lee Y.Y., Choi H.S. et al. // Digestive diseases and sciences. - 2007. - Vol. 52. - P. 2866-2872.

109. Costello E.K. Bacterial community variation in human body habitats across space and time / E.K. Costello, C.L. Lauber // Science. - 2009. - Vol. 326 (5960). Р. 1694-1697.

110. Current perspectives in NSAID-induced gastropathy / Sinha M., Gautam L., Kumar P. et al. // Mediators of inflammation. - 2013. - Vol. 20. - P. 1212-1224.

111. Cytokine profiles in the joint depend on pathology, but are different between synovial fluid, cartilage tissue and cultured chondrocytes / Tsuchida A.L., Beekhuizen M.T., Hart M.C. et al. // Arthritis research and therapy. - 2014. - Vol. 16 (5). - P. 441-448.

112. Cytoskeletal and kinetic epithelial differences between NSAID gastropathy and Helicobacter pylori gastritis: an immunohistochemical determination / Lauwers G.Y., Furman J., Michael L.E. et al. // Histopathology. - 2001. - Vol. 39 (2). - P. 133-140.

113. David A. Gastritis and carditis / А. David A., D. Owen // Modern Pathology. 2003. - Vol. 16 (4). - P. 325-341.

114. Deciphering the pathogenesis of NSAID enteropathy using proton pump inhibitors and a hydrogen sulfide-releasing NSAID / Blackler R.W., De Palma G., Manko A. [et al.] // American journal of physiology. Gastrointestinal and liver physiology. - 2015. - Vol. 308 (12). - P. 994-1003.

115. Demonstration of a pH-gradient across the mucus layer on the surface of human gastric mucosa in vitro / Bahari H.M., Ross I.N., Turnberg Y.H. // Gut. - 1982. - Vol. 23 (6). - P. 513-516.

116. Dietary, non-microbial intervention to prevent Helicobacter pylori-associated gastric diseases / Han Y.M., Park J.M., Jeong M. [et al.] // Annals of translational medicine. - 2015. - Vol. 3 (9). - P. 122.

117. Difference between the frequencies of antisecretory drug prescriptions in users of buffered vs. enteric-coated low-dose aspirin therapies / Hachiken H., Murai A., Wada K. et al. // International journal of clinical pharmacology and therapeutics. - Vol. 51 (10). - P. 807-815.

118. Does Helicobacter pylori exacerbate gastric mucosal injury in users of non-steroidal anti-inflammatory drugs? A multicenter, retrospective, case-control study Kono Y., Okada H., Takenaka R. et al. // Gut Liver. - 2016. - Vol. 10 (1). - P. 69-75.

119. Drug induced liver injury in the elderly / Stine J.G., Sateesh P., Lewis J.H.// Current gastroenterology reports. - 2013. - Vol. 15 (1). - P. 299.

120. Drug-induced mitochondrial toxicity / Chan K., Truong D., Shangari N., O'Brien P.J. // Expert opinion on drug metabolism and toxicology. - 2005. - Vol. 1 (4). - P. 655-669.

121. Drug therapy for acute pancreatitis / Bi Y., Atwal T., Vege S.S. // Current treatment options in gastroenterology. - 2015. - Vol. 13 (3). - P. 354-368.

122. Eberl G. A new vision of immunity: homeostasis of the superorganism / G. Eberl// Mucosal Immunol. - 2010. - Vol. 3 (5). - Р. 450 - 460.

123. Ecological effects on gut bacterial communities in wild bumblebee colonies / Koch H., Cisarovsky G., Schmid-Hempel P. // J. Anim. Ecol. - 2012. - Vol. 81 (6). - Р. 1202-1210.

124. Effect of Bifidobacterium bifidum BF-1 on gastric protection and mucin production in an acute gastric injury rat model / Gomi A., Harima-Mizusawa N., Shibahara-Sone H. [et al.] // Joint annual meeting abstracts. - 2013. - Vol. 96 (2). P. 832-837.

125. Effect of clopidogrel with or without omeprazole in patients with carotid artery stenting / Ma B., Hang L., Chen G. // The West Indian medical journal. - 2013. - Vol. 62 (2). - P. 135-139.

126. Effect of esomeprazole with/without acetylsalicylic acid, omeprazole and lansoprazole on pharmacokinetics and pharmacodynamics of clopidogrel in healthy volunteers / Andersson T., Nagy P., Niazi M. et al. // American journal of cardiovascular drugs : drugs, devices, and other interventions. - 2014. - Vol. 14 (3). - P. 217-227.

