Комплексна діагностика та лікування плоскоклітинних дисплазій епітелію шийки матки
Характеристика сучасних підходів до діагностики та лікування хворих із лейкоплакіями шийки матки. Аналіз вікової і соматичної характеристик пацієнток із лейкоплакіями шийки матки. Цито-морфологічні та імуногістохімічні маркери лейкоплакій шийки матки.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | диссертация |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.03.2020 |
| Размер файла | 5,5 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Таблиця 3.2
Особливості статевого життя та методи запобігання вагітності у
хворих із ЛШМ, абс. (%)
|
Показник, що досліджувався |
Основна група п=200 |
I група п=100 |
II група п=100 |
Контрольна група п=50 |
|
|
Початок статевого життя (14-15 років) |
88 (44,0) |
41 (41,0) |
47 (47,0) |
7 (14,0) |
|
|
Кількість статевих партнерів (більше одного) |
106 (53,0) |
55 (55,0) |
51 (51,0) |
11 (22,0) |
|
|
Метод контрацепції: |
|||||
|
- фізіологічний+ презерватив |
61 (30,5) |
29 (29,0) |
32 (32,0) |
24 (48,0) |
|
|
- перерванний статевий акт |
53 (26,5) |
25 (25,0) |
27 (27,0) |
13 (26,0) |
|
|
- ВМК |
40 (20,0) |
19 (19,0) |
21 (21,0) |
6 (12,0) |
|
|
- КОК |
47 (23,5) |
27 (27,0) |
20 (20,0) |
3 (6,0) |
Провідним методом запобігання вагітності був фізіологічний з періодичним застосуванням презерватива - 31 (31,0%), переривали статевий акт 26 (26,0%) і ВМК використовувало 14 (14,0%) пациенток. Оральні гормональні контрацептиви застосовували 22 (22,0%) жінок. Під час порівняння цих даних з жінками в контрольній групи звертає на себе увагу той факт, що ВМК і оральну гормональну контрацепцію значно частіше використовували жінки із ЛШМ (таблиця 3.2).
Особливості гінекологічного анамнезу пацієнток із ЛШМ наведені в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3
Особливості гінекологічного анамнезу у обстежених пацієнток, абс.
(%)
|
Показник, що досліджувався |
Основна група п=200 |
I група п=100 |
II група п=100 |
Контроль на група п=50 |
|
|
Менархе (роки): - до 14 |
24(12,0) |
13(13,0) |
11(11,0) |
4(8) |
|
|
- від 14 до 16 |
126(63,0) |
64(64) |
62(62,0) |
31(62) |
|
|
- старше 16 |
50(25,0) |
23(23,0) |
27(27,0) |
15(30,0) |
|
|
ПМЦ: - нерегулярний |
49(24,5) |
23(23,0) |
26(26,0) |
2(4,0) |
|
|
- альгоменорея |
50(25,0) |
26(26,0) |
24(24,0) |
6(12,0) |
|
|
- гіперполіме- норея |
18(9,0) |
10(30,0) |
8(8,0) |
0 |
|
|
Передменструаль -ний синдром |
29 (14,5) |
16(16,0) |
13(13,0) |
2(4,0) |
|
|
Штучні аборти |
60(30,0) |
31(31,0) |
29(29,0) |
6(12,0) |
|
|
Мимовільні викидні |
35(17,5) |
16(16,0) |
19(19,0) |
1(2,0) |
|
|
Запальні захворювання матки та додатків |
60(30,0) |
29(29,0) |
31(31,0) |
7(14,0) |
|
|
Показник, що досліджувався |
Основна група п=200 |
I група п=100 |
II група п=100 |
Контроль на група п=50 |
|
|
“Ерозії” шийки матки |
127(63,5) |
61(61,0) |
66(66,0) |
13(26,0) |
|
|
Ендометріоми |
9(4,5) |
4(4,0) |
5(5,0) |
0 |
|
|
Лейоміома матки |
30(15,0) |
13(13,0) |
17(17,0) |
0 |
|
|
Аденоміоз |
26(13,0) |
14(14,0) |
12(12,0) |
0 |
|
|
Гіперплазія ендометрію |
40(20,0) |
22(21,0) |
18(18,0) |
0 |
|
|
Поліпи ендометрію |
13(6,5) |
7(7,0) |
6(6,0) |
0 |
Аналіз даних, наведених у таблиці 3.3, вказує на переважне значення в етіопатогенезі ЛШМ (І-ша і ІІ-га групи) гормональних порушень, які проявляються порушеннями менструального циклу (у 52,0% хворих).
Підтвердженням наявності гормональних порушень у таких пацієнток є висока частота синдрому передменструального напруження (16,0% і 13,0%), мимовільних абортів (16,0% і 19,0%), лейоміоми (13,0% і 17,0% відповідно в І-ій і ІІ-ій групах), аденоміозу (14,0% і 12,0% відповідно в І-ій і ІІ-ій групах) і гіперпластичних захворювань ендометрію (21,0% і 18,0%). Звертає на себе увагу висока частота штучних абортів у пацієнток із ЛШМ (31,0% і 29,0% відповідно в І-ій і ІІ-ій групах), порівняно з здоровими жінками (12,0% - контрольна група). «Ерозія» шийки матки в анамнезі була у кожної другої хворої (61,0% і 66,0% відповідно в І-ій і ІІ-ій групах), що майже у 2 рази частіше, ніж у контрольній групі (26,0%). Частота запальних захворювань жіночих статевих органів і поліпів ендометрію також була значно вищою порівняно зі здоровими жінками (таблиця 3.3), що вказує на високе інфекційне навантаження внутрішніх статевих органів у хворих із ЛШМ.
Таблиця 3.4. містить дані акушерського анамнезу в обстежених пацієнток.
Таблиця 3.4
Дані акушерського анамнезу в обстежених пацієнток, абс. (%)
|
Показник, що досліджувався |
Основна група п=200 |
I група п=100 |
II група п=100 |
Контрольна група п=50 |
|
|
Вагітності: - одна |
55(27,5) |
29(29,0) |
26(26,0) |
23(46,0) |
|
|
- дві |
75(37,5) |
38(38,0) |
37(37,0) |
17(34,0) |
|
|
- три |
35(17,5) |
17(17,0) |
18(16,0) |
5(10,0) |
|
|
- відсутні |
35(17,5) |
16(16,0) |
19(19,0) |
5(10,0) |
|
|
Пологи: - одні |
78(39,0) |
37(37,0) |
41(41,0) |
20 (40,0) |
|
|
- двоє |
57(28,5) |
29(29,0) |
28(28,0) |
27(54,0) |
|
|
- троє |
30(15,0) |
18(18,0) |
12(12,0) |
3(6,0) |
|
|
Ускладнені пологи |
135(67,5) |
64(40,0) |
71(52,0) |
5(10,0) |
|
|
Розриви шийки матки |
120(60,0) |
57 (57) |
63 (63,0) |
4 (8,0) |
|
|
Оперативні розродження через природні статеві шляхи |
15 (8,5) |
7(7,0) |
8(8,0) |
1(2,0) |
В акушерському анамнезі серед причин, які можуть сприяти виникненню ЛШМ, мають значення троє і більше пологів (18,0% і 12,0% відповідно в 1-ій і ІІ-ій групах), що в 3 і 2 рази більше, ніж у конрольній групі (6,0%). У таких пацієнток значно вища частота ускладнених пологів і
розривів шийки матки в пологах та оперативних розроджень через природні статеві шляхи (таблиця 3.4).
Частота попередніх оперативних лікувальних втручань на шийці матки відображена у таблиці 3.5.
Анамнестична частота оперативних втручань на шийці матки у обстежених пацієнток, абс. (%)
Таблиця 3.5
|
Показник, що досліджувався |
Основна група п=200 |
I група п=100 |
II група п=100 |
Контрольна група п=50 |
|
|
Кількість оперативних втручань |
124(62,0) |
58(58,0) |
66( 6,0) |
7(14,0) |
|
|
-діатермокоа гуляція |
49(24,5) |
22(37,9) |
27(40,9) |
3(42,9) |
|
|
-кріотерапія |
46(23,0) |
19(32,8) |
27(40,3) |
2(28,6) |
|
|
-лазеротерапія |
29(14,5) |
17(29,3) |
12 (17,9) |
2 (28,6) |
Аналіз даних, наведених у таблиці 3.5, показав, що оперативні втручання на шийці матки в 1-ій і ІІ-ій групах перенесли відповідно 58,0% і 66,0% пацієнток, що вказує на недосконалість чинних лікувальних підходів до терапії ЛШМ. Слід також зауважити, що частота рецидивів була майже однаковою, як після використання діатермокоагуляції, так і після застосування сучасних методів хірургічного втручання - кріодеструкції і лазерної коагуляції. Така ситуація наводить на питання про необхідність пошуку ефективніших методів і вдосконалення методик ведення післяопераційного періоду.
Отже, за анамнестичними даними, в етіопатогенезі ЛШМ мають значення соматичні, переважно ендокринні захворювання, несвоєчасний
початок (раннє і пізнє менархе) і порушення менструального циклу
(нерегулярні менструації), аборти, запальні захворювання додатків матки, троє і більше пологів, ускладнені пологи та оперативні розродження через природні статеві шляхи (акушерськи щипці, вакуум-екстрація плода), неефективні хірургічні методи лікування шийки матки.
Характерними клінічними проявами ЛШМ є порушення менструального циклу: нерегулярний цикл, альгоменорея, кровомазання в перед- та постменструальному періоді, синдром передменструального напруження та сексуальні порушення, наявність передпухлинних захворювань матки (аденомиоз, лейоміома) та ендометрію (гіперпластичні захворювання, поліпоз).
Отримані нами результати свідчать про те, що за наявності ЛШМ необхідно проводити розширене обстеження хворих.
3.3 Кольпоскопічні особливості у хворих із ЛШМ
Ендоскопічними (проста та розширена кольпоскопія) та морфологічними (цитологія, а за показаннями біопсія, патоморфологічне дослідження біоптату) методами дослідження ми проводили прикінцеве уточнення діагнозу ЛШМ.
Кольпоскопічна характеристика обстежених пацієнток наведена в таблиці 3.6.Аналіз наведених у таблиці даних вказує на високу діагностичну значущість проби з отцтовою кислотою та проби Шилера у діагностиці ЛШМ, оскільки частоту позитивних реакцій за цими пробами ми відзначали в 98,0% і 100,0% випадків їх виконання у 1-ій та ІІ-ій групах пацієнток відповідно.
Під час досліджень переважали кольпоскопічні картини, які зараховують до передпухлинних форм патології шийки матки (табл. 3.6).
Таблиця 3.6
Кольпоскопічна характеристика обстежених хворих, абс. (%)
|
Кольпоскопічна картина |
Основна група п=200 |
1-а група п=100 |
ІІ-а група п=100 |
|
|
Ацетобілий епітелій |
198 (99,0) |
98 (98,0) |
100 (100,0) |
|
|
Йоднегативний епітелій |
198 (99,0) |
98 (98,0) |
100 (100,0) |
|
|
Передпухлинні форми |
||||
|
- «поля дисплазії» |
110 (55,0) |
58 (58,0) |
52 (52,0) |
|
|
- папілярна зона дисплазії |
104 (52,0) |
54 (54,0) |
50 (50,0) |
|
|
- передпухлинна зона трансформайії |
92 (46,0) |
43 (43,0) |
49 (49,0) |
|
|
- проліферуюча лейкоплакія |
70 (35,0) |
32 (32,0) |
38 (38,0) |
|
|
- атипові судини |
20 (10,0) |
11 (11,0) |
9 (9,0) |
|
|
Фонові форми: |
||||
|
-проста лейкоплакія |
75(37,5) |
36 (36,0) |
39 (39,0) |
|
|
-незакінчена зона доброякісної трансформації |
60 (30,0) |
28 (28,0) |
32 (32,0) |
|
|
-закінчена зона добро якісної трансформації |
34 (17,0) |
15 (15,0) |
19 (19,0) |
|
|
-субепітеліальний ендометріоз |
31 (15,5) |
17 (17,0) |
14 (14,0) |
|
|
Сполучення кольпоскопічних картин |
148 (74,0) |
72 (72,0) |
76 (76,0) |
Частіше за все ми діагностували «поля» дисплазії (58,0% і 52,0% у 1-ій та ІІ-ій групах пацієнток відповідно) та папілярну зону (рис. 3.1)дисплазії (54,0% і 50,0% у І-ій та ІІ-ій групах пацієнток відповідно). Передпухлинна зона трансформації діагностована у 43,0% та 49,0%, а проліферуюча лейкоплакія (рис. 3.2) в 32,0% та 38,0% випадків відповідно в І-ій та ІІ-ій групах пацієнток. Атипові судини (рис. 3.3, 3.4) виявлено в кожної десятої пацієнтки (11,0% и 9,0%) обох груп.
Фонові процеси реєструвалися рідше, ніж передпухлинні і серед них переважали проста лейкоплакія (36,0% і 39,0%), незакі нчена зона доброякісної трансформації (28,0% і 32,0%), тощо.
На особливу увагу заслуговує той факт, що для ЛШМ було характерним одномоментне (відповідно в 72,0% і 76,0% випадках у 1-ій та II- ій групах пацієнток) виявлення в однієї пацієнтки двох і більше кольпоскопічних картин (рис. 3.5, 3.6, 3.7, 3.8). Частіше за все сполучення картин було у пацієнток, де ЛШМ виникла після попереднього хірургічного лікування патологічних змін шийки матки, що можна розглядати як результат патологічних процесів метаплазії та дисплазії циліндричного й багатошарового щільного епітелію шийки матки.
Рис. 3.1 Папіллярна дисплазія
Рис. 3.2 Проліферуюча лейкоплакія
РОЗДІЛ IV
РЕЗУЛЬТАТИ ЛАБОРАТОРНИХ ТА АПАРАТНИХ МЕТОДІВ ОБСТЕЖЕННЯ ПАЦІЄНТОК ІЗ ЛШМ
4.1 Цито-морфологічні та імуногістохімічні маркери ЛШМ
Результати цитологічного обстеження пацієнток із ЛШМ наведені в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1
Цитологічна характеристика мазків-відбитків у обстежених пацієнток, абс. (%)
|
Цитологічний Висновок |
1-а група п=100 |
ІІ-а група п=100 |
|
|
Тип І |
9 (9,0) |
6 (6,0) |
|
|
Тип ІІА (запальний процес) |
19 (19,0) |
17 (7,0) |
|
|
Тип ІІБ (гіперплазія залозистого епітелію) |
2 (2,0) |
6 (6,0) |
|
|
Тип ІІІА (дисплазія легка) |
37 (37,0) |
44 (44,0) |
|
|
Тип ІІІБ (дисплазія середня) |
24 (24,0) |
19 (19,0) |
|
|
Тип ІІІВ (дисплазія тяжка) |
9 (9,0) |
8 (8,0) |
Аналіз даних показує, що майже в кожної десятої пацієнтки із ЛШМ (у 1-ій групі 9,0%, а в ІІ-ій групі 6,0%) цитологічне дослідження дає заключення тип І (рис. 4.1). Цей факт необхідно взяти до уваги і в питаннях визначення з лікувальною тактикою враховувати дані кольпоскопії, патоморфології, мікробіології вмісту піхви.