127. Effect of probiotics on aspirin-induced gastric mucosal lesions / Senol A., Isler M., Karahan A.G. [et al.] // Turkish journal of gastroenterology. - 2011. - Vol. 22 (1). - P. 18-26.

128. Effect of proton-pump inhibitors on the risk of lower gastrointestinal bleeding associated with NSAIDs, aspirin, clopidogrel, and warfarin / Nagata N., Niikura R., Aoki T. et al. // Journal of gastroenterology. - 2015. - Vol. 50 (11). - P. 1079-1086.

129. Effect of a proton pump inhibitor or an h2-receptor antagonist on prevention of bleeding from ulcer after endoscopic submucosal dissection of early gastric cancer: a prospective randomized controlled trial / Uedo N., Takeuchi Y., Yamada T. et al. // The American Journal of Gastroenterology. - 2007. - Vol. 102. - P. 1610-1616.

130. Effect of treatment of Helicobacter pylori on the prevention of gastroduodenal ulcers in patients receiving long-term NSAIDs: a double-blind, placebo-controlled trial / Lai K.C., Lau C.S., Ip W.Y. et al. // Aliment. Pharmacol. Ther. - 2003. - Vol. 17. - P. 799-805.

131. Effects of diet on resource utilization by a model human gut microbiota containing Bacteroides cellulosilyticus WH2, a symbiont with an extensive glycobiome / McNulty N.P., Wu M., Erickson A.R. [et al.] // PLoS Biol. - 2013.

132. Effect of varying doses of tamoxifen on ovarian histopathology, serum VEGF, and endothelin 1 levels in ovarian hyperstimulation syndrome: an experimental study / Pala S., Atilgan R., Ozkan Z.S. [et al.] // Drug design, development and therapy. - 2015. - Vol. 9. - P. 1761-1766.

133. Effects of 6-12-months of esomeprazole treatment on the gastric mucosa / Genta R.M., Rindi G., Fiocca R. et al. // American Journal of Gastroenterology. - 2003. - Vol. 98. - P. 1257--1265.

134. Effects of leptin on the epithelial cell proliferation from the small intestine and nitric oxide (NO) production in rats / Akgun-Dar K., Balci H., Yagci A. et al. Revue de Medecine Veterinaire. - 2007. - Vol. 158(3). - P. 161-168.

135. Effects of melatonin and tryptophan on healing of gastric and duodenal ulcers with helicobacter pylori infection in humans / Celinski K., Konturek P.C., Konturek S.J. et al. // Journal of Physiology and Pharmacology. - 2011. - Vol. 62 (5). - P. 521-526.

136. Effects of suberoylanilide hydroxamic acid on rat cytochrome P450 enzyme activities / Lin K., Zhang Q., Liu Z. [et al.] // International journal of clinical and experimental pathology. - 2015. - Vol. 8 (5). - P. 5584-5590.

137. Efficacy and vitreous levels of topical NSAIDs / Semeraro F., Russo A., Gambicorti E. // Expert opinion on drug delivery. - 2015. - Vol. 14. - P. 1-16.

138. Enhanced expression of leptin following acute gastric injury in rat / Konturek P.C., Brzozowski T., Sulekova Z. et al. // Journal of Physiology and Pharmacology. - 1999. - Vol. 50. - P. 587-595.

139. Eradication of Helicobacter pylori does not reduce the incidence of gastroduodenal ulcers in patients on long-term NSAID treatment: double-blind, randomized, placebo-controlled trial / De Leest H.T., K.S. Steen, W.F. Lems et al. Eradication of Helicobacter. - 2007. - Vol. 12. - P. 477-485.

140. Etiological factors of duodenal and gastric ulcers / Uyanikoglu A., Danalioglu A., Akyuz F. et al. // Turk. J. Gastroenterol. - 2012. - Vol. 23 (2). - P. 99-103.

141. Evidence for a key role of leptin in osteoarthritis / Dumond H., Presle N., Terlain B. et al. // Arthritis and Rheumatology. - 2003. - Vol. 48(11). - P. 3118-3129.

142. Experimental correction of metabolic changes in mouth at long-term hypoacidity by multiprobiotic “Symbiter acidophilic” / Manko A.M., K.S. Neporada K.S., Sukhomlyn A.A. [et al.] // Фізіологічний журнал. - 2014. - № 60 (5). - 99-104.