Майже у кожної п'ятої пацієнтки цитологічно виявляється тип II - запальний процес (рис. 4.2, 4.3, 4.4), що свідчить про провідну роль інфекції в етіопатогенезі ЛШМ і необхідність враховувати даний факт під час вибору
методу лікування, а також про необхідність проведення антибактеріальної і противірусної терапії до та після хірургічного втручання.
Рис. 4.1 Тип І. Цитограма без особливостей. Лейкоцити: 10-12 у полі зору, флора змішана. Клітини поверхневого та проміжного плаского епітелію в помірній кількості без морфологічних змін. Клітини залоз епітелію з поодинокими групами без морфологічних змін. Забарвлення за Рарапісоїаи, збільшення х400.
Рис. 4.2.Тип II. Запальний процес. Лейкоцити - 100-120, флора: коки. Клітини поверхневого та проміжного епітелію в помірній кількості, парабазальні поодинокі в полі зору. Незначні дегенеративні зміни плаского епітелію. Клітини залоз епітелію поодинокими групам з незначними дегенеративними змінами. Виявлено «ключові» клітини та Candidasp. Забарвлення за Papanicolau, збільшення х 100.
Рис. 4.3 Тип II. Запальний процес. Лейкоцити - 60-80, флора змішана. Клітини поверхневого та проміжного епітелію в помірній кількості, незначні дегенеративні зміни плаского епітелію. Проліферація парабазального слою плаского епітелію. Ознаки гіперкератозу. Клітини залозистого епітелію поодинокими групам з незначними дегенеративними змінами. Забарвлення за Рарапісоїаи, збільшення х 100.
Рис. 4.4.Тип II. Запальний процес. Лейкоцити -45-50. Флора змішана. Клітини поверхневого та проміжного епітелію в помірній кількості. Незначні дегенеративні зміни плаского епітелію. Ознаки хламідійної інфекції.
Лімфоїдні елементи. Клітини залоз. епітелію поодинокими групам з незначними дегенеративними змінами. Забарвлення за Рарапісоїаи, збільшення х1000.
Серед цитологічних висновків у 1-ій та ІІ-ій групах переважали тип III, дисплазія шийки матки легкого та середнього ступеня тяжкості (відповідно 70,0% і 71,0%) і запальний процес (рис. 4.5, 4.6, 4.7, 4.8). Під час цитологічного дослідження мазків з поверхні екзоцервіксу визначались змінені клітини - койлоцити. Це збільшені в розмірі клітини, які мали світлу цитоплазму та перинуклеарний світлий обідок у вигляді німба. Ядра клітин були пікнотичні, з вираженим гіперхроматозом. У мазках визначались двох- та багатоядерні клітини, а також дискератиноцити - епітеліальні клітини з різним ступенем ороговіння. У слизових тяжах визначалась підвищена кількість лейкоцитів, виявлялися клітини циліндричного епітелію з ознаками проліферації, поодинокі та у скупченні великі метаплазовані епітеліальні клітини
Рис. 4.5. Тип III A. Слабка дисплазія.Лейкоцити - 35-40 в полі зору, флора змішана. Клітини поверхневого та проміжного епітелію в значній кількості. Помірні дегенеративні зміни плаского епітелію. Проліферація парабазального слою плаского епітелію. Гіперхромія ядер плаского епітелію. Зернистість ядер плаского епітелію. Ознаки легкого та середнього дискератозу. Поодинокі койлоцити. Клітини залозистого епітелію поодинокими групам з незначними дегенеративними змінами. Ознаки HPV інфекції. Забарвлення за Papanicolau, збільшення х1000.
Рис. 4.6. Тип III Б. Помірна дисплазія.Лейкоцити -35-40. Флора змішана. Клітини поверхневого та проміжного епітелію в помірній кількості. Помірні дегенеративні зміни плаского епітелію. Проліферація парабазального слою плаского епітелію. Ядерно-цитоплазматичне співвідношення зрушено в бік ядра. Ознаки помірного дискаріозу. Гіперхромія ядер плаского епітелію. Ознаки середнього дискератозу. Поодинокі койлоцити. Клітини залозистого епітелію поодинокими групами з незначними дегенеративними змінами. Ознаки HPV інфекції. Забарвлення за Papanicolau, збільшення х1000.
У 33-ох пацієнток Кої і в 27 хворих П-ої групи була діагностована дисплазія шийки матки середнього і тяжкого ступеню, з приводу чого в них була проведена біопсія шийки матки.
Отже, результати кольпоскопічних і цитологічних досліджень хворих на ЛШМ вказують на необхідність ретельного обстеження і подальшого лікування пацієнток з даною патологією.
Рис. 4.7 Тип III В. Тяжка дисплазія.Лейкоцити - 25-30. Флора змішана. Клітини поверхневого та проміжного епітелію в помірній кількості, парабазального - в незначній кількості. Значні дегенеративні зміни плаского епітелію. Виражений дискаріоз в клітинах парабазального слою плаского епітелію відмічається помірний поліморфізм окремих ядер плаского епітелію. Трапляються багатоядерні клітини. Ядерно-цитоплазматичне співвідношення зрушено в бік ядра. Ознаки помірного дискаратозу. Гіперхромія ядер плаского епітелію. Ознаки середнього паракератозу. Гістіоцити поодинокі в препараті. Клітини залозистого епітелію групами з помірними дегенеративними змінами. Гіперплазія залозистого епітелію. Забарвлення за Рарапісоїаи, збільшення х1000.
Під час патоморфологічного дослідження в усіх випадках біоптатів (60 хворих основної групи) виявлені потовщення покровного епітелію, наявність рогового шару на поверхні епиітелію, наявність зерністого шару під роговим (2-3 ряди клітин з базофільними гранулами), проліферація базального шару епітелію та лімфоїдна інфільтрація підепітеліальної сполучної тканини.
Результати патоморфологічних досліджень наведені в таблиці 4.2.
Рис. 4.8 Тип III В. Тяжка дисплазія. Лейкоцити - 40-45. Флоразмішана. Клітини поверхневого та проміжного епітелію в помірній кількості, парабазального - в незначній кількості. Значні дегенеративні зміни плаского епітелію. Виражений дискаріоз в клітинах парабазального слою плаского епітелію. Помірний поліморфізм окремих ядер плаского епітелію. Трапляються багатоядерні клітини. Ядерно-цитоплазматичне співвідношення зрушено в бік ядра. Ознаки помірного дискаріозу. Гіперхромія ядер плаского епітелію Ознаки середнього паракератозу. Гістіоцити поодинокі в препараті. Лімфоідні елементи. Клітини залозистого епітелію групам з помірними дегенеративними змінами. Забарвлення за Рарапісоїаи, збільшення х400.
Морфологічні особливості шийки матки у хворих із плоскоклітинними дисплазіями шийки матки, абс. (%)
Таблиця 4.2
|
Досліджені групи |
Атрофія венозних судин (абс., %) |
Склероз стінки артеріальних судин (абс., %) |
Порушення кровообігу (абс., %) |
|
|
Основнагрупа (п=60) |
45 (75,0) |
15 (25,0) |
30 (50,0) |
|
|
Контрольна група (п=10) |
2 (20,0) |
0 |
2 (20,0) |
Аналіз наведених даних показав, що в біоптатах пацієнток основної групи переважали виразні дистрофічні процеси в підлеглій стромі, які проявлялися атрофією судин (у 45 випадках - 75,0%), переважно венозних. Діаметр венозних судин становив 120-180 мк і більше, рідше у проліферативному процесі були задіяні артеріальні судини, при цьому їхні стінки були потовщені і склерозовані (15 випадків - 25,0%). У біоптатах шийки матки здорових жінок виявлені зміни діагностовано значно рідше, а саме атрофія венозних судин спостерігалась у 20,0%, потовщення і склероз артеріальних судин не діагностовано в жодному з випадків.
У частині спостережень (30 випадків - 50,0%) виявлено виразні розлади кровообігу з повнокров'ям і стазами в судинах венозного типу. Ступінь виразності цих порушень значно вищий порівняно з біоптатами контрольної групи (20,0%).
У випадках дисплазії середнього і тяжкого ступеня спостерігається виражена атипія клітин, в підлеглій тканині визначаються лімфоїдні інфільтрати (рис 4.9, 4.10). Зовнішні шари епітеліального пласту продукують рогові маси, які маскують атипові зміни. Клінічно та кольпоскопічно таку картину можна розцінити як звичайну лейкоплакію, це диктує необхідність проведення біопсійного дослідження.
У разі вірусного ураження ектоцервіксу у біопсійному матеріалі виявляється утворення рогової речовини не на поверхні епітеліального пласту, а в товщі. Такі зміни трактувалися як паракератоз. Зазвичай цей феномен супроводжувався койлоцитозом, гіперплазією і дисплазією плаского епітелію (рис. 4.12).
Рис. 4.11 Дисплазія багатошарового щільного епітелію легкого ступеня. Ендометріальна ектопія з залозою ендометрію і щільною цитогенною стромою навколо неї. Забарвлення гематоксиліном-еозіном. Зб. 100 (10х10).
З метою вивчення імуногістохімічних маркерів ЛШМ були вивчені біоптати шийки матки від 24 пацієнток із ЛШМ помірного і тяжкого ступеня тяжкості (Основна група). Результати порівняно з матеріалами обстеження 10 біоптатів шийки матки від здорових жінок, які увійшли до контрольної групи і в яких шийка матки була взята після операції пангістероектомії з приводу лейоміоми матки.
Аналіз результатів імуногістохімічних досліджень біоптатів (таблиця 4.3) основної групи показав, що експресія рецепторів апоптозу Fas (Apo- 1/CD95) була нерівномірно знижена (0-1 бал) і рецептори виявлялися тільки в 6 випадках (25,0%). Рисунки 4.13 і 4.14. ілюструють зниження експресії рецепторів апоптозу Fas (Apo-l/CD95) у біоптаті від пацієнток із дисплазією легкого ступеня.
Рис. 4.12. Папіломатозна гіперплазія, койлоцитоз, паракератоз і легка дисплазія покривного епітелію шийки матки. Забарвлення гематоксиліном і еозином. Х100.
Таблиця 4.3.
Імуногістохімічні особливості епітелію шиики матки у пацієнток із плоскоклітинними дисплазіями шийки матки
|
Досліджені групи |
СЕА (абс., %) |
Аро-1/СБ95 (абс., %) |
|
|
Основна група (n=24) |
17 (70,8) |
6 (25,0) |
|
|
Контрольна група (n=10) |
0 |
10(100,0) |
На відміну від даних основної групи, експресія рецепторів апоптозу Fas (Apo-l/CD95) в багатошаровому епітелії у групі контролю мала характер виразного забарвлення (3 бали) і рецептори виявлені в усіх досліджених зразках (Рис.4.15). Для підлеглої стромальної тканини характерна дифузна експресія рецепторів апоптозу у фібробластах і стромальних клітинних елементах.
У контрольній групі експресії СЕА не виявлено (рис. 4.16). Експресія онкомаркера СЕА визначена нами у 17 (70,8%) хворих основної групи у вигляді нерівномірно розташованих залозистих структур (рис. 4.17).
Рис. 4.13 Дисплазія легкого ступеня. Зниження експресії імуногістохімічної реакції на Fas (Apo-l/CD95). Імуногістохімічна реакція непрямим стрептовідін-пероксидазним методом. Зб. х 100
Рис. 4.14 Дисплазія легкого ступеня. Зниження експресії імуногістохімічної реакції на Fas (Apo-l/CD95) майже в усіх клітинних структурах багатошарового щільного епітелію. Слабка позитивна реакція зафіксована в окремих мембранах цитоплазми епітелію. Імуногістохімічна реакція непрямим стрептовідін-пероксидазним методом. Зб. х 100.
Інтенсивність реакції СЕА становила 0-1 бал, у двох спостереженнях (дисплазія тяжкого ступеня тяжкості) - 3 бали.
Рис. 4.15 Мікрофото. Пацієнтка Ш., 41 рік. Позитивна експресія рецептора Fas (Apo-l/CD95) у багатошаровому епітелії ектоцервікса. Імуногістохімічна реакція непрямим стрептовідін-пероксидазним методом. Зб. х 100
Рис. 4.16 Ектоцервікс. Відсутність експресії СЕА у багатошаровому щільному епітелії і підлеглій стромі ектоцервіксу. Імуногістохімічна реакція на СЕА з моноклональним антигеном непрямим стрептовідін-пероксидазним методом. Зб. х 100
Аналіз отриманих даних вказує на те, що ЛШМ притаманні лімфоцитарна інфільтрація навколо вогнищ лейкоплакії, склероз навколишньої строми і порушення кровообігу в ділянках, ураженних лейкоплакією.
Рис. 4.17 Мікрофото. Хвора Т., 29 років. Позитивна експресія СЕА в цитоплазмі епітелію. Імуногістохімічна реакція непрямим стрептовідін- пероксидазним методом. Зб. х 200.
Серед гістохімічних маркерів особливу увагу слід звернути на зниження експресії рецепторів апоптозу Fas (Apo-1/CD95) у хворих із ЛШМ. Зниження експресії рецепторів апоптозу є причиною зниження елімінації пошкоджених клітин епітелію шийки матки, що спричиняє їх надлишкове накопичення й проліферацію.
Отримані результати вказують на те, що у пацієнток з ЛШМ встановлено нерівномірність експресії онкомаркера СЕА. Наявність експресії СЕА необхідно враховувати під час вибору лікувальної тактики у пацієнток з дисплазіями шийки матки.
Отже, ЛШМ матки притаманні лімфоїдна інфільтрація і склероз навколишньої строми, а також порушення кровообігу в ділянках, ураженних лейкоплакією.
Зниження експресії гістохімічного маркеру апоптоза Fas (Apo-1/CD95) і наявність позитивної експресії онкомаркера СЕА в епітеліальних структурах шийки матки у пацієнток із плоскоклітинними дисплазіями є фактором ризику виникнення раку й її слід вважати показанням для хірургічного лікування даної патології.