143. Expression of mucins (MUC1, MUC2, MUC5AC, and MUC6) and type 1 Lewis antigens in cases with and without Helicobacter pylori colonization in metaplastic glands of the human stomach / Teixeira A., David L., Reis C.A., Costa J., Sobrinho-Simoes M. // J. Pathol. - 2002. - Vol. 197 (1). - P. 37-43.

144. Fava F. Intestinal microbiota in inflammatory bowel disease: friend of foe? / F. Fava F., S. Danese // World Journal of Gastroenterology. - 2011. - Vol. 17 (5). P. 557-566.

145. Forsythe P. Probiotics in neurology and psychiatry / P. Forsythe, J.Bienenstock // In: Versalovic J, Wilson M, editors. Therapeutic microbiology: probiotics and related strategies. - Washington, DC: ASM Press. - 2008. - P. 285-298.

146. Franceschi C. Inflammaging as a major characteristic of old people: can it be prevented or cured? / C. Franceschi C. // Nutr. Rev. - 2007. - Vol.65. - P. 173-176.

147. From gut microflora imbalance to mycobacteria infection: is there a relationship with chronic intestinal inflammatory diseases? / Tomasello G., Bellavia M., Palumbo V.D. [et al.] // Annali italiani di chirurgia. - 2011. - Vol. 82 (5). - P. 361-368.

148. Galley J.D. Impact of stressor exposure on the interplay between commensal microbiota and host inflammation / J.D., M.T. Bailey // Gut Microbes. - 2014. - Vol. 5 (3). - P. 390-396.

149. Gastric leptin: a new manager of gastrointestinal function / Guilmeau S., Buyse M., Bado A. // Current opinion in pharmacology. - 2004. - Vol. 4. - P. 561-566.

150. Gastric leptin and Helicobacter pylori infection / Azuma T., Suto H., Ito Y. et al. // Gut. - 2001. - Vol. 49. - P. 324-329.

151. Gastric cancer risk estimate in patients with chronic gastritis associated with Helicobacter pylori infection in a clinical setting / Arismendi-Morillo G., Hernandez I., Mengual E. et al. // Revista de Gastroenterologia de Mexico. - 2013. Vol. 78(3). - P. 135-143.

152. Gastric mucosal blood flow changes in Helicobacter pylori infection and NSAID-induced gastric injury / Elizalde J.I., Mendez A., J. Gomez J. et al. // Helicobacter. - 2003. - Vol.8 (2). - P. 124-131.

153. Gastritis cronica en el Hospital San Juan de Dios y Clinica Lleras Restrepo de Bogota, Universidad Nacional de Colombia / Palau M.A., Viviana L.A., Yunis J.J. et al. // Revista de la Facultad de Medicina. - 2002. - Vol. 50 (1). - P. 8-13.

154. Gastroprotective effect of crocin in ethanol-induced gastric injury in rats / El-Maraghy S.A., Rizk S.M., N.N. Shahin N.N. // Chemico-biological interactions. 2015. - Vol. 229. - P. 26-35.

155. Gastroprotective effect of leptin in indomethacin-induced gastric injury / Motawi T.K., Abd Elgawad H.M., Shahin N.N. // Journal of Biomedical Science. - 2008. - Vol. 15(3). - P. 405-412.

156. Gastroprotective effect of leptin on gastric mucosal injury induced by ischemia-reperfusion is related to gastric histamine content in rats / Erkasap N., Uzuner K., Serteser M. et al. // Peptides. - 2003. - Vol. 24. - P. 1181-1187.

157. Gastroprotective strategies in chronic NSAID users: a cost-effectiveness analysis comparing single-tablet formulations with individual components / De Groot N.L., Spiegel B.M., Van Haalen H.G. et al. // Value Health. - 2013. - Vol. 16 (5). - P. 769-777.

158. Gender differences in serum leptin levels in humans / Hickey M.S., Israel R.G., Gardiner S.N. // Biochemical and molecular medicine. - 1996. - Vol. 59. - P. 1-6.

159. Genetically based impairment in CYP2C8- and CYP2C9-dependent NSAID metabolism as a risk factor for gastrointestinal bleeding: is a combination of pharmacogenomics and metabolomics required to improve personalized medicine? Aqundez J.A., Garcia-Martin E., Martinez C. // Expert opinion on drug metabolism and toxicology. - 2009. - Vol. 5 (6). - P. 607-620.

...