4.2 Кольпоцитологічні показники у хворих із ЛШМ
Для вивчення кольпоцитологічних показників слизової оболонки піхви у жінок із ЛШМ ми обстежили 60 жінок, які були розподілені на 2 групи: I група (Основна) - 30 пацієнток із ЛШМ; II група (Контрольна) - 30 соматично і гінекологічно здорових жінок репродуктивного віку. За основними показниками соматичного і репродуктивного анамнезу групи були репрезентативні.
Дані кольпоцитологічної характеристики слизової оболонки піхви за індексом дозрівання (ІД) в обстежених жінок наведені в таблиці 4.4.
У жінок із ЛШМ дані кольпоцитограми за показниками ІД у першій фазі менструального циклу не відрізнялись від показників у здорових жінок і відповідали І-ій фазі менструального циклу (рис. 4.18). У середині менструального циклу показники ІД вказують на достовірне підвищення естрогенного насичення організму із збереженням нижчих, порівняно зі здоровими жінками, пікових концентрацій (рис. 4.19). Зазначене підтверджено значним переважанням у мазках відсотка поверхневих клітин над проміжними в середині менструального циклу (відповідно 61,3±3,8 і 38,7±3,8) і достовірно вищим (р<0,05) показником поверхневих клітин у хворих жінок (42,2±4,1), порівняно зі здоровими (18,9±3,8) у другу фазу циклу (рис. 4.20, 4.21).
Таблиця 4.4
Показники індексу дозрівання в пацієнток із ЛШМ і в контрольній
групі (М±р)
|
ІД |
|||||||
|
Дні |
парабазальні |
проміжні клітини |
поверхневі клітини |
||||
|
циклу |
клітини |
||||||
|
Основн. |
Контроль |
Основна |
Контроль |
Основна |
Контроль |
||
|
п=30 |
п=30 |
п=30 |
п=30 |
п=30 |
п=30 |
||
|
7-ий |
0 |
0 |
78,7±3,3 |
79,2±8,1 |
21,3±2,9 |
20,9±3,7 |
|
|
14-15-й |
0 |
0 |
38,7±3,8 |
17,0±2,0* |
61,3±3,8 |
83,0±8,7* |
|
|
(ову- |
|||||||
|
ляція) |
|||||||
|
21-ий |
0 |
0 |
57,8±4,7 |
81,1±8,9* |
42,2±4,1 |
18,9±3,8* |
*- різниця достовірна (р<0,05) між показниками в Основній і Контрольній групах
Рис. 4.18. Кольпоцитограма.ІД - 0/80/20, КІ - 10, ЕІ - 5, І складчатості +, І скупченості ++. Лейкоцити - 3-8. Мікрофлора: палички помірно, коки незначна кількість. Фон: слабо мутний. Висновок: Мазок практично відповідає 7 дню менструального циклу. Забарвлення за Рарапісоїаи. Збільшення х400.
У таблиці 4.5 наведені показники каріопікнотичного і індексу еозінофілії в пацієнток із ЛШМ і в контрольній групі.
Таблиця 4.5
Показники КПІ та ЕІ в пацієнток із ЛШМ і в контрольній групі (М±р)
|
КПІ |
ЕІ |
||||
|
Дні циклу |
Основна п=30 |
Контроль п=30 |
Основна п=30 |
Контроль п=30 |
|
|
7-ий |
17,9±2,6 |
15,7±2,1 |
12,6±2,7 |
10,6±1,8 |
|
|
14-15-й (овуляция) |
87,1±5,1 |
78,9±9,3 |
78,9±3,1 |
75,4±3,0 |
|
|
21-ий |
17,4±3,8 |
12,7±2,8 |
22,4±2,5* |
8,8±1,9 |
*- різниця достовірна (р<0,05) між показниками в Основній і Контрольній групах
Аналіз наведених даних вказує на недостовірну (р>0,05) тенденцію до збільшення КПІ на 14-15-ий і 21-ий день (відповідно 87,1±5,1 і 17,4±3,8) менструального циклу, а також підвищення ЕІ в фазі овуляції (78,9±3,1). Достовірних значень (р<0,05) різниця між хворими з ЛШМ (основна група) і здоровими жінками (контроль) добігає в показниках ЕІ на 21-ий день циклу.
Отже, результати дослідження показників кольпоцитограми у хворих на ЛШМ підтверджують, що у даних пацієнток формуються зміни показників гормональної насиченості органів-мішеней, а саме - у слизовій оболонці піхви, які проявляються ознаками гіперестрогенії в овуляторній і прогестероновій фазах менструального циклу.
Виявлені нами порушення гормональної насиченості епітелія піхви як органа-мішені були підставою для подальших досліджень. Напрямки досліджень, які ми визначили - це вивчення мікробіоценозу піхви і стан місцевого імунітету, оскільки стан цих систем безпосередньо пов'язаний з гормональним гомеостазом організму та органу-мішені - слизової піхви.
4.3 Стан місцевого гуморального імунітету шийки матки у хворих із ЛШМ
Для вивчення стану місцевого гуморального імунітету у пацієнток із ЛШМ ми обстежили 90 пацієнток, з яких до основної групи (ОГ) зараховані 60 хворих із ЛШМ і до контрольної групи (КГ) увійшли 30 практично здорових жінок (І-ІІ ступінь чистоти піхвової флори, кольпоскопічно визначена відсутність патологічних змін на шийці матки, цитологічно - тип
I), які в останній рік не страждали запальними процесами статевих органів і патологічними процесами шийки матки.
Беручі до уваги той факт, що існує взаємозалежність гормональної та імунної систем організму і циклічність цих процесів у жіночому організмі, усі пацієнтки були обстежені трічі протягом менструального циклу.
Отримані нами показники гуморального імунітету шийки матки наведені в таблиці 4.6.
Таблиця 4.6.
Концентрація (г/л) у цервікальному секреті здоровихжінок і в пацієнток із ЛШМ (М+м)
|
Фаза цикла і досліджені групи |
|||||||
|
Клас |
Проліферативна |
Овуляція |
Секреторна |
||||
|
№ |
КГ |
ОГ |
КГ |
ОГ |
КГ |
ОГ |
|
|
п=30 |
п=30 |
п=30 |
п=30 |
п=30 |
п=30 |
||
|
^ A |
0,07±0,0 |
0,27 ± |
0.05± 0.01 |
0,28 ± 0,01 |
0,12 ± |
0,38 ± |
|
|
1 |
0,01 |
0,01 |
0,01 |
||||
|
^ M |
0 |
0,05 ± |
0 |
0,048 ± |
0 |
0,032 ± |
|
|
0,01 |
0,02 |
0,01 |
|||||
|
^ G |
0,64 ± |
0,96 ± 0,1 |
0,03±0,001 |
0,83 ± |
0,56± |
0,98 ± |
|
|
0,04 |
0,09 |
0,03 |
0,02 |
||||
|
sIgA |
0,54± |
0,18 ± |
0,47± 0,05 |
0,04 ± 0,03 |
0,49 ± |
0,13 ± |
|
|
0,05 |
0,01 |
0,01 |
0,01 |
*- різниця показників у контрольній і основній групах достовірна (р<0,05)
Аналіз наведених у таблиці результатів свідчить про те, що в здорових жінок (КГ) показники концентраций залежать від фази менструального циклу і корелюють із морфофункціональними змінами в шийці матки, а саме - в епітелії цервікального каналу щийки матки, яка перебуває під впливом ендокринної системи.
У здорових жінок ми визначили високі концентрації IgIg класів A, G і sIgA у фазах проліферації і секреції, що можна пояснити підсиленням бактерицидних властивостей цервікального слизу в періоди, найбільш сприятливі для інфікування внутрішніх статевих органів. IgIg класу М не визначались у жодній з фаз менструального циклу, що вказує на відсутність у цих жінок інфікування статевих шляхів.
Найменші концентрації IgIg класів А и G визначені в фазі овуляції, що збігається з анамнестичними даними жінок контрольної групи про відсутність у них порушень репродуктивної функції імунологічної етіології.
У пацієнток із ЛШМ (основна група) ця залежність втрачається. Концентрации IgIg сироваткового походження (IgA и IgG) були однаково високими в усіх фазах менструального циклу. При цьому слід відзначити достовірний рост IgG у фазі овуляції. В усіх трьох фазах були визначені значні рівні IgM. Означені зміни можна трактувати як відповідну реакцію лімфоїдної тканини шийки матки на антигенну стимуляцію мікрофлори і значне підвищення проникненості стінок кровоносних судин шийки матки за наявності передпухлинного і запального процесу в шийці матки.
Значне зниження концентрації sIgA свідчить про те, що у разі запального процесу (бактеріальне і вірусне ураження) порушуються процеси синтезу секреторного компонента епітеліальними клітинами.
Отже, показники місцевого гуморального імунітету відображають негативний вплив плоскоклітинних дисплазій на систему місцевого гуморального імунітету шийки матки. Втрата циклічності змін концентрацій імуноглобулінів може призводити до порушення репродуктивного здоров'я жінок і виникнення умов для трансформації патологічного процесу в рак шийки матки.
Вважаємо, що отримані результати дають змогу визначитися з патогенетично обґрунтованим методом лікування ЛШМ і критеріями ефективності проведеного лікування.
4.4 Особливості результатів бактеріоскопічного і бактеріологічного обстеження вмісту піхви у хворих із ЛШМ
З метою вивчення стану екосистеми піхви у хворих із ЛШМ було обстежено 100 хворих з означеним діагнозом. Забір матеріалу для бактеріоскопічного і бактеріологічного обстеження здійснювали під час первинного звертання по допомогу за умови відсутності статевих контактів і спринцювань протягом 3-х діб, а також за відсутності прийому антисептичних і антибактеріальних препаратів протягом 2-х-3-х тижнів.
За результатами бактеріоскопічного дослідження вагінальних мазків у всіх пацієнток ми виявили III-й і IV-й ступінь чистоти вагінальної флори. У разі III-го ступеня у мазку визначали невелику кількість паличок Додерлейна, багато лейкоцитів, помірну кількість епітелію, значну кількість кокової флори. Реакція виділень була слабокислою. За IV-го ступеня чистоти палички Додерлейна відсутні, відзначалася велика кількість лейкоцитів і кокової флори. Реакція виділень у 90,0% випадків була лужна (рН вагінального вмісту становила 5,7-5,9), у решті - нейтральна. У 33,0% випадків бактеріоскопічне дослідження вагінального мазка показали наявність «ключових клітин», переважання епітеліальних клітин над лейкоцитами, відсутність лактобацил у полі зору, що свідчило про наявність супутнього бактеріального вагінозу.
Мікробіологічні дослідження якісного і кількісного складу мікрофлори піхвового вмісту показали, що у пацієнток із ЛШМ має місце збільшення загальної бактеріальної маси порівняно із здоровими жінками. Ступінь інфікування різними збудниками в обстежених пацієнток наведений в табл. 4.7.
Аналіз наведених даних показав, що у хворих із ЛШМ переважає помірний (10 - 10 КУО/мл) і надлишковий (>10 КУО/мл) рівень загальної бактеріальної маси.
Ступінь інфікування збудниками, абс.%
Таблиця 4.7
|
Ріст збудника |
Скудний (<102 КУО/мл) |
Помірний (102- 105 КУО/мл) |
Надлишковий (>105 КУО/мл) |
Відсутність росту |
|
|
Основна група (n=100) |
1 (1,0) |
64 (64,0) |
33 (33,0) |
2 (2,0) |
|
|
Контрольна група (n=50) |
29 (58,0) |
17 (34,0) |
2 (4,0) |
2 (4,0) |
Виявлено зниження частоти виділення представників облігатного бактеріоценозу піхви (лакто- і біфідобактерій). Повна відсутність лактобацил відзначена у 89,0% пацієнток. Разом із цим виявлений широкий спектр представників умовно-патогенної флори, аеробних мікроорганізмів (ентерококи, золотистий стафілокок, ентеробактерії) і анаеробів. Слід також звернути увагу на той факт, що в обстежених спостерігали значну (27,0% обстежених) контамінацію дріжджовими грибами роду CandMa.
Склад та частота виявлення аеробних мікроорганізмів у пацієнток із ЛШМ наведені в таблиці 4.8.
Аналіз даних, наведених у таблиці, вказує на те, що у хворих із ЛШМ у піхвовому секреті за частотою виявлення переважають такі аеробні збудники, як Echerichia coli (25,0%), Staphylococcus epidermidis (21,0%), Corinebacterium species (19,0%), Staphylococcus aureus (13,0%). На значне порушення екосистеми піхви вказує часте (29,0%) виявлення Candida albicans. Lactobacillus species виявлені тільки у 11,0% обстежених пацієнток.
Таблиця 4.9 містить дані бактеріологічного обстеження пацієнток із ЛШМ про склад та частоту виявлення анаеробних мікроорганізмів.
Аналіз даних, наведених у таблиці, показує, що у пацієнток із ЛШМ в піхвовому вмісті частіше за усе виявляють такі збудники, як Gardnerella vaginalis (33,0%), Enterobacteriumspp. (17,0%), Bacteroides species (16,0%), Staphylococcus spp. (14,0%), BacteroidesMelaninosenicus (12,0%), Peptococcus species (11,0%). Bifidobacterium species виявлено тільки у кожної 5-ої хворої, що вказує на значне порушення екології піхви у хворих із ЛШМ.
Таблиця 4.8
Склад та частота виявлення аеробних мікроорганізмів в обстежених пацієнток,абс.%
|
Вид збудника |
Основна група n=100 |
Контрольна група n=50 |
|
|
Echerichia coli |
25 (25,0) |
3 (6,0) |
|
|
Lactobacillus species |
11 (11,0) |
39 (78,0) |
|
|
Staphylococcus epidermidis |
21 (21,0) |
7 (14,0) |
|
|
Corinebacterium species |
19 (19,0) |
0 |
|
|
Klebsiella species |
9 (9,0) |
3 (6,0) |
|
|
Staphylococcus aureus |
13 (13,0) |
0 |
|
|
Enterococcus |
8 (8,0) |
2 (4,0) |
|
|
Streptococcus b.Hemolyticus |
3 (3,0) |
0 |
Отже, результати бактеріологічного аналізу піхвового вмісту у пацієнток із ЛШМ показали переважання помірного (10 - 10 КУО/мл) і надлишкового (>105 КУО/мл) рівня загальної бактеріальної маси, зниження частоти виділення представників облігатного бактеріоценозу піхви (лакто- і біфідобактерій). Повна відсутність лактобацил відзначена у 89,0%, а біфідобактерій у 79,0% пацієнток.
Разом із цим виявлений широкий спектр представників умовно- патогенної флори, аеробних мікроорганізмів (ентерококи, золотистий стафілокок, ентеробактерії) і анаеробів. Слід також звернути увагу на той факт, що в обстежених спостерігали значну (29,0% обстежених) контамінацію дріжджовими грибами роду СапёМа.
Таблиця 4.9
Склад та частота виявлення анаеробних мікроорганізмів в обстежених пацієнток,абс.%
|
Вид збудника |
Основна група n=100 |
Контрольна група n=50 |
|
|
Gardnerella vaginalis |
33 (33,0) |
7 (14,0) |
|
|
Bifidobacterium species |
5 (5,0) |
6 (12,0) |
|
|
Enterobacterium spp. |
17 (17,0) |
3 (6,0) |
|
|
Bacteroides species |
16 (16,0) |
2 (4,0) |
|
|
Staphylococcus spp. |
14 (14,0) |
0 |
|
|
BacteroidesMelaninosenicus |
12 (12,0) |
0 |
|
|
Leptotrex spp. |
12 (12,0) |
3 (6,0) |
|
|
Streptococcus spp. |
11 (11,0) |
0 |
|
|
Peptococcus species |
11 (11,0) |
3 (6,0) |
|
|
Eubacterium spp. |
9 (9,0) |
1 (2,0) |
|
|
Peptostreptococcus species |
7 (7,0) |
3 (6,0) |
|
|
Clostridiumspecies |
4 (4,0) |
0 |
Таблиця 4.10. містить отримані нами результати ПЛР з виявлення молікутів та облігатних внутрішньоклітинних паразитіву пацієнток із ЛШМ.
Аналіз наведених у таблиці 4.10. даних вказує на значну роль молікутів (міко- та уреаплазма) та облігатних внутрішньоклітинних паразитів (хламідії) в етіології ЛШМ. Методом ПЛР ми виявили переважання таких збудників, як Ureaplasmaur. (13,0%), Micoplasma hominis (4,0%) Micoplasmavag. (8,0%). У 8,0% і 7,0% випадків діагностовано відповідно Chlamidiatr. і Trichamonasvag.
Таблиця 4.10
Склад та частота виявлення молікутів та облігатних внутрішньоклітинних паразитів в обстежених пацієнток,абс.%
|
Вид збудника |
Основна група n=100 |
Контрольна група n=50 |
|
|
Ureaplasma ur. |
13 (13,0) |
3 (6,0) |
|
|
Micoplasma hominis |
4 (4,0) |
1 (2,0) |
|
|
Micoplasma vag. |
8 (8,0) |
0 |
|
|
Trichоmonas vag. |
7 (7,0) |
0 |
|
|
Chlamidia tr. |
8 (8,0) |
0 |
У таблиці 4.11 представлені результати обстеження пацієнток із ЛШМ на наявність різних типів ВПЛ.
ВПЛ 16, 18, 31 і 33-го типів (віруси високого онкогенного ризику) визначено у 50,0% хворих. ВПЛ тільки 6-го і 11-го типів (низького онкогенного ризику) виявлено у 9,0% пацієнток. Сполучення вірусів високого і низького онкогенного ризику (16, 18, 31, 33-го і 6, 11-го типів) діагностовано у 41,0% хворих.
Отже, у пацієнток із ЛШМ частіше за усе діагностується інфікування ВПЛ високоонкогенними типами окремо (50,0% випадків) і в сполученні з низькоонкогенними типами (41,0% випадків), що становив в суммі 91,0% хворих. Тільки в 9,0% випадків ми діагностували ЛШМ у сполученні з низькоонкогенними типами ВПЧ.
Типи та частота виявлення ВПЛ в обстежених пацієнток, абс.%
Таблиця 4.11
|
Тип ВПЛ |
Основна група п=100 |
Контрольна група п=50 |
|
|
ВПЛ 16, 18, 31 і 33-го типів (віруси високого онкогенного ризику) |
50 |
0 |
|
|
ВПЛ 16, 18, 31, 33-го і 6, 11-го типів (сполучення вірусів високого і низького онкогенного ризику) |
41 |
0 |
|
|
ВПЛ 6-го і 11-го типів (низького онкогенного ризику) |
9 |
0 |
Отже, аналіз результатів бактеріоскопічних, бактеріологічних та результатів ПЛР на виявлення молікутів та облігатних внутрішньоклітинних паразитів і ВПЛ у пацієнток із ЛШМ дає змогу зробити такі висновки:
1. Бактеріоскопічно у хворих із ЛШМвиявляється ІІІ-й і ІУ-й ступінь чистоти і в 90,0% випадків лужна реакція вагінального вмісту (рН 5,7-5,9), у 33,0% випадків виявляються ознаки бактеріального вагінозу.
2. Бактеріологічно у пацієнток із ЛШМ переважають помірний і надлишковий (у 97,0% випадків) рівні загальної бактеріальної маси, зниження частоти виділення представників облігатного бактеріоценозу піхви (в 11,0% лакто- і в 5,0% біфідобактерії). Разом із цим виявляється широкий спектр представників умовно-патогенної флори, аеробних мікроорганізмів і анаеробів, має місце значна (29,0% обстежених) контамінація дріжджовими грибами роду Candіda.
3. В етіології ЛШМ провідна роль належить ВПЛ, частота виявлення яких доходить до 100,0%, з них у 91,0% - це високоонкогенні типи вірусів, які у 40,0% випадках асоціюються з молікутами і внутрішньоклітинними паразитами.
РОЗДІЛ V
КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ПОКАЗНИКИ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ПЛОСКОКЛІТИННИХ ДИСПЛАЗІЙ ШИЙКИ МАТКИ
Ефективність проведеної терапії оцінювали через один і три місяці після АПА та кріохірургії ЛШМ. Для визначення критеріїв ефективності і порівняння затосованих методів лікування патології шийки матки ми провели клініко-кольпоскопічне, цитологічне,бактеріоскопічне і
бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, визначили гормональні зміни в організмі пацієнток за показниками кольпоцитології та показники місцевого імунітету шийки матки.
5.1 Клініко-кольпоскопічна ефективність застосованих методів лікування ЛШМ
Ефективність застосованих методів лікування ЛШМ у першу чергу визначались за ступенем епітелізації шийки матки, яку ми визначали кольпоскопічно. Ступінь зрілості багатошарового плоского епітелію визначались за допомогою розширеної кольпоскопії та проби Шилера з водним розчином Люголя. Враховували, що зрілий епітелій забарвлюється рочином Люголя у коричневий колір.
Визначення термінів повної епітелізації показало, що у пацієнток 1-ої групи, де використовували АПА для лікування дисплазій, епітелізація відбувається в більшості випадків на один тиждень швидше (таблиця 5.1).
Кольпоскопічна характеристика обстежених пацієнток через 3 місяці після лікування наведена в таблиці 5.2.
Аналіз наведених у таблиці даних вказує на те, що через 3 місяці після хірургічного лікування в пацієнток 1-ої і ІІ-ої груп багатошаровий плоский епітелій визначався відповідно у 97,0% і 82,0% випадків, що вказувало на вищу ефективність АПА порівняно з кріохірургією в лікуванні ЛШМ.
Таблиця 5.1.
Терміни епітелізації після АПА та кріохірургічного лікування ЛШМ
|
Терміни епітелізаії |
І-ша група |
ІІ-га група |
|
|
4 тижні |
8 (8,0) |
- |
|
|
5 тижнів |
17 (17,0) |
9 (9,0) |
|
|
6 тижнів |
52 (52,0) |
18 (18,0) |
|
|
7 тижнів |
16 (16,0) |
46 (46,0) |
|
|
8 тижнів |
7 (7,0) |
27 (27,0) |
Контрольне обстеження через три місяці після операції складалося з оцінки скарг, кольпоскопії, взяття й мікроскопії піхвового мазка і засвідчило высоку ефективність запропонованого нами підходу до лікування ЛШМ у сполученні з ВПЛ. Повний клініко-лабораторний ефект був досягнутий в 97,0% випадків після застосування комплексної терапії, де в якості хірургічного метода застосовано АПА. Елімінацію ВПЛ ми спостерігали також у 97,0% випадків. В трьох випадках ми діагностували рецидив ЛШМ без сполучення з бактеріальним вагінозом.
Ефективність лікування у разі застосування кріохірургії склала 82,0%. Кольпоскопічно рецидив проявлявся картинами, які характерні для плоскоклітинних дисплазій шийки матки (ацетобілий і йоднегативний епітелій, папіллярна зона дисплазії, проста лейкоплакія та ін.).
Таблиця 5.2
Кольпоскопічна характеристика обстежених хворих через 3 місяці
після лікування, абс.%
|
Кольпоскопічна картина |
І-ша група п=100 |
ІІ-га група п=100 |
|
|
Багатошаровий плоский епітелій |
97 (97,0) |
82 (82,0) |
|
|
Ацетобілий епітелій |
2 (2,0) |
Подобные документы
Стан соматичного та репродуктивного здоров’я хворих із субепітеліальним ЕШМ. Морфологічні, імуногістохімічні особливості епітелію шийки матки за ендометріозу. Особливості гормонального гомеостазу, стану місцевого імунітету та екосистеми піхви у пацієнток.
автореферат [37,5 K], добавлен 09.03.2009Перебіг пологів, механізми регуляції скорочення матки. Порушення гемодинамічних змін шийки матки як значущі причини виникнення аномалій пологової діяльності. Критерії ультразвукової діагностики "зрілості" шийки матки з точки зору параметрів її кровотоку.
статья [21,2 K], добавлен 27.08.2017Епідеміологія раку шийки матки. Етіологія РШМ: вік, стан менструальної, репродуктивної і статевої функції, інфікування вірусом папіломи людини. Роль вірусів в розвитку передраку та раку шийки матки. Прогресування захворювання. Шляхи метастазування РШМ.
презентация [3,7 M], добавлен 17.10.2012Фактори ризику та перебіг запальних захворювань шийки матки у ВІЛ-інфікованих жінок. Вивчення стану мікрофлори піхви та цервікального каналу. Схема комплексного лікування та профілактики з призначенням високоефективної антиретровірусної терапії.
автореферат [91,2 K], добавлен 09.03.2009З’ясування гормонального і імунологічного гомеостазу та стан рецепторного апарату у жінок з ВПЛ-інфекцією. Зміна гормонального гомеостазу у жінок з ВПЛ-інфекцією під впливом різних оральних контрацептивів. Стан рецепторного апарату епітелію шийки матки.
автореферат [279,2 K], добавлен 07.04.2009Основные факторы, влияющие на качество ухода пациенток с миомой матки. Фазы развития миомы матки. Основные причины развития миомы матки. Сочетание миомы матки и беременности. Применение методик эндоскопической хирургии. Возможные осложнения миомы матки.
курсовая работа [2,7 M], добавлен 14.11.2015Частота миомы матки. Нарушения тканевого гомеостаза. Факторы патогенеза миомы матки. Классификация миомы матки. Симптомы миомы матки. Методы инструментальной диагностики. Трансвагинальное ультразвуковое сканирование. Показания к хирургическому лечению.
презентация [171,0 K], добавлен 13.04.2014Саркома матки в структуре злокачественных новообразований, причины ее развития. Отличия саркомы от рака тела матки. Классификация саркомы матки, стадии ее распространенности. Симптомы, диагностика заболевания. Особенности лечения, прогноз на выживаемость.
презентация [512,7 K], добавлен 23.11.2014Факторы, которые повышают риск заболевания раком шейки матки. Признаки предраковых состояний. Основные методы диагностики, лечение и профилактика рака шейки матки. Связь заболеваемости вирусом папилломы человека и риском развития рака шейки матки.
презентация [377,5 K], добавлен 02.12.2012Факторы развития предраковых заболеваний шейки матки. Краткая характеристика фоновых заболеваний шейки матки: псевдоэрозия, эктропион, полип, лейкоплакия, эритроплакия, папиллома. Особенности диагностики и лечения предраковых заболеваний шейки матки.
презентация [340,2 K], добавлен 30.09.2014Загальна характеристика, етіологічні фактори, гістологічні та патогенетичні варіанти раку тіла матки, розповсюдженість даного захворювання. Мікро- макропрепарати, що використовуються при лікуванні. Шляхи метастазування, перспективи профілактики.
презентация [2,4 M], добавлен 18.11.2014Истинная эрозия шейки матки как дефект эпителия шейки матки с обнажением субэпителиальной ткани (стромы). Этиология, патогенез и симптомы данного заболевания. Диагностика и лабораторные исследования эрозии шейки матки, методы и задачи ее лечения.
презентация [1,2 M], добавлен 13.05.2015Рак шейки матки как злокачественное новообразование, возникающее в области шейки матки. Характеристика заболеваемости вирусом папиломы. Причины повреждения механизмов апоптоза. Особенности скринингова метода диагностики исследования заболевания.
презентация [385,1 K], добавлен 08.04.2015Злоякісне новоутворення статевих органів жінки, обумовлене ендокринно-метаболічними порушеннями. Епідеміологія раку ендометрію та особливості канцерогенезу раку тіла матки. Лікування захворювання: розширені гістректомії за Вертгеймом та Бохманом.
презентация [6,4 M], добавлен 17.10.2012Этиология, патогенез, диагностика и способы предотвращения разрыва матки во время беременности и в родах. Симптоматика угрожающих разрывов при диспропорции между плодом и тазом матери и при гистопатических изменениях миометрия. Операция экстирпации матки.
реферат [31,5 K], добавлен 24.01.2012Общие сведения о прогестероне, особенности его синтеза в организме человека. Структурные и функциональные особенности шейки матки. Прогестерон и функции шейки матки, ее преждевременное созревание. Воспалительные реакции шейки матки и преждевременные роды.
реферат [1,7 M], добавлен 23.05.2014Теоретические основы исследования гинекологических мазков. Роль массовых гинекологических осмотров для выявления дисплазий, раннего рака шейки матки. Характеристика неспецифических и специфических фолновых процессов влагалища, шейки матки и полости матки.
реферат [33,4 K], добавлен 27.01.2010Основные сосуды, питающие внутренние половые органы женщины. Определение миомы матки. Две теории происхождения клетки-предшественника миомы матки. Характеристика миоматозного узла: стабильное ядро, регрессируемая часть, клинически незначимый размер.
презентация [2,7 M], добавлен 24.11.2015Причины развития рака шейки матки. Возможность лечения заболевания на ранних стадиях, характеристика его клинических симптомов. Сбор анамнеза при диагностике. Особенности осмотра больных. Методы лечения рака шейки матки, основные способы его профилактики.
презентация [542,0 K], добавлен 17.12.2015Изучение этиологии, классификации, фоновых и предраковых заболеваний, патологической анатомии, диагностики, клинических проявлений, лечения, прогнозирования рака шейки матки. Ознакомление с методами выявления и лечения опухоли тела матки.
реферат [32,3 K], добавлен 18.04.2010